1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 21.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Хвилюючі наслідки «селективної» європеїзації 21.2. ЕКОНОМІКА 31.3. ЕНЕРГЕТИКА 61.4. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 71.5. БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА 81.6. ГУМАНІТАРНА СФЕРА 91.7. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 102. УКРАїна - нато 162.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Про можливість скорочення військової присутності українських контингентів у спільних операціях НАТО з підтримання миру в контексті прагматичного військового співробітництва з Альянсом 162.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 182.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 193. Зовнішня політика 23^ 3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Чи стане Японія інвестиційним і технологічним локомотивом модернізації економіки України 243.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 253.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 273.1.4. ПАРЛАМЕНТ 293.1.5. УКРАЇНА ТА ІНШІ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 313.2.1. РОСІЯ 333.2.2. США 353.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 363.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 40 ^ 1.ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Хвилюючі наслідки «селективної» європеїзації Тактика поверхневої та «селективної» європеїзації, яку застосовувала нова українська влада у проведенні внутрішніх перетворень, поступово вичерпує себе як засіб забезпечення безпроблемного зближення з Європейським Союзом. Прийняття Верховною Радою минулого року низки законів, на яких особливо наполягали представники ЄС, і які формально закріплювали дію норм та правил ЄС у певних сферах суспільного життя, виступало своєрідним політичним «алібі» для команди Януковича. Європейська сторона не могла не визнавати, що в Україні робляться деякі кроки на шляху реформування, навіть якщо практичне впровадження ухвалених норм відбувалось набагато повільніше. Однак, це не означає, що з прийняттям відповідних законів європеїзація пріоритетних галузей може вважатися завершеною. Євросоюз не сприйматиме обмеженого поверхневого підходу до інтерналізації сусідніми країнами європейських норм та стандартів, оскільки вони є стрижневим компонентом його політики у даному просторі і мають не менш, а подекуди навіть більш вагоме значення для вироблення подальшої стратегії ЄС, ніж демократичні цінності та свободи. Яскравим проявом цього стало рішення Євросоюзу та Світового банку про припинення фінансування проектів з надання Україні консультаційної допомоги в розробці законодавства про держзакупівлі. Про це заявив голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Це рішення є доволі тривожним сигналом для українського керівництва. Закон про державні закупівлі поряд із законом про засади функціонування ринку природного газу презентувався як ключове надбання на шляху реформування держави та подолання корупції. У переліку пріоритетів в славнозвісній «матриці Фюле» прийняття закону про державні закупівлі фігурувало одним з першочергових пріоритетів. Наразі мова йде про внесення змін до прийнятого закону, які можуть істотно викривити закладений у ньому зміст. У листі, який в.о. директора Світового Банку в Україні, Білорусі та Молдові Маріус Вісмантас і голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра направили на ім’я прем’єр-міністра Миколи Азарова, стверджується, що запропоновані поправки можуть негативно вплинути на можливість отримання фінансової допомоги від цих структур і вплинути на подальший хід переговорів з ЄС про створення зони вільної торгівлі. Подібне рішення дає змогу простежити дві тенденції у нинішній політиці Євросоюзу щодо України. По-перше, Брюссель намагатиметься використовувати у взаємодії з українським керівництвом не стільки політичні, скільки економічні важелі впливу. Окрім, як в разі радикального погіршення ситуації, ЄС не буде переводити наявні суперечливі питання внутрішнього розвитку в Україні у політичну площину і перетворювати їх на ключовий фактор в ході узгодження Угоди про асоціацію. ЄС зацікавлений в тому, щоб цей процес просувався до свого логічного завершення, надаючи змогу використовувати його як стимул для впливу на українську сторону. Тоді як в умовах скрутної економічної ситуації, аргументи, пов’язані з наданням чи ненаданням додаткового фінансування, на думку Брюсселя, можуть мати бажаний ефект без шкоди для загальної лінії у відносинах. По-друге, Євросоюз дотримується гнучкого секторального підходу, приймаючи рішення по кожній сфері окремо і намагаючись продемонструвати об’єктивність та неупередженість власної позиції. Так, поряд із рішенням про припинення фінансування проектів у сфері державних закупівель ЄС виділяє Україні 116 млн. євро в рамках секторальних угод, підписаних наприкінці минулого року. Вони стосуються транспортної, екологічної та адміністративної галузей і передбачають поетапне надання коштів по мірі впровадження Україною відповідних стандартів у цих галузях. Загалом, ця подія свідчить про те, що Брюссель готовий до більш жорстких і наполегливих дій у відносинах з Україною, але ці дії спрямовані не стільки на те, щоб «покарати» українську владу, скільки на те, щоб стимулювати її до більш рішучих дій у справі просування до європейських стандартів, а також до більшого врахування позиції Євросоюзу у внутрішній та зовнішній політиці. 1.2. ЕКОНОМІКА Представництво Європейського Союзу в Україні 18.01.2011 Європейський Союз фінансує впровадження системи прогнозування врожайності МАРС в Україні 12 січня 2011 року Європейська Комісія в особі Представництва Європейського Союзу в Україні підписала договір на поставку обладнання та програмного забезпечення, необхідного для впровадження системи прогнозування врожайності МАРС в Україні. Після завершення відкритого тендеру Представництво Європейського Союзу в Україні, від імені Європейської Комісії, підписало договір на поставку обладнання та програмного забезпечення системи прогнозування врожайності МАРС з переможцем тендеру – українською компанією ТОВ "ЕПОС". Європейський Союз фінансує поставку обладнання для системи МАРС на підтримку впровадження Проекту ЄС "Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ і реалізації Європейської політики добросусідства в сільському секторі (секторальний підхід)". Загальна сума технічної допомоги Європейського Союзу на підтримку сільського господарства і розвитку сільської місцевості України становить 9 млн. євро. Ця сума складається з вартості проекту "Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ і реалізації Європейської політики добросусідства в сільському секторі (секторальний підхід)", договорів на поставку обладнання та програмного забезпечення і реалізацію Твіннінг проекту з надання допомоги українській ветеринарній службі з метою покращення правових та технічних аспектів системи контролю за безпечністю харчових продуктів. Підписаний договір передбачає поставку комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення, наукового обладнання для метеорологічних станцій, систем супутникової системи навігації, транспортних засобів для транспортування мобільних метеостанцій та офісного обладнання. Експлуатація системи прогнозування врожайності МАРС здійснюватиметься у шести областях України (Київській, Вінницькій, Кіровоградській, Донецькій, Херсонській та Ж! итомирській) Українським науково-дослідним інститутом прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого – установою, визначеною Міністерством аграрної політики та продовольства України. Впровадження системи прогнозування врожайності МАРС дозволить уповноваженим установам і організаціям України поліпшити визначення площ посівів і прогнозування врожаю та потенційних надлишків зернових культур та підвищити дієвість сільськогосподарської політики і міжнародної торгівлі у секторі зернових культур. Обладнання та програмне забезпечення системи прогнозування врожайності системи МАРС буде поставлено, змонтовано та пущено в експлуатацію протягом наступних кількох місяців. Довідка. МАРС (скороченням від Monitoring Agricultural ResourceS*) – система прогнозування врожайності на основі даних дистанційних вимірювань, метеорологічних спостережень, агрометеорологічного моделювання ! та статистичного аналізу. Використання системи МАРС в самому Європейському Союзі координується Спільним дослідницьким центром Генерального Директорату з сільського господарства і розвитку сільської місцевості, що надає Європейському союзу допомогу наукового і технічного характеру. Економічна правда^ 24.01.2011 ЄС та Світовий банк "заморозили" допомогу Україні в держзакупівлях Голова представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра висловив стурбованість спробами внести зміни до закону про держзакупівлі. За його словами зміни не відповідають у цілому концепції даного закону. Про це він заявив на круглому столі з питань європейської інтеграції України, інформує "ДТ. Україна". За його словами, через такі спроби Світовий банк і Європейський Союз ухвалили рішення припинити фінансування проектів із надання Україні консультаційної допомоги в розробці законодавства про держзакупівлі. "На жаль, до закону про держзакупівлі хочуть внести поправки, і ми спільно зі Світовим банком будемо спостерігати за цим процесом", - заявив Тейшейра. Раніше Мінекономіки спільно з Українським союзом промисловців і підприємців підготували новий законопроект про зміни до закону щодо проведення державних закупівель. Основною зміною в законопроекті є надання можливості державним підприємствам проводити закупівлі товарів і послуг за власні кошти без застосування тендерних процедур.Європейський простір^ 24.01.2011 Німеччина критикує Україну за квотування експорту зерна Німеччина критикує Україну і Росію за обмеження експорту зерна. У свою чергу ці країни посилаються на результати жорсткої посухи 2010 року. В Україні до 31 березня 2011 року запроваджено квотування експорту зерна. У ході дискусії в Берліні у питаннях розвитку сільського господарства у східній Європі і центральній Азії голова робочої групи з АПК Східного комітету німецької економіки Франц-Георг фон Буссе висловив нерозуміння принципів такого квотування, чому, мовляв, одні отримують квоти, інші ні. Водночас представник України сказав, що застосування таких інструментів не заборонене СОТ і є вимушеним заходом. Разом з тим міністр агрополітики України Микола Присяжнюк нагадав, що Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів зерна і є номер один в експорті ячменю. Але, за словами міністра, незважаючи на те, що в низці країн є дефіцит зерна, ЄС дає Україні квоту на його постачання, яка складає всього 1 відсоток від експортних позицій, сказавши, що це не зовсім правильно. Експерти нагадують, що ще всередині літа Американська торгівельна палата і Ділова рада “Україна-США” висловили стурбованість намірами українського уряду запровадити квоти на експорт зерна з України. Закидаючи, що уряд вживає заходів з обмеження експорту урожаю 2010 року, які, на думку американських організацій, можна назвати нетарифними торгівельними бар’єрами. Крім того, організації американських підприємців одержали інформацію, що регіональна влада в Україні переконує торгівельні компанії купувати зерно за цінами, нижчими від ринкових, і погрожують їм за відмову співробітничати. Тому більшість компаній призупинили будь-які дії з купівлі зерна.Євроатлантична Україна^ 25.01.2011 ЄС надасть Україні 116 млн. євро Європейський Союз надасть Україні 1,2 млрд. грн. (116 млн. євро) в рамках нових угод про фінансування, укладених із українським урядом. Про це повідомили у Представництві Євросоюзу в Україні. Зокрема, Андрій Клюєв і директор Генерального директорату Розвитку і співробітництва Європейської Комісії EuropeAid Маркус Корнаро підписали три Угоди про фінансування в сфері транспорту, охорони навколишнього природного середовища і на підтримку реалізації Європейської політики сусідства. Більшість коштів буде спрямовано на реалізацію заходів в межах програм секторальної бюджетної підтримки, зазначили в Представництві ЄС. Значну частину цих коштів - 689 млн. грн. (65 млн. євро) – призначено для реалізації транспортної стратегії України. Міністерство інфраструктури розпочинає підготовку під-секторальних програм з реалізації стратегії, які, як очікується, буде затверджено в 2012 році. Заходи секторальної бюджетної підтримки в транспортному секторі буде зосереджено на п’яти основних сферах співробітництва, пов’язаних із інституційними реформами, безпекою, розвитком інфраструктури, управлінням транспортними потоками та посиленням адміністративних спроможностей. В межах цих напрямків Україна взяла на себе зобов’язання щодо виконання 11 показників в різних під-секторах транспортної галузі. З тим, щоб забезпечити отримання цих коштів, Україна також повинна продемонструвати відповідність вимогам щодо реалізації стратегії розвитку транспортного сектору, макроекономічної стабільності і управління державними фінансами, підкреслили у Представництві Євросоюзу. Загалом впродовж 2011-2014 років кошти програми бюджетної підтримки будуть переказані чотирма траншами до державного бюджету України. Очікується, що перший авансовий транш на загальну суму понад 127 млн. грн. (12 млн. євро) буде переказано в середині 2011 року. Для екологічної сфері передбачено 371 млн. грн. (35 млн. євро). Ці кошти також будуть спрямовані для діяльності в межах бюджетної підтримки. Програма сприятиме досягненню цілей, визначених Стратегією державної екологічної політики України на період до 2020 року, яка була прийнята Верховною Радою України 21 грудня 2010 року. Проект Плану дій щодо реалізації екологічної стратегії вже підготовлений і він може бути затверджений Кабінетом міністрів України в першій половині 2011 року, зазначається в повідомленні. У цій сфері заплановано чотири основних напрямки співробітництва: екологічна політика на секторальному і регіональному рівнях; наближення екологічного законодавства України до норм законодавства ЄС; розбудова інституційних спроможностей; підтримка реалізації екологічної політики в під-секторах: повітря, водні ресурси, управління відходами та біорозмаїття. Впродовж 2011-2013 уряд України має виконати дев’ять показників в цих секторах. У цей період за умови виконання умов, що мають відношення до реалізації екологічної стратегії, макроекономічної стабільності та управління державними фінансами, до державного бюджету України трьома траншами будуть переказані передбачені кошти. Очікується, що перший авансовий транш на загальну суму понад 159 млн. грн. (15 млн. євро) буде переказано в середині 2011 року. Ще 170 млн. грн. (16 млн. євро) передбачені для фінансування проектів твіннінг та проектів технічної допомоги в різних сферах співробітництва ЄС-Україна. Цей захід розроблено для надання допомоги Україні в розвитку спроможностей міністерств і відомств щодо забезпечення виконання зобов’язань в контексті Плану дій ЄС-Україна Європейської політики сусідства, Порядку денного асоціації та Угоди про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, а також національних програм розвитку і реформ, відзначили у Представництві Європейського Союзу в Україні.УНІАН^ 25.01.2011 ЄБРР погіршив прогноз зростання ВВП України до 4% Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) прогнозує, що зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2011 році сповільниться до 4% з 4,5% в 2010 році. Про це говориться в оновленому квартальному економічному звіті ЄБРР, опублікованому на сайті банку. Згідно зі звітом, банк знизив оцінки ВВП України в 2010 і 2011 роках, порівняно з оцінками, оприлюдненими в жовтні 2010 року, на 0,5 п.п.Урядовий портал ^ 25.01.2011 Україна та ЄС обговорили програму співпраці Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв та Голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра на зустрічі в Києві обговорили найбільш важливі питання співпраці. Ключовою темою обговорення став загальний перебіг переговорного процесу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення зони вільної торгівлі. Учасники зустрічі також обговорили хід реалізації програм фінансової та технічної допомоги, що надається Україні Євросоюзом у процесі євроінтеграції та проведенні реформ. Як відомо, в 2010 році Україна і Євросоюз уклали 8 подібних угод. Крім того, на різній стадії підготовки перебуває ще кілька програм такого співробітництва, зокрема, програми бюджетної підтримки управління кордоном, адміністративної реформи та реформи системи юстиції.Прес-служба Президента України Віктора Януковича^ 27.01.2011 Віктор Янукович зустрівся у Давосі з Президентом ЄБРР Томасом Міровим Україна високо цінує співробітництво з Європейським банком реконструкції та розвитку і готова розвивати його у подальшому, сказав Глава держави під час бесіди. «Ми в цілому задоволені рівнем партнерських відносин з ЄБРР, – зазначив Віктор Янукович. – Хотілося б, щоб ви і далі продовжували програму об’єкта «Укриття», щоб ми разом зараз відпрацювали можливість збільшення фонду «Укриття». Глава держави відзначив, що до цього процесу могли б бути залучені нові донори, а відповідну роботу було б доцільно провести під час Міжнародної конференції «25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього». У цьому зв’язку Президент також висловив Т. Мірову вдячність за його згоду взяти активну участь у підготовці та фінансуванні Чорнобильської конференції. «Далі ми бачимо наші відносини з ЄБРР як з нашим стратегічним партнером», – сказав Віктор Янукович, додавши, що йдеться про наміри української сторони пропонувати банкові насамперед свої великі плани щодо реалізації інвестиційних проектів. Глава держави нагадав, що загалом ЄБРР вже долучився до реалізації 200 інвестиційних проектів в Україні. «Завдяки співпраці з вами ми поступово відновлюємо стабільність української фінансової системи», – зазначив Президент. Віктор Янукович наголосив, що завдяки установленій в Україні політичній стабільності та започаткованим у 2010 році реформам вдалося отримати позитивні економічні та фінансові результати за рік. Йдеться, зокрема, про приріст ВВП – близько 4,5%, промислового виробництва – близько 11%, зростання експорту – близько 30%. «Розпочаті в Україні реформи сьогодні викликають довіру наших партнерів у світі», – сказав Президент, додавши, що свідченням цього є, зокрема, підвищення кредитних рейтингів України. Глава держави звернув окрему увагу на відновлення співпраці з МВФ, що також позитивно вплинуло на розвиток національної економіки та покращення іміджу нашої держави у світі. Президент нагадав, що торік в Україні почали реалізовуватися податкова та адміністративна реформи, стартував процес дерегуляції економіки і спрощення дозвільної системи, що сприяє розвиткові бізнесу, залученню інвестицій, а також боротьбі з корупцією. «У 2011 році ми продовжимо нарощувати темпи модернізації економіки та різних напрямків життєдіяльності нашої країни. У цілому будуть розпочаті і започатковані реформи практично по 21 напрямку різних видів життєдіяльності», – зазначив Віктор Янукович. Безумовно, визнав Президент, початок будь-яких реформ завжди є болючим, але головне, що їх результатом має стати покращення життя громадян і ріст економіки. «Співпраця з нашими партнерами і довіра до України – для нас вкрай необхідні…Реформи також спрямовані на підвищення рівня довіри до нашої держави у цілому у світі», – наголосив Віктор Янукович. Зі свого боку Президент ЄБРР висловив задоволення стабілізацією політичної та економічної ситуації в Україні. Він, зокрема, високо оцінив відновлення співпраці нашої держави з МВФ та іншими партнерами. «Ми продовжуємо розглядати Україну як дуже важливого стратегічного партнера і готові продовжувати інвестиційну політику на високому рівні», – зазначив він. Т. Міров підтвердив свій намір взяти участь у Чорнобильській конференції. «Я особисто займуся підготовкою до неї з нашого боку», – підкреслив він. Європейський простір^ 27.01.2011 ЄС допоможе «Укрморрічфлоту» в приведенні роботи галузі до євростандартів Європейська Комісія надасть державній службі морського і річкового транспорту всебічну допомогу в подальшому приведенні роботи галузі водного транспорту до європейських стандартів. Про це повідомили у прес-службі Міністерства інфраструктури України. Згідно з повідомленням, домовленість про подальшу співпрацю була досягнута під час зустрічі голови «Укрморрічфлоту» Сергія Крижанівського і голови секції з питань енергетики, транспорту і навколишнього середовища Представництва Європейської Комісії в Україні Ганса Райн. Зокрема, європейські фахівці надаватимуть консультації з підготовки законів України про «Морські порти» і «Судноплавство внутрішніми водними шляхами», а також концепції Державної програми «Безпека морської діяльності» і комплексної програми розвитку Придунайського регіону. Сторони також домовилися до кінця березня разом визначити пріоритетні напрями співпраці України з Європейським Союзом у сфері морського і річкового транспорту, включаючи питання бюджетної підтримки і розробки і продовження реалізації проектів Twinning. Нагадаємо, у 2010 році була завершена програма Twinning: «Підтримка розробки і упровадження транспортної політики в Україні». Головною метою проекту була передача українським фахівцям передового досвіду Європейського Союзу в транспортній галузі. Спільна робота фахівців була зосереджена на розробці Транспортної стратегії, яка вже схвалена Кабінетом міністрів України. 1.3. ЕНЕРГЕТИКА Євроатлантична Україна25.01.2011 Гра на випередження: ЄС не отримає газу в обхід Росії Через тиждень після візиту глави Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу до країн Закавказзя та Середньої Азії, в ході якого він підписав декларацію про постачання азербайджанського газу до "Південного коридору", Росія перехопила ініціативу у Європи. У п'ятницю в Санкт-Петербурзі голова правління "Газпрому" Олексій Міллер і президент Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки Ровнаг Абдуллаєв підтвердили, що в 2011 році РФ купить 2 млрд. кубометрів азербайджанського газу проти 800 млн. у 2010 році. Більше того, сторони домовилися збільшити постачання у 2012 році "понад узгоджених раніше обсягів". Протягом багатьох років Баку вибудовував політику рівновіддаленості у взаєминах з Москвою, Вашингтоном і Брюсселем. Зрозумівши, що самостійно вийти на газові ринки Європи не виходить, Азербайджан почав продавати газ на своїх кордонах тим, хто більше заплатить. Перший газ з Азербайджану до Росії почав надходити за контрактом між "Газпромом" і ДНКАР від 14 жовтня 2009 року в 2010 році. Євросоюз намагався перехопити ініціативу і узяти під контроль експорт азербайджанського газу. У ході численних конференцій та робочих зустрічей єврочиновники обіцяли купувати азербайджанський газ для Nabucco, але комерційних переговорів не проводили. Як розповіло джерело, близьке до ДНКАР, Жозе Мануел Баррозу приїжджав у Баку з наміром підписати декларацію про постачання газу в Nabucco, а підписав - про поставки по "Південному коридору". Цей проект включає в себе, крім Nabucco, трубопроводи ITGI і Transadriatic Pipeline і передбачає диверсифікацію джерел постачань. Росія, зрозумівши, що Брюссель загрожує її енергополітичному патронажу в Закавказзі, зробила хід конем і запропонувала Баку максимально високу ціну. При цьому сценарні умови довгострокового балансу газу РФ на 2030 рік враховують 16 млрд. кубометрів азербайджанського газу. Україні контракт "Газпрому" з Азербайджаном принесе додаткові труднощі, вважає член комітету Верховної ради з ПЕК Олександр Гудима. "Наш термінал з перевалки ЗПГ майже повністю будується під азербайджанський газ. Якщо Росія в повному обсязі його законтрактує, у нас можуть виникнути проблеми із завантаженням терміналу", - говорить він. Україна планувала в січні-березні провести тендер на розробку ТЕО реалізації інвестиційного проекту по постачанню в Україну зрідженого природного газу і будівництва ЗПГ-терміналу. У даний момент розглядається три можливих майданчика для розміщення терміналу: в Одеській області, в Очакові і в Феодосії. Теоретично термінал може бути завантажений газом країн Перської затоки. Але його доставка буде ускладнена необхідністю проходити Босфор, і таке пальне буде коштувати на 20-25% дорожче азербайджанського.^ 1.4. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Німецька хвиля17.01.2011 Українці стали активніше перетинати західний кордон На західній ділянці кордону пасажиропотік українців у порівнянні з 2009 роком зріс майже на чверть. Таку тенденцію пов’язують із дією угоди про малий прикордонний рух. Упродовж минулого року західну ділянку кордону перетнуло 23,5 мільйона осіб, що на 1,5 мільйона більше, аніж у 2009 році, повідомили Deutsche Welle в управлінні Держприкордонслужби західного регіону. Причому прикордонники підрахували, що кількість українців, які перетинали кордон у 2010 році зросла аж на 22 відсотки, а от іноземців навпаки поменшало на 8 відсотків. Як пояснює керівник прес-служби Держприкордонслужби західного регіону Володимир Шеремет, така тенденція швидше за все пов’язана з активною видачею карт малого прикордонного руху консульствами європейських країн, що межують з Україною. Відтак мешканці українського прикордоння активізувалися у човниковому бізнесі, пояснює Шеремет. Що ж до іноземців, то зменшення їхньої кількості в наземних пунктах пропуску пояснюють тим, що відпала потреба їздити за українськими товарами самим – тепер це роблять самі українці. Разом з тим в аеропортах кількість іноземців навпаки зросла, що свідчить про збільшення їхнього потоку з туристичною та бізнесовою метою, аналізують прикордонники. Малий прикордонний рух і подвійне громадянство Експерти Громадської ініціативи „Європа без бар’єрів” погоджуються, що посвідчення малого прикордонного руху значно лібералізувало візовий режим, і українці дедалі активніше користуються такими перевагами. Водночас, зауважує керівник Громадської ініціативи „Європа без барєрів” Ірина Сушко, слід також врахувати, що консульські установи впродовж минулого року видали на 6-7 відсотків більше багаторазових і довгострокових віз українцям. Директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Ужгороді Світлана Мітряєва зауважила, що українські громадяни особливо активізувалися на прикордонні з Угорщиною. Причинною цьому є бажання отримати громадянство цієї країни. Адже з початку цього року в Угорщині набрав чинності закон про подвійне громадянство. Тому українці здійснюють чимало поїздок саме з метою зібрати необхідні документи, припустила експерт.Радіо Свобода^ 18.01.2011 Дунайська стратегія ЄС: угорці хочуть розвивати транспорт, довкілля, туризм Приступивши до головування у Європейському Союзі, Угорщина намагається привернути увагу до проблем регіону, розташованого вздовж річки Дунай. Для цього розроблено спеціальну програму, що включає спільні економічні проекти, розвиток транспорту, покращення охорони довкілля, туризм, а також науково-дослідницькі, культурні та мовні обміни. Серед 14 держав-учасниць цієї так званої Дунайської стратегії є й Україна. Дунай, що має протяжність 3 тисячі кілометрів, бере свій початок у так званих «чорних лісах» Німеччини і впадає у Чорне море. Тому макроекономічна Дунайська стратегія Євросоюзу включає аж 14 держав. Україна, беручи участь у цій програмі, зацікавлена в якомога ширшому охопленні нею всього басейну, щоб, скажімо, європейські екологічні проекти стосувалися й гирла Дунаю в Одеській області. Крім того, Києву був би вигідний розвиток прикордонної співпраці у цьому регіоні, особливо, після того, як влада сусідньої Румунії без консультацій ініціювала розширення гирла Дунаю, щоб активізувати перевезення вантажів саме у своїх портах. До того ж, поки що залишаються невирішені й деякі претензії, заявлені Румунією щодо ділянки румунсько-українського кордону в районі дунайського острова Майкан. Тим часом, одне з найголовніших завдань Дунайської стратегії – саме розвиток річкового транспорту. Як заявила Європейська комісія, до 2020 року обсяг вантажних перевезень Дунаєм планують збільшити на 20 відсотків. «Макрорегіональні стратегії призначені для того, щоб вирішувати проблеми окремих територій, з якими самотужки не можуть впоратися представники регіону або окремої країни ЄС, – зазначає єврокомісар з питань регіональної політики Йоганнес Ган. – Ідея Дунайської стратегії полягає в тому, щоб відповісти на питання: що можна зробити для налагодження в регіоні кращого співробітництва та економічної ситуації». Крім грошей, потрібне ще бажання співпрацювати – експерти Угорщина, яка нині керує Радою Євросоюзу, також виділила Дунайську стратегію головним пунктом своєї 6-місячної програми. Представники офіційного Будапешта зауважують, що мова йде не тільки про транспорт та економіку регіону. Прикордонне співробітництво, заходи із охорони довкілля та біологічного розмаїття, розвиток туризму, наукові та культурні обміни – ось лише частина напрямків, на яких угорці акцентують увагу об’єднаної Європи. Раніше євроінституції вирішили надати для фінансування цих проектів 100 мільярдів євро. Проте, одних грошей із європейського бюджету не достатньо, кажуть експерти. Країни, що розташовані на берегах цієї другої за довжиною річки континенту, повинні тісніше співпрацювати. Тільки так Дунайська стратегія зможе досягти такого ж успіху, як і інша ініціатива – європейська макрорегіональна стратегія для Балтійського моря.Європейський простір^ 18.01.2011 За кошти ЄС в Україні збудують пункти для утримання нелегалів Європейський союз збирається укласти контракт на будівництво десятка пунктів тимчасового перебування та утримання нелегальних мігрантів в Україні. Про це повідомляють "Комментарии" з посиланням на повідомлення Представництва Європейського Союзу в Україні. Найбільші пункти для перебування нелегалів, на 100 осіб кожна, збираються облаштувати у Миколаївській та Донецькій областях. У Чопі (Закарпатська обл.) з'явиться пункт трохи менший - на 66 мігрантів. Крім того, планується обладнання семи невеликих пунктів на 10 осіб кожен - три в Закарпатській області, два в Львівській та по одному в Сумській і Луганській. Поки що обладнання пунктів тимчасового утримання знаходиться на початковому етапі: в українському Представництві ЄС йде прийом тендерних пропозицій, який триватиме до 11 квітня 2011 року.^ 1.5. БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА Євроатлантична Україна28.01.2011 Генштаб України сподівається на тісніші відносини з Євросоюзом Генеральний штаб Збройних Сил України докладає зусиль для розвитку військового співробітництва з військовими елементами Європейського Союзу відповідно до стратегічного курсу держави на європейську інтеграцію. Про це під час зустрічі з українськими журналістами за підсумками дводенного візиту до Брюсселя заявив начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Григорій Педченко. У Брюсселі український воєначальник зустрівся з головою Військового комітету ЄС Хаканом Сиреном. Сторони знову обговорили перспективу залучення українських сил та засобів до участі у так званих бойових тактичних групах Євросоюзу та участі України у відповідних операціях під егідою ЄС. "Наша стратегічна мета - бути повноправним членом Європейського Союзу. Треба робити практичні кроки, а не тільки декларувати наші наміри. Українські військові почали робити такі кроки. Ми розпочали підготовку своїх підрозділів, й у нас вже є практичний результат - це участь нашого санітарного літака АН-26 "ВІТА" в попередній бойовій тактичній групі ЄС", - зазначив Г.Педченко. За його словами, Україна хоче приєднатися до бойової тактичної групи ЄС HELBROC, до складу якої входять підрозділи Греції, Болгарії, Румунії і Кіпру. Український Генштаб планує до участі в такій групі розширеного контингенту у складі роти морської піхоти, військово-транспортного літака ІЛ-76 і штабних офіцерів. Григорій Педченко окремо наголосив, що на сьогодні Україна є повноправним учасником операції Аталанта, яку ЄС проводить в Аденській затоці для протидії міжнародному піратству. В штабі Аталанти вже працює український офіцер, і Генштаб планує розширити таку участь. Зокрема, передбачається залучення спостережного літака Б-12, який буде обладнано сучасними засобами спостереження і комунікації для роботи в режимі реального часу. Зараз відбувається технічна сертифікація літака і підготовка екіпажу. За словами українського воєначальника, літак може прибути до місця проведення операції Аталанта вже у наступному році, місце його постійної дислокації буде визначено додатково. "Спільно з головою Військового комітету ЄС ми практично вийшли на рішення з боку Євросоюзу щодо розробки дорожньої карти наших двосторонніх військових стосунків в рамках стратегічного курсу України на європейську інтеграцію. Військові вже реалізують такий курс, наша безпекова політика є прозорою і зрозумілою, ми її не тільки презентуємо, але й втілюємо практично", - наголосив начальник Генерального штабу Збройних Сил України. ^ 1.6. ГУМАНІТАРНА СФЕРА Європейський простір17.01.2011 Підписано грантовий контракт для реалізації проекту "Європейська школа обміну досвідом" 17 січня 2011 року в Ужгороді Закарпатської області, розпочав свою роботу міжнародний проект :“Європейська школа обміну досвідом” – основа для соціальної співпраці між освітніми установами в прикордонних регіонах України, Словаччини, Угорщини та Румунії. Проект виконується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках реалізації Програми ENPI Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013. У цей день відбулося підписання Грантового контракту між головою Спільного технічного секретаріату Програми Балаж Шімо та Заступником директора Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 м. Ужгорода з поглибленим вивченням французької та англійської мов Ужгородської міської ради Закарпатської області Романом Бойчуком (Координатор проекту директор ЗОШ № 5 – Петро Кіндюх). Метою проекту є створення стійких умов для ефективної співпраці між освітніми установами та підвищення ефективності державних освітніх послуг в прикордонних регіонах. За результатами проекту буде створено новий рівень співпраці між освітніми установами, що створює нові можливості для молодого покоління, які будуть інтегровані до європейського рівня навчання за допомогою обміну досвідом та кращими практиками між освітніми установами України, Словаччини, Угорщини та Румунії. Партнерами у даному проекті виступають: Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 м. Івано-Франківська з поглибленим навчанням німецької мови (Івано-Франківська область, Україна), ГО “Центр Європейських Ініціатив” (Закарпатська область, Україна), Асоціація регіонального розвитку “КІУТ” (Саболч-Сатмар Берег область, Угорщина), Середня технічна школа в м. Сніна (Прешовський край, Словаччина), а також Агентство енергетики в Марамуреші “AMEMM” (м. Байя Маре, Марамурешський повіт, Румунія). До участі у проекті будуть залучені молоді вчителі та учні, керівники осв