Бухгалтерський облік у банку

Содержание
1. Організація аналітичного обліку в комерційних банках
1.1 Характеристика параметріваналітичного обліку
1.2 Параметри контрагентів (клієнтів) банку
1.3 Параметри документів
2. Дидактичні матеріали
3. Теоретичнівідомості
3.1 Порядок відкриття кореспондентських рахунківкомерційним банкам у регіональних управліннях НБУ
3.2 Організація міжбанківських розрахунків
3.3 Механізм прямих кореспондентських відносин між комерційними банками
4. Відкриття банками рахунків у національній та іноземнійвалюті і режим функціонування цих рахунків
5. Облік касових операцій в комерційних банках
5.1. Організація обліку касових операцій у комерційнихбанках
5.2 Облік операцій, виконуваних прибутковими касами
5.3 Облік операцій, здійснюваних вечірніми касами та касамиперерахунку готівки
5.4 Облік операцій, здійснюванихвидатковими касами
5.5 Облік операцій з підкріплення операційних каскомерційних банків
1. Організація аналітичного обліку вкомерційних банках
Тема охоплює такі питання.
Характеристика параметрів аналітичногообліку.
Параметри контрагентів (клієнтів) банку.
Параметри документів.1.1 Характеристика параметрів аналітичногообліку
План рахунків забезпечує виконання доситьважливої функції бухгалтерського обліку. Йдеться про запис інформації щодовиконуваних банком операцій та можливість відобразити результати цих операцій уфінансовій звітності. Зрештою це дає змогу загалом проаналізувати діяльністьбанку та прийняти відповідні управлінські рішення. Проте для отриманнязвітності за всіма передбаченими формами, а також для внутрішнього аналізу ікористування цього недостатньо. Адже розрахувати макроекономічні показникигрошово-кредитної політики, надати повну інформацію про діяльність банкуконтролюючим органам можна лише на підставі докладної інформації проконтрагентів кожної операції та параметри цих операцій, тобто за данимианалітичного обліку.
Організація аналітичного обліку базується нанових підходах до параметрів аналітичних рахунків, що становлять у сукупностіблок питань із загальної програми реформування бухгалтерського обліку в банкахУкраїни. Знати параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізуютьінформацію про операції контрагентів (клієнтів) банку, необхідно, абиакумулювати базу даних для формування фінансової та статистичної звітності. Залежновід сфери застосування розглядають такі параметри:
контрагентів (клієнтів);
документів;
договорів;
безпосередньо аналітичних рахунків.
Усі параметри аналітичного обліку поділяють наобов’язкові та необов’язкові. Обов’язкові вводяться з урахуванням вимогНаціонального банку України щодо звітності. Крім того, їх наявність єнеодмінною умовою занесення до комп’ютерної системи нового контрагента (клієнта)або нового аналітичного рахунка в разі його відкриття.
Необов’язкові параметри визначаються банкомсамостійно і можуть використовуватися в управлінському обліку, для організаціївнутрішнього контролю та аналізу.
Серед обов’язкових параметрів аналітичнихрахунків визначають:
загальні;
спеціальні.
Так, загальні параметри застосовуються до всіхрахунків, а спеціальні — до окремих груп аналітичних рахунків залежно відекономічного змісту операцій, що відображаються за цими рахунками. Вони такожнеобхідні при автоматизованому веденні окремих операцій і при поданніспеціальної звітності до Національного банку України.
До номера аналітичного рахунка можутьвключатися лише окремі параметри з усього можливого їх набору. Решта параметрівзберігається поза номером рахунка і використовується під час виконання операційта побудови звітності.
Розглянемо, як формується номер аналітичногорахунка.
Усі номери рахунків аналітичного обліку завинятком рахунків бюджету формуються за такою схемою:
АААА В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ
Отже, номер поділяється на три групи. З’ясуємо,що означає кожна з них.
1. АААА — номер балансового рахунка (4знаки).
2. В — ключовий розряд (1 знак).
3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація проаналітичний рахунок (до 9 знаків).
Довжина номера рахунка не є фіксованою, вонаможе коливатися в межах від 14 до 5 цифр.
Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банкомсамостійно. До складу цього сегмента може включатися код контрагента,порядковий номер рахунка, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банки можутьсамостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунка.
Дещо інакше нумеруються рахунки доходівбюджету.
Так, нумерація рахунків № 2500 «Коштибюджетів України до розподілу» і № 2510 «Кошти Державного бюджетуУкраїни», а також кошти позабюджетних фондів за балансовими рахунками № 2560«Державні позабюджетні фонди» і № 2561 «Галузеві позабюджетніфонди» (лише щодо галузевих фондів охорони праці) підпорядкована такійсхемі:
АААА В ССС NNN ЕЕ
1. АААА — балансовий рахунок (4 знаки);
2. В — контрольний розряд (1 знак);
3. ССС — символ звітності банку (3знаки, 5.12.1 Символ звітності);
4. NNN — код міністерства (3 знаки, 5.12.2Код міністерств та відомств);
5. ЕЕ — додаткова характеристикарахунка (до 2 знаків).
Розряди ССС (символ звітності банку) і NNN(код міністерства) заповнюються згідно з бюджетною класифікацією, щорозсилається комерційним банкам у пакеті довідників до формування економічнихпоказників для надання звітності. При цьому розряди NNN набуваютьзначення коду міністерства лише за символами звітності ССС = 068, 002або 093. За іншими символами комерційний банк виконує заповнення на власнийрозсуд.
Додаткова характеристика рахунка може міститизокрема й порядковий номер відділення Державного казначейства.
Ключовий розряд у номері аналітичного рахунката контрольний розряд під час нумерації рахунків доходу бюджету призначений дляперевірки достовірності номера рахунка та захищає інформацію від суб’єктивнихпомилок оператора, коли той вносить дані. Розроблено спеціальні алгоритми їх обчислення.Усе це здійснюють у банку спеціальні підрозділи комп’ютеризації.
Питання організації аналітичного облікувикладені в окремому нормативному документі Національного банку «Порядокведення аналітичного обліку установами банків України», який затвердженийпостановою Правління від 30.12.97 за № 466.1.2 Параметри контрагентів (клієнтів)банку
Параметри контрагентів (клієнтів) банку — цеобов’язкові параметри, які деталізують інформацію про контрагентів. Вонизаповнюються під час таких операцій:
відкритті аналітичного рахунка для облікуоперацій з клієнтами;
відкриття рахунка новому клієнтові в даномубанку.
Параметри контрагента включають кодконтрагента; ідентифікаційний код; резидентність; код держави; ознаку інсайдера;інституційний сектор економіки; вказівку про форму власності; галузь економіки;вид економічної діяльності.
Код контрагента — перший параметр являє собоюідентифікатор контрагента у внутрішньому списку контрагентів банку. Цейпараметр є кодом власника рахунка і, як правило, набуває значення порядковогономера клієнта згідно з реєстром контрагентів, який веде банк.
Ідентифікаційний код є другим і визначаєперсональний номер суб’єкта господарської діяльності — резидента згідно зЄдиним Державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) абозазначений номер фізичної особи — платника податків згідно з Державним реєстромфізичних осіб. ЄДРПОУ затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96за № 118.
Третій параметр — резидентність — моженабувати таких значень: резидент (1), нерезидент (2). Визначення параметраподано в Інструкції НБУ до форми № І-ПБ «Звіт банку про фінансові операціїз нерезидентами України».
Код держави — це четвертий параметр, якиймістить код країни — контрагента (клієнта) згідно з Класифікатором країн світу(ДК 007-96). Цей параметр є дуже важливим за умови мультивалютності Планурахунків. Саме код держави, як обов’язковий параметр контрагента, вказує накраїну — учасника розрахунків. Україна має код 804. Окрім того, у класифікаторізазначено групу країн (це потрібно для формування звітності): Україна — група 1;країни СНД та Балтії — 2; країни ОЕСР — 3; інші країни — 9.
Параметр «код держави» має три цифри.Усього у класифікаторі наведено коди 231 держави світу.
П’ятий обов’язковий параметр контрагента — ознакаінсайдера — містить інформацію про належність клієнта до інсайдерів абоспоріднених осіб згідно з Інструкцією «Про порядок регулювання та аналіздіяльності комерційних банків». Інсайдер — це особа (юридична або фізична),споріднена щодо комерційного банку. В Інструкції докладно характеризуєтьсяознака інсайдера.
Інституційний сектор економіки — шостийпараметр — вказує на належність суб’єктів господарської діяльності до секторівекономіки за видом діяльності, яку вони здійснюють. Параметр визначається заосновним видом діяльності згідно з Методичними рекомендаціями щодо класифікаціїінституційних секторів економіки України, які затверджені Наказом МінстатуУкраїни від 25.07.94 за № 172.
Для цього параметра формат визначається задопомогою п’яти цифр.
Усі інституційні сектори економіки є складовоючастиною узагальнених секторів економіки. Це такі сектори:
Нефінансовий державний 11
Нефінансовий недержавний 12
Фінансовий банківський 21
Фінансовий небанківський 22
Центральні органи державного управління 31
Місцеві органи державного управління 32
Фізичні особи 41
Домашні господарства 42
Некомерційні організації, що обслуговують
домашні господарства 50
Наприклад, Національний банк належить доузагальненого сектора економіки (код параметра 21) — фінансовий банківський. Зрозуміло,що до цього сектора відносяться й комерційні банки. Щодо параметраінституційних секторів економіки, то Національний банк має код 12100, акомерційні банки — 12212 (інституційний сектор — національні приватні депозитнігрошові корпорації).
Форма власності — сьомий параметр контрагентів- вказує на їх поділ за формами власності. Визначення параметра наведено вДержавному класифікаторі України ДК-001-94 «Класифікація форм власності»,що затверджений наказом Держстандарту України від 22.11 94 № 288. Визначенийформат параметра має дві цифри, а саме:
Приватна власність 10
Колективна власність 20
Державна власність 30
У тому числі
загальнодержавна 31
комунальна 32
власність інших держав 40
власність міжнародних організацій та юридичнихосіб інших держав 50
Галузь економіки — восьмий параметр визначаєналежність суб’єктів господарської діяльності до конкретних галузей народногогосподарства. При заповненні цього параметра до уваги береться та галузь економіки,яку зазначено в довідці реєстрації Держкомстату першою. Визначення параметраподано в Класифікації видів економічної діяльності. Встановлено форматпараметра в п’ять цифр, і заповнюється він лише для контрагентів — суб’єктівгосподарської діяльності. Загальний класифікатор галузей дуже великий заобсягом. Так само як інституційні сектори економіки, що деталізують узагальненіїї сектори, класифікатор галузей народного господарства деталізує узагальненікоди галузей. Так, узагальнена галузь економіки, наприклад машинобудування — код140, — включає 145 галузей економіки; легка промисловість — код 170 — охоплює36 галузей. Дев’ятий параметр — вид економічної діяльності — вказує на поділсуб’єктів за видами економічної діяльності. Визначення параметра подано вКласифікаторі видів економічної діяльності.
Цей параметр, а також параметри інституційнийсектор економіки, форма власності і галузь економіки для клієнтів-нерезидентівне заповнюються. Код параметра є обов’язковим для суб’єктів господарської діяльності- резидентів і зазначається у довідці реєстрації Держкомстату.
Наведені дев’ять обов’язкових параметрів даютьпідстави сформувати аналітичну картку клієнтів. Наведемо, наприклад, сформованукартку двох контрагентів: банку і господарського товариства (назви умовні). АКБ «Менатеп» ТОВ «Альфа» 1.
Код контрагента -
МФО321 466 422 2.
Ідентифікаційний код
(код ЕДРПОУ) 19 020 301 21 645 557 3. Резидентність (резидент) 1 1 4. Код держави (Україна) 804 804 5. Ознака інсайдера- 2 6. Інституційний сектор економіки12 212 11 002 7. Форма власності20 20 8. Галузь економіки96 120 51121 9. Вид економічної діяльності96 120 60 230
1.3 Параметри документів
Параметри документів, що є стандартизованимиреквізитами останніх, комерційні банки застосовують, виконуючи розрахункові чикасові операції.
1. Символ касових оборотів. Визначаєзміст касової операції за Інструкцією № 4 «Про організацію роботи зготівкового обігу установами банків України». У звіті про касові обороти банкувизначаються 22 символи касових операцій за прибутковими статтями і 30 — видатковими.Усі вони відповідно наведені у звітності, а отже, перелічувати їх потреби немає.Розглянемо окремі символи.
За статтями надходження:
Надходження торгової виручки споживчоїкооперації 01
Надходження торгової виручки всіх торговельних
систем (крім споживчої кооперації) 02
Надходження виручки від усіх видів транспорту 05
Надходження квартирної плати та комунальнихплатежів 08
Повернення заробітної плати 28
За статтями видатків
Видачі на оплату праці, грошові виплати тазаохочення 40
Видачі на стипендії 42
Видачі на витрати за відрядженнями 43
Видачі з рахунків за вкладами громадян 55
Видачі грошей за придбану іноземну валюту 56
Видачі на викуп акцій та інших цінних паперів 60
Пересилання грошей з оборотної каси іншимустановам банків 71
Визначений формат параметра — дві цифри.
2. Код контрагента. Відповідає номеруконтрагента у внутрішньому списку контрагентів (див. параметр першийконтрагентів). Заповнюється для всіх розрахункових документів, які надходять добанку або надсилаються з банку за участю рахунків № 1200, 1207, 1300, 1500,1600.
3. Код операції. Параметр, якийвизначає зміст розрахункової операції за стандартною класифікацією платіжногобалансу для банків. Він також заповнюється для всіх розрахункових документів,які надходять до банку або надсилаються з банку з використанням рахунків №1200, 1207, 1300, 1500, 1600. Формат пара- метра — чотири цифри.
За стандартною класифікацією платіжногобалансу для банків коди операцій подаються за такими розділами:
товари та послуги;
дохід;
поточні трансферти;
рахунок операцій з капіталом;
фінансовий рахунок;
спеціальні коди.
Наведемо коди операцій за розділом «товари». Експорт Імпорт 1. Товари загального користування1221 1222 2. Енергоносії1251 1252 3.
Товари для переробки
а) в Україні1333
б) за межами України1335
1334
1336 4. Ремонт товарів1441 1442 5. Товари, придбані в портах транспортними організаціями1551 1552 6. Немонетарне золото1661 1662
І, нарешті, четвертий параметр документів — кодкраїни платника. Набуває значення, яке описано раніше щодо параметрівконтрагентів. Заповнюється для всіх розрахункових документів, які надходять добанку або надсилаються з банку за рахунками № 1200, 1207, 1300, 1500, 1600, алеза умови, що платник або одержувач платежу (або обидва) є нерезидентами згідноз чинним законодавством України.
Формат параметра — три цифри.
Визначивши параметри (контрагентів (клієнтів) тавідкривши за їх кодами картку контрагента, банк починає відкриватибезпосередньо аналітичні рахунки. Оскільки аналітичний облік є основою дляскладання звітності за будь-якими формами, важливими є не лише параметридокументів, а й параметри договорів. Саме договори містять великий обсягінформації для складання звітності за кредитними, депозитними операціями,операціями з цінними паперами.
Параметри договорів та аналітичних рахунків деталізують інформацію щодо операцій, які здійснює банк. Залежно відорганізації роботи та власних можливостей банк самостійно вирішує, якіпараметри слід відносити до параметрів рахунків, а які — до параметрівдоговорів.
Якщо банк має сформовану картку контрагента завсіма переліченими обов’язковими параметрами, то номер аналітичного рахункасформувати досить просто. Він вказує на зовнішнє подання ідентифікатора рахункупри розрахунках, а також у банківських документах. Як уже зазначалося, номервключає до 14 цифр, причому лише перші п’ять чітко регламентовані: це номербалансового (позабалансового) рахунка і ключовий розряд або контрольний розряду рахунках доходів бюджету. Інші знаки від 0 до 9 цифр банк формує самостійновідповідно до власних можливостей та потреб. Так, якщо йдеться провнутрішньобанківські рахунки, то банк, як правило, використовує порядковийномер, що його присвоєно рахунку в момент відкриття останнього та внесено докниги відкритих рахунків (форма 0487006). Візьмемо, наприклад, балансовийсинтетичний рахунок № 3519 "Інша дебіторська заборгованість загосподарською діяльністю банку". Зрозуміло, що дебіторська заборгованістьза цим рахунком може виникати по-різному, а обліковуватися вона має за кожнимконкретним дебітором. В момент виникнення заборгованості в автоматичному режиміїй присвоюється номер, наприклад 21. Якщо банк згідно з власними потребами беречотири цифри в порядкових номерах, то номер аналітичного рахунка подається увигляді 3519.2.0021, де 3519 — балансовий синтетичний рахунок; 2 — ключовий розряд; 0021 — номер в книзі відкриття рахунків. Що ж дономера аналітичного рахунка контрагента, то порядок його відкриття аналогічний.Але до сегмента ЕЕЕЕЕЕЕЕ, що містить у собі інформацію про аналітичнийрахунок, крім номера контрагента у внутрішньому списку контрагентів (кодконтрагента) банки можуть включати такі параметри, як резидентність, код МФОбанку — контрагента, код виду економічної діяльності чи деякі інші параметри навласний розсуд. Автоматичний пошук контрагента на підставі його аналітичногорахунка та картки контрагента здійснюється за номером у внутрішньому спискуконтрагентів.
Практика ведення аналітичного обліку в банкахсвідчить, що до загального номера аналітичного рахунка достатньо включати такіпараметри: номер балансового або позабалансового рахунка відповідно до Планурахунків; код контрагента; код валюти або банківського металу.
Раніше було наведено картку клієнта — товаристваз обмеженою відповідальністю «Альфа». Банк, де відкрито поточнийрахунок, параметр цього рахунка подав у вигляді: 2600 2 000 422.
Тут 2600 — номер балансовогосинтетичного рахунка «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;2 — ключовий розряд;
000422 — кодконтрагента у внутрішньому списку клієнтів розглядуваного банку. Як видно знаведеної картки, номер власника рахунка ТОВ «Альфа» — 422, алеоскільки формат параметра «Код контрагента» не регламентується, банкузяв значення формату з цифр.
При формуванні аналітичного рахунка важливим єпараметр «характеристика аналітичного рахунка», який вказує наналежність рахунка до класу балансу. Ñ
Ключові поняття
 
Види економічної діяльності — параметр, який вказує на поділ суб’єктів за видами економічноїдіяльності.
Галузь економіки — параметр, що вказує на віднесення суб’єктів господарської діяльностідо галузей народного господарства.
Ідентифікаційний код — персональний номер суб’єкта господарської діяльності — резидентавідповідно до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)або фізичної особи — платника податків відповідно до Державного реєструфізичних осіб.
Інсайдер — спорідненащодо комерційного банку особа (юридична або фізична).
Інституційний сектор економіки — параметр, який вказує на належність суб’єктів господарськоїдіяльності до секторів економіки.
Код країни — параметр, який містить код країни контрагента (клієнта) відповідно доКласифікатора держав світу (ДК007-96).
Параметри договорів і аналітичнихрахунків — параметри, котрі деталізують інформаціющодо операцій, які здійснює банк.
Параметри документів — стандартизовані реквізити документів, які заповнюються при виконаннікомерційним банком розрахункових або касових операцій.
Параметри контрагентів (клієнтів банку) — обов’язкові параметри, що деталізують інформаціюпро контрагентів (клієнтів).
Форма власності — параметр, який вказує на розподіл контрагентів — суб’єктівгосподарської діяльності за формами власності.
2. Дидактичні матеріали
 
Теми рефератів
1. Формування номера аналітичного рахунка.
2. Характеристика параметрів кредитнихдоговорів і відповідних аналітичних рахунків.
3. Характеристика параметрів депозитнихдоговорів і відповідних аналітичних рахунків.
4. Характеристика параметрів аналітичнихрахунків з обліку цінних паперів.
5. Особливості нумерації аналітичних рахунківдоходу бюджету.
6. Основні об’єкти, форми та реєстрианалітичного обліку.
7. Особові рахунки, їх зміст, призначення тапорядок ведення. !
Завдання для самоперевірки
Для зрозуміння змісту підсистеми аналітичногообліку слід насамперед докладно вивчити положення Інструкції, затвердженоїПостановою Правління НБУ від 30.12.97 за № 466 «Порядок веденняаналітичного обліку установами банків України».
Скориставшись такою інформацією, дайтевідповідь на такі запитання.
1. Чому нові підходи до аналітичного облікувважають елементом програми реформування бухгалтерського обліку в банках?
2. Як здійснюється порядковий облік рахунків,що ведуться в банках?
3. У чому полягає різниця між формуваннямномера аналітичного рахунка та нумерації рахунків доходу бюджету.
4. Кореспондентські відносини між банківськимиустановами.
Тема охоплює такі питання.
Порядок відкриття кореспондентськихрахунків комерційним банкам у регіональних управліннях НБУ.
Організація міжбанківських розрахунків.
Механізм прямих кореспондентських відносинміж комерційними банками.
3. Теоретичні відомості
 3.1 Порядок відкриттякореспондентських рахунків комерційним банкам у регіональних управліннях НБУ
Як суб’єкт господарської діяльності банк неможе функціонувати без кореспондентських відносин з регіональним управліннямНБУ та безпосереднього спілкування з іншими банками.
Кореспондентські відносини з регіональнимуправлінням НБУ встановлюються на підставі укладеної угоди про відкриттякореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунківкомерційного банку з іншими банками. Для його відкриття комерційний банк подаєдо регіонального управління НБУ такі документи: копію банківської ліцензії,заяву на відкриття рахунку; один примірник статуту із зазначеннямреєстраційного номера, засвідченого підписом уповноваженої на те особи НБУ тавідтиском печатки; картку зі зразками підписів та відтиском печаткивстановленого зразка, засвідчену нотаріально.
У разі відкриття кореспондентського рахункурегіональне управління НБУ обов’язково у триденний термін повідомляє про цеподаткову інспекцію, не території якої розташований комерційний банк. Копіяповідомлення залишається у справі про відкриття рахунка.
Юридичною адресою власника кореспондентськогорахунку вважається та, яку наведено в картці зі зразками підписів, причому вонамає відповідати адресі, зазначеній у статуті. Про зміну юридичної адресивласник коррахунку зобов’язаний у тижневий термін письмово повідомитирегіональне управління НБУ.
Якщо цю умову порушено, регіональне управлінняНБУ має право розірвати укладену з комерційним банком угоду.
Готуючи зразки підпису, виходять з того, щоправо першого підпису належить керівникові банку та уповноваженим особам, праводругого — головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам. Отже, право першогопідпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які маютьправо другого підпису, і навпаки, право другого підпису не може бути наданоособі, якій надано право першого підпису.
Коли йдеться про заміну чи додаткове внесенняхоча б одного підпису, подається нова картка зі зразками підписів усіх осіб,котрі мають право першого та другого підпису.
У картці зі зразками підписів та відтискапечатки зазначається номер кореспондентського рахунка.
Коли печатки немає (процедура створення банку,реорганізації, зміни найменування чи підпорядкованості, втрата печатки тощо),керівник або уповноважена ним особа регіонального управління НБУ на підставівідповідного звернення визначає власникові кореспондентського рахунка терміндля виготовлення печатки.
У процесі закриття банку відкривається рахунокна ім’я ліквідаційної комісії. За цих обставин до регіонального управління НБУподається рішення про ліквідацію банку і нотаріально засвідчена картка зізразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та відтискомпечатки банку, що ліквідовується.
Кореспондентський рахунок комерційного банкузакривається за рішенням таких інстанцій:
НБУ про ліквідацію комерційного банку;
арбітражного суду про ліквідацію банку чивизнання його банкрутом;
загальних зборів акціонерів (засновників) комерційногобанку про реорганізацію чи ліквідацію.
У разі закриття кореспондентського рахункарегіональне управління НБУ повідомляє про це податкову інспекцію, на територіїякої міститься комерційний банк.
Національний банк України контролює комерційнібанки щодо додержання ними банківського законодавства та нормативних актів, щорегламентують порядок проведення міжбанківських розрахунків.
Виконані комерційним банком протягомопераційного дня операції за міжбанківськими розрахунками мають бутивідображені того самого дня на його кореспондентському рахунку як у балансікомерційного банку, так і в балансі відповідного управління НБУ. Кореспондентськийрахунок відображає міжбанківські розрахунки, виконувані через системуелектронних платежів. Отже, регіональне управління НБУ надає весь комплекспослуг розрахунково-касового обслуговування за дорученням і за коштикомерційного банку. У договорі про встановлення кореспондентських відносинобумовлюється порядок обслуговування кореспондентського рахунка, права таобов’язки сторін, відповідальність сторін, порядок розрахунків, порядоквнесення змін до договору та його розірвання.
 3.2 Організація міжбанківськихрозрахунків
Національний банк України починаєобслуговувати консолідований кореспондентський рахунок лише після підписанняспільного акта про функціональну готовність комерційного банку до роботи черезкореспондентський рахунок.
Усі міжбанківські розрахунки здійснюютьсячерез систему електронних платежів (СЕП) на підставі електронних розрахунковихдокументів списанням та зарахуванням коштів через консолідованийкореспондентський рахунок.
Національний банк України має право отримувативід КБ всю звітність та вимагати необхідну інформацію як від КБ в цілому, так івід його окремих установ; установлювати регламент обслуговуваннякореспондентського рахунка, вимагати відповідності технологій обробки платежіву програмній системі банку потребам СЕП, сумісності програмно-технічних таорганізаційних засобів КБ із цією системою; здійснювати безспірне списання (стягнення)коштів з консолідованого кореспондентського рахунка КБ у випадках, передбаченихчинним законодавством України. Водночас НБУ зобов’язаний виконувати всі умовиугоди, забезпечуючи своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків,касове обслуговування за дорученням КБ, включаючи підкріплення операційних касготівкою; зберігання доручених йому грошових коштів КБ. Окрім того, НБУзобов’язаний щоденно надавати виписку з рахунка, контролювати проходженняелектронних розрахункових документів і на вимогу КБ надавати йому відомості проце, підтримувати належний стан програмного забезпечення танормативно-довідкової бази СЕП і своєчасно інформувати про ті чи інші зміни. Певнеколо обов’язків за угодою визначається і для КБ. Він має, зокрема, забезпечуватичітке здійснення міжбанківських розрахунків через кореспондентський рахунок здодержанням правил, установлених НБУ; виконувати вимоги НБУ щодо сумісності танадійності програмно-технічних і організаційних засобів, форм і порядку наданняінформації; своєчасно подавати звітність та всі необхідні відомості. ФункціонуванняСЕП забезпечується взаємодією між учасниками міжбанківських розрахунків,регіональними розрахунковими палатами (РРП) та Центральною розрахунковоюпалатою (ЦРП). Механізм розрахунків унаочнює рис.1
/>
Рис.1 Міжбанківські розрахунки в Україні

Учасниками системи міжбанківських розрахунків(СЕП) можуть бути:
а) на рівні РРП — регіональні управління НБУта комерційні банки;
б) на рівні центральної розрахункової палати (ЦРП)- РРП, управління НБУ по Києву та Київській області; операційне управління іголовне управління розрахунків НБУ, комерційні банки Києва та Київської областіта їхні установи.
Після відкриття комерційному банкукореспондентського рахунка регіональне управління НБУ надсилає до НБУ повнуінформацію про КБ. Усі реквізити комерційного банку заносяться до бази даних«Довідник комерційних банків України».
Програмно-технологічна структура СЕП містить усобі програмно-технічні комплекси СЕП; електронну пошту НБУ; засоби захистуінформації. Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівнямпрограмно-технологічної структури СЕП.
На рівні банків — учасників СЕП комплекс АРМНБУ забезпечує облік електронними розрахунковими документами, іншою інформацієюміж САБ (система автоматизації банків) та РРП і її захист банку.
Рівень РРП обслуговується програмно-технічнимкомплексом АРМ-2, що виконує обмін електронними розрахунковими документами міжРРП і банками — учасниками СЕП, забезпечує ведення технічних кореспондентськихрахунків банку і передавання результатів розрахунків на кінець робочого дня САБрегіонального управління НБУ, а також обмін із ЦРП контрольною інформацією. РівеньЦРП обслуговує АРМ-1, забезпечуючи перевірку правильності та узгодженостіфункціонування РРП, надання звітної інформації щодо системи в цілому.
Кожний програмно-технічний комплекс (АРМ-НБУ,АРМ-2, АРМ-1) забезпечує захист системи від несанкціонованого втручання до СЕП,а також приймання, передавання електронних розрахункових документів,підтвердження про їх отримання (квитування), ведення технічнихкореспондентських рахунків учасників СЕП та надання інформації про станміжбанківських розрахунків.
Електронні розрахункові документи обробляютьсяв порядку черговості надходження до системи. Єдиним джерелом надходженняелектронних розрахункових документів до СЕП є САБ.
На початку робочого дня РРП отримують відвідповідних регіональних управлінь НБУ інформацію про стан кореспондентськихрахунків і надають цю інформацію власникам рахунків (комерційним банкам).
Відправлені та отримані електроннірозрахункові документи відображаються на технічних кореспондентських рахункахбанків у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунківпротягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.
Початкові платежі від банків приймаються лишев межах поточної суми на технічному кореспондентському рахунку.
Наприкінці дня результати розрахунків запоточний робочий день відображуються на кореспондентських рахунках КБ урегіональних управліннях НБУ.
Банк-одержувач електронні розрахунковідокументи для кожного клієнта формує у вигляді паперового документа «Реєстрелектронних розрахункових документів». Реєстр замінює паперові документи,що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта, і видається як додатокдо виписки, тому він скріплюється підписом уповноваженої особи та штампом банку.
Центральна та регіональні розрахункові палатифункціонують на базі існуючої системи бухгалтерського обліку й звітності НБУ. Приздійсненні міжбанківських розрахунків використовуються такі рахунки:
1410 «Овердрафт за рахунками комерційнихбанків».
1410.1 «Овердрафт за кореспондентськимрахунком комерційного банку».
1410.2 «Овердрафт за транзитним рахункомдля сум, які не були підтверджені банком-одержувачем».
2631 «Транзитний рахунок для сум, які небули підтверджені одержувачем коштів — установою Національного банку України».
2632 «Транзитний рахунок регіону для непідтвердженихсум».
2633 «Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2СЕП».
2800 «Рахунки регіональних управліньНаціонального банку України для внутрішньобанківських розрахунків».
3200 «Кореспондентські рахункибанків-резидентів».
3206 «Транзитний рахунок для сум, які небули підтверджені банком-одержувачем коштів».
4631 «Транзитний рахунок для сум, які небули підтверджені одержувачем коштів — установою Національного банку України».
4632 «Транзитний рахунок регіону длянепідтверджених сум».
4633 «Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2СЕП».
4800 «Рахунки регіональних управліньНаціонального банку України для внутрішньобанківських розрахунків».
8040 «Технічні рахунки установНаціонального банку України в Розрахунковій палаті (активно-пасивний)».
8041 «Технічний рахунок АРМ-2 (активно-пасивний)».
 3.3 Механізм прямих кореспондентськихвідносин між комерційними банками
Крім розрахунків через кореспондентськийрахунок у регіональному управлінні Національного банку, комерційні банки можутьвстановлювати прямі кореспондентські відносини, метою яких є здійсненняплатежів і розрахунків за дорученням один одного. Прямі кореспондентськівідносини є договірними і можуть бути як односторонніми, так і взаємними.
Комерційні банки, які встановили між собоюкореспондентські відносини, називаються банками-кореспондентами. Якщокомерційний банк відкриває рахунок банку-кореспонденту, то такий рахунокназивають лоро. Рахунок даного комерційного банку в банку-кореспонденті являєсобою рахунок ностро. Рахунок ностро одного комерційного банку є рахунком лородля банку-кореспондента.
Система електронних платежів (її учасниками євсі комерційні банки) дає змогу проводити розрахунки протягом одного робочогодня. У цьому зв’язку прямі кореспондентські відносини між комерційними банкамидоцільно встановлювати лише в окремих випадках, а саме:
під час здійснення операцій, пов’язаних ізкупівлею-продажем валютних коштів на Міжбанківській валютній біржі.
у разі розрахунків між клієнтами банків заопераціями, що мають постійний характер.
Дозвіл на встановлення прямихкореспондентських відносин у всіх випадках надає регіональне управління НБУ,для чого комерційний банк за місцем відкриття кореспондентського рахунка подаєлист з обгрунтуванням доцільності таких відносин.
Порядок відкриття та режим функціонуваннякореспондентського рахунка одного комерційного банку в іншому визначаєтьсяугодою між ними.
Для відкриття рахунка банк-кореспондент надаєцілий пакет документів: дозвіл регіонального управління НБУ на встановленняпрямих кореспондентських відносин, заяву на відкриття рахунка; нотаріальнозасвідчені копії статуту та банківської ліцензії, картку зі зразками підписівта відтиском печатки; баланс і довідку про додержання економічних нормативів наостанню звітну дату.
Для проведення операцій через прямікореспондентські відносини банк-кореспондент відкриває комерційному банкурахунок лоро на балансовому рахунку 1600 «Кореспондентські рахунки іншихбанків» (для комерційного банку цей рахунок є рахунком ностро). Длявідображення операцій, проведених за рахунком ностро у балансі комерційногобанку відкривається балансовий рахунок 1500 «Кореспондентські рахунки, яківідкриті в інших банках». Записи операцій за цим рахунком здійснюютьсяпісля отримання виписки за кореспондентським рахунком від банку-кореспондента. Зауважимо,що регіональне управління НБУ відкликає дозвіл на встановлення прямихкореспондентських рахунків у разі погіршення фінансового стану комерційногобанку, через що до кореспондентського рахунка (у НБУ) утворилася картотека запозабалансовим рахунком 9804 «Розрахункові документи, не сплачені у строкчерез відсутність коштів у банку». За цих умов згідно з повідомленнямрегіонального управління НБУ про відклик дозволу банки-кореспонденти повиннізакрити рахунок № 1600 і залишок за цим рахунком перерахувати (не пізнішенаступного операційного дня після одержання повідомлення на відклик) накореспондентський рахунок комерційного банку в регіональному управлінні НБУ. Порядокпроведення міжбанківських розрахунків регламентується Положенням проміжбанківські розрахунки в Україні, яке затверджено Постановою ПравлінняНаціонального банку України від 8.10.98 за № 414.
Пропонуємо для самостійного опрацювання йвивчення наведених далі питань:
1. Виконання ухвал судів щодо арешту грошовихкоштів комерційних банків.
2. Бухгалтерські проведення, здійснювані підчас ведення, обліку та контролю міжбанківських розрахунків в установах НБУ. Ñ
Ключові поняття
 
Банки-кореспонденти — комерційні банки (філії), які встановили між собою кореспондентськівідносини шляхом відкриття кореспондентських рахунків.
Банківський регіон (далі — регіон) — сукупність комерційних банків та філій — учасниківсистеми електронних платежів Національного банку (далі — СЕП), які розташованів межах однієї адміністративно-територіальної одиниці і мають кореспондентськірахунки в одному регіональному управлінні Національного банку.
Електронна пошта Національного банку (далі — ЕП) — система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічнихзаходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншимиустановами в електронній формі.
Електронний банківський документ — електронний розрахунковий документ, службове повідомлення СЕП,інформаційне повідомлення визначеного формату у формі електронних записів, щозберігаються на магнітних носіях або інших засобах зберігання електронноїінформації; може передаватися електронними засобами зв’язку; обов’язковозахищене криптографічними методами для запобігання його викривлення.
Електронний розрахунковий документ — банківське платіжне повідомлення визначеного формату, яке міститьвстановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймаєвигляд файла при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітнихносіях.
Електронні міжбанківські розрахунки — розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі,оброблення та захисту інформації.
Інформаційне повідомлення — інформація в електронній формі, призначена для використання впрограмно-технічних комплексах (крім СЕП) інформаційно-обчислювальної мережіНаціонального банку, що має визначений формат і технологію обробки згідно звимогами відповідного програмно-технічного комплексу.
Інформаційно-обчислювальна мережаНаціонального банку — об’єднання програмно-технічнихкомплексів (СЕП, ЕП та ін.), кожний з яких призначений для виконання завданьНаціонального банку щодо інформатизації окремих сфер діяльності банківськоїсистеми України. Усі програмно-технічні комплекси використовують єдину системузахисту інформації Національного банку.
Кореспондентський рахунок — рахунок, який відкривається комерційному банку (філії) дляздійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншогобанку на підставі укладеного договору.
Консолідований кореспондентський рахунок — об’єднання коштів комерційного банку та його філій або певноїкількості філій під час роботи за відповідною моделлю обслуговуваннякореспондентського рахунка комерційного банку (філії) в СЕП.
Кореспондентський рахунок «Лоро» — кореспондентський рахунок, який відкриваєтьсябанком-кореспондентом комерційному банку та за яким банк-кореспондент здійснюєоперації з перерахування та зарахування коштів згідно з укладеним договором. Цейрахунок є кореспондентським рахунком «Ностро» у комерційному банку.
Ліміт технічного рахунку — сума, що визначає обмеження мінімального залишку коштів натехнічному рахунку комерційного банку (філії).
Ліміт початкових оборотів — сума, що визначає обмеження на максимальний обсяг початковихплатежів, які комерційний банк (філія) може виконати за певний період.
Міжбанківські розрахунки — система безготівкових розрахунків за грошовими вимогами ізобов’язаннями, що виникають між банківськими установами чи їх клієнтами впроцесі їх діяльності.
Модель обслуговування консолідованогокореспондентського рахунку в СЕП — сукупністьмеханізмів і правил роботи для комерційного банку та його філій, згідно з якимиздійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентськимрахунком через СЕП.
Мультивалютний режим функціонування СЕП — відокремлені передача та зберігання в СЕП інформації про кожнувалюту із збереженням функціонального призначення та технології обробки такоїінформації.
Операційні правила — система бухгалтерських обмежень, що встановлюються комерційним банкомна розрахункові операції філій в СЕП, а також на розрахункові та іншібанківські операції філій у САБ комерційного банку (філії).
Регіональна розрахункова палата(далі — РРП) — підрозділ регіонального управління Національного банку,який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуальногобанківського) регіону.
Розрахунковий банк (агент з розрахунків) — установа, яка здійснює облік коштіврезультатів клірингу в окремій платіжній системі та розрахунки між учасникамицієї системи за результатами клірингу.
Система електронних платежівНаціонального банку України (СЕП) — державнаплатіжна система, що забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків уелектронній формі між банківськими установами на території України.
Службові повідомлення СЕП — технологічна інформація в електронній формі (технологічний файл),пов’язана з проведенням електронних платежів (підтвердження отриманняелектронних розрахункових документів, повідомлення про помилки в електроннихрозрахункових документах, довідкова інформація тощо).
Система автоматизації банку (САБ) — програмне забезпечення, що обслуговує поточнувнутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунківклієнтів тощо).
Технічний рахунок у СЕП — інформація в електронній формі, яка зберігається упрограмно-технічному комплексі АРМ-2 СЕП, який виконує обмін електроннимирозрахунковими документами з банком-учасником СЕП, поновлюється під часоброблення електронних розрахункових документів банку і фактично відображаєстан його кореспондентського рахунку в режимі реального часу.
Центральна розрахункова палата (далі — ЦРП) — установа Національного банку, яка забезпечуєфункціонування СЕП у цілому, а також виконує функції РРП для банківськихустанов м. Києва та Київської області й обслуговує інші віртуальні банківськірегіони.
Дидактичніматеріали.
За питаннями, що пропонуються для самостійногоопрацювання та вивчення, підготувати тези доповіді.
Скласти бухгалтерські проведення длярозглянутих далі ситуацій:
1. На користь клієнта надійшов платіж відпокупця, котрий обслуговується в іншому банку.
2. Банк відкрив кореспондентський рахунок віншому банку і переказав на нього грошові кошти.
3. На рахунок лоро банку Б зараховано суму накористь клієнта цього банку.
4. Нараховано проценти за коштами, щоперебувають на рахунках лоро.
5. Нараховано доходи за обслуговування таведення рахунків лоро.
6. З коррахунка, відкритого в іншому банку,погашено заборгованість перед банком-кореспондентом за одержаним міжбанківськимкредитом.
7. Згідно з укладеним між комерційними банкамикредитним договором дебетовий залишок за рахунком ностро списано на рахуноковердрафту.
Схематично зобразити та пояснити механізм діїміжбанківських розрахунків через регіональних і центральної розрахункової палат.!
Завдання для самоперевірки
Вибрати правильний варіант відповіді донаведених далі завдань 1-14.
1. Міжбанківськірозрахунки здійснюються встановленням кореспондентських відносин:
а) між комерційними банками і НБУ;
б) між комерційними банками і відповіднимирегіональними управліннями НБУ;
в) між комерційними банками.
2. Системаелектронних платежів, через яку здійснюються міжбанківські розрахунки, включаєдо свого складу:
а) центральну розрахункову палату НБУ;
б) регіональні розрахункові палати НБУ;
в) комерційні банки;
г) власну внутрішньобанківську електроннуплатіжну систему;
д) платіжну систему «Клієнт-банк».
3. Для відкриттякореспондентського рахунку КБ подає до РУ НБУ такі документи:
а) заяву встановленого зразка;
б) копію банківської ліцензії;
в) належним чином оформлений примірникстатутних документів;
г) картку зі зразками підписів та відтискомпечатки;
д) баланс на останню звітну дату;
е) довідку про додержання економічнихнормативів.
4. Синтетичнийоблік операцій за кореспондентським рахунком в НБУ ведуть:
а) у балансі;
б) в особовому рахунку на підставі виписки зкоррахунку, до якої додано підтверджувальні документи;
в) на рахунку № 1200.
5. Закінчіть думку:«Випадок овердрафту за коррахунком КБ негативно впливає»:
а) на фінансовий стан самого КБ, оскільки…;
б) на фінансовий стан його клієнтів, оскільки….
6. Безспірнесписання (стягнення) коштів з коррахунку КБ у РУ НБУ здійснює:
а) РУ НБУ на підставі виконавчих документіврішень судів, арбітражів та інших уповноважених на те органів;
б) податкова адміністрація;
в) позабюджетні фонди за обов’язковимиплатежами та внесками;
г) прокуратура, судові та арбітражні органи.
7. Закриттякоррахунку в РУ НБУ здійснюється:
а) за рішенням НБУ про ліквідацію КБ;
б) за рішенням арбітражного суду про визнанняКБ банкрутом;
в) за наказом керівника банківської установи;
г) за рішенням загальних зборів акціонерів (співзасновників).
8. Перелічітьдокументи, на підставі яких КБ відкриває прямий коррахунок:. .
9. Прямийкореспондентський рахунок відкритий комерційним банком в іншому такому банку,називається:
а) лоро; б) ностро; в) овердрафт.
10. Прямікореспондентські відносини комерційні банки України можуть встановлювати:
а) лише з банками-резидентами;
б) лише з нерезидентами;
в) з банками-резидентами і нерезидентами.
11. Через кореспондентськірахунки банку здійснюються розрахунки:
а) за банківськими операціями;
б) за клієнтськими операціями;
в) за банківськими та клієнтськими операціями.
12. Аналітичнийоблік операцій за кореспондентськими рахунками ведуть: 
а) в особових рахунках на підставі виписок ізкоррахунків з прикладеними підтверджувальними документами;
б) на балансових рахунках 4-го порядку;
в) в оборотно-сальдовому балансі.
13. Платіж,відісланий до іншого КБ, вважається завершеним якщо:
а) він відправлений електронною поштою;
б) одержано підтвердження від одержувача пройого надходження;
в) банк відправив його одержувачу протягомтрьох робочих днів.
Вибрати правильний варіант обгрунтуваннябанківської операції на підставі бухгалтерського проведення, поданого взавданнях 1-4.
1. Д-т 1200 К-т3720.
а) На коррахунок в НБУ надійшов платіж накористь клієнта банку;
б) на коррахунок в НБУ надійшла сума, якучерез помилку в реквізитах одержувача коштів неможливо в даний моментзарахувати за призначенням;
в) з коррахунку в НБУ сплачено суму доз’ясування.
2. Д-т 1207 К-т1200.
а) Розблоковано накопичувальний рахунок умомент створення КБ;
б) на накопичувальний рахунок в НБУперераховано кошти, які надійшли за розрахунками на користь банку, післязакриття коррахунку;
в) у разі припинення діяльності КБ сумузалишку коррахунку перераховано на накопичувальний рахунок в НБУ.
3. Д-т 1500 К-т1200.
а) За рахунок коштів коррахунку КБ у НБУвідкрито прямий коррахунок в іншому банку;
б) з коррахунку КБ у НБУ перераховано кошти нарахунок лоро, відкритий для іншого банку;
в) на коррахунок КБ у НБУ перераховано кошти зрахунку ностро, відкритого в іншому банку.
4. Д-т 1600 К-т6100.
а) На рахунок ностро надійшли кошти зарозрахунково-касове обслуговування банків-кореспондентів;
б) на рахунок лоро надійшли кошти зарозрахунково-касове обслуговування банків-кореспондентів;
в) з рахунку лоро списано кошти зарозрахунково-касове обслуговування банку-кореспондента.
4. Відкриття банками рахунків унаціональній та іноземній валюті і режим функціонування цих рахунків
Тема пропонується для самостійного опрацюваннята вивчення.
Рекомендуємо ознайомитися з Інструкцією № 3«Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженоюПостановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. за № 537.
5. Облік касових операцій вкомерційних банках
Тема охоплює такі питання.
Організація обліку касових операцій укомерційних банках.
Облік операцій, здійснюваних прибутковимикасами.
Облік операцій, здійснюваних вечірнімикасами та касами перерахунку готівки.
Облік операцій, здійснюваних видатковимикасами.
Облік операцій з підкріплення операційнихкас комерційних банків.
Теоретичні відомості5.1. Організація обліку касовихоперацій у комерційних банках
Касові операції банки виконують за Інструкцієюз організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1,затвердженою Постановою Правління НБУ від 07.07.94 р. за № 129. НБУ маємонопольне право емісії грошей в обіг, випуску національних грошових знаків (банкнотта монет). Як головний банк держави він здійснює грошово-кредитку політику ірозпоряджається резервними фондами, що перебувають у його виключному віданні. Коштирезервних фондів можуть витрачатися лише за письмовими вказівками НБУ провипуск грошей в обіг або про видачу з метою відправлення до Республіканськогобанку Автономної Республіки Крим, регіональних управлінь НБУ.
Касові операції комерційного банку становлятьзначний обсяг роботи і характеризують одну із головних функцій банку. Більштого, контроль стану ринку операцій з готівкою, що покладений на банківськусистему, є однією з важливих передумов поліпшення економічної ситуації вУкраїні.
Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговуванняконтрагентів (клієнтів), забезпечують збереження їхніх грошових коштів, а такожсприяють додержанню емісійно-касової дисципліни.
Основні аспекти банківської діяльності взазначених напрямках регламентовано Інструкцією № 4 «Про організаціюроботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженоюПостановою Правління Національного банку України від 13.10.97 р. за № 335.
Значна маса готівкових коштів проходить черезпоточні рахунки контрагентів, що відкриваються останнім в установах банків івикористовуються для обліку руху коштів. З метою проведення касових операцій убанку формується штат працівників каси. Керівництво банку самостійно вирішуєпитання про його структуру. Але за будь-яких організаційних форм його побудови,касові працівники здійснюють прийом та видачу готівки, а також виконуютьсупутній обсяг операцій (перерахунок інкасованої виручки, розмін грошових купюрі обмін їх на монету, оформлення та видача грошових чекових книжок).
Сукупність усіх грошей у банку (готівки) називаютьопераційною касою. У великих банках, а отже, за великого обсягу руху готівки тапри виконанні інкасаторських послуг операційна каса може включати окремі видикас, а саме: прибутково-видаткову, вечірню, перерахунку грошової виручки. Якправило, основний обсяг готівки в системі комерційних банків проходить черезприбутково-видаткові каси.
Готівка операційної каси, а також коштирезервних фондів НБУ, іноземна валюта, золото, інші цінності перебувають угрошових сховищах комерційного банку на відповідальному зберіганні керівника,головного бухгалтера й завідуючого касою, які мають окремий ключ від сховища таособисту печатку. Саме цими ключами відчиняються і зачиняються сховища, а фактопечатування сховища скріплюється особистими печатками відповідальнихпрацівників.
До всіх грошових сховищ, сейфів, металевихшаф, де зберігаються гроші і цінності, банк має дублікати ключів. Вонизберігаються у відділі безпеки банку або в найближчій установі банку в пакеті,обшитому тканиною і опечатаному печатками трьох відповідальних осіб банку.
Дублікати ключів перевіряються в разі поломкиабо втрати першого примірника ключа, під час ревізій і перевірок, а також колизамінюються службові особи, відповідальні за цілість цінностей.
Організацією роботи кас комерційних банківпередбачено забезпечувати касирів металевими печатками, які необхідні дляопломбовування пачок з грошовими білетами, мішків з монетою (кліше). На них, атакож на печатках відповідальних за збереження грошей у касі та іншихпрацівників банку, проставляється відбиток найменування банку (номер заелектронною поштою), порядкового номера печатки (кліше).
Усі печатки, ключі, кліше, іменні штампиреєструються у спеціальному журналі, що його веде керівник або особа, котравизначається за його письмовим розпорядженням (крім касира і завідуючого касою).
На касову роботу добирають надійнихпрацівників. У кожній установі банку на касирів, інкасаторів, водіїв заводитьсяособова справа, в якій зберігаються заява про прийняття на роботу,автобіографія, копія наказу про призначення на посаду, витяг із протоколу проприйняття заліку щодо знання Інструкції № 1, а також договір про повнуматеріальну відповідальність і фотокартка.
Працівники обліково-операційного апаратуздійснюють перевірку всіх розрахунково-грошових документів і забезпечуютьвідображення операцій за рахунками бухгалтерського обліку. Цей апарат очолюєголовний бухгалтер банку, який у своїй роботі керується Положенням проорганізацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установахУкраїни, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 30.12.98р. за № 566.
Саме на головного бухгалтера, якийбезпосередньо підпорядковується керівникові банку, покладено контроль завикористанням коштів, незалежно від джерела їх формування. Обліково-операційнийапарат банку працює за принципом відповідальних виконавців. За операційнимипрацівниками закріплюється ведення відповідних рахунків, у тому числі іпоточних рахунків контрагентів. Конкретні обов’язки працівниківобліково-операційного апарату визначаються головним бухгалтером банку. Принципвідповідальних виконавців, яким доручається одноосібно оформляти і підписуватирозрахунково-грошові документи, поширюється на касовий апарат.5.2 Облік операцій, виконуваних прибутковимикасами
Готівку приймають за такими документами: об’явана внесення готівки, повідомлення, прибуткові касові ордери. За об’явою навнесення готівки приймаються гроші від суб’єктів господарської діяльності длязарахування внесених сум на їхній поточний рахунок, а також від громадян довкладів (про що робиться запис у вкладній книжці).
Платежі від населення приймаються заповідомленням. Усі інші надходження, у тому числі й від працівників банку,оформляються прибутковими касовими ордерами з видачею підписаних касиром копійприбуткових ордерів з відтиском їхньої печатки.
Найбільша сума готівки проходить через касубанку за об’явою на внесення готівки. По суті цей прибутковий документскладається з трьох окремих документів, а саме: об’яви, квитанції та ордера.
Відповідальні працівники (операціоністи) перевіряютьнаявність реквізитів (назва установи — здавача грошей, сума цифрами і прописом,номер поточного рахунку), після чого об’ява з квитанцією та ордером передаєтьсядо каси. Далі касир виконує свої контрольні функції, перевіряючи наявність ітотожність підписів операційних працівників, звіряючи їх зі зразками, що є внього. Викликаючи особу, яка вносить гроші, приймає їх, перелічуючи по аркушах.
Касир неодмінно звіряє суму, зазначену вприбутковому документі, із сумою, фактично виявленою при перелічуванні. Призбігові цих сум касир підписує квитанцію, ставить на ній печатку і повертає їїособі, яка здавала гроші. Об’яву залишає в себе як документ, що засвідчує фактприймання грошей. Ордер повертається відповідальному працівникові, який ведекасовий журнал. Після здійснення всіх записів відповідно до ордерів заособовими рахунками контрагентів об’яви передаються власникам рахунків разом звиписками з їх поточних рахунків. Протягом операційного дня суми прийнятихгрошей реєструються в касовому журналі.
З різних причин фактична сума готівки, щопред’явлена до перерахування і здачі в установу банку, може не відповідатисумі, зазначеній в об’яві на внесення готівки.
Якщо виявлено розбіжності або неплатіжні чифальшиві гроші, касир пропонує здавачу переписати відповідний прибутковийдокумент, вказавши у ньому суму, що фактично виявлена під час переліку грошейпо аркушах. У такому разі первісний документ касир перекреслює і на зворотіквитанції до нього записує суму, що фактично виявлена при перелічуванні. Повнийдокумент (об’ява, квитанція і ордер) повертається операційному працівникові,який викреслює в касовому журналі попередню суму і записує нову, але за умови,що здавальник переписав документ, який знову надсилається до каси.
Якщо клієнт, оформивши об’яву на внесенняготівки, гроші до каси не вніс, документ також повертається операційнимпрацівникам до з’ясування. Причина зазначається на квитанції за підписомкерівника та головного бухгалтера, що дає право викреслити в касових журналахзазначені суми, а прибуткові документи знищити.
Протягом дня касири згідно з прибутковимигрошовими документами ведуть облік прийнятих і виданих грошових сум в окремійКнизі обліку прийнятих і виданих цінностей, а наприкінці операційного дня складаютьДовідку касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей та кількістьприбуткових документів, що надійшли до каси, звіряючи загальну суму за довідкоюз фактичною сумою наявних грошей.
Елементом внутрішнього банківського контролюза проведенням касових операцій є те, що касир не лише підписує довідку, а йзвіряє обороти із записами в касових журналах операційних працівників. Важливістьконтролю полягає в тому, що звірка оформляється підписами касира в касовихжурналах і, відповідно, операційних працівників на довідці касира.
Прийняті за операційний день гроші касирформує у пачки і разом з прибутковими документами та довідкою касираприбуткової каси здає під розписку в книзі прийнятих і виданих грошей (цінностей)завідувачу, який звіряє суму готівки та кількість прибуткових документів іззаписами за довідкою касира і підписує довідку.
Гроші, що не сформовані у повні пачки (по 100штук за одним номіналом), завідуючий касою передає для об’єднання одному зкасирів також під розписку в Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).
За великих сум готівки касири можутьпередавати гроші, що надійшли до прибуткової каси, кілька разів протягомопераційного дня знову ж таки під розписку в Книзі обліку прийнятих і виданихгрошей (цінностей). Тоді перш ніж передавати гроші, касир особисто маєпереконатися в тому, що фактична сума грошей відповідає загальній сумі,зазначеній у прибуткових документах, за якими вони прийняті.
Наведена схема документообігу дає підставивважати, що ведення Книги обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) також єелементом внутрішньобанківського контролю під час здійснення касових операцій.
Уся готівка, що надійшла до закінченняопераційного дня, того самого робочого дня оприбутковується до операційної касиі зараховується на відповідні поточні рахунки контрагентів або синтетичнібалансові рахунки за балансом комерційного банку.
5.3 Облік операцій, здійснюванихвечірніми касами та касами перерахунку готівки
Вечірні каси приймають гроші від підприємств,установ, організацій і населення після закінчення операційного дня. Жоднихвидаткових операцій (за винятком операцій за вкладами та з цінними паперами) працівникивечірніх кас не проводять. Функції операційного працівника за прибутковимиопераціями вечірньої каси виконує бухгалтер-контролер, з яким укладається Угодапро повну індивідуальну матеріальну відповідальність за цілість грошей, щонадходять до вечірньої каси. Бухгалтер-контролер має право контрольного підписувід імені установи банку за формами прибуткових документів, а також засупровідними відомостями до сумок з грошовою виручкою. Функції касира увечірній касі виконує касир вечірньої каси.
Порядок документообігу та приймання грошейвечірньою касою досить чітко регламентований. Спочатку особа, котра здаєготівку, заповнює прибутковий документ на внесення останньої і передає йогобухгалтеру-контролеру, який після відповідної перевірки передає документ касиру.Прийнявши готівку, касир підписує всі три частини об’яви на внесення готівки (об’яву,квитанцію, ордер) і проставляє на них штамп «Вечірня каса». Квитанціяза двома підписами (бухгалтера-контролера та касира), скріплена печаткоювечірньої каси, видається здавачу готівки.
Прийнявши гроші, касир разом ізбухгалтером-контролером звіряють суму готівки з даними касового журналу таприбуткових документів і підписують журнал.
По закінченні роботи вечірньої каси (час їхроботи оголошується) гроші, що надійшли, прибуткові касові документи, касовийжурнал і печатка закриваються на два ключі (касира і бухгалтера-контролера) усейфі, який опечатується їхніми печатками і здається під охорону. Одночаснокасир і бухгалтер-контролер розписуються в Контрольному журналі осіб, якимдозволено відкриття, закриття та опечатування грошових сховищ.
На початку наступного робочого дня працівникивечірньої каси продовжують виконувати свої функції. Вони приймають сейф відохорони, після чого здають гроші, прибуткові документи завідувачу каси підрозписку в касовому журналі вечірньої каси.
Після перевірки відповідності записів ужурналі фактичній сумі готівки бухгалтер-контролер передає касовий журналголовному бухгалтеру.
Подальші контрольні функції за проведеннямкасових операцій, здійснених вечірньою касою, виконує головний бухгалтер банку,який одержує від завідувача касою прибуткові документи вечірньої каси іобчислює за документами загальну суму надходжень. Елементом внутрішньогоконтролю є факт звірки суми за документами із загальною сумою прибутку закасовим журналом. Про відповідність цих сум свідчить підпис головного бухгалтерау касовому журналі, який передається для записів у бухгалтерському обліку. Усіприбуткові документи повертаються головним бухгалтером завідувачу касою, аордери передаються операційним працівникам для запису за поточними рахункамиконтрагентів (клієнтів) банку.
Трапляється, що операції у вечірніх касахпроводяться без бухгалтера-контролера. У цьому разі касир приймає гроші звикористанням касового апарата, а тому печатка, що перебуває в касі,вилучається.
Контрольний касовий апарат пломбується завідувачемкасою, який зберігає в себе ключ для погашення підсумовуючого лічильника, аключ від лічильника видає касиру.
Приймаючи гроші, касир видає клієнтовіквитанцію з відтиском штампа контрольного касового апарата із зазначенням сумивнеску. По суті процедура приймання грошей не змінюється.
Касир перевіряє заповнену клієнтом об’яву навнесення готівки. Прийнявши гроші, підписує всі три документи і на зво- ротномубоці квитанції та об’яви проставляє штамп контрольного касового апарата. Відтискштампа контрольного касового апарата з неправильно набраною сумою наприбутковому документі касир закреслює і за своїм підписом робить на ньомунапис «Не враховувати». Усі прибуткові документи касир залишає в себе.
Загальну суму прийнятих грошей касир записуєцифрами та літерами в контрольній стрічці, попередньо викресливши з неї всінеправильно занесені суми згідно із зіпсованими документами.
Підрахувавши фактичну суму грошей і звірившиїї відповідність записам контрольної стрічки, касир виконує записи у «Книзіобліку показників лічильників контрольного касового апарата та сум готівки,прийнятої вечірньою касою».
Ранком наступного дня касир звітує передзавідувачем касою, а той, у свою чергу, виконує всі процедури контролю сум, щопройшли через касовий апарат, і передає контрольну стрічку та прибутковідокументи головному бухгалтеру. Далі головний бухгалтер (або його заступник) підраховуєза документами загальну суму надходжень і порівнює її з результатами запису вконтрольній стрічці. Обов’язковою контрольною процедурою є перевірка головнимбухгалтером порядкових номерів контрольної стрічки від першої до останньоїоперації. Контроль головного бухгалтера завершується підписом у контрольнійстрічці і передачею її та всіх прибуткових документів до бухгалтерії длявиконання записів у касовому журналі. Журнал підписує працівник бухгалтерії,котрий робив записи, а також головний бухгалтер.
Прибуткові документи повертаються завідувачевікасою, а ордери передаються операційним працівникам для зарахування внесенихсум на відповідні поточні рахунки клієнтів.
Касовий журнал і контрольні стрічкипередаються для записів у бухгалтерському обліку.
Великий обсяг роботи вечірніх кас припадає наприймання готівки від інкасаторів.
Зауважимо, що під час виконання такої роботидіяльність вечірніх кас прямо пов’язана з функціями кас перерахування, якіфункціонують як при вечірніх касах, так і окремо. З метою забезпечення цілостіготівкових коштів, що надходять від інкасаторських бригад, схема їх руху увечірніх касах досить чітко визначена. Її можна подати як послідовністьрозглянутих далі етапів.
1. Старший бригадир інкасаторів здає касирусумки (мішки) з готівкою у присутності всіх інкасаторів цієї бригади. Водійавтомобіля має перебувати у приміщенні банку або в автомобілі до закінченняприймання сумок із цінностями.
2. При здаванні сумок (мішків) інкасаторипред’являють накладні до сумки з грошовою виручкою (а коли здають сумки звалютними цінностями — супровідні відомості) та явочні карткибухгалтеру-контролеру.
3. Бухгалтер-контролер вечірньої касиперевіряє відповідність записів у накладних (супровідних відомостях) і явочнихкартках та реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки (мішки) вжурналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою, а також порожніх сумок.
4. По мірі реєстрації бухгалтер-контролерпередає касирові накладні (супровідні відомості), а за даними записів у явочнихкартках встановлює кількість і номери порожніх сумок (що не використані упроцесі інкасації), які підлягають поверненню до каси, і перевіряєвідповідність кількості сумок, що їх здають інкасатори до каси, даним Довідкипро видачу інкасаторських сумок, мішків і явочних карток. Завершивши первинніпроцедури контролю, бухгалтер-контролер повертає інкасаторам явочні картки.
5. Касир, приймаючи сумки, контролює їхзовнішні параметри (виразність пломб і відповідність завіреним зразкам,відповідність номерів сумок, що здаються інкасаторами, номерам, зазначеним унакладних).
6. Прийнявши за кожним заїздом (маршрутом) сумкий мішки, бухгалтер-контролер і всі інкасатори бригади підписують два примірникижурналу прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок (другийпримірник, скріплений печаткою вечірньої каси, видають старшому бригадиінкасаторів).
7. Касир під контролем бухгалтера-контролерапідраховує кількість сумок, що здаються у грошове сховище (сейф), і звіряють їївідповідність кількості, зазначеній у журналі обліку прийнятих сумок і мішків зготівкою та порожніх сумок. Сейф зачиняється на два ключі, один з якихзберігається у касира, другий — у бухгалтера-контролера.
8. Документом, що підсумовує проведену роботу,є довідка про прийняття вечірньою касою сумок (мішків) з готівкою і порожніхсумок.
Дещо інший порядок установлено для прийманнясумок з виручкою залізниць і підприємств зв’язку. Представники цих організацій,доставивши в банк сумки з виручкою, розкривають у присутності працівниківвечірньої каси страховий мішок і передають бухгалтеру-контролеру два примірникишляхової відомості на збирання виручки залізничних станцій (або реєстрпідприємств зв’язку) і конверт з накладними до сумок, а касиру — сумки звиручкою. Касир перевіряє сумки на предмет дефектності, а бухгалтер-контролервстановлює відповідність прийнятих сумок і накладних до них записам у шляховійвідомості або реєстрі.
За фактом приймання сумок видається розпискабанку на других примірниках шляхових відомостей або реєстрів за підписамибухгалтера-контролера і касира вечірньої каси, скріплених відтиском печаткибанку.
Перші примірники зазначених документіввикористовуються як реєстраційні журнали обліку прийнятих сумок з грошима ізберігаються в банку в окремій папці.
Про загальну кількість прийнятих сумок відстанцій залізниць і підприємств зв’язку та оголошену суму вкладених до нихгрошей здійснюють відповідні записи в довідці про прийняті вечірньою касоюсумки (мішки) з готівкою та порожні сумки.
За підсумком роботи вечірньої каси ранкомнаступного дня касир і бухгалтер-контролер здають:
1) сумки з проінкасованою грошовою виручкою,накладні і супровідні відомості, а також порожні сумки — до каси перерахунку;
2) мішки (сумки) з готівкою кас банку припідприємствах і накладні до них під розписку в довідці про прийняті вечірньоюкасою сумки з готівкою і порожні сумки — завідувачу касою. Порівнявши фактичнонаявну суму грошей з даними супровідної відомості, завідувач каси підписує цювідомість і накладну до неї. Далі він накладну передає до операційної каси дляпроведення операції, пов’язаної із зарахуванням грошей на рахунок контрагента,а супровідну відомість — для включення у касові документи дня. Готівку,прийняту вечірньої касою, перелічують каси перерахунку.
До штату таких кас входять лічильні бригадикасирів. Кожну таку бригаду очолює контролер, і саме з ним укладається угодапро повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Сумки з готівкою танакладні до них контролери бригад приймають від працівників вечірньої каси (касираі контролера-бухгалтера) під розписку в довідці про прийняті вечірньою касоюсумки з готівкою та порожні сумки, зберігаючи їх протягом робочого дня вспеціально оснащеному місці (металевій шафі, візку або ящику стола під замком).
Для перерахунку контролер видає касирам поодній сумці, попередньо записуючи її номер в контрольну або зведену відомість.
Увесь процес перерахування грошейхарактеризується злагодженістю дій касирів і контролера лічильної бригади. Роботивиконуються у суворій послідовності, визначеній Інструкцією Національного банку№ 1.
1. Касир під наглядом контролера розкриваєсумку, виймає гроші і чеки, передаючи її контролеру, при цьому пломбу разом зішпагатом для наступного контролю залишає у себе.
2. Контролер дістає із сумки супровіднувідомість, попередньо переконавшись, що в сумці нічого не залишилось.
3. Перерахувавши гроші, касир повідомляєконтролеру фактично виявлену суму, яку контролер звіряє із зазначеною налицьовому та зворотному боках супровідної відомості.
4. При тотожності сум контролер передає касирудля підпису супровідну відомість. Гроші касир ховає у шухляду свого робочогостолу.
5. У разі виявлення розбіжності сум, касирразом з контролером звіряють перераховану суму грошей за номіналом і повторноперелічує грошові білети того номіналу, щодо якого є розбіжність. Напідтвердження нестачі або надлишку складається акт на лицьовому боцісупровідної відомості, накладній та квитанції за підписами контролера і касира.
Нестачі та надлишки грошей, зафіксовані підчас перерахунку, реєструються в картках обліку прорахунків, виявлених у сумкахз виручкою магазинів, і карткою обліку прорахунків, виявлених касиром, стосовноторговельних та інших підприємств і організацій, а також щодо кожного касира,котрий виявив надлишок чи нестачу.
Після розкриття всіх сумок і перерахуванняготівки контролери бригад у контрольних відомостях виводять суми перерахованоїгрошової виручки і передають супровідні відомості й накладні до сумок, зведенівідомості — касиру (контролеру), який очолює касу перерахунку. Він, попередньопроконтролювавши в супровідних відомостях і накладних записи щодо виявленихфактів нестач, надлишків, неплатіжних фальшивих білетів і монет, передаєнакладні обліково-операційним працівникам. Останні записують результатиперерахунку в касовий журнал і відображують у бухгалтерському обліку. Наприкінцідня касир зіставляє суми перерахованої готівки з даними зведеної відомості. Загальнусуму зведеної або контрольної відомості з урахуванням надлишків і нестачконтролери лічильних бригад порівнюють з оголошеною сумою вкладень грошей досумок, прийнятих ними до перерахування, передаючи контрольні відомості, листкикасирів і порожні сумки касирові (контролерові), котрий очолює касуперерахунку, а той передає документи про перерахування готівки завідувачу каси.
Остаточний контроль роботи, виконаноївечірньою касою, здійснює головною бухгалтер, перевіряючи повноту надходженнягрошей до операційної каси і підписує довідку про прийняті вечірньою касоюсумки (мішки) з готівкою та порожні сумки.
Супровідні контрольні та зведені відомості, атакож довідка про загальну суму виручки, яка здана інкасаторами за журналомобліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок та довідкою провидані їм сумки та явочні картки підшиваються до касових документів дня.5.4 Облік операцій, здійснюваних видатковимикасами
Основним документом для одержання готівки єгрошовий чек установленої форми. За внутрішньобанківськими операціямивикористовується видатковий касовий ордер. Цей документ заповнюють такожіндивідуальні позичальники, котрі одержують позики в банках, вкладники тапенсіонери. В оформленні видаткових касових операцій, крім відповідальноговиконавця та касира, з метою безпеки і захисту документообігу участь береконтролер видаткових операцій.
Для проведення видаткових операцій завідувачкасою видає касирам під звіт готівку, за яку вони розписуються в Книзіприйнятих і виданих грошей (цінностей). Щоразу після одержання суми в підзвітта сплати за видатковими документами касир видаткової каси робить відповіднізаписи в Книзі прийнятих і виданих грошей (цінностей), зазначаючи кількістьпроведених документів і залишок підзвітних сум.
Відповідальний працівник, приймаючи чеки таінші документи на одержання готівки, перевіряє наявність необхідної суми напоточному рахунку клієнта і достовірність самого чека, зіставляє підписи,печатки та номери чека зі зразками, поданими в банк. За паспортом встановлюєтьсяособа одержувача, підпис якої наведено на зворотному боці чека. Відриваючи відчека контрольну марку, що повертається одержувачу, відповідальний працівникпередає чек контролеру з видаткових касових операцій, функції якогопередбачають повний контроль достовірності чека, правильність його заповнення,а також реєстрацію у видатковому касовому журналі. Виконавши цю роботу,контролер передає чек безпосередньо касирові до виконання.
Одержавши видатковий чек, касир перевіряєтотожність підписів службових осіб, які мають право дозволити видачу грошей, зізразками, які є в касира, і порівнює суму, проставлену в документі цифрами тапрописом. Далі касир за номером чека викликає одержувача. Приймаючи від ньогоконтрольну марку, переконується в тому, що в чек внесено паспортні дані, якізасвідчують особу одержувача, і є його розписка про одержання грошей.
Звіривши номер контрольної марки або талона вкасу з номером на відповідному видатковому документі, касир наклеює марку начек, а талон до ордера і видає зазначену суму.
Наприкінці операційного дня касир підраховуєзалишок грошей у касі, порівнюючи його з розрахунковим (виходячи із сумиприйнятих грошей у підзвіт, і суми оплачених видаткових документів). Далі вінскладає відповідну довідку касира видаткової каси, підписує довідку, апідсумкові касові обороти звіряє із записами в касових журналах операційнихпрацівників. Звірка підтверджується підписами касира в касових журналах іопераційних працівників — на довідці касира.
Залишок грошей і видаткові касові документи задень разом із довідкою касира передаються завідувачу каси під розписку в Книзіобліку прийнятих і виданих грошей (цінностей), який, перевіривши довідку,підписує її і підшиває до документів дня.
В установах банків можуть створюватисяоб’єднані каси — прибутково-видаткові. Гроші в цих касах приймають і видають упорядку, встановленому відповідно для прибуткових і видаткових кас.
Закінчивши операційний день, касир складаєзведену довідку про касові обороти, на зворотному боці якої зазначає суму надходження.
Прийнявши від усіх касирів гроші, завідувачкаси перевіряє зведені довідки й документи щодо правильності виведених залишківз урахуванням своїх записів у Книзі прийнятих і виданих грошей (цінностей), атакож відповідність кількості зданих касирами документів і суми готівки тимданим, які наведено в довідках. Неодмінно має бути проконтрольовано, чизавірили операційні працівники суми касових оборотів, зазначені у довідкахкасирів.
Закінчивши перевірку, завідувач каси складаєзведену довідку про касові обороти, до якої включаються дані звітних довідок ізаписів у журнали про грошові суми, прийняті касою перерахунку та вечірньоюкасою, а також дані згідно з документами, гроші за якими видані або прийнятіним особисто. Звіривши відповідність підсумків зведеної довідки з данимибухгалтерського обліку, що підтверджується підписом працівника бухгалтерії,завідувач каси додає цю довідку разом із довідками касирів прибуткової івидаткової кас до касових документів дня.
Записавши в книгу обліку готівки операційноїкаси загальну суму прибутку і видатку готівки, виводить за книгою залишок касина наступний день.
Касові документи разом з додаткамиброшуруються одним із касових працівників. Формуючи папку, касові документивпорядковують за балансовими рахунками (у порядку зростаючої нумерації) окремоза прибутком і видатком каси.
Підсумкові дані зброшурованих документівдістають обчисленням за допомогою персонального комп’ютера з виведеннямінформації на друк.
Стрічка підрахунку окремо за прибутком івидатком касових і позабалансових ордерів, підписана працівником, якийвиконував обчислення, вміщується в папці перед документами.
На лицьовому боці папки з документамипроставляється штамп або наклеюється ярлик:
Найменування банку Термін зберігання
Касові документи
за "___" _____________ 19 ___ р.
Д-т «1001» ________________ шт. грн.________________
К-т «1001» ________________ шт. грн.________________
Завідувач каси Перевірено:
Касир Головний бухгалтер
Касові документи за останні 12 місяцівзберігаються під відповідальністю завідувача каси у грошовому сховищі абоокремому сейфі, який передається під охорону.
Граничний залишок грошей в операційній касікомерційний банк визначає за згодою з Республіканським банком АвтономноїРеспубліки Крим або відповідним регіональним управлінням Національного банкуУкраїни. До уваги береться обсяг готівкового обігу, умови роботи банку з такимрозрахунком, щоб не виникали невиправдані перевезення готівки для підкріпленнякаси установи комерційного банку або вивезення надлишків грошей з банку. Якправило, граничний залишок грошей в операційній касі встановлюється в розмірі,близькому до внутрішньомісячної потреби в касових ресурсах.5.5 Облік операцій з підкріплення операційнихкас комерційних банків
Операційні каси установ банків підкріплюютьсяз оборотних кас Республіканського банку Автономної Республіки Крим,регіональних управлінь НБУ за грошовими чеками з одночасним ві- дображенням (списанням,зарахуванням коштів) на кореспондентських рахунках.
Касове обслуговування установ комерційногобанку здійснюється:
· комерційним банком у межах своєї системи;
· операційним управлінням регіонального управління Національного банкуна підставі укладеного договору;
· іншим комерційним банком також згідно з укладеним договором.
Для підкріплення операційної каси готівкоюустанова комерційного банку подає заяву (залежно від того звідки надходитимепідкріплення) або до свого комерційного банку (у разі підкріплення нимопераційної каси установи), або до регіонального управління Національного банку.
За умови підкріплення операційної каси одногокомерційного банку з іншого комерційного банку, незалежно від йогомісцезнаходження в Україні, між ними укладається договір на передачу готівкибез погодження з регіональним управлінням НБУ. Проте повідомлення пропідкріплення того самого дня насилається до НБУ.
Комерційний банк електронним документомпроводить оплату готівки банкові-відправнику.
Готівка з оборотної каси операційногоуправління регіонального управління НБУ або з іншого комерційного банкувидається лише після надходження попередньої оплати за видатковим касовимордером і дорученням установи — банку одержувача.
Установа комерційного банку підкріплюєтьсячерез інкасаторів НБУ на підставі окремого договору на доставлення цінностей.
Бухгалтерські проведення здійснених операцій зпідкріплення операційної каси виконуються з використанням таких рахунків.
№ 1001 «Банкноти та монети в касі Національногобанку України» (А);
№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку»(А) — для КБ;
№ 1007 «Банкноти та монети у дорозі»(А) — для НБУ;
№ 1007 А «Банкноти та монети в дорозі»- для КБ;
№ 1811 А «Дебіторська заборгованість заопераціями з готівкою» — для КБ;
№ 1911 А «Кредиторська заборгованість заопераціями з готівкою» — для КБ;
№ 3900 А «Рахунки, що відкриті вустановах банку, які розташовані в Україні» — для КБ;
№ 3901 П «Рахунки, що відкриті дляустанов банку, які розташовані в Україні» — для КБ;
№ 4929 А”П «Транзитний рахунок за іншимиопераціями» — для НБУ.
1. У разі підкріплення підвідомчих філійготівкою з операційної каси комерційного банку виконуються розглянуті даліпроведення. Можливі такі випадки. У філії У комерційному банку 1) Проведення розрахунків за готівку: Д-т 1811 Д-т 3900 К-т 3901 К-т 1911 2) Доставка готівки власними засобами філії:
Д-т 1001 (символ 39 у статзвітності за формою 748)
К-т 1811
Д-т 1911
К-т 1001 (символ 66 у статзвітності за формою 748) 3) Доставка готівки через апарат інкасації комерційного банку, котрий продає готівку: Д-т 1007 К-т 1001 (символ 66 у статзвітності за формою 748). Після підтвердження філії про одержання готівки: Д-т 1001 (символ 39 у статзвітності за формою 748)
Д-т 1911
К-т 1007 К-т 1811 2. Підкріплення комерційного банку готівкою з оборотної каси регіонального управління НБУ. У комерційному банку У регіональному управлінні НБУ 1) Проведення розрахунків за готівку: Д-т 1811 Д-т кореспондентського рахунку К-т кореспондентського рахунка К-т 4629 2) Доставляння готівки власними засобами комерційного банку: Д-т 1001 (символ 37 у статзвітності за формою 748)
Д-т 4629
К-т 1001 — (символ 71 у стат- звітності за фомою 748) К-т 1811 3) Доставка готівки через інкасаторів НБУ: Д-т 1007 К-т 1001 (символ 71 у статзвітності за формою 748) 4) Після підтвердження комерційним банком факту одержання готівки: Д-т 1001 (символ 37 у статзвітності за формою 748) Д-т 4629 К-т 1911 К-т 1007 3. Підкріплення комерційного банку готівкою з операційної каси іншого комерційного банку. У комерційному банку, що купує готівку У комерційному банку, що продає готівку 1) Проведення розрахунків за готівку: Д-т 1811 Д-т кореспондентського рахунку К-т кореспондентського рахунку К-т 1911 2) Доставка готівки власними засобами комерційного банку: Д-т 1001 (символ 37 у статзвітності за формою 748)
Д-т 1911
К-т 8001 (символ 72 у статзвітності за формою 748) К-т 1811 4. Здавання комерційним банком надлишків готівки або зношених грошей до оборотної каси регіонального управління НБУ. У комерційному банку У регіональному управлінні 1) Доставка готівки власними засобами комерційного банку.
Д-т 1007
К-т 1001 (символ 72 у статзвітності за формою 748) Д-т 1001 (символ 36 у статзвітності за формою 748) К-т 4629 2) Перерахування коштів комерційному банку: Д-т кореспондентського рахунку Д-т 4629 К-т 1007 К-т кореспондентського рахунку
Здійснюючи касові операції, банки додержуютьпевних правил.
1. Документообіг за прибутковими касовими операціямиорганізовується так, щоб видача квитанції клієнтам та зарахування суми на їхніпоточні рахунки проводилося лише після фактичного надходження грошей до каси.
2. У разі приймання грошей від працівниківбанку для зарахування на рахунки внутрішньобанківського обліку прибутковийкасовий ордер виписується у двох примірниках, із яких один слугує квитанцією.
3. Касові видаткові операції, здійснюванівідповідальними виконавцями, контролюються централізовано контролером, якийведе касовий журнал з видатку каси. Контроль видаткових операцій має на метізапобігти таким негативним моментам:
· оплаті невірно оформлених документів, оплаті чеків з підписами івідтиском печатки, що не відповідають зразкам, а також чеків, виписаних з чековоїкнижки, що не належить даному клієнтові;
· надходженню до каси чеків та інших касових видаткових документів позаконтролем операційних працівників і контролера банку;
· внесенню необгрунтованих виправлень і дописок у касові документи йжурнали.
4. Головний бухгалтер визначає порядок поданняконтролером касових видаткових документів до каси для оплати. Відповідні діївиконуються під розписку касирів в окремій книзі або в касовому журналі за формою:Номер чека або ордера Сума Підпис контролера Розписка касира в прийомі чека або ордера
5. Для перевірки справжності підписіввідповідальних виконавців банку, на всіх розрахунково-платіжних документах, якіприймаються до виконання, відповідні працівники (скажімо касири) повинні матизразки їх підписів.
6. Контролери мають користуватися своїмипримірниками зразків підписів працівників банку, а також зразків підписів івідтисків печаток клієнтури. Їм забороняється користуватися тими примірникамизразків, якими користуються відповідальні виконавці.
7. Будь-які виправлення реквізитів уприбутково-видаткових грошових касових документах неприпустимі, навіть якщовони обумовлені підписами клієнтів.
У будь-якому разі облік руху грошової готівкивідображається на рахунку № 1001 «Банкноти та монети в касі банку». Задебетом проводяться суми готівки в національній та іноземній валюті, щовноситься до операційної каси комерційного банку для зарахування на рахункивнутрішньобанківського обліку та його клієнтів; суми обміняних пошкодженихбанкнот і дефектних монет, отриманих від клієнтів банку; суми готівки,отриманої з установ НБУ та підвідомчих установ банку; суми готівки, яканадходить з обмінних пунктів; залишок готівки банкомату.
Відповідно за кредитом рахунку № 1001проводяться суми готівки, що видається клієнтам банку; суми готівки, щовідсилається до установ НБУ та до підвідомчих установ банку; суми готівки, якавидається обмінному пункту, банкомату, під звіт тощо.
 
Таблиця 5.1. Кореспонденція рахунків під час здійснення касовихопераційЗміст операції Дебет Кредит Внесення клієнтом готівки на свій поточний рахунок (торговельна виручка, внески до статутного фонду тощо) 1001 2600 Внесення фізичною особою грошей на свій поточний рахунок 1001 2620 Погашення фізичними особами кредитів, наданих банком на поточні потреби та для інвестиційної діяльності 1001
2202
2205
2210
2211
2213
2214 Надходження готівки від продажу банком облігацій внутрішньої державної позики 1001 2901 Надходження податкових, комунальних, страхових та інших платежів від населення з дорученням подальшого перерахування за призначенням 1001 2902 Купівля клієнтами та населенням ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих банком 1001 3320 Повернення працівниками банку невикористаних сум, що були одержані ними на відрядження 1001 3550 Повернення працівниками банку невикористаних сум, що були одержані ними на господарські витрати 1001 3551 Погашення фізичними особами процентів за користування кредитом, наданим їм банком на поточні потреби 1001 6042 Погашення фізичними особами процентів за користування кредитом, наданим їм банком на інвестиційну діяльність 1001 6043 Одержання банком інших банківських операційних доходів (сплата клієнтами готівкою за користування системою «Клієнт-банк», за оренду абонентських скриньок тощо) 1001 6399 Одержання банком доходів від неопераційних підрозділів (надання автопослуг працівникам банку тощо) 1001 6493 Одержання клієнтом коштів зі свого рахунку (на виплату заробітної плати, на відрядження тощо) 2600 1001 Зміст операції Дебет Кредит Виплати коштів з поточного рахунку фізичної особи за її розпорядженням 2620 1001 Отримання фізичними особами кредитів на поточні потреби та для інвестиційної діяльності
2202
2205
2210
2211
2213
2214 1001 Погашення банком облігацій внутрішньої державної позики 2901 1001 Викуп банком власних депозитних сертифікатів у клієнтів та населення 3320 1001 Видача авансів на відрядження працівникам банку 3550 1001 Виплата банком працівникові суми заборгованості за відрядженням 3650 1001 Видача авансів на господарські потреби працівникам банку 3551 1001 Виплата заборгованості за господарськими затратами працівникам банку 3651 1001 Виплата дивідендів акціонерам банку 3631 1001
 Ñ
Ключові поняття
 
Грошова маса — готівка (випущені в обіг гроші мінус залишки грошей у касах банків) плюсдепозити до запитання (у національній та іноземній валюті) плюс строковідепозити (у національній та іноземній валюті).
Ліміт каси — граничний залишок грошей в операційній касі комерційного банку.
Монетарна база — готівка, випущена в обіг плюс депозити при НБУ та залишки коштівкомерційних банків на кореспондентських рахунках.
Дидактичніматеріали
Навчальні завдання
? Задача 1
1. Скласти бухгалтерські проведення за операціями(див. таблицю).
2. Визначити залишок готівки в касі на кінецьдня (залишок на початок дня — 50 000 грн.). № п/п Зміст операції Сума, грн. 1 До каси банку за об’явою на внесення готівки оприбутковано торговельну виручку, що здана клієнтом МП «Мир» 6000 2 Із каси банку за чеком видано готівку клієнтові МП «Мир» для виплати зарплати працівникам 20000 3
Фізичними особами готівкою внесено кошти на поповнення депозитних вкладів:
а) терміном 6 місяців;
б) терміном 2 роки
1000
500 4
Видано готівку:
а) заробітну плату працівникам банку;
б) аванс на відрядження
30000
500 5 Сплачено банку-кореспонденту з рахунку ностро за придбання в нього готівки 15000 6 Отримана готівка оприбуткована до каси банку 15000 7 Із каси виданий готівкою короткостроковий кредит фізичній особі на поточні потреби 21000 8 За результатами ревізії каси банку виявлено нестачу готівки 60
Задача 2
1. Скласти бухгалтерські проведення заопераціями.
2. Виконати необхідні розрахунки.№ п/п Зміст операції Сума, грн. 1 Касир видаткової каси одержав під звіт для здійснення видаткових операцій готівку в сумі 170000 2 З каси банку за чеком клієнта видано готівку на зарплату його працівникам 20000 3
З каси видано позики фізичним особам:
а) короткострокову — під платіжні картки;
б) довгострокову — на будівництво будинку
10000
80000 4
Нараховано проценти за позиками фізичних осіб:
а) під платіжні картки за ставкою 24% річних
б) на будівництво будинку за ставкою 12% річних
?
? 5
За заявою клієнта готівкою з каси виплачено фізичній особі:
а) короткостроковий депозит;
б) проценти за депозитом
18 000
2 000 6 З каси видано зарплату, нараховану працівникам банку 25 000 7 З каси видано готівку під звіт працівникові банку для придбання канцтоварів 800 8 На кінець дня залишок готівки в касира ?
 
Задача 3
1. Скласти бухгалтерські проведення заопераціями.
2. Виконати необхідні розрахунки.№ п/п Зміст операції Сума, грн. 1
Інкасована грошова виручка, зарахована з інкасаторських сумок на рахунки клієнтів без попереднього перерахунку
а) торговельного МП «Мир»
б) ресторану «Дубки»
в) магазину «Будинок торгівлі»
10 000
30 000
15 000 2 За результатами перерахунку готівку магазину «Будинок торгівлі» здано до операційної каси банку ? 3 У процесі перерахунку готівки торговельного МП «Мир» виявлено надлишок у сумі 50 грн. ? 4 У процесі перерахунку готівки ресторану «Дубки» виявлено нестачу в сумі 40 грн. ? 5 Інкасовану грошову виручку зараховано з інкасаторської сумки на рахунок кінотеатру «Зоря» 6000 6 У процесі перерахунку готівки з інкасаторської сумки кінотеатру виявлено нестачу в сумі 20 грн. (Умовно: коштів на рахунку кінотеатру на цей момент не було) ?
 !
Завдання для самоперевірки

Задача 4
1. Скласти бухгалтерські проведення заопераціями.
2. Провести необхідні розрахунки.№ п/п Зміст операції Сума, грн. 1 До каси банку здано клієнтом (торговельним АТ) його виручку, яку належить зарахувати на його поточний рахунок 30000 2 Згідно з депозитним договором фізичною особою здійснено внесок на депозит строком 6 місяців під 24% річних 500 3 Готівкою до каси клієнтом сплачено на користь банку комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування його рахунка 120 4 До каси банку оприбутковано готівку обмінних пунктів 800 5 Нараховано проценти за депозитним вкладом, оформленим за умовою операції № 2 ? № п/п Зміст операції Сума, грн. 6 Інкасовану грошову виручку зараховано на рахунок клієнта (торговельне АТ) з інкасаторських сумок, без попереднього перерахунку 1000 7
Готівкою до каси банку погашено фізичною особою заборгованість:
а) за короткостроковою позичкою на поточні потреби;
б) за процентами, нарахованими за цим кредитом
600
100
Задача 5
1. Скласти бухгалтерські проведення заопераціями.
2. Провести необхідні розрахунки.№ п/п Зміст операції Сума, грн. 1
Банк перерахував кошти банкам-кореспондентам з метою придбання в них готівки:
а) сплативши кошти з коррахунку в НБУ на користь банку-продавця (А);
б) зарахувавши кошти на рахунок лоро банку-кореспондента (Б), відкритого в даному банку
50 000
30 000 2
Оприбуткована готівка до каси банку, яка надійшла від банків-кореспондентів:
а) А;
б) Б
?
? 3
Маючи надлишки готівки, банк продає її банкам-кореспондентам:
а) банку В, який попередньо зарахував кошти на рахунок ностро, відкритий у нього банком-продавцем
б) банку Г, який перерахував кошти на коррахунок в НБУ
40 000
15 000 4
Відправлена готівка банкам одержувачам:
а) В;
б) Г
?
? 5
Після надходження підтвердження від банків-покупців про одержання готівки списується кредиторська заборгованість банку-продавця:
а) перед банком В
б) перед банком Г
?
?
Слід неодмінно засвоїти основні положенняІнструкції НБУ № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банківУкраїни (затверджена Постановою Правління Національного банку України від 07.07.94за № 129, перш ніж виконувати наведені завдання.