Національнийавіаційний університет
Інститутміського господарства
Факультетаеропортів
Контрольнаробота
здисципліни
Законодавчезабезпечення кадастру нерухомості
натему:
Впливгрошової оцінки на ринок земель у м. Києві: стан, проблеми та перспективирозвитку
Виконала:
студентка ФАП – 508
Сундукова І.О
Перевірила:
ас. Мартинюк О.А.
Київ2008
Вступ
У період демократичних перетворень в суспільних відносинах, переходу доринкової економіки та приватизації землі, виникає потреба у грошовій оцінціземель. Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарськогопризначення та населених пунктів розроблено у відповідності з постановамиКабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 «Про методикугрошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населенихпунктів». Вона здійснюється з метою регулювання відносин при передачіземлі у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу,визначенні ставок земельного податку тощо.
Висвітленосучасні теоретичні та практичні проблема формування ринку міських земель в Україніна прикладі м. Києва. Ситуація у столиці є специфічною, проте загальні тенденціїрозвитку ринку земельних ділянок у містах України мають спільні риси щодотехнологічних i процедурних питань. Практичні аспекти грошової оцінки земель дослідженів рамках методичного підходу зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок.
Ринок земель спредметом наукових досліджень як мiнiмум протягом двох останніх століть.Соцiально-економiчнi фактори територiального розвитку суспільства, просторовимбазисом якого виступає поверхня Землі, послідовно змінювалися внаслiдок впливу модернізаціїтехнологій, еволюції правових засад землекористування та економічної активностіправових суб’єктів. Базовi принципи місця розташування i перевагземлекористування в їхній динаміці стали підґрунтям ряду дескриптивнихекономічних теорій землекористування. їхніми елементами є величина земельноїренти, ціна землі як прямого фактора виробництва, а також економічна вартістьвигод розміщення ширшого кола об’єктів, що забезпечують життєдіяльність та розширеневиробництво факторів життєдiяльностi суспільства, якi виникли й розвивалися вепоху iндустрiального капiталiзму.
Вплив грошової оцінкина ринок земель у мiстi Києві: стан, проблеми та перспективи розвитку
Кiлькiснiекономiчнi моделі земельного ринку в урбанізованому середовищі ґрунтуються напросторовому виборi, тобто передбачають виявлення закономірностей обрання місцярозташування — для проживання (житла) й роботи (членами домогосподарств), розміщенняпідприємств та розвитку територій i транспортних мереж.
Теоріяпропонована ренти в різних варiацiях пояснює мотиви ціноутворення нафункцiонуючому земельному ринку. Проблемою є неможливість прямого врахуванняфакторiв вибору та iхня безпосередня економiко-вартiсна оцінка або її адекватнааналiтична побудова, що ставить пiд сумнiв коректнiсть наведених вище моделейдеякими вченими-практиками. Проте це не стало перешкодою для практичноговикористання вказаних моделей.
Модель гедоністичнихцін, яку тепер успішно застосовують у теорii й практиці ціноутворення приврахуваннi різних факторів задоволення споживача, робить наголос на корисностiпевного набору благ (останнiм часом її використовують при оцiнцiландшафтно-рекреацiйних та екологічних факторiв набору приватного котеджногожитла).
Враховуючи зв’язокмiж мiсцем розташування об’єктiв життєдiяльностi людей i фiрм та доступом доцих об’єктiв, який у прихованому виглядi присутнiй у бiльшостi вiдомих на нинiшнiйчас iнтегрованих урбанiстичних моделей, доцiльно враховувати iнтенсивнiсть (величинупотоку) такого зв’язку. Його величину обчислюють аналогiчно силi взаємотяжiннязалежно вiд вiдстанi та потужностi (аналог фiзичної маси) територiальнихутворень чи об’єктiв тяжiння (модель Лоурi, 1964), або ж вiдповiдно до величиникомбiнаторно можливостi такої взаємодії. В радянськi часи були вдалi науковiспроби обгрунтувати кiлькiсну «транспортну» оцiнку територii, щогрунтувалася на факторi часового доступу мешканцiв до основних мiсць здiйсненнятрудової дiяльностi та об’єктiв соцiально-побутової iнфраструктури.
На думку багатьохекономiстiв, мiська земельна рента є основною економiчною категорiєю, щозумовлює прийнятгя рiшень, якi стимулюють урбанiстичний розвиток. З фінансовогопогляду мiська рента вiдповiдає перiодичному платежу, капіталізована сума якогоеквiвалентна сумi банкiвського вкладу з вiдповiдним відсотковим доходом, томукапiталiзована мiська земельна рента є економічною вартістю землі.
Міська рента, навідміну від сільськогосподарської, переважно монопольна, оскiльки попит на ділянкине вiдповiдає дефiцитнiй, як правило, пропозицій вiльних для розвитку місцеположень(здебільшого монопольний чи олiгопольний ринок).
Міська рента, крімтого, формується за рахунок iснуючих вигод мiсцеположення, що виникають урезультатi зменшення витрат на перемiщення складових виробництва (сировина,матерiали) та скорочення часу поїздок з виробничою метою, можливостi кращогодоступу до iнженерних мереж i транспортних комунiкацiй. Пiдвищена ефективнiстьабо iнтенсивнiсть використання земельної дiлянки порiвняно з аналогiчнимидiлянками — створення додаткових функцiй, надання додаткової кiлькостiвiдповiдних послуг (за рахунок близъкостi до основних маршрутiв пересуваннявеликих потокiв людей, добрi рекреацiйнi властивостi й добрий стан довкiллятощо) — є прикладами диференцiальної ренти.
Iснує ще йабсолютна рента, яка є кiлькiсною мiрою переваги певного виду цiльовоговикористання земель незалежно вiд конкретного мiсця розташування i взаємозв’язанаiз структурою собiвартостi вiлповiдної для цього виду цiльового використаннягалузi економiки.
Зрозумiло, що привзаємодii у середовищi й залежно вiд впливу зовнiшнiх факторів виникають певнiпросторовi, економiчнi, соцiально-психологiчнi та екологiчнi ефекти,результатом для яких є динамiчна картина розмiщення домогосподарств, бiзнесу таiнших суспiльно-економiчних iнституцiй, i ця картина є основою попиту навiдповiдний вид нерухомих будiвель та вiльних територiй. У разi їхньогодефiциту на ринку, що значною мiрою залежить вiд дiй суб’єктiв, що розпоряджаютьсяземельними ресурсами (тобто землевласникiв) i встановлюють правила, якiрегулюють та/чи обмежують правовий режим землекористування й порядок набутгяправ щодо розпорядження та користування землею (повноважна влада), попит iпропозицiя змiнюються, iндикатором чого стає змiна цiн на ринку.
Таким чином,важлива роль мiсцевої та законодавчої гiлок влади у формуваннi й стимулюваннiрозвитку ринку земель с очевидною, i вона має набувати форми цiлiсної земельноїполiтики. В сучасному розумiннi ця полiтика з боку Києвської мiської владиповинна мати чiтко окресленi юридичну, мiстобудiвну та iнформацiйну складовi.
У результатiаналiзу iснуючого становища на ринку мiських земель у м. Києвi, як i в Українiу цiлому, огляду зарубіжної практики можна видiлити ряд аспектiв сучасногостану проблема вивчення ринку земель:
Ø економiчний;
Ø мiстобудiвний;
Ø iнформацiйний.
Економічнийаспект. Ринкове цiноутворення має, насамперед, важливе регулювальне значення вформуваннi урбанiзованого життєвого середовища. З погляду загальних засадсучасної економiчної теорii, цiна вiддзеркалює факт рiвноваги попиту тапропозиції.
Питанняпропозиції, попиту та рiвноваги земельного ринку неоднозначне. Формальнаурбанiстична економiчна теорiя оперує економетричними моделями функцiонуванняринку, але вони у практицi є недостатнiми для адекватного опису мiськогосередовища, i, що важливiше з практичного погляду, не мiстить алгоритмудостовiрного прогнозування ринку.
Пропозицiяземельнах дiлянок завжди обмежена й нееластична, якщо не брати до уваги змiнитериторiалъних меж мiста за рахунок експансії/поглинання нових територiй, якiоточують аграрнi землi, або масового знесення забудови i перепрофiлюванняiснуючих великих землеволодiнь, що буває дуже рiдко.
Якщо загальнапропозицiя земельних дiлянок статична, то доступна є динамiчною в результатiзмiн iнтевсивностi використання земельних ресурсiв, полiтики плануваннятериторiй, яка може забороняти чи дозволяти їхнiй розвиток, виникнення абозникневня фiзичних обмежень. Доступна пропозицiя може коливатися також завдяки змiнамтехнологiй (наприклад, досягнення висотного будiвництва) та полiтицiземлевласникiв, що утримують належнi їм дiлянки вiд забудови з рiзних причин(зокрема, спекулятивних).
Попит на земельнiдiлянки — функцiя прибутковостi чи корисностi землi для iснуючих абопотенцiйних споживачiв. Унаслiдок досить консервативної природи доступнапропозицiя земельних дiлянок реагує дуже мляво на коливання попиту. Таким чином,попит є тим, що реально визначає цiну землi в мiстi.
На окрему увагузаслуговують також певнi культурно-соцiальнi стереотипи суспiльства щодоземельної власностi: престижнiсть землеволодiння, наявнiсть «власногокутка» як реалiзацiя певно незалежностi, маргiналiзм та iншi фактори, якiстримують власникiв вiд продажу землi.
Певна економiчнаполiтика влади (наприклад, надання економiчних преференцiй i пiльг окремимгалузям, включаючи пiльги щодо створення «доступного» житла пiдгаслом полiтики соцiального захисту, або ж асиметричне стимулюваннякапiталовкладень у житловому будiвництвi, зокрема шляхом звiльнення вiд податкуна додану вартiсть, завдяки чому можуть змiнюватися поточнi доходи та витратимiсцевих бюджетiв) може великою мiрою впливати на поточний стан ринку. Зсистемного погляду будiвельний бум здатний створювати позитивний зворотний зв’язок,який призводить до вiдомого за кордоном явища стихiйного розростання мiст iнеконтрольовано регiональної урбанiзацiї за рахунок рiзкого пiдвищення цiн наземлю та нерухомiсть, що стають привабливим сигналом для вкладання капiталiв успекулятивний актив, допоки погiршення умов доступу не стабiлiзує цiн.
Виходячи iзстратегiчних прiоритетiв розвитку мiста, мiська влада може й повиннацiлеспрямовано впливати як на якiсний склад пропозицiї на земельному ринку, такi стимулювати економiчними методами формування сприятливого урбанiзованогожитгєвого середовища.
Мiстобудiвнийаспект. Мiсцева влада, яка здiйснює надання, вилучення (викуп), а останнiмчасом i продаж земельних дiлянок, несе вiдповiдальнiсть за комплексний розвитоктериторiї в межах своєї юрисдикцiї, здiйснюючи встановленi чиннимзаконодавством повноваження. З цього погляду, оскiльки розглянутий вищемеханiзм функцiонування земельного ринку, передусiм, залежить вiд пропозицiiдiлянок за кiлькiстю та видом використання, на нинiшньому етапi становленияринку земель iснують двi головнi протилежнi за змiстом загрози.
Перша загрозапов’язана iз втратою нормативно складової мiстобудiвного регулювання, щопризводить до певних порушень у збалансованому розвитку мiських територiй,друга — поширення практики прямого адмiнiстрування вiдповiдних органiв територіальногорозвитку в питаннях цiльового використання земель. Проте за державою залишиласяважлива функцiя контролю (державний архiтектурно-будiвельний контроль) задотриманням вимог мiстобудiвної документацiї на всiх стадiях мiстобудiвноїдiялъностi незалежно вiд форми господарювання на землi.
Законами Украни «Прооснови мiстобудування», ‘Про планування i забудову територiй"встановлено основнi регламентуючi документи, якi визначають розвиток територiїмiста, а саме — генеральний план населеного пункту — мiстобудiвна документацiя,що передбачає принциповi вирiшення розвитку, планування, забудови та iншоговикористання територiї населеного пункту, й детальний план територii, якийрозробляють згiдно з генеральним планом.
Усе бiльшогозначення набуває правове зонування мiста, або зонiнг, що має на метiвпорядкування цiльового використання земельних ресурсiв мiст на эразок західнихкраїн. Практика регулювання питань планування розвитку мiст за кордономсвiдчить про винятково важливу роль, яку вiдiграє зонiнг як юридичний засiбдосить жорсткого функцiонального регулювання цiльового використання земель, щов теперiшньому виглядi разом iз данями земельного i майнового кадастрiв таiншими електронними базами, сучасними iнформацiйними технологiями збору данихдає змогу постiйно вiдстежувати iснуючу ситуацiю.
Iнформацiйнийаспект. Оскiльки зрозумiло, що загальна логiка проведення дослiджень ринкуповинна будуватися на основi процедур перiодичного эбору достовiрних вихіднихданих, одержання на їхнiй базi вiдповiдних розрахункових показникiв iаналiтичних оцiнок потребує органiзованих у певному порядку даних, систем їхзберiгання й оновлення, методiв опрацювания, представления та аналiзу, якi поєднуютьсяв iнформацiйну систему.
Опираючись наiснуючу практику створення i використання iнформацiйних ресурсiв дiяльностiдержавних органiв та органiв мiсцевого самоврядування України, а такожнезалежних iнформацiйних джерел, доводиться констатувати, що вказанi проблеми сактуальними, особливо в створеннi проблемно-орiєнтованих баз даних. Це потребуєуважного попереднього вивчення iнформацiйних джерел. Коректнiсть багатьохрозрахункiв зумовлена, насамперед, якiстю первинних i вторинних вихiдних даних.Особливого практичного значення це набуває у фiскальних питаннях: установленнiй переглядi ставок земельного оподаткування, визначеннi сум оплати державногомита за вiдчуження нерухомого майна, об’єктивно оцiнки земельних дiлянок, якiпропонуються для продажу органом самоврядування або намiчаються до викупу длясуспiльних потреб. Усе це має важливе значення для формування дохiдної тавидаткової частин мiсцевих бюджетiв Києва.
Фактори, щовпливають на розвиток ринку мiських земель, досить рiзноманiтнi. Практичнийпiдхiд до проблеми розвитку ринку земель у розвинутих країнах i країнах зперехiдною економiкою дає змогу видiлити головнi риси, якi у багатьох аспектахвiдповiдають складовим земельної полiтики державної та мiсцевої влади. Вивченняй урахування цих рис с необхiдним як з погляду сталого розвитку мiст, так i зметою коректної оцiнки та покращення загальних прогнозiв, що будуються наосновi вказаних моделей.
Наведенi рисиможна вважати основними факторами розвитку ринку земель, якi умовно подiляютьсяна кiлька груп i мають кiлькiсну чи якiсну природу:
1. Факторполiтичної стабiльностi (як на мiсцевому, так i на загальнодержавному рiвнi).
2. Стабiльнiстьмiстобудiвної полiтики органiв мiсцевого самоврядування в галузi розвиткутериторій (сталий урбанiстичний розвиток).
3. Розвинутiстьправових iнститутiв власностi, функцiонування первинного та вторинного ринкiвнерухомостi, зокрема ринку земель, ринку похiдних (оренда) й заставних прав наземлю (iпотечний ринок) у державi.
4. Можливiстьвiльного одержання iнформації щодо ринку земель, зокрема стосовно вiльних дляподальшого розвитку земельних дiлянок, вiдсутнiсть iнженерно-транспортнихобмежень у процедурах надбання права власностi та забудови земельних дiлянокдля подальшого їхнього розвитку власником, достовiрна iнформацiя щодоперспектив розвитку прилеглих територiй.
5.Структурно-територiальнi фактори (фактори просторового доступу, рiвень забезпеченостiiнженерно-транспортною i соцiальною iнфраструктурою).
6. Загальнiпоказники економiчної кон’юнктури країни (динамiка эростання грошово маси, ВВПта його структура, суми наданих кредитiв, розмiри вiдсоткових ставок, темпиiнфляцiї й економiчного зростання), показники рiвня i темпiв економiчногорозвитку економiчних агентiв (фiрми й домогосподарства), рiвня задоволеннядеяких потреб жиггедiяльностi, соцiально-демографiчнi показники, що впливаютьна кон’юнктуру попиту та пропозицiї земельних дiлянок за видами бажаногогосподарського освоєння.
7. Дiючiiнформацiйнi показники вартостi землекористування (цiна землi, орендна плата,земельний податок) в iнших великих мiстах Украни i свiту.
Останнiй факторчасто визначає попередню заiнтересованiсть у зарубiжних (мiжнародних)iнвесторiв до вкладення капiталу в земельну нерухомiсть (насамперед, урезулътатi великого обсягу попереднiх iнвестицiй у нерухомiсть). Подальше вивченняiнших зазначених факторiв дає змогу зробити iнвесторовi оцiнку мiсцевогоiнвестицiйного клiмату, специфiки та рiвня конкуренцi, бар’єрiв входження уринок.
З поглядупрактичного використання iнформації до факторiв, якi впливаютъ на вартiстьзабудованої земельної дiлянки, можна вiднести такi (табл.)
Для побудовистатистичних моделей необхiдно мати вибiрку з продажу земельних дiлянок певногоцiльового та функцiонального використання — 12—15 порiвнювальних одиниць.
Використанi фактичнiданi щодо продажу земельних дiлянок у м. Києвi дають змогу побудувати такiмоделi. На основi формульного представлення моделi оцiнювачi можугь одержатизначення поправок при застосуваннi порiвняльного.пiдходу. У подальшому слiдзабезпечити актуалiзацiю даних щодо трансакцiй iз земельними дiлянками напiдставi запровадження постiйного монiторингу розвитку ринку земель у м. Києвi.для аналiзу матерiалiв експертної грошової оцiнки земельних дiлянокнесiльськогосподарського призначення в м. Києвi була використана база даних попервинному ринку у виглядi растрових файлiв *.jpg. Загальна кiлькiсть земельнихділянок, по яких здiйснено експертну грошову оцiнку протягом 1999—2007 рокiв,становить 609 одиниць.
/>
З метоюподалъшого аналiзу для узагальнення розподiлу вартостi по територiї мiста буливибранi такi основнi параметри, якi можутъ пiддаватися статистичному аналiзу:мiсцеположення, ринкова вартiсть 1кв.м (з погляду врахування фактора мiсцеположення),площа, цiльове та функцiональне призначення, фiзичнi характеристики земельноїдiлянки, показники впливу навколишнього середовища. Як було неодноразово встановленофактор мiсцеположення земельної дiлянки вiдiграє найважливiшу роль припорiвняннi аналогiв продажу земельних дiлянок. У зв’язку iз цим необхiдноемпiричним шляхом встановити мiру впливу вказаного фактора у межах Києва.Найбiлъш вдалим математичним iнструментом для цього є кореляцiйно-регресiйнийаналiз.
За допомогоюкореляцiйного аналiзу були опрацьованi данi щодо земельних дiлянок мiста.Зiставлялися данi з нормативно грошово оцiнки 1 кв.м земельної дiлянки у межахекономiко-планувальних зон i показники їхньої ринкової вартостi. Загальнийкоефiцiєнт парної кореляцiї становив 0,635577. Це свiдчить про наявнiсть прямоїзалежностi мiж мiсцем розташування земельної дiлянки та її вартiстю. Серед об’єктiврiзного функцiонального типу спостерiгаються значнi вiдмiнностi в коефiцiєнтахпарної кореляцiї, що вiдображає мiру впливу на вартiсть земельної дiлянки їїмезомiсцем розташування (тобто у загальнiй структурi мiста без урахуваннялокальних особливостей): для житла, об’єктiв торгiвлi та громадськогохарчування, офiсiв i банкiв цей вплив є великим, для об’єктiв автосервiсу —середнiм, а для промисловостi малим. За розподiлом ринкової вартостi 1 кв.мземельних дiлянок у м. Києвi можна видiлити три вартiснi зони: центральну,серединну та периферiйну.
Межа центральноїзони проходить: по вулицях Нижнiй Вал, Глибочицька, В’ячеслава Чорновола, смузiвiдводу залiзницi, бульвару дружби Народiв, вулицi Кiквiдзе та р. Днiпро. Доскладу центральної зони загалом включено 55 економiко-планувальних зон. У межахцентральної зони вартiсть 1 кв.м землi становить не нижче 2000 грн i коливаєтьсяв середнъому вiд 2000 до 4400 гри (двi земельнi дiлянки перевищують межу в 5000грн). Загальна кiлъкiстъ земельних дiлянок, якi потрапляють у межi центральноїзони, сягає 130 одиниць, iз них 64 мають вартiсть, нижчу за 2000 грн. У той жечас поза межi центральної зони потрапили лише чотири земельнi дiлянки вартiстю2000 грн. кожна i вище. Зовнiшня межа серединноi зони проходить: по проспектуЧервоних Козакiв, вулицi Фрунзе, смузi вiдводу залiзницi, вулицях Стеценка,Туполева, проспекту Перемоги, межi забудови житлового масиву Бiличi, Кiльцевiйавтодорозi, межi забудови Борщагiвки, проспекту Космонавта Комарова, межахжитлової забудови, що прилягає до проспекту Космонавта Комарова, Чоколiвськогобульвару, Севастопольської площi, Червонозоряного проспекту, вулицях ОнуфрiяТрутенка та Василькiвсъка, включає житловi масиви Теремки-1 i Теремки-2, попроспекту 40-рiччя Жовтня, вулиця Максима Рильського, проспекту Науки, Надднiпрянськомушосе, Пiвденному мостовому переходу, вулицях Маслiвка, Колекторна, Ревуцького,проспекту Миколи Бажана, межах житлових масивiв Червоний хутiр, Харкiвськешосе, вулицях Тростянецька, Вереснева, Бориспiльська, Привокзальна, Харкiвськешосе, проспекту Юрiя Гагарiна, вулицi Попудренка, межах Лiсового житловогомасиву, вулицях Миропiльска, Крайня, межах житлового масиву Тросщина, вулицiОноре де Бальзака, по Московському мостовому переходу. До складу серединноїзони загалом включено 383 економiко-планувальнi зони. У межах серединної зониринкова вартiсть 1 кв.м землi сягає не нижче 1000 грн i в середньому становить1650 грн (двi земельнi дiлянки перевищують межу в 5000 грн). Загальна кiлькiстьземельних дiлянок, якi потрапляють у межi центрально зони, — 106 одиниць. Позамежi центральної зони до складу периферiйної потрапили лише двi земельнiдiлянки, вартiсть 1 кв.м яких вище 1000 грн. До складу периферiйної зонивходить територiя мiста, що знаходяться поза межами центральної та серединноїзони. Загальна кiлькiсть економiкопланувальних зон — 280 одиниць. У межахсерединної зони вартiсть 1 кв.м землi нижче 1000 грн i в середньому становить650 грн.
Зонуваннятериторiї м. Києва за ринковою вартiстю земельних дiлянок показано на рисунку.Воно свiдчить як про наявнiсть спiльних рис iз зонуванням згiдно з нормативноюгрошовою оцiнкою мiста, так i про певнi вiдмiнностi.
/>
Висновки
Значне зростанняцін на ринку земель у м. Києві протягом останніх років свідчить пронеобхідність пошуку певних механізмів, які б давали змогу, з одного боку,вносити потрібні корективи, а з другого – не порушити загальний алгоритм приздійсненні грошової оцінки за методичним підходом, що ґрунтується назіставленні цін продажу подібних ділянок.
Розвиток ринкумiських земель свiдчить про необхiднiсть подальшого вдосконаленнянормативно-методичної бази експертної грошової оцiнки земель в Українi.Зокрема, аналiз матерiалiв продажiв земельних дiлянок у м. Києвi дав змогувиявити чiтку диференцiацiю цiн при фактичних продажах. Цi тенденцiї iснують увсiх населених пунктах, але дослiдження ще необхiдно провести i узагальнитирезультати.
Списоквикористаної літератури
1. ГнатковичД.І., Возняк Р.П., Гулько Р.Й., Ступень М.Г. Науково-методичні положення оцінкиземель України у світових цінах. Львів.-1995.-68с.
2. ГнатковичД.І., Ступень М.Г., Гулько Р.И. Проблемні аспекти приватизації земель в умовахрізних форм господарювання. /Вісник ЛДАУ. Економіка АПК № 4.- 1998.- С.412-416.
3. Земельнареформа на Україні: Збірник законодавчих і урядових актів. — Київ: Україна, 1991.-96 с.
4. Земельнийкодекс України
5. КазьмірП.Г., Мицай М.А. Землеустрій — основа реалізації земельноїреформи//3емлевпорядкування в умовах нових форм використання земель. — 36.наук. праць. ЛСГІ.- Львів. — 1992.- С.4-12.
6. КонституціяУкраїни, — К,- 1996.
7. Методикагрошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.- 1995.
8. Проневідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки.Указ Президента України від 3 грудня 1999р.
9. Пропорядок ведення державного земельного кадастру. Постанова Кабінету Міністрів №15.- Київ.-1993,
10. ПроПрограму створення автоматизованої системи ведення державного земельногокадастру. Постанова Кабінету Міністрів від 2 грудня 1997р.
11. Проблемиземельного кадастру та застосування його даних в умовах ринкової економіки.Монографія / Під ред. Д.І.Гнатковича. -Львів, ЛДАУ,- 1996.- 104с.