Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області

ПОЯСНЮВАЛЬНАЗАПИСКА
щодокваліфікаційної роботи бакалавра на тему:
«Аналізвиробничих відходів підприємств Луганської області»

РЕФЕРАТ
 
Бакалаврськаробота містить 67 стор., 6 табл., 16 рис., 18 джерел.
Об’єктомдослідження в бакалаврський роботі являється підприємства міста Луганська.
Мета роботи –проаналізувати ефективні організаційно-технічні заходи утилізації твердихпобутових відходів у місті.
В проекті данаоцінка стану довкілля Луганська та Луганськоі області, в тому числі стануатмосферного повітря, водних об’єктів, фізичних факторів навколишньогосередовища; наведена характеристика діючих у місті методів поводження з ТПВ таїх впливу на навколишнє середовище.
ТВЕРДІ ПОБУТОВІВІДХОДИ, НОРМА УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ, ПОЛІГОН, ФІЛЬТРАТ, БІОЛОГІЧНИЙ МЕТОДОЧИЩЕННЯ.
 

Зміст
 
Вступ
1. Загальна характеристика Луганської області
1.1Географічне розташування та кліматичні особливостіЛуганської області
1.2Соціальний та економічний розвиток Луганської області
2. Структура утворення та накопичення відходів
2.1 Поводження з відходами(зберігання, видалення, знешкодження таутилізація)
2.2Використання відходів як вторинної сировини
2.3Транскордонні перевезення відходів
2.4Державне регулювання та контроль в сфері поводження з відходами
/>3. Розробка заходів щодо поводження звідходами в області
3.1Аналіз передового досвіду поводження з твердими промисловимивідходами
3.2Розробка системи управління відходами
4. Аналіз впливу відходів міста на навколишнєсередовище
ВИСНОВОК
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 

ВСТУП
луганськийпромисловий відходи утилізація знешкодження
Все те, щопроводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно перетворюється навідходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи виробництва іспоживання, які можуть знаходитися в газоподібному, рідкому, пастоподібному аботвердому стані, будучи різним ступенем небезпеки і токсичності длянавколишнього природного середовища і людини.
Відходизалежно від токсичності хімічних речовин, що містяться в них, проявляють різнийступінь дії на навколишнє середовище і можуть бути надзвичайно небезпечними (щовідносяться до I класу токсичності), високо небезпечними (II клас), помірнонебезпечними (III клас) і малонебезпечними (IV клас).
При розміщеннівідходів негативна дія їх на природне середовище достатньо частосупроводжується порушенням ландшафту із зміною окремих елементів геологічногосередовища, забрудненням повітряного басейну, вод, суші, морить, підземних вод,виснаженням їх ресурсів і деградацією водних екосистем, а також забрудненням ідеградацією грунтів, що приводять до виснаження ресурсів рослинного ітваринного миру. Рівень негативної дії відходів на природне середовищеоцінюється ступенем їх токсичності, що приводить до різних ступенівекологічного неблагополуччя в місцях освіти і розміщення відходів. Екологічнаобстановка в місцях освіти і розміщення відходів може бути класифікована такимчином: відносно задовільна, напружена, критична, кризова і катастрофічна.Залежно від ступеня екологічного неблагополуччя в місцях освіти і розміщеннявідходів спостерігаються зміни природного середовища і деградація природнихекосистем, проживання, що нерідко приводять до зміни середовища, і станиздоров'я людини.
 

1. Загальна характеристика ЛУГАНСЬКОЇ області
 
1.1Географічне розташування та кліматичніособливості Луганської області
Луганська областьрозташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Дінця.На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовськоюобластями Росії.
На заході — зДонецькою і Харківською областями України. Поверхня області представляє собою хвильовурівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, дерозташований Донецький кряж. Він був сформований потужними товщами осадових порідстародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка – Могила Мечетна – 367м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування пагорбкуватих водороздільних площинз глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. В долині рік Міусаі Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і східні схили переходять вПриазовську берегову рівнину. На північ зниження проходить поступово і доСіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правийберег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина.На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір’я. Абсолютнівисоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід додолини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока(16 — 18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцямисформованими в дюни. Головною водною артерією є річка Сіверський Донець. Великачастка річок відноситься до басейну цієї річки. Клімат помірно-континентальний звідчутними засухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні. Максимальна середньорічнакількість опадів (550 мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа.Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкимисхідними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна.Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами,заморозками. Літо жарке, друга половина його – помірно суха. Осінь сонячна,тепла, суха.
/>
Рис.1.1. Карта Луганської області

1.2Соціальний та економічний розвиток Луганської області
 
Луганська область— великий промисловий регіон з розвинутими видобувними, виробничими та торговельнимиінфраструктурами. На базі природних ресурсів створені міцні виробничі потужностіу різних галузях. Область вносить вагомий внесок в економічний потенціалУкраїни і входить у п’ятірку найбільш міцних промислово-економічних регіонівдержави.
Провідна роль в економіцірегіону належить промисловості, питома вага якої в обсязі валового суспільного продуктускладає три чверті. Базовими промисловими галузями є вугільна, виробництво коксута продуктів нафтопереробки, хімічна та нафтохімічна, металургія та обробленняметалу, машинобудування. Аналізвиконання основних завдань з економічного і соціального розвитку Луганської областіна 2009 рік свідчить про необхідність прискорення вирішення проблем та мінімізаціїнаслідків світової фінансової кризи, які стримують соціально-економічний розвитокобласті, з урахуванням антикризових програм державного та регіонального рівня.За 2009 рік темп промислового виробництва становив 94,1 % до 2008 року (призапланованому темпі 106,9 %). Темпивиробництва вище, ніж заплановано на 2009 рік, забезпечено в таких галузях: легкапромисловість — 104,8 %, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції —112,0 %. Нижче запланованих показників спостерігаються темпи зростання удобувній промисловості — 103,9 %, виробництві харчових продуктів, напоїв татютюнових виробів — 96,1 %, хімічному та нафтохімічному — 97,2 %,целюлозно-паперовому виробництві та видавничій діяльності — 85,0 %, виробництвікоксу, продуктів нафтоперероблення — 78,9 %, металургії та обробленні металу —104,4 %, машинобудуванні — 116,6 %, виробництві та розподіленні електроенергії,газу та води — 99,1 %. За підсумками 2008 року область посіла третє місце в Україніза обсягами реалізованої промислової продукції, що склали майже 70,7 млрд.грн., або 9,0 % від загальнодержавного обсягу. У 2009 році в агропромисловому комплексіобсяг сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств порівняно з2008 р. зріс на 23,7 %. Обсяг продукції тваринництва збільшився у порівнянні з2008 р. на 13,0 %. Інвестиційна діяльність є одним із пріоритетних напрямів удосягненні стабільного соціально-економічного розвитку регіону. За 2009 р. освоєно10635,8 млн. грн. капітальних інвестицій. Переважну частку з них 8999,7 млн.грн., або 84,6 % від загального обсягу, становили інвестиції в основнийкапітал.
Позитивне сальдозовнішньоторговельного балансу області за 2009 р. становило 1864,1 млн. дол.(за 2008р. — 268,7 млн. дол.). Оборот зовнішньої торгівлі товарами за 2009 р.склав 10822,6 млн. дол. і проти 2008 р. збільшився на 42,4 %. Обсяг експортузовнішньої торгівлі товарами за 2008 р. становив 6361,0 млн. дол. і збільшивсяпорівняно з 2008 р. у 1,6 рази, імпорту — 4461,6 млн. дол. і збільшився на 22,7%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 1899,4 млн. дол. (у2008 р. — 328,9 млн. дол.). Зовнішньоторговельні операції з товарами Луганська областьздійснювала з партнерами зі 128 країн світу. До зведеного бюджету за 2008 р.юридичні і фізичні особи Луганської області сплатили 6407,5 млн. грн., що на1252,9 млн. грн. більше минулорічного збору. До загального фонду Державного бюджетуУкраїни за 2009 р. зібрано 2908,2 млн. грн. Контрольні показники Міністерства фінансівУкраїни виконані на 107,6 %. До спеціального фонду (без трансфертів здержбюджету) надійшло 631,9 млн. грн., що складає 163,0 % до розрахункової нормита 98,0 % до затвердженого з урахуванням змін плану на рік. У звітному періоді зіспеціального фонду отримано субвенцій з держбюджету 358,6 млн. грн., що складає97,7 % до річних призначень. На фінансування видатків загального фонду місцевихбюджетів області за 2009 рік спрямовано 4531,5 млн. грн., що на 27,2 % більшепоказників минулого року. Забезпечені своєчасні розрахунки з працівникамибюджетних установ з виплати заробітної плати та соціальних виплат.Фінансовийрезультат суб’єктів господарювання (крім малих підприємств та установ, що утримуютьсяза рахунок бюджету) за 2008 р. склав 329,5 млн. грн. прибутку. Питома вага прибутковихпідприємств становила 63,7 %. Ними отримано прибутку 3058,2 млн. грн., що на7,4 % більше проти 2009 р. Прибуток склався за рахунок ВАТ «Краснодонвугілля»,ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання „Азот“, ВАТ „Стахановський заводферосплавів“. У 2008 р. загальна народжуваність становить 9,5 % (2008 р. — 8,6 %), загальна смертність — 18,0 % померлих на 1000 жителів (2008 р. — 17,7 %померлих на 1000 жителів). Знижується показник материнської смертності: у 2009р. — 9,0 на 100 тис. населення. У порівнянні з 2008 р. збільшені обсяги фінансуваннявидатків на освіту — на 33,2 %, охорону здоров’я — на 34,5 %, соціальний захистнаселення — на 20,6 %, культуру і мистецтво — на 47,5 %, засоби масовоїінформації — на 35,4 %, здійснення заходів з фізичної культури і спорту — на40,5 %. Інтеграція екологічних міркувань до секторальної політики залишаєтьсяодним із найважливіших завдань на майбутнє. З цією метою в області проводиться низкапрограмних заходів, спрямованих на зміцнення інституціональної координації і співробітництваміж структурними підрозділами адміністрації, виконкомами міських рад тарайдержадміністраціями, підприємствами, організаціями, територіальними органамиміністерств і відомств енергетики, промисловості, аграрного сектору, транспорту,охорони здоров'я, економіки і соціальних питань, які прямо чи посередньоопікуються питаннями навколишнього середовища.
Інструментами впровадженнязасад державної екологічної політики у регіоні є Програма економічного ісоціального розвитку Луганської області на 2009 р. та Обласна програма з охоронинавколишнього природного середовища на 2008-2010 рр. Впровадження запропонованихПрограмами заходів має позитивно позначитися на екологічному стані всіх природнихкомплексів та об’єктів області та є важливою складовою стратегічного переходуобласті до сталого розвитку.

2.СТРУКТУРА УТВОРЕННЯ ТА НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ
 
Одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля залишаютьсятоксичні відходи. Загальна маса накопичених в Луганській області на 01.01.2009р. небезпечних відходів становить майже 928,811 тис. т (у 2006 р. – 889,326тис. т). На сьогодення на Луганщині зберігається достатньо висока концентраціяпромислового, сільськогосподарського виробництв, транспортної інфраструктури впоєднанні з компактністю проживання населення, що створює додатковеантропогенне навантаження на біосферу Луганщини, в тому числі за рахунокнегативного впливу місць видалення відходів.
На підприємствах області протягом 2008 р. утворилось 79,2 тис. твідходів І–ІІІ класів небезпеки, що на 16,3 тис. т більше порівняно з 2008 р.(рис. 2.1.). Основна частина утворених відходів (51,7 тис. т, або 65,3 % відзагального обсягу) належить до ІІ класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпекисклали 26,8 тис. т і І класу – 0,7 тис. т (рис. 2.3.).
/>
Рис. 2.1. Динаміка утвореннянебезпечних відходів за останні роки, тис. т
 
Найбільша кількість небезпечних відходів у 2009 р.утворилась у містах Лисичанську – 42,5 тис. т (53,7 % від загального обсягуутворених відходів), Рубіжне – 16,8 тис. т (21,1 %), Сєверодонецьку – 7,7 тис.т (9,7 %), Алчевську – 5,2 тис. т (6,6 %) та у Попаснянському районі – 5,1 тис.т (6,5 %).
Щодо найбільш небезпечних відходів І класу, то з 703,9т утворених в цілому по області, майже половина приходиться на підприємстваміст: Луганська 18,4 % (129,3 т), Сєверодонецька 16,2 % (113,8 т), Антрацита11,4 % (80,4 т) (рис. 2.2.).
/>
Рис. 2.2. Розподіл утвореннянебезпечних відходів по містам та районам області, тис. т
 
Середнебезпечних відходів, що утворились протягом 2009 р. велика кількістьнафтошламів механічного очищення стічних вод – 41,6 тис. т (52,5 % відзагальної кількості), розчинників та рідин промивальних 8,6 тис. т (10,9 %) ірожево-червоних стоків виробництва тринітротолуолу – 7,4 тис. т (9,4 %).

/>
Рис. 2.3. Утворення небезпечнихвідходів за класами небезпеки у 2009 році, відсотків.
Станом на 01 січня 2009 р. у спеціально відведенихмісцях чи об’єктах (полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо) та натериторії підприємств області накопичилось 928,8 тис. т небезпечних відходівІ–ІІІ класів небезпеки, з них I класу – 14,4 тис. т, II – 99,7 тис. т, ІІІ –814,7 тис. т.
Із загальногообсягу накопичених відходів найбільша кількість належить підприємствам, якізаймаються виробництвом основної хімічної продукції – 795,1 тис. т (85,6 %) таскловолокна – 30,2 тис. т (3,2 %).
Майже всівідходи І класу небезпеки (95,3 %) розташовані на території Попаснянськогорайону в шламонакопичувачах та на полігонах.
Антропогенненавантаження на довкілля внаслідок розміщення небезпечних відходів І–ІІІ класівнебезпеки у спеціально відведених місцях та на території підприємств на 1 км2території у середньому по області склало 34,8 т. Але в деяких містах та районахцей показник значно перевищує середньообласний. Найбільшим він був у м. Сєверодонецьку– 11595,1 т (у 333,2 рази більше, ніж у середньому по області) та уПопаснянському районі – 153,9 т (у 4,4 рази).
До найменшзабруднених належать сільськогосподарські райони, де у розрахунку на 1 км2території у спеціально відведених місцях та на території підприємств розміщеноменше 1 т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки. Але на їх територіїіснує інша загроза – це наявність агрохімікатів та пестицидів, непридатних чизаборонених до застосування. В цілому по області на 01 січня 2009 р. залишкицих відходів І–ІІІ класів небезпеки склали 435,1 т, з них 187,0 т – це відходи Ікласу небезпеки.
Згідно останньоїінвентаризації, проведеної у 2006 р. в Луганській області виявлено 112 місцьзберігання залишків непридатних, заборонених до використання в сільськомугосподарстві пестицидів та їх сумішей. Загальний обсяг хімічних відходівскладає 435,1 тони, з них: 40,2 тони – заборонених (група А), 30,5 тон — непридатних (група Б), 364,4 тони – невідомих і сумішей (група В), 129,2 тонизберігається у контейнерах в Біловодському, Білокуракинському, Кремінському,Новопсковському районах. Питання централізованого зберігання або утилізації305,9 тон пестицидів потребує вирішення.
Склади, якіпризначались для зберігання пестицидів не охороняються та не експлуатуються.Проведення капітального ремонту не передбачається. Засоби захисту рослинзавозяться у господарства пристосованим транспортом у кількості, потрібній нарозрахункову площу.
У 2008 р.Управління, продовжуючи контролювати ситуацію, що склалась із зберіганнямнакопичених на території області непридатних і заборонених до використанняхімічних засобів захисту рослин (далі ХЗЗР), згідно з планом робіт, провелообстеження стану місць зберігання ХЗЗР в Лутугинському районі. Були обстеженімісця зберігання в селах Кам'янка, Ключове, Македоново, Полєвод, Фабричне.Аналіз зібраної інформації показав про загальне погіршення стану зберіганняХЗЗР в районі, і можливості їх негативного впливу на навколишнє середовище. Длякоординації робіт по поліпшенню ситуації, що склалася, інформація про стансправ, для вживання відповідних заходів, була направлена на адресу Лутугинськоїрайдержадміністрації.

/>
Рис.2.4. Розташування складів непридатнихХЗЗР на території області.
Також,із залученням представників Головного управління МНС і Держекоінспекції,проведене обстеження складу ХЗЗР, який знаходиться на балансі ПСП „8Березня“. У зв'язку з незадовільним станом складу, проведенням ліквідаціїпідприємства власника, а також неможливістю на місці чіткого визначити власниказемлі, на якій розташований склад, Управлінням направлені листи на адресиЖовтневої у м. Луганську ради і Станично-Луганської райдержадміністрації. Зметою недопущення переходу даних хімікатів в розряд „безгоспних“,Управління запропонувало їм прийняти участь в спільному розгляді проблеми, щосклалася, і недопустити ліквідацію підприємства, до рішення питання ліквідаціїабо передачі агрохімікатів, які знаходяться на балансі ПСП „8 Березня“.
Необхідновідзначити, що Управління постійно тримає на контролі ситуацію зі зміною стануповодження з ХЗЗР в області. Аналізуючи накопичену інформацію, доводитьсяконстатувати факт погіршення стану їх зберігання не тільки в Лутугинському районі,така ж ситуація склалася у всій області. Назріла необхідність не ремонтускладів і перезатарювання ХЗЗР, а проведення повного знищення (утилізації) всіхнаявних на території області агрохимікатів на спеціалізованому для цьогопідприємстві.
Проте,Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147 „Прозатвердження переліку видів діяльності, які є природоохоронними заходами»не передбачено виділення коштів на знищення заборонених і непридатних довикористовування пестицидів, що робить неможливим надання державних коштівобласним фондом охорони навколишнього природного середовища на проведення цьогозаходу, тоді як на місцях також відсутні необхідні засоби.
Протягом рокувідділом розглянуто матеріали 13 суб'єктів господарювання, проведені огляди(обстеження) відповідних складів, і видано 12 узгоджень на отримання ліцензіїна право оптової торгівлі пестицидами і агрохімікатами, також узгоджено 1санітарний паспорт на склад агрохімікатів.
Утворення відходів виробництва(вторинної сировини) зменшилось на 1 % відсоток у порівнянні з 2006 р. тасклало 15,5 млн. т (рис. 2.5.).

/>
Рис. 2.5. Динаміка утворення основнихвидів відходів виробництва за останні роки, тис. т
Основна частка утворених відходівприпадає на промислові підприємства – добувні 11,5 млн. т (74,2 %), переробні –2,9 млн. т (19 %), підприємства по виробництву та розподіленню електроенергії,газу та води – 0,7 млн. т (4,4 %). У структурі утворення вторинних ресурсів на підприємстваінших видів діяльності припадає всього лише 0,4 млн. т або 2,4 %.
За статистичними даними на кінець2009 р. на території підприємств Луганської області накопичено 284,6 млн. твідходів виробництва (вторинної сировини) (на 01.01.09 р. – 279 млн. т), з якихна відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення припало 85,2 %, на шлаки доменногота сталеплавильного виробництв – 4,4 % та 1,6 % відповідно.
На екологічний стан навколишньогосередовища негативно впливають місця видалення багатотонажних відходів — шахтнівідвали, у більшості не діючі та шламонакопичувачі для відходів збагаченнявугілля. У 2009 р. цією галуззю утворено 11534,6 тис. т (рис. 2.6.) відходіввидобутку вугілля, а обсяги по вже накопиченому станом на 01.01.2009 р.складають 242444,166 тис. т, що склало на одного мешканця області за показникомутворення у 2009 р. — 4,82 т/чол., за показником накопичення – 101,2 т/чол.Накопичення цих відходів складає більше ніж 80 % від усіх відходів, накопиченихв області, при цьому не вирішується питання впровадження технологій повторинній переробці відходів вуглевидобутку і технології проведення робіт звидобутку вугілля без підйому породи на поверхню і закладки породи увідпрацьований простір.

/>
Рис. 2.6.Утворення відходіввуглевидобутку та вуглезбагачення, тис. т
Площа, яку займають відходи увідвалах і накопичувачах по області склала 2942 га. Найбільші площі підвідвалами відведено у містах Алчевськ, Луганськ, Краснодон, Красний Луч, Антрацит,Лисичанськ, Свердловськ, Первомайськ, а також у Перевальському та Лутугинськомурайонах. Затрати на зберігання та знищення відходів порівняно з попереднімроком збільшились на 11,4 млн. грн. (18,3 %) і склали 73,4 млн. грн.
2.1 Поводження з відходами (зберігання,видалення, знешкодження та утилізація)
Накопичений обсягвідходів суттєво впливає на стан довкілля та екологічну безпеку населення. Вобласті відсутні спеціалізовані підприємства по утилізації або нейтралізаціїтоксичних відходів, які накопичуються на території промпідприємств, на відомчихполігонах та полігонах твердих побутових відходів.
Незначна кількістьпідприємств області має власні полігони, або накопичувачі токсичних промисловихвідходів, з них полігони ВАТ «Алчевськкокс», ВАТ «Алчевськийметалургійний комбінат», ВАТ «Картонно — тарний комбінат»,Лутугинський ДНВ валковий комбінат, ВАТ «Лисичанський завод ГТВ» призначенідля розміщення відходів тільки ІV класу небезпеки.
Управліннямпостійно ведеться робота з впорядкування відомостей про місця видаленнявідходів для подальшого забезпечення моніторингу впливу цих об`єктів надовкілля і створення банку даних їх систематизації для вивчення проблем в сферіповодження з відходами в області і можливості їх вирішення. На кінець 2007 р.,на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.98 р. № 1216 «Прозатвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів» Управліннямдо реєстру МВВ внесено 236 місць видалення відходів.
На даний часпаспортизація МВВ на території області триває. Впроваджуються першочерговізаходи з виявлення місця видалення відходів для забезпечення виконанняпаспортизації, а саме: відведення земель в законодавчому порядку, розробкапроектів на об¢єкти, приведення увідповідність до вимог екологічних норм експлуатації.
Додатковим антропогеннимнавантаженням на довкілля області є місця видалення відходів: полігонипромислових відходів для складування відходів власного виробництва та відходівінших виробників, накопичувачі промислових відходів, породні відвали,золовідвали теплоелектростанції, а також полігони побутових відходів.
Як і раніше, найбільш екологічно –небезпечним об’єктом області є полігон для видалення твердих промисловихвідходів хімічних підприємств Лисичано-Рубіжанського регіону. Полігонрозташований у Попаснянському р-ні поблизу с. Фугарівка. Експлуатацію, та,відповідно, розміщення відходів на полігоні у 2009 р. здійснювали: ЗАТ „Сєверодонецькеоб’єднання Азот", Рубіжнянський казенний хімзавод «Зоря», ТОВ«Рубіжанський „Краситель“, ВАТ „Лисичанський завод ГТВ“,ВАТ „Картонно — тарний комбінат“, ВАТ „Об’єднання Склопластик».Необхідно відмітити що на полігоні розміщуються відходи і інших підприємствцього регіону.
Полігон ЗАТ „Сєверодонецькеоб’єднання Азот" призначений для видалення твердих відходів, в основномуце відпрацьовані каталізатори виробництва аміаку, азотної та оцтової кислоти,відпрацьований кокс, відходи виробництва ацетилену, шлами виробництва, щоутворюється в процесі розчинення та фільтрації. Полігон представляє собоюпрямокутник, що складається з 10 робочих карт. Загальна площа полігону складає6,52 га. На даний час на полігоні промвідходів ЗАТ „Сєверодонецьке об’єднанняАзот" відсутній ставок випарювач, що призводить до обводнення картполігону, тобто потрібне вирішення питання видалення рідини з карт полігону, щосприятиме зменшенню впливу полігону на підземні води.
Полігон Рубіжнянського казенногохімзаводу «Зоря» призначений для видалення відходів 3-4 класунебезпеки. У звітному році на нього видалено 2,775 тис.т відходів. Полігонскладування промвідходів ТОВ „Рубіжанський Краситель" призначений дляскладування відходів 2-4 класів на 2 секціях. У звітному році на нього видалено2,775 тис. т відходів. Основним порушенням при експлуатації полігону євпровадження не в повній мірі організаційних заходів щодо збору, накопичення тазнешкодження атмосферних опадів.
Одне з найбільших місць видаленняпромислових відходів за обсягами видалення в Луганській області — це місця ВАТ„Алчевський металургійний комбінат", яке має 5 діючих місць видаленнявідходів — полігон промислових відходів, 2 шлакових відвали, шламонакопичувачта шламовідвал призначені для видалення технологічних відходів 4 класунебезпеки. В місцях видалення комбінату накопичено понад 25 млн. т відходів,загальна зайнята площа МВВ 251,21 га. Місцем видалення промислових відходів ВАТ«Алчевський коксохімічний завод» є полігон промвідходів, якийрозташований на породному відвалі Павловського руднику, потім використовувався,як відвал породи вуглезбагачувальної фабрики заводу і з 1975 р. функціонує, як полігонтвердих промислових відходів. Взагалі на полігоні промислових відходівнакопичено понад 1,5 млн. т відходів (у т. ч. 1,379 породи), загальна зайнятапід полігон площа 11 га.
З 01.01.06 р. розпочатоексплуатацію полігону промвідходів Лутугинського ДНВ валкового комбінату площею2,5 га. На новому полігоні на кінець року накопичено 2,3 тис. т відходів.Старий відвал промвідходів площею 5,4 га виведено з експлуатації з 01.01.06 р.У 2007 р. відповідно до дозволу на передачу раніше накопичених відходів №12.11/1 від 27.09.07 р., полігон передано іншому власнику. На теперішній часбудь які роботи на полігоні не ведуться.
СО „Луганська ТЕС"ТОВ „Східенерго" має на своєму балансі секцію № 6 золовідвалу № 2 тазоловідвал № 3. На золовідвал № 2 здійснюється складування паливного шлаку,футерування та вогнетривів відпрацьованих, відходів будівництва. Секція № 6золовідвалу № 2 має площу 5732 м2, накопичено 30,975 тис. т Золовідвал№ 3 поділено на дві секції площею 50 га кожна. На золовідвал здійснюється складуванняпаливного шлаку, пилу зольного та шламу хімводопідготовки. Площа золовідвалускладає 4,6 га, накопичено понад 1,8 млн. т відходів.
На територіїобласті знаходиться 566 породних відвалів, з них 64 відвали (близько 10 %) діючихі не діючих відвалів, що горять.
Недостатнякількість полігонів для поховання токсичних промислових відходів і відсутністьзаводів по їх знешкодженню та переробці, відсутність достатньої кількостіцентралізованих пунктів збирання, утилізації, знешкодження та захоронення повидах відходів (в т.ч. токсичних), які утворюються практично на всіхпідприємствах, призводить до такого негативного явища, як розміщення інакопичення відходів на власних територіях підприємств. Місця складуваннятоксичних відходів на підприємствах часто не відповідають екологічним вимогам,що сприяє їх потраплянню на несанкціоновані звалища та інші непристосовані дляцього місця. Через це 4 підприємствам області було відмовлено у видачі дозволуна розміщення відходів у 2007 р. на місцях, які не відповідають екологічнимвимогам.
З метою зменшеннявпливу на навколишнє природне середовище накопичених на території підприємств відходів.Управлінням проводилася координація роботи всіх зацікавлених структур по організаціїзбору й утилізації небезпечних відходів. На сьогодні в області практичновирішене питання централізованого збору з подальшою передачею на утилізацію абознешкодження таких видів відходів, як відпрацьовані люмінесцентні лампи, шини,відходи скла, поліетиленові відходи, макулатура, відпрацьованих кислотних ілужних акумуляторів і відпрацьованих масел.
Порівняльний аналізстатистичних даних щодо обсягів передачі небезпечних відходів у 2007 та 2008роках підприємствами, які їх утворюють, іншим суб’єктам господарювання з метоюїх подальшої утилізації, свідчить про зменшення обсягів передачі цих відходів.Якщо у 2007 р. суб'єктами господарювання, що накопичували відходи в попередніроки, в основному підприємствами м. Луганськ, Сєверодонецьк, Лисичанськ, булопередано для подальшої утилізації 17,6 тис. т небезпечних відходів, то у 2008р. обсяги передачі небезпечних відходів склали 12,8 тис. т.
Дуже гострою вобласті є проблема утилізації побутових відходів, обсяг утворення яких щорічнозростає. Проблема відходів – це проблема великих міст, і чим більше місто, тимця проблема гостріше. У м. Луганську з населенням більше 500 тис. проблема побутовихвідходів стоїть особливо гостро, у зв’язку з тим, що обсяг їх утворення щорічнозростає.
Сміттєпереробнихта сміттєспалювальних заводів на території області не має. Усі утвореніпобутові відходи видаляються на звалища. На сьогодні в області для видаленняпобутових відходів використовуються наступні місця:
· 14 полігонів (звалищ) розташованих вмістах обласного значення – Луганський, Алчевський, Антрацитівський,Брянківський, Кіровський, Краснолуцький, Краснодонський, Лисичанський,Первомайський, Ровеньківський, Рубіжанський, Свердловський, Сєверодонецький таСтаханівський полігони (звалища).
· 15 полігонів (звалищ) розташованих врайонних центрах області – Біловодський, Білокуракинський, Кремінський,Лутугинський, Марківський, Міловський, Новоайдарський, Новопсковський,Перевальський, Попаснянський, Сватівський, Слов’яносербський,Станично-Луганський, Старобільський та Троїцький полігони (звалища).
А також інші полігони – полігони містрайонного значення (м. Щастя, м. Зоринськ, м. Петровське та ін.), селищні тасільські звалища. Фактично, у зв’язку з тим, що утворення побутових відходів єневід’ємною частиною життєдіяльності людини, роботи підприємств та організацій,місця розміщення відходів споживання існують практично у кожному населеномупункті * (* — всього міст в області — 37, селищ міського типу – 109, сільськихнаселених пунктів – 792.). Якщо в містах та районних центрах місця видалення побутовихвідходів це, як правило спеціально відведені місця, які обслуговуютьсяспеціалізованими підприємствами, то в селищах та селах це несанкціонованізвалища, де спеціалізовані підприємства по збиранню та вивезенню відходів відсутні.
Але при щорічному зростанні обсягівутворення відходів та практично відсутньою системою роздільного збиранняпобутових відходів, існуючі полігони побутових відходів повністю не вирішуютьпроблему видалення відходів. З 29 звалищ 6 експлуатується більш ніж 40 років, 7– більш ніж 30 років, 4 – більш ніж 20 років; 4 звалища вичерпали своїпотужності та переповнені, 10 – практично заповнені. Крім того, визначитикількість відходів, які щорічно розміщуються у навколишньому середовищіпрактично не можливо. Якщо на міських полігонах ведеться облік надходженнявідходів, то на сільських звалищах, з причини відсутності підприємств, які їхобслуговують, такий облік відсутній.
У своїй більшості існуючі місцявидалення побутових відходів не відповідають екологічним та санітарним нормам,перш за все з причини не дотримання технології розміщення відходів, а саме: нездійснюється ущільнення відходів, не здійснюється пересипання інертним шаром,не забезпечуються заходи зі збору та знешкодження фільтрату, не організовановідведення зливових стоків.На більшості полігонів не ведеться контроль за впливомна довкілля, полігони або не обладнані спостережними свердловинами або контрольздійснюється не постійно, у зв’язку з чим відстежити тенденцію впливу полігонуна навколишнє середовище та припустити можливі наслідки важко. Практично всіпідприємства, які здійснюють збирання, транспортування та видалення побутовихвідходів, знаходяться у комунальній власності, у зв’язку з чим порушеннятехнологічних регламентів мотивують недостатністю матеріально-технічногозабезпечення.
Також, основними проблемами існуючихполігонів та тих, що будуються можна визначити наступні проблеми:
· Полігони,які експлуатуються з 60-70-х років, частіше за все утворені як звалища,проектна документація на ці полігони відсутня, практично всі вони переповненіта потребують або реконструкції та розширення, або рекультивації та будівництванових місць видалення відходів (м.м. Свердловськ, Красний Луч, Антрацит).
· З причинине повного фінансування, або з інших причин, у запланований термін не введені вексплуатацію або введені так звані „перші черги полігонів", але розміщеннявідходів на них вже здійснюється (с.с. Біловодськ, Новопсков, Слов’яносербськ).
Найбільшийполігон області – Луганський — експлуатується з 1979 р., вміщає більш ніж 3млн. м3 відходів, перша черга полігону повністю освоєна, введення доексплуатації другої черги планувалося у 2006 р., але у 2007 р. її експлуатаціяне здійснювалась.
Аналіз отриманихвід органів місцевої влади даних свідчить про те, що питанням поводження зпобутовими відходами на місцях тільки починають займатися. Наявні схемисанітарної очистки населених пунктів були затверджені у 2005-2007 рр., останніроки оновлюється автопарк спеціалізованих машин для перевезення сміття.
Проблема поводженняз побутовими відходами загострюється ще й тим, що фактично Програма поводженняз твердими побутовими відходами, затверджена постановою КМУ № 265 від 04.03.04р., не „втілена у життя". У 2006 р. Мінбудом видано ряд наказів, щорегулюють сферу поводження з побутовими відходами, але ці накази не булизареєстровані в Мін’юсті України, тобто вони не мають загальнообов’язкову дію.
За участюУправління, ситуація в сфері поводження з ТПВ була розглянута у квітні 2007 р.на депутатській комісії обласної ради. Депутатською комісією було запропонованооптимізувати процес захоронення твердих побутових відходів шляхом зменшеннякількості полігонів та звалищ, які експлуатуються, за рахунок створення„регіональних" полігонів. Тобто пропонується організувати на місцяхдвоетапне поводження з твердими побутовими відходами. Перший етап полягає взбиранні відходів у кожному населеному пункті та попереднє його накопичення наспеціально відведених та обладнаних об’єктах з подальшим перевантаженням тавивезенням відходів на регіональний полігон. Такий підхід дозволив би більшраціонально використовувати кошти фондів охорони навколишнього природногосередовища та побудувати полігони, які зможуть достатньо довгий період прийматипобутові відходи з значної території регіону та забезпечать їх безпечнезахоронення, а в подальшому зможуть стати основою сміттєпереробних комплексів.
На сесіїобласної ради 21.02.08 р. прийняте рішення щодо виділення коштів на розробкуОбласної програми поводження з твердими побутовими відходами, яка будевраховувати питання двоетапного поводження з відходами, будівництвасміттєпереробних заводів та комплексів, регіональних полігонів.
Велику тривогувикликають стихійні сміттєзвалища. Санітарна очистка населених пунктів є однієюз невирішених проблем житлово-комунального господарства області.
Системою санітарноїочистки охоплено лише 66,6 % населення області, в тому числі 36,6 % жителівприватного сектору. Щорічно в області створюється близько 4 млн. тон твердихпобутових відходів, з яких лише 50-60 % вивозяться на полігони та звалища.Залишок залишається на території населених пунктів у вигляді несанкціонованихзвалищ.
З метою посиленняконтролю за дотриманням на території області чинного законодавства у сферіохорони навколишнього природного середовища розпорядженням головиоблдержадміністрації від 19.03.1007 р. № 299 «Про заходи з покращаннясанітарного стану території області» затверджено відповідні заходи.
Цим розпорядженням,а також для стимулювання покращання санітарно-епідемічного стану довкілля,екологічної ситуації населених пунктів та рівня благоустрою було проведенообласний конкурс на кращий санітарний стан серед міст обласного значення тарайонів області.
Протягом року регулярнопроводилися засідання обласного штабу з виконання вищезгаданих заходів таперевірки санітарного стану територій населених пунктів (вибірково). Їхрезультати розглянуто на засіданнях штабу.
В процесівиконання розпорядження в області очищено 92 % парків і скверів, 92 % узбічавто- та залізничних доріг, санітарною очисткою охоплено 86 % вулиць приватногосектору, 93,5 % прибудинкових територій багатоквартирних будинків. Більшачастина (98 %) територій підприємств, установ та організацій утримуються взадовільному санітарному стані.
Нафінансування заходів з санітарної очистки в області витрачено 6,85 млн. грн., зяких 3,54 млн. грн. – бюджетних.
Крімліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ в області, місцевими органами владипроводились рейдові перевірки по виявленню порушень в сфері поводження зпобутовими відходами, були організовані і проведені місячники по благоустроюнаселених міст, із залученням, як місцевих мешканців, так і підприємств, якірозташовані на підпорядкованій території.
Всього жпротягом 2009 р. було інвентаризовано та ліквідовано понад 1980несанкціонованих та неконтрольованих сміттєзвалиш. В місця організованогоскладування відправлено близько 30 тис. т відходів.
З метоюзапобігання або зменшення обсягів утворення відходів, координації діяльностісуб’єктів господарювання в сфері поводження з відходами, на виконанняпокладених на Управління функцій, здійснювалась діяльність з видачі дозволів нарозміщення відходів.
2.2Використання відходів як вторинної сировини
Останні рокиспостерігалось зростання частки використаних та знешкоджених відходів у загальномуобсязі утворених (2007 р. – 70,7 %, 2008 р. – 78,5 %), але у 2009 р. цейпоказник по області, нажаль, значно зменшився та склав 34,7 %. Найбільшим вінбув у містах: Рубіжне (97,0 %), Алчевськ (95,0 %) та Міловському районі (99,8%), найменшим – у м. Лисичанськ (0,2 %) і Попаснянському районі (0,9 %).
У 2009 р. обсягвикористання вторинних ресурсів порівняно з 2008 р. зменшився на 192,8 тис. т(5,6 %). Спад обсягів використання відбувся за рахунок шлаків сталеплавильноговиробництва – у 1,4 рази, сироватки молочної-товарної – у 1,3 рази та відходіввуглевидобутку і вуглезбагачення – у 1,2 рази. Використання шлаків доменноговиробництва навпаки зросло на 34,0 % та склало 1,4 млн. т
Також зрословикористання відходів паперу та картону, деревини, фосфогіпсу, шин зношених,лушпиння соняшникового, стрижнів початків кукурудзи, гумових відходів, сировиниполімерної, відходів будівельного виробництва – бетону і залізобетону.
Відходи шкіряні,вапняково-магнієві, тверді побутові, суспензії дистелерні, склобій покупний,вичавки яблучні (сирі) не використовувались зовсім впродовж всього року.
Металургійнимипідприємствами області було залучено 1,4 млн. т (44,0 % від загального обсягувикористаних ресурсів по області) шлаків доменного виробництва, що на 360,1 тис.т (34,0 %) більше, ніж у 2008 р.
Одними зосновних елементів раціонального використання природних ресурсів є забезпеченнянайбільш повного їх використання та зменшення утворення відходів за рахуноквпровадження мало- і безвідходних технологій. Зменшився рівень використаннявторинної сировини і відходів виробництва в загальному обсязі ресурсів істановив 1,0 % та в обсязі знов утвореної сировини також відбулося зниження з21,9 % до 20,9 %.
На виробництвопродукції виробничо-технічного призначення було залучено 86,1 % всієївитраченої вторинної сировини та відходів виробництва. Практично повністювикористовувались на виробництво продукції виробничо-технічного призначеннятакі види відходів як фосфогіпс, шлаки доменного, феросплавного та ливарноговиробництв, відходи графітовмісні, залізовмісні, вуглевидобутку івуглезбагачення для виробництва будівельних матеріалів.
На виробництвотоварів широкого вжитку використано 60,1 % канатів сталевих відпрацьованих,19,2 % сировини полімерної, 1,2 % сумішей формових відпрацьованих, 6,7 %матеріалів текстильних вторинних, 2,6 % золи і золошлакових відходів. Напаливні потреби витрачено 99,9 % лушпиння соняшникового, 50,1 % тирси, 58,9 %відходів деревини, 23,1 % зернових відходів. У 2009 р. на підприємствах областіутворилося брухту та відходів чорних металів 1082,5 тис. т, кольорових – 1,3тис. т, (у попередньому році 1175,5 та 2,3 тис. т відповідно).
У структурі використання металобрухту найбільша часткаприпадала на сталевий брухт та брухт і відходи алюмінію, обсяги яких становиливідповідно 86,4 % у брухті чорних та 84,5 % – у брухті кольорових металів.
Рівень використання чорних металовідходів у загальномуобсязі ресурсів склав 55,3 %. На власне металургійне виробництво витрачено 98,7%, на інші виробничо-технічні цілі – 1,0 % брухту чорних металів, кольоровихметалів – 57,9 % і 0,3 %, відповідно. Решту металобрухту використано на ремонтно-експлуатаційніпотреби.
Як і раніше, невсі відходи залучаються у переробку. Так, за 2008 р. видалено та знешкоджено5,0 млн. т відходів, що становить 1,5 % від загального обсягу ресурсів (у 2006р. – 5,6 млн. т та 1,9 % відповідно). Станом на 01.01.09 р. у залишкахналічувалось 284,6 млн. т вторинних ресурсів (на 1.01.08 р. – 279,0 млн. т), зяких на відходи вуглевидобутку і вуглезбагачення припадало 85,2 %, на шлакидоменного та сталеплавильного виробництв – 4,4 % та 1,6 % відповідно, навідходи тверді побутові – 4,0 %, золу і золошлакові – 2,8 %, суспензіїдистилерні – 1,8 %, на інші відходи – 0,2 %.Залишкибрухту та відходів чорних металів станом на 01 січня 2009 р. склали 112,3 тис.т, кольорових – 2,0 тис. т (утворені до 1 січня 2008 р. становило 78,2 % та107,2 % відповідно).
Враховуючипроблемні питання в сфері поводження з відходами, які на теперішній час є вобласті, Управлінням у 2009 р. було ініційовано засідання обласної комісії зпитань поводження з відходами, яка відбулася у Луганській облдержадміністрації.На зазначене засідання були запрошені керівники всіх зацікавлених суб’єктівгосподарювання, які мають відповідні технології, обладнання та досвід роботи всфері оброблення, переробки та ліквідації відходів. На засіданні булорозглянуті пропозиції зазначених суб’єктів підприємницький діяльності щодораціонального використання відходів, проаналізовані запропоновані технології.
Наявна інфраструктура здійсненняліцензійної діяльність зі збирання небезпечних відходів представляє собою рядпідприємств, які здійснюють збирання відпрацьованих люмінесцентних ламп,відпрацьованих лужних та свинцевих акумуляторів, відпрацьованих нафтопродуктівта ін. для подальшої їх передачі на переробку. Дані про прийняті у 2009 р. від підприємств та організацій відходи ТОВ„Луганський спеціалізований центр промислових відходів" наведені утабл.2.1..

Таблиця2.1Прийнятіу 2009 р. від підприємств та організаційвідходи ТОВ „Луганський спеціалізований центрпромисловихвідходів",тНайменування відходів Прийнято відходів, т Передано на утилізацію, т відпрацьовані люмінесцентні лампи 5,83 3,78 Ртутні прилади 0,001 0,001 Відпрацьовані електронно – променеві трубки 0,168 0,168 відпрацьовані батареї свинцевих акумулятори 42,0 28,674 відпрацьовані масла 38,431 47,916 відходи сумішей масло/вода 7,04 7,04 Масляні емульсії 0,208 0,208 відпрацьовані масляні фільтри 5,378 6,434 відпрацьовані паливні фільтри     2,345 2,87 Відпрацьовані фільтри – касети від очищення стічних вод 0,002 0,001 обтиральні матеріали промаслені 13,898 17,087 одяг забруднений 0,586 0,651 рукавиці 0,021 0,025 пісок промаслений 9,418 10,471 тирса промаслена 0,134 0,134 шлам мийки машин 6,378 6,619 нафтошлами 2,025 2,876 сальники 0,056 0,077 прокладки 0,175 0,175 Всього небезпечних відходів 137,098 135,207 Сировина полімерна вторинна 2 2 Матеріали текстильні вторинні 1 1 Шини зношені 181 141 Гумові відходи 3 3 Всього вторинної сировини 187 147
Також, натериторії області здійснюють ліцензійну діяльність зі збирання небезпечнихвідходів юридичні та фізичні особи інших областей (НВП «Екосфера»).
Із діючихпотужностей з утилізації небезпечних відходів в області це потужності зпереробки лужних акумуляторів ЗАТ „Луганські акумулятори", яке здійснюєпереробку відпрацьованих акумуляторів з метою отримання сировини для власноговиробництва. У звітному році перероблено 91,42 т відпрацьованих нікелькадмієвих та нікель залізних акумуляторів та 6,3 т виробничо-технологічнихвідходів.
За обсягамиутилізації та знешкодження відходів власного виробництва одним з найбільшихзалишається ВАТ „Алчевський металургійний комбінат" (підприємство чорноїметалургії). Загальний обсяг утилізації/знешкодження відходів у 2009 р. склав3,509 млн. т, або 83 % від утворених (у звітному році комбінатом утворено 4,229млн. т).
Основні видивідходів, утилізація яких здійснюється на комбінаті — це брухт чорних металів(у 2009 р. утилізовано 1436,064 тис. т), сталевий брухт (у 2009 р. утилізовано482,296 тис. т), доменний шлак (у 2009 р. утилізовано шляхом грануляції тареалізації на будівельні цілі 1383,248 тис. т), вапняк некондиційний (у 2009 р.утилізовано 51,638 тис. т) та ін.
ТОВ „НВК„Аметист" здійснюється переробка брухту та алюмовмістних відходів з метоюотримання алюмофлюсів, брикетів „Комелт", екзотермічної суміши, продуктівсубокиснометалевої переробки шлаків. Переробка шлаку складається з відсіву,змішування з іншими компонентами з метою одержання відповідного продукту тафасування продукції. Крім того, на підприємстві здійснюється металургійнапереробка відходів з метою отримання алюмінієвих ливарних сплавів в чушках,алюмінію в гранулах. Середньорічний обсяг перероблення відсіву шлаку алюмінію,який утворюється при виробництві вторинних алюмінієвих шлаків СП з іспанськимінвестором „Інтерсплав", складає 5 тис. т.
ЗАТ„Сєверодонецьке об’єднання «АЗОТ» має потужності по знешкодженнювідходів власного виробництва: установка по спалюванню рідких відходів,циклонний горизонтальний агрегат спалювання призначений для спалювання сажовогошламу, кубових залишків цеху вінілацетату та цеху оцтової кислоти, циліндричнавертикальна камера призначена для спалювання кубової рідини, залишків післярозпарювання розчину каталізатора, циліндрична вертикальна камера призначенадля термічного знешкодження рідких відходів стадії ректифікації виробництвавінілацетату.
Основними переробниками вторсировини вобласті залишаються ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» м.Рубіжне – переробка макулатури та ТОВ «Регенерат» м. Лисичанськ –перероблення шин відпрацьованих. ВАТ «Рубіжанський картонно-тарнийкомбінат» спеціалізується на виробництві гафрокартону та картонної тари, взвітному році підприємством перероблено 250 тис. т макулатури.
2.3 Транскордонні перевезення відходів
 
При здійсненні екологічногоконтролю за транскордонним перевезеннямвантажу у 2009 р. в пунктах пропуску черездержавний кордон України в Луганській області державними інспекторами здійсненоперевірку 56 216,2791 т відходів, а саме: макулатури МС-5МС-13В Код ТНЗЕД470710, 47073010,470790; сировини полімерно-волокнистої (вторинні) 5505101000;паливних гранул 4401301000 Код ТНЗЕД 4401301000; лома каталізаторних сіток Код ТНЗЕД7112200000; окалін мідєвмісних Код ТНЗЕД 2620300000; відпрацьованих каталізаторовКод ТНЗЕД 2620300000, каталізаторов відпрацьованих Код ТНЗЕД 3815199000; спилкишкур Код ТНЗЕД 410190000.
При здійснені контролюза ввозом на територію України без належно оформлених документів на транскордоннеперевезення відходів затримано 1 партію відходів «Макулатури МС — Б»код 4707100000 загальною вагою 36,57 т, вантажовідправник ВАТ «Газкомплектресурс»(м. Волгоград, РФ), вантажоодержувач ТОВ «Рубіжанський картонно-тарнийкомбінат» (м. Рубіжне, Луганська область, Україна). Підстава затримання — відсутністьписьмового дозволу Мінприроди. Після отримання дозвільних документів вантаж буввідпущений.

2.4Державне регулювання в сфері поводження з відходами
 
Щорічно в областіутворюється близько 4 млн. м3 твердих побутових відходів (далі — ТПВ), з якихтільки 50-60 % відходів збирається і вивозиться на полігони. Решта ТПВ попадає нанесанкціоновані звалища. Повний збір ТПВ ускладнюється недостатньою кількістю контейнерівта незадовільним станом парку сміттєвозних машин. В містах обласного підпорядкуваннята районних центрах змішані ТПВ захоронюються на 32 полігонах загальною площею майже225 га, які обслуговуються спеціалізованими підприємствами. Така кількість полігонівутворилась за рахунок місницького підходу місцевих органів влади і єнедоцільною, призводить до неекономного використання земельних ресурсів.Переважна більшість полігонів працює в режимі перевантаження, тобто зпорушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів і потребуєзначних коштів на їх реконструкцію та технічне переоснащення, яких бракує у місцевихорганів влади. При цьому потужність багатьох полігонів недостатня для промисловогосортування і переробки відходів. В селищах та селах, де спеціалізовані підприємствапо збиранню та вивезенню відходів відсутні, побутові відходи розміщуються нанесанкціонованих звалищах. Таким чином, при щорічному зростанні обсягів утвореннявідходів та практично відсутньою системою роздільного збирання побутових відходів,існуючі полігони повністю не вирішують проблему видалення ТПВ.
Впродовж багатьохроків в області робилися спроби поліпшити ситуацію по збору і похованню побутовихвідходів. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділялиськошти на проектування і будівництво полігонів, придбання техніки для зборувідходів. За період з 2000 по 2007 рік на ці цілі з обласного фонду виділено більше13,8 млн. грн., але поліпшення ситуації, що склалася, не відбулось. Бюджетні кошти,які були виділені за останні роки на удосконалення сфери поводження з ТПВ є недостатніми.В області відсутні умови для залучення інвестицій. На сьогоднішній час сфераповодження з побутовими відходами не є самоокупною і рентабельною. Назріла необхідністьпідвищення ефективності системи управління сфери поводження з ТПВ шляхом залученнямінвесторів для комплексного вирішення проблем без суттєвих змін існуючихтарифів. З метою покращення ситуації з санітарного очищення території тазахоронення побутових відходів на сесії обласної ради 29.01.2009 р. прийнятерішення № 26/21 про затвердження Регіональної програми поводження з твердимипобутовими відходами в Луганській області. В складі Програми вирішені питання створеннямінімальної кількості регіональних полігонів з сміттєперевантажними майданчикамиу всіх населених пунктах та двоетапною системою вивозу побутових відходів, що дозволитьне тільки планомірно ліквідувати вже наявні сміттєзвалища, але і не допустить їхповторне утворення.
Для розв’язанняпроблеми програмою передбачається умовний розподіл території Луганської областіна 6 регіональних округів: Центральний, Південний, Східний, Південно-Західний,Західний і Північний. В Південному (м. Антрацит), Східному (м. Краснодон), Південно-Західному(м. Стаханов), Західному (м. Лисичанськ) округах передбачається будівництво регіональнихсміттєпереробних комплексів, які включають сміттєсортувальні комплекси, полігони,біогазові установки. В Центральному окрузі, враховуючі введення другої чергиполігону в м. Олександрівську у 2009 р., передбачається тільки будівництво сміттєпереробногокомплексу в м. Луганську, який включає сміттєсортувальний комплекс і біогазовуустановку. В Північному окрузі передбачається реконструкція існуючих полігонів ібудівництво біогазових установок в містах Старобільськ, Сватово, Біловодськ.
В 2009 р.проведені перевірки 1725 підприємств та об’єктів щодо додержання вимогприродоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами.
За результатамиперевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 1929 осіб на суму185,164 тис. грн., по 7 підприємствам матеріали передані до органівпрокуратури, по 1 підприємству порушена кримінальна справа. Також по 42підприємствам та об’єктам винесено Рішення про призупинку виробничоїдіяльності, пов’язаної з розміщенням відходів.
На виконанняплану робіт Державною екологічною інспекцією вЛуганській області на 2009 р. велась робота з питання перевірки усіх полігонівтвердих побутових відходів та сміттєзвалищ Луганської області.
Основнимпорушенням при експлуатації полігонів ТПВ є горіння відходів, що виникає врезультаті неправильного їх складування. За порушення технології складування Державноюекологічною інспекцією в Луганській області припинена діяльність 8-ми полігонівТБО (м. Красний Луч, м. Олександрівськ, м. Алчевськ, м. Брянка, м. Свердловськ,м. Ровеньки, м. Перевальськ, м. Зоринськ Перевальського району).
З причинвідсутності дозвільних документів і порушення технології складування припиненадіяльність по розміщенню побутових відходів на6 звалищах сільських рад Перевальського району: Городищенської, Комісарівської,Михайлівської, та Краснолуцької, Центральної, Фащівської, Артемівської міськихрад.
Проведеніперевірки полігонів ТПВ сільських і селищних рад в Новопсковському,Біловодському, Міловському, Старобільському, Новоайдарському, Троїцькому,Перевальському районах Луганської області, в результаті яких встановленавідсутність дозвільних документів на розміщення побутових відходів ідокументів, що підтверджують право власності або право користування землею підрозміщення цих відходів. В результаті проведенихперевірок по фактам встановлених порушень природоохоронного законодавства на полігонах ТПВ надані приписи по їх усуненню, доадміністративної відповідальності притягнуто 60 осіб на суму 7,5 тис. грн.
На сучасний моментв області склалася критична ситуація з несанкціонованим розміщенням відходів. Зметою посилення контролю у сфері поводження з відходами Державною екологічноюінспекцією в Луганській області надані приписи по ліквідації несанкціонованихзвалищ головам райдержадміністрацій, міських, сільських та селищних рад.
В результатіпроведених перевірок встановлено, що органи місцевого самоврядування не повноюмірою виконують вищезазначені приписи. За порушення вимог природоохоронногозаконодавства у сфері поводження з відходами до адміністративноївідповідальності притягнуто 58 голів міських, сільських та селищних рад назагальну суму 5,287 тис. грн.

3.Розробказаходів щодо поводження з відходами вобласті
3.1 Аналіз передового досвіду поводження зтвердимипромисловимивідходами
Вданий час в промислово розвинених країнах (США, Японія, Франція і ін.)експлуатуються десятки сміттєспалювальних заводів. Всього в цих країнахспалюється від 40 до 70% ТПВ. У Україні є 4 сміттєспалювальних заводу:Київський, Харківський, Дніпропетровський і Кримський (Севастопольський). Всіці заводи обладнані застарілими сміттєспалювальними казанами (потужністю 15 т/чвідходів) виробництва заводу ЧКД «Дукла» (Чехія).
Високотемпературнапереробка твердих відходів – це, з одного боку, гарантія знищення великих масвідходів, що містять найнебезпечніші біологічні, біохімічні, хімічні речовини.
Втой же час, така дія не може не викликати утворення шкідливих речовин, зокремаосвіту одну з найнебезпечніших класів речовин, – діоксину, що галоїдуються,і діоксиноподібних речовин (ДО). ДО – це супертоксиканты, особливо шкідливіі небезпечні продукти синтетичної хімії, побічні продукти ряду хімічнихвиробництв і попутні мікровикиди промисловості і господарської діяльностілюдини.
Цетак звані поліхлордібензодиоксини і полихлордибензофураны і відповіднополібромдібензодіоксини і полібромдібензофурани. Особливу небезпеку ДОпредставляють у зв'язку з тим, що не дивлячись на свою нерозчинність в чистійводі і в чистому повітрі, ДО прекрасно розчиняється у воді, що міститьгуминовые кислоти або фульвокислоти з грунтового гумусу зважаючи на їх високуздібність до комплексообразованію з складовими частинами гумусу. З аерозолямиповітря ДО утворює комплексні з'єднання і завдяки їх високій здібності до прилипаннявони добре переносяться не тільки по землі, але і по повітрю. У грунті ДОрозкладаються протягом 20 – 30 років і більш, у воді розкладання ДО триває від2-х років і більш. Дія ДО, що знаходяться в природному середовищі в небезпечнотим, що вони практично не виявляються звичайними способами аналізу. Останнімироками типовим джерелом зараження галоїдуються ДО природного середовища єнизькотемпературне спалювання ТПВ.
Визначено,що при спалюванні 1кг відходів в атмосферу викидається 40 мкг діоксину. У газахпечей сміттєспалювальних заводів, що відходять, виявляється діоксин в кількості0,81 – 204 міліграма/кг, хлоровані ароматичні з'єднання і хлорованіполиароматические вуглеводні. Наголошується вторинне утворення діоксину накаталізаторах і в очисних установках. Отже без попереднього сортуваннявідходів, що поступають, сміттєспалювальні заводи стають джерелом викидівнайнебезпечніших экотоксикантІв.
Дослідженняостанніх років показали, що тільки при температурі 1200 – 1400°С протягом 4 – 7годин відбувається необоротне руйнування тих, що галоїдуються ДО. Отже, длязапобігання забрудненню атмосферного повітря, відходи (гази утворюються призгоранні) повинні протягом 7 годин проходити обробку при температурі 1400°С.Саме переробка ТПВ за таких умов є найтехнологічніше безпечною – але в той жечас економічно невиправданою.
Теплотворназдатність відходів в США 10,4 Мдж/кг, на Україні 3,8 – 5,7 Мдж/кг. Спалити таківідходи без додаткового палива неможливо. Для забезпечення стабільного горіннявідходів в спеціальному казані при температурі 150°С необхідно на 1 т відходівспалити додатково більше 60 куб.м природного газу. Для нагріву відходів(газів)до температури 1400°С необхідно в 10 разів більше палива. Конструкція термічнихустановок повинна забезпечити підтримку заданої температури і утриманнявідходів (газів) в них протягом заданого часу – для нейтралізації шкідливихз'єднань, зокрема ДО.
Необхідновідзначити, що спалювання відходів в печах, що обертаються, мають відноснонизькі теплові втрати, економічніше чим в колосникових. Розрахунки показують,що в печі, що обертається, при нагріві повітря горіння до 350 – 400°С можна бездодаткового палива досягти температури горіння відходів 1000 – 1300°С.
Втой же час вироблена при спалюванні відходів теплова енергія можевикористовуватися для господарських потреб тільки сезонно. У разі виробництваелектроенергії сміттєспалювальні казани не можуть забезпечити вироблення паритих же параметрів, що на електростанціях, унаслідок чого виробленняелектроенергії при рівних витратах палива буде в 1,5 разу нижче.
Приспалюванні відходів гази, що виходять, повинні пройти через системугазоочистки. Застосуванням мокрого очищення від шкідливих хімічних сполуклужною водою, що охолоджує золу і шлак, вимагає створення дорогого оборотногоциклу з складними установками очищення води від механічних домішок і хімічнихзабруднень. Такий цикл вимагає скидання продувальних вод, очищення яких не меншскладне чим очищення газів. Можливе так само очищення газів сухим способом – задопомогою рукавних фільтрів і електрофільтрів – але дані системи також доситьдорогостоящи. Знешкодження важких вуглеводнів, що знаходяться в газі,відбувається в спеціальній футерованій камері допалювання, де при температуріне менше 1000°С органічні сполуки розкладаються практично повністю протягом 5 –6 с. Зі всього вище сказаного витікає, що очищення газів вимагає значнихекономічних витрат.
Зівсього сказаного вище можна зробити вивід, що спалювання відходів безпопереднього сортування є екологічно небезпечним процесом.
Похованнявідходів на полігонах ТПВ веде до забруднення атмосферного повітря (при горінніполігону), підземних і поверхневих вод (при складуванні відходів на незахищенійтериторії, порушенні правил експлуатації полігону і тому подібне). Будівництвополігонів ТБО пов'язане з виводом з експлуатації цінних сільськогосподарськихземель.
Сьогоднів країнах ЄС і СНД в обігу з ТПВ відбувається перехід від стратегіїсміттєспалювання і поховання на полігонах до альтернативних вирішень цієїпроблеми, що виключають існуючі екологічні і економічні проблеми, які заразвиражаються в наступному:
— забрудненні атмосфери міст при сміттєспалюванні;
— неможливості постійного збільшення площ полігонів (звалищ), на якихрозміщуються ТПВ;
— технічних і економічних складнощах виконання сучасних природоохоронних вимог доінженерного оснащення звалищ, особливо в ненадійності технічних вирішеньзапобігання проникнення в навколишнє середовище токсичних фільтратів, щоутворюються при просочуванні крізь тіло звалищ атмосферних опадів і грунтовихвод;
— у втраті основної маси цінної вторинної сировини, що міститься в ТПВ,соціально-економічних аспектах постійного зростання явних і прихованих витратна вивіз і розміщення ТПВ.
Альтернативнимметодом процесу спалювання відходів є створення сміттєперероблючих комплексів,в яких істотна частина відходів відсортовується і використовується як джерелонадходження у виробництво цінної вторинної сировини. Залишкова частина абобрикетується, або переробляється в екологічно безпечні багаті гумусом грунтово-грунтовісуміші, придатні для зеленого будівництва, або використовується як добавка допалива енергогенеруючих установок, або перетворюється на пиролизаторах вкондиційне вуглеводневе паливо (мазут, бензин, етилен і так далі) – залежно відмісцевих умов і потреб, якості попереднього сортування і покомпонентного складуТПВ після сортування.
Грунтово-грунтовісуміші, і брикетовані залишкові ТПВ придатні для рекультивації старих звалищ.Якщо брикети тимчасово депонуються, то вимоги до інженерно-екологічногооснащення майданчиків брикетованих відходів мінімальні, оскільки брикети маютьщільність легких суглинків, виключають утворення фільтратів і допускаютьскладування в масиви заввишки до 40 м з подальшою засипкою грунтово-грунтовимисумішами і озелененням.
Перевагипропонованого підходу:
— після впровадження нової стратегії утилізації ТПВ тарифи за відповідні послугидля населення не збільшаться, а прибуток підприємств що займаються збором ТПВзросте;
— об'єм відходів, які відправляються на звалища, за рахунок ущільнення(брикетування) зменшується приблизно в 4 рази і, відповідно зменшуються витратина їх розміщення на полігонах, збільшується термін експлуатації самихполігонів;
— зменшується пробіг і амортизація дорогих сучасних сміттєприбиральних машин зарахунок того, що брикетовані ТПВ на протяжному перегоні перевозятьсябагатотоннажним транспортом;
— поховання брикетів корінним чином міняє вид звалищ, різко зменшує кількістьшкідливих фільтратів, сприяє зменшенню запаху, не привертає дрібних гризунів іптахів;
— включення до складу станцій сміттєсортировочних ліній, завдяки сортуванню такзваних комерційних відходів (макулатура, полімери, метали), що становлять, –додатково скорочує кінцевий об'єм ТБО ще на 30 – 40 %. Таким чином, післявключення до складу сортувальних ліній і брикетування залишкової частини ТПВ,лише 15 – 20 % початкового об'єму підлягає подальшій утилізації або похованнюна полігонах;
— створюється значна кількість цінної вторсировини (макулатура, полімери, чорні ікольорові метали і ін.);
— утилізація органічних компонентів ТПВ шляхом використання їх як енергоносії іоснова для виробництва цінних гумусированных грунтово-грунтових сумішейприводить до того, що кінцеві відходи, які розміщуються на звалищах, поступовозменшуються до мінімуму, а потреба в полігонах теоретично відпадає взагалі.

/>Спалюваннявідходів в печах з псевдо зрідженим шаром
Печідля спалювання сміття в псевдо зрідженому шарі проводить японська фірма МіцуїІнжиніринг энд Шипбілдінг Корпорейшен Лтд за технічною ліцензієюзахіднонімецької фірми Рашка, що має 20-річний досвід в цій області і поставляєосновну частину цих печей, включаючи найбільшу в світі потужністю 480 т/час,своїм клієнтам в Європі. Завдяки технічному ноу-хау фірми Міцуї, на цихустановках досягається повне спалювання широкого діапазону відходів. У печіможуть спалюватися наступні види відходів: гранульовані, пастоподібні, мулисті,пластівчасті або рідкі, як наприклад, шлам стічних вод, шлам після обробкистічних вод, відпрацьоване масло, пластмаса, гума, різне сміття.
Упечі з псевдо зрідженим шаром без додаткового палива можна спалювати відходи зтеплотворенням до 700 ккал/кг. При спалюванні низькокалорійних відходівдодаткове паливо подається за допомогою спеціальної форсунки. Ця форсункавикористовується також для подачі води, що охолоджує, у тому випадку, колитемпература псевдо зрідженого шару перевищує заздалегідь певну крапку. Контрольздійснюється автоматично. Коли температура в просторі стає дуже високою, длязапобігання перегріву установки через форсунку подається вода, що охолоджує.Постійний негативний тиск в печі підтримується автоматично за допомогоюзаслінки на вході витяжного вентилятора.
Нагріваючипечі під час пуску здійснюється швидко і ефективно за рахунок розпилюючоїмазутної форсунки. Подрібнені відходи подаються в пекти за допомогою конвеєра.З метою забезпечення стабільного процесу спалювання на вході в пектиущільнення, що передбачено обертається, запобігає проскакуванню полум'я абовитоку повітря, а так само розпилювач використовуваний для рівномірногорозподілу відходів в печі. Залишки згорання, якось стекло, керамічні відходи,метал і так далі, вивантажуються автоматично з нижньої частини печі разом зпіском. Потім на гуркоті відходи відділяються від піску. Пісок за допомогоюконвеєра подається назад в пекти для повторного використання. У вивантажуванихзалишках відсутні які-небудь незгорілі відходи.
Великучастину сучасних побутових відходів складають полімерні матеріали. Приспалюванні цих матеріалів виділяється газоподібний хлористий водень. З метоюзниження змісту хлору, безпосередньо в пекти нагнітається вапняний пил. Прицьому досягається значне зниження концентрації хлористого водню в димовому газіна виході з димаря (нижче за значення, встановлені в законодавчих документах).У разі потреби проведення складнішої обробки можна використовувати пристрій длямокрого очищення фірми MES і пристрій для сухого знесолювання.
УтворенняNOx є мінімальним. Це обумовлено тим, що побутові відходи містять зазвичайневелику кількість азоту, а пекти розрахована на спалювання з низькимспоживанням повітря (при невеликій кількості надмірного повітря).
Великачастина золи з печі з псевдо зрідженим шаром збирається під час обробкидимового газу, і завдяки багатому досвіду, накопиченому фірмою за довгі роки вцій області, можна легко досягти відповідних значень, встановлених нормами.Після сухої обробки за допомогою електростатичного пилоосаджувача зміст пилускладає менше 0,05 г/м3.
Оскількизалишки згорання і зола вивантажуються в сухому вигляді, в зольнику відсутнявода. З метою повного запобігання утворенню стоків в баштовому охолоджувачі зводяним зрошуванням застосовується випарна система. Стічні води з ями длявідходів розбризкуються безпосередньо усередині печі і випаровуються. Будь-якавода, використовувана на установці, піддається обробці за допомогою пристроюфірми MES і подається на повторне використання. Це означає, що система єзакритою.
Ямаз відходами, які часто обуславливают запах, повністю ізольована, з метоюзапобігання витоку неприємного запаху. Будь-який неприємний запах в закритійконструкції прямує в пекти для спалювання і розкладається в результатіокислення при температурах зверху 750°С. Для запобігання розповсюдженню запахуі при непрацюючій печі використовується дезодоратор з активованим вугіллям.
Основніособливості печі для спалювання сміття в псевдо зрідженому шарі:
— низьке споживання палива яке обуславливается високимккд згорання і як наслідок меншою витратою надмірного повітря і палива;
— застосування рекуператора для попереднього підігріву повітря до 650°С;
— низьке споживання електричної енергії, яке досягається в результатізастосування енергозбережного устаткування для утворення псевдо зрідженогоповітря, зокрема повітродувки малої потужності;
— використання установки очищення газу меншого масштабу, оскільки меншийкоефіцієнт надмірного повітря приводить до утворення меншої кількості газу, щовідходить;
— висока теплоємність псевдо зрідженого шару дозволяє спалювати різні видивідходів – без попереднього підбору відходів по теплотворенню;
— можливість періодичного режиму роботи установки, завдяки короткомуперіоду спалювання і простій конструкції печі її можна легко запустити абозупинити. Повторний пуск займає трохи часу, оскільки псевдо зріджений шархарактеризується високою теплоємністю і може акумулювати велику кількістьтепла. Завдяки великому тепловому потенціалу матеріалу, перепад температури ємінімальним, тоді як нагрівання відбувається швидко. З огляду на те, щошвидкість спалювання задовільна, а пекти для спалювання можна легко зупинити,система може працювати як в безперервному, так і в періодичному режимі.
Утилізаціявідходів в термічній окислювальній установці
Устаткуваннядля утилізації відходів в термічній окислювальній установці –високотемпературному газифікаторі, випускаються фірмою ХИДРОМЕКС АГ, Швейцарія.Робота установки складається з двох основних циклів – підготовки з відходівенергетичних брикетів і утилізації відходів (енергетичних брикетів) увисокотемпературному газифікаторі.
Побутовівідходи (рідкі і тверді) накопичуються в спеціальних резервуарах накопичувачах.З резервуарів накопичувачів, залежно від величини рН, через спеціальнідозатори, рідкі відходи прямують в резервуари для перемішування. У резервуарахдля перемішування до рідких відходів додаються спеціальні окислювальні,стабілізуючі і нейтралізуючі хімікати і реагенти. Тверді побутові відходипроходять декілька стадій сепарації і подрібнення. Подрібнені відходи, залежновід калорійної цінності, складуються в 12 резервуарів. З резервуарів, черезспеціальні дозатори, тверді відходи направляють в змішувачі для змішування зпорошкоподібними нейтралізуючими і зміцнюючими реагентами в системіперемішування твердих відходів. Стабілізовані рідкі і тверді відходи черездозатори поступають в систему планетарних змішувачів. У змішувачах змішуютьсятверді і рідкі відходи, до яких додаються в певній пропорції порошкоподібнінейтралізуючі агенти і рідкі стабілізуючі агенти. Після цього що гомогенізуютьі заздалегідь оброблені спеціальним реагентом відходи поступають в системувисокого тиску — прес. Прес високого тиску складається з гідравлічногоагрегату, камери тиску, форми для пресування, формування і полімеризаціївідходів в брикети. Енергетичні брикети з відходів прямують на склад. Склад длябрикетів є металевими контейнерами або бетонними силонами з навісом якізахищають брикети від атмосферних опадів. З складу енергетичні брикетипоступають на млин для гранулювання. Гранулювання виконується для ефективнішоїгазифікації.
Гранулипрямують в піролитичний конвертор, що складається з високотемпературногогазифікатора ХИДРОМЕКС і камери горіння. У високотемпературному газифікаторі,що працює в нейтральній атмосфері або вакуумі, гранули руйнуютьсяперетворюючись в продукт подібний до вуглецю і поступають в камеру горіння.Камера виконана з вуглецевої листової сталі завтовшки 6мм, обкладеноюкерамічними волокнами завтовшки 200мм, стійкими до високої температури (робочатемпература більш 1400°С). Усередині камери розташовано два газові пальники.
Системапрацює в замкнутому циклі – в основному без викидів в атмосферу. Відбуваєтьсявиділення Со2 і водяної пари.
Золаі попіл, неорганічні відходи відокремлені від побутових відходів механічним абофлотацією способом, після додавання спеціальних реагентів переробляються вбудівельні матеріали.
Спалюваннявідходів в термічних установках з піччю, що обертається
Найбільшпрогресивною системою є термічна установка, пропонована фірмою Хафнер, Австрія.Підприємство розробило децентрализованную концепцію термічного очищення іпереробки відходів, яка відрізняється своєю гнучкістю, працює дуже економічно івідповідає всім нормам викиду газів (пил) в атмосферу.
«Серце»установки – це виготовлена із спеціального залізобетону пекти з трубою, щообертається. Вона пропонується в модульній варіанті і дозволяє вмонтовуватитермічну установку майже будь-якого розміру і необхідної конфігурації — відповідно до потреби, чим досягається висока надійність очищення і високагнучкість установки. Кожна пекти з трубою, що обертається, завдовжки біля 15м,вмонтовується на контейнері завдовжки 18 м. «Установки ХАФНЕРА» вусіх відношеннях, навіть при щодо малої потужності спалювання, єбагатоступінчатими. Якраз ця багатоступінчатість гарантує високий ступіньочищення і гнучкість. Згідно принципу роботи печі з трубою (принцип постійногоструму або зворотної протитечії), що обертається, – залежно від необхідногоскладу відходів, труба, що обертається, може працювати так, що продукт відходувиходитиме у вигляді попелу, шлаку або спеченого матеріалу.
Спалювання,на основі печі з трубою, що обертається, можна розділити на такі основнітехнологічні етапи:
1.Підготовка відходів
2.Термічне знешкодження
3.Використання тепла
4.Очищення газоподібних відходів.
Наустановках застосовується багатоступінчата система очищення газів, щовідходять:
1.Сухаабсорбція.
2.Квазі суха абсорбція з конденцированием за технологією (методу) потоку, щолетить.
3.Вологаабсорбція в промивній башті. Для цієї технології застосовуються наступні абсорбенти:карбонат натрію; гідрат білої винищити; сода, активований кокс.
Очищенівід пилу димові гази потрапляють в стеклопластиковый скуббер. Там за допомогоюводи і насадок методом протитечії вимиваються кислі компоненти. У другомускуббере за допомогою додавання соди, встановлюється коефіцієнт водневогопоказника. Далі димові гази знову нагріваються до температури близько 250градусів. За допомогою уприскування спеціального реактиву скорочується(зменшується) кількість діоксину і фурану а також NOx.
Технологіяспалювання в трубчастих печах, що обертаються, вважається найбільш зрілим інадійним способом обробки широкого спектру відходів. Робочі температури до1400°С руйнують будь-яку органічну речовину, включно РСВ (поліхлорбіфеніл),високохлоровані вуглеводні і так далі Комбінація абсорбенту з активним коксомсприяє набуттю мінімальних емісійних значень шкідливих речовин для діоксину іфурану, лежачих набагато нижче за граничне значення.3.2 Розробка системи управліннявідходами
Недивлячись на економічний спад, проблема освіти, накопичення і переробкивідходів залишається надзвичайно актуальною. Низький рівень використанняприводить до їх накопичення, створення зон підвищеної техногенної і екологічноїнебезпеки. Крім того, втрачається одне з важливих джерел забезпечення країнивласними матеріально-сировинними ресурсами. Зростає навантаження на навколишнєсередовище, порушується екологічна рівновага. Всі вказані вище чинникиобуславливают високе техногенне навантаження на природні ресурси і екосистемиУкраїни, що в сукупності є наслідком нераціонального механізму господарювання івідсутністю системи управління відходами.
Не дивлячись назаходи адміністративно-правового регулювання, що приймаються, в системіуправління відходами, стан їх знешкодження і використання залишаєтьсянезадовільним. Основними причинами тут є:
бідність;
низька,відходоємка культура господарювання у всіх сферах виробництва (у тому числі інаукоємких);
відсутністьефективної системи управління відходами;
практичнавідсутність вітчизняного ринку виробництва экотехники;
недолікфінансових ресурсів і відсутність політики фінансового маневру з метою їхзалучення з підприємницької сфери;
несприятливийінвестиційний клімат для зовнішніх і внутрішніх інвесторів;
застарілийпідхід до ресурсозберігання і охорони природного середовища як до другорядноїпроблеми;
збереженняекстенсивних форм господарювання в традиційних галузях виробництва іперенесення їх в підприємницьку діяльність;
відсутністьдержавної програми підтримки підприємництва (малих форм бізнесу) в областізбору, обробки і видалення відходів;
неопрацьованістьоснов регіональної політики управління відходами в системі забезпечення ітехногенної і екологічної безпеки регіону в умовах ринкових перетворень;
слабо розвиненийорганізаційно-економічний механізм реалізації, що не забезпечує використанняринкових методів в системі управління відходами.
Усучасних умовах в заходах, що робляться, і напрямах державної (і регіональною)політики в обігу з відходами не використовується підприємницька ініціатива як вобласті технології обробки відходів, так і в їх рециклинге.
Практичновідсутня державна підтримка комерційного підходу в управлінні відходами. Досвідпередових країн свідчить, що саме підприємницька ініціатива у сфері збору,обробки і знешкодження відходів, обуславливает успішну реалізацію системиуправління відходами і забезпечення техногенної і екологічної безпеки. Їїефективність базується на законодавчій основі, що досконально пропрацювала,економічних стимулах і важелях (розвиненій кредитній і податковій політиці,сприятливому інвестиційному кліматі, стабільній нормативно-правовій базі і томуподібне).
Системауправління відходами на основі рециклинга не тільки економічно і екологічноефективна, але також може внести крупний позитивний внесок до вирішеннясоціальних проблем регіону за рахунок створення значної кількості додатковихробочих місць.
Іншимактуальним напрямом рециклинговой політики в регіональній системі управліннявідходами є комерційне використання газу звалища з поховань на старих звалищахтвердих побутових відходів, тобто відновлення енергії їх відходів длявиробництва тепла і вироблення електроенергії.
Вумовах істотного енергетичного голоду створення нетрадиційної галузі отриманняенергії, заснованої на замкнутому циклі господарювання, є економічно вигідним іекологічно доцільним.
Такимчином, регіональна система управління відходами повинна бути орієнтована нанаступний пріоритетний ряд основних напрямів поводження з промисловимивідходами:
— рециклированІє відходу в технологічному процесі або при виконанні робіт, що єджерелом його освіти;
— переробка відходу в товарну продукцію, зокрема в комплексі з іншими видамивідходів;
— передача(продаж) відходу для утилізації зацікавленому споживачеві (структурномупідрозділу підприємства, фізичній або юридичній особі);
— депонування відходу – розміщення в спеціально відведених місцях (об'єктах) придотриманні санітарних і екологічних норм, збереженні ресурсної цінності допрогнозованої утилізації;
— ліквідація відходу – різновид його видалення, в результаті якого забезпечуєтьсяповне або з незначною кількістю залишків знищення відходу (перш за все шляхомспалювання), з метою запобігання накопиченню;
— поховання відходу – різновид його видалення, в результаті якого забезпечуєтьсяостаточне розміщення в спеціально відведених місцях (об'єктах) при дотриманнісанітарних і екологічних норм.
Найважливішоюпроблемою управління поводження з відходами є проблема визначення реальнодосяжних поточних і перспективних цілей управління.
Уоснові управління поводження з відходами повинна бути покладена концепціяузгодженого управління розвитком системи виробництва продукції і системиобробки, утилізації і відходів. Об'єкт господарської діяльності (цех,підприємство) розглядається як єдина система з сукупністю входів – сировина ідвома сукупностями виходів – готова продукція і відходи. На основіідентифікації потоків сировини, готової продукції і відходів створюєтьсябалансова модель, що дозволяє вести розрахунки потоків відходів. Встановлюєтьсясистема поточних і перспективних цілей управління, зокрема у вигляді обмеженьна скидання, викид, відведення; балансова модель разом з системою цільовихпоказників на викид, скидання і відведення відходів (твердих, рідких,газоподібних) служить основою для розрахунку оптимального управління поводженняз відходами.
Дляскладання балансу підприємства слід розглядати сукупність трьох блоків, щостановлять: власне виробництво; забезпечення виробництва (тобто експлуатація іжиттєдіяльність підприємства); розвиток виробництва.
Глобальнийпотік сировини, продукції і відходів, процес надання послуг розбивається нанаступні специфічні, послідовно зв'язані типи технологічних комплексів:
— комплекс здобичі і переробки сировини (вугілля, руда, нафта, газ, ліс,сільськогосподарська продукція і так далі);
— комплексвиробництва конструкційних матеріалів, енергії і продуктів (зокремаагропромисловий комплекс);
— комплекс виробництва деталей, машин, систем, створення будівельних конструкцій;
— комплекс комунальних, медичних, культурних і інших послуг населенню і державі;
— комплекс транспортних послуг як частина попередніх комплексів або яксамостійний комплекс.
Прирозгляді проблеми відходів слід виходити з трьох її основних аспектів:мінімізації утворення відходів і їх небезпечних властивостей, залученнявідходів в господарський оборот і безпечного видалення. Вказані аспективзаємозв'язані, оскільки повинні розвиватися з урахуванням пріоритетності ізбалансованості, проте кожен з них є предметом самостійного вивчення ірегулювання. В зв'язку з цим управління промисловими відходами повинне бутисистематизованим, інтегрованим з елементами управління економічною діяльністю іекологічною безпекою і здійснюватися на основі відповідної організаційноїструктури.
Пристворенні системи управління промисловими відходами (СУПВ) слід виходити знаступних основних принципів, на основі яких згодом здійснюватиметься їїфункціонування:
— екологічна політика в області утворення відходів і поводження з нимирозробляється і реалізується виходячи з екологічних цілей і завданьпідприємства;
— нормативно-правове регулювання проблеми відходів забезпечує розвиток всіх їїосновних аспектів, сприяє формуванню ринкових відносин у сфері поводження звідходами;
— базовим елементом СУПВ є конкретне підприємство, на якому управління утвореннямвідходів і поводженням з ними інтегрується в загальну систему управліннявиробничою діяльністю;
— оцінка утворення відходів і поводження з ними є невід'ємним елементоммоніторингу життєвого циклу матеріально-сировинних ресурсів і кінцевоїпродукції, при використанні і у виробництві яких утворюються відходи;
— процеси освіти, збору, зберігання, транспортування, утилізації і видаленнявідходів регламентуються, піддаються документованому обліку і поточномуконтролю
— незатребувані відходи, що мають ресурсну цінність, утилізувалися шляхомвключення їх в замкнуті ресурсні цикли і централізованої переробки у складіспеціалізованих технологічних комплексів, що створюються на регіональномурівні.
Вумовах реструктуризації економіки, зміни форм власності і підвищення ролімісцевого самоврядування СУПВ повинна отримати свій розвиток в рамкахпромислової розвиненої адміністративно-територіальної одиниці, оскількивирішення завдань, що стосуються основних аспектів проблеми промислових відходів,вимагає обліку регіональної економічної, соціальної і екологічної ситуації.
Післявведення в дію Закону України «О відходах» організація управліннявідходами на підприємствах не зазнала змін і збереглася на рівні 80-х років.Пріоритетна роль у вказаному управлінні належить структурному підрозділу абопосадовій особі по охороні навколишнього природного середовища, діяльність якиху ряді випадків поєднується з іншими функціями. Роль структурних підрозділіввиробників відходів, допоміжних служб і органів управління, покликанихзабезпечувати вирішення конкретних завдань, що стосуються основних аспектівпроблеми відходів, украй ограниченна. В результаті на підприємствах відсутніповні і достовірні дані про номенклатуру відходів, їх генезис, склад,властивості і життєвий цикл, а самі процеси утворення відходів і поводження зними не оцінюються і не регулюються.
Некерованеутворення відходів і поводження з ними на підприємствах спричиняють за собою нетільки екологічні, але і економічні наслідки. Головними техногенними чинниками,що визначають дію промислових відходів на навколишнє природне середовище, єнераціональне поводження з матеріально-сировинними ресурсами і невиконаннянорм, правив і вимог екологічної безпеки. Наслідки цих чинників виявляються вресурсоємне і екологічному ризику промислового виробництва. При ринкових цінахна сировину, матеріали, енергію і інш., а також при реальній платі за природніресурси і компенсації збитку від негативного впливу відходів на навколишнєприродне середовище, кінцевим результатом цього причинно-наслідкового зв'язку єне конкурентоздатна продукція.
УКРНІЇЕПрозроблена СУПВ на рівні підприємства на основі принципів міжнароднихстандартів ISO 14001 і ISO 14004, які використовуються підприємствами багатьохкраїн для добровільного поліпшення не тільки екологічних, але і економічниххарактеристик. У Україні вони введені в дію як державні. Для впровадження СУПВне потрібні додаткові законодавчі і нормативні акти, залучення значнихматеріальних засобів і збільшення управлінського персоналу, оскільки вона єневід'ємною частиною загальної системи управління підприємством і формується набазі його організаційної структури. Ступінь деталізації і складності СУПВзалежить від масштабу підприємства і різноманітності видів його економічноїдіяльності, а ефективність – від всіх ієрархічних і функціональних рівнів, атакож рівня професійної підготовки посадових осіб загальної системи управлінняпідприємством.
ВпровадженняСУПВ на крупних підприємствах різних галузей промислового сектора економікиУкраїни створює організаційно-технічні передумови для: вдосконалення СУПВ зурахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх чинників
Періодичнийаналіз результатів технічної і екологічної політики в області утвореннявідходів і поводження з ними, ефективності функціонування СУПВ.
Формуваннятехнічної і екологічної політики в області утворення відходів і поводження зними. Постановка на облік відходів, об'єктів їх освіти, утилізації,депонування, ліквідації і поховання, інформаційно-аналітичні дані для органівуправління про результати виконання планових завдань і реалізації управлінськихрішень в області утворення відходів, і поводження з ними.
Встановленняпланових завдань, що обмежують утворення відходів і регулюючих поводження зними. Розробка заходів щодо мінімізації освіти і небезпечних властивостейвідходів, збільшення об'ємів утилізації або забезпечення, первинний виробничийоблік і поточний контроль утворення відходів і поводження з ними. Моніторингмісць і об'єктів депонування і поховання відходів. Звітність і здійснення дій,що коректують і застережливих, технічне, технологічне, нормативне,організаційне і економічне забезпечення виконання планових завдань і реалізаціїзаходів, направлених на досягнення прогресивних показників в області утвореннявідходів і поводження з ними.

4.Вплив відходівміста на навколишнє середовище
Відходи є однимз найбільш значних факторів забруднення довкілля. Величезні обсяги накопиченнятвердих побутових відходів – це реальна небезпека для населення і навколишньогоприродного середовища, яка є на сьогодні складною проблемою і потребуєнегайного розв’язання.
Незадовільнаорганізація з боку управління житлово-комунального господарстваоблдержадміністрації, місцевих органів виконавчої влади та органівсамоврядування по поводженню з твердими побутовими відходами привела доутворення багато численних звалищ у межах міста, на території житловихкварталів та вулиць, в деяких випадках, до накопичення побутових відходів усміттєприймальних камерах і сміттєпроводах житлових будинків, у місцяхрекреації населення, лісопосадках, ринках, які є реальними джереламиперебування й розмноження гризунів, шкідливих комах та джерелами небезпечнихзооантропонозів (чума, туляремія, сказ, лептоспіроз, а також таких захворювань,як ати пічна пневмонія (SARS), геморагічна лихоманка із нирковим синдромом).
Також токсичнікомпоненти стихійних звалищ забруднюють не тільки грунт і повітря, але і крізь землюпотрапляють у підземні та поверхневі води, розвіюються вітром.
Порушення всистемі планового очищення територій житлової забудови міста від побутовихвідходів, спалювання сміття призводить до забруднення атмосферного повітрятоксичними, в т.ч. канцерогенними речовинами.
Майданчики длязбору ТПВ не мають твердого покриття, не огорожені. Контейнери для сміття безкришок, не пофарбовані, їх мийка та дезінфекція не організована. За порушеннягерметичності сміттєзбирачів, відсутності у них кришок, несвоєчасного вивезеннявідходів, недбалого прибирання майданчиків псується атмосферне повітря,забруднюється грунт навколо майданчиків, у сміттєзбирачі потрапляють атмосферніопади і відходи набувають підвищеної вологості.
До основнихпорушень на полігонах ТПВ належать: проводження несвоєчасного ущільненнявідходів та їх ізоляція грунтом, неприйняття мір, перешкоджаючих виникненнюпожеж на звалищах, відсутність системи збору і очищення фільтрату. Має місцеунос вітром легких фракцій відходів та забруднення ними прилеглої території, неведеться моніторинг за впливом полігонів на об’єкти довкілля.
Умісцях поховання відходів екологічна обстановка значно гірша, що пов'язане іззабрудненням практично всіх компонентів природного середовища: атмосфери,грунтового покриву, поверхневих і підземних вод. У зв'язку з цим в місцяхутилізації відходів необхідний моніторинг природного середовища, що є системоюдискретних і безперервних спостережень за станом природного середовища і їїоцінки для своєчасного виявлення і усунення негативних антропогенних процесів,а також здійснення комплексу ефективних природоохоронних заходів на основіоперативних і середньострокових прогнозів стану природного середовища.
Доскладу моніторингу ділянки утилізації відходів і прилеглих до них територійвходять:
1.Система спостережень і контроль за рівнем забруднення всіх компонентівприродного середовища (атмосферного повітря, грунтів, порід зони аерації,поверхневих і підземних вод).
2.Оцінка стану окремих компонентів природного середовища на основі екологічних ісанітарно-епідеміологічних критеріїв; комплекс оперативних і середньостроковихпрогнозів стану природного середовища для розробки ефективних природоохороннихзаходів.
3.Отримання повною, своєчасною і достовірною информа-ции про полягання природногосередовища в місцях знешкодження і заХ°1 ронить відходів і прилеглих територій,а також показників технічного стану природоохоронних споруд.
4.Забезпечення всіх користувачів своєчасною і повною інформацією про станприродного середовища.
5.Розробка експлуатаційних, технологічних і будівельних природоохоронних заходівщодо запобігання забрудненню атмосферного повітря, грунтів, поверхневих іпідземних вод.
6.Оцінка ефективності здійснюваних природоохоронних заходів.
Враховуючимасштаби і інтенсивність джерел забруднення природного середовища заієрархічною ознакою і просторово-часовим рівнем, моніторинг в місцяхзнешкодження і поховання відходів відноситься до локального або импактному,оскільки він пов'язаний з конкретними об'єктами джерел забруднення (полігони познешкодженню і похованню комунальних, промислових, сільськогосподарськихвідходів).
Важливимипоказниками даного виду антропогенної дії на навколишнє середовище є характернімасштаби ланд-шафтно-гидродинамического і ландшафтно-гидрохимическогоперерозподілу забруднюючих речовин в місцях сполучення між різними компонентамиприродного середовища. За даною ознакою природно-антропогенні процеси наділянках утилізації відходів відносяться до поволі протікаючих процесів,спостереження за якими доцільно проводити періодично.
Основнимиоб'єктами моніторингу в місцях знешкодження і поховання відходів є атмосфера,поверхневі і підземні води, грунт, біота, урбанізоване середовище, населення.
Атмосфернеповітря є однією з найважливіших складових частин природного середовища, щопіддається інтенсивній дії в результаті надходження газоподібних, аерозольних ідисперсних забруднюючих речовин з ділянок поховання відходів. Атмосфернеповітря забруднюється за рахунок викиду достатньо великої кількостігазоподібних отруйливих речовин, наприклад метану, сірководня і іншихгазоподібних речовин, і теплового забруднення. Забруднення атмосферного повітряпідрозділяють На первинне і вторинне. Первинне забруднення є результатом викидувласне забруднюючих речовин в атмосферу, а вторинне — це результат складнихфизико-хімічних перетворень забруднюючих речовин або їх з'єднань.
Поляганняатмосферного повітря в зоні знешкодження і поховання відходів оцінюють зазмістом водяної пари, метану, азоту повітря, діоксиду сірі, фтористого водню,температурі в°здуха і іншим показникам.
Грунтовийпокрив також є найважливішим компонентом Природного середовища, що випробовуєпомітну антропогенну дію в зоні поховання відходів. Пріоритетні показникиДологічного стану — ступінь засоленности останніх лег-*°растворимыми солями,забрудненість важкими металами, наявність органічних забруднюючих речовин,реакція середовища.
Упершому випадку засолення грунтів визначається присутністю у водних витяжкахіонів SO^", С12~, HCO3~, Ca2+, Mg2+, Na+; у другому випадку — наявністюважких металів: Ni, Pb, Zn, Cr, V, Kd, Zr і ін.
Слідзазначити, що багато важких металів, що містяться в грунтах в незначнихкількостях, служать мікроелементами, необхідними для життя рослин, а ті, щомістяться в кількостях, що перевищують ГДК, є високотоксичними забруднювачами,що згубно впливають на рослини. Так цинк знижує інтенсивність процесівперетворення органічної речовини в грунтах, викликає зміну фізичних іфизико-хімічних властивостей грунтів, достатньо легко поглинається рослинами.
Свинецьтакож негативно впливає на біологічну діяльність в грунті, ингибируя активністьферментів, порушує метаболізм мікроорганізмів. Свинець добре поглинається інакопичується рослинами, що уповільнює їх зростання і веде до поступовоїзагибелі. Згодовування твариною кормів, що містять в 1 кг 3 міліграми свинцю всухій масі і більш, приводить до накопичення його в тканинах тварин.Накопичення свинцю в організмі людини викликає серйозні захворювання, наприкладанемію, энцеоралопатию і ін.
Найбільшнегативно звалища впливають на підземні і поверхневі води. У місцях складуваннявідходів формуються антропогенні водоносні горизонти, по рівню забруднення щоперевищують всі існуючі техногенні утворення в підземній гідросфері. Основнеджерело надходження забруднювачів в підземні горизонти грунтових вод —унікальний по своїй токсичності фільтрат (і біогаз), що формується в анаеробнихумовах в товщі звалища в результаті процесів деполімеризації, сбражи-вания,гуміфікації органічної речовини, сульфатредуции і тому подібне процесів. Врезультаті мінералізації фільтрат досягає декількох десятків грам на 1 л. Уфільтраті присутні іони амонія і хлора, у високій концентрації макрокомпоненти,зміст яких складає декілька грам на 1 л, важких металів (цинк, свинець, нікель,хром, кадмій і інші важкі метали). У фільтраті формуються органічні сполукизмішаних рядів, ароматичні, ациклічні і карбонільні з'єднання всіх класівнебезпеки.
Відомо,що разом з пилом і дрібними фракціями ТПВ, які розносяться з території звалищвітром, основним джерелом несприятливої дії цих об'єктів на навколишнє середовищеє газ, що виділяється з товщі відходів, що складують. Встановлені його основнікомпоненти — метан і діоксид вуглецю. Тому полігони необхідно обладнатисистемами газового моніторингу і моніторингу грунтових вод.

ВИСНОВОК
 
В дипломномупроекті проаналізований стан довкілля міста Луганська, наведена географічна,геологічна, гідрографічна характеристика міста. Охарактеризовані твердіпобутові відходи міста: наведені обсяги побутових відходів у динаміці,проаналізовані методи поводження з ТПВ, діючи у місці, та вплив відходів містана навколишнє середовище.
На основіфактичних даних розроблено проект полігону: проектна вмістимість полігонускладає 4827292,3 м3; фактично відведена площа ділянки складає 40,59га, в т.ч. саме під полігон 39,99 га. Реальний участок складування ТПВ маєпрямокутну форму довжиною 1069 м, шириною 380 м, висота полігону складає 40 м.
Фактичнавмістимість полігону з рахунком ущільнення складає 7817043 м3. площаділянки складування розбивається на чотири черги експлуатації, площею 101555 м2або 10,2 га кожна.
Проведенірозрахунки збору та очищення фільтрату: добовий приток фільтрату до дрени200,47 м3/доб.; кількість дрен дорівнює 2 шт.; питомий притокфільтрату, припадаючий на 1 погонний метр дрени 100,23 м3/доб.,обсяг відводженого фільтрату складає 214301 м3/доб.
Розрахованіеколого-економічні показники. Встановлено, що відведений збиток складає 6407950грн/рік; економічний ефект 4457950 грн/рік, який свідчить про економічнуефективність природоохоронних заходів. Загальна економічна ефективність 2,29грн/грн., тобто на 1 грн витрат приходиться 2,29 грн прибутку.
 

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Фисуненко О.П., Жадан В.И. Природа Луганской области. – Луганськ, 1994. – 233с.
2.Екологічний атлас Луганської області. Під ред. Грищенко А.В. Луганська обласнадержавна адміністрація. – Луганськ, 2004.
3.Збірники «Населення Луганської області», 1990-2005 рр. / Луганськеобласне управління статистики.
4.Збірники «Чисельність населення Луганської області», 1990-2005 рр. /Луганське обласне управління статистики.
5.Аналіз еколого-гігієнічної та санітарно-епідемічної ситуації у Луганськійобласті: За матеріалами санітарно-епідеміологічних установ Луганської областіта даними статистичної звітності. – Луганськ: Знання, 2006. – 176 с.
6.Новиков Г.В., Дударев А.Я. Санитарная охрана окружающей среды современногогорода. – М.: Медицина, 1987. – 216 с.
7.Наказ № 7 від 10.01.06 Про затвердження Норм утворення твердих побутовихвідходів для населених пунктів України.
8.Батарчуков А.В., Докашенко А.И., Германов В.Т. Экология и здоровье населенияЛуганской области. – Луганск: 2004. – 176 с.
9.Инструкция по проектированию, эксплуатации и рекультивации полигонов длятвердых бытовых отходов.
10.Гончарук Е.Г. Комунальна гігієна: підручник. – К: Здоров’я, 2003. – 576 с.
11.Сметанин В.И. Защита окружающей среды от отходов производства и потребления. –Мю: Колос, 2000. – 232 с.
12.Пособие по мониторингу полигонов ТБО. – Донецк: Тасис, 2004. – 293 с.
13.ДБН В.2.4-2-2005 Полігони твердих побутових відходів
14.Методические указания к выполнению экологической части дипломной работы дляспециальностей «Менеджмент организаций», «Административныйменеджмент» / Сост. Б.Т. Харьковский, Т.В. Шпак. – Луганск: ВУНУ, 2003. –67 с.
15.Русак О.Н. Справочная книга по охране труда в машиностроении. – Л.; 1989
16.Закон України «Про охорону праці». – К. в редакц. От 21.11.02 р.
17.ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»
18.СНиП II-4-89 Естественное и искусственное освещение.