Формування світогляду молодших школярів

Формування світоглядумолодших школярів

ЗМІСТ
Вступ
Розділ1. Теоретичні основи формування наукового світогляду молодших школярів
1.1 Загальні уявлення про процес формуваннясвітогляду молодших школярів в світі вимог сучасної школи
1.1.1 Суть та основні структурні елементисвітогляду
1.1.2 Особливості наукового світогляду
1.1.3 Основні шляхи та засоби формуваннянаукового світогляду учнів молодших класів
1.2 Психологічно-педагогічні основиформування науково-матеріалістичного світогляду учнів.
1.2.1Рушійні сили процесу формування науково-матеріалістичного світогляду
1.2.2Основні психолого-педагогічні умови формування науково
Матеріалістичногосвітогляду
1.2.3Особливості формування в учнів молодшого шкільного віку світоглядних умінь,понять, ідей
1.3 Мистецтво і світогляд
Розділ2. Експериментальна перевірка впливу системи засобів художньо-творчоїдіяльності на формування світогляду молодших школярів
2.1Визначення показників первісного рівня сформованості наукового світогляду векспериментальному і контрольному класах
2.2Формування наукового світогляду молодших школярів у процесі застосування засобівхудожньо-творчої діяльності в навчально-виховному процесі
2.3Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи в експериментальному іконтрольному класах
Висновки
Списоквикористаної літератури
Додатки

ВСТУП
Освітняполітика будь-якої сучасної держави визначає майбутнє нації, місце держави усвітовому товаристві. Державна національна програма «Освіта (Україна XXIст.)», що в листопаді 1993 року була прийнята Кабінетом Міністрів і підписанаПрезидентом України, започаткувала процес розбудови української освіти. Якзазначено в цьому документі — головна мета програми -«визначення стратегіїрозвитку освіти в Україні в XXIст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання длядосягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійногодуховного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального такультурного потенціалу як найвищої цінності нації»". У програмівизначені стратегічні завдання реформування освіти в Україні: відродження ірозбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомихгромадян, формування освіченої, творчої особистості. Національне виховання вУкраїні має бути спрямоване на формування у молоді і дітей світоглядноїсвідомості, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної і світовоїдуховної культури.
Упроцесі будівництва демократичного суспільства в нашій країні постійно зростаєсвідомість людей, ширше розгортається їх творча активність. Життя висуваєсьогодні високі вимоги до духовного, морального світу громадян, визначаєнеобхідність глибокого усвідомлення закономірностей розвитку суспільства івикористовування їх для подальшого перетворення дійсності. У зв'язку з цимпосилюється роль світоглядних поглядів, переконань, якими кожна людинакерується в своєму повсякденному житті. Світоглядна зрілість підростаючогопокоління допомагає йому самостійно розібратися, правильно зорієнтуватися вскладних подіях і явищах сучасного життя, забезпечує активну участь його вбудівництві демократичного суспільства.
Закономірно, щов нашій країні особливо велика увага у молодших школярів приділяється проблеміформування наукового світогляду.
Дедалібільшого значення надається проблемам дослідження науково-матеріалістичногосвітогляду в науковій літературі.
Значнийвнесок у розробку питань формування світоглядних якостей в учнів різних віковихгруп зробив В.О. Сухомлинський. Він дав зразки комплексного підходу дорозв'язання завдань, пов'язаних з формуванням у молодших школярів науковогосвітогляду; визначив основні шляхи й методи роботи, які допомагають успішновиховувати в учнів патріотизм, гуманізм; розкрив роль емоцій у формуванні вучнів наукового світогляду. У працях Сухомлинського з'ясовуються особливостіоволодіння учнями світоглядними уявленнями, поняттями, ідеями. Велике значеннядля вчителів мають положення видатного педагога про роль художньо-естетичноїдіяльності у формуванні світогляду школярів.
Ш.П.Балавадзе, О.М. Лушников, М.Д. Нелюбін та інші педагоги в працях визначаютьосновні завдання, зміст роботи щодо формування в учнів світоглядних уявлень,розкривають деякі шляхи досягнення цієї мети.
Л.І.Божович, Н.О. Менчинська, Г.Є. Залеський, Т.К. Мухіна, Т.С. Тамбовцева та іншідослідники розглядають психологічні аспекти проблеми формування світогляду,виявляють основні умови, які забезпечують успішне виховання в учнівсвітоглядних уявлень, понять, ідей. Зроблено перші важливі кроки в напрямірозкриття психологічних механізмів вироблення поглядів і переконань учнів.Останнім часом психологи активно досліджують роль самовиховання учнів уформуванні світогляду, специфіку вироблення поглядів на природу, суспільство,на своє місце в житті.
Усвоїй роботі ми зробили спробу розкрити психолого-педагогічні основи формуваннясвітогляду молодших школярів засобами предметів художньо-естетичного циклу,визначили основні шляхи, форми і методи роботи в даному напрямку, узагальнилиматеріал психолого-педагогічного дослідження, передового педагогічного досвіду,а також навели результати провезеної нами експериментальної роботи з проблемиформування в учнів науково-матеріалістичного світогляду засобамихудожньо-естетичної діяльності. Таким чином, актуальність проблеми формуваннясвітогляду молодших школярів засобами навчальної діяльності.

 
Розділ 1. Теоретичні основи формування науковогосвітогляду молодших школярів
 
1.1 Загальні уявлення про процес формуваннясвітогляду молодших школярів в світі вимог сучасної школи
 
1.1.1 Суть та основні структурні елементи світогляду
Світогляд- цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових,естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставленнялюдини до навколишньої дійсності і до самої себе.
Світоглядє синтезом знань, ідей, практичного досвіду і морально-емоційних оцінок, які вузагальненій формі відображають об'єктивну реальність, зокрема особливостібуття людини, її місце в конкретно-історичних суспільних відносинах. Тому впоняття «світогляд» входять не всі знання про природу, суспільство імислення, а лише ті, які є втіленням узагальнень вищого рівня, висновками зпевних відомостей про навколишню дійсність.
Основусвітогляду становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань проприроду та суспільство, й стали внутрішньою позицією особистості. У кожноїлюдини формується система уявлень, ідеалів, якими вона керується вповсякденному житті і які визначають сутність її ідейно-політичного,морального обличчя, близькі і далекі перспективи її діяльності. Погляди,переконання, ідеали, ціннісні орієнтації людини, які є складовими частинамисвітогляду, перебувають в органічній єдності. Тому рівень сформованості одногоструктурного компонента світогляду Неодмінно позначається на іншому і певноюмірою на всій світоглядній системі людини.
Уструктурі світогляду розрізняють насамперед такий його компонент, як погляди, воснові яких лежать загальні уявлення, поняття про матеріальне й ідеальне, буттяі свідомість. Важливо, щоб світоглядні уявлення, поняття були істинними, тобтоправильно відображали реальну дійсність.
Погляди- прийняті людиною як достовірні ідеї, знання, теоретичні концепції,передбачення, що пояснюють явища природи і суспільства, є орієнтирами вповедінці, діяльності, стосунках.
Аналізуючипоняття «погляди» як структурний компонент світогляду, Н.О.Менчинська зазначає, що в «ньому передбачається наявність не тільки знань,а й ставлення до фактів і явищ навколишнього світу, їх оцінки» .
Підвпливом глибшого пізнання дійсності зміст поняття «погляди» можезмінюватись швидше, ніж інші компоненти світогляду — переконання, ідеали.
Одназ найважливіших складових частин світогляду — переконання.
Переконання- психічний стан особистості, який характеризується стійкими поглядами,впевненістю у правильності власних думок, поглядів, це сукупність знань, ідей,концепцій, теорій, гіпотез, в які людина вірить як в істину.
Переконання- одна з найдійовіших сил, які спрямовують діяльність людини. За висловом М.О. Добролюбова,переконання «тільки тоді може вважатися істинним, коли воно проникло всередину людини, злилося з його почуттями і волею, присутнє в ній постійно,навіть несвідомо, коли вона про те й не думає». У процесі формуванняпереконань бере участь не тільки мислительна сфера людини, а й емоційна тавольова; силу і зміст переконання, його структуру становлять упевненість вістинності конкретного знання, почуття і звички людини.
Розвиваючиположення видатних мислителів, педагогів минулого про переконання вченідосліджують психологічну структуру, особливості, механізми формування цього важливогокомпоненту світогляду. Так, істотні ознаки переконань вдало виділяє В.О. Сухомлинський:«Переконання — це не лише усвідомлення людиною істинності світоглядних таморальних понять, а й особиста її готовність діяти відповідно до глибокозасвоєних світоглядних уявлень». Отже, переконання досягає повного ступенясформованості тоді, коли учень виявляє готовність діяти, коли він дієвідповідно до глибоко засвоєних світоглядних уявлень, понять. Розрізняють таківиди переконань: філософські, політичні, моральні, релігійні та інші.
Важливимструктурним компонентом наукового світогляду є ідеали — найвища мета діяльностіособистості, її прагнень. Ідеали бувають суспільні, моральні, естетичні.
Особливемісце в структурі світогляду займають суспільні ідеали. Вони об'єднують людей,сприяють досягненню суспільно важливої мети, допомагають долати життєвіперешкоди. Це своєрідні взірці, маяки, що освітлюють шлях людини, кличутьуперед.
Ідеалиоб'єднують політичні, моральні, естетичні переконання, визначають спрямованістьлюдської діяльності.
Світоглядособистості визначається такими основними ознаками: науковістю, цілісністю,логічною послідовністю і доказовістю, узагальненістю знань та зв'язками зпрактикою,
Пронауковість світогляду свідчать насамперед істинність, багатство, стійкість іглибина знань, правильність їх узагальнення. Науковий світогляд, на противагупобутовим переконанням, дає змогу пізнавати закономірності життя,причинно-наслідкові зв'язки в ньому, бачити близькі і далекі перспективи,наслідки своїх дій і поведінки, спростовувати ідеалістичні погляди, різнізабобони.
Світоглядцілісний, якщо світоглядні знання становлять струнку систему, якщо в людинисформовані погляди, переконання з основних питань розвитку природи ісуспільства, якщо всі його компоненти гармонійно узгоджуються між собою. Утакому разі людина керується єдиним методологічним підходом у судженнях пропредмети і явища об'єктивної дійсності.
Колопізнавальна діяльність людини послідовна, умотивована, повністю відповідаєзаконам логіки, світогляд відзначається логічною послідовністю і доказовістю.При цьому судження людини завжди правильні, достатньо аргументовані.
Великийобсяг знань, якими володіє людина, повинен бути узагальнений. Якщо конкретніемпіричні знання недостатньо узагальнені, людина не може глибоко розумітидійсність, законів її розвитку і брати активну участь у громадсько-політичномужитті.
Світоглядназрілість настає тоді, коли особистість виробила і свідомо втілює в життя своїпогляди, переконання, ідеали, моральні принципи тощо. Зв'язок світогляду зповедінкою, практичною діяльністю — одна з найважливіших рис людини.
Гармонійнаєдність названих світоглядних якостей людини свідчить про високий ступіньсформованості в неї наукового світогляду.
Реалізаціязавдань щодо формування в молоді науково-матеріалістичного світоглядудосягається сукупністю всіх педагогічних заходів на уроках, у позакласній іпозашкільній роботі, координацією зусиль школи, сім'ї і громадськості,спрямованих на виховання в учнів світоглядних якостей.
1.1.2 Особливості наукового світогляду
Наукаяк світоглядний феномен має кілька визначень. По-перше, наука — це система,означена як знаннями про ту чи іншу сферу об'єктивної дійсності, так і людськоюдіяльністю, яка ці знання створила. По-друге, наука — це системно-організованийобраз існування певної сфери об'єктивної діяльності. По-третє, наука — світоглядно визначена сфера людської діяльності, основною функцією якої євироблення знань про об'єктивну реальність, перевірка цих знань на предметістинності та вироблення рекомендацій для практичного перетворення світувідповідно до потреб і інтересів людини. І, нарешті, наука — цетеоретично-практично означена система знань, що перебуває у безперервномурозвитку і намагається віднайти об'єктивну істину в тій чи іншій сферівідношення «людина — світ».
Наведеніформулювання поняття науки підкреслюють її світоглядно-перетворюючуспрямованість. Тому в світоглядному вимірі найпростіше можна сказати так: наука- це система знань про людину і світ та спосіб їх перетворення на благо людини.
Завдякинауці людство використовує сили природи, розвиває виробництво і перетворюєсуспільні відносини. І при цьому наука завжди черпала свої сили у знанні. Доречі, саме слово«наука» буквально означає знання.
Знання- це елементарний, відносно завершений образ дійсності, що твориться людськоюсвідомістю. Але ж так звані елементарні знання у вигляді первинної чуттєводаної інформації існують навіть у тварин, бо про це свідчить рівень їхорієнтації в світі.
Елементарнимижиттєвими знаннями володіють діти раннього віку. Кожна людини в процесі свогожиття отримує величезну кількість відомостей про світ і про себе. Уже первіснілюди володіли чималими знаннями, які вони використовували, спираючись надосвід, звичаї, виробничі рецепти. Але все це було донауковим знанням.
Науковізнання суттєво відрізняються від житейських і донаукових знань. Наукові знанняпередбачають не лише констатацію фактів та їх опис, а й пояснення фактів,усвідомлення їх відповідно до всієї системи понять певної науки. Життєве,просте пізнання констатує, хоча й дуже поверхово, як відбувається та чи іншаподія. Науковий світогляд дає відповідь не лише на питання «як?», а йна питання «чому?». Сутність наукового світогляду полягає вдостовірному узагальненні фактів, а також у тому, що за випадковим він бачитьнеобхідне, закономірне, а за одиничним — загальне. І на підставі цього науковийсвітогляд передбачає різноманітні явища, об'єкти і події. Передбачення євершиною наукової діяльності людини.
Увесь процеснаукового знання пов'язаний із зростанням сили і діапазону науковогопередбачення. А передбачення дає змогу контролювати процеси та керувати ними.Науковий світогляд, таким чином, відкриває можливість не лише передбаченнямайбутнього, а й свідомого його формування. Життєвий сенс кожної науки можнакоротко сформулювати так: знати, щоб вміти передбачити, а передбачити, щобефективно діяти.
Суттєвоюознакою наукового світогляду є його системність, тобто така сукупність знань,яка впорядкована на засадах певних теоретичних принципів. Проста сукупністьрізних знань, не об'єднаних у взаємопов'язану систему, це ще не науковийсвітогляд. Основою наукових знань є певні вихідні положення, закономірності,які й дають змогу об'єднувати відповідні знання в єдину систему. Знанняперетворюються на наукові тоді, коли цілеспрямований збір фактів та їх описдоводиться до рівня їх введення в систему понять, тобто до складу теорії.
Науковийсвітогляд докорінно відрізняється від релігійного. І основою цих відмінностей єїх відношення до віри.
Яквідомо, релігійна віра — це фактичне прийняття за істину того, що в принципі непіддається ніякій практичній перевірці і логічному доведенню. Успадкувавши відрелігійного світогляду поняття віри, науковий світогляд якісно по-новомутрактує це поняття. Віра в науковому світогляді набуває органічної, природноїєдності з істиною. Віра в науці розглядається передусім як впевненість, щоґрунтується на знанні, яке має системно-теоретичну організацію іпрактично-логічне підтвердження. Наукова віра надає людині могутності повідношенню до сил природи і суспільного життя. Наукова віра існує як логічнийзв'язок у системі знання і сприймається як необхідність, яка випливає чи то ізфактів, чи із раніше встановлених істин. Ось чому аргументовані результатинаукового світогляду набувають якості все загальності і виявляють силупереконання.
Сьогоднінауковий світогляд набуває ряду специфічних і оригінальних рис. Сучаснийнауковий світогляд — це передовсім складний процес духовного виробництва.Наукова творчість дуже розгалужена, вона глибоко пов'язана з наступністю ітрадиційністю. Водночас сучасний науковий пошук є глибоко новаторським явищем.
Сучаснанаукова істина з'являється як результат наполегливої праці, пульсації думки,боротьби різних точок зору та консолідації творчих зусиль багатьох вчених.Суттєвою ознакою сучасного рівня наукового світогляду є проникнення у внутрішнюструктуру об'єкта, сходження від пізнання закономірності до розкриття структуриі системи.
Сучаснанаука — це глибоко інтегроване і водночас диференційоване явище. Сьогодні наукарухається шляхом спеціалізації. Водночас виник ряд дисциплін, які вивчають такзвані межові явища в розвитку людини, природи і суспільства. Світогляднакультура сьогодення дає змогу науці, з одного боку, широко використовуватипередові методи, техніку та технології, з другого сама стає її творцем. Сучаснанаука перетворилася в безпосередню продуктивну силу суспільства.
Характерноюрисою сучасної науки є те, що вона йде шляхом синтезу формальної і змістовноїсторін пізнання. І нині вона стоїть напередодні розв'язання ряду кардинальнихпроблем сучасності: екологічної проблеми; виліковування серцево-судинних хвороб,раку; ефективного соціального прогнозу; визначення найбільш оптимальних шляхівгуманізації людської діяльності та інше
Підсумовуючи,розгляд проблеми особливостей наукового світогляду, потрібно зауважити, щопоряд із позитивними зрушеннями в його розвитку існує ряд суттєвих обмежень.Науковий світогляд «хибує» передусім на «бездушність». Віннамагається уніфікувати, стандартизувати бачення світу людиною,«забуваючи», що вона є досить «крихкою» і ніжною істотою.Прагнучи до максимальної достовірності і точності, він виключає особистісне,те, чим людина переймається. Він «зсуває» зі свого шляхусуб'єктивізм, вимисел, фантазію. Науковий світогляд немов би«забуває», що часто звеличуючи істину, доводячи її до рангу Бога, вінпринижує людську здатність знаходити у світі своє, особливе і неповторне. Анайслабшим його місцем є те, що він обмежує неповторність людської індивідуальності.
Тав цілому науковий світогляд, безперечно, є найвищим рівнем розвиткусвітоглядної культури особистості.

 
1.1.3 Основні шляхи тазасоби формування наукового світогляду у учнів початкових класів
Значніможливості формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі.Кожна наука вивчає закономірні явища певної галузі об'єктивного світу і,відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування науковогосвітогляду учнів. Предмети природничого циклу сприяють формуванню системипонять про явища і процеси природи, про закономірності, виховують активнеперетворювальне ставлення до природи. Під час вивчення гуманітарних, суспільнихдисциплін учні знайомляться з етапами розвитку людських цивілізацій, сутністюявищ, що в них відбувалися. Вивчення рідної мови і літератури, історії свогонароду, географії своєї країни сприяє формуванню в них ідеалів, поглядів нарозвиток суспільства, розумінню ними змісту життя людей, визначенню метидіяльності, спрямованості своєї поведінки.
Оскількисвітогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних,моральних понять, поглядів і переконань, що визначають ставлення людини донавколишнього середовища й до самої себе, то кожен навчальний предмет — складова єдиного цілого у його формуванні. Вчитель може успішно формуватисвітогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а йсуміжні навчальні дисципліни, здійснює в процесі навчання міжпредметні зв'язки.Це дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність. Аджесформувати науковий світогляд учнів у цілому засобами лише одного навчальногопредмету неможливо.
Упроцесі вивчення дисциплін природничого циклу розкривають природничо-науковукартину світу, суспільні науки показують закономірності суспільного розвитку,під час трудового навчання учні знайомляться з розвитком економіки і виробничихвідносин та інше. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуваннюцілісного наукового світогляду.
Перетвореннязнань на світоглядні погляди і переконання тісно пов'язане з формуванням вучнів системи ставлень до навколишнього середовища й до себе. Правильнеставлення до них формується в ситуаціях, коли індивід діє певним чином. Тому впроцесі формування світогляду створюють умови, в яких учень міг би виявити своєставлення до подій, явищ, про які йдеться, не побоявся дати їм принциповуоцінку, висловити свою думку. Це сприяє формуванню єдності слова і діла,світогляду й поведінки, активної життєвої позиції.
У формуваннісвітогляду важливо використати філософський зміст, традиції, звичаї та обрядинародного календаря, як джерела глибокого осмислення учнями екологічних,моральних та естетичних проблем. У народному розумінні неоціненне виховнезначення мають народні філософські ідеї про безмежність світу, вічність життята його постійне оновлення, циклічність природних явищ (сонце як джерело життя,земля як годувальниця всього живого), а також прогностична функція календаря(«Вінця навколо Сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — будетепло», «Зірки стрибають — на мороз», «Дощ на Зелені свята- будуть великі достатки» та інше). Матеріали народного календарявикористовують на уроках народознавства, рідної мови, читання, природознавства,у багатогранній позакласній та позашкільній роботі.
Відповіднуроль у формуванні наукового світогляду учнів відіграє позакласна виховнаробота. Виховні заходи збагачують їх світоглядними поняттями, уявленнями,ідеями, теоріями, сприяючи формуванню поглядів і переконань.
Зметою зміцнення світоглядних поглядів і переконань дітей доцільно залучати довидів діяльності, які сприяють поєднанню їх свідомості та почуттів зповедінкою, зокрема до учнівського самоврядування та ін. Участь в активнійпозанавчальній діяльності дає змогу виявляти і відповідно коригувати помилковісвітоглядні погляди і переконання, відхилення від норм поведінки.
Уформуванні наукового світогляду особлива роль належить соціальній і професійнійпозиції педагога. Тільки вчитель, який усією душею прийняв ідею незалежностіУкраїни, здатний бути духовним наставником учнів сучасної школи, провідникомнаукового світогляду. Поєднання глибокої ідейної переконаності з високимпрофесіоналізмом, уміння реалізовувати світоглядний потенціал свого предмета йорганізовувати різноманітну діяльність для вияву учнями своїх світогляднихпозицій — важлива умова формування їх наукового світогляду.
Про рівеньсформованості світогляду свідчать відповіді учнів із світоглядних питань науроках, їх діяльність та поведінка в різних ситуаціях, порівняльні даніспостережень педагогів, батьків та інших учасників педагогічного процесу,спеціальні співбесіди, обговорення моральних та інших проблем.
1.2 Психолого-педагогічні основи формуваннянауково-матеріалістичного світогляду учнів
науковий світогляд школяр творчий
1.2.1 Рушійні силипроцесу формування науково-матеріалістичного світогляду
Дляформування в учнів наукового світогляду треба озброювати їх міцними знаннями,уміннями і навичками, систематично і цілеспрямовано розвивати всі сторониособистості.
Щоброзв'язати це завдання, вчитель повинен глибоко знати психолого-педагогічніоснови навчально-виховного процесу. Правильне розуміння особливостей розвиткуучнів, взаємозв'язку навчання і виховання сприяє ефективності формування всіхкомпонентів наукового світогляду. Природно виникає запитання: який зв'язок міжнавчально-виховним процесом і розумовим розвитком учнів? Глибоко розібратись вцьому складному питанні можна за умови, якщо розглядати навчання як пізнавальнудіяльність.
Пізнаннюпритаманні внутрішні суперечності, які у відповідних психолого-педагогічнихумовах стають рушійними силами навчально-виховного процесу, у тому числі іформування в учнів наукового світогляду.
Навчанняза своєю сутністю розвиваюче, тобто воно має забезпечувати поступальнийрозвиток особистості учнів. Відомий психолог Л.С. Виготський писав, щонавчальний процес відіграє величезну і вирішальну роль у розумовому розвитку, уформуванні особистості учнів. Правильно організоване навчання передбачає новий,ще не пройдений учнями етап розвитку. Тому вчитель завжди повинен знати, чогосаме треба навчити, що саме слід сформувати в «зоні найближчого розвиткуучнів».
Принципвипереджаючої ролі навчання щодо певного рівня розвитку учнів має великезначення для розв'язання завдань, пов'язаних з формуванням у них науковогосвітогляду.
Привиконанні пізнавальних і практичних завдань створюється суперечність міжвимогами, які постійно зростають, і наявним в учнів арсеналом прийомів іспособів досягнення поставленої перед ними мети. Ступінь трудності теоретичнихі практичних завдань має відповідати потенційним можливостям учнів.Навчально-виховний процес, побудований з урахуванням суперечності між рівнемраніше набутих знань і новими вимогами, активізує пізнавальну діяльність учнів,сприяє узагальненням, висновкам світоглядного характеру.
Досуперечностей, властивих процесу формування світогляду, як і всьому процесустановлення особистості, належать суперечності між зовнішнім виховним впливом івнутрішньою позицією учня, яка вже склалася; між вимогами педагога і рівнемготовності їх виконати, між суб'єктивно і об'єктивно значущим для учнів інейтральним в їх досвіді, знаннях тощо.
Спостереженнясвідчать, що можуть виникати певні суперечності, невідповідності між окремими компонентамисвітогляду. У такому разі
вчительспрямовує педагогічний вплив насамперед на формування тих компонентів світогляду,рівень сформованості яких порівняно з іншими нижчий.
Требавраховувати й те, що деякі учні зазнають впливу негативних явищ життя. Це такожстворює певні суперечності в світоглядних знаннях учнів. Завдання педагогів — розкрити джерела і характер суперечностей у світогляді цих учнів, визначити,яким чином їх можна усунути, залучити школярів до різноманітної діяльності, вякій вони могли б реалізувати свої можливості, сформувати стійкі погляди, переконання.
Сформованів учнів погляди, переконання допомагають їм поглиблювати свої знання,усвідомлювати безмежність пізнання. Виникає постійно діюча суперечність міжпевним рівнем сформованості в учнів наукового світогляду і потребою мати вишийступінь його розвитку. У такому разі в учнів пробуджується бажання оволодітиновими знаннями, способами дій, за допомогою яких можна було б розв'язатисуперечність. Формування потреб у нових знаннях світоглядного характеру,мотивів пізнавальної діяльності є важливою рушійною силою розвитку новихсвітоглядних якостей.
Упроцесі формування наукового світогляду слід гармонійно поєднувати два шляхинабуття знань — чуттєве сприймання і розумову діяльність учнів. Сприйманняінформації про навколишнє середовище органами чуття лежить в основісвітовідчування людини. Воно збагачує її конкретними знаннями, які стаютьматеріалом для абстрактного мислення. Усвідомлення учнями наукової картинисвіту визначає їх світорозуміння. Науковий світогляд формується завдякиправильно організованим світовідчуванню і світорозумінню, виробленню системипоглядів, переконань, емоційно-моральних оцінок, які визначають ставлення учнівдо навколишньої дійсності.
Світовідчуванняі світорозуміння — процеси, які органічно поєднуються між собою. У різніперіоди навчальної діяльності, життя людини вони однаковою мірою потрібні.Суперечності, як рушійні сили розвитку пізнавальної діяльності, стосуються обохцих процесів.
1.2.2 Основні психолого-педагогічні умови формуваннянауково-матеріалістичного світогляду учнів
Формуваннянаукового світогляду в учнів — не стихійний, спонтанний процес. Вирішальнимифакторами цього процесу є виховання демократичної спрямованості особистості,розвиток її інтелектуальної, емоційної і вольової сфери.
Успішнеформування в учнів наукового світогляду можливе при забезпеченні належнихпсихолого-педагогічних умов. Спостереження показують, що в шкільній практицібувають випадки, коли частина вчителів не приділяє достатньої уваги створеннюосновних умов формування в учнів світоглядних знань.
Формуючив учнів науковий світогляд, вчитель має враховувати насамперед двівзаємозв'язані і взаємозумовлені сторони: об'єктивні фактори (соціальні умови,серед них — матеріальні, духовні цінності, суспільні відносини, морально-етичнінорми і принципи та ін.) і суб'єктивні (ставлення учнів до набуття знань, їхздібності, вікові і психологічні особливості та ін.). Недооцінка однієї з цихсторін може призвести до відставання у формуванні певних ланок і навіть усьогопроцесу формування світогляду.
Спостереженняза формуванням в учнів наукового світогляду показують, що одні педагогирозглядають цю роботу в основному як суто навчальну, інші — лише як виховну.Дехто з них штучно звужує багатогранний процес формування в учнів світогляду іфактично зводить його до вироблення матеріалістичного розуміння дійсності,недооцінюючи при цьому моральні погляди, переконання людини. Формуваннянаукового світогляду — це органічне поєднання навчальної і виховної роботи. Цейпроцес однаковою мірою включає в себе як засвоєння кожним учнем великого обсягуматеріалу, насамперед передбаченого навчальними програмами з усіх предметів,так і виховання всебічно розвиненої особистості.
Шляхи,форми і методи формування в учнів наукового світогляду передбачають, з одногобоку, творчу діяльність учителя, з другого активну інтелектуальну, емоційну івольову діяльність учнів при засвоєнні і практичному застосуванні матеріалусвітоглядного характеру.
Успішнерозв'язання поставлених завдань, пов'язаних з формуванням в молодших школярів світогляду,ідейних переконань, залежить насамперед від учителя, його ідейно-політичного,теоретичного рівня, загальної ерудиції, ступеня оволодіння ним психологічними,педагогічними, зокрема методичними, прийомами формування світогляду. Підготовкапедагога до наукової організації цього процесу включає глибоке вивченнясутності світогляду, його структури, визначення шляхів, методів формування вучнів компонентів світогляду, вивчення рівня їх сформованості.
Важливе завданнявчителів — забезпечення активної участі зорового, слухового і руховогоаналізаторів при сприйманні школярами навчального матеріалу світоглядногохарактеру. Розвиток психологічних процесів (пам'яті, мислення, уваги тощо),збудження певних психологічних станів (піднесення, зацікавленості, спостережливостіта ін.) сприяють виділенню істотних ознак предметів і явищ, глибшому оволодіннюприйомами класифікації, систематизації виучуваних фактів, тобто активізуютьпізнавальну діяльність учнів.
ДослідженнямиЛ.С. Виготського, Л.І. Божович, О.М. Леонтьєва та інших психологів установлено,що формування особистості учня, його світоглядної зрілості визначається,по-перше, тим місцем, яке він займає в системі доступних йому людськихвідносин; по-друге, співвідношенням вимог, що ставляться до нього дорослими,життям, с тими психологічними особливостями, які йому властиві. Саме з такогоспіввідношення виникають (а за належних умов і формуються) потреби, мотиви,цілі і прагнення, які сприяють розвитку в учнів нових світоглядних якостей.
Дляпробудження і поглиблення потреб, інтересів до пізнання важливих сфер життяслід розвивати емоції учнів. Велике значення має, зокрема, розвиток в учнів такзваних інтелектуальних почуттів: захопленості невідомим, бажання відкрити йогодля себе, подиву перед пізнаною закономірністю, радості від її пізнання тощо.Емоційний фактор — важливий стимул пізнання навколишньої дійсності.
Постійнепоглиблення потреб, інтересів, поступове розширення кола об'єктів вивчення — все це сприяє формуванню в учнів мотивів, які стимулюють пізнаннязакономірностей розвитку природи і суспільства, активну участь угромадсько-політичному житті класу, школи, рідного села чи міста. Великезначення має пробудження і розвиток в учнів духовних потреб, яким належитьвирішальна роль у формуванні ідейно-політичної, моральної спрямованостіособистості. Чим глибші і різноманітніші духовні потреби, тим багатограннішапрактична діяльність учнів, в якій перевіряються і утверджуються погляди іпереконання. Формування потреб у нових знаннях, мотивів пізнавальної діяльностіє однією з найважливіших умов формування в учнів світоглядних якостей.
Найважливішиммотивом, який спонукає учнів до пізнання минулого і сучасного життя народу, доздійснення справ, корисних для суспільства, є почуття любові до України.Ідейно-політичні, зокрема патріотичні почуття мають яскраво вираженийсвітоглядний характер.
Щобучні успішно долали стереотипні асоціації, встановлювали нові зв'язки міжявищами і подіями, які вони пізнають, треба стимулювати їх висловлюватирізноманітні припущення, аргументувати висновки, здійснювати узагальнення.Сумніви, здогадки, уміння дискутувати, критичність мислення — неодмінні ознакиактивної пошукової діяльності учнів у процесі пізнання закономірностей розвиткуприроди і суспільства.
Самостійненабування учнями знань у процесі пізнавальної діяльності ще не означаєповноцінного засвоєння світоглядних положень, ідей, перетворення їх упереконання. Знання і переконання — поняття, які мають багато спільного, алевони не тотожні. Психологи стверджують, що знання можуть нічого не змінювати нів поведінці школяра, ні в його моральному обличчі. Знання, які не перейшли впереконання, часто стають баластом пам'яті учнів, створюють «моральнийформалізм» (Л.І. Божович) у вихованні.
ДослідженняН.О. Менчинської, Г.Є. Залеського та інших психологів переконливо показують, щов справі формування наукового світогляду педагогічна робота буде недостатньою,якщо вона спрямована лише на забезпечення правильного розуміння учнями науковоїкартини світу, а не ставить своїм завданням виробити певне ставлення до набутихзнань. У такому разі знання можуть не переходити у світоглядні переконання.
Знання,та уміння постають перед учнями в двох аспектах: у пізнавальному і ціннісному.У першому випадку знання є об'єктом, який треба пізнати (виявити в ньому певніознаки, охарактеризувати запам'ятати їх). У другому випадку знання оцінюються зточки зору можливості, необхідності застосування їх у життєвій практиці, тобторозглядаються учнями з ціннісного боку: чи доцільно (якщо так, то якою саме мірою)використати ці знання у власній діяльності. Якщо вчитель уміє переконати учня втому, що певні знання можна застосовувати у певних життєвих ситуаціях, що вонипотрібні для подальшого пізнання закономірностей розвитку природи ісуспільства, то в учня виникає установка на глибоке їх усвідомлення. Вони«зігріваються» відповідними почуттями, між ними і раніше набутимизнаннями виникають стійкі логічні зв'язки. В учня починає формуватисяготовність використати ці знання в життєвій чи навчальній практиці.
Вирішальнуроль тут відіграють процеси «ціннісного сприймання знань» (Г.Є. Залеський),які емоційно засвоюються. У школярів виникає стійке емоційне позитивнеставлення до набуття знань, формується потреба при оцінці явищ спиратися натакі знання (норми, принципи тощо), застосовувати їх у теоретичній(мислительний) і практичній діяльності. У цьому разі знання переходять у вищуформу — переконання, які стають невід"ємним компонентом духовного життя ірегулятором поведінки учнів.
Великезначення для переходу набутих знань у переконання має самостійна пізнавальнадіяльність учнів. В сучасних умовах, коли обсяг необхідних для людини знаньрізко і швидко зростає, вже неможливо робити головну ставку на засвоєння певноїсуми фактів. Важливо прищеплювати учням вміння самостійно поповнювати своїзнання, орієнтуватись у стрімкому потоці наукової і політичної інформації. Упроцесі самостійного розв'язання пізнавальних завдань в учнів формуютьсямислительні операції аналізу і синтезу, конкретизації і систематизації фактів,почерпнутих із змісту навчальних програм чи життєвого досвіду, вміннявідкривати закономірності розвитку природи і суспільства.
Дослідженнянавчально-виховного процесу показує, що сприятливі умови для самостійногооволодіння учнями світоглядними знаннями створюються в процесі проблемноговивчення навчального матеріалу.
Наприклад,під час вивчення в четвертому класі теми «Джерела і ріки» вчителькаставить учням проблемне запитання: чому річки течуть постійно,«вічно»?
Для частиниучнів таке запитання здається легким. Один з них відповідає:
-  Річкитечуть з більш високої місцевості на нижчу. Вода в них поповнюється за рахунокджерел, дощу, снігу. Тому вони течуть постійно, «вічно».
Цявідповідь свідчить про недостатнє розуміння учнем взаємозв'язків у природі, пройого конкретне мислення. Щоб дати вичерпну відповідь на поставлене запитання,учні повинні глибоко проаналізувати водну оболонку земної кулі, зрозуміти, чомузмінюється погода, усвідомити взаємозв'язки в природі. Ця закономірністьістотна у причинно-наслідкових зв'Язках, результатом яких є те, що річки течутьпостійно, «вічно». Учні приходять до висновку про кругообіг води вприроді. При цьому слід підвести їх до думки, що вода не зникає, а лишепереходить з одного стану в інший. Тоді в процесі розв'язання проблеми учнісамостійно зроблять висновок світоглядного характеру.
Створенняпроблемної ситуації — нелегке завдання. Вчитель повинен враховувати при цьомудеякі психолого-дидактичні чинники. Для створення проблемної ситуації требапоставити учнів перед необхідністю виконати теоретичне чи практичне завдання.Знання світоглядного характеру і спосіб інтелектуальної дії, які слід засвоїти,мають бути невідомими.
Психологічнийаналіз процесу розв'язання проблемного завдання показує, що початковим моментом(а водночас й імпульсом мислення) у створенні проблемної ситуації є розумінняучнями труднощів при сприйманні навчального матеріалу, зумовлених суперечністюміж завданням і наявними в учня способами його розв'язання. У процесіосмислення труднощів в учнів з'являється потреба розв'Язати цю суперечність,подолати труднощі за допомогою пошуку знань, способів інтелектуальних іпрактичних дій.
Отже,механізм включення в розв'язання проблемного завдання такий: виникненняпізнавальної потреби, на основі якої з'являється пізнавальна активність якзасіб її задоволення і пізнавальний інтерес як мотив цій активності.
Компонентамипроблемної ситуації є усвідомлення учнями пізнавальних труднощів, розумінняпоставленої проблеми, потреба в пошуку відповіді, достатній рівень набутихраніше знань, мислительних дій і операцій, які забезпечують розв'язаннязавдання, і, отже, самостійне відкриття змісту світоглядного характеру. Привідсутності хоча б одного с цих компонентів проблемна ситуація, як правило, невиникає. У такому разі учні не можуть розв'Язати пізнавальне завдання.
Якщовчитель сам показує, як розв'Язати завдання, дає в готовому вигляді певнийсвітоглядний матеріал, користі від цього мало. Завдання без проблемності, якправило, не збагачують учнів глибокими світоглядними знаннями.
Вумовах проблемної ситуації увага, пам'Ять, уява та інші психічні процеси ніби«загостряються», «зосереджуються» на об'єктах сприймання,завдяки чому відбувається проникнення в змістову сторону цих об'єктів, улогічні зв'Язки, що існують між подіями і явищами навколишньої дійсності.
Додержанняпринципу проблемності сприяє розвитку мислительних операцій учнів, формуваннюінтересів до знань світоглядного характеру і до процесу їх набування. При цьомузабезпечується самостійна пізнавальна діяльність учнів, яка є важливим факторомформування в них світоглядних якостей.
Формуючи в учнівпогляди, переконання, ідеали, слід використовувати різноманітні методи і прийоми,що відповідають навчальному змісту світоглядного характеру.
Усізасоби впливу на учнів мають перебувати у взаємодії, доповнювати і поглиблюватиодин одного. Багатогранна робота, що пов'язана з формуванням в учнівсвітоглядної зрілості, повинна здійснюватись при додержанні принципівгуманізму, демократизму у викладанні предметів і застосуванні методіввиховання.
 
1.2.3 Особливостіформування в учнів молодшого шкільного віку світоглядних умінь, понять, ідей
Формуванняв учнів світоглядних уявлень, понять, ідей здійснюється під час вивчення основнаук, у позакласній роботі, в процесі спілкування з людьми і т.д.
Напершій сходинці пізнання учні набувають знань про навколишнє середовище у формівідчуттів, сприймань, уявлень. Чуттєві враження поступово розширюються іпоглиблюються, збагачуючи світовідчування учнів. Такі враження об'єднуються,узагальнюються в процесі навчально-виховного впливу на учнів, перетворюючисьзгодом у чіткі уявлення про предмети і явища дійсності.
Відомо,що уявлення є перехідною формою від сприймання до абстрактного мислення. Навідміну від відчуттів і сприймань, вони мають певний узагальнений характер, алеще не розкривають сутності речей. Уявлення забезпечують правильне орієнтуваннялюдини в навколишньому середовищі, вони є чуттєвою опорою в процесі формуваннясвітоглядних понять, створюють основу для розв'язання теоретичних і практичнихпізнавальних завдань.
Важливуроль відіграють світоглядні уявлення, які формуються в процесі навчання (є йтакі уявлення, що стихійно складаються у власному досвіді учнів). Якщо вчительактивізує пізнавальну діяльність учнів, їх світоглядні уявлення об'єднуютьвраження стихійного і цілеспрямовано сформованого досвіду.
Поєднаннянавчального і стихійного досвіду — ефективний шлях формування уявлень. Зв'язокелементів навчального й стихійного досвіду учнів забезпечує стійкістьсвітоглядних уявлень.
Уформуванні стихійного досвіду учнів нерідко беруть участь відповідні емоції.Емоційно сприйняті уявлення про предмети і явища добре фіксуються в їх пам'яті.При формуванні світоглядних уявлень думка учнів швидко «переходить»від одного образу до іншого. Це зумовлюється тим, що пам'ять їх довго зберігаєусталені «ряди», «ланцюжки» асоціацій. Знання, якихнабувають вони під час вивчення програмного матеріалу без збудження відповіднихемоцій не завжди включаються в такі «ряди», «ланцюжки»яскравих і привабливих образів.
Пробудженняв учнів інтересу до тих предметів та явищ, у процесі пізнання яких у нихформуються світоглядні уявлення є важливим завданням учителів. Коли учніперебувають у піднесеному настрої, коли в них пробуджені відповідні емоції, їхуявлення про певні факти дійсності стають більш повними, глибокими. Такіуявлення набувають ознак стійкості і надовго «зафіксовуються» впам'яті учнів. Збагачуючись у процесі навчання новими ознаками, ці уявлення всеповніше і точніше відображають об'єктивну реальність.
Формування вучнів точних і повних уявлень про простір і час, живу й неживу природу збагачуєїхній власний емоційно-образний досвід. Чим багатший, різноманітніший цейдосвід, тим кращі можливості створюються для формування в учнів світогляднихпонять.
Мипереконані, що емоційний фактор ще не зайняв належного йому місця внавчально-виховному процесі. Адже емоції — це наш другий розум (з точки зоруважливості їх у житті людини). Тому турбота про розвиток емоційної сфери учнівповинна бути одним із найважливіших завдань у процесі формування в нихнаукового світогляду засобами навчальної діяльності.
Принаявності в учнів позитивних емоцій ідея «зігрівається» почуттями,набуває певної естетичної, моральної цінності і починає виконувати функціюрегулятора дій особистості. Для формування в учнів яскравих, чіткихсвітоглядних уявлень треба, щоб вони спостерігали за предметами і явищами,вміли фіксувати в пам'яті їх образи. Порівняння, зіставлення об'єктівспоглядання сприяє утворенню більш змістовних уявлень, глибшому розуміннюучнями особливостей цих об'єктів. Так, уявлення учнів про зовнішні ознакирізних речовин сприяють формуванню в них понять про фізичні властивості цихречовин.
Дляформування світогляду важливо, щоб учні мали достатній арсенал чітких, яскравихуявлень, узагальнення яких приводить до утворення світоглядних понять.
Порівняноз уявленнями, які є чуттєвою формою пізнання дійсності, поняття є новим, вищимщаблем пізнання навколишньої дійсності. Поняття — це якісно нова форма науковогознання, яка відображає істотні ознаки предметів та явищ і закріплюється вспеціальних термінах.
Формуючив учнів науковий світогляд, слід ураховувати, що з усієї розмаїтості якісниххарактеристик об'єктів дійсності поняття концентрує в собі лише істотні ознакипредметів та явищ, властиві певному розряду.
Формуваннясвітоглядних понять можна починати з розкриття їх істотних ознак. Такий шляхформування понять Л.С.Виготський назвав шляхом «згори вниз», тобтовід визначення, яке вказує на істотні ознаки поняття, до реальних предметів іявищ.
Правомірнимє й інший шлях формування понять — «знизу вгору» — від предметів іявищ до визначення понять. Вибір учителем індуктивного чи дедуктивного шляхуформування понять залежить від конкретних умов навчання і виховання (рівнярозвитку учнів, ступеня усвідомлення ними близьких, суміжних понять, факторачасу тощо).
Учні,особливо молодших класів, порівняно швидко оволодівають словесним виразомпонять, а їх внутрішній зміст опановують поступово. Ця своєрідність у розвиткудітей полягає в тому, що дитина швидше починає застосовувати на ділі поняття йоперувати ними, ніж усвідомлює їх". Отже, треба, щоб учні глибоко засвоїлитой логічний і чуттєвий матеріал, який лежить в основі поняття.
Ефективнимизасобами формування в учнів понять є застосування ними певного світоглядногопоняття в контексті близьких, споріднених за змістом або протилежних понять, вичлененняїх специфічних ознак, створення пізнавальних ситуацій, при розв'язанні якихпоняття утворюються як результат самостійної мислительної діяльності, творчогопошуку учнів.
Слідмати на увазі, що в особистому досвіді учнів побутові поняття часто передуютьнауковим. Між ними існує певний взаємозв'язок, який визначаєтьсяспіввідношенням ролі стихійно і цілеспрямовано сформованого досвіду учня впізнавальній діяльності. Учитель створює такі умови, щоб у цій взаємодіїпровідна роль належала науковим поняттям.
Формуванняв учнів світоглядних понять — справа складна і тривала. Практика показує, щочастина учнів недостатньо розуміє такі поняття, як «рух»,«простір», «час» тощо. Це пояснюється тим, що ці поняття немають належної опори в життєвому досвіді учнів, у них недостатньо формуєтьсявміння узагальнювати матеріал різних предметів, знаходити в ньому спільне,істотне.
Важливуроль в формуванні в учнів наукового світогляду відіграють моральні,ідейно-політичні поняття. Учні не відразу глибоко усвідомлюють їх зміст. Ціпоняття багатогранні, вони потребують різносторонніх знань учнів про історіюлюдського суспільства, державний і політичний лад багатьох країн як у минулому,так і тепер. Знання вчителем особливостей засвоєння учнями цих понять допомагаєйому зрозуміти специфіку їх формування, правильно визначити методи і прийомироботи в кожному конкретному випадку.
Моральні,ідейно-політичні погляди, переконання учнів значною мірою залежать відсформованості в них такого «генерального поняття» (К.Д.Ушинський), як«Батьківщина».
Частинаучнів молодших класів не розуміє усіх істотних ознак поняття«Батьківщина». Нерідко вони включають у це поняття зміст, якийсвідчить про «територіальне». «географічне» розумінняБатьківщини. Щоб запобігти цьому, треба розкрити учням сутність економічного,політичного і культурного життя нашої країни. *
Систематичневиявлення і врахування особливостей розуміння учнями поняття про патріотизм,національну гордість дає можливість більш цілеспрямовано формувати в нихвідповідні світоглядні якості.
Частинаучнів молодших класів вважає, що патріотами можуть бути лише люди зрілого віку.Наведемо приклад такого розуміння: «Патріоти — це люди, які будуютьнафтопроводи, залізниці, космічні кораблі. Вони завжди там, де важко, івиходять переможцями. Ми не можемо бути патріотами, тому, що ми ще діти»(Оксана, 3 клас).
Деякіучні під патріотизмом розуміють військові подвиги або трудові звершення в ім'яБатьківщини. Вони повністю ототожнюють патріотизм з героїзмом людей.
Неадекватністьосмислення учнями такого поняття виявляється в тому, що вони усвідомлюють лишеемоційну сторону його (любов до природи, певної місцевості тощо), не розуміючийого істотні ознаки. Тому слід уважно стежити, чи поєднують учні в понятті«патріотизм» такі його ознаки, як активний, дійовий характер,органічний зв'язок з наполегливою працею. Учні повинні осмислити ці важливі світоглядніпоняття як складні ідейно-політичні, морально-етичні комплекси певних ідей, почуттіві вольових зусиль, спрямованих на здійснення вчинків, дій, корисних длясуспільства.
Чиннемісце в навчальному процесі займає вивчення закономірностей розвитку природи,суспільства. Певна сукупність уявлень і понять відображає ці закономірності.Відкриті в процесі абстрагування закономірності розвитку об'єктивної реальностівідповідно формулюються. У структурі знань людини про навколишній світ, зокремав навчальному матеріалі, вони набирають форми провідних положень, ідей, якіоб'єднують, цементують знання в єдине ціле. Оволодіваючи певною сукупністюпонять, учні пізнають і відповідні світоглядні ідеї.
Такимчином, можна в загальних рисах простежити поетапність засвоєння учнями світогляднихідей.
Доцільнорозрізняти такі основні етапи засвоєння учнями ідей у процесі навчання:
1.  Виникненняпотреби розв5'язати певне пізнавальне завдання, науково пояснити течи інше явище.
2.  Сприйманняі осмислення певного обсягу навчального матеріалу, змісту наукових понять, яківідображають світоглядну ідею.
3.  Становленняі прояв особистого ставлення до ідеї в ході набування знань.
4.  Поглиблення,закріплення ідеї, застосування її в практичних діях.
5. Узагальнення ідеї, усвідомлення її якоднієї із закономірностей розвитку дійсності (на основі встановлення внутрішньопредметнихі міжпредметних зв'язків тощо).
Оволодіннясвітоглядними ідеями є результатом тривалої пізнавальної діяльності,узагальнення певної суми знань, життєвого досвіду.
Виробленняв учнів умінь помічати провідні ідеї, забезпечення глибокого осмислення ідей таемоційного ставлення до них, вихованні вмінь застосовувати ідеї в дальшійпізнавальній і практичній діяльності — обов'язкові умови формування в учнівсвітогляду.
Слідпідкреслити, що переконання учнів в істинності світоглядних понять, ідейпоглиблюються і закріплюються, стають органічним здобутком особистості впроцесі безпосередньої практичної діяльності: у суспільно корисній праці,трудовій діяльності, повсякденній поведінці.
Формуваннянаукового світогляду — процес комплексний. Науковий світогляд найбільш успішноформується в учнів тоді, коли вчитель одночасно поглиблює їх світоглядніуявлення, поняття і формує переконання, ідеали.
Урахуванняособливостей вироблення в учнів світоглядних уявлень, понять, ідей є важливоюзапорукою формування в них наукового світогляду в процесі вивчення основ наук ів позакласній роботі.
 
1.3 Мистецтво і світогляд
Світоглядніорієнтири людини та суспільства мають також і мистецьки окреслений характер.
Мистецтво- це відображення людиною світу в художніх образах. Мистецтво — це естетичнеосвоєння світу в процесі художньої творчості. При цьому під художньою творчістюрозуміють особливу сферу людської діяльності, в межах якої відбуваєтьсявідображення дійсності в конкретно-чуттєвих образах відповідно до певнихестетичних ідеалів.
Загальноприйнятимвважається положення про те, що мистецтво зародилося у первісному суспільствідоби пізнього палеоліту. Про це свідчать різноманітні пам'ятки, наприклад малюнкив печерах, різьблення на кістці та камені, ритуальні танці, знаряддя праці,зброя тощо.
Змоменту свого зародження і до сьогодення мистецтво пройшло тривалий і складнийшлях, з кожним етапом свого розвитку збагачуючись і вдосконалюючись.
Мистецтвокраїн стародавнього світу, а також мистецтво Київської Русі, гуманістичнийживопис, архітектура і література епохи Ренесансу, класицизм ХУІІ — ХУІІІ ст. іромантизм кінця ХУІІІ — початку XIXст.;критичний реалізм XIXст.та прогресивні напрями сучасного демократичного мистецтва збагатили людствоневмирущими художніми цінностями, які несуть в собі колосальний обсяг знань іжиттєвий досвід цілих епох, поколінь і суспільних культур.
Мистецькізнання і життєво — художній досвід відіграють значну роль у діяльності людини.І ця роль проявляється передусім у мистецько-орієнтованому світогляді. Якорганічно-цілісне явище мистецтво в цілому виступає у вигляді складної системивидів і жанрів, що історично еволюціонують і за змістом та формальними ознакамиутворюють певні напрями, стилі, школи та манери художньої творчості, зумовленіособливістю образного відтворення дійсності в специфічному матеріалі: дереві,камені, фарбах, металі, звуках, слові тощо. Зародження стилів, манери, напрямівмистецтва здійснюється як під впливом відповідного рівня духовності, так ізавдяки історично-визначеним соціальним і природним потребам та інтересамлюдини і суспільства. Суттєвий вплив на зародження і розвиток того чи іншоговиду і жанру мистецтва справляє культура, звичаї, традиції і обряди, концепціїі теорії художньо-образного бачення світу.
Одним ізнайперших видів мистецтва є живопис — зорове втілення задуму (теми, сюжету)митця за допомогою композиції й малюнка. Живопис — це також зорове втіленняобсягу і розташування у просторово — часовому вимірі постатей і предметів, щопередається за допомогою світлотіні, лінійної та просторово-кольоровоїперспективи. Найважливішим зображувальним та емоційним засобом живопису єколір. За допомогою кольору, зведеного в творі в гармонійну систему,підкреслюється різноманітність барв реального світу, їхнє природне забарвленнята зміни цього забарвлення залежно від освітлення навколишнього світло — повітряного середовища. Залежно від призначення живопис визначають як монументальний,декоративний, станковий, декораційний і мініатюру. Відповідно до тематики іпредмета зображення розрізняють жанри живопису: анімалістичний, побутовий, історичний,батальний, портрет, пейзаж, натюрморт, міфологічний, релігійний та алегоричний.
Визначеннярівня світоглядного впливу живопису залежить від глибини і правдивостізображення дійсності, майстерності застосування художніх і технічних засобів таідейно-емоційного духу живописного твору.
Глибинзародження первісного суспільства сягає такий вид мистецтва, як графіка.
Графіка- це специфічне зображення людиною реальних предметів чи задуму за допомогоютаких засобів, як лінія, штрих і пляма у взаємодії з незайманим тлом. Затехнікою виконання графіку поділяють на рисунок твердими матеріалами (олівець,вугіль, крейда), малюнок — рідкими (чорнило, туш, акварель) та друковануграфіку (гравюра, літографія). Графіка має багато жанрових різновидів.Найголовнішими з них є: станкова графіка, книжкова графіка — ілюстрації,журнальна і газетна графіка, ужиткова — поштові марки, етикетки та малюнки наупаковці товарів, фірмові та фабричні знаки тощо. Масовість, яка досягаєтьсятиражуванням інформації, здатність оперативно відгукуватися на події та явищасучасності зумовлюють важливість світоглядного значення графіки.
Упервісному суспільстві зароджується й такий вид мистецтва, як архітектура.Архітектура — мистецтво створення будинків і споруд, а також їхніх комплексів ісамі будинки і споруди, які формують просторове середовище для життя тадіяльності людей.
Головнізасоби створення художнього образу в архітектурі — формування простору йархітектоніка, а також симетрія і асиметрія, контрасти, ритм, пропорції,масштаб. Архітектура виконує світоглядну функцію, яка проявляється в тому, щовона, з одного боку, розкриває загальнолюдське у стилі і характері, організаціїумов людського життя, з другого — показує своєрідність національних рис, побуті духовну культуру різних народів.
Скульптура — видмистецтва, основним засобом художньої виразності якого є співвідношенняобсягових форм у реальному просторі. Скульптурне мистецтво вміло використовуєзакономірності пропорційності та ритму й враховує освітлення. Скульптурні творивиконують з твердих або пластичних матеріалів — глини, пластиліну, граніту,мармуру, дерева, бронзи, чавуну, неіржавіючої сталі, міді, алюмінію. Об'єктомскульптурного зображення є людина, іноді тварина. Основними двома видамискульптур є: кругла скульптура, розрахована на круговий огляд (статуя, бюст) ірельєф, де опукле зображення виступає з площини, що становить основу твору.Завдяки цьому скульптор у рельєфі має більше, ніж у круглій скульптурі,можливостей вільно групувати постаті та відтворювати елементи пейзажного іархітектурного середовища. Залежно від того, наскільки високо виступаєзображення над фоном, розрізняють барельєф, горельєф і контр рельєф. Своєріднимрізновидом рельєфу є медаль. За призначенням скульптуру поділяють намонументальну (пам'ятник надгробок), монументально-декоративну (фонтан,каріатида) та станкову (скульптура у музеях, на виставках, в інтер'єрі громадських,державних та особистих будівель). Окремим різновидом станкової скульптури єскульптура малих форм (статуетки людей, тварин).
Скульптуравідіграє важливу світоглядну роль, оскільки сприяє формуванню ідеалів, даєзмогу людині побачити себе збоку.
Донайдавніших видів мистецтва належить і декоративне мистецтво широка галузьмистецтва, пов'язана з естетично-художнім формуванням матеріального середовища,що створюється людиною.
Середосновних складових декоративного мистецтва чільне місце належитьдекоративно-ужитковому мистецтву та оформлювальному мистецтву.
Декоративно-ужитковемистецтво — це таке явище, що охоплює ряд галузей творчості, пов'язаних ізстворенням художніх виробів для побуту.
Декоративно-ужитковемистецтво розв'язує водночас практично-світоглядні завдання, воно сприяєхудожній організації предметного середовища, яке відповідає естетичним запитамлюдини. Твори декоративно-ужиткового мистецтва є надбанням матеріальноїкультури тієї епохи, за якої вони створюються, й тісно пов'язані з її звичаямираціональними та етнічними особливостями, соціальними відносинами.
Суттєвуроль у формуванні світоглядно-мистецького бачення дійсності відіграє фольклор(народна творчість). На сучасному рівні світоглядної культури фольклоррозглядається, з одного боку, як народна поетична творчість, з другого яксукупність народних традицій, поглядів, звичаїв, обрядів, вірувань, що отрималихудожньо-творче, мистецьке оформлення.
Специфічнимрізновидом творчої діяльності і спілкування людей є музика вид мистецтва, якийвідображає світ у художніх, звукових образах. Вона відображає почуття, думки,процеси, що переймають внутрішній світ людини, його становлення і розвиток.Змістом музики є втілений у музичних образах ідейно-художній задум композитора,результат емоційного відображення, перетворення й естетичної оцінки явищоб'єктивної дійсності в свідомості музиканта. Музика не може, як слово,виражати конкретні почуття і наочно, як образотворче мистецтво, зображуватизміст. Образні системи музики дають змогу втілювати поняття, що визначаютьсвітоглядні ідеї. Для конкретизації ідей своїх творів композитори вдаються досинтезу музики зі словом, сценічною дією, танцем, зображенням. Музика маєвелике пізнавальне, виховне, організуюче значення в житті суспільства. Як важливийзасіб світоглядного виховання людини вона формує естетичні смаки та ідеали,розвиває емоційну чутливість, відчуття прекрасного. Вона здатна збуджуватиспівпереживання, впливати на сферу почуттів, інтелект людини, її поведінку.
Музикає предметом дослідження окремої галузі мистецтвознавства -музикознавства. Нашезавдання — знайомити в загальних рисах з музикою як могутнім мистецькимфактором формування високого рівня світоглядної культури людини.
Родову сутністьмистецтва особливо яскраво демонструє театр — вид мистецтва, який відображаєсвіт у художньо-сценічних образах. Театральне мистецтво є своєрідним проявомсвітоглядної культури, засобом естетичного та ідейного виховання людини ісуспільства. Театр відображає особливості встановлення людини, її душевнийстан, ідеали і суперечності суспільства. Театр як вид мистецтва поділяється навиди: драматичний театр, музичний театр (опера, балет), музично-драматичний(поєднує ознаки двох перших), оперета; театр ляльок, тіньовий театр, пантоміма;до них примикає театр одного актора. Види театру мають різноманітні структурніваріанти, жанрові модифікації. Так, драматичний театр ставить трагедію,комедію, драму тощо. Драма буває соціальна, сімейно-побутова, психологічна,камерна, історична, лірична тощо. Деякі театри мають жанрову спеціалізацію(театр сатири, комедії, водевілю, малих форм) або орієнтуються на певне кологлядачів (театр молодіжний, юного глядача).
Кіномистецтво- вид мистецтва, який засобами кінематографічної техніки, оперуючи рухомимзображенням і звуком, відтворює світ у художніх та художньо-документальнихобразах.
Виділяютьчотири основні види кіномистецтва: художнє (ігрове) кіно, яке засобами виконавськоїмайстерності втілює твори кінодраматургії, документальне кіно, мультиплікаційнекіно і науково-популярне кіно. Кожен із видів має свої особливості і завдання.Жанри художнього кіно: мелодрама, пригодницький фільм, кінокомедія, вестерн,детектив та ін.
Доступністьфільмів широким масам, особливий ефект достовірності екранного зображення,інформативність визначають соціальні функції і світоглядне значеннякіномистецтва, яке справляє величезний ідейно-художній вплив на формуванняпоглядів та переконань, естетичних смаків і почуттів на свідомість людей, їхдуховну культуру.
Нинінайбільш відомим і поширеним є телевізійне мистецтво — вид мистецтва, щовідтворює світ за допомогою телебачення. Телебачення — передавання на відстаньзображень рухомих і нерухомих об'єктів за допомогою електричних сигналів, щопоширюються каналами зв'язку?
Термін«телевізійне мистецтво» вживається переважно в значенні «художнєтелебачення». На відміну від інформаційного, науково-популярного інавчального телебачення телевізійне мистецтво відображає життя вхудожньо-образній формі, розкриває характери людей.
Набуло поширеннярадіо мистецтво — різновид словесно-звукового мистецтва, яке виникло зрозвитком технічних засобів радіо. В поняття «радіо мистецтво»входять літературні, театральні, музично сценічні твори, які з використаннямтворчих прийомів і технічних засобів радіомовлення набувають новиххудожньо-образних якостей і нових особливостей естетичного впливу. Специфікарадіо мистецтва — невидимість того, що відбувається у радіовиставі та в іншихлітературних формах, які використовує радіо. Художній образ у ньому поєднує всобі численні звукові компоненти. Особливого значення набуває звучанняакторського слова, а також багатоманітні звуки дійсності, музика, акустичніефекти. Радіомистецтво вимагає від актора достовірної, психологічно глибокоїгри з тонкими голосовими нюансами, характер якої залежить від змісту образу,від його тлумачення, а також жанру твору. Радіомистецтво, потужно виражаючипочуття і думки у словесних діях героїв переважно в роздумах, монологах,діалогах тощо, є важливим засобом формування світогляду людини.
Потужним засобомхудожньо-образного освоєння людиною світу є фотомистецтво — різновид творчості,суттю якої є використання відображувальних можливостей фотографії. Розрізняютьдокументальне фотомистецтво, художню фотографію та ужиткове фотомистецтво.Фотомистецтво стало одним із засобів формування світогляду, оскільки єбезцінним фактичним матеріалом, без якого для людини світ не є такимвиразно-зримим і досяжним.
Середсучасних видів мистецтва особливе місце посідає дизайн. Ця особливістьокреслюється перед усім тим, що дизайн — це художнє конструювання. Як творчапроектно-конструкторська діяльність, дизайн покликаний вдосконалювати предметнесередовище, що оточує людину. Це вдосконалення веде до розробки не лишеестетичних властивостей промислових виробів, а й до розв'язання ряду соціальнихпроблем. Світоглядний фактор дизайну проявляється у прагнення людини свідомомоделювати візуальні й функціональні елементи середовища з урахуваннямспецифіки промислового виробництва.
Викладматеріалу про співвідношення мистецтва і світогляду буде неповним, якщо незгадати величезну мистецьку силу художньої літератури, яку детально розглядаєлітературознавство.
 

 
Розділ 2. Експериментальнаперевірка впливу системи засобів художньо-творчої діяльності на формуваннясвітогляду молодшихшколярів
Яквідомо, специфіка світогляду полягає в цілісному, осмисленому відображеннідійсності опосередкованому індивідуальними потребами, інтересами, ідеаламиособистості. У своєрідному переломленні певні загальні сторони природної тасоціальної дійсності так чи інакше відображають наука, мистецтво, література,мораль. Світогляд має цілісний зміст і служить як для відображення об'єктивноїдійсності, так і для визначення різних елементів духовного життя.
Мистецтвазавжди було могутнім засобом пізнання. І тому нам хотілося б акцентувати увагу натісному зв'язку світогляду з художньо-творчою діяльністю дітей. Адже розвитокставлення до дійсності у процесі формування наукового світогляду повиненздійснювати не тільки у сфері навчально-пізнавальної діяльності, а й у сферіпраці, природи, спілкування.
Узв'язку з цим ми й визначили мету і завдання нашого дослідження, пов’язаного з експериментальноюперевіркою впливу засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду.
Експериментальнедослідження здійснювалось нами протягом 2009—2010 навчального року на базі ЗОШ№ 25 Московського району м. Харкова у З-А та З-Б класах.
2.1 Визначення показників первісного рівнясформованості науково-матеріалістичного гуманістичного світогляду векспериментальному і контрольному класах
 
Об'єкт дослідження — формування науково-матеріалістичного світогляду молодших школярів.
Предмет дослідження — використання системи засобів художньо-творчої діяльності як шлях формуваннясвітогляду молодших школярів.
Мета дослідження — теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективністьвикористання системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі формуваннясвітогляду молодших школярів.
Гіпотеза дослідження — у своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що використання системизасобів художньо-творчої діяльності, розробленої на основі принципів наочності,свідомості і активності учнів, зв'язку навчання з життям, які сприяютьузагальненню та розвитку знань, емоційних оцінок, поглядів, переконань, ідеалів,в яких особистість відображає ідейну спрямованість усього життя, діяльності таповедінки, виражає своє ставлення до оточуючого її природного і соціальногосередовища буде позитивно впливати на формування світогляду молодших школярів.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукових джерел з темидослідження розкрити сутність понять «світогляд», «знання»,«погляд», «переконання», "ідеал", виявитиструктуру світогляду, дослідити його залежність від діяльності, розглянутипедагогічні умови формування наукового світогляду школярів 1-4 класів.
2. Теоретично обґрунтувати необхідністьвикористання системи засобів художньо-творчої діяльності, розробленої на основіпринципів наочності,
свідомості і активності учнів, зв'язкунавчання з життям, при формуванні світогляду молодших школярів.
3. Експериментально перевірити вплив системизасобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду молодших школярів.
Методи дослідження: аналізнаукової літератури з проблеми дослідження, і вивчення учнівських робіт, педагогічнеспостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Зметою визначення показників первісного рівня сформованості світогляду учнів 3-Ата 3-Б класів нами було проведено констатуючий експеримент. Зокрема, буловизначено критерії та показники вимірювання.
Критерії вимірювання:
1. Володіння науковими поняттями,пов'язаними зі змістом художньо-творчої діяльності.
2. Сформованість поглядів і переконань,пов'язаних з діяльністю, поведінкою та особистісним розвитком людини.
3. Готовність реалізувати переконання вконкретних життєвих ситуаціях через вираження свого ставлення до людини, праці,мистецтва, природи.
Показники вимірювання:
1. володіє термінологією, правильно інауково розкриває зміст понять і термінів — 3 бали
v маєдостатньо повне і точне уявлення про зміст понять і термінів, що характеризуютьхудожньо-творчу діяльність людини — 2 бали
v маєповерхове знання, недостатньо науково і точно визначає поняття і терміни — 1бал
v низькийрівень сформованості наукових уявлень про сутність і зміст художньо-творчоїдіяльності — 0 балів.
2. має чітко визначені і стійкі погляди тапереконання, пов'язані з усвідомленням, розумінням залежності розвитку людинивід змісту і характеру її діяльності — 3 бали *
v маєдостатньо визначені погляди і переконання, пов'язані з впливом діяльності людейна їх розвиток — 2 бали а
v поглядиі переконання характеризуються відносною стійкістю, недостатньо сформовані іузагальнені — 1 бал а
v відсутністьчітко визначених поглядів і переконань — 0 балів
3. проявляє впевненість і об’єктивність воцінюванні, аргументує свою позицію у ставленні до навколишнього світу — 3 бали
v незавжди об’єктивно і правильно оцінює окремі життєві ситуації 2 бали
v недостатньочітко і аргументовано виражає, свою позицію — 1 бал
v аргументаціявчинків і дій в певних життєвих ситуаціях непереконлива, хибна, або відсутнязовсім 0 балів.
Учнямобох класів було запропоновано відповісти на запитання анкети (див. додаток А).
Опрацюваннярезультатів анкетування здійснювалось за таблицями 1 і 2.
 
Таблиця 2
Облікрезультатів анкетування учнів З-Б класу
п.п. Прізвище, ім«я учня
Вар. від.
1 2 3 Кільк. балів Вар.від. 4 5 6 Кільк. балів Вар.від. 7 8 9 Кільк. балів Заг.кільк Балів 1. Білик В. А б б 7 В в а 5 Б б в 5 17 2. Бірюкова І. Б а г 5 Г в б 5 А г г 3 13 3. ВласенкоО. А б а 8 Б а а 8 А а а 9 25 4. Гуленко С. В в б 4 Г в в 7 Б г в 5 11 5. Ісаєв Н. В б в 4 А а б 8 Г а в 4 16 6. Катков В. В б б 5 А б а 8 А б б 7 20 7. Кликова А. Б в б 5 Г в в 2 А в в 5 12 8. Кушнір Ю.
Г в в 2 Б в г 3 А в г 4 9 9. Левіна М. А б а 8 А а а 9 А а а 9 26 10. Масалов О. Г в б 5 Б а г 5 А г г 3 13 11. МорозоваГ. А а в 7 Г б в 3 А б а 8 18 12. Обабко Ю. А б г 5 А б в 6 Б в в 4 15 13. Обухов А. А б а 8 А а а 9 А б б 7 24 14. Ліерлова Н. А а б 8 В а в 5 В в б 4 17 15. Плахов Д. В а а 7 А а б 8 Б б б 6 21 16. Рибін М. А а а 9 А а а 9 А а а 9 27 17. СеменоваК. В г а 4 А б г 5 Б б в 5 14 18. Скляров Р. В б б 5 А б а 8 Б б а 7 20 19. ТрибановМ Г а в 4 В б б 5 Г б а 5 14 20. ФедорчукГ. Вав 5 А б б 7 Б б г 4 16 21. Цупко Н. А а б 8 В в в 3 Б г б 4 15 22. Шаповал Т. А а а 9 А а а 9 А б а 8 26 23. Шевчук Б. Б б б 6 В б г 3 Б б г 4 13 24. Ярина А. А а б 7 Б б б 6 А б в 6 19

«А»- З бали
«Б»- 2 бали
«В»- 1 бал
«Г»- 0 балів
Групуванняучнів за результатами анкетування з метою визначення первісного рівнясформованості науково-матеріалістичного світогляду ми здійснювали за правиломЗаціорського, як показано в таблицях 3 і 4.
 
Таблиця 3
Визначеннярівня сформованості світогляду в 3-А класі.№ п.п. Прізвище, ім»я учня Абсолютна кільк. балів
Відносна
кільк.Балів(% ) Рівень сформ. світогляду 1. Абрамов М. 22 81,4
в 2. Асютіна Л. 12 44,4
с 3. Бабичев Н. 19 70,3 ВС 4. Варенов І. 15 55,5 С 5. ЗалицькаМ. 13 48,1 С 6. Зайченко К. 8 29,6 Н 7. Захаров Т. 20 74,0 ВС 8. Іщенко Г. 12 44,4
с 9. Карась X. 25 92,5
в 10. Карацюба В. 14 51,8
с 11. Кисленко Б. 13 48,1
с 12. Ковтун О. 18 66,6 ВС 13. Кучеренко 3. 10 37,0
н 14. Мірош О. 13 48,1
с 15. Носик Ю. 23 85,1
в 16. ПавликМ. 21 77,7 ВС 17. Працюк В. 16 59,2
с 18. Рибалко Є. 14 51,8
с 19. Тесля Д. 16 59,2
с 20. Уралова К. 12 44,4
с 21. Фоменко 0. 24 88,8
в 22. Шумаков Л. 18 66,6 ВС 23. Щербак Ю 7 25,9
н 24. Юрченко Д. 15 55,5
с
Таблиця 4
Визначеннярівня сформованості світогляду в 3-Б класі№ п.п. Прізвище, ім«я учня Абсолютна кільк. балів Відносна Кільк. балів Рівень сформ. світогляду
1.  Білик В.
17 62,9 ВС 2. Бірюкова І. 13 48,1
С 3. Власенко О. 25 92,5
В 4. Гуленко С. 11 40,7 Н 5. Ісаєв Н. 16 59,2 С 6. Катков В. 20 74,0
ВС 7. Кликова А. 12 44,4 С 8. Кушнір Ю. 9 33,3 Н 9. Левіеа М. 26 96,2 В 10. Масалов О. 13 48,1 С 11. Морозова Г. 18 66,6 ВС 12. Обабко Ю. 15 55,5 С 13. Обухов А. 24 88,8 В 14. Перлова Н. 17 62,9 ВС 15. Плахов Д. 21 77,7 ВС 16. Рибін М. 27 100,0 В 17. Семенова К. 14 51,8 С 18. Скляров Р. 20 74,0 ВС 19. Трибанов М. 14 51,8
С 20. Федорчук Г. 16 59,2
С 21. Цупко Н. 15 55,5
С 22. Шаповал Т. 26 96,2
В 23. Шевчук Б. 13 48,1
С 24. Ярина А. 19 70.3 ВС
Рівні:
1. Високий (81-100%)
2. Вище середнього (61-80%)
3. Середній (41-60%)
4. Низький (0-40%)
Абсолютнимпоказником (Аа) є загальна кількість балів, а відносний показник (Ав)визначаємо за формулою:
Аа
Ав= --------------------------х 100%
махсума балів
Зметою порівняння первісних рівнів сформованості світогляду в 3-А і 3-Б класахробимо їх статистичне угрупування і будуємо секторні діаграми
3– А 3 — Б
/>
/>
Дугусектору обчислюємо за формулою:
L= 3,6 х f, де f- відносний показник(відносна частина).
Оскількипервісний рівень сформованості світогляду в 3-А класі порівняно низький, мивизначили його як експериментальний.

 
2.2 Формування наукового світогляду молодшихшколярів в процесі застосування засобів художньо-творчої діяльності внавчально-виховному процесі
Метоюформуючого експерименту ми визначили формування світогляду молодших школярівзасобами художньо-творчої діяльності. Формуючий експеримент здійснювався протягом5 тижнів з використанням системи різноманітних засобів (див. додаток Б, В, Г,Є, Ж) художньо творчої діяльності учнів 3-х класів.
2.3 Порівняльний аналіз результатівекспериментальної роботи в експериментальному і контрольному класах
Зметою виявлення динаміки формування науково-матетіалістичного гуманістичногосвітогляду нами було проведено контрольний експеримент. Учням булозапропоновано відповісти на запитання анкети. Результати анкетуванняопрацьовувались за тими ж критеріями і показниками.
Данідослідження в контрольному та експериментальному класах були занесені дотаблиць 5, 6, 7, 8.
Таблиця 5
Облікрезультатів анкетування в експериментальному класі
№
п.п. Прізвище, ім»я учня Вар.від.12 3 Кільк. балів Вар.від. 4 5 6 Кільк. балів Вір. від. 7 8 9 Кільк. балів Заг.кільк балів 1. АбрамовМ. А а б 8 А а а 9 А а а 9 26 2. Асютіна Л. А в б 6 Б б б 6 Б а б 7 19 3. Бабичев Н. Баб 7 А в а 7 Б а а 8 22 4. Варенов І. А б б 7 Б б б 6 А а б 8 21 5. Залицька М. А б в 5 А б в 6 Б б б 6 17 6. Зайченко К. Б в в 4 А б а 8 Г а б 4 16 7. Захаров Т. А а а 9 А а а 9 А а а 9 27 8. Іщенко Г. В б б 5 Б а а 8 Б б а 7 20 9. Карась X. А б а є А б а 8 Б а б 7
74 10. Карацюба В А а в 7 А б а 8 Г в б 3 18 11. Кисленко Б. А б б 7 Б б б 6 В б а 6 19 12. Ковтун О. Б а б 7 А б а 8 Б б б 6 21 13. Кучеренко 3 В б б 4 В б а 6 В б в 4 14 14. МірошО. А б г 5 В а б 6 В б в 4 15 15. Носик Ю. Б а а 8 А а а 9 А б б 7 24 16. ПавликМ. А б б 7 А в а 7 А б а 8 22 17. Працюк В. В в в 3 А а б 8 Г а в 4 15 18. Рибалко Є. А в в 5 Б а а 8 В а г 4 17 19. Тесля Д. Б б б 6 А б а 8 Б б а 7 21 20. Уралова К. В б а 6 Б в в 4 Б в в 4 14 21. Фоменко О. А б а 8 А а а 9 Б а а 8 25 22. ШумаковЛ. А б а 8 В б в 4 Б б б 6 18 23. Щербак Ю. А а б 8 В в в 3 Б б г 4 15 24. Юрченко Д. А а в 7 А б в 6 Б б а 1 20
Таблиця 6
Облікрезультатів анкетування в контрольному класі№ п.п. Прізвище, ім«я учня Вар.від. 1 2 3 Кільк. балів Вар.від. 4 5 6 Кільк. балів Вар.від. 7 8 9 Кільк. балів Заг.кільк Балів 1. БіликВ. Баб 7 А в в 5 Б в б 5 17 2. Бірюкова І. Б а г 5 Г в б 5 Г а г 3 13 3. ВласенкоО. Б а а 8 Б а а 8 А а а 9 25 4. Гуленко С. Б в в 4 Г в в 2 Б г в 5 11 5. Ісаєв Н. В б в 4 Б а а 8 Г в а 4 16 6. Катков В. Б в б 5 А а б 8 Б а б 7 20 7. Кликова А. Б в б 5 Г в в 8 А в в 5 12 8. Кушнір Ю. Г в в 2 Б б в 5 В а в 5 12 9. Левіна М. А а б 8 А а а 9 А а а 9 26 10. Масалов О. Г в б 5 А б г 5 Г а г 3 13 11. МорозоваГ. Б б в 5 А б г 5 Б б в 5 15 12. Обабко Ю. Б б б 6 Б б г 4 А б г 5 15 13. Обухов А. А б а 8 А а а 9 А б б 7 24 14. Перлова Н. Б а а 8 В а в 5 Б в в 4 17 15. Плахов Д. В а а 7 А а б 8 Б б б 6 21 16. Рибін М. А а б 8 А а а 9 А а а 9 26 17. СеменоваК. В г а 4 А б г 5 Б б в 5 14 18. Скляров Р. Б в б 5 А б а 8 Б б а 7 20 19. ТрибановМ Г а в 4 В б б 5 Г б а 5 14 20. ФедорчукГ. В а в 5 А б б 7 Б б г 4 16 21. Цупко Н. А а б 8 В в в 3 Б б г 4 15 22. Шаповал Т. Б б а 7 А а а 9 А а а 9 25 23. Шевчук Б. Б б б 6 В б г 3 Б б г 4 13 24. Ярина А. А а б 7 Б б б 6 А в б 6 19
Таблиця7
Визначеннярівня сформованості світогляду в експериментальному класі№ п.п. Прізвище, ім»я учня Абсолютна кільк.балів Відносна кільк.балів Рівень сформ. Світогляду 1. Абрамов М. 26 96,2
в 2. Асютіна Л. 19 70,3 ВС 3. Бабичев Н. 22 81,4 В 4. Варенов І. 21 77,7 ВС 5. ЗалицькаМ. 17 62,9 ВС 6. Зайченко К. 16 59,2 С 7. Захаров Т. 27 100,0 В 8. Іщенко Г. 20 74,0 ВС 9. Карась X. 23 85,1 В 10. Карацюба В. 18 66,6 ВС 11. Кисленко Б. 19 70,3 ВС 12. Ковтун О. 21 77,7 ВС 12. Кучеренко 3. 14 51,8
С 14. Мірош О. 15 55,5
С 15. Носик Ю. 24 88,8
В 16. ПавликМ. 22 81,4
В 17. Працюк В. 15 55,5
С 18. Рибалко Є. 17 62,9 ВС 19. Тесля Д. 21 77,7 ВС 20. Уралова К. 14 51,8 С 21. Фоменко О. 25 92,5
В 22. Шумаков Л. 18 66,6 ВС 23. Щербак Ю. 15 55,5
С 24. Юрченко Д. 20 74,0 ВС

 
Таблиця 8
Визначеннярівня сформованості світогляду в контрольному класі№ п.п. Прізвище, ім«я учня Абсолютна кільк.балів. Відносна кільк.балів Рівень сформ. світогляду 1. БіликВ. 17 62,9
вс 2. Бірюкова І. 13 48,1 С 3. Власенко О. 25 92,5 В 4. Гуленко С. 11 40,7 Н 5. Ісаєв Н. 16 59,2 С 6. Катков В. 20 74,0 ВС 7. Кликова А. 12 44,4 С 8. Кушнір Ю. 12 44,4 С 9. Левіна М. 26 96,2 В 10. Масалов О. 13 48,1 С 11. Морозова Г. 15 55.5 С 12. Обабко Ю. 15 55,5 С 13. Обухов А. 24 88,8 В 14. Перлова Н. 17 62,9 ВС 15. Плахов Д. 21 77,7 ВС 16. РибінМ. 26 96,2 В 17. Семенова К. 14 51,8 С 18. Скляров Р. 20 74,0 ВС 19. Трибанов М. 14 51,8
С 20. Федорчук Г. 16 59,2
С 21. Цупко Н. 15 55,5
С 22. Шаповал Т. 25 92,5 В 23. Шевчук Б. 13 48,1
С 24. Ярина А. 19 70,3 ВС
Зметою порівняння рівнів сформованості світоглядів в контрольному таекспериментальному класах, робимо їх статистичне угрупування і будуємо секторнідіаграми
Длятого, щоб простежити динаміку розвитку світогляду в контрольному таекспериментальному класах нами була побудована стовпчикова діаграма. Висотустовпчика визначимо рівнями сформованості світогляду.

 
/>
Експериментальнийклас
/>
Контрольнийклас
/>
Яквидно з діаграми, динаміка розвитку світогляду в експериментально класіхарактеризується більш високими показниками.
Длявизначення точності нашого вибіркового дослідження у поширенні на генеральнусукупність (врахування можливості репрезентативної помилки) використаємо рівеньзначущості, під яким розуміють кількість випадків з припущенням можливостірепрезентативної помилки.
3'ясовуючипричини різних показників середньої арифметичної в курсовій роботі проведемоперевірку статистичної гіпотези дослідження.
Висунемонульову гіпотезу (Н0) про те, що різні середні арифметичні показникирівня сформованості світогляду обумовлені помилками репрезентативності, анасправді вони тотожні.
Перевіркуздійснюємо за допомогою критерії Стьюдента. За таблицею Стьюдента для 5% рівнязначущості знаходимо Ттабл
N = n1+n2-2
Tтабл 20 2,09 22 2,07 24 2,06 26 2,05 28 2,05 ЗО 2,04 40 2,02 60 2,0 80 1,98 Більше 120 1,96
n1 — кількістьучнів експериментального класу
n2 — кількість учнів контрольного класу
Длянашого випадку Ттабл.= 2,02
ЗнаходимоТексп за формулою
(Хе — Хя)
/>
де,n1 — кількість учнів експериментального класу
n2-кількістьучнів контрольного класу
Хе- середнє арифметичне в експериментальному класі
Хк-середнє арифметичне в контрольному класі
Хkj-результат окремого учня в контрольному класі
Хej-результат окремого учня в експериментальному класі
Тексп=3, 12
ПорівняємоТтабл і Тексл. При Тексп > Ттаблнульова гіпотеза правильна, тобто різні середні арифметичні показників рівнясформованості об'єкта дослідження викликані помилками репрезентативності, анасправді вони рівні.
Отже,дані нашого дослідження носять науковий, об'єктивний характер.

 
ВИСНОВКИ
Отже,формування у школярів молодшого шкільного віку науково-матеріалістичногосвітогляду — складена й актуальна проблема шкільної педагогіки.
Науковийсвітогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнаннядійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню вучнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомленняматеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, вихованнястійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.
Однимз найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створенняціннісної наукової картини світу.
Міцніі глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючогоставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру — необхіднаумова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальнійдіяльності учнів відіграють „знання про знання“. Вони допомагаютьправильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі іпізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.
Найважливішимзасобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чіткевиділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокогоусвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світогляднихпоглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчальногоматеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи,суспільства.
Упроцесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватисьособливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаютьсязмістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видомпрактичної діяльності учнів.
Навчально-виховнаробота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості вкожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількістьпроведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховнацілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів,створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення вучнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в іншінестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів науковогосвітогляду.
Слідзабезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять,поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованостіодного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином,позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід доформування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливуна інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіхструктурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнівуміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.
Формуваннянауково-матеріалістичного світогляду не закінчується в молодшому шкільномувіці. У процесі самостійного життя, навчання в середніх і вищих учбових закладах,у трудовій діяльності науковий світогляд продовжує поглиблюватись,удосконалюватись. Сформовані в початковій школі компоненти наукового світоглядурегулюють поведінку дітей, визначають їх спрямованість.
Розглядаючимистецтво як один із важливих засобів формування діалектичного світогляду, мидійшли висновку, що художньо-творча діяльність учнів є невід»ємною ланкоюпедагогічної роботи кожного освітнього закладу і кожного вчителя, спрямованоїна формування і розвиток зародків цілісного, осмисленого відображення всвідомості кожної дитини навколишньої дійсності у всіх її видах і формах.
Використанняспеціально розробленої системи засобів художньо-творчої діяльності в процесінавчання, як показало наше педагогічне дослідження, слід вважати одним з інструментівпедагогічної діяльності, що ефективно впливають на формування в учнів здатностіоб'єктивно сприймати і правильно розуміти світ.

ЛІТЕРАТУРА
1.  БалавадзеШ.П. Вопросьі формирования диалектико-материалистического мировоззренияшкольников. Смоленск, 1982.
2.  БалавадзеШ.П. Формирование научного мировоззрения в школе. Тула, 1984.
3.  ВыготскийЛ.С. Избранньїе психологические исследования. М., Изд-во АПН РСФСР, 1986, с290.
4.  ГалузинськийВ.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та Істрія. Навч.посібник. -К.: Вища пік.,1995.-237 с.
5.  ДимитровГ.М. Избранньїе произведения. Т.2. М., Госполитиздат, 1967, с434.
6.  ДобролюбовН.А. Философские сочинения. Т.2. М., 1974, с 250.
7.  ЗоринаЛ.Я. Системность — качество знаний.М., «Знание», 1992
8. Залесский Г.Е. Психологические вопросьіформирования убеждений. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 120 с.
9. Ігнатенко П.Р. Ціннісні орієнтації учнівяк об"єкт педагогічної роботи.-«Радянська школа», 1987, № 7, с287
10. Короткий психологічний словник. За ред.Войтка В.І. К., «Вища школа», 1985, с 185
11. Лушников А., Нелюбин Н. Формироватьмировоззрение школьника. М., «Знание», 1996
12. Людина і світ: Підручник(Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, В.П.Андрущенко та ін): за ред.:АВ.Губерського, А.О.Приятельчука: К.: Український Центр духовної культури,1999. — 512 с.
13. Макаренко А.С. Мої педагогічні погляди.-Твори в семи томах. ^.5, «Радянська школа», 1987
14. Медведев В.М. Формирование мировоззренияучащихся -«Народное образование", 1983
15. Психологические проблеми формирования научногомировоззрения школьников (под редакцией Менчинской НА.). М.,«Просвещение», 1984
16. Руденко Ю.Д. Формування в учнівнауково-матеріалістичного світогляду — К.: Видавництво «Радянськашкола», 1987. — 124 с
17. Сухомлинський В.О. Вибрані твори вп«яти томах. К., „Радянська школа“. 1986-1987
18. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальнийпосібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. -К: Видавничий центр»Академія", 2000. — 544 с. (Атьмаматер)
19. Черноволенко В.Ф. Мировоззрение инаучное познание. Изд-во
Киевскогоуниверситета, 1980.

Додаток А
 
Анкета
1.  Щотаке вишивка?
a)  цевид декоративно-прикладного мистецтва, в якому зображення виконується натканині лляними, бавовняними чи іншими нитками;
b)  зображенняквітів, листя, тварин нитками;
c) малюнок на рушнику;
d)  малюнокна папері.
2.  Яківи знаєте види орнаментів?
a)  рослинний,геометричний, тваринний;
b)  геометричний,зооморфний:
c) орнамент на тканині, папері, дереві;
d)  незнаю ніяких.
3. Що ми називаємо красивим?
a)  красиве- це те, що викликає радість, приносить задоволення, насолоду;
b)  красиве- це щось яскраве;
c) красиве — це те, що мені подобається;
d)  незнаю.
4.  Колити виготовляєш сувенір, аплікацію, вишивку, мережку, макраме тощо, перш за вседумаєш про:
a)  охайність,акуратність, привабливість, оригінальність, красу своєї праці, про те, що вирібмає бути обов'язково досконалим;
b)  правильність,схожість виробу із зрізком, про те, щоб він сподобався вчителю;
c) оцінку, яку поставить учитель;
d)  щобвстигнути до кінця уроку.
5.  Колити бачиш незвичайну, досконалу, красиву річ (квітку, виріб, картину) то:
a)  обов'язковозвертаю на неї увагу, уважно розглядаю її, намагаюсь зрозуміти, що саме в ційречі мене приваблює, схвильовує;
b)  зупиняюсь,бо мене завжди приваблює щось незвичайне, яскраве;
c) звертаю на це увагу, бо ніколи такого небачив;
d)  яне задумуюсь над цим,
6.  Якийподарунок ти вважаєш найкращим?
a)  зробленийсвоїми руками;
b)  купленийу магазині:
c) такий, що тобі зайвий;
d)  менібайдуже.
7.  Чимтобі найбільш подобається займатися у вільний час?
a)  малювати,ліпити, вишивати, виготовляти поробки з паперу, тканини, конструювати тощо;
b)  робитивсе, що може бути корисним, важливим, приємним і радісним для оточуючих і длямене;
c) роблю все, що захочеться;
d)  важкосказати.
8.  Щона твою думку може зробити людину радісною, доброю, щасливою,? Чому ти таквважаєш?
a) задоволення від хорошого вчинку,майстерно виготовлена поробка, досконало написана картина, оскільки це приємномені і може принести задоволення іншим. Це красиво;
b) цікава книжка, художній фільм, слуханнямузики, оскільки це цікаво і допомагає багато про що дізнатись і багато чомунавчитись;
c) все, що людині подобається;
d) не знаю.
9.  Яне покажу мамі (папі, вчительці) недбало виконану доробку тому, що:
a)  менібуде соромно, що я недбало і некрасиво виконав (виконала) роботу, це можезасмутити батьків чи вчительку;
b)  промене подумають, що я не вмію красиво і уміло працювати;
c) мені поставлять погану оцінку;
d)  яне розумію, чому не можна показувати.

Додаток Б
 
Тема уроку: Народнаіграшка
Мета уроку: Формуватиуявлення про види українського декоративно-вжиткового мистецтва. Ознайомитиучнів з виробами й колірною палітрою народних іграшок, різновидамиорнаментальних мотивів. Розвивати фантазію, творчість, естетичні смаки.Виховувати інтерес до українського декоративно-вжиткового мистецтва.
Обладнання: Альбом,фарби, шаблони іграшок, пензлики, пір'їнки, керамічні іграшки, посуд, малюнки,фотознімки, таблиці з різновидами орнаментів, записи українських мелодій.
Хідуроку
1. Організація класу
2. Мотивація художньо-трудової діяльності
2.1 Читання вірша«Глиняний коник» М.Людкевича Я зліпила з глини коника, Сам червоний,а грива чорна. Крешуть іскри малі копитця. Підкувала я їх у кузні, Чистимзолотом із скарбниці. Любий конику буйногривий! Ось дихну — ти почнеш іржати.Ми з тобою тоді полинем,
Десмереки на синіх горах. Де чекають на нас Карпати.
— Хто створює глиняні іграшки? (Гончарі)
— Сьогодні ми побуваємо в майстерні художників-умільців
інавчимось створювати гарні народні іграшки. Будемо вчитися розписувати їхорнаментальними мотивами.
3. Розвиток художньо-трудових дій
— Різноманітний і гарний природний матеріал — глина, дерево, метал. Але красайого відкривається не всім людям, а лише чуйним і уважним, в руках яких вінрозмовляє мовою краси. По всій нашій Україні живуть такі люди. Цехудожники-умільці. В їхніх руках відбуваються цікаві перетворення у вироби, зякими ми сьогодні познайомимось.
3.1 Розгляд керамічнихвиробів, іграшок. — З чого зроблені іграшки? (З глини, дерева).
— А чи однаковий розмір іграшок? ( Так, вони всі маленькі, невеличкі),
— Давайте уважно подивимося на іграшки й спробуємо визначити, що в них спільного,а що відрізняє їх одне від одного. Фігурки коників, козликів, баранців, оленівмають переважно однакову конструкцію, спираються на чотири ніжки. Розрізнити їхможна в основному лише за формою голови, однак незважаючи на це, кожен звиробів виразний, передає певний характер — коники скачуть, весело іржуть.
Фігуркипташок здебільшого спираються на один стояк, який своєю вагою утримує їх увертикальному положенні.
Глинянівироби пластичні, без гострих країв, мають здебільшого прості, узагальненіформи й передають лише основні, найтиповіші риси тварин. Глину м«яли,розгладжували пальцями. Ця рукотворність і надавала кожному виробунеповторності й своєрідності.
Формаж дерев'яної точеної іграшки зумовлена токарною основою: лінії суворі, пружні,об'єм іграшки створюється обертанням заготовки з дерева, яка внаслідок такоїобробки стає гладенькою до блиску.
Затрадицією в сім'ях гончарів роботою вважалося виготовлення посуду. Все ж інше,що не приносило прибутку сім'ї, було забавкою, заняттям жінок і дітей. Вониліпили звірів, пташок і розмальовували їх тоненьким пензликом або пір’їною,майстрували свищики.
Своївироби гончари ліпили і продавали на весняному ^ярмарку. Іграшки робили досвят, тому вони мали бути яскравими й нарядними.
Якимиж кольорами розписували іграшки? Використовували різні кольори:брунатно-червоні та вохристі барви із вкрапленням зеленої та синьої, по жовтомуабо білому фоні розкидані рослинні візерунки або сині й фіолетові плями-»яблука" на спині й грудях коня.
3.2 Розгляд зразківорнаментів, які використовуються у розписі народної іграшки.
3.3 Практична робота
— Чому іграшки робили яскравими, святковими? (Тому що їх робили до свят, щоб вонивсіх радували).
— Зараз ми з вами уявимо, що знаходимося в майстерні народних умільців іготуємося до весняного ярмарку. Кожен розписуватиме ту іграшку, яка йомунайбільше подобається. (Діти вибирають шаблони тих іграшок, які їм довподоби, обводять, розписують тоненькими пензликами, пір’їнками, використовуючирізноманітні мотиви. Під час роботи звучить українська мелодія).
4. Підсумок уроку
4.1 Відвідування весняногоярмарку, визначення кращих робіт.
4.2 Складання віршованихфраз, аналогічних наведеним
Розмалююіграшку, розмалюю,
Коникагривастого намалюю.
Розмалююпташечку, розмалюю.
Півника… намалюю.
Розмалююіграшку, розмалюю,
Козлика… намалюю.
4.3 Прибирання робочих місць.

Додаток В
Конспект інтегрованого нестандартного уроку зхудожньої праці та народознавства
 
Тема уроку: Великдень.Писанка.
Мета уроку: Ознайомитидітей із найдавнішим, найурочистішим церковним святом, традиціями нашого народущодо святкування Пасхи, ознайомити з писанками як творамидекоративно-прикладного мистецтва, символікою знаків на писанках. Вчити ліпитипаски, підбирати узори і розписувати писанки.
Розвиватифантазію, пам'ять, мислення.
Виховуватилюбов до нашого народу, його традицій, звичаїв і обрядів, привчати до ритуалів.
Обладнання: Малюнкиіз зображенням писанок, писанки, крашанки, паски, ікона, свічки, вишиванісерветки до Великодня, тісто для виліплювання пасок, гуаш, глиняні крашанкирозфарбовані і не розфарбовані, папір, клей, ножиці, кольорові олівці.
Хід уроку
1. Організація класу
2. Актуалізація знань учнів
2.1 Весна прийшла, святапринесла
— Що у мене в руках? (Гілочка свяченої верби).
— А де святять вербу? (У церкві).
Неділяза тиждень перед Великоднем називається «вербною», а тиждень перед цієюнеділею вербним. У вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозятьбагато вербового гілля. У церкві зранку відправа, а потім священик окропитьгілля свяченою водою. Тоді люди беруть собі гілочки і йдуть додому. Колисьгосподарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, авідразу садили на городі або на полі кілька гілочок, щоб росла «Богові наславу, а нам, людям, на вжиток», а решту ставили в хаті на покуті підобразами. Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто не ходив до церкви, тобили такою свяченою вербою, примовляючи: «Не я б»ю, верба б"є,за тиждень — Великдень, недалечко — червоне яєчко". Свячена вербакористується великою пошаною серед нашого народу.
— Гріх ногами топтати свячену вербу.
— Нею виганяють скот, щоб нечисть не чіплялася до тварин.
Відомо,що коли Спаситель їхав на віслюкові, то люди встеляли
йомудорогу пальмовим гіллям. З цього і пішов звичай святити гілля дерев у цюнеділю. У південних країнах, де росте пальма, святять пальмове гілля. У нас, вУкраїні, пальм немає, тому нашим предкам довелося вибрати вербу.
2.2 Читання віршів
 
Квітень
Квітень- славний квітникар.
Сонечкорясно
Уквітчаєнам календар
Першимцвітом-рястом.
Космонавтамсклав букет
Вїхній день на славу.
Вкошик на Великдень
Писанкипоставив.
 
Великдень
Котиласяписаночка
Згорина долину.
Прикотиласяпростісінько
Донас у гостину.
Аза нею йде Великдень,
Несебілу паску,
Дзвонитьв дзвони, розсипає
Радощіі ласку.
Відчиняймоворітонька,
Гостоньківвітаймо,
«ХристосВоскрес
Разомз нами усі заспіваймо!
 
3. Оголошення теми і мети уроку
— Говорять „За тиждень — Великдень, недалечко — червоне яєчко“. Як щеназивають це свято?
— Сьогодні ми з вами будемо вчитися підбирати і складати різні орнаменти,розмальовувати писанки, ліпити паски. Уявіть собі, що у нас відкриваєтьсячарівна майстерня народних умільців. Наш урок ми проводимо перед Великоднем,щоб ви навчилися до свята робити писанки і допомогли своїй мамі їх розписати.
4. Вивчення нового матеріалу
4.1 Розповідь про Великдень
Немаєв Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як воскресіння Христове. Вньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічногожиття.
ЗавершуєтьсяВеликий піст у скорботі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настанетой великий день, який зветься Великоднем, свято радості і добра, прощення ближнього.Після
Воскреслоїутрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату,щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у рукахі бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскреслоїрадості, по-великодньому цілуються.
— Христос Воскрес!
— Христос Воскрес!
Вцей день прощають всім своїм ворогам, недругам.
Знаменитів усьому світі українські писанки беруть початок від прадавніх вірувань нашогонароду. На Київщині розповідають таку легенду.
КолиІсус Христос ходив з святим Петром по землі, то вони проходили через одне село,а там були злі люди; побачили вони Христа. Та й почали камінцям та грудкамишпурляти у нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з ньогописанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петропозбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готуватикрашанки й писанки на Великдень.
Найпершеяйце, за легендою, мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу.
Безписанки не обходиться жоден Великдень. Наша писанка стала відома в усьомусвіті, а в Канаді їй є великий пам'ятник. Дотепер вважають, що писанкаприносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви.
Існуютьтакі повір»я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускаликрашанку чи писанку і гроші. Освячену писанку з давніх-давен клали до першоїкупелі немовляті, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі,щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.
Легенда
Десьглибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає вінсвоїх гінців на землю — чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато — змійчахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли вже небуде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й недочекається. Бо то дуже давня традиція нашого народу — малювати писанки.
4.2 Розповідь про писанки
— Що означає слово писанка? Від якого слова походить? (Від слова«писати»).
Писанка маєбагато кольорів і малюється воском. Розрізняють:
Крашанки- яйця одного кольору, які постійно виготовляють вашімами та бабусі.
Дряпанки- яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шиломвишкрябують орнамент. їх ще називають шкрябанками.
Крстанки- спочатку воском накрапають візерунок, а потімфарбують, тобто опускають у барвник.
Мальованки-малюються пензликом, фломастером, олівцем.
— Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний,побутовий).
Розмальованіяйця — писанки присвячували сонцеві, весні, а розписували їх напередодні святавесни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бутипростим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ті орнаменти не простиммалюнком, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами.
Сонце-це носій світла і життя.
Хрест- це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу,чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.
Трикутник- є символом вогню, безсмертності та чоловічої таматеринської сили.
Триріг-є знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії і порядку.
Зоря-знак неба.
Свастика- це знак святого вогню і сонця.
Колоссяі зерно — є уособленням предків, святою їжею.
Граблі-це символ дощу.
Гілка-як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.
Кольори,в які фарбували яйця, мали свою мову.
•Червоний — радість життя
•Жовтий — місяць, зорі, врожай
• Блакитний — здоров'я
•Зелений — воскресіння природи
•Чорний з білим — пошана духів
•Червона з білим — родинне свято, мир, щастя
•Бронзова, коричнева — матір земля, її врожай, щедрість до людини
4.3 Інструктаж
1 група. З готовоготіста виліплюють пасочки. У дітей у кожного на парті кусочок тіста, мука,дощечка для роботи. Показати дітям, як печуть готові пасочки, як їхприкрашають.
Елементиприкрас: листочки, хрестики, розочки, косички, кульки. Показати, як з тіставиробити форму пасочки, а потім діти самі їх прикрашають. Зроблені дітьмипасочки вчитель збирає на дечко, а потім садовить у «пічку», яказнаходиться у куточку класу, для випікання.
2 група. Розписуютькрашанки гуашшю, милом. Для роботи у дітей на партах приготовані гуашеві фарби,пензлики, шматочки мила, тоненько загострені. Показати дітям готові писанки:дерев'яні, а також з глини, звернути увагу на різноманітність орнаментів. Напартах у дітей є виготовлені з глини і пофарбовані крашанки, також є вареніяйця. Діти розписують їх різними орнаментами, гуашевими фарбами; кілька учніврозписують нефарбовані варені яйця кусочками заточеного мила. Потім вчительзбирає писанки і вкидає їх у фарбник.
3 група. Діти працюють зкольоровим папером і картоном. На партах у кожної дитини шматочки кольоровогокартону і заготовка з тонкого кольорового паперу, вирізані у формі овалу яйце.Діти простими олівцями наносять різні орнаменти, потім ножицями вирізаютьпрорізі і наклеюють на картон. Вийшли витинанки. Кілька учнів кольоровимиолівцями і фломастерами розфарбовують готові картонні тарілочки для того, щобпокласти на них виготовлені писанки.
Колизакінчили роботу, діти розповідають загадки, прислів'я, народні повір’я.
Загадки
1.Що святіше за хліб? (Паска)
2.В одній бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)
3.У фарбах катається, до церкви збирається? (Яйце)
Прислів'я
1.Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.
2. Красна річкаберегами, а Великдень — пирогами.
Народні повір'я
1.Коли печуть паску, не можна, щоб у хаті був хтось чужий.
2.У свята забороняється працювати. Навіть замести у хаті вважається гріхом.
3.Садовлять паску у піч з молитвою, з примовлянням «Христос воскрес»,теж саме роблять і витягуючи її з печі.
4.Садовлячи паску, приказують: «Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці- геть з хати».
5.Основне, чого бажають, щоб діти росли здорові, як паска.
6.Нічого в цей день не можна позичати.
7.Топтати ногами рештки фарбованого яйця гріх. Хто це робить, того Бог покараєхворобою.
5. Практична робота учнів
6. Виставка дитячих робіт, виявлення найкращої мальованки
7. Підсумок уроку
7.1 Оформлення великодньогостолика виготовленими виробами.
7.2 Прибирання робочихмісць.

 
Додаток Г
Виховнагодина
Тема заняття: Любіймалечі про гончарні речі
Мета заняття: Знайомитидітей з національним українським посудом та працею гончарів. Дати поняття проприродний матеріал для гончарної справи (глину). Знайомити з історієюгончарства в Україні. Поповнити словниковий запас словами: гончар, глина,кераміка, тиква, макітра, куманець, барильце. Закріпити правильну вимову звука«г» в назві посуду: глечик, горщик, глина. Розвивати інтерес догончарної справи. Удосконалювати українську мову дітей. Вчити розписувати посудпензлем, удосконалювати техніку розпису.
Попередня робота: Бесідапро керамічні старовинні речі, ліплення дітьми виробів посуду, розписукраїнського посуду (паперові плоскі форми), знайомство з гончарним кругом.
Обладнання: Глинянийсучасний та минулих років посуд. Набір глиняного посуду в мініатюрі. Гончарнийкруг, шмат глини, малюнок Гончара. Народний фольклор: приказки, прислів'я,загадки, заклички, скоромовки. Паперові плоскі форми посуду, пензлі, гуаш.
Хід уроку
1. Організація класу
2. Повідомлення теми і мети заняття
Діти,сьогодні у нас незвичайне заняття. Ми з вами відкриємо віконечко у світ цікавихречей українського побуту.
3.Вивчення нового матеріалу
3.1 Вступна бесіда
— Що є найголовнішим в світлиці? (Піч)
— Для чого вона потрібна в українських хатах? (Кажуть, піч — оберіг)
— Чому так кажуть? (Оберігає господарів від холод}' та голоду, годує та зігріває)
— А навколо печі все цікаві речі. Що тут є? (Рогачі, кочерга, багато різногопосуду)
— З чого зроблений цей посуд? (З глини)
— Де берутьглину? (Копають на берегах озер та річок). Осі вона, ця глина. Вона буваєрізною: червоною, жовтою, оранжевою білою і навіть зеленкуватою. Я розкажу вамлегенду про глину.
3.2 Легенда про глину
Біжитьшвидка гірська річка Латориця в Закарпатті. Вона була свідком тих подій, якісталися на її узбережжі. Хлопчаки з плаю пасли вівців неподалік від річки. Йшлавелика злива, змила на березі ґрунт. Один з хлопчаків підковзнувся і мало невпав — руками обперся на землю. Земля виявилась м«якою, податливою.Хлопчик взяв землю до рук та став скочувати колобки, а далі плоскі кружечки.Потім зліпив якесь звірятко і показав товаришам. Ті й собі захопилисьліпленням. Надвечір у село діти несли в руках багато виробів з тогом»якого ґрунту — то й була глина. Зацікавились нею і дорослі. Спочаткуліпили іграшки, а далі — посуд, будівельний матеріал, робити фарби, бо глина єрізного кольору.
3.3 Зустріч з гончарем
— Як називають людину, яка робить посуд з глини? (Гончар)
— Як будуть називати вироби, зліплені гончарем? (Гончарні)
— Як сказати про гончара, коли його всі хвалять? Коли про нього всі знають?(Добрий майстер, відомий, славетний)
Прислів'я
♦Глина для гончара, що пісня для солов'я.
♦Гончар без круга, що рослина без цвіту.
♦Глини накопав, а вже хоче горщик робити.
— Який перший звук у слові «глина»?
— Як він вимовляється? (Глухо)
3.4 Гра на полі чудес
— Діти, сталося диво! Наш звичайнісінький гончарний круг перетворився на полечудес, а це — гра. То ж швиденько починаємо грати.
1).Чи знаєте казки, де йдеться про глиняний посуд?
а).«Взяв журавлик глечик з вузьким горлом, поклав туди смачну крашанку та йзапросив лисичку на гостини...» («Лисиця та Журавель»).
б).«Ну,клятий глечику, постривай же, ось я тебе втоплю -та й побігла лисичка зглечиком на голові до річки ...» («Лисиця та глечик»).
2).Чи знаєте ви загадки? Довге та вузьке горло має, воду холодною зберігає.(Тиква) В мене вмілі рученята. Посуд дуже я люблю. Зараз сяду, візьму глину, та… я зліплю (Макітру)
— Знайдіть макітру серед посуду.
— Чому вона такназивається? (В давнину мак терли)
— Для чого застосовують її в наш час? (Складають вареники, млинці, сирники)
3).Чи зумієте розписати український глиняний, тобто керамічний, посуд? (Зуміємо)
Дітирозписують посуд — плоскі фігури посуду з паперу.
4 Підсумок заняття
— Звідки взялася глина?
— Які ви запам'ятали гончарні вироби?

 
Додаток Д
 
Тема уроку: Українськавишивка
Мета уроку: Ознайомитиучнів з характерними особливостями української народної вишивки, основними їїкомпозиційними засобами виразності (стилізація, ритм, гармонія кольорів таінші). Розвивати уміння та навички виконувати зображення за допомогоюкартопляного штампу за мотивами української народної вишивки, створюватимініатюрні витинанки з серветкового паперу. Виховувати національнусамосвідомість, інтерес до народних традицій, культурної спадщини українськогонароду.
Формуватиестетичні почуття, художній смак.
Практична робота: Роботакартопляним штампом, ескіз рушника, оздоблення роботи витинанкою.
Вид заняття: Зображенняна площині.
Обладнання.
Для вчителя: оригінальнізразки української народної вишивки та її окремих елементів, зразки робіт,альбомні аркуші, серветковий папір, картопляний штамп, ножиці, клей, пензликдля клею, акварельні фарби, посудина з водою, пензлик, клейонка.
Для учнів: альбомніаркуші, серветковий папір, картопляний штамп, ножиці, клей, пензлик для клею,акварельні фарби, посудина з водою, пензлик, клейонка.
Хід уроку
1. Організація класу
2. Повідомлення теми уроку
— Діти, погляньте, які красиві вишиванки! (Демонстрація оригінальних зразківукраїнської народної вишивки).
— Які вироби представлені сьогодні на робочій виставці?
— Чим прикрашені сорочки, серветки, рушники?
Сьогодніми поговоримо про українську народну вишивку. 3«ясуємо, чим цінні цівироби, яка особливість їх як художніх мистецьких творів. Створимо ескізукраїнського рушника.
3. Вивчення нового матеріалу
3.1 Вступна бесіда
— Як називаються ці вироби?
— Яке практичне значення вони мають?
— До якого мистецтва належить українська вишивка?
— Що означаєпоняття „декоративно-прикладне мистецтво“, „народнемистецтво“?
— Хто автор цих виробів?
3.2 Розповідь вчителя
Вироби,оздоблені українською вишивкою, використовуються в повсякденному житті. Алевони виконують не лише практичну функцію, а й мають велике естетичне значення.Адже краса робить людину кращою, добрішою. З давніх давен люди виготовляли речідля повсякденного вжитку, піклуючись про те, щоб вони були не тільки зручними,практичними, а й красивими. Такі вироби належать до українського народногодекоративно-прикладного мистецтва. Перед вами зразки української народноївишивки. Особлива цінність цих виробів полягає в тому, що вони виготовленіруками людини, поєднавши в єдине ціле щирість своєї душі, талант, розум,терплячість характеру, майстерність рук, любов до праці. Тому кожна така річнесе в собі частку тепла людського серця, сповнена магічною силою краси ідоброти душевної. Вишиванням здебільшого займались дівчата та жінки. Кожна зних вміла вишивати і знала свої секрети цього мистецтва. Важко уявити собіУкраїну без рушників, вишитих сорочок. Недарма говорять в народі: „Хатабез рушника, що сім'я без дітей“. Давайте пригадаємо, які народні звичаї,традиції і обряди пов'язані з використанням рушників та інших вишиванок?
3.3 Аналіз зрізків
— Існує два основних способи вишивання рушників. Які?
— Як ви вважаєте, який спосіб давніший: гладь чи хрестик? Доведіть свою думку.
— Які кольорові поєднання традиційні для української вишивки'7
— Що символізує чорний колір? Червоний?
3.4 Підготовча робота
— З чого складається малюнок вишивки?
— Як називається малюнок, який складається з рослин: квітів, листя?
— Як називається малюнок із зображенням людей, будинків, літер?
— Що називається орнаментом?
— Які бувають орнаменти?
— Порівняйте зображення на вишивці та на фотографії. Чим вони відрізняються?
— Як називається спрощення при зображенні елементів рослин, речей в орнаменті?
— Чим ще стилізація відрізняється від фотозображення?
— Девикористовують орнаменти? З якою метою?
4. Закріплення вивченого матеріалу
4.1 Тренувальнівправи
— Діти, приготуємо для роботи фарби. Сьогодні ми виконуватимемо ескізукраїнського рушника у техніці роботи картопляним штампом. Для цього виконаємодекілька тренувальних вправ. Подумайте, на яку геометричну фігуру схожийхрестик у вишивці? Правильно, на квадрат. Тому картопляний штамп має виглядквадрата. Ви отримали два картопляних штампа: для червоної та чорної фарби.Зверніть увагу: будь-яке зображення в техніці картопляного штампу складається зквадратиків чорного та червоного кольору. Між квадратами проміжок 1-2 мм.Працюємо на аркуші паперу, який призначався для тренувальних вправ. Олівцеммалюємо тонку вертикальну пряму лінію. Вздовж неї виконати картопляним штампом»смужку", «сходинки». Олівцем намалюємо вертикальну ігоризонтальну лінії, які перетинаються. Виконаємо картопляним штампом«хрестик», «квітку», «пелюстку»,«листочок».
4.2 Інструктаж
Атепер ми починаємо працювати над створенням ескізу для українського вишиваногорушника. Уявімо, що альбомний аркуш — це частина рушника.
— Чим прикрашений край рушника? Давайте створимо мереживо з серветкового паперу.
1).Вирізати смужку 7x20см. Обережно працюємо з ножицями. Пам'ятайте, що гратися,повертатися не можна тоді, коли* тримаєш ножиці в руках. Передавати ножицікільцями вперед.
2).Скласти смужку у чотири рази віялом.
3).Нанести простий малюнок мережива олівцем.
4).Вирізати мереживо по контуру.
5).Приклеїти папірець-мереживо до альбомного аркуша.
Прикрасимонаш рушник орнаментом у смужці. Смужка ближче до краю рушника. Щоб намалюватиорнамент, поділимо смужку на чотири рівні частини, у яких розташуємо елементиорнаменту7.
5. Практична робота учнів
5.1 Індивідуальна роботавчителя з учнями, які роблять в роботі помилки. Виправлення типових помилок.
6. Аналіз та оцінювання робіт
— Які ескізи вам подобаються більше, чому?
— Які кольори використовували учні в роботі?
— Чи є вони традиційними для української народної вишивки?
— Чи можнавикористати ці ескізи для вишивання?
7. Підсумок уроку
— Чому вироби, оздоблені українською народною вишивкою можна віднести донародного декоративно-прикладного мистецтва?
— Які орнаменти частіше використовували для вишивки рушників?
— Яке значення українська народна вишивка має особисто для вас?
Додаток Є
 
Тема уроку: Аплікаціяз соломки
Мета уроку: Закріпитиуявлення учнів про взаємозв'язок живої природи з людиною; навчити виготовляти аплікаціїз соломи. Дотримуватись точності й охайності в роботи. Виховувати дбайливеставлення до всього живого.
Обладнання: Соломка,готовий виріб, малюнок лелеки, інструменти для роботи з соломою (ніж, ножиці,пензлики, клей ГІВА, кольоровий папір).
Хід уроку
1. Організація класу
2. Повідомлення теми і завдань уроку
2.1 Вступна бесіда — вікторина
— Сьогодні на уроці ми будемо працювати під девізом "'Люби та бережи свійрідний край5'. Почнемо з відгадування загадок:
а).Які ноги, такий ніс, по болоту ходить скрізь, хату на хаті має, жабам рахунокзнає.
б).Відлітають за моря, у краї далекі, на будинках гнізда в'ють, звутьже їх… (Лелеки).
— Правильно. А зараз усно опишіть цього птаха за малюнком: птах має дзьоб,голову, тулуб, крила, хвіст і ноги. Тіло його покрито пір«ям. Воно білогокольору. Птах середньої величини, має довгий дзьоб і довгі ноги. Це — лелека.
Внашій місцевості теж живуть ці чудові птахи. Український народ дуже любить їх ісклав про них багато пісень, віршів, казок, легенд. Послухайте одну з легенд.
Яклелеки дітей рятували
Давноце було, коли на українську землю напали орди кочівників. Налетять, підпалятьхати, виженуть худобу, заберуть у полон жінок та дітей. А малюків кидалинапризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стукотом дзьобів почали кликатикозаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули. І тоді птахи підхопилина крила потерпілих малюків, піднялися високо над землею. Почули своїх дітейкозаки і кинулися наздоганяти ворогів. А лелеки кружляли над ними, вказуючидорогу'. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам вУкраїні завжди раді.
— Отже, сьогодні на уроці художньої праці ми навчимося виготовляти аплікації натему „Лелеки“.
3.Актуалізація опорних знань
— Ви принесли в клас соломку. Пригадайте, як приготували її.
Учень:Найкраще використовувати соломку з жита, пшениці і вівса. Якщо солому висушитизеленою, вона матиме яскраво-жовті, зелені і голубі кольори. Солома, скошенавосени, має багато відтінків: синювато-бордових, сизих, сивих та інших. Вчасноскошена, вистояна солома дає сріблясті, золотаві і червонуваті кольори.Підготовлену для роботи суху солому розрізують гострим ножем по довжині стеблана дві частини, намочують у гарячий воді і прасують праскою. Найширшу смужкуможна дістати із стебла вівса. Для роботи з соломою потрібні ніж-скальпель,ножиці, пензлики.
4. Вивчення нового матеріалу
4.1 Демонстрація вчителемвиробів з соломи.
4.2 Розгляд аплікацій ізсоломи — »Лелеки"
4.3 Інструктаж
1).Підготуйте картон для композиції
2).Покрийте його фарбою потрібного кольору
3).На підготовлену основу наведіть малюнок
4).Подумайте, як краще наклеїти смужки соломи: горизонтально, вертикально, похило.
5. Практична роботаучнів
5.1 Довідки книголюбів (підчас практичної роботи учні розповідають, про що дізналися з довідковоїлітератури ).
Першийучень: В Україні гніздяться два види лелек. Я розповім про білого лелеку: птахвеликий за розміром (зріст до 110 см, вага до 4,5 кг). Забарвлення біле, завинятком чорних кінців крил* По земля ходить повільно. Відпочиваючи, стоїть наодній нозі. Лелеки оселяються на даху хати чи на вершині зламаного дерева.Гніздо може мати вагу до 400 кг, а висоту до 1,5 м. Кладку висиджує і самка, ісамець. Самка відкладає яйця дуже довго — по одному через 2 — 3 дні. Процесвисиджування триває 33 — 34 дні. Потім ще 55 днів годування пташенят в гніздіта 18 днів — на волі. Лелеки живляться жабами, ящірками, жуками, молюсками,мишами, ховрашками і рибою. Відлітають лелеки від нас рано — в першій половинівересня. Більше двох місяців летять вони в Африку. А зворотній шлях наБатьківщину долають в два рази швидше. Гніздяться на всій території України,крім південного сходу та Криму.
Другий учень:Трохи менший від білого лелеки чорний лелека. Забарвлення пір«я у ньогочорне. Дзьоб та ноги яскраво-червоні, черево біле. На відміну від білихчорногузів чорний лелека тримається глухих місць. Гніздяться лелеки окремимипарами в долинах річок чи поблизу озер, де болота і сирі луки чергуютьсялісовими ділянками або скелями. Вже в серпні чорні лелеки рухаються на південь,однак відліт у теплі краї іноді затягується до пізньої осені. В Українігніздяться на Поліссі і в Карпатах, але всюди є рідкісними. Потребують охорони.Занесені до Червоної книги.
6. Взаємооцінювання робіт учнів
7. Підсумок уроку
— Сьогодні на уроці ми дізналися про життя наших пернатих сусідів на планеті. Мипобачили, як тісно вони пов'язані з землею, як вони залежать від неї, а значитьі від нашої доброти, участі. їх життя знаходиться в наших руках. Білих лелекпоки що не занесли в Червону книгу, але якщо їм не допомагати, вони станутьтакими рідкісними, як чорні лелеки.

 
Додаток Ж
Іна тім рушникові,..
Тема уроку: Декоративно-вжитковадіяльність. Створення орнаменту для рушника
Мета уроку: Ознайомитиучнів із символікою та орнаментами українського рушника, закріпити навичкипобудови рослинного та геометричного орнаментів на основі українських вишивок.
Розвиватипочуття композиції, кольору, удосконалювати навички роботи з картоплянимштампом.
Виховуватихудожній смак, прищеплювати любов до народного мистецтва.
Терміни і поняття: Рослиннийорнамент, геометричний орнамент, стилізація.
Методичне забезпечення уроку: Українськівишиті та ткані рушники, зразки орнаментів, робота вчителя.
Обладнання: Картопляніштампи, чотири на парті, гуаш чорна та червона, серветка, підставка дляштапиків, папір у вигляді рушника.
Хід уроку
1. Організація класу
2. Оголошення теми і мети уроку
(Звучить»Пісня про рушник", сл. А.Малишко, муз. Г.Майбороди).
— Прослухавши пісню, розглянувши наш святково приораний клас, давайте всі разомвизначимо, про що будемо говорити на уроці.
Нашсьогоднішній урок присвячений українському рушнику.
3. Вивчення нового матеріалу
3.1Вступне слово вчителя Український рушник.Оздоблений квітами, зірками, птахами. Скільки він промовляє серцю кожного з нас.Ще з сивої давнини і до наших днів, в радості і в горі — рушник завжди з нами.Рушник є ознакою охайності, працьовитості кожної жінки. Простий, скромнооздоблений рушник висів у кожній сільській хаті біля порога на кілочку. Нимвитирали руки і називали утиральником. Із рушником-стирачем поралися біля печі.Найкращі рушники прикрашали ікони, вони називалися божники. Вікна і дверіохороняли від злих сил рушники-обереги. Над картинами, дзеркалами вішалагосподиня кілкові рушники. Прибрана рушниками хата виглядала як писанка. Безрушника, як і без пісні,
необходилася жодна подія в житті людини: народження, одруження, смерть. Нарушники клали новонароджене маля, щоб росло здоровим і щасливим. Вишиватирушники мами навчали своїх дочок ще змалку. Дівчата вишивали рушники і в кожнувишивку вкладали свою мрію. У працьовитої господині було до сорока рушників.Поширений звичай перев'язувати рушниками сватів — згода на одруження. Під часвесілля ставали молоді на білий вишитий рушник. Дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллюна рушнику. Коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник,щоб нагадував рідну домівку, оберігав від лиха. Рушники стелять під плечіпокійнику — на них опускають домовину.
— Яким орнаментом прикрашений цей рушник? Чому ви так думаєте?
Найдавнішірушники прикрашав геометричний орнамент. Геометричні фігури уособлювали силиприроди і були охоронними знаками. Саме біле полотно рушника — це мати-земля.ромби, хрести — символи сонця, вогню.
Рослиннийорнамент заявився пізніше. Жінки милувалися живими квітами, а на полотнірозквітали квіти спрощені (стилізовані).
Рушникибувають ткані та вишиті хрестиком і гладдю. 3.2. Інструктаж
Вишивказвичайно прикрашає край рушника.
1).Вмочити штамп у чорну чи червону фарбу.
2).Поштампувати дві крайні смуги.
3).Іншим штампом намітити середин}-, і, якщо потрібно, розділити навпіл смугу.
4).Інші лінії наносяться за задумом.
5).Якщо закінчили смугу, можна над готовою смугою додати візерунок у квадраті.
4. Практична робота учнів
5. Аналіз та оцінювання робіт
6. Підсумок уроку
— Про що ми сьогодні говорили на уроці?
— Як називаються рушники, які прикрашають ікони?
— Як називаються рушники, які вішали над вікнами і дверима?
— Що таке кілкові рушники?
— Які рушники єу ваших домівках?