Процесуальні основи та методика участі захисника у дослідженні доказів в процесі судового розгля

Лисенко Олексій

1). Процесуальні основи та методика участі захисника у

дослідженні доказів в процесі судового розгляду.

Конституція України проголошує:

У статті 59. “Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних

органах в Україні діє адвокатура”.

У статті 62 “…Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом…”.

У статті 63.”…Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.”

У статті 129.”…Основними засадами судочинства є:

1) законність;…

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду

своїх доказів і у доведенні перед судом їх

переконливості;…

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування

технічними засобами;…”

Далі, стаття 44 КпКУ встановлює що: “Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого,

виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги…”, “Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.”

У статті 48 КпКУ зазначено що: “Захисник зобов'язаний використовувати передбачені в цьому Кодексі та в інших законодавчих актах засоби захисту з метою з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та надавати їм необхідну юридичну допомогу. З моменту допуску до участі у справі захисник має право:

…3) ознайомлюватися…, після закінчення досудового слідства з усіма матеріалами справи;

4) бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого та при виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їх клопотанням чи клопотанням самого захисника…;

6) брати участь в судових засіданнях;

7) ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;

8) подавати докази, заявляти клопотання і відводи, висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду;

9) виступати в судових дебатах;

10) знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження;

11) знати про принесені в справі подання прокурора, апеляції, подавати на них заперечення;

12) брати участь в засіданнях суду при апеляційному розгляді справи;

13) збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.

Документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди.”

Стаття ж 266 прямо вказує, що: “Захисник бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдують підсудного або пом'якшують його відповідальність”

Таким чином захисник, виходячи з процесуальних основ та методики його участі у судовому процесі, має право вивчати докази, та повинний використовувати їх на користь підзахисного у суді, намагаючись за їх допомогою пом’якшити покарання, або спростувати обвинувачення, з іншого боку, якщо захиснику стали відомі будь яки відомості (докази), що свідчать не на користь підзахисного він не забов’язаний їх розголошувати.

2). Методика складання, форма і зміст касаційної скарги,

що подається захисником.

Згідно п.19 ст. 32 КпКУ ““ касаційна скарга” – скарга учасника процесу про скасування або зміну судового рішення в касаційному порядку.” Тобто, у порядку перевірки (нагляду); оскарження у вищестоящому суді.

Згідно статті 383 КпКУ, “у касаційному порядку можуть бути перевірені:

1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;

2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.

У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.”

Згідно статті 395, Касаційний суд перевіряє законність та обгрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.

Згідно статті 384 КпКУ, “Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 мають право подати особи, коло яких визначено у статті 348. Касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині

другій статті 383, мають право подати:

1)засуджений, його законний представник і захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого;

2)виправданий, його законний представник і захисник – у частині мотивів і підстав виправдання;

…Особам, які вправі подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги”

Згідно статті 386 КпКУ, касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383, можуть бути подані захисником протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються. Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383, можуть бути подані захисником протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

У разі подачі скарги з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353(з поважних причин).

Згідно статті 387 КпКУ, касаційні подання на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, подаються захисником через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а на інші рішення - безпосередньо до касаційного суду. До скарги, подання додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 .

Згідно статті 350 КпКУ, у касаційній скарзі зазначаються:

1) назва суду, якому адресується апеляція;

2) особа, яка подає апеляцію;

3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається касаційна скарга, і назва суду, який їх постановив;

4) вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування;

5) прохання особи, яка подає апеляцію;

6) перелік документів, які додаються до апеляції.

При обгрунтуванні захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови касаційна скарга повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Згідно статті 389, подання касаційних скарг на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 зупиняє набрання ними законної сили; подання касаційних скарг на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 не зупиняє набрання ними законної сили.

3). Участь захисника у розгляді справи судом касаційної

інстанції.

Виходячи зі змісту статті 384 КпКУ (як вже казалося вище), захисник має право подати касаційну скаргу від імені засудженого чи виправданого, згідно статті 391, захисник є учасником розгляду справи у касаційному порядку.

“ Підготовка адвоката до ведення справи в касаційній інс­танції, особливо адвоката, який не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції, включає: вивчення справи і доповнення або складання адвокатського провадження; вив­чення законодавчих актів, судової практики, спеціальної літе­ратури; бесіду із засудженим; вироблення плану захисту; одержання податкових матеріалів для подання їх до касаційної інстанції (довідок, характеристик, документів про нагороди і заохочення, стан здоров'я, сімейний стан, актів ревізій та інвентаризацій, витягів із протоколів зборів з проханням про зниження міри покарання, письмового висновку фахівців з питань, то потребують спеціальних знань, тощо); складання тез пояснень при майбутньому розгляді справи в суді касацій­ної інстанції. Касаційне оскарження вироку є обов'язком адвоката, який здійснював захист у суді першої інстанції, якщо він вважає вирок неправильним і таку думку поділяє підзахисний.” (О.Д. Святоцький, М.М. Михеенко “Адвокатура України” К. 1997; стор. 113.)

Згідно статті 390 КпКУ, до початку розгляду справи в касаційному суді захисник має право доповнити, змінити або відкликати скаргу, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду, додержуючись при цьому вимог статті 355 .

Згідно статті 393, на ствердження викладених у скарзі доводів захисник має право подати до касаційного суду документи, яких не було в справі. Нові матеріали не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. захисник повинний вказати, яким шляхом вони були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи.

4). Методика складання та принесення апеляційних скарг

адвокатом в кримінальному процесі.

Згідно статті 347, апеляція може бути подана:

“1) на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені

місцевими судами;

2) на постанови про застосування чи незастосування

примусових заходів виховного і медичного характеру,

ухвалені місцевими судами.

Апеляція також може бути подана:

на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про

закриття справи або направлення справи на додаткове

розслідування;

2) на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом;

на інші постанови місцевих судів у випадках,

передбачених цим Кодексом.”

Згідно статті 348, захисник має право подати апеляцію захищаючи: засудженого, у частині, що стосується його інтересів, виправданого, у

частині мотивів і підстав виправдання, неповнолітнього, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, у частині, що стосується його інтересів, особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру,

обвинуваченого, щодо якого справу закрито, у частині мотивів і підстав закриття справи, обвинуваченого, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, у частині мотивів і підстав направлення справи на додаткове розслідування.

Згідно статті 349, за загальним правилом апеляція подається через суд, який постановив вирок, за винятком апеляцій на ухвалу чи постанову судді, винесену в порядку, передбаченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 КпКУ, які подаються безпосередньо до апеляційного суду у строки, встановлені у цих статтях. До апеляції додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КпКУ, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення.

Згідно статті 350, в апеляції зазначаються:

1) назва суду, якому адресується апеляція;

2) особа, яка подає апеляцію;

3) вирок, ухвала чи постанова, на які подається

апеляція, і назва суду, який їх постановив;

вказівка на те, в чому полягає незаконність

вироку, ухвали, постанови та доводи на її

обгрунтування;

5) прохання особи, яка подає апеляцію;

6) перелік документів, які додаються до апеляції.

При обгрунтуванні захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Задача №1

Відповідь: є, згідно КпКУ, статті 45, п.5 - Участь захисника при розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби; згідно статті 398, п.1 підставою для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону; згідно статті 370, ч.2, п.3 - вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист.

Задача №2

Відповідь: згідно статті 47 ч.1; 46 ч.6; 48 п.3 КпКУ,

Захисник запрошується підозрюваним, заміна одного захисника іншим може мати місце в будь-якій стадії процесу, захисник має право ознайомлюватися після закінчення досудового слідства з усіма матеріалами справи.

Література:

1). Конституція України (28 червня 1996р.)

2). Кримінально – процесуальний Кодекс України

(Затверджений Законом від 28.12.60 ( 1000-05 )

(ВВР, 1961, N 2 ст. 15 )

3). “Адвокатура в Україні” А.Д. Святоцький; М.М. Михеєнко

(Київ 97р.)

4). “Юридический энциклопедический словарь”

под ред. А.Я. Сухарева (Москва 1987г.)