Хiба ревуть воли, як ясла повнi

Х
i
ба ревуть воли, як ясла повн
i

Історія створення роману. У 1872 р. Панас Мирний виїхаву службових справах з Полтави до Гадяча, де у свій час навчавсяі працював у повітовому суді. По дорозі візник розповів йомуцікаву історію про місцевого розбійника Василя Гнидку, якогонедавно відправили на каторгу. Доля сільського чесного парубка,що стає на хибний шлях, зацікавила молодого письменника, і віннаписав нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого" (1872), який1874 р. було надруковано у львівському журналі "Правда". Однакписьменник на цьому не заспокоївся, він задумався над причинами,які призвели Гиндку до розбійництва, написав художній твір про"безталанну дитину свого віку" і назвав його "Чіпка" (1872). Рукопис повісті прочитав Іван Білик (старший брат письменника ІванРудченко, відомий літератор, фольклорист, критик) і порадивсоціальне вмотивувати його вчинки. Поради були слушними, і брати прийнялися за поширення і удосконалення твору; було здійснено кілька редакцій і 1875 р. під назвою "Хіба ревуть воли, якясла повні?" подано до цензури. Однак роман не був надрукованийу зв'язку з опублікуванням Емського акта (1876) про повну заборону друкування творів українською мовою. Тоді письменникпереслав роман у Женеву до дядька Лесі Українки М. Драгоманова, де за його сприянням у 1880 р. твір було надруковано. Дореволюції роман друкувався у Львові (1887) і в Києві (1903, 1905),але в Києві - під назвою "Пропаща сила".

Тема. Сюжет. Особливості композиції. Роман Панаса Мирногота Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" багатоплановий. У ньому відображено життя українського селянства протягом кількох поколінь-від заселення південних степів і закріпачення сіл до реформи 1861 р. і введення пореформених порядків.

Найбільше ж уваги автори приділили висвітленню передреформеного періоду, самого процесу розкріпачення селян і введенню земських порядків у країні. Письменники переконливо показали, щоселяни були обдурені, що реформа не принесла справжньої волі,її було здійснено в інтересах поміщиків та капіталістів. Це й привело народні маси до шукання виходу з нестерпного становища,викликало стихійний протест, який вилився в численні повстанняпроти безправ'я і нового гноблення.

Роман складається з чотирьох великих частин, кожна з якихподіляється на розділи, їх у творі тридцять. Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність. У першій частині йдеться про дитячі і юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а останнязнайомить читача з його трагедійним кінцем. Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями: життя, боротьба і шуканнясоціальної справедливості Чіпки; життєвий шлях Максима Ґудзя,змалювання його морального занепаду: зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народнихрухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок. Важлиничи є також менші сюжетні лінії: історія династії панів Польських. життєвий іплях товариша Чіпки Грицька, матері ЧіпкиМотрі, дружини Галі.

Полії в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічнопсихологічній послідовності. З головним героєм твору ми знайомимоси, коли ранньою весною він, сільський парубок, іде оглядатисвою ниву, де зустрічається з "польовою царівною"-дівчиноюГалею, а потім йде розповідь про його дитячі роки, працю за підпасича і те, як він стає господарем. Про дідів і батьків Чіпки і Максима йдеться не в першій, а в другій частині. Крім того, у творібагато спогадів і згадок персонажів, вставних епізодів, пейзажів,описів, масових сцен, розповідей, які поширюють панораму зображення сслиііськиго життя, дають соціально-психологічну мотиваціювчинкам персонажів, їх поведінці. Екскурс у минуле в другий частині роману, ясна річ, гальмує розвиток основних подій, дуже поширює експозицію, однак дає багатющий матеріал для характеристики головних персонажів, можливість авторам відобразити споконвічну боротьбу народних мас за волю, за людські права. Перший серйозний конфлікт Чіпки з місцевою владою - це епізод,коли у нього відбирають землю, якою його матір наділила громада.

Це й становить зав'язку твору. Молодий дбайливий господаршукає справедливості, сподівається знайти захист у суді, алескрізь кругова порука і кривда, що й приводить його до стихійногобунтарства. Талановитий юнак боляче сприймає грабіжницькийхарактер розкріпачення і сміливо захищає кріпаків під час бунту.

Щоб помститися кривдникам, він стає на шлях розбою, "рівняєбідних з багатими". Але сильна натура не може відразу впасти.

До чесного життя повертається Чіпка після одруження з Галею.Односельці обирають його членом земської управи, він хоче бутикорисною для громади людиною. Однак для повітових земськихдіячів він виявився небезпечним, і його незаконно виключають ізземства через "неблагонадійність". "Як сто зміїв разом ужалилойого серце"-таким порівнянням підкреслюються переживанняЧіпки. Боротьба з земським панством і губернськими виновниками "за правду" є кульмінацією в творі. Перемагають хитрі і підступні вороги. Чіпка знову стає на хибний шлях розбійництва, сходиться з злочинним товариством; життя зробило його жорстоким.

Арешт і заслання Чіпки до Сибіру, трагічна загибель Галійого дружинитака розв'язка твору.

Як бачимо, композиція роману складна, кожна складова частина ЇЇ підпорядкована розкриттю причин, чому кращі люди з народу стають злодіями, розбійниками, власне "пропащою силою".