Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно – економічний університет
Чернівецький торговельно – економічний інститут
Кафедра міжнародної економіки
Індивідуальна науково-дослідна робота з курсу: міжнародні економічнівідносини на тему:
Стан та перспективи міжнародного ринку інжинірингових послуг
Чернівці — 2009
В останні роки великі інжинірингові фірми стали виступати лідерами консорціумів,що поєднують на основі солідарної відповідальності постачальників устаткування івиконавців робіт. У цих випадках вони приймають на себе розробку загальних проектіві організацію роботи.
Майже 95% експорту інжинірингових послуг приходиться на фірми розвитих капіталістичнихкраїн. Основними ж імпортерами інжинірингових послуг виступають країни що розвиваються(більш 80% світового імпорту). Найбільший ринок інжинірингових послуг у країнах,що розвиваються — нафтовидобувні держави Азії. Другий по важливості ринок — африканський(головним чином, Північна Африка). У 80-і і 90-і рр. в імпорті інжинірингу зросталачастка промислово розвитих країн Європи й Азії. Почалося проникнення західних інжиніринговихфірм на ринки Східної Європи, СНД і Китаю.
Мета даної роботи полягає у висвітленні сучасного стану міжнародного ринкуінжинірингових послуг та можливості використання інжинірингу для рішення проблемиконверсії російського ВПК, створення інжиніринг мережі. При виборі країни для якоїбудуть надані пропозиції, я керувалась тим, що обравши Росію з її перспективнимринком інжинірингових послуг та законодавчою базою, можна швидше реалізувати запланованідії в СНД. Об’єктом дослідження виступає міжнародний ринок інжинірингових послуг,а предмет – міжнародні економічні відносини. Поняттям «інжиніринг», його види таінструменти, проблемами та шляхами вдосконалення опрацьовані в літературі великоюкількістю вчених та дослідів, наприклад, Краса М.С., Привалов А.І.» Методи інжинірингута оптимізації у вирішенні проблем економіки», Хаммер М., Чампі Дж. «Реінжинірингкорпорації: Маніфест революції в бізнесі», Остапенко В., Мєшков В., Селезньова Т.«Роль власних джерел фінансування інвестицій промислових підприємств».
Як самостійний вид комерційних операцій інжиніринг припускає надання на основідоговору на інжиніринг однією стороною, іменованої консультантом, іншій стороні,іменованої замовником, чи комплексу окремих видів інженерно-технічних послуг, зв'язанихіз проектуванням, будівництвом і введенням об'єкта в експлуатацію, з розробкою новихтехнологічних процесів на підприємстві замовника, удосконаленням наявних виробничихпроцесів аж до упровадження виробу у виробництво і навіть збут продукції.
Надання на основі договору на інжиніринг повного комплексу послуг і постачань,необхідних для будівництва нового об'єкта, називається комплексним інжинірингом.Він включає три окремих види інженерно-технічних послуг, кожний з який може бутипредметом самостійного договору.
• Консультативний інжиніринг (consulting engineering) зв'язаний головним чиномз інтелектуальними послугами з метою проектування об'єктів, розробки планів будівництваі контролю за проведенням робіт.
• Технологічний інжиніринг (process engineering) складається в наданні замовникучи технології технологій, необхідних для будівництва промислового об'єкта і йогоексплуатації (договори на передачу виробничого досвіду і знань), розробки проектівпо енергопостачанню, водопостачанню, транспорту й ін.
• Будівельний і/чи загальний інжиніринг (constructing engineering) — це головнимчином постачання устаткування, техніки і/чи монтаж установок, включаючи при необхідностіінженерні роботи.
Інженерно-консультаційні послуги надаються у виді технічної документації,результатів досліджень, вихідних даних для будівництва, економічних розрахунків,кошторисів, рекомендацій і ін. У 1982 р. було прийняте розроблене групою експертівпо міжнародних договорах на постачання промислової продукції Комітету з розвиткуторгівлі ЕЭК ООН Посібник зі складання міжнародних договорів на консультативнийінжиніринг, включаючи зв'язані з цим аспекти технічного сприяння.* Керівництво міститьдокладний перелік і характеристику умов, необхідних для включення в договір міжконсультантом і замовником, а також перелік послуг, наданих інженером-консультантом.
Консультативні послуги безпосередньо зв'язані з керуванням з метою реалізаціїпромислового проекту, але не охоплюють яких-небудь будівельних робіт, надання чиліцензій передачі технології.
Саме будівництво об'єктів не входить у коло інженерно-технічних послуг. Воновідноситься до виробничо-технічного співробітництва і регулюється відповідними посібниками,розробленими ЕЭК ООН: Посібником зі складання міжнародних договорів про промисловеспівробітництво, Посібником зі складання договорів на спорудження промислових об'єктіві ін.
Договори на консультативний інжиніринг можуть стосуватися всього кола чи послугконкретно визначених послуг, що повинні бути чітко сформульовані в чи договорі вдодатку до договору. Такі договори можуть доповнюватися зобов'язаннями сторін узв'язку з проведенням спільних наукових досліджень, організацією досвідченого виробництва,маркетингом при спільному технічному сприянні, підготовкою кадрів.
Консультативний інжиніринг може охоплювати всі етапи якого-небудь чи проектуобмежуватися якимсь одним етапом, наприклад передінвестиційним. При цьому терміном«проект» позначається загальна ідея про роботу, що повинна бути в договорі конкретизована.Договори на консультативний інжиніринг, що охоплюють частину проекту, можуть післяуспішного завершення одного етапу полягати і на наступні етапи. Як етапи можна розглядати:планування проекту; керівництво проектом; забезпечення послуг при розробці проекту;матеріально-технічне постачання; керівництво будівництвом;' введення об'єкта в експлуатацію;допомога в організації фінансування й ін.
При будівництві об'єктів «під ключ» консультанти виконують наступні функції:надають замовнику допомогу шляхом надання консультацій для чіткого визначення йогокінцевих вимог і оцінки пропозицій, представлених фірмами, що наміряються робитибудівництво об'єкта «під ключ»; беруть участь як субпідрядника фірми, що здійснюєбудівництво «під ключ», роблячи їй консультаційні послуги; беруть участь як членконсорціуму, створеного для будівництва об'єкта «під ключ», будучи відповідальнимконсультантом на всіх його етапах.
Надання інженерно-консультаційних послуг супроводжується звичайно наданнямтехнічного сприяння, зокрема, у фактичній передачі технології, використанні, експлуатації,ремонті відповідного об'єкта[1].
Стрімке зростання міжнародних операцій по торгівлі інженерно-технічними послугамивиділив їх у самостійний вид міжнародних комерційних операцій, що привело до утворенняі розвитку міжнародного ринку інжинірингових послуг.
Спочатку інжиніринг виник в Англії в цивільному будівництві й обмежувавсяконсультаційною діяльністю в області спорудження доріг, мостів, портів, аеродромів,систем водо- і енергопостачання, робіт з меліорації й ін. Пізніше інженерно-консультаційніпослуги стали надаватися також і в області промисловості. Інжиніринг у США початківрозвиватися також з надання консультаційних послуг і обслуговував винятково внутрішнійринок. Поштовхом для поширення американського інжиніринга за межами США послужилаДруга світова війна, під час якої здійснювалися в широких масштабах роботи з будівництвааеродромів, доріг, портів, військових об'єктів в інших країнах. Ці роботи виконувалисяяк приватними американськими інженерними фірмами по урядових замовленнях, так іспеціальними відділами американської армії, укомплектованими фахівцями з інжинірингу.
У перші післявоєнні роки інжиніринг одержав розвиток і в інших промисловорозвитих країнах. Цьому в значній мірі сприяла діяльність різних міжнародних організацій,у тому числі Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР), спрямована на наданнятехнічного сприяння країнам, що розвиваються.
Велику роль у розвитку інжинірингу зіграло надання промислово розвитими країнамитехнічного сприяння країнам, що розвиваються, на основі різних урядових програм.Така допомога тісно погоджувалася з наданням технічних послуг спеціалізованими інженернимифірмами.
Розвиток інжинірингу безпосередньо зв'язано також із зовнішньоекономічноюекспансією найбільших, у першу чергу американських, ТНК у країнах, що розвиваються.Здійснення прямих часток інвестицій у цих країнах шляхом створення власних дочірніхчи підприємств участі в капіталі національних компаній стимулювало надання їм різнихконсультацій по будівництву нових потужностей, удосконалюванню виробничих процесіві ін.
З другої половини 50-х років почався новий етап у розвитку інжинірингу і виділенняйого в самостійну область міжнародної комерційної діяльності. Якщо на попередньомуетапі інжиніринг обмежувався в основному тільки наданням технічних консультацій,а всі будівельні роботи виконували будівельні фірми-підрядчики, то для наступногоетапу характерно випереджальний розвиток інженерно-будівельних послуг, безпосередньозв'язаних з будівництвом промислових об'єктів переважно з постачанням «під ключ».
На сучасному етапі відбулося значне збільшення обсягу і сумарної вартостітехнічних послуг, що є предметом міжнародної торгівлі, а також розширення в ційдіяльності частки участі західноєвропейських і японських фірм при збереженні пануючогоположення за американськими фірмами.
Розвиток інжинірингу і виділення його в самостійний вид міжнародних комерційнихоперацій з'явилося відображенням науково-технічного прогресу, що торкнулися всігалузі промисловості і насамперед машинобудування. Результат — істотні зрушенняв структурі міжнародної торгівлі убік збільшення торгівлі складними видами устаткування,що вимагають спеціальних знань для рішення технологічних і організаційних проблем,починаючи від проектування підприємства до введення його в експлуатацію.
Іншим важливим фактором, що зробив вплив на ріст інжинірингу в сучасних умовах,є високий попит на технічні послуги з боку країн, що вступили на шлях самостійногоекономічного розвитку і не мають необхідного досвіду і кадрів фахівців для такогобудівництва. Вони змушені залучати іноземні фірми для розвідки і розробки своїхприродних ресурсів, розвитку паливно-енергетичної бази, створення ряду галузей важкоїпромисловості й ін.
Важливу роль продовжує грати і такий фактор, як прагнення до зовнішньоекономічноїекспансії найбільших ТНК, що використовують надання технічних послуг як один іззасобів проникнення в економіку інших країн. Практика показує, що виконання експортногоконтракту на інжиніринг, як правило, спричиняє наступне постачання машин і устаткування,вартість яких у 10 — 20 разів перевищує відповідний показник технічних послуг, щообумовили їхнє постачання. Наприклад, четверта частина вивозу машин і устаткуванняз Франції є наслідком попереднього йому інжинірингу, виконаного відповідними французькимифірмами.
І нарешті, виділенню інжинірингу в самостійну область міжнародної комерційноїдіяльності сприяла поява великого числа великих інженерних фірм із величезними оборотамиі широкою сферою діяльності, створення численних національних асоціацій інженернихфірм і міжнародних асоціацій, що сприяють розвитку їхньої діяльності.
У розвитих країнах нараховується багато тисяч фірм і організацій, що виконуютьроботи типу інжиніринг. У США, наприклад, зареєстроване понад 25 тис. такі фірмирізного профілю й обсягу діяльності. Деякі з них мають дуже вузьку спеціалізацію,обмежуючи консультаціями по приватних питаннях (вибір земельних ділянок, складаннябалансів, архітектурне оформлення і т.д.). Нерідко така фірма представлена однимекспертом у якій-небудь визначеній області, і вся його діяльність зводиться лишедо консультування. У той же час для США характерні фірми-гіганти, що виконують роботитипу будівельного інжинірингу і усі функції, що беруть на себе, по створенню відповіднихоб'єктів.
У міжнародній практиці визначилися дві категорії фірм, що виконують роботитипу інжиніринг: спеціалізовані фірми (надання інженерно-технічних послуг — основнасфера їхньої діяльності) і промислові фірми (сполучать надання інженерних послугз виробничою діяльністю).
Спеціалізовані інжинірингові фірми
Спеціалізовані інжинірингові фірми в залежності від виду наданих послуг поділяються,у свою чергу, на двох груп: інженерно-консультаційні й інженерно-будівельні.
• Інженерно-консультаційні фірми надають технічні послуги у формі консультацій.Вони самі не займаються ні виробництвом, ні будівництвом. Сфера їхньої діяльностіширока. Це і цивільне будівництво (порти, аеродроми, транспортні магістралі, шахти,міське будівництво), і промислові об'єкти, що використовують специфічні технологічніпроцеси.
• Інженерно-будівельні фірми надають звичайно повний комплекс інженерно-технічнихпослуг, включаючи проектування об'єкта, постачання устаткування, монтаж, налагодженняі пуск устаткування в експлуатацію. Ці фірми досить часто беруть на себе функціїгенерального підрядника об'єкта, залучаючи в якості субпостачальником машинобудівніі будівельні компанії.
Крім проектування цивільних і військових об'єктів інженерно-будівельні фірмиспеціалізуються в області розробки промислових об'єктів, і насамперед заснованихна використанні специфічних технологічних процесів.
Серед інженерно-консультаційних фірм розвитих країн можна виділити визначенуспеціалізацію як по видам наданих інжинірингових послуг, так і по галузевій спрямованості.Так, американські, англійські, японські, італійські фірми роблять переважно інженерно-будівельніпослуги в повному комплексі, тим часом як у французьких фірм переважають інженерно-консультаційніпослуги.
У промислово розвинутих країнах — США, Англії, Голландії, Японії й ін. — існуютьвеликі інженерні фірми, що мають свої філії за кордоном і здійснюють великий обсягінжинірингових робіт. Такі фірми у своїй діяльності звичайно орієнтуються в значніймірі на експорт. Наприклад, у західнонімецькій інжинірингових фірм частка експортнихзамовлень складає приблизно 60%, в американських і французьких — близько 30%.[4]
Спеціалізовані інжинірингові фірми в залежності від характеру здійснюванихними господарських зв'язків поділяються на незалежні і родинні промисловим компаніям.Незалежні спеціалізовані фірми не мають родинних відносин із промисловими компаніямий у господарському відношенні самостійні. Однак на практиці більшість з них тіснозв'язані з однієї чи декількома великими промисловими компаніями, їхніми філіямичи агентами і діють у їхніх інтересах.
Спеціалізовані родинні інжинірингові фірми — це філії чи дочірні компаніївеликих генеральних підрядників, що займаються інжиніринговою діяльністю як основною.
Промислові компанії
Промислові фірми відносяться до другої категорії фірм, що виконують роботитипу інжинірингу. Їх звичайно підрозділяють на компанії-проектувальники і компанії— виробники устаткування для визначених галузей промисловості.
• Компанії-проектувальники, прагнучи зберегти секрети виробництва, виконуютьтехнологічне проектування з метою чи розширення створення нового виробництва наоснові власних патентів і ноу-хау, а підрядники використовуються для виконання іншихінженерно-консультаційних робіт, здійснюючи контроль за цими роботами.
• Для компаній — виробників устаткування виконання робіт типу інжиніринг єзасобом збільшення продажів основної продукції. Як правило, мова йде про проектуваннявеликих установок, виготовлення устаткування для яких виконується тією же фірмою.
Для здійснення операцій по наданню інженерно-технічних послуг промислові ТНКстворюють у себе спеціальні конструкторські відділи чи проектні бюро. Іноді машинобудівнікомпанії, що можуть проектувати тільки вузькоспеціалізовані підприємства або одинз видів технологічних процесів, для проектування комплектних підприємств створюютьспільні інженерні фірми.
Нерідко, коли мова йде про будівництво великих об'єктів, фірми, що роблятьпослуги типу інжиніринг, утворять тимчасові чи довгострокові консорціуми, у котрівходять як національні, так і іноземні компанії. Фінансують такі консорціуми, якправило, банки, установлюючи зв'язок з генеральним підрядником, що несе відповідальністьза діяльність усього консорціуму.
Використання інжинірингу для рішення проблеми конверсії російського ВПК, створенняінжинірингмережі.
Термін «автоконверсія» (у значенні — самоконверсія) уводиться зметою акцентування уваги на використанні науково-технічного потенціалу самого ВПКдля конкурентноздатного переозброєння його підприємств. Холдингова автоконверсия— це таке перетворення ВПК через свій (внутрішній) інжиніринг, коли група підприємств(підрозділів, колективів) координує свої дії в обраному стратегічному напрямку задопомогою організаційно-економічного механізму холдингу[3].
Традиційний процес конверсії припускає технічне переозброєння окремо узятого,як правило спеціалізованого, підприємства ВПК. Щоб стати конкурентноздатним, підприємствоповинне знайти здатність швидко реагувати на вимоги ринку і замовлень для державнихпотреб. Таким чином, автономна конверсія підприємства ВПК зводиться до збільшеннярівня його універсальності і гнучкості шляхом заміни спеціалізованого устаткування.
Через інжиніринг замість традиційного шляху технічного переозброєння окремогопідприємства передбачає комплексну конверсію підрозділів групи підприємств УПК,усередині яких формуються (при максимальному використанні особливостей кожного підприємства)інжинірингові центри різного функціонального призначення, що реалізують спільнофункціонально повний інжиніринг. До складу групи (крім підприємств УПК) у загальномувипадку входять підприємства цивільного призначення, вузи, організації академійнаук і ін. Створені інжинірингові центри відразу ж і без особливих початкових витратпочинають виконувати складні комплексні замовлення, включаючи формування пропонованоїхолдинговий автоконверсії.
Першою же задачею холдингового інжиніринга автоконверсии буде визначення функціональнеповних груп підрозділів підприємств (частин підприємств) ВПК і інших, котрі нкомплектуютьсяу виробничі холдингові стійкі об'єднання по виробництву або товарів народного споживання,або продукції промислового призначення з того розрахунку, щоб продукція кожногопідрозділу була необхідною частиною завершеної продукції. У таких об'єднаннях підприємствами(підрозділами) ВПК організуються взаємні постачання основних комплектуючих чи навітьвідповідної сировини.
У групі підприємств ВПК і інших, що беруть участь у процесі автоконверсії,утворяться структури у вигляді акціонерних товариств (АТОВ), засновуваних, з одногобоку, холдинговою компанією (з контрольним пакетом акцій) і, з іншого боку, підприємствомУПК, іншими юридичними чи фізичними особами. При цьому в складі автоконверсних підприємствможуть формуватися інжинірингові АТОВ, виробничі АТОВ чи і ті, і інші.
Холдингова інжинірингова компанія автоконверсии в сполученні з інжиніринговимиА/Про утворить холдингове інжинірингове об'єднання автоконверсії. Аналогічно формуєтьсяхолдингове виробниче об'єднання автоконверсії. Взаємодіючи між собою і з зовнішнімсередовищем, холдингові об'єднання автоконверсії створюють ту інфраструктуру, щоне вимагає істотного стартового капіталу і забезпечує різке прискорення процесуконверсії.
Функціонально повний набір інжинірингових центрів (АТОВ) дозволяє забезпечитистворення (технічне переозброєння) практично будь-якої системи (об'єкта) зі здачеюїї (його) «під ключ». Склад інжинірингового холдингового об'єднання принципововідкритий і адаптується в ході розвитку об'єднання. Або самої холдинговий компанії,або додатковими товариствами об'єднання повинні виконуватися наступні функції: банківськекерування, системне інформаційне забезпечення, системне комплексне науково-технічнекерівництво (ведення) проектами, зв'язок, аудит, біржове обслуговування, торгівля,маркетинг, реклама й ін.
Варто звернути особливу увагу на стратегічно важливі властивості холдинговоїавтоконверсії через інжиніринг. Завдяки випереджальному запровадженню в дію інжиніринговиххолдингових об'єднань зберігається і навіть починає розвиватися в нових умовах науково-технічнийпотенціал підприємств ВПК і інших. Інжинірингові структури, включаючи і вузи Росії,сприяють інтеграції науки, виробництва, утворення. Формується інфраструктура відродженняРосії через її найбагатший ресурс — науково-технічний інтелект, що дозволяє розраховуватина конкурентноздатність економіки Росії в постіндустріальному XXI ст.
Холдингова автоконверсія через наукомісткий інжиніринг реалізується у видідецентралізованої, але координованої структури, що охоплює всі регіони Росії. Укожнім регіоні утвориться своє функціонально повне інжинірингове об'єднання. У результатістворюється і розвивається холдинг-інжинірингова мережа як механізм інтелектуально-технічногорозвитку суспільства, що охоплює всі його рівні: від підприємств і фірм у регіонахРосії до міжнародних організацій.
Ринкова потреба в професійної інжиніринг мережі країни велика. Під інжинірингомтут розуміється наукомісткий процес комплексного і завершеного створення чи технічногопереозброєння виробничих чи обслуговуючих систем, включаючи (за бажанням замовника)реалізацію усіх функцій інноваційного циклу: прогноз і комплексне планування, маркетинг,техніко-економічне обґрунтування, розробку нової системи, комплектне постачання,інкубацію колективу фахівців, здачу «під ключ», сервісний супровід. Професійневиконання цього циклу прискорює процес існуючими сьогодні в Росії середніми термінами.
Процес інжинірингу, реалізований через людей, повинен установити вигідні стосункипо трикутнику взаємодії «ринок — замовник — інжиніринг». При цьому команди,що реалізують інжиніринг, повинні бути орієнтовані на творчий процес, що адаптується,у ході якого не реалізується трансферт якоїсь окремої технології, а виробляєтьсяінтеграція різних технологій, що належать різним школам, фірмам, країнам, в оптимальномуїхньому сполученні, найбільш вигідному для замовника. У формованої инжинирингсети,розподіленої (децентралізованої) по всіх регіонах Росії, підтримуваної урядом черезвідповідну Федеральну програму, установилися два основних принципи соціо-інжиніринга:
у центрі уваги инжинирингсети знаходиться колектив замовника, розглянутийяк соціо-технічна система;
при обслуговуванні замовника інжиніринг мережа об'єктивно оцінює і зіставляєнауково-технічні знання, технології, досягнення різних контрагентів (співвиконавців)і гарантує замовнику оптимальну інтеграцію цих (вже існуючих чи створюваних) знань,досягнень.
Пріоритетним для інжиніринг мережі Росії є випереджальне створення інформаційноїглобальної телекомунікаційної мережі социо-инжиниринга з розвитком розподіленоїбази даних інжинірингу, що забезпечує оперативний зв'язок між усіма вузлами инжинирингсетиРосії, а також доступ до міжнародних баз даних.
Існує концепція побудови єдиної інформаційної мережі інжинірингу як активізованоїрозподіленої соціо-техничної системи[2], основу якої складають системні менеджериінжинірингу на всіх підприємствах, в організаціях, фірмах. Праця, ідеї й інформаціяцих менеджерів оплачуються з засобів федеральної програми. Подальше зміцнення іпосилення соціо-інжиніринга пропонується за рахунок спільного міжнародного створенняі тиражування по країнах і регіонам країн суперінтегрованої комп'ютеризованої проектно-виробничоїсистеми, як інструментальної системи міжнародного інжинірингу. Така інструментальнасистема повинна, на мій погляд, зіграти ключову роль технічного і технологічногопереозброєння виробничого й обслуговуючого секторів економіки різних країн.
інжиніринговийфірма консультативний технологічний
Список літератури
1. Герчикова И.Н. Міжнародна комерційна справа. Москва.: ЮНИТИ, 1996
2. Соціоінжиніринг.\\ Вісник машинобудування 2003\\ №10
3. Холдингова автоконверсия. \\ Вісник машинобудування 2007 №9
4. www.reuters.com