--PAGE_BREAK--Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку літератури з 154 джерел, із них 7 – іноземними мовами, 6 додатків на 130 сторінках.
Повний обсяг роботи – 338 сторінок. Робота має 9 таблиць на 23 сторінках і 24 рисунки на 15 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методологічну й теоретичну основи, розкрито наукову новизну, практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретичні основи формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій» проведено аналіз сучасної системи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін розв’язанню професійних економічних завдань; вивчено проблему формування економічних знань у психолого-педагогічній літературі; визначено роль засобів комп’ютерних технологій у формуванні економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів; встановлено комплексні міжпредметні зв’язки комп’ютерних, економічних і технічних навчальних дисциплін; розроблено двоступеневу інтеграційну модель формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій.
У дисертації на основі аналізу законодавчих актів, концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти, освітньої документації, яка регламентує підготовку майбутніх викладачів технічних дисциплін, педагогічних праць (В.В. Бажутін, В.С. Безрукова, Е.Ф. Зеєр, В.Д. Іванова, Г.О. Карпова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв, Ю.А. Кустов, В.В. Кустова, Г.Г. Левіна, Г.М. Синицина, Н.М. Нікітіна, О.М. Железнякова, М.О. Пєтухов, З.А. Решетова, С.А. Бєляєва, Є.В.Шматков, Н.Є. Ерганова та ін.) доведено, що економічні знання, знаходячись в основі обґрунтування доцільності прийнятих технічних рішень, в умовах науково-технічного прогресу, переходу виробництва до ринкових відносин, великої кількості економічних реформ, комп’ютеризації робочих місць вимагають ефективної методики їх формування. Формування економічних знань за чинною методикою здійснюється тільки в межах таких економічних дисциплін: «Економічна теорія», «Економіка підприємств та маркетинг», «Організація виробництва і менеджмент», що займають лише 4 % часу від загальної кількості навчального часу. Ці дисципліни у своєму змісті відбивають деякі особливості функціонування конкретного виробництва й характеризуються застосуванням, здебільшого, традиційних засобів навчання, тим самим, не забезпечуючи очікуваного результату в контексті сучасних вимог до фахівців. Про це ж свідчать результати проведеного констатувального експерименту серед майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю і співбесід з викладачами економічних і технічних навчальних дисциплін у студентів відповідних інженерно-педагогічних спеціальностей.
З метою вдосконалення чинної методики формування економічних знань шляхом аналізу психолого-педагогічної літератури в дисертаційній роботі вивчені поняття знань, економічних знань, питання їх видів і компонентів, формування економічних знань через етапи, рівні, методи, засоби, якості, критерії оцінки, а також роль і сучасні можливості комп’ютерних технологій як засобів навчання майбутніх інженерів-педагогів.
Категорія знань вивчається Ю.К. Бабанським, П.І. Підкасистим, І.П. Подласим, М.Л. Портновим, І.Ф. Харламовим та ін., категорія економічних знань розглядається О.В. Аксьоновою, Є.К. Есенжоловим, Г.О. Ковальчук, З.А. Літовою, Н. Новожиловою, Н.О. Пасічником, І.А. Сасовою та ін.
Розуміючи знання як ідеальне утворення, що відбиває навколишню дійсність у всіх доступних вимірах, а також розумові процеси та властивості самої людини, уточнимо: економічні знання складають основу вільної орієнтації інженера-педагога в ринковому середовищі і сприяють отриманню економічно доцільних технічних рішень.
Встановлено, що компонентами економічних знань є такі: поняття, судження, умовиводи, терміни, факти, закони, теорії, концепції, тенденції, методи, процеси, алгоритми, оцінка, правила, норми, принципи, властивості, засоби, критерії, символи, описи, класифікації, фактори, які відповідають категоріям логіки (О.К. Бєлова, Н.П. Волкова, Г.О. Ковальчук, В.А. Козаков та ін.).
Для здійснення поетапного формування економічних знань приймаємо такі етапи навчання: мотиваційний, орієнтувальний, виконавський та контрольно-корегувальний (А.В. Духавнєва, Т.М.Давиденко, В.Є. Столяренко, Т.І.Шамова, Г.М.Шибанова та ін.) і рівні формування економічних знань: впізнання, розуміння, застосування, творчість (О.К. Бєлова, Г.О. Ковальчук та ін.).
Якостями знань називаються повнота, глибина, оперативність, гнучкість, конкретність та узагальненість, системність, систематичність, усвідомлення, міцність (Н.П. Волкова, М.І. Дьяченко, Л.О. Кандибович, І.Я. Лернер, П.Г. Москаленко). Ці якості знань нами покладено в основу показників сформованості економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів.
Доведено, що засобами, які забезпечують можливість належним чином вирішувати професійні завдання економічного змісту майбутніми інженерами-педагогами і, в той же час, сприяють ефективному формуванню в них же економічних знань є комп’ютерні технології (А.Т. Ашеров, О.І. Башмаков, І.Л. Башмаков, Л.В. Глухова, А.С. Гринберг, М.І. Жалдак, О.О. Золотарьов, А.О. Іванова, Н.В. Макарова, Ю.І. Машбиць, О.К. Овчаренко, М.О. Пивоварова, Г.В. Сучков, В.О. Чернов та ін.).
Як визначено в Законі України про Національну програму інформатизації і Державному стандарті України, комп’ютерна технологія навчання – це технологія навчання, яка передбачає комп’ютери з програмним забезпеченням як головні засоби і набір методик, що визначають порядок та способи використання цих засобів у навчанні та вивченні.
Програмне забезпечення представлене такими групами: комп’ютерні графічні пакети, текстові процесори (редактори), інтегровані середовища мов програмування, системи управління базами даних, системи обробки табличної інформації, програмні засоби для створення Веб-сторінок, системи управління контентом (CMS) (А.З. Кіктенко, Т.М. Кравчук, О.М. Любарська, Ю.І. Машбиць, О.М. Пєхота, М.М. Редько, Г.К. Селевко, О.В. Ярмуш та ін.).
Визначено, що застосування комп’ютерних технологій у професійній діяльності інженерів-педагогів технічного профілю базується на використанні стандартного офісного додатка (MS Windows, MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, MS Outlook, MS Access та ін.). Найпоширенішими програмними засобами в підготовці майбутніх інженерів-педагогів встановлені: MS Windows, MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, FrontPage, MathCad, MS Access, MS Outlook, Adobe Photoshop, Moodle.
Для забезпечення системного характеру формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів, раціональної побудови економічного навчального матеріалу, використання ефективних способів формування економічних знань, підвищення мотивації та активізації діяльності студентів встановлені міжпредметні зв’язки (Г.М. Варковецька, О.Е. Коваленко та ін.) комп’ютерних, економічних і технічних навчальних дисциплін. На їхній основі обґрунтовано і розроблено двоступеневу інтеграційну модель формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій. Перший ступінь – інтеграція комп’ютерних та економічних знань, яка проявляється у використанні спочатку окремих економічних знань при вивченні програмного забезпечення в дисципліні «Інформатика та обчислювальна техніка» (MS Windows, MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, СКБД MS Access, MS Outlook, Інтернет, MathCad, Adobe Photoshop та ін.), а потім – у використанні цього ж програмного забезпечення на всіх етапах формування й засвоєння майбутніми інженерами-педагогами економічних знань при вивченні таких економічних дисциплін: «Економічна теорія», «Економіка підприємств та маркетинг», «Організація виробництва і менеджмент». Другий ступінь – інтеграція комп’ютерно-економічних і технічних знань, яка проявляється під час техніко-економічного обґрунтування ефективності розроблених технічних проектів за допомогою засобів комп’ютерних технологій в межах дисциплін «Основи проектування (в галузі)» і «Дипломне проектування». Таку модель навчання покладено в основу розробленої методики формування економічних знань засобами комп’ютерних технологій.
У другому розділі «Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій» сформульовано цілі навчання, визначено зміст і розроблено методику формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій.
Авторська методика побудована на принципах спрямованості навчання на реалізацію мети освіти, науковості, зв’язку теорії з практикою та життям, свідомості й активності, доступності, наочності, систематичності і послідовності, системності, міцності.
Відповідно до кваліфікаційних вимог стосовно професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю, змісту економічної складової інженерно-педагогічної підготовки, теорії цілепокладання та визначених у першому розділі рівнів формування економічних знань сформульовано цілі формування економічних знань у змісті комп’ютерних, економічних і технічних навчальних дисциплін.
Згідно цілей розроблено зміст комп’ютерних, економічних і технічних навчальних дисциплін, у межах яких передбачається формування економічних знань засобами комп’ютерних технологій. Установлені компоненти економічних знань потребують однопланового викладення, що забезпечено системою розроблених відповідних планів.
Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів побудована шляхом використання таких основних технологій навчання: мотиваційної технології (мотиваційний етап), технологій формування нових знань (орієнтувальний етап), формування й засвоєння діяльності (виконавський етап), контролю сформованих дій (контрольно-корегувальний етап). Допоміжними технологіями навчання є такі: за формою організації навчальної діяльності – групова або фронтальна; за орієнтацією на рівні засвоєння – репродуктивна, проблемно-розвивальна, евристична, творча; за ставленням до суб’єкта навчального процесу – критеріально орієнтована; за призначенням – для процесу теоретичного та практичного навчання, навчального проектування, самостійної роботи.
Розроблена на основі описаної моделі навчання методика формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін засобами комп’ютерних технологій реалізується в межах навчання комп’ютерних дисциплін, у першу чергу, на мотиваційному та виконавському етапах, в межах навчання економічних дисциплін – на мотиваційному, орієнтувальному, виконавському та контрольно-корегувальному етапах, в межах навчання технічних дисциплін – на мотиваційному, виконавському та контрольно-корегувальному етапах.
Реалізація всіх основних технологій відбувається в аудиторіях, які оснащені великим дисплеєм, підключеним до комп’ютерної техніки; кожне робоче місце студента обладнане комп’ютером, монітором та клавіатурою. Загальна інформація, однаково необхідна для всіх студентів, з’являється одночасно на великому дисплеї та кожному моніторі за допомогою презентаційних програм MS PowerPoint, FrontPage. Мультимедійні елементи, що застосовуються під час презентації, дозволяють підвищувати рівень сприйняття та запам’ятовування студентами навчального матеріалу за рахунок впливу на психічні адаптери. Під час контролю монітори працюють відведену кількість часу, необхідного для надання належних відповідей на питання, виконання завдань, а потім екрани гаснуть. Це вимагає оперативності та вірного розподілення часу на кожне питання.
Мотиваційний етап у формуванні економічних знань реалізований у всіх формах і видах занять. Видами мотивації, що використовується, є: зовнішня й внутрішня, диспозиційна й ситуаційна, процесуальна й результативна, вступна й поточна. На рівні навчальної дисципліни та окремого заняття обрані такі прийоми мотивації: вказівка на групи навчальних дисциплін, до якої відноситься ця дисципліна; її зв’язок з іншими дисциплінами в групі; внесок знань із зазначеної дисципліни у професійну компетентність інженерно-педагогічних кадрів; категорії тем дисципліни і вимог до їх вивчення; застосування комп’ютерних технологій навчання; міжпредметні зв’язки навчального матеріалу цієї теми; значення отриманих на занятті знань для практики; особливості навчальних завдань з теми; критерії оцінювання знань студентів; висловлювання відомих діячів, що за змістом відповідатимуть навчальному матеріалу теми; розповіді про життєві ситуації, випадки з професійної діяльності; екскурсія на підприємство; нестандартність у викладенні навчального матеріалу. На цьому етапі здійснюється застосування таких комп’ютерних технологій: MS Windows, MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, MS Access, MS Outlook, Moodle.
Орієнтувальний етап у формуванні економічних знань реалізований у першу чергу під час лекційних занять, самостійної роботи та продовжується під час семінарських, лабораторно-практичних занять, контрольних заходів. У процесі навчання використовуються методи: лекція, ілюстрація, робота з текстом книги; прийоми: розповідь, пояснення, елементи традиційної бесіди. Засобами навчання є презентаційні програми, електронний підручник, частково електронний практикум, розроблені з використанням комп’ютерних технологій: MS Windows, MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, FrontPage, MathCAD, MS Access, MS Outlook, Adobe Photoshop, Moodle, та дидактичні матеріали у вигляді роздрукованих опорних конспектів і структурних схем.
Виконавський етап у формуванні економічних знань реалізований насамперед під час лабораторно-практичних занять, самостійної роботи студентів, а також фрагментарно під час лекційних занять і контрольних заходів. У процесі виконання дій відбувається використання раніше здобутих знань у типових й нетипових ситуаціях, а отже, згодом можна стверджувати про підвищення рівня сформованості знань з першого до другого, з другого до третього чи з третього до четвертого рівнів. Методами при цьому є вправи, розв’язання задач, здійснення завдань, бесіда. Засобами, крім уже зазначених, є робочі зошити, у яких містяться спеціальні завдання, спрямовані на формування економічних знань, відпрацювання необхідних дій. За допомогою комп’ютерних технологій стає реальною диференційованість навчання, коли складність завдань визначається рівнем базової підготовки конкретних студентів, а викликані труднощі в роботі обумовлюють їх цільові консультації.
Контрольно-корегувальний етап у формуванні економічних знань реалізований на початку лекційних та лабораторно-практичних занять, коли необхідно переконатися в наявності базових знань студентів, а також наприкінці лабораторно-практичних занять, під час проміжного та підсумкового контролю. Методами контролю є такі: контрольна робота, тестування, опитування. Контрольними засобами є задачі, завдання, питання контрольної роботи, бесіди й опитування, відкриті та закриті тести (на впізнання, співвідношення, встановлення послідовності, доповнення, розрахунок та ін.). Контрольні засоби розроблені на основі таких комп’ютерних технологій, як: MS Excel, MathCad, MS Access, Moodle.
Отже, організована економічна підготовка майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю є ефективною, оскільки свідчить про позитивні зміни в навчальній успішності студентів, перевазі третього-четвертого рівня завдань, швидкості їх виконання, відповідальне ставлення до рівня засвоєння економічних знань.
У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка розробленої методики формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій» викладено способи організації та здійснення експериментальної роботи, у процесі якої розв’язувались такі завдання:
експериментальне визначення стану чинної методики формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю;
визначення умов формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю засобами комп’ютерних технологій;
експериментальна перевірка ефективності розробленої методики навчання.
У ході констатувального експерименту було встановлено взаємозв’язок між загальним рівнем підготовки майбутніх інженерів-педагогів та якістю сформованості економічних знань, яка визначалася за такими показниками: свідомий вибір завдань високого рівня складності, самостійність у виконанні завдання, доцільність обраних засобів виконання прийнятих рішень, оригінальність їх розв’язання, обґрунтованість, численність варіантів розв’язку, цілісність, раціональність розв’язку, повнота відповіді, швидкість виконання завдання з економіки. Про це свідчить значення коефіцієнта взаємозв’язку, який у всіх випадках знаходиться у межах від 0,5 до 0,9.
продолжение
--PAGE_BREAK--