--PAGE_BREAK--2. Умови створення підприємств.
Підприємство створюється згідно з рішенням власника(власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу,підприємства-засновника, організації або за рішенням трудовогоколективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншимизаконами України. Рішення про створення підприємства у випадках,передбачених чинним законодавством, приймається за погодженням зАнтимонопольним комітетом України .
Підприємство може бути створено внаслідок примусового поділуіншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавстваУкраїни.
Підприємство може бути створено в результаті виділення ізскладу діючого підприємства, організації одного або кількохструктурних підрозділів, а також на базі структурної одиницідіючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це єзгода власника чи уповноваженого ним органу.
Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
У випадках, коли для створення і діяльності підприємствапотрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видаєтьсявідповідною Радою народних депутатів, а в передбаченихзаконодавчими актами випадках - Верховною Радою України заподанням первинного природокористувача при наявності позитивноговисновку державної екологічної експертизи або відповідної Радинародних депутатів. Відмову у наданні природних ресурсів може бутиоскаржено в порядку, передбаченому законодавством України.
Підприємству може бути передана у колективну власність абонадана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельнаділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Підприємство має право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них.
Погодження питання про розміщення таких відособленихпідрозділів підприємства з відповідними місцевими Радами народнихдепутатів провадиться в порядку, встановленому для створенняпідприємства.
Діяльність розташованих на території України відособленихпідрозділів підприємств, які знаходяться за межами республіки,регулюється ЗУ «Про підприємства в Україні» та іншими законами України.
Окремими видами діяльності підприємство може займатися тількина підставі спеціального дозволу (ліцензії).
Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також порядок одержання дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності встановлюються Законом України «Про підприємництво»
Підприємство діє на основі статуту. Статут затверджуєтьсявласником (власниками) майна, а для державних підприємств -власником майна за участю трудового колективу.
У статуті підприємства визначаються власник танайменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілідіяльності, його органи управління, порядок їх формування,компетенція та повноваження трудового колективу і його виборнихорганів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізаціїта припинення діяльності підприємства.
У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод,фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне,приватне, колективне, державне) та інше.
До статуту можуть включатися положення, пов'язані зособливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, щовиникають на підставі членства; про повноваження, порядокстворення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і
послуг та інше.
У статуті підприємства визначається орган, який має правопредставляти інтереси трудового колективу (рада трудовогоколективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, крім об'єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.
Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи подаються такі документи:
рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;
статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;
реєстраційна картка встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;
документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;
документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;
при створенні відкритих акціонерних товариств (крім відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та/або корпоратизації) подається засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіт про наслідки підписки на акції.
Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.
Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) на дату державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди або іншим відповідним договором.
Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені цим Законом.
Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів.
За порушення термінів реєстрації та вимогу подання для реєстрації документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно із законодавством.
У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу і органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України.
Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором
суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.
Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний направити державному податковому органу, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття) подається особисто або направляється на адресу відповідного державного податкового органу з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках встановлюється центральним податковим органом України.
У разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкти підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язані подати документи для перереєстрації.
Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його реєстрації.
У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власності на зазначений об'єкт.
Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення), представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку.
Відповідальність за відповідність чинному законодавству установчих документів, що подаються для проведення реєстрації, несе власник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи для реєстрації суб'єкта підприємництва.
У разі зміни свого місцезнаходження суб'єкт підприємницької діяльності в семиденний термін повинен повідомити про це орган державної реєстрації.
Невиконання цієї вимоги дає право органам державної реєстрації звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом про скасування державної реєстрації.
продолжение
--PAGE_BREAK--3. Види підприємств та їх характеристика.
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.
Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними законодавчими актами України.
У разі коли цей порядок спеціальним законодавством не встановлено, підприємець керується ЗУ «Про підприємства в Україні» і своїм статутом.
В Україні можуть діяти підприємства таких видів:
приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;
колективне підприємство, засноване на власності трудовогоколективу підприємства;
господарське товариство;
підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;
комунальне підприємство, засноване на власності відповідноїтериторіальної громади;
державне підприємство, засноване на державній власності, втому числі казенне підприємство. Особливості створення,ліквідації, реорганізації, управління та діяльності казенногопідприємства встановлюються розділом VIII ЗУ «Про підприємства в Україні».
Відповідно до обсягів господарського обороту підприємстваі чисельності його працівників (незалежно від форм власності)воно може бути віднесено до категорії малих підприємств.
До малих підприємств належать новостворювані та діючіпідприємства:
у промисловості та будівництві — з чисельністю працюючих до200 чоловік;
в інших галузях виробничої сфери — з чисельністю працюючихдо 50 чоловік;
у науці і науковому обслуговуванні — з чисельністю працюючихдо 100 чоловік;
у галузях невиробничої сфери — з чисельністю працюючих до 25чоловік;
у роздрібній торгівлі - з чисельністю працюючих до 15чоловік.
Особливості створення і діяльності малих підприємстввстановлюються законодавством України.
У республіці можуть діяти інші види та категорії підприємств,у тому числі орендні, створення яких не суперечить законодавчим актам України.
Підприємства мають право на добровільних засадахоб'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші видидіяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавствуУкраїни.
Підприємства можуть об'єднуватись в:
асоціації — договірні об'єднання, створені з метою постійноїкоординації господарської діяльності. Асоціація не має прававтручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з їїучасників;
корпорації - договірні об'єднання, створені на основіпоєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, зделегуванням окремих повноважень централізованого регулюваннядіяльності кожного з учасників;
консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового ібанківського капіталу для досягнення спільної мети;
концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств;
інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншимипринципами.
Об'єднання діють на основі договору або статуту, якийзатверджується їх засновниками або власниками. Підприємства, яківходять до складу зазначених організаційних структур, зберігаютьправа юридичної особи, і на них поширюється дія цього Закону.
Рішення про створення об'єднання (установчий договір) істатут цього об'єднання погоджуються з Антимонопольним комітетомУкраїни в порядку, визначеному чинним законодавством.
В об'єднання підприємств, зареєстроване в Україні,можуть входити підприємства інших союзних республік та держав.Підприємства України можуть входити в об'єднання,зареєстровані в інших союзних республіках та державах. Порядоквступу в об'єднання у зазначених випадках здійснюється відповіднодо законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність.
Об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний ізведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установахбанків, печатку із своїм найменуванням.
Реєстрація об'єднання провадиться в порядку, встановленомуцим Законом для підприємства.
Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств,які входять до його складу, а підприємства не відповідають зазобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчимдоговором (статутом).
Підприємства, які входять в об'єднання, можуть вийти зйого складу із збереженням взаємних зобов'язань та укладенихдоговорів з іншими підприємствами та організаціями.
Вихід структурних підрозділів і самостійних підприємств із об'єднань може здійснюватись за згодою власника майна чиуповноваженого ним органу та з участю трудового колективу знаданням їм права підприємства.
Відмову власника може бути оскаржено трудовим колективом досуду.
Об'єднання ліквідується за рішенням підприємств, яківходять в нього. Майно, яке залишилосяпісля ліквідації об'єднання, розподіляється між учасниками згідно
з статутом об'єднання.
Порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулюєтьсяспеціальним законодавством.
продолжение
--PAGE_BREAK--4. Господарська, економічна і спеціальна діяльність підприємств.
На всіх підприємствах основним узагальнюючим показникомфінансових результатів господарської діяльності є прибуток(доход).
Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник(власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно зстатутом підприємства та чинним законодавством.
Державний вплив на вибір напрямів та обсягів використанняприбутку (доходу) здійснюється через установлені нормативи,податки, податкові пільги, а також економічні санкції відповіднодо законодавства України.
У випадках, передбачених статутом підприємства, частиначистого прибутку може передаватися у власність членів аботрудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використанняцієї частини прибутку здійснюється радою або зборами
(конференцією) трудового колективу.
Власник або уповноважений ним орган встановлює фондоплати праці на умовах, визначених колективним договором (угодою).
Регулювання фондів оплати праці працівниківпідприємств-монополістів, визначення переліку таких підприємствздійснюються Кабінетом Міністрів України.
Трудові доходи найманого працівника підприємствавизначаються трудовим договором відповідно до законодавстваУкраїни, а для інших працівників - угодою між ними.
Трудові доходи працівника підприємства регулюються податками.
Мінімальний розмір заробітної плати працівників, якіпрацюють за трудовим договором, визначається відповідно до статей9 і 10 Закону України «Про оплату праці»
Підприємство самостійно встановлює форми, системи ірозміри оплати праці, а також інші види доходів працівниківзгідно з законодавством.
Підприємство (крім казенного) самостійно планує своюдіяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту навироблювану продукцію, роботи, послуги та необхідностізабезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства,підвищення доходів.
Основу планів становлять державні замовлення та договори,укладені із споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг іпостачальниками матеріально-технічних ресурсів.
Підприємство виконує роботи і поставки для державнихпотреб на договірній основі в порядку, що визначається законодавчими актами України.
Підприємство при підготовці планів свого економічногорозвитку погоджує з відповідною Радою народних депутатів заходи,які можуть викликати екологічні, соціальні, демографічні та іншінаслідки, що зачіпають інтереси населення території, і несематеріальну відповідальність перед Радами народних депутатів зашкідливі наслідки своєї діяльності.
Державне підприємство (крім казенного) самостійно складаєрічний фінансовий план, який затверджується до 1 липня року, щопередує планованому, органом, уповноваженим управляти відповіднимдержавним майном.
Порядок складання річного фінансового плану державнимпідприємством (крім казенного) встановлює уповноважений КабінетомМіністрів України центральний орган виконавчої влади.
Підприємства інших форм власності розробляють і затверджуютьфінансові плани у порядку і в строки, визначені їх власником(власниками).
Відносини підприємства з іншими підприємствами,організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльностіздійснюються на основі договорів.
Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначеннізобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, щоне суперечать законодавству України.
Відповідальність працівника по фінансових обов'язкахпідприємства визначається часткою його участі у фінансовихресурсах підприємства.
Порядок поставки продукції для державних потребвизначається законодавством України.
Підприємство самостійно здійснює матеріально-технічнезабезпечення власного виробництва і капітального будівництва черезсистему прямих угод (контрактів) або через товарні біржі та іншіпосередницькі організації України, союзних республік таінших держав.
Підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, іншихматеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів),державного замовлення, через товарні біржі, мережу власнихторгових підприємств.
Реалізація продукції підприємства, в тому числі на основібартерних угод, за межами України здійснюється самостійноабо на основі ліцензій відповідно до законодавства України.
Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами ітарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі,а у випадках, передбачених законодавчими актами України, - задержавними цінами і тарифами. В розрахунках із зарубіжнимипартнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються
відповідно до умов і цін світового ринку.
На продукцію підприємств, які займають монопольнестановище на ринку товарів, що визначають масштаб цін в економіціі соціальну захищеність громадян, допускається державнерегулювання цін відповідно до Закону України «Про ціни і
ціноутворення».
При цьому державні ціни повинні враховувати середньогалузевусобівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівеньрентабельності продукції, на яку вони поширюються. Якщо цей рівеньрентабельності не забезпечується державними цінами, то державаповинна забезпечити його дотацією за умови, що продукція
підприємства є суспільно необхідною.
У разі порушення підприємством державної дисципліни цін напродукцію надлишково одержана сума підлягає вилученню. Крім того,з підприємства стягується штраф у порядку і розмірах, встановленихзаконодавчими актами України.
Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства єприбуток (доход), амортизаційні відрахування, кошти, одержані відпродажу цінних паперів, пайові внески членів трудового колективу,підприємств, організацій, громадян та інші надходження.
Підприємство користується банківським кредитом накомерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку надоговірній основі право використовувати свої вільні кошти івстановлювати проценти за їх використання.
Державним підприємствам забороняється виступати гарантамипри наданні суб'єктам підприємницької діяльності банківськихкредитів
Підприємство має право відкривати розрахункові (поточні)та інші рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіхвидів операцій у будь-яких банках України та інших держав засвоїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюєтьсяНаціональним банком України. Повідомлення про відкриття абозакриття своїх рахунків у банках підприємство зобов'язаненадіслати податковому органу, у якому воно обліковується якплатник податків. Таке повідомлення протягом трьох робочих днівіз дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриттяабо закриття) має бути подане безпосередньо або надіслано наадресу відповідного податкового органу поштою з повідомленням провручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриттярахунків підприємства встановлюються центральним податковиморганом України
Підприємства самостійно встановлюють черговість і напрямисписання коштів з власних рахунків, яке здійснюється установамибанків за дорученням таких підприємств, крім випадків,передбачених законами України. Розрахунки підприємств за своїмизобов'язаннями провадяться через установи банків у порядку,встановленому Національним банком України відповідно до законівУкраїни.
Підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи,надавати послуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами)процентів за користування цим кредитом. Для оформлення таких угодпідприємство може застосовувати в господарському обороті векселі.
Підприємство несе повну відповідальність за додержаннякредитних договорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, якене виконує своїх зобов'язань по розрахункам, може бути оголошенеарбітражним судом банкрутом у порядку, встановленому ЗакономУкраїни «Про банкрутство»
Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічнудіяльність.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиноюзовнішньоекономічної діяльності України і регулюєтьсязаконами України.Порядок використання виручки підприємства в іноземнійвалюті визначається валютним законодавством України.
Підприємство має право одержувати кредити від своїхзарубіжних партнерів. При цьому валюта зараховується на баланспідприємства і використовується ним самостійно. По одержанихпідприємством кредитах держава відповідальності не несе.
Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства. Підприємство у своїй зовнішньоекономічній діяльності з питань економічної, технологічної, екологічної та соціальної безпеки контролюється державними органами.
продолжение
--PAGE_BREAK--