Міністерство освіти і науки України
Допущений дозахисту:
Заступникдиректора по НВР
______________
Дипломнаробота
Тема: Первиннийоблік у сільськогосподарському підприємстві
Випускник: Безверха Світлана Анатоліївна
Група № 421
Спеціальність: 5.050.111 «Бухгалтерськийоблік»
Розрахунково– пояснювальна записка
с.Балин
2010 р.
Робочапрограма
Попредмету:“Бухгалтерський облік”
Спеціальність:Молодший спеціаліст “Бухгалтерськийоблік”
№п/п
Тема
Всього
К-сть годин
Аудиторні
Самостійне вивчення
10
Первинний облік у сільськогосподарському підприємстві
36
16
20
1 Первинний облік у структурних підрозділах, галузях рослинництва.
8
2 Первинний облік у структурних підрозділах, галузях тваринництва
8
3 Первинний облік у промислових, допоміжних та інших виробництвах.
10
4 Первинний облік на складах, токах і вагових.
10
Характеристикатеми
Поняттяпервинного обліку у галузях рослинництва, тваринництва.
Економічний змістоперацій з реалізації і завдання обліку. Первинна документація реалізаціїпродукції за напрямами: виконання державного замовлення, продаж робітникамгосподарства, відпускання на громадське харчування, реалізація на ринку і черезларьок, реалізація різним організаціям і установам, видача в рахунок оплатипраці, реалізація робіт і послуг, реалізація матеріалів і сировини.
Облік запасівповинен бути організований відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерськогообліку 9 «запаси», який містить такі рахунки:
Виробничі запаси– 20
Поточнібіологічні активи – 21
Малоцінні ташвидко зношувані активи – 22
Виробництво – 23
Брак увиробництві – 24
Напівфабрикати –25
Готова продукція– 26
Продукціясільськогосподарського виробництва – 27
Товари – 28
Зміст
1. Первинний облік усільськогосподарському підприємстві
1.1 Первинний облік структурних підрозділів галузі рослинництва
1.2 Первинний облік структурних підрозділів галузітваринництва
1.3 Первинний облік упромислових і допоміжних та інших виробництвах
1.4 Первинний облік на складах
2. Застосуваннякомп’ютерної техніки
2.1 Методика створення листа 1
2.2 Оформленняпояснювальної записки
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Вступ
В умовах ринкової економіки значну роль відіграєбухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керуватипідприємствами.
Сільськогосподарські підприємства є суб'єктамипідприємницької діяльності, їхні види визначаються за формами власності іформами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різнихформ власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексом України,а також Законами України: «Про власність», «Про форми власностіна землю», «Про колективне сільськогосподарське підприємство»,«Про господарські товариства», «Про сільськогосподарськукооперацію», «Про внесення змін і доповнень до Закону України „Проселянське (фермерське) господарство“, „Про пріоритетність соціальногорозвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві“.Основні засади діяльності та господарські відносини, що виникають у процесіорганізації та здійснення господарської діяльності між суб'єктамигосподарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин усфері господарювання, визначає Господарський кодекс України.
Залежно від форм власності, передбачених Господарськимкодексом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:
> приватне підприємство, що діє на основі приватноївласності громадян чи суб'єкта господарювання;
> підприємство, що діє на основі колективної власності;
> комунальне підприємство, що діє на основі комунальноївласності територіальної громади;
> державне підприємство, що діє на основі державноївласності;
> підприємство, засноване на змішаній формі власності.
> В Україні можуть діяти також інші види підприємств,передбачені Законом.
На сільськогосподарських підприємствах бухгалтерський облікздійснюється на приватних (приватно-орендних), у сільськогосподарськихкооперативах, господарських товариствах, селянських (фермерських)господарствах.
Господарські товариства поділяються на акціонерні товариства,товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковоювідповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Селянські (фермерські) господарства є формою підприємництва, спрямованоюна виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробку тареалізацію. В сільському господарстві їхня кількість постійно збільшується.
Членами селянського (фермерського) господарства можуть бутиподружжя, їхні батьки, діти, які досягай 16-річного віку та інші родичі.Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тімчислі родичі, які працюють в ньому за трудовим договором.
Головою селянського (фермерського) господарства є йогозасновник або особа, яка є його правонаступником.
Голова і члени селянського (фермерського) господарства неможуть постійно працювати на інших підприємствах, в установах та організаціях.
У власності осіб, які ведуть селянське (фермерське)господарство, може перебувати майно споживчого та виробничого призначення дляведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами.Майно цих осіб належить їм на праві спільної власності, якщо інше непередбачено угодою між ними.
Необхідною умовою підтримання виробництвасільськогосподарської продукції на певному рівні є постійна наявність частиниоборотних активів у матеріальній формі (виробничі запаси). Так, щобздійснювався процес виробництва, господарство повинне мати в необхіднихрозмірах запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив тазасобів захисту рослин і тварин, запасних частин та інших виробничих запасів.При їх використанні зростають витрати на виробництво. Результатом процесувиробництва є створення готової продукції і виробничі запаси переходять у формуготової продукції.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9»Запаси" запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, щопідприємство отримує в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їхвикористанням та їх вартість може бути достовірно визначена.
Щоб правильно організувати облік, усі виробничі запаси всільськогосподарських підприємствах поділяються на такі класифікаційні
· насіння ісадивний матеріал;
· корми — концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми тощо;
· нафтопродукти- гас, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне масло, солідол,технічний вазелін тощо;
· твердепаливо — дрова, вугілля, торф, брикет тощо;
· різнасільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях,сушарках тощо;
· запаснічастини і ремонтні матеріали;
· готовупродукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідаєтехнічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншимнормативно-правовим актом;
· товари увигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуютьсяпідприємством з метою подальшого продажу;
· малоцінніта швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одногороку.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9«Запаси» до запасів віднесено також незавершене виробництво у виглядінезакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінченихтехнологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконуютьроботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт(послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. Це особливий видзапасів та їх облік буде розглядатися в наступних розділах підручника.
Завданням бухгалтерського обліку запасів є:
· своєчаснеоформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням,зберіганням і витрачанням сільськогосподарської продукції, матеріалів та іншихзапасів;
· здійсненняточного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням іекономним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, задодержанням встановлених норм витрат матеріалів;
· одержанняна будь-яку дату точних даних про кількість сільськогосподарської продукції,матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і виробничихпідрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;
· систематичнийконтроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання запасів настороні;
· своєчасневиявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і якіможна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готовоїпродукції, яка не користується попитом, і неліквідів.
Облік запасів повинен бути організований відповідно доПоложення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». У Планірахунків, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 длявідображення запасів передбаченоклас 2 «Запаси», який містить 9 рахунків:
20 «Виробничі запаси»;
21 «Поточні біологічні активи»;
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
23 «Виробництво»;
24 «Брак у виробництві»;
25 «Напівфабрикати»;
26 «Готова продукція»;
27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»;
28 «Товари».
Кожний із названих рахунків передбачає наявність декількохсубрахунків (за видами запасів).
Рахунки: 21 «Поточні біологічні активи», 23«Виробництво», 24 «Брак у виробництві» в силу специфіки їхобліку будуть розглянуті в наступних розділах підручника.
1. Первинний облік усільськогосподарському підприємстві 1.1 Первинний облік структурнихпідрозділів галузі рослинництва
Організація роботи в підрозділах галузі рослинництванапрямлена на вирощування елітного насіння зернових, цукрового і кормовогобуряка, та інше.
Технологічний процес виробництва зернових повністюмеханізований.
Процес виробництва цукрових буряків, крім міжрядногообробітку посівів теж механізовано.
Кормові культури в господарстві вирощують з урахуваннямпотреб норм для тваринництва, а також для потреб підсобних працівників.Вирощування всіх с/г культур в господарстві здійснюється рільничою і тракторноюбригадою. В кожній бригаді працює обліковець. В його обов'язки входять: веденнякниги обліку робіт, кожний день він оформляє лист виконаних робіт знарахуванням оплати праці, оприбуткування продукції рослинництва з оформленнямпри цьому первинних документів.
Обліковець слідкує за якістю виконаних робіт, здає первинідокументи в бухгалтерію господарства згідно встановленого графікадокументообігу.
Оприбуткування врожаю овочевих, здійснюється у щоденникунадходження сільськогосподарської продукції. Щоденник веде бригадир по закріпленихза бригадирами площах сільськогосподарських культур. По мірі поступленняпродукції комірники зважують зібрану продукцію і записують в щоденник, вказуючипри цьому місце збирання, якість і масу. Закладені на зберігання грубі тасоковиті корми приймає спеціальна комісія. Вона перевіряє якість закладки, масукормів обчислюють за динними об'ємного вимірювання скирт, масу їх кормів. В кінці місяця матеріальновідповідальні особи здають разом із первинними документами на оприбуткуванняпродукції звіт про рух матеріальних цінностей (Ф № 121).
Дані звіту звірюються із даними документів і у бухгалтеріїперевіряють наявність всіх записів і відповідних документів, а також наявністьвсіх підписів у документах.
Накопичуванні та групувальні відомості по нарахуванню оплатипраці в кінці місяця здають обліковці в бухгалтерію. Це відмінність нарахуваннягрошей і зведення затрат по бригаді. Урожай зернових культур, який збираютькомбайном. Обліковують за бункерною масою в реєстрі відправки зерна та іншоїпродукції з поля.
Його складають у трьох примірниках на кожний автомобіль, якимвідвозять зерно від комбайнера. Всі три примірники з реєстру повинні матиоднаковий номер. Перший примірник залишається з комбайнером.
Другий примірник передається водієві. Третій примірник передаєтьсязав. током, або зав. складом. Комбайнер завантажує автомобіль зерном, записує уперший примірник реєстру, номер комбайнера, номер комбайна, прізвище водіяавтомобіля, бункерну масу зерна, та прийняту продукцію.
У другий примірник реєстру водій також: записує номеркомбайна за дану продукцію. Доставивши зерно до комори, або на тік водійпред'являє свій (другий) примірник реєстру. З якого зав током, або комірникпереписує у третій примірник реєстру дані зазначені комбайнером, а також: масубрутто і масу нетто після завантажування та розписується за це ( ставить підписпісля доповнення своїх даних). А водій розписується у третьому примірникуреєстру, (що залишається у водія) що залишається у зав коморою, зав током. Укінці водій та комбайнер передають реєстри до бухгалтерії. Зерно в періодзбирання обчислюється за талонами які видають на цупкому папері віддрукованідрукарським способом, один „ Талон комбайнера"(Ф№ 77), другий „Талон шофера„(Ф№ 77б), собівартості продукції по кожному з допоміжних виробництв закалькуляційними статтями.
Собівартість одиниці виробу одержуємо шляхом ділення всіхвитрат на кількість випущених за місяць виробів.
По дебету рахунку «Допоміжні виробництва»відображаються прямі витрати, пов’язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також непрямі витрати, пов’язані зуправлінням і обслуговуванням допоміжних виробництв, і збитки від браку. Прямівитрати безпосередньо пов’язані з випуском продукції, виконанням робіт інаданням послуг. 1.2 Первинний облік структурнихпідрозділів галузі тваринництва
Галузь тваринництва на підприємництві направлена навиробництво молока та м'яса.
Молочно — товарний комплекс повністю механізовано. Хорошийрівень розвитку свинарства, тут також переходять до механізованого процесугноєвидалення, роздачі кормів.
Первинний облік галузі тваринництва організовано та на кожнійфермі працюють обліковці, завідуючий фермою, зоотехнік, ветлікар. Обліковецьведе постійний облік поголів'я тварин, витрат кормів та проводять нарахуванняоплати праці.
В обов'язки обліковця також входить своєчасна здачадокументів та звітів на оприбуткування і витрачання продукції тваринництва,контроль за дотриманням правил безпеки, ведення складського обліку сільськогосподарськоїпродукції і товарно — матеріальних цінностей, закріплених за фермою.
В обов'язки завідуючого входить організація роботи на фермі,контроль за виробництвом продукції та годівлі тварин.
Нарахування оплати праці проводять на основі слідуючихпервинних документів:
· щоденниканадою молока (ф№112);
· відомостізважування тварин (ф№ 98);
· акт наоприбуткування приплоду.
На основі цих документів складається розрахунок оплати праціпрацівникам тваринництва (ф№ 69).В документах вказується кількість надоєногомолока, жирність та кількість молока в переводі на базисну жирність, об'ємвиконаних робіт та нараховану оплату праці. Нарахування за догляд в основномуне змінюється, а за молоко може коливатися, в залежності від надою.
Обліковець зводить оплату в відомості нарахування грошей ізатрат у зведені затрат.
Списання товарно — матеріальних цінностей здійснюється вгосподарстві за до погою «Акту на виробничого та господарського інвентарю,малоцінні швидкозношувані предмети». Корми списують згідно відомостівикористання кормів. Культури призначені на з годування худобі повинні бутиобов'язково зважені.
В кінці місяця бригадир разом з агрономом і зоотехнікомскладають «Акт на оприбуткування продукції». «Акт на списанняветмедекаментів» складає в господарстві ветлікар в присутності зоотехніка,завідуючого фермою.
Для прикладу розглянемо таблицю 1.
Таблиця 1
Тварини та їх групи
Поголів'я худоби, голів
Відхилення
2006 рік
2007рік
2008 рік
(+,-) 2006р 2008р. Основне стадо молочної худоби 260 210 193 -67 Тварини на вирощувані та відгодівлі 589 541 289 -300 Свинарство 544 544 230 -324 Основне стадо свиней (з поросятами до відлучки) 45 45 45 - Свині на вирощувані і відгодівлі 509 509 185 -324 Бджільництво 69 69 75 +6
Характеризуючи таблицю 1 можна сказати слідуюче: кількістьтварин основного стада ВРХ молочного напрямку у 2006/>році становило 260голів, це на 67 голів більше ніж залишилося у 2008 році.
Тварин на вирощувані і відгодівлі було у 2006році 589 голів іце на 300
Основне стадо свиней залишилося незміною, а свиней навирощувані і відгодівлі у 2006 році на 324 голів зменшилося ніж у 2008році.
Первині документи по обліку молока є «Журнал обліку надоюмолока» в ньому записується прізвище доярок і кількість обслуговуючихкорів.
Дані про кількість молока записують після кожного доїння.Завідуючий фермою кожний день визначає жирність молока по кожному виду тварин.Дані про контрольні надої записують у журналі з поміткою «контрольнінадої». Для реалізації молока державі застосовують державі транспортнінакладні.
За рівнем виконання плану виробництва валової продукціїоцінюють загальний стан тваринництва. Від цього залежить і виконання завданняпродажу державі продукції тваринництва.
Виконання плану виробництва валової продукції господарствомзалежить від багатьох факторів:
· поголів'ятварин за видами;
· статевовіковими і виробничими групами;
· забезпеченостітварин приміщеннями і кормами відповідно до зоотехнічних норм;
· раціоніві повноцінності їх, рівня продуктивності тварин та інше.
План виробництва валової продукції можна виконати і придеякому відхилені ряду факторів, але за обов'язкової компенсації іншими.Останнє не завжди бажане — виконання плану за рахунок збільшення поголів'я признижені продуктивності тварин обов'язково призведе до підвищення собівартостіпродукції оскільки додаткове поголів'я потребує більших порівняно плану витрат.
1.3Первинний облік у промислових і допоміжних та інших виробництвах
Допоміжні виробництва виконують роботи і надають послугирослинництву, тваринництву, промисловим виробництвам, обслуговуючимгосподарствам, будівництву та іншим підприємствам і особам. До них належать:ремонтно-механічні майстерні, автомобільний і гужовий транспорт, електро-,водо- і газопостачання, холодильні прилади (обладнання, устаткування).
Машинно-тракторний парк — невід'ємна частина основноговиробництва в рослинництві. Однак для нагромадження витрат, які безпосередньоне можна віднести на основне виробництво, їх обліковують на окремомусубрахунку. Облік витрат і виконанихробіт допоміжних виробництв забезпечує контроль:
· завиконанням госпрозрахункових завдань по кожному допоміжному
· виробництву;
· за правильнимі економічно обґрунтованим відображенням величини витрат;
· за їхстаттями та елементами;
· за точнимсписанням виконаних робіт і послуг по об'єктах споживачів;
· засвоєчасним і точним поданням необхідних даних для обчислення фактичноїсобівартості одиниці робіт і послуг кожного допоміжного виробництва; заправильним списанням калькуляційних різниць між плановою і фактичноюсобівартістю робіт і послуг.
Облік витрат, виконаних робіт і послуг ведуть на субрахунку234 «Допоміжні виробництва». По дебету субрахунку відображують як прямівитрати, безпосередньо пов'язані з виконанням робіт і наданням послуг, так інепрямі, пов'язані з організацією і управлінням допоміжними виробництвами. Покредиту рахунка відображують вартість продукції, виробів, виконаних робіт інаданих послуг.
Залежно від видів допоміжних виробництв субрахунок 234«Допоміжні виробництва» має такі субрахунки другого порядку: 2341 «Ремонтнівиробництва», 2342 «Автомобільний транспорт», 2343 «Енергетичні виробництва(господарства)», 2344 «Водопостачання». 2345 «Гужовий транспорт».
До промислових виробництв належать:
· цехи длявиробництва комбікормів (кормових сумішок, трав'яного борошна тощо);
· млини,крупорушки (вироблення борошна, крупи, дерті й інших продуктів переробки зерна);
· цехи дляпереробки овочів, плодів, картоплі (виготовлення консервів, соків, соління,маринування, квашення овочів, сушіння плодів тощо);
· цехи дляпереробки олійних культур (вироблення олії, макухи);
· виноробневиробництво; виробництво молочної продукції (масла, сиру); забій худоби нам'ясо, переробка м'яса, виготовлення напівфабрикатів, ковбас тощо;
· цехи дляпервинної обробки льону і луб'яних культур;
· іншівиробництва.
Зазначені промислові виробництва є об'єктами аналітичногообліку на субрахунку 233 «Промислове виробництво». Облік витрат у промисловихвиробництвах ведуть за такою номенклатурою: витрати на оплату праці;відрахування на соціальні заходи; сировина і матеріали; роботи та послуги,витрати на утримання основних засобів; інші витрати; витрати на організаціювиробництва й управління.
На статті «Витрати на оплату праці» відображують основнуоплату праці, нараховану працівникам, які обслуговують технологічний процес уцьому виді промислового виробництва, додаткову оплату праці. Дебетуютьсубрахунок 233, кредитують рахунок 66.
На статті «Відрахування на соціальні заходи» обліковуютьвнески в установлених розмірах від основної і додаткової заробітної платиорганам соціального страхування та до Пенсійного фонду. Дебетують субрахунок233, кредитують рахунок 65.
Сільськогосподарську сировину власного виробництва,використовувану для переробки у промислових виробництвах, оцінюють за фактичноювартістю. На вартість списаної сировини для переробки дебетують субрахунок 233і кредитують рахунки 20, 21,25, 27.
На статтю «Роботи і послуги» відносять вартість робіт іпослуг, виконаних допоміжними виробництвами, іншими підприємствами йорганізаціями, для виробничих потреб промислових виробництв. Тут жевідображують витрати на виробіток енергії для виробничих потреб промисловихвиробництв: енергії власних електростанцій, компресорного устаткування длявироблення холоду, котелень, не з'єднаних із центральною котельнею; енергії,одержаної від інших підприємств. Дебетують субрахунок 233 і кредитують рахунки23, 63, 68 та ін..
На кредиті субрахунку 233 відображують за плановоюсобівартістю протягом року вихід продукції промислових виробництв укореспонденції з дебетом рахунків:
26 «Готова продукція» — на вартість готової продукції,призначеної для реалізації;
201 «Сировина і матеріали» — на вартість продукції,оприбуткованої як сировина і матеріали тільки для власного виробництва; 205 «Будівельні матеріали» — навартість продукції, оприбуткованої як будівельні матеріали;
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» — навартість продукції, оприбуткованої як корми.
В кінці року за встановленою методикою визначають фактичнусобівартість виробленої промислової продукції і планову собівартість коригуютьдо фактичного рівня.
Облік витрат і виходу продукції промислових виробництввідображуються на аналітичних рахунках в розрізі вищеназваних статей витрат напідставі типових і специфічних для цієї підгалузі первинних документів.1.4Первинний облік на складах
Складське господарство в сільськогосподарських підприємствахорганізується, як правило, в центральних складах, коморах бригад, ферм і іншихструктурних підрозділах. При віддаленості підприємств від залізничних станційможуть створюватися експедиторські склади. В центральних складах зосередженоосновні запаси паливного матеріалу, кормів, готової продукції для реалізації,запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів,закуплених у постачальників. Через центральні склади ці запаси розподіляють міжструктурними виробничими підрозділами. У коморах структурних виробничих іневиробничих підрозділів зберігається невелика кількість виробничих запасівтоварно-матеріальних цінностей, які надходять з центральних складів, або можутьбути завезені безпосередньо від постачальників з обов'язковим документальнимоформленням через центральний склад.
Матеріали на складах розмішують по секціях, а в них — заокремими групами: типом, сортом, розмірами в штабелях, на стелажах, полицях таін. У зерно —, насіннєсховищах тощо секції повинні бути відокремленігерметичною перегородкою, що виключає можливість змішування продукції різнихвидів, сортів і репродукцій.
У місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвоюта характеристикою певного виду продукції й матеріалів, а в необхідних випадках—і призначенням. Бланк ярлика на новий вид (номенклатурний номер) матеріальнихцінностей заповнює завідувач складу (комірник) при надходженні цінностей насклад.
Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, слід зберігати наспеціально обладнаних нафтоскладах чи стаціонарних пунктах заправки машин,мінеральні добрива — на складах відповідно до встановлених правил.
При передачі складу іншій особі (через переміщення абозвільнення матеріально відповідальної особи з тих, чи інших причин) проводятьінвентаризацію продукції та матеріалів і складають акт.
Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснюєматеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник та ін.) за сортамизгідно з правилами їх зберігання. Облік ведуть на картках складського облікуматеріалів, які видають матеріально відповідальним особам під розписку вреєстрі видачі карток. Останні зберігають у спеціальних картотеках заобліковими групами, а всередині їх — у порядку зростання номенклатурних номерівчи за алфавітом, групи та підгрупи в картотеці відокремлюють роздільниками зпроставленими на них номерами. На кожний номенклатурний номер продукції таматеріалів відкривають окрему картку, де завідувач складу (комірник) зазначаємісце зберігання (стелаж, комірку тощо). Замість карток дозволяється вестиоблік в оформлених належним чином Книгах складського обліку.
У картотеці (Книзі) складського обліку відкривають окремікартки (сторінки) на сільськогосподарську продукцію, яка: переходить ізминулого року; вироблена в звітному році; куплена в цьому році та переробленана давальницьких засадах. У лімітно-забірних картах, накладних та іншихдокументах на відпуск слід вказувати, який вид продукції й за якою оцінкоювидається. Окремо ведуть облік біопрепаратів, медикаментів і хімічних речовин,придбаних за рахунок власних коштів і бюджетних асигнувань.
Записи в Книзі (картах) складського обліку завідувач складуробить щодня окремо по кожному разовому документу; після кожного записувиводять залишок. Дані відомостей витрачання кормів, лімітно-забірних карт таінших нагромаджувальних документів завідувач складу заносить у Книгу (карту) вміру їх закриття, але не пізнішепершого числа наступного за звітним місяця. Бажано лімітно-забірні картизберігати разом із регістрами складського обліку.
Якщо фактичний залишок матеріальних цінностей значновідхиляється від встановленої норми запасу, а також за наявності матеріальнихцінностей, які тривалий час лежать без руху, завідувач складу інформує про цеадміністрацію сільськогосподарського підприємства.
Щомісяця матеріально відповідальні особи на підставіпервинних документів складають Звіт про рух матеріальних цінностей у двохпримірниках і подають його в бухгалтерію разом із документами, що підтверджуютьнадходження та витрачання матеріалів. До Звіту включають лише ті види продукціїй матеріалів, по яких був рух у звітному періоді. Залишки на початок місяця покожному номенклатурному номеру зіставляють із залишками звітів попередньогомісяця. Надходження і вибуття матеріалів протягом місяця фіксують на підставіпервинних документів, після чого підраховують обіг і визначають сальдо накінець місяця. Ці дані порівнюють із записами в Книзі (картках) складськогообліку. Дані про залишки продукції й матеріалів та їхній рух матеріальновідповідальні особи у Звіті фіксують не тільки в кількісному а й у грошовомувираженні, підтверджуючи це своїм підписом. Приймаючи звіти, працівникибухгалтерії перевіряють правильність їх складання, таксують і визначають сумиобігу і залишків у грошовому вираженні.
Облік надходження й витрачання медикаментів та інших лікувально-профілактичних засобів і матеріалів здійснюють у кількісному вираженні вКнизі (картках) складського обліку. Щомісяця спеціаліст ветеринарної служби напідставі первинних документів складає і подає в бухгалтерію Звіт про рухбіопрепаратів і ліків у кількісному та грошовому вираженні.
Облік отруйних і сильнодіючих речовин у кількісному вираженнівідповідно до спеціальних вказівок, розроблених Міністерством охорони здоров'яУкраїни, ведуть, використовуючи пронумеровані, прошнуровані, скріпленісургучною печаткою підприємства і підписані головним лікарем ветеринарноїмедицини та головним бухгалтером книги. Ці види матеріалів зберігають окремо вспеціально обладнаних для цього місцях. Облік бланків суворої звітності матеріально відповідальніособи здійснюють у картках (книгах) складського обліку по кожному найменуваннюза кількістю і номінальною вартістю. Надходження та витрачання зазначенихбланків оформляють, як і операції по надходженню і витрачанню коштів. Дані прорух білетів, талонів, абонементів, акцій, облігацій тощо відображують у звітахматеріально відповідальних осіб та інших реєстрах (сальдові відомості,відомості обліку руху товарно-матеріальних цінностей та інші аналогічні реєстриабо машинограми) окремими позиціями подібно до обліку в місцях зберігання.
Працівники бухгалтерії порівнюють дані про рух продукції йматеріалів з даними, наведеними у виправдних документах, доданих до звіту,після чого його таксують. Повноту оприбуткування матеріалів, одержаних зісторони, перевіряють зіставленням із відповідними регістрами.
Складський облік — це сортовий, кількісний,оперативно-технічний облік. Здійснюється облік матеріалів на складі задопомогою карток за формою №М -17. Картки складського обліку відкриваються убухгалтерії і віддаються під розписку у реєстрі, де вказується дата видачі,кількість карток,їх реєстрації номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісномувиразі ) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючими складами,комірники ) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів іскладаються у день здійснення операцій.
Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю зазберіганням матеріальних цінностей підприємства.
Організують складський облік за видами об’єктів, що зберігаються, закількістю матеріальних цінностей, за місцем зберігання. Кожному видуматеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що повторюється увсіх документах.
Зав. складом (комірник ) щоденно записує до складської картки(чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів, нумеруючи свої записипо порядку з початку року чи кварталу після коленої проведеної операції.
При цьому самі річні картки слід зберігати разом звідповідними картками складського обліку.
Періодично матеріально-відповідальні працівники складів маютьскладати реєстри документів і здавати до бухгалтерії для веденнябухгалтерського обліку матеріалів.
У разі інвентаризації на підприємстві номенклатурно — кількісного оперативно-складського і аналітичного бухгалтерського обліку, вони дублюватимуть одинодного, але за умов використання електронно-обчислювальних машин, такогодублювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностейвраховану в оперативний складський облік
Для звірки даних складського і аналітичного обліку потрібноздійснювати періодичну оцінку за обліковими цінами кількісних залишків заданими складського обліку на визначену дату і співставляти одержані загальнісуми з сумою залишку за обліковими цінами з вартісного аналітичного обліку.Такий метод аналітичного.
2. Застосування комп’ютерноїтехніки 2.1 Методика створення листа 1
На листі 1 і 2створюємо таблицю «Облік створення і використання резерву на виплату відпусток»за допомогою меню Таблица– Вставить – Таблица. Після цього на екрані з’явитьсядіалогове вікно Вставкатаблицы, тоді вблоці Размер таблицы вказуємо число стовбців вполі Число столбцов вводимо 4, в полі Число строк вводимо 5.
Після цього наекрані з’являється таблиця з заданимипараметрами і з’являється панель інструментівТаблицы и границы, для редагування таблиці.
Для редагуванняпараметрів таблиці також використовуємо діалогове вікно Свойства таблицы, де в блоці Выравнивание вказуємо Слева, в блоці Обтекание вибираємо функцію Нет.
Далі за допомогоюфункції Объединитьячейки виділяємопершу комірку в строці і першу комірку другої строки, в перших двох стовпчиках.Також об’єднуємо комірки першої строки в третьому і четвертому стовпці.
В першій строці ів другій строці третього і четвертого стовпця виділяємо текст використовуємофункцію Полужирный. Перед вводом текстувідкриваємо діалогове вікно Свойства таблицы. Де вказується розміщення таблиці в загальному на сторінці,висота строки, ширина стовпця.
Після цьоговводимо потрібний текст і вирівнюємо його в комірках за допомогою функціївирівнювання Посерединепо центру виділившипершу строку. Втрьох останніх строках, крім першого стовпця, вирівнюваннявводимо Сверху по левомукраю. В трьохостанніх строках першого стовпця вводимо вирівнювання Сверху по центру. Щоб задати певний вид ірозмір границь таблиці потрібно на панелі інструментів Границы и таблицы функцію Тип линии і Толщиналинии.
2.2Оформлення пояснювальної записки
Дипломна робота виконується при допомозі комп’ютерної технікиі програм пакету Office2003, програм Fine Reader, Paint чи інших на листах формату А4(210*297мм – пояснювальна записка 20-25 сторінок) і на 3-4 листах формату А1(840*594мм – графічна частина). Матеріали дипломної роботи мають бутискомплектовані в одній папці, заархівовані у Zip — папку і збережені на зовнішніхносіях (лазерних CD — дисках).
Усі листи пояснювальноїзаписки (окрім титульного) виконуються з рамками:
— повними – першасторінка кожного розділу дипломної роботи;
— неповними – іншісторінки.
Рамки можна створюватисамостійно при допомозі панелі інструментів «Малювання» у Word, відповідно до зразка, або жскопіювати з електронної версії файлу методичного посібника.
При заповненні повноїрамки:
Ø у графу«Розробив» вноситься прізвище, ім’я та по батькові учня (якщо воно невміщається, то дозволяється змінити параметри шрифту чи не вказувати ініціали);
Ø у графу«Перевірив» вводиться прізвище, ім’я та по батькові керівника дипломної роботи(якщо воно не вміщається, то дозволяється змінити параметри шрифту чи невказувати ініціали);
Ø у графу «Дата»вводяться дати виконання і перевірки відповідно до Календарного плану виконаннядипломної роботи;
Ø у графу «Назварозділу» вводиться назва поточного розділу (кожен розділ починається з новоїсторінки);
Ø у графу «Аркуш»вводиться номер листа;
Ø у графу «Аркушів»вводиться кількість листів у даному розділі;
Ø у графу «Шифр»вводиться текст шифру.
При заповненні неповноїрамки:
Ø у графу «Шифр»вводиться текст шифру.
Для малюнку рамки слідзадати наступні параметри розміщення при допомозі меню Формат → Форматоб’єкту → закладка «Положение»: 0,5 см нижче від верху сторінки і 2 см правіше від лівого краю сторінки (для певних типів принтерів, якщо низ рамки недрукується, дозволяється зменшити вертикальний розмір рамки) (Див. рис 8).
/>
Рис. 8
Текст пояснювальноїзаписки повинен відступати від рамки 0,5 – 1 см.
Томурекомендовані границі листка: верхня – 1,5 см, нижня – 3 см, ліва – 2,5 см, права – 1 см. ( Див. рис 9).
/>
Рис. 9
Для оформленняосновного тексту розділів використовується шрифт Times New Roman, розмір 14, між стрічковий інтервал 1,5,відступ першої стрічки – 1 см (інші параметри шрифтута абзацу – за умовчанням). (Див. мал… 10).
/>Рис.10первинний облік рослинництво тваринництво
Висновки і пропозиції
В умовах ринкової економіки значну роль відіграєбухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керуватипідприємствами.
Сільськогосподарські підприємства є суб'єктамипідприємницької діяльності, їхні види визначаються за формами власності іформами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різнихформ власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексомУкраїни, а також Законами України: «Про власність», «Про формивласності на землю», «Про колективне сільськогосподарськепідприємство», «Про господарські товариства», «Просільськогосподарську кооперацію», «Про внесення змін і доповнень доЗакону України „Про селянське (фермерське) господарство“, „Пропріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу внародному господарстві“. Основні засади діяльності та господарськівідносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарськоїдіяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншимиучасниками відносин у сфері господарювання, визначає Господарський кодексУкраїни.
Завданням бухгалтерського обліку запасів є:
· своєчаснеоформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням,зберіганням і витрачанням сільськогосподарської продукції, матеріалів та іншихзапасів;
· здійсненняточного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням іекономним витрачанням матеріальних цінностей у процесі виробництва, задодержанням встановлених норм витрат матеріалів;
· одержанняна будь-яку дату точних даних про кількість сільськогосподарської продукції,матеріалів та інших запасів, які є в коморах, на складах і виробничихпідрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;
· систематичнийконтроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання запасів настороні;
· своєчасневиявлення виробничих запасів, які не використовуються в господарстві і якіможна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів, а також готовоїпродукції, яка не користується попитом, і неліквідів.
Облік запасів повинен бути організований відповідно доПоложення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси“. У Планірахунків, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 длявідображення запасів передбаченоклас 2 „Запаси“, який містить 9 рахунків:
20 „Виробничі запаси“;
21 „Поточні біологічні активи“;
22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети“;
23 „Виробництво“;
24 „Брак у виробництві“;
25 „Напівфабрикати“;
26 „Готова продукція“;
27 „Продукція сільськогосподарського виробництва“;
28 „Товари“.
Організація роботи в підрозділах галузі рослинництванапрямлена на вирощування елітного насіння зернових, цукрового і кормовогобуряка, та інше.
Технологічний процес виробництва зернових повністюмеханізований.
Галузь тваринництва на підприємництві направлена на виробництвомолока та м'яса.
Молочно — товарний комплекс повністю механізовано. Хорошийрівень розвитку свинарства, тут також переходять до механізованого процесугноєвидалення, роздачі кормів.
Первинний облік галузі тваринництва організовано та на кожнійфермі працюють обліковці, завідуючий фермою, зоотехнік, ветлікар. Обліковецьведе постійний облік поголів'я тварин, витрат кормів та проводять нарахуванняоплати праці.
За рівнем виконання плану виробництва валової продукціїоцінюють загальний стан тваринництва. Від цього залежить і виконання завданняпродажу державі продукції тваринництва.
Виконання плану виробництва валової продукції господарствомзалежить від багатьох факторів:
· поголів'ятварин за видами;
· статевовіковими і виробничими групами;
· забезпеченостітварин приміщеннями і кормами відповідно до зоотехнічних норм;
· раціоніві повноцінності їх, рівня продуктивності тварин та інше.
Допоміжні виробництва виконують роботи і надають послугирослинництву, тваринництву, промисловим виробництвам, обслуговуючимгосподарствам, будівництву та іншим підприємствам і особам. До них належать:ремонтно-механічні майстерні, автомобільний і гужовий транспорт, електро-,водо- і газопостачання, холодильні прилади (обладнання, устаткування).
Облік витрат, виконаних робіт і послуг ведуть на субрахунку234 «Допоміжні виробництва». По дебету субрахунку відображують як прямівитрати, безпосередньо пов'язані з виконанням робіт і наданням послуг, так інепрямі, пов'язані з організацією і управлінням допоміжними виробництвами. Покредиту рахунка відображують вартість продукції, виробів, виконаних робіт інаданих послуг.
Складське господарство в сільськогосподарських підприємствахорганізується, як правило, в центральних складах, коморах бригад, ферм і іншихструктурних підрозділах. При віддаленості підприємств від залізничних станційможуть створюватися експедиторські склади. В центральних складах зосередженоосновні запаси паливного матеріалу, кормів, готової продукції для реалізації,запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів,закуплених у постачальників. Через центральні склади ці запаси розподіляють міжструктурними виробничими підрозділами. У коморах структурних виробничих іневиробничих підрозділів зберігається невелика кількість виробничих запасівтоварно-матеріальних цінностей, які надходять з центральних складів, або можутьбути завезені безпосередньо від постачальників з обов'язковим документальнимоформленням через центральний склад.
Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріальновідповідальна особа (завідувач складу, комірник та ін.) за сортами згідно зправилами їх зберігання. Облік ведуть на картках складського обліку матеріалів,які видають матеріально відповідальним особам під розписку в реєстрі видачікарток. Останні зберігають у спеціальних картотеках за обліковими групами, авсередині їх — у порядку зростання номенклатурних номерів чи за алфавітом,групи та підгрупи в картотеці відокремлюють роздільниками з проставленими наних номерами. На кожний номенклатурний номер продукції та матеріаліввідкривають окрему картку, де завідувач складу (комірник) зазначає місцезберігання (стелаж, комірку тощо). Замість карток дозволяється вести облік воформлених належним чином Книгах складського обліку.
Список використанихджерел
1. Планрахунків бухгалтерського обліку підприємств та організацій, інструкцій по йогозастосуванню Міністерство-фінансів України 2000р-120с
2. ОгійчукМ.Ф, Плансієнко В.П., Панченко Л.Г, Бухгалтерський облік сільськогосподарськихпідприємствах — К. Вища школа 2003р — 800с.
3. БілухаМ.Т. „Курс аудиту». — К: Вища школа.
4. БутинецьФ.Ф. „Бухгалтерський фінансовий облік". — Житомир: ЖІТІ, 2000.
5. БутинецьФ.Ф. „Організація бухгалтерського обліку". — Житомир: ЖІТІ, 2001 р.
6. „Бухгалтерськийоблік і прийняття рішень", навчальний посібник за редакцією професораСмоленюка П.С. — Хмельницький: НВП „Евріка", 2001 рік.
7. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати" від 31 грудня 1999 року№318.
8. ГурійА.М. Поворознюк. Н. М. Самсонова В. В. Інформатика та інформаційні технології.ООО «Компанія СМІТ» 2003. – 352с.
9. Дем’яненкоМ.Я. Облік у селянському господарстві. К. ІАЕ 2001 – 403с.
10. ТкаченкоН.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.Підручник длястуд. економ. цпец. вищ. навч. зкл. 5-те вид. допов. Й переробл.- К.: А.С.К.,2000-784с.
11. ШвецьВ.Г. Теорія бухгалтерського обліку К.: Знання, 2003-444с.