Кафедра міжнародної економікиКонтрольна робота
з дисципліни: «Валютнерегулювання»
Зміст
Основні види валютнихринків
Задача
Список літератури
Основнівиди валютних ринків
Валютнийринок – це система економічних та правових відносин між споживачами,продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют,банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземнихвалютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.
Основнимиопераціями, що проводяться суб'єктами ринку з валютними цінностями, є обмінні(конверсійні) операції, кредитно-депозитні операції, інвестиції в цінні папери,пономіновані в іноземних валютах, інші інвестиції. Обмінні операції тіснопов'язані з іншими операціями, що проводяться учасниками валютного ринку ічасто викликані необхідністю залучати валютні ресурси або здійснюватиінвестиції в валюті. Крім того, обмінні операції часто пов'язані з виконаннямзобов'язань перед нерезидентами щодо оплати товарів і послуг та іншимирозрахунками. Іншими словами, обмінні операції пов'язані з обслуговуваннямзовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур та розрахунками увалюті, що здійснюються фізичними особами – резидентами.
Длярезидентів країн з вільно конвертованою валютою більшість операцій, щопроводяться на валютному ринку, відрізняються від звичайних операцій накредитному чи фондовому ринках наявністю валютного ризику і потребують дляпроведення знання інфраструктури валютного ринку та механізму проведенняспекулятивних операцій з валютою. Такі операції здійснюються через фінансовихпосередників і не пов'язані з численними законодавчими обмеженнями. Дляпроведення кредитно-депозитних операцій та інвестиційної діяльності наміжнародному ринку необхідні знання та використання основних законів імеханізмів функціонування кредитного, фондового ринку, основ інвестиційноїдіяльності та механізму управління валютним та кредитним ризиками.
Длярезидентів України більшість операцій, що проводяться на валютному ринку, маютьспецифіку, яка обумовлена специфікою країни зі «слабкою» валютою та жорсткорегульованим валютним ринком. Проведення будь-якої з валютних операцій потребуєвід учасника валютного ринку не тільки знання основ функціонування валютногоринку взагалі, а й вивчення та кваліфікованого застосування численнихзаконодавчих та нормативних актів, що регулюють діяльність суб'єктів валютногоринку. На відміну від некоректної поведінки на кредитному чи фондовому ринкахпорушення валютного законодавства призводить у багатьох випадках до досить жорсткихштрафних санкцій, розмір яких визначається платежами у валюті, здійсненими невідповідно до чинного законодавства.
Валютніринки залежно від обсягу, характеру валютних операцій і набору валют, щовикористовуються в обігу, поділяють на міжнародний та національні ринки. Чимвищий ступінь конвертації національної валюти, тим більшою мірою національнийвалютний ринок інтегрується в міжнародний. Для країн з вільно конвертованоювалютою визначальним є міжнародний валютний ринок, на якому резиденти даної країниможуть здійснювати будь-які операції з валютою. Для нашої країни, як для країниз перехідним типом економіки та неповністю конвертованою валютою, характерним єдосить жорстко регульований національний валютний ринок. Структурунаціонального та міжнародного валютних ринків подано на рис. 1.
/>
Рис. 1.Структура валютного ринку
Основнимиучасниками валютних ринків є великі комерційні банки, брокерські фірми, іншіфінансові інститути, найбільші корпорації та центральні банки країн.Безпосередніми учасниками при укладанні угод з валютою виступають комерційнібанки, спеціалізовані брокерські контори та інші фінансові інститути, що маютьправо укладати угоди з валютою. Ці суб'єкти валютного ринку здійснюють операціїз валютою від свого імені за свій рахунок або за рахунок клієнтів. До 85–95%валютних угод, що здійснюються на валютних ринках, припадає на банки таброкерські фірми. Тому валютний ринок часто називають міжбанківським.
Комерційнібанки проводять основний обсяг валютних операцій. У банках тримають рахункиінші учасники ринку. Крім задоволення потреб клієнтів банки проводять операціїсамостійно за рахунок власних коштів.
Центральнібанки управляють валютними резервами, проводять валютні інтервенції, здійснюютьвплив на рівень валютних курсів, а також регулюють рівень процентних ставок завкладами у національній валюті. Центральні банки значною мірою впливають наточку рівноваги ринку. Вони можуть гальмувати падіння національної валюти черезпродаж іноземної валюти і зменшення своїх валютних резервів або купуватиіноземну валюту, підвищуючи попит на неї та збільшуючи валютні резерви.Найбільший вплив на світові валютні ринки мають центральні банки США(Федеральна резервна система), Германії (Бундесбанк), Великої Британії (БанкАнглії).
Валютніброкерські фірми зводять покупців і продавців валюти та здійснюють між нимиконверсійні та кредитно-депозитні операції. За своє посередництво брокерськіфірми отримують комісійні у вигляді процента від суми угоди. Брокерські фірмита комерційні банки володіють інформацією про валютні курси і беруть участь уформуванні поточних, форвардних валютних курсів та процентних ставок.
Великікорпорації, які здійснюють зовнішньоторгові операції, підтримують стійкий попитна валюту (імпортери) і пропозицію валюти (експортери), а також розміщують ізалучають вільні валютні ресурси. Як правило, ці суб'єкти ринку прямого доступуна валютний ринок не мають, а проводять операції через комерційні банки.
Крімкомерційних банків, які відіграють головну роль на валютному ринку, значнийобсяг валютних операцій на ринку проводять також інші фінансові інститути – інвестиційнібанківські фірми, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди. Останнізалучають вільні валютні ресурси, здійснюють інвестиції в різних валютах,проводять хеджування строковими контрактами, купують та продають валюту з метоювиконання своїх зобов'язань перед іншими суб'єктами ринку.
Фізичніособи проводять на валютному ринку широкий спектр неторгових операцій. Цезакордонний туризм, перекази заробітної плати, пенсій, гонорарів, купівля тапродаж іноземної валюти.
Валютнийринок є дуже конкурентним позабіржовим ринком. Ринок переважно організований якоптовий, на якому сотні дилерів-банків купують-продають валюту, що фактичноявляє собою купівлю-продаж депозитів, пономінованих в іноземних валютах.Юридичні та фізичні особи купують валюту у дилерів валютного ринку нароздрібному ринку за роздрібними цінами, які вищі від оптових.
Уряді країн функціонують валютні біржі, до функцій яких входить здійсненняобміну валют для суб'єктів ринку і формування ринкового валютного курсу.Встановлений на біржових торгах курс називають офіційним валютним курсом.
Угодиз валютою учасники ринку укладають як на біржовому, так і на позабіржовомувалютних ринках. Основна частина угод з валютою укладається на позабіржовомуміжбанківському ринку. Більшість валютних операцій, що проводяться на ринку,мають спекулятивний характер. Одні торговці валютою безперервно протягом днякупують-продають валюту з метою отримання прибутку від незначних коливань курсів.Інші вибирають надійніші позиції і утримують їх протягом більш тривалого часу.
Обсягиторгів на зовнішньому ринку кратні мільйонам доларів. Щоденні обсяги угод наміжнародному валютному ринку вимірюються в трильйонах доларів. Більша частинаугод укладається в доларах США та євро. Близько 40% – це угоди з іншимивалютами, які також часто укладаються при посередництві долара чи євро.Наприклад, у разі потреби продати німецькі марки і купити єни спочаткуобмінюють марки на долари, потім за долари купують єни.
Чимбільш ліквідний ринок, тим менший розрив між курсами попиту та пропозиції.Причому на початку дня розрив між курсами, як правило, менший, ліквідністьринку вища. Межі коливань курсів валют на євроринку становлять 2–6% (длябільшості валют – близько 2%, для нових валют – до 6%).
Затериторіальною ознакою валютний ринок поділяють на північноамериканський,європейський та далекосхідний ринки. Найбільшими міжнароднимивалютно-фінансовими центрами на європейському ринку виступають Лондон, Цюріх,Франкфурт-на-Майні, Париж; у Північній Америці – Нью-Йорк, Бостон, Чикаго,Сан-Франциско; в Азії – Токіо, Сінгапур, Гонконг.
Валютніринки функціонують цілодобово. Свою роботу вони починають на Далекому Сході вНовій Зеландії, потім проходять послідовно годинні пояси – в Сіднеї, Токіо,Франкфурті-на-Майні, Лондоні й закінчують день у Нью-Йорці та Лос-Анжелесі.Відлік годинних поясів традиційно ведеться від нульового меридіану, щопроходить через Гринвіч (передмістя Лондону), а час має назву світового, абоGMT (Greenwitch Meridian Time).
Національнівалютні ринки працюють, як правило, 8–9 год. Зручне розташування України всередньому часовому поясі дає змогу українським банкам у звичайні робочі годинизв'язуватись майже з усіма валютно-фінансовими центрами: з ранку до півдняможна зв'язатись з Токійським центром, Лондонський ринок починає працюватиприблизно з 10.00 за київським часом, а після 15.00 починаються операції вНью-Йорку.
Практичнезавдання
Завдання4
Німецькафірма має дочірню компанію в Україні, сумарні активи якої на 01.01.2008 склалиUAH 15 млн.
01.01.2008офіційний валютний курс EUR/UAH=4,4550.
01.01.2008офіційний валютний курс EUR/UAH=4,5950.
Сумарнавартість активів дочірньої компанії залишилася тією ж.
Визначити:
1. На який вид валютного ризику наражається материнська фірма?
2. Потенційний прибуток (збиток) німецької компанії у зв'язку звиникненням валютного ризику.
Відповідь:
1. Материнська фірма наражається на вид валютного ризику –трансляційний ризик
2. Потенційний прибуток (збиток)
Розрахуємовартість активів в іноземній валюті на 01.01.2008
15000000:4,4550=3367003,37EUR
Розрахуємовартість активів в іноземній валюті на 01.01.2009
15000000:4,5950=3264417,85EUR
Потенційнийзбиток:
3367003,37–3264417,85=102585,52EUR
Список літератури
1. Бездітко,Ю.М. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко,Г.А. Стасюк. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 272 с.
2. Валютнерегулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко,Г.А. Стасюк. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 272 с.
3. Дзюблюк,О.В. Валютна політика [Текст]: підручник / О.В. Дзюблюк. – К.:Знання, 2007. – 422 с.
4. Інфраструктуравалютного ринку України [Текст] / Ю.В. Сенейко // Регіональнаекономіка. – 2006. – №4. – C. 199–207
5. Правовіоснови зовнішньоекономічної діяльності [Текст]: навчальний посібник / Мін-воосвіти і науки України; ред. Л.С. Сміян. – К.: КНТ, 2008. – 416 с.
6. Ринокфінансових послуг [Текст]: навчально-методичний посібник / Держ. вищийнавчальний заклад «УАБС НБУ», Каф-ра фінансів; сост. В.Л. Пластун. – Суми:УАБС НБУ, 2007. – 166 с.