Статистичний облік природних ресурсів в Україні

Міністерство освіти та наукиУкраїни
Національний університетводного господарства та природокористування Кафедра обліку і аудиту
                                                                                                              
Курсова робота з дисципліни “Статистика” за темою:
 “Статистичний облік природних ресурсів в Україні”
Рівне– 2006

Зміст
Вступ
1. Статистичнийоблік природних ресурсів в Україні
2. Кореляційнедослідження
3. Типологічнийрозрахунок
3.1. Зведенняі групування статистичних даних
3.2. Рядирозподілу
3.3. Рядидинаміки
3.4. Індекси
Висновок
Список використаної літератури

Вступ
 
Статистикоюназивається наука, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими даними –кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів. Слово статистика (відлат. status – стан речей), означає кількісний облікмасових, насамперед соціально-економічних явищ і процесів.
Об’єктомстатистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільногожиття. Предметом статистики є кількісна сторона масових явищ і процесів унерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Тобто статистика підкреслює двіпринципові відмінності: по-перше – вона вивчає кількісну сторону суспільнихявищ, по-друге – не поодинокі, а масові явища.
Вивчаючикількісну сторону явищ, статистика відображає їх в своїх числах – показниках, ісаме цим характеризує конкретну міру явищ, встановлює загальні властивості,виявляє схожість і відмінність окремих рис, об’єднує елементи в групи, виявляєпевні типи явищ.
Інша особливістьпредмету статистики пов’язана з масовістю суспільних явищ. Статистика вивчаєявища, які повторюються в просторі або впродовж часу. Для масового явищахарактерна участь у ньому певної множини елементів, істотні властивості якихсхожі.
Розглядаючисуспільні явища як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, щовідносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їхрозвитку, напрям і швидкість змін, тісноту взаємозв’язків і взаємо залежностей.Все це дає підставу твердити, що статистика – один із засобів пізнаннясуспільного життя.
Статистика  - багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які,будучи самостійними її частинами, тісно пов’язані між собою. До цього часувиділились чотири складові частини статистики:
1) загальнатеорія статистики, де розглядаються категорії статистичної науки, а такожспільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу;
2) економічнастатистика, яка вивчає явища і процеси, що мають місце в економіці, розробляєсистему економічних показників і методи вивчення народного господарства країничи регіону як єдиного цілого;
3) галузевістатистики, які розробляють зміст і методи обчислення показників, щовідображають особливості кожної окремої галузі;
4) соціальнастатистика, предметом якої є вивчення соціальних умов і характеру праці, рівняжиття, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населення.
Метою написаннякурсової роботи для мене послугувало закріпити теоретичні і практичні знання,набуті в ході аудиторських занять, або шляхом самостійного вивчення окремихпитань курсу, розвинути економічне мислення, оволодіти навичками самостійногорозв’язання й обґрунтування господарських рішень.
При цьомувирішити наступні питання:
– закріпититеоретичні знання з раніше вивченої дисципліни “Вища математика” та засвоїтиосновні поняття та терміни дисципліни “статистика”;
– оцінитиможливість практичного застосування набутих теоретичних знань для розв’язанняконкретних економічних задач;
– оволодітиметодами систематизації даних та обчислення узагальнюючих статистичнихпоказників, а також аналізу варіації;
– набутивміння оцінювати ряди динаміки;
– навчитисязастосовувати індексний метод до аналізу статистичних даних;
– оволодітиметодами дослідження кореляційного зв’язку між показниками;
– закріпитизнання з основних розділів соціально-економічної статистики.

 
Статистика природних ресурсів
 
Як складовий елемент національного багатства природні ре­сурси потребуютьдокладного статистичного аналізу. Розвиток науки i техніки зумовлює зростаючийвплив людини на природу. Ураховуючи те, що такий вплив має переважно негативнийi не­виправданий характер, це спонукає дбайливіше ставитися до нав­колишньогосередовища. Тому, поряд із завданнями обліку, роз­рахунку структури та вивченнявикористання в народногосподарських інтepecax природних pecypciв метоюстатистичного дослідження постає також вивчення характеру техногенного впливулюдини на довкілля, облік кiлькicних та якісних змін у ньому. Масштабиантропогенного (тобто зумовленого господарською дiяльнiстю людини) впливу наприроду величезні. Щороку під час переорювання полів, провадженнягiрничовидобувних робіт та різного будівництва переміщуються, у середньому, 4тис. км3 гpунтів, з надр землі видобувається 100 млрд. т руди,паливних копалин та будівельних матерiалiв, на поля вноситься близько 300 млн.т отрутохімікатів, на господарські потреби забирається 12% річкового стоку.
Комплекс питань, пов'язаних зі станом природи, постає на pi­зних рівнях iчасто має міжнародний, планетарний характер. Цю проблему нині вивчають багатоважливих авторитетних міжнародних органiзацiй — ООН та її пiдроздiли (ЮНЕСКО,ФАО), Міжнародна рада наукових союзів (МРНС), Всесвітня органiзацiя охорониздоров'я та iншi.
Взаємостосунки людини i природи мають будуватися на засадах раціональногоприродокористування. Масштаби освоєння людською діяльністю природних pecypcівне повинні перевищувати швидкості їхоновлення, а засвоєння природнихкомплексів має враховувати стiйкiсть їх внутрішньої структури. Відходи, що ви­никаютьу виробництві, мають нейтралізуватися або лiквiдуватися так, аби незабруднювати середовище, а також необхідно викорис­товувати корисні компоненти,що є у відходах. Отже, рацiоналiза­цiя природокористування передбачає розглядприродних процесів i виробничої дiяльностi як єдиної бiоекономiчної системи.
Істотне погіршення якості навколишнього середовища, яке значною міроюзумовлене зростанням масштабів антропогенного впливу, зумовило потребу формуваннястатистики навколиш­нього середовища, дані якої мають забезпечитиоб'єктивне уяв­лення про обсяги природних pecypciв, якість навколишньогосередовища, інтенсивність та напрямки техногенного навантаження на природу.
Статистика навколишнього середовища є міжгалузевою за своїм характером.Її iнформацiя використовується для розробки та оцінки виконаннясоцiально-економiчних програм, вирішення питань економічної політики. Вонаописує стан та тенденції зміни навколишнього середовища, до якого належатьповітря, вода, грунт/земля, бiота, що містяться в цих компонентах, а такожнаселені пункти.
У 1972 роцi на засiданнi Генеральної Асамблеї ООН уперше буливизнані головнi напрямки та принципи дiяльностi рiзних держав i закладені основи длярозвитку міжнародного співробітництва в галузі статистики навколишньогосередовища. Kpiм то­го, була заснована спеціальна програма ООН з навколишньогосередовища (ЮНЕП), одне з довгострокових завдань якої полягало в розробцізагальної системи показників статистики навколишнього середовища, якаузагальнила б досвід різних країн i забезпечила б порівняння національнихданих.
Побудова системи показників статистики навколишнього се­редовищагpунтуєгься на використанні моделі “навантаження – стан – реакція”, згідно зякою стан навколишнього середовища та окремих його компонентів визначаєтьсявпливом соціально-економічної, дiяльностi людини i реакцією суспільства, якаспрямована на запобігання та зменшення наслiдкiв цієї дiяльностi. Зазначенасистема показників складається з таких підсистем:
1) показники навантаження;
2) показники стану навколишнього середовища;
3) показники реакції суспільства;
4) показники запасів та фондів окремих компонентів навколишньогосередовища.
Показники навантаження поділяються на показники антро­погенного та природногонавантаження. Щоб оцінити антропо­генне навантаження на довкілля, застосовуютьпоказники:
· видобутку(збору врожаю) окремих природних ресурсів;
· щохарактеризують кiлькiсть викидів і скидів забруднюючих  речовин та вiдходiв уатмосферне повітря, водні ресурси та в землю;
· щохарактеризують кiлькiсть використовуваних бiохiмiчних речовин (природних тахiмiчних добрив, пестицидів) за розміром площі та iнтенсивнiстю їхвикористання.
Природне навантаження на компоненти навколишнього середовища вивчаєтьсяза допомогою показників, що відбивають масштаби та інтенсивність природних явищi стихійного лиха, тако­го як засуха, повінь, землетрус, які негативновпливають на навколишнє середовище.
Показники стану навколишнього середовища використовують для характеристикинаслiдкiв антропогенного та природ­ного впливу на довкілля:
· показники,що відбивають кiлькiснi зміни в природних ре­сурсах, а сам бiологiчних,відновлюваних та не відновлюваних. До них належать показники зміни площіпociвів сільськогосподарських культур, популяції домашніх тварин, окремихпопуляцій рибних запасів, видів флори та фауни тощо. Для розрахунку такихпоказників застосовується пiдхiд, що базується на оцiнцi зміни запасів;ї
· показникиякості навколишнього середовища визначають фактичні якiснi властивості повітря,води та землі, які виражаю­ться показниками концентрації окремих видівзабруднюючих ре­човин. Для такої оцінки використовується пiдхiд, що полягаєвпорiвняннi piвнів фактичної концентрації, забруднюючих речовин зі значеннями їхнормативних показників — гранично допусти­мих концентрацій (ГДК), перевищенняяких призводить до різних порушень стану здоров’я людей, негативно впливає наумови існування тварин і рослин;
· показникистану здоров’я населення, такі, наприклад, як захворюваність. Особлива увагаприділяється вивченню стану здоров'я дітей та немовлят, які найбільшепотерпають через noгip­шення стану навколишнього середовища.
Показники реакції суспільства на наслідки впливу соцiаль­но-економiчної дiяльностiта природних явищ на навколишнє се­редовище характеризують реакцію, що має намeтi змінити спря­мованість несприятливих тенденцій завдяки досягненнюpiвноваги у співвідношенні діяльності суспільства, підтримання здо­ров'яекологічних систем та сталості у використанні природних pecypciв. Ці показникиподіляються на такі групи:
· показники,що безпосередньо описують заходи з охорони навколишнього середовища;
· показникивитрат на реалiзацiю заходів з охорони навколи­шнього середовища.
До заходів, спрямованих на oxopoну навколишнього середовища, належать:
1) заходи з відновлення деградованого довкілля та окремих йогокомпонентів;
2) проведення досліджень із проблем забруднення навколишнього середовищата спостереження за забрудненням;
3) заходи із захисту та збереження природи;
4) заходи, пов’язані зі створенням державних структур для контролю зазабрудненням.
Показники запасів i фондів окремих компонентів навколишнього середовищата кадастру екосистем дають оцінку запасів природних pecypciв та фондівнаселених пунктів i їх зміни в наслідок соцiально-економiчної дiяльностiсуспільства. Ці показники будуть розглянутi під час вивчення окремих видівприрод­них pecypcів.
Статистика навколишнього середовища не є завершеною. З появоюрізноманітних проблем, що пов’язані зі станом, розвит­ком окремих компонентівнавколишнього середовища, а також постійним зростанням розмiрiвсоцiано-економічної дiяльностi суспільства, статистика навколишнього середовищапостійно вдосконалюється.
Оскільки окремі види природних pecypciв значно різняться між собою як занатуральною формою, так i piвнем та напрямка­ми залучення донародногосподарського обороту, статистичні показники, необхiднi для їх оцінкита характеристики, є вузькоспецiалiзованими. Єдиної загальноприйнятоїкласифiкацiї природ­них pecypciв устатистиці не існує. Нині вонививчаються в розрiзi укрупнених груп:
1) земельні фонди;
2) багатства надр;
3) водні ресурси;
4) лiсовi ресурси;
5) гідроенергоресурси.
З огляду на це при вивченні системи показників статистики природнихpecypciв розглядаються окремі пiдроздiли цієї системи.
Показники статистики земельного фонду.
Існування й розвиток людського суспільства незалежно від йогосоцiально-економiчного устрою нерозривно пов’язані з зем­лею — цимнайважливішим компонентом зовнішнього середо­вища, роль якого в житті людейбагатогранна. Зокрема, земля є головним засобом виробництва в сільськомугосподарстві, а також виконує функцію територіального базису i в інших галузяхнародного господарства. Більш того, земля є загальною основою існування людини,оскільки земля — це не тільки матерія, тобто земні території, а й вода, надра,рослинність i т. ін. Уся земельна площа країни або певного peгioну, включаючивнутрiшнi води, становить земельний фонд.Сукупність данихпро правовий, природний та господарський стан землі має назву земельногокадастру. Структура кадастру передбачає той необхідний набірстатистичних показників, кiлькiсна iнформацiя про які наповнює земельнийкадастр конкретним змістом. Нині сфера кадастрового обліку обмежена землеюсільськогосподарського призначення. Тому статистика земельних pecypciв є однимз роздiлiв сільськогосподарської статистики. Докладну iнформацiю про земельніресурси містить Державна земельна книга району (або міста). У ній зазначеніземлекористувачі (підприємства, органiзацiї або окремі особи), структура земельза якістю, за аграрно-виробничими групами з урахуванням фiзико-хiмiчнихособливостей, що дозволяє обчислити питому вагу найважливішої частини земельнихpecypciв — оранки — з урахуванням того, яка частина з них у цей часвикористовується в сільському господарстві, а яка — ні.
Kpiм характеристики складуi структури земельного фонду показникиземельних pecypcів також виражають динаміку вклю­чення в господарський оборотнових земель, трансформацію освоєних земель та їх рекультивацію. Особливовелике значення для контролю за використанням земельних pecypcів мають пока­зникиїх трансформації, причому найбільший інтepec становлять показники відводупродуктивних земель з різною несільськогосподарською метою.
Зміна якості земель також може бути оцінена в динамiцi. При цьомувирізняють зміни, які відбуваються під впливом натураль­них процесів тарезультатів господарської дiяльностi людини. Це пов'язано з тим, що виробничасила земліяк засобу виробництва, її цiннiсть з промислового,рекреаційного та інших поглядів є категоріями, не сталими в часі. Якістьземельних pecypciв може поліпшитися завдяки цілеспрямованому впливу на нихлюдської дi­яльностi, але може й погіршитись через значне забруднення землі.Таке погіршення якості земельних pecypciв має кiлькiсно відбиватися узниженніпоказника економічної оцiнкu, що буде мірою втрат, якінанесені народному господарству забрудненням цього найважливішого компонентазовнішнього середовища.
Цiннiсть такого показника полягає в тому, що, по-перше, він дозволяєцілеспрямовано планувати витрати на землеохороннi заходи i спрямовувати їхпередовсім на охорону тих земель, втрати від забруднення яких особливо великі;по-друге, дає можливість рацiональнiше розв'язувати питання розміщення промис­ловихпідприємств, уникаючи їх концентрації в районах з висо­ким показником втрат відзабруднення землі.
Показники статистики лісових pecypciв.
Значення лiсiв ве­лике i багатогранне. Як найважливіший планетарнийакумулятор живої речовини ліси підтримують вуглеводневий та кисневий ба­лансземлі, впливають на бiологiчний кругообіг ряду хiмiчних елементів. Ліси значновпливають на клiматичнi умови різних географічних зон, на циркуляцію тепла ватмосфері, на запас во­логи в гpунті, води в piкax та озерах. Лiсовi насадженнязначною мірою не дають змоги розширюватись водній та вiтровiй ерозії.
Ліси мають велике санiтарно-гiгiєнiчне значення: крони дерев не тількизатримують тверді пильовi частинки, а й детоксують рiзнi газоподiбнiiнгредiєнти. Зі зростанням урбанiзацiї підвищується культурно-естетичнезначення лiсiв: вони все більшою мірою стають місцем відпочинку та туризму, апозитивний вплив лісуна здоров'я та зростання працездатності людинизагальновідомий. У лiсi багато ягід, лікарських рослин, гopixiв, він є місцемпроживання цінних промислових тварин та птахів.
Статистика лісового господарства, котра має iнформацiю про наявність,кiлькiсний та якісний стан лісових pecypciв i їх охорону, розглядає лісипередусім як економічний ресурс. На пiдставi показників лісового господарстварозробляють плани розвитку лісового господарства та лесовоїпромисловості,організують лісогосподарське виробництво i лiсоексплуатацiю. Багато в чомувиконання цих завдань визначається породним та віковим складом лісонасаджень.Саме тому облік лiсiв проводять залежно від їх народногосподарськогопризначення, місцезнаходження та виконуваних природоохоронних функцій.Розрізняють три групи лiсiв.
До першої групи належать ліси, що мають таке значення:
· водоохоронне(заборонені зони вздовж водних об’єктів, а також заборонені смуги лiсiв, щозберігають нерестилища цінних промислових риб);
· захисне(лiсовi смуги вздовж шляхів, протиерозiйнi ліси);
· санiтарно-гiгiєнiчнета оздоровче (зелені зони навколо міст, курортів та джерел водопостачання), атакож заповідники, нацiональнi та природні парки, приальпiйськi ліси.
До другої групи належать ліси районів з розвиненою мережею транспорту,великою кiлькiстю населення, тобто ті, що мають обмежене експлуатаційнезначення,
Третя група об'єднує ліси багатолiсових районів.
Для лiсiв різних груп установлено різний режим користування. Так, у лісахпершої групи вирубування насаджень обмежене, а ліси третьої групи здебільшогомають задовольняти потреби народного господарства щодо деревини без втрат захиснихякос­тей лiсiв.
Найдокладніша iнформацiя про кiлькiсний та якісний стан лісових масивівміститься в матеріалах періодичного обліку лісового фонду, Пiд лісовимфондомрозуміють землі, що вкриті або не вкриті лісами, алепризначені для потреб лісового господарства, тобто площі, на яких мають бутивирощені ліси: вигорiлi  ділянки, площі загиблих лісів, галявини, розрідженічастини лісових насаджень тощо. Такий облік провадиться, як правило, один разна 5 років. При цьому весь лісовий фонд поділяється за категоріями земель налісову та нелісову площі; остання включає в себе невикористані в лісовомугосподарстві площі усередині лісового фонду (шляхи, канави, болота, яруги і т.ін.) з використанням груп та категорій лiсiв. Запаси лісонасаджень класифікуютьза віковими групами та переважними породами (хвойні, м'яколистянi,твердолистяні), класами та категоріями стиглості (молоді, приспiлi, спiлi таперестiйнi ліси).
На базі цих показників можуть бути розроблені важливі уза­гальнюючіхарактеристики територi'ї та лісу:
· лiсистiстьтериторi'ї: відношення площі лісу до площі peгioну;
· лісовінасадження на душу населення, м3;
· вкриталісом плаща зеленої зони на одну особу, га;
· загальнийсередній приріст лісу — усього, у тому числі за групами порід, тис. м3;
· середнійприріст на 1 га вкритої лисом площі, м3/га.
Отже, статистика лісових pecypciв дозволяє характеризувати наявність,склад, стан, рух, відтворення i використання лісового фонду.
На вiдмiну від інших видів природних pecypciв корисні копа­лини невідновлюються, а потреба щодо них безперервно збільшується. Це потребуєдбайливого ставлення до багатств надр.
Показники статистики корисних копалин. Головне завдання обліку кориснихкопалин — отримання повних та достовірних даних про стан мінерально-сировинноїбази підприємства, галузі та країни на початок кожного року, piвеньрозвiданостi та підготовленості родовищ до промислового засвоєння,забезпеченість гірничодобувних підприємств розвіданими запасами. Запасикорисних копалин обліковуються згідно з класифiкацiєю, за якою залежно віднародногосподарського значення вони поділяються на дві групи, що підлягаютьроздільному обліку — балансові та позабалансові.
Балансові — це запаси, використання яких економічно доцільне i які відповідаютькондиціям, що встановлюються для підрахунку запасів у надрах. До позабалансовихналежать запаси, використання яких при досягнутому технічному рівні економічнонедоцільне через їх малу кiлькiсть, малу потужність покладів, ни­зький вмістцінних компонентів, але які згодом можуть стати об'єктом промисловогозасвоєння.
Облік наявності i руху запасів відбивається статистикою в балансізапасів, що складається для кожного виду корисних копалин. У нихураховується наявність запасів на початок року з розподілом за рівнемрозвiданостi, придатності для промислового використання. Рух запасівхарактеризують показники видобутку та втрат корисних копалин за piк, змінизапасів за piк у зв'язку з розвідувальними роботами, зміною кондицій,переоцінюванням та з інших причин. У балансах ураховується забезпеченістьдіючих, а також тих, що будуються або проектуються, гірничодобувних підприємстврозвіданими запасами мінеральної сировини.
Показники статистики водних ресурсів.
Водні ресурси — це запаси поверхневих та підземних вод,а також інших водних об’єктів. Державний фонд водних pecypciв країни включаєріки, озера, водосховища, ставки, канали, пiдземнi ріки.
Статистика водних pecypciв має забезпечити урядові органи, органиуправління та планування необхідною iнформацiєю, що відбиває водозабезпеченістьокремих районів країни, водоспожи­вання (зaбip води), використання води врозподiлi за галузями, призначенням, видами водних об’єктів, характеризуватиобсяг скинутих стоків за водокористувачами i piвень забрудненості стоків, а такожзаходи щодо захисту водних pecypciв від забруднeнocтi й ефективність цихзаходів. Інакше кажучи, статистика водних pecypciв за допомогою системипоказників має характеризувати наявність i використання водних pecypciв, атакож зміну їх стану, що виникає під впливом господарської діяльності людини ізаходів щодо охорони водних ресурсів.
Показники, що характеризують водозабезпеченість конкретної території іякість води, обчислюються на підставі даних спеціальних обстежень. Головнісеред них такі:
· запас води,тис. м3, усього та за видамиповерхневих стоків рік;
· запасводи в розрахунку на одну особу, на 1 км2 території.
Критерій чистоти поверхневої води встановлюється за сумою
якісних показників, що використовуються для оцінки придатнос­ті її длярізних водокористувачів.
Показники інших роздiлiв статистики водних pecypciв обчис­люються заданими статистичної звiтностi. Для характеристики водоспоживання встановлюютьзагальний забір води та її вико­ристання за напрямами використання, а такожвтрати. Обсяг стоків розраховується за якістю очищення, а також кількістюзабруднювачів (у тоннах), за окремими iнгредiєнтами в стоках. Прова­дитьсятакож облік кiлькостi, потужності та ефективності роботи очисних споруд.Статистичні дані розробляються як у територіальному, так i галузевому розрізах.При цьому широко викорис­товується метод угруповань.
Узагальнюючими показниками в статистиці природних ресурсів можуть бутитільки вартісні показники. Даючи економічну оцінку природних pecypciв,застосовують два методи: затратний (оцінювання в pecypci результатів праці) тарентний  (оцінювання можливих доходів від ресурсу), а також рiзнi їхкомбiнацiї.
Основи трудового (затратного) методу закладені були С. Т. Струмiлiним,хоча він i обмежився лише встановленням розміру ви­трат на первинне освоєнняpecypciв без урахування витрат на підтримання їх відтворення в процесіексплуатації. Тобто обчислювалась сукупність затрат праці на освоєнняприродного ресур­су. При використанні цього методу зберігається єдність підходудо оцінювання вcix елементів національного багатства як спо­живчих вартостей,що беруть участь у вiдтвореннi. Але водночас вони не дістають вартісноговираження, необхідного для обміну на ринку. Найважливішими джерелами iнформацiїпро прямі та непрямі затрати праці є мiжгалузевi баланси.
Сутність рентного методу полягає в установленні доходів від природногоресурсу на базі розробки диференційованої ренти. Цей метод почавзастосовуватися ще в 30-тi роки для оцінювання сільськогосподарських угідь таінших природних pecypciв у балансі народного господарства колишнього СРСР за1923-1924 рр. Розрахунки виконувались розкладанням приросту національногодоходу з виділенням доходів від цих природних pecypciв. На цих самих принципахвиконано бiльшiсть повоєнних переоцінок, які дозволили оцінити роль природногофактора в реальних фінансових операціях. Тут на допомогу прийшла iнформацiякадастрів pecypciв, про які йшлося раніше.
Але й перший, i другий методи оцінювання природних ресур­ciв потребують унашій кpaїні подальшого розвитку та докладної розробки.

 
2.Кореляційно-регресійний аналіз
 
Для кореляційногодослідження були відібрані показники споживання свіжої води і кількостіводоочисних споруд.
Для проведеннякореляційного дослідження сформуємо наступну табличку:
Таблиця 2.1. Кореляційно-регресійнийаналізРік Водоочисні споруди (шт.)
Спожито свіжої води (млрд. м3) Розрахункові дані xy
X2
Y2
yx 2004 1 9,973 9,973 1 99,46073 10,54025 2003 2 11,034 22,068 4 121,7492 10,67324 2002 6 11,589 69,534 36 134,3049 11,20522 2001 16 12,168 194,688 256 148,0602 12,53515 2000 18 12,991 233,838 324 168,7661 12,80114 Разом 43 57,755 530,101 621 672,3411 57,755 Середнє значення 8,6 11,551 106,0202 124,2 134,4682
Для визначеннязалежності між даними показниками скористаємось рівнянням прямої:
/>
 
Параметрирівняння визначаємо методом найменших квадратів. Для цього сформуємо ірозважимо систему рівнянь:
/>
Розважимо системурівнянь і отримаємо наступні значення параметрів:

/>
/>
 
Рівняння прямоїматиме вигляд:
/>
Таким чином іззбільшенням водоочисних споруд збільшується кількість споживання чистої води.
Для вимірюваннятісноти між факторною і результуючою ознаками і визначення його напрямувикористовуємо лінійні коефіцієнти кореляції, який визначається за формулою:
/>
/> - середнє значення добуткуознак;
/> - середнє значення самихознак;
/> - середньоквадратичневідхилення фактичних значень ознак х та у від їх середніх величин.
/>                  />                 />
/>                             />
/>
Це означає, щозв'язок між очисними спорудами і кількістю спожитої свіжої води тісний.
Обчислюємокоефіцієнт детермінації:
/>
/>
Отже, змінаобсягу споживання свіжої води на 92% обумовлена зміною кількості очиснихспоруд.
/>
Рис.2.1. Графічна кореляція залежності.

 
3.Типологічні розрахунки
 
3.1. Завдання 1
 
Студенту необхіднозробити вибірку автотранспортних підприємств з таблиці 3 (номер варіанту згіднономера студента в списку групи у деканаті) за номерами вказаними в таблиці 2.
Утворена такимчином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними длявиконання завдання.
Таблиця 3.1.Вибірки авто підприємств за варіантами Група 3 № п/п Номер авто підприємства 3 [72-82] [12-22] [32-37]
Дані про автотранспортні підприємства
Таблиця 3.2№ авто підприємства Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотон, т/км 1 2 3 4 12 67 77 198 13 46 69 156 14
20 64 138 15 70 68 162 16 23 72 167 17 48 65 124 18 36 67 145 19 59 78 162 20 46 63 156 21 56 66 162 22 62
80 191 32 76 70 132 33 41 64 144 34
80 70 182 35 67 62 139 36 25 61 145 1 2 3 4 37 29 69 140 72 44 72 145 73 48 61 140 74 46 66 159 75 52 77 148 76 50 68 132 77 60 66 144 78 70
60 182 79 23 62 139 80 29 61 132 81 77 78 159 82 70 71 148
На основі данихпо 28 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати:
1) Групування АТПза кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з рівнимиінтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, кількість вантажнихавтомобілів в середньому на одне АТП, середню продуктивність та середнійпроцент використання вантажних автомобілів. Результати групування представити увигляді таблиці (оформленої з урахуванням всіх правил оформлення статистичнихтаблиць) і проаналізувати.
2) Здійснитикомбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажних автомобілів і коефіцієнтомвикористання вантажних автомобілів, використовуючи результати першогогрупування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризуватиодержані групи і підгрупи рядом показників необхідних для аналізу. Зробитивисновки.
На основі данихтаблиці та згідно із завданням:
· ЗгрупуємоАТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотири групи з різнимиінтервалами.  Для цього визначимо розмір інтервалу за формулою:
/>,
де хмах,хміn –найбільше і найменше значення;
n – кількість груп.
Знаходимонайменшу та найбільшу кількість вантажних автомобілів.
Міn = 20 вантажних автомобілів;
Max = 80 вантажних автомобілів.
Оскільки потрібновиділити 4 групи за рівними інтервалами, то
n = 4.
Отже:  />.
· Сформуємогрупи АТП за кількістю вантажних автомобілів:
[20;32), [35;50), [50;65), [65;80].
· Длякожної групи розрахуємо питому вагу в загальній сукупності.
· 
/>;
/>;
/>;
/>.
· Шукаємосередню кількість вантажних автомобілів за формулою середньої арифметичноїпростої
/>
/>;
/>;
/>;
/>.
· Визначаємосередню продуктивність для кожної групи (т/км):
/>;
/>;
/>;
/>.
· Визначаємосередній процент використання автомобілів по групам:
/>;
/>;
/>;
/>.
Отримані дані заносимо в таблицю.
Таблиця 3.3
Групи за к-тю вантажних авто
мобілів Елементи Загальна к-ть Питома вага, % Середня к-ть вантажівок на одне АТП Середня продуктивність Середній % ви користання вантажівок К-ть вантажних авто мобілів Коефіцієнт викорис тання вантаж івок Виробіток на 100 машинотон, т/км [20;32) 20,23,25,29,23,29 64,72,61,69,62,61 138,167,145,140,139,132 6 21,4 25 144 65 [35;50) 46,48,36,46,41,44,48,46 69,65,67,63,64,72,61,66 156,124,145,156,144,145,140,159 8 28,6 44 146 66 [50;65) 59,56,62,52,50,60 78,66,80,77,68,66 162,162,191,148,132,144 6 21,4 57 157 73 [65;80] 67,70,76,80,67,70,77,70 77,68,70,70,62,60,78,71 198,162,132,182,139,182,159,148 8 28,6 72 163 70 Всього 28 28 28 28 100
Отже, найбільш продуктивним є АТПтретьої групи, оскільки середня продуктивність по даній групі найвища.Найбільшу питому вагу в загальній кількості АТП займають підприємства другої тачетвертої групи (їх кількість найбільша – 28,6). Найнижчий відсотоквикористання вантажівок в першій групі (65%), також в даній групі найменшасередня кількість вантажівок (25).
Використовуючи результатипопереднього групування і утворивши групи АТП за коефіцієнтом використаннявантажних автомобілів, здійснимо комбінаційний розподіл АТП за кількістюавтомобілів і коефіцієнтом використання.
Розмір інтервалу за коефіцієнтомвикористання вантажних автомобілів обчислюємо за формулою:
/>,
Xmax =80;
Xmin= 60;
n = 4.
/>.
Таблиця 3.4.Групи за кількістю вантажних автомобілів Групи за коефіцієнтом використання вантажних автомобілів Загальна кількість [60;65) [65;70) [70;75) [75;80] [20;35) 64,61,62,61 69 72 6 [35;50) 63,64,61 69,65,67,66 72 8 [50;65) 66,68,66 78,80,77 6 [65;80] 62,60 68 70,70,71 77,78 8 Всього 9 9 5 5 28
 
3.2. Завдання 2
 
За результатамитипологічного групування розрахувати:
1) середнюкількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групи окремо;
2) моду і медіануза допомогою формул і графічно;
3) показникиваріації кількості вантажних автомобілів: розмах варіації, середнє лінійне іквадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнтосциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100машинотон та середню з групових дисперсій, міжгрупову і загальну дисперсії зацією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність сумисередньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнтдетермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортнихпідприємств третьої групи.
Зробити висновки.
· Обчислюємосередню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і для кожної групиокремо за формулою середньої арифметичної простої
/>
кількістьвантажних автомобілів для всієї сукупності:
/>.
Для кожної групиокремо:
/>;
/>;
/>;
/>.
2) Шукаємо моду імедіану за допомогою формул і графічно:

Таблиця 3.5.
Mo1, Me
Mo2 Групи за  кі-тю вантажівок [20;35) [35;50) [50;65) [65;80]
/> Загальна кількість елементів (f) 6 8 6 8 28 Сер. Інтервал (х) 27,5 42,5 57,5 72,5 xf 165 340 345 580 1428,2 f кумулятивна частота 6 14 20 28
Шукаємо середнійінтервали на проміжках за формулою середньої арифметичної простої:
/>:
/>;
/>;
/>;
/>.
Шукаємо f кумулятивне на кожному з проміжків:
/>;
/>;
/>;
/>.
Мода – цеваріанта, яка найчастіше зустрічається в ряді розподілу.
Медіана – цеваріанта, яка ділить ряд розподілу на дві рівні частини.
При розрахункумоди (Мо) і медіани (Ме) в інтервальному рядікористуються формулами:
/>,
Де хМо– мінімальна межа модельного інтервалу;
IМо – величина модельного інтервалу;
fМо-1 – частина інтервалу, якийпередує модальному;
fМо+1 – частина наступного замодальним інтервалом.
/>,
Де хМе– початкове значення медіанного інтервалу;
іМе –величина медіанного інтервалу;
/> - сума часток ряду;
SМе-1 – сума накоплених часток вінтервалах, які передують медіанному;
fМе – частота медіанного інтервалу.
Модою вдискретному варіаційному ряді буде варіанта, що має найбільшу частоту. В даномувипадку буде дві моди (8; 8):
/>;
/>;

Для знаходженнямедіани в дискретному варіаційному ряді потрібно суму частот поділити пополам (/>).
/>.
/>
Рис. 3.2. Графічне зображення моди.
/>

Рис. 3.3. Графічне зображення медіани
· Дляобчислення показників варіації кількості вантажних автомобілів складемонаступну таблицю:

Таблиця 3.6.Групи за к-тю вантажівок
Загальна
к-ть елементів f
Середи
на інтер
валу
Х Розрахункові дані
Х2
Х2f Xf
/>
/>
/> [20;35) 6 27,5 756,25 4537,5 165 23,6 141,6 3341,76 [35;50) 8 42,5 1806,25 14450 340 8,6 68,8 591,68 [50;65) 6 57,5 3306,25 19837,5 345 6,4 38,4 245,76 [65;80] 8 72,5 5256,25 42050 580 21,4 171,2 3663,68 Разом 28 80875 1430 60 420 7842,88
Використовуючидані таблиці визначаємо:
· Розмахваріації –це різниця між найбільшим і найменшим значенням ознаки. Характеризує межі вяких змінюється значення ознаки.
/>
/>.
· Середнєлінійне відхилення:
 
/>
 
· Загальнудисперсію трьома методами:
І метод – якквадрат середніх квадратичних відхилень:

 
/>
ІІ метод – якрізницю квадратів:
 
/>
ІІІметод  — метод моментів:
 
/>;
де   />;        />;
А –середина інтервалу (варіанта), якій відповідає найбільша частота, (тобто міжчислами 42,5 та 57,5): />
і –величина інтервалу: />.
Отже:
/>;
/>;
/>
· Середнєквадратичне відхилення:

 
/>
· Коефіцієнтосциляції:
/>
· Квадратичнийкоефіцієнт варіації:
 
/>
Оскільки Vσ=33%, то сукупність є однорідною, асередня – типовою.
Для обчисленнягрупових дисперсій на 100 машинотон, сформуємо таблицю.
Таблиця 3.7.Групи за к-тю вантажівок Середній коефіцієнт використання вантажівок Кількість вантажівок Розрахункові дані x xf
/>
/> 20 – 35 60 – 65 4 62,5 250 -2,5 25 65 – 70 1 67,5 67,5 2,5 6,25 70 – 75 1 72,5 72,5 7,5 56,25 75 – 80 77,5 12,5 Разом 6
  390 87,5 35 – 50 60 – 65 3 62,5 187,5 -3,75 42,18 65 – 70 4 67,5 270 1,25 6,25 70 – 75 1 72,5 72,5 6,25 39,06 75 – 80 77,5 11,25 Разом 8
  530 87,5 50 – 65 60 – 65 62,5 -10 65 – 70 3 67,5 202,5 -5 75 70 – 75 72,5 75 – 80 3 77,5 232,5 5 75 Разом 6
  435 150 65 – 80 60 – 65 2 62,5 125 -8,125 132,03 65 – 70 1 67,5 67,5 -3,125 9,76 70 – 75 3 72,5 217,5 1,875 10,54 75 – 80 2 77,5 155 6,875 94,53 Разом
  8
  565 246,875
Шукаємо серединуінтервалу на проміжках за формулою середньої арифметичної простої та заносимозначення в таблицю 3.7:
/>:
/>;
/>;
/>;
/>.
Розраховуємосередній коефіцієнт використання вантажівок для всієї сукупності:
/>
Розраховуємосередній коефіцієнт використання вантажівок для кожної групи (/>):
/>;
/>;
/>;
/>.
Обчислюємовнутрішньогрупову дисперсію використовуючи розрахункові дані, за формулою:
/>
/>;
/>;
/>;
/>.
Тоді середня звнутрішньогрупових дисперсій:
/>.
Розраховуємоміжгрупову дисперсію за формулою:
/>
/>.

Обчислимозагальну дисперсію як суму розрахункових дисперсій за формулою:
/>
/>.
Перевіримоотримані результати, обчисливши загальну дисперсію як середньозважену:
/>.
Обчислимокоефіцієнт детермінації за формулою:
/>
/>
Це означає, що26,48% загальної дисперсії виробітку обумовлено кількістю вантажнихавтомобілів, а решта 73,52% обумовлено дією інших факторів.
Обчислимоемпіричне кореляційне відношення за формулою:
 
/>
/>

Розрахуємодисперсію частки автотранспортних підприємств третьої групи.
Часткапідприємств третьої групи складає:
/>/>
Тоді дисперсія:
/>
/>
 
3.4.Завдання 3
 
А. Варіантвідповідає номеру теми теоретичного розділу (73).
Маємо наступнідані про виробництво основних видів продовольчих товарів на душу населення вУкраїні:
Таблицю 3.8.Виробництво продовольчих товарів в Україні, кг.№ Вид продукції n-4 n-3 n-2 n-1 N 73 Паштет свинний 8,5 9,8 8,6 8,0 7,3
Примітка: n – поточний рік.
Розрахуйте дляряду динаміки, який відповідає вашому варіанту:
1) середнєзначення рівня ряду;
2) заланцюговою і базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютніприрости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютнізначення одного проценту приросту;
3) середніузагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютний приріст, середнійкоефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнє абсолютне значенняодного проценту приросту.
За результатамирозрахунків зробіть висновки.
Зробітьдинамічний ряд графічно (лінійний графік або стовпчикова діаграма).
· Розраховуємосереднє значення рівня ряду за формулою середньої арифметичної простої: 
 
/>:
/>
· Заланцюговою і базисною схемами обчислюємо аналітичні показники ряду динаміки:
 – абсолютніприрости:
базисний:
/> : />;   />;
/>;    />.
ланцюговий:
/>: />;     />;
/>;    />.
 – коефіцієнтизростання:
 базисний:
/>: />;    />;
/>;    />.
ланцюговий:
/>: />;    />;
/>;    />.
 – темпизростання: />
базисний: T2=1.1529*100%=115,29%   T3=1.0117*100%=101,17%
T4=0.9411*100%=94,11%     T5=0.8588*100%=85,88%
ланцюговий: Т2=1.1529*100%=115,29%   Т3=0.8775*100%=87,75%
Т4=0.9302*100%=93,02%     Т5=0.9125*100%=91,25%
 – темпиприросту:  K=T-100%
базисний: K2=115.29-100=15.29%     K3=101.17-100=1.17%
K4=94.11-100= -5.89%       K5=85.88-100= -14.12%
ланцюговий: K2=115.29-100=15.29%   K3=87.75-100= -12.25%
K4=93.02-100= -6.98%    K5=91.25-100= -8.75%
 –абсолютні значення одного проценту приросту:
A2=0.085%         A3=0.098%
A4=0.086%         A5=0.08%
· Розраховуємосередні узагальнюючі показники ряду динаміки:
середнійабсолютний приріст:
 
/>:   />
 
середнійкоефіцієнт зростання:
 
/>:      />
 
– середнійтемп зростання:
 />:        />
 середній темпприросту:
/>:     />
 середнєабсолютне значення одного проценту приросту:
/>
/>
Отримані дані занесемо в таблицю:
Таблиця 3.9.Показники Роки n-4 n-3 n-2 n-1 N Паштет свинний 8,5 9,8 8,6 8,0 7,3 Середнє значення рівняння ряду 8,44 Абсолютний приріст:
-  ланцюговий
-  базисний _ 1,3 -1,2 -0,6 -0,7 _ 1,3 0,1 0,5 -1,2 Коефіцієнт зростання:
-  ланцюговий
-  базисний _ 1,15229 0,8775 0,9302 0,9125 _ 1,1529 1,01117 0,9411 0,8588 Темп зростання:
-  ланцюговий
-  базисний _ 115,29 87,75 93,02 91,25 _ 115,29 101,17 94,11 85,88 Темп приросту:
-  ланцюговий
-  базисний _ 15,29 -12,25 -6,-8 -8,75 _ 15,29 1,17 -5,89 -14,12 Абсолютне значення 1% приросту 0,085 0,098 0,086 0,08 Середній абсолютний приріст -0,3 Середній коефіцієнт зростання 0,962 Середній темп приросту -3,8 Середній темп зростання 96,2 Середнє значення 1% приросту 0,0872
/>
Рис.3.4. Динаміка виробництвапечінки.
Б. вибір варіантуздійснюється у відповідності з номером студента у списку групи (3).
На основі данихпідприємств про витрати на рекламу за три роки (базовий, минулий, звітний) поквартально(таблиця 5.2) проведіть аналіз сезонних коливань витрат на рекламу,використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної середньої і методаналітичного вирівнювання. Розрахуйте показники сезонної хвилі та зробіть їїграфічно. Обчисліть показники варіації сезонної хвилі.
Таблиця 3.10.Дані про витрати на рекламу підприємства “ВІК”Варіант 3 Період Базовий Минулий Звітний І квартал 345 347 351 ІІ квартал 345 348 353 ІІІ квартал 346 149 354 IV квартал 347 150 355
На основі данихпідприємств про витрати на рекламу за три роки поквартально проведемо аналізсезонних коливань витрат на рекламу, використовуючи методи:
· Середньоїарифметичної. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами.
· Методплинної середньої. Полягає в обчисленні середніх за збільшеними інтервалами припоступовому переміщенні інтервалу на один крок.
· Методаналітичного вирівнювання. Вирівнювання за рівнянням прямої.
Таблиця 3.11. Вирівнювання динаміки ряду.Рік Квартал Витрати на рекламу Плинна середня Середня арифметична Аналітичне вирівнювання t
t2 yt Yt Базисний I 345 _ _ -11 121 -3795 343,97 II 345 345,3 345.3 -9 81 -3105 344,91 III 346 346 _ -7 49 -2422 345,86 IV 347 346,6 _ -5 25 -1735 346,80 Минулий I 347 347,3 347.3 -3 9 -1041 347,75 II 348 348 _ -1 1 -348 348,69 III 349 349 _ 1 1 349 349,63 IV 350 350 350 3 9 1050 350,58 Звітний I 351 351,3 _ 5 25 1755 351,52 II 353 352,6 _ 7 49 2471 352,47 III 354 354 354 9 81 3186 353,41 IV 355 _ _ 11 121 3905 354,35 Разом 4190 572 270 4190
Рівняння прямої />,
де, yt — значення рівніввирівняного ряду;
/> - параметри прямої;
t — показники часи (дні, місяці, роки іт. д.).
параметрирівняння прямої визначаємо методом найменших квадратів за допомогою рівнянь:
/>
де, y – рівні фактичного ряду динаміки;
n – число членів ряду.
Звідси: />                />              />    і    /> .
Отже: />
/>
Рівняння прямоїматиме вигляд: Yt=349.16 + 0.472*t.
Виявити івиміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індексу сезонності:
/>
Визначимосередній рівень витрат для кожного року:
/>;
/>;
/>.
Аналіз сезоннихколивань витрат на рекламу за допомогою індексу сезонності представимо внаступній таблиці:
Таблиця 3.12.Рік Квартал Фактичні витрати Теоретичні витрати Індекси сезонності
Для />
Для yt Базовий I 345 343,97 0.998 1.0030 II 345 344,91 0.998 1.0002 III 346 345,86 1.001 1.0004 IV 347 346,80 1.004 1.0006 Минулий I 347 347,75 0.996 0.9978 II 348 348,69 0.999 0.9980 III 349 349,63 1.001 0.9982 IV 350 350,58 1.004 0.9983 Звітний I 351 351,52 0.994 0.9985 II 353 352,47 0.999 1.0015 III 354 353,41 1.002 1.0017 IV 355 354,35 1.005 1.0018
Зробимо сезоннухвилю графічно:
/>
Рис. 3.5. Сезонна хвиля.
Узагальнюючимихарактеристиками сезонних коливань є:
Амплітудаколивань:
/> 
R=1.004-0.993=0.011
· Середнєлінійне відхилення:
/>:     />
· Середнєквадратичне відхилення: />
/>
· Дисперсія:/>:   />
· Середнєзначення індексу сезонності: />:    />
· Коефіцієнтваріації: />:   />
Для спрощенихрозрахунків побудуємо таблицю:
Таблиця 3.13.Квартал
/>
/>
/> I 0.998 0.0022 0.00000471 II 0.998 0.0022 0.00000471 III 1.001 0.0007 0.00000052 IV 1.004 0.0036 0.00001307 I 0.996 0.0043 0.00001853 II 0.999 0.0014 0.00000206 III 1.001 0.0014 0.00000206 IV 1.004 0.0043 0.00001853 I 0.994 0.0064 0.00004057 II 0.999 0.0007 0.00000050 III 1.002 0.0021 0.0000451 IV 1.005 0.0050 0.00002454 Разом 12 0.0343 0.000134
При проведенніаналізу сезонних коливань і сезонної хвилі витрат на рекламу підприємства можназробити наступні висновки: III, IV кварталах, очевидно, що саме в данийперіод підприємство витрачає більше на рекламу.
 
3.4. Задача 4
 
А. Для вибраноговаріанта (73) необхідно визначити:
1. індивідуальні індекси  цін,  кількості  проданого  товару  та  товарообороту;
2. загальнийіндекс фізичного обсягу реалізації;
3. загальнийіндекс товарообороту;
4. загальнийіндекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;
5. прирісттоварообороту за рахунок зміни цін і кількості проданого товару.
Зробіть висновки.Покажіть взаємозв’язок між обчисленими індексами.
Таблиця 3.14. Дані про реалізацію товарів№ Назва товару Кількість реалізованого товару (тон) Середньорічна ціна за тону, тис. грн..
Базовий (q0)
Звітний (q1)
Базовий (p0)
Звітний (p1) 73 Паштет свинний 5671 6238 5,87 6,46 74 Перець 2107 2318 2,31 2,54
Таблиця 3.15.Показники
p1q1
p0q0
p0q1 Паштет свинний 40297.48 33288.77 36617.06 Перець 5887.72 4867.17 5354.58 Разом 46185.2 38155.94 41971.64
На основі данихтаблиці визначимо:
1) індивідуальнііндекси цін:
/>
/>
Ціна на паштетсвинний в звітному періоді порівняно з базовим зросла на 10%.
/>

Ціна на сосиски взвітному періоді порівняно з базовим зросла на 9,9%.
Індивідуальніфізичного обсягу реалізації:
/>
/>
В звітномуперіоді було реалізовано паштету свинного на 9,9% більше ніж у базовому.
/>
В звітномуперіоді було реалізовано перцю на 10% більше ніж у базовому.
Індекстоварообороту:
/>
/>
Товарооборотпаштету свинного в звітному періоді порівняно з базовим збільшився на 21%.
/>

Товарооборотперцю в звітному періоді порівняно з базовим збільшився на м20%
2) загальнийіндекс фізичного обсягу реалізації:
/>
/>
В звітномуперіоді було реалізовано товарів на 9,9% більше ніж в базовому.
3) загальнийіндекс товарообороту:
/>
/>
Отже, загальнийтоварооборот в звітному періоді порівняно з базовим збільшився на 21%.
4) загальнийіндекс цін:
/>
/>
Ціни на товар взвітному періоді зросли на 10% порівняно з базовим
Сума перевитратза рахунок підвищення цін становитиме:
/>
/> тис. грн.
5) прирісттоварообороту в звітному періоді становитиме:
/>
/>тис. грн.
в тому числі зарахунок зміни ціни:
/>
/> тис. грн.
за рахунок змінифізичного обсягу реалізації:
/>
/>тис. грн.
 
Б. За даними про зміну взаробітній платі й чисельності працівників малих підприємств області по деякихгалузях народного господарства визначте:
1) на скількипроцентів змінилася середньомісячна заробітна плата працівників по двох галузяхнародного господарства;
2) що більшоюмірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: зміна її рівня окремо накожній галузі чи зміна в структурі чисельності працівників галузей.
Правильність відповіді доведіть задопомогою розрахунків.
Дані просередньорічну заробітну плату та чисельність працюючих.
Таблиця 3.17. Галузь Середньорічна кількість працівників, (чол.) Середньорічна заробітна плата одного працівника, (тис. грн.)
Базовий (x0)
Звітний (x1)
Базовий (f0)
Звітний (f1) 73 247 272 62 68 74 912 1003 228 251
Таблиця 3.18.Галузь
f0
f1
/>x1f1
x0f0
x0f1 73 62 68 18496 15314 16796 74 228 251 251753 207936 228912 Разом 290 319 270249 223250 245708
Щоб визначити наскільки відсотків змінилась середня заробітна плата визначимо індекс змінногоскладу:
/>
/>
 Середньомісячна заробітна плата взвітному періодізросла на 10%.
Для визначеннярозміру впливу зміни заробітної плати на середню заробітну плату обчислимоіндекс фіксованого складу:

/>
/>
За рахунок змінизаробітної плати працюючих середня заробітна плата зросла на 9,9%.
Для визначеннярозміру зміни чисельності працюючих на середню заробітну плату обчислюємоіндекс структурних зрушень:
/>
/>
Зміна чисельностіпрацюючих на вплинула на зміну середньої заробітної плати.

 
Висновок
 
Під час виконаннякурсової роботи були опрацьована статистична наука в цілому і загальна теоріястатистики зокрема, яка розглядає основні поняття, категорії науки, методививчення соціально-економічних явищ, правила збирання й обробки статистичноїінформації, методи аналізу. Адже все це безпосередньо використовується прирозв’язанні будь-яких завдань соціально-економічної статистики.
Також, булисамостійно розв’язані практичні приклади і задачі, які посприяли більшглибокому розумінню тем курсу, більш міцному засвоєнню питань теоріїстатистики, придбанню навичок у розрахунках статистичних показників.
Дана курсоваробота охопила наступні теми загальної теорії статистики: “Зведення йгрупування статистичних методів”, “Ряди розподілу”, “Середні величини”,“Показники варіації”, “Ряди динаміки” та “Індекси” й основні темисоціально-економічної статистики.
На основі данихрозрахунків та отриманих результатів можна сформувати наступні висновки:
– статистикаприродних ресурсів є міжгалузевою за своїм характером. Її iнформацiявикористовується для розробки та оцінки виконання соцiально-економiчнихпрограм, вирішення питань економічної політики. Вона описує стан та тенденціїзміни навколишнього середовища, до якого належать повітря, вода, грунт/земля,бiота, що містяться в цих компонентах, а також населені пункти;
– задопомогою кореляційно-регресійного дослідження можна оцінити зв'язок міжфакторною та результуючою ознакою, характеристикою зв’язку є коефіцієнткореляції, значення якого свідчить про тісноту зв’язку та напрям розвиткудосліджуваного явища;
– шляхомзведення та групування статистичних даних можна систематизувати інформацію звиділенням типових рис для кожної групи ознак, що характеризують всюсукупність;
– ступіньвідхилення варіюючої ознаки від середнього значення по сукупності дозволяєоцінити абсолютні та відносні характеристики варіації. Так квадратичнийкоефіцієнт варіації свідчить про однорідність чи неоднорідність сукупності;
– розмахявища в часі дозволяє оцінити аналіз рядів динаміки з наступним виявленнямтенденцій розвитку досліджуваного явища. У випадках, коли розвитокдосліджуваного явища не має чіткої тенденції розвитку, використовуютьсястатистичні методи досліджень такі, як метод плинної середньої, ступінчатоїсередньої та метод аналітичного вирівнювання;
– задопомогою індексного методу, можна оцінити зміни показників в часі як в ціломутак і за рахунок впливу окремих факторів на явище, що підлягає вивченню.

Список використаної літератури
 
1. Экономическаястатистика. Математическая разработка. — 2-е изд. – Киев. – 1999 – 82 с.
2. УдотоваЛ. Ф. Соціальна статистика. – Київ. – 2002 – 376 с.
3. Статистичнийщорічник України за 2004 рік. – Київ. – 2005 – 591 с.
4. Методичнівказівки до виконання курсової роботи з курсу “Статистика” (теоретичні засади,приклади) № 063-279. – Рівне — 2001 – 35.
5. Методичнівказівки до виконання курсової роботи з курсу “Статистика” (загальнізауваження, завдання) № 063-278. – Рівне — 2001 – 35.
6. Уманець Т. В.Статистика: навчальний посібник. – К.: Вікар. – 2003.
7. Ерина А. М.,Викторова Л. Л., Витренко Н. М. и др. Структурно-логические схемы и задачи пообщей теории статистики. – Киев: УМК ВО. 1988.
8. Общая теориястатистики: Статистическая методология в изучении коммерческой деятельности.Учебник. Под ред. А. А. Спирина, О. Э. Башиной. – М.: Финансы и статистика.1994. – 269 с.
9. Герасименко С. С.Статистика. – К.: КНЕУ. – 2000.
10. Афифи А.,Эйзен С. Статистическийанализ: Подход с использованием ЭВМ. Пер. с англ. – М.: Мир, 1982. – 448 с.
11. Головач А. В., Єріної А. М.,Козирєва О. В. Статистика. – Київ — 1993 – 622 с.
12. Дрейпер Н., СмитГ. Прикладной регрессионный анализ: В 2-х кн. Пер. с англ. – 2-е изд., перераб.И доп. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 366 с.
13. Громыко Г. Л.Статистика: Учебн. – М.: Издательство Московского университета, 1976.
14. Гольдберг А. М.,Козлов В. С. Общая теория статистики. – М.: Финансы и статистика. – 1985..