"ПОГОДЖЕНО" “ЗАТВЕРДЖУЮ"
головний інженер головний інженер
Івано-Франківського Підгайчицького спиртзаводу
ОДОСП
О.С.Тимошицький М.М.Попадюк
"____" ____________ р. "____" ___________ 1999 р.
Технологічний регламент
виробництва спирту етилового
ректифікованого із меляси
в суміші з крохмалистою
сировиною на Підгайчицькому спиртзаводі
1999 р.
Зміст
| № п/п | Назва розділу | Номер сторінки |
| 1 | Вступ | 3 |
| 2 | Характеристика сировини - меляси | 4 |
| 3 | Транспортування, прийом та зберігання меляси | 7 |
| 4 | Облік меляси | 8 |
| 5 | Відпуск меляси на виробництво | 9 |
| 6 | Переробка меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною | 10 |
| 6.1 | Загальні технологічні рекомендації | 10 |
| 6.2 | Приготування мелясної розсиропки (технологічна інструкція) | 11 |
| 6.3 | Приготування дріжджів | 12 |
| 6.4 | Технологічні показники зрілої братки та дріжджів | 13 |
| 6.5 | Розрахунок продуктів | 15 |
| 6.6 | Схема технохімконтролю виробництва спирту при переробці меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною | 17 |
1. Вступ
Існують технологічні інструкції відповідно 1965 р. та 1971 р. В Н І І Пр Б
по переробці цукровмісної сировини на зернових заводах в суміші з крохмалистою сировиною, які підвищують ефективність використання цієї сировини у виробництві спирту. Особливо є актуальною. переробка меляси в суміші з крохмалевмісною сировиною в період, коли немає в наявності достатньої кількості крохмалевмісної сировини.
2. Характеристика сировини
Бурякова меляса є продуктом переробки цукрових буряків в цукровому виробництві.
Бурякова меляса виробляється відповідно до вимог стандарту
ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98) "Меляса бурякова", і " Технічні умови" та згідно з "Інструкцією по веденню технологічного процесу цукрового виробництва".
За органолептичними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98)
Таблиця 1 — Органолептичні показники
| Назва показника | Характеристика | Метод випробування |
| Зовнішній вигляд | Густа в'язка непрозора рідина | 7.2 |
| Колір | Від коричневого до темно-бурого | 7.2 |
| Запах | Властивий буряковоцукровій мелясі без стороннього запаху | 7.2 |
| Смак | Солодкий з гіркуватим присмаком | 7.2 |
| Розчинність у воді | Повна, розчиняється у будь-яких співвідношеннях у гарячій і холодній воді | 7.2 |
За фізико-хімічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.
Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники
| Назва показника | Норма | Метод випробування |
| Масова частка сухих речовин, %, не менше | 75,0 | 7.3 |
| Масова частка сахарози, %, не менше | 43,0 | 7,4 |
| Масова частка суми цукрів, що зброджуються, %, не менше | 44,0 | 7.5 |
| Величина рН | 6,5 - 8,5 | 7.6 |
| Примітка. Масова частка суми цукрів, що зброджуються, регламентується для бурякової меляси, яка використовується для виробництва етилового спирту. | ||
За мікробіологічними показниками бурякова меляса повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.
Таблиця 3 — Мікробіологічні показники
| Назва показника | Норма | Метод випробування |
| Загальна кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше | 1,0х105 1,5х104 | 7.7 7.7 |
Вміст токсичних елементів і пестицидів у буряковій мелясі не повинен перевищувати допустимих рівнів, установлених «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов» [6], СанПиН 42-123-4540 [3] і наведених у таблиці 4.
ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98)
Таблиця 4 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів і пестицидів
| Назва показника | Норма | Метод випробування |
| Вміст токсичних елементів, | ||
| мг/кг, не більше: | ||
| ртуть | 0,02 | ГОСТ 26927 |
| миш'як | 1,0 | ГОСТ 26930 |
| мідь | 25,0 | ГОСТ 26931 |
| свинець | 1,0 | ГОСТ 26932 |
| кадмій | 0,05 | ГОСТ 26933 |
| цинк | 50,0 | ГОСТ 26934 |
| Вміст пестицидів, мг/кг, | ||
| не більше: | ||
| гексахлоран ГХЦГ гама-ізомер | 0,005 | СанПиН 42-123-4540 [3] |
| фостоксин | 0,01 | СанПиН 42-123-4540 [3] |
| ДДТ | 0,005 | СанПиН 42-123-4540 [3] |
3. Транспортування, прийомка та зберігання меляси.
Транспортування, прийом, облік та зберігання меляси здійснюється із згідно "Інструкції по прийомці, зберіганню і обліку меляси на підприємствах спиртової та дріжджової промисловості СРСР ". 1987 р.
Транспортування меляси на завод здійснюється автотранспортом в автоцистернах.
На мал. 1 наведена апаратурно-технологічна схема прийомки, зберігання і транспортування меляси на заводі. Мелясу в автоцистернах зважують і подають для розгрузки в прийомний збірник в присутності матеріально-відповідальних осіб. Для збереження меляси установлені резервуари №11, 12, 13, 1,2. Для перекачки встановлена група насосів. По спеціальному трубопроводі меляса перекачується із прийомного збірника в резервуари і далі на виробництво. При необхідності насосом №_____ можна перекачувати мелясу з резервуара в резервуар.
Кожний резервуар для зберігання меляси має наружні драбини і площадки з огорожею, виконані, згідно вимог ТБ.
Резервуари мають посантиметрові калібрувальні таблиці Івано-Франківського ДЦСМС; оснащені мірною лінійкою. Для відбору проб меляси з різних шарів установлені пробні крани, гнізда для термометрів, а також дистанційні термометри.
Для підігріву меляси в холодний період існує обігрів закритою парою.
4. Облік меляси.
Кожна партія меляси, що поступає на завод, повинна супроводжуватися документами зі вказаними даними:
номер і дата документа;
назва і адреса поставника;
назва продукту;
нетто, брутто;
сертифікат якості;
Результати зважування меляси реєструються в ваговій книзі, що пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і знаходиться . у зав. складом.
При зливі меляси хіміком по сировині, відбирається середня проба в відповідності до вимог ДСТУ 3696-98./П 7.1./ і проводяться випробування меляси за показниками якості, передбачені п.3.1.3
По результатах аналізу хімік оформляє посвідчення якості на мелясу.
З метою обліку меляси ведеться по резервуарний облік в журналі, з відображенням дати зливу відпуску маси отриманої чи відпущеної меляси, суми зброджуваних цукрів (в %) виводиться щодобові залишки меляси.
При зберіганні меляси t повинна бути якнайнижчою, але не вище 300С для запобігання цукроамінної реакції, що приводить до псування меляси. Тому необхідно щоденно перевіряти t в резурвуарах і реєструвати t в журналі.
5. Відпуск меляси на виробництво.
На виробництво меляса відпускається по попередньо виписаній і оформленій підписами (головного інженера), головного технолога, головного бухгалтера вимозі на відпуск сировини. Ф. П-6. В вимозі врахується маса меляси згідно даних вагової книги. До вимоги додається посвідчення якості
(ф. П2)
Якщо меляса поступає на виробництво не безпосередньо з цистерни автотранспорту, а з ємкостей для збереження - масу меляси визначаємо замірно - калібровочним методом.
При цьому в розсиропник набирається певний об'єм меляси, який заміряється комісійно. Хімік по сировині у якісному посвідченні вказує необхідні показники меляси і маса меляси визначається згідно формули:
m = p . v де m - маса меляси, в кг
p - густина меляси кг/дм3
v - взятий на виробництво об'єм меляси в м3.
Об'єм визначається по калібрувальних таблицях згідно заміру, висоти наповнення резервуару (розсиропника) лінійкою.
Цукровмісні змивки, отримані після очистки резервуарів або після подачі меляси на виробництво ідуть негайно в переробку, але не можна їх змішувати з густою мелясою, чи випускати в каналізацію.
6. Переробка меляси з крохмалевмісною сировиною.
6.1. Для забезпечення кращого виходу спирту з тони умовного крохмалу цукру, необхідно: - переробляти мелясу з крохмалевмісною сировиною в кількості не більше 20 % по загальній вазі умовного крохмалу в суміші.
Суміш з меляси і крохмалистої сировини зброджувати ступінчатим способом.
Мелясні розсиропки задавати після зброджування крохмалистої маси до видимого відброду 2,5 - 3,00 таким чином, щоб концентрація маси в бродильному апараті не піднімалась більше ніж на 1-1,5'0, кількість дріжджових клітин підтримувалась на постійному рівні 110-120 млн/м.
на початку заливу бродильного апарату розсиропкою меляси (після
32-З6 год. бродіння (проводити перемішування через кожні 2-3 год. протягом 3-5 хв.
заміс із крохмалистої сировини готується звичним способом згідно регламенту по виробництву спирту з крохмалевмісної сировини.
6.2. Технологічна інструкція приготування
мелясної розсиропки
Меляса, к-сть якої визначається комісійно (зав.складом, зав.виробництвом, зм. технологом) замірно-калібровочним способом насосом подається в попередньо вимитий і пропарений 30 хв.з антисептиком розсиропник.
К-сть меляси береться з розрахунку приготування розсиропки, яка буде використана у виробництві протягом однієї доби. Після подачі меляси комунікацію перекачують гарячою водою. Для приготування розсиропок апарат-розсиропник обладнано мішалкою, підводом пари та води.
Меляса розчиняється у воді до концентрації 14- 210 по цукрометру, перемішується до однорідної маси і підігрівається парою до 85-90 С. Протягом 30 хв. розсиропка стерилізується, потім розхолоджується до t 22-24°С складки, антисептується 40 % формаліном, із розрахунку 150-200 мл. на 1 мЗ розсиропки. Підкислювання мелясних розсиропок не проводиться. Охолоджена до t складки розсиропка насосом подається в бродильний апарат при видимому відброді 2,5-30 по цукрометру (за 30-36 год. від початку бродіння крохмалистого сусла.)
Подачу розсиропки проводять 3-5 підмолодками з інтервалом між ними в 2-3 години.
З розрахунку на бродильний апарат у 100 мЗ.
Об'єм зернового сусла - 75 мЗ
Об'ем розсиропки - 2-3мЗ
К-сть розсиропок - 6 - 8
3 х 6 =18 м3 15 = 20%
75
Температурний режим доброджування підтримується в рамках 26-29,50С (згідно регламенту зброджування,сусла крохмалевмісної сировини.)
6.3. Приготування дріжджів.
Для зброджування мелясних розсиропок разом з суслом з крохмалевмісної сировини використовують дріжджі раси ХП. Сусло для дріжджів готують з крохмалевмісної сировини. Приготування дріжджів ведеться методом, прийнятим в технологічному регламенті по виробництву спирту з крохмалевмісної сировини.
Кількість дріжджів береться з розрахунку 8% об'єму сусла з крохмалистої сировини в суміші з мелясою.
6.4. Технологічні показники зрілих дріжджів.
| 1. Концентрація, в % сухих речовин | - 4.5 - 5,5 |
| 2. Кислотність, 0 к-ті | 0,55 - 0,65 |
| 3. Температура, 0С | 20 - 22 0С |
| 4. Вміст спирту % об по спиртоміру | 4,0 - 4,5 |
| 5. Кількість дріжджових клітин | 160 - 180 млн/мл |
Технологічні показники зрілої братки
Допустиме наростання кислотності на третю добу бродіння - 0,20 к-ті.
Видимий відброд визначається як середньозважувана величина нормативних відбродів сировини, що взята на переробку, а саме:
| № п/п | Назва сировини | Нормативний відброд по цукрометру |
| 1 | Жито | + 0,7 |
| 2 | Кукуруза | - 0,4 |
| 3 | Пшениця | + 0,0 |
| 4 | Зерносуміш (ячмінь, пшениця 150/150) | + 0,4 |
| 5 | Ячмінь | +0,7 |
| 6 | Меляса | +4,5 |
При переробці меляси в кількості 20% по сумі умовного крохмалу розрахунок видимого відброду:
в бродильному апараті зброджували сусло
жито 14.000 кг - 78 % умовний 7700 кг при умовній 55%
кукурудза 4000 кг - 22 % крохмал 2440 кг крохмал 61%
18000 кг - 100% 10140 кг
середній норм. відброд +0,7 х 0,78 + (- 0,4) *0,22 =0,546 - 0,088 = +0,46
Задано меляси
5000 кг при суміші зброджених цукрів 50% - 2500 кг збродж. цукри
10140 кг + 2500 кг = 12640
крохмал цукри ум. крохмал
В % відношенню цукор меляси до загального умовного крохмалу
2500 кг . 100% = 19,78%
12640 кг
Середньозважувальна величина видимого відброду:
19,78 * 4,5 + 0,46 *80,22 = 0,89 + 0,369 = 1,259
100 100
6.5. Розрахунок продуктів.
На один бродильний апарат V = 100 м3 при переробці сировини жито
кукурудза
меляса
| Вико-ристано | кг | % крохм. | кг ум. крохм. | % по ум. крохм. |
| Жито | 14000 | 55,0 | 7700 | 61,53 |
| кукурудза | 4000 | 61,0 | 2440 | 19,50 |
| разом | 18000 | - | 10140 | 81,03 |
| меляса | 5000 | 50,0 | 2500х0,95 = 2375 | 18,98 |
| всього | 23000 | - | 12515 | 100,00 |
Розрахунок виходу спирту
Жито 14. 000 х 55,0% = 7,700 х 64,8 = 498,96 дал
100%
Кукурудза 4.000 х 61,0 % = 2,440 х 65,9 = 160,80 дал
100%
Меляса 5.000 х 50,0% х 0,95 = 2, 375 х 65,9 = 156,51 дал
100%
Солоду: крохмал зерна 10140 кг х 14,9% = 1511 кг
де 14,9 % - нормативний розхід солоду
отр. спитру
в т.ч. Ячменю солод. 511 кг х 53% х 0,84 х 64,3 = 14,63 дал
100%
Овес солод. 500 кг х 39% х 0,84 х 63,7 = 10,43 дал
100%
Просо солод. 500 кг х 53% х 0,84 х 64,5 = 14,56 дал
100%
Всього умовного спирту - сирцю
498,96 + 160,80 + 156,51 + 14,63 + 10,43 + 14,56 = 855,89 дал
Середній показник міцності зрілої бражки
8,0 - 9,5% в залежності від початкової концентрації сусла, що зброджувалось
Розрахунок приготування мелясної розсиропкиДля приготування 25 м3 мелясної розсиропки при нормативній концентрації сухих речовин 18% по цукрометру взято мелясу з вмістом сухих речовин 80,0 % (по рефрактометру)
По таблиці №16 (стор. 392 ТХК спиртового виробництва)
d | 20 = 1.0741 при конц. розсиропки 18% |
| 20 |
необхідно взяти меляси:
m = 25000 дм3 х 18% х 1.0741 кг/дм3 = 6041 кг меляси
80,0%
при густині p = 1,308 необхідно взяти
об'єм V= 6041 кг = 4619,1 дм3 ~ 4,6 м3
1308 кг/дм3
"ПОГОДЖЕНО" "ЗАТВЕРДЖЕНО" заступник генерального гол. інженер
директора Івано- Підгайчицького спиртзаводу Фраанківського ОДОСП
по якості
Х.І.Кірюк М.М.Попадюк
"___" ______________ "___" __________________
6.6. Схема технохімконтролю
виробництва спирту ректифікованого
з меляси в суміші з крохмалевмісною
сировиною
Підгайчики спиртзавод
1999 р.
| Об'єкт контролю | Місце контролю, хто контролює | Періодичність | Параметри, що контролюються | Допустимі значення | Метод і засіб контролю |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Меляса | Цистерни, що поступають на збереження або на виробництво, контролюється хіміком по сировині | Об'єднана проба меляси, що поступає на зберігання або на виробництво | видима концентрація сухих речовин,% | не менше 75 | рефрактометричний |
показник рН | 6,5 - 8,5 | потенціометричний | |||
Сума цукрів, що зброджуються,% | не менше 44 | хіміко-поляриметричний | |||
густина кг/дм3 | не регламентується | ваговий | |||
розчинність у воді | повна розчинність в будь-якому відношенні в гарячій та холодній воді | розчиненням у воді | |||
зовнішній вид | густа сиропоподібна непрозора рідина від коричневого до бурого кольору | органолептично | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| смак | солодкий з гірким присмаком | органолептично | |||
| запах | характериий мелясі, без посторонніх запахів | органолептично | |||
| об'єднана проба при необхідності в лабораторії ОДОСП або ДЦМС | вміст токсинів | табл. 4 регламенту | І раз в квартал ДЦСМС | ||
| лужність, кислотність, град. | не регламентується -//- | Об’ємний | |||
| Загальний азот % | -//- | По Квєльдалю | |||
| засвоююємий азот | -//- | Формольне титрування | |||
| Фосфор Р2О5 % | -//- | По ФЕКу | |||
| діоксид сірки,5 | -//- | Йодометричний | |||
| леткі кислоти | -//- | Об’ємний | |||
| Кальцій % | -//- | Комплексометричний | |||
| Інфікованість | -//- | Метод само бродіння | |||
| вихід спирту для дефектної меляси | -//- | Бродильною пробою (по УкрНДІ) | |||
| хімік по сировині щоденно | T меляси при зберіганні | до 25 0С | термометром | ||
| 2. Мелясна розсиропка | з розсиропника, або передаточного чана контролюється змінним хіміком | з кожної приготовленої розсиропки | концентрація сухих речовин, % по цукровмісту | 14 - 21 | ареометричний |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| -//- | -//- | температура розсиропки | 20 - 24 0С | термометром | |
| Бражка | Бродильний апарат, в який задається розсиропка контролює зм. хімік | 1 раз в годину | конц. сухих речовин, % | 1,8 - 4,0 | ареометрично |
| кислотність, 0 к-ті | 0,2 - 0,45 | титруванням | |||
| постійно | темература | 27 - 300 | |||
| 1 раз в зміні | кількість дріжджових клітин | 120 млн./мл | мікроскопія | ||
| Зріла бражка | брод. Апарат, що йде на згонку контр. хімік | перед пуском на згонку | видима окнц. Сухих речовин % | 1,0 - 1,5 | ареометрично |
| кислотність, 0 к-ті | 0,35 - 0,5 | титруванням | |||
конц. Спирту, %об | 8,0 - 9,0 | ареометрично | |||
по мірі необхідності | інфікованість | не більше 3-х паличок в полі зору | мікросокпія | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| незброджені вуглеводи г/100 мл | не більше 0,2 - 0,3 | колориметрично | |||
| Спирт етиловий ректифікований | Аналізуються всі показники згідно ГОСТ 5962 - 67 | ||||
6
| ! |
Как писать рефераты Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов. |
| ! | План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом. |
| ! | Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач. |
| ! | Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты. |
| ! | Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ. |
| → | Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре. |