Міністерство освіти і науки України
Криворізький державний педагогічний університет
Кафедра загальної та вікової психології
Курсова робота на тему:
«Психологічні особливості мотиваційної готовності до школи дитинистаршого дошкільного віку»
СтуденткаІІІ курсу
ОдновороваЮ.В.
науковийкерівник
к. п.н. Шамне А.В.
Кривий Ріг
2009
Зміст
Вступ
І. Теоретичні аспекти проблеми підготовки до навчання в школі
1.1 Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку
1.2 Психологічні критерії підготовки до навчання в школі дітейстаршого дошкільного віку
1.3 Специфіка мотиваційної підготовки дітей старшого дошкільноговіку
1.4 Методи визначення психологічної підготовки до навчання дітейстаршого дошкільного віку
ІІ. Експериментальне навчання мотиваційної підготовки до навчання
2.1 Організація і методи обстеження підготовки до навчання
дітей старшого дошкільного віку
2.2 Кількісний і якісний аналіз результатів дослідження
Висновки
Література
Доповнення
Вступ
Коли ми говоримо про свідомість в контексті психодіагностики, томаємо на увазі довільність, внутрішній вольовий контроль і володіння мовоюосновних пізнавальних процесів дитини, його сприйняття, уваги, пам'яті, уяви,мислення [3.c.53].
Як свідомо регульовані, ці процеси у більшої частини дошкільниківзнаходяться на порівняно низькому рівні розвитку, оскільки когнітивний розвитокв даному віці ще далеко не завершено. Придбання пізнавальними процесамидовільності починається у дитини приблизно з трьох-, чотирилітнього віку. Тому,здійснюючи психодіагностику дітей дошкільного віку, особливо раннього, слідмати на увазі, що тестові завдання не повинні вимагати від дитинивисокорозвинутого довільного управління своїми пізнавальними процесами. Якщо цяумова не враховуються, то в результаті тестування виникає небезпека одержатитакі дані, які не цілком відповідають реальному рівню пізнавального розвиткудитини. Щоб правильно судити про рівень розвитку, досягнутий дитиною, необхіднотестові психодіагностичні завдання підбирати так, щоб вони одночасно булирозраховані як на довільний, так і мимовільний рівень регуляції когнітивноїсфери. Це дозволить адекватно оцінити, з одного боку, ступінь довільностіпізнавальних процесів, а з іншого боку — реальний рівень їх розвитку в томувипадку, якщо вони ще не є довільними.
Про актуальність даної теми свідчить, що над її розв’язаннямпрацювали, а також працюють і зараз дуже багато вчених, психологів таких якКостюк, Нємов, Венгер та багато інших. Розглядаючи всі аспекти цієї теми миможемо побачити всі позитивні і негативні сторони психологічної готовності до школидитини.
Метою є розглянути психологічні особливості мотиваційноїготовності до школи дітей старшого дошкільного віку.
Предметом дослідження даної роботи є психологічні особливостімотиваційної готовності дітей 6-7 років. Об’єктом є діти старшого дошкільноговіку.
Завданням є:
1. Дослідити теоретичні аспектипроблеми підготовки до навчання в школі.
2. Провести експериментальненавчання мотиваційної підготовки до навчання.
В своїй курсовій роботі користувалась методом аналізу,використовувала підручники, періодичні видання таких авторів, як Нємов, Венгерта інші.
1. Теоретичні аспекти проблеми підготовкидо навчання в школі
1.1 Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку
Дослідження особи дитини дошкільного віку саме після себе скрутноз тієї причини, що більшість відомих особових тестів призначене для дорослихлюдей і засноване на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рисособи, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані,нестійкі. Тому тести для дорослих в психодіагностиці дітей частіше всьогозастосовувати не можна. У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються абоспеціальні дитячі варіанти проектних тестів на зразок методики для вивченнямотиву досягнення успіху, або метод експертів, при використанні якого якексперти по відношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, особистообізнані дану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості осібдитини, які їм самим не усвідомлюються і самі ще знаходяться в процесірозвитку. Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення дитини доуспіху в різноманітних ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих ізначущих для нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюютьсяі порівнюються з результатами інших людей, наприклад, в змаганні[4.c.27]. Потребав досягненні успіхів не є природженою, вона складається і формується вдошкільному дитинстві, в ранні роки і до моменту надходження дитини в школуможе стати досить стійкою межею його особи. Вже в 5-6 літньому віці дітей поступені розвиненості цієї потреби бувають досить значними. Від цихвідмінностей, у свою чергу, залежить подальший розвиток дитини як особі,оскільки діти, що мають сильно виражену потребу в досягненні успіхів, звичайнодобиваються в житті більшого як в особовому розвитку, так і в професійномузростанні, ніж ті, у кого ця потреба слабка або домінує протилежне неюпрагнення — уникнення невдач.
Об'єкт і предмет дослідження — суть психологічної категорії, якехарактеризує проблемне поле дослідження. У нашій курсовій роботі хотілося брозкрити проблему: наскільки добре діти старшого дошкільного віку підготовленідо школи, наскільки добре впливає бажання вчитися на інтерес до шкільнихзанять.
1.2 Психологічні критерії підготовки до навчання в школі дітейстаршого дошкільного віку
Психологічна готовність складається з: мотиваційній, розумовій,вольовій і етичній готовності.
Поняття мотиваційної готовності включає відношення дошкільника домайбутнього навчання. Йдеться про позитивне відношення дитини до школи, пройого настроєність на серйозну діяльність. Бажання стать учнем виникає майже укожного старшого дошкільника. Це пояснюється тим, що дитина вже незадовольняється тими засобами зближення з життям дорослих, які йому надає гра.Він як би психологічно переростає гру хоча ще не перестає грати тривалий час,положення школяра все більше притягає дитину саме як сходинка дорослішання.Ваблять його і зовнішні атрибути шкільного життя: форма, приналежності учня.Так воно і є насправді: з переходом до шкільного життя змінюється суспільноюположення дитини, у нього виникають нові обов'язки.
Проте бажання увійти до світу дорослих в новій якості не єдинапричина для позитивної настроєності на майбутнє навчання. Друга причина полягаєв пізнавальній активності, яка при завершенні дошкільного віку досягає щодовисокого рівня розвитку. Для задоволення пізнавальних інтересів дитини на цьомурівні недостатньо «дошкільних» видів діяльності. Все настійніше ставати потребав спеціальному навчанні, в бажанні пізнати нове, невідоме, розібратися вскладному [8. c. 79].
Наукові дослідження показують, що великі труднощі в початковійшколі випробовують не тільки ті діти, які не мають достатнього запасу знань іумінь, але перш за все ті, у яких не розвинена пізнавальна спрямованість, несформована звичка думати, немає бажання шукати відповідь і т.д.
Не можна упевнено сказати про готовність до шкільного учення, тогоабо іншої дитини, не з'ясувавши особливостей розвитку його пізнавальнійактивності, уявлень, що склалися, про школу, бажання вчитися і відношення доучення в цілому.
Мотиваційна готовність формується в кінці дошкільного — на початкушкільного віку як прояв потреби в знаннях — якісно нового етапу в розвиткупізнавальної діяльності дитини.
Одним з важливих завдань сучасної школи є формування пізнавальноїактивності дітей, розвиток їх творчих здібностей, готовності і уміннясамостійно працювати: уміти виділяти істотні ознаки в сприйманих предметах іявищах, доступних його розумінню; порівнювати один предмет з іншим, указуючи навідмінність і схожість; визначати причину явищ, робити прості висновки. Дитинаповинна уміти швидко знаходити певні предмети, дії, якості; підбирати слова зпротилежним значенням; згруповувати декілька предметів за загальною ознакою [8.c.83].
Рівень розвитку мислення дітей старшого дошкільного віку дозволяєдавати їм для вирішення завдання, розраховані на застосування одержаних знань,прояв кмітливості, кмітливості там, де чіткі знання не вистачає. До такихзавдань відносяться розповіді, загадки, відповідь на які вимагає усвідомленнязв'язків і закономірностей явищ природи.
1.3 Специфіка мотиваційної підготовки дітей старшого дошкільноговіку
Школа входить в життя дошкільника набагато раніше, ніж вінпереступає її поріг. У дитячому саду і удома діти з цікавістю виконуютьзавдання, якщо їм говорять, що вони подібні школярам або важливі для підготовкидо школи. Їх привертає шкільна дійсність зі всім тим новим, що вона несе:учнівська форма, ранець, класні кімнати, спортзал і ін. На грунті природногоінтересу дітей до школи вже в умовах дошкільної установи необхідно формуватиправильні уявлення про неї.
Наші спостереження показують, що у багатьох вихованців підготовчихгруп знання про школу часом бідні і поверхневі. Ось, наприклад, як вонивідповідають на питання «Чим тобі подобатися школа?»: «Школа подобатися тим, щотам не сплять, там є довгі коридори», «В школі завжди ставлять хороші відмітки»і т.д. Першокласники з такими уявленнями про школу дуже швидко розчаровуються.Вони ж готові до учення як праці. Після перших же труднощів і зв'язаних з ниминевдач іноді наступає таке сильне охолоджування до учбової діяльності, що удитини пропадає всякий інтерес до шкільних занять і він шукає задоволення впозаурочному житті [2. c.72].
Введення розповіді-загадки в бесіду, дидактичну гру, в заняття нетільки пожвавив його, але забезпечує активність розумової діяльності дітей.Незвичність ситуації, новизна форми підношення знайомого матеріалу підвищуєінтерес до завдання. Наприклад, розповіді-загадки про природу допомагає глибшеосмислити сукупність ознак, характерних різним порам року, знайти і виразитизалежність змін рослинного і тваринного світу від сезонних явищ.
Підбір розповідей-загадок ґрунтується на спостереженнях, щопроводяться під час екскурсій, прогулянок, праці на свіжому повітрі, метою якихє ознайомлення дітей з процесами розвитку природи, сезонними змінами в ній.Завдання можна давати в такій послідовності: загадки першого типу, якістосуються очевидних, явищ, що проходять за короткий період. Рішення такихзагадок часто спирається на самостійне експериментування, досліди, щопроводяться під час спостережень, ігор, праці. Під впливом безпосередніхвражень, діти легко знаходять відгадку. Наприклад: «Поверталися хлоп'ята здитячого саду додому, обходили калюжі, щоб ноги не замочити. А вранці або вдитячий сад — лід під ногами хрустить. Води немає. Що трапилося? Куди водаподілася?» [7. ст.126].
Ці загадки першого типу готують до рішення складніших задач, яківимагають розуміння взаємозв'язків, взаємозалежності між явищами, встановленнязагальної для них причини. Розкриття її вже не лежить на поверхні, а пропонуєпорівняння, зіставлення різних фактів, спостережуваних тривалий час. До такихрозповідей-загадок відносяться загадки другого типу. Наприклад: «Кожен по-своємуготується до зими. Стрибає непосида-білка, збирає горіхи, жолуді, ховає вдуплах, в деревних щілинах. А якщо знайде на землі грибок, зірве його іповісить сушити. Їй ця їжа дуже стане в нагоді. Цілий день трудиться білка івсе поглядає на свого сусіда-їжака, який до осені став ледачим, неповоротким,мало бігає по лісу, не ловить мишей. Забереться в сухе листя та дрімає. «Що ти,їжак, зовсім розледачів? — питає білка. — Взимку є нічого буде». Розсміявсяїжак і щось сказав білці. Та тільки я не розчула. Що ж він сказав білочку? Якїжачок готується до зими?»[2. c.101].
Загадки третього типу вимагають виділити характерні особливостітих періодів, на які ділитися кожну пору року, — рання пора, розпал і пізняпора. Загадка цього використана в методиці обстеження дітей підготовчої групи.Ускладнення змісту завдання, що стоїть перед дітьми сприяє розвитку мови: відодноскладових відповідей відгадки, визначення вони переходять до докладнішихпояснень опису, розповіді. Тут потрібна яскрава, образна мова із застосуваннямскладних лексико-граматичних категорій. Використовувати розповіді-загадкипотрібно поступово і систематично. Роль вихователя в процесі рішення дітьмирозповідей-загадок полягає не тільки в тому, щоб стежити і виправляти мовніпогрішності, а і сприяти збагаченню дитячої мови. Він допомагає знайти різніваріанти мовних відповідей. Цьому сприяють питання, що направляють увагу дітейна встановлення причин, наслідків, закономірностей. Він схвалює правильний шляхрішення, націлює думку на пошуки відповіді. Задоволення, яке приноситьзнаходження правильної відповіді і сам шлях до нього, виступає сильним стимуломінтелектуальної активності.
Вихователі дитячих садів мають в своєму розпорядженні достатньобагатообразні засоби формування у дітей адекватних уявлень про школу. Складаючина початку року план спільної роботи дитячого саду і школи, слід передбачитинизку заходів щодо ознайомлення старших дошкільників із змістовною стороноюмайбутній їм в недалекому майбутньому життя. Вже на святі, яке звичайно знаменуєтьсяперехід в по в підготовчу групу, бажано в доступній для розуміння дітей формінапучувати їх на старанність, працьовитість при виконанні завдань, тому щопідготовча група — це сходинка до школи. Відтепер всі розмови про шкільнудійсність повинні включати орієнтацію дітей на серйозні і відповідальнівідношення до навчання. У представленні майбутніх учнів школа повинна з'явитисяджерелом нового, цікавого проникнення в принадний світ знань.
Зустрічі дошкільників з випускниками дитячого саду доцільно організуватитак, щоб школярі, що починають, розповіли, як їм було цікаво в підготовчійгрупі: вони вчилися читати, вирішували завдання. Діти можуть показати своїмнаступникам малюнки, іграшки — саморобки, навчити грати в дидактичні ігри.Сумісні веселі розваги, якими закінчується це свято, вносять мажорнийзавершальний акорд.
Мета таких свят — викликати у дітей бажання добре підготується дошколи. Зрозуміло, первинне відношення потребує постійної підтримки. Лишезавдяки повсякденним турботам вихователя про формування елементарних уміньвчитися діти можуть усвідомити, що для того, щоб стать школярем, потрібно бутиуважним, старанним, дисциплінованим.
Сюжетно-ролеві ігри на теми шкільного життя сприяють закріпленнюодержаних в школі уявлень і формуванню готовності дітей до учення. Виховательорієнтує дітей на віддзеркалення не зовнішньої сторони, а найбільш істотнихмоментів в житті школяра. При цьому в грі відтворюються основні мотиви учення:прагнення проявити себе хорошим, дисциплінованим учнем і готовність прикладатизусилля, прагнути бути старанним і акуратним.
Щоб спонукати учасників гри до названих проявів, вихователь до епочатку допомагає обговорити задум і намітити план, що включає різноманітнізавдання. Дитині, виступаючій в ролі вчителя, пропонують попередити своїх«учнів», що потрібно уважно слухати пояснення і ретельно слідувати вказівкам.Що у такому разі грають переходять від ігрових дій, умовно передавальних змістучбової діяльності, до їх більш розгорненого варіанту. Це допомагає дітямосягнути учення як би зсередини, поступово опанувавши його мотивами. Тільки приумілому керівництві гри «в школу» мають виховне значення, але робити цепотрібно не нав'язливо, а тоді, коли, це доречно.
При виконанні окремих завдань на заняттях потрібна особлива старанність,увага, зібраність, і, оцінюючи вдалу відповідь, важливо похвалити дитину,сказавши: «Добре відповів, як справжній школяр» [1. c.33]. Подібні оцінкиформують необхідну мотивацію учення. При нормальному ході розвитку ті якості,які потрібні для первинного входження в шкільне навчання закладаються не зовні,а усередині «дитячих» видів діяльності. Головні з цих якостей — довільністьрозумових процесів, уміння направляти їх на рішення певних задач, на засвоєнняі виконання правив, досягнення наперед наміченого результату і тісно пов'язанез цим оволодіння плануванням своїх дій, можливістю будувати і утілювати певнийхай поки що вельми нескладний задум.
До певного часу дитина не звертає уваги на виконання правив гри,його цікавить сам процес. Але поступово, звичайно якраз на 6-му році життя,картина міняється. На перший план виступають саме правила, їх дотримання ізрештою виграш. У зв'язку з установкою, що формується, на результат стаєможливим пропонувати дитині нові типи повчальних, дидактичних ігор, наприкладнастільні ігри, де виграє той, хто, діючи за правилом, першим заповнить своюкарту або першим дійде фінішу. Звідси вже один крок до навчання шкільного, якепобудоване на увагу до того, як, яким способом досягається той або іншийрезультат.
1.4 Методи визначення психологічної підготовки до навчання дітейстаршого дошкільного віку
Дослідження особи дитини дошкільного віку саме після себе скрутноз тієї причини, що більшість відомих особових тестів призначене для дорослихлюдей і засноване на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рисособи, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані,нестійкі. Тому тести для дорослих в психодіагностиці дітей частіше всьогозастосовувати не можна.
У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються або спеціальнідитячі варіанти проектних тестів на зразок методики для вивчення мотивудосягнення успіху, або метод експертів, при використанні якого як експерти повідношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, особисто обізнанідану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості осіб дитини, які їмсамим не усвідомлюються і самі ще знаходяться в процесі розвитку.
Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення дитинидо успіху в різноманітних ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих ізначущих для нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюютьсяі порівнюються.
Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення дитинидо успіху в різноманітних ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих ізначущих для нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюютьсяі порівнюються з результатами інших людей, наприклад, в змаганні [10.c.201].
Потреба в досягненні успіхів не є природженою, вона складається іформується в дошкільному дитинстві, в ранні роки, в ранні роки і до моментунадходження дитини в школу може стати досить стійкою межею його особи. Вже в5-6-річному віці індивідуальні відмінності дітей по ступені розвиненості цієїпотреби бувають досить значними. Від цих відмінностей, у свою чергу, залежитьподальший розвиток дитини як особі, оскільки діти, що мають сильно вираженупотребу в досягненні успіхів, звичайно добиваються в житті більшого як вособовому розвитку, так і в професійному зростанні, ніж ті, у кого ця потребаслабка або домінує протилежне нею прагнення — уникнення невдач.
Методи особової і поведінкової психодіагностики дітей у віці відчотири до шести років вже можуть включати такі завдання і питання, якіорієнтовані на самосвідомість дитини і пропонують з його боку усвідомлену,зважену оцінку власних особових якостей. Проте, пропонуючи особових іповедінкових опитувальників, що спираються на адекватну самооцінку, слід матина увазі, що можливості самооцінок дитини даного віку все ж таки не безмежні.
У зв'язку з сказаним при проведенні особової і поведінковоїпсиходіагностики дітей дошкільного віку рекомендується частіше звертатися дометоду зовнішньої, експертної оцінки, використовуючи як експертів незалежних,професійно підготовлених дорослих людей, обізнаних дану дитину. У старшомудошкільному віці до експертних оцінок можна додавати самооцінку дитини, але всетаки більше довіряти думкам дорослих про нього.
Є певні труднощі і обмеження, зв'язані з використанням методикпсиходіагностики опитувального типу в даному віці. Для дітей-дошкільників нецілком годяться особові опитувальники, що містять в собі прямі думки самооцінкитипу, що адресуються до недостатньо усвідомлюваним особовим якостям. Якщойдеться про непрямі думки, то вони також не повинні включати особливостіпсихології і поведінки, які дитина-дошкільник ще недостатньо добре усвідомлює.Взагалі, використання подібних опитувальників в психодіагностичних цілях вдошкільному віці слід звести до мінімуму, і якщо звернення до них неминуче, токожне питання необхідно детально і доступно роз'яснити дитині.
Відзначимо ще одну особливість, пов'язану з мимовільністю процесіву дошкільників, яку обов'язково необхідно враховувати, провівши їхпсиходіагностику. Дошкільники лише тоді в процесі психодіагностикидемонструватимуть свої здібності, тобто показувати результати, що правильновідображають рівень їх психологічного розвитку, коли самі методики і наявні вних психодіагностичні завдання викликають і підтримують до себе інтереспротягом всього часу психодіагностики. Як тільки безпосередній інтерес дитинидо виконуваних завдань втрачається, він перестає проявляти ті здібності ізавдатки, якими реально володіє. Тому, якщо ми хочемо виявити дійсний рівень психологічногорозвитку дитини і його можливості, наприклад зону потенційного розвитку,необхідно наперед, складаючи інструкцію і методику, поклопотатися про те, щобвсе це викликало з боку дитини мимовільну увагу і було досить цікаво для нього[10.c.204].
Нарешті, слід враховувати особливості самих мимовільнихпізнавальних процесів, наприклад непостійність мимовільної уваги і підвищенустомлюваність дітей даного віку, що викликається перш за все психогеннимичинниками. В зв'язку з цим серію пропонованих їм тестових завдань не слідробити дуже довгими, що вимагає великої кількості часу. Оптимальним для дітейдошкільного віку вважається час виконання тестових завдань, що знаходяться вмежах від одного до п'яти хвилин, причому чим менше вік дитини, тим більшекоротким воно повинне бути.
У старшому дошкільному віці додаються ігри з правилами крім того,виникають елементарні здібності рефлексій. Старші дошкільники не тількиусвідомлюють і керуються в своїй поведінці деякими правилами міжособовоївзаємодії особливо в іграх, але в певних межах можуть, займаючись тим або іншимвидом діяльності, наприклад ученням і грою, аналізуючи власну поведінку вньому, давати оцінки собі і навколишнім людям. Це відкриває можливість длявикористання в даному віці тих психодіагностичних методик, які звичайнозастосовуються для вивчення психології школярів і дорослих людей.
ІІ. Експериментальне навчання мотиваційної підготовки до навчання
2.1 Організація і методи обстеження підготовки до навчання дітейстаршого дошкільного віку
Більшість створених і вживаних практичних психодіагностичнихметодик представляють так звані бланкові методики — такі, в якихвипробовуваному пропонують серію думок або питань, на які він повинен в уснійабо письмовій формі дати відповідь. По одержаних відповідях випробовуваного, усвою чергу, судять про психологію тієї людини, яка ці відповіді запропонував.Широка поширеність і практичний інтерес до бланкових методик пояснюється тим,що вони відносно прості як для розробки, так і для використання і обробкиотриманих результатів[8. ст. 207].
Друге місце по частоті тієї, що зустрічається займають опитніметодики, в процесі застосування яких дослідник психології людини задаєвипробовуваному усні питання, відзначає і обробляє його відповіді. Ці методикихороші тим, що не вимагають підготовки спеціальних бланків і дозволяютьпсиходіагносту вести себе відносно випробовуваного достатньо гнучко. Недолікомопитувальних методик є суб'єктивність, яка виявляється як у виборі самихпитань, так і в інтеграції відповідей на них. Крім того, опитувальні методики,важко стандартизувати і, отже, добитися високої надійності і порівнянностіодержуваних результатів.
Третє місце по частоті використання займають рисуночні психодіагностичніметодики. У них для вивчення психології і поведінки випробовуванихвикористовуються створені ними малюнки, які можуть мати як заданий тематично,так і спонтанний характер. Іноді застосовується прийом інтерпретаціївипробовуваними стандартних, готових зображень. Нерідко у вмісті цих зображеньв наочній формі представлені завдання, які випробовуваний повинен вирішити.
Для дослідження підготовки до навчання дітей старшого дошкільноговіку ми використовували бланкову методику. У одному з садків задавалися дітямряд питань (доповнення 1), на основі відповідей, одержаних в результатіпроведення тесту, робилися певні висновки.
2.2 Кількісний і якісний аналіз результатів дослідження
Якісний аналіз показує як властивість, що діагностується,описується у відомих наукових поняттях, а кількісний — через відносний ступіньйого розвитку у даної людини в порівнянні з іншими людьми. Кількісні і якісніхарактеристики поєднуються в рамках однієї і тієї ж методики, так щовластивість, що у результаті вивчається, одержує подвійну, кількісно-якіснухарактеристику.
Завдання методики «Визначення у старших дошкільників сформованоївнутрішньої позиції школяра» — визначити початкову мотивацію учення у дітей, щовступають до школи, тобто з'ясувати, чи є у них інтерес до навчання.
Дошкільний вік — це період появи нових мотивів дій і вчинків, відчуттядовга, відчуття відповідальності і т.п., дитина старшого дошкільного вікупрагне до шкільного навчання, до отримання нових знань, хоче зайняти нове місцев житті. Дитині подобається сам процес виконання шкільних обов'язків[7.c.127].
Діти старшого дошкільного віку із задоволенням грають в ігри,відтворюючі шкільне життя, шкільні обов'язки. На жаль, деякі діти із-занеправильного виховання приходять в школу недостатньо до неї підготовленими. Ушколу, іноді приходять діти, що керуються в своїй діяльності лише мотивом«хочу», нічого що не уміють робити інакше, як граючи. Таких дітей привертає вшколі лише незвичність оточуючих їх предметів: парт, пенала, портфеля і т.д.Ряд досліджень довів, що в дитячому саду, використовуючи певну організаціюігор, трудової діяльності, малювання і ін. видів занять, можна добрепідготувати дітей до шкільного навчання.
Майбутньому школяреві необхідно довільно управляти своєюповедінкою, зокрема своєю пізнавальною діяльністю, направляти її на рішенняучбових задач. А це стає можливим, якщо у дитини склалося ієрархічна системамотивів, що дозволяє підпорядковувати приватні спонуки більш значущим, стійкимцілям і намаганням.
Всі методи математико-статистичного аналізу умовно діляться напервинні і вторинні первинними називають методи, за допомогою яких можнаодержати показники, що безпосередньо відображають результати вироблюваних вексперименті вимірювань. Відповідно під первинними статистичними показниками єна увазі ті, які застосовуються в самих психодіагностичних методиках і єпідсумком початкової статистичної обробки за допомогою яких на базі первиннихданих виявляють приховані в них статистичні закономірності.
До первинних методів статистичної обробки відносять, наприклад,визначення вибіркової середньої величини, вибіркової дисперсії, вибіркової модиі вибіркової медіани. У число вторинних методів звичайно включають кореляційнийаналіз, регресивний аналіз, методи порівняння первинних статистик у два абодекілька вибірок.
Після того, як ми провели тестування (доповнення1) спочаткусемирічних, потім шестирічних дошкільників, результати цього тестуваннязаносяться в таблицю 1.
Результати обстеження дошкільників на визначення сформованої«внутрішньої позиції школяра»
Таблиця 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Результати обстеження 7-ми літніх дітей 10 10 10 10 9 9 9 9 8 8 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Результати обстеження 6-ти літніх дітей 10 10 9 9 9 9 8 8 8 8
де:
1. Резніченко И. 11. Альохина А.
2. Попова Н. 12. Сидорчук И.
3. Алексєєва О. 13. Бондаренко Л.
4. Ткачук Е. 14. Кучерук А.
5. Весела С. 15. Васельчук И.
6. Березовська О. 16. Шевченко К.
7. Когут А. 17. ЛитвиненкоИ.
8. Грицан В. 18. Лінник Н.
9. Бондарь И. 19. Жучинський А.
10. Радужна О. 20. Авдасьова В.
Враховувалися всі відповіді на питання, окрім 6 і 7, які приблизноповинні були звучати так:
1. Хочу йти в школу.
2. Не хочу ще на рік залишатися в дитячому садку (або удома)
3. Ті заняття, на яких учили (букви, цифри і т.д.)
4. Люблю, коли мені читають книжки.
5. Сам прошу, щоб мені почитали.
8. Ні, не влаштовує, хочу ходити в школу.
9. Хочу бути учнем.
10. Урок повинен бути довше.
Оцінювалися відповіді по 10-бальній системі: якщо на всі питаннядавалися правильні відповіді — 10 балів.
Знаходимо вибіркове середнє значення [5.c.218].
Вибіркове середнє значення як статистичний показник є середньоюоцінкою психологічної якості, що вивчається в експерименті. Ця оцінкахарактеризує ступінь його розвитку в цілому у тієї групи випробовуваних, якабула піддана психодіагностичному обстеженню. Порівнюючи безпосередньо середнізначення два або декілька вибірок, ми можемо судити про відносний ступіньрозвитку у людей, складових ці вибірки, оцінюваної якості.
Медіаною називається значення ознаки, що вивчається, яке ділитьвибірку, впорядковану по величині даної ознаки, навпіл. Середня і медіана длянормального розподілу звичайно співпадають або дуже мало відрізняються один відодного. Якщо вибірковий розподіл ознак нормальне, то до нього можназастосовувати методи вторинних статистичних розрахунків, засновані нанормальному розподілі даних. Інакше цього робити не можна, оскільки врозрахунки можуть вкрастися серйозні помилки.
Модою називають кількісне значення досліджуваної ознаки, щонайчастіше зустрічається у вибірці.
З середніх вибіркових ми можемо зробити висновок, що істотномотиваційна готовність дітей 7-ми літнього і 6-ти літнього віку невідрізняються.
Для успішного навчання в школі дитині необхідне уміння слухати івиконувати інструкцію, підпорядковувати свої дії правилам при послідовномувиконанні вказівок дорослого. Запропонуємо дитині пограти в школу (у цій гріможна брати участь одноліткам, це пожвавило обстановку, вносить в заняттяелемент гри, змагання).
За допомогою іншої методики перевіримо як інтерес до учбовихзанять, до школи впливає на правильність написання диктанту, на успішність (доповнення2).
За допомогою цієї методики теж робимо вибірку, дані заносимо втаблицю 2.
Результати обстеження дошкільників за допомогою диктанту
Таблица 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Результати обстеження 7-ми літніх дітей 10 10 8 7 10 9 9 9 9 8 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Результати обстеження 6-ти літніх дітей 9 8 7 10 10 9 9 7 7 7
Для порівняння вибіркових середніх величин тих, що належать додвом сукупностям даних, і для вирішення питання про те, чи відрізняєтьсясереднє значення статистично достовірно один від одного, нерідко використовуютьt- критерій Стьюдента Після того, як обчислили показник t, вибранійвірогідності допустимої помилки знаходимо потрібне табличне значення t іпорівнюємо з ним обчислене значення t(доповнення 3). Обчислене значення t меншетабличного і в першому і в другому випадку. З цього робимо висновок, щопорівнювані середні значення з двох вибірок дійсно статистично достовірно нерозрізняються з вірогідністю допустимої помилки. Отже, психологічна готовністьдо шкільного навчання — цілісне утворення, яке включає в себе достатньо високийрівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності.Відставання в розвитку однієї з них веде за собою відставання розвитку інших.одним із критеріїв готовності дитини до школи — «внутрішню позиціюшколяра”. Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і єсплавом двох потреб — пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослим на новомурівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині свідомо формувати своїнаміри і цілі та виявляється в довільній поведінці.
Висновки
На підставі вторинних статистичних даних ми можемо зробитивисновок, що мотивація готовності дітей старшого дошкільного віку до школивисока. Психологи визначають готовність до школи переліком таких найголовнішихякостей:
— бажання самої дитини вчиться (тобто він охоче виконує всіпропоновані йому завдання);
— уміння працювати по заданому зразку;
— здібність до аналізу, узагальненню, виділенню в предметах іявищах істотних ознак, зв'язків і закономірностей;
— здібність до довільного запам'ятовування і уміння користуватисяприйомами запам'ятовування;
— здатність оцінювати свої дії з різної точки зору.
При підготовці дитини до школи важливо пам'ятати, що його розумовіздібності з віком зазнають кількісні і якісні зміни. Простіше кажучи, на різнихетапах оволодіння дією дитина як би використовує різні інструменти: спочаткувін вирішує задачу руками (обмацає, прикладе і т.п.), пізніше він промовляєсвої дії вголос, а ще пізніше дія буде виконаються в думці.
Діти розвиваються не однаково, часто рівень досягнення вмайбутньому не залежить від того, як рано дитина змогла навчитися вважати,читати, пісяти і вирішувати задачі. Головне — праця, постійна іцілеспрямований.
Розділення психологічних процесів на увагу, пам'ять, сприйняття,мислення є чисто умовним. Тести, як правило, перевіряють здібність дитини допевних видів розумової діяльності (наприклад, до запам'ятовування, сприйняттю,аналізу і т.п.), в кожному з яких, звичайно ж бере участь весь мозок.
Для успішного навчання в школі дитині необхідне уміння слухати івиконувати інструкцію, підпорядковувати свої дії правилам при послідовномувиконанні вказівок дорослого.
Необхідно пам'ятати, що готовність дитини до школи визначається нетільки його розумовим розвитком, але і особовим, не останню роль грає і станздоров'я. Всі ці якості розвиваються не одночасно. Наприклад, інтелектуальнаготовність не обов'язково поєднується із здібністю дитини до систематичнихзанять, з серйозним відношенням до навчання. Тому не можна вимагати віднедоспілого організму дитини, дуже багато чого. Інакше всі наші благі наміриможуть обернутися перевтомою, нервовими зривами, розладом здоров'я у дитини. Отжеми можемо зробити висновок, що істотно мотиваційна готовність дітей 7-милітнього і 6-ти літнього віку не відрізняються. Діти, які в першому класіуспішно адаптуються до нових соціальних умов і без надмірних потрясінь увійдутьу шкільне життя, удало виконуватимуть поставлені перед ними завдання,отримуватимуть задоволення від участі в навчальному процесі, надалі успішнонавчатимуться в середній і старшій школі. \
Література і джерела
1. Венгер Л.А., Венгер А.Л., Домашняя школа мышления – М.«Знание», 1984г. Ст. 22-58
2. Венгер Л.А., Педагогика способностей – М. «Знание», 1973 г.,211с
3. Возрастная и педагогическая психология под ред. Проф. А.В.Петровского – М., Просвещение, 1986 г. Ст. 51-69
4. Вікова психологія, за ред. Костюка – К. «Рад. Школа», 1986 р.Ст.27-31
5. Диагностика умственного развития дошкольников, под ред.Л.А.Венгера и В.В Холмовской – М. «Педагогика», 1983 г., 356 с.
6. Добрынин Н.Ф., Бордиан А.М, Возрастная психология, курс лекций– М. «Просвещение», 1965 г., ст. 291-301
7. За ред. Лунікова І.І «Виховання дітей дошкільного віку» — К.«Рад. Школа», 1991 р., ст. 121-129
8. Кондратенко Г.Д., В. К. Котирма, С.А.Ладивір « Навчання старшихдошкільників» – К. «Рад. Школа», 1986г., ст. 78-111
9. Немов Р.С. Психология в 3-х книгах, книга 2 – Москва, «Владос»,2003 г., ст. 201-207
10. Проколієнко Л.М. «Формування допитливості у детей дошкільноговіку» — К. «Рад.школа», 1979 г. Ст. 201-204
11. «Ты меня понимаешь?» — Тесты для детей 5-7 лет срекомендациями психолога – Васильева Т.В. под ред Гулиной А.А – С.-Петербург«Акцидент», 1994 г. С. 56-89
12. Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7років до навчання в школі//Практична психологія та соціальна робота. – 2001. — №5. – С.16-19
13. Буцкіна С.В. Проблема формування мотиваційної готовності дітейдо навчання в школі// Рідна школа. – 2001. — №10. – C.49-51
14. Методика дослідження психологічної готовності дитини дошколи//Психологічна газета. – 2007. — №6. – С.3-7
15. Сухаребська А. Психологічна готовність дошкільнят донавчання// Психологічна газета. – 2007. — №20. – С. 3-9
16. Шевкун М. підготовка дитини до школи // Психологічна газета. –2005. — №8. – С.16-31.
Доповнення
Визначення у старших дошкільників формування «внутрішньої позиціїшколяра»
Інструкція:
Поставте дитині питання і попросите дати відповіді (відповідітреба записати):
1 Ти хочешйти в школу?
2Ти хочешще на рік залишитися в дитячому садку (удома)?
3Якізаняття тобі більше всього подобаються? Чому?
4Ти любиш,коли тобі читають книжки?
5Ти сампросиш, щоб тобі почитали книжку?
6Чому тихочеш йти в школу?
7Тобіподобається шкільна форма і шкільне приладдя?
8Якщо тобіудома дозволять носити шкільну форму і користуватися шкільним приладдям, а вшколу дозволять не ходити, то тебе це влаштує? Чому?
9Якщо мизараз гратимемо в школу, то ким ти хочеш бути: учнем або вчителем?
10Під часгри в школу, що у нас буде довший урок або зміна?
Відповіді на питання повинні бути приблизно такі:
1. Хочу йти в школу.
2. Не хочу ще на рік залишатися в дитячому садку (або удома)
3. Ті заняття, на яких учили (букви, цифри і т.д.)
4. Люблю, коли мені читають книжки.
5. Сам прошу, щоб мені почитали.
8. Ні, не влаштовує, хочу ходити в школу.
9. Хочу бути учнем.
10. Урок повинен бути довше.
Завдання складається з малювання під диктування за певним правиломрисок-з'єднань, щоб з лав фігурок вийшов певний узор. Заготовки для цієї роботивирізуємо наперед.
Інструкція така:
— Ми вчитимемося малювати узор. На листочку намальовані рядифігурок: трикутники, квадрати і кухлі (рис.1). Ми сполучатимемо трикутники іквадрати (показуємо) так, щоб вийшов узор. Треба уважно слухати і робити те, щоя скажу.
У нас будуть три правила:
1. Два трикутники, два квадрати або трикутник з квадратом можнасполучати тільки через кружок (показуємо);
2. Лінія узору повинна йти тільки вперед;
3. Кожне нове з'єднання треба починати з тієї фігурки, на якійзупинилася лінія, тоді лінія вийде безперервною, в узорі не буде проміжків.
От так з'єднуються фігурки (показуємо на зразку). Тепер спробуйсам з'єднати два трикутники, трикутник з квадратом, два квадрати, квадрат зтрикутником.
Коли переконалися, що завдання дитиною зрозуміли, приступаємо додиктанту. Заздалегідь ви повинні придумати три таких диктанту, в кожному з якихбуде по 12 з'єднань.
Диктант виконується на іншому листочку. Нагадаємо дитині правила іпопереджаємо, що помилки виправляти не потрібно, якщо помилиться, хай продовжуєроботу з наступної фігури.
Оцінка результатів:
За кожне правильне з'єднання 2 очки. Штрафні окуляри (1 бал)нараховуються: за зайве з'єднання, не передбачене диктантом (окрім тих, щознаходяться в кінці або на початку узору); за розриви, пропуски між правильнимиз'єднаннями. Максимальна кількість очок за кожен диктант 24, за всі завдання72.
Дитина, що не справляється з цим завданням, що робить багатопомилок (більш за третину), ще не готовий стати учнем. Йому важко зосередженослухатиме вчителя, запам'ятовувати те, що він розповідає, пояснює. Як правило,у віці 7 років майже всі діти здатні легко написати такий диктант./> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис 1. Завдання для малювання./> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Рис 2. Приклад виконаного завдання.
Критичні значення t — критерію Стьюдента для заданого числа мірсвободи і вірогідності допустимих помилок рівних 0,05; 0,01 и0,001
Число мір свободи
(n1 +n2 – 2) Вірогідність допустимої помилки 0,05 0,01 0,001 Критичні значення показника t 4 2,78 5,60 8,61 5 2,58 4,03 6,61 6 2,45 3,71 5,96 7 2,37 3,50 5,41 8 2,31 3,36 5,04 9 2,26 3,25 4,78 10 2,23 3,17 4,59 11 2,20 3,11 4,44 12 2,18 3,05 4,32 13 2,16 3,01 4,22 14 2,14 2,98 4,14 15 2,13 2,96 4,07 16 2,12 2,92 4,02 17 2,11 2,90 3,97 18 2,10 2,88 3,92 19 2,09 2,86 3,88 20 2,09 2,86 3,85 21 2,08 2,83 3,82 22 2,07 2,82 3,79
Число мір свободи
(n1 +n2 – 2) Вірогідність допустимої помилки 0,05 0,01 0,001 Критичні значення показника t 23 2,07 2,81 3,77 24 2,06 2,80 3,75 25 2,06 2,79 3,73 26 2,06 2,78 3,71 27 2,05 2,77 3,69 28 2,05 2,76 3,67 29 2,05 2,76 3,66 30 2,04 2,75 3,65 40 2,02 2,70 3,55 50 2,01 2,68 3,50 60 2,00 2,66 3,46 80 1,99 2,64 3,42 100 1,98 2,63 3,39