Министерствонауки и образования Украины
Краматорскийэкономико-гуманитарный институт
Кафедрапсихологии
Контрольнаяработа
По дисциплине«Психологияуправления»
На тему:
«Основыпсихолого-управленческого консультирования»
Выполнила:
Студентка 3 курса
Пс – 07 – 1Д
Ткаченко Анастасия
Краматорск, 2009
1. Становлення і сучасний стануправлінського консультування
Управлінськеконсультування виникає разом із науковим управлінням, яке зароджується у періодстрімкого розвитку промислових підприємств наприкінці ХІХ століття.
У становленніуправлінського консультування вирізняється кілька етапів, які характеризуютьсятакими особливостями:
1. Впровадження окремих елементів науковогоуправління та консультування – друга половина ХІХ століття. Увагазосереджується на питаннях ефективності роботи підприємств.
2. Розширення сфер консультування на основізагальної теорії управління. – початок ХХ століття… Відкриваються спеціальніконсультативні фірми, приділяється значна увага консультуванню з проблемуправління людськими ресурсами.
3. Виникнення й удосконалення системуправлінського консультування як спеціалізованого виду професійної діяльності –від середини 40-х рр. – по теперішній час. Значно зростають консультативніфірми, розширюються та диференціюються їх послуги, глобалізується їхдіяльність.
У більшостікраїн Західної Європи професійні центри управлінського консультуваннявідкривалися з кінця 60-х років. У країнах колишнього Радянського Союзуорганізаційне консультування виникає з початку 90-х років у Прибалтиці. У 1990році створенні Російська асоціація управлінських консультантів та Асоціаціяконсультантів з управління і організаційного розвитку.
Російськимивченими підготовлено ряд праць з проблеми психолого-управлінськогоконсультування (Т.Ю. Базаров, О.К. Соловйова, М.К Тутушкіна).
В Україні заостанні п’ять років з’явився певний досвід створення та діяльностіпсихолого-управлінських консультативних фірм, які вирішують конкретніпсихологічні завдання здебільшого в управлінні організаціями, що працюють усфері бізнесу.
Психолого-управлінськеконсультування в межах реалізації гуманістичного підходу в управліннідосліджується у лабораторії організаційної психології при інституті психологіїім. Г.С. Костюка (м. Київ) під керівництвом Л.М. Карамушки.
2. Консультативна діяльність психолога ворганізації
Консультуваннявідзначається тим, що спеціаліст-консультант надає допомогу у виявленніпроблем, їх аналізі, сприяє виконанню прийнятих рішень, але сам рішень неприймає і не відповідає безпосередньо за виконання задачі. Консультуваннявключає елементі діагностики, експертизи, навчання, але найважливішим йогозадачами є самовизначення клієнта щодо прийняття рішення, формування готовностідо його реалізаціях.
Консультуваннямвважають будь-яку форму надання допомоги щодо змісту, процесу або структуризадачі або серії задач, при якій консультант сам не відповідає за виконаннязавдання, але допомагає тим людям, які відповідають за це.
У роботі кожноїорганізації, підприємства, установи іноді виникають складні проблеминайрізноманітнішого змісту та характеру. Працівники, відповідальні за їхвирішення, не завжди чітко і однозначно можуть запропонувати шлях виходу зі скрутноїситуації. Наприклад, на сьогоднішній день такими проблемами є: вибір стратегіїрозвитку організації; забезпечення нововведень; обґрунтування особливостейроботи підприємств-банкротів; проведення страйків; розв’язання конфліктуакціонування; впровадження стратегій навчання персоналу організаціях;обґрунтування змісту та цінностей ділової культури тощо. В таких випадкахорганізація зацікавлена в отриманні кваліфікованої консультації фахівців різнихспеціальностей (юристів, економістів, соціологів, психологів тощо).
Усі випадкинадання консультації організаціям на Заході прийнято називати консультування зпроблем розвитку організацій.
Враховуючи весьспектр проблем, над якими працює психолог-консультант в організації, КабаченкоТ.С. говорить про консультування як напрям психологічного забезпеченняуправління лядськими ресурсами і вирізняє у ньому власне управлінськеконсультування та індивідуально-психологічне консультування персоналуорганізації.
Н.М. Карамушкапозначає консультативний напрям діяльності психолога в організації терміном«психолого-управлінське консультування», розкриваючи його як вище на межі міжуправлінським та психологічним консультуванням, що має ознаки як першого, так ідругого, але при цьому набуває специфічних якостей.
Таким чином,враховуючи думку провідних спеціалістів з питань психології управління, можназробити висновок, що консультативна робота психолога в організації включає:
1. Психологічний аспект управлінськогоконсультування, яке займається проблемами управління і ведеться переважно зкерівниками;
2. Власне психологічне консультування всіхпрацівників (керівника та підлеглих) щодо особистісних проблем, пов’язаних ізсімейними відносинами, віковими особливостями та кризами, труднощамиспілкування, самовдосконалення і саморозвитку тощо