Розробка колекції жіночого одягу

Зміст
 
1. Формування вихідних даних до проектування колекції
1.1. Обґрунтуваннямети та об’єкту проектування, визначення типу колекції
1.2. Визначення творчого джереладо розробки ідеї колекція
1.3. Розробка творчої ідеї тахудожнього образу колекції
Висновки
2.    Розробка колекції моделейодягу
2.1. Визначенняпринципів композиційної будови системи «колекція»
2.2. Розробка ескізів моделейколекції. Формування блоку
3.    Конструювання моделей колекції
3.1. Обґрунтування виробу та характеристика матеріалівдля моделей колекція
3.2. Розробка базової конструкції для моделейколекції
3.2.1. Морфологічний аналіз моделей колекції
3.2.2. Визначення базової конструкції для моделейколекції
3.2.3. Розробка креслення деталей базової конструкції
3.2.4. Оцінка якості первинного креслення деталейбазової конструкції
3.3. Розробка конструкції моделей колекції
3.3.1. Розробка схем конструктивного моделювання
3.3.2. Розробка первинних креслень деталеймоделей
3.3.3. Виготовлення однієї з моделей колекції абоїї макету
3.3.4. Розробка остаточних лекал на одну ізмоделей колекції
Загальні висновки
Список використаної літератури
Додатки


Вступ
 
На сьогоднішній день мода є однієюз найприбутковіших сфер бізнесу, яка постійно розвивається. Відповідно –зростає конкуренція в модному бізнесі і відбувається постійна активна боротьбаза споживача. Тому важливим моментом в сучасному виробництві одягу є розробканових колекцій.
Цілому створення колекціїпередбачає наступний порядок:
1.        формуєтьсяконцепція на основі тренду, яка втілюється в колекції тканин та іншихматеріалів для створення колекції
2.        створюютьсяперспективні колекції високої моди, які демонструються за півроку до сезону,хоча запропоновані в них стилі та тенденції в масовій моді реалізуютьсяпізніше.
3.        створюються тарозробляються промислові масові колекції на основі тенденцій, показаних вколекціях haute-couture і prêt-a-porter.
Актуальність вибору теми полягає естетичному такультурологічному вибору теми зумовлена особливостями образу життя сучасноїжінки а також сучасними тенденціями в світі моди. Створення жіночого одягу для повсякденноговикористання. [1].
Тема втілює впевненість тастриманість. Вона навіяна міським життям, графікою та дизайном, культурноютусовкою, мінімалізмом та комфортністю. Щодо кольорової гами, то однією знайбільш актуальних є класична хроматична палітра – відтінки сірого відсвітлого до темного і чорнильна гама, відповідає прогнозу домінуючих кольорівта форм на 2008–2009 роки. Прогноз зроблено на основі досліджень сучасних таминулих тенденцій за останні 5 років та їх синтезі з актуальним напрямом модиретро стиль 20‑х років. [3. с.23].
Матеріалознавча доцільністьколекції полягає в актуальності бавовняних тканин.
Дизайнери для своїх моделейвибирають легкі тканини, наприклад, бавовна як у Зака Позена, льон, як у КарлаЛагерфельда для будинку Chanel, пристрасть до натуральних природних матеріалів,їх фактур та гігроскопічності [2].
Об’єктом та предметом розробки даної роботи є промислова колекціяжіночого одягу, що розробляється на основі усестороннього аналізу сукні жіночоїлітнього призначення 20-х років ХХ століття методом трансформації – вжеіснуючої форми задля створення нової.
Мета курсової роботи полягає в розвитку творчогопідходу до розв’язання ряду художньо-конструкторських завдань в процесірозробки колекції моделей одягу, створенні промислової колекції вкультурно-історичному контексті обраної теми, набутті навичок роботи з творчимджерелом та спеціальною літературою.
Поставлена мета курсової роботидосягається виконанням певних завдань.
Завдання розробки колекції:
1.        здійснитианаліз літератури за темою роботи;
2.        виконати:
-           вихідні данідо розробки колекції;
-           обґрунтуванняобраного творчого джерела;
-           аналізтеоретичного матеріалу;
-           основніструктури – і формотворчі особливості сукні;
3.        розробкахудожнього образу колекції моделей одягу;
4.        створеннясистеми «колекція» моделей одягу.

1. Формування вихідних даних до проектування колекції
 
1.1 Обґрунтування мети об’єкту проектування, визначення типуколекції
 
Данапроектно-композиційна робота являє собою авторську колекцію Pret – a – porte жіночоговбрання, розроблену на основі модних тенденцій 20‑х років з використаннямновітніх трендів.
Колекціярозрахована на сучасну, жінку, віком 16–25 років, яка завжди знаходиться уцентрі усіх культурних та світських подій. Вона – яскравий приклад сучасностіта жіночості, в поєднанні з модними тенденціями.
Їїжиття немов театр, і кожен день вона грає нову роль і тільки головну. Вона вжезвикла до світського життя та пильної уваги до своєї персони. Жінка приділяєвелику увагу зачісці й кольору волосся – вони обов'язково повинні бути модними.Волосся коротке або довге, пишної форми, не обов’язково ретельно покладене,колір яскравий натуральний, виразний. Основні деталі макіяжу – стриманість, натуральність,доповненням можуть бути більш виразними вуста. Гардероб великий, оскільки такажінка не має сил встояти перед спокусами моди. У неї багато різних убрань – засобівперевтілення, які можна назвати вишуканим, але консервативним, які підкреслюютьвсі принадності.
Яскраважінка любить стиль 20‑х років і напрям в моді мінімалізм. мінімалізм – найяскравішийі найбільш суперечний стиль другої половини ХХ ст. Мінімалізм універсальний.Пронизлива чистота ліній і ясність простору, врівноважений, гармонійний – альтернативабожевільному темпу сучасного життя, коли так природно виникає бажання розширитимежі власного світу. Ми проходимо крізь сезони настроїв – і простір, у якомуживемо, адаптується, змінюється, відбиваючи наші бажання. Мобільність іздатність трансформуватися – відмітна риса мінімалізму. Все просто, чітко, і втой же час – це постійний пошук, можливість висловити своє ставлення до життяна даний момент.
Неприлеглий силует, виразні горловини, різноманітні декоративні накладки, яскравовиражена фурнітура та аксесуари. Вечірні сукні мінімалістичні, конструктивні,зручні та вишукані з глибоким декольте, дуже комфортні. Сексуальнапривабливість, вишуканих туалетів підкреслюється стриманою гамою, які включаютьдля цієї романтично-ділової натури характерні любов до ризику,непередбачуваність. Ця дама часто використовує моду для досяжності створеннявласного образу. Вона поважає неповторність, індивідуальність у будь-якомупрояві. Всі відтінки сірого використовуються і півтони сірого, вугільні тони,які відтіняє чорний в монохромній варіації, вся гамма чорно білого кіно. (Додатки№7.) Поступові колірні переходи говорять про те, що кожен тон і відтіноккольору – від насиченого вугільного до сталевого блакитного кольору, відметалевого до холодного сіро-білого відтінку. Мінімалістські непомітні тонисталевої сірої палітри – основа колірної гамми повсякденного плаття, як проявпрекрасного смаку. Цей стиль тісно пов'язаний з «багатством крадькома»,непоказним багатством елегантних і стильних чоловічих костюмів 20‑х років.Доповненням її гардероба стануть металеві і срібні прикраси.
Жінкавпевнена й цілеспрямована. Вона є лідер, але не втрачає жіночність. Натура емоційнай мінлива: моменти екзальтації змінюються депресією. Строгість і завзятістьхарактеру повинно «підкріплюватися» лаконічною, але обов'язково «читано»дорогою наповненістю одягу – чітке прямолінійного силуету, зручність ікомфортність будь то в одязі для першої половини дня або другої, взуття безпідборів, взагалі можуть бути якісь туфлі чоловічого фасону. Оптимальний стиль– стримана класика або радикальний мінімалізм. Їй необхідна природа й більшіпростори, в яких вона черпає життєві сили. Зовнішність цієї дами нагадуєсучасний автомобіль, комфортний, швидкісний, і зовні привабливий. Вона готовамучити себе будь-якими вправами й дієтами, аби підтримувати себе у формі.
Колекціяпризначена для сезону весна-літо 2008–2009, та розрахована на жінок 42–46розміру, стиль колекції відповідає сучасним тенденціям, про це свідчать останніколекції провідних дизайнерів та домів мод.
Прикладом цього є колекція (Віктора Анісімова) виконана у стилімінімалізму, (Вікторії Гресь) яка за основу своєї колекції взяла колірну гаммучорно-білого кіно. [2].
1.2 Визначення творчого джерела до розробки ідеї колекції
Настала ера жінок з андрогиннимі тілами 15-річних хлопчиків. Майжеобов'язкова для того часу довга низка перлин (довжина доходила до 2 метрів)повинна була лежати на грудях абсолютно плоско, навіть натяк на груди вважавсянегожим. Завдяки активним заняттям спортом, масажу, дієтам жінки могли знайтинове тіло – з вузькими стегнами і абсолютно плоскими грудьми. [3]. Ті, хто неволодів необхідними даними, наглухо перебинтовували груди, щоб вона невгадувалася під одягом. Все було занадто – і загар до темна (навіть купалися уваннах з розчином йоду, щоб стати червонувато-коричневими) – перли на темнійшкірі виглядали шикарно. Макіяж того часу «компенсував» недолік жіночності(темні тіні, чорне підведення, темно-червона помада – любую жінку перетворювалина роковою красуню). (Додатки №6.) З'явилися кольорові лаки для нігтів,що ефектно поєднувалися з сигареткою в довгому мундштуку. Відкриті ноги, голаспина і руки стали майже обов'язковими для дійсної модниці. У Чикаго навіть ввелиштрафи за зайву «оголеність». Пані масово коротко постриглися, стали водитиавтомобіль, палити в суспільстві, ходити в театри і ресторани без обов'язковогораніше супутника – чоловіка; носили одяг в чоловічому стилі: смокінги, костюмибрюки, сорочки і галстуки, капелюхи і кашне, закриті туфлі типа чоловічихнапівчеревик. Вже в кінці десятиліття відбулося перше весілля, на яке наречена(британська актриса) наділа брюки. Це були роки підйому, Європа облямуваласявід військових тягот. Економічне зростання, розвиток промисловості – все формувалостиль «золотих двадцятих». «Втрачене покоління», що пережило війну, квапилосянадолужити прогаяне в безконечних розвагах. [3.с.145].
У 1921 році відбувся перший в світовій історії конкурс краси.Алкоголь, нікотин і опіум супроводжували «золоту молодь», як і гонки наавтомобілях і польоти на аеропланах. Культ авіа перельотів привів до появи вмодному одязі функціональних елементів професійного костюма авіаторів, шоферіві тому подібне – шкіряні куртки, автомобільні краги, пані в повсякденному життіносили навіть льотні шлеми. Починаючи з 20‑х років найсильніший вплив намоду робили зірки кіно і танцівниці джазу – саме з легкої руки, точніше, ногиоднієї з них – Луїзи Брукс – образом десятиліття стала стрижка паж. Електричнімашинки і придумана Фордом потокова лінія зробили переворот в легкійпромисловості. Стало можливо шити одяг масово, але це зажадало уніфікації крою.Щоб личило як можна більшій кількості людей, крій ставав вільно-прямим, а крій геометричнимв основі – так спрощувався рух тканини під лапкою швацької машини. Впершежіночі фігури розділили на розміри і стали шити усереднені плаття на всірозміри з простими деталями. Були популярні драпіровки і довгі шарфи, пряміспідниці, що часто мали плісировані складки, пояс підкреслював стегна. Спідницінестримно піднімалися і до 1925 року були найкоротшими – вище за коліно. Самецей образ у нас асоціюється з 20-мі роками по фільмах, хоча на ділі ця модабула швидкоплинна – близько трьох років. [15.с.56]. Спідниці були такі короткі,що підв'язки були видні практично офіційно. У їх виготовленні і прикрасізмагаються спеціальні майстерні. Природно, це вимагало панчоху абсолютно новоготипа. Старі шерстяні чорні вже не годилися, в СРСР в моді були тілесні, а наЗаході можна було замовити малюнок панчохи – узор з кросвордів і так далі аж дофото жениха. Шовкові були багатьом не по кишені, для панчохи почали активновикористовувати штучні волокна. Дансингоманія захопила весь світ і зміниламодний костюм. Короткі блискучі плаття з «хвостами», що летять, виглядалисліпуче, бахрома, що прикрашала їх, підкреслювала пластику і «рваний» ритмнових танців. Інколи чохол з прозорої тканини надівався поверх щільноїультракороткої для того часу спідниці. Основний силует тих років – труба, збретелями або без рукавів, з низьким декольте спереду і ззаду. Декольте наспині частенько досягало талії. Популярні були банти на стегнах і нерівнийПоділ. У моді бісерна вишивка від верху до низу, бахрома. Хитом десятиліття сталитанцювальні туфлі на стійкому каблуці з перетинкою і трикотаж. Стався справжнійбум і у взуттєвій моді – почалося масове виробництво на фабриках. Вперше вісторії модниці дістали можливість підбирати моделі туфель до того або іншогоплаття. Для прикраси їх використовували алмази, існувала величезна кількістьспеціальних всіляких пряжок і ременів. З'явилися модні і зручні гумові боти. Вонине були самостійним взуттям, а, як і калоші, надівалися на хороше взуття, щобзахистити її від води і грязі. Широкий каблук у них був не суцільний, а з поглибленнямпо центру. Нарядна туфелька входила туди каблучком. [3. с. 127]. Длячоловіків нарядним костюмом став смокінг або м'який темний піджак (в основномудвобортний) у поєднанні з дуже широкими брюками. Чепуруни в двадцятихзагладжували на брюках стрілки спереду і ззаду, порядні консервативніджентльмени – з боків. Серед капелюшків наймоднішим став капелюшок – «дзвін»,носили окрім неї струми, канотьє, берети. У 1921 році з'явилися духи «Шанель №5», а услід за ними, в 1926-м-коді, – маленьке чорне плаття – найзнаменитішамодель ХХ століття. Воно відразу стало символом дійсної стильності і елегантності,не підвладній часу і що йде всім без виключення жінкам. Досить було однійдеталі, щоб перетворити таке плаття в ділове або вечірнє вбрання ГабрієльШанель, її стрижка, духи, її плаття і біжутерія стали практично символами 20‑хроків. Наступного року з'явилася інша знаменита модель, що поклала почало стилюсюрреалізму і іронії в моді, – Ельза Ськиапареллі створила чорний светр збілим, що вив'язав, «бантом-обманкою» на грудях – зараз завдяки «Moschino» ііншим маркам, що йдуть по стопах Ськиапареллі, такий дизайн нікого не дивує –але тоді він став справжньою сенсацією.
У ту декаду модниць Європи захлеснула мода на екзотику. Розкопкигробниці фараона Тутанхамона викликали справжнє божевілля – египтоманію.Малюнки лотоса, скарабеїв, Клеопатри були скрізь. Геометричні жіночі стрижки,що нагадували єгипетські парики, плаття подовженого силуету, орнаменти,знайдені в похоронних камерах гробниці, силуети костюмів і староєгипетськіприкраси стали копіювати модні журнали, ювеліри і модельєри Єгипетські мотивибули особливо популярні в стилі «ар деко». Моделі більшості кутюр'євідрізнялися декоративністю, великою кількістю прикрас, вишивкою у дусі цьогонаймоднішого стилю, який називали «стиль зіг-заг», «джазовий модерн» і «стильзірок». Сам термін «ар деко» виник від назви виставки 1925 років в Парижі – Expositiondes Arts Decoratifs et Industriels Modernes (Виставка сучасного декоративного іпромислового мистецтва). Це був стиль прикрашеної і прикрашаючої речі. Декорпокривав поверхні меблів, декоративні тканини, жіночі плаття і посуд. Вишивали,розписували, обробляли аплікацією навіть взуття. «Ар деко» був еклектичнимстилем, що змішує геометричні форми кубізму і абстракціонізму з африканськоюекзотикою, стилізовані форми в дусі «ар нуво» з мистецтвом Давнього Єгипту,найдорожчі традиційні матеріали з новацій ними. [9]. В рамках «ар деко»існувала безліч мікростилів: що зберігся ще з військових часів іспанський аболатиноамериканський (туфлі з перетинками, високі гребені, мереживні мантильї і«манільські шалі»), африканський, геометричний. Останній був особливопопулярний для прикрас, пудрениць і портсигарів, які перетворилися на моднийдамський аксесуар. Китайський стиль був одним з таких екзотичних стилів 1920‑хрр. Китайські декоративні собачки, китайські кімоно будинку і парасольки навулицях були неодмінним доповненням модного костюма. [4].
Інший не менш екзотичний для західної людини стиль – – російський –також став одним з символів моди 1920‑х рр. Раніше він надихавсябарвистими костюмами «Російських сезонів», а після війни його популярностісприяла еміграція з більшовицької Росії – емігранти шили і вишивали плаття ібілизну, робили біжутерію і сумки, розписували шовкові шарфи і шалі. 1921г. – пікпопулярності «російських» вишивок. У Парижі, Берліні, Лондоні і інших центрахеміграції були відкриті росіяни будинку моди. Російський стиль – цеплаття-сорочки з вишивкою, що нагадує узори селянських рушників і дорогоцінніприкраси візантійського одягу, пальто з хутряною обробкою. Російський кокошникбув одним з наймодніших головних уборів. Цей стиль отримав визнання наУсесвітній виставці декоративного мистецтва в 1925 р. в Парижі – тамекспонувалися шалі, гобелени, сумки, пояси, обробки до платтів і пальтахудожниці-емігрантки Маревни, Золотою медаллю був нагороджений Будинокросійських вишивок «Китмір», а Гран-прі була присуджений моделям Н.П. Ламановоїв павільйоні СРСР. У 1919 р. в Росії створюються «Майстерні сучасного костюма»(які очолила Надія Ламанова), розробляючи уніфіковані форми костюма, – в нихзбиралися одягнути всю країну в світлому комуністичному майбутньому. Шили одягз рушників, ковдр, домотканій тканині – звичайній тканині було не купити У 1921році в СРСР був популярний рух «Геть сором», члени якого ходили по містахголяка або прикрившись лише вузьким шарфом на стегнах з написом «Геть сором!».Але спроба відмовитися від «буржуазної міщанки» (одяг) в холодній Росії неудалася. Навпаки, було остромодене хутро – ті, хто не міг його собі дозволити,використовували хутро кішки, під яке «для додачі йому пишноті» підшивали ватянівалики. На моду в СРСР в період непу великий вплив зробило авангардне мистецтво– від футуризму і кубізму до абстракціонізму. Це виявилося перш за все впопулярності геометричного орнаменту. Плаття з абстрактним декором і тканини збезпредметними малюнками були наймоднішими. У 1920 р. супрематизм виразився вмоді у вигляді орнаменту на поверхні предметів – стенів, посуду, тканин, одягу.Виготовлялися тканини по ескізах К. Мальовіча і інших художників з«супрематічеськимі узорами». Особлива тема – декор в костюмі конструктивістів.Намагалися встановити нові форми одягу – і чоловічі і жіночі – як правило, наоснові верхньої російської сорочки. Якщо стиль, що панував на Заході, «ар деко»був орієнтований на прикрасу речі, то функціоналізм в СРСР декларував відмову віддекору взагалі – в його традиційному розумінні. Головним напрямом в радянськомудизайні 1920‑х стала розробка функционального рабочого одягу. р. [4. с.126].
Весь одяг конструктивісти поділили на дві групи: прозодежду, тобтоодяг для роботи, що розрізняється залежно від вигляду роботи, і спецодяг,призначений для роботи в особливих умовах. Звичайний, накладний декор в т.з.прозоодежде замінили декором-конструкцією: декоративну роль стали гратипідкреслені конструктивні лінії, шви, деталі контрастного кольору, канти,застібки, кишені. У побутовому одязі була взагалі скасована обробка – защипискладки, манжети – все те, що вимагало надлишку тканини. Мода початкудесятиліття в Росії пов'язана з появою нового типа плаття – плаття-сорочкипрямого силуету з низькою лінією талії на стегнах. Подібний силует крав все – жіночіокруглості, вага, вік. Нова мода – фасони і декор – як і на Заході, заснованана чистій геометрії. У роки Непу в радянську моду проникає західний стиль «ардеко» і тенденція до унісексу – жінки активно використовували короткі стрижки,брюки, гімнастерки майже всі палили. Активно випускалися радянські журнали мод,вільно можна було купити західні – але вже в кінці десятиліття влада ввелаінформаційну блокаду і СРСР на довгі роки виявився відрізаним від новиноксвітової моди. На Заході ж посеред всього шику двадцятих», що «ревуть, вихорумодних танців в самому кінці 1929 років на Уолт – стріт вибухнула фінансовакриза. По Європі прокотилася хвиля банкротств, безробіття і самогубств. Мильнийміхур лопнув. [6].


1.3 Розробкатворчої ідеї та художнього образу колекції
Врезультаті аналізу творчого джерела виявилися характерні ознаки такі як, сукніу вигляді труби з глибокими декольте, елементи одягу банти та аксесуари увигляді шарфів, та бус, короткої стрижки і плоскою хлопчиковою фігурою.Використання геометричної форми прямокутний силует, прямолінійність, пропорції 2:1занижена лінія талії, навантаження декоративне за допомогою накладок. Фактуращільна та гладка. Кольорова гамма чорно-біла, та всі відтінки сірого, джерелокольорової гамми чорно-біле кіно, та тренди на 2008–2009 років. Стильоверішення це російський стиль 20‑х років, характерний новим типом плаття –плаття-сорочки прямого силуету з низькою лінією талії на стегнах. Подібнийсилует ховав всі – жіночі округлості, вага, вік. Фасони і декор – як і наЗаході, заснована на чистій геометрії. Тенденція до унісексу – жінки активновикористовували короткі стрижки, брюки, гімнастерки майже всі палили. [7].Ідея стильового вирішення моделей Розробка вихідної базової символ форми Розробка моделей колекції
Результату додатку.
 

Висновки
Мода– дуже чутливий інструмент всіх соціальних змін, і разом із тим, це явищепсихологічного плану. Мода не може бути віднесена до однієї категоріївизначення (соціальної, економічної, психічної): щоб правильно оцінити явищемоди і дати йому визначення потрібно роздивитися його на різних етапах і з всіхточок зору. Моду слід розглядати на в великому, історичному відрізку часу, тодіїї зміна здається регулярною; на протязі ж короткого часу зміна моди здаєтьсяанархічною. [5. с.62].
Мода– явище довільно важке, воно залежить від цілого ряду факторів життя людей ірозповсюджується на багато областей діяльності людини. Під модою слід розумітинедовгий час деяких смаків в якій-небудь сфері життя і культури. Вонахарактеризує обов’язкову зміну стиля, пов’язане з системою регулюваннязагальної поведінки людей. [6].
Літнямода тяжіє до простоти і класичності. Довжина – це відмінна особливість новоїмоди, іншим стає силует, виникають нові пропорції. Фігура «закрита» акцентпереноситься з ніг на інші частини фігури, зокрема на декор. Талія занижена,лінія стегон підкреслюється довжиною блузи чи доповнюючими деталями.
Культурологічнаактуальність роботи визначається модельно-риторичними реконструкціями.
Проаналізувавшихарактерні особливості костюму стиля 20‑х років, можна стверджувати, що:
1)        Дана колекція є актуальною в цьому сезоні;
2)        Вона є експериментальним проектом стилістично-конструктивноготипу;
3)        Колекція естетично актуальна.
Колекціюскладає 10 (десять) моделей. Кожна модель витримана у стилі 20‑х років упоєднанні з сучасними тенденціями. Колекція розрахована на чутливу, романтичнужінку, яка поважає неповторність та індивідуальність у будь-якому прояві.
Колекціяє експериментальним проектом стилістично-реконструктивного типу.Культурологічна актуальність роботи визначається модельно-риторичнимиреконструкціями. Колекція естетично актуальна.
Длятого, щоб передати легкість та прозорість образу у проектованої колекціїпропонується важка бавовняна тканина.
Проаналізувавшихарактерні особливості стилю 20‑х років, та використавши матеріал устворенні проектованої колекції стає зрозумілим, що сучасним тенденціямпритаманні риси костюмів стародавніх часів.
Елементидекору, фурнітура, жорстки та пластичні лінії і форми розповсюджуються наоздоблення сукні та його деталі крою, підтверджуючи постулат про художнюєдність рис стилю у різних сферах творчої діяльності нашого часу. [11. с.78].
Слідзазначити, що існує певна кількість невизначених аспектів в вивченні розвиткуісторичного костюма І пол. ХХ ст. в Європі і що вітчизняні дослідники довгийчас не приділяли цій проблемі належної уваги. Тому проблеми еволюції моди нетеренах європейської школи досліджуваного періоду можуть представляти широкеполе для поглибленого детального вивчення. Отже, під впливом творчостіхудожників, як виявилось, формувались основні принципи моди майбутнього вЄвропі. Як показує історія, основними факторами, що формували образне розуміннякостюма, є соціальні функції всіх тих людей, для яких цей костюм створюється.ХХ століття представляє грандіозну картину розвитку модних форм костюма. Цейпроцес включає, еволюційні періоди поступового накоплення окремих признаківформи, що приводили до перетворення.
 

2. Розробкаколекції моделей одягу
 
2.1 Визначенняпринципів композиційної будови системи «колекція»
Система«колекція» – це систематизований збір яких-небудь, однорідних предметівпредставляючи наукові та історичний або художній інтерес. Колекція проектуванняв одязі-це серія моделей різноманітного призначення складаючи єдинство:
– авторськаконцепція;
– образа;
– використовуємихв концепції матеріалів;
– формибазової конструкції;
– стильовогорішення; [1.с.125].
Створеннясерії моделей на одній базовій основі є економічно більш вигідним, так, яквиробництву не вигідно виготовлення різнорідних одиничних моделей: це вимогає частоїперебудови потоків і розробки технічного документу, крім того нові модні стиліі напрямки вимагають від промислового регулярного оновлення асортименту виготовляємихвиробів, як правило у ритмі зміни сезонної моди.
Взалежності вед типу і призначення колекції в нії переважають ті чи інщіпризнаки. У любій колекції важливими признаками є цілісність це відрізняєколекцію від збору різнорідних моделей. В залежності від типу і призначенняколекції в ній переважають ті чи інакші признаки. Види колекції:
– промислова,в котрих втілюються концепція, модуль, як правило зручна для мас пошивурозрахована на одній базовій конструкції: пропонуються нові стилі і тенденції.
 

2.2Розробка ескізів моделей колекції. Формування блоку
 
Виходячиз визначення системи «колекції» розробляється структура колекції. Якаскладається з блоків моделей одного виду одягу та встановлює принципузгодженості, зв’язків та розвитку вихідної базової символ-форми(прямокутника).На підставі цих принципів розробляються ескізи моделей колекції у кількості 10 (десять)ескізів. Ескізи моделі виконуються на фігурі на аркуші цупкого білого паперу наформаті А3.
Ескізимоделей колекції наведені у додатку. (Додатки №5.)


3. Конструюваннямоделей колекції
 
3.1 Обґрунтуваннявиробу та характеристика матеріалів для моделей колекції
Наоснові дослідження напрямків моди, лінії чисті, форми чіткі і добре обкреслені;кнопки і кріпильні деталі відсутні або приховані, – проте це не прямеповторення мінімалізму кінця 20‑х. Крій в той же час ставекстравагантнішим: одяг вже не туго обтягує тіло, а струмує по ньому складками.У моді багатошаровість. Пальто-накидка без рукавів, куртка без коміра поверхдовгого джемпера і спідниці (або брюк) – все це створює цікавий ефект. [6. с.67].
Чіткілінії пом'якшують яскраві забарвлення. Якщо в дев'яностих мінімалізм був важкимі стриманим, то зараз строгий крій розбавляє екстравагантне взуття (чоботи нашнуруванні або липучках, унти, боті льони з широкою халявою, балетки в східномустилі т.д.), а також сережки – чокери у стилі бароко. Просту сорочку-поло можнанадіти з широкими брюками і величезними серьгамі – «люстрами». Для розробкимоделей колекції, що проектується використаємо Натуральні бавовняні тканини – цетканини м'які, прохладні, добре всмоктують піт; вони застосовуються як тканинибілизняні, сорочкові, сорочкові, платтяні. Тканини даного типа еластичні,відрізняються рівністю і однаковою товщиною. Негативна характерна особливістьтканин з бавовни – вони володіють значними м'ятими і усадкою при пранні. Натуральнільняні тканини блискучі, гладкі, не дратують шкіру, оскільки до дії розбавленихкислот стійкіші, ніж бавовна. Вироби з льону володіють кращими в порівнянні збавовною гігієнічними властивостями, бо гігроскопічність льону краща,нагрівання льняне полотно переносить легше, воно більш теплопровідне. Тому зльняних тканин рекомендують шити літній одяг. Лен володіє високою світлостійкістю,від сонячних променів тканину не втрачає колір. Льняне полотно використовуютьна скатерті і рушники. [8].
Недолікльону – мала розтяжність і низька пружність волокна, тканини сильно мнуть, одягз льняних тканин деформується.
Кольоровагамма всі відтінки сірого використовуються і півтони сірого, вугільні тони,які відтіняє чорний в монохромній варіації. Поступові колірні переходи говорятьпро те, що кожен тон і відтінок кольору – від насиченого вугільного досталевого блакитного кольору, від металевого до холодного сіро-білого відтінку.Кольрова гамма чорно-білого кіно. Мінімалістські непомітні тони сталевої сіроїпалітри – основа колірної гамми для повсякденного плаття, як прояв прєкрасногосмаку.
 
3.2 Розробкабазової конструкції для моделей колекції
 
3.2.1Морфологічний аналіз моделей колекції
Длявпорядкованого опису сукупності моделей обраного блоку та розробки їхконструкцій застосовується: метод морфологічного аналізу, який символізуєдосвід моделей за ознаками форми і конструкції.
Таблиця3.2.1. Морфологічні ознаки моделей сукні жіночої
Код ознаки
Найменування ознаки
Варіанти, ознаки, код варіанту ознаки 1 1.1Об’ємність форми Середня 2 2.1Силует напівприлеглий 3 3.1Рівень довжини на лінії коліна 4 4.1Крій Не має рукава, накладки декоративні 5
5.1Лінії членування спинки
переду(пілочки)
Горизонтальні
Горизонтольні, вертикальні, діагональні 6 6.1 Застібка Не має 7 7.1Комір Не має 8 8.1Форма лінії горловини U – подібна, V‑подібна, округла 9 9.1Кишені Немає 10 10.1Клапани Немає 11 11.1Оформлення низу Пряме звичайне 12 12.1Фурнітура Ґудзики
 
3.2.2 Визначеннябазової конструкції для моделей колекції
Базоваконструкція – це конструкція, яка складається з основних деталей (спинки,переду або пілочки, рукава для плечового одягу; спинки, пілочки, рукава інижнього коміра для верхнього плечового одягу; задньої і передньої частини дляпоясного одягу), розробляється для одягу певного виду і силуету з врахуваннямприбавок на вільне облягання, утримує потенціал до модифікування (конструктивногомоделювання).
Врезультаті створення модельного ряду ескізів, визначено, що будевикористовуватись одна базова конструкція: сукні. Розробка базової конструкціїнеобхідна для отримання на її основі моделей колекції застосуванням до їїдеталей прийомів конструктивного моделювання.
У базовійконструкції сукні закриваємо верхню грудну виточку і переводимо її до середньоїлінії передньої пілочки, для утворення склад та надання об’єму в зоні грудей.Також на боковому шві від пройми до лінії стегон робимо прибавку по низу стегондля вільного облягання. Для подальшої роботи будуть використовуватись данітаблиці. (Таблиця 3.2.1)
 
3.2.3 Розробкакреслення деталей базової конструкції
Длярозробки схем конструктивного моделювання необхідно мати лекала базової конструкціїу масштабі 1:5. Для цього на остаточному кресленні графічним способом зменшуютьсядеталі базової конструкції, при цьому зберігаючи основні конструктивні лінії тавсі монтажні позначки, зняти копії зменшених деталей та вирізати їх.Підготовлені зменшені лекала базової конструкції виконуються для розробки схем.
Додеталей застосовуються прийоми конструктивного моделювання відповідно доескізів моделей, що ілюструються схемами. При цьому відображаються усі етапимоделювання. Розроблені та оформлені схеми конструктивного моделювання кожної змоделей заздалегідь узгодились з керівником курсової роботи, які надаються утексті пояснювальної записки.
Такожнеобхідно виконати креслення деталей базової конструкції на міліметровомупапері тонкими лініями у масштабі 1:1. розрахунки до побудови креслення надаєтьсяу додатку.
Таблиця 3.2.2 – Розрахунок лінійних вимірів базової конструкціїсукні жіночої у готовому вигляді. Розмір 175–90–100, (42–46)
Позначення виміру на зображенні
Найменування виміру
Формула. Розрахунок, см 175–90–100
Примітка 1 Довжина
Д=Дтс+Дтк+Пдтк=
=40,2+57,8+2,0=100 За бажанням 2 Ширина по лінії грудей
Шл.г=Сг|||+Пг=
=40,0+4,0=44,0 Пг=4,0 3 Ширина по лінії талії
Шл.т=Ст+Пт=
=35,0+4,0=39,0 Пт=4,0 4 Ширина по лінії стегон
Шл.ст=Сст+Пст=
=46,0+2,0=48,0 Пст=2,0 5 Довжина лінії плеча
Дл.пл=Шп+Пш.п=
=13,0+0=13,0 6 Довжина рукава Друк=Др.зап+Пд.р.з=52,2+5,8=58,0 7 Ширина рукава
Шрук (Оп+Поп)/2=
=(26,9+4,0)/=15,4 Поп=4.5–6,0 8 Ширина спинки
Шст=Шс+Пс=
=17,2+1,6=18,8 9 Ширина переду
Шпер=Шг+Пп=
=16,4+0,6=17,0 10 Ширина рукава по лінії низу
Шрук.н=1/2 (Озап+
+Поз)=(16,0+6,0)/2=
=13,0
Кресленнядеталей базової конструкції у масштабі 1:1 надається у (Додатки № 8.)
3.2.4 Оцінкаякості первинного креслення деталей базової конструкції
Первинні креслення деталей конструкції можуть бути отримані заметодичними рекомендаціями різних авторів. Побудова первинних креслень деталейконструкції за методичними рекомендаціями відносяться дорозрахунково-графічного методу конструювання одягу, що є найбільш поширенимметодом конструювання базових і типових конструкцій. Як відомо, розрахунково-графічнийметод конструювання одягу являє собою опис послідовності побудови кресленнядеталей конструкції у текстовій або табличній формі, містить розрахункові формулидля визначення величин конструктивних відрізків або розташування на кресленніконструктивних точок, опис графічних прийомів, які застосовуються при побудовікреслення, а також схему креслення деталей у зменшеному масштабі з позначеннямусіх конструктивних точок і відрізків. [5]
Вся сукупність розрахункових формул, яка використовувалася прирозрахунково-графічному методі конструювання, поділена на три види. Серед нихбільш точним вважають формули 1-го виду, але точність визначення величинвідрізів залежить від точності визначення прибавки на вільне облягання (Пв.о).Крім того, ті чи інші методичні рекомендації містять різний склад формул, утому числі і формул 1-го виду. Це зумовлює необхідність оцінки якостіпервинного креслення, розробленого на фігурі людини відповідного розміру.Оцінка якості первинного креслення деталей конструкції виконується за певнимикритеріями та у певній послідовності.
Використовуючи креслення деталей типової конструкції сукні,перевірити відповідність у її лінійних вимірам розрахункам, наданим у таблиці3.2.2. У випадку невідповідності вносяться зміни.
Передньо-задній баланс – це критерій посадки, якийхарактеризується взаємним розташуванням вищих точок горловини переду та спинкив горизонтальному і вертикальному напрямках.
Передньо-задній баланс сукні – це розташування вищої точкигорловини переду відносно горизонталі, яка проходить через точку основигорловини синки на кресленні і визначається цим відрізком. Оцінкапередньо-заднього балансу сукні здійснюється за рядом розмірних ознак фігуривідносно розміру:
Дтс – довжина спинки до талії з врахуванням виступу лопаток;
ДтсІ – відстань від лінії талії до ззаду до точки основи шиї;
ДтпІ – відстань від точки основи шиї до лінії талії спереду.
Опорний баланс конструкції сукні – це різниця між шириноюгорловини спинки та шириною горловини переду
Боковий балансконструкції сукні може оцінюватися за двома способами.
Боковий баланс за першим способом – це різниця між довжинами міжлініями висоти задньої пройми (відстань від плечової точки до лінії талії нафігурі ззаду) і висота передньої пройми (відстань від плечової точки до лініїталії на фігурі спереду).
Оцінка бокового балансу за другим способом здійснюється принакладанні деталі переду на деталь спинки із закритою плечовою та нагрудноювиточкою.
Перевірити спряження первинних кривих ліній за допомогою кальки унаступній послідовності:
-   перевірка спряження лініїгорловини та лінії пройми;
-   перевірка спряження лініїпройми в точці вершини бокової лінії;
-   перевірка спряження лініїплеча деталей спинки та переду. [4]
3.3 Розробкаконструкції моделей колекції
Провівшиоцінку якості первинного креслення деталей базової конструкції можна сказати,що базова конструкція виконана без похибок, тому можна приступати до розробкимоделей модифікацій.
Впроцесі розробки нових моделей отримані нові конструкції і нові форми моделей деталейбазових конструкцій. До них застосовуються перетворення:
– зізміною силуетної форми базової конструкції сукні, розширюється нижня лініяпереду, і утворюються зборки.
– зізміною силуетної форми базової конструкції плечового легкого виробугольфу-закриваються виточки, і відбувається максимальне облягання.
Розробкаконструкції моделей колекції відбувається за допомогою поєднання 1-го, та 2-говидів конструктивного моделювання.
3.3.1Розробка схем конструктивного моделювання моделей
Для розробки схем конструктивного моделювання необхідні лекалабазової конструкції у масштабі 1:5. Для цього на остаточному кресленніграфічним способом необхідно зменшити деталі базової конструкції, зберігаючиосновні конструктивні лінії та всі монтажні позначки, зняти копії зменшенихдеталей на кальку та вирізати їх. Підготовлені таким чином зменшені лекалабазової конструкції використовуються для розробки схем.
Зменшені деталі базової конструкції наносяться олівцем на аркушіпаперу формату А4. До деталей застосовуються прийоми конструктивногомоделювання відповідно до ескізів моделей, що ілюструються схемами. При цьомувідображаються всі етапи моделювання.
Схеми конструктивного моделювання моделей колекції у масштабі 1:5 додаютьсяу (Додатки №9).
3.3.2 Розробкапервинних креслень деталей моделей
Післязатвердження викладачем моделювання моделей у масштабі 1:5, знімаються копіїдеталей у масштабі 1:1 на кальку, при цьому зберігаються усі конструктивнілінії та монтажні позначки, усі деталі наносяться на аркуші міліметровогопаперу та виконується конструктивне моделювання моделей згідно вже розробленихта узгоджених схем. Моделювання кожної з моделей виконуються на окремому аркушіміліметрового паперу.
Первиннекреслення кожної з моделей оформлюється з дотриманням правил технічногокреслення.
Кресленнянадані у додатку.
3.3.3 Виготовлення однієї з моделей колекції або її макету
Упроцесі виготовлення кожної з моделей промислового блоку колекції проведено рядпослідовних робіт, а саме: підготовка лекал, розкроювання деталей, наметуваннядеталей крою, проводяться примірки, вносяться зміни у первинні лекала та власневиконується виготовлення моделі із застосуванням машинних та ручних операцій атакож виконується волого – теплова обробка як до окремих вузлів так і до виробув цілому. При цьому обов’язково дотримується заздалегідь передбачена технологіяобробки кожної з моделей.
3.3.4 Розробкаостаточних лекал на одну з моделей колекції
Наобрану модель перспективного блоку колекції виготовляються остаточні лекала зтонкого світлого паперу, на кожну деталь обов’язково необхідно нанести всімонтажні знаки, яка була необхідна для виготовлення моделі та її контролю:припуски на шви та підгини, основні конструктивні лінії (грудей, талії, стегон,середини спинки, середини переду, довжина рукава, ширина рукава, лінію ліктя),монтажні позначки, написи, кожна деталь обов’язково підписана. На найбільшійдеталі(спинки) надана специфікація деталей, яку утримує деталь, де такожвказані кількість деталей крою.
Остаточнілекала надані у додатках до курсової роботи.


Загальні висновки
Метакурсової роботи полягала у розвитку творчого підходу до розв’язання рядухудожньо-конструкторських завдань. Тому для проектування було обрана сукняжіноча та легкий плечовий виріб – гольф. При створенні ескізів набуто навичокроботи з творчим джерелом Як правило, проектна розробка костюма виконується дляжінок стрункої статури, вікової групи 16–25 років, які ведуть рухливий образжиттєдіяльності, мають різні характери змішаного темпераменту і все-такинадають перевагу інноваціям, складності крою та комфортності, зберігаючи прицьому ніжність та жіночність. Жінки такого типу дуже легко сприймають розвитокмоди, але завжди вдосконалюють і дотримуються свого стилю, не кидаючись ізодного в інший.
Можнасказати, що сучасні дизайнери не підпорядковуються якомусь певному існуючому стилю,а завдання їх полягає в тому, щоб створити новий образ, який буде чинити емоційно– психологічну дію на людину. Також у створенні колекції одягу важливу рольвідіграє кольорова гама та поєднання барв, тому в обраному вигляді одягу добрепоєднуються білий, чорний, та відтінки сірого.
Виконанняданого курсового проекту було спрямовано на задоволення певної груписпоживачів. Та колекцій для промислового виготовлення.
Сучаснінапрямки в моді все більше і більше спрямовані на підкреслення гармонійності образу,кожна жінка прагне мати свій стиль та iмiдж. Тому в даному курсовому проектівибраний актуальний вид одягу, а саме жіноча сукня, яку можливо комбінувати, взалежності від настрою, та половини дня. Саме сукня може підкреслити рису, яка називаєтьсяжіночністю. Форма, довжина та стиль сукні меже досить багато розповісти про характер,образ та статус жінки.
Отожу курсовому проекті були досягнуті таки навички, як:
-   створення нового образу;
-   комфортність;
-   розв’язання ряду художньо конструкторських завдань;
-   набуття навичок роботи з творчим джерелом;
-   легкість виготовлення для промисловості;
-   задоволено потреби споживача.
Отже,у курсовому проекті виконані усі поставлені завдання перед студентом.


Списоквикористаної літератури
1. Алина Дзеконьска-Козловска. Женская мода ХХ века. Пер. спольск. М., «Легкая индустрия», 1977. 296с. с ил.
2. Людмила Кибалова, Ольга Гербенова, Милена Ламарова.'Иллюстрированная энциклопедия МОДЫ. Перевод на русский язык И.М. Ильинскойи А.А. Лосевой в 1986г.' – Прага, отпечатано в Чехословакии второе издание1987г.: Артия, 1966, 1987 – с.608
3. Жунал«International Textiles», февраль-март №1 (15) 2008, ЗАО
«Эдипресс-Конлига»,– 96 с.
4.Горина Г.С. Моделирование форм одежды. – М.: Легкая и пищеваяпром.-сть, 1984.-272с.
5.Козлова Т.В. Основы теории проектирования костюма. – М.:Легпромбытиздат, 1988. – 350с.
6.Чус А.В., Данченко В.М. Основы технического творчества.Киев-Донецк: Высшая школа. Главное изд-во, 1983.-184с.
7. «История костюма Ростов н/Д:«Феникс», 2004.-336с.
8. История цивилизации. Новоевремя XIV-XIX вв. III том, Москва, «ЭКСМО-Пресс», 1998 г.-268с.
9. Пармон Ф.М. Композиция костюма. – М.:Легпромбытиздат, 1985.-263с.
10. Современная ЭнциклопедияАванта+. Мода и стиль/ Глав. ред. В.А. Володин. М.: Аванта+, 2002. – 480с.: ил.
11. Саламатова С.М. Конструирование одежды. М.: Легкая ипищевая промышленность, 1981.
12. Искусство стран и народовмира. Государственное научное издательство, «Советская энциклопедия», Москва, 1965 г.
13. Сивак В.Г., Калініна О.К., Харламова Г.М. Легкеплатя. К.: Час, 1992.-256с.
14.ОСТ 17–326–81 Изделия швейные, трикотажные, меховые. Фигурымужчин типовые. Размерные признаки для проектирования одежды.
15. Жак Лин. Техника кроя: Пер. с франц. Клепцова А.Д. и Клепцовой З.И.– изд– Ижевск: Удмуртия, 1991. – 96 с.: илл.
16. Жунал«International Textiles», февраль-март №1 (15) 2008, ЗАО
«Эдипресс-Конлига»,– 96 с.
17.Современная Энциклопедия Аванта+. Мода и стиль/ Глав. ред. В.А. Володин.М.: Аванта+, 2002. – 480 с.: ил.
18.Жак Лин. Техника кроя: Пер. с франц. Клепцова А.Д. и Клепцовой З.И. –5‑е изд. – Ижевск: Удмуртия, 1991. – 96 с.: илл.
Інтернетджерела:
1.        po6iv.ru/art/Odezhda_kostym_i_ih_funkzii –
2.        www.greenmama.ua/nid
3.        rate1.com.ua/uk/archive
4.        books.efaculty.kiev.ua/mrk/3/t3/1.htm – 29k
5.        http://fashion.rin.ru/article/history/25.html
6.        revolution./
7.        www.rada.gov.ua/zakon/skl4/5session/STENOGR
Чечетов В.В.
8.        www.stahl.com
9.        www.fashiontrendsetter.com
10.     www.liveinternet.ru/showjournal
13.www.couturiers.ru /98/1402.html

Додатки
 
/>/>
/>/>
1.1. Додаток: аналогкольорової гами та ліній, фактур для створення колекції.
/>/>/>
 
2.1.Додаток: джерело «Чорно-біле кіно», зачіска, макіяж 20‑х років.