Контрольна робота на тему:„Методи тестування у дидактичних дослідженнях”
1. Загальнахарактеристика методу тестування
Під сучасну порувеликого поширення набуло використання тестів у різних галузях науковогознання: біології, хімії, фізиці, а також соціології, психології і, звичайно,педагогіці. Застосування зазначеного методу бачиться цікавим та ефективним імає перспективу.
Найчастішевикористання тестів у теоретичних основах педагогіки пов’язане із вивченням таоцінюванням навчальної роботи шкіл або інших інститутів освіти. Наприклад, заїх допомогою можна порівняти рівень засвоєння знань як окремих учнів(студентів), так і цілих класів (груп).
Тест удослідженнях виступає вимірювальним інструментом, а тому він повиненвідповідати певним, критеріям: конструювання, апробації, застосування,перевірки та обробки. З цих позицій слід підходити до визначення суті, завданьі функцій тестування.
Тест (від англійського tеst — випробування, спроба;дослідження) — це намагання розпізнати, вивчити цікаві явища, факти, а такожпевні ознаки, особливості й характерні елементи досліджуваних предметів. Утакому широкому трактуванні цей термін зустрічається в техніці,природознавстві, соціології тощо. В психолого-педагогічних дослідженнях тестивиступають як нормовані за часом виконання й складністю набори завдань, щовикористовуються для порівняльного аналізу групових та індивідуальнихособливостей школярів. Відбір, формулювання, структурування пропонованих завдань(запитань, рекомендацій, графічних зображень та ін.) залежить від того, якіаспекти досліджуваної проблеми цікавлять науковця.
Навіть у рамкахдидактичного дослідження, тести не можуть розглядатися як універсальний тавсеохоплюючий інструмент педагогічного контролю. Кожне завдання окремо і всіразом скеровані на виявлення обмеженого комплексу ознак засвоєння та розуміння.І чим менше ознак включено для перевірки, тим яснішою є можливістьінтерпретації наслідків, й тим краще тест виконає свою функцію. Оптимальним єваріант, коли завдання виявляє (вивчає) одну ознаку, наприклад засвоєнняшколярем певного технічного поняття.
Як і всі іншіметодики дослідницької та практичної роботи, тест має свої переваги і недоліки.
До його перевагможна віднести те, що попередньо обдумані, експериментально перевірені завданнярозкривають систематично і в комплексі, за короткий проміжок часу досліджуваніознаки іспитників (знання школярів у певній галузі наук та розуміння нимипредметів і явищ). У цьому розумінні тест переважає будь-який інший спосібперевірки знань і розуміння навчальної інформації.
Наступноюперевагою слід вважати об’єктивність. Тест, якийпроводиться в різних групах при строгому дотриманні певних умов, дає більшувпевненість в адекватності здобутої інформації, ніж наприклад, бесіда ізшколярами. Існують такі області вивчення, в яких саме тести є найбільш зручнимта об’єктивним методом. Зокрема,це: порівняння ефективності викладання за різноманітними методиками, різнимипідручниками; аналіз певних знань в окремих школах та інше.
2. Види тестових завдань
У тестах усунуті всі недолікиемпіричного контролю. Він складається із завдання на діяльність певногорівня (З)та еталону (Е), тобто зразкаповного і правильного виконання дії. За еталоном легко визначається число (р)суттєвих операцій, які необхідні для розв'язання теста. Порівняння відповідістудента з еталоном за числом правильно виконаних операцій (а) тесту даєможливість визначити коефіцієнт засвоєння: Ка. Ка = а/р.
Визначення Ка є операцієювимірювання якості засвоєння.
Коефіцієнт засвоєнняпіддається нормуванню (0£
За коефіцієнтом засвоєннясудять про завершення процесу навчання. Із проведених досліджень випливає, щопри Ка>0,7 процес навчання можна вважати завершеним. У подальшій діяльностістудент здатний у ході самонавчання удосконалювати свої знання. При засвоєннізнань з коефіцієнтом Ка
Тестами першого рівня (а1) є тести на пізнання,розрізнення або класифікацію вивчених об'єктів. У цих тестах від учня(студента) вимагається дізнатись раніше вивчену інформацію при повторному їїсприйнятті (дія з підказкою).
Тест пізнання.Завдання (запитання): чиє навчальна програма інформаційною моделлю педагогічної системи? Еталон:«так». Число операцій для розв'язання цього теста (р) дорівнює 1: вибір ізальтернативи «так — ні».
Тест на розрізнення.Завдання: зазначте найповнішуінформаційну модель педагогічної системи: а) навчальний план; б) навчальнапрограма; в) навчаюча програма; г) підручник. Еталон: а) ні; б) ні; в)так; г) так; р=4 (чотири розв'язки: «так — ні»)
Тест на класифікацію.Завдання: вкажіть, які із елементівпедагогічної системи найповніше відображені у перелічених її моделях: 1)навчальний план; 2) навчальна програма; 3) навчаюча програма; 4) підручник; а)цілі навчання; б) зміст навчання; в) дидактичні процеси; г) організаційні форми.Еталон: 1 — б; 2. — а, б, в; 3 — а, б, в, г; 4 — а, б, в, г.
Число р=12, тобто дорівнюєчислу співставлень.
Як бачимо із наведенихприкладів, тести першого рівня, відповідно до визначення поняття а1,повинні перевіряти уміння учнів тільки пізнавати раніше засвоєну нимиінформацію при повторному її поданні у вигляді готових розв'язків запитань тазавдань. Завдяки еталону та фіксованому значенню р для кожного тесту, контрользнань легко відтворюємо шляхом певного числа повторних перевірок та визначенняна цій основі К1 (у цьому випадку К1=а (у всіх тестах 1рівня). У всіх наведених тестах по а1 р = 17.
Коли б учню булизапропоновані наведені вище приклади, то для позитивного оцінювання знань йомунеобхідно було б виконати правильно не менше 12 операцій тестів (а=12),оскільки лише в цьому випадку К1>0.7 (К1=а/р=12/17=0,7), тобто знанняшколярів задовольняли б загальному критерію засвоєння.
Тести другого рівня (а2)повинні виявляти уміння учніввідтворювати інформацію без підказування, з пам'яті та вміти використовувати їїдля розв'язування типових завдань. У відповідності до цього розрізняють такітести другого рівня: підстановки, конструктивні, типові задачі.
Тест-підстановка.Завдання: перелічіть назви тестів 1рівня:
1.… 2.… 3. ...
Еталон: 1) пізнання, 2) розрізнення,3) класифікації; р=3. Завдання: допишіть формулу для розрахунку коефіцієнтазасвоєння
Ка=1/2. Еталон: 1) а; 2) р; р= 2.
Конструктивний тест.Завдання: напишіть формулу длярозрахунку коефіцієнта засвоєння. Еталон: Ка = а/р; р= 3.
Завдання: назвіть, елементипедагогічної системи, що моделюються у навчальній програмі та підручнику. Еталон:1) цілі навчання; 2) зміст навчального предмета; 3) дидактичні процеси;4)організаційні форми навчання. Число операцій в тесті р= 4.
Тест «типовазадача».Завдання: створіть тест на пізнання (а1) за матеріалом цьогопараграфу (з поданого підручника). Еталон: чи є тест (1) інструментомдля об'єктивного контролю (2) якості засвоєння (З)? Число операцій р=3 (тутконструюється відповідь із трьох компонентів).
Завдання: підрахуйте коефіцієнтзасвоєння за тестами а1, наведеними у цьому параграфі, якщо а=9. Еталон:1) К1=а/р; р=17; К1=9/17; К1=0,53. Числооперацій в тесті р=4.
Із наведених прикладівзрозуміло, що типовою є така задача, яку можна рішити шляхом буквального,неперетворюючого використання засвоєних знань та методів діяльності. Якщонеобхідно певне попереднє перетворення засвоєних методик та їх пристосування доситуації в задачі, то ми маємо справу з евристичною діяльністю і задача буденетиповою, тобто тестом третього рівня (а3).
Наприклад:
Завдання: вкажіть операціїперетворення навчальної програми емпіричного рівня у навчаючу програмутеоретичного рівня.
Еталон:
1) уточнитимету навчання та сформувати її діагностично (Н, а);
2) сформулюватитест мотиваційного етапу дидактичного процесу;
3) підібратиалгоритм функціонування (АФ), що виключає перевантаження учнів (тобтозабезпечити високу швидкість засвоєння);
4) розробитивправи у відповідності до вибраних АФ;
5) намітитиспосіб керування (АК) пізнавальною діяльністю учнів, який гарантує досягненнязапланованих цілей навчання;
6) ввестиоперації АК у вправи для учнів.
Отже є шість операцій, р=6.Загальне число операцій у цьому тесті може збільшитись, якщо в ньому вимагалиповнішого та детальнішого виконання кожної узагальненої операції та одержаннявідповідної програми.
Тести четвертого рівня: а4. За визначенням четвертогорівня засвоєння, вони повинні виявляти творчі уміння учня, тобто йогодослідницькі можливості на отримання нової для певної науки інформації. Увигляді таких тестів використовуються задачі-проблеми, тобто такі задачі,алгоритм розвозку яких невідомий і не може бути одержаний прямо шляхомперетворення відомих методик, як у випадку евристичної діяльності.
Завдання: розробіть методикудіагностичного опису цілі формування моральних рис особистості.
Слід зазначити, що цяпроблема поки що не розв'язана у сучасній психолого-педагогічній науці, хочапевні спроби вже робляться у цьому напрямку; але не всі вони оцінені експертамияк успішні.
3. Вимоги тарекомендації до складання тестів
1. Відповідність джереламінформації, якими користуються учні: вимога відповідності змісту та об'ємуотриманої учнями інформації.
Складаючи або використовуючиготові тести з вибірковими відповідями, викладач повинен скрупульозноперевірити відповідність наявних у них формулювань, термінів, буквенихпозначень, кількісних даних, графічних побудов тощо тим підручникам тапосібникам, конспектам лекцій та інструкціям, ДСТУ і технічним умовам, якими впроцесі вивчення цієї інформації користувались учні.
2. Завдання повинно вимагативід учня вирішення лише одного питання (вимога простоти). Виконання цієї вимогиперешкоджає непотрібному ускладненню процедури контролю.
3. Формулювання запитаннятесту повинно вичерпно пояснювати поставлене перед учнями завдання, разом з тиммова і терміни, способи та індексація позначень, графічні зображення таілюстрації завдання і відповідей повинні бути безумовно та однаково(однозначно) зрозумілими всім учням (вимога однозначності завдання).
Детальність запитання(завдання) та лаконічність відповідей. Ця вимога ставиться не лише з точки зорузручності оформлення завдання та скорочення його друкованого об'єму (запитанняодне, а відповідей багато), але й для того, щоб учень, який вивчає наступніваріанти відповідей, зміг утримати в пам'яті попередні.
5. Ідентичність всіхвідповідей за формою, змістом, об'ємом, кількістю запропонованих позицій .
Зауважено, що учні,розглядаючи відповіді, при деякій невпевненості віддають перевагу відповіді, уякій «більше написано».
Дотримання викладачем вимогиідентичності позбавить учнів від безглуздих помилок, підсилить їх упевненість утому, що при тестовому контролі потрібні тверді знання, а не інтуїція, щодозволить вгадати правильну відповідь без достатньо серйозної підготовки.
6. Оптимальне числовідповідей – чотири. Чим більше відповідей, тим менша імовірність вгадуванняправильної відповіді. Але доводиться враховувати, що при великій кількостівідповідей скласти завдання значно важче. Наприклад, витрати часу на розробкутесту з п'ятьма відповідями приблизно вдвічі більші, ніж з чотирма.
Збільшення кількостівідповідей не пропорційне темпу зниження імовірності вгадування. Так, при двохвідповідях імовірність вгадування дорівнює 50%, а при трьох — 33%. Зниженняімовірності складає 17%. При переході від трьох відповідей до чотирьохімовірність вгадування знизиться до 25% (тобто на 8%). Легко простежити, щоперехід від чотирьох відповідей до п'яти понизиться лише на 3%, від п'яти дошести — лише на 3,4%.
Крім того, як показалиексперименти, при числі відповідей більше 4-6 (у залежності від їх змісту таоб'єму) учень, аналізуючи останні відповіді, забуває, не затримує в пам'ятіперші, і змушений знову до них повертатись. При найпростіших та лаконічнихвідповідях їх число не повинно перевищувати семи. Таким чином, збільшеннякількості вибіркових відповідей більш ніж чотири приводить до різкогопідвищення трудоємності складання тесту при незначному зниженні імовірностівгадування у поєднанні з ускладненням процедури контролю.
7. Граматична та логічнавідповідність відповідей питанню (завданню). Наведемо приклад граматичноїневідповідності:Запитання: При яких способах контролюдосягають активізації всіх учнів групи? Відповіді: Усне опитування, контрольна робота +; комбінованийконтроль; тестовий контроль +. Запитання вимагає відповідей в орудному відмінку, вони є в називному. Довказаних відповідей було б правильніше сформулювати запитання так: “Які способиконтролю забезпечують активізацію всіх учнів групи?”
8. Робота учня надконтрольним завданням повинна бути продовженням навчання. Тому цілком неприйнятні абсурдні, явно або очевидно неправильні відповіді. Як показуютьдослідження, вони не приводять учнів до засвоєння помилкових (негативних)відомостей, але дають їм можливість без будь-якої праці, не запам'ятовуючи(вірніше, не згадуючи) засвоєної інформації або навіть не засвоївши її,визначити неправильні відповіді й легко «вгадати» правильнувідповідь. Такі неприйнятні тести є також з цілком правильними відповідями,вибір яких цілком очевидний.
Наведемо кілька прикладівтестів, у яких допущені помилки. Приклад тесту з абсурдною відповіддю (якавзагалі не має змісту або не має ніякого відношення до тематики запитання): Якназивають рівень засвоєння, що характеризується тим, що учень може повторитиінформацію, виконати дії, засвоєні при навчанні?
Відповіді: Ознайомлення;відтворення +; уміння; транскрипція. Підкреслене слово взагалі немає ніякоговідношення до дидактики.
Приклад тесту з явнонеправильною відповіддю: Як називають ступінь абстракції, яка характеризуєтьсяконстатуючим викладом явища?
Відповіді: Описова +; якісна;кількісна; аудіовізуальна. Остання відповідь — явно неправильна; вонастосується не ступіней абстракції, а технічних засобів інформації.
Приклад тесту з очевиднонеправильною відповіддю: Як називають дії, при яких учень виконує програму,розроблену в ході орієнтовних дій?
Відповіді: Орієнтовні дії;виконавські дії +; контрольні дії.
Із самого формулювання видно,що перша відповідь не може бути правильною.
Приклад тесту з очевидноправильною відповіддю: Як називають різновид рівня засвоєння, при досягненніякого учень може буквально відтворити інформацію?
Відповіді: Пізнання;розрізнення; співставлення; буквальне відтворення +.
Правильність останнього ізнаведених відповідей очевидно виходить із тексту запитання.
9. Навчальна функція тесту зодиничним вибором вдало виконується в тому випадку, якщо в списку відповідейвсі, за винятком однієї, правильні, а в запитанні міститься вказівка пронеобхідність знайти неправильну відповідь.
10. Успішно реалізуєтьсянавчальна функція і при постановці завдання яке вимагає (потребує) негативноївідповіді.
11. Ще більш вдалореалізується навчальна функція при варіанті завдання, у якому немає неправильнихвідповідей — всі вони відповідають завданню, але одна з них є вагомішою.
Наприклад: Запитання: Із перелічених переваг способівтестового контролю вкажіть властиву тільки цим способам.Відповіді: Ефективність використанняаудиторного часу; малі витрати часу на перевірку; об'єктивність +; активізаціявсіх учнів.
Рекомендована література
1. Аванесов B.C. Тесты всоциологическом исследовании. — М., 1982.
2. Берштейн М.С. К методикесоставления и проверки тестов // Вопросы психологии.- 1968. -№1.
3. Беспалько В.П., Татур Ю.Г.Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовкиспециалистов. — М.: Высшая школа, 1989.
4. Гуревич К.М. Тесты впсихологии и педагогике //Новые исследования в педагогических науках. — М.,1969.
5. Ерецкий М.И.Совершенствование обучения в техникуме: Учеб.-метод. пособие. -М.: Высшая школа,1987.
6. Ерецкий М.И., Пороцкий. Э.С.Проверка знаний, умений и навыков. -М.: Высшая школа, 1978.
7. Методы педагогическихисследований / Под ред. А.И. Пискунова, Г.В. Воробьёва. — М.: Педагогика, 1979.
8. Оконь В.Введение в общую дидактику. — М.: Высшая школа, 1990.