МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ
ІМ. Ю.ФЕДЬКОВИЧА
Факультет комп’ютерних наук
Кафедра комп’ютерні системита мережі
Дипломна робота
Викладання дисципліни«Конструювання обчислювальної техніки»
Чернівці 2009р.
Зміст
Вступ
1. Календарнийграфік проходження практики
2. ПЛАНПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКОВИХ ЗАНЯТЬ
2.1 План проведення 1 заліковогозаняття
2.2 План проведення 2 заліковогозаняття
2.3 План проведення 3 заліковогозаняття
3. МЕТОДИЧНІРОЗРОБКИ
3.1 Тести з дисципліни ”Штучний інтелект”
3.2 Лабораторна робота з дисципліни “Основи конструювання ОТ”
4. Записдомашнього завдання
Висновки
Література
Вступ
Під часпроходження асистентської практики я відвідувала лабораторні заняття асистентаБаловсяка С.В. з дисципліни «Основи конструювання обчислювальної техніки». Зачас практики я відвідала 8 робіт. Конструювання ОТ єскладовою більш широкого процесу, який пов’язаний із розробкою технічногопроекту, виробництвом і експлуатацією виробу. Процес конструювання не можназвести до окремих конструкторських рішень, прикладів та рекомендацій. Дужеважливо дати правильне й змістовне уявлення про загальні закономірностіконструювання, його проблеми та перспективи. Тому конструювання обчислювальноїтехніки (ОТ) є прикладною науковою дисципліною, що узагальнює методи аналізу тасинтезу конструювання.
Теоріяконструювання обчислювальної техніки формується на основі вивчення таврахування тих фізичних процесів, які реально впливають на її функціональніпоказники. В першу чергу, це електричні, електромагнітні, теплові та механічніпроцеси. Ці різні за своєю фізичною природою процеси певним чиномвзаємопов’язані між собою. Сучасне проектування ОТ вимагає системного підходу,при якому всі фізичні процеси розглядаються у взаємодії. Такий підхід потребуєстворювати складні фізичні та математичні моделі.
Математичнемоделювання є принциповою ознакою сучасного конструювання. Завдяки застосуваннюкомп’ютерів розроблена принципово нова технологія проектування. Її суть полягаєв заміні реального об’єкта математичною моделлю та подальшому дослідженні цієїмоделі з допомогою комп’ютера. Трудомісткий та довготривалий фізичнийексперимент на макетах та дослідних зразках замінюється обчислювальнимипроцедурами згідно з математичною моделлю.
Таким чином, напротязі асистентської практики я вивчала способи подання навчального матеріалуі методику проведення лабораторних робіт з дисципліни «Основи конструюванняобчислювальної техніки».
1. Календарний графік проходження практики
За час проходження асистентської практики було виконано:№ Дата Тема Робочі записи Відмітка керівника 1 2 3 4 5
1. Ознайомлення з робочими документами та організація навчального процесу у ВНЗ. 1.1 02.02.09 Ознайомлення з робочими навчальними планами підготовки фахівців з спеціальності „Комп’ютерні системи та мережі” Переглядали робочі навчальні плани за освітньо-кваліфікаційними рівнями „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр” даної спеціальності. 1.2. 05.02.09 Ознайомлення з методичними розробками обсягу роботи кафедри. Розглянули обсяг роботи кафедри. 1.3. 06.02.09 Ознайомлення з розподілом навчального навантаження викладачів. Ознайомились з розподілом годин(лекційних, практичних, лабораторних) для кожного викладача. 1.4. 07.02.09 Вивчення розподілу аудиторного часу та часу на самостійну роботу студентів. Складання розкладу занять. Вчились правильно розподіляти час студента: аудиторний та на самостійну роботу, а також навчились складати розклад занять для студентів кафедри КСМ. 1.5. 09.02.09 Обговорення з керівником практики.
2. Ознайомлення з документацією викладача 2.1. 11.02.09 Індивідуальний облік документів викладача (журнал). Розглянули індивідуальний план роботи та обліку роботи. 2.2. 12.02.09 Ознайомлення з робочими навчальними програмами та методами їх розробки. Ознайомились з робочими навчальними програмами, які реалізуються через навчальні заняття, індивідуальні заняття, самостійну роботу студентів, практичну підготовку, контрольні заходи. 2.3. 13.02.09 Вивчення методики розподілення лекційних курсів. Вивчили розподіляти теми на декілька лекцій. 2.4. 16.02.09 Вивчення матеріалів розробки практичних занять і постановки лабораторних робіт. Вивчили матеріали розробки практичних занять: виклад основних положень в прикладах та задачах; та лабораторних: формування відчуття спеціалізованої техніки та оволодіння специфікою практичної роботи. 2.5. 17.02.09 Обговорення з керівником практики.
3. Ознайомлення з особливостями організації навчання у ВНЗ за кредитно-модульною системою 3.1. 18.02.09 Вивчення змістовно-діяльнісної структури модульної організації навчання. Розглянули система ECTS, як спосіб представлення освітніх програм шляхом вимірювання у кредитних одиницях її компонентів. 3.2. 19.02.09 Особливості самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної-системи навчання. Розглянули собливості самостійної роботи студентів і дійшли висновку: в умовах кредитно-модульної системи самостійно студенти працюють набагато більше. 3.3. 20.02.09 Вимоги до лабораторних і практичних занять. Розглянули вимоги до лабораторних та практичних занять: лабораторні — проведення поточного контролю знань студентів, виконання завдань, оформлення звіту та його захист, практичні — проведення контролю знань, постановку загальної проблеми, розв'язування завдань, їх перевірка та оцінювання. 3.4. 23.02.09 Підсумковий контроль. Методика рейтингового оцінювання знань студентів за європейською системою. Розглянули нову методику оцінювання студентів ECTS, яка полягає в наступному: ділення дисципліни на кілька модулів, в підсумку максимальна кількість балів — 70, екзамен (залік) — 30 балів.
4. Ознайомлення з документацією кафедри 4.1. 24.02.09 Ознайомлення з організацією роботи викладачів та кафедри в цілому. Ознайомились з планом роботи викладачів на кафедрі. 4.2. 25.02.09 Участь в методичному семінарі кафедри. Ознайомились з науково-дослідною роботою викладачів. 4.4. 26.02.09 Ознайомлення з організацією роботи викладачів та кафедри в цілому. Розглянули план відкритих занять викладачів. 4.5. 27.02.09 Обговорення з керівником асистентської практики.
5. Ознайомлення з науковою роботою кафедри „Комп’ютерних систем та мереж ЧНУ” 5.1. 02.03.09 Ознайомлення з науковими напрямками роботи кафедри. Ознайомились з науковими напрямками: на кафедрі постійно триває написання наукових статей, рефератів, доповідей для повідомлень на семінарах та конференціях. 5.2. 04.03.09 Ознайомлення з основними публікаціями викладачів, доповідями на обласних конференціях. Ознайомились з основними публікаціями: студенти та викладачі кафедри КСМ виступали на обласних конференціях та постійно виступають за кордоном. 5.3. 05.03.09 Ознайомлення з основними публікаціями викладачів, доповідями на обласних конференціях. Вивчали літературні джерела і виконання досліджень з теми магістерської роботи. 5.4. 06.03.09 Вивчення методики проведення наукових досліджень співробітниками кафедри. Використовуються науково-дослідні лабораторії кафедри, що оснащені комп'ютерною технікою та програмним забезпеченням на відповідному рівні.
6. Організація навчальної, виробничої та педагогічної практики у ВНЗ. 6.1. 10.03.09 Вимоги до різних видів практики. Розглянули такі види практики: обчислювальна (закріплення знань, набуття навичок та досвіду), виробнича (формування професійного вміння), переддипломна (пров. перед завершенням дипломної роботи), педагогічна (підготовка до роботи на посаді викладача). 6.2. 11.03.09 Участь в методичному семінарі кафедри. Ознайомились з науково-дослідною роботою викладачів. 6.3. 12.03.09 Організація проходження практики студентами. Практика студентів спец. КСМ передбачає безперервність і послідовність її проведення та поєднання з практичними та лабораторними заняттями. 6.4. 13.03.09 Звітність про практику.
Розглянули вимоги до звіту. Він повинен містити:
- Вступ
- Основну частину
— Висновки 6.5. 17.03.09 Обговорення з керівником асист. практики.
7. Відвідування занять наукового керівника 7.1. 18.03.09 Методика підготовки до теоретичних та практичних занять. Відвідування лекції з дисципліни «Основи конструювання ОТ ». 7.2. 19.03.09 Методика організації та проведення заняття. Навчилися організовувати заняття: повністю розкривати тему та правильно проводити: доносити до студентів інформацію зрозуміло та цікаво. 7.3. 20.03.09 Робота з навчально-методичною літературою. Відвідування бібліотеки. Підготовка до практичних робіт з дисципліни «Основи конструювання ОТ» 7.4. 24.03.09 Обговорення з керівником асистентської практики. 7.5 25.03.09 Участь в методичному семінарі кафедри. Ознайомились з науково-дослідною роботою викладачів.
8. Проведення залікових занять. 8.1. 14.02.09 Розробка тематичного плану занять. Розробка тематичного плану, що полягає у відборі матеріалу, який повинен подаватися.. 8.2 17.02.09 Підготовка плану-конспекту занять. Підготовка плану-конспекту заняття, що складається з: теми, мети, обладнання, ходу роботи, висновку та контрольних запитань. 8.3. 10.03.09 Проведення занять. Проведення заняття з дисципліни «Основи конструювання ОТ» — лабораторна робота № 1. 8.4. 17.03.09 Залікове заняття.. Продовження проведення заняття з дисципліни «Основи конструювання ОТ» — лабораторна робота №1, захист студентами роботи та прийом звітів. 8.5 24.03.09 Проведення занять. Проведення заняття з дисципліни «Основи конструювання ОТ» — лабораторна робота №2.
9. Підготовка звіту про практику 26.03.09
Оформлення щоденника практики.
Оформлення звіту.
Заповнення календарного плану.
Опис проведених залікових занять та методичних розробок
2. ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКОВИХ ЗАНЯТЬ
2.1 План проведення 1 залікового заняття
Тема:Інтерполяція функцій методом найменших квадратів
Мета:Ознайомитися зі способами інтерполяції та навчитися проводити інтерполяціюфункцій методом найменших квадратів
Розподіл заняттяпо часу наступний:№ п\п Назва Тривалість (хв.) 1 Перевірка наявності студентів (за списком) 5 2 Опитування пройденого матеріалу 10 3 Перевірка домашнього завдання 10 4 Виконання лабораторних робіт 35 5 Перевірка виконаної роботи 10 6 Кінцеве опитування студентів 10
З початкомзаняття проводиться перевірка наявності студентів. При відсутності певногостудента (ів) ставиться відмітка в журналі.
Протягом 10хвилин проводиться опитування пройденого студентами матеріалу про інтерполяціюфункцій поліномами першого та другого степеню.
В ході перевіркидомашнього завдання проводиться перевірка робочих записів студента, зокремазаповнення таблиці зі значеннями, які використовуються при розрахункукоефіцієнтів прямої і параболи.
Під час виконаннялабораторних робіт, пояснюється хід виконання та мета роботи. Пояснюютьсяпринципи інтерполяції функцій, сфери використання, методики розрахункукоефіцієнтів інтерполяції.
Після виконанняроботи перевіряються отримані результати, зокрема величина похибки приапроксимації прямою і параболою
Наприкінцізаняття задаються контрольні запитання по даній лабораторній роботі тапроводиться оцінка знань.
2.2 План проведення 2 залікового заняття
Тема: Розрахуноктеплового режиму ЕОМ
Мета:Ознайомитися зі способами розрахунку теплового режиму ЕОМ (розрахуноктемператури в центрі апарата, розрахунок температури корпуса)
Розподіл заняттяпо часу наступний:№ п\п Назва Тривалість (хв.) 1 Перевірка наявності студентів (за списком) 5 2 Опитування пройденого матеріалу 10 3 Перевірка домашнього завдання 10 4 Виконання лабораторних робіт 35 5 Перевірка виконаної роботи 10 6 Кінцеве опитування студентів 10
З початкомзаняття проводиться перевірка наявності студентів. При відсутності певногостудента (ів) ставиться відмітка в журналі.
Протягом 10хвилин проводиться опитування пройденого студентами матеріалу, який стосуєтьсятеплопередачі за допомогою теплопровідності, випромінювання і конвекції.
В ході перевіркидомашнього завдання, проводиться перевірка робочих записів студента. Перевіряєтьсярозрахунок теплового потоку.
Під час виконаннялабораторних робіт, пояснюється хід виконання та мета роботи. Пояснюютьсяспособи розрахунку теплового потоку і перегріву, отримання коефіцієнтівтеплопередачі.
Після виконанняроботи слід перевірити отримані результати, та відмітити те, що студент виконавзавдання.
Наприкінцізаняття задаються контрольні запитання по даній лабораторній роботі тапроводиться оцінка знань. Після відповіді студентам ставиться оцінка в бланку.
2.3 План проведення 3 залікового заняття
Тема:Апроксимація функцій
Мета: Ознайомитисяз тим як здійснюється апроксимація функцій
Розподіл заняттяпо часу наступний:№ п\п Назва Тривалість (хв.) 1 Перевірка наявності студентів (за списком) 5 2 Опитування пройденого матеріалу 10 3 Перевірка домашнього завдання 10 4 Виконання лабораторних робіт 35 5 Перевірка виконаної роботи 10 6 Кінцеве опитування студентів 10
З початкомзаняття проводиться перевірка наявності студентів. При відсутності певногостудента (ів) ставиться відмітка в журналі.
Протягом 10хвилин проводиться опитування пройденого студентами матеріалу, який стосуєтьсяапроксимації.
В ході перевіркидомашнього завдання, проводиться перевірка робочих записів студента.
Під час виконаннялабораторних робіт, пояснюється хід виконання та мета роботи. Пояснюютьсяспособи отримання апроксимації функцій.
Після виконанняроботи слід перевірити отримані результати, та відмітити те, що студент виконавзавдання.
Наприкінцізаняття задаються контрольні запитання по даній лабораторній роботі тапроводиться оцінка знань. Після відповіді студентам ставиться оцінка в бланку.
3. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ
3.1 Тести з дисципліни “Штучний інтелект”
1. Нейрон являється складовою частиною…
а) дендриту
б) аксону
в) нервовоїсистеми (*)
г) синапсу
2. Для чогопризначені синапси?
а) для передачісигналів між нейронами (*)
б) для ізоляціїнейронів
в) для збудженнянейронів
г) для виконанняобчислень
3. З яких частин нескладається нейрон:
а) дендрити;
б) аксон;
в) зворотні зв’язки(*);
г) синаптичні зв’язки.
4. Які з шарів нерозпізнають в нейронній мережі:
а) прихований;
б) вхідний;
в) середній(*);
г) вихідний.
5. Одним залгоритмів навчання нейронної мережі, які найчастіше використовуються єалгоритм…
а) прямогорозповсюдження помилки;
б) зворотногорозповсюдження помилки(*);
в) диференційнийалгоритм;
г) лінійнийалгоритм.
6. Нейроннамережа не працює в такому режимі:
а) навчання;
б) тестування;
в) розпізнавання;
г) обробки (*).
7. Які зперелічених функцій не належать до активаційних:
а) синус(*);
б) гістерезис;
в) сигмоїд;
г) тангенс(*).
8. Яких типівнейронних мереж немає:
а) повнозв’язні;
б) багатошарові;
в) перехресні(*);
г) слабозв’язні.
9. Вбагатошарових нейронних мережах нейрони об’єднуються у:
а) вузли;
б) шари(*);
в) кільця.
10. Серед мережзі зворотніми зв’язками немає таких мереж:
а)шарово-циклічні;
б)повнозв’язно-шарові;
в)шарово-повнозв’язні;
г)циклічно-шарові(*).
11. Більш глибшевивчення штучних нейронних мереж не вимагає знання таких наук:
а) фізики;
б) соціології(*);
в) психології;
г) математики.
12. Можливостімережі зростають зі збільшенням…
а) нейронів;
б) аксонів;
в) дендритів;
г) шарів(*).
13. За якимпринципом будуються штучні нейронні мережі:
а) кільце;
б) матриця;
в) трикутник;
г) за принципоморганізації та функціонування їхніх біологічних аналогів(*).
14. До задач, яківирішуються з допомогою штучних нейронних мереж не належать:
а) класифікаціяобразів;
б) кластеризація;
в) апроксимаціяфункцій;
г) перетвореннясигналів(*).
15. Нелінійнийперетворювач реалізує:
а) перетворенняінформації;
б) нелінійнуфункцію виходу суматора(*);
в) функціюактивації;
г) розпізнавання.
3.2Розрахуноктеплового режиму ЕОМ
Лабораторнаробота №2
Тема: Розрахуноктеплового режиму ЕОМ
Мета:Ознайомитися зі способами розрахунку теплового режиму ЕОМ (розрахуноктемператури в центрі апарата, розрахунок температури корпуса)
Методичнівказівки до лабораторної роботи
Перед проведеннямроботи проведено повторення основних визначень та формул лекційного матеріалу(способи розрахунку теплового режиму ЕОМ).
Завдання
Задача 2.1.
ЕОМ касетноїконструкції має розміри кожуха L1 * L2 * H. Касети розташовані горизонтально і утворюють одноріднеанізотропне тіло, що має теплопровідності λx, λy, λz. Джерела енергії по тілурозподілені рівномірно і розсіюють сумарну потужність Р. Між касетами істінками апарата є повітряний прошарок δ. Температура навколишнього середовища tc, коефіцієнт чорноти нагрітої зони ікожуха ε, тепловим опором стінкинехтуємо.
Розрахувати температуру вцентрі апарата.
Задача 2.2.
ЕОМ в герметичномукорпусі розсіює потужність Р. Розміри апарата L1 * L2 *H, товщина стінки δк. Шасі розташоване горизонтально і йогорозміри рівні внутрішнім горизонтальним розмірам кожуха. Висота нагрітої зони h3,відстань від нагрітої зони до кришки h1. Шасі з деталями та кожухмають коефіцієнт чорноти ε. Температура навколишнього середовища tc,джерела енергії по шасі розподілені рівномірно, тепловим опором стінокнехтуємо. Теплопровідність нагрітої зони λ.
Розрахувати температуру вцентрі апарата.
Хід роботи
Розрахунок тепловогорежиму ЕОМ в геометричному корпусі
1. Розрахуноктемператури корпуса tk.
/>/>
Введемо позначення:
Ф – сумарний тепловийпотік [Вт] ;
/>,(1)
де Фі –тепловий потік через і-ту грань;
tc –температура середовища [K], [oC];
tk –температура корпуса (tк= tі);
θкс –перегрів системи корпус–середовище
/>(2)
/>(3)
/> –коефіцієнт тепловіддачі і-тої грані [Вт/м2К];
/> –коефіцієнт тепловіддачі конвекцією;
/> –коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням;
/>,(4)
/>–приведений коефіцієнт чорноти корпусу (задано);
/>–кутовий коефіцієнт випромінювання, />;
/>
tm – середнятемпература пограничного шару “рідини”;
/>(5)
Ак – площакришки, Ак = L1L2 ;
Аб –площабокових граней, Аб =(L1+L2)Н;
Ад – площадна, Ад = L1L2 ;
А – площа поверхнікорпуса, А=2[(L1+L2)Н+ L1L2];
/>(6)
1.1.Алгоритмвизначення ступеня n конвективної тепловіддачі корпус-середовище
1.1.1.Бокова поверхня[Аб; tk; θКС; tm; L]
Розглядаємо нерівність іперевіряємо її
/>якщо:/>(7)
L – визначальний розмір[M]
L = H(8)
H – висота бокової грані.
Зауваження. Зі зміною θКСзначення n може змінитись.
а) n=1/4, тоді
/>(9)
N=1 для вертикальнихстінок
/>(10)
б) n=1/3, тоді
/>(11)
N=1 для вертикальнихстінок
/>(12)
1.1.2 Кришка та дно [Аk; Ад; tk;θКС; tm; L]
L = min{L1,L2}/>L= />
N=1,3 для кришки, αкк
N=0,7 для дна, αКД
Далі згідно формулам (7)– (12) як в 1.1.1.
1.2. Побудова тепловоїхарактеристики корпус-середовище
/>/>
Температуру корпусу tkможна визначити, якщо знайти перегрів θКС. Значення θКСшукають з допомогою теплової характеристики Ф=Ф(θКС), яку попередньотреба побудувати. Графік Ф(θКС) проходить через початоккоординат: Ф(0)=0. Для побудови графіка знаходимо ще дві точки, бо графіквідрізняється від лінійного. Спочатку задаємось значенням перегріву />. Тоді згідно формули (6) можемо знайтизначення теплового потоку Ф1, який для даного РЕЗ може забезпечитицей перегрів. Значення θ1 та Ф1 визначить точку 1теплової характеристики. Задавши потім ще значення θ2 таповторивши розрахунки для визначення Ф2, знайдемо точку 2. Звичайнографік теплової характеристики будується на міліметровому папері в масштабі покоординатним осям. Так як в умові задається потужність Р, яку споживає РЕЗ, тоз допомогою графіка знаходимо справжній перегрів θКС. Післяцього знаходимо температуру корпуса
/>(14)
Примітка. Аналогічним чином будується тепловахарактеристика ізотермічної поверхні нагрітої зони та корпуса.
/>
Цебуде вже інший графік, бо іншими будуть значення коефіцієнтів тепловіддачі./>(15)
ts — температура поверхні умовно нагрітої зони (ізотермічна поверхня).
2. Розрахуноктемператури нагрітої зони ts
2.1 Апарат касетноготипу
Мова йде про конвекцію вобмеженому просторі. Вводиться поняття ефективного коефіцієнту тепловіддачічерез повітряний прошарок товщиною />./> />
/>
Так як />,
то використовуєтьсяформула
/>(16)
Задаємся перегрівомθКС і визначаємо відповідне значення Ф
/>(17)
Побудуємо тепловухарактеристику і знаходимо ts.
2.2 Апарат згоризонтальним шассі
/>/> />
Коефіцієнт тепловіддачічерез кришку
і дно визначається зврахуванням того,
що />за формулою
/>(18)
/>
/>
2.2.1. Кришка: />
2.2.2. Дно: />
2.2.3. Для боковихповерхонь: />
Далі задаємся θSK,визначаємо за формулою (6) відповідне значення Ф і будуємо тепловухарактеристику, а потім знаходимо дійсне θSK та температуру ts.
3. Визначеннямаксимальної температури ЕОМ
/>
/>(20)
V=lхlуh(перепозначимо lx=l2; ly=l1).
Максимальнатемпература в центрі зони (апарата).
3.1. Апарат касетноготипу
lmin – це одинз розмірів l1, l2 чи h. Методом перебору:
1) Нехай />
Тепер перевіримоприпущення, якщо дійсно lxy, то припущення вірне, якщо хоча бодна нерівність не підтверджується, то:
2) Нехай lmin=lу,тоді /> />
Якщо lу, якщо ж нерівності не підтверджуються, то />, lmin=h. Визначаємо відношення />, де lі та lj один зтрьох розмірів l1, l2 чи h, в залежності від того який lmin.Ці відношення дозволяють визначити коефіцієнт С, користуючись графіком.
3.1.Апарат касетноготипу
lmin визначається,як мінімальний розмір із трьох розмірів l1, l2, h. />. Після цього з допомогою відношень /> з допомогою графіка визначаємо коефіцієнт С.
3.3. Визначеннятемператури в довільній точні J
/>/>
/>(21)
Визначення коефіцієнтаС
/>
Завдання для задачі2.1
ЕП касетноїконструкції
№ п/п
Р, Вт
L1*L2*H,
м*м*м
δ, мм
Вт/(м*К)
ε
tc, °C
λх
λy
λz 1 20 0,2*0,2*0,2 10 0,2 0,25 0,3 0,9 20 2 30 0,2*0,3*0,2 10 0,25 0,3 0,35 0,85 22 3 40 0,3*0,2*0,2 10 0,3 0,35 0,4 0,8 24 4 50 0,3*0,2*0,3 10 0,35 0,4 0,45 0,75 26 5 60 0,3*0,3*0,3 15 0,4 0,45 0,5 0,7 28 6 70 0,3*0,3*0,4 15 0,45 0,4 0,55 0,75 30 7 80 0,3*0,4*0,4 15 0,5 0,35 0,6 0,8 28 8 90 0,3*0,4*0,5 15 0,45 0,3 0,55 0,85 26 9 100 0,4*0,4*0,5 20 0,4 0,35 0,5 0,9 24 10 110 0,4*0,5*0,4 20 0,35 0,4 0,45 0,85 22 11 110 0,5*0,4*0,5 20 0,35 0,45 0,4 0,8 20 12 100 0,5*0,4*0,4 20 0,4 0,35 0,5 0,9 21 13 90 0,5*0,4*0,3 15 0,45 0,3 0,55 0,85 23 14 80 0,3*0,5*0,4 15 0,5 0,35 0,6 0,8 25,00 15 70 0,4*0,4*0,4 15 0,45 0,4 0,55 0,75 27 16 60 0,3*0,4*0,3 15 0,4 0,45 0,5 0,7 29 17 50 0,3*0,3*0,3 10 0,35 0,4 0,45 0,75 27 18 40 0,3*0,3*0,2 10 0,3 0,35 0,4 0,8 25 19 30 0,2*0,3*0,3 10 0,25 0,3 0,35 0,85 23 20 20 0,2*0,2*0,3 10 0,2 0,25 0,3 0,9 21 21 25 0,2*0,2*0,3 10 0,2 0,2 0,3 0,85 20 22 35 0,3*0,2*0,2 10 0,25 0,2 0,3 0,8 22 23 45 0,2*0,3*0,3 10 0,25 0,25 0,3 0,75 24 24 55 0,3*0,3*0,2 15 0,3 0,3 0,4 0,7 26 25 65 0,3*0,2*0,3 15 0,35 0,35 0,4 0,75 28 26 75 0,4*0,3*0,3 15 0,4 0,4 0,5 0,8 30 27 85 0,3*0,4*0,4 15 0,45 0,45 0,55 0,85 27 28 95 0,4*0,4*0,4 20 0,45 0,5 0,55 0,9 25 29 102 0,5*0,4*0,4 20 0,45 0,5 0,6 0,85 23 30 115 0,4*0,5*0,4 20 0,5 0,5 0,6 0,8 21
Завдання для задачі 2.2
ЕП в геометричномукорпусі з шассі
№ п/п
Р,
Вт
L1*L2*H,
м*м*м
h1, м
h3, м
δк, мм
ε
tc, 0C
λзони
Вт/(м*К) 31 80 0,2*0,2*0,2 0,07 0,08 3 0,9 21 0,2 32 90 0,2*0,2*0,3 0,08 0,11 3 0,8 23 0,25 33 100 0,2*0,3*0,3 0,09 0,12 3 0,7 25 0,3 34 110 0,4*0,2*0,2 0,06 0,09 3 0,8 27 0,35 35 120 0,4*0,2*0,3 0,08 0,13 4 0,9 29 0,4 36 130 0,4*0,3*0,3 0,07 0,14 4 0,8 27 0,45 37 140 0,4*0,2*0,4 0,08 0,17 4 0,7 25 0,5 38 150 0,4*0,4*0,3 0,07 0,16 4 0,8 23 0,55 39 160 0,4*0,4*0,4 0,07 0,18 5 0,9 21 0,6 40 170 0,5*0,3*0,4 0,09 0,19 5 0,8 20 0,65 41 170 0,5*0,4*0,4 0,08 0,2 5 0,7 22 0,65 42 160 0,5*0,4*0,3 0,06 0,15 5 0,8 24 0,6 43 150 0,5*0,4*0,2 0,05 0,08 4 0,9 26 0,55 44 140 0,4*0,4*0,2 0,06 0,09 4 0,8 28 0,50 45 130 0,4*0,3*0,2 0,05 0,11 4 0,7 30 0,45 46 120 0,4*0,3*0,4 0,09 0,1 4 0,8 28 0,4 47 110 0,4*0,3*0,2 0,06 0,1 3 0,9 26 0,35 48 100 0,3*0,3*0,3 0,1 0,09 3 0,8 24 0,3 49 90 0,3*0,3*0,2 0,05 0,08 3 0,7 22 0,25 50 80 0,3*0,2*0,2 0,06 0,07 3 0,8 20 0,2 51 85 0,2*0,3*0,2 0,07 0,08 3 0,9 21 0,25 52 95 0,3*0,2*0,3 0,08 0,09 3 0,8 23 0,3 53 105 0,3*0,3*0,3 0,09 0,1 3 0,7 25 0,35 54 115 0,3*0,3*0,4 0,1 0,11 4 0,8 27 0,4 55 125 0,4*0,3*0,4 0,09 0,1 4 0,9 29 0,45 56 135 0,4*0,4*0,4 0,08 0,09 4 0,8 30 0,5 57 145 0,4*0,4*0,5 0,07 0,08 4 0,7 28 0,55 58 155 0,5*0,4*0,5 0,06 0,07 5 0,8 26 0,6 59 165 0,4*0,5*0,5 0,07 0,06 5 0,9 24 0,65 60 175 0,5*0,4*0,5 0,08 0,07 5 0,8 22 0,6
Таблиця 1. Значеннякоефіцієнтів А1, А2, А3 та А5 дляповітря
Коеф.
Tm,0С
5
10
20
30
40
60
80
100
120
140
150 А1 0,29 - 0,295 - 0,3 0,31 0,31 0,3 0,3 - -
а2≡А2 - 1,4 1,38 1,36 1,34 1,31 1,29 1,3 1,3 1,3 1,2
а3≡А3 1,69 - 1,61 - 1,53 1,45 1,39 1,3 - - 1,2
А5 0,63 - - - 0,59 - - 0,6 - - -
4. Запис домашнього завдання
В якостідомашнього завдання студентам записано в електронній формі завдання долабораторної роботи №1, а також електронну версію навчального посібника (Основиконструювання обчислювальної техніки: Навчальний посібник. — Ч.1./ Укл.:Федоренко А.П., Баловсяк С.В. – Чернівці: Рута, 2005. – 76 с.)
Висновки
За часпроходження асистентської практики я краще засвоїла знання та навички здисципліни «Основи конструювання ОТ», ознайомилася з методикою складаннятестових завдань, вдосконалила свої навики опрацювання літератури.
Мною булоскладено тести з дисципліни “Штучнийінтелект” та доповнено лабораторнуроботу з дисципліни “Основи конструюванняобчислювальної техніки”. Важливим результатомпроходження асистентської практики я вважаю набуття практичного досвіду проведеннялабораторних занять.
Література
1. Уоссермен Ф. Нейрокомпьютерная техника: Теория ипрактика. Пер. с англ. – М.: Мир, 1992. – 240 с.
2. Галушкин А.И., Иванов В.В. Некоторые концептуальные вопросыразвития нейрокомпютеров // Зарубежная радиоэлектроника. – 1997. – № 2. – С. 3– 10.
3. Стариков А. Практическое применение нейронных сетей длязадач классификации (кластеризации) // BaseGroup. – 2000(http://www.basegroup.ru /neural/prectice.htm).
4. Красовский А.А. Универсальные алгоритмы оптимальногоуправления непрерывными процессами. –М.: Наука, 1977. – 272 с.
5. Цыпкин Я.З. Основы информационной теории идентификации. –М.: Наука, 1984. – 225 с.
6. Ротштейн А.П. Интеллектуальные технологии идентификации:нечеткие множества, генетические алгоритмы, нейронные сети. – Винница:«УНІВЕРСУМ-Вінниця», 1999. – 320 с.
7. Цыпкин Я.З. Адаптация и обучение в автоматических системах.– М.: Наука, 1968. – 400 с.
8. Неймарк Ю.И. Многомерная геометрия и распознавание образов// Математика. – 1996. – №7. – С. 119 – 123.
9. Медведев В.С., Потемкин В.Г. Нейронные сети. MATLAB 6 /Под. общ. редакцией В.Г. Потемкина. – ДИАЛОГ-МИФИ, 2002. – 496 с.
10. Пономарев С. Нейронные сети // INFUSED BYTES OnLine (http://www.enlight.ru/ib/tech/neural/index.html).