Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії (укр)

МНСТЕРСТВО ОСВТИ ТА НАУКИ УКРАНИ ДНПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ СИСТЕМ ТА ЗАСОБВ МАСОВО КОМУНКАЦ КУРСОВЕ ЗАВДАННЯ з дисциплни СВТОВЕ ГОСПОДАРСТВО Порвняльна характеристика соцально-економчного розвитку Швец та Нгер Студента групи ЗЖ-98-1 Довженка Отара

Викладач Доцент Тараненко . В. Днпропетровськ 1. ВСТУП Мета цього курсового завдання порвнюючи рвень соцально-економчного розвитку двох кран, зясувати спльн та вдмнн риси мж кранами рзних груп. До порвняльно характеристики входить аналз за наступними критерями ВНП на душу населення, галузева структура нацонально економки, динамка економчного росту, рвень та яксть життя населення, енергоспоживання, а також ряд нших.

На нашй планет на даний момент сну понад 190 держав. Вони перебувають на рзних щаблях суспльного розвитку. Бльшсть функцону на рвн докапталстичних формацй, поднуючи елементи первсного, рабовласницького та феодального способв виробництва. Капталстичний спосб виробництва також частково поширений у цих кранах, але вн ще не став визначним. За загальноприйнятою класифкацю бльшсть людства мешка у слаборозвинутих кранах, кльксть

яких близько 140. За економчним потенцалом роль лдерв вдграють розвинут капталстичн крани США, Японя, Нмеччина, Велика Британя, Франця, таля, Канада, що створюють близько 50 ВНП. Отже, у свтовому господарств наявне велике розмаття кран за рвнем хнього полтичного розвитку, приналежност до певних соцальних, полтичних систем, рзних регональних органзац. У багатьох кранах вдбуваються соцально-етичн, мжнацональн конфлкти.

Водночас крани, що розвиваються, подляються на рзн групи, економка яких також належить до рзних типв. В данй робот порвнюватимуться Щвеця крана, що за всма показниками належить до найрозвинутших кран, та Нгеря, що посда мсце в останнй десятц кран з найнижчим рвнем соцально-економчного розвитку. 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРВНЮВАНИХ КРАН 1. ШВЕЦЯ Королвство Швеця держава в Пвнчнй вроп, розташоване у схднй частин

Скандинавського пвострову. Територя включаючи острови Готланд та Етланд 449, 9 тис. кв. км населення 8, 8 млн. чоловк, близько 95 - шведи, решта переважно емгранти з кран, що розвиваються. Столиця Стокгольм близько 700 тис. мешканцв. Державна мова шведська, державна релгя лютеранська. Псля утворення НАТО Швеця проголосила проводить полтику неприднання до вйськових союзв з метою збереження

нейтралтету у раз вйни. Швеця член вропейсько ради, Пвнчно ради, в 1972 роц пдписала угоду про вльну торгвлю з ЕС. Швеця конституцйна монархя. Швеця високорозвиненою ндустральною краною з нтенсивним сльським господарством. Частка Швец у свтовому виробництв становить близько 1 1987, а в свтовй торгвл перевищу 2 1987 тим часом як населення крани становить менше 0, 2 земно кул.

Основн природн багатства лс за запасами деревини посда 1-е мсце в Захднй вроп, залзна руда, гдроенергя 2-е мсце в Захднй вроп, поклади ураново руди, достатн для забезпечення ядерно енергетики. 19981999ВНП в млн. дол. США.226 454221 764ВВП в млн. дол. США.226 492226 388ВНП на душу населення в дол. США040Шведська економка вдзначаться високою мрою концентрац виробництва та капталу вищою, нж у

США та найбльших розвинених кранах вропи. Олгархя, що складаться з 15 фнансових кланв, ма величезний вплив на економку крани. У 1980-90 роки шведськ монопол швидко збльшували експорт капталу. Прям нвестиц Швец за кордоном зросли, наприклад, з 11, 9 млрд крон в 1983 роц до 20 млрд в 1985. ноземн вкладення в Швец становлять не бльше 10 млрд крон. Свтова економчна криза кнця 70-х рокв суттво зачепила шведську економку.

Спадання виробництва, особливо значне в 1977-79 роках, тривало до 1982 року, коли ВНП зменшився на 0, 6 , а обсяг виробництва на 7. Псля певного пдйому на початку 80-х економчне зростання знову уповльнилося. У 1985 роц ВНП збльшився на 2, 2, промислове виробництво на 3. Одначе в ряд ключових галузей промисловост, насамперед у суднобудуванн, скорочення виробництва тривало до середини 90-х рокв. Основн галуз промисловост машинобудування електротехнка, суднобудування, целюлозно-

паперова промисловсть, деревообробна, металургйна, грничовидобувна промисловсть. Швеця посда трет мсце в свт за виробництвом целюлози, пяте за видобуванням залзно руди. Розвинен також хмчна, харчова та текстильна промисловост. Високорозвинене, механзоване сльське господарство Швец забезпечу потреби крани в харчах на 90. В сльському та лсовому господарств зайнято 4 працездатного

населення, частка сльського господарства у ВНП менше 3. Переважають фермерськ господарства близько 35 Га. Головна галузь мясо-молочне тваринництво. Широко розвинена збутова коопераця. У внутршньому вантажообгу приблизно рвн частки перепадають на залзницю та автотранспорт, у зовншньому основну роль вдгра морський транспорт. Близько 90 перевезення пасажирв перепада на автотранспорт.

Залзниц близько 12 тис. км, з них 7, 6 тис км електрифковано, шосе 102 км 1985. Близько половини промислово продукц та значна частина продукц сльського господарства експортуться. В експорт за вартстю переважа продукця машинобудування 40, целюлозно-паперово промисловост, деревообробно промисловост. Швеця посда перше мсце в свт за експортом паперу та картону, друге целюлози та залзно руди, четверте за експортом деревини та пиломатералв. мпорт машини, устаткування, мнеральне паливо,

метали, харч тощо. Близько зовншньоторгвельного обгу перепада на крани Захдно вропи. Склад експорту верстати та устаткування 35, машини, целюлозно-паперова продукця, лс, залзо, сталь, хмкати. Географя експорту С 57, Норвегя 9, США 9. Основн мпортери С 68, Норвегя 8, США 6. Зовншнй борг Швец в 1994 роц складав 66, 5 млрд доларв США. Характеризуючи сферу послуг

Швец, слд зазначити, що багато соцальних послуг, так як охорона здоровя та освта, майже цлком забезпечуються державою. Традицйно розвинен фнансова сфера та туризм. Швеця посдаю сильну кредитно-грошову систему. Великими та вдомими банками Svenska Handelsbanken, Nordbanken Holding, Foereningssparbanken Skandinaviska Enskilda Banken. За розмром ВНП на душу населення

Швеця посда одне з найперших мсць у свт. сну дуже розвинута система соцального забезпечення. Пд впливом азйсько економчно кризи темпи зростання ВНП в 1998-99 роц у Швец скоротилися з 3, 1 на рк до близько 2. Причина цього не у втрат ринкв у кризових кранах, а в швидкому зростанн мпорту дешево продукц з цих кран. Новим моментом у розвитку економки Швец в останн роки стало зростання значення внутршнього споживання.

У 1993-97 роках темпи щорчного зростання внутршнього попиту зростали на 2 - 3,2 . При цьому темпи зростання шведського експорту в 1997 роц скоротилися вд 12, 2 у 1997 до 6 у 1999-му. Найбльш активним попит на автомобл, сантехнку тощо. Економчна криза 1991-93 рокв призвв до вимивання з виробництва застарлих технологй та устаткування, до оновлення виробничих фондв у шведськй промисловост.

В пслякризовий перод зростання виробництва пояснються значною мрою зростанням продуктивност прац. Промислове виробництво на оновленй технчнй основ додатковим фактором стйкост шведсько економки, здатност до адаптац для роботи на свтових ринках в умовах посилення конкуренц. Головною рисою економчно полтики сучасного кервництва Швец активне вживання заходв з проритетного розвитку промисловост в експортних галузях.

Це здйснються шляхом розширення спектра промислових постачальникв, зближення Захдно, Пвденно Швец з регонами нших кран вросоюзу. Район Пвденно-Захдно Швец склада основну економки та торгвл крани. На нього перепада бльше половини 270 тисяч усх промислових пдпримств, близько 40 300 тис. чоловк вд усх зайнятих у промисловост. Тут розташовано бльше 60 1100 усх компанй

Швец, що динамчно розвиваються, з них бльшсть на пвдн крани. На територ регону виробляться близько половини нацонально продукц машинобудування, бльше 60 виробництва текстильно та фармацевтично галузей та бльше 70 харчово промисловост. Захдна Швеця да найбльшу частину продукц нафтохмчно промисловост. Тут один з найбльших в вроп центрв космчних технологй, сучасно електронки та компютерно-обчислювально

технки. Рвень нфляц в регон становить бльше 2 що збгаться з рвнем по кран, вдкрите безробття 8 що вище за загальношведський рвень - 7,4. Експорт продукц компанй Пвденно-Захдно Швец невпинно зроста. Три чверт його перепада на Даню, Норвегю, Нмеччину та Великобританю. Регон постача на експорт бльше 50 вс сво промислово продукц та близько 65 сльськогосподарсько. мпорт тут переважа з таких кран, як

Даня, Норвегя, Нмеччина, США, Португаля та Китай, основн статт його нафта, вуглля, деревина, продукця машинобудування, харч, текстильн вироби. Пвденно-Захдна Швеця гра значну роль у формуванн морського торгвельно-вантажного та пасажирського ринку. Нацональна економчна модель отримала назву шведського соцалзму. Це повязано великою мрою з скандинавською виключнстю бльше 200 рокв крана стояла осторонь вд вйн, тут

зародився капталзм принципово ншого типу, анж в решт кран вропи, оскльки економчний розвиток крани шов шляхом консолдац суспльства, компромсу. Соцальн зсуви не супроводжувалися насильством, влад завжди вдавалося пдтримати баланс у суспльств. Шведський соцалзм це ринкова економка змшаного типу з пануванням приватно власност, парламентаризм у полтиц, зрлсть соцально нфраструктури. Ця модель сполуча найкращ риси соцалстичного та капталстичного шляхв розвитку.

Основа шведсько економки приватне пдпримництво. Частка приватного сектора в економц становить близько 85, державного менше 15. Основний сенс шведсько економчно модел збереження рзних рвноправних форм власност з абсолютним переважанням приватно Держава в такй систем не волод, а порядку засобами виробництва, перерозподля через податкову систему прибутки, отриман в приватному сектор економки. Держава також здйсню дуже суворий нагляд за дяльнстю приватного бзнесу, дотриманням законв.

Основними економчними функцями держави розробка довготривало стратег розвитку економки та законодавче регулювання пдпримництва. Вступ крани до вросоюзу справив позитивний вплив на активзацю ринкових механзмв економчна полтика крани була приведена до вдповдност з вимогами дино вропи. Позиц держсектора були змнен, проведена приватизаця, запроваджений режим жорстко економ, що передбача скорочення держаних витрат. Отже, Швеця одна з найбльш високорозвинених кран у свт, незважаючи на несприятлив

географчн та демографчн умови, що затруднюють подальший розвиток, рвень розвитку незмнно високим. Проте, подбно до нших кран Захдно вропи, Швеця пережива стагнацю в певних галузях промисловост, в кран вдбуваться депопуляця, населення зроста лише за рахунок ммгрантв з слаборозвинених кран. 2. 2. НГЕРЯ Федеративна Республка Нгеря держава в Захднй Африц. Територя 923, 8 тис. кв. км. Населення 111, 3 млн чоловк.

В кран мешка понад 250 народностей та етнчних груп. Столиця Абуджа сторичною столицею, головним найбльшим мстом до 10 млн мешканцв був Лагос. Державна мова англйська, половина населення мусульмани, 20 - християни, решта сповдують традицйн мсцев врування. До 1960 року Нгеря була колоню Велико Британ. Полтично ця крана надзвичайно нестабльна, деклька разв

внаслдок вйськових переворотв змнювалася влада. Нгеря член Економчного спвтовариства кран Захдно Африки, входить до Британсько Спвдружност нацй. Нгеря аграрна крана з великим промисловим потенцалом. Надра крани багат на нафту, природний газ, вуглля, олово, боксити, залзну руду, уран, цинк, свинець, колумбт, марганець, азбест. Економка Нгер базуться на нафтовидобувнй промисловост та сльському господарству.

Швидке економчне зростання крани було перерване на початку 1980-х рокв, коли вдбувся спад цн на нафту на свтових ринках. Уряд вжив рзких економчних заходв, почав стимулювати рст ненафтохмчного експорту. На початку 1990-х рокв було проведено приватизацю державних пдпримств. ВНП почав рости з середини 1980-х рокв, але дос лишаться одним з найнижчих серед кран Захдно Африки. 19981999ВНП в млн. дол. США.36 37337 882ВВП в млн. дол.

США.41 35343 286ВНП на душу населення в дол. США300310Сльське господарство становить до 25 ВВП в ньому зайнято до 50 економчно активного населення. Починаючи з 1960-х рокв виробництво сльського господарства почало рзко зменшуватися, причин для цього деклька посуха, зниження цн на харч, урядов реквзиц, вдплив робтникв до нших галузей економки. Ранше Нгеря була великою мрою самостйно у забезпеченн себе харчами, але з стрмким зростанням чисельност

населення вимушена великою мрою покладатися на мпорт. Какао та каучук дин експортн культури. Приблизно 18 територ крани вкрита лсами, крана посда необхдний потенцал для розвитку лсово промисловост, але вирубка лсв перешкоджа становленню ц галуз. Грничовидобувна та обробна промисловсть становлять близько половини ВВП, в них зайнято близько 6 економчно активного населення.

Безперечним лдером в даному сектор нафтовидобувна промисловсть. В пвденному район крани та Гвнейськй затоц розвдан та експлуатуються основн родовища нафти. Нгерйська Нацональна нафтова корпораця спввласником всх нафтовидобувних компанй, що дють у кран. Видобування нафти коливаться залежно вд рвня цн на свтових ринках. В значних клькостях видобуваються олово, вапняк та природний газ.

Незважаючи на зростання виробництва, обробна промисловсть лишаться в значнй мр дрбносерйною. Основна галузь легка промисловсть, але контрабанда мпорту пдрива . Попит на електроенергю поки що перевищу виробництво. Бюджет Нгер прямо залежить вд нафтового експорту в роки, коли тримаються висок цни на нафту, торгвельний баланс позитивний, з зниженням попиту на нафту знижуться рвень усього експорту.

В економц Нгер, що сильно залежить вд конюнктури свтового ринку, пану ноземний каптал Велика Британя, США, ФРН. У 1980-90-х роках рвень промислового виробництва постйно пада. У звязку з браком валютних коштв на закупвлю сировини, напвфабрикатв та запасних частин багато пдпримств закривалися, сотн тисяч робтникв звльнено. Спостергаться тенденця до приватизац державних пдпримств. Склад експорту нафта та нафтопродукти 95, решта переважно какао та каучук.

Географя експорту США 35, таля 6, Франця 6. Склад мпорту машини, транспортне обладнання, промислов товари, харч, продукця хмчно промисловост. Географя мпорту США 14, Велика Британя 11, Нмеччина 10, Франця 8, Ндерланди 5. Зовншнй борг у 1999 роц становив 29 млрд доларв США. Залзниц 3504 км 1987, автомобльн дороги 108 тис км, головн морськ порти

Лагос та Порт-Харкорт. Незважаючи на прибутки, як Нгеря отриму вд експорту нафти, рвень життя населення надзвичайно низьким, постйно зроста безробття. Туризм не набув у Нгер великого розвитку, незважаючи на вс намагання уряду зробити цю галузь економки прибутковшою. Про причини цього можна судити з наступного уривка з туристичного путвника q Нгеря найбльша за чисельнстю населення бльше 100 млн чоловк крана

Африки одна з найблагополучнших за африканськими стандартами в економчному вдношенн. Це не туристична держава, хоча тут, як у Кен Танзан, чудов нацональн парки. Проте, якщо вропець вируша до Нгер, майже завжди це бзнесмен, що ма за мету врегулювання длових справ. Нгерйська грошова одиниця називаться найра, длиться на 100 кобо. Вивозити з крани та ввозити нацональну валюту дозволяться на суму не бльше 50 найр тобто менше 1 долара

США за поточним ринковим курсом. ноземну валюту ввозити можна без обмеження. При взд належить заповнити валютну декларацю, яка ма заврятися при визд свдчити, що людина не вивозить. Ставлення нгерйських митникв до цього документу перодично мняться то вони майже не звертають на нього уваги, то по прикордонних пунктах проходить кампаня боротьби за посилення валютного контролю. В Нгер дють два курси найри, офцйний та паралельний.

Офцйний був зафксований на початку 1994 року на рвн 22 найри за долар з тих пр не мнявся. Паралельний курс за той самий час знизився з 47 до тепершнх 81 найри за долар. Комерцйн банки та обмнн пункти в крупних готелях працюють за паралельним курсом, а офцйний призначений для розрахункв у зовншньоторгвельних операцях. Нгеря крана суворого валютного контролю. Розрахунки у вльно конвертованй валют тут не дозволен, неофцйний обмн грошей вважаться карним злочином.

Мняти грош слд у банках або крупних готелях, вигднше за все американськ долари та фунти стерлнгв. Нгеря типовий представник слаборозвинених кран Африки, з усма характерним ознаками ц групи багатоукладний характер економки, низький рвень розвитку виробничих сил, вдсталсть промисловост, сльського господарства, соцально нфраструктури залежне положення в систем свтового господарства, периферйний характер капталзму. Наявн основн риси бльшост кран, що розвиваються бднсть, перенаселення, величезний рвень безробття,

величезна заборговансть розвиненим кранам. 2. 3. ПДСУМОК Зставляючи загальн характеристики обох кран, а також аналзуючи деяк нш показники, можемо видлити ряд радикальних вдмнностей мж ними за цлим рядом аспектв 1. Географчний. Швеця розташована у Пвнчнй вроп, частина крани заходить за полярне коло, що обумовлю надзвичайно суворий клмат. Нгеря розташована у субекваторальному пояс.

2. Територальний. Територя Нгер приблизно вдвч перевищу територю Швец. 3. Демографчний. В Нгер, подбно до бльшост слаборозвинених кран, вдбуваться швидке зростання населення, за останн 10 рокв воно зросло бльш нж на 15 млн чоловк. Тим часом у Швец вдбуваться характерна для кран Захдно вропи депопуляця. Кльксть населення Нгер бльш нж у 12 разв перевищу кльксть населення

Швец. 4. Нацональний. Шведи майже монолтна, однордна наця, частка нших нацональностей в населенн крани становить близько 5. Нгерйська наця складаться з понад 250 етнчних груп, що причиною мжнацональних конфлктв, громадянських вйн та перешкоджа нацональнй дност. 5. Урбанзаця. Рвень урбанзац у Швец надзвичайно високий понад 80, сльське населення розселене нервномрно, що пояснються несприятливими для сльського господарства ландшафтними та клматичними умовами.

Нгеря вдзначаться надзвичайно низьким рвнем урбанзац 25, густина населення, незважаючи на несприятлив для сльського господарства клматичн умови у великй частин територ крани, довол рвномрною. 6. Спецалзаця економки. Швеця ндустральна крана з часткою сльського господарства у ВНП близько 4, тим часом як Нгеря сльськогосподарська крана. Сльське господарство Швец нтенсивним, Нгер екстенсивним.

Крм того, в економц Нгер присутн елементи традицйно економки. 7. Спввдношення експорту та мпорту. Основна частина мпорту Швец сировина, а експорту готова продукця тим часом для Нгер спввдношення протилежне, основну частину експорту становить нафта. Проте через перенаселення та мжнацональн проблеми, а також нестйксть полтичного режиму рвень життя

нгерйцв не може бути суттво покращений за рахунок прибуткв вд експорту нафти. Решта вдмнностей мж двома дослджуваними кранами буде зясована у наступних роздлах. ПОКАЗНИКИркШВЕЦЯНГЕРЯКльксть населення19958, 8 млн111, 3 млнТериторя, тис. кв. км. -450000 924000 1. ВНП на душу населення198777, 74, 4199568, 74, 52. Середньорчний рвень зростання ВНП на душу населення. 1965-19891, 80, 21985-1995-0, 11, 23.

Середньорчний рвень зростання ВВП1965-1980-6, 11980-19901, 8-0, 41990-1995-0, 11, 64. Середньорчний рвень зростання продукц сльського господарства. 1965-1980-1, 21980-19900, 92, 21990-1995-1, 92, 35. Середньочний рвень зростання продукц промисловост. 1965-1980-13, 11980-19903, 1- 2, 11990-1995-0, 7-1, 26. Середньорчний рвень зростання продукц обробно промисловост.

1965-1980-14, 67. Середньорчний рвень зростання виробництва послуг. 1965-1980-7, 61980-19901, 0-0, 41990-1995-0, 14, 58. Частка продукц сльського господарства у ВВП. 1965-54198046119952469. Частка продукц промисловост в ВВП. 1965-13198037401995325310. Частка продукц обробно промисловост в ВВП. 1965-61980258199523911.

Частка виробництва послуг у ВВП. 1965-33198059321995661812. Значення ндексу людського розвитку.19930, 9330, 40013. Тривалсть життя. 198577511995795314. Коефцнт смертност немовлят. 1980799199548015. Неписьменнсть серед дорослих. 1985 5581995 66916. Питома вага учнв у вдповднй вковй груп початкова освта.

1980 ж.97141980 ч. 96341993 ж. 100821993 ч. 1003817. Питома вага учнв у вдповднй вковй груп середня освта. 1980 ж. 9351980 ч. 83121993 ж. 10061993 ч. 991218. Питома вага учнв у вдповднй вковй груп вища освта. 1980311199338-19. Енергоспоживання на душу населення. 198049331391994572316220.

Промислов викиди вуглекислого газу на душу населення. 19808, 61, 019926, 60, 9 3. АНАЛЗ РВНЯ СОЦАЛЬНО-ЕКОНОМЧНОГО РОЗВИТКУ Розгляньмо детальнше дан, наведен в таблиц. 3.1. ВНП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ 1. ВНП на душу населення. Валовий нацональний продукт ВНП один з узагальнюючих статистичних показникв, що використовуться в систем

нацональних обрахункв. Виража кнцев результати економчно дяльност представникв дано крани незалежно вд мсця хнього перебування на територ крани або поза межами. У 1987 роц ндекс ВНП для Швец дорвнював 77,7 , а для Нгер 4, 4 . Такий величезний розрив зрозумлим, якщо врахувати кльксть населення та рвень економчного розвитку обох кран. У 1995 роц для Швец цей показник 68, 7 , тобто значно нижчим за рвень 1987 року,

а для Нгер становить 4, 5, тобто незначно вищим. Проте це свдчить про позитивн зрушення в економц Нгер, позаяк населення за цей час зросло бльш нж на 20 млн чоловк, якби рвень виробництва лишався незмнним, ВНП на душу населення повинен був бути стотно меншим. водночас простежуться падння рвня ВНП на душу населення у Швец. 2. Середньорчний рвень зростання ВНП на душу населення. У 1965-89 роках ндекс становив для

Швец 1, 8, а для Нгер 0, 2. Це цлком вдобража темпи розвитку шведсько високорозвинено економки, тим часом як у Нгер, що пережила в цей перод цлу низку полтичних криз та громадянську вйну, рвень зростання надзвичайно низьким. Проте для пероду 1985-1995 рокв спввдношення зовсм нше ндекс для Швец становить 0, 1 свдчення стагнац в економц, для Нгер, уряду яко вдалося частково стаблзувати ситуацю в кран ,

1, 2. 3. 2. ДИНАМКА ЕКОНОМЧНОГО РОСТУ 3. Середньорчний рвень зростання ВВП. Валовий внутршнй продукт ВВП явля собою сукупну ринкову вартсть всього обсягу кнцевого виробництва товарв та послуг як у матеральному, так в нематеральному виробництв за певний статистичний перод в нашому випадку за рк. За 1965-80 роки для Нгер цей показник становить 6, 1 , даних про Швецю нема. У 1980-1990 роках для Швец 1, 8, а для

Нгер, де економка була паралзована полтичними негараздами 0, 4. Проте в перод 1990-95 рокв ситуаця знову змнються середньорчний рвень зростання ВВП Швец становить 0,1 , а Нгер, де вдбуваються конструктивн зрушення, 1, 6. 4. Середньорчний рвень зростання продукц сльського господарства. Сльське господарство Швец нтенсивного типу, максимально використову технку та науков технолог працю

переважно на внутршнй ринок. Його продукця на 90 задовольня потреби крани. Тим часом у перенаселенй Нгер, де бльше половини населення стражда вд голоду, сльське господарство екстенсивного типу, використову найпримтивнш технолог потребу постйно розбудови. Для пероду 1965-80 рр рвень зростання продукц сльського господарства Нгер становить 1, 2 , даних для Швец нема. У 1980-90 роках у

Швец вн становить 0, 9, у Нгер 2, 2. У 1990-95 роках у Швец цей показник ма значення 1,9 , а в Нгер 2,3. Сльське господарство Нгер спроможне хоча б частково забезпечувати потреби населення, кльксть якого постйно зроста, лише за рахунок ноземно допомоги у вигляд фнансв, технки та технологй. 5. Середньорчний рвень зростання продукц промисловост.

Швеця краною з високим рвнем ндустралзац, а в Нгер рвень розвитку промисловост надзвичайно низький. У 1965-80 роках, коли промисловсть у кран, яка щойно позбулася статусу колон, тльки виникала, рвень зростання продукц промисловост Нгер дорвнював 13,1. Для Швец даних нема. У 1980-90 роках для Швец вн становить 3,1 , а для Нгер, -2,1 причини цього стрмкого падння перелчен вище.

Для 1990-95 рокв показники для Швец 0,7 , для Нгер 1,2. Якщо Нгеря втрача свй промисловий потенцал внаслдок розладу у полтичному, соцальному та економчному житт крани, то Швеця планомрно трансформу його, спецалзуючи свою економку у рамках диного вропейського економчного спвтовариства. 6. Середньорчний рвень зростання продукц обробно промисловост. На жаль, ми мамо дан тльки для Нгер за перод 1965-80 рокв рвень становить 14, 6.

Це, знов-таки, пояснються бурхливим розвитком промисловост в кран з економкою колонального типу, який вже в наступний перод 1980-90 припинився. 7. Середньорчний рвень зростання виробництва послуг. Сфера послуг посда велике значення в структур економки розвинених кран. Водночас вона важливою статтею прибутку кран, що розвиваються, якщо вони мають необхдн природн або рекреацйн ресурси, щоб розвивати ндустрю туризму. В перод 1965-80 рокв в

Нгер рвень зростання виробництва послуг становив 7,6 створються туристична галузь економки, для Швец даних нема. В 1980-90 роках для Швец рвень 1,0, для Нгер 0, 4. Нарешт, в 1990-95 роках для Швец рвень зростання виробництва послуг становить 0, 1 , а для Нгер, яка знову намагаться зробити туризм прибутковою галуззю економки, 4, 5. 3.3. СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА 8. Частка продукц сльського господарства у

ВВП. Сльське господарство Швец працю переважно на забезпечення потреб власно 8,8-мльйонного населення, тому частка його продукц у ВВП порвняно невелика. Тим часом Нгеря яскраво вираженою сльськогосподарською краною. У 1965 роц для Нгер ця частка становила 54 перод бурхливого розвитку промисловост, для Швец даних нема. У 1980 роц для Швец 4, для Нгер, де практично зруйнована промисловсть,

61. У 1995 роц частка продукц сльського господарства у ВВП Швец сяга 2, а в Нгер, де вдбудовуться промисловсть, становить 46. 9. Частка продукц промисловост в ВВП. У 1965 роц для Нгер частка становить 13, даних для Швец нема. У 1980 роц для Швец 37, для Нгер 40 - ц дв крани майже зрвнюються. У 1995 роц Нгеря порвняно сильно переганя Швецю для

Швец частка становить 32, для Нгер 53. Проте, якщо порвнювати за кльксними показниками, перевага Швец буде очевидною. До того ж, як ми побачимо дал, структура промисловост Швец та Нгер сильно вдрзняються 10. Частка продукц обробно промисловост в ВВП. Високий рвень розвитку обробно промисловост характерний для розвинених кран, тим часом як основну частину промисловост слаборозвинених кран становить, як правило, грничовидобувна.

Протягом 30 рокв частка продукц обробно промисловост в ВВП Нгер залишалася низькою в 1965 роц 6 , даних для Швец нема. В 1980 роц 8, тим часом як для Швец 25. У 1995 роц для Нгер 9, для Швец 23. 11. Частка виробництва послуг у ВВП. Як уже було зазначено вище, сфера послуг у Швец високорозвиненою становить вагому частку народного

господарства, тим часом як Нгеря тльки прагне до розбудови туризму. Туризм транспортн перевезення основними галузями сфери послуг у Нгер через вдсталсть основно маси населення. У 1965 роц частка виробництва послуг у ВВП Нгер становила 33 , для Швец даних нема. У 1980 роц у Швец 59 , у Нгер 32 - рвень залишаться майже незмнним, проте це пояснються не стабльнстю, а навпаки

величезними темпами падння промисловост порвняно з зменшенням виробництва послуг. У 1995 роц частка виробництва послуг у ВВП Швец досяга 66, а в Нгер 18. 3. 4. РВЕНЬ ТА ЯКСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ 12. Значення ндексу людського розвитку. ндекс людського розвитку це комплексний показник, що публкуться у Звт про Людський Розвиток Програмою розвитку ООН. Розраховуться цей ндекс з урахуванням багатьох соцальних,

демографчних, культурних показникв. На приклад ндексу людського розвитку очевидна вдмннсть мж Швецю та Нгерю. Для Швец у 1993 роц значення ндексу 0, 933 одне з найвищих у свт, для Нгер в 0,400 . Це не найнижчий показник, проте перевага Швец бльш нж у 2 рази довол промовистою. Дал ми розглянемо поодинц основн показники, що складовими частинами ндексу людського розвитку. 13. Тривалсть життя. Тривалсть життя в кран не можна вважати пропорцйною

рвнев розвитку, проте певн закономрност все-таки снують. В розвинених кранах середня тривалсть життя в приблизно в пвтора рази бльша, анж у слаборозвинених. Що ж до кран Африки, то величезна дитяча смертнсть, епдем в тому числ епдемя СНДу, вйськов конфлкти та надзвичайно низький рвень розвитку охорони здоровя зумовлю тут найменш в свт показники тривалост життя. У 1985 роц очкувана тривалсть життя при народженн в

Швец становила 77 рокв, а в Нгер 51 рк. У 1995 вдповдно 79 53 роки. 14. Коефцнт смертност немовлят. В 1980 роц для Швец цей коефцнт становив 7, для Нгер 99. Катастрофчний рвень смертност немовлят у Нгер пояснються вдсталстю медицини, абсолютною нентегрованстю до сльсько мсцевост, де мешка 80 населення крани, жорстокими звичаями тощо. Мжнародн органзац охорони здоровя, мс Червоного Хреста та постйна гумантарна допомога вд розвинених

кран не достатньо ефективними у боротьб з цим явищем. В 1995 роц коефцнт у Швец дорвню 4, а в Нгер 80. 15. Неписьменнсть серед дорослих. В розвинених кранах, як правило, частка неписьменних серед дорослого населення надзвичайно низькою не бльше 5. У слаборозвинених кранах вона бува набагато бльшою, проте це не абсолютним показником, позаяк у деяких кранах, що розвиваються, освтня система охоплю майже все населення.

В Нгер, втм, частка неписьменних серед дорослих надзвичайно висока. Якщо у Швец вона постйно нижчою за 5, то в Нгер збльшилася з 58 у 1985 роц до 69 у 1995-му. Слабка освтня система крани не в стан дати освту величезнй клькост сльського населення, що мешка подекуди у важкодоступних районах, говорить 250 рзними мовами та далектами живе за традицйними звичаями. 16. Питома вага учнв у вдповднй вковй груп початкова освта.

Початкову освту отримують практично вс дти у розвинених кранах переважна бльшсть дтей у кранах, що розвиваються. Проте у слаборозвинених кранах Африки для бльшост з них на трьох класах початково школи освта закнчуться. Крм того, порвнюючи цей показник для жнок та чоловкв, можна судити про становище жнки в суспльств. У 1980 роц питома вага учнв у вковй груп, що вдповда початковй освт, у Швец була для жнок 96, для чоловкв 97. У Нгер вдповдно 140 та 34.

У 1993 роц у Швец питома вага учнв у цй вковй груп досяга 100 як для жнок, так для чоловкв. В Нгер ж спввдношення мняться 84 жнок 34 чоловкв. 17. Питома вага учнв у вдповднй вковй груп середня освта. Середня освта обовязковою для дтей в розвинених кранах, а в слаборозвинених, до яких належить Нгеря, охоплю вдносно невелику кльксть людей вдповдно вково групи.

Так, у 1980 роц у Швец питома вага учнв у вковй груп, що вдповда середнй освт, була 93 для жнок 83 для чоловкв. У Нгер вдповдно 5 12. Це пояснються раннми шлюбами нгерйських двчат, хньою залученстю до сльськогосподарських робт, небажанням сльських жителв отримувати середню освту. У 1993 роц питома вага для Швец становить 100 жнок 99 чоловкв, тобто середню освту здобувають практично вс дти, що належать до вдповдно вково групи. Тим часом у

Нгер змн майже нема 6 для жнок 12 для чоловкв. 18. Питома вага учнв у вдповднй вковй груп вища освта. Рзниця мж двома кранами, як ми аналзумо, особливо вдчутною в показниках, що стосуються вищо освти. В 1980 роц питома вага учнв у вковй груп, що вдповда вищй освт, у Швец становила 31, у Нгер 1. У 1995 роц показник для

Швец пдвищуться до 38, а в Нгер наближаться до нуля. Невелика кльксть майбутнх спецалств, чи навчання може бути реально оплачене державою або спецальними фондами, отриму освту за кордоном. 3. 5. СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГ 19. Енергоспоживання на душу населення. Цей показник для Швец на порядок приблизно в 35-40 разв вищим, нж для

Нгер. Це можна пояснити умовами способом життя переважно бльшост населення Нгер, яка практично не потребу використання енергоносв, вдсталстю транспортно системи, промисловост тощо. У 1980 роц для Швец кльксть спожито енерг на душу населення становила 4933, а для Нгер 139. У 1994 вдповдно 5723 та 162. 3. 6. ЕКОЛОГЧНА БЕЗПЕКА 20. Промислов викиди вуглекислого газу на душу населення.

Промисловсть Швец набагато бльш розвиненою за промисловсть Нгер. Можна сказати, що для Нгер, враховуючи територю, рвень розвитку економки, клмат та природн умови, проблема забруднення навколишнього середовища промисловими викидами вуглекислого газу не такою, що загрожу добробуту нац. Тому Нгеря практично не вжива заходв для боротьби з забрудненням його скорочення пояснються зменшенням клькост пдпримств-забруднювачв.

Тим часом Швеця витрача на програми екологчно безпеки величезн кошти. Тому у Швец кльксть промислових викидв вуглекислого газу на душу населення зменшилася вд 8, 6 тон у 1980 роц до 6, 6 у 1992. В Нгер за цей самий перод ця кльксть зменшилася вд 1,0 тони до 0, 9 тони. 4. ВИСНОВОК Порвняльний аналз соцально-економчного розвитку Швец та Нгер, здйснений у цй робот, допомг зясувати цлий ряд спльних та вдмнних рис, що характеризують

економку цих двох кран. Ста цлком очевидно, що обидв крани стоять на рзних щаблях соцально-економчного розвитку належать до рзних груп кран Швеця до розвинених кран, Нгеря до слаборозвинених. Проте ряд специфчних факторв, що ними Швеця та Нгеря вирзняються з-помж кран свох груп, да пдставу стверджувати, що вони не можуть обктивно репрезентувати вдповдн групи кран. Ан Швеця з специфчною моделлю економчного розвитку, що отримав назву

шведського соцалзму, ан Нгеря найбльш густонаселена, одна з найбагатших на природн ресурси водночас одна з найбднших кран Захдно Африки не типовими кранами для свох груп. Футурологи прогнозують настання в другй половин 21 столття епохи кран третього свту, коли слаборозвинен крани за клькстю населення, промисловим потенцалом та участю у мжнароднй торгвл займуть панвне положення у свт. Водночас попри вс консолдацйн, демократичн та соцально орнтован заходи захдновропейських держав

неможливо не помтити ознаки стагнац, кризи, що потроху охоплю цей регон. Депопуляця, зростання залежност економки кожно з кран вд загальновропейського ринку, приплив дешево робочо сили з кран третього свту усе це, можливо, призведе до скоро змни у спввдношенн розвинених кран та кран, що розвиваються у свтовому господарств. Для бльш грунтовного та вичерпного аналзу економки двох кран необхдно було б урахувати набагато бльше соцальних, економчних, полтичних аспектв.

Експортна спецалзаця, структура експорту та мпорту, соцальна, вкова, територальна та професйна структура населення, рвень безробття та багато нших показникв необхдн для вдтворення повно картини соцально-економчного розвитку. Проте тих показникв, як були врахован у цй робот, цлком достатньо для порвняння економки двох кран в загальних рисах. 5. СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ 1. Основи економчно теор. За редакцю проф. Мочерного С.

В. Тернопль, 1993. 2. Страны мира. Краткий политико-экономический справочник. Москва, 1987. 3. Экономикс. Макконнелл, Брю. Москва, 1997. 4. httpwww.worldstat.ru повн економко-географчн характеристики всх кран свту. 5. httpwww.travel.ru характеристика економки Нгер з погляду туриста. 6. httpwww.Geo2000.da.ru економка Нгер та Швец. 7. httpeconomics.ru росйський економчний сервер.

8. httpwww.nigeria.com центральний нтернет-сервер Нгер.