Берегової смуга (укр)

Характеристика берегово смуги Африки Берегова смуга мсце перетину суш з океаном. Берег це смуга земно поверхн що приляга до Земно берегово смуги, затоплються водами свтового океану, постйно завда впливу хвилювання та прибглому потоку. До не приляга смуга берега до морського дна вплив хвильових процесв називаться береговим схилом. Берегова зона сукупнсть берега пдводних. 777 тис. км. загальна протяжнсть земно кул.

Бухтов береги впаторя Лимани. Африка в основному видляють лиманно-лагунов утворення. Генезиспоходження та стадя еволюц утворенння берегово смуги. Осушлив припливн та вдпливи характеризують Пвнчну вропу Голандя оголення берега низинн , пщанн. В Африц також так берега. Меангри низинн, мулист, пщанн береги вкрит рослиннстю що затоплюються узбережжя

Мозамбк. Дельтов береги якщо гирло баготорукавне. Якщо гирло ма лйкоподбну форму естуар первинна. Острвн територ злиття, закривають дельту рчка робить багато нших. Пд час проходженння багаторукавне гирло рчки. Расов це затоплення морем долини грсько крани грськ долини. Тектончн рухи територя затоплються, полина . Море пдтоплю гирло рчки. Раси характеризують собою довг, вузьки глибоководн затоки.

Виникають в береках тектончних рухв опускання територ. вулканчн береги ендогенн. Коралов береги тепмературний режим, прозорсть води незначн глибини4-5 метрв. Африка Червоне море, Схдне узбережжя, Серединно-океанчн хребти. Фтогенн не спостергаються в Африц. Техногеннн вплив людини. Нервнсь прибережних районв сл.госп. розвиток, як промислов зони.

Розвиток портв пов язан з змною форми берегв, як будування стн, систем захисту узбережжя. Портова смуга порти-столиц найбльш Атлантика Лагос Нгеря, Монровя Лберя, Дакарт Сингал, Луанда ПАР. Протяжнсть портв 14 км. Пн. Африка. Розвинен берега чергуються Джигут, Бербера Найкрутш берега. Карта берегв П-ов до узбережжя виходять кристалчн щити абразивно-акумулятивн, бухтов.

Грськ системи, прибережн абразивно-денудацйн Касабланка, абарзивно-акумулятивно пляжев. Захдна частина рхтов дюни затоки лагуни. Виникнення пска пасати Сахара як основний мпортер пска. Гвнейська затока чергування абразино-акумулятивних абразивно-бухтових берегв. Лагунн зустрчаються меангров. Рчка Нгер найбльша за площиною вдкладання, акумуляця вулканчн береги. Клмат Пвденно Америки Клматичн поясиХарактеристикаЕкваторальнийВключа в себе

Амазонську низовину, Гванське нагр я, низ. Орноко, част. Тихоокеанського узб. сер. t 2428 С. Амплтуда добових сезонних коливань t незначна. Опади мають диферен. характер. Амазонська низовинв 1200 2000 мм за рк. х приносять пд зх. втри.СубекваторальнийБразильське нагр я, пд. част. Амазонсько низ нижня частина басейну Амазонки. Для нього характ. рисою сезоннсть, розподл опадв.

Перод дощв з грудня по травень, що пов язано з екват. мусоном. Max на переход вд вологого сезону до сухого t 2830 C. Пд сх. частка субекват. поясу дещо вологша. Кльксть опадв 400-1000 мм.ТропчнийОбл. вологого пасатного мус. клмату сх. пд.сх. Бразилбського нагр я к-ть опадв 2000-3000 мм. t липня 2527

С зниж. До24 С. Обл. вологого пасатного клмату. Рвнина Гран Чако. Це клмат посушливий. Влтку опади max 1500-2000 мм. Характерн найбльш амплтуди 1520 С Узб. Тихого океану до 30 пд. ш. це обл. берегових пустель напвпустель. К-ть опадв min . Пустеля Атакама 50 мм меньше сезонн амплтуди дуже незначн.СубтропчнийВд 30 пд.ш. на пд. окрани нагр я Вроу, басейн нижнього

Уругваю, мжрчча Парани Уругваю, сх. частина Пампи. Для лта характерн пн сх. мусони, а зимою циклончна дяльнсть. Лто жарке, зима м яка t 010 С, к-сть опадв 2000 мм сх 5000 мм зх Обл. пасивного субтропчного клмату зх. Пампа t зимою вд 0 С, пн. част. Пампи t лта 27 С, пд. част. 23,24 С. Мжрчча

Уругвая max t лта 45 С, t зими 15 С, ближче на сх. 710 С. Тихоокеанське узбережжя морський клмат вд 30 до 37 пд. ш. Лто прохолодне вдсутн опади. Зима волога t 812 С. Сезонн амплтуди незначн. Передкордильри, лтн опади 50-100 мм, сх. Сьри 2000 мм.ПомрнийВд 45 пд. ш. Патагоня диний посушливе тут мсце к-сть опадв 140 мм.

На зх. Тихоокеанського узб. до 300-400 мм. Max опадв зимою, t 04 С, t лта 1824 С. На крайньому пд. Тихоокеанського узб. помрний океанчний тип клмату к-сть опадв 3000-5000 мм. Max припада на зимнй перод циклони t зими 4 С м як зими, t лта 812 С. Берегова лня вропи Орограф. характеристикаГенетичний тип берегаУзб. Блого моря Пщан, абразивно-акумул. дельтов, льодовиково-тектончн, акумул. пляжев, тектонч. розчлен.

форди.Узб. Балтйського моряЛьодовик акумул. розчленован, аккумул. льодников, абразивно-акумул. бухтов, пщан ватов.Узб. Великобритан, ГренландЛьодовик тектончн форди, тектончного розчленування, абразивно-акумулятивн дельтов, абразивно-акумулятивн бухтов, акумулятивно-лагунн, лагунно-лиманн, пщан ватов, акумулятивн пляжев, абразивно-акумулятивно бухтов-тектончного розчленування. Узб. Середземного моряАбразивно-бухтов, акумулятивн пляжев, абразйн, тектончного розчленування, абразивно

акумулятивн дельтов, ерозйного розчленування, лиманн,естуарв, абразйно акумулятивно бухтов. Типи живлення рчок вропи ТипХарактеристикиНазва рчокВиключно дощове жив. з воднстю впродовж рокуХарактер. для р-нв помрного морского клм. з значною клькстю опадв рвномрним цлорчним х розподлом. Особл. багатоводн взимку коли за низьких t витрати води на випаровування мал. Деяк спад води влтку з випаров.Бльшсть рчок тече в добре розробленних долинах, ма незначн ухили русл,

розгалужену стку приток. Сприятлив для розвитку судноплавства. У грських районах режим рчок дещо ускладнений за рахунок додаткового надходження навесн талих снгв чи льодов. вод короткочасних павод. Псля лтнх злив. Темза, Лаура, низ. РейнаПереважно дощового жив з max стану навесн min кнець лта поч. осенХарактер. для р-нв з помрним перехдним клм. вд морського до континентант.

Розподл опадв на такий рвномр. Воднсть рчок ма виражену стку сезоннсть. Весняний max повязаний з таненням снгу весняними дощами. Влтку велика кльксть опадв випаровуться.Сх. вр. р-ни Одра, Всла, нн, Сава, Драва.Рычки з добре вираженим високим рывнем у зим весн. перод з межень в лткуЖивлення за рахунок пдземного стоку.Характерн для р-нв субтроп. середземн. клмату.

Витрати води влтку нижч взимку. Невелик рчки влтку пересихають або сильно млють. Меншою мрою зниження рвня властиве великим рчкам Середземн витоки яких почин. в горах. Тут в лтку грунтове живлення, доповнене дощовим. Навесн тал води гр.Ебра, Дуеро, Гвадана, Тахо, Гвадалквивер, Тбр.Переважно снговеХаракт. для Пн. бореальних р-нв помр. пояс. з тривал. залеган. снгов. покриву.

Середн. Альп, Феноск, Прен Печора, Днпр, Пн. Двна.Льодовикове Зх. вропаОсн. Перехд стоку, коли t . Взимку деколи стк зовсм припин.Рейн, Дунай, Рона, Одра, Всла ТЕКТОНКА ВРОПИ Тектончна одиницяОрографчна одиниця Корисн копалиниСх.вропейська платформаБайкальський щитЦокольн плато плоскогря, висок р-ни ускладнен формами водно-льодовикового рельфу. Озера тектончн льодовиково-тектончного походження, моренн гряди

Салногусельнья, Мансельнья Fe, Ni, U, слюдиУкранський щитПриднпровська височина приурочена до розривно тектонки долина Днпра тектон. Розчленована, Зх. щит а Сх. девонСиниклзи Прикаспйська, Печорська, МосковськаАнтиклзиНе чтко виражен, бо знвльован осадковими вдкладами, похил. плат. на Пд Пд. межа нечтко вираж.Складчат областКаледонська ниж. Калед.На Пд. Сканднавських гр,

Уельс Шотландське нагря, Пн. частина сландГерцинська верх. Калед.Вся територя середньо вропиFe област епгерцинських платформпростяг. у широтному напрям вд Атлантичного ок. до вр. Гронод. розривна тектонка нагря, низовини перекрив. морськ аккумул. вдкладиСвинцово-цинков та полметалев руди обл. герцинських спорудЦентр горотворення Центральний масив, вд якого вдгалужуться дв глки 1 схдна субширотна, доходить до

Карпат Тюрнгський Баварський лс, Франковський Швабський вальд 2 пвнчна Зх. Бретань, Корнуол, Пд. Пренейського п-ва контабрйський, Сьрра-Морена, Сьрра-Невада, берйський, Центральна Кордльра. Закн. бля Чешського масиву. Уранов руди Зх.вроп. платформаСиниклзиХарактерна велика к-ть морських вдкладв морськ трансгресс басейн ЛотарнгйКайнозойВ

Пд. вроп Альпйська зона в горотворен задян Пд. Герцинськ споруди. Альпи це центральна частина Альпйсько обл. складаться з хребтв. Вони генетично повязан переходять у склад. обл. Балканського п-ва Динара, Пнд, Пн. Албанськ Альпи грськ хребти Пелопонеса, хр. о-вв Кпр Крт. Вс передгрн частини в Альпах обл. знаход. в межах передгрських прогинв.

Природ. газ, нафтаАльпйсько-гмалайська складчатсть герцинськ. Каблучка Апеннського п-ва, о-ви Сардня та Сициля, Уральськ гори спочатку горотворення вдбув. В Сх. част. Утв. на мсц геосинклнального прогину складн гори, на Сх. бльш стар низьк Полметалев руди, нафта, газ Азя

Загальна характеристика Розташована у пн. Пвкул ,не перетинаться нульовим мериданом . Омиваться водами Тихого ,ндйського пн. Льодовитого океанв. Крайн точки ПН мис Челюскн Пд мис Пай Зх. Урал Сх. мис Дежньова Протяжнсть з Пн. На Пд. 8 500 км. З Зх. На Сх. S 43 мл. Км з островами, без островв 41.5 млн.

Км. Азя самою високою частиною свту середня висота 950м . Найвища точка г. Джомолунгма 8 848 м. Найнижча точка Туранська западина - 154 м Мертве море - 395 м Характеристика берегв Аз. Орогафя Тип БерегаМала Азя Абразивно - денудацйн,абразивно-акамулятивн, бухтовПд.Зхчастина Аравйського Абразивно - денудацйн,акамулятивн,пляжев ,пвострова гирла рчок

Тигрлагунн, коралов, алювальн , дельтов.Червоне море. кораловПвострв ндостан Сформован тектончними процесами, раси.Пн. Зх.узбережжя алювальн морськ рвнини , дельтов.Пднят длянк раси. рвнинн частини лиманн. Ганг Брахмапутрадельтов.Брахмапутра - равад скидов.Пвострв ндокитай,Малакаабразивн, алювальн , морськ рвнини , раси, абразивно - акмулятивн.Сх. Узб.Японськ ост-ви чергування акумулятивних узб.

Коре, пд. Зх Китаю. Раси, дельтов, алювально-морськх рвнинСх.Росскидов, абразивно - денудацйн .П-в Камчатка раси, абразавно - акамулятивн.Пн. Азя форди , дельтов. Характеристика клматичних поясв Пн. Америки. Клматичний поясОбластьХарактеристика АрктичнийПн. узбережжя Пн.Америки прилягаючи острови. Арктичн повтрян маси.

Сер. темп. счня 36 40С. Мнмальна над Гренландю 44 50. Лтом температура збергаться вд мна або близька до 0С. Переважа хмарнсть, тумани, снжн бур. СубарктичнийМайже вся Аляска, бльша частина Гудроново затоки пвнч Лабрадору. На берегах Тихого Атлантичного океанв клмат ма океанчн риси, а центральна частина характ. континентальнстю.

Сер. t счня континентально обл. 36С. Сер t счня в обл прилеглих до океану 16 20С. Сер. t липня 15 10С. Кльксть опадв до 500 мм. Поширена вчна мерзлота.Помрний1. Морського клматуПд. межа помрного поясу визн. за 40 пн.ш. на заход пдниматься в гору до грла р. Колумбя. Захдн циклонн втри. Сер. t счня 0С, лто прохолодне. Велика кльксть опадв, до 3000 4000 мм на рк.2. Континентального к.

Внутршня частина материка. Антициклональний стан атмосфери. t липня 20С. Природн явища сухов, бур, посухи, снгопади. Максимум опадв лтом.3. Мусонного к.Сер. t счня 5 10С пд 20С пн Сер. t липня 20С. Кльксть опадв 500 мм.СубтропчнийСередземноморського клматуШирока полоса вд п-ва Флорида до Калфорнйського п-ва. Зх. узб. Тихого океану, а також мж грськ западини

Кордильр волога зима, сухе лто. Взимку циклончна дяльнсть, сильн опади.Континентальний к. Значна частина Мссспсько низовини, Берегова Центральна рвнини рвномрне зволоження. Лтом тропчн повтрян маси, t липня 25 30С. Зимою вище 0С, на пд 16С. Циклони лтом викликають торнадо.Вологого к.Пд сх. частина поясу. Лтом морське тропчне повтря, що виклика сильн опади, зимою вдносно

холодне континентальне повтря.ТропчнийПустельного клмату.На пвдень вд 28 30С пн.ш. за виключенням самого крайнього пвдня Центр. Америки. Клматичн умови визначаються дю Тихоокеанського Атлантичного max. На пн зх. Мексики, п-в Калфорня клмат сухий. Протягом всього року майже нема опадв.Вологого клмату.

Схдна частина поясу. Зона пасатного фронту лтом проходить через Центр. Ам. сильн опади. Взимку вплив тихоокеанського повтря.СубекваторальнийКрайнй пвдень материку, починаючи вд Нкарагуа лежить в субекваторальному пояс. Лтом д екваторальний мусон, який приносить велику к-ть вологи з Тихого океану. На схили гр, повернут в сторону Карибського моря значну к-ть вологи приносить зимою

пн сх. пасат. В цй частин област незначна сезона рзниця температур. Природн зони Пн.Америки. Природна зонаТериторяОпади, ммtСрунтиРослиннстьТвариниАрктичн пустелБафнова земля, о-ви Девон, Елсмр, Гренландя700-800, зх. 300Суха супщана легкосуглинкова масаДомнують мохи, лишайникиБлий ведмдь, песець, ввцебикТундраПд частина островв пн. материка300-600-30 40С 0 5СБолотн тундрово-глейовОсока, полярн мохи, карликова береза.Карибу пн. олень, песець, лемнгЛсотундраВд

Лабрадора до гирла Макенз-20С 10CПдзолист глев-пдзолист грунтиЧорна бла ялини, осика, березаКарибу, бурий ведмдь, бобри, норка, куниця.Тайга500-600, низька випар.Рзк температурн контрастиМерзлотно-тайгов пдзолист, болотн, напвболотнЧорна бла ялина, бальзамнна пхта, н. хвойнвовк лось, чорний ведмдь, дикобраз.Зх. Приокеанчн хвойн лсиМж 52 43 пн. ш. на заход.до 500Бур лсов кислСкстинська ялинаВовк, олень, ведмдь грзл. нот.

Мшан лсиДерново-пдзолист опдзоленОсика, бальзамння тополяШироколистян лсиНа сход та пд вд мшаних л.1000-зх. 1500-сх.М яка зима 2 3СБур лсов, слабопдзоленДуб, каштан, клен, бук, тюльпанове дерево.Вргнськ олень, ведмдь, дикобразЛсо-степ а Власне лсо-степ б Пре-рВелик рвнини, внутршн плато Кордльер. Велик рвнини, плато Фрезер, Колумбйське. Центральн рвнини Зменшення зволоження 1100

Вдносно низьк t. Велика к-ть тепла. Вилугуван опдзолен чорноземи, сроземи лсов Брунземи Осика, береза, високо травна злаково-лугова рослиннсть. Трави Бзон, кайот, суслик, сурок ГризуниСтепи а типов степи б сух степиБльша частина Великих рвнин, пн-зх. Центр. Рвнин. На сх. вд Скелястих гр, бльша частина Колумбйського платоЗливи влтку до 500 до 400 Чорноземи звичайн.

Каштанов. Рзнотрав я, дерново-злакова рослиннсть, ковила. Злакова трав яна рослиннсть Гризуни, зм, бзонСередземноморськ лси чагарникиЗх. узбережжя вд 43 пн.ш. до пд кордонв СШАМалоВисокКоричнев сро-коричнев.Секво вчнозелен ггантськ, сосна, дуб.Мусон мшан лсиПлатоПдмонт, берегов низовини, сх Центр. рвнинЗначнЖовтоземи, червоноземи.Довго хвойна сосна, дуб, лани, кпарисиЧерепахи, попу га, комахиПустелЗх. узбережжя

Мексики, Мексиканське нагр яПрактично вдсутн, волога потрапля у вигляд росиПримтивн пустельн, червоно-бур.Ксерофтна рослиннсть. Кактуси, поодинок акацВчнозелен тропчн лсиКрайнй пд материка, Сьра-МадреСильне зволоженняБур тропчн фералти.Пальми, фкусиМавпи, зм, комахи.