Зміст
Вступ
1.Античні державиПівнічногоПричорномор'я
2.Державно-політичнийустрій та праводержав ПівнічногоПричерномор’я
Висновки
Списоквикористаноїлітератури
Вступ
Перші випадкивідвідуванняПівнічногоПричорномор'ягрецькимимореплавцямиприпадаютьна початок Ітис. до н.е. У першійполовині — серединіVI ст. до н.е. грекизасновуютьОльвію, наприкінціVI — Тіру, Ніконій(на Дністровськомулимані), Керкинітиду.Тоді ж у Південно-ЗахідномуКриму виникаєневелике іонійськепоселення.Можливо, воноіснувало доостанньоїчверті V ст. дон.е., коли вихідціз ГераклеїиПонтійськоїзаснували найого місціХерсонес. Удругій половиніVI ст. до н.е. виникаєбільшість містБоспору: Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекий, Тирітака, Фанагорія, Гермонасса, Кепі. Саме вцей час відбуваєтьсямайже суцільнеосвоєння місцевостінавколо цихміст, де з'являєтьсябагато поселень.Крім Херсонеса, більшістьзгаданих містзаснованівихідцями зрайону малоазійськогоміста Мілет.
КолонізаціяПівнічногоПричорномор'ябула частиноютак званоїВеликої ГрецькоїколонізаціїVIII-VI ст. до н.е. Вонавизначаласярядом причин, найголовнішаз яких — відноснеперенаселення, коли всі землів материковійГреції буливже розподілені.«Зайві» людизмушені булишукати кращоїдолі в іншихмісцях, не такщільно заселених.Греки — засновникипівнічнопричорноморськихміст були восновній своїймасі хліборобами, частково — торговцями, ремісникамий ін. На ранньомуетапі свогобуття на новійбатьківщинівони займалисясільськимгосподарством- сіяли пшеницю, ячмінь, просо, розводили сади, заводили худобуй т.п. Інші їхнізаняття — ремесло, торгівля — булидругорядними.Отже, грецькаколонізаціяПівнічногоПричорномор'ямала спочаткуаграрний характер(хоча, звичайно, деякі колоністипокидали Греціюз інших причин,- наприклад, випробувавшипоразки у військовихі соціально-політичнихконфліктах).Варто підкреслити: термін «колонізація»у цьому випадкутреба розумітилише як господарськеосвоєння грекамиПівнічногоПричорномор'я, причому мирне, оскільки там, де вони осідали- на морськихі лиманнихузбережжях- тоді ніхто непроживав.Новозаснованіколонії незалежали відміст — метрополій, хоча й підтримувализ ними добрівідносини, навіть укладалиугоди щодовзаємногосприяння вторгівлі, наданнярівних правгромадянамобох полісів, мали з нимиєдині культий літочислення.
Колонії восновномуґрунтувалися, мабуть, упорядковано, коли ще в метрополіїобирали абопризначаликерівника групиколоністів- ойкиста. Намісці закладаннянового містарозмежовувалисяділянки підбудинки йсільськогосподарськітериторії, приділялисямісця для культовихі суспільнихпотреб. Однакіноді колонізаціямогла мати йстихійнийхарактер.
Переселенціосвоювали, посуті, тількинешироку (приблизно5-10 км) смугу морськогой лиманногоузбережжя. Томувони аж ніякне могли ушкодитив чомусь кочівникампричорноморськихстепів. Виключеннящодо цьогопредставляютьХерсонес, біляякого жилитаври, і деякіміста АзіатськогоБоспору, поручіз якими жилиплемена синдіві меотів. Алебудь-яких свідченьпро сутичкиміж колоністамий аборигенамими не маємо.
1. Античнідержави ПівнічногоПричорномор'я
ОсвоєннягрецькимипереселенцямиузбережжяПівнічногоПричорномор'явідбувалосяпоступово, уцілому в напрямкуіз заходу насхід. VI ст. до н.е.взагалі булочасом установибільшостіпівнічнопричорноморськихдержав. Кожназ них мала власнуісторію, алеоскільки всівони тісновзаємодіялиз античнимсвітом, а такожз варварськимоточенням, уїхньому розвиткупростежуєтьсябагато загального.Майже тисячолітняісторія цихдержав ділитьсяна два більшихперіоди й кількаетапів.
Перший періодтривав віддругої половиниVII і приблизнодо серединиЙ ст. до н.е. Вінхарактеризувавсятісними культурнимий економічнимизв'язками якз материковоюГрецією, такі з навколишнімиплеменами, яківизначалисявідносноюстабільністюзагальноісторичногорозвитку. Уматеріальномуй духовномужитті колоністівабсолютнодомінувалиеллінськітрадиції, завдякичому цей періодможна умовноназвати грецьким, або еллінським.Треба, проте, мати на увазі, саме в цей часстворюєтьсяБоспорськадержава, доскладу якоговвійшли нетільки еллінськіполіси, розташованінавколо Керченськоїзатоки, а й племеназгадуванихвище синдіві меотів. Цедає підставувважати Боспоргреко-варварськоюдержавою, правителіякого були, напевно, місцевогопоходження.Характерно: варваризаціямайже не відбиласяна культурій побуті населеннябоспорськихміст і їхніхсільськихокруг. Взагалікількістьварварів середжителівпівнічнопричорноморськихантичних колонійбула незначною.
На архаїчномуетапі першогоперіоду (другаполовина VII — початок V ст.до н.е.) на ПівднінинішньоїУкраїни відбуваєтьсястановленнядержав, починаютьсяїхні активніконтакти ізгрецькимимістами СхідногоСередземномор'я, зокрема Іонії.Типової є землянковаяжитлова забудовабільшостіпівнічнопричорноморськихполісів, хочавже в VI ст. до н.е.у найбільшіз них будуютьсяхрами (Ольвія, Пантікапей), формуютьсякомплекси агори(площа, навколоякої розміщалисяадміністративні, суспільнібудинки, магазина, культові площі, вівтарі й т.п.).Зароджуютьсяремесла, промисли, розвиваєтьсяторгівля, виникаємонетна справа.Починаютьсяв цілому мирніконтакти грецькихпереселенцівз навколишнімиплеменамикочівників.Античні містав VI ст. до н.е. щене мали укріплень(їхні залишки, датовані кінцемVI — початком V ст.до н.е., виявленілише в Тиритаці).
На другому- класичному- етапі першогоперіоду (початокV — друга третинаIV ст. до н.е.) починаєпоступовийрозквіт держав; міста розростаютьсяй здобуваютьвид, звичайногодля античнихполісів з розвинутоюназемною, утому числіжилою, забудовою.У них зводятьсямонументальніспорудження, оборонні зміцненняй вежі. Уводитьсякарбуваннявласної монети.Підсилюютьсяторговельіі культурнізв'язки з античнимсвітом. Так, можливо, приблизнов середині Vст. до н.е. Ольвіювідвідав «батькоісторії» — Геродот(підстави длятакого припущеннядає аналіз йогорозповіді проскіфськогоцаря Скіле, щомав в Ольвіївласний палац).Античніпівнічнопричорноморськіміста непогановідомі в метрополіях, вони згадуютьсяв різних джерелах.
Наприкінцідругої третиниIV ст. у розвиткуантичнихпівнічнопричорноморськихдержавахспостерігаєтьсянедовговічнакриза, викликанаголовним чиномзовнішньополітичнимифакторами(зокрема, розпадомВеликої Скифіїй експансієювійськ ОлександраМакедонського: античні джерелазгадують під331 р. до н.е. облогуОльвії військамиполководцяОлександра- Зопиріона).Відтоді починаєтьсяостанній етапеллінськогоперіоду життяміст ПівнічногоПричорномор'я- елліністичний(остання третинаIV — середина Йст. до н.е.), щоспочатку позначаєтьсямаксимальнимекономічнимрозвитком, підйомом сільськогогосподарства, ремесел, торгівлі, культури вцілому. Протевже із другоїполовини III ст.до н.е. (на Боспорі- пізніше) поступовоназріває криза.Агресія скіфіву ЗахідномуКримі, пересуванняварварськихплемен у НижнєПобужжя й Подніпров'яприводять дозанепаду античнихміст — їх основноїекономічноїбази. Ольвіязмушена булаплатити данинурізним місцевимцарям, зокремаСайта-фарну, а в II ст. до н.е.навіть попадаєтьсяв напівзалежністьвід кримськоїМалої Скифії.
Другий великийперіод історіїантичних державПівнічногоПричорномор'я- так званийримський (серединаЙ ст. до н.е. — 70-тіроки IV ст. н.е.) — характеризуєтьсянасампередвходженнямТіри, Ольвії, Херсонеса доскладу римськоїпровінції — Нижньої Мезії.Цей періодпозначавсянестабільністювійськово-політичноїситуації, певноїварваризацієюнаселення, натуралізацієюгосподарства, частковоюпереорієнтацієюкультурно-економічнихзв'язків. ДержавиПівнічногоПричорномор'ястали для Римськоїімперії своєріднимбар'єром переднатиском кочовихплемен на їїсхідні границі, які проходилипо Дунаю. Спостерігаєтьсядеякий економічнийпідйом Тири, Херсонеса, Боспору, їхнякультура потрохуроманізується.
У другомуперіоді існуванняантичнихпівнічнопричорноморськихміст і їхніхокруг можнавиділити триосновні етапи.Перший починаєв середині Йст. до н.е., колиполітика цихміст поступовопереорієнтуєтьсяна Рим. Спочаткуримські військаз'являютьсяна північномуузбережжіПонту, але прицьому їхнєвтручання вмісцеві справи, зокрема в Боспорій Херсонесі, досить відчутне.Вони допомагаютьантичномунаселенню вйого боротьбіпроти навколишніхплемен. До цихчасів належитьі відомий похід, здійсненийу його сутичкахзі скіфамиПлавтієм Сильваном(63 р. н.е.) — правителемНижньої Мезії.Разом з тимпівнічнопричерноморськідержави в II ст.н.е. конфліктувалине тільки зварварами, ай з римлянамий навіть міжсобою (Боспорі Херсонес).Незважаючина такі, здавалосяб, несприятливіобставини, економіка цихдержав поступововиходила ізкризи. Відроджуєтьсясільська округаОльвії, виникаєзначна кількістьнових поселеньна Боспорі.Функціонуютьсільські округиХерсонеса йТіри (частинанаселенихпунктів цихокруг належала, мабуть, варварам, однак вони тежпрацювали наекономікуантичних міст).Поруч із сільськимгосподарствомзначного розвитку- особливо вХерсонесі йБоспорі — здобуваютьремесло й промисли(солеваріння, засолюванняриби, виноробство).Активізуютьсяторговельнізв'язки ізсеверопричорноморськими, малоазійськими,італійськими, западнопричорноморскимимістами.
Другий етапохоплює часвід серединиII по серединуIII ст. н.е., коли вТирі, Ольвії, Херсонесі, Хараксі розміщаютьсяпостійні загониримських військ, а самі ці містапідкоряютьсяНижньої Мезії.У певній політичнійзалежностівід Рима перебуваєй Боспор. В умовахвідносноївійськово-політичноїстабільностіекономікапівнічнопричорноморськихдержав досягаєнайвищогорозвитку.
Третій — останній- етап починаєтьсяіз другої половиниIII ст. н.е., коли зметою захистуграниць Римськоїімперії відготів гарнізониримських військбули виведеніз ПівнічногоПричорномор'яв Подунав'я.Навали кочівників, зокрема готовий, фактично знищилисільські округи.Майже всі античнідержави остаточноприпинили своєіснування в70-х роках IV ст. підударами гунів.Вижили тількиХерсонес іПантікапей, які згодомувійшли доскладу Візантійськоїімперії.
2.Державно-політичнийустрій та праводержав ПівнічногоПричорномор’я
Північнопричорноморськіполіси булирабовласницькимидемократичнимиабо аристократичнимиреспубліками, де раби, жінкий іноземці немали правгромадянства(правда, за більшізаслуги передполісом іноземцяммогли надаватитакі права).Найвищимиорганами законодавчоївлади булинародні збори(«народ») і рада.Народні збори, у якому бралиучасть всіповноправнігромадяни, вирішувалипитання зовнішньоїполітики, оборони, грошовогообігу, забезпеченнянаселенняпродуктамихарчування, надання привілеївкупцям, цивільнихправ якимсьособам і т.п.Рада готовилаті або іншіпитання дорозгляду назборах, контролювавдію виконавчоївлади, перевірявділові якостікандидатівна державніпосади. Виконавчавлада складаласяз різних колегій- магістратурабо окремихслужбових осіб- магістратів.Звичайно найбільшимиправами користувалисяколегії архонтів, які скликалонародні збори, керували іншимиколегіями, стежили застаном фінансів
Існувалиспеціальніколегії, якізаймалисявинятковофінансовимиабо військовимисправами (колегіястратегів), торгівлею(колегія агораномов), благоустроємміста (колегіяастиномів) іін. Окремі магістратикерували конкретнимиміськими заставами(гимнасіархи, глашатаї, секретарі, жерці й т.п.). Діялий судові установи, які складалисяз декількохвідділів. Усудочинствібрали участьсудді, свідка, часом у державно-політичномужитті відбувалисязміни. Так, полісиБоспору Кіммерійськогов 480 р. до н.е. об'єдналисяпід владоюАрхеанактидіву єдине Боспорськецарство, хочай після цьогозалишалисяпрактичносамостійнимиу своїх внутрішніхсправах. А колив перших сторіччяхнової ери Херсонес, Ольвія й Тіруввійшли доскладу НижньоїМезії (див. вище), вони теж зберігалимісцеве самоврядування.
Античнарабовласницькацивілізаціятією чи іншоюмірою впливалана життя численнихосілих та кочовихплемен, якінаселяли північнеПричорномор'я.Причому найважливішуроль відігралигрецька колонізаціяпричорноморськихземель і утвореннягрецькихміст-колоній.
Перше поселеннягрецьких колоністівз'явилося щев VII ст. до н. е. наострові Березаньбіля гирлаДніпро-Бузькоголиману. В VI ст.до н. е. вже булозасновано рядміст: на березіБузького лимануОльвію, в Криму— Феодосію, Пантікапей.У V ст. до н. е. виникаютьХерсонес, Тірата ін. Свогорозквіту ціміста досягаютьу V— IV століттяхдо н. е., післячого починаєтьсяїх занепад. УIII ст. н. е. міста-колоніїна територіїПівнічногоПричорномор'явступають уперіод загальногорозкладу, щопривів черезсто з лишкомроків до їхостаточноїзагибелі.
Грецькіміста-колоніїПівнічногоПричорномор'ямало чим відрізнялисявід метрополії.Важливе місцев економічномужитті Ольвії, Херсонеса таінших містзаймали землеробствоі скотарство.Значну рольвідігравалоремісничевиробництво.Інтенсивнорозвиваласязаморськаторгівля.
До панівноїверхівки належалисудновласники, купці, господаріремісничихмайстерень, землевласникита ін. Існувалаі значна верствавільних землеробів, ремісників, дрібних торговців, основну Масуексплуатованихстановили раби.їхня працявикористовуваласяяк у ремісничомувиробництві, так і в сільськомугосподарстві, на розробкахсолі, в домашньомугосподарстві.Крім того, рабистановилизначну частинуекспорту.
Державнийлад грецькихміст Причорномор'ястворювавсяна тих самихзасадах, що йполітичнийустрій античнихполісів Греції.За формою правлінняці міста булидемократичнимиабо аристократичнимиреспубліками, причому, якщов V—ІІ століттяхдо н. е. тут переважавдемократичнийелемент, топочинаючи зІ ст. до н. е. основніпосади опиняютьсяв руках невеликоїгрупи аристократичнихсімей, демократичнареспубліказамінюєтьсяаристократичною.
Найвищиморганом державноївлади в містахпівнічногоПричорномор'ябули народнізбори. Значнуроль в управліннівідігравалатакож радаміста — органвлади, якийдіяв постійно.Вона обираласянароднимизборами і являласобою виконавчувладу. Третьоюланкою міськогоуправліннябули виборніколегії — магістратуриабо посадовіособи — магістрати, які очолювалиокремі галузіуправління.Вони займалисяфінансами, роботою судовихустанов, військовимисправами.Найвпливовішоюсеред міськихмагістратурбула колегіяархонтів. Питаннямиоборони відаладуже авторитетнаколегія шестистратегів.Правовимипитаннямизаймаласяколегія продиків- юридичнихрадників. Агораномита астіноминаглядали запорядком умісті, за станомдоріг і громадськихбудівель. Особливаувага приділяласяфінансовимсправам, якимизаймалисявпливові посадовіособи, і регулюваннюгрошовогообігу.
В античнихмістах-державахпівнічногоПричорномор'яфункціонувавсуд. Так, в Ольвіїсуд складавсяз кількох відділів, кожен з якихзаймався своїмисправами. Воснову правагрецьких містпівнічногоПричорномор'ябуло покладеноправову системуафінськоїдемократії, разом з тим направовий розвитокміст певнимчином впливализвичаї і традиціїмісцевих племен, які були включеніу сферу впливуцих міст-державабо проживалипо сусідствуз ними.
Висновки
Загальнакриза рабовласництвав II-ІІІ ст. н.е.позначиласяй на долі античнихдержав ПівнічногоПричорномор'я, економічнийзанепад якихпочався в першійполовині III ст.н.е. Скоротилисяторговельнізв'язки, зменшиласятоварністьсільськогогосподарствай ремесла, івідповідноскоротилисяприбутки міст, які зазнавалибільших фінансовихтруднощів.Відбуваласяпоступованатуралізаціявсього господарства.Проте в містахПівнічногоПричорномор'яв соціально-економічномурозвитку цьогоперіоду проходилий позитивніпроцеси. Роботарабів поступововитісняласяроботою залежнихлюдей, подібнийдо колонівРимської імперії.Однак в 40-х рокахIII ст. н.е. у ПівнічнеПричорномор'явторглисьготські племенай міста в результатіекономічногопослабленняне змогли захиститисебе. Гуннськанавала IV ст. н.е.привела доостаточноїзагибелі античнихдержав ПівнічногоПричорномор'я, що збігласяіз крахом всієїрабовласницькоїсистеми господарства.
Списоквикористаноїлітератури
Бойко В. Історія України. – К., 1999.
Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів до ХХ ст. – К., 1999.
Борисовский П. Древнейшее прошлое человечества. – Л., 1979
Гладилін В. Поселення – мільйон років // Наука і культура: Україна: Щорічник. – К. – Вип. 20. – 1986
Кормич Л. Історія України. – Харків, 2001.
Кравченко С. Археологія та стародавня історія України. – К., 1989
Полонська-Василенко Н. Історія України. – К., 1993.
Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1993.