Вступ
перекладанглійський газетний скорочення
Насьогоднішній день англомовна преса займає особливе місце у світовомуінформаційному просторі. Обсяг текстів англомовних ЗМІ значно перевищуєаналогічний обсяг на інших мовах. Тематика публікацій в англійській періодиціохоплює не тільки внутрішні проблеми країни, а й область зовнішніх відносин ітому постійно перебуває в тісному контакті з іншими мовами. Це сприяє активнійвзаємодії слів і словосполучень, появі та поширенню нових фразеологізмів. Насторінках англійських ЗМІ використовуються різні виразно-зображальні засоби,серед яких особливе місце займають фразеологізми, або фразеологічні одиниці.Фразеологічний фонд сучасної англійської мови відрізняється багатством ірізноманіттям, і кожен аспект його дослідження заслуговує на особливу увагу.
Актуальністьтеми дослідження полягає в наступному: активний вплив засобів масовоїінформації на формування, зміну і розвиток суспільної свідомості є очевиднимфактом, що визнається як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, томувивчення лінгвістичних проблем (вживання та переклад фразеологічних одиниць, щознаходять своє місце в англійській пресі), пов'язаних із взаємодією людини іпреси, викликає значний інтерес.
Метароботи: проаналізувати структурно-граматичні особливості фразеологічних виразіванглійської мови, що застосовуються в газетно-публіцистичному стилі.
Щобдосягнути поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1)розкрити поняття та значення фразеологізму в англійській мові;
2)визначити структуру фразеологічної одиниці;
3)проаналізувати особливості вживання ідіом в газетно-публіцистичному стилі;
4)розглянути особливості перекладу фразеологічних одиниць;
5)дати визначення поняттю трансформації фразеологізмів у англомовних текстахпубліцистичного стилю та розглянути її типи.
Об'єктомдослідження виступають тектси англійських періодичних видань, а також праціросійських та українських вчених-лінгвістів, які присвятили свої праці вивченнюособливостей вживання фразеологізмів в англійській пресі та їх перекладу.
Предметдослідження: фразеологічні одиниці.
Длявирішення поставлених завдань застосовувалася комплексна методика дослідженняматеріалу, що включає порівняльний аналіз публікацій з питаннями фразеології таперекладу; ідентифікаційний аналіз – для виявлення структури англійськихфразеологізмів; дискурсивний аналіз – для встановлення особливостейфункціонування ФО в текстах англійської преси; прагматичний аналіз – длявиявлення та опису функціонального призначення ФО в сучасній англійській пресі.Під час дослідження використовувався метод відбору, порівняння тасистематизації фразеологізмів.
Теоретичната практична цінність роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бутивикористані для подальших і глибших досліджень у перекладознавстві, а також унавчальному процесі під час підготовки лекцій з лексикології, теорії перекладу,стилістики та ін.
Роботаскладається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел тадодатків.
1.Фразеологія в англійській мові
1.1Поняття та значення фразеологізму в англійській мові
Останнімидесятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такоїуваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона щеперебуває у стані «прихованого» розвитку, то нині можна сказати, що фразеологіяпо праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленнюфразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавцівяк М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова,О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень,а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів[6, c. 21].
Ухарактеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить ізтого, що «більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. Усистемі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не яквільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займають постійнімісця в традиційних формулах». З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанськогопро те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такіміркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на дватипи: не відтворювані і відтворювані.
Першийтип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо впроцесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення незберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполученняі речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такісловосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо утому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваністьвластива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям,приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як напредмет фразеології, так і на її обсяг [1, с. 5].
Улінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з нихне знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, щовизначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Цяскладність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важковстановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них безвинятку.
Внашому ж дослідженні ми розглядаємо фразеологізм як окрему, самостійну одиницюмови, здатну, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати зіншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматичнукатегорія, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.
Фразеологічніодиниці (далі – ФО) мови можуть вивчатися у різних аспектах, але вихідними,визначальними завжди будуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, щоробить фразеологізм фразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови.Цілком зрозуміло, що для розкриття диференціальних ознак, як і самої сутностіфразеологізму, необхідно їх розглядати у зіставленні, порівнянні з іншимиодиницями мови – словом, словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їхриси.
Фразеологізм– це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційнимиознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічнезначення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії [19, с. 80].Визначення диференційних ознак ФО дає підстави встановити обсяг предметафразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійніодиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і яктакі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова,щораз у в процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовніодиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремимисловами також і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністюсвоєї семантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливостіФО зближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічнівідношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції,наприклад: to kick the bucket – померти; it takes the biscuit – одержати приз,зайняти перше місце; to be on high ropes – бути в гарному настрої [10, с. 51].
Фразеологічніодиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку зіншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами,словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісноїкомунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надаютьйому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.
Фразеологічнаодиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражатиспільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цихмовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця іслово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різнійприродній основі. Значення фразеологізму може співвідноситися із значеннямслова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що «фразеологічнезначення», на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, щоі становить істотну особливість фразеологічної семантики [1, c. 5].
Говорячипро спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразовопідкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Цяспільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм ісловосполучення – роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполученнящоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, тофразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично.Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування,волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів ісловосполучень.
Утворенняфразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес,викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується іспирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії,уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.
Отже,фразеологізми і слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можнахарактеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення таздатністю виконувати синтаксичні функції.
Розглядаючифразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність таекспресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості івідрізняють сталі звороти від слів.
Спробуємоз’ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За висловом В.М. Мокієнка,підґрунтям цього феномену є «здатність створювати наочно-чуттєві образипредметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв’язку зконтекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеологізаціївиявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явищаматеріальної дійсності, пов’язані з життям людини» [13, с. 62].Фразеологізми, що підлягають аналізу в даному дослідженні, досить образні.Колір, лексеми на позначення якого входять до складу ФО, що аналізуються, безпосередньовпливає на людські відчуття.
Надумку Л.П. Сміта, експресивність, притаманна фразеологізмам, відіграє вмовленні не останню роль: «ідіоми особливо потрібні в емоційному, схвильованомумовленні: образність та метафоричність надають їм виразності, енергії».Англійський фразеолог також додає: «вони [ідіоми] виконують необхідну функцію вмові. Ця функція полягає … в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракціїдо відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за всев динамічних відчуттях людського тіла» [16, с. 162]. Автор писав: "…хотя наши идиомы содержат… метафоры и сочетания из популярной европейскойжизни, тем не менее, их образы по, существу национальны в характере…Национальная речь и национальноеI искусство рождаются из почвы, являющейсяродиной деревень, полей и пастбищ, и это к ней мы должны время от временивозвращаться для пополнения их силы".
1.2Структура фразеологізму
Уструктурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, аобов'язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми– не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступаютьслова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати іпоза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму неадекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути. Так, фразеологізмам, як ісловам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворюватисамостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди іззначенням «померти» – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – toturn up one's toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий);the naked truth – the sweet lie (гірка правда – солодка брехня) [11, с. 15].
Природафразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу – складна і суперечлива.З проблемою стійкості ФО пов'язане питання фразеологічного прототипу. На думкуВ.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших.Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, українськиймовознавець М.П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантичнастійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість – це об'ємінваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їхвідтворюваність в готовому вигляді [11, с. 43]. Пояснити це визначенняможна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли вонорегулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьохконтекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполученняслів. З цим пов'язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовніодиниці, сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО. В.М. Мокієнкотакож стверджує, що більшість фразе6ологізмів були вільними сполученнями.
Наприроду компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядаютьскладові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлятьпереважну більшість, визнають слівну природу компонентів.
Незважаючина те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чиінакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вонинаділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічновжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічнаодиниця пов'язує термін «нарізнооформленість». Поняття «цілооформленість» та «нарізнооформленість»були запропоновані ним. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є «цілооформленістьслова і нарізнооформленість фразеологізму». Під нарізнооформленістю слідрозуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що їїскладові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичномуоформленні всіх складових елементів [18, с. 52]. У ході процесупереосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появіфраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять доскладу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними таекстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – це повнеабо часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чифразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливішітипи переосмислення – це порівняння, метафора та метонімія.
Порівняннята метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності.Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціаційна основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за всеу вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений,багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується ісловосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення івживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, щовикликали їх до життя.
Іншимтипом переосмислення є метонімія. Воно також слугує для створення образності.Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образністьта експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості івідрізняють сталі звороти від слів.
Говорячипро значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої тазовнішньої форми, які О.О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявніі у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення.Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв,говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикоюпереосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичноюструктурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття «значенняфразеологізму», фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плануфункціонування фразеологізмів і слів.
Отже,як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сумазначень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховуватинадслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чичастково переосмислене їх значення.
Ученісвідчать про можливість перетворення на слова фазеологічних зрощень,наголошуючи, що «збагачення словникового складу… мови фразеологічними одиницямийде чотирма шляхами: творення складних слів; творення омонімів і нових значеньслів; творення нових слів; творення нових фразеологічних одиниць» [10, с. 53].
Самаструктура фразеологізму як окремо оформленої одиниці зумовлює і такі способитворення інновацій, що роблять можливою фразеологічну деривацію – вичленуваннязі складу фразеологічної одиниці одного з її компонентів, який потім починаєсамостійно вживатися в мові й набуває значення, раніше властивого всьомуфразеологізму в цілому. За свідченнями вчених, «універбація об’єднує ті випадкивласне фразеологічної деривації, в яких реалізуються морфологічні способисловотворення – зрощення і словоскладання».
2.Вживання ідіом у сучасній англійській пресі
2.1Особливості вживання та перекладу англійських ідіом
Фразеологізмианглійської мови – одна з універсалій мовлення. В них знаходимо відображенняісторії народу, своєрідність його культури та побуту. У фразотворенні величезнуроль відіграє людський фактор, тому що переважна більшість фразеологізмівпов’язана з людиною, різними сферами її діяльності. Ш. Баллі стверджував: «Віковічнанедосконалість людського розуму виявляється також і в тому, що людина завждипрагне одухотворити усе, що її оточує. Вона не може уявити собі, що природамертва та бездушна; її уява постійно наділяє життям неживі предмети, але це щене все: людина постійно наділяє предмети зовнішнього світу рисами тапрагненнями, властивими її особистості».
Приперекладі фразеологізмів та ідіом рідною мовою, потрібно підбирати вислови тамовні кліше, які відповідають саме менталітету та культурі мови перекладу. Зокрема,в нашому випадку, потрібно в деяких моментах порівнювати особливості викладутексту в публіцистичному стилі українською та англійською мовами. Питання профразеологію як лінгвістичну дисципліну було вперше поставлене видатнимрадянським лінгвістом професором Є.Д. Поливановим. В.В. Виноградоввиділив три типи фразеологічних одиниць:
1.Фразеологічні зрощення або ідіоми – немотивовані одиниці, які виступають якеквіваленти слів: to go between (бути посередником), a quiet wedding (негучневесілля), to be dead with cold (промерзнути до кісток).
2.Фразеологічні єдності – мотивовані одиниці з єдиним цілісним значенням, якевиникає із злиття значень лексичних компонентів: horn of plenty (повна чаша),to rise to the occasion (бути на висоті), to do somebody proud (надавати честькомусь).
3.Фразеологічні сполучення – звороти, в яких в одного з компонентів фразеологічнопов’язане значення, яке виявляється лише у зв’язку з чітко визначеним коломпонять та їх мовних значень. Наприклад: набирати страху, давитися зі сміху.
Дотрьох типів фразеологічних одиниць Н.М. Шанський додав ще один:фразеологічні вирази: То share one’s last shirt with somebody – поділитисяостанньою сорочкою. If you run after two hares, you will catch neither – якщопоженешся за двома зайцями, жодного не спіймаєш.
Передтим, як почати розгляд газетно-публіцистичного стилю, необхідно одразузауважити, що газетно-інформаційні тексти рідко перекладаються для друкуповністю та в чистому вигляді. При цьому переклад замінюється більш короткимреферативним викладом [17, с. 216].
Матеріалигазетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів.Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статтіта замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет іперекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями такихматеріалів.
Газета– засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторіючитачів. Так як газету зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись (вметро, за обідом, після роботи і т. п.), то існує необхідність подаватиматеріал стисло, але повідомивши всю необхідну інформацію.
Загальнакартина англійської преси досить різноманітна, починаючи від серйозних видань ідо «жовтої преси».
Перекладачмає розуміти зміст газетного заголовку та вміти гарно та правильно йогопередати з мови оригіналу на мову перекладу. Адже для заголовків англійськихгазет характерним є і те, що заголовок може мати подвійний зміст, так яккомбінація слів підбирається таким чином, що за змістом можна зробити абсолютнопротилежні переклади, тому дуже важливо відчувати цей нюанс. Наприклад,заголовок «Milk drinkers are turning to powder» можна перекласти як «Люди, щоп'ють молоко, перетворюються на порошок», хоча, звичайно, правильно перекладзвучить так: «Люди, які полюбляють молоко, починають вживати сухе молоко».
Взагалі,так як автори статей намагаються привернути увагу читача і зробити так, щоб вінтаки прочитав сам матеріал, то заголовки часто не передають зміст статті, анавпаки, бувають зовсім в незначній мірі пов'язані з нею. Тому основнаінформація знаходиться у підзаголовку. Це значно полегшує роботу перекладача,адже не завжди вдається перекласти газетний заголовок з першого погляду, так якабо бракує інформації, або заголовок можна перекласти декількома, абсолютно непоєднаними між собою за змістом, способами.
Перекладачповинен постійно пам'ятати про особливості вживання часових форм в заголовках.Сучасні британські газети використовують неперфектні часи. Коли мова йдетьсяпро дію, яка вже відбулась, але в недалекому минулому, то використовуєтьсятеперішній час, така форма ніби наближує читача до певних подій: MARY GRACEDIES, 80. ROYAL FAMILY QUITS. При перекладі на українську мову такихзаголовків, якщо дія на момент публікації закінчилась, то переклад робиться уминулому часі, за виключенням тих заголовків, де необхідно зберегти дієслівнуформу. Past Simple використовується в заголовках, якщо в самому заголовку єобставина часу, або читачу добре відомо, що дія відбулась в минулому. Дляпозначення майбутнього часу в заголовках часто використовується інфінітив.
Щеоднією проблемою при перекладі газетних заголовків є різні скорочення.Скорочення, що їх можна зустріти в пресі, можна розділити на кілька груп [7, с. 146].
Першаі найбільш чисельна група включає в собі скорочення назв партій, організацій,різних посад:
(FBI-FederalBureau of Investigation = ФБР, NAM = National Association of Manufacturers – Національнаяасоціація підприємців = НАП. Gov == Governor; D. A, == District Attorney; Sen.= Senator; Rep. = Representative.
Такождуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій: U.N. ==United Nations; NATO == North Atlantic Treaty Organization та багато інших.
Приперекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил: по-перше,багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент вукраїнській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладачможе подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант.Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть писатисьоднаково, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій:
РМ =Prime Minister або ж Police Magistrate [7, с. 146].
Дослідникивідмічають, що в газетній лексиці є велика кількість власних назв: назворганізацій, закладів, топонімічних назв. А також широко використовуютьсягазетні кліше [3, с. 256]. Це «готові формули», які або вказують наджерело інформації: according to well-informed sources, або є просто політичнимиштампами: generation gap; vested interests.
Специфікугазетно-інформаційних матеріалів складають вже вищезгадані кліше, а такожфразеологізми. Суспільно-політичний стиль більше ніж будь-який інший стиль єнаближеним до художньої літератури. В суспільно-політичних текстах, статтях,оглядах широко використовується образна фразеологія. Характеризуючисьметафоричністю, вона надає висловлюванню виразності, яскравості, своєрідності.За способом перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділитина чотири групи:
1)Фразеологізми, що мають повний аналог в українській мові і повністю калькуютьсяпри перекладі: a domino effect – ефект доміно;
2)Фразеологізми, які частково не співпадають по образності з українськими: to buya pig in a poke – купити кота в мішку;
3)Фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється: to hang fire – призупинитироботу;
4)Фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою: to cut no ice – нічогоне добиватись.
Перекладфразеологізмів – це особлива проблема, адже передати їх дослівно зазвичайнеможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси – необхідністьїх розгляду, як єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенніможе спричинити зникнення атмосфери звичних читачу образів. Техніка передачіфразеологізмів вже давно розроблена, перекладач має їх розглядати, як єдинесемантичне ціле і намагатись відшукати в мові перекладу аналог – фразеологізм,бажано з тим же ступенем семантичної зв'язаності. Якщо такого еквіваленту вмові перекладу не існує, потрібно понизити ступінь семантичної єдності ізамінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. Приперекладі фразеологізмів в сучасному газетно-інформаційному тексті перекладачмає бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація іконтамінація фразеології. Один з найпростіших прикладів деформації є неповнотаскладу. В такому разі при перекладі, якщо перекладач віднайшов еквівалент, вінмає відновити принцип неповноти, інакше кажучи, обірвати приказку в текстіперекладу таким чином, щоб зберігти семантику оригіналу [2, с. 96].
Вгазетно-інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни,терміни-синоніми, скорочені терміни. Один і той же термін може бутиперекладений по-різному, в залежності від ідейної направленості тексту, в якомуйого було вжито. Терміни, що зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі,відносяться, в першу чергу, до політичної номенклатури, економіки таміжнародних відносин, а обсяг речення направлений на те, щоб не ускладнюватисприйняття читача, тобто зазвичай довгі та розгорнуті складнопідрядніконструкції уникаються [15, с. 54].
Щеоднією особливістю, яка притаманна англійському газетно-інформаційному стилю – цепереплетення книжної лексики та розмовної мови.
Середвсіх текстів газетно-публіцистичного стилю найбільш сухими та діловими по стилює повідомлення та статті інформаційного характеру. Точність при перекладі такихстатей досягається шляхом синтаксичної перебудови речень.
Отже,переклад газетно-публіцистичного стилю характеризується певними специфічнимиособливостями, які перекладач обов'язково повинен враховувати при перекладі.
2.2Трансформація фразеологізмів у текстах публіцистичного стилю та її типи
Публіцистичногостилю властиві дві основні функції, що зливаються одна в одну, – інформаційна іекспресивна. Журналіст повідомляє про факти і дає їм оцінку. Взаємодія цих двохфункцій і визначає вживання слова в публіцистиці. У порівнянні з іншимифункціональними стилями (окрім художнього та розмовно-побутового), частказасобів і способів досягнення експресивності є досить високою в публіцистичніймові. Не випадково характеристику публіцистичного стилю зазвичай обмежуютьописом специфічно експресивних засобів.
Функціявпливу (експресивна функція), найважливіша для газетно-публіцистичного стилю,обумовлює гостру потребу публіцистики у виразних засобах. Тому публіцистиказапозичує з художнього стилю практично всі засоби, наділені експресивністю.Найважливішою лінгвістичною ознакою газетно-публіцистичного стилю є тіснавзаємодія і взаємопроникнення експресивних, емоційно-мовних засобів тастандартних, широко вживаних у даному стилі мови, засобів. За словами В.Г. Костомарова,основним конструктивним принципом мови газети є діалектичне поєднання стандартута експресії. [9, с. 90].
Фразеологічнізвороти, прислів'я, приказки та крилаті вирази є обов'язковим стилістичнимкомпонентом мови газети, важливим джерелом експресивно-емоційної насиченості,істотним засобом реалізації конструктивно-стильових особливостей газетної мови.Вони надають газетному тексту певну впливову силу, допомагають створюватиспецифічну образність. Вони здатні не тільки висловити відповідну думку більшцілісно, а й передати своєрідне ставлення, оцінку. Наприклад, приказка: товктиводу в ступі (to beat the air) виражає більше експресивності, оцінку, ніжзвичайне словосполучення: займатися пустою справою (to do something in vain).
Авторможе вибрати з синонімічних засобів вираження те, що найбільше відповідаєзмісту висловлювання, його меті і завданням, характеру тексту. При цьому вибірфразеологізму чи афоризму зі зниженим, розмовним або, навпаки, художнімзабарвленням обумовлює вживання й інших мовних засобів.
Заголовкиматеріалів у періодиці – одні з найважливіших її елементів. Від їх характеру таоформлення багато в чому залежить «обличчя» видання. Заголовки допомагаютьчитачеві ознайомитися з номером, швидко отримати уявлення про зміст йогоматеріалів, вибрати головне і цікаве, дати уявлення про тему. Ефективністьгазетного тексту багато в чому визначається його заголовком, тому що «Дослідженняпсихологів показують, що близько вісімдесяти відсотків читачів приділяють увагутільки заголовкам» [12, с. 44]. Газетний заголовок являє собою важливийкомпонент газетної інформації. Його основною метою є залучення уваги читача донайбільш важливої і цікавої частини повідомлення: заголовок, як правило, нерозкриває до кінця зміст статті, стимулюючи читача ознайомитися іззапропонованим матеріалом. Таким чином, щоб виконати своє основне призначення,тобто зацікавити і навіть заінтригувати читача, заголовок повинен бутимаксимально помітним і таким, що запам'ятовується. Як помітні, що звертаютьчитацьку увагу газетних заголовків, широко використовуються фразеологізми.
Публіцистизвертаються до фразеологічних запасів рідної мови як до невичерпного джереламовної експресії. Проте вживання фразеологізмів у звичайній формі з притаманнимїм значенням не завжди дає потрібний ефект. З метою створення художнього ефектупубліцисти вдаються до трансформації фразеологізмів.
Устилістичних цілях фразеологізми можуть вживатися як без змін, так і втрансформованому вигляді, з іншим значенням і структурою або з новимиекспресивно-стилістичними властивостями. Найчастіше під трансформацієюрозуміється будь-яке відхилення від загальноприйнятої норми, закріпленої улінгвістичній літературі, а також імпровізована зміна векспресивно-стилістичних цілях.
Якщоаналізувати класифікації трансформації фразеологізмів різних авторів, можназробити висновок, що лінгвісти не мають єдиного погляду на способитрансформації фразеологічних одиниць. Класифікації значно відрізняються одинвід одного. Жодна класифікація не є вичерпною. Це свідчить про недостатнювивченість питання трансформації фразеологізмів у лінгвістиці.
Всітрансформації можна розділити на 4 загальні групи:
1)семантичні трансформації,
2)лексичні трансформації,
3)синтаксичні трансформації,
4)морфологічні трансформації
5)словотворчі трансформації.
Присемантичних трансформаціях відбувається наповнення фразеологічного обороту новимзмістом при збереженні його лексико-граматичної цілісності. Наприклад, внаступному заголовку «How Isabella proved her face is still her fortune at 50» поєднуютьсядва семантичних плана англійського виразу «her face is her fortune».Актуалізується як фразеологічне значення фразеологізму «всі її багатство тількив красі», так і пряме значення його компонентів «обличчя – джерело її багатства»,оскільки мова йде про Ізабеллу Росселліні, яка є рекламним обличчям косметичноїкомпанії
Досемантичних трансформацій також відносять явище дефразеологізаціі. Згідно А.Г. Назаряну,дефразеологізація – це явище, при якому фразеологізм у результаті виникненнянових самостійних значень в його компонентах втрачає основну ознакуфразеологічності [14, с. 220]. Чим віддаленіший зв'язок між старим,вихідним і новим значенням компонента, тим активніше проходить процесдефразеологізаціі.
Зодного боку, дефразеологізація шокує несподіваним прочитанням вихідногофразеологізму, бентежить адресата, обманюючи його первинні асоціації, і томурозрахована на максимальний прагматичний ефект.
Длянаочності наведемо приклад, проаналізований Є.О. Вітковською [4].
Carolhas always been a black sheep in the class: her parents were Afro-Americans.
Фразеологічнаодиниця a black sheep фіксується словниками у значенні «a person considered tohave brought discredit upon a family or other group; a bad character».Дефразеологізація здійснюється за рахунок вживання в підрядному реченнііменника Afro-Americans, яке є евфемізмом, що позначає чорношкіре населенняАмерики. Таким чином, компонент black в складі фразеологізму та, як наслідок,другий компонент фразеологізму, набувають вихідне, пряме значення.
Цікавийцей приклад і з точки зору перекладу, так як фразеологізм a black sheep має вукраїнській мові функціональний еквівалент біла ворона, що співпадає занглійським виразом за значенням, але він має іншу образність. Хоча обидвафразеологізми побудовані на позначенні тварини, що відрізняється за кольоромвід представників свого виду, вони антонімічні по компоненту (чорна – біла).Це, на перший погляд, не дає можливості здійснити дефразеологізацію, зберігшизміст англійського контексту. Але перекладачі передають англійськийфразеологізм зазначеним еквівалентом і зберігають вихідний контекст, що змінюєхарактер гри слів оригіналу: Керол стала в класі білою вороною, бо її батькибули афро-американцями. (П. Ігнатенко)
Потрібновідзначити, що визначальне значення при виявленні семантичних перетворень маєконтекст.
Прилексичних трансформаціях семантика фразеологізму може набувати нові смисловівідтінки в результаті більш-менш істотних змін в компонентному складі ФО, прицьому синтаксична структура фразеологізму залишається без змін.
Доданого типу трансформацій відносять прийоми заміни та перестановки компонентівФО.
Наприклад:The rapid global economic downturn has rekindled fears that Japan may beslipping back into a deflationary cycle.
У ФОkindle the flame – запалити полум'я, відбувається лексична заміна другоїчастини ФО. Це робиться для того, щоб створити більш тісний зв'язок семантикиФО з тематикою тексту.
Найбільшчисленні і різноманітні синтаксичні трансформації ФО, які призводять доподовження, скорочення або зміни синтаксичної структури фразеологізму. Доданого типу трансформацій відносять: редукцію (еліпсис); додавання(вклинювання) компонентів; зміна комунікативного типу речення; парцеляції;контамінацію; алюзію.
Редукція– це скорочення структури ФО, опущення значущих елементів. У більшості випадківу ФО зі структурою словосполучення опускається дієслово, так як воно, будучиструктурним стрижнем дієслівних фразеологізмів, не несе основного тематичногонавантаження, і, отже, його редукція не представляє небезпеки для семантикифразеологізму.
Наприклад:The Republicans deaf ear is a preexisting condition (словникова форма даного ФО– to fall on deaf ears) There is one silver lining for Sadler: the injury doesnot appear to be career threatening (словникова форма даного ФО – every cloudhas a silver lining).
Доеліпсу відноситься також усічення фразеологізму – редукція початкових абокінцевих елементів багатокомпонентної ФО, коли виникає незавершена, відкритаконструкція. Особливо часто усічення використовується при цитуванні. Наприклад,відоме англійська прислів'я «There's as good fish in the sea as ever came outof it» дуже часто використовується в усіченому вигляді: «There's as good fishin the sea».
Додаваннякомпонентів можливе в будь-якій частині ФО – на початку, в кінці або в середині(в цьому випадку говорять про вклинювання). При додаванні компонентіввідбувається «прирощення смислу, і саме доданий компонент бере на себе основнеемоційне та експресивне навантаження, оскільки завдяки своїй новизні інесподіванці він не прогнозується читачем».
Наприклад:Tourism is a goose that not only lays a golden egg, but also fouls its ownnest. We come up against an emotional blank wall, a dead end. Випадкиоказіональної зміни комунікативного типу висловлювання ФО нечисленні івключають в себе в основному перетворення розповідних речень у питальні. Вонинайчастіше використовуються в заголовках для залучення уваги читачів істимулювання їхнього інтересу.
Наприклад:Is there really as good fish in the sea?
Парцеляціяявляє собою особливий прийом перетворення ФО, що полягає в тому, що елементифразеологізму розділяються комою або крапкою. Цей прийом використовується дляпосилення експресивності ФО, хоча використовується він нечасто. Парцеляцієюособливо виділяється і підкреслюється найбільш важлива інформація.
Наприклад:They welcomed the law. With open arms.
Підконтамінацією розуміють «стилістичний прийом, який встановлює синтаксичне ісмислове поєднання двох і більше ФО завдяки втраті компоненту як мінімум одногофразеологізму» [5, с. 80].
Наприклад:There is enough of a consensus that they have begun to tackle the next steps: (…).
Уданому випадку відбувається контамінація двох англійських фразеологізмів: totackle a problem – битися над будь-якої завданням, to take steps – вживатизаходів.
Підалюзією розуміється «вираз, натяк, за допомогою згадки загальновідомогореального факту, історичної події, літературного твору. Визначальним при алюзіїє смисловий зв'язок між конвенціональними та модифікованими фразеологічнимиодиницями, який досягається за умови збереження глибинної семантикиконвенціональної ФО. Крім того, може зберігатися синтаксична структура або хочаб один з загальнозначущих та зафіксованих у словниках компонентів ФО.
Застосуванняданого прийому має свою специфіку. По-перше, від автора вимагається мовнамайстерність для того, щоб майстерно «завуалювати» ту чи іншу паремію.По-друге, з використанням алюзії пов'язаний певний ризик, адже «адекватнедекодування сенсу повністю залежить від читацької проінформованості – відзнання джерела алюзії і заміщення нею змісту» [8]. З іншого боку, ефект відцього прийому може бути особливо яскравим і сильним, адже читач, розгадавшинатяк автора, отримує емоційний заряд, задоволення від проведеної розумовоїроботи.
Доморфологічних трансформацій належать зміни в граматичному аспектіфразеологічного значення. Оказіональні морфологічні зміни охоплюють всі частинимови, і кожного разу це веде до перетворення семантики. У даному випадку мовайде про модифікації артиклів, іменників, форм ступенів порівняння прикметників,часові форми дієслів.
Наприклад:Baseball might be as American as apple pie, but the gold medal hopes of the USteam proved to be pies in the sky on Friday night.
Уцілому можливості морфологічних трансформацій в ФО сильно обмежені в порівнянніз вільними сполученнями слів і, як правило, супроводжуються іншимиоказіональними модифікаціями (див. Додаток А).
Словотворчітрансформації компонентів ФО дуже обмежені і не відрізняються різноманітністю.Найчастіше це лише додаток словотворчих афіксів.
Висновки
Зпочатку 80-х років формується нова парадигма досліджень фразеологічних одиниць,для якої характерні когнітивно-інтерпретаційні моделювання процесу відборуфразеологізмів у різних висловлюваннях, комунікативно-прагматичний підхід доаналізу фразеологізмів у медіа-дискурсі, вивчення етнокультурних лексико-семантичнихможливостей ФО.
Фразеологізм– це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційнимиознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічнезначення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії. ФО в контекстівисловлювання виражають сукупність емоційнооцінного, комунікативного іпрагматичного аспектів змісту.
Отже,на підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки:
1.Вміле використання ФО в текстах сучасної англійської періодики робить мову більшяскравою, виразною, емоційно забарвленою і викликає у читача певні асоціації.
2.При перекладі фразеологізмів у текстах англійських ЗМІ необхідно бути особливоуважним.
3.Остаточне рішення про використання того чи іншого способу перекладу англійськоїФО залежить від контексту. Правильне застосування будь-якого перекладацькогоприйому та методу передбачає творчий підхід до вирішення кожної конкретноїзадачі.
4.При перекладі фразеологізмів у текстах англійських засобів масової інформаціїповинні враховуватися різноманітні екстралінгвістичні фактори. Необхідно більшрегулярно оновлювати словники, довідники та навчально-методичні посібники зфразеології, так як мова преси постійно збагачується новими фразеологізмами.
5.Повноцінний переклад англійських фразеологізмів, які використовуються у текстахсучасної англійської преси, – це справжнє мистецтво.
Ідіомамвластива приналежність до певного мовного рівня, і, отже, перекладач повиненпрагнути зберегти стильове забарвлення ідіоми, а також враховувати загальнуінформацію пропозиції або більшого відрізка тексту, яка проливає додатковесвітло на характер ідіоматичного виразу. Вирішальну роль у перекладі подібнихфраз відіграє контекст й фактор поєднання слів.
Списоквикористаних джерел
1. Авксентьєв Л.Г. Семантичнаструктура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості їїформування // Мовознавство, 1988. – №3. – С. 77 – 83.
2. Алєксєєва І.С.Професійний тренінг перекладача. – СПб.: «Союз», 2001. – 288 с.
3. Арнольд І.В.Стилістика. Сучасна англійська мова. Підручник для ВНЗ-4-е изд., випр. та доп. –М.: Флінта: Наука, 2002. – 384 с.
4. Витковская, Е.О. Двойнаяактуализация фразеологизмов в аспекте перевода./ Е.О. Витковская. – СПб.,2009. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.novsu.ru/file/315685
5. Внук Т.В. Особенностиокказиональных модификаций фразеологизмов в текстах немецкой коммерческойрекламы/ Т.В. Внук // Вестн. МГЛУ. Сер. 1, Филология. – 2008. – №3(34). – С. 74 – 84.
6. Гак В.Г. Фразеология,образность и культура // Советская лексикография. Сборник статей. – М.,1988. – С. 159 – 169.
7. Комісаров В.Н., Рецкер Я.І.,Тархов В.І. Посібник по перекладу з англійської мови на російську. – М.:Вища школа, 1985. – 268 с.
8. Константинова, А.А. Пословицыи поговорки в современной англо-американской прессе. Авторское использованиетрадиционных паремий/ А.А. Константинова. – М., 2008. [Электронныйресурс]. – Режим доступа: sun.tsu.ru/mminfo/000063105/322/image/322–022.pdf
9. Костомаров, В.Г. Русскийязык на газетной полосе / В.Г. Костомаров. – М.: Высшая школа, 1971. – 342 с.
10. Kunin A.V.English-Russian dictionary of idioms. – M., 2005. – 503 c.
11. Кунин А.В. Фразеологиясовременного английского языка. Опыт систематизированного описания. – М.:Международные отношения, 1972. – 288 с.
12. Лазарева, Э.А. Заголовокв газете Текст./ Э.А. Лазарева. – Свердловск: Издат. Урал. Ун-та, 1989. – 96 с.
13. Мокиенко В.М. Славянскаяфразеология. – М., 1989. – 486 с.
14. Назарян А.Г. Фразеологиясовременного французского языка/ А.Г. Назарян. – М.: Высшая школа, 1987. –288 с.
15. Паршин А. Теоріяі практика перекладу. – М.: Російська мова, 2000. – 161 с.
16. Смит Л. Фразеологияанглийского языка, (с. 158) – М., 1989. – 456 с.
17. Федоров А.В. Основизагальної теорії перекладу. – М.: ООО Філологія три, 2002. – 416 с.
18. Федуленкова Т.Н. Фразеологияи типология. – К., 2005. – 281 с.
19. Южченко В.Д. Народженняі життя фразеологізму. – К.: Рад. школа, 1988. – 144 с.