Витрати підприємства

--PAGE_BREAK--
Рис. 2. Класифікація виробничих витрат
Виробничі витрати поділяються на прямі та загальновиробничі або накладні витрати.

Прямі витрати включають:
Þ              прямі матеріальні витрати (напівфабрикати, вартість сировини та матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється тощо);
Þ              прямі витрати на оплату праці;
Þ              інші прямі витрати – усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні цілі, плата за оренду земель і майнових паїв, амортизація, витрати від браку.
До загальновиробничих (накладних) витрат належать:
Þ              витрати на управління виробництвом, відрахування на соціальні заходи тощо;
Þ              амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
Þ              амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;
Þ              витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
Þ              витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи для працівників, що зайняті вдосконаленням технології та оранізації виробництва, поліпшення якості продукції, підвищення її надійності та ін.);
Þ              витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;
Þ              витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці виробничого персоналу);
Þ              витрати на охорону праці, техніку безпеки та навколишнього середовища;
Þ              інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та ін.).
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
Постійні витрати – витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які безпосередньо не залежать від обсягу виробництва. Наприклад, заробітна плата адміністративного персоналу, витрати на утримання офісу, підприємства тощо.
Змінні витрати – витрати, що залежать від обсягу виробництва (матеріали, заробітна плата виробничого персоналу) і не є рівнозначними у різних виробництвах.
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат. Собівартість продукції – це грошова форма витрат підприємства на підготовку, виробництво, виготовлення та збут продукції.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
Þ              прямі матеріальні витрати, які безпосередньо пов’язані з виготовленням певних видів продукції (робіт, послуг);
Þ              прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші витрати робітникам, зайнятих у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат);
Þ              інші прямі витрати (всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних майнових паїв, амортизація тощо);
Þ              загальновиробничі витрати.
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.
Відповідно до Типового положення в планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 473 від 26.04.96 р., та нового Плану рахунків витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами:
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)включають:
-                     прямі виробничі витрати;
-                     прямі витрати на оплату праці;
-                     інші прямі витрати;
-                     загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлює підприємство.
До собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) не включаються операційні витрати.
Операційні витрати – витрати пов’язані з операційною діяльністю.

Рис.3 Класифікація операційних витрат
Їх поділяють на (рис.3):
1.           адміністративні витрати;
2.           витрати на збут;
3.           інші операційні витрати.
Вони є витратами звітного періоду і включаються до Звіту про фінансові результати.
Адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати, що спрямовуються на обслуговування та управління підприємством (заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу з відрахуванням на соціальне страхування і в пенсійний фонд, канцелярські, телефонні, телеграфні витрати, утримання легкового транспорту, утримання приміщення офісу, витрати на службові відрядження адмінуправлінського персоналу і т. д.).
Витрати на збут – витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).
До них належать: витрати на ремонт тари, рекламу та дослідження ринку, витрати на відрядження працівників зайнятих збутом, витрати на оплату праці продавцям, торговим агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут та ін.
До інших операційних витрат відносять:
-                     витрати на дослідження і розробки відповідно до П(С)БО 8 „Нематеріальні активи”;
-                     собівартість реалізованої іноземної валюти, що визначається перерахуванням іноземної валюти на грошову одиницю України за курсом НБУ на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати пов’язані з продажем іноземної валюти;
-                     собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їхньої облікової вартості та витрат, пов’язаних з їхньою реалізацією;
-                     сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
-                     втрати від операційної курсової різниці;
-                     визнані штрафи, пені, неустойки;
-                     інші витрати операційної діяльності.
До інших витрат діяльності належать фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, надзвичайні витрати, інші витрати (рис.4).

Рис.4. Класифікація інших витрат діяльності
У процесі своєї фінансової діяльності підприємство несе відповідні витрати.
Витрати фінансової діяльності підприємства – витрати на відсотки (за одержиними кредитами, випущеними облігаціями, фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства.
Багато підприємств, що здійснюють інвестиції, обліковують втрати від своєї діяльності за методом участі в капіталі.
Втрати від участі в капіталі – збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, яві обліковують за методом участі у капіталі.
У результаті стихій, техногенних катастроф і аварій на підприємстві можуть виникнути надзвичайні витрати.
Надзвичайні витрати – втрати і витрати, пов’язані з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони повторюватимуться періодично чи в кожному звітному періоді.
Кожне підприємство, що здійснює господарські операції, пов’язані з фінансовими інвестиціями, реалізацію необоротних активів має обліковувати витрати, що виникають в результаті цієї діяльності й мають назву „інші витрати”.
Інші витрати, що виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом і (або) реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
До таких витрат належать:
-                     собівартість реалізованих фінансових інвестицій;
-                     собівартість реалізованих необоротних активів;
-                     собівартість реалізованих майнових комплексів;
-                     втрати від неопераційних курсових різниць;
-                     сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
-                     витрати на ліквідацію необоротних активів;
-                     залишкова вартість ліквідованих необоротних активів;
-                     інші витрати звичайної діяльності.

3. Первинний облік витрат
Основи організації бухгалтерського обліку на ОКБП „Рівнеінвестбуд” регламентовано законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності.
Первинний облік – це початок облікового процесу, під час якого здійснюють спостереження, вимірювання господарських явищ і реєстрацію їх у первинних документах.
Первинний облік є основним джерелом економічної інформації, яка далі фіксується у носіях синтетичного та аналітичного обліку і використовується для контролю та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.
Підставою для здійснення записів у бухгалтерському обліці є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а коли це неможливо, то відразу після закінчення операції.
Первинні документи – бухгалтерські документи, що складаються безпосередньо в момент здійснення господарської операції, тобто фіксують ці явища вперше, складання яких є початком облікового процесу, юридичним доказом проведення господарських операцій і є єдиною підставою для відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку.
За порядком складання документи поділяються на первинні (які складаються в момент здійснення господарської операції) і зведені (їх складають на підставі кількох первинних документів). Первинні документи використовують для першої реєстрації господарських операцій, потім на їх основі роблять облікові записи.
На підприємстві „Рівнеінвестбуд” ведуться такі первинні документи: видатковий касовий ордер, прибутковий касовий ордер, платіжне доручення, посвідчення про відрядження, звіт про використання грошових коштів, наданих на відрядження або під звіт, податкова накладна, накладна, рахунок, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акт на списання основних засобів, інвентарна картка тощо. Перелік форм первинної облікової документації підприємства наведені в таблиці 1.
Бухгалтерські документи мають велике економічне та правове значення. Економічне значення полягає у тому, що вони дають оперативну інформацію з допомогою якої здійснюється оперативне управління підприємством. Правове значення документа полягає в тому, що своєчасно і правильно оформлений документ являється єдиним фактором, який підтверджує здійснення господарської операції і її законності. Документи мають доказуючу юридичну силу при виявлені різних претензій і суперечок.
Таблиця 1
Перелік форм первинної облікової документації на ОКБП „Рівнеінвестбуд” Зміст господарської операції (призначення документу)
Назва
документу
Код
Організаційно – розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документу
1.                   надходження основних засобів від капітального будівництва
2.                   внутрішнє переміщення ОС
3.                   Вибуття (списання) ОС
4.                   Придбання НА
5.          Списання НА
6.                    Надходження будівельних товарів на склад
7.                    Розрахунки за товари, роботи, послуги
8.                    Розрахунки з підзвітними особами
9.                    Нарахована заробітна плата
10.                Нарахування відпусток
11.                Оприбуткування готівки в касу
 Видача готівки з каси
Акт
прийому-передачі ОС
Акт
прийому-передачі (внутрішнього переміщення) ОС
Акт на списання ОС
Накладна,
Податкова накладна,
Рахунок
Акт на списання НА
Податкова накладна
Платіжне доручення
Авансовий звіт
Розрахунково-платіжна відомість
Розрахунок на виплату заробітної плати на час відпустки
Прибутковий касовий ордер
Видатковий касовий ордер
ОЗ-1
ОЗ-1
ОЗ-3
Договір, наказ керівника
Договір, наказ керівника
Наказ, розпорядження керівника
Договір, наказ, розпорядження керівника
Розпорядження, наказ
Накладна постачальника, договір, розпорядження
Рахунки постачальників
Проїздні документи, касові чеки, рахунки на придбання товарів
Табель обліку робочого часу
Наказ про відпустку
Банківський чек
Платіжна відомість
    продолжение
--PAGE_BREAK--Обов’язкові реквізити первинних документів: назва документа, підприємства і його підрозділів, дата його складання; зміст і підстава господарської операції; вимірники операцій (натуральні та вартісні); підписи осіб відповідальних за здійснення господарської операції. У первинних документах відведено спеціальні графи для кодів, номенклатурних номерів та інших даних, потрібних для їх механізованого опрацювання.
Первинні документи надходять до бухгалтерії, де їх перевіряють, таксують, групують, підготовляють для машинного опрацювання.
Під час руху документів кожен з них передається від однієї особи до іншої для реєстрації та опрацювання. Рух документів від моменту їх складення або одержання від інших організацій до використання для бухгалтерських записів і передання в архів називається документообігом.
На підприємствах і в організаціях перебуває в обігу багато різних документів. Тому для контролю за надходженням і своєчасним їх опрацюванням потрібно складати план-графік документообороту. Його розробляє головний бухгалтер підприємства, а затверджує керівник. Після цього графік стає обов’язковим для всіх працівників, що складають первинні документи і ведуть облік. У плані документообігу визначають терміни складання і подання документів у бухгалтерію, а також відповідальних осіб за складання, приймання та їх опрацювання у встановлені терміни. План документообороту на ОКБП „Рівнеінвестбуд”
При застосуванні електронної обчислювальної техніки для збирання та опрацювання інформації про здійснювані господарські операції, поряд з паперовими документами, дедалі більшого поширення набирають машинні носії облікової інформації. Окремі з них відображають господарську операцію безпосередньо в момент їх здійснення, інші – складаються за даними первинних носіїв інформації і використовуються для зручності її опрацювання, автоматичного введення в обчислювальну машину. Впровадження в бухгалтерський облік удосконалених ЕОМ дає змогу автоматично фіксувати і відображати їхній зміст у запам’ятовуючому пристрої машини й отримувати після опрацювання інформацію, потрібну для управління і контролю. Первинний облік підприємства „Рівнеінвестбуд” майже повністю автоматизований.
Облік ведеться на основі первинних документів, які здаються в бухгалтерію згідно встановленого графіка, при цьому документація ведеться згідно вимог чинного законодавства.

4. Аналітичний та синтетичний облік витрат
Для одержання різних за степенем деталізації показників у бухгалтерському обліку є два види рахунків: синтетичний та аналітичний.
Так, рахунки бухгалтерського обліку, що відкриваються на підставі статей балансу для обліку руху необоротних і оборотних активів, капіталу та зобов’язань, містять узагальнені (синтетичні) дані в грошовій одиниці.
Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних рахунків, називається синтетичним і служить для контролю за узагальненими показниками.
Щоб отримати докладні (аналітичні) відомості про стан і рух кожного виду необоротних і оборотних активів та капіталу і зобов’язань, а також про господарські процеси, що ведуть аналітичні рахунки з кожного виду матеріалів, розрахунків з постачальниками, покупцями, розрахунки з оплати праці.
Облік, що здійснюється на аналітичних рахунках, називається аналітичним. Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунку залежить від наявності та особливостей тих чи інших об’єктів обліку.
Аналітичний облік має велике контрольне значення для правильного ведення бухгалтерського обліку. Показники аналітичного обліку використовують при складанні калькуляції виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг тощо. Усе це допомагає в оперативному керівництві роботою та в здійсненні контролю за господарською діяльністю на підприємстві.
Між даними синтетичного та аналітичного обліку є нерозривний зв’язок. Він полягає в тому, що початковий і кінцевий залишки синтетичного рахунку повинні бути рівні та ідентичні за значенням загальним сумам відповідних залишків аналітичних рахунків. Це випливає з того, що аналітичні рахунки деталізують дані синтетичного рахунку, показують складові частини тих обєктів, які узагальнено відображені на синтетичному рахунку.
Для узагальнення показників аналітичного обліку на кожному синтетичному рахунку використовують таблиці спеціальної форми, які називаються обіговими відомостями. Підсумки цієї відомості збігаються з відповідними показниками синтетичного рахунку. Нетотожність підсумків обігової відомості на аналітичних рахунках з даними синтетичного рахунку свідчить про наявність помилок в обліку, які потрібно виправити.
Таким чином, взаємне звіряння даних синтетичного і аналітичного обліку за допомогою складання обігових відомостей дозволяє контролювати записи на рахунках бухгалтерського обліку. У цьому полягає контрольне значення обігових відомостей.
Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у практиці організації бухгалтерського обліку використовують субрахунки.
Субрахунки – це проміжна ланка між синтетичним і аналітичним рахунками. За допомогою субрахунка здійснюється додаткове угрупування даних аналітичного обліку, з ціллю отримання загальної відомості про загальні об’єкти обліку.
Переліком рахунків і схем реєстрації у фінансовому обліку виступає план рахунків. У ньому за десятковою системою наведені коди й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. В плані рахунків відбувається групування, згідно рахунків, фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку.
Робочий план рахунків „Рівнеінвестбуд”
Синтетичні рахунки
Субрахунки
Код
Назва
Код
Назва
1
2
3
4
10
Основні засоби
103
106
Будинки та споруди
Інструменти, прилади та інвентар
13
Знос (амортизація) необоротних активів
131
Знос основних засобів
15
Капітальні інвестиції
151
Капітальне будівництво
20
Виробничі запаси
203
207
209
Паливо
Запасні частини
Інші матеріали
22
Малоцінні та швидкозношувальні предмети
23
Виробництво
28
Товари
281
Товари на складі
30
Каса
301
Каса в національній валюті
31
Рахунки в банках
311
Поточні рахунки в національній валюті
36
Розрахунки з покупцями та замовниками
361
Розрахунки з вітчизняними покупцями
37
Розрахунки з різними дебіторами
371
372
377
Розрахунки за виданими авансами
Розрахунки з підзвітними особами
Розрахунки з іншими дебіторами
39
Витрати майбутніх періодів
44
Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)
442
443
Непокриті збитки
Прибуток, використаний у звітному періоді
48
Цільове фінансування і цільове надходження
63
Розрахунки з постачальниками та підрядниками
631
Розрахунки з вітчизняними постачальниками
64
Розрахунки за податками і платежами
641
643
644
Розрахунки за податками
Податкові зобов’язання
Податковий кредит
65
Розрахунки за страхування
651
652
653
За пенсійним забезпеченням
За соціальним страхуванням
За страхуванням на випадок безробіття
66
Розрахунки з оплати праці
661
Розрахунки за заробітною платою
68
Розрахунки за іншими операціями
681
685
Розрахунки за авансами одержаними
Розрахунки з іншими кредиторами
70
Доходи від реалізації
702
703
Доходи від реалізації товарів
Доходи від реалізації робіт і послуг
73
Інші фінансові доходи
732
Відсотки одержані
79
Фінансові результати
791
792
Результати операційної діяльності
Результат фінансових операцій
90
Собівартість реалізації
902
903
Собівартість реалізованих товарів
Собівартість реалізованих робіт і послуг
92
Адміністративні витрати
94
Інші витрати операційної діяльності
949
Інші витрати операційної діяльності
Після запису господарських операцій за місяць на рахунках бухгалтерського обліку здійснюють підрахунок обігів за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунку і визначають залишки на кінець місяця. Їх використовують для складання бухгалтерського балансу на перше число наступного місяця.
Крім того, обігові відомості за рахунками синтетичного і аналітичного обліку використовують при складанні бухгалтерської і статистичної звітності, в аналізі та оперативному керівництві господарською діяльністю підприємств.
Інформація яка вже міститься в первинних документа систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах аналітичного та синтетичного обліку. Регістри повинні містити такі реквізити: назва документа, період реєстрації, підписи та прізвище осіб що склали документи. Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах в тому звітному періоді, у якому вони були здійсненні. На підприємстві „Рівнеінвестбуд” реєстрація первинних документів здійснюється у вигляді журналів-ордерів.
Аналітичний та синтетичний облік ведеться згідно журналів-ордерів по рахунках та стандартах бухгалтерського обліку. Підприємство є господарсько-розрахунковим, метою роботи якого є отримання прибутку та сплата платежів до бюджету.

Перелік форм реєстрів аналітичного та синтетичного обліку ОКБП „Рівнеінвестбуд” Назва реєстру синтетичного обліку
Назва реєстрів аналітичного обліку
1
2
Журнал-ордер №1 по дебету рахунків: 31, 311, 37, 377, — по кредиту рахунків: 31, 311, 37, 372, 66, 661
Облік ведеться в „1С: Бухгалтерія”
Журнал-ордер №2 по дебету рахунків: 30, 301, 36, 361, 48, 68, 681, 73, 732 — по кредиту рахунків: 63, 631, 64, 641, 65, 651, 652, 653, 656, 92
Облік ведеться в „1С: Бухгалтерія”
Журнал-ордер 631 рахунку „Розрахунки з постачальниками” по дебету рахунків31, 311, 37, 371, — по кредиту рахунків: 15, 151, 20, 207, 64, 644, 90, 903, 92
Облік ведеться в „1С: Бухгалтерія
Після запису облікові регістри, документи передаються на зберігання в архів під відповідальність головного бухгалтера, які реєструються в архівній книзі і зберігаються в зачинених шафах, протягом встановлених термінів.
4.1 Облік витрат від звичайної діяльності
Рахунки 9-го класу „Витрати діяльності” використовуються для узагальнення діяльності використовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку.
За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом — списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок №79 „Фінансові результати”.
Витрати звичайної діяльності поділяються на: собівартість реалізації продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, облік інших операційних витрат, облік інших витрат.
Підприємство „Рівнеінвестбуд” веде облік таких витрат звичайної діяльності, як собівартість реалізації, адміністративні витрати, інші витрати операційної діяльності. Облік яких буде зазначено нижче.
4.1.1 Облік собівартості реалізації продукції
Виробничі витрати, згідно з Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, відображають на таких рахунках: 23 „Виробництво”, 91 „Загальновиробничі витрати”, а також на рахунку 90 „Собівартість реалізації”
Собівартість реалізації відображається на рахунку №90 „Собівартість реалізації”. Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
За дебетом рахунку №90 „Собівартість реалізації” відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгівельних націнок), за кредитом – списання в порядку закриття дебетових обігів на рахунку №79 „Фінансові результати”.
Адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат не включають до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду – №92 „Адміністративні витрати”, №93 „Витрати на збут”, №94 „Інші витрати операційної діяльності”.
Рахунок №90 „Собівартість реалізації” має такі субрахунки:
901 „Собівартість реалізованої готової продукції”
902 „Собівартість реалізованих товарів”
903 „Собівартість реалізованих робіт та послуг”
На субрахунку №901 „Собівартість реалізованої готової продукції” ведеться облік виробничої собівартості готової продукції.
На субрахунку №902 „Собівартість реалізованих товарів” відображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається П(С)БО №9 „Запаси”. На субрахунку №903 „Собівартість реалізованих робіт та послуг” ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.
На підприємстві „Рівнеінвестбуд” ведеться облік собівартості реалізованих товарів та собівартість реалізованих робіт та послуг, тобто собівартість кінцевого результату виробничо-господарської діяльності підприємства і його реалізацією. Кінцевим результатам в даному випадку виступають ремонтно-будівельні роботи підприємства.
Рахунок №90 „Собівартість реалізації”, згідно робочого плану рахунків підприємства, кореспондує:
За дебетом з кредитом рахунків:
За кредитом з дебетом рахунків:
23 „Виробництво”
28 „Товари”
79 „Фінансові результати”
Наприкінці звітного періоду сальдо з дебета рахунка 90 „Собівартість реалізації” списується на рахунок 79 „фінансові результати”.
4.1.2 Облік адміністративних витрат
Адміністративні витрати – загальногосподарські витрати, що спрямовуються на обслуговування та управління підприємством, тобто витрати, які пов’язані з виробництвом та управлінням у масштабі всього підприємства.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №16 „Витрати” визначено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управлінням підприємством:
-                     загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, затрати на проведення річних зборів, преставницькі витрати тощо);
-                     витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
-                     витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
-                     винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
-                     витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
-                     амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
-                     витрати на врегулювання спорів у судових органах;
-                     податки збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
    продолжение
--PAGE_BREAK--