МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
На тему: «Діагностика ілікування гельмінтозів у коней в умовах іподрому м. Харків»
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Визначення хвороби, економічнізбитки, систематика й загальна характеристика збудників
1.2 Морфологія й біологія збудниківстронгілятозів та параскарозу
1.3 Епізоотологія стронгілятозно-параскарозноїінвазії коней
1.4 Патогенез, особливості протіканняй клінічного прояву стронгілятозів та параскароза коней
1.5 Клінічні ознаки стронгілятозів іпараскарозу коней
1.6 Патологоанатомічні зміни пристронгілятозах і параскарозу
1.7 Діагностика та диференційнадіагностика параскарозно-стронгілятозної інвазії у коней
1.8 Лікування, профілактика та заходиборотьби при стронгілятозно-параскарозній інвазії коней
1.9 Висновок з огляду літератури
2. Власні дослідження
2.1 Матеріали і методи досліджень
2.2 Характеристика Державногопідприємства «Харківський іподром»
2.3 Результати власних досліджень
2.3.1 Вивчення епізоотології шлунково-кишковихстронгілятозів та параскарозу в умовах ДП «Харківський іподром»
2.3.2 Результати лабораторної діагностики гельмінтозівконей
2.3.3 Оцінка лікувальної ефективності препаратів прикишкових гельмінтозах
2.4 Обговорення результатів власних досліджень
2.5 Розрахунок економічної ефективності ветеринарнихзаходів
2.6 Використання комп’ютерних методик
3. Обґрунтування заходів з охоронипраці при обслуговуванні тварин на ДП “Харківський іподром”
4. Екологічна експертизаветеринарно-санітарних заходів на ДП “Харківський іподром”
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Важливуроль в розвитку економіки, поліпшенню якості продукції тваринництва, в охоронінавколишнього середовища від забруднення грає ветеринарна наука. В розвиткутваринництва важливе значення належить ветеринарним фахівцям.
Впливаючина природу людина змінює структуру біоценозів, в тому числі впливаючи нагельмінти вона порушує природні взаємовідносини між ними, що приводить кспалахам гельмінтозів й виникненню нових вогнищ.
Востанній час інтерес людини до такої благородної тварини, як кінь значно виріс.В народному господарстві особливо в розквітаючих фермерських господарствахшироко використовуються коні таких порід як Володимирський ваговоз та Руськийваговоз, тому що ця порода коней відрізняється дуже доброю витривалістю, що єнеобхідною вимогою для робочої тварини.
Доволішироко коні використовуються як продуценти в виробництві сироватки. За останнійчас у зв'язку з розвитком кінного спорту в племінному конярстві виділився йпочав розвиватись спортивний напрямок.
Кіннийспорт вимагає високопродуктивних, високоякісних тварин, їх раціональноїпідготовки та хорошої організації зооветеринарного контролю, метою якого єзабезпечення здоров'я й високої працездатності спортивних коней.
Постачальникамитаких тварин є кінні заводи такі як: лімаревський кінний завод, павловськийкінний завод, полтавський кінний завод, запорозький кінний завод та ін.,розвиток яких набуває все більшого значення у зв'язку з віковим попитом наспортивних коней. Важливу роль у тренінгу спортивних коней грають іподроми, демолодняк від 2,5 років верхових, рисистих порід (російські та орловські рисаки)проходять іспит на жвавість, силу та витримку. Ці якості притаманні тількиздоровій тварині, при вихованні якої найбільше значення має – профілактика інвазійних хвороб.
Середпаразитарних хвороб коней широко розповсюджені кишкові нематодози(стронгілятози та параскароз), боротьба з якими на даний час є однією ізнайважливіших проблем як для ветеринарних фахівців, так і для власників тварин.
1. Огляд літератури
1.1 Визначення хвороби, економічні збитки, систематика й
загальна характеристика збудників
Нематодози (Nematodosis) гельмінтозні хвороби тварин та людей, викликані круглимипаразитичними черв'яками класу Nematoda.
Нематоди – гельмінти веретеноподібної або нитковидної форми, круглі на поперековомурозрізі всі нематоди окремо статеві.
Кишковінематодози коней (стронгілятози, параскароз), представляють широкорозповсюджену групу інвазійних хвороб непарнокопитних тварин, які зустрічаютьсяна всіх континентах земної кулі.
Стронгілятози (Strongylatoses) – хвороби, які спричинюються численнимивидами круглих гельмінтів, що належать до родини Strongylidae, підрядуStrongylata. У теперішній час в літературі багатьма авторами описано більш ніж40 видів з двох родин – Strongylidae та Cyatostomidae. Статевозрілі паразитилокалізуються в товстому відділу кишок (ободова й сліпа кишки), а личинкидеяких, залежно від виду, – мігрують в різних органах і тканинах організмуконей та інших непарнокопитих тварин. Мігруючі личинки викликають самостійніхвороби «ларвальні стронгілятози». Стронгілятози дорослих тварин,виявляються переважно в хронічній та безсимптомній формах, але лошата нерідкогинуть з явищами анемії та кахексії.
Параскароз (Parascarosis) – хронічна, скрізь розповсюджена гельмінтозна хворобаконей, віслюків, мулів, яка спричиняється круглими гельмінтами з родиниAscaridae підряду Ascaridata, викликана нематодою – Parascaris equorum, котрапаразитує в тонкому відділу кишок, переважно у молодняка до 1 року.
Захворюванняхарактеризується короткочасним підвищенням температури тіла, відставанням врості й розвитку, схудненням, розладом травлення, ознаками катаральноїбронхопневмонії, нервовим збудженням, анемією. У дорослих тварин захворюванняперебігає без виражених симптомів. (В.І. Скрябін, 1994; П.А. Величин, 1997;К.І. Абуладзе, 1990).
С.А.Аубакіров, Б.К. Ібраїв та ін. (1991) при дослідженні табунних коней уКазахстані встановили 100% зараженість тріхонематидами.
Н.Т.Герасимова С.А. Разводова та ін. (1994) при дослідженні 132 коней Омськогоіподрому встановили 100% стронгілятозну та 33% параскарозну інвазію коней.
С.С.Шмаюн (1994) займався питанням з епізоотології кишкових нематодозів у коней йвідмітив, що в центральній частині України (Київська, Вінницька обл.) значнорозповсюджені – параскароз та стронгілятози. Так, у 10 господарствах всі лошатавід 4 до 6 місяців були заражені параскарозом.
Економічні збитки
Востанній час дуже багато уваги людина приділяє такому благородному виду тваринияк – кінь.
Доволішироко коні використовуються як продуценти в сивороточному виробництві.
Узв'язку з розвитком кінного спорту у багатьох країнах світу виріс попит наздорових, роботоздатних тварин, які б брали участь у спортивних змаганнях йпоказували хороші результати. А для цього необхідні високоякісні тварини, раціональнаїхня підготовка й добра організація ветеринарної справи. Також необхідносвоєчасно проводити профілактичні й лікувальні заходи по боротьбі з кишковиминематодозами коней. Але якщо ця система буде погано налагоджена, або мало увагибуде приділятись профілактиці й лікуванню захворювань викликаних кишковиминематодозами, таким чином ми будемо спостерігати: у молодняку затримку в ростій розвитку, у дорослих коней зменшення роботоздатності й зниження їхньоїрезистентності до інвазійних захворювань. Якщо племені лошата будуть хворіти на кишкові нематодози,це буде відображатись на їх класності при бонитировці.
Успортивних коней одним із критеріїв оцінки економічних збитків, утворюючихгельмінтозами та іншими інвазійними захворюваннями, може служити – спритність,яка характеризує витримку тварин. Так, за даними Ф.О. Каменської встановили, щопісля дегельмінтизації спостерігається значне поліпшення спритності тварин.
Встановленонегативний вплив кишкових нематод на продуцентів, що проявляється зниженням титрустовбнячного й дифтерійного антитоксинів, зниженням активності гонадотропногогормону в сироватці жеребих кобил (СЖК).
Систематика збудників стронплятозно-параскарозної інвазії коней. Тип Nemathelminthes Клас Nematoda Підряд Strongylata Родини Strongylidae Cyatostomidae Підряд Ascaridata Родина Ascaridae Рід Parascaris Вид Parascaris equorum
1.2 Морфологія й біологія збудників стронгілятозів та параскарозу
Стронгілятози – Strongylatoses – широко розповсюджена групагельмінтозів ссавців й птахів. Збудниками якої є нематоди двох родин – Strongylidaeі Cyatostomidae, це маленькі від 4-6 до 1,5-50 мм завдовжки паразити. Особливості стронгілят характеризуються наявністю у всіх представників цієїродини ротової капсули, хвостової або полової бурси у самців.
S.vulgaris має потовщене тіло завдовжки 1,5-2,5 см. У ротовій капсулі можна легко виявити дорсальний стравохідний жолоб, 2 вушкоподібних вирости(зуби). Інвазійна личинка має 32 кишкових клітин.
S.edentatus – завбільшки від 2,5-4,5 см. У ротовій капсулі виростів немає.Інвазійна личинка має 20 кишкових клітин.
S.equinus – завдовжки від 2,5-5 см. У ротовій капсулі знаходиться 4гострокінцевих вирости, 2 з яких – довгі, а 2 – короткі. Інвазійна личинка має16 кишкових клітин.
Ціатостомідиналежать до родів Cyathostomum і Cylicostephanus. Це дрібні гельмінти, менш як 1,5 см завдовжки, мають волосиноподібну форму тіла, коротку невелику, циліндричної форми, ротовукапсулу. Колір – від білого до червоного. Інвазійна личинка має 8 кишковихклітин.
Самкипереважно яйцекладні. Яйця стронгілідного типу, характеризуються середнімрозміром (0,07… 0,11 x 0,04… 0,45 мм), мають овальну форму, двоконтурну оболонку сірого кольору із зародком у стадії морули.
Майжеусі представники цього підряду – гематофаги. Розвиваються без участі проміжниххазяїв – геогельмінти. Дорослі нематоди паразитують в системах травлення, а їхличинки мігрують в різні органи й тканини. Інвазованість дефінітивних хазяїв трапляєтьсяпасивно, аліментарним шляхом,частіше на пасовищах і при напуванні зі стоячих водойм. Личинки потрапляють укишки і подальший їх розвиток відбувається по-різному – залежно від видузбудника.
Яквказує Г.М. Двойнос (1993) за ступеням заразности та патогенному впливу наорганізм коней найбільше значення мають стронгіліди. З 90 видів гельмінтів 62 –стронгіліди. Серед яких паразити коней – S. vulgaris, S. edentatus, S. equines.
Такимчином, стронгілятози у коней викликаються асоціацією нематод, які встатевозрілій стадії паразитують в товстому відділу кишок, а їхні личинки, взалежності від виду паразита, поражають стінки кишок, кровоносні судини, таінші органи й тканини. Захворювання перебігає переважно в хронічній формі абобезсимптомно й супроводжується ознаками хронічного катарального запаленняслизової оболонки сліпої та ободової кишок, схудненням, анемією, зниженнямпрацездатності, а іноді й загибеллю тварин.
Заданими А.В.Березовського, Галат В.І., Прус М.А., Сорока Н.М. (2003) збудникистронгілятозів – геогельмінти. Живляться кров'ю. У зовнішньому середовищі всівони розвиваються однаково. Після дозрівання з яєць через 2-3 доби вилуплюютьсяличинки першої стадії, які за сприятливих умов двічі линяють і через 6-10 діб стають інвазійними (третя стадія розвитку). Для них характерна здатність як догоризонтальної, так і до вертикальної міграції.
Параскари – Parascaris. Збудник – Parascaris equorum – нематода великих розмірів,веретеноподібної форми, жовто-білого кольору. Ротовий отвір оточений трьомагубами. Самки досягають 45 см, а самці – 28 см у довжину. Хвіст у самця загнутий і має невеликі бокові крила, статеві сосочки та дві однакові тонкі спікули [10].
Самкавиділяє незрілі, круглі, великі (діаметром 0,09-0,10 мм) яйця, вкриті товстою гладенькою оболонкою. З фекаліями виділяються переважнотемно-коричневі, рідше – світло-сірі яйця, в яких знаходяться зародкові клітини. Слід зазначити, щостатевозрілі самки дуже плодючі. Деякі хворі лошата щодня виділяють з фекаліямимільйони яєць P.equorum.
Улошат-сосунів, а також у коней, при об'ємному згодовуванні концентратівоболонка яєць світла.
Розвитокпараскарид утворюється прямим шляхом без участі проміжних хазяїв. Післязапліднення самки виділяють в зовнішнє середовище незрілі яйця, які присприятливих умовах дозрівають до інвазійної стадії, від 10 до 45 днів. Припотраплянні інвазійних яєць з кормом або з водою у шлунково-кишковий тракт, зних виходять личинки, котрі проникають в капіляр кишок, а потім током кровічерез портальну систему в малий круг кровообігу. В легенях через 7-10 днів личинки розривають капіляр, потрапляють до альвеол, бронхіол, в бронхи й зіслиззю потрапляють до трахеї та до глотки, звідси повторно заковтуються вшлунково-кишковий тракт, де досягають статевозрілої стадії. Тривалість життя 6-12 місяців [32].
1.3 Епізоотологія стронгілятозно-параскарозної інвазії коней
Стронгілятозиу коней, також як і параскароз, регіструються повсюди. Всі коні поражаютьсяними вже в ранньому віці на пасовищах, левадах і в стайнях. Масове зараженнятварин на пасовищах відбувається в травні-червні та на початку осені(вересень).
Інтенсивністьінвазії залежить від умов утримання й годівлі тварин. Її джерелом єпаразитоносії й заражені стронгілятами коні, особливо старшого віку, які тривалийчас виділяють у зовнішнє середовище яйця гельмінтів. Факторами передачізбудника служить – трава, отримана із сирих, заболочених пасовищ, кормзгодований з підлоги та вода із луж та озер, яка використовується для водопоютварин.
Розвитокяєць і личинок у зовнішньому середовищі значною мірою залежить від температуриповітря та вологості. Цей процес відбувається за температури 8-38°С. Так, затемператури повітря 13°С личинки стронгілят досягають інвазійної стадії на 14-тудобу, при 20°С – на 8-му, а при 30°С – на 4-5-ту добу. Кількість личинок напасовищах істотно підвищується в літні місяці, коли умови зовнішньогосередовища оптимальні для швидкого розвитку їх до 3 стадії.
Інвазійніличинки досить стійкі до високих і низьких температур повітря. Вони можутьзберігати життєздатність упродовж 5-12 міс і навіть більше. Частина інвазійнихличинок перезимовує на пасовищах і є причиною весняного зараження тварин.
Так,за даними С.І. Ісхакова (1995) в умовах Якутії личинки альфортій, стронгілюсовй трихонем, у висохлих фекаліях зберігають життєздатність протягом 5 років, аза даними Т.І. Кадрова [1980] личинки деляфондій в землі й висохлих фекаліяхзберігають життєздатність більш ніж 6 років.
Іздосліджень К.І. Абуладзе та ін. (1990) встановлене, що найбільше розповсюдженняпараскароз має в господарствах з конюшенно-пасовищним утриманням тварин, а ніжпри табуном, у зв'язку з чим цю інвазію автори розглядають – конюшенною.
Зниженнязараженості навесні трапляється за рахунок самовипадкового виділення гельмінтіву коней внаслідок їх старіння, наявність надбаного імунітету та меншійможливості реінвазії взимку.
Згідноданих С.С. Шмаюн (1994), який займався дослідженням епізоотології кишковихнематодозів у коней, й встановив, що в центральній частині України (Київська,Черкаська, Вінницька області) значного розповсюдження набули параскароз йстронгілятоз.
Параскарознайчастіше спостерігається у молодняка до 1 року. Особливо тяжко захворюванняперебігає у лошат-сосунків, вирощених в умовах, які не відповідаютьзооветеринарним нормам (неповноцінна годівля, скупченість, ранній підйом.).Рідше уражуються дорослі коні. Зараження відбувається в будь-яку пору року, якпри стійловому утриманні так і на пасовищах.
Пікінвазії припадає на осінньо-зимові місяці, основний спосіб зараження – аліментарний,особливо коли корм дають з підлоги. Екстенсивність та інтенсивність інвазіїзначною мірою залежить від умов утримання та годівлі коней.
Нерідкосильна зараженість коней параскарозом спостерігається на іподромах, щопов'язано із потраплянням тварин різних кінних заводів дуже часто несприятливихпо кишковим інвазіям.
Начисленність інвазійних елементів стронгілят шлунково-кишкового тракту конейвпливають грачі та личинки мух.
Джереломзараження виступають хворі тварини, які виділяють у навколишнє середовище яйцяпараскарид, забруднюючи навколишню територію, а також предмети догляду (станки,лопати, відра та ін.). Несвоєчасна чистка приміщень, годівля тварин з підлоги,а також підвищена стійкість яєць у навколишньому середовищі, сприяють зараженнютварин яйцями параскарид.
Зараженняконей можливо і на пасовищі при ковтанні яєць гельмінтів разом із травою таводою. Зараження лошат, як правило, наступає в підсосний період череззабруднене вим'я, а також у зв'язку зі звичкою нюхати і хватати ротом різніпредмети, сухі фекалії, забруднені яйцями параскарид.
Яйцязбудника на всіх стадіях розвитку добре витримують низькі температури і невтрачають життєздатності на пасовищах упродовж кількох років. Разом з тим затемператури повітря понад 40 °С дуже швидко настає масова загибель яєць.
1.4 Патогенез, особливості протікання й клінічного прояву
стронгілятозів та параскароза коней
Заданими К.І. Абуладзе (1990) личинки деляфондій (S. vulgaris) та стронгілюсів,потрапивши в стінку кишок травмують її, викликають масові краплині крововиливи на серознійоболонці, брижейці, мігруючі проти току крові викликають обтурацію й тромбозмаленьких кровоносних судин. Таким чином, стінки артерій у місцях травм стаютьтонкими, втрачають еластичність. Це призводить до утворення аневризм різнихрозмірів. При їх розриві розвивається гнійний перитоніт. Великі аневризмиспричиняють порушення моторної та секреторної функції кишок.
Токсини,які виділяють мігруючі личинки, негативно впливають на центральну нервовусистему, у т.ч. у хворих тварин може спостерігатись анорексія та пригнічення. Узв'язку із заносом патогенних мікроорганізмів, на брижейці розвиваєтьсясептичне запалення із септицемією, що призводить до загибелі тварин.
Прислабкій інтенсивності інвазії тяжкі патологічні процеси не розвиваються, алеаневризми зустрічаються у всіх коней та лошат з 2-3 місячного віку.
Альфортіозомхворіють переважно лошата, а також коні, які доросліше 10 років. Захворюваннявиникає зазвичай узимку. У хворих тварин спостерігають: пригнічення, болючістьчеревних стінок, перитоніти, температура тіла підвищується до 40-41,5°С.
Стронгілюснайчастіше перебігає безсимптомно, можливі різні функціональні порушення з бокушлунково-кишкового тракту, внаслідок запалення підшлункової залози [17].
Заданими Ф.М. Орлова (1996) патогенез при стронгілятозах характеризуєтьсятравматизацією слизової оболонки ободової та сліпої кишок, утворенням на нихвиразок й катаральним запаленням. Годуючись кров'ю та виділяючи продуктижиттєдіяльності, гельмінти проявляють місцеву і загальну роздратувальну дію,викликає розвиток анемії й схуднення. Внаслідок багаточисельних травм тарубцевих утворень на слизовій оболонці порушується моторна діяльність цихвідділів товстої кишки.
А.А.Шевцов (1997) вказує, що при стронгілятозах коней спостерігається ураження нервової,серцево-судинної систем і паренхіматозних органів внаслідок паразитування личинок та імагінальнихстадій стронгілід. Статевозрілі стронгіліди сильно травмують слизову оболонкукишок (гематофаги), відкривають ворота інфекції й поглинають значну кількістьпоживних речовин.
Згідноданих деяких авторів, міграція личинок стронгілят в організмі тваринсупроводжується змінами морфологічних та біохімічних показників крові,порушенням білкового і вуглеводного обмінів, окисно-відновних процесів.Спостерігаються зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну,еозинофілія та лейкоцитоз. Відповідно відбуваються істотні зміни в білковомуспектрі сироватки крові.
Припараскарозі патогенез зводиться до травматизації тканин статевозрілимигельмінтами та їхніми личинками, токсичного впливу на організм продуктівсекреції та екскреції гельмінтів, а також інокуляції патогенної мікрофлориличинками за час їхньої міграції [32].
Окрімцього, паразитування параскарид пов'язано із розвитком алергічних явищ.
Травматизаціяслизової оболонки кишок і капілярів легень, під час міграції личинок, викликаєентерити й параскарозну пневмонію. Механічне подразнення дорослими параскаридамипризводить до катару кишок, утворенню виразок на них, а іноді й до їхньогопрободіння з кровотечею й подальшим розвитком перитоніту.
Приінтенсивній інвазії параскариди, згортаючись у клубочок, можуть викликатизакупорку або повну обтурацію кишок.
Зафіксованівипадки заповзання статевозрілих параскарид через жовчний проток в жовчні ходипечінки, що призводить до порушення її функції та розвитку абсцесів. Личинки,мігруючи через печінку, викликають дегенерацію клітин печінки, а припотраплянні личинок до легень може розвинутись запалення та набряк легень.
Токсичнадія параскарид, в основному відображається на функції кровотворних органів й нервовій системітварин, відмічаються парези, паралічі, судоми. Личинки параскарид на шляху міграції відкривають двері дляпатогенної мікрофлори, що допомагаєвиникненню різних інфекційних захворювань, які перебігають особливо важко узаражених параскарозом коней. У результаті паразитування личинкових стадій(особливо в період їх міграції) та статевозрілих збудників уражуються нервова,серцево-судинна,травна системи,а також паренхіматозні органи.
1.5 Клінічні ознаки стронгілятозів і параскарозу коней
Ознакикишкових нематодозів (параскароз й стронгілятоз) у коней виявляютьсярізноманітно й залежать від: інтенсивності інвазії, віку й резистентностіорганізму.
Припараскарозі на ранній стадії розвитку хвороби, за час міграції личинок черезлегені, спостерігають явища бронхіту та бронхопневмонії, при цьому ж у лошатспостерігають кашель, серозно-слизові виділення з носу, короткочасне підвищеннятемператури, загальне пригнічення, часте дихання. Подалі розвиваються ознакизагального (кишкового) параскарозу, викликані статевозрілими гельмінтами. Тваринихуднуть, лошата відстають у рості й розвитку, з'являються ознаки порушенняфункції шлунково-кишкового тракту. У окремих хворих тварин, можутьспостерігатись явища порушення нервової системи [9].
Безсимптомнийперебіг параскарозу спостерігається при слабкому ступені інвазії, а також умолодняка старшого віку й дорослих коней.
Заданими Г.І. Дікова, І.С. Демент'єва (1990), у початковий період післязараження, коли проходить міграція личинок, захворювання перебігає у виглядібронхіту та пневмонії.
Заданими В.Ф. Галата, А.В. Березовського та ін. (2003), при інтенсивній інвазії узв'язку із інтоксикацією, захворювання може перебігати з явищами тетанічних судом,парезу задніх кінцівок та епілепсією.
Стронгілятозинайчастіше перебігають без характерних ознак. У хворих спостерігають: швидкувтомленість, анорексію, схуднення, посилення перистальтики та пронос. Інколиможе бути підвищення температури тіла. У разі інтенсивного ураженнястатевозрілими паразитами спостерігаються розлади травлення, зниження апетиту,пригнічення, швидка втомлюваність, схуднення. Слизові оболонки стають блідими,іноді підвищується температура тіла. Найрізкіше клінічні ознаки виражені припаразитуванні в організмі коней преімагінальних стадій розвитку стронгілід.Температура тіла підвищується до 40°С, з'являються тромбоемболічні коліки,болісність черевних стінок, іноді кульгання. Під час колік тварини занепокоєні,пульс і дихання прискорюються. Нерідко лошата гинуть з явищами анемії такахексії.
Приальфортіозі у хворих тварин спостерігають: пригнічення, болючість черевнихстінок, перитоніт.
Характерноюознакою деляфондіозу є прояви коліків [11].
1.6 Патологоанатомічні зміни при стронгілятозах і параскарозу
При стронгілятозах на розтині відмічають:виснаження трупа, катаральне запалення, виразки на слизовій оболонки товстоговідділу кишок мезентеріальні лімфатичні вузли збільшені, а в артеріальнихсудинах брижі виявляють аневризми різного розміру, а також субсерознікрововиливи – темно-червоні плями діаметром 2-3 см, на ендокарді та епікарді – крапчасті крововиливи. В черевній порожнині виявляють серозну рідинужовтуватого або червонуватого кольору. Трупи виснажені, в уражених органахзнаходять паразитичних черв’яків на різних стадіях розвитку [18].
При деляфондіозі на судинах брижі виявляютьаневризми різної величини, а личинки деляфондій, потрапивши у легені, утворюютьтак званий «вузловий деляфондіоз легень». При розриві аневризма учеревної порожнині й кишках, виявляють згустки крові.
Патологоанатомічнізміни при альфортіозі характеризуються ознаками асептичного та гнійногоперитоніту. На черевині виявляють гематоми, щільні фіброзні вузли ібагаточисленні абсцеси [29].
При стронгільозі на розтині відмічають збільшення підшлункової залози,наявність гематом та очагів запалення.
За даними Абрамова І.В. (1991), при параскарозі патологоанатомічніознаки особливо виражені при обтурації кишок з їхнім поступовим розривом. Вчеревної порожнині й на місці розриву виявляють вміст кишок й параскар.Черевина в стадії гострого запалення.
Присхудненні видимі слизові оболонки анемічні або іктеричні, м'язи анемічні, м'язасерця – в’яла. Печінка збільшена за розміром.
Заданими К.І. Абуладзе (1990), патологоанатомічні зміни при стронгілятозівідмічають у товстому відділу кишок, виявляють дуже багато стронгілятприкріплених до слизової оболонки.
Заданими В.Ф. Галата та А.В. Березовського (2003) на розтині при параскарозівідмічають, що труп виснажений, слизові оболонки бліді. Спостерігаютьсякатаральне запалення слизової оболонки кишок, наявність на ній крововиливів тавиразок, у серці й легенях – численні крапчасті крововиливи. Після загибелічастини личинок, що мігрують, утворюють паразитарні вузлики з осередкаминекрозів в центрі. Їх можна виявити у печінці, легенях, рідше – у лімфатичнихвузлах, нирках. З часом, навколо цих вузликів утворюється сполучнотканиннакапсула і вони звапнуються. Спостерігається гіперплазія лімфатичних вузлів,селезінки.
1.7 Діагностика та диференційна діагностика параскарозно-
стронгілятозної інвазії у коней
Заданими Н.В. Демидова (1997), прижиттєвий діагноз на параскароз й стронгілятозпідтверджують за результатами дослідження калових мас за методом Фюлеборна абоДарлінга.
Яйця стронгілідного типу – овальної форми, з гладким світло-сірим кольором,тонкою оболонкою й наявністю різної кількості кулей дроблення.
Яйця параскарид – круглої або овальної форми, з гладкою темно-жовтою абокоричневою скоролупою.
Дляпідтвердження діагнозу на стронгілятози використовують метод культивуванняличинок з послідовним встановленням їхньої видової приналежності.
Длявстановлення родового складу збудників, з метою диференційної діагностикикишкових нематод й вивченням зонального розповсюдження домінуючих видів,застосовуються методи вирощування личинок стронгілят до інвазійної стадії. Прицьому використовуються методики П.А. Полякова, А.С. Бессонова та ін.
Восновному, використовується модифікаційний метод В.Ф. Нікітіна. В конусоподібнумірну склянку необхідно помістити 5-10г фекалій в марлевих кульках і налититуди 10 мл води. Один кінець марлі у вигляді косички звісити із склянки іпомістити у воду, яка знаходиться у кюветі. Кювета з'єднується з такою ж самоюкосичкою із хімічною склянкою з великим рівнем води. При такій модифікації цезабезпечує більш тривале постійне самозволоження проби. Культивування необхіднопроводити в термостаті при температурі +28 – 30 °С.
Строккультивування за даної методики коливається від 8 до 30 днів. По закінченнювказаного строку проби необхідно заливати на 2 години теплою водою (+30 – 35 °С), після чого марлю з фекаліями вийняти, надосадкову рідину обережно злити,до осаду добавити фізрозчин, легенько розмішати і помістити на чашу Петрі.Личинок мають досліджувати під мікроскопом при збільшенні 10 х 10, або 7 x 20.
Заданими Ф.М. Орлова (1996), личинки деляфондій – великі, товсті, мають кишки знаявністю 32 кишкових клітин, розташованих у 2 рядки.
Личинкиальфортій тонкі, заключні в чохлик, кишки складаються з 20 клітин. Личинкистронгілюсов голковидної форми, мають кишки, які складаються з 16 клітин.
Приобґрунтовуванні діагнозу на параскароз, необхідно відокремити: катаральнубронхопневмонію не інфекційного походження, та шлунково-кишкові захворювання[30].
1.8 Лікування, профілактика та заходи боротьби при
стронгілятозно-параскарозній інвазії коней
Злікувальною метою при параскарозі після попереднього голодування застосовуютьсолі пиперазина й піперазин – гексагідрата індивідуально або груповими засобамипо 10-15 коней, 2 дні підряд разом із зволоженими концентратами із розрахунку –0,1 г/кг маси тіла.
Чотирьоххлористий вуглець задають всередину через зонд або у желатинових капсулах.Препарат застосовують після попередньої голодної дієти.
Післядегельмінтизації коней звільняють від роботи, й утримують в приміщеннях або набазах. Доза препарату розраховується у залежності від ваги й віку від 10 до 40мл.
Заданими І.А. Аничко й І.А. Кобра (1996), при порівняльному вивченні ефективностіпрепарату – «Еквалан» й «Панакур гранулята» пришлунково-кишкових нематодозах коней, отримали 100% екстенсефективність пристронгілятозах та 81,3-90% при параскарозі.
Наоснові проведених досліджень виявлено, що препарати "Івермектин" удозі 0,2 мг/кг, «Оксібендазол» 10 мг/кг й «Пірантел» 6,6мг/кг маси тіла, показали 100% екстенсефективність на стронгілід та іншихкишкових нематодозів [7].
Г.Н.Герасимова, С.Н. Разводова (1995) при дачі всередину 20% тетрамізолу, 20%тетрамізола-гранулята в дозі 30-40 мг/кг маси тіла, отримали 100%екстенсефективність при параскарозі. При стронгілятозній інвазіїекстенсефективність цього препарату була нижче – 57,1-66%. Препарат«Мебенвет гранулят 10%» рекомендований у дозі 6-8 г/кг маси тіла, заданими авторів не ефективний препарат, а його антигельмінтна дія проявляєтьсяпри дачі 150 мг/кг дворазово.
Проефективність "Івермектину" при параскарозі коней повідомляє Т.А. Вашинський[10].
"Івермектин"у дозі 200 мкг/кг маси тіла, незалежно від форми застосування препарату, має100% ефективність проти параскарид, кишкових стронгілят, трихонематид [44].
Заданими Пономаренка В.Я., Жувака К.І. (2005), екстенсефективність препарату«Універм», у дозі 50 мг/кг маси тіла – 100%, препарату«Анвермін», у дозі 50 мг/кг маси тіла – 80-100%., препарату«Еквест – 2% оральний гель» – 100% при стронгілятозах та параскарозу.
«Універм»– препарат групи авермектинів, до його складу входять такі компоненти:аверсектин С – 0,2% та наповнювач до 100%. Вартість обробки однієї конячки, зацінами 2005-2007р. складає 5-7 грн.
«Еквест2% оральний гель» містить в якості АДР, який є представником новогопокоління авермектинів, – міксідектин (в 1 мл – 20 мг міксидектину). Вартістьобробки однієї конячки складає 70-80 грн.
«Анвермін»,як препарат групи бензомідазолів, рекомендовано проти багатьох гельмінтівтварин. Бензоімідазоли, які мають малу токсичність та широкий спектр дії нагельмінтів, випробувані та застосовуються у багатьох країнах світу. Ці препарати на основіальбендазолу, фенбендазолу, мебендазолу та ін. У даному випадку препарат наоснові альбендазолу [9].
Лікувально-профілактичнізаходи при гельмінтозах коней базуються на епізоотологічних даних та назниженні чисельності збудників у навколишньому середовищі.
Боротьбаз гельмінтозами коней має проводитись згідно із типом утримання тварин та поможливості базуватися на методі копроскопії.
Раціональнезастосування і чергування антигельмінтозних препаратів дозволяє, крім того,попередити (у паразитів) розвиток резистентності.
Утеперішній час, інвазії з важким перебігом клінічного прояву спостерігаються дужерідко. Наявність паразитів виявляється, головним чином, у відхиленні поведінкитварини, затримки у розвитку лошат, загальному поганому стані, тьмяної,скуйовдженої шерсті. Це може бути і наслідком іноді надмірного споживанняантигельмінтозних препаратів.
Заданими Р.П. Грейда (1997), для успішної боротьби з гельмінтозами коней, необхіднопритримуватись гігієни пасовищ, годівлі й утримання тварин.
Зметою профілактики параскарозу в умовах господарств, несприятливих щодопараскарозу, необхідно проводити обов'язкові профілактичні дегельмінтизаціїконей у наступні строки:
- лошатцього року перший раз у серпні, другий після відйому.
- молодняк1-2 років й дорослих коней у березні – квітні та жовтні -листопаді.
Утабунних господарствах лошатам – сосунам, починаючі з 3-х місячного віку коженмісяць згодовують 2 дні підряд, гуртовим засобом по 10г піперазину на 1 прийом.
Ізсерпня і до кінця року дозу збільшують до 15г на один прийом, препарат задаютьвранці та ввечері – 2 дні підряд кожні 2-3 місяці [12].
Наіподромах проводять дегельмінтизацію – піперазином через кожні 2-3 місяці йпрепаратом «Еквест гель 1-2%».
Післяобробок тварин проводять дезінвазію стайні, забезпечують нормальний санітарно –гігієнічний режим утримання і годівлі тварин, влітку організують загоннусистему пасовищ.
Прикомплектуванні поголів'я коней на іподромах з інших заводів та господарств, їхобстежують на параскароз. При виявленні заражених тварин, проводятьдегельмінтизацію.
Профілактикаі заходи боротьби при кишкових нематодозах коней складаються з цілого комплексузаходів, основним з яких є – профілактична дегельмінтизація, яка маєпроводитись 2 рази на рік. Навесні, перед початком пасовищного сезону, й восени(у серпні). Лікувальну дегельмінтизацію проводять у будь який час року [23].
Зметою хіміопрофілактики стронгілятозів, коней рекомендовано щоденно годуватифенотіазіносолевою сумішшю протягом теплого пасовищного сезону. Профілактикатака ж сама, як і при параскарозі [32].
1.9 Висновок з огляду літератури
Аналізлітературних джерел вказує, що стронгілятози та параскароз у даний час єзначною проблемою для господарств та іподромів, яку необхідно вирішувати якспеціалістам ветеринарної медицини, так і власникам тварин. Здоров'я тварин таїхня раціональна підготовка є основним показником, необхідним для тренінгу ігарної працездатності тварини.
Наприклад,кишкові нематодози у племінних лошат впливають на їхню класність при бонитировці.А у спортивних коней це відображається на їх спритності та витримці, що будеприводити до поганих показників при спортивних змаганнях.
Злітературних джерел ми виявили, що значною проблемою на даний час є широкерозповсюдження у коней кишкових нематодозів. Всі коні поражаються ними вже уранньому віці на пасовищах, левадах та стайнях. Інтенсивність інвазії залежитьвід умов утримання і годівлі тварин. Важливу роль при цьому відіграють коністаршого віку, які виділяють у зовнішнє середовище інвазійних личинок, які дужестійкі у зовнішньому середовищі. Частина з них може перезимовувати на пасовищахі бути причиною весняного зараження тварин.
Удеяких тварин, особливо молодшого віку, можуть бути виражені клінічні ознаки.Наприклад, при стронгілятозі, у хворих тварин може спостерігатись швидкавтомленість, анорексія, схуднення, пронос, слизові оболонки – бліді. Виражені клінічніознаки при паразитуванні в організмі коней преімагінальних стадій розвиткустронгіліт: температура +40°С, тромбоемболічні коліки, болісність черевнихстінок та ін. При параскарозі, за час міграції личинок через легені, можутьспостерігатись явища бронхіту та бронхопневмонії. Подалі можуть розвиватисьознаки загального (кишкового) параскарозу, викликані статевозрілимигельмінтами. Лошата худнуть, відстають урості та розвитку. У окремих тварин можуть спостерігатись порушення нервовоїсистеми.
Згідноданих, при інтенсивній інвазії, у зв'язку з інтоксикацією, захворювання можеперебігати з явищами тетанічних судом, парезу задніх кінцівок та епілепсією [8].
Длятого, щоб попередити або зупинити розвиток захворювань, викликаних кишковиминематодозами, необхідно розробити, комплекс лікувально-профілактичних заходівпо боротьбі з гельмінтозами.
Дляуспішної боротьбі з гельмінтозами коней, необхідно дотримуватись гігієнипасовищ, годівлі та утримання тварин.
Раціональнезастосовування та чергування антигельмінтозних препаратів дозволяє, крім того,попередити (у паразитів) розвиток резистентності.
Профілактикаі заходи боротьби при кишкових нематодозах коней складаються з цілого комплексузаходів, основною з яких є профілактична дегельмінтизація, яка має проводитися2 рази на рік навесні, перед початком пасовищного сезону і восени.
Лікувальнудегельмінтизацію необхідно проводити у будь-яку пору року.
Узв’язку з поширеністю захворювань, викликаних кишковими нематодозами, мивирішили з’ясувати епізоотичний стан щодо цих гельмінтозів серед конепоголів’я,що утримується в умовах іподрому м. Харкова.
Зачас проходження переддипломної практики на ДП «Харківський іподром»ми провели аналіз ветеринарної звітності за 2005-2007 рр. і встановили, щопроблема з кишкових нематодозів на теперішній час є досить гострою дляпідприємств та власників тварин. Було досліджено 52 коней на змішанустронгілятозну-параскарозну інвазію, та встановлено, що екстенсефективністьцієї інвазії коливалась в межах від 8,3 до 91,6%. Це вказує на стаціонарністьцієї інвазії, незважаючи на систематичні планові дегельмінтизації.
Томуметою роботи було проведення діагностики та з’ясування ефективності лікуваннягельмінтозів коней в умовах іподрому м. Харків.
Длявирішення мети були поставлені наступні завдання:
1 Вивчитиепізоотологію кишкових нематодозів серед конепоголів'я ДП «Харківськийіподром» (параскароз й кишкові стронгілятози), виявити джерела інвазії тафактори її передачі.
2 Провестилабораторну та диференційну діагностику цих гельмінтозів.
3 Вивчити упорівняльному аспекті екстенсефективність деяких антгельмінтних препаратів(«Еквест 2% оральний гель», «Універм», та ін.),рекомендованих для боротьби з параскарозом і кишковим стронгілятозом.
4Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів по боротьбі з гельмінтозами шлунково-кишковоготракту для конепоголів’я державного підприємства «Харківськийіподром».
2. Власні дослідження
2.1 Матеріали і методи досліджень
стронгілятозний параскарозний кінь лікувальний гельмінтоз
Роботавиконувалась в умовах ДП «Харківський іподром» на тваринах, якіпоступили для тренінгу, рисистих випробувань, з різних кінних заводів, а такожробота проводилась на кафедрі паразитології Харківської державноїзооветеринарної академії. Дослідження проводили на конях, які належать доХарківського іподрому в період з вересня 2006 р. по січень 2007 р.
Методика діагностики кишкових нематодозів
Діагностикакишкових нематодозів коней здійснювалась на базі обліку епізоотичних даних,клінічних ознак хвороби й спеціального паразитологічного дослідження. З початкуми засвоїли лабораторні методи діагностики гельмінтозів (гельмінтоовоскопія),та їх диференційну діагностику. Для прижиттєвої діагностики кишковихстронгілятозів й параскарозу використовували методи гельмінтоовоскопії, якіосновані на принципі флотації яєць гельмінтів в поверхневий шар зваги приобробки проби сольовими розчинами або іншими речовинами, щільність яких вища,ніж щільність яєць. Внаслідок флотації поверхневий шар зваги збагачуєтьсяяйцями гельмінтів. Підняті на поверхню яйця гельмінтів знімають проволоченоюпетлею, а для мікроскопії їх переносимо на предметне скло (методи Фюллеборна таЩербовича).
Заметодом Фюллеборна, 10-20 г. фекалій поміщують в банку або склянкуємністю 100-200 мл і ретельно розтирають скляною або дерев'яною палицею унасиченому розчині повареної солі. В одному літрі води розчиняють 400 г солі, доводять до кипіння і фільтрують через вату і марлю. Розчин використовують холодним,щільністю 1,2 г/л. Розчин доливають поступово, весь час перемішуючи фекалії,причому загальна кількість добавленого розчину має бути у 20 разів більшекількості фекалії. Потім рідину фільтрують крізь металічне сито й залишають на0,5 години. За цей час яйцяспливають на поверхню, так як у насиченому розчині NaCl більша щільність, ніж уяйця. З поверхні відстояної рідини металічною петлею (у діаметрі не більше 1 см), зігнутої під прямим кутом, знімають плівку, переносять її на предметне скло й покривають покривнимсклом. Отримані препарати розглядають під мікроскопом.
Метод Щербовича використовується для виявлення яєць з більшої щільністю.Розчиняють 920,0 г сірчанокислої магнезії в одному літрі гарячої води. Розчинфільтрують та охолоджують. Для дослідження в склянку беруть невелику кількістьфекалій, добавляють води й розмішують до отримання рівномірної зваги. Приперемішуванні цю звагу проціджують крізь металічне сито в пробірку йцентрифугують 1-2 хвилини. Після чого, поверхневий шар рідини зливають, а доосадку добавляють отриманий розчин. Осадок розмішують до отримання зваги ізнову центрифугують 1-2 хвилини. Потім копрологічною петлею знімають верхнюплівку з пробірки на предметне скло, накривають покривним склом й досліджуютьпід мікроскопом.
Запропонованавелика кількість модифікацій метода, які розрізняються флотаційними розчинамита технічними засобами виконання.
Методика вивчення деяких питань з епізоотології стронгілятозів й параскарозуконей
Длявивчення розповсюдження, особливостей епізоотології й клінічного проявукишкових нематодозів у коней індивідуально відбирались проби кала, якідосліджували за методом Фюлеборна та Щербовича на кишкові стронгілятози йпараскароз. В роботі досліджено всього 52 проб фекалій.
- Яйцястронгілід овальної форми з тонкою, прозорою оболонкою сірого кольору знаявністю кулей дроблення.
- Яйця параскаридкруглої форми, темно-коричневого кольору, вкриті чотирма оболонками, зовнішня –гладенька.
Водночасзверталась увага на наявність змішаних інвазій.
Длявиявлення джерел зараження зверталась увага на умови утримання й гігієнигодівлі тварин, наявність паразитоносіїв серед дорослого поголів'я, а також наблагополуччя заводів – постачальників коней на іподром.
Заперіод з вересня по січень за результатами копроскопічного дослідженнявстановлювалась сезонна й вікова динаміка кишкових гельмінтозів у коней.Потрапивши на іподром поголів'я, з кінних заводів, за час карантину підлягалосьпаразитологічному дослідженню та протипаразитарним обробкам за показниками.
Методика вивчення екстенсефективності антгельмінтиків при стронгілятозахй параскарозу
Дляпорівняльного вивчення лікувальної дії препаратів – Еквест 2% оральний гель,Універма, Мебенвет-гранулята – 10%, Бровадозола й Панакур-гранулята, булостворено 6 дослідницьких груп, із поголів'я коней Харківського іподрому. Зкожного тренувального відділення у контрольну групу було відібрано: з першоговідділення – 2 коня; з інших – по одному.
Тваринампершої групи (10 коней), з лікувальною метою застосували –«Еквест 2%оральний гель», перорально, в дозі 0,4 мг моксідектину на 1 кг живої ваги (при застосуванні калібрувального аплікатора одна маркіровка на 25 кг живої ваги).
Тваринамдругої групи (9 коней), згодовували – «Універм», у суміші іззволоженими кормами у ранкову годівлю, в дозі 50 мг/кг по ДР маси тіла 2 дніпідряд.
Тваринамтретьої групи (9 коней), давали препарат «Панакур-гранулят» у дозі 5 г / 150 кг маси тіла тварини.
Тваринамчетвертої групи (9 коней), давали препарат «Бровадозол» у дозі 1,5 г / 10 кг маси тіла.
Тваринамп'ятої групи (9 коней), давали препарат «Мебенвет гранулят 10%» вдозі 6 г / 100 кг маси тіла.
Тваринамшостої (контрольної) групи (6 коней), препарат не призначали.
Облікефективності застосованих препаратів здійснюється на основі результатівклінічного спостереження за тваринами й повторного копроскопічного дослідження,яке проводилося через 10-15 діб після лікування. Базуючись на результатахзаключного копроскопічного дослідження виявили екстенсефективність застосованихпрепаратів (ЕЕ – це відсоток тварин повністю звільнившихся від гельмінтів дочисла дегельмінтизованих).
Нижчеприводиться характеристика застосованих антгельмінтиків.
«Еквест – 2% оральний гель» (моксидектин)
- Моксидектинналежить до групи авермектинів
- Дієпротягом 84 днів
- Захищаєвід інцистованих личинок малих стронгілід
- Безпечнийдля жеребих та лактуючих кобил
- Зручний узастосуванні
Цеароматизований гель жовтого кольору 1 мл препарату містить діючу речовину – моксидектин 19 мл.
Застосування:коням й поні при нематодозах викликаних: великими стронгілідами (S. vulgaris),малими стронгілідами (Cyathostomidae), аскаридами (Parascaris equorum) та ін.
Рекомендованасхема застосування:
- 4 рази нарік – повна елімінація паразитів.
- 2 рази нарік – паразити під контролем.
- перед виходомна пасовище й після постановки до денника.
- Можналошатам з 4-х місячного віку.
Застосовуютьперорально у дозі 0,4 мг моксідектину на 1 кг живої ваги (при використанні калібрувального аплікатора одна маркеровка на 25 кг живої ваги).
Забійтварин для харчових цілей через 32 дні після останнього введення препарату.
Формавипуску – пропіленові шприці по 11,5г.
«Універм»
Складі форма випуску: лікарська форма аверсектина С, отриманого мікробіологічнимсинтезом за допомогою ґрунтовного гриба (Sreptomyces avermitilis). Порошоксірого кольору, зі слабким специфічним запахом, негігроскопічний, нерозчиняється у воді, легко змішується з кормами, містить 0,2% діючої речовини.
Упаковуютьу пластикові банки по 150 г, поліетиленові пакети по 5 кг у паперові мішки.
Фармакологічнадія: Універм має виражену протипаразитарну дію на нематод і личинок оводів(підшкірних та ін.), кровососок, вошей, та збудників саркоптозів тварин іптахів. Механізм дії активного інгредієнту – аверсектину С, складається з йогодії на величину току іонів хлору через мембрани нервових і м'язових клітинпаразита. Основною мішенню є – глютамат-чутливі хлорні канали, а також рецепторигамма-аміномасляної кислоти. Зміна току іонів хлору порушує проведення нервовихімпульсів, що приводить до паралічу й загибелі паразита.
Препаратпризначають коням при параскарозі, стронгілятозах, та оксіурозі.
Дозий засоби застосування: препарат дають тваринам у суміші з сухими абозволоженими кормами з ранку 2 дні підряд, у дозі 50 мг/кг по ДР маси тіла. Длязабезпечення повного змішування компонентів корма й «Універма»,застосовують кормозмішувач. При відсутності кормозмішувача розрахованукількість препарату ретельно перемішують з невеликою кількістю комбікорму,добавляють ще частину корма й ретельно перемішують. Загальна доза корму зпрепаратом не має перевищувати половину необхідної кількості, згідно зраціоном. Перед масовими обробками кожну партію «Універму» перевіряють на невеликій групі тварин(10-15) голів, однакового віку й вгодованості. При відсутності ускладнень,протягом 3-х діб, після дачі препарату приступають до обробки поголів'я. Уослаблених, схудлих тварин, а також при передозуванні можливий токсикоз.
Забійтварин на м'ясо й використання молока дозволяється через 14 днів після обробки.Молоко і м'ясо, отримане раніше запланованого строку, використовують длягодівлі тварин.
Роботиз препаратом «Універм», необхідно проводити у спецодязі, гумових рукавицяхта респіраторі. За час роботи забороняється курити, пити.
«Мебенвет гранулят – 10%»
Антигельмінтикширокого спектра дії, в 100 г грануляту міститься 10 г мебендазолу, випускається у формі гранульованого порошку.
Ефективнийпроти личинкових й статевозрілих стадій більшості нематод, паразитуючих урізних видів тварин. Його механізм дії складається з виборного й неповторногогальмування глюкози нематодами.
Терапевтичнийіндекс (віднесення терапевтичної та переносимої доз) благоприємний, в силу чогоним можна проводити групову дегельмінтизацію, згодовувати препарат з кормом.
Показники:для дегельмінтизації коней при стронгілятозах.
Доза:6-8 мг / 100 кг ваги тіла, застосовується у формі рівномірного розподіленняпрепарату в кормі. Основне правило – необхідно слідкувати за тим, щоб тваринибез залишку з'їдали препарат з кормом. Для цього лікування необхідно проводитипід час ранкової годівлі тварин.
10%гранулят мебенвет, застосовується не тільки для терапії але й для систематичноїпреімагінальної дегельмінтизації.
Профілактичнедегельмінтне лікування дає бажаний результат, якщо препарат застосовують узавчасно запрограмованій формі, враховуючи цикли розвитку даного виду нематод(до очікуваного моменту реінвазії).
М'ясотварин, які пройшли курс лікування, протягом 7 днів, а нутрощі протягом 14днів, в їжу не застосовуються.
«Бровадозол»
В 1 г бровадозолу міститься 50 мг фенбендазолу.
Вінмає широкий спектр дії на дорослих і личинкових форм гельмінтів, а також наїхні яйця. Ефектний при всіх шлунково-кишкових та легеневих гельмінтозах.
Показники:коням застосовується при параскарозі та оксіурозі, задається з кормом. Приіндивідуальному лікуванні у дозі 1,5 г/10 кг ваги тіла.
Забійтварин та використання м'яса у їжу дозволяється через 10-15 днів, молока через 5 днів після дегельмінтизації.
«Панакур-гранулят»
Антигельмінтнийпрепарат широкого спектра дії для: ВРХ, коней та овець.
Препаратмістить активну субстанцію фенбендазолу – високоефективна, протигельмінтознаречовина із рядубензімідазолкорбаматів.Готовий до застосування препарат містить 22,2% фенбендазолу або 222 мгфенбендазолу в 1 г гранулята.
Дозуванняактивної речовини на кг ваги тіла складає для коней 7,5 мг. Доза препаратуконям вагою 300 кг – 10 г, 450 кг – 15 г, 600 кг – 20 г. Перед застосуванням голодна дієта непотрібна. Добре переноситься.
2.2 Характеристика Державного підприємства «Харківський
іподром»
«Харківськийіподром» розташовано у центрі міста, із заходу до іподрому прилягає зонавідпочинку – парк культури і відпочинку ім. Горького та лісопарк. У даний часпроводиться повна реконструкція іподрому.
Загальнаплоща території складає – 20,3 га. На території іподрому розміщені:ветеринарний лазарет (де проводиться лікування тварин, та догляд за ними післялікування), зі стаціонаром на 10 денників, веткарантин на 22 денника, призовакузня, гараж для службових автомобілів, та 6 боксів для зберігання грубих та концентрованихкормів.
Поголів'яконей, які підлягають іспиту, розміщено у 7-ми конюшнях, які мають 222 денника.Чотири конюшні мають по 44 денника, розраховані на 2 відділення, у трьохконюшнях розміщено по одному тренувальному відділенню із розрахунку по 20-22 голів коней. Деякі конюшні мають асфальтовані денники, однак більша частина підлогиу них глинобитні, які силами трен персоналу набиваються 2 рази на рік (на весніта восени).
Приміщенняі тренувальні відділення іподрому, в основному, використовуються для проведенняіспитів рисистих коней з грою у тоталізатор. Окрім цього, кожного рокупроводяться змагання по кільцевим гонкам на автомобілях, які приваблюють значнукількість відвідувачів.
Длятренінгу та іспиту коней рисистих порід мають 3 бігові доріжки, з них 1-а та3-я натуральні, а 2-га шлакова, всепогодна. Довжина першої доріжки 1067 м, другої – 847 м, а третьої – 600 м.
Економічні, соціальні й організаційні умови діяльності підприємства
Харківськийіподром є міжнародним підприємством, діяльність якого відбувається на принципахповного господарського розрахунку.
Джерелафінансування іподрому є доходи від тоталізатору, реалізації сільськогосподарськоїпродукції, яка вирощена у підсобному господарстві іподрому, доходи за послуги,а також оплата власників коней за утримання і тренінг коней.
Основнимузагальненим показником фінансових результатів є доход, який залишається наіподромі після оплати податків та інших платежів у бюджет та надходить до йогоповного розпорядження.
Усфері виробництва, згідно штатного розкладу, має бути 85 чоловік, фактичносередньорічне число робітників у 2007 році складає – 75 чоловік. За 5 місяців2005 року кількість робітників на іподромі складає 65 чоловік.
Керівництвовиробничо-технічної роботи іподрому здійснюється виробничим відділом. Фахівці виробничоговідділу допомагають сільськогосподарським та іншим учбовим закладам м. Харковай області у проведенні занять і екскурсій із студентами, проводять лекції зіноземними туристами. Тренувальні відділення повністю укомплектовані тренувальнимскладом. Очолює тренувальне відділення бригадир – наїзник, у його розпорядженнідва помічника наїзника, два конюха – прибиральника та два чергових конюха.Робітники тренувальних відділень підвищують свої спеціальні знання у школіпідвищення кваліфікації. Заняття у школі ведуть фахівці іподрому.
ПриХарківському іподромі є підсобне господарство, яке розташоване у 50 км від іподрому. Загальна площа підсобного господарства 306,2 га. У 2007 році силами тренувального персоналу було заготовлено 586 т сіна, що повністю задовольняє потреби щодогрубих кормів. Сіно високої якості. Кормовий раціон протягом всього рокуповністю відповідає вимогам зоотехнічних норм. У літній період всі коніотримують свіжоскошену траву. Мінеральні добавки – сіль-лизунець й крейда, постійнознаходяться у годівницях. Годівля тварин здійснюється 3 рази на день.
Комплектування іподрому
НаХарківський іподром у 2006 році було передбачено надходження 124 голівмолодняку рисистих порід 2005 року народження з 25 господарств, кінних заводів.Фактично надійшло:
Таблиця1. – Надходження молодняку рисистих порідОб'єкт вступу План Фактично % Кінні заводи Росії 70 38 34,3 Кінні заводи України 44 28 63,3 Господарства України 10 9 90,0 Всього 124 75 60,5
Надходженнядворічних коней від коневласників здійснювалось згідно договору і графіку,узгодженого з коневласниками.
Протягомостанніх років деякі заводи недопостачають коней для тренінгу, у зв'язку з чимкомплектування здійснювалось колгоспними конями, непередбачені планом, які зазагальною масою не поступають заводським. Стурбованість виробничого відділуіподрому викликає той факт, що серед випробуваних коней тільки 30% єпредставниками орловської породи. Керівництво іподрому звертає увагу також нате, що керівники ряду кінних заводів знизили вимоги до виховання й тренінгумолодняку на містах. Так, у 2006 році ряд заводів поставляли на іподром погановирощених молодих коней, непрацездатних і занадто низького класу спритності.
Підводячипідсумки виконання виробничої програми, слідує відмітити, що в цілому виробничізавдання по всім показникам іподрому виконані (табл. 2 й 3). Так, у 2006 році з267 коней пройшли випробування на спритність 251, в тому числі коней 2-річноговіку – 68, коней 3-х річного року – 98, 4-х – 49 та доросліших – 36. Середня спритність п'яти рисистихконей орловської породи у кожній віковій групі склала: коней дворічного віку –2,27; трирічного віку – 2,14; чотирьохрічного – 2,12; доросліші – 2,11. Конейросійської рисистої породи відповідно: 2,21; 2,10; 2,07 й 2,05.
Таблиця2. – Виконання планів заїзду та від'їзду по дистанціяхДистанція Призів Заїздів План Фактично % план Фактично % 1600м в 1ГІТ 600 616 102,7 630 650 103,2 1600м в 2 ГІТІВ 11 13 118,0 22 26 118,0 1600м в 3 ГІТІВ 1 1 100,0 3 3 100,0 2400м 18 18 100,0 18 18 100,0 3200м 4 4 100,0 4 4 100,0
Таблиця3 Виконання плану випробувань коней за 2006 рік. № п/п Показники План Фактично % 1 2 3 4 5 1 Кількість випробуваних коней 240 251 104,6 2 Кількість випробувань 52 52 100,0 3 Кількість виступів 3400 3420 100,0 4 Кількість заїздів 630 650 103,2 5 Сума розіграшу, грн. 33,50 103,70 309,6 6 Сума виданих призових трен персоналу, грн. 25,12 79,63 316,9 7 Сума призових, перерахованих власнику, грн. 17,94 24,06 134,1 8 Вартість утримання однієї конячки на іподромі 5,24 29,73 567,4 9 3 власників коней 37 1400 378,4 10
Середня витрата кормів на голову за день, кг
а) сіно 5 5 100,0 б) овес 5 5 100,0 в) отрубі 1 1 100,0
2.3 Результати власних досліджень
2.3.1 Вивчення епізоотології шлунково-кишкових стронгілятозів та
параскарозу в умовах ДП «Харківський іподром»
Згідноз методикою виконання дипломної роботи вивчення розповсюдження й особливостіепізоотології кишкових нематодозів у коней Харківського іподрому проводилось восіннє-зимовий період 2006-2007 рр. Про розповсюдження гельмінтозної інвазіїмали судження на основі клінічного та гельмінтологічного обстеження всьогопоголів'я у кількості 52 коней.
Якпоказали дослідження, серед коней Харківського іподрому, кишкові нематодозимають широке розповсюдження, що відображається на фізіологічному стані тварин.У деяких тварин реєструється змішана кишкова інвазія в різних формах. Приклінічному обстеженні тварин, явних ознак гельмінтозної інвазії не буловиявлено. Але у окремих тварин реєструвались випадки порушення процесівтравлення, виникнення яких може бути обумовлено гельмінтозною інвазією.
Вумовах державного підприємства «Харківський іподром» нами булиотримані з епізоотологічного моніторингу коней п’яти відділень щодопараскарозно-стронгілятозної інвазії наступні дані:
1. Придослідженні коней першого тренувального відділення екстенсивністьстронгілятозної інвазії коливалась від 30,8% до 92,3% при слабкому, середньомута сильному ступенях інвазії, параскарозу 7,7-61,5%. Необхідно звернути увагуна високу зараженість окремих коней: «Фіалка» та«Заздрість».
2. Придослідженні коней другого тренувального відділення екстенсивністьстронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 57,1% до 85,7% при слабкомута сильному ступенях інвазії.
Усерпні – жовтні деякі тварини були вільні від стронгілят, що вказує навідсутність весняного зараження («Гіпербола»). Такі тварини як – «Рассвет», «Балл», «Блондинка», булизаражені нематодами протягом всього періоду спостереження.
3. Придослідженні коней п’ятого тренувального відділення екстенсивність стронгілятозно-параскарозноїінвазії коливалась від 53,8% до 76,9% при слабкому та сильному ступенях інвазії.Високу зараженість зазначимо у коней: «Водевіль», «Мурафа»,«Гарна».
4. Придослідженні коней ЧП «Степаненко» екстенсивність змішаної інвазіїколивалась від 16,7% до 50% при слабкому та сильному ступенях інвазії. Прицьому у жеребця «Агат» було помітним слабке паразитоносійствостронгілят у січні – лютому та наявність інтенсивної параскарозної інвазії.Тварини «Сітроен», «Додол», «Монолог» практичнобули вільні від нематод. Жеребець «Ганг» був заражений стронгілятамишлунково-кишкового тракту при відсутності параскарозної інвазії.
5.Досліджуючи коней кавалерійського взводу МВС по Харківській області миз’ясували, що екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 7,7% до61,5% при слабкому та сильному ступенях інвазованості. Серед конейкавалерійського взводу ми помітили, в основному, паразитоносійство нематод.
2.3.2 Результати лабораторної діагностики гельмінтозів коней
Аналізуючидані приведених нижче таблиць 4, 5, 6, 7, 8 ми зможемо сказати, що серед конейХарківського іподрому мають розповсюдження кишкові стронгілятози й параскароз.Для більш чіткого уявлення про стан іподрому м. Харків розглянемо наступнітаблиці.
Таблиця4. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин
першоготренувального відділенняКличка коня Вересень Жовтень Листопад Грудень Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Гегемон – – + – – + + + + – + – – Трофей – – – – + – – – – Мимика – – + – – + + + – – – Л. Фіалка + + – + –
– + + +
– – Сірокко – – – + __ – + – – + + + Кафель – – –
– + + – + + + + + Ветер – + – + + + – + + – – + + + Краля – + + – – + + + + + – + + + Денді – – – – + + + – + + + + + + Завість – – + + – + + + – – + + + Кегем + – – – – + + + – + – + + + Дипломат – – + – – + + – + – + + + ЕІ, % 16,5 16,5 58,3 8,3 91,6 58,3 41,6 66,7 /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Примітка: + – – слаба ступінь інвазії; + + – середня ступінь інвазії;
+ + + – сильна ступінь інвазії; – – не інвазовані.
Яквидно із таблиці 4, при дослідженні коней першого тренувального відділення,екстенсивність стронгілятозної інвазії коливалась від 16,5% до 91,6%. Прислабкому, середньому та сильному ступенях інвазії, параскарозу від 8,3% до66,7%, звертають увагу на високе зараження тварин Ветер, Краля і Денді.
Таблиця5. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин
другоготренувального відділенняКличка коня Вересень Жовтень Листопад Грудень Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Рассвет + – + + + + – – + – + – + – + – Балл
– – + + – + + – + + + – Блондинка + + + – + + + – + + – + – + – Расправа + + – + – – + + – + – – Брелок + + – + + – + + – + – – Гіпербола – + + + – + –
+ - – – + – Кречік – + + + – + –
– + _ – + – Калігула –
– – –
– – – + – Мурафа + – + + + – + + +
+ + – + + – Ібіс – –
– –
+ - + + – + – ІЕ,% 50 40 70 30 70 30 40 60
Аналізуючитаблицю 5, при дослідженні коней другого тренувального відділення, екстенсивністьстронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 40% до 70% (стронгілятоз),та від 30 до 60% (параскароз) при слабкому та сильному ступенях інвазії. Увересні – грудні кінь Кречік був вільний від стронгілят, що вказує навідсутність весняного зараження.
Таблиця6. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин
третьоготренувального відділення (кавалерійського взводу МВС по
Харківськійобласті)№ Кличка коня Вересень Жовтень Листопад Грудень Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз 1 Аристотель – – – – – + – – – 2 Волан – – – – – – – – 3 Говор – – + – – + + – + – – 4 Досуг + – – + – – + + – + + + – 5 Славутич – + + – + – – + – – – 6 Краб – – – – + – – + + – 7 Оригінал + + – + – – + – – + – – 8 Поляк – + – – – – – – – 9 Черемховий – – – – – – – – 10 Май – – – – – + – – + + ІЕ, % 20 20 30 10 40 30 40 10 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Аналізуючидані таблиці 6, при дослідженні коней кавалерійського взводу, екстенсивністьстронгілятозної інвазії коливалась від 20% до 40%, а параскарозної – від 10% до30%.
Таблиця7. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин
четвертоготренувального відділення (ЧП «Степаненко»)№ Кличка коня Вересень Жовтень Листопад Грудень Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз 1 Додон + + – + – – + + – + – – 2 Ганг – – + + + – + + – + + – 3 Агат + – – + – – + + – + – + + + 4 Ситроен
– – – – – – – – 5 Монолог
– – – – – – – + – 6 Вольфрам
– + – – + + + + + – – + + 7 Залп
– – + – – – – – 8 Парис
+ - – – + – + + + – + + + – 9 Грейхаунд
+ - – – – + – – + – – 10 Молібран
+ + –
+ - – – + + + – + + + ІЕ,% 50 20 40 30 60 30 60 50
Заданими таблиці 7, при дослідженні коней ЧП «Степаненко»екстенсивність змішаної інвазії коливалась від 20% до 60% від слабкої досильної ступені інвазії. При цьому зазначимо, що кінь Ситроен був вільний відстронгілятозно-параскарозної інвазії, а Ганг був заражений стронгілятозноюінвазією при відсутності параскарозу.
Таблиця8. – Екстенсивність та інтенсивність нематодозів у тварин
п'ятоготренувального відділення№ Кличка коня Вересень Жовтень Листопад Грудень Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз Стронгілятоз Параскароз 1 Мак + – + – – + – + – + – + – + + 2 Голубика – – – – + – – – + – 3 Гарна – + + – + – – + – –
+ - 4 Гранка + + + – – – + + + – –
– 5 Гагара + + + – + – – + + – + +
– 6 Геологія + – – + – – + – – + +
– 7 Приговор – – – – – – –
– 8 Аргентина – + – + + + – + – + + –
+ + 9 Галоген + + – + –
– + – –
+ -
– 10 Водевіль + + + – + +
+ + + –
+ -
+ +
+ + ІЕ,% 60 30 50 40 80 40 50 50
Зданої таблиці ми можемо зробити висновок про те, що екстенсивністьстронгілятозно-параскарозної інвазії коливалась від 30% до 80% при слабкому тасильному ступенях інвазії. Висока зараженість відмічена у коней Водевіль,Гагара. Вирок був зовсім звільнений від змішаної інвазії.
Такимчином, аналіз таблиць 4, 5, 6, 7, 8, говорить про стаціонарність змішаноїстронгілятозно-параскарозної інвазії досліджуваних коней, не зважаючи напланові систематичні дегельмінтизації. Це можна пояснити таким чином:
- по-перше,після проведення масової дегельмінтизації, не виконуються суворі санітарно-ветеринарнізаходи і своєчасне прибирання гною, годівля сіном з високих годівок, дезинвазіянавколишнього середовища;
- по-друге,відсутність можливості індивідуального підбору препарату для кожної тварини.
2.3.3 Оцінка лікувальної ефективності препаратів при кишкових
гельмінтозах
Відомо,що для лікування й профілактики кишкових нематодозів у коней рекомендованобагато специфічних препаратів, проте в останній час найбільш широкозастосовується набули такі, як: «Еквест 2% оральній гель», якиймістить у якості діючої речовини (ДР) мікседектін в (1 мл 20 г мікседектіна); «Універм» – препарат групи авермектинів, містить аверсектин С – 0,2%,наповнювач – 100%.; «Панакургранулят», містить ДР фенбендазолу – високоефективна протигельминтознаречовина з ряду бензімидазолкарбоматів; «Бровадазол», в 1 г міститься 50 мг фенбендазолу; «Меденвет гранулят 10%» в 100 г містить 10 мг ДР мебендазолу.
Якзазначалося раніше, у даній роботі було обрано 6 груп тварин, одна з яких –контрольна, й провели порівняльну ефективність препаратів пристронгілятозно-параскарозної інвазії коней. Ефективність препаратів, які булипризначені у рекомендованих фірмових дозах, й враховували за данимикопроскопічного дослідження через 10-15 днів після дегельмінтації.
Такимчином, результати дослідження представлені у таблиці 9.