Зміст
Дослідити за якими схемами побудовані АБС в банківськихустановах вашого регіону
Список використаної літератури
Дослідити за якими схемами побудовані АБС в банківськихустановах вашого регіону
Системи„Операційний день КБ”, „Валютний день КБ” комерційних банків Дніпропетровськогорегіону і Дніпропетровського регіонального відділення Ощадного банку Українипідключені до Національної системи електронних платежів (НСЕП) — це державнаплатіжна автоматизована комп'ютерна система, яка виконує розрахунки міжбанківськими установами, що розташовані на території України. Вона побудована на безпаперовомупринципі передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.Участь комерційних банків Дніпропетровщини в НСЕП є обов'язковою. Україна — перша держава, в якійстворена електронна платіжна система, що об'єднує в якості учасників усібанківські установи, розташовані на її території. В інших державах існуютьлокальні регіональні автоматизовані розрахункові палати, або клірингові банки.Функції цих установ дещо ширші, ніж НСЕП в Україні: їх учасниками, крім банків,можуть бути безпосередньо клієнти банків, але залучення комерційних банків утакі системи не є обов'язковим.
Національна електронна системаплатежів виконує:
а) прискорення розрахунківу господарському обігу України (розрахункові документи, прийняті банком відклієнтів протягом операційного робочого дня, новині бути відображені за йогокореспондентським рахунком в той самий день. За затримку виконання платежівбанк сплачує штрафні санкції. Система забезпечує проходження операцій за одиндень, тобто практично в режимі реального часу);
б) гарантованість платежу(платежі, що виконуються через НСЕП, є гарантованими для отримувача і не можутьбути повернені);
в) прозорість системирозрахунків (розрахунки між комерційними банками здійснюються під контролем НБУ, тому виключена присутність«приватного» інтересу. Ця система унеможливлює умисну затримку платежівкомерційними банками з метою отримання додаткових банківських ресурсів).
Організація проведеннярозрахунків покладається на Центральну розрахункову палату (ЦРП) при НБУ. Дляоперативного здійснення платежів при регіональних управліннях НБУ створенірегіональні розрахункові палати, які є структурними підрозділами ЦРП.
До складу програмно-технічногозабезпечення НСЕП входять такі компоненти:
— програмно-технічнийкомплекс НСЕП;
— електронна пошта НБУ;
— засоби захистуінформації.
До складупрограмно-технічного забезпечення комерційних банків Дніпропетровського регіону входять такі компоненти:
— система Операційний день банку (ОДБ);
— система Валютний день банку;
— система Банк-клієнт;
— система ТБСВК експортно-імпортногоконтролю (для банків з валютною, розширеною чи генеральною ліцензією НБУ);
— електронна пошта Комерційного банку;
— засоби захисту інформації.
Система ОДБ КБ складається з таких АРМів: АРМ операціоніста, АРМтехнолога (адміністратора системи), АРМ контролера. Також має такі типи АРМ: АРМкредитного відділу, АРМ депозитного відділу, АРМ із міжбанківських розрахунків,АРМ з роботи з філіями, АРМ фондового відділу, АРМ з управління ліквідністю,АРМ з управління активами і пасивами, АРМ маркетингу.
В системі ОДБздійснюється: — перегляд списку особових рахунків (впорядкований заданою ознакою); — перегляд історії особових рахунків (отримується наекрані розшифрування руху коштів); — перезакріплення особових рахунків –заміна одного відповідального виконавця на іншого; — розрахунок процентівза залишками на основних рахунках і сум для сплати клієнтами і сум для сплатикомісії; — складаннязвітності, яка можевидаватися на екран до друку чи надходити до каналу зв’язку для передавання вНБУ.
У державній платіжнійсистемі НСЕП реалізовано модель «брутто» рахунків. Згідно з цим механізмомрозрахунки між банками здійснюються за кожним документом і лише в межах наявнихкоштів на коррахунку в момент виконання платежу, тобто при цьому механізміовердрафт заборонений.
Національнасистема електронних платежів забезпечує:
— розрахунки міжбанками в національній валюті України;
— транзакції(операції з переказу коштів) відображаються на рахунках у режимі реальногочасу, що дозволяє учасникам розрахунків прогнозувати ліквідність;
— транзакції, щопризводять до овердрафту, блокуються в системі;
— відсутністьбудь-якіх пріоритетів обробки транзакцій, крім черговості надходження всистему;
— ініційованатранзакція не може бути відмінена банком-відправником;
— ініціативапроведення транзакції належить банку, який дебетує свій рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншогоучасника НСЕП належить тільки НБУ для обмеженої кількості типів транзакцій. Пронеобхідність дебетувати рахунок іншого банку передається повідомлення черезНСЕП, і рахунок дебетується за згодою цього банку;
— основним режимом НСЕП єпередача пакетів електронних платіжних документів. Система виключаєвикористання паперових технологій;
— організований обміндокументами у вигляді технологічних циклів приймання-передачі, величина якихзалежить від поточних потреб банку;
— у регіональнихуправліннях НБУ ведеться транзитний рахунок для відображення транзакцій, які небули завершені протягом одного банківського дня. Це дозволяє організуватироботу учасників НСЕП з урахуванням специфіки діяльності кожного з них(наприклад, при збоях у роботі каналів зв'язку);
— обмежень на сумитранзакцій в НСЕП немає. Неявними обмеженнями є: мінімальна сума — собівартістьоднієї транзакції, максимальна сума — наявні кошти на рахунку НБУ;
— кількість платіжнихдокументів в одному пакеті не повинна перевищувати однієї тисячі.
Комерційний банк входитьдо числа учасників НСЕП після підписання угоди з регіональним управлінням НБУпро відкриття кореспондентського рахунку. Установам комерційного банку за йогозгодою можуть відкриватись субкореспондентські рахунки.
Технікупроведення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів і ОДБбанків та їх відображення в обліку комерційного банку спрощено можнапроілюструвати наступною схемою (рис.1):
/>
Рис.1.
Розрахункичерез Національну електронну платіжну систему здійснюються автоматично, беззастосування паперових документів, шляхом використання електроннихрозрахункових документів. Електронний розрахунковий документ — це банківськеповідомлення визначеного формату, яке містить установлені реквізити та несеінформацію про перерахування коштів, набуває форми файлу при передачіелектронною поштою і при збереженні на магнітних носіях.
Розглянемопослідовність проведення розрахунків (відповідно до наведеної вище схеми):
(1) —на початку робочого дня регіональна розрахункова палата (РРП) отримує відопераційного відділу (ОПЕРВ) управління НБУ інформацію про стан коррахункукомерційного банку (або філії) і передає цю інформацію комерційному банку(філії) каналами електронного зв'язку по електронній пошті НБУ (витяг зкоррахунку);
(2) —комерційний банк приймає грошово-розрахункові документи від своїх клієнтів, вяких міститься доручення на перерахування грошових коштів з їх рахунків наадресу отримувача через комп'ютерну систему Банк-Клієнт. За цими грошово-розрахунковимидокументами із застосуванням програми «Операційний день банку» оформляютьсяпакети електронних розрахункових документів;
(3) —комерційний банк А регіону здійснює передачу файлів електронних розрахунковихдокументів у регіональну розрахункову палату; після отримання підтвердження відРРП у комерційному банку А операція відображається за рахунками:
Д-т —поточний (або інший зазначений рахунок) № 2600; К-т — коррахунок банку-платникаА № 1200;
(4) —РРП здійснює обробку, відображає по технічному коррахунку електроннихрозрахункових документів у порядку черговості їх надходження і здійснюєпередачу в РРП, яка обслуговує комерційний банк отримувача грошових коштів;
(5) —РРП відображає отримані електронні розрахункові документи по технічному коррахункубанку-отримувача після підтвердження від банку В (наприклад, того ж регіону);по каналах електронного зв'язку передає документи банку-отримувачу В;
(6) —у банку-отримувачі В електронні розрахункові документи оформляються для кожногоклієнта у формі паперового документа, який іменується «Реєстр електроннихрозрахункових документів». Реєстр посвідчується підписом і штампом банку тавидається клієнту як додаток до витягу з рахунку. Реєстр використовується якпідтвердження зарахування грошей на рахунок клієнта. Комерційний банк Взобов'язаний здійснювати обробку електронних документів у ОДБ у день їхнадходження від РРП та в порядку їх надходження незалежно від змісту. В банку Внадходження платежу відображається банківським записом:
Д-т —коррахунок банку-отримувача № 1200; К-т — поточний (або інший) рахунокотримувача № 2600.
Укінці робочого дня результати розрахунків за поточний день відображаються накореспондентському (субкореспондентському) рахунку комерційного банку врегіональному управлінні НБУ.
АБСКомерційних банків Дніпропетровського регіону працюють з НСЕП за такимимоделями:
Першамодель. Вонапідходить для роботи банків, філії яких знаходяться в одному регіоні,наприклад, КБ „Кредит-Дніпро”. В регіональному управлінні НБУ відкривається одинконсолідований субрахунок для головного банку та всіх його філій. Облік насубрахунку ведеться загальними сумами, без вирізнення внеску кожної філії.Тобто філії не мають власних субрахунків, але для кожної з них відкриваєтьсятехнічний коррахунок і кожна філія є повноправним учасником НСЕП. Головний банккерує розміром коштів, у межах яких філії можуть виконувати платежі, шляхомвиділення ліміту для кожної філії.
Другамодель. УДніпропетровському регіоні обирається один банк, який виконує роль головногодля регіону. За цією моделлю працює Ощадний банк. По кожному регіонувідкривається єдиний регіональний коррахунок банку; філії не мають окремихрахунків, у тому числі й технічних. Облік ведеться без розбивки внеску окремихфілій у зміну загальної суми коррахунку. Філії є окремими банківськимизакладами, мають свої номери за МФО й занесені до списку учасників електроннихплатежів, але вони не вважаються самостійними учасниками НСЕП. Головний банкповинен мати власну внутрішньобанківську платіжну систему для обслуговуваннярозрахунків у середині групи філій.
Третямодель. Зацією моделлю учасником НСЕП є тільки головний банк, який має єдинийзагальноукраїнський кореспондентський рахунок без технічних рахунків філій. Зацією моделлю на Дніпропетровщіні працює Промінвестбанк. Він має своюрозрахункову палату, де обробляються усі платежі філій. Філії є самостійнимибанківськими установами, мають свої номери за МФО й занесені до спискуучасників електронних платежів, але вони не вважаються самостійними учасниками НСЕП.
Дляроботи за цією моделлю банк повинен мати власну повноцінну внутрішню платіжнусистему. Недоліками цієї моделі є можливі затримки із перерахуванням коштів.Однак її переваги полягають у забезпеченні повного контролю головного банку надфіліями, що знижує банківські ризики.
Четвертамодель. Зацією моделлю у регіональному управлінні НБУ відкривається консолідованийкореспондентський рахунок комерційному банку як юридичній особі. Установам(філіям) банку відкриваються лише технічні субкореспондентські рахунки у тійРРП, де відкрито технічний коррахунок їх головному банку. Філії можуть бутирозташовані в різних регіонах України. За цією моделлю у Дніпропетровськомурегіоні працює „Ва-банк”.
Головнийбанк та його установи мають електронні адреси, номери за МФО, обмінюютьсяелектронними розрахунковими документами з НСЕП незалежно один від одного.Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати лімітипочаткових оборотів його установ і протягом дня отримує від НСЕП підсумковутехнологічну інформацію про роботу своїх установ.
П'ятамодель. Цямодель вигідна для великих банків, які мають власні платіжні системи в регіонахдля обслуговування філій, наприклад, „УкрСибБанк”. За цією моделлюбанку-юридичній особі відкривається консолідований коррахунок, а йогорегіональним управлінням — технічні коррахунки у тій же РРП. Головний банк ірегіональні управління є учасниками НСЕП. Решта установ банку мають номери заМФО і електронні адреси, але не мають виходу в НСЕП через внутрішню платіжнусистему регіонального управління. Головний банк має змогу встановлювати лімітипочаткових обігів своїх регіональних управлінь і отримує від НСЕП підсумковутехнологічну інформацію про роботу цих установ.
Шостамодель. Цюмодель використовують банки, які хочуть працювати через консолідованийкоррахунок головного банку, але не мають власної платіжної системи ні в ціломупо банку, ні у регіонах. За цією моделлю регіональним управлінням і установамвідкриваються технічні субкоррахунки у тій РРП, де відкрито технічний коррахунокїх головному банку.
Установибанку мають електронні адреси і номери за МФО. Розрахунки установивідображаються як на її технічному субкоррахунку, так і на технічномусубкоррахунку її регіонального управління, а також на технічному рахункуголовного банку. Розрахунки регіонального управління відображаються на йоготехнічному субкоррахунку і на технічному коррахунку головного банку. Головнийбанк має змогу встановлювати ліміти початкових обігів його регіональнихуправлінь, а регіональні управління —технічних субкоррахунків своїх установ і,таким чином, обмежує повноваження установ щодо виконання розрахункових та іншихоперацій.
Усистемі електронних платежів НБУ функціонує інформаційно-пошукова система, якадозволяє отримати відомості про причини затримки проходження будь-якого платежуза запитом комерційного банку. Відповідь на запит банку НБУ повинен надатипротягом двох робочих днів, не враховуючи дня запиту.
Дляроботи в системі „Валютний день банку” Комерційні банки регіону зокрема заключаютьміж собою договірні відносини, метою яких с прискорення платежів і розрахунків.
Схемабухгалтерських рахунків для відображення операцій за прямими кореспондентськимиугодами (рис.2).
/>
Рис.2.
Цірахунки використовуються для проведення банківських операцій, що маютьпостійний характер. Тобто:
— приздійсненні операцій, пов'язаних з купівлею та продажем валютних коштів наМіжбанківській валютній біржі (МВБ);
— прирозрахунках між клієнтами банків за валютні операції, що мають постійнийхарактер.
Закоррахунками у системі „Валютний день банку” виконуються операції:
—здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями за дорученнямклієнтів; платежі неторгового характеру, якщо вони не суперечать чинномузаконодавству;
—міжбанківські операції — купівля та продаж валюти, торгівля на грошовому ринку(надання один одному грошових коштів на певний термін), залучення та розміщеннядепозитів, купівля цінних паперів та ін.;
—облік витрат і отримання доходів, пов'язаних з обслуговуванням коррахунків.
Таким чином,як ми побачили у цьому дослідженні – автоматизовані системи Комерційних банківДніпропетровського регіону працюють з НСЕП за 5-ма моделями.
Список використаної літератури
1. ЄрьомінаН.В. Банківські інформаційні системи: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 220с.
2. ІвахненковС.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту:Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 349 с.
3. Інформаційнісистеми і технології в економіці: Посібник для студентів ВНЗ/ За ред. В.С. Пономаренка. – К.: Видавничий центр“Академія”, 2002. – 544 с.
4. КарпенкоС.Г. Інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2004р. – 192 с.
5. КорякС.Ф., Самофалов Л.Д. Комп’ютерні системи обробки та передачі фінансовоїінформації. / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред.Самофалова Л.Д. – Харків: “Компанія СМІТ”, 2004. – 290 с.
6. www.treasury.gov.ua – сайтДержавного казначейства України