Аналіз собівартості продукції

Зміст
Вступ
1. Теоретично-методологічніоснови визначення собівартості продукції підприємства
1.1Поняття та структура собівартостіпродукції підприємства
1.2Формування собівартості продукції підприємства
1.3Методика аналізу витрат на виробництво і собівартості одиниці продукції
2. Аналіз собівартостіпродукції на ВАТ «ЦГЗК»
2.1 Аналізосновних техніко економічних показників на ВАТ «ЦГЗК»
2.2 Аналіздинаміки зміни собівартості продукції ВАТ «ЦГЗК»
2.3Аналіз структури витрат на виробництво продукції і управління витратами
2.4Аналіз факторів зміни собівартості продукції підприємства ВАТ «ЦГЗК»
3.Шляхи зменшення резервів собівартості продукції
3.1Методичні рекомендації по зниженню собівартості продукції підприємства
3.2Обґрунтування заходів по зниженню собівартості продукції підприємства ВАТ «ЦГЗК»
Висновки
Списоквикористаних джерел
Додатки

Вступ
Собівартість продукції є найважливішим показникомекономічної ефективності її виробництва. У ній відбиваються всі сторонигосподарської діяльності, акумулюються результати використання усіх всіхвиробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльностіпідприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб’єктівгосподарювання, конкурентоспроможності продукції.
Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг єважливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу вивчититенденції зміни її рівня, визначити відхилення фактичних витрат від нормативних(стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції івиробити заходи з освоєнням.
Ефективність системи управління витратами багато вчому залежать від організації їхнього аналізу, яка, у свою чергу, визначаєтьсятаким факторами:
O  формою і методами облікувитрат, які застосовують на підприємстві;
O  ступенем автоматизаціїобліково-аналітичного процесу на підприємстві;
O  станом планування інормування рівня операційних витрат;
O  наявність відповідних видівщоденної, щотижневої і щомісячної інформації внутрішньої звітності проопераційні витрати, що дають змогу виявляти відхилення, їхні причини і вчасновживати коригувальних заходів для усунення їх;
O  наявністю спеціалістів, яківміють грамотно аналізувати і управляти процесом формування витрат.
Предметом аналізу собівартості продукції є системаметодів управління витратами та шляхи їх зниження задля оптимізації виробництвата максимізації прибутку підприємства.
Об’єктами аналізу собівартості продукції є такіпоказники:
O  абсолютна сума операційнихвитрат у цілому і за елементами;
O  витрати на гривню продукції;
O  собівартість окремих виробів;
O  окремі статті витрат;
O  витрати в центрахвідповідальності.
Завдання аналізу собівартості продукції є: перевіркаобґрунтованості плану за собівартістю, прогресивності норм витрат, оцінкавиконання плану і вивчення причин відхилень від нього, динамічних змін;виявлення резервів зниження собівартості, дослідження шляхів їх мобілізації.
Джерелами інформації є: статистична звітність форма №5-С
“Звітність про витати на виробництво продукції (робіт,послуг)”, форма № 1-ПВ “Звітність про працю”, дані бізнес-плану, планові ізвітні калькуляції собівартості продукції, дані систематичного й аналітичногообліку витрат на основних і допоміжних виробничих і та ін.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯСОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Поняття та структура собівартості продукціїпідприємства
Собівартість продукції служить одним з найважливішихекономічних показників, що характеризують ефективність роботи підприємства.
Собівартість продукції (робіт, послуг)- цегрошова вартість спожитихзасобів та предметів праці, оплати праці. Для встановлення витрат, якіконкретно необхідно включати в собівартість продукції, слід керуватись П(С)БО-16«Витрати».
Склад і перелік калькуляційних статейвизначають вид собівартості. В залежності від повноти витрат, які включаються всобівартість продукції, виділяють такі види собівартості:
• технологічнасобівартість продукції;
• виробничасобівартість валової товарної продукції;
• собівартістьреалізованої продукції.
Технологічна собівартість- це прямі витрати, безпосередньозв'язані з випуском продукції: прямі матеріальні витрати і прямі витратина заробітну плату робітників.
Собівартість валової продукції — витрати за кошторисомвиробництва з урахуванням зміни залишків резерву майбутніх платежів за виняткомвитрат, які не включаються у виробничу собівартість та зміни залишків витратмайбутніх періодів.
Виробнича собівартість товарноїпродукції — собівартістьваловоїпродукціїза винятком зміни залишків незавершеного виробництва.
Для досягнення своєї основної мети – максимізаціїприбутку – підприємство повинно понести певну суму витрат. Ці витратиспрямовуються на формування і використання усіх видів ресурсів.
Всі витрати підприємства (загальні витрати)поділяються на операційні та інвестиційні.
Операційні витрати – це витрати операційної діяльностіпідприємства, тобто його основної діяльності, пов’язаної з виробництвом тареалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка забезпечує основну часткуйого доходу. Операційна діяльність не включає інвестиційної та фінансовоїдіяльності підприємства.
Операційні витрати називаються ще поточними витратами.Частина з них є циклічними і повторюваними (витрати за сировину і матеріали, назаробітну плату та ін.), а інші – мають місце постійно і незалежно відвиробництва (витрати на утримання приміщень, управлінського персоналу, спорудтощо).
Крім поділу витрат на операційні та інвестиційні,виділяються витрати бухгалтерські та економічні.
Перші з них відображають реальні суми фактично здійсненихпідприємством витрат у формі платежів за придбані сировинно-матеріальніресурси, виплати заробітної плати, нарахування амортизації, здійснення оренднихплатежів тощо. Другі, крім реальних бухгалтерських витрат включають неявнівитрати підприємства, його власника у вигляді використовуваних землі,приміщень, ін. власних активів, на які він формально не несе грошових витрат.Тобто, економічні витрати підприємства «перевищують» бухгалтерські на величинунеявних (їх часто називають «внутрішніми») витрат.
Витрати виробництва представляють у натуральній івартісній формах. Розрахунок необхідної кількості і облік витрат у натуральнійформі має важливе значення для організації самого процесу виробництва напідприємстві.
Вартісна форма оцінювання витрат є вирішальною впроцесі визначення ефективності виробничої діяльності підприємства, вонавідображається у вартості виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг).Вартісною формою витрат на підготовку виробництва, виготовлення продукції та їїзбут є собівартість продукції.
На практиці не завжди собівартість продукції є повнимвідображенням дійсних витрат на її виробництво: одні з них мають відношення допроцесу виробництво продукції, але відшкодовуються за рахунок прибутку; інші –включаються в собівартість, але не мають прямого зв’язку з виробництвом.
В основу класифікації витрат, що формують собівартістьпродукції, покладено такі ознаки:
 I. Ступіньоднорідності витрат.
Всі витрати за цією ознакою поділяються на:
O  одноєлементні (прості) –сировина і матеріали, заробітна плата тощо; ці витрати мають єдиний економічнийзміст;
O  комплексні – різнорідні засвоїм складом і охоплюють декілька елементів витрат, їх називають ще непрямими(загально-виробничі та адміністративні витрати, втрати від браку).
 II. Спосібвіднесення на окремі види продукції.
Витрати поділяються на :
O  прямі (безпосередньопов’язані з виготовленням даного виду продукції і можуть бути прямо віднесеніна її одиницю);
O  непрямі (пов’язані звиготовленням різних виробів і не можуть прямо бути віднесені на той чи іншийвид продукції; до них належать заробітна плата управлінського та обслуговуючогоперсоналу, утримання й експлуатація основних фондів тощо).
 III. Зв’язок зобсягом виробництва.
Витрати поділяються на:
O  постійні (їх загальна сума незалежить від кількості виготовленої продукції в певних межах; до них належатьвитрати на утримання й експлуатацію будівель і споруд, управління).
У складі постійних розрізняють умовно-постійнівитрати, які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва:
O  змінні – загальна сума витратза певний час залежить від обсягу виробництва продукції; поділяються на:
—   пропорційні – змінюютьсяпрямо пропорційно до зміни обсягу виробництва – сировина, матеріали,комплектуючі, відрядна заробітна плата;
—   непропорційні – поділяютьсяна прогресуючі і регресуючі.
 IV. Заекономічними елементами і калькуляційними статтями.
Ця класифікація є найважливішою. За економічнимиелементами затрат формуються відповідно до їх економічного змісту. Елементизатрат є економічно однорідними для всіх галузей і на їх основі складаєтьсякошторис витрат на виробництво.
Згідно з Національними стандартами бухгалтерськогообліку в Україні (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) передбачене такегрупування витрат на виробництво:
Елементи витрат на виробництво включають:
—   Матеріальні затрати(сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара;віднімається вартість повернутих відходів).
—   Витрати на оплату праці (всіформи основної заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналупідприємства).
—   Відрахування на соціальнізаходи (включають відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальнестрахування, страхування на випадок безробіття, на індивідуальне страхування).
—   Амортизація основних фондів інематеріальних активів (нараховані амортизаційні відрахування на повневідтворення основних фондів за нормами від балансової вартості, іншихнеоборотних матеріальних і нематеріальних активів).
—   Інші операційні витратиопераційної діяльності, які не ввійшли у вищенаведені елементи (зокрема,вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, суму податків, зборів, крімподатків на прибуток, витрати від курсових різниць, знецінення запасів,псування цінностей, сума фінансових санкцій тощо).
Важливою є класифікація витрат за статтямикалькуляції.
Статті – це затрати, які відрізняються між собоюфункціональною роллю у виробничому процесі і місцем виконання. За статтямивитрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію.
В економічній практиці з метою більш повного і точноговрахування усіх видів витрат на виробництво і збут продукції при складаннікалькуляції може використовуватися така класифікація калькуляційних статей.Вона може включати витрати на:
—   сировину і матеріали (замінусом зворотних відходів);
—   куповані напівфабрикати ікомплектуючі вироби;
—   паливо і енергію натехнологічні цілі;
—   заробітну плату основнихвиробничих робітників;
—   відрахування на соціальнізаходи із зарплати основних виробничих робітників;
—   підготовку і освоєннявиробництва продукції;
—   зношування інструмента іпристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати;
—   утримання й експлуатаціюмашин та устаткування;
—   загальновиробничі витрати;
—   загальногосподарські витрати;
—   втрати внаслідок технологічнонеминучого браку;
—   інші виробничі витрати;
—   позавиробничі (комерційні)витрати.
Відмінність статей калькуляції від аналогічнихелементів витрат полягає в тому, що в першому випадку враховуються тількивитрати на даний виріб, а в другому – всі витрати підприємства, незалежно відтого, де і на які потреби вони були здійснені.

1.2 Формування собівартості продукції підприємства
Собівартість комплексно характеризує використання всіхвидів ресурсів підприємства, вона є одним з найважливіших показниківефективності виробництва на підприємстві, і у ній відображаються:
—   рівень організаціївиробничого процесу;
—   технічний рівень;
—   продуктивність праці та інше.
Собівартість продукції як показник використовуєтьсядля контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічноїефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію. Заумов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом зростанняприбутку підприємства.
Види собівартості
1. Заскладом продукції собівартість буває:
a. товарної продукції
b. валовоїпродукції
c. реалізованоїпродукції
d. незавершеневиробництво
2. Заступенем охоплення підприємств:
a. індивідуальна
b. галузева
3. Залежновід часу формування затрат:
a. планова
b. фактична
c. нормативна
d. кошторисна
4. Залежновід місця формування затрат:
a. цехова
b. виробнича
c. повна
5. Залежновід тривалості розрахункового періоду:
a. місячна
b. квартальна
c. річна
Складання кошторису витрат на виробництво –встановлення всієї суми затрат на виробництво в плановому році.
Кошторис виробництва, узагальнюючи поелементні витратипідприємства, показує їх ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал,основні фонди). Це надзвичайно важливо для аналізу чинників формування ізниження собівартості продукції.
Порядок розробки кошторису витрат на виробництвозалежить від розміру підприємства, інформаційного забезпечення процесупланування та його стадії. На стадії прогнозних оцінок величина витрат кошторисможна вкладати коригуванням фактичних витрат за минулий період. Елементи фактичнихвитрат коригуються на прогнозні коефіцієнти зміни обсягу виробництва,чисельності персоналу, вартості основних фондів з урахуванням зміни норм витратресурсів, цін на них тощо.
Кошторис витрат на виробництво відображає собівартістьтоварної, валової і реалізованої продукції підприємства.
Собівартість товарної продукції обчислюється на основіелементів витрат, що відображаються в кошторисі, з подальшим їх коригуванням навеличину витрат, які не включені у виробничу собівартість продукції (витрати напідготовку та освоєння нової продукції, позавиробничі витрати, відшкодуваннявитрат від браку), зміну залишків витрат майбутніх періодів. Одержана сума єсобівартістю валової продукції. Після її коригування на зміну залишківнезавершеного виробництва одержується виробнича собівартість товарноїпродукції. Саме вона разом із сумою позавиробничих витрат становить повнусобівартість товарної продукції. Собівартість реалізованої продукціїобчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованоїпродукції.
Калькулювання собівартості продукції – це процесобмеження собівартості одиниці продукції. Виділяють такі методи калькулювання:
— нормативний (витрати на одиницю продукціївстановлюються за нормами);
— параметричний (затрати на проектований вибірвстановлюються, виходячи із залежності рівня цих витрат від змінитехніко-економічних параметрів виробу);
— розрахунково-аналітичний (прямі витрати навиробництво одиниці продукції розподіляються на основі діючих норм, а непрямі –пропорційно заробітній платі).
Склад окремих калькуляційних статей формується такимчином:
1) Стаття«Сировина і матеріали» включає витрати на сировину, основні і допоміжніматеріали, куповані вироби і напівфабрикати, а також транспортно-заготівельнівитрати; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливоговикористання чи реалізації.
2) Стаття«Паливо і енергія на технологічні цілі» включає витрати на паливо,електроенергію, пару та ін., які безпосередньо використовуються втехнологічному процесі, за нормами витрат, тарифами і цінами.
3) Стаття«Заробітна плата виробничих робітників» містить витрати на оплату праціробітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції (основна заробітнаплата); обчислюється відповідно до трудомісткості технологічних операцій,тарифних ставок або відрядних розцінок; витрати на оплату відпусток, часувиконання державних обов’язків, доплата за виконання додаткових функцій та ін.(додаткова зарплата); обчислюється у відсотках до основної.
4) Стаття«Відрахування на соціальні заходи виробничих робітників» включає відрахуванняна обов’язкове соціальне страхування, пенсійне страхування; встановлюється увідсотках від основної і додаткової зарплати.
5) Стаття«Загальновиробничі витрати» містить виробничі накладні витрати на організаціювиробництва й управління цехами, дільницями, відділами, бригадами та ін.підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утриманнята експлуатацію машин і устаткування; обчислюються шляхом складання кошторисуцих витрат на певний період і розподіл їх на одиницю продукції пропорційноосновної зарплати виробничих робітників.
6) Стаття«Адміністративні витрати» відображає загальногосподарські витрати, пов’язані зуправлінням та обслуговуванням підприємства; до них належать витрати наутримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службовівідрядження, витрати на утримання основних засобів, ін. матеріальнихнеоборотних актів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація,ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортніпослуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати та ін.; обчислюються згідноіз встановленими нормами, тарифами і цінами.
7) Стаття«Підготовка та освоєння виробництва» містить витрати на освоєння новихпідприємств, цехів; підготовка та освоєння нової продукції; підготовчі роботи вдобувній промисловості; списуються на продукцію рівними частинами заустановлений період їхнього відшкодування.
8) Стаття«Інші виробничі витрати» включає сплату процентів за короткострокові позикибанків, оплату робіт із сертифікації та ін. витрати, які включаються усобівартість продукції, але не віднесені до попередніх статей.
9) Стаття«Витрати на збут» містить витрати на пакувальні матеріали, транспортуванняпродукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу,витрати на оплату праці і комісійні продавцям, ремонт та утримання основнихзасобів, ін. матеріальних необоротних активів, що використовуються длязабезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.
Сума перших п’яти статей становить цехову собівартістьпродукції; восьми – виробничу, а всіх статей – повну собівартість.
На ранніх стадіях розробки нової продукції, колиповністю не сформована нормативна база, не відомі ціни на ресурси і відсутнійкомплект технологічної документації, собівартість продукції може визначатисялише як прогнозна величина.
Знання закономірностей зміни собівартості продукції впроцесі освоєння виробництва дає можливість управляти витратами на нього.
1.3 Методика аналізу витрат на виробництво ісобівартості одиниці продукції
Аналіз собівартості продукції звичайно починають ізвивчення динаміки загальної суми операційних витрат у цілому і за основнимиелементами.
Загальна сума витрат (Взаг) може змінитисячерез:
— обсяг випуску продукції в цілому по підприємству(VВПзаг);
— її структуру (ПБі);
— рівень змінних витрат на одиницю продукції (bі);
— сума постійних витрат на весь випуск продукції (А):
Взаг = ?(VBПзаг * ПВі* bі) + А. [1.1]
Витрати базового періоду:
?(VBПі0 * bі0) + А0. [1.1.1]

Витрати базового періоду, перерахованого на фактичнийобсяг виробництва продукції звітного періоду при збереженні її базовоїструктури:
?(VBПі0 * bі0)ІВП+ А0. [1.1.2]
Витрати за базовим рівнем на фактичний випускпродукції при фактичній її структурі у звітному періоді:
?(VBПі1 * bі0) + А0.[1.1.3]
Витрати звітного періоду при базовому рівні постійнихвитрат:
?(VBПі1 * bі1) + А0.[1.1.4]
Витрати звітного періоду:
?(VBПі1 * bі1) + А1.[1.1.5]
У свою чергу, собівартість продукції залежить від рівняресурсомісткості виробництва (трудомісткості, матеріаломісткості,фондомісткості, енергомісткості ) і зміни цін на спожиті ресурси у зв’язку зінфляцією.
З метою об’єктивнішого оцінювання діяльностіпідприємства і повнішого виявлення резервів під час аналізу собівартостіпродукції необхідно врахувати вплив зовнішнього інфляційного фактора. Для цьогофактичну кількість спожитих ресурсів на виробництво продукції у звітномуперіоді потрібно помножити на зміну середнього рівня цін за кожним видомресурсів і результати скласти:

?Вр = ? ( ?Ці *Рі1). [1.2]
Необхідно при цьому врахувати інфляційний прирістамортизації, орендної плати, відсотків за кредит, спожитих послуг і т.д.
Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції– витрати на гривню продукції, що характеризує витратомісткість продукції. Вінвигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: його можна розрахувати вбудь-якій галузі виробництва і, по-друге, він наочно показує прямий зв’язок міжсобівартістю і прибутком. Визначають його за відношенням загальної суми витратна виробництво і реалізацію продукції до вартості виробленої продукції в діючихцінах:
Вм = Взаг / ВП [1.3]
У процесі аналізу варто вивчити динаміку, виконанняплану і провести міжгосподарські порівняння за цим показником.
Наступний етап аналізу – визначення впливу факторів назміну рівня цього показника. Витрати на гривню продукції прямо залежать відзміни загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції від змінивартості виробленої продукції.
На загальну суму витрат впливають обсяг виробництвапродукції, її структура, зміна суми змінних і постійних витрат, що, у своючергу можуть збільшитись або зменшитись за рахунок рівня ресурсомісткостіпродукції і цін на спожиті ресурси.
Вартість виробленої продукції залежить від обсягувипуску, його структури і цін на продукцію.
Факторна модель витратомісткості витрат продукції (Вм)виглядає так:
Вм = Взаг / ВП = (?(VBПзаг* ПВі * bі) + А)/( ?(VBПзаг * ПВі* Ці)). [1.4]

Витрати базового періоду:
?(VBПі0 * Ці0 ).
Витрати звітнього періоду при базовій структурі ібазових цінах:
?(VBПі1 * Ці0 ) ± ?ВПстр.
Витрати звітнього періоду за базовими цінами:
?(VBПі1 * Ці0 )
Витрати звітнього періоду за поточними цінами:
?(VBПі1 * Ці1 )
Зростання рівня постійних і змінних витрат, як ужезазначалося, зумовлене, з одного боку, підвищенням ресурсомісткостівиробництва, а з іншого боку – збільшенням вартості спожитих ресурсів.
Для глибшого вивчення причин зміни собівартостіаналізують звітні калькуляції окремих виробів, порівнюють фактичний рівеньвитрат на одиницю продукції з плановим і даними минулих періодів, іншихпідприємств у Після цього можна визначити вплив факторів на зміну суми прибуткуза формулою:
/>П х1=/>Вм х1 * />(VВПіо*Ціо) [1.5]
Як правило, найбільшу частину в собівартості промисловоїпродукції становлять витрати на сировину і матеріали. Загальна сума витрат зацією статтею залежать від обсягу виробництва продукції, її структури і змінипитомих матеріальних витрат від кількості витрачуваних матеріальних витрат наодиницю продукції (МіОД) і їхньої вартості (Ці).
Взаємозв’язок цих факторів із загальною сумою прямих матеріальнихвитрат можна подати у такій спосіб:
МВзаг = />(VВПзаг*ПВі*Міод*Ці)[1.6]
Факторна модель загальної структури прямої заробітноїплати виглядає так:
ЗПзаг = />(VВПзаг*ПВі*Тмі*ОПі)[1.7]
Непрямі витрати і собівартості продукції відображені такимикомплексними статтями: витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, комерційні витрати. В аналізі цих витратздійснюється порівняння фактичної їх величини здійснюється порівняння фактичноїїх величини на гривню виробленої продукції в динаміці. Таке зіставлення показує,як змінилась їх частка у вартості випущеної продукції у динаміці та упорівнянні із планом і яка тенденція спостерігається – зростає або знижується.
У процесі аналізу з’ясовуються причини, що викликали абсолютнута відносну зміну непрямих витрат.
За своїм складом це комплексні статті. Вони складаютьсяз кількох елементів витрат.
Витрати на утримання й експлуатацію машин таобладнання охоплюють витрати на амортизацію машин й технологічного обладнання, наремонт та експлуатацію їх, а а також витрати на внутрішнє переміщення вантажів,знос інструментарію та інші деякі види витрат не залежать від обсягувиробництва продукції і є умовно-постійними. Інші цілком або частково залежатьвід його змін і є умовно-змінними.
Для перерахунку планових витрат на фактичний випускпродукції можна використати формулу:
Вск = Во * (100+/>ВП%* Кз):100, [1.8]
Де Вск – витрати, скореговані на зміну випускупродукції;
Во — базова сума витрат за статтею;
/>ВП% — зміна обсягу випуску продукції,%;
Кз — коефіцієнт залежності витрат від обсягу випускупродукції.
цілому і за статтями витрат.
Вплив факторів першого порядку на зміну рівнясобівартості одиниці продукції вивчають за допомогою факторної моделі:
Сі = (Аі / VBПі) + bі,[1.9]
де Сі – собівартість одиниці і- видипродукції;
Аі – сума постійних витрат, віднесена на і-й вид продукції;
VBПі — обсяг випуску і-го виду продукції уфізичних одиницях;
bі — сума змінних витрат на одиницю і- говиду продукції.
Використовуючи цю модель, розраховують вплив факторівна зміну собівартості виробу А за методом ланцюгової підстановки:
С0 = (А0 / VBП0) + b0;[1.10]
Сум.1 = (А0 / VBП1) +b0; [1.11]
Сум.2 = (А1 / VBП1) +b0; [1.12]
С1 = (А1 / VBП1) + b1.[1.13]
Загальна зміна собівартості одиниці продукціїстановить
?Сзаг =С1 — С0 [1.14]

у тому числі за рахунок зміни:
а) обсягу виробництва продукції:
?С VBП =Сум.1 — С0[1.15]
б) суми постійних витрат:
?С А =Сум.2 – Сум1[1.16]
в) суми питомих змінних витрат:
?С В =С1 – Сум2[1.17]
Цю саму модель можна використати і для прогнозуваннярівня собівартості та фінансових результатів.
Потім детальніше вивчають собівартість одиниці продукціїза кожною статтею витрат, для чого фактичні дані порівнюють з плановими або зданими за минулі періоди.
Виявлені відхилення є об’єктом наступного факторногоаналізу, у процесі якого мають бути встановлені внутрішні і зовнішні факториекономії або перевитрат засобів за кожною статтею витрат, що дасть змогувизначити основні напрями пошуку резервів зниження собівартості продукції(послуг).

РОЗДІЛ 2. Аналіз собівартостіпродукції на ВАТ «ЦГЗК»
2.1 Аналіз основних техніко економічних показників наВАТ «ЦГЗК»
Відкритеакціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» — одне з найпотужніших підприємств в Україні, складний промисловий комплекс, щоспеціалізується на видобутку, переробці залізної руди з виробництва сировинидля чорної металургійної промисловості — окатишів та залізорудного концентрату.
Основноюсировиною для виготовлення залізорудної продукції є магнетитові кварцити(залізна руда), видобуток яких комбінат веде відкритим способом на трьохкар'єрах Петровського, Артемівського і Глеюватського родовищ та підземнимспособом — на шахті ім. Орджонікідзе.
Проектнезавдання на будівництво ГЗК двома чергами розроблялося інститутами«Кривбаспроект» і «Механобрчормет» із залученням необхіднихсубпідрядних установ у 1955-1956рр.
Виробничапотужність комбінату визначена за гірничими можливостями складала 18млн.т.сирої руди на рік, у тому числі магнетитової руди 9млн.т. і окисленої руди9млн.т.
Вчервні 1959 року був введений в експлуатацію кар'єр №1. Протягом наступних двохроків здійснювалось будівництво подрібнювальної фабрики, механічних цехів таінших допоміжних підрозділів.
Першачерга Центрального гірничо-збагачувального комбінату з переробки 9 млн. т.окислених руд і виробництва 3,4 млн. т. концентрату із вмістом заліза 62%введена в експлуатацію в грудні 1961 році.
Дляпідвищення якості концентрату виробленого з окислених руд в експлуатаціювведений кар'єр №2 з видобутку і поставок на випалювальну фабрику більш якіснихокислених руд ніж в кар'єрі №1. Потужність кар'єрів була доведена до 25млн.т.
В1980 році було введено в експлуатацію кар'єр №3 (Петровське родовище,Кіровоградська область).
Збагаченнямагнетитових залізистих кварцитів на ЦГЗК здійснювалося за випалювальної — магнітною технологією до 1989р. Через отримання концентрату низької якості зацією технологією збагачення концентрату, підвищені питомі витратиенергоресурсів (газу, вугілля, електроенергії), технології та шкідливого впливуна довкілля випалювальна фабрика була закрита і законсервована. Одночасно булизаконсервовані секції 1-7 збагачувальної фабрики, що переробляли окислені рудипісля процесу випалювання.
В1981 році на комбінаті було введено в експлуатацію комплекс сухої магнітноїсепарації (CMC) подрібненої магнетитової руди. CMC дозволила інтенсифікуватипроцес збагачення, перероблювати бідні та некондиційні кварцити із вмістоммагнітного заліза 12-14% і отримувати відходи збагачення у вигляді будівельногощебеню 3 1995 року на фабриці комбінат виробляє окатиші.
В1996 році державне підприємство Центральний державний гірничо-збагачувальнийкомбінат було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Центральнийгірничо-збагачувальний комбінат з приватною формою власності.
Влютому 1997 року введено в експлуатацію кар'єр №4 Артемівського родовища(Кіровоградська область).
Порядз розвитком сировинної бази здійснювалося вдосконалення технологічних процесів.Так, спеціалістами комбінату в 2001 році створена дослідно-промислова установказ повторної переробки відходів збагачення (лежалих пісків шламосховища) з метоюотримання промпродукту.
Промислове збагачення лежалихпісків шламосховища на 3-й секції збагачувальної фабрики розпочалось в 2002р.
В травні 2004 року введена вдію шахти їм. Орджонікідзе, яка раніше була законсервована. Відновлення роботишахти дозволило підвищити використання потужностей переробки руди і створитидодатково 600 нових високооплачуваних робочих місць.
Нині основними видамипродукції ВАТ „ЦГЗК“ є залізорудний концентрат та залізорудніокатиші, питома вага яких в загальному обсязі виробництва складає більше 99%.Незначну долю товарної продукції складають щебінь та промислові послуги.
Виробнича структура комбінатувключає такі основні цехи:
1. Глеюватський, Петровськийі Артемівський кар'єри, та шахта їм. Орджонікідзе з видобутку магнетитовихкварцитів. Запаси магнетитових кварцитів в проектних контурах кар'єрів станомна 01.01.2009 року становлять 331,75млн.т.
2. Дробильна фабрика з сухоюмагнітною сепарацією, яка працює за двома технологічними схемами: 4 стадіїподрібнення до кінцевої величини 12,5%> класу 20мм, а одна стадія до —350-0мм. Подрібнена руда кар'єру №1 подається на суху магнітну сепарацію длявідокремлення пустих порід і підвищення вмісту магнітного заліза в руді
3. Управління залізничноготранспорту та гірничо-транспортні цехи №1 та №2 здійснюють транспортуваннязалізної руди, концентрату і окатишів.
4. Збагачувальна фабрика.Здійснює збагачення подрібненої залізної руди, промпродукту сухої магнітноїсепарації та лежалих пісків хвостосховища. Більша частина концентрату подаєтьсяна фабрику огрудкування для виробництва окатишів, а решта реалізується яктоварна продукція.
5. Фабрика огрудкуваннязабезпечує виробництво залізорудних окатишів з основністю 0,12; 0,5; 0,8; 1,0;1,2.
Окрім наведених цехів технологічної лінії, нормальнепротікання технологічних процесів забезпечують ще десять допоміжних цехів:
u автотранспортний цех господарських таспеціальних машин,
u цехи шламового господарства та технічноговодопостачання,
u підготовки виробництва,
u енергетичних мереж та підстанцій,
u технологічної диспетчеризації,
u ремонтно-будівельний цех,
u центральна комплексна лабораторія
u та інші підрозділи.
Згідно Статуту ВАТ»ЦГЗК" органами управління товариства являються:
- Загальні збори акціонерів — вищий орган Товариства;
- Наглядова рада — наглядовий орган Товариства, якийпредставляє інтереси акціонерів та здійснює захист їх прав у період мiжпроведенням Загальних зборів;
- Генеральний директор — виконавчий орган Товариства, щоздiйснює керiвництво його поточною дiяльнiстю;
- Ревiзор — контролюючий орган Товариства, що здiйснює контрольза фiнансово-господарською дiяльнiстю товариства.
Станом на 01.01.2008 р.органiзацiйна структура ВАТ «ЦГЗК» нараховує 34 структурнихпiдроздiли, якi зайнятi виробництвом та забезпеченням виробництва основної продукцiї.
Центральнийгiрничо-збагачувальний комбiнат (м.Кривий Рiг) — складний промисловий комплекс,що спецiалiзується на видобутку, переробцi та випуску сировини для чорноїметалургiйної промисловостi — обкотишiв та залiзорудного концентрату.
Основною сировиною длявиготовлення залiзорудної продукцiї є магнетитовi кварцити (залiзна руда),видобуток яких комбiнат веде вiдкритим способом на трьох кар'єрах Петрiвського,Артемiвського та «Велика Глеюватка» родовищ та пiдземним способом — на шахтi iм.Орджонiкiдзе.
Безперервне та ефективнефункцiонування пiдприємства забезпечується завдяки чiтко спланованiйорганiзацiйнiй структурi, керування якою здiйснюють директора на чолi згенеральним директором, в тому числі:
- виконавчий директор
- головний iнженер;
- директор з виробництва;
- голова тендерного комiтету;
- фiнансовий директор;
- директор з безпеки;
- директор iз закупiвлi i логiстики;
- директор з капiтального будiвництва;
- директор з охорони працi та навколишнього середовища;
- директор по персоналу;
- директор з iнформацiйних технологiй;
- директор з побуту та соцiальних питань.
Зокрема, Генеральномудиректору пiдпорядкованi директора за напрямками, а також деякi функцiональнiвiддiли управлiння комбiнату: корпоративний вiддiл, вiддiл збуту тазовнiшньоекономiчних зв'язкiв, вiддiл цивiльної оборони та надзвичайнихситуацiй.
Основні техніко – економічні показники роботикоксохімічного виробництва ВАТ «ЦГЗК» наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 Техніко – економічні показники роботивиробництва ВАТ «ЦГЗК» за 2007-2009рр.№ п/п Найменування показників Од. вим. Рівень показника за рік Відх, абс., Відхилення,% 2 007р. 2 008р. 2 009р. 2009р/2008р 2008р/ 2007р 2009р/ 2008р 1 Випуск концентрату тис. т 5 941,30 5721 5835,42 -220,3 7,44 2 2 із руди А1 тис. т 4 419,40 4031,7 4130,47665 -387,7 0,85 2,45 3 із руди А2 тис. т 954,8 1059,8 1212,9411 105 138,26 14,45 4 Із пісків тис. т 567,1 629,5 840,06775 62,4 -28,58 33,45 5 У тому числі товарного тис. т 3 594,80 3672,1 5346,5776 77,3 20,44 45,6 7 Вміст Fe в концентраті: -із руди А1 -із руди А2 % % 68,22 65,46 68,28 65,18
68,25
66,13 0,06 -0,28 0,53 -0,7 0,67-0,75 8 Випуск окатишів тис. т 2 241,40 1959,4 2464,9252 -282 -8,88 25,8 9 Якість окатишів: 10 вміст Fe % 64,01 63,97 77,6696873 -0,04 -1,1 21,4158 11 Основність, відн. од 0,78 0,78 1,20666 62,5 54,7 12 Вміст дріб'язку % 1,7 1,95 2,84115 0,25 -2,5 45,7 13 Видобуток магнетитової руди тис. т 14812,7 13307,9 19615,8446 -1 504,80 5,07 47,4 14 Вміст Fe загал, в руді % 33,7 33,95 47,91703 0,25 -1,08 41,14 15 3 нього магнетит % 23,2 24,18 29,36661 0,98 5,5 21,45 16 Розкривні роботи
тис.м3 20 716,00 17290,1 22879,9893 -3 425,90 -2,99 32,33 17 Відвантаження продукції, всього 18 концентрату тис. т 3605,4 3685 7322,095 79,6 19,73 98,7 19 окатишів тис. т 2257 1967 2867,64996 -290 -7,96 45,788 20 у т.ч. на внутрішній ринок 21 концентрату тис. т 2163 1984 3767,0208 -179 -24,07 89,87 22 окатишів тис. т 2118 1930 2421,764 -188 -9,69 25,48 23 На експорт 24 концентрату тис. т 1443 1701 3044,4498 258 265,81 78,98 25 окатишів тис. т 138,9 36,85 72,8893 -101,9 97,8 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Дані табл. 2.1. свідчать, що обсяги виробництва протягом 2007- 2008рр. постійно зростають, тільки у 2009 році відбувається зниження обсягіввиробництва на 3,71% або на 220,30 тис.т. Також слід зазначити, що напротязі 2006р-2009р відбувається зростання вмісту заліза в концентраті є доситьвисокоякісним концентратом вміст заліза якого складає 68,28% на 0,53% більше ніж у 2006р.
Проведемо аналіз забезпеченості підприємства трудовимиресурсами (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2 Аналіз забезпеченості ВАТ «ЦГЗК» трудовимиресурсами за період 2007-2009 рр.Найменування показників Од. виміру Рік 2007 2008 2009 2009р. від 2008р., 2009р.від 2008р., +/- % Товарна продукція в діючих цінах тис. грн. 1365832 2007063 2237875 230812 155,42 Фонд оплати праці тис. грн. 178775 210727 234961 24234 124,74 Чисельність, всього чол. 8864 8427 9396 969 100,51 в т.ч. ПВП 8518 8090 9020 930 100,51 Середньомісячна з/плата персоналу грн. 1767 2168 2417 249 130,13 Продуктивність 1-го працівника ПВП тис.грн. 207,3 237,1 264 27 121,04 Відпрацьовано людино-днів 1588402 1510786 1684526 173740 100,62
Фактична середньооблікова чисельність у 2009 році склала8427 осіб, у тому числі промислово-виробничого персоналу 8090 осіб. Зменшеннячисельності в цілому по підприємству проти попереднього року складає 437 особи,по промислово-виробничому персоналу – 428 осіб, що пояснюється плинністюкадрів.
Продуктивність праці 1-го працівника по комбінату поусім показникам підвищилась за рахунок підвищення обсягів виробництва зазменшення середньооблікової кількості працівників основної діяльності.
В 2009 році продовжувався курс на підвищеннясередньомісячної заробітної плати. Зростання середньомісячної заробітної плати1 працівника в порівнянні з 2007 роком становить 22,7 %.
Аналіз використання робочого часу у 2009 році упорівнянні з 2008 роком показує, що кількість відпрацьованих днів на 1-гопрацівника збільшилась за рахунок збільшення робочих днів року, одночаснозбільшилась кількість неявок на 1-го робітника за рахунок збільшення неявок узв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Видобуток руди у 2009 році зріс порівняно з 2006 роком збільшився на 5,07%, при цьому розкривні роботи у 2009 році порівняно з 2006 роком збільшились на 2,99 %. Також можна зазначити, що протягом досліджу вального періодувідбувається збільшення відвантаження концентрату, проте відвантаження окатишівнавпаки зменшується, що стосується відвантаження продукції на експорт тутвідбувається збільшення обсягів поставок як концентрату так і окатишів .
З метою збільшення обсягів виробництва концентрату ізлежалих пісків хвостосховища в 2008 році було збудовано та здано в експлуатацію комплекс вторинного дозбагачення залізовмісних пісків. Вже в 2009 році при повторному збагаченні» лежалих пісків хвостосховищакомбінатом одержано 714 тис.тконцентрату (в 2008році — 567,1 тис.т);
Концентрат комбінату постачається на внутрішні ізовнішні ринки та за якістю відповідає стандарту ДСТУ ISO 9001-2001 державного реєстру сертифікації. Завмістом заліза концентрат випереджає концентрат більшості гірничо-видобувних підприємств — конкурентів ВАТ «ЦГЗК».
За підсумками єдиного державного Всеукраїнськогоконкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» в 2006 році окатиші виробництва ВАТ«ЦГЗК» було визнано переможцем, а концентрат — лауреатом конкурсу. В 2007 році концентрат і обкотиш ВАТ«ЦГЗК» стали переможцями конкурсу «Криворізька якість — 2007». Крім того, Центральний ГЗКвизнано лауреатом національного етапу конкурсу на здобуття премії СпівдружностіНезалежних Держав «За досягнення у сфері якості продукції та послуг 2007 року». В 2008 році концентрат залізоруднийагломераційної марки А-1 ВАТ «ЦГЗК» переміг у номінації товаривиробничо-технічного призначення на Всеукраїнському конкурсі якості продукції.За підсумками Всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів України», який проходить під егідоюДержстандарту та відрізняється від усіх інших унікальною системою оцінок,окатиші ЦГЗК визнані переможцем 2009 року на регіональному рівні.
Восени 2009 року металургiя пережила колосальний спадвиробництва, наслiдки якого вiдчуває до сих пiр вся країна. В результатiрозбалансування всiєї економiки країни i тиску з боку держмонополiйсобiвартiсть вiтчизняної продукцiї стрiмко виросла, що в умовах свiтовоїекономiчної кризи, що тiльки-но розпочиналася, стало особливо згубним длягiрничо-металлургiйної галузi України. Коли цiни на свiтових ринках впали,продукцiя українських виробникiв виявилась неконкурентоспроможною. Їїсбiвартiсть виявилась вище свiтових цiн. Як результат — стрiмкий спадвиробництва i зупинка металургiйних комбiнатiв по всiй Українi.
На протязi перших 9 мiсяцiв 2009 року ВАТ«ЦГЗК» досягло небувалих з часiв розпаду СРСР темпiв розвитку i малооднi з найкращих показникiв виробництва. Цього вдалось досягти завдяки вдалiйiнвестицiйнiй полiтицi керiвництва, модернiзацiї виробничого процесу таузгодженiй працi фабрик перероблюючого комплексу комбiнату. Такi досягненнядозволили пiдприємству зберiгати конкурентоспроможнiсть навiть в кризовiйситуацiї, яка склалася в нашiй країнi i свiтовiй економiцi. Внаслiдок вiдмовпокупцiв вiд придбання продукцiї по ранiш укладеним контрактам, в 4 кварталiзначно знизилися обсяги виробництва, что вiдобразилося на рiчних показниках.
Основні джерела фінансування підприємства, аналіздинаміки та структури наведені у таблиці 2.3 та 2.4
За даними таблиці 2.3 та 2.4. порівнявши 2008 та 2007рік можна зробити наступні висновки: залишкова вартiсть основних засобiв станомна 31.12.2008р. складає 674303 тис. грн… За звiтний перiод надiйшло основнихзасобiв на суму 136289 тис. грн. Залишкова вартiсть нематерiальних активiв, щозначаться на балансi пiдприємства, станом на 31.12.2008 р. складає 9671 тис.грн.
За звiтний перiод надiйшло нематерiальних активiв насуму 244 тис. грн., На Пiдприємствi до запасiв вiдносяться сировина таматерiали, паливо, тара та тарнi матерiали, будiвельнi матерiали, запаснiчастини, МШП, незавершене виробництво, готова продукцiя, товари.
У статтi «Довгострокова дебiторськазаборгованiсть» (рядок 050 Балансу) показана дебiторська заборгованiстьфiзичних та юридичних осiб, яка буде погашена пiсля дванадцяти мiсяцiв з датибалансу, загальна сума якої станом на 31.12.2008 р. складає 1012 тис.грн.
Дебiторська заборгованiсть за реалiзовану готовупродукцiю, наданi послуги, реалiзованi товари визнавалася одночасно з визнаннямприбутку в розмiрi, зазначеному в первинних документах. Дебiторськазаборгованiсть за товари, роботи й послуги (рядок 161 Балансу) на 31.12.2008р.складає 1975402 тис. грн., Статутний капiтал пiдприємства (рядок 300) станом на31.12.2008 р. становить 292953 тис.грн. На початок року Резервний капiтал(рядок 340) нараховував 57689 тис.грн, станом на 31.12.2008року склав 73238тис.грн.
Розмiр власного капiталу (рядок 380) за звiтний перiодзбiльшився на 1839974 тис.грн. склав 3049426 тис.грн. Загальна сумадовгострокових зобов'язань пiдприємства (рядок 480) складає 140757 тис. грн. Устаттi «Векселi виданi» (рядок 520 Балансу) показана сумазаборгованостi, на яку пiдприємство видало векселi на забезпечення поставок(робiт, послуг) постачальникiв, пiдрядникiв та iнших кредиторiв, яка складає1795 тис. грн..