Реферат:
Юридична відповідальність за правопорушення в галузіекологічної безпеки
ПЛАН
Вступ… 3
1.Правопорушенням у галузі екологічної безпеки. 4
2.Адміністративна відповідальність. 5
Висновок… 6
Література… 8
Вступ
Підставою юридичної відповідальності у галузіекологічної безпеки є вчинення екологічного правопорушення. Чинне екологічнезаконодавство закріплює перелік правопорушень у галузі екологічної: безпеки. Зокрема,у ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»виділені такі види правопорушень: порушення прав громадян на екологічнобезпечне навколишнє природне середовище; порушення норм екологічної безпеки; порушенняекологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції,введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувнихзасобів та інших об’єктів; допущення наднормативних, аварійних і залповихвикидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнєприродне середовище; невжиття заходів щодо попередження та ліквідаціїекологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природнесередовище; порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні,використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин,мінеральних добрив, токсичних та радіоактивних речовин, виробничих, побутовихта інших видів відходів та інші.
1. Правопорушенням у галузіекологічної безпеки
Найбільш поширеним правопорушенням у галузіекологічної безпеки є недотримання відповідних екологічних нормативів, норм таправил. Під екологічними нормативами слід розуміти єдині та обов’язковонормовані межі, обсяги, регламенти, що містять кількісні та якісні показники,які забезпечують охорону навколишнього природного середовища, екологічнубезпеку суспільства та здоров’я людини, визначають допустиме навантаженняантропогенної діяльності на навколишнє природне середовище. Закон України «Проохорону навколишнього природного середовища» визначає кілька видівнормативів екологічної безпеки. Між тим, як справедливо зазначається вюридичній літературі, виявити порушення екологічної безпеки проблематично черезвідсутність технічних пристроїв, автоматизованих систем контролю за джереломекологічної безпеки та синкретичним характером концентрації забруднюючихречовин у навколишньому природному середовищі. Тому є певні труднощі і удоказуванні цих правопорушень. Не випадково їм притаманна висока латентність,що ускладнює процес притягнення винних до юридичної відповідальності.
Порушення нормативів екологічної безпекистворює умови для екологічного ризику та в результаті призводить до виникненняреальної екологічної небезпеки для життя, здоров’я людини та навколишньогоприродного середовища. Правопорушення у сфері екологічної безпеки є різновидомекологічних правопорушень. Правопорушення можливі як при порушенні вимогекологічної безпеки у процесі здійснення різних видів господарської діяльності,так і у разі невиконання заходів у процесі ліквідації надзвичайних екологічнихситуацій або їх попередження. З урахуванням ступеня суспільної небезпеки вониподіляються на проступки та злочини. Згідно з видами екологічних правопорушеньу галузі забезпечення екологічної безпеки винні особи можуть бути притягнуті додисциплінарної, адміністративної, кримінальної або цивільно-правовоївідповідальності. 2. Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність є різновидомюридичної відповідальності. В Кодексі України про адміністративніправопорушення закріплено кілька складів правопорушень, що передбачаютьвідповідальність громадян та посадових осіб за порушення екологічної безпеки. Так,адміністративна відповідальність настає: за невиконання зобов’язань пореєстрації у судових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами (ст.62);недотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва,реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд (ст.791); невиконаннявимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів,, кориснихмоделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки,технологій і систем, речовин і матеріалі (ст.911). Кримінальна відповідальністьза екологічний злочин у галузі екологічної безпеки передбачена за: порушенняправил безпеки гірничих робіт (ст.218 КК); порушення правил по боротьбі зепідеміями (ст.227 КК); порушення правил зберігання, використання, обліку,перевезення радіоактивних матеріалів (ст.2285 КК); незаконне ввезення натериторію України відходів і вторинної сировини (ст.2287 КК До кримінальнихзлочинів у цій галузі можна віднести також і ст.221 КК України, яка передбачаєвідповідальність за утаювання або пекручення відомостей про стан екологічноїобстановки чи захворюваності населення.
Висновок
Незалежно від притягнення винних осіб доадміністративної або кримінальної відповідальності вони повинні нестицивільно-правову відповідальність у разі заподіяння шкоди навколишньомуприродному середовищу або здоров’ю громадян. Цивільно-правова відповідальністьпередбачає обов’язок юридичних та фізичних ociб відшкодування шкоди, заподіяноїними внаслідок порушення нормативів, вимог та норм екологічної безпеки, тобтопокладає на винних осіб майнові або інші зобов’язання.
Чинне екологічне законодавство (ст.69 ЗаконуУкраїни «Про охорону навколишнього природного середовища») передбачаєвідшкодування заподіяної шкоди, як правило, в повному обсязі без застосуваннянорм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забрудненнянавколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Згідноіз затвердженим переліком багато видів діяльності та об’єктів складаютьпідвищену екологічну небезпеку для навколишнього природного середовища. Законодавствовідносить такі види діяльності та об’єкти до джерел підвищеної екологічноїнебезпеки. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки,зобов’язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщоне доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмиснихдій потерпілих.
Шкода може бути заподіяна як навколишньомуприродному середовищу так і здоров’ю та майну громадян або майну юридичних осіб.Відшкодування шкоди, спричиненої навколишньому природному середовищупередбачається двома засобами: в натурі або грошовому вираженні згідно іззатвердженими у встановленому порядку таксами, а також методиками обчисленнярозміру шкоди а за їх відсутності — за фактичними витратами на відновленняпорушеного стану навколишнього природного середовища. Шкода, заподіяна здоров’юта життю громадян, компенсується згідно із цивільним законодавством. Длявідшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю громадян, у першу чергу необхіднодовести причинний зв’язок між діяльністю винної особи та забрудненнямнавколишнього природного середовища, а також впливом цього середовища таспричиненою шкодою. Вказана категорія спорів є найбільш складною бо забрудненнянавколишнього середовища, як правило, викликається сукупною дією декількохджерел забруднення і дуже важко довести причинний зв’язок.
Література
1. Баб’як О. С, Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічнеправо України: Навчальний посібник. — К.: Атіка, 2000. — 216 с.
2. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспектлекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. – К.: ХрінкомІнтер, 2006. – 192 с.
3. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Длястудентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПрН України, В.І.Андрейцева. К.: Істина, 2001
4. Екологічне право України За редакцією професорів В.К.Попова і А.П. Гетьмани. Харків, «Право». 2001
5. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. — К.: ТОВ «Видавництво „Юридичнадумка“, 2005. — 848 с
6. Закон України “Про охорону навколишньогосередовища”. – К., 1991.
7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування:Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Львів: “НовийСвіт-2000”, 2003. — 248 с.