Кафедраекології
Курсовийпроект
Здисципліни: «Раціональне використання природних ресурсів».
Натему: «Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК».
КривийРіг
2010
Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика р. Інгулець
2. Вплив ГЗК на води басейну р. Інгулець
2.1 Стан вод у р. Інгулець на сьогодні
2.2 Балка Свистунова як основний забруднювач
2.3 Наслідки впливу ГЗК на р. Інгулець
3. Заходи щодо зменшення негативного впливу ГЗК на води р. Інгулець
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Загально відомий факт, що основоюнародногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базуєтьсяна одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комплексрегіону входять гірничодобувні і переробні галузі, а також допоміжні підприємства.
За декілька десятиліть Кривбас перетворивсяна епіцентр екологічних проблем, які потребують термінового вирішення.
Видобування і переробка залізної рудипов’язані з використання великої кількості води. Водогосподарська ситуаціягірничих підприємств Кривбаса характеризуються надлишком зворотних вод. Для забезпеченнябезпечних умов відпрацювання рудних відкладень шахтні і кар'єрні водивідкачуються.
Сьогодні в зворотних циклахгірничо-збагачувальних комбінатів діє схема використання шахтних вод снакопиченням її надлишків і щорічним їх скидом у ріки Інгулець і Саксагань і обов'язковоюподальшою промивкою цих рік прісною водою. Ці скиди в продовж останніх роківнегативно впливають на стан цих річок.
Щорічно в Крівбасі відкачується 20 – 22млн. м³ високо мінералізованих шахтних вод (с мінералізацією від 5 до 96г/л при середній мінералізації 30 г/л, здебільшого це хлоридні води з високимвмістом хлорид-, сульфат-, натрій-, магній- і кальцій-іонів, який перевищуєгранично допустиму концентрацію для поверхневих водних об’єктів і майже 18 – 20млн. м³ кар'єрних вод.
Як показали останні перевірки ДержінспекціїМінприроди України, скид надлишків зворотних вод гірничорудних підприємствКривбасу в продовж останніх років продовжує негативно впливати на стан річкиІнгулець.
Природоохоронні програми з поліпшення стануводогосподарської ситуації виконуються не належним чином. Утилізаціямінералізованих шахтних вод стала гострою проблемою для Криворізького басейну.
З причин безперервних скидівмінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практичноповністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість — здатність досамоочищення.
По суті, всі існуючі антропогенні заходищодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер досамоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить врезультаті складних фізичних (осідання часток, випаровування),хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів(включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехідтоксикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічнихречовин-забрудників залежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшенняводності річок, як правило, приводить до збільшення вмісту забруднюючихречовин. Але і кількісні величини стоку річки Інгулець в значній мірі заразвизначаються впливом гірничо-збагачувальних комбінатів.
Нажаль на сьогоднішній день очищення високомінералізованих шахтних вод відсутня. Перед скидом стічні води лише відстоюютьв спеціальних ставках-накопичувачах.
Одним з заходів щодо поліпшення ситуаціїможна запропонувати збільшення часу відстою за рахунок введення додатковихнакопичувачів.
1. Загальна характеристика р. Інгулець
Течія. Довжина річки 549 км. Початок річкив заболоченій балці біля с. Топіло Знамерського р-ну Кіровоградської області нависоті 175 метрів. Тече по Придніпровській висоті по території Кіровоградськійі Дніпропетровській областей України. У нижній течії протікає поПричорноморській низовині в межах Миколаївської и Херсонській областей. Нижчес. Тарасовки (Белозерський район Херсонської області) Інгулець утворює лиманшириною до 1 км і впадає в Дніпро декількома рукавами в 45 км від гирла останнього,біля с. Садове. Від гирла Інгульця до Херсону 20 км по руслу Дніпра.
Висота гирла над рівнем моря – 0,1 м.Падіння ріки складає 175 м, нахил річки – 0,32 м/км (у верхній течії до 1,2м/км). Скорість річки на плесах незначна, на перекатах 0,2 – 0,5 м/сек (0,72 –1,8 км/ч).
Гирло. Верхня течія Інгульця представляєсобою ряд озероподібних або болотистих плесків, які з’єднуються між собою лишепідчас весінніх паводків або після сильних злив. До м. Александрії річка течевузькою стрічкою, береги якої місцями скелясті. В районі Кривого Рогу ширинарічки складає близько 40 м, глибина до 1,7м. Збудоване в Кривому Розіводосховище утворене на місці гранітних виходів на поверхню і порогів Інгульця.
В середній течії річка тече в скелястихберегах, мається багато перекатів, порогів (техногенного характеру) – якіявляють собою зруйновані дамби і автомобільні мости.
Нижче Кривого Рогу Інгулець розмиваєосадові породи.
Гирло у верхній течії спрямлене, в середнійі нижчій дуже звивисте. Характерні петлі довжиною 5 – 7 км, практичноповертаються в початкову точку. Від початку до гирла Інгулець утворює 55меандр. В подальшому ширина річки збільшується ненабагато, досягаючи Снигирівки100м, а гирлі – 120 м. Глибина на плесах може досягати 5м. Дно пісчане.
Режим. Замерзає Інгулець в грудні, відтаює– у березні. Живлення ріки переважно за рахунок снігу. Середні затрати водибіля с. Могильовка 8,5 м³/с. Площа басейну річки 13 700 км ². Долинарічки у верхній течії трапецієподібна шириною до 1 км, на окремих ділянкахутворює неглибокі каньйони. В середній течії переважно V – подібна, схили долинвисотою 25 – 35 м круті, іноді пологі, розсічені балками і кручами. Проймарічки 60 – 120 м. У нижній течії долина терасована( 3 – 4 чітко вираженітераси), шириною до 5 км, заплави шириною до 1,5 км. Зустрічаються заболоченіділянки, солончаки.
Гідроспоруди. Верхній відрізок річкизрегульований дамбами Карачунівського і Іскрівського водосховищ. Крімтого існуєдамба ГЕС в смт. Велика Олександрівка. Насипні дамби в Інгульці, Білоусівки,Молій Олександрівки, Запоріжжі. Гідрологічні пости біля Александрії, КривогоРогу, Могильовки.
Річка судохідна на відстані 109 км відгирла річки до смт.Калинінське. Вода використовується для зрошення іводопостачання, для вирішення водних проблем Миколаївської та херсонськоїобластей, 1958 році збудована Інгулецька зрошувально-обвідна система. У зв’язкуз забрудненням річних вод промисловими стоками, для водо забезпечення Кривбасу побудованийканал Дніпро – Інгулець, який бере свій початок в районі Кременчука.
Фауна. В річці Інгулець зустрічаютьсятюлька, краснопьорка, плотва, улея, головань, карась, карп, окунь, тарань,рибець, чехонь, жерех, сазан, судак, щука,, лящ, толстолоб, сом. Видовий складзменшуєтьс я по мірі віддалення від гирла вверх за течією. Розповсюдженериболовство. У зв’язку з дуже великою забрудненістю вод промисловими стокамикриворізьких та інгулецьких гірничо-збагачувальних комбінатів, одиничнірекреаційні зони відпочинку знаходять у занепаді.
Населені пункти. Вниз за течією:Александрія, Петрово, Кривий Ріг, Широке, Інгулець, Миколаївка, ВеликаОлександрівка, Каінінське, Снігерівка.
Притоки. Від початку до гирла: Березівка(л), Березавець (л), Кам’янка(л), Вовнянка (л), Бешка (п), Велика Вербляжка(п), Велика Водяна (п), Березнегова (л), Зелена (л), Жовта (л), Бокова (п),Саксагань (л), Велика Грушевата (л), Велика Кобильна (л), Велика Найдена (п),Висунь (п).
Інгулець – основна водна артерія Кривбасу,яка приймає високо мінералізовані води хвостосховищ ВАТ “Південний ГЗК”, ВАТ“Інгулецький ГЗК” і ставка-накопичувача б. Свистунова і недостатньо очищеністічні води ряду підприємств. Скиди забруднених стічних вод у рр. Інгулець іСаксагань до 16 млн.куб.м/год призводить до різкого погіршення якості води вмежах граничних створів від Кіровоградської (с. Искрівка) до Миколаївської (с.Андрієвка) області, де відбувається наростання сухого залишку в середньому від800-4200 мг/л, хлоридів від 90 до 1470 мг/л, сульфатів від 240 до 790 мг/л,БПК-5 від 1,2 до 5,7 мг/л, заліза і нафто продуктів від 0,1 до 0,4 мг/л.[3]
2. Вплив ГЗК на води басейну р. Інгулець
2.1 Стан вод басейну р. Інгулець насьогоднішній день
Сучасний екологічний стан річки Інгулецьжахливий. Інтенсивне землеробство, в тому числі зрошування, гірничоруднапромисловість, швидке зростання металургійної та хімічної галузі в її басейніпривело до поступового занепаду річки.
Найбільш гострим питанням для стану воднихоб’єктів Кривбасу стала проблема утилізації великої кількості зворотних шахтнихвод. Видобування і переробка залізної руди пов’язані з використання великоїкількості води. Водогосподарська ситуація гірничих підприємств Кривбасахарактеризуються надлишком зворотних вод. Шахтні води потрапляючи у водойми, порушуютьбіологічну і гідрохімічну рівновагу і створюють загрозу не тільки для здоров’янаселення, а й для рибного запасу річок.
В 2000 р. Кабінетом Міністрів України –(згідно розпорядження № 1346-р від 8.12.99) дозволено скид зворотних, високомінералізованих шахтних вод у річки Інгулець і Саксагань та проходить згіднорегламенту, розробленому Інститутом гідробіології НАН України.
Саме такими рішеннями дозволено здійсненняскиду мінералізованих зворотних вод в Інгулець із гірничорудних підприємств.Правда, «за умови не перевищення гранично допустимих концентраційзабруднюючих речовин у місцях водокористування населення
Скид надлишку зворотних вод здійснюють ВАТ“Північній ГЗК”, ДП “Кривбасшахтозакриття”, ВАТ “ Інгулецький ГЗК”, ВАТ“Центральний ГЗК”.
Саме такими рішеннями дозволено здійсненняскиду мінералізованих зворотних вод в Інгулець із гірничорудних підприємств.Правда, „за умови не перевищення гранично допустимих концентраційзабруднюючих речовин у місцях водокористування населення“.
Сьогоднішні спостереження за якістю водирічки Інгулець показують, що практично за всіма показниками, гранично допустиміконцентрації забруднювачів перевищені. За критерієм мінералізації воду р.Інгулець в межах Херсонської та Миколаївської області можна класифікувати яксолонувату. За забрудненням компонентами сольового складу воду Інгульцявідносить до дуже забрудненої хлоридами та сульфатами. Причому в інгулецькійводі в останні роки, порівняно з минулими роками, вміст хлоридів і сульфатівзначно збільшився і складає в середньому, відповідно, 1025.8 мг/л, що в 2.9більше за гранично-припустиму концентрацію (ГПК) та 741.1 мг/л (1.5 ГПК).Зрозуміло, що забруднення річки збільшується від села Садово в Херсонськійобласті (місце впадіння Інгульця у Дніпро) до Кривого Рогу Негативний впливнизькоякісних господарських вод та фекальних стоків Кривого Рогу, особливовідчутний на початку року, коли проходить масовий скид високо мінералізованихшахтних вод. У січні — березні показники мінералізації у різних пунктахспостережень по руслу річки становлять від 700 до 5700 мг/л. Саме в цейпроміжок часу вміст азоту амонійного перебільшує ГПК в 6 разів, вмістнітратного азоту в 1.2 рази, нітритного азоту в 4.8 рази. Забруднення марганцемстановить 2.4 — 11.0 від ГПК, магнієм 1.4-10.0 від ГПК і кальцієм 0.8-2.4 відГПК. Вміст міді в інгулецькій воді перебільшує ГПК в 4.0-23.0 рази, а заліза в0.5-1.7 рази.
Дещо змінюється ситуація з якістю води впониззі Інгульця — від гирла до Снігірівки, що в Миколаївській області, коливлітку та восени працюють потужні насосні станції, що подають воду в Інгулецькута Явкінську зрошувальні системи. Тоді і в пониззя річки заходить дніпровськавода, яка дещо розбавляє високо мінералізовані кривбаські скиди. По суті, в цейперіод року річка Інгулець припиняє стік в Дніпро, а її пониззя перетворюєтьсяв „антирічку“, в якій течуть в зворотному від природного напрямкудніпровські води.
Але і в цей період якість води все одно невідповідає існуючим нормативам щодо поверхневих вод. До того ж вода із значноюмінералізацією попадає при зрошенні в ґрунти та викликає їх осолонцювання ізасолення.
Осолонцювання зараз є найбільш поширенимдеградуючим процесом на зрошуваних землях в Миколаївській та Херсонськійобласті. Інгулецька вода, що вміщує велику кількість розчинених солей, зокремаіонів натрію, викликає солонцюватість в ґрунтах. Осолонцювання проявляється врізкому погіршенні їх агрофізичних властивостей — руйнується структура орногошару, знижується пористість та водопроникність, ущільнюється ґрунтовий профіль.Особливо такі процеси помітні та тлі негативного балансу органічної речовини.Подальший розвиток таких процесів приводить до злитизації ґрунтів, колипроходить їх ущільнення та усадка при висиханні, та набрякання при зволоженні.Врожайність сільськогосподарських культур на осолонцьованих ґрунтах різкознижується.
Забруднення басейну річки Інгулець зворотнимиводами підприємств Кривбасу відбувається не тільки в між вегетаційній періодпід час регламентних скидів, але і в продовж року – в наслідок скидів з обвідногоканалу.
В рамках господарської системи водообвідного каналу з 1957року працює ВАТ “Кривий Ріг цемент”, ВАТ “Арселор МитталСтил Кривий Ріг”, ВАТ “ Південний ГЗК”, Довгинцівський район м. Кривий Ріг.Однак питання щодо власника каналу до цього часу не вирішене.
Отже, це вже не річка взагальногеографічному розумінні та визначенні. Інгулець зараз не відповідаєповному визначенню річки як „водного потоку, що живиться за рахунок стокуз водозбору“. В цій якості Інгулець вже зник. Зараз він являє собою, потікрозчинених в воді солей, що живиться за рахунок скидів мінералізованих вод зкар'єрів та шахт Криворізького залізорудного басейну, води каналівДніпро-Інгулець та Дніпро-Кривий Ріг, комунальних вод міста Кривий Ріг. Цействорений людиною штучний потік тільки використовує природне русло Інгульця,яке сильно замулене за рахунок ерозійних процесів антропогенного походження.Протягом року стік вже не має природного ходу, він регулюється криворізькимиіндустріальними скидами та роботою насосних станцій, які подають воду длязрошення. Весняне водопілля замінене проходженням великої солоної»лінзи" скидних вод, літня межень пов'язана з інтенсивними заборамиводи для зрошення.[4]
2.2 Балка Свистунова, як основнийзабруднювач
ДП “Кривбасшахтозакриття” виконує послугипо передачі електроенергії та перекачці промислових стоків майже всіхгірничозбагачувальних комбінатів, відкачуючи зворотні шахтні води уставок-накопичувач б. Свистунова.
Ставок-накопичувач побудований в неглибоковрізаній балці Свістунова в 3,5 км до на південний-схід від р. Інгулець. Днобалки с отм. 70 – 75 м абс. на 45 – 50 м розташовано вище урізає води у річці.Абсолютні відмітки, які відділяють ставок від р. Інгулець, складають 90 – 95 м.Виположенні форми рельєфу створюють умови для інфільтрації атмосферних опадів,обмежують стік поверхневих вод в балку. Джерелом накопичування води в ставку єшахтні води, що скидаються у ставок і в невеликій кількості атмосферні опади.Рівні води в ставку підтримуються земляною дамбою (насипні легкі суглинки)висотою 25 м, яка відноситься к другому класу капітальності.
Максимальні проектні характеристики ставка: відмітка НПУ – 88,5 м. абс., об’єм води 12,2 млн. кубометрів, площа дзеркалаводи 216 га.
В 2008 році в ставок-накопичувач б.Свистунова прийнято 12478 тис. м. Шахтної води. Очікувані надходження відповіднодо заявок підприємств-учасників учасників повинні були бути 12573 тис.м.
Скид шахтної води зі ставка-накопичувача б.Свистунова в р. Інгулець розпочато в листопаді 2008 році у відповідності до затвердженого“Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в2008-2009р.р.”. Об’єм скиду становить 11,3 млн.м. Станом на 01.01.07 об’єм водив ставку-накопичувачу зменшено на 7 379,6 тис.м.
Насосною станцією транзитом через Дзержинськешламосховище перекачана шахтна вода в об’ємі 7 476 тис.м. Фільтрація води ізставка-накопичувача призводить до виносу в водоносний комплекс рядузабруднюючих речовин, головними з них є: макрокомпоненти – хлориди, натрій,солі кальцію і магнію; мікрокомпоненти – бром і кадмій.
Вода у ставку-накопичувачі маємінералізацію (на 2007 г.) 33,2 – 33,9 г/л і хлоридний натрієвий склад. Водамає реакції( рН 8,4 – 8,7), високою жорсткістю (64 – 80 мг-екв/л). Вмістхлоридів – до 17650 – 19000 мг/л, натрія – 10240мг/л.
Таблиця. Концентрації мікрокомпонентів, якіприсутні в підземних водах в аномально-високих кількостях.Речовина Кількість, мг/л ГДК, мг/л Перевищення ГДК, к-сть разів Ставок б. Свистунова (насосна) Св. 640 Св. 644 Св. 648 Св. 656 1993 р. Бром - 31,4 31,4 22,4 25,0 0,2 11,2 – 12,5 Кадмій - - - - - 0,001 - 2007р. Бром 80,0 70,0 9,0 8,0 9,0 0,2 40 – 400 Кадмій 0,026 0,011 0,023 0,024 0,014 0,001 11 – 26
Таблиця. Хімічний склад води уставку-накопичувачі б. СвистуноваРечовина Кількість, мг/л ГДК, мг/л 01.01.07 09.11.07 1. Вода із скиду з магімтрального трубопроводу в ставок Мінералізація 33280 35558 - - - 1000 Хлориди 20355 20018 - - - 350 Сульфати 1257 1286 - - - 500 2. Ставок-накопичувач біля дамби Мінералізація 36985 36542 - - - 1000 Хлориди 21233 20670 - - - 350 Сульфати 1350 1380 - - - 500 3. Ставок-накопичувач біля дамби 14.05.05 23.04.06 Мінералізація 29843 28771 - - - 1000 Хлориди 17 96 16477 - - - 350 Сульфати 1270 1126 - - - 500 Кальцій 530 426 - - - - Магній 750 660 - - - - Натрій 9782 9479 - - - 200 жорсткість 83,1 77,5 - - - 10 4. Вода із скиду з магімтрального трубопроводу від ставка-накопичувача у р. Інгулець 19.01.07 21.12.07 22.12.07 08.02.08 27.02.08 Мінералізація 37003 36840 - 38332 36808 1000 Хлориди 1244 1232 1163 1335 1292 500 Сульфати 20224 19526 19863 19888 18984 350
2.3 Наслідки впливу ГЗК на води р. Інгулець
З причин безперервних скидівмінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практичноповністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість — здатність досамоочищення. По суті, всі існуючі антропогенні заходи щодо охорони вод є лишепідтриманням спроможності річок та озер до самоочищення. Природне руйнуванняабо нейтралізація забруднювачів проходить в результаті складних фізичних(осідання часток, випаровування), хімічних(окислення, коагуляція, гідролізтоксикантів) та біологічних процесів (включення забруднюючих речовин в обмінніпроцеси, руйнування або перехід токсикантів у нетоксичні форми). Таканейтралізація хімічних речовин-забруднювачів залежить, в першу чергу, відводності водойми. А зменшення водності річок, як правило, приводить дозбільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількісні величини стоку річкиІнгулець в значній мірі зараз визначаються діяльністю людини.
Злочинне залучення до землеробства в 60-тіроки ХХ століття водозахисних зон Інгульця призвело до катастрофічногозбільшення розораності земель басейну річки аж до 85-90 %, що, при практичнонульової лісистості території, швидко інтенсифікувало ерозійні процеси. Врезультаті ерозії ґрунтів пройшло інтенсивне замулення річища, що суттєвозменшило загальну водність Інгульця.[6]
До речі, це викликало не тільки втратуфункції самоочищення, а й повне знищення транспортного значення цієї річки, якаще на початку 60 років ХХ століття була судноплавною від гирла до містаСнігірівка.
Зараз щорічний середній обсяг стокуІнгульця у верхів«як (в передмістях Кривого Рогу до впадіння в ньогоСаксагані) зараз складає приблизно 0.24 км3. Причому в значній мірі це вже невласне інгулецька вода, а вода з річки Дніпра, що подається каналомДніпро-Інгулець з Кременчуцького водосховища. В річку скидається приблизно0.20 км3 шахтних вод Північного горно-збагачувального комбінату ( ГЗК ) вКривому Розі та стоків з очисних споруд цього міста(через Карачунівськоговодосховища). Останнє формується також за рахунок води з Каховськоговодосховища, що подається каналом Дніпро-Кривий Ріг. Деяка кількість шахтнихвод( приблизно 0.15 км3 щорічно) попадає в Інгулець з Інгулецького ГЗК таневеличких приток (зокрема р. Вісунь). Головним чином, на зрошення (0.2 км3), атакож на випаровування та фільтрацію втрачається приблизно половину стоку. Вгирлі річки (с. Садове) фіксується середньорічний стік в 0.3 км3.
Отже, це вже не річка в загальногеографічному розумінні та визначенні. Інгулець зараз не відповідає повномувизначенню річки як „водного потоку, що живиться за рахунок стоку зводозбору“. В цій якості Інгулець вже зник. Зараз він являє собою, потікрозчинених в воді солей, що живиться за рахунок скидів мінералізованих вод зкар'єрів та шахт Криворізького залізорудного басейну, води каналівДніпро-Інгулець та Дніпро-Кривий Ріг, комунальних вод міста Кривий Ріг.
3. Заходи щодо зменшення негативного впливуГЗК на стан вод басейну р. Інгулець
Головним недоліком головної водовідливноїустановки є забрудненість водозбірників. Внаслідок цього забруднена шахтна водане встигає відстоятися і забрудненою потрапляє в насосний агрегат.
З метою очистки відкочених із шахтних виробітоквод розроблена технологія і спроектований комплекс очищення, який забезпечуєякісні показники шахтних вод до стандартів технічної води. Очищена вода вмайбутньому може бути використана в потребах шахти, для комунальних потребприлеглих до шахти населених пунктів. Впровадження цього комплексу дозволитьзвільнити території, які відведені під відстійники шахтних вод, тим самимзменшити негативний вплив на навколишнє середовище, і використати звільненітериторії для сільського господарства.
Комплекс складається з ряду очиснихустановок: відстійника, пісколовки, фільтри, установки для знезараження води. Вочисних установках шахтна вода поетапно очищується від механічних домішоквеличиною 1 мм, і величиною більш 100 – 150 мкм, потім відбувається глибокаочистка шахтних вод до вмісту в ній механічних домішок крупністю не більше 1,5мг/л, і на останній стадії очищення відбувається знезараження шахтної води.
На першому етапі очищення шахтна водаподається в відстійник наилиного типу ОН. Тут відбувається очищення води відмеханічних домішок з реагентною обробкою води і без використання реагентів при вмістімеханічних домішок в початковій воді від 50мг/л до 50г/л і величиною часток 1мм.
Відстійник складається з камер освітлення,утворення пластівців, ущільнення осаду. В камері освітлення встановлені пакетиз нахильними камерами. Посуваючийся потік вихідної води, пройшовши камеруутворення пластівців, надходить в камеру освітлення. В камері освітлення,встановлені нахильні листи, які утворюють ряд камер. При русі води в камерахвідбувається випадіння механічних домішок на нижню площину камер. Освітленавода надходить в зливні жолоба і через патрубок відводиться з відстійника впісколовку, де шахтна вода очищується від механічних домішок величиною 100 –150 мкм.
Шахтна вода по патрубку надходить в бічніканали, аз них – на спрямовуючу решітку нахильної камери. Випавши на нахильнуповерхню частки сповзають у шлаконакопичувач.
Фільтр секційний напірний (ФСН) призначенийдля очищення стічних вод підприємств від механічних домішок шляхом фільтраціїчерез насипну зернисту загрузку (кварцовий пісок, антрацитові крихти,подрібнений керамзит). Фільтр складається з 6 секцій, об’єднаних двомарозподільними пристроями, які керуються автоматично. Всередині кожної з секційфільтру на кожному дні верхньої та нижньої камери загружено фільтруючийматеріал. У верхній камері знаходиться крупнозернистий керамзитовий пісок, унижні кварцовий пісок. Секції працюють послідовно у режимі фільтрація промивка.
Після цього частково очищена вода надходитьна поверхню, та вона проходить більш ретельне очищення від твердих фракцій,шкідливих бактерій і хвороботворних організмів.
Глибоке очищення шахтних вод до вмісту вній механічних домішок не більш 1,5 мг/л відбувається в фільтрі глибокогоочищення. Фільтр складається з вух циліндричних камер, на нижній частині, нанижній яких встановлені ложне дно з щільовими дренажними розподільчимиковпаками. Верхня камера завантажена крупнозернистим керамзитовим піском, нижнядрібнозернистим кварцом. Фільтр оздоблений двома оглядовими люками.Промивається фільтр зворотною подачею чистої води через патрубок. Під впливомпотоку води в нижній і верхній камерах розрихлюється фільтруючий матеріал івідмивається від механічних забруднень.
Знезараження шахтної води відбуваєтьсяелектрохімічним шляхом. Частина очищеної від зважених речовин шахтної водинадходить в буферний бак, звідти збагачена активним хлором звідти самоходом потрубопроводу надходить в контактний резервуар, де змішується з загальнимпотоком який підлягає знезараженню шахтної води.
Живлення електролізера постійнимелектричним потоком здійснюється від току. Очищення катодів від осаду солейжорсткості відбувається періодично.[1]
Висновки
Щорічно в Крівбасі відкачується 20 – 22млн.м³ високо мінералізованих шахтних вод (с мінералізацією від 5 до 96г/л при середній мінералізації 30 г/л, здебільшого це хлоридні води з високимвмістом хлорид-, сульфат-, натрій-, магній- і кальцій-іонів, який перевищуєгранично допустиму концентрацію для поверхневих водних об’єктів і майже 18 – 20млн. м³ кар'єрних вод.
Природоохоронні програми з поліпшення стануводогосподарської ситуації виконуються не належним чином. Утилізаціямінералізованих шахтних вод стала гострою проблемою для Криворізького басейну.
Інгулець – основна водна артерія Кривбасу,яка приймає високо мінералізовані води хвостосховищ ВАТ “Південний ГЗК”, ВАТ“Інгулецький ГЗК” і ставка-накопичувача б.Свистунова і недостатньо очищеністічні води ряду підприємств. Скиди забруднених стічних вод у рр. Інгулець іСаксагань до 16 млн.куб.м/год призводить до різкого погіршення якості води вмежах граничних створів від Кіровоградської (с. Искрівка) до Миколаївської (с.Андрієвка) області, де відбувається наростання сухого залишку в середньому від800-4200 мг/л, хлоридів від 90 до 1470 мг/л, сульфатів від 240 до 790 мг/л,БПК-5 від 1,2 до 5,7 мг/л, заліза і нафто продуктів від 0,1 до 0,4 мг/л.
З причин безперервних скидівмінералізованих вод в річку з гірничорудних виробництв Інгулець зараз практичноповністю втратив свою фундаментальну, щодо річок, властивість — здатність досамоочищення.
По суті, всі існуючі антропогенні заходищодо охорони вод є лише підтриманням спроможності річок та озер досамоочищення. Природне руйнування або нейтралізація забруднювачів проходить врезультаті складних фізичних (осідання часток, випаровування),хімічних(окислення, коагуляція, гідроліз токсикантів) та біологічних процесів(включення забруднюючих речовин в обмінні процеси, руйнування або перехідтоксикантів у нетоксичні форми). Така нейтралізація хімічних речовин-забруднювачівзалежить, в першу чергу, від водності водойми. А зменшення водності річок, якправило, приводить до збільшення вмісту забруднюючих речовин. Але і кількіснівеличини стоку річки Інгулець в значній мірі зараз визначаються впливомгірничо-збагачувальних комбінатів.
Нажаль на сьогоднішній день очищення високомінералізованих шахтних вод відсутня. Перед скидом стічні води лише відстоюютьв спеціальних ставках-накопичувачах.
З метою очистки відкочених із шахтних виробітоквод розроблена технологія і спроектований комплекс очищення, який забезпечуєякісні показники шахтних вод до стандартів технічної води. Очищена вода вмайбутньому може бути використана в потребах шахти, для комунальних потребприлеглих до шахти населених пунктів. Впровадження цього комплексу дозволитьзвільнити території, які відведені під відстійники шахтних вод, тим самимзменшити негативний вплив на навколишнє середовище, і використати звільненітериторії для сільського господарства.
Список використаної літератури
1. Монгайт И.Л. Очистка шахтных вод. – М.: Недра,1978.
2. Комплексная переработка шахтных вод. /Под ред. А.Т.Пилипенко. – К.: Техника, 1985.
3. Селезнев С.Н. Очистка шахтных вод. – Донецк:Донбасс, 1975.
4. Новиков Ю.В. Вода как фактор здоровья. – М.:Знание, 1982. – 96 с.
5. Фізична та економічна географія Дніпропетровськоїобласті / Г.В. Пасічний, Л.М. Булава, А.С. Горб та ін. – Дніпропетровськ: Вид –во ДДУ, 1992. – 188 с.
6. Хмельницкий Р.А., Бродский Е.С. Масс –спектрометрия загрязнений окружающей среды. – М.: Химия, 1990. — 1984 с.
7. Экология и безопасность / Н.Г. Рыбальский, М.А.Малярова, В.В. Горбатовский и др. – М.: ВНИИПИ, 1993. – 320 с.
8. Чучелок А.С., Беляева Е.Л. Анализ существующих ипоиск перспективных фильтрующих материалов для очистки шахтных вод – МатериалыЕжегодной научно-практической конференции „ДНИ НАУКИ — 2005“,Днепропетровск, 2005
9. Чучелок А.С., Беляева Е.Л. Применение новыхтехнологий для реконструкции действующих шахтных отстойников с использованиемлавсановой загрузки – Матеріали IV Міжнародної наукової конференцiї студентівта аспірантів „Охорона навколишнього середовища та рацiональневикористання природних ресурсiв“, Донецьк, 2005