ТЕМА: Виконання прихованої проводки плоскими дротами
Зміст
Вступ
І.Загальні вимоги до монтажу електропроводок
ІІ.Технологічний процес виконання прихованої електропроводки
2.1 Розміткатрас електричних мереж
2.2Прийоми виконання розмітки
2.3Виконанняпробивних робіт
2.4Монтаж прихованих електропроводок плоскими дротами
ІІІ.З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів
IV.Нормування процесу монтажу та ремонту електроустаткування
V.Правила техніки безпеки при монтажу освітлювальних мереж
Списоквикористаної літератури
ВСТУП
Важко знайти таку професію на сучасних промисловихпідприємствах, транспорті, будовах, у сільському господарстві, яка б непотребувала знань з електрики і магнетизму. Кваліфіковані робітники, техніки йінженери повинні розбиратися в суті електричних і магнітних явищ, знати способизастосування їх на практиці.
Традиційно до електротехнічних належить професія електромонтера.У сучасних умовах залежно від конкретного змісту роботи розрізняють професіїелектромонтер-обмотувальник та ізолювальник з ремонту трансформаторів,електромонтер-обмотувальник та ізолювальник з ремонту електричних машин та ін.Існують також складніші професії, основами яких оволодівають у школі, азакінчують підготовку у професійно-технічних училищах. До таких професій належать,наприклад, електромонтер диспетчерського обладнання і телеавтоматики,електромонтер з обслуговування електрообладнання, електромонтер з ремонтуелектрообладнання, електромонтер з ремонту апаратури релейного захисту таавтоматики.
Знання, уміння і навички, необхідні для кваліфікованихробітників різних електротехнічних професій, мають багато спільного. Так, дляроботи за кожною з них треба мати уявлення про види і властивостіелектротехнічних матеріалів, стандарти і технічну документацію, будову та дію електричнихмашин, апаратів, електровимірювальних приладів, основи економіки та організаціївиробництва, а також знати і вміти виконувати правила техніки безпеки, організаціїробочого місця, користування електромонтажним інструментом.
Високий розвиток електроенергетики дає змогупереозброювати всі галузі народного господарства, широко впроваджуватиелектричну енергію в такі її провідні галузі, як промисловість, сільськегосподарство, будівництво і транспорт.
Для забезпечення ї безперервного зростання промисловоговиробництва будуються нові й реконструюються існуючі заводи й фабрики.Будівництво і реконструкція будь-якого промислового підприємства, а такожспорудження житлових будинків, шкіл, лікарень, театрів тощо неминуче пов'язаніз виконанням значних обсягів електромонтажних робіт.
І. Загальні вимоги до монтажу електропроводок
Для забезпечення надійності, довговічності і безпекиелектропроводок при їх монтажі дотримують наступні загальні вимоги.
Прокладка дротів з полівінілхлоридною і найритовоюізоляцією виробляється при температурі не нижче -15°С, щоб уникнути зламуізоляції, що твердіє при низьких температурах.
При прокладці в приміщенні незахищених ізольованихдротів по роликах і ізоляторах останні встановлюють від стелі або стіни навідстані, рівному полуторній — подвійній висоті ролика або ізолятора Церобиться для зручності пробивки гнізд для закріплення опор і можливостівиконання переходу дротів із стіни на стелю або навпаки.
Плоскі дроти АППВ, ППВ і АПН прокладають паралельнолініям пересічення стенів із стелею на відстані 100-200 мм від стелі або навідстані 50-100 м від карниза або балки.
У приміщеннях, що обклеюються шпалерами, верхнюгоризонтальну проводку плоскими дротами виконують по можливості вище зашпалери.
Найменший допустимий радіус вигину дротів з гумовоюізоляцією приймають не менше 6d, з пластмасовою ізоляцією 10d і мідною гнучкоюжилою, де d — зовнішній діаметр дроту.
Проходи дротів через стіни і міжповерхові перекриттявиконують по лінії прокладки дротів і притому так, щоб вони служили поможливості продовженням лінії електропроводки. При проходах через стіни,міжповерхові перекриття прагнуть до того, аби отвори проходів лежали в однійплощині з дротами. В цьому випадку дроти при введенні в прохід не доводитьсязгинати.
Закріплення дротів, що прокладаються на ізолюючихопорах і без них, труб для електропроводок, а також кабелів виробляють черезпевні відстані, встановлені для них в СНіП і інструкціях.
Розрізняють кінцеві кріплення — в приладів, апаратів,коробок, місць розгалуження і вигину дротів, закріплення їх в торцевих стенів,проходів через покриття — і проміжні. У натурі спочатку встановлюють місцерозташування кінцевих кріплень, затем- проміжних. Проміжні кріплення між двомакінцевими опорами виконують на однаковій відстані. При цьому при різнихвідстанях між кінцевими кріпленнями можуть бути різними і відстані міжпроміжними кріпленнями в сусідніх прольотах.
Окінцювання і з'єднання жил дротів і кабелів велектропроводках виконують відповідно до вказівок.
З'єднання і відгалуження дротів і кабелів розміщують вмісцях, доступних для контролю. Для цього з'єднання і відгалуження дротів ікабелів, що прокладаються в глухих коробах, трубах і гнучких металевих рукавах,виконують в сполучних і відгалужувальних коробках, конструкція яких повиннавідповідати умовам довкілля. З'єднання і відгалуження дротів і кабелів неповинні випробовувати механічних зусиль і повинні мати ізоляцію, рівноціннуізоляції жил цілих місць цих дротів і кабелів.
При виконанні всіх видів електропроводок застосовуютьіндустріалізацію і механізацію електромонтажних робіт. Індустріалізаціяелектромонтажних робіт передбачається як в електричній, так і будівельнійчастині проекту, особливо при виконанні прихованих електропроводок увеликопанельних, великоблочних будівлях і в будівлях з об'ємних блоків.
У проектах електропроводок широко застосовуютьелементи і конструкції заводського виготовлення, такі, як конструкції, щопідтримують, короби, лотки, відгалужувальні і сполучні коробки, коробки длявимикачів і штепсельних розеток, натягачі для тросових проводок і т. п., а завідсутності в номенклатурі заводських виробів — типові конструкції.
Отвори, ніші, борозни, канали і заставні частини,необхідні для прокладки дротів і кабелів, установки конструкцій, щитків,електронастановних виробів, виконують при виготовленні будівельних конструкційі зведенні будівлі. Електромонтажні організації контролюють виконання цихробіт.
На місці будівництва може вироблятися пробивка лишеотворів, борозен і ніш під електронастановні вироби в тих випадках, коли їхнедоцільно або неможливо виконати при виготовленні будівельних конструкцій абозведенні будівлі, наприклад при зведенні стін і перегородок з штучнихматеріалів і мелкоразмерных елементів перекриттів з плит невеликої ширини.
ІІ. Технологічний процес виконання прихованоїелектропроводки
2.1 Розмітка трас електричних мереж
Розмітка є початковою і найвідповідальнішою стадієюмонтажу електроустаткування освітлювальної електроустановки. Мета розмітки —визначити в натурі трасу електропроводок, а також розміщення і взаємнерозташування всіх елементів електроустановки, керуючись наявною технічноюдокументацією.
Розмітку трас відкритих електропроводок і основнихосей для встановлення електроустаткування здійснюють за заданими в проектіпозначками чистої підлоги або стелі, нанесеними будівельниками в приміщенняхспоруд, а також проектними відстанями від ферм, колон та інших будівельнихконструкцій. Позначку чистої підлоги наносять на попередньо очищену і підбіленуповерхню у вигляді чорної смуги завширшки 10—12 мм і завдовжки 120—150 мм.
Роботи з розмітки починають із замірювань іприв'язування трас електропроводок до місць розташування електроустаткування.Потім визначають місця пробивання в будівельних конструкціях: отворів, гнізд,ніш, колодязів тощо. Одночасно визначають місця встановлення коробок ікріпильних деталей.
Розмічальні розміри повинні відповідати проекту, аякщо вказівок у проекті немає,— БНіП.
Проходи через будівельні конструкції повиннірозташовуватися на одній лінії і в одній площині з кабелями й проводами, щопрокладаються. Проводи і трубні прокладки відкритих електропроводок повиннібути найменш помітними і не порушувати архітектурних оформлень приміщень. Трасаелектропроводки повинна проходити вздовж карнизів і архітектурних ліній,відступаючи від них на віддаль не менш як 25 мм. Замірювання здійснюють спеціальніособи (заміряльники), виконуючи ці роботи спільно з електромонтажниками задопомогою інструментів і пристроїв, що застосовуються під час розмічальнихробіт.
Під час замірювань уточнюють траси і координатипідходу електричних мереж до встановлюваного електроустаткування тарозподільних пристроїв з «прив'язуванням» їх до будівельних контурів, осейбудівель, позначок чистої підлоги та інших орієнтирів. Особливу увагу при цьомуприділяють правильній розмітці кутів згину, в місцях повороту і переходу траселектричних мереж в інші просторові положення з урахуванням нормалізованихкутів повороту і радіусів згину.
За даними замірювань траси заміряльники складають: наскладні ділянки мереж — ескізи заготовок; на заготовки, які не потребуютьескізів.
На ескізах, у заготівельних відомостях ісупроводжувальній технічній документації зазначають технічні дані, які вичерпнохарактеризують ці електричні мережі. Для зображення елементів електричноїмережі на ескізах застосовують умовні позначення. Ескізи заготовок нескладнихтрас виконують у площинних зображеннях, а складних трас — у просторовомузображенні. Для зручності складання ескізів монтажними організаціямизастосовують спеціальні віддруковані друкарським способом бланки з нанесеною наних площинною або об'ємною масштабною сіткою.
На ескізах замірювань електропроводок освітлювальнихелектроустановок зазначають:
марку, перерізи і кількість жил проводів і кабелів;
способи виконання з'єднань окремих ділянок заготовок івідгалужень від них (паянням, зварюванням, опресовуванням тощо);
способи окінцювання жил проводів і кабелів дляприєднання їх до світильників, приладів та апаратів (товкачиком, кільцем абонаконечником із зазначенням його типу);
умовне розпізнавальне забарвлення фаз і маркуваннякінців жил проводів і кабелів;
загальну довжину і розміри окремих ділянокелектропроводок із зазначенням місць їх відгалуження та розташуваннявідгалужувальних коробок;
довжину ділянок відгалужень до світильників іприладів, а також висоту підвішування і тип світильника.
2.2 Прийоми виконання розмітки місць установки світильників
/>
Виконання розмітки місць установки світильників безпосередньо на стелі(а) і методом перенесення точок з підлоги на стелю (б)
Розмітка місця установки одного світильника
/>
Розмітити дві діагональні лінії. Відзначити точку перетину діагоналей іперенести її з підлоги на стелю жердиною з відвісом, для чого вістря жердинивстановити на стелі так щоб схил знаходився точно над точкою перетинудіагональних лінії на підлозі
Розмітка місць установки двох світильників
/>
Розмітити осьову лінію по центру уздовж приміщення і відзначити на нійточки, розташовані на відстані В/4 від поперечних стін. Перенести дві розміченіточки на стелю жердиною з схилом. Виконати розмітку лінійкою-рамкою або двомажердинами з шнуром у вказаній послідовності безпосередньо на стелі.
Розмітка місць установки чотирьох світильників
/>
Розмітити на підлозі дві лінії, паралельні подовжнім стінам, на відстаніА/4 Відзначити на лініях чотири точки на відстані В/4 від поперечних стін і перенестина стелю жердиною з схилом. Виконати розмітку аналогічно розмітці двохсвітильників.
Розмітка місць установки декількох світильників в шахматному порядку
/>
Розмітити на підлозі дві лінії, паралельні подовжнім стінам, на відстаніА/4 Відзначити на одній лінії точки першу на відстані В/9, інші через кожні2В/9. Повторити на іншій лінії розмітку в такому ж порядку, тільки відлікпочати від протилежної поперечної стіни. Виконати цю розмітку аналогічнорозмітці чотирьох світильників.
На ескізах, у заготівельних відомостях ісупроводжувальній технічній документації зазначають технічні дані, які вичерпнохарактеризують ці електричні мережі. Для зображення елементів електричноїмережі на ескізах застосовують умовні позначення. Ескізи заготовок нескладнихтрас виконують у площинних зображеннях, а складних трас — у просторовомузображенні. Для зручності складання ескізів монтажними організаціямизастосовують спеціальні віддруковані друкарським способом бланки з нанесеною наних площинною або об'ємною масштабною сіткою.
/>
Розмічальні інструменти і пристрої
а — шаблон; б — розмічальна жердина; в — дерев'яний циркуль, г —розмічальна рама з жердиною: д — висок із шнуром; є — набір розмічальнихінструментів: 1 — телескопічна лінійка; 2 — кутомір; 3 — рулетка; 4 —розмічальний трафарет
На ескізах замірювань електропроводок освітлювальнихелектроустановок зазначають:
-марку, перерізи і кількість жил проводів і кабелів;
-способи виконання з'єднань окремих ділянок заготовокі відгалужень від них (паянням, зварюванням, опресовуванням тощо);
— способи окінцювання жил проводів і кабелів дляприєднання їх до світильників, приладів та апаратів (товкачиком, кільцем або наконечникоміз зазначенням його типу);
— умовно-розпізнавальне забарвлення фаз і маркуваннякінців жил проводів і кабелів;
— загальну довжину і розміри окремих ділянокелектропроводок із зазначенням місць їх відгалуження та розташуваннявідгалужувальних коробок;
довжину ділянок відгалужень до світильників іприладів, а також висоту підвішування і тип світильника.
2.3 Виконання пробивних робіт
Спосіб пробивання гнізд іотворів монтажним зубилом 1, скарпелю 3, молотком 2 або кувалдою 4 вимагаєзначних витрат праці, тому його застосовують, коли механізований інструмент іпристосування використовувати неможливо або недоцільно
/>
Пробивання гнізд і отворівзубилом або скарпелю
Пробивання гнізд у цегляних ібетонних основах виконують оправленням ОПКМУ (/)із пробійником (//), яку встановлюють в отвір 3 стрижня 2. Поліетиленовий чехол / оправлення має стопорний гвинт длявтримання пробійника в ній. Для пробивання гнізд Ø5,8 і 7,8 мм застосовують ручні пробійники відповідно ПО-1В1 іПО-2В1, якими заготовляють отвору під дюбелі(///)
/>
Пробивання гнізд ручнимипробоями та оправкою
Отвори й гнізда висвердлюють електросвердлильними машинами зподвійною ізоляцією пістолетного типу (/), з бічною рукояткою (//),двома рукоятками й упором. Свердла виконуютьіз твердосплавними пластинками.При утрудненому свердлінні будівельних основ (бетонз абразивним наповнювачем або інші причини) до свердлильних машин виготовляютьспеціальні насадки (///) ударно-обертальної дії.
/>
Свердління отворів та гнізд в будівельних основах електричнимисвердлильними машинами
/>
Пробивання борозен, буріння гнізд таотворів
Пробивання борозен, офактурювання й очищення поверхонь,буравлення гнізд і отворів у будівельних основах іконструкціях виконують фугальними електричними молотками (/), що полягають ізпластмасового корпуса,ударного вузла 2 із системою вібрації, вентиляції 3 і вузла кріплення / робочихінструментів Робочі інструменти (//)приводяться в ударно-вібруючу дію черезспеціальний бойок двигуна з електромагнітними котушками. Працюючий за допомогою рукоятки можепостійно повертати інструментна певний кут.
Застосовують також ручний електроперфораторударно-обертальної дії ИЭ-4713.Вибірку борозен у гіпсолітових перегородках іцегельних стінах для прокладки проводів при схованій електропроводцівиконують механізмом МВБ-2МУ,що дозволяють заготовляти борозни шириною 8 мм і глибиною 20 мм. Приводом у механізмі служить електросвердлувальна машина ИЭ-1022А, від якої обертовий рухпередається на фрезу через спеціальний понижувальний редуктор, а робітником інструментом- дискова фреза 3 з 24 зубами, оснащеними твердосплавними пластинками (сплав ВКВ) Механізм має закритий робочий кожух4 з пилозбірником 5, дві робочіручки 1 і ролики 2 для зручності переміщення по робочій поверхні Вибірку борозен воштукатурених поверхнях, гіпсолітових і цегельних стінах виконують насадками-борозноделами, що випускаютьсядо свердлильної машини ИЭ1032), за допомогою якихзаготовляють борозни тих же розмірів.
Діропробивні роботи виконують пневматичним рубільним молотком 6, щопідключається до компресора або до пневмосистеми через фільтр вологовідділювач1, регулятор тиску 2, манометр 3, оливо розпилювач 4 та вентиль 5.
Пробивання отворів пневматичним рубильним молотком
/>
/>
Пробивання отворів в багатопустотних залізобетоннихпанелях
Отвори в багатопустотних залізобетоннихпанелях перекриттів при електромонтажних роботах виконують піротехнічнимударним стовпчиком КК-6В1. Стовпчик дозволяєпротягом 1 год. пробивати 35-40 отворів 0 20-40 мм упанелях з бетону марки 200, 300 товщиною до 50 мм і комплектується запаснимидеталями й обладнаннями.У стовбурі 2 стовпчика (І)розміщений пробійник 3. У патронник стовбура встановлюють патрон 4.Стовбур з'єднується на різьбленні або іншим способом з корпусом 5, у якім змонтованийударно-спусковеий механізм.Під впливом пружини ударник 6 наколює капсуль патрона, відбувається вибух,і пробійник спрямовується вперед, пробиваючи отвір у багатопустотній плиті.
Робочий інструмент для пробивних робіт
Пробивні роботи виконуютьінструментом твердосплавними робочими кромками: циліндричними (І) іспіральними (II) свердлами, коронками (ІІІ) для свердління гнізд із наборомкомплектуючих деталей, шлямбурами (IV) для електросвердлильної машини, буриками (V)пробійниками (VI) до електро-і пневмомолотків,робочі органі,що бурять, інструмента 0,20 мм і більш випускаютьтрубчастої форми з вирізами в бічних стінках. Найбільштверді, ізносо- і теплостійкі — металокерамічні тверді сплави ВК, які складаються із зерен карбіду вольфраму, зцементованих металевимкобальтом. Цифри, що коштують після букв у позначенні сплавів, показують процентний вміст кобальту в них(наприклад, ВК9 містить 9% кобальту й91% карбіду вольфраму). ЗІ збільшенням змісту кобальту в сплаві міцність і опір йогодинамічним навантаженням збільшуються, але знижуютьсятвердість і особливо зносостійкість. Тому для свердління (при відсутності ударів)застосовують низко кобальтові пластинки зі сплаву ВК2 або ВК6 високої твердості й зносостійкості, але трохи зниженої стійкості до динамічнихнавантажень. Для пробивних робіт використовують пластинки зі сплаву ВК9 або ВК15, стійкі до динамічних навантажень. Продуктивність і економічність пробивних робіт значно збільшується при використанні інструмента ізтвердосплавними пластинками, якщо правильно обрані не тільки марка, але й кут заточення пластинок, форма робочого інструмента, потужність приводу, частотаобертання при свердлінні, частота й енергія ударів при пробиванні
2.4 Монтаж прихованихелектропроводок плоскими дротами
Ділянка електропроводки, виконана плоскими дротами,прокладеними під шаром мокрої штукатурки
Плоскі дроти АППВС і АПН прокладають: у борознах зподальшим закладенням штукатурним розчином (/), безпосередньо під шаром мокроїштукатурки без борозен (//) або під сухою штукатуркою (///). При прокладці вборознах тих, що не згорають дроти кріплять через певні проміжки «проморожуванням»алебастровим розчином і заштукатурюють при обробних роботах
Прокладка дротів по поверхнях, що згорають
Плоскі дроти прокладають по поверхнях, що згорають,лише після попереднього нанесення на них шаруючи штукатурки і підкладкилистового азбесту (/) завтовшки до 3 мм або намету штукатурки (//). При цьомуазбест і намет повинні виступати з кожного боку дроту на відстані не менше 10мм.
При прокладці плоских дротів в борознах під мокрою абосухою штукатуркою використовують порожнечі перекриттів / або інших будівельнихконструкцій. Електропроводку вмонтовують декількома способами. Наприклад,сполучають плоскі дроти, прокладені в борозні 2 гіпсолітових перегородки 3, здротами, замоноліченими в стикову панель 4 або прокладеними в каналах (вузол I)і далі з дротами, прокладеними в порожнечах перекриттів (вузол
Виконання поворотів дротів
/>
При виконанні поворотів дротів розрізають підставу міжними на відстані 38 мм і відводять одну жилу всередину кута (/) або згинають(//). Дріт в місцях повороту закріплюють «проморожуванням» алебастровимрозчином або іншим способом
При прихованій прокладці з'єднання дротів виконують всталевих відгалужувальних коробках У197УХЛЗ 070 мм (/) або У198УХЛЗ більшогодіаметру (//), при цьому коробки закривають пластмасовими кришками. Дляустановки коробки заготовляють гніздо, в яке її вмазують (///) (отвориметалевих коробок, через які вводять дроти, повинні мати втулки з ізолюючихматеріалів). Після виконання з'єднання одним із способів укладають дроти вкоробку так, щоб заізольовані з'єднання не стосувалися один одного (IV), акоробку закривають кришкою.
Для прихованої електропроводки застосовують такожпластмасові коробки У191УХЛ2-У195УХЛ2 (V), призначені і для відкритої прокладкидротів перетином до 4 мм2. У сухих приміщеннях як відгалужувальні коробкидопускається використовувати гнізда (ніші) і порожнечі перекриттів. При цьомустінки гнізд мають бути гладкими і закриватися кришками КОН-1-04.
ІІІ. З'єднання, відгалуження та окінцювання струмопровіднихжил проводів
Надійна робота електроустановок залежить від якостівиконання з’єднань, відгалужень, окінцювання та приєднання проводі. З’єднання,відгалуження, окінцювання та приєднання повинні бути механічно міцними, мати малийелектричний опір і залишатися справними за умов нагрівань і охолоджень, щочасто виникають внаслідок різких змін струмових навантажень у мережі. Ці вимогизабезпечуються чітким дотриманням технології монтажу, а також правильнимвибором застосовуваних з'єднувальних деталей та робочого інструменту.
Основними способами з'єднування і окінцюванняалюмінієвих та мідних струмопровідних жил проводів і кабелів є опресовування ізварювання — електричне, газове або термітне. В деяких випадках застосовують іпаяння струмопровідних жил проводів і кабелів, яке хоча й створює надійнез'єднання, проте вимагає більших витрат часу і припою, що дорого коштує. Вибірспособу окінцювання, з'єднування і відгалуження залежить в основному відматеріалу проводів (алюміній або мідь), оскільки фізичні властивості алюмініюсуттєво відрізняються від фізичних властивостей міді.
Останнім часом більшість електропроводок виконуютьпроводами з алюмінієвими жилами. Це пояснюється тим, що алюміній меншдефіцитний, проводи і кабелі з алюмінієвими жилами дешевші від мідних і маютьменшу масу. Разом з тим алюміній має деякі фізико-механічні властивості, якіпотребують дотримання особливих умов під час з'єднування алюмінієвих проводівміж собою або з мідними проводами і контактами.
Однією з негативних властивостей алюмінію є швидкеокислення при сполученні з повітрям і утворення на його поверхні тугоплавкої (зтемпературою плавлення близько 2000 °С) плівки оксиду, який погано проводитьелектричний струм і тому перешкоджає створенню щільного контакту. Крім того,під час контакту алюміній—мідь утворюється «гальванічна пара», внаслідок чогоалюміній, зазнаючи електрокорозії, руйнується, що призводить до поступовогопогіршення з'єднання. Для запобігання погіршенню і руйнуванню контактнихз'єднань алюміній захищають від окислення, змащуючи з'єднання в процесі монтажукварцовазеліновою або цинковазеліновою пастою, а також вкриваючи готовіз'єднання лаками (асфальтовим, гліфталевим, полівінілхлоридним).
Наявні в пласті тверді часточки руйнують плівки оксидів,що утворюються на контактних поверхнях, а вазелін перешкоджає надходженнюповітря до контактних поверхонь і таким чином запобігає їх окисленню таутворенню на них плівок.
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвихпроводів і кабелів перерізом до 10 мм2 опресовуванням
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвих жил перерізом до 10мм2 виконують опресовуванням в алюмінієвих гільзах місцевимвдавлюванням гільзи в одному або двох місцях за допомогою кліщів ПК-2 абогідравлічних кліщів ГКМ. Після опресовування з'єднання вкривають шаромасфальтового або гліфталевого лаку, а потім ізолюють липкою стрічкоювпівнапуску і вдруге вкривають лаком для запобігання доступу повітря й вологи.Операції опресовування проводів кліщами ГКМ зображені. Під час опресовуванняалюмінієвих жил проводі і кабелів обов'язково застосовують кварцовазелінову абоцинковазелінову пасту. Цинковазелінова паста токсична, тому слід побігатипотраплянню її в їжу, на пошкоджені ділянки шкіри обличчя й рук та в очі.
З'єднування і відгалуження однодротяних алюмінієвихпроводів і кабелів перерізом 2,5—10 мм2 паянням і зварюванням. Паяння є одним знайнадійніших, але трудомістких способів з'єднування. Для паяння алюмінієвихпроводів застосовують припій марки А
З кінця кожного із з'єднуваних проводів, якіпідлягають паянню, видаляють ізоляцію, ретельно зачищають їх сталевою щіткоюабо ножем і з'єднують внапуск подвійним скручуванням так, щоб створився жолоб.Потім нагрівають проводи паяльною лампою або гасовим пальником до температури,близької до температури плавлення алюмінію (860°С), і з натиском натираюсьпаличкою припою ділянку з'єднання, щоб зняти тугоплавку плівку оксиду, якаутворилася на поверхні проводу припій, що за плавиться при цьому, повинензаповнити жолобок між двома проводами. Пропаявши провід з одного боку жолобка,операцію паяння повторюють на його другому боці. Ділянку з'єднання протираютьчистою ганчіркою, змоченою в бензині, а потім вкривають шаром гліфталевого абополівінілхлоридного лаку і ізолюють липкою стрічкою Ізольовану ділянкуз'єднання вкривають шаром лаку.
Електрозварювання проводів здійснюють в обоймі задопомогою кліщів та вугільних електродів із застосуванням флюсу або без нього.
З'єднування алюмінієвих жил перерізом до 10 мм2
У разі зварювання без застосування флюсу звільнені відізоляції і зачищені кінці проводів обтискують за допомогою плоскогубців обоймоюіз куска штабової сталі розміром 20X160 і завтовшки 0,8—1 мм так, щоб кінцізварюваних проводів виступали з обойми на 3—4 мм, а потім зварюють у полум'їдуги, утвореної між вугільними електродами кліщів, приєднаних до зварювальноготрансформатора. Після остигання металу знімають обойму, зачищають сталевоюдротяною щіткою з'єднані кінці і вкривають їх гліфталевим або асфальтовимлаком, розгинають жили (якщо електропроводка відкрита), а потім ізолюютьз'єднання ізоляційною стрічкою або вініпластовим ковпачком і вдруге вкриваютьлаком.
Зварювання із застосуванням флюсу відрізняється від способуелектрозварювання без застосування флюсу лише тим, що зварювані кінці проводівскручують разом, вкривають флюсом і, не розміщуючи їх в обоймі, сплавлюють уполум'ї дуги між вугільними електродами кліщів.
IV. Нормування процесу монтажу електроустаткування
Нормування часу на монтаж та ремонт електроустаткування дає можливість правильноорганізувати оплату праці робітників та планувати виробництво.
Научна організація праці — це сукупність організаційних, технічнихта санітарно-гігієнічних мір, які забезпечують найбільш доцільне використанняробочого часу, виробничих навиків та творчих здібностей кожного робітника,усунення важкої ручної праці та негативного впливу навколишнього середовища наорганізм людини. Правильна організація робочого місця електромонтера суттєвовпливає на підвищення продуктивності праці та забезпечує високу якістьвиконуваних робіт.
Норма часу — це допустима кількість часу, котрий може використатиробітник на якісне виконання будь — якого завдання.
Норма часу встановлюється на кожну технологічну операцію складається з наступнихелементів:
Т = tn + to + tА + tдод + t3
Де: t- підготовчий час, що дається на одержання робітникомінструктивного завдання по ознайомленню з умовами виконання монтажних аборемонтних робіт, на підготовку та наладку обладнання та пристроїв;
to — основний час виконання робіт;
tА — допоміжний час включає переходи наінше місце роботи;
t дод — додатковий час, дається на обслуговуванняробочого місця, на відпочинок, та на інші потреби електромонтера;
t3 — заключний час, використовується наздачу роботи.
Можна сказати, що норма часу — це допустима кількість часу, котрийможе бути використаний робітником на якісне виконання якого-небудь об'ємуроботи. Технічне нормування являється основою організації праціелектромонтерів. На основі технічно обґрунтованих норм та планових завданьвизначають необхідну потребу в обладнанні, інструменті, матеріалах,електроенергії, а також кількості робітників. Норми часу встановлюють залежновід виробничих потужностей цеху чи виробництва з урахуванням найбільшпродуктивних режимів праці обладнання та ефективної форми організацій праці.
V. Правила техніки безпеки при монтажу освітлювальнихмереж
Монтаж освітлювальних і силових мереж виконуютьу наш час механізованими методами у дві стадії.Розроблені й застосовуються засоби малої механізації, що допомагаютьзвести ці роботи з найменшою витратою ручної праці й фізичної сили. Основнийобсяг робіт першої стадії монтажу — підготовка трас електропроводоквиконання пробивних і кріпильних операцій. Починаючи роботи, електромонтажник зобов'язаний упершу чергу перевірити справність робочого інструмента й розташуватийого в зручному й безпечному длякористування порядку. Крім того, передпочатком роботи електромонтажник зобов'язаний: упорядкувати спецодяг:
-застебнути або обхопити широкоюгумкою обшлага рукавів; заправити одяг так, щоб не було кінців, щорозвіваються; надягти головний убір, що щільно облягає, і підібрати під нього волосся; оглянутий упорядкувати робоче місце;
-забрати предмети, що заважають роботі. При провадженні робіт по пробиванню отворів як ручним, так імеханізованим інструментом працюючі повинні користуватися захисними окулярами. Для захисту очей від пилу слід застосовувати окуляри зі звичайнимсклом, для захисту від пилу й дрібних осколків — окуляри зі склом«Триплекс», при захисті від великих осколків — сітчасті окуляри без стекол.Наскрізні отвори треба пробивати інструментомдовжиною, що перевищує на 200 мм товщину стіни, що пробивається. Забороняється вести роботи одночасно у двох ярусах по одній вертикалі привідсутності між ними суцільного настилу або інших обладнань, що охороняють робітників, що перебувають унизу, відможливого падіння предметів зверху. Перед установкою груповихщитків, апаратів слід перевірити надійність закріплення конструкцій, на яких їхмонтують. Забороняється перевіряти пальцями сполучення отворів уконструкціях, що збираються, або деталях, також залишати апарати й електричнімашини після їхнього підйому незакріпленими на конструкціях. Апарати масою понад 20кг установлюють, як правило, не менш двох робітників.При роботі з викруткою не можна тримати виріб уруках, тому що викрутка може зіскочити з голівки гвинта йпоранити руки. Піднявши для монтажу наверх(на підкранові балки, підмости і т.д. ) потрібні матеріали, їх слід негайно закріпитиабо складувати таким чином,щоб була виключена можливість їх падіння. Спускати матеріали й вироби, а такожпросовувати їх через прорізи в стінах і перекриттях допускається тільки заумови відповідного огородження або під наглядом чергового. Роботи з електрозварювання й пайці проводів,наконечників і деталей виконують у захисних окулярах і брезентових рукавицях. Обойми- форми під час зварювання слід притримувати плоскогубцями, а після закінчення пайки форми можнарозбирати тільки після їхохолодження. При пайку з'єднань жил способом заливання розплавленого припою у формузабороняється передавати тиглі з розплавленим припоєм з рук у руки. Затягування проводів або кабелів на висоті не можна проводити стоячи на приставнихабо розсувних сходах; для цього користуються лісами або спеціальними настилами.Перед монтажем освітлювальної арматури необхіднопереконатися в надійності утримуючих конструкцій і їх закріпленні. Гак для люстри випробовують вантажем, рівним п'ятикратної масісвітильника плюс 80 кг. Інструкція по охороні праці при експлуатації ручного електрифікованогоінструмента. Перед початком роботи треба ретельноперевірити справність електроінструмента й усіх його деталей. До включення електроінструмента необхідно перевірити: — чи включений електродвигун;. — правильністьі надійність кріплення робочої частини; — чи очищені конус циліндра й хвостовик робочогоінструмента, якщо конус забруднений, робітник інструмент установиться не по центру й під час роботибуде вібрувати; — відповідність напругиелектромережі, до якої приєднують робочий інструмент, паспортному напрузіелектродвигуна; — надійність кріплення всіхнарізних сполучень; — в електровібраторів надійність затягування нарізногосполучення наконечника кожуха гнучкоговала на електродвигуні; — легкість іплавність ходіння всіх ходових деталей; — справність редуктора, для чого шпиндель електроінструмента треба кілька раз провернути відруки при виключеному двигуні; якщо редуктор справний, шпиндель обертається легко,без заїдань; — правильність обертанняробочого органа. Використовувати ручнийінструмент як стаціонарний верстат можна лише при установці відповідного огородження його ріжучих частин.Для приєднання інструмента до мережі застосовуютьшланговий кабель, що має чотири жили для двигуна трифазного струму. Відповідно четверту жилу або третю використовують для заземленнякорпуса. Три жили длядвигуна однофазного струму. Ручки електроінструментів і введення живильнихпроводів повинні бути надійно ізольовані. Навсіх електроінструментах повинні бути вимикачі. Для роботи електроінструментамнеобхідно надягти передбачену нормами спецодяг.
Список використаної літератури
1. АтабековВ.Б. Ремонт электрооборудования промышленных предприятий: Учебник для сред,проф.-техн. училищ. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. школа, 1979. — 256с, ил. — (Профтехобразование. Энергетика).
2. КтиторовА.Ф. Злектрослесарь строительный: Учеб. для проф.-тех. училищ. -М.: Стройиздат,1990.- 383 с: ил.
3. КисаримовР.А. Справочник електрика