Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості розвитку мовленнєвоїдіяльності на уроках української мови в початковій школі
1.1. Методична системауроків розвитку мовленнєвої діяльності
1.2. Психолого-педагогічний аспектвикористання комп’ютера для розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів
1.3. Опис ППЗ длярозробки дидактичних засобів
Розділ 2. Орієнтовнізразки уроків з розвитку зв’язного мовлення молодших школярів
ВисновкиСписок використаної літератури
Вступ
Великезначення для розвитку мовленнєвої діяльності мають засоби, що їх використовуєвчитель, виконуючи при цьому різні дидактичні завдання:
o концентраціяуваги;
o розвитокмислительних процесів;
o розвитокпам’яті;
o формуванняпевних стандартів мовлення (побудова тексту, правильність вимови та ін.).
Такі засобивикористовуються щоуроку, з року в рік, а так як вчительський арсенал не єбезмежним, то і самим учням стають не цікавими вже сотні разів бачені малюнки,слайди тощо.
Чудовийвихід із такої ситуації ми вбачаємо у використанні комп’ютерних дидактичнихзасобів або засобів, розроблених за допомогою ПК.
Об’єктом курсовоїроботи є розвиток зв’язного мовлення учнів початкової школи.
Предмет роботи –використання комп’ютера для покращення розвитку мовлення молодших школярів науроках (зокрема української мови).
Метою курсовоїроботи є розробка шляхів застосування ППЗ (прикладного програмногозабезпечення) в роботі вчителя, пов’язаній із розвитком мовленнєвих навичокучнів 1-4 класів.
Розділ 1. Особливості розвитку мовленнєвої діяльності на урокахукраїнської мови в початковій школі
1.1 Методична система уроків розвитку мовленнєвої діяльності
Розвитокмовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, якийпронизує і об’єднує всі сторони мовленнєвої діяльності учнів.
З перших уроків української мови діти в доступній для них формізасвоюють основні функції мовлення: мовлення є важливим засобом спілкування,обміну думками й почуттями між людьми, передачі й засвоєння певної інформації,колективного досвіду людства і т.д.
Ось чомурозвиток мовлення вимагає постійного педагогічного керівництва.
У розвитку мовлення чітко визначаються такі лінії: удосконаленнязвуковимови і культури мовлення, робота над збагаченням, уточненням іактивізацією словника, удосконалення граматичного ладу мовлення, робота надзв’язним мовленням.
Вправи з розвитку зв’язного мовлення: перекази, твори і т. п.представляють собою найвищий ступінь у складній системі мовленнєвих вправ,оскільки вони об’єднують усі вміння — і в області словника, і на рівні речення,і з логіки та композиції тексту, і вміння накопичувати матеріал, і графіко-орфографічнівміння.
Одиницями зв’язного мовлення можна вважати розповідь, статтю,роман, доповідь, звіт і т.п., а в умовах школи — розгорнуту усну відповідь,твір, переказ і т.д.
Найбільш поширеними вправами з розвитку зв’язного мовлення є:розгорнуті відповіді на запитання (в тому числі й бесіди), записи на основіспостережень, усний переказ прочитаного (в його різноманітних варіантах), уснірозповіді учнів на задану тему, за картиною, за даним початком (кінцем) і т.п.,розповідь художніх текстів, вивчених напам’ять, імпровізація казок, письмовіперекази зразкових текстів, інсценізація оповідань і казок, різноманітні видидраматизації, словесне малювання, уявлена екранізація прочитаних або власнихоповідань, письмові твори різноманітних типів, листи, ділові папери:оголошення, адреса і т.п. Як бачимо, різноманітність вправ достатньо широка.Вони різні за формою, змістом, мовою, жанром, за місцем проведення, участюдітей при їх виконанні. Всі вправи виконуються практичним способом, оскількивесь матеріал дається учням майже без теорії.
Розвивати зв’язне мовлення школярів — це значить розвивати рядконкретних умінь, а саме:
1. Уміння розуміти тему, визначати її межі, розкривати її звідповідною повнотою. Підготовка до розуміння теми проводиться при навчанніпереказу, при аналізі зразків, а самостійне розкриття теми здійснюється прискладанні та написанні твору.
2. Уміння підпорядкувати свій твір основній думці. Дитячі роботизавжди несуть у собі відповідну думку: радісне сприйняття чудових картинприроди, повага до старших, любов до тварин і т.д.
3. Уміння добирати матеріал для розповіді, твору або іншого зв’язноготексту. Необхідно відбирати те, що є суттєвим для розкриття теми. Збірматеріалу може відбуватися тривалий час.
4. Уміння систематизувати матеріал, розташовувати його у потрібнійпослідовності. Школярі самі вирішують, про що треба сказати спочатку, про щопізніше.
5. Уміння складати план до зв’язного тексту, який необхідно будезаписати, дотримуючись цього плану.
6. Уміння користуватися засобами мови відповідно до літературних нормі завдань висловлювання, що неможливо без достатнього словникового запасу,синтаксичних умінь. Цьому сприяють системи вправ зі словом, словосполученням іреченням, а також засвоєння зразкових текстів.
7. Уміння складати усний чи письмовий текст. Важливо навчити дітейпрацювати над текстом швидко, уміщатися в терміни, що відводяться на розповідь,переказ, твір.
Школярі оволодівають уміннями, послідовно просуваючись від простихдо більш складних. Встановлюючи зв’язки між ними, планувати розвиток зв’язногомовлення учнів необхідно на тривалий термін. При цьому передбачаютьсярізноманітні види вправ, різних за тематикою, і які сприяють формуваннюрізноманітних умінь. Дуже важливо визначити орієнтовне співвідношення видіввправ.
За ступенем самостійності учнів вправи з розвитку зв’язногомовлення діляться на такі типи: робота, виконана за зразком, конструктивнівправи.
До вправ, які виконуються за зразком, відносятьсяперекази, розповідь напам’ять, ділові папери, усне переоповідання прочитаного.
До конструктивних вправ належать такі, щопов’язані з перебудовою тексту, запропонованого вчителем.
Всі інші види вправ є творчими, повністю самостійними, особливотакі, як усні перекази, драматизація, імпровізація, літературно-художня творчість,словесне малювання, письмові твори, листи тощо.
З 3 класу починається робота з розмежовування наукового, ділового,художнього стилю. На основі зіставляння, порівняння, аналізу діти вчатьсярозмежовувати стилі мовлення, добирати мовні засоби для передачі своїх думоквідповідно до того чи іншого стилю.
Зразки ділового, наукового та художнього стилю можна аналізуватина уроках читання, оскільки тексти, вміщені в підручниках для читання, багатістильовими різновидами. Вірші, оповідання, описи є зразками художнього стилю,науково-пізнавальні статті — прикладами наукового чи ділового стилю.
Програмні вимоги до знань і вмінь учнів з розвитку мовлення накінець навчального року передбачають вміння розрізняти основні типи текстів:розповідь, опис, міркування.
У тексті-розповіді йдеться про послідовні події, якіпов’язані між собою. У такому тексті є дійові особи, діалоги між ними. Основнаувага зосереджується на фактах, подіях, тому в тексті багато дієслів таіменників. У текстах-розповідях можуть бути елементи опису природи, портрета.
Текст-опис не має сюжету, відсутні в ньому події та дійовіособи. В ньому зображуються картини природи, окремі предмети, явища, дії,процеси, вказуються їх ознаки, внутрішній зміст, складові частини, найбільшпомітні деталі, їх краса. Опис може бути художній, діловий, науковий. Дляділового опису характерні послідовність викладу і відповідність фактам,ознакам, об’єктивність. Мета його — дати точне уявлення про предмет чи явище,повідомити перевірені фактичні дані. Діловий опис позбавлений емоційності,образності, жвавості.
Художній опис — це образний опис. Він має вплив на уяву людини, насвіт його почуттів, образних асоціацій.
Приступаючи до роботи над текстами-описами, слід провестиспостереження над загадками-описами. Адже в народних загадках предмет неназивається, а даються лише його характерні ознаки, за якими можна відгадати,про кого або про що йдеться. На прикладі загадок легко й цікаво навчити учніввлучності і відбору мовного матеріалу.
Мова текстів-описів багата прикметниками, образами-порівняннями,епітетами.
Для тексту-опису характерно (але не обов’язково) наявність трьохчастин: у першій передається загальне враження від предмета чи явища, щоописується, іноді вказується предмет опису; в другій частині дається опис частин,деталей, говориться про окремі ознаки; в третій — підводиться підсумок,робиться узагальнення, висновок.
Міркуванням називається такий зв’язний текст, у якому длядоведення чи заперечення чогось використовуються судження, наводяться приклади,робляться зіставлення і висновки, що приводять до нових суджень.
Розпочинаючи роботу над даним типом тексту, необхідно наголоситина принципових відмінностях його від розповіді та опису. Діти повиннізрозуміти, що змістом розповіді та опису є оточуюча нас дійсність, а міркування— зв’язки між предметами чи явищами, які встановлює людина.
Програмою початкових класів передбачено складання текстів зелементами міркувань. Найпростіша схема тексту-міркування включає такіелементи: теза (частина, в якій виражена необхідна для доведення думка);розвиток тези та її доведення, тобто частину з аргументами для доказу;висновок, у якому міститься оцінка, враження тощо.
Під час організації роботи над твором-міркуванням, усним чиписьмовим, слід ретельно стежити за тим, щоб учні:
· не підмінювали міркування іншим типом зв’язного викладу;
· підпорядковували головну думку (тезу) темі висловлювання;
· добирали переконливі докази;
· робили обґрунтовані висновки;
· будували тексти композиційно закінченими й логічно стрункими;
· дбали про мовну виразність.
Досвід учителів показує, що змістову та мовно-композиційнуособливість тексту-міркування найкраще розкривати на основі зіставлення його зіншими типами текстів.
Вчителі повинні пам’ятати, що умовою успішного розвитку мовлення,формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей є потреба спілкування, абокомунікації. Тому при проведенні будь-якого уроку рідної мови необхіднопередбачати такі ситуації, які б спонукали дитину висловлювати свою думку,розповідати про щось. Однак, щоб дитина говорила правильно, красиво (підправильністю ми розуміємо уміння дотримуватись літературних норм вимови, а підкрасивим мовленням — багату, активну, точно вживану лексику) слід давати зразкимовлення, або створити мовленнєве середовище. А це, в свою чергу, забезпечитьїй як мовний, так і фактичний матеріал. Школярі впевнено розкажуть або напишутьлише про те, про що вони добре знають: у них повинен бути запас знань, матеріалпо темі розповіді, тоді вони зможуть виділити головне, суттєве.
1.2Психолого-педагогічний аспект використання комп’ютера для розвитку мовленнєвоїдіяльності молодших школярів
У молодшихшколярів на уроках української мови провідними видами діяльності є аудіювання,говоріння, читання та письмо. Тому, розглядаючи розвиток мовлення школярів,слід звертати увагу саме на вищезгадані види.
Говорячи пророзвиток будь-чого потрібно знати, які саме навички формувати. У нашому випадкуосновними навичками мовленнєвої діяльності залишаються:
1. Розуміння:
· основноїдумки (висловлення, твору тощо);
· причинно-наслідковихзв’язків;
· виражально-зображувальнихзасобів тексту (висловлення);
· фактичногозмісту твору (про кого, про що розповідається).
2. Уміння:
· складатиі розігрувати діалог;
· додержуватисьправил етикету (не перебивати, вислуховувати партнера, поважати його думку);
· використовуватиетикетну лексику й українські форми звертання;
· дотримуватисьнорм української літературної мови;
· переказуватитекст;
· будуватизв’язні висловлення.
Розглядомможливостей використання комп’ютера для розвитку мовленнєвої діяльностімолодших школярів є вишукування зв’язків, які можна налагодити під часкомп’ютерного навчання, а також допомога, яку надасть комп’ютер (в процесітакого використання вчителю для формування конкретних навичок).
Як показали дослідження,із використанням комп’ютера на уроках української мови (зокрема для розвиткузв’язного мовлення ) намітилась певна різниця у формуванні здібності доабстрагування, рівня розвитку мовних якостей, що супроводжують процес мислення.В той самий час вплив активного використання інформаційно-комунікаційнихтехнологій (ІКТ) на такі психічні характеристики, як швидкість протіканняпроцесів мислення, здатність до перцептивних дій, зокрема відтворення учнемінформації, практично не простежується. Наведені приклади не можна назватиостаточними в силу того, що, по-перше, методики, які використовувались удослідженнях, розроблялись ще за часів «некомп’ютерної ери»,по-друге, у процесі експериментальних досліджень виявляється багато факторів,вплив яких на результати досліджень не дозволяє зробити однозначніузагальнення. І все ж таки певні висновки з цього можна зробити.
Спробуєморозглянути та охарактеризувати аспекти використання комп’ютера, у випадках,коли він покращує роботу класу, а отже і знання учнів.
Використаннянаочних посібників (малюнків, схем, таблиць), які можна з успіхом виготовити здопомогою комп’ютера та роздрукувати на принтері навіть для кожного учня (абовикористовувати безпосередньо з монітора) багато в чому допоможе дітям в плані розумінняфактичного змісту твору (1 клас). Адже школярі в цьому випадку мають змогуне лише чути голос вчителя (учня), який читає твір та бачити букви(абстрактний, знаковий елемент), але й дивитись на самих персонажів,аналізувати причинно-наслідкові зв’язки, виражально-зображувальнізасоби, що їх застосував автор.
Звичайно,такий вплив відразу на декілька органів чуттів, у різноманітних формахпокращить процес сприймання учнями почутого і побаченого.
Виділивши задопомогою таких таблиць головне вчитель забезпечить і належне розумінняосновної думки твору учнями.
Сприйманняпокращується і за рахунок елементу цікавості, який, звичайно присутній науроках такого виду. Щодо уваги учнів, то треба зауважити, що за невмілоговикористання педагогом на уроці будь-якого засобу (чи то малюнка, чи тограмзапису) можливе зниження дитячої уваги, і тут на допомогу має прийтипедагогічна майстерність учителя, його вміння вчасно запропонувати те, з чимвін хоче працювати.
Діалог – цебесіда двох або більше осіб, тому уміння складати діалоги, розігруватийого потрібне для вироблення комунікативних навичок дитини. Комп’ютер є гарнимпомічником вчителя в плані подання тематики діалогів.
Складною темою увиховному плані є виховання етичних якостей особистості. На урокахрозвитку мовленнєвої діяльності необхідно концентрувати увагу учнів надотриманні правил етикету під час розмови (не перебивати партнера, поважатийого точку зору). Дитині легше буде засвоїти ці правила, якщо вони будутьподані у цікавій формі, змодельовані на практиці. Величезні можливості ІКТ вцьому плані. Комп’ютер в тій чи іншій формі (малюнок, опис, кінофільм) зможецікаво подати матеріал для роздумів.
Ще однієювеличезною проблемою дітей є використання українських форм звертання.(Оленко, Оксано, Володимире). Справа в тому, що самі дорослі дуже рідковикористовують такі форми в щоденному мовленні. Діти переймають від батьківвикористання називного, а не кличного відмінка (закінчення нульове або -а, -я).І тут вже завдання педагога не навчити, а перевчити, що в десятки разівскладніше, якщо мова йде про діяльність дітей 6-10 річного віку. Для такогонавчання потрібно подати матеріал в якомога компактнішій, зрозумілій та цікавійформі. Допоможуть у цьому сучасні методи і прийоми та засоби дидактики, одним зяких і є комп’ютер за умови правильного і доцільного застосовування.
Використаннякомп’ютерних дидактичних засобів зможе також і активізувати учнів, адже багатов чому вони самі будуть намагатись знайти відповідь.
Умілий підбірдидактичних засобів з комп’ютерною підтримкою та поєднанням педагогічноїмайстерності сформують, на нашу думку, належне підґрунтя для оволодіння учнямиматеріалом, сформують уміння правильно будувати зв’язні висловлення та виконатиінші необхідні в цьому плані завдання.
1.3 Опис ППЗдля розробки дидактичних засобів
Велике значеннядля розвитку мовленнєвої діяльності мають засоби, що їх використовує вчитель,виконуючи при цьому різні дидактичні завдання:
o концентраціяуваги;
o розвитокмислительних процесів;
o розвитокпам’яті;
o формуванняпевних стандартів мовлення (побудова тексту, правильність вимови та ін.).
Такі засобивикористовуються щоуроку, з року в рік, а так як вчительський арсенал не єбезмежним, то і самим учням стають не цікавими вже сотні разів бачені малюнки,слайди тощо.
Чудовий вихід ізтакої ситуації ми вбачаємо у використанні комп’ютерних дидактичних засобів абозасобів, розроблених за допомогою ПК.
В плані розробкидидактичних засобів, на нашу думку, можливості комп’ютера дуже великі і докінця далеко не вивчені. Хочемо представити лише декілька визначальних із них.
1. Створеннянаочності. Наочніпосібники можуть бути створені у будь-якій програмі, що працює з графікою, асаме:
Ø WORD;
Ø CORELDRАW;
Ø ADOBEFOTOSHOP тощо.
Також можнавикористовувати вже створену наочність, оцифрувавши її (за допомогою сканера) ідоповнивши якісь свої елементи. Наочні дидактичні матеріали для розвиткумовленнєвої діяльності умовно можна поділити на:
/>
Малюнки
Схеми />/>
Схеми Таблиці
Таблиці та схемиу початкових класах (особливо у 1) можна використовувати з малюнками.
2. Створеннярізноманітних завдань. На уроках РЗМ (розвитку зв’язного мовлення) величезнемісце займає практична діяльність учнів, а саме виконання різноманітнихзавдань, як творчого, так і репродуктивного характеру.
За допомогоютекстового редактора WORDPAD можна створювати дидактичні матеріали у виглядітекстових завдань, а з допомогою текстового процесора WORD такі завданнянабудуть ще й графічних елементів.
Аналогічнізавдання можна використовувати як роздатковий матеріал (роздруковувати напапері) або (якщо дозволяють умови), за певних уявлень дитини про комп’ютер,виконувати прямо на комп’ютері.
Ще однимприкладом використання ППЗ для розвитку мовлення учнів є створення дидактичнихпам’яток. Вони можуть мати наступну форму і зберігатись безпосередньо накомп’ютері у формі файлів, які дитина може відкрити, коли їй це необхідно.
Загаломвеличезний і багатофункціональний процесор WORD може використовуватись длядосягнення наступних цілей:
ü друк тексту;
ü форматування;
ü вставка малюків, гіперпосилань, таблиць, графіківта ін.;
ü вставка звукових та ін. файлів на сторінку;
ü створення простих геометричних фігур.
3. Длярозвитку мовленнєвої діяльності школярів, як на уроках читання, письма, так іна решті уроків величезне значення мають проблемні ситуації, саме розв’язання іпояснення яких потребує належного словесного оформлення. Такі проблемні ситуації пропонуються молодшим школярам у формізапитань:
ü чому? Чому так вважаєш?;
ü обґрунтуй відповідь;
ü що б ти порадив герою казки (оповідання)?
Дляподання таких проблемних ситуацій вчитель використовує різноманітні прийоми:
Ø власне слово;
Ø демонстрація та подальше обговорення наочності;
Ø обговорення твору, дій та вчинків певних персонажівтощо.
Ми пропонуємовикористовувати презентації POWERPOINT для розробки проблемних ситуацій.
/>
POWERPOINT – це програма, у якій можна створювати різноманітні презентації ізпочерговою зміною слайдів. На слайдах можна розставлятиграфіку, звук та ін.
Щеоднією з найпоширеніших програм у стандартному наборі є графічний редакторPAINT.
Окрімвикористання PAINT вчителем, він паралельно може використовуватись учнями, длярозвитку зв’язного мовлення. Виконуючи найпростіші завдання, з коментуваннямсвоєї роботи, вже з першого класу учні будуть розвивати своє мовлення на різнихуроках.
Видиробіт, які можна запропонувати для виконання учнями:
· коментоване малювання;
· коментоване розфарбовування малюнка;
· коментоване перенесення частин малюнку для створення нового зображення тощо.
Розділ 2. Орієнтовні зразки уроків з розвитку зв’язногомовлення молодших школярів3 клас
Тема. Твір-опис природи за власним спостереженням. «Каштан».
Мета.Навчити дітей висловлювати свої думки за власнимиспостереженнями у формі твору-опису, виховувати любов до природи рідного краю,спостережливість, розвивати образність мовлення учнів.План-конспект
I. Вступна бесіда.
– Яка зараз пора року?
– Якими словами миназиваємо осінь? (Чарівницею, золотою, золотокосою, щедрою).
– Чому? (Дереварозфарбувала, подарувала їм золотисте вбрання. Принесла щедрі дарунки – фрукти,овочі, гриби.)
II. Робота за картиною. Розгляд репродукцій картин (використовуємоWORD, див. додаток 1).
— Спробуйте описати дерева, що зображені на картині.
У парках, гаях, на алеях осінь розсипала безліч дивинок.
—Які дивинки ви помітили?
— Ось що помітив і розповів нам письменник М. Магера.
III. Читання оповідання «Братики».
У «Пісні про Київ» співається про каштани, дуже гарні величнідерева Прослуховуємо запис пісні, використовуємо.
Розгляд листочків каштана, плодів, їх опис.
— Згадайте, з яких частин складається опис. (Загальні уявленняпро описуване.
Опис: опис частин, деталей, окремі ознаки. Висновки).
— Описуючи каштан, про що ми будемо говорити? Складемо планрозповіді. Що це? (Каштан).
— Де росте? (На алеї, в парку, біля вікна...)
— Які в каштана стовбур, крона? (Міцний, широке, крислате гілля,кароокі красені, гілля, плоди, листя, жовто-багряне листя).
2. Робота учнів над складанням плану опису каштана (запис на дошці,учні доповнюють).
Каштан-це...
Стовбур…
Гілля…
Восени каштан...
Темно-зелені кульки…
Каштанчики...
3. Усне складання учнями опису каштана.
Каштан — одне з найпоширеніших дерев на Україні. Стовбур у нього міцний,сильний. Широке крислате гілля високо підіймається до сонця. Але незвичайнийкаштан восени, коли він вкривається жовто-багряними кольорами. Вранішнє сонцезолотими промінцями лоскоче пожовклі каштани, які вишикувалися вздовж тротуару,наче на парад. Від тих лоскотів здригаються гілочки і випускають з розтуленихжменьок вкриті гострими колючками темно-зелені кульки! Кульки падають натротуар, лопаються, і звідти викочуються блискучі кароокі красені. Каштанчикичарують і дорослих і малих. Сховавшись у листі до наступного року, вонипроростуть молоденькими пагінцями.
А я візьму один такий пагінець і посаджу собі під вікном. І буде вмене мій каштан, він ростиме разом зі мною.
— А зараз спробуйте описати каштан (зачитати як зразок).
Ріс на центральній алеї міста каштан. Задумливо дивився на машини,що проїжджають поряд, привітно усміхався перехожим, легенько кивав важкимигілками дітям, які пробігали біля нього, ніби запрошуючи до розмови. Він ніжновсміхався сонечку, дякував йому за золоті промені.
Звідкись налетів грайливий вітерець, заплутався у побуріломукаштановому листі, злегка доторкнувся до гілок — і тротуаром почали вибрикуватиблискучі, ще вологі від шкаралупи каштани. їх тут же підхоплювали пішоходи,ніжно їм усміхалися, пестили їх руками і ховали до кишень, у сумки чи простонесли на розкритих долонях, милуючись карими красенями.
Каштан ще не вилупився зі своєї темно-зеленої долівки, вкритоїгустими гострими колючками. Шкаралупка лише тріснула посередині, і звідтилукаво посміхався кароокий каштан.
IV. Робота над письмовим описом.
V. Підсумок уроку.
— Сьогодні ми описали каштан — це прекрасне дерево.
—Скільки фарб треба взяти, щоб розфарбувати цедерево? Які саме кольори треба взяти? Чому?
—Розфарбуйте листочки на комп’ютері.
Тема. Написання твору «Зима-чарівниця»
Мета. Вчити учнів писати твір на задану тему,нестандартно мислити, правильно висловлювати свої думки. Розвивати творчіздібності, мовлення, збагачувати словниковий запас.
Виховувати любов до природи, бажання словами змальовувати красунавколишнього світу.
План-конспект
I. Звучить мажорна музика П.Чайковського, А. Дворжака (на вибір учителя,використовуємо музичний редактор).
1. Аудіювання на фоні музики П. Чайковського «Пори року».
– Діти, послухайте вірш і скажіть, якими словами передані спокій ітиша зимового дня?
Летить сніжок легесенький, кружляє,
Безшумно осідає він на все
І килими гладенькі простеляє,
Та стільки щастя й радості несе!
Бо ж поле стало чисте та цнотливе,
На ліс пухнасту шаль вдягла зима.
У цілім світі раптом побіліло —
Ні сірого, ні чорного нема.
Зійшли хмарки, і небо посиніло,
А сонце ген з-за обрію пливе.
І всюди заіскрилось, засвітило!
Напевно, диво-казка тут живе...
2. Розповідь учителя.
Диво-казка живе скрізь тихим зимовим днем, коли навколо сніговізамети, льодом скуті річки, а на деревах шапками лежить сніг. Дуже гарно в такупору! Але зима буває різною. То сонечко вигляне, і все заблищить, засяє, тосніжок іде, а то хурделиця свої права диктує, мете, завіває.
Сьогодні ми напишемо твір про зиму, красиву, білосніжну, недаремнож ми назвали його «Зима-чарівниця». Можна пофантазувати і написати про те, якви її собі уявляєте. Допоможуть вам ваші ж малюнки.
Використовуємо малюнки аналогічно до попереднього уроку,тільки про зиму.
3. Бесіда.
– Які картини виникають у вашій уяві при слові зима?
– А коли дивитесь на замерзле, вкрите візерунками вікно, що собіуявляєте?
– Які чари зими вам найбільше подобаються?
4. Складання плану.
План твору (подаємо у вигляді презентації).
/>
1. Несподівано прийшла зима.
2. Ліс взимку.
3. Зимова казка.
5. Складання твору учнями.
Зразок твору
Мене розбудила синичка. Вона постукала дзьобом у вікно і голоснописнула. Я підбіг до вікна, а там біло-біло! Це вночі завітала чарівниця-зима.Стало так гарно, урочисто, світло.
Зима! Одне лише слово, а в уяві виникає стільки картин! Кожну зних я хочу намалювати. На одній біліє поле, а вдалині — темний ліс. На іншій всесвітиться від яскравого сонечка. Ось чудова річка з прозорою кригою, і якатаюсь на ковзанах. А ще мені подобається, коли іде лапатий сніг. Я замислююсьі уявляю, якою буде ця зима.
Я мрію… І раптом чарівна Фея бере мене за руку і веде назасніжену галявину. Там під звуки чарівної музики кружляють у танцідівчатка-сніжинки. їх так багато, і вони так гарно танцюють, що я не витримую ікружляю разом з ними.
У вікно постукала синичка, і я прокинувся...
6. Творча робота.
7. Підсумок уроку.
Учні читають свої твори.
8. Домашнє завдання.
– Усно скласти текст-розповідь про розмову сніжинок.
Висновки
Ще зовсімнещодавно комп’ютер використовувався як елемент вивчення і лише у старшійшколі. Та в наш час стає зрозумілим, що використання комп’ютера є обов’язковимпрактично у всіх сферах життя, як от шкільне навчання.
Ісправді, вчителю набагато легше підготуватись до уроку, якщо під рукою такийпотужний дидактичний технічний засіб як комп’ютер. Та й самим дітям більшеподобається пояснення вчителя, подання матеріалу, якщо воно цікаве, насиченебагатьма новинками.
На нашудумку комп’ютер в початковій школі (зокрема на уроках розвитку мовлення) маєпринести багато позитивних моментів, які не залишаться без уваги як дітей, такі батьків, а отже таке використання має мати місце, вивчатись та розроблятисьяк на практичному, так і (що не маловажливо) на теоретичному рівнях.
Списоквикористаної літератури
1. Бочкин А. И. Методикапреподавания информатики: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1998.— 431 с.: ил.
2. Буцин Е.С. Обучение младших школьниковначалам информатики. // Информатика и образование. – 1991. – №3.
3. Видерхольд К.А. Компьютер в начальнойшколе. // Информатика и образование. – 1993. – №2.
4. Витухновская А.А., Марченко А.С.Проектирование технологии подготовки к обучению младших школьников с использованиемкомпьютера. // Информатика и образование. – 2004.-№8. – С.83-87.
5. Глушко А.И. Компьютерный класс в школе.// Информатика и образование. – 1994. – №4.
6. Гребенев И.В. Методичніпроблеми комп’ютеризації навчання в школі. //Педагогіка – 1994. – №5.
7. Дрига, Рах. Технические средства обучения в общеобразовательной школе. –М., 1985.
8. www.ipkro.isu.ru/informat/plans/leonov.htm
9. Програми длясередньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Бліц, 1997. – 206 с.
10. Наумчук М.М. Сучасний урокукраїнської мови. – Тернопіль, 2001 р.
11. Цветкова М.С. Рекомендации поиспользованию компьютеров в начальной школе // Информатика и образование. – 2002. — № 6. – С. 12-14.
12. www.KRS.Fio.ru
13. www.Fio.Samara.ru
14. www.botik.ru