Курсоваробота
натему:
«Місцеосвіти в системі цінностей молоді»
Зміст
Вступ
1.Ціннісні орієнтації сучасної молоді
1.1Сутністьта структура цінностей
1.2Системацінностей сучасної молоді
1.3Впливосвіти на формування цінностей сучасної молоді
Висновокдо розділу 1
2.Аксіологічний вимір освіти
2.1Цінність освіти в сучасному суспільстві
2.2Освіта, як особиста та суспільна цінність
2.3Освіта в ієрархії цінностей сучасної молоді
Висновокдо розділу 2
Висновки
Списоквикористаної літератури
Вступ
Проблемацінностей – споконвічна проблема як суспільства в цілому, так і кожної людинизокрема. Цінність – поняття, для означення об’єктів, явищ, їх властивостей, атакож абстрактних ідей, які втілюють в собі суспільні ідеали та є еталонами,яких потрібно дотримуватися.
Поприіснування загальнолюдських цінностей, які є «вічними», «невмирущими»,такими, що спрямовують життя людей на доброчинність протягом багатьох століть,на кожному етапі історичного розвитку суспільства створюється специфічний набірцінностей, що сприяють перетворенню соціальних норм та ідеалів на особистісніпринципи життєдіяльності кожної людини, належать до психологічної структуриособистості у формі особистісних цінностей і є одним із джерел мотивації їїповедінки. Набір цих цінностей та їх структура об’єктивно детермінованіекономічними і політичними факторами, а також системою виховання, запровадженоюі здійснюваною в суспільстві.
Проблемацінностей і ціннісних орієнтацій є предметом вивчення ряду наук про людину ісуспільство, зокрема, соціології, психології, філософії і педагогіки. Системаціннісних орієнтацій має складну, багаторівневу структуру детермінацію. Вершинаїї — цінності, пов'язані з ідеалами і життєвими цілями особи. Система цінніснихорієнтацій не є чимось абсолютно впорядкованим і нерухомим, вона суперечлива ідинамічна, відображає як головні, істотні, стрижньові зміни взаємозалежностіособи зі світом, так і зміну поточних, швидкоплинних, певною мірою випадковихжиттєвих ситуацій.
Освітазавжди була одною із основних цінностей людини, адже саме освіта закладає у щене сформованій молодій людині базисні цінності, формує її як особистість,закладає в ній ціннісні підвалини на все життя.
Актуальністьтеми «Місце освіти у системі цінностей молоді» полягає у тому, що усучасному інформаційному суспільстві цінність освіти із кожним днем все більшезростає, набуває нового значення самоосвіта, і все більше поширюється поняття «освітапротягом всього життя», саме тому, важливо дослідити, як сучасна молодьсприймає освіту, на якому місце у системі цінностей молоді знаходиться освіти ічи взагалі сучасна молодь сприймає освіту, як цінність.
Предметомкурсової роботи постає система цінностей сучасної молоді та місце освіти в ній.
Об’єктомроботи виступає ціннісний вимір освіти у свідомості молоді.
Метоюкурсової роботи є виявлення місця освіти у системі цінностей сучасної молоді.
Для досягненнямети необхідно виконати ряд завдань:
1. З’ясувати,що таке поняття цінність, система цінностей та ціннісні орієнтації;
2. Описатитипологію цінностей;
3. Висвітлитипоняття молодь та освіта;
4. Описатироль освіти у формуванні цінностей молоді;
5. Визначитицінність освіти у сучасному;
6. З’ясувати,яке місце займає освіта у системі цінностей сучасної молоді.
Ми зточки зору феноменології будемо орієнтуватися на життєвий досвід окремихіндивідів, щоб побудувати загальну картину цінностей сучасної молоді таконкретизувати місце освіти в ній.
Методологічнаоснова та методи дослідження.
Теоретичнута методологічну основу курсової роботи складатимуть наукові праці, якукраїнських, так і зарубіжних вчених‚ які розглядали у своїх роботах проблемицінностей та освіти, як А.Г. Здравомислов, С.Г. Пішун,Д.А. Леонтьев, Т.Г.Прохоренко, О.П.Зборовська, В.Т.Лісовский., Е.С.Баразгової, Ю.Р.Вішневським. В.В. Гаврілюк, Г.Е. Зборовським, А.В. Меренковим,А.А.Овсянниковим, В.Г.Поповим, Л.П.Рубіной, М.Н.Руткевічем, Ж.Т. Тощенко,В.Н.Турченко, Ф.Р.Філліповим, Г.А. Чередніченко, В.І. Чупровим, Ф.Р.Шапко,Г.Ф.Шафрановим-Куцевим, Ф.Шереги, В.А. Ядовим.
Уданій курсовій роботі будуть використовуватись загальнонаукові методидослідження, а також метод глибинного інтерв’ю, узагальнені результати якого миможемо розповсюджувати на всю сукупність і узагальнено говорити про певнесуспільство.
1.Ціннісні орієнтації сучасної молоді
1.1 Ціннісні орієнтації молоді в умовахсучасного суспільства
Ценность естьопредмеченная цель, определеннаяпотребностями такого представления, котороесамоотчуждаетсяв мире как картине.
Мартин Хайдеггер
Цінностівідіграють важливу роль, як у житті кожної людини, так і у житті всьогосуспільства. Вони визначають сенс, стратегію діяльності, і тим самим регулюють соціальнівзаємодії, спонукають до діяльності, формують ідеали, і орієнтують людину назовнішнє середовище.
Дослідженняцінностей в соціології привертало увагубагатьох авторів. Про це писали Ф. Знанецький і У. Томас, Г. Спенсер, М. Вебер,Е. Дюркгейм, Т. Парсонс. Вивчають цю проблему й сучасні науковці, зокрема О.Ручка, М. Титма, О. Здравомислов, В. Оссовський, І. Мигович, О. Балакірєвата інші. «Світ цінностей, – пише А. Здравомислов, – це, перш за все, світкультури в широкому розумінні слова, це сфера духовної діяльності людини, їїморальної свідомості, її прихильність – тих оцінок, в яких виявляється міра духовногобагатства особистості» [27 с. 24].
Системацінностей – це результат духовної роботи суспільства; це діюча сторонасуспільної свідомості, взятої в єдності всіх її форм. Вона певним чиномпронизує всі форми суспільної свідомості, об’єднуючи певні інтереси різнимиідейними, моральними та естетичними засобами, і стає важливим джереломбезпосередніх мотивів поведінки, стимулів людської діяльності.
Ціннісніорієнтації – це «соціальні, економічні, політичні, моральні, релігійні,естетичні, гносеологічні, онтологічні та ідеологічні засади оціночних судженьсуб’єкта про оточуючу дійсність, ті чи інші її сторони, сфери, об’єкти, якіутворюють змістову сторону спрямованості особистості» [27, с. 27]. Цеявище динамічне, оскільки кожне нове покоління засвоює цінності попередньогокрізь призму власного сприйняття, додаючи власні цінності. Звичайно, процесзміни ціннісних орієнтацій безпосередньо пов’язаний із змінами в економічному,культурному, політичному та інших сферах життя суспільства певної країни.
Цінності — значимість явищ і предметів реальної дійсності з погляду їх відповідності абоневідповідності потребам суспільства, соціальних спільнот і груп таособистості; моральні та естетичні вимоги, які виробила загальнолюдськакультура. [9 с. 43]
Цінності — це властиві тій або іншій культурі уявлення про те, дочогослід прагнути. Успіх, святість, багатство, свобода, слава, любов — всеце приклади цінностей. Цінності — це духовні орієнтири, які задають загальнустратегію поведінки індивіда в суспільстві.[19с.]
Цінності забезпечуютьрегуляцію поведінки людини не ситуативно, а узагальнено, цінності неможливозавчити, а необхідно усвідомити і внутрішньо сприйняти. Завдяки тому, щоцінності є абстрактними уявленнями, люди оперують ними, порівнюють їх задопомогою міркувань та уявлень. Оперуючи цінностями людина може оцінити ті чиінші явища суспільного життя.
Щоб задовольнитисвої потреби люди перш за все повинні оцінювати світ навколо себе, його окреміаспекти, зв’язки, уявлення про бажане, щоб діяти. Для цього людина повиннавикористовувати певні абстрактні критерії, оцінки, саме вони складаються уцінності. Отже, цінності – це бажаний, найкращий для даного соціальногосуб’єкта стан соціальних зв’язків, принципів і практик взаємовідносин,критеріїв оцінки явищ. В сучасному середовищі цінності виконують рольсвоєрідних центрів управління поведінкою людини.
Різнимсоціальним спільнотам можуть бути характерні різні системи цінностей, вониможуть проявлятися в наступному:
· Відмінність в розумінні, трактуванні,інтерпретації тих чи інших цінностей;
· Ряд цінностей які є характерними дляоднієї спільноти, можуть бути відсутніми у інших;
· Різниця у ієрархії цінностей у різнихсоціальних спільнотах;
Всі люди, якправило, мають один і той самий набір цінностей, але в залежності відкультурної приналежності може змінюватися ієрархія цінностей: всі люди вважаютьосвіту цінністю, але не у всіх прошарках суспільства ця цінність вважаєтьсяпріоритетною; цінність особистості, визнання її свободи, прав характерні длябагатьох культур, але найбільше значення їм надається у західній культурі.Різниця в ієрархії цінностей характерна для культур різних соціальних класів,прошарків, груп. Складність вивчення цінностей полягає у тому, що цінніснісистеми постійно трансформуються у зв’язку із тими змінами, що відбуваються усучасному суспільстві, у світі. [25 с. 25]
Процеси, щовідбуваються сьогодні в ціннісній системі суспільства складні, глибинні, інодізовнішньо непомітні, але торкаються важливих компонентів цивілізації:ментальність, норми, мотиваційна база.
Цінності володіютьяскраво вираженою культурною специфікою: те, що ціннедля одного суспільства, може не бути цінністю в іншому. Так, «візитноюкарткою» західноєвропейських культур є визнання цінності свободи особи. Алев більшості незахідних культур такої цінності не було, і уявлення пронеобхідність індивідуальної свободи склалося в результаті західного культурноговпливу. [4]
Культурнаспецифіка може виявлятися в особливостях ієрархії цінностей, властивих тому абоіншому суспільству. Так, цінність життя — це приклад універсальної цінності.Немає жодної культури, яка заперечувала б життя і прагнула до смерті. Проте не увсіх культурах цінність життя займає однакове положення в ієрархії цінностей.Для стародавнього грека заслужити добру славу означало більше, ніж зберегтижиття. Для індійського йога життя- це ілюзія, обтяжливий сон, від якого потрібнопрокинутися. Для християнського подвижника, ченця або мирянина земне життя — тільки пролог перед вічним життям в Царстві Божому і самостійної цінності немає.
Дляносіїв певної культури властиві нею цінності є об'єктами віри. Неможливо раціональнообґрунтувати перевагу одних цінностей надіншими, помилковість одних цінностей і істинність інших.
«Свої»цінності здаються нам очевидними, природними. Щоб примусити людину прийняти новіцінності, його потрібно не просто «переконати», його потрібно«обернути в свою віру», навіть якщо не йдеться власне про релігію.
Однуіз найвідоміших типологій цінностей запропонував М.Рокіч. В основі його моделі лежить припущення, що цінності можутьтрансформуватися під впливом виховання і культури. Він виділяє два класицінностей: цінні самі по собі (термінальні) і використовувані для досягненнязвичайних цілей (інструментальні).
Якінструментальні цінності зазвичай розглядаються особові риси, якими повиннаволодіти людина: ввічливий, відповідальний, інтелігентний, хоробрий,обдарований уявою, честолюбний, контролюючий, логічний, ніжний, чесний,корисний, здатний, чистий, веселий, незалежний, слухняний, з широкимкругозором.
Термінальніцінності – це те до чого варто прагнути в житті, розглядаються такі: повноцінналюбов, щастя, безпека, задоволення, внутрішня гармонія, відчуття завершеності,мудрість, комфортне життя, натхнення, свобода, дружба, краса, визнання, пошана,надійна сім'я, рівність.[16 с. 19]
Такожвиділяють інші типи цінностей:
– ті, щовизначаються інтересами і потребами особистості;
– ті, що надаютьсенс існуванню самої особистості.
В. Малаховдиференціює їх приблизно так: «цінності, які обслуговують самоствердженнялюдської особистості, якою вона є, — і цінності, які творять і відроджуютьлюдину в певній принципово новій якості». Другий вид цінностей називається«вищими» — вони є автономними, такими, що вимагають моральногоставлення до себе. Серед цих видів вищу категорію як орієнтир людськоїсвідомості становить ідея добра. До вищих цінностей належать цінностісуспільного ладу, комунікативної діяльності, цінності особистих якостей; і,окремо, загальнолюдські цінності — добро, краса, віра, істина, правда, свобода,творчість. [7 с. 54]
Вищі цінності длякожної особистості обираються суто індивідуально, і це залежить від певнихжиттєвих обставин. Іноді — це такі цінності, як істина, честь, праця, здоров’я,сім’я, кохання, свобода та інші. Власне, перелічені цінності християнсько-демократичнамораль відносить до вічних, а саме вона і є основою української народноїморалі.
Важливоюпідставою для типологізації цінностей можна вважати поділ їх на основі видівабо сфер людської діяльності. У зв’язку з цією підставою звичайно виділяютьматеріальні, соціальні і духовні цінності.
Оцінюючипотенціал матеріальних цінностей, слід відзначити, що вони насампередпризначені для задоволення безпосередніх потреб людини в необхідних для життязасобах, у них об’єднані умови і фактори, важливі для виробництва і споживанняматеріальних благ, фізичного виживання людини. Природно, що матеріальніцінності мають визначену ціну, що в одних випадках зовсім чітко виражена увідповідних еквівалентах, хоча в деяких інших визначити вартісне вираженнязадоволі складно (наприклад, скільки можуть коштувати природні ресурсиУкраїни).[19 с. 171]
Соціальні(соціально-політичні) цінності відбивають особливості соціального життя іможуть виступати фундаментом життя суспільства, забезпечуючи йогофункціонування як співтовариства людей. Вважається, що соціально-політичніцінності – найбільш динамічний і мінливий елемент системи соціальних цінностей.Саме в ньому відбивається система відносин суспільства й особистості, рівеньрозвитку суспільства, характер соціальних відносин.
Видисоціальних цінностей: економічні, етичні, політичні, естетичні і ін. Всю цюсистему пронизують етичні цінності. В цілому, культурні цінності можнакласифікувати по наступних ознаках.
Помасштабності: загальнолюдські, загально цивілізаційні, загальнонаціональні,локальні (субкультурні). Загальносуспільні цінності — це цінності, щовизнаються більшістю членів суспільства: загальні цілі діяльності;морально-етичні; естетичні ідеї, вірування. Локальні цінності підтримуютьсявизначеними соціальними групами. Не можна зрозуміти суспільство, не знаючиціннісно-смислових аспектів діяльності його членів. [7 с. 55]
Покритеріях відповідності потребам людей: прогресивні цінності, анти ціннісні,раніше створені, але «незатребувані» цінності, які обігнали свій час.
Заспособом входження цінностей в епоху: твори культури минулого і сучасності,створені різними напрямами (школами) на основі їх співпраці або протиборства.Цінності вічні, не скороминущі: класика, архетипинаціональних культур, культурний потік, тобто масова культура.
Цінніснуоснову суспільства утворює система цінностей, що загально розділяється, якавидозмінюється з його розвитком. Без такої системи не може нормально існуватижоден народ. На основі фундаментальних цінностей формуються ціннісні орієнтаціїособи: її найважливіші потреби, цілі життєдіяльності; тобто цінності не тількиінтегрує особу в соціальну систему, але і прищеплюють їй певні інтереси і цілі.Загальноприйняті цінності прищеплюються добровільно або нав'язуються особам, цезалежить від ступеня розвиненості демократії в суспільстві. Таким чином,цінності, як регулятори соціальних зв'язків можуть об'єднувати і роз'єднуватилюдей. [8. с. 25]
Можеспостерігатися і конфлікт цінностей (політика і моральність, економіка ідемократія). Конфлікт між цінностями різних поколінь, груповими ізагальнолюдськими. Дане природно, якщо конфлікт вирішується цивілізованимиметодами (не руйнуються церкви, пам'ятники, не викидаються з церковних будівельмузеї і так далі). Дезінтеграція українського суспільства викликала ідиференціацію загальноприйнятих культурних цінностей, тому формування новоїсистеми загальних цінностей для є актуальним завданням. [9с.43]
Вцілому, цінності орієнтують людину на навколишньому світі, спонукають наконкретні дії, поведінку.
Об’єктамидуховного виробництва є духовні цінності, у цьому випадку мова йде про «духовнуїжу». До духовних цінностей можуть належати філософські концепції,принципи світогляду, релігійні постулати, моральні норми, естетичні канони,політичні переконання і т.д. Іншими словами, до духовних цінностей відноситьсявсе те, що сприяє духовному освоєнню світу. [20]
Зміни в культурібувають різні. Зміни в розвитку матеріальної культури, технологіях легковиявляються. відчутні і, як правило, сприймаються однозначно. Зміни в розвиткусоціальних норм, цінностей, традицій важко піддаються однозначній оцінці,проявляються в прихованій формі. Більш того, соціальні цінності більшконсервативні, що пов'язано не тільки з «відставанням свідомості бід буття», скільки з самоюфункцією соціальної культури: забезпечити надійні, передбачувані взаємодії міжлюдьми, стійкість, стабільність соціальних систем. Тому заради стабільності іпередбачуваності соціального розвитку інколи краще відмовитися від нової ідеї,яка може привести до невідомої, нестабільної ситуації.
Будучиодним з ключових понять сучасної суспільної думки, цінність використовується уфілософії, соціології, культурології, психології і педагогіці для позначенняоб'єктів і явищ, їх властивостей, а також абстрактних ідей, що утілюють в собіетичні ідеали і виступаючих як еталони належного. [3 с.58]
По суті, всерізноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин і включених вїх круг природних явищ може виступати, як цінності, як об'єкти ціннісноговідношення, може оцінюватися в дихотомії добра і зла, істини і брехні, краси інеподобства, допустимого або забороненого, справедливого і несправедливого.
1.2 Система цінностей сучасної молоді
Для того, щоброзглядати цінності молоді перш за все, необхідно уявляти собі, що ж такемолодь, чим вона відрізняється від інших суспільних груп. Саме тому існуєпотреба в аналізі індивідуально-особових особливостей, властивих молодому віку,і закономірностей засвоєння норм, цінностей, установок, властивих суспільству,різним організованим і неорганізованим групам, що мають вплив на особу.[30 с.253 ]
Одне з першихвизначень поняття «молодь» було дано в 1968 р. В.Т.Лісовським:«Молодь — покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, ав більш зрілому віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні і іншісоціальні функції; залежно від конкретних історичних умов вікові критеріїмолоді можуть коливатися від 16 до 30 років». Пізніше більш повневизначення було дане І. Коном: «Молодь — соціально-демографічна група, щовиділяється на основі сукупності вікових характеристик, особливостейсоціального положення і обумовлених тим і іншим соціально-психологічнихвластивостей. Молодість, як певна фаза, етап життєвого циклу біологічноуніверсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статусі соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу ізалежать від суспільного устрою, культури і властивих даному суспільству закономірностейсоціалізації» [30 с. 154].
Сьогодні вченівизначають молодь, як соціально-демографічну групу суспільства, що виділяєтьсяна основі сукупності характеристик, особливостей соціального положення іобумовлених тими або іншими соціально-психологічними властивостями, яківизначаються рівнем соціально-економічного, культурного розвитку, особливостямисоціалізації в нашому суспільстві. Проблеми сучасної молоді досліджуютьпсихологи, політологи, педагоги, соціальні педагоги, соціологи та представникиінших наук.
Процесстановлення соціальної зрілості молоді, вибір нею життєвого шляху відбуваютьсяу всіх основних сферах життєдіяльності особи, реалізовуючись за допомогоюнавчання і виховання, засвоєння і перетворення досвіду старших поколінь.Основними соціально-психологічними регуляторами цього процесу і одночаснопоказниками статусу молоді в суспільстві, і в структурі історичного процесурозвитку виступають цінності, соціальні норми і установки. Вони визначають типсвідомості, характер діяльності, специфіку проблем, потреб, інтересів,очікувань молоді, типові зразки поведінки.
Молодість — цешлях в майбутнє, який вибирає сама людина. Вибір майбутнього, його планування —характерна риса молодого віку; він не був би таким привабливим, якби людинанаперед знала, що з ним буде завтра, через місяць, через рік.[12 с. 243]
Системаціннісного світогляду формується під впливом глобальної зміни ієрархіїзагальнолюдських ціннісних орієнтацій. Прикро визнавати, що трансформаціясуспільного життя вивела на перші місця цінності особистого рівня, якізабезпечують власні потреби та комфортне самопочуття. Сучасні суспільнівідносини певною мірою провокують розквіт егоїзму в свідомості людини. Особливоце відбивається на особистості, яка знаходиться на шляху формування своговласного бачення проблем існування, яка тільки зіткнулась з визначенням духовнихобмежень для себе, так би мовити, «моральних мурів».[13 с.11]
Всечастіше головну роль в житті молоді посідають проблеми мікрорівня. Тобто, умолодих громадян формується якісно нове сприйняття навколишнього світу крізьпризму насамперед особистих інтересів. Їх турбує власне здоров’я, кар’єра,матеріальні блага, освіта, сім’я. Звичайно,це в деякій мірі правильно, тому що в капіталістичних країнах світу, з якихнезалежна Україна з недавніх часів бере приклад, існує «екзистенціальний»підхід до життя. Тобто, кожен виживає, як може і не покладає надії ні на кого,окрім себе. У нашому суспільстві люди ще не привчилися відстоювати власніінтереси, тому що все їх життя було спрямовано на досягнення спільної мети,вони покладались не скільки на себе, скільки на уряд, на бюрократичну систему,і це, нарешті, висушило в них жагу до самовдосконалення, прояву ініціативи іособисту зацікавленість.[11 с.294]
Взагалі,якщо брати поняття «цінність» – це є те, що диктують почуття людейвизнати найвищим над усім, і до чого можна ставитися з повагою, визнанням,пошаною. Це також певні ідеї, завдяки яким люди задовольняють свої інтереси іпотреби. Що стосується ціннісних орієнтацій, це:
1)ідеологічні,політичні, моральні, естетичні та інші оцінювання конкретним суб’єктом навколишньоїдійсності і орієнтація в ній;
2)засібпевної диференціації об’єктів індивідом за їх значенням. [6]
Різниця вієрархії цінностей характерна для культур різних соціальних класів, прошарків,груп. Складність вивчення особливостей ціннісної системи окремих соціальнихспільнот полягає ще в тому, що ціннісні системи постійно трансформуються узв’язку з тими змінами, що відбуваються у сучасному суспільстві, у світі.Трансформація – це перетворення сутнісних компонентів соціуму, всіх сторін тасфер суспільного життя. Трансформація означає процес зміни форм та сутностей,переміщення з одного стану в інший.
Процеси, щовідбуваються сьогодні в ціннісній системі суспільства складні, глибинні, інодіза зовнішньою невидимістю вони торкаються важливих компонентів цивілізації:ментальності, норм, мотиваційної бази. Енергія розвитку суспільства багато вчому сама зумовлена соціокультурною трансформацією.
Важливоювідзнакою сучасної молоді, є орієнтація на особистісні зміни і незначний акцентна суспільстві, як об’єкті особистих зусиль для вдосконалення. Вона більшреалістична, тобто характеризується вмінням дієво і результативно застосовуватитеоретичні положення на практиці, тоді як традиційна свідомість відрізняєтьсяне реалістичністю.
Суттєве значеннямає рейтинг освіти в системі цінностей молоді. Різні соціологічні дослідженнясвідчать, що освіта входить до десяти найбільш важливих для молоді цінностей.Інша справа, що лише кожна третя молода людина вважає сферу освітипріоритетною. З освітою молодь пов’язує можливість підвищення своєїкваліфікації, просування по службі, підвищення якості життя.[24 с.15]
Зазнав значнихзмін комплекс цінностей, пов’язаних з трудовою сферою. Збільшилася кількістьмолодих людей, які не вбачають працю важливою частиною свого життя. Більшістьсприймає її як необхідне джерело засобів існування, лише для меншості праця –це особисте призвання і моральний обов’язок. Серед головних цінностей працімолодь називає цікаву і добре оплачувану роботу, створення необхідних умов длявисокопродуктивної праці.
За рокиреалізації ринкових реформ в Україні суттєво змінилися погляди молодих людей іна поняття престижності професій, різного роду занять. Молодь все більше прагнеобирати професії, які приносять швидкий і порівняно високий прибуток. Оцінказначущості професій часто не співпадає не тільки з об’єктивними потребами, алеі здібностями молодої людини.
В останнідесятиліття виділилася активна частина молоді, яка виражає протест протиофіційної культури, формує свої цінності, норми і зразки життєдіяльності. Такеявище в молодіжній культурі отримало назву контркультури і знаходить вираженняв неформальних самодіяльних рухах різної спрямованості.[27 с. 25]
Зростаєзначущість релігійних цінностей. Так, за результатами соціологічних досліджень63% молодих людей вважають себе віруючими людьми. Водночас, лише 2% берутьучасть у релігійних заходах. Це свідчить про певні протиріччя в сучасномурозвитку суспільства. В умовах нестабільного розвитку популярність релігій ікультів швидко зростає. Не знаходячи шляхів вирішення своїх великих і малихпроблем в цьому світі, частина молоді з надією звертає свої погляди у іншийсвіт. [29 с.40]
Таким чином, процесформування соціально-культурних цінностей молоді сьогодні характеризуєтьсяпевними протиріччями, що обумовлено, перш за все, трансформацією українськогосуспільства та системою його соціальних цінностей. В цілому у молодіжномусередовищі девальвують такі високі загальнолюдські цінності, як честь,гуманізм, співчуття, добропорядність у ставленні до інших. Значна частинамолодих людей надають перевагу не духовним, а матеріальним цінностям, цінностямприватного життя. [31 с.154]
Отже,необхідно пам’ятати, що система цінностей не є пасивним наслідком впливусоціокультурного середовища, економічних і політичних чинників. Вона крім того,ще є й однією із форм самоусвідомлення, самовираження внутрішніхінтелектуальних, моральних, естетичних та інших сил і уявлень особистості, якіперебувають у тісному взаємозв’язку із її потребами, інтересами, мотивамиповедінки, обумовлюючи їх і одночасно перебуваючи залежно від них, відхарактеру і об’ємності інформації про культурні цінності, їх сутність, функціїі властивості. Крім того, у даному процесі чітко проявляється взаємозв’язок і взаємовпливсоціокультурного макро– і мікросередовища, особистості, ефективність освітньо-виховноїсистеми суспільства та ін.
1.3Вплив освіти на формування цінностей сучасної молоді
Наперших етапах життєдіяльності ціннісні орієнтації формуються в процесівиховання і навчання. Причому навчання має на меті не стільки повідомитиконкретні знання в певній галузі, скільки відтворити культурні і історичнінормативи, які сприяють самореалізації особистості. Через вихованняздійснюється трансляція ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як навербальному так і на невербальному рівнях. На думку О.С. Запесоцького, завданняполягає не тільки в тому, щоб «засвоїти культурну спадщину, а в тому, щобз'єднати її з реальною суспільною практикою, виробити свою власну системуцінностей і створити в чомусь нову, іншу культуру. Саме молодіжна субкультура єодним з механізмів зміни цінностей, поглядів, традицій, норм культури, джереломїї розвитку, саме в ній формуються цінності, які стають з часомзагальновизнаними»[26, с.40-41].
Освіта- один з головних компонентів людського потенціалу, найважливіший інститутсоціалізації і чинник просування молоді вгору по соціальних сходах. Відповідноосвіта може розглядатися в двох аспектах. По-перше, в якому ступені сучаснамолодь за рівнем освіти готова в найближчому майбутньому узяти на себе провіднуроль в становленні і розвитку економіки, заснованої на знаннях. По-друге, якосвіта здатна допомогти молодим людям успішно самореалізуватися, вбудуватися всучасне суспільне життя, в соціально-політичну, економічну, духовну реальність.
Вданий час отримання диплому про вищу освіту є необхідним елементом для успішноїреалізації себе, як соціального суб'єкта. Якщо 10 — 15 років тому питання провищу освіту не стояло так гостро. Мати вищу освіту було престижно, але і йоговідсутність була не смертельна, то зараз, здобути вищу освіту, другу вищу (а інодіі третю) прагне кожен (можливо, не кожен по своїй волі, але це інше питання).Тепер, це справа престижу. [29 с. 38]
Отже,що ж дає людині вища освіта? По-перше, це, звичайно ж, конкретні знання. Усучасному постіндустріальному суспільстві, де постійно винаходяться і входять увикористання різні технічні пристосування, які раз від разу все складніші іскладніші, існує необхідність кваліфікованих фахівців, здатних «приручити»ці «ноу-хау». Таким чином, тут на перший план виходить не складністьтехніки і її виробничі показники, а люди, фахівці, керуючі нею. Різніпідприємства, фірми при прийомі на роботу дивляться на кваліфікацію того абоіншого претендента. І, якщо в епоху промислової революції провідна роль була заверстатами і виробленою ними продукцією, яка щільно приховувала за собоюлюдину, то в сучасному суспільстві важливий сам працівник, його навики іуміння, що, у свою чергу, свідчить про інтерес безпосередньо до людської особи.
Окрімбезпосереднього призначення вищої освіти, а саме, отримання знань,кваліфікованої спеціальності і диплому, важливо, на мій погляд, відзначитинаступний момент. Період навчання у Вузі, це початок самостійного життя. Рокинавчання в школі, навіть в старших класах, це все одно час, коли ти знаходишсяпід наглядом батьків, під їх опікою і контролем. Можливо, це стереотипнеуявлення, але проте. Під час вступу до ВУЗУ у молодої людини починається іншежиття. Життя, в якому він сам, методом проб і помилок, визначає, що добре, а що- погано, сам ухвалює рішення і несе за них відповідальність. Тобто можнасказати, що людина приймає на себе позицію екзистенціалізму, згідно якої передсамостійними вирішеннями індивіда ніхто не владний. Це можна виразити так: «явважав за краще звинувачувати себе, а не світ; не по доброті душевній, але щобзалежати тільки від себе самого» [2, с.126]. А це, у свою чергу, сприяєнародженню дорослої самостійної особи, здатної долати труднощі, не сподіваючисьні на кого.
Третіймомент, який слід зазначити, полягає в наступному. Будь-хто, хто вчився у Вузі,скаже, що роки студентства важливі не стільки отримуваними знаннями, а, перш завсе, тією атмосферою, яка панує в студентському середовищі. Будучи студентом,особа залучається до особливого етносу, що живе по своїх законах і моральнихустановках. Людині, яка не була студентом, ніколи не зрозуміти специфіки цієїстудентської культури. Життя в студентському середовищі дозволяє людинісформувати свій погляд на світ, створити свою шкалу цінностей, згідно якої вінзгодом вимірюватиме свої і чужі вчинки. Адже, якщо вірити словам А. Ейнштейна: «освітає те, що залишається в нас після того, як ми забудемо все, чому нас учили...»[23]
Такимчином, молоді люди проходять черговий етап соціалізації, в ході якого вонивизначаються зі своїми соціальними ролями, займають певне місце в суспільстві.Тому можна констатувати, що навчання у Вузі сприяє соціальній і персональнійідентифікації людини. Тобто, в процесі здобування вищої освіти у молодої людиниформуються сталі цінності. Вища освіта сприяє тому, що формується цілісна, «справжня»особа, в якій зовнішнє оформлення співпадає з внутрішнім змістом. [20]
Як свідчитьдосвід розвинутих країн, чим більше людина навчається, тим вище у неї шанси наринку праці. Якщо навіть не використовувати за прямим призначенням професійнінавички вищої освіти, випускники ВНЗ отримують базові знання у певнійпрофесійній сфері, добре орієнтуються у суспільно-політичному просторі,накопичують досвід роботи зі складною науково-дослідною інформацією, тренуютьпам’ять, збагачують мовний запас, визначають коло знайомств серед осіб звисоким інтелектуальним рівнем. Посилюються як соціально-адаптивні особливостіособи, так формуються і нові, які забезпечують гнучку ініціативну лініюповедінки у майбутньому.
Висновокдо1 розділу
Вивченняціннісних орієнтації молоді дає можливість виявити ступінь її адаптації донових соціальних умов і її інноваційний потенціал. Від того, який цінніснийфундамент буде сформований, багато в чому залежить майбутній стан суспільства.Цінність соціальна за своєю природою і складається лише на рівні соціальноїспільності (як окремого соціального шару, так і суспільства в цілому).Сформовані в процесі діяльності індивідуальні ціннісні значення уявленнясуспільні, колективні. Ціннісне відношення формується в процесі діяльності іреалізується через діяльність. Людина може вибрати мету, сформувати стратегіюмайбутньої поведінки, виходячи з індивідуальної системи цінностей.
2.Місце освіти в системі цінностей молоді
2.1Цінність освіти в сучасному суспільстві
Укомплексі загальновизнаних людських цінностей освіта утримує провідні позиції.З якнайдавніших часів людина незмінно чомусь — вчилася. Потім систематизуваласвої уміння і навики у певні знання. По суті людина, яка як поза сумнівом«розумна», починаючи зі свого першого дня життя чомусь — те вчиться.Спочатку дихати, ходити, потім говорити.
Уті довгі роки, коли життя в наший країні відрізнялася відносною стабільністюдля різних шарів молоді, освіта була привабливою метою, до якої вона прагнула.Це підтверджували соціологічні дослідження, об'єктивні дані: високі конкурси увузи, реальні можливості просування в життя, які забезпечувала, як правило,вища освіта, соціальні престиж освіти і науки в очах суспільства. Все цячинники формували соціальну установку на навчання,як засіб подальшого просування в життя, затвердження особового статусу,отримання цікавої роботи. Причому остання довго тримала першість в шкаліцінностей багатьох людей. Сьогодні можна констатувати, що життєві позиції,ідеали, стремління суспільства в цілому, і молоді сильно змінилися. Найсильнішеці зміни торкнулися молоді: її орієнтації міняються в межах року, навіть півроки. [25 с. 193 ]
Зпочатку 2000-х рр. у вітчизняних ЗМІ все частіше почали апелювати до поняттялюдськогокапіталу, освіти, що спочатку формується в рамках системи.Сфераосвіти отримує визнання, як пріоритетноїв контексті загальносвітовогоруху до так званої економіки знань, або навіть суспільству знань.Прицьому саме поняття знання, що було ще до недавнього часу цілком визначенимсьогоднірозмивається, диверсифікується, стаючи універсальною категорією збезліччюзначень, використовуваних в різноманітних контекстах.
Увсі часи освіта була значущою цінністю. Проте в деякі періоди ця цінністьставала особливо пріоритетною. При цьому те, що в самому характері освітивважалося найбільш істотним, зазнавало серйозних зміни. Більш того, навітьформульована в однакових поняттях вимога до якості освіти могло мати різноманітніцілі.
О.Нікіфоров вважає, що цінність освіти необхідно розглядати з трьох позицій: якцінність державну; цінність суспільну; цінність особистісну. Перші дві цінностіосвіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномену,і в радянський період саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях наперший план. Останнім часом пріоритет віддається особистісній цінності освіти,індивідуально мотивованому, упередженому ставленню людини до її рівня та якості[23].
Напевне існуєтісний зв'язок між визнанням особистісно-орієнтованої цінності освіти ітенденцій до розуміння освіти як неперервного процесу, що протікає протягомвсього життя людини. Освіта здатна не лише підтримувати на належному рівніцінності суспільства, цінності соціуму, а й збагачувати, примножувати тарозвивати їх.
Сучасна освітапрагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує системужиттєвих цінностей — здоров'я, пізнання, впевненості у собі, ціннісногоставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкістьмотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння основнихцінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованостімайбутніх спеціалістів. [12 с. 243]
Освіченість не єзасобом формування людини загалом, вона створює людину в конкретномусуспільстві, відповідної до потреб даного суспільства, таку, яка усвідомлюєцілі його розвитку та слугує їх реалізації. Таким чином цінність освіти полягаєв тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, аз іншого — формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення,щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе [21 с.189].
Отже, в умовахринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої освіти більшою міроюорієнтовані на економічну ефективність освітніх послуг, чим пояснюється великакількість комерційних навчальних закладів та ріст платних послуг. Протеціннісно-орієнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспільства влюдях ініціативних, творчих, здатних самостійно мислити, не залишаючи позаувагою роль людини у створенні не лише матеріальних, але й духовних цінностей,не забуваючи про формування гармонійної, а не лише конкурентоспроможноїособистості. Система освіти є ключовим моментом в соціалізації людини іціннісні орієнтації майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.
В сучасномусуспільстві освіта набуває все більшої цінності, зростає значення освітипротягом всього життя, освіта набуває якісно нового значення. В сучасному інформаційномусуспільстві коли на перший план виходь вміння швидко орієнтуватися вінформації, схоплювати все за лічені секунди, освіта стає певним фундаментомдля розвитку особистості у змінному світі.
2.2 Освіта, якособиста та суспільна цінність
Американськийконгресмен, фахівець і політик в області освіти Дж. Брадемас так відзначаєсучасну роль і значення освіти: «По-перше, освіта необхідна для щастя, бояк говорили греки, „за допомогою навчання у людини розвиваються життєвісили і розширюється його кругозір“. По-друге, освіта є як би»сходами" для соціального і економічного успіху. Але крім високоїздатності освіти до оформлення індивідуальних умінь і цінностей, до підвищеннямобільності індивіда в суспільстві, освіта стала основою наших надій на зміцненнянації в економічних і матеріальних відносинах, на якісному рівніінтелектуального і культурного життя."[9. с.25]
Нікому сьогодніне треба доводити, що ХХIстоліття — століття науково-технічного прогресу, космічних досліджень інайбільших історичних змін — без сумніву, є і століттям освіти. Адже безуспіхів останнього неможливі були б ніякі науково-технічні і соціальнідосягнення. А вони з'являлися і, у свою чергу, робили найістотніший вплив назміну, розвиток і цінність освіти.
Говорячипро цінність освіти, необхідно враховувати три «шари» цінностей: - цінністьосвіти, як державної цінності;
— як цінність суспільна;
— як цінність особиста;
Першідві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цьогокультурного феномена, і в радянський період вітчизняної освіти саме вонивиступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часомпріоритет віддається особистій цінності освіти, індивідуально мотивованого,упередженого відношення людини до рівня і якості своєї освіти. [2.с.125]
Існуєтісний зв'язок між визнанням особово-орієнтованою цінністю освіти і тенденцієюдо розуміння освіти, як безперервного процесу, що протікає протягом всьогожиття людини. Освіта здатна не тільки підтримувати на належному рівні цінностісуспільства, цінності соціуму, але і збагачувати, розвивати їх.
Вцьому відношенні дуже цікавий аналіз молоді у зв'язку з вибраною ними професією.Вся сукупність молоді досить явно розділяється на три групи.
Першускладаютьособи, орієнтовані на освіту як на професію. У цій групі найбільше числомолодих осіб, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе вній,є головне. Лише вони відзначили схильністьпродовжувати свою освіту. Решта всіх чинників для них менш значуща.
Другугрупускладають особи, орієнтовані на бізнес. Вона складає близько 26% від загальногочисла опитаних. Відношення до освіти у них зовсім інше: для них освіта виступаєяк інструмент для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятисяторгівлею і тому подібне Вони розуміють, що з часом і ця сфера зажадає освіти,але до своєї професії вони відносяться менш зацікавлено, ніж перша група.[22 с.88]
Третюгрупускладають особи, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не «визначилися»,з другої – задавленими різними проблемами особистого, побутового плану. Всі їхпараметри «розмиті» по відношенню до двох перших груп, в їх оцінках,позиціях немає ясності і спрямованості представників двох перших груп. У всіхвимірних на перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейніпроблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто «пливе по течією»- вони не можуть вибрати свого шляху, для них освіта і професія непредставляють того інтересу, як у перших груп. Можливо, самовизначення даноїгрупи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в цю групу потрапили люди,для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості не характерний.
Протена ділі до реального перетворення освіти на головну цінність суспільства покиговорити рано. Проголошення цієї тези носить поки швидше характер норми-ідеалу,чиє призначення полягає у впровадженні в суспільну свідомість думки про освітуяк вищу цінність, організацію соціального ресурсу і зусиль доброї волі надосягнення цього ідеалу. Досить подивитися співвідношення суспільного продукту,що нині «проїдається», і що вкладається в освіту, особливо вищоїосвіти, яка частково є інституціолізованим засобом забезпечення суспільноговиробництва кадрами, але частково є виробництвом того самого людськогокапіталу, параметри і характеристики якого виходять за рамки вузької прагматизациївідносин суспільства до індивіда. [29с.40]
Усучасному суспільстві виникає соціальний конфлікт між ідеальним типом освіченоїлюдини об'єктивно потрібним сучасному суспільству в аспекті його перспективногоі позитивного розвитку, і конкретним зразком, використовуваним індивідом, щовибудовує стратегію власного життя відповідно до конкретної соціальноїситуацією — явище не нове. Цей конфлікт відображає ціннісні координати різнихрівнів: макрорівня, як рівня суспільства в цілому і макрорівня, як рівня особи.
Цейконфлікт знаходить віддзеркалення і в поведінці людей у сфері освіти, щопроявляє ціннісні установки населення в цілому.
Цінністьосвіти витікає з двох основних обставин.
По-перше,зсамого по собі задоволення від володіння ним, пов'язаного з тим, що знаннявідповідає на властивий всім людям імпульс допитливості.
По-друге,освіта має істотну інструментальну цінність що допомагає в досягненні інших,більш значущих для людей, цінностей:
· Вона виступає, як механізм підвищеннявласного статусу — отримання кращої роботи, вищих заробітків, вищого рівняжиття.
· Вона допомагає знайти владу, зокрематаку її різновид, як «експертну владу».[4]
Володінняспеціалізованими знаннями, повнішою в порівнянні з тією, що у інших людей,інформацією, кращою орієнтацією в справах, що мають істотне значення для всієїсоціальної групи, виділяє людину в групу лідерів. Це дозволяє носіям владиробити вплив на інших, маніпулювати підлеглими проводити ефективну політику.Невипадково багато міністрів в сучасних урядах країн світу мають професорськізвання. Освіта, особливо в тих випадках, коли ми розуміємо її широко, не тількияк формальне, «книжне» навчання, але і як тренування практичнихнавиків і здібностей, ключову умову отримання престижу і слави.
Протеспіввідношення між цими двома аспектами цінності освіти — онтологічною іінструментальною — може бути різним. Освіта у сучасному суспільстві не є термінальноюабо цільовою життєвою цінністю для переважної більшості сучасних студентів, вонане самоцінна, як ідеал саморозвитку особи. Переважає відношення до освіти, якдо інструментальної цінності, суспільно значущому способу досягнення іншихважливих соціальних і індивідуальних цілей. Отже, домінують не інтелектуальні ісоціально-професійні, а соціально матеріальні і соціально-економічні мотиви іустановки. [1 с.39]
Отже,цінність освіти у сучасному суспільстві змінюється і це не дивно, адже іззміною суспільства, змінюються і вимоги до освіти, що не змінно впливає наостанню. Можна сказати, що на сучасному етапі розвитку суспільства освіта стаєдля більшості молоді інструментом, а не самостійною ціллю, хоча не можнавідкидати, що все таки відбуваються позитивні зрушення у цьому напрямку,освіті, як цінності приділяється все більше уваги, не лише з боку людей але і збоку суспільства в цілому.
2.3 Освіта вієрархії цінностей сучасної молоді
Незважаючина те, що від початку перетворень у суспільно-політичному і економічному життіУкраїни пройшло уже чимало часу, цей процес продовжує характеризуватисяпосиленням деструктивних тенденцій у свідомості людей, їх поведінці,дисбалансом ціннісних орієнтацій, суперечностями прогресивних і консервативнихелементів у психології різних соціальних груп. Конфлікти між суспільними іособистісними ціннісними орієнтаціями, як засвідчують реалії сьогодення, незгладжуються, а, часто навпаки, ще більше загострюються. [6]
Впроцесі соціального становлення і розвитку молодь потребує надійних життєвихорієнтирів. Без міцної опори на суспільні і групові цінності, що існують вколективних представленнях людей, їй важко знайти особовий сенс свогоіснування, визначити цілі на найближчу і віддалену перспективи, вибратиадекватні дії для їх здійснення. Завдяки функції нормативно-регуляції етичних,політичних, релігійних і інших цінностей, мотиваційна сфера свідомості набуваєвиборчого і цілеспрямованого характеру [15]. Респондентам був запропонованийнабір цінностей із завданням привласнити кожній з них ранг (номер) по ступенюважливості для ціннісної орієнтації. Отримана "ієрархія" цінніснихорієнтації представлена в табл. 1. Обмовимося, що судити про динаміку рухиціннісних орієнтації в повному розумінні цього слова не правомірно (короткийчасовий інтервал), але на основі порівняння даних в якійсь мірі можна говоритипро їх вектор і деякі тенденції.
Характеристикаціннісних орієнтацій молоді є одним з найважливіших підстав для визначенняактуальних напрямків діяльності в роботі з нею. Проведене мною соціологічнедослідження, що стосується системи цінностей молоді і, зокрема місця утворенняв ньому, дозволяє судити про те, що чекає її в майбутньому, якою вонапредставляться самій собі і що для її представників є найбільш значимим наданий момент. [14 с.13]
У дослідженніпроведеному А.О. Жабіною, яке стосувалося системи цінностей молоді та місцяосвіти в ній. В одному з питань студентам були запропоновані 11 умов, щовідображають різні сторони життя, і п'ятибальна шкала оцінки значимості. Ізсуми відповідей за критеріями «мабуть, важливо» і «дуже важливо»отримуємо рейтинг значимості різних умов життя, на думку опитаних студентів:
1. Бутиздоровим, працездатним людиною 95%
Мати кохану,цікаву роботу 90%
3. Підтримуватидобрі стосунки з оточуючими людьми 89%
4. Матиможливість реалізувати себе 88%
5. Жити длясвоєї сім'ї, дітей 86%
6. Любити і бутикоханим 85%
7. Бутивисокоосвіченою, культурною людиною 84%
8. Жити, ні вчому собі не відмовляючи 59%
9. Бутинезалежним від суспільства 56%
10. Домогтисясуспільного визнання 52%
11. Житиспокійно, без ризику і напруги 48%[6]
Отже, ми можемопобачити, що освіта знаходиться на 7 місці (з 11 можливих). У принципі, немаєнічого дивного в тому, що воно витіснене такими цінностями, як «здоров'я»,«сім'я» і «кохання» — це те, що завжди хвилювало іпродовжує хвилювати людей в перву чергу. Проте, радує те, що «освіта»хай на одну позицію, але все-таки вище матеріальних цінностей ( «Жити, нів чому собі не відмовляючи»).
Але це буладумка респондентів в контексті інших цінностей. А що якщо подивитися на освітуне на тлі сім'ї, кохання чи здоров'я, а на саму по собі, як «перепустку»до якогось майбутнього? Для чого ж потрібно студентам вища освіта? Відповідь наце питання вони давали через ступінь своєї згоди з наведеними твердженнями щодоролі освіти. Чотири висловлювання мають негативне забарвлення, чотири — позитивну. Для прикладу розглянемо по два вислови. «Освіта у наш часнічого не дає». З цією думкою погодилися 13% опитаних, проти висловилися83%, 4% не змогли відповісти. Ідею про те, що «Головне — диплом, а незнання», підтримали 9% респондентів, 86% не погодилися, 5% не змогливідповісти. «Освіта — фундамент кар'єри». Так думають 84% опитаних,4% готові з цим посперечатися, 12% не змогли відповісти. І, нарешті, вислів «Безгідної освіти дуже важко домогтися успіхів у житті» здобуло підтримку 74%респондентів, 22% не згодні, 4% не змогли відповісти. [24 с.12]
При аналізірезультатів ступеня згоди з наведеними твердженнями можна помітити, що студентидостатньо високо оцінюють роль освіти. Природно, не всі «противники»освіти, як свого роду основи майбутньої роботи і кар'єри. Тим не менше, і цілюди здобувають вищу освіту, не виключено, однак, що із-за престижу або ради диплому.Ставлення до освіти і, зокрема його місце в системі цінностей сучасноїстудентської молоді, проявляється не тільки через бажання / небажання вчитися вуніверситеті, але й через цілі вступу до вузу. Це ще і якості, властиві людині.[25 с.193]
Всечастіше головну роль в житті молоді посідають проблеми мікрорівня. Тобто, умолодих громадян формується якісно нове сприйняття навколишнього світу крізьпризму насамперед особистих інтересів. Їх турбує власне здоров’я, кар’єра,матеріальні блага, освіта, сім’я. Що стосується релігійних конфліктів вУкраїні, загальнонаціональних проблем, загрози війни, корисних вчинків длянароду або майбутнього країни, за даними Українського інституту соціальнихдосліджень, відсоток зацікавлених цими питаннями ледве досягав відмітки 16 зчисла всіх опитаних в 2006 р. Звичайно, це в деякій мірі правильно, тому що вкапіталістичних країнах світу, з яких незалежна Україна з недавніх часів береприклад, існує «екзистенціальний» підхід до життя. Тобто, коженвиживає як може і не покладає надії ні на кого, окрім себе. Це йде всуперечідеї «патерналізму», яка притаманна ідеології, виплеканій радянськимичасами. Люди не привчилися відстоювати власні інтереси, тому що все їх життябуло спрямовано на досягнення спільної мети, вони покладались не скільки насебе, скільки на уряд, на бюрократичну систему, і це, нарешті, висушило в нихжагу до самоудосконалення, прояву ініціативи і особисту зацікавленість.Дякувати Богу, цього не відіб’єш у молоді, тому що людина лише з часом підвпливом певних факторів загальмовує прагнення до прояву своєї особистості.Тільки притаманний молоді максималізм, не обмежений безглуздими заборонами і "ідеологічнимишаблонами", спроможній каталізувати значні зміни у розвитку суспільства. [12с.251]
Отже,можна сказати, що освіта для української молоді втрачає свою цінність, всечастіше можна спостерігати таку карти, що молодь поступає у вищі навчальнізаклади не для здобуття знань, а лише щоб отримати диплом.
ціннісний світогляд освіта молодь
Висновокдо 2 розділу
Суттєвоюрисою сучасної дійсності є постійні зміни, перетворення нашого сьогодення.Перетворення ці, по-перше, стосуються широкого впровадження в наше життяновітніх технологій, що ставить перед людством все нові завдання і проблеми. Натлі цих змін відбувається і переоцінка ціннісної системи, одні цінностізмінюються на інші, щось відходить на задній план, а щось навпаки набуваєнового значення. Такі зміни чудово проглядаються у сучасній освіті. Якщоколись, ще за Радянських часів освіта була термінальною цінністю, так би мовитисамостійною, то у незалежній Україні вона стає все частіше інструментальноюцінністю суспільства. З одно боку це і не дивно, адже із зміною суспільствавідбувається і зміна цінностей, але з іншого боку такий стан речей говоритьпроте, що система освіти в Україні є не належному рівні, що спричиняє зниженняцінності освіти в очах молодого покоління громадян.
Усучасному Українському суспільстві чітко видно зміну місця освіти в системіцінностей молоді, і ця зміна є негативною, цінність освіти все більшезнижується, змінюється сам факт сприйняття освіти молоддю. Освіта в очах молодібільше не є самоціллю, а лише інструментом.
Висновки
Освіта,як специфічний соціальний інститут покликана виконувати роль інновативноговажеля, що має «рухати» суспільство вперед. Причому основнимінструментом, за допомогою якого виконується ця функція освітньої сфери, є непросто передана в ході навчання інформація, а цінності. Цінності – це ядроструктури особистості, що визначає її спрямованість, вищий рівень регуляціїповедінки особи. Основною функцією цінностей і ціннісних орієнтацій єрегулятивна функція – регулювання поведінки особи в тих чи інших соціальнихумовах. Системацінностей не є пасивним наслідком впливу соціокультурного середовища,економічних і політичних чинників. Вона крім того, ще є й однією із формсамоусвідомлення, самовираження внутрішніх інтелектуальних, моральних,естетичних та інших сил і уявлень особистості, які перебувають у тісномувзаємозв’язку із її потребами, інтересами, мотивами поведінки, обумовлюючи їх іодночасно перебуваючи залежно від них, від характеру і об’ємності інформації прокультурні цінності, їх сутність, функції і властивості.
Суттєвоюрисою сучасної дійсності є постійні зміни, перетворення нашого сьогодення.Перетворення ці, по-перше, стосуються широкого впровадження в наше життяновітніх технологій, що ставить перед людством все нові завдання і проблеми. Натлі цих змін відбувається і переоцінка ціннісної системи, одні цінностізмінюються на інші, щось відходить на задній план, а щось навпаки набуваєнового значення. Такі зміни чудово проглядаються у сучасній освіті. Якщо колись,ще за Радянських часів освіта була термінальною цінністю, так би мовитисамостійною, то у незалежній Україні вона стає все частіше інструментальноюцінністю суспільства. З одно боку це і не дивно, адже із зміною суспільствавідбувається і зміна цінностей, але з іншого боку такий стан речей говоритьпроте, що система освіти в Україні є не належному рівні, що спричиняє зниженняцінності освіти в очах молодого покоління громадян.
Сьогодні,як в Україні, так і в інших країнах світу, спостерігається девальвація багатьохморальних цінностей. Споживацький спосіб життя суспільства, наявністьсоціальних контрастів, занепад моралі призводять до росту злочинності,морального нігілізму та глибокого песимізму особливо серед молоді. Девальваціїцінностей сприяє соціальна диференціація суспільства, яка здійснюється восвіті, в навчанні, в культурі та інших сферах життєдіяльності людини.
Сьогоднішнямолодь демонструє повну індиферентність до питань етики, вона зацікавлена узасвоєнні навчальних програм, впевнена в тому, що від цього залежатиме їїсоціальний статус, розмір заробітної платні, місце в службовій ієрархії. Дляморальних роздумів і суджень не залишається ані місця, ані часу
В умовахринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої освіти більшою мірою орієнтованіна економічну ефективність освітніх послуг, чим пояснюється велика кількістькомерційних навчальних закладів та ріст платних послуг. Протеціннісно-орієнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспільства влюдях ініціативних, творчих, здатних самостійно мислити, не залишаючи позаувагою роль людини у створенні не лише матеріальних, але й духовних цінностей,не забуваючи про формування гармонійної, а не лише конкурентоспроможноїособистості. Система освіти є ключовим моментом в соціалізації людини іціннісні орієнтації майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.
В сучаснихумовах освіта не сприймається молоддю самоцінність, вона стає інструментом длядосягнення мети, можна багато говорити проте, що цінність освіти підвищується,можливо кількісні показники це підтвердять адже з кожним роком все більшестудентів поступає у вищі учбові заклади, але це зовсім не означає, що вонивважають освіту цінністю, набагато частіше все відбувається навпаки, освітузараз здобувають не заради освіти, а щоб потім мати хорошу роботу і високузарплату.
Списоквикористаної літератури
1. Багдасарьян Н.Г. Ценность образования вмодернизирующемся обществе / Багдасарьян Н.Г. // Педагогика. — 2008. — № 5.- С.34-40.
2. Багдасарьян Н.Г., Кансузян Л.В., НемцовА.А. Инновации в ценностных ориентациях студентов / Багдасарьян Н.Г., КансузянЛ.В., Немцов А.А. // Социологические исследования. — 1995. — № 4.- С. 125-129.
3. Баева Л.В. Генеалогия ценности // БаеваЛ.В. / Полигнозис.- 2004. — № 2, — С. 55- 62.
4. Баева Л.ВЦенности молодежи «эпохи перемен»: взгляд из России[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.aspu.ru/images/File
/ilil/Bayeva_tzennosti_Rossiya.pdf (використано 07.11.09)
5. Гребеньков Г.В., Гребенькова И.Г.Аксиология в стуктуре философского знания: предмет, проблематика, содержание/Гребеньков Г.В., Гребенькова И.Г.// Ноосфера і цивілізація — Д. — 2006.- №4(7) — С. 67-75.
6. Жабина А.О.Образование в системе ценностей молодежи / Жабина А.О.// [Електроннийресурс]. – Режим доступу: www.tstu.ru/education/
elib/pdf/st/2008/zabina.pdf (використано 15.11.09)
7. Звездин В.Я. Социология культуры – П.-2003.- С.186
8. Зубенко А.С. Ціннісніорієнтації особистості і становлення особистої ідентичності/Зубенко А.С.// Науковізаписки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія,психологія. Збірник наукових праць. — 2008 — №2 — С. 71-78.
9. Инглхарт Р.Постмодерн: меняющиеся ценности и изменяющиеся общества / Инглхарт Р. //[Електроннийресурс]. – Режим доступу: /http://www.sociology.mephi.ru/docs/polit/html/ingl.htm(використано 30.10.09)
10. Иноземцев В.Л. «Вечныеценности» в меняющемся мире/ Иноземцев В.Л. // Свободная мысль. — 2001. — XXI, № 8,. — С. 41-61.
11. Калюжная Т.Г.Изменения в системе ценностей и ценностных ориентациях общества и студенческоймолодежи/ Калюжная Т.Г. // Гілея. Збірник наукових праць.- 2009. — №21 – С.290-297.
12. Квятковский Д.О. Гуманистические ценностии идеалы в системе ценносных ориентаций украинской молодежи / Квятковский Д.О.// Наука. Релыгія. Суспільство. — 2009. — №2 – С. 242-249.
13. Коберник Л.О. Роль та місце ціннісних орієнтацій у формуванніособистості.. Наука і освіта // Науково-практичний журналпівденного наукового центру АПН України -2008. № 4-5. — С. 28-33.
14. Кобильнік Л.М. Фалько Н.М. Визначенняжиттєвих планів та цінностей студентської молоді. / Кобильнік Л.М., Фалько Н.М.//Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія„Педагогіка", — М.: — 2006. — №5. — С. 11-14.
15. Кривко Т.А., Поліщук О.М. Цінності восвіті та цінність освіти/ Кривко Т.А., Поліщук О.М. //[Електроннийресурс]. – Режим доступу: intkonf.org/krivko-ta-kpsihn-polischuk-om-tsinnosti-v-osviti-ta-tsinnist-osviti/
(використано 09.11.09)
16. Крошка О.І. Сучасна психологічна наукапро життєво-ціннісні орієнтації молоді/ Крошка О.І. // [Електронний ресурс]. –Режим доступу:http:intkonf.org/kroshka-oi-suchasna-psihologichna-nauka-pro-zhittevo-tsinnisni-orientatsiyi-molodi(використано 29.10.09)
17. Леонтьев Д.А. Методика изученияценностных ориентации. — М.: «СМЫСЛ», 1992. –С. 17-23.
18. Лисовський В.Т. Динамика социальныхизменений / Лисовський В.Т. // Социологические исследования. — 1998. — № 5. — С. 98-104.
19. Матецкая А.В.Социология культуры – Р. — 2006. – С. 260.
20. Митрофанова А. Три системы ценностей всовременном мире / Митрофанова А.//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: /http://gumilevica.tripod.com/Matter/Article17.htm(використано 07.11.09)
21. Молодиченко В.В. Освіта, як цінність:зміна пріоритетів в епоху глобалізації/ Молодиченко В.В. // Гілея. Збірникнаукових праць.- 2009. — №25 – С. 185-191.
22. Морозова Л. П.Аспектиформування ціннісного світу сучасної молоді/ МорозоваЛ.//Наукові записки. Гуманітарні науки / Національнийуніверситет «Києво-Могилянська академія». К. – 2003. Том 22, ч. 1, С.86-91.
23. Никифоров О. Представления о ценностиобразования/ Никифоров О. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: /http://www.relgaru/%20Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=868&level1=main& level2= articles(використано 30.10.09)
24. Панина Н. Молодёжь Украины: структураценностей, социальное самочувствие и морально-психологическое состояние в условияхтотальной аномии / Н. Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2001.– № 1. – С. 5-26.
25. Підбуцька Н.Цінності сучасної молоді та їхній вплив на успішність навчально-виховногопроцесу у вищому навчальному закладі / Н.Підбуцька // Вісник Львівськогоуніверситету: Педагогічна. — 2009. — № 25. — С. 191-196.26. Пішун С. Г. Ціннісні орієнтації як наукове поняття / Пішун С. Г.// Проблемисучасної педагогічної освіти: педагогіка і психологія. — 2007. — №13, ч. 2
27. Прохоренко Т.Г. Соціально-культурніцінності молоді в умовах трансформації суспільства / Прохоренко Т.Г. //Вісник Міжнародного Слов’янського університету. СЕРІЯ«СОЦІОЛОГІЧНІ НАУКИ».- Х.- 2008. -Т.11, №2.- С. 24-27.
28. Салин Ю.С. Фундаментальные ценностичеловечества / Салин Ю.С. // Общественные науки и современность. — 1995. — № 4.- С. 125-130.
29. Семенов В.Е. Ценностные ориентации современноймолодежи /Семенов В.Е.//Социологические исследования. – 2007. – № 4. – С. 37 – 43.
30. Социология молодежи/ [Боенко Н.М.,Гилинский Я. И., Голод С. И., Горохова Т.К. та ін.]; під ред. проф.В.Т.Лисовского .- СПб: Изд-во С.-Петербургского университета, 1996 — 460 с.
31. Шрейдер Ю. Ценности, которые мывыбираем.Смысл и предпосылки ценностного выбора.- М.: Эдиториал, 1999. — С.208