--PAGE_BREAK--ЗАСТ “Зоря Інгулу” Баштанківського району Миколаївської області розташоване на лівому березі ріки Південний Буг, в центральній частині Миколаївської області. Відстань до обласного центру міста Миколаєва — 66 км, до районного центру міста Баштанки – 3 км. Транспортне сполучення з залізничною станцією Явкіно, розміщеної у 11 км, здійснюється по залізничній дорозі, з обласним центром – по асфальтовому шосе.
Територія ЗАСТ “Зоря Інгулу” знаходиться у центральній частині південно-центрального степу України. По агро кліматичному обласному районуванню це господарство належить до південного агро кліматичного району і характеризується як теплий помірно-континентальний.
Клімат даного краю характеризується відносно високою літньою та порівняно низькою зимовою температурою з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. В зимовий час низькі температури доходять до –200…–230С. Літом максимальна температура досягає +37,60С. Сума температур вище 100С дорівнює 2900-30000С. Цього достатньо для вирощування всіх районованих тут культур: пшениці, ячменю, соняшнику, а також багаторічних насаджень.
Характерною особливістю весняного сезону є інтенсивне підвищення температури повітря. Весна наступає швидко і буває короткою, біля 45 днів. Літо тепле, помірно-жарке. Літній сезон продовжується біля 5 місяців. Осінь буває короткою, теплою і дуже часто засушливою. Зима в основному тепла, коротка, малосніжна з частими відлигами і нестійкими сніжними покривами. Середньорічна температура повітря у ЗАСТ “Зоря Інгулу” + 13,20С. Найхолодніший місяць – січень, а найтепліший – червень.
Довжина безморозного періоду коливається від 220 до 240. Грунт повністю розтає приблизно в третій декаді березня. Пізні весняні заморозки закінчуються в середині квітня. Середня дата першого осіннього заморозку – 25 листопада. Середня глибина промерзання ґрунту складає 54 см.
Середньорічна кількість опадів складає 410мм. За вегетаційний період випадає більше половини опадів. Як відомо, оптимальна кількість опадів впливає на підвищення родючості ґрунту, а отже і на урожайність. Середньорічна відносна вологість повітря – 57%, але в червні місяці знижується до 43%.
Ґрунтовий покрив усієї території акціонерного товариства в основному звичайні середньогумусові чорноземи і південні солонцюваті ґрунти, які виникли на карбонатних лісах різного механічного складу, що і відобразилось на складі цих ґрунтів. Міцність гумусового шару складає в середньому 70-80 см. Кількість гумусу досягає 7,6%. Ґрунти господарства хоч і мають високу родючість, але дуже сильно реагують на внесення органічних і мінеральних добрив.
Рельєф на території господарства в основному рівнинний, уклін полів не перевищує 20.
Основним напрямком господарства є садівництво. Грант у міжряддях саду утримується під чорним паром. В продовженні всього вегетаційного періоду обробка міжрядь в садах проводиться почергово культиваторами КСГ-5 і дисковими боронами БДС-2,5, БДС-3 на глибину 12-14см.
В ЗАСТ “Зоря Інгулу” введена система пристосування добрив, розроблена Миколаївською загальною агро-хімлабораторією та компанією „Сингента”.
Загальна земельна площа 1334,0 га, всього сільськогосподарських угідь 1083,31, із них: рілля 217,71 га.
В акціонерному товаристві три відділення. Всіма організаційними процесами ЗАСТ “Зоря Інгулу” керує правління акціонерного товариства, виробничими процесами керує президент ЗАСТ “Зоря Інгулу”. Йому підпорядковуються головні спеціалісти, такі як: головній агроном, головний інженер, головний бухгалтер та інші. Виробничими процесами в сільському господарстві керує головний агроном йому підпорядковуються агро служба та керуючі відділками, яким в свою чергу підпорядковуються бригадири та робочі.
Розглянемо показники розміру господарства, що свідчать про рівень концентрації виробництва (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 Показники розміру виробництва ЗАСТ «Зоря Інгулу»
Показники
Роки
2007 в %
2005
2006
2007
2005
2006
Валова продукція сільського господарства в порівняних цінах 2005 р., тис. грн.
12194,34
4524,1
3947,38
32,4%
87,3%
Грошова виручка від реалізації, тис. грн.
8203,1
5805
3440,1
41,9%
59,3%
Площа сільськогосподарських угідь, га
1031
1039
1083
105,0%
104,2%
Вартість основних фондів, тис. грн.
6632,4
8372,6
6173,2
93,1%
73,7%
Середньорічна чисельність працівників зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол.
137
139
246
179,6%
177,0%
Середньорічна кількість худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я, гол.
4
5
8,4
210,0%
168,0%
Аналізуючи дані показників розміру виробництв, необхідно визначити, що за розмірами досліджуване господарство ЗАСТ “Зоря Інгулу” є середнім. За даними валова продукція в порівняних цінах (2005р.) зменшилася у 2007р. порівняно з 2005р. на 67,6%, а порівняно з 2006р. на 22,7%; при цьому грошова виручка від реалізації також зменшилась на 59,1% та на 40,7% відповідно; площа сільськогосподарських угідь у 2007р. порівняно з 2005р. збільшилася на 5%, а порівняно з 2006р. на 4,2%; щодо вартості основних фондів, то вона постійно зменшується, так у 2007р. порівняно з 2005р. зменшилась на 6,9%, а порівняно з 2006р. вже на 26,3%; але кількість працівників щорічно збільшується: у 2007р. порівняно з 2005р. на 79,6%, а з 2006р. на 77,0%; середньорічна кількість худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів’я у 2007р. порівняно з 2005р. збільшилось на 110,0%, а порівняно з 2006р. на 68,0%.
Таким чином, ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер.
На ефективність сільськогосподарського виробництва впливає рівень спеціалізації господарства. Основним показником, за допомогою якого вона визначається є структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції (таблиця 2.2).
Аналізуючи розмір та структуру грошових надходжень від реалізації товарної продукції ЗАСТ “Зоря Інгулу”, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу займає вирощування плодів зерняткових й кісточкових, яке в середньому за три роки складає 94,94% від усіх грошових надходжень по господарству, це є свідченням того, що підприємство має глибокий рівень спеціалізації у вирощуванні плодів.
Таблиця 2.2 Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції ЗАСТ «Зоря Інгулу»
Галузі та види продукції
2005
2006
2007
В середьому за 3 роки
тис. грн.
%
тис. грн.
%
тис. грн.
%
тис. грн.
%
Зернові та зернобобові — всього
145,9
1,71%
57,3
0,95%
47
1,36%
83,40
1,39%
пшениця
80,6
0,94%
38,1
0,63%
38,9
1,13%
52,53
0,88%
гречка
0
0,00%
1,3
0,02%
0
0,00%
0,43
0,01%
ячмінь
30,4
0,36%
14,6
0,24%
7,3
0,21%
17,43
0,29%
горох
34,9
0,41%
3,3
0,05%
0,8
0,02%
13,00
0,22%
Соняшник
0
0,00%
0,4
0,01%
50,3
1,46%
16,90
0,28%
Овочі
0
0,00%
0,4
0,01%
0,1
0,00%
0,17
0,00%
Плоди (зерняткові, кісточкові)
8035
94,09%
5732
95,21%
3331,7
96,59%
5699,67
94,94%
інша продукція рослинництва
0
0,00%
0
0,00%
11
0,32%
3,67
0,06%
Разом по рослинництву
8180,9
95,80%
5790
96,18%
3440,1
99,73%
5803,80
96,68%
Свинарство
0
0,00%
0
0,00%
0
0,00%
0,00
0,00%
інша продукція тваринництва
22,2
0,26%
14,6
0,24%
1,3
0,04%
12,70
0,21%
Разом по тваринництву
22,2
0,26%
14,6
0,24%
1,3
0,04%
12,70
0,21%
Всього по сільськогосподарському виробництву
8203,1
96,06%
5805
96,42%
3441,4
99,77%
5816,50
96,89%
Продукція інших галузей
336,2
3,94%
215,6
3,58%
8,1
0,23%
186,63
3,11%
Всього по господарству
8539,3
100,00%
6021
100,00%
3449,5
100,00%
6003,13
100,00%
Вся сільськогосподарська продукція займає в середньому 96,89% (5816,50 тис. грн.), з неї більшу питому вагу займає продукція рослинництва 96,68% (5803,80 тис. грн.), а продукція тваринництва – 0,21% (12,7 тис. грн).
Далі необхідно розглянути забезпеченість господарства виробничими ресурсами, та ефективність їх використання (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3 Забезпеченість виробничими ресурсами та ефективність їх використання в ЗАСТ «Зоря Інгулу»
Показники
2005
2006
2007
2007 в %
2005
2006
Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві:
-сільськогосподарських угідь, га
7,53
7,47
4,4
58,43%
58,90%
-основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис.грн.
44,83
57,35
23,46
52,33%
40,91%
-енергетичних потужностей, к.с.
58,20
58,23
32,76
56,29%
56,26%
Припадає на 100 га сільгоспугідь:
- основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн.
595,65
767,22
532,96
89,48%
69,47%
- затрат праці, тис. люд.-год.
39,28
21,1
51,34
130,70%
243,32%
- енергетичних потужностей, к.с.
773,42
773,81
744,04
96,20%
96,15%
Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.:
- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005р.)
1182,77
438,81
364,49
30,82%
83,06%
1
2
3
4
5
6
- товарної продукції
828,25
579,46
318,51
38,46%
54,97%
- прибутку
351,18
168,95
-36,88
-110,50%
-121,83%
Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис. грн.:
- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005р.)
89
32,55
13,05
14,66%
40,09%
- товарної продукції
62,33
43,31
14,02
22,49%
32,37%
- прибутку(збитку)
26,43
12,53
-1,62
-106,13%
-112,93%
Фондовіддача, грн.
0,706
0,433
0,124
17,56%
28,64%
Рівень рентабельності (збитковості), %
79,01%
42,87%
-10,40%
-113,16%
-124,26%
Норма прибутку (збитку), %
47,67%
17,57%
-5,29%
-111,10%
-130,12%
Аналізуючи забезпеченість ЗАСТ “Зоря Інгулу” виробничими ресурсами та ефективність їх використання, можна зробити висновок, що на одного середньорічного працівника зайнятого в сільськогосподарському виробництві припадає: менше сільськогосподарських угідь у 2007р. порівняно з 2005р. на 41,57%, а порівняно з 2006р. – на 41,1%; основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення порівняно з 2005р. менше на 47,67%, з 2006р. — на 59,09%; енергетичних потужностей порівняно з 2005р. менше на 43,71%, а порівняно з 2006р. – на 43,74%. Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь: основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення у 2007р. порівняно з 2005р. менше на 10,52%, а порівняно з 2006р. – на 30,53%; затрати праці у 2007р. збільшились на 30,70% відносно 2005р., а порівняно з 2006р. – збільшилися більш ніж вдвічі — на 146,32%; енергетичні потужності порівняно з 2005р. зменшилися на 3,8%, а порівняно з 2006р. на 3,85%. Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь: валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005р.) у 2007р. порівняно з 2005р. зменшилося на 69,18%, а порівняно з 2006р. – на 16,94%; товарної продукції порівняно з 2005р. аналогічно зменшилося на 61,54% та 45,03%; прибутку порівняно з 2005р. менше на 110,5%, а порівняно з 2006р. – на 121,83%. Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві: валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2001р.) у 2005р. порівняно з 2005р. менше на 85,34%, а порівняно з 2006р. – на 59,91%; товарної продукції порівняно з 2003р. зменшилось на 77,51%, а порівняно з 2006р. – на 67,635%. Фондовіддача значно погіршилася порівняно з 2005р. зменшившись на 82,44%, а порівняно з 2006р. — на 71,36%; рівень рентабельності порівняно та норма прибутку протягом двох попередніх років постійно зменшуються.
2.2 Показники продуктивності праці
Аналіз продуктивності праці зводиться до того, що б визначити його рівень та динаміку, установлення степені напруги планового завдання, визначенню факторів, які впливають на виконання плану по продуктивності праці, виявленню резервів та розробки заході по їх використанню.
Для розрахунку основних показників продуктивності праці в таблиця 2.4. заносимо необхідні данні по ЗАСТ “Зоря Інгулу”.
Таблиця 2.4.
Показник
2005
2006
2007
2007%
2005%
2006%
Середньооблікова чисельність працівників, чол., з них:
137
139
246
179,56
176,97
— рослинництву
134
136
244
182,09
179,41
— тваринництву
3
3
2
66,67
66,67
Валова продукція, ц.
81259
27978
26694
32,85
95,41
— рослинництву
81245
27964
26680
32,84
95,40
— тваринництву
13
14
14
107,69
100,00
Валова продукція сільського господарства в порівняних цінах 2005 р., тис. грн.
12194,34
4524,1
3947,38
32,37%
87,25%
Розрахуємо виробіток на одного працюючого по ЗАСТ “Зоря Інгулу”, використовуючи показники валової продукції у натуральному вигляді (ц.), валова продукції сільського господарства в порівняних цінах 2005 р. за 2005, 2006, 2007 рр. та середньооблікову чисельність працівників, отримані данні заносимо у таблицю 2.5.
Таблиця 2.5.
Показник
2005
2006
2007
2007 %
2005 %
2006 %
Виробіток в вартісному виражені на одного працюючого, тис. грн.
89,01
32,55
16,05
18,03
49,31
продолжение
--PAGE_BREAK--За даними таблиці 2.5. виробіток по ЗАСТ “Зоря Інгулу” на одного працюючого по вартісному показнику був найкращим у 2005 році – 89,01 тис. грн., коли чисельність працівників була найменша, у 2006 році ситуація погіршилась та виробіток складав вже 32,55 тис. грн… на одного працюючого, а виробіток 2007 року складає лише 18,03 % від виробітку 2005 року та 49,31% від виробітку 2006 року, він склав 16,05 тис. грн., тобто хоча чисельність працівників у 2007 році збільшилась, кількість продукції, яку виготовляє один робітник зменшилась.
Розрахунок виробітку ЗАСТ “Зоря Інгулу” в натуральному виражені приведені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6.
Показник
2005
2006
2007
2007 %
2005 %
2006 %
Виробіток в натуральному виражені на одного працюючого, ц.
593,13
201,28
108,51
18,29
53,09
Виробіток в натуральному виражені за 2005 р. — 593,13 ц. на одного працюючого, це на 81,71% більше ніж у 2007 році, а у 2006 році – 201,28 ц., більше ніж у 2007 на 46,91%, виробіток в натуральному виражені у 2007 році склав – 108,51 ц. на одного працюючого. Також можна зазначити, що при прирості працівників (табл.2.4.) виробництво продукції не збільшилось, а навпаки, пішло на спад.
У таблиці 2.7. приведемо данні по розрахункам трудомісткості по ЗАСТ “Зоря Інгулу”.
Таблиця 2.7.
Показник
2005
2006
2007
2007 %
2005 %
2006 %
Трудомісткість виробництва продукції рослинництву
0,002
0,005
0,009
450
180
Трудомісткість виробництва продукції тваринництву
0,213
0,214
0,143
67,13
66,82
Трудомісткість виробництва продукції загальна
0,002
0,005
0,009
450
180
Із розрахунків загальної трудомісткості, так як це показник часу, який необхідне для виготовлення певної продукції, то найменше часу на виготовлення продукції пішло у 2005 році, а найбільше у 2007 році. Показники трудомісткості загальні та по рослинництву не відрізняються, тому що більше працівників задіяні у виробництві продукції рослинництва та валова продукція загальна від продукції рослинництва суттєво не відрізняється (в середнім за три роки вона складає 96,89% від загальної кількості продукції). Але якщо аналізувати окремо трудомісткість виробництва продукції тваринництва, то найменша вона у 2007 році.
Можна зробить висновок, що загалом найуспішніший по ЗАСТ “Зоря Інгулу” рік за показниками продуктивності праці був 2005 рік, у цьому році більша валова продукція, як у кількісному виразі так і в грошовому, більший виробіток на одного працюючого та менша трудомісткість виробництва продукції.
2.3 Фактори продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві
Прямий фактор, який впливає на продуктивності праці це рівень виготовленої валової продукції та загальна чисельність працівників. Але існують декілька інших факторів, які те ж можуть впливати на рівень показників продуктивності праці.
При розрахунку показників продуктивності праці сільськогосподарського виробництва потрібно враховувати декотрі особливості оцінки готової продукції. Так, за рахунок показників вартості валової продукції найбільш точнішим для оцінки ефективності використання живої праці, але для оцінки ефективності продуктивності праці потрібно використовувати показник реалізованої продукції. Різниця між валовою та реалізованої продукцією в сільському господарстві обумовлюється внутрішніми оборотами, які включають у себе більшість методик в обсягу валової продукції, які те ж використовуються, а також спрямуванням часті отриманої продукції для внутрішнього використання (насінній матеріал, молоко для корма телят чи поросят та т.д.).
Крім того, на рівень продуктивності праці в більший мірі могуть впливати об’єктивні фактори: природно-кліматичні умови у місці роз положення господарства, різниця у плодоносності окремих земельних угідь, які належать одному підприємству, укомплектованість технікою й рівень її продуктивності и т.д. В останній час з’явився новий фактор, який суттєво впливає на рівень продуктивності праці в конкретному господарстві – рівень безробіття у регіоні взагалі та безробіття сільськогосподарських робітників окремо. Цей показник являється додатковим фактором мотивації працівників до підвищення якості та кількості продукції. Методика визначення його впливання на рівень показників продуктивності праці поки не розроблена, але, с декотрою степеню точності вона може бути визначена у кожному конкретному господарстві з допомогою аналізу даних за декілька років.
РОЗДІЛ 3
Динаміка та кореляційний аналіз продуктивності праці сільськогосподарському виробництві
3.1 Динаміка валової продукції сільського господарства на одного працівника, зайнятого в сільському господарстві
Швидкість і інтенсивність як властивості розвитку різних суспільних явищ значно варіюють, що відбивається в структурі відповідних динамічних рядів. Для оцінки цих властивостей динаміки статистика використовує взаємозв’язані характеристики. Серед них абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення 1% приросту.
Розрахунок характеристики динаміки ґрунтується на зіставленні рівнів рядів. Базою для порівняння може бути або попередній рівень (база порівняння змінна) або початковий (постійна). Характеристики динаміки, обчислені зіставленням суміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння – базисними.
Абсолютний приріст відображає абсолютну швидкість змінювання рівнів ряду за певний інтервал часу. Інтенсивність зміни рівнів ряду оцінюється відносною величиною – темпом зростання, який являє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка.
Співвідношення абсолютного приросту і базового рівня є вимірником відносної швидкості зростання. Нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення дають відхилення темпу зростання від бази порівняння, яка становить 100%. Відносну швидкість зростання називають темпом приросту, який на відміну від темпу зростання завжди виражають у відсотках.
Абсолютний приріст
;
Темп зростання
;
Темп приросту
;
Абсолютне значення 1% приросту
Результати розрахунків показників динаміки представлено в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
Показники динаміки валової продукції сільського господарства на одного працівника ЗАСТ «Зоря Інгулу»
Роки
Валова продукція на 1 прац. тис.грн.
Абсолютний приріст, тис.грн.
Темп зростання, %
Темп приросту, %
Абсолютне значення 1% приросту, тис.грн.
Базис-ний
Ланцю-говий
Базис-ний
Ланцю-говий
Базис-ний
Ланцю-говий
2002
24,3
—
—
—
—
—
—
—
2003
65,0
40,67
40,67
267,30
267,30
167,30
167,30
0,24
2004
68,9
44,59
3,92
283,43
106,03
183,43
6,03
0,65
2005
57,6
33,28
-11,31
236,89
83,58
136,89
-16,42
0,69
2006
2,4
-21,96
-55,24
9,68
4,08
-90,32
-95,92
0,58
2007
14,0
-10,33
11,63
57,52
594,43
-42,48
494,43
0,02
Абсолютний приріст базисним методом
Абсолютний приріст цепним методом
Темп зростання базисним методом:
Тем зростання цепним методом
Темп приросту базисним
Темпи приросту цепним методом
Абсолютне значення 1% приросту
Середній рівень рядка
Середній абсолютний приріст
Середній коефіцієнт темп зростання.
Середній темп зростання
Для виявлення закономірності зміни показників динаміки, тобто тенденції, в статистиці використовують:
— рівняння прямої:
Для знаходження параметрів рівняння, і необхідно розв’язати нормальні рівняння:
1) Підставляємо дані табл.3.13, отримуємо систему рівнянь:
2) Розділимо кожне рівняння на коефіцієнт при а1 і отримаємо:
3) Від першого рівняння віднімаємо друге:
4) Визначаємо:
5) Підставимо значення параметра , в одне з попередніх рівнянь, щоб визначити :
Перевірка:
— рівняння параболи 2-го порядку:
1) Підставимо дані табл.3.13, отримаємо систему рівнянь:
2)
2) Розділимо кожне рівняння на коефіцієнт при а0 і отримаємо:
3) Від першого рівняння віднімаємо друге і друге:
4) Розділимо кожне рівняння при коефіцієнті а1 і отримаємо:
5) Від другого першого віднімаємо друге і знаходимо :
6) Підставляємо значення параметра , в одне з попередніх рівнянь, щоб визначити :
7) Підставляємо значення та , в одне з попередніх рівнянь для знаходження :
Необхідні розрахунки показників зведені до таблиці 3.2:
Таблиця 3.2
Вихідні та розрахункові показники для розв’язання рівняння прямої та параболи 2-го порядку
Роки
Вихід валової продукції с.г. на 1 прац., тис.грн.
t
2002
24,3
1
1
1
1
24,31
24,31
2003
65,0
2
4
8
16
129,97
259,94
2004
68,9
3
9
27
81
206,72
620,15
2005
57,6
4
16
64
256
230,37
921,47
2006
2,4
5
25
125
625
11,76
58,81
2007
14,0
6
36
216
1296
83,90
503,43
итого
232,1
21
91
441
2275
687,03
2388,11
На основі одержаних параметрів рівняння необхідно знайти для кожного року та суму квадратних відхилень:
Таблиця 3.3
Годы
Вихід валової продукції на 1 працюючого, тис.грн.
по прямой
по параболе 2-го пор.
по прямой
по параболе 2-го пор.
2002
24,3
56,61
33,46
1042,94
83,60
2003
65,0
49,44
54,07
241,68
119,15
2004
68,9
42,27
60,79
709,33
65,81
2005
57,6
35,10
53,63
505,67
15,73
2006
2,4
27,94
32,57
654,61
912,97
2007
14,0
20,77
-2,38
46,06
267,79
итого
232,1
232,13
232,13
3200,28
1465,07
Для наочності фактичні та вирівняні рівні динамічного ряду покажемо графічно (рис.3.1):
\s
Рис.3.1. Динаміка валової продукції сільського господарства на 1 працюючого у ЗАСТ «Зоря Інгулу»
Провівши відповідні розрахунки, можна зробити висновок, що найбільш точними розрахунками виходу валової продукції на 1 працюючого у ЗАСТ «Зоря Інгулу» будуть показники за параболою другого порядку, тому що саме за нею відхилення від фактичних даних є незначними. Чого не можна сказати про відхилення за прямою.
3.2 Кореляційний аналіз залежності продуктивності праці від енергоозброєності та фондоозброєності
Кореляційний аналіз – це метод визначення кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками. Усі явища, що існують у природі й суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють 2 види зв’язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або частковий). При дослідженні взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки, які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька різних значень результативної ознаки.
На відміну від функціонального зв’язку кореляційний зв’язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак. Він ґрунтується на законі великих чисел. За напрямком зв’язок між кореляційними величинами може бути прямий і обернений. За формулою зв’язки розрізняють прямолінійні і криволінійні. Залежно від кількості досліджуваних ознак розрізняють парну(просту) і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв’язок між факторною і результативною ознакою, при множинній – залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.
За допомогою множинної кореляції виявимо вплив енергозабезпеченості і фондозабезпеченості на вихід валової продукції зі 100 га сільськогосподарських угідь ЗАСТ «Зоря Інгулу». Для цього використаємо рівняння:
- вихід валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських культур, тис.грн.
- енергозабезпеченість, к.с. (відношення сумарної потужності енергоресурсів до площі сільськогосподарських угідь).
- фондозабезпеченість, тис.грн. (відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь).
Для визначення параметрів рівняння множинної кореляції необхідні розрахунки виконуються в таблиці 3.4:
Роки
2002
174,78
153,98
24,3
4249,19
3743,50
26912,78
30548,29
23709,92
2003
122,14
105,07
65,0
7937,31
6827,69
12832,80
14918,34
11038,81
2004
104,86
82,04
68,9
7225,54
5653,12
8603,10
10996,04
6730,90
2005
89,64
68,99
57,6
5162,64
3973,53
6184,78
8035,62
4760,24
2006
244,87
244,67
2,4
576,07
575,59
59913,75
59963,35
59864,18
2007
502,06
359,63
14,0
7020,83
5029,06
180552,50
252060,30
129330,98
всего
1238,36
1014,38
232,13
32171,57
25802,50
294999,70
376521,95
235435,03
продолжение
--PAGE_BREAK--Для знаходження параметрів рівняння розв’язується система нормативних рівнянь:
1) Підставимо дані табл.3.4 і отримаємо систему рівнянь:
2) Розділимо кожне рівняння на коефіцієнт при :
3) Від третьего рівняння віднімемо перше і друге:
4) Від другого рівняння віднімемо перше і знайдемо :
5) Підставимо значення параметра , в одне з попередніх рівнянь, щоб визначити :
6) Для визначення параметра , підставимо значення параметрів і в одне з попередніх рівнянь:
При першому факторі коефіцієнт регресії дорівнює 0,17. Цей показник показує, що зі збільшенням енергозабезпеченості на 1 к.с. при виключенні впливу другого фактору, збільшиться вихід валової продукції на 0,17 тис.грн. Коефіцієнт регресії при другому факторі дорівнює -0,43. Цей показник показує, що зі збільшенням фондозабезпеченості на 1 тис.грн. — вихід валової продукції на 1 працюючого зменшиться на 0,43 тис грн…
Для визначення параметрів рівняння множинної кореляції необхідні розрахунки виконуються в таблиці 3.5:
Таблиця 3.5
Показники для розрахунку коефіцієнтів кореляції
Роки
Ланцюгові абсолютні прирости
Квадрати приростів
Добуток приростів
2002
…
…
…
…
…
…
…
…
…
2003
40,67
-52,64
-48,91
1654,33
2770,97
2392,63
-2141,05
-1989,52
2574,86
2004
3,92
-17,28
-23,02
15,37
298,55
530,09
-67,74
-90,26
397,82
2005
-11,31
-15,22
-13,05
127,99
231,66
170,24
172,19
147,61
198,59
2006
-55,24
155,23
175,68
3051,40
24097,14
30862,44
-8574,96
-9704,31
27270,80
2007
11,63
257,18
114,95
135,29
66142,54
13214,56
2991,44
1337,11
29564,24
всего
-10,33
327,28
205,65
4984,38
93540,87
47169,95
-7620,11
-10299,37
60006,31
Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідно виконати розрахунки парних коефіцієнтів кореляції:
1) між виходом валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь та енергозабезпеченістю:
Даний коефіцієнт свідчить про дуже слабкий, майже відсутній зв’язок між енергозабезпеченістю та продуктивності праці по ЗАСТ «Зоря Інгулу».
2) між продуктивністю праці та фондозабезпеченістю:
Даний парний коефіцієнт свідчить про середній обернений зв’язок між продуктивністю праці та фондозабезпеченістю.
3) між енергозабезпеченістю та фондозабезпеченістю:
Парний коефіцієнт кореляції між фондозабезпеченістю та енергозабезпеченістю свідчить про відсутність зв’язку між цими факторами.
4) визначимо множники, коефіцієнт кореляції та коефіцієнт детермінації:
Обчислений множинний коефіцієнт кореляції показує, що зв’язок між енергозабезпеченістю і фондозабезпеченістю та виходом валової продукції на одного працюючого є середнім.
А коефіцієнт детермінації свідчить, про те що вихід валової продукції залежить на 80,16% від енергозабезпеченості та фондозабезпеченості, а на 19,84% від інших не врахованих факторах.
РОЗДІЛ 4
Шляхи підвищення продуктивності праці в сільськогосподарському підприємстві
Трудові ресурси в сільському господарстві досить обмежені, що ж стосується продуктивності праці, то можливості її росту, по суті, безмежні. Для успішного рішення різноманітних економічних і соціальних завдань, що стоять перед країною, немає іншого шляху, крім прискореного росту продуктивності праці, різкого підвищення ефективності всього суспільного виробництва. Особливо важливе значення таке положення має для сільського господарства, де весь приріст продукції забезпечується за рахунок підвищення продуктивності праці. Це ключове питання розвитку економіки сільського господарства.
Підвищення продуктивності праці прямо й безпосередньо пов'язане з досягненнями науково-технічного прогресу, зі здійсненням всебічної інтенсифікації виробництва.
Інтенсифікація, а отже, і підвищення фондо- і енергооснащеності праці дозволяють у першу чергу заощаджувати живу працю, знижувати його витрати. На практиці це виражається в зростанні оброблюваних площ і поголів'я тварин на працівника, у зниженні витрата праці на одиницю земельної площі й на голову худоби й т.д.
Підвищення рівня технічної оснащеності сільського господарства завдяки поліпшенню якості проведення робіт дотриманню оптимальних строків їхнього виконання сприяє не тільки скороченню потреби в праці, але й росту врожайності культур, продуктивності тварин.
При насиченні сільського господарства технічними засобами, на жаль, не враховується специфіка сільськогосподарського виробництва: сезонність використання багатьох видів техніки, мобільність робочих процесів, переміщення техніки й вантажів усередині господарства, велика розмаїтість машин, знарядь для виробництва зерна, картоплі, інших культур і т.д. Практика передових господарств і закордонний досвід свідчать, що фондоозброєності праці в сільському господарстві повинна бути не нижче, а приблизно в 2 рази вище в порівнянні із промисловістю.
Один з основних шляхів росту продуктивності праці складається в прискоренні переходу до комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів. Комплексна механізація дозволяє різко скоротити витрати праці на одиницю продукції.
Основні польові роботи повністю механізовані. Зросла технічна оснащеність сільського господарства сприяла переходу до оброблення ряду сільськогосподарських культур по інтенсивних технологіях. Однак створювана нова техніка не завжди відповідає пропонованим до неї вимогам, у результаті порушується технологія виробництва, допускаються більші втрати врожаю при збиранні. Повільно знижуються витрати ручної праці.
Прискорення темпів механізації трудомістких процесів — одне з головних соціально-економічних завдань на найближчий час. Має бути здійснити заходу щодо заміни старих машин і устаткування новими, більше продуктивними.
В одержанні максимальної кількості сільськогосподарської продукції при мінімальних витратах праці на її одиницю важливу роль грає раціональне розміщення виробництва по території країни, насамперед у тих природних зонах, де за інших рівних умов забезпечується більше висока продуктивність праці.
Важливе значення для сільськогосподарського виробництва має підвищення інтенсивності праці, що дозволяє заощадити не тільки живий і суспільну працю, але й час.
З ростом інтенсивності зростає цінність сільськогосподарської хвилини. Втрата її в гарячу пору приводить до більших втрат, які не надолужиш і годиною. Тому важливо домагатися, щоб жодна хвилина трудового часу не пропала, давала додаткову продукцію.
До числа факторів росту продуктивності праці ставиться строге дотримання трудової дисципліни. Кожний працівник зобов'язаний дотримувати технології виробництва, виконувати плани, установлені норми виробітку, дбайливо ставитися до техніки, устаткуванню й матеріальним цінностям — кормам, насінням, паливу, виконувати розпорядження керівників, строго дотримуватися правил охорони праці, дотримувати техніки безпеки.
Строге дотримання вимог дисципліни праці особливо важливо в умовах великих спеціалізованих підприємств, що функціонують в умовах кооперації, коли порушення ритму в одній ланці здатна розбудувати всю систему, обернутися величезними втратами. Надання самостійності передбачає підвищення відповідальності робітників та службовців за запізнення, прогули й інші порушення дисципліни, за брак у роботі, попиту з посадових осіб за організацію виробництва, умов праці й побуту людей.
Обов'язкова умова раціонального використання робочого часу протягом дня — науково обґрунтоване його нормування. Воно стимулює поліпшення використання трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, є важливим чинником зміцнення дисципліни. Без норм не можна правильно вирішити питання розподілу й кооперування, розміщення робочої сили й оплати праці.
Наукова організація праці передбачає застосування найбільш сучасних прийомів і методів виконання операцій, сучасних форм кооперації й поділи праці, найбільш раціональне розміщення людей у процесі виробництва. Одними з перспективних форм є впровадження групових методів роботи, використання різних форм підряду на орендних умовах і т.д.
Оренда виражає економічні відносини, при яких орендар одержує за плату в користування на певний строк в орендодавця землю, засоби виробництва й інше майно.
У колективах, що працюють на орендному підряді, вдало сполучаються особисті інтереси працівників із загальними завданнями господарства. При цьому усувається знеосібка у використанні землі, техніки, матеріальних ресурсів. Робітники, колгоспники залучаються до керування справами, беруть участь в обговоренні виробничих питань, визначають порядок оплати праці у своєму підрозділі. У таких колективах, як правило, високі трудова дисципліна, взаємна вимогливість і відповідальність за доручену справу. У них розвивається творчий характер праці, формується хазяйське відношення до народного добра.
Орендний підряд являє собою не тільки форму організації й оплати праці, але й нову демократичну систему господарювання, засновану на самоврядуванні й господарському розрахунку. Мілко групові форми підряду забезпечують ефективне використання ресурсів і госпрозрахункового доходу. Це не заміна великого виробництва дрібним, а форма зміцнення суспільного виробництва, створення на землі турботливого хазяїна, засіб проти зрівнялівки й знеосібки. Орендні відносини відкривають широкий простір для творчої діяльності працівників, створюють умови для швидкого росту продуктивності
Виняткове значення в справі підвищення продуктивності праці має матеріальна зацікавленість у результатах праці. На сільськогосподарських підприємствах оплата праці й матеріальне стимулювання повинні будуватися залежно від кількості і якості виробленої продукції, скорочення витрат на її одиницю.
Оплата праці повинна зацікавлювати працівників у кінцевих результатах виробництва.
Все більше значення для підвищення продуктивності праці поряд з матеріальним має моральне стимулювання. За трудові успіхи в розвитку сільського господарства передовики нагороджуються орденами, медалями, дипломами, відзначаються іншими формами заохочення.
В умовах безперервного зміцнення й удосконалювання матеріально-технічної бази сільського господарства важливе значення мають кваліфіковані кадри, здатні забезпечити високоефективне використання складних машин і впровадження інших досягнень науково-технічного прогресу. Підвищення кваліфікації, наприклад, механізатора з III до I класу збільшує продуктивність праці на 25-30 %.
Більшу роль у відтворенні й раціональному використанні кваліфікованої робочої сили грає поліпшення культурно-побутових умов у сільській місцевості. Закріплення людей у селі, збереження багатьох сіл пов'язані із забезпеченням їх стабільного, повнокровного розвитку, рішенням багатьох взаємозалежних питань. Невідкладною практичною справою є наближення умов життя в селі до міських, поліпшення соціальної інфраструктури. Рішення житлової проблеми повинне орієнтуватися на будівництво індивідуальних будинків з урахуванням місцевих умов, традицій, соціальних і демографічних особливостей. Дуже важливе значення має розвиток доріг і транспортних зв'язків, покликаних розширити можливості використання сільським населенням соціально-культурного потенціалу суміжних міських поселень. Поліпшення умов життя й побуту на селі вимагає чималих засобів, але вони швидко окупаються й служать забезпеченню господарств робочою силою, підвищенню зацікавленості працівників у більше продуктивному використанні ресурсів.
Зростання суспільного виробництва, підвищення ефективності й використання виробничих фондів нерозривно пов'язані з полегшенням умов праці, збереженням здоров'я й працездатності трудящих, зі зниженням виробничого травматизму й професійної захворюваності. У заходах щодо охорони праці передбачаються раціоналізація робочих місць, зниження ваги й трудомісткості робіт, устаткування й оснащення санітарно-побутових приміщень, забезпечення працівників спецодягом і спецвзуттям, благоустрій території й робочих зон. З погляду економіки служба охорони праці впливає на виробничі показники, і, насамперед на рівень продуктивності праці. Чим вище культура виробництва й благоприємні умови праці, тим вище рівень його продуктивності.
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши продуктивність праці ЗАСТ «Зоря Інгулу» та її ефективність можна зробити висновок, що підприємство за розмірами є середнім, спеціалізується на вирощуванні плодових дерев і має можливість їх самостійної переробки. Рівень рентабельності протягом 2006 й 2007 років погіршується через значну втрату врожаю основної продукції, що вагомо впливає як на саму сільськогосподарську виробничу галузь, так і й на галузь власної переробки вирощеною продукції.
Продуктивність праці по ЗАСТ “Зоря Інгулу” на одного працюючого був найкращим у 2005 році – 89,01 тис. грн., коли чисельність працівників була найменша, а продуктивність праці 2007 року складає лише 18,03 % від виробітку 2005 року, він склав 16,05 тис. грн., та хоча чисельність працівників у 2007 році збільшилась, кількість продукції, яку виготовляє один робітник зменшилась.
Продукція, яку дають сади є основною сировиною для розвитку промислової галузі на підприємстві. Так як підприємство має власний переробний консервний цех потужністю 0,5 млн. умовних банок. В цьому цеху переробляється на соки і пюре частка зібраних фруктів.
Для підвищення продуктивності праці необхідно використовувати науково-технічний прогрес, зі здійсненням всебічної інтенсифікації виробництва.
З розрахунків у третій частині, коефіцієнт детермінації свідчить, про те що вихід валової продукції залежить на 80,16% від енергозабезпеченості та фондозабезпеченості, а на 19,84% від інших не врахованих факторах.
Інтенсифікація, а отже, і підвищення фондо- і енергооснащеності праці дозволяють у першу чергу заощаджувати живу працю, знижувати його витрати. На практиці це виражається в зростанні оброблюваних площ і поголів'я тварин на працівника, у зниженні витрата праці на одиницю земельної площі й на голову худоби й т.д.
Також ЗАСТ «Зоря Інгулу» одним з основних шляхів росту продуктивності праці складається в прискоренні переходу до комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів. Хоча на придбання нової техніки потрібні кошти, але саме із її поповненням спостерігається збільшення валової продукції та комплексна механізація дозволяє різко скоротити витрати праці на одиницю продукції
Саме виконання цих пропозицій призведе до підвищення ефективності продуктивності праці, яке є одним з головних завдань, оскільки від цього залежить розвиток всіх інших галузей — зміцнення самого господарства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Господарський Кодекс України №436-IV від 16.01.2003. – К.: Атіка,2003.-2008 с.
2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге, доп. І перероблене. – К.: КНЕУ, 2002. – 624с.
3. Гайдуцький П.І. Економічні відносини підприємств АПК в умовах ринку.-Київ: Вища школа,1994.-175с.:іл.
4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-е перероб.доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.
5. Економіка сільського господарства. Підручник для вузов. / Под ред. Добрынина В.А. — М.:
6. Коволенко Н.Я. Економіка сільського господарства Курс лекций. – М., «экмос», 1999г
продолжение
--PAGE_BREAK--