Міністерство освіти і науки України Приазовський державний технічний університетМЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До курсу «Перекладацький аналіз науково-технічного тексту» на тему «Інтернаціоналізми та «фальшиві друзі перекладача» в науково-технічній літературі» (для спеціальності 7.03.05.07)Маріуполь 2005Приазовський державний технічний університет Кафедра іноземних мов та перекладуМЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До курсу «Перекладацький аналіз науково-технічного тексту» на тему «Інтернаціоналізми та «фальшиві друзі перекладача» в науково-технічній літературі» (для спеціальності 7.03.05.07)Маріуполь 2005УДК: 811.111.24 (076.5)Методичні вказівки. До курсу «Перекладацький аналіз науково-технічного тексту» на тему «Інтернаціоналізми та «фальшиві друзі перекладача» в науково-технічній літературі» (для спеціальності «Переклад») / Уклад.: Л.М. Ангарова, О.М. Васильєва; ПДТУ. – Маріуполь, 2005. – 34 с.У даних вказівках описана специфіка функціонування загальнонаукових слів та термінів, що належать до категорії інтернаціоналізмів та „фальшивих друзів перекладача”, в науково-технічних текстах та надані методичні рекомендації щодо особливостей їх перекладу. Методичні вказівки містять комплекс тренувальних вправ та додаток у вигляді переліку найбільш поширених ФДП. Дані вказівки орієнтовані на перекладачів науково-технічної літератури та спрямовані на подолання типових помилок студентів, пов’язаних із зазначеним прошарком лексики. Ними також може користуватись широке коло спеціалістів, які займаються науково-технічним перекладом.Рецензент: Є.М. Жаркова , к.ф.н., доцентУкладачі: Л.М. Ангарова., ст. викладач О.М. Васильєва, гр. ПФ-98(3)Відповідальний за випуск: зав. кафедрою Лазаренко Л.М., к.п.н., доцентЗатверджено на засіданні кафедри іноземних мов та перекладу Протокол № 16 від 13.05 2005ПЕРЕДМОВАВажлива роль, яку англійська мова відіграє на сучасному етапі як основний засіб міжнародного спілкування, поставила вчених-лінгвістів перед необхідністю звернути більше уваги на особливості її функціонування в усіх стилістичних різновидах. Характерною рисою розвитку сучасної науки є остаточне набуття англійською мовою статусу мови світової науково-технічної літератури (далі НТЛ). Унаслідок цього переклад НТЛ з англійської на українську мову вимагає від перекладача-спеціаліста високого рівня професійної майстерності, обумовленого в тому числі знанням лексичних, граматичних та стилістичних особливостей науково-технічних текстів. Знання лексичних особливостей НТЛ є необхідною умовою, оскільки при перекладі поруч з інтернаціональними словами, що певною мірою є помічниками перекладача, доволі часто трапляються провокуючі фактори тексту джерела, якими є “фальшиві друзі перекладача” (далі ФДП). Тому вивчення їх особливостей у науково-технічному перекладі саме зараз, у період становлення України на міжнародній арені та розширення її науково-технічних зв`язків з іноземними державами, грає важливу роль. Перші спроби описати лексичні інтернаціоналізми та ФДП було зроблено в кінці XIX - на початку XX століть. Проте, протягом тривалого часу цей важливий шар мовних засобів розглядали як виключно європейське явище. Лише пізніше А.Майє та В.В.Віноградов зазначили, що аналогічні слова можуть існувати не тільки в Європі. У 30-х роках XX століття було звернено увагу на соціологічний бік процесу інтернаціоналізації лексики, а також на специфіку подібних змін у галузі науково-технічної термінології (Е.Вюстер). Новий етап у розробці цієї проблеми почався з кінця 50-х років, коли було встановлено найбільш суттєві ознаки інтернаціоналізмів та ФДП. До дослідження даної проблеми звертались такі вчені, як В.В.Акуленко, Л.С.Бархударов, А.А.Бєлецький, І.К.Бєлодєд, Л.І.Борисова, Р.А.Будагов, Л.А.Булаховський, У.Вайнрайх, В.В.Виноградов, Е.Вікен, М.Н.Володіна, Є.В.Горбунов, К.Б.М.Готліб, Е.К.Дрезен, В.В.Дубчинський, А.С.Д’яков, Б.Ейнарссон, А.І.Журавльов, Т.Л.Канделакі, В.І.Карабан, В.В.Келтуяла, Т.Р.Кияк, В.М.Коміссаров, І.В.Корунець, Л.П.Крисін, В.Н.Крупнов, Л.К.Латишев, Т.А.Левицька, Т.Лер-Сплавинський, Д.С.Лотте, М.М.Маковський, Ю.С.Маслов, М.П.Муравицька, В.Л.Муравьов, І.А.Носенко, В.І.Перебійніс, Я.І.Рецкер, Е.Ф.Скороходько, Ю.С.Степанов, А.В.Федоров, Л.А.Філатова, Е.Хауген, Н.А.Читаліна, О.Б.Шахрай, О.Д.Швейцер, Н.В.Юшманов та ін. Отже, з одного боку, цю проблему протягом тривалого часу розглядало багато вчених-лінгвістів. А з другого - вона досліджена ще неповністю, оскільки вчені ще не дійшли згоди щодо термінології для описання даного лексичного явища та класифікації ФДП.ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИД.Е.Розенталь та М.А.Теленкова у „Словнику-довіднику лінгвістичних термінів” пишуть: „Інтернаціоналізми – це слова загального походження, що існують у багатьох мовах з одним і тим же значенням, але зазвичай оформляються відповідно до фонетичних та морфологічних принципів даної мови.” [10, с.225] Цей особливий прошарок слів позначає поняття у сфері суспільного та політичного життя, науки, техніки, культури та ін.: atom - атом, proton - протон, diameter - діаметрr і т.д. Для позначення даного явища існують і авторські утворення, як-от: регіоналізми, інтерлінгвізми, інтероніми, міжмовні аналогізми ін. Від простого запозичення інтернаціоналізм відрізняється тим, що будь-який елемент може називатись інтернаціональним тільки тоді, коли він зустрічається принаймні в трьох неспоріднених мовах. Інтернаціоналізми слід також відрізняти від екзотизмів, які означають явища, що не мають місця в житті мови-реципієнта (культурні реалії). Необхідно пом`ятати, що інтернаціоналізми - синхронічна категорія, яка виявляється лише у випадку стикання та зіставлення мов. Водночас важлива особливість інтернаціоналізмів – їх векторний характер: те чи інше слово може бути визнане міжнародним тільки з точки зору конкретної мови. Можна говорити про інтернаціоналізацію синтаксичних конструкцій, елементи інтернаціонального в стилістиці та ін. Але В.В.Акуленко зауважує, що в мовознавстві інтернаціоналізмами слід називати не всі прояви інтернаціонального в мовах, а лише найбільш важливі форми міжмовної спільності в лексиці. Інтернаціоналізми набувають надзвичайно важливого значення в ситуаціях мовного контакту: штучного (в умовах вивчення іноземної мови в навчальному закладі та при перекладі з однієї мови на іншу) та природного (при вивченні іноземної мови шляхом безпосереднього спілкування з її носіями). Вони значно полегшують вивчення другої мови, сприяючи здоланню мовних бар`єрів. Виникнення та поширення інтернаціоналізмів у словниковому складі мови сприяє її більш ефективному використанню в процесах міжнародного обміну інформацією. У більшості мов фонд інтернаціоналізмів несе значне функціональне навантаження. Його засобами значною мірою обслуговується сфера науково-технічної та суспільно-політичної термінології. Із сфери професійного спілкування багато інтернаціоналізмів переходить до побутової мови.Розпізнавання лексичних інтернаціоналізмів у тексті, на думку І.В.Корунця, не представляє труднощів. При цьому важливою як для розпізнавання, так і для перекладу будь-якого інтернаціоналізму є коренева морфема. Отже міжмовний характер слова мовою джерела вважається повністю збереженим, тільки якщо кореневу морфему можна передати мовою перекладу. Таким чином, складні слова, які утворено з міжмовного та звичайного коренів (coal-gas – кам’яновугільний газ), є, за І.В.Корунцем, частковими інтернаціоналізмами.Основним джерелом виникнення інтернаціоналізмів широкого розповсюдження є запозичення. Із ходом історичного життя народу можуть запозичуватися нові предмети та поняття, назви яких не вигадують, а також запозичують. Терміни при цьому можуть переноситися без значних змін (blooming – блюмінг, modem – модем). Відмічають багато випадків, коли слово запозичують для старого поняття, для якого в мові вже є власне слово або описовий зворот (cracking - розщеплення і крекінг, deiterium - дейтерій і важкий водень). Крім того не рідкі випадки використання іншомовних слів для найменування нового поняття, утвореного в рідній мові. Головна причина подібних запозичень у термінології – вимоги до точності терміна, з одного боку, та його практичної краткості, з іншого.Уже в середині XIX ст. було помічено, що технічна мова в тій формі, в якій вона існувала, далека від необхідної точності. Передусім необхідно було стандартизувати поняття, для понять необхідні умовні позначення, а зручніше за все будь-яке умовне позначення втілюється в слові – терміні. Зважте на те, що термін не має природного лексичного значення, воно йому більш чи менш вільно приписано; значення ж слова – результат культурно-історичних процесів, дії внутрішніх законів розвитку лексики як системи. Саме тому в якості терміна віддають перевагу іншомовному слову, оскільки воно позбавлене образності, не викликає додаткових асоціацій і таким чином виявляється більш чистим символом, ніж слово рідної мови. На думку В.В.Акуленка, не слід будь що боротись за чистоту мови. При можливості вибирати між двома синонімами, що мають однакові достоїнства, слід віддавати перевагу тому, яке має схожі форми в інших мовах. Так англ. tube в електротехніці має перевагу перед valve, оскільки перше відповідає фр. tube electronique, іт. tubo electronico, ісп. tubo electronico. Якщо ж інтернаціональний термін сприймається в якій-небудь мові як іноземний елемент, його бажано вводити поруч з національним терміном: укр. ротор поруч з двигун. У випадках, коли „своє” та „чуже” слова співіснують, вони є, по суті, абсолютними синонімами, проте науковим терміном є лише останнє, тоді як перше вживається в основному у повсякденному мовленні. Цілком унікальну роль грають терміни греко-латинського походження. Вони особливо авторитетні і тому, що властиві всім світовим мовам, і тому, що за ними стоять найбільш розроблені й уточнені системи понять та дефініцій. У цьому сенсі вони ідеальні терміни. І.К.Бєлодед зауважує, що кожна мова розвивається у своїх власних специфічних умовах і запозичує певну кількість інтернаціональних термінів для задоволення певних потреб у номінації того чи іншого поняття. При цьому носії різних мов звертають увагу на різні семантичні ознаки форми, яку вони засвоюють. Крім того, потрапляючи до сфери живої мови міжнародний термін неминуче підлягає впливу національної культури, сприймає семантику, що йде від неї, з часом перестає сприйматися як чужий, іноземний елемент і в подальшому підпорядковується всім законам розвитку лексики даної мови, змінюючи значення або поступово додаючи до первинної сукупності семантичних доль нові одиниці. Таким чином, інтернаціональні терміни зовсім не повністю інтернаціональні з точки зору їх семантики. Національна специфіка термінів виявляється в їх написанні, звучанні, членуванні, морфемному складі, словотворчій структурі, моделях сполучування слів. Це принципово відрізняє інтернаціональні терміни від неналежних національним мовам елементів та систем позначень деяких наук: символи хімії, математики, фізики є спільними для багатьох мов вкрапленнями в писемну мову; при усній реалізації вони завжди набувають національної специфіки.Існує кілька принципів класифікації інтернаціональних елементів. На думку В.В.Акуленка, в інтернаціоналізмів завжди буває ідентичним або подібним лексичне значення, тоді як схожість форм може базуватися на трьох, двох чи одній з зазначених нижче ознак: звучанні, написанні та „внутрішній формі” (мотивації). Це дає сім теоретично можливих варіантів за способом запозичення, які можна наочно представити у вигляді таблиці (Табл. 1):Таблиця 1. Класифікація інтернаціоналізмів Тип Значення Усна форма Письмова форма Мотивація 1 + + + + 2 + + + - 3 + + - + 4 + - + + 5 + + - - 6 + - + - 7 + - - + В українській та англійській мовах трапляються інтернаціоналізми переважно перших двох типів: 1) укр. деформація, англ. deformation, де крім спільного значення та тієї чи іншої схожості звучання й написання є й спільна мотивація – „порушення форми”; 2) укр. анод, англ. аnode, де схожі тільки значення та звучання (написання) елементів. Необхідно нагадати, що обов`язковою умовою для визнання слів, що співставляються, інтернаціональними є ідентичність або подібність їх семантики. При цьому основною рисою лексичних інтернаціоналізмів є їх лексична ідентичність/подібність у мові джерела та в мові перекладу як на рівні мови, так і на рівні мовлення. За вибором джерела запозичення інтернаціоналізми діляться залежно від етимології на інтернаціоналізми класичного походження (з мертвих мов – латини, грецької, санскриту і т.д.) та інтернаціоналізми національного походження (з живих мов).Щодо перекладу інтернаціоналізмів, І.В.Корунець виділяє такі способи: буквений переклад (транслітерація), транскрибування, практичне транскрибування, описовий переклад та переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами. У процесі перекладу інтернаціоналізімів на рівні як мови, так і мовлення до уваги треба брати кілька факторів: будову, джерело походження, звукову та орфографічну форму інтернаціоналізмів в обох мовах. Крім того, іноді переклад може залежати від встановленого стереотипу, згідно з яким інтернаціоналізм було запозичено в мові перекладу. Транслітерація Мовна форма усіх складових частин інтернаціоналізмів значно частіше передається в тих словах, що походять із мови, чия орфографічна система основана на фонетичних законах. Отже адекватність буквеного перекладу з таких мов, як латина, грецька, українська, італійська, частково російська та іспанська буде більшою, ніж з англійської або французької. В англійській та українській мовах є багато інтернаціоналізмів, перекладених шляхом транслітерації:electron - електрон,formula – формула. Переклад шляхом транслітерації не слід вважати механічним заміщенням кожної літери слова мовою джерела відповідною літерою мови перекладу. У багатьох випадках літера може додаватись, або випускатись, якщо вона не повністю відповідає звуковій або орфографічній системі мови перекладу:dynamics - динаміка,system – система. Транскрибування Багато інтернаціоналізмів можна адекватно передати мовою перекладу на основі їх звукової форми. Такий спосіб перекладу, який називають транскрибуванням, забезпечує передачу лексичного значення багатьох інтернаціоналізмів, які походять з англійської, французької та деяких інших мов, в основу орфографічної системи яких покладено історичний або етимологічний принцип:bloom –блюм,computer - комп`ютер.^ Практичне транскрибування Усі мови запозичують інтернаціоналізми згідно з власними історично встановленими традиціями. У результаті будь-який інтернаціоналізм, з якої б мови він не походив і незалежно від мови джерела, з якої його перекладають, матиме одну й ту саму мовну форму та будову в мові перекладу. Отже, будь то англ. bankraptcy, нім. Bankerott або фр. banqueroute воно завжди залишатиметься банкрутством в українській. Такий спосіб перекладу інтернаціоналізмів І.В.Корунець називає практичним транскрибуванням. При перекладі шляхом практичного транскрибування прикметники, прислівники та дієслова часто додають в українському варіанті дериваційні або флективні афікси:condenser - конденсатор,automatic - автоматичний. Проте, деякі інтернаціоналізми мають в англійській мові більш складну будову, ніж в українській: analysis – аналіз.^ Описовий переклад Значення багатьох інтернаціоналізмів неможливо передати одним словом, тому в такому випадку застосовують описовий переклад. Це можна зробити двома дещо різними шляхами: - мовна форма слова мовою джерела може бути збережена як основний складовий елемент словосполучення чи речення мовою перекладу:energize - збуджувати енергію; - мовну форму інтернаціоналізма не збережено або неможливо зберегти в мові перекладу. Це буває, якщо інтернаціоналізм мовою перекладу не запозичено. Таким чином, іменник robot є інтернаціоналізмом у багатьох європейських мовах, проте утворений від нього прикметник robotic незрозумілий для українців. Його перекладають описово:robotic - схожий на робота.^ Переклад шляхом заміни інтернаціоналізмів синонімами Інтернаціоналізми мови джерела в процесі перекладу можна заміняти синонімами мови перекладу. Такі заміни найчастіше трапляються в ширшому контексті, хоча іноді цей спосіб можна застосувати і на рівні мови:diagram - схема,phase – період.^ Переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами Переклад інтернаціоналізмів, що є складними словами виконують згідно з мовною формою та будовою їх складових елементів. Отже, слова даного типу можна перекласти наступними способами: - складним словом з тими ж міжмовними коренями, що й в мові джерела:gas-meter - газометр,radio-active - радіоактивний; - словосполученням, яке складається з тих же частин, що й складне слово в мові джерела:gas-collector - газовий колектор,radio-active element - радіоактивний елемент. Інтернаціоналізми грають певну позитивну роль при перекладі. Особливо легко реалізуючись в якості загальних „буквальних” еквівалентів на першому етапі перекладу, вони лягають в основу більш вдалих перекладних еквівалентів, допомагаючи перекладачеві навіть у тому випадку, якщо не зберігаються в кінцевому варіанті. Increasing the capacity of existing furnaces is much cheaper than building a new furnace if reheating of longer slabs is not needed. Якщо не виникає необхідності в повторному нагріванні більш довгих слябів, збільшити продуктивність уже існуючих печей коштує набагато дешевше, ніж побудувати нову піч. Sintering may be defined as a process in which iron-bearing materials of a fine particle size are converted into coarse agglomerates by partial fusion. Спікання можна визначити як процес, в ході якого залізовмісні матеріали з дрібних часток перетворюють на великі агломерати шляхом часткового розплавлення. „^ ФАЛЬШИВІ ДРУЗІ ПЕРЕКЛАДАЧА”Слова, які асоціюються або ототожнюються в мові джерела та в мові перекладу у зв`язку з подібністю в плані вираження, а в плані змісту або за вживанням неповністю відповідають або навіть повністю не відповідають одне одному, отримали у французькому мовознавстві назву „faux amis du traducteur” – „фальшиві (хибні) друзі перекладача”. Цей термін закріпився в англійському („translator`s false friends”), а також українському і російському мовознавстві. Перед паралельно вживаними назвами фр. traquenards, англ. language traps (мовні пастки), англ. misleading words of foreign origin, нім. irreführende Fremdwörter (іноземні слова, що вводять в оману) та англ. deceptive cognates (когнати, що обманюють) термін ФДП має ту перевагу, що дозволяє описати всі слова даного типу, не обмежуючись поодинокими випадками. В широкому сенсі ФДП є проявом психолінгвістичного змішання мов, а саме - інтерференції, тобто уподібнення в мовній свідомості нерідної мови строю рідної, часткового ототожнення і змішання двох мовних систем, що веде до помилок у мовленні іноді на одній, а іноді на обох мовах.Історично ФДП є результатом взаємного впливу мов, або виникають в результаті випадкових збігів. Загальна кількість ФДП та роль кожного з можливих джерел в їх виникненні виявляються різними для кожної конкретної пари мов, залежно від їх генетичних та історичних зв`язків. В англійській та українській мовах слова такого типу нараховують кілька тисяч і в більшості випадків становлять прямі чи опосередковані запозичення із спільного джерела. Часто це інтернаціональна чи псевдоінтернаціональна лексика чи паралельні утворення від таких запозичень. Значно менше представлені результати власне українсько-англійських контактів: слова англійського походження в українській мові та українського походження в англійській. І.В.Корунець зазначає, що, стикаючись з ФДП в англійській та українській мовах, ми найчастіше маємо справу з багатозначними словами, які є характерною рисою сучасної англійської мови і менш властиві українській: сonductor кондуктор, -- інтернаціоналізм проводник (ел.), псевдоінтернаціоналізми диригент, керівник, провід, дріт, громовідвід. Як видно, з 6 слів лише одно має спільну мовну форму й лексичне значення в українській і англійській мовах (conductor - кондуктор). Усі інші значення, виражені англійським conductor, мають різні мовні форми в українській мові. Той факт, що часто подібні англійські слова характеризуються більш розгалуженою семантичною структурою, ніж відповідні українські слова, має важливі наслідки для перекладацької практики: переклад міжмовних омонімів з англійської мови на українську приховує в собі більше можливостей помилок, ніж переклад таких слів з української на англійську. Укладач словника ФДП В.В.Акуленко нагадує, що багато з них пов`язано із специфікою використання англійських слів у різних англомовних країнах. Наприклад, термін gasoline у Великій Британії позначає газолін, а в США - бензин. Серед причин виникнення ФДП у сфері науково-технічної термінології Е.Ф.Скороходько визначає основні: використання однакових слів у різних мовах при у творенні термінів шляхом переносу назви; асоціації первинного значення зі схожими ознаками різних об’єктів термінування; надання переваги в різних мовах різним сторонам змістової структури міжнародних термінів. Д.С.Лотте виділяє такі причини: 1) надання слову технічної визначеності; 2) звуження значення (перенос терміна з родового поняття на видове); 3) розширення значення; 4) зміщення значення за аналогією; 5) перенос терміна за зовнішньою аналогією.Перш ніж перейти до перекладу ФДП, слід звернути увагу на те, що важливу роль при цьому відіграє їх класифікація згідно з розбіжностями в мові джерела та мові перекладу. Розбіжності в парах ФДП можуть стосуватись предметно-логічного змісту, реалій, стилістичних характеристик та лексичної сполучуваності. На практиці всі ці розбіжності часто переплітаються. У розбіжностях предметно-логічного змісту слів мовою джерела та мовою перекладу виявляється своєрідність класифікації явищ, властивостей об`єктивного світу, характерних для семантики цих мов. Англійське revolution - революція в техніці набуває значення обертання. Розбіжності в предметно-логічному змісті часто пов`язані з розбіжностями в житті народу. В такому разі потрібні коментарі про реалії. Наприклад, англ. academy позначає: 1) спеціальні школи для дорослих; 2) навчальні заклади, які займають проміжне положення між середньою та вищою школою. Тому українські вузи краще називати colleges. Необхідно брати до уваги і розбіжності стилістичних характеристик ФДП. Наприклад, англ. phenomenon (явище) є стилістично нейтральним, а укр. феномен є емоційно забарвленим і позначає надзвичайне явище. Значні труднощі при перекладі викликають розбіжності лексичної сполучуваності слів. Наприклад, industry - індустрія співпадають за значенням, але перше не завжди перекладається другим. Якщо легка, машинобудівна індустрія чи промисловість звучать однаково вірно, згідно з нормами українського слововживання можна говорити тільки про автомобільну, нафтову, енергетичну промисловість. В історично тісно взаємозв'язаних мовах головні значення слів частіше за все співпадають, а національна специфіка виявляється серед вторинних, часто фразеологічно або граматично зв'язаних, стилістично й емоційно забарвлених значень.Як зазначалося раніше, різні вчені, що досліджували проблему ФДП, пропонують різну їх класифікацію. Загалом усі ФДП умовно можна поділити на наступні групи: 1) повні псевдоінтернаціоналізми – тип ФДП, до якого належать слова мови джерела, подібні за звуковою, або орфографічною формою до слів мови перекладу, але цілком відмінні від них за лексичним значенням:data - дані (а не дата),matrass - колба (а не матрац); 2) часткові псевдоінтернаціоналізми (напівінтернаціоналізми) – слова в мові джерела і в мові перекладу, що в одній й тій самій формі можуть бути як інтернаціоналізмами, так і ФДП:operation - операція і робота, дія,technique - техніка і метод, спосіб. В даній групі виділяють такі підгрупи: а) слово мови джерела співпадає із словом мови перекладу не в усіх значеннях, а лише в одному. Англ. instrument має значно ширше значення ніж укр. інструмент і може позначати знаряддя, прилад, агрегат.; б) у слова мовою перекладу є значення, якого немає у слова мовою джерела. Слово фокус має в українській 2 значення: точка, в якій предмет при розгляданні його крізь оптичний прилад має найчіткіший обрис і магія як вид розваг. Англ. focus вживають тільки на позначення першого поняття, а для другого значення українського слова вживається англ. conjure; в) і слово мови джерела, і слово мови перекладу мають інші значення, крім тих, що співпадають. Укр. кореспонденція, крім спільного з англ. correspondence значенням лист, має значення замітка в газеті про поточні події, якого немає в англійського слова. У свою чергу, correspondence має своє додаткове значення - відповідність, відношення, аналогія; 3) лексиколізовані форми множини окремих слів, які мають значення, відмінні від форм однини:industry - промисловість, industries - галузі промисловост,work- робота, works – завод; 4) пароніми – слова, неповністю подібні за формою, але які можуть викликати в більшості чи меншості осіб фальшиві асоціації та їх ототожнення, незважаючи на розбіжності їх значень:affect – впливати, effect –здійснювати;current –струм, currant – смородина. Перекладач може прийняти певне слово за його паронім і таким чином буде перекладати останній, а не те слово, яке потрібно. Таке помилково вибране слово називають малопропізмом. 5) ФДП, що становлять назви одиниць виміру, співзвучні в мовах джерела і перекладу, але різні за позначеною кількістю:ton(ne) – брит. довга тонна (1016 кг); ам. коротка тонна (907,2 кг); метрична тонна (1000 кг). Цілком відмінну класифікацію ФДП пропонують Е.Ф.Скороходько (залежно від походження) та Р.А.Будагов. Зв’язок між інтернаціоналізмами та ФДП А.С.Д’яков пропонує зобразити у вигляді схеми (Табл. 2):Таблиця 2. Зв’язок між інтернаціоналізмами та ФДП лексичні паралелі інтернаціоналізми псевдоінтернаціоналізми (міжмовні омоніми та пароніми) повні часткові „фальшиві друзі перекладача” Розподіл ФДП за частинами мови різний для кожної пари мов. В українській та англійській мовах ФДП трапляються в межах 4 частин мови: іменників, прикметників, прислівників та дієслів. У більшості випадків у ролі ФДП виступають не поодинокі слова, а всі представники відповідних словникових гнізд. Більшість ФДП в обох мовах належать до однієї частини мови (to control і контролювати є дієсловами), однак існують ФДП, які належать до різних частин мови (graphic - графічний і графік).При перекладі НТЛ ФДП не тільки особливо часто дезорієнтують людей, які ще погано володіють мовою, але часом можуть вводити в оману й спеціаліста-філолога. Якщо перекладач стикається в тексті оригіналу зі словом, подібним за формою певному українському слову, це має бути йому попередженням уважніше поставитись до аналізу англійського слова з тим, щоб не припуститись помилки через неврахування всіх його значень. Наслідком неуважного ставлення до перекладу ФДП може бути невиправдане семантичне калькування, порушення норм лексичної сполучуваності, стилістична неадекватність при перекладі на рідну мову та перекручення значення слова, що перекладається. Це твердження може проілюструвати такий приклад: Оригінал Буквальний переклад Еквівалентний переклад However, commercial production proved what the opponents of the new technique called in adequate. Проте комерційна продукція виявилась, як стверджували опоненти нової техніки, неадекватною. Проте промислове виробництво виявилось, як стверджували противники нового метода, недостатнім. З семантичної точки зору найчастіше вводять в оману ФДП, які можуть опинитися в подібних контекстах. Слова, що збігаються цілком випадково і не трапляються в однакових контекстах (типу англ. bar — болванка і укр. бар) майже не викликають фальшивих асоціацій. ФДП, на відміну від справжніх інтернаціоналізмів, перекладають не шляхом транскодування (транслітерації чи транскрибування), а шляхом пошуку словникових відповідників. Однозначні ФДП мають тільки один перекладний еквівалент (однозначний еквівалент):billet - заготовка,transformer - трансформатор. Багатозначні ФДП мають кілька перекладних еквівалентів, залежно від кількості лексичних значень (лексико-семантичних варіантів). Такі слова перекладають шляхом пошуку в словнику варіантних відповідників. У даному випадку перекладач вирішує завдання вибору одного адекватного в даному контексті варіантного відповідника слова оригінала з кількох, поданих у словнику. Для правильного перекладу необхідно точно визначити лексико-семантичний варіант слова (тобто в якому саме значенні його вжито). Це роблять на підставі інформації про тематику (предметну сферу) тексту і речення, яке перекладається, характер відповідності змісту речення, в якому вжито дане слово-ФДП, змісту всього тексту та семантичну узгодженість лексичних елементів даного речення. Наприклад, необхідно перекласти термін geometry в наступному реченні:^ Variable geometry wings constituted the main feature of the MIG-23, which appeared in 1967 and could attain Mach 3. Цей термін має такі словникові варіантні відповідники: 1) геометрія, 2) конфігурація, форма, 3) формат, 4) (геометричні) розміри, 5) параметри технології. Тематика тексту, в якому вжито термін, - будова літака МІГ-23, зміст речення стосується побудови крила літака, аналіз семантики лексичних елементів речення свідчить про те, що йдеться про особливості будови крила, а остаточно допомагає визначити значення цього терміну його лівостороння сполучуваність з терміном variable - змінний. Отже, спираючись на аналіз контекстуальних покажчиків терміну geometry, доходимо висновку, що він має значення конфігурація. Тоді переклад наведеного речення буде таким:^ Головною особливість літака МІГ-23, що з`явився в 1967 році і міг розвинути швидкість 3 махи, були крила змінної конфігурації. Іноді лексичне значення полісемічного слова-ФДП можна встановити на рівні словосполучення:specific cause – специфічна причина,specific gravity – питома вага. Досвідчений перекладач зазвичай або добре знає всі випадки ФДП, або ж свідомий того, що слова мови джерела певної форми приховують небезпеку неправильного перекладу через оманливу подібність до певних слів мови перекладу, і тому звертається до контексту вживання або перекладних словників для уточнення їх значень. Менш досвідчені перекладачі, особливо через брак часу або небажання звернутися до словників для перевірки своїх здогадок стосовно перекладу того чи іншого слова, більше ризикують неадекватно перекласти слово-ФДП.Особливий інтерес представляють спеціальні значення загальновживаних слів-інтернаціоналізмів, яких вони набувають при вживанні в НТЛ. Останнім часом в англійських, а особливо в американських періодичних виданнях, науково-технічних журналах та в неперіодичній літературі стали все більше виявлятися нові значення загальновживаних слів. Останні набувають більш спеціалізовані загальнонаукові, загальнотехнічні та термінологічні значення в терміносистемах різних галузей науки та техніки (іншими словами, відбувається процес термінологізаціі загальновживаної лексики). Нові значення загальновживаних слів виникають головним чином у таких галузях науки і техніки, як космонавтика, ракетна техніка, авіація, автоматика, електроніка та обчислювальна техніка, і відображають нові процеси та явища в даних галузях. З тих галузей, де вони виникають, ці слова переходять в інші галузі науки та техніки. Подібні процеси відбуваються в тому числі із загальновживаними словами-інтернаціоналізмами. Однак, через те, що в НТЛ вони набувають нових значень, що не є інтернаціональними і навіть можуть призводити до серйозних помилок при перекладі, у НТЛ дані слова перетворюються на ФДП. Наприклад:symptoms - ознаки,proposal - вирішення, запропонована ідея,candidate - варіант; тип, вид; засіб. Іноді перекладні словники (оскільки вони описують або загальновживану лексику, або ж тільки термінологію) навіть не фіксують загальнонаукові значення таких слів, що робить їх переклад особливо складним.Остаточно позбутися ФДП неможливо, але стосовно побудови та стандартизації нових термінів зробити це цілком реально. На даний момент цією роботою займається ряд міжнародних організацій.^ ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИВправа 1. Перекладіть речення англійською мовою, визначаючи в тексті інтернаціоналізми. Вкажіть спосіб їх перекладу. 1. Крім того, безперервний аналіз відхідних газів, заснований на моделях процесу розплавлення, значно підвищує продуктивність електродугової печі. 2. Можливо, до деформації призводять різні умови в прокатному стані та лабораторії. 3. У чорній металургії важливі матеріали для агломерації складаються з суміші залізовмісного дрібняку, флюсів та твердого пального. 4. Теплообмін між шлаком та розплавленим металом у доменній печі відбувається шляхом провідності та конвекції. 5. Таким чином шлак із загрузочного ковша необхідно видаляти якомога ретельніше ще до загрузки чавуну в конвертер.Вправа 2. Перекладіть речення українською мовою, визначаючи в тексті інтернаціоналізми. Вкажіть спосіб їх перекладу. 1. Wear through chemical reactions is influenced mainly by the choice of raw materials such as sinter, fused magnesia and flaky graphite. 2. A pilot reheating furnace incorporating electric heating and conventional burners has been tested in Sweden and shows promising improvement in capacity. 3. The reaction rate controlling factor is the removal of the carbon atoms at the phase boundary. 4. The attempt to reduce damage from corrosion has resulted in the increased use of coated sheet steels, in particular galvanized steel. 5. Malleable cast iron much more ductile and tough than either white or grey, gets its name from the deformation this iron may undergo without fracturing. 6. Using ferrous scrap to produce new steel lowers a variety of steelmaking costs and reduces the amount of energy used in the process by as much as 75 per cent. 7. Around the turn of the century steel producers began using furnaces that could make steel from leftover scrap instead of using traditional raw material alone.Вправа 3. Перекладіть речення українською мовою, звертаючи особливу увагу на ФДП. Вкажіть, до якої групи вони належать. 1. A rapid progress continues in connection with the automation of machining and other operation involved in the manufacture of component parts for products of many types. 2. A range of direct smelting process are being developed around the world to address these issues. 3. The first commercial-scale COREX plant was built for ISCOR in South Africa during 1985 through 1987 by Voest-Alpine Industrieanlagenbau. 4. Whenever industrial equipment and especially moving machinery is used minimizing the risk of accidents is critical. 5. When I analyzed the data, I found dramatic results. 6. Equipment and practices now regarded as "standard operation procedure" in furnaces and plants are the result of design and engineering concepts that Woodings pioneered. 7. He speculated that the strange lines created by cold work represented a martensitic transformation, since the alloy become harder and magnetic. 8. The comparatively advanced technique of hardening iron weapons by heat treatment was known to the Greeks about 1000 B.C. 9. A full-size instrument based on a new design would be a million times more powerful than today's observatories, the researches said. 10. The cooperative efforts of CRA and Midrex in the early 1990s led to the construction of a 105-tonne per day pilot plant in Australia. 11. The model for the simulation is drawn from data collected from one of the reheating furnaces on the Danish Steel Works Ltd. 12. When the armature of a motor rotates, the conductors cut the magnetic field and an electromotive force is produced in them just as it is in the case of a generator. 13. For this reason increasing attention is directed to the possibilities of fully- or partly-automatic assembly as a means of raising productivity and obtaining additional savings. 14. The MP40 system helps control uniformity of slabs, billets, blooms, bars by measuring edge-to-edge temperature. 15. This results in the evolution of carbon monoxide (CO) and hydrogen (H2) from the bath. 16. There are various types of forging, stamping and pressing machines, each type designed for specific purpose. 17. The history and resolution of steel hardening is covered brilliantly in Morris Cohen's 1962 Howe lecture. 18. Petrol engines can be run at the