МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра процесів і апаратів харчовихвиробництв та технології консервування
Розрахунково – пояснювальназаписка
до курсового проекту на тему
«Проект теплообмінногоапарата типу «труба в трубі»»
Виконала:
студентка гр. ТЦММ –ІІІ – 5
Оришко Ю.В.
Керівник проекту:
Деменюк О.М.
Київ НУХТ 2008
Вступ
Теплообміномназивається процес передачі теплоти від одного тіла до іншого. Необхідною ідостатньою умовою для теплообміну є різниця температур між цими тілами. Міроютеплообміну вважають кількість переданої теплоти.
Існує три способипередачі теплоти: теплопровідність, конвекція і випромінювання.
Теплопровідністюназивають явище перенесення теплової енергії безпосереднім контактом міжчастинами тіла.
Конвекцією називаютьпроцес поширення теплоти внаслідок руху рідини або газу. Розрізняють два видиконвекції: природна конвекція, виникає внаслідок різниці густин нагрітих іхолодних частинок рідини, тобто під дією внутрішніх сил та вимушену, коли рухрідини виникає під дією зовнішніх сил (насоса, вентилятора).
Випромінюваннямназивається процес передачі теплоти від одного тіла до іншого поширенням електромагнітниххвиль у просторі між цими тілами.
Тепловіддачеюназивають процес теплообміну між двома елементами одне з яких тверда стінка(тіло), а інше тверде або газоподібне середовище, що її омиває.
Теплопередачеюназивають процес теплообміну між двома середовищами, розділеними твердоюперегородкою.
1. Описпроектованого апарату
Теплообмінниктипу «труба в трубі» належить до поверхневих. В таких теплообмінниках обидва теплоносіївідокремлені один від одного твердою стінкою, яка бере участь в процесітеплообміну й утворює так звану поверхню теплообміну (поверхню нагріву).
Теплообмінниктипу «труба в трубі» належить також до рекуперативних. В ньому один бік поверхні теплообмінувесь час омиває гарячий теплоносій, а другий – холодний. Теплота від одноготеплоносія до другого передається крізь стінку з теплопровідного матеріалу, щоїх розділяє. Напрямок теплового процесу в стінці лишається незмінним.
Теплообмінниктипу «труба в трубі» належить до протитечій них, тобто обидва теплоносіїрухаються в протилежних напрямках назустріч один одному.
Теплообмінниктипу «труба в трубі» складається з кількох послідовно з`єднаних елементів, утворених двомаконцентрично розміщеними трубами. Один теплоносій рухається у внутрішніхтрубах, а другий – у кільцевому зазорі між внутрішніми і зовнішніми трубами.Внутрішні труби окремих елементів з`єднані послідовно колінами, а зовнішні патрубками. Завдяки невеликомупоперечному перерізу в теплообмінниках «труба в трубі» досягають високихшвидкостей руху теплоносіїв і високої інтенсивності теплообміну. Проте цітеплообмінники дуже громіздкі та металомісткі. Тому їх використовують лише прималих об`ємних витратах теплоносія інезначних поверхнях теплообміну.
При значних кількосях теплоносіїв теплообмінник складають з декількох паралельних секцій,що приєднуються до загальних колекторів.
Переваги теплообмінників «труба в трубі»:
— високий коефіцієнт теплопередачі в наслідок великої швидкості обохтеплоносіїв;
— простота виготовлення.
Недоліки цих теплообмінників:
-громіздкість;
— висока вартість зважаючи на велику витрату металу на зовнішні труби,що не беруть участь в теплообміні;
— трудність очищення міжтрубного простору.
2. Місце іпризначення проектованого апарата в технологічній схемі
Теплообмінниктипу «труба в трубі» використовується в процесі згущення продуктів, що єпідготовчим етапом перед висушуванням бульйону.
Процесзгущення протікає наступним чином:
Бульйонвсмоктується у вирівнюючий бак 1 і з нього насосом 22 подається через фільтри21 в теплообмінник типу «труба в трубі» 3.
Із теплообмінниканагрітий бульйон подається в паровідділювач 4 циклонного типу. Звільнений відвторинної пари бульйон стікає по скляному трубопроводі до насосу 18, якимнаправляється на рециркуляцію у вирівнюючий бак 1. Визначений рівень рідини впаровідділювачі автоматично піддержується регулятором 9.
Шляхомрегулювання кількості напрямленого на рециркуляцію згущуваного продукту задопомогою клапана 20, а також подачі сировини встановлюється режим випарювання.Після цього згущений бульйон починають відкачувати із апарата продуктовимнасосом 19.
Вторинна пара ізпаровідділювача потрапляє в горизонтальний поверхневий конденсатор 7, сумішохолодженої води і конденсату відкачується насосом 13. Вакуум в системіпідтримується за допомогою двохступінчатого вакуум-насоса 8. Існує прилад 11для приготування гарячої води, яка використовується для нагрівання бульйону в теплообміннику,насос для гарячої води 17, вирівнюючий бак 15 і трубопровід для рециркуляціїгарячої води через клапан 12.
Речовини які берутьучасть у процесі теплообміну, називають теплоносіями. Речовину з вищоютемпературою називають гарячим теплоносієм, речовину з нижчою температуроюхолодним.
Як гарячітеплоносії в харчовій промисловості використовуються водяна пара, гаряча вода,нагріте повітря, димові гази і гарячі мінеральні масла, а як холодні – воду,повітря, ропу(розсіл), аміак і фенол.
3. Вихіднідані
Продуктивністьапарата G = 1,6 кг/с
Температура води:
на вході в апаратt1п = 90 ºС на виході із апарата t1к = 40 ºС
Температура бульйону:
на вході в апаратt2п = 10 ºС на виході ізапарата t2к = 80 ºС
Швидкість рухубульйону w2 = 1,1 м/с
Швидкість рухуводи w1 = 1,2 м/с
Довжина трубиодного змієвика l1 = 7 м
Товщина стінки δ= 0,002 м
Матеріал труб нержавіючасталь
Коефіцієнт теплопровідностіматеріалу λст = 17,5 Вт/(м·К)
Ціна 1 м2 поверхнітеплообміну апарату СF = 1000 грн / м2
Річна частинаамортизаційних відрахувань а = 0,08 %
Кількість годинроботи теплообмінника в році τ = 5460 год
Ціна 1 кВт·год електроенергіїСЕ = 0,6 грн/(кВт·год)
3.1 Тепловийрозрахунок
Визначеннясередньої різниці температур
Δtм = t1п — t2к = 90 – 80 = 10ºС
Δtб / Δtм = 30 / 10 = 3, оскільки 3 > 2, то
Δtср = (Δtб — Δtм) / ln (Δtб / Δtм ) = 20 / ln 3 = 20 / 1,0986 = 18,2ºС
Визначеннясередньої температури води
t1ср = (t1п + t1к)/2 =(90+40)/2 = 65ºС
Визначеннясередньої температури бульйону
t2ср = (t2п + t2к)/2 =(10+80)/2 = 45ºС
Визначеннятеплового навантаження апарата
Q = Q1= х Q2 ,
де х = 1,02…1,05– коефіцієнт, що враховує теплові втрати.
Q2 = хG2 с2(t2к — t2п) ,
де с2 –теплоємність бульйону при температурі 45ºС.
с2 = 3,998кДж/(кг· К)
Q2 =1,05 · 1,6 · 3,998 · (80 – 10) = 470,16 кВт
Рівняннятеплового балансу має вигляд:
G1 с1(t1п — t1к) = х G2 с2(t2к — t2п)
Визначаємовитрати води на підігрів бульйону
G1 =(х G2 с2(t2к — t2п)) / с1(t1п — t1к),
де с1–теплоємність води при температурі 65ºС.
с1 = 4,185кДж/(кг· К)
G1 =(1,05· 1,6 · 3,998 · (80 – 10)) / (4,185 ·(90 – 40)) = 470,16 / 209,25 = 2,25кг/с
Визначення коефіцієнтатепловіддачі від стінки до бульйону α2. Для цього знаходимокритерій Re2.
Re2 = (w2· dв · ρ2) / μ2,
де μ2– коефіцієнт динамічної в`язкості, який становить 2,4·10-3 Па·с;
ρ2 — густина кісткового бульйону при температурі 45ºС і вмісті сухих речовин n= 3,3 % становить 1026,08 кг / м3.
dв –діаметр внутрішньої труби, який визначається за формулою
dв = √(4·G2 ) / (π · ρ2 ·w2) ;
Обчислюємодіаметр внутрішньої труби
dв = √(4·1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,1) = √ 6,4 / 3544 = 0,04 м
Re2 =(1,1 · 0,04 · 1026,08) / 2,4 · 10-3 = 45,1 / 2,4 · 10-3 =18791
Режим руху бульйонутурбулентний, критеріальне рівняння для визначення критерію Нусельта маєвигляд:
Nu2 =0,023 · Re20,8 · Pr20,4 · ( Dв/ dз )0,45,
де Pr2– критерій Прандтля для бульйону, який визначається за формулою
Pr2 =( с2 · μ2) / λ2,
λ2– коефіцієнт теплопровідності бульйону, λ2 = 616,37·10-3Вт / (м·К);
Dв –внутрішній діаметр зовнішньої труби, який визначається за формулою
Dв = √(4· υ) / (π · w1) + dз,
υ – об`ємні витрати рідини, які визначаютьсяза формулою
υ = G1/ ρ1 = 2,25 / 980,5 = 0,0023 м3/с
ρ1 –густина води при температурі 65ºС
dз –зовнішній діаметр внутрішньої труби.
Оскількитовщина стінки складає 0,002 м, то dз = 0,04 + 2·0,002 = = 0,044 м.
Pr2 =(3998 · 2,4·10-3) / 616,37·10-3 = 15,6
Dв = √(4· 0,0023) / (3,14 · 1,2) + 0,044 = 0,09 м
(Dв /dз)0,45 = (0,09 / 0,044)0,45 = 1,38
Nu2 =0,023 · 187910,8 · 15,60,4 ·1,38 = 0,023 · 2625 · 3 · 1,38= 249,95
Визначаємокоефіцієнт тепловіддачі від стінки до бульйону
α2 = ( Nu2 · λ2) / dв = (249,95 · 616,37·10-3) / 0,04 = 3849Вт/(м2 · К)
Визначення коефіцієнтатепловіддачі від конденсату до стінки α1. Для цього знаходимокритерій Re1.
Re1 =(w1 · dе · ρ1) / μ1,
де μ1– коефіцієнт динамічної в`язкості, який становить 0,438·10-3 Па·с;
ρ1 — густина води при температурі 65ºС, становить 980,5 кг / м3.
dе –еквівалентний діаметр, який визначається за формулою
dе = Dв– dз = 0,09 – 0,044 = 0,046
Re1 =(1,2 · 0,046 · 980,5) / 0,438 · 10-3 = 54,12 / 0,438 · 10-3=123562
Режим руху води турбулентний,критеріальне рівняння для визначення критерію Нусельта має вигляд:
Nu1 =0,023 · Re10,8 · Pr10,4 · ( Dв/ dз )0,45,
де Pr1– критерій Прандтля для води, який визначається за формулою
Pr1 =( с1 · μ1) / λ1,
λ1– коефіцієнт теплопровідності води, λ1 = 664·10-3 Вт/ (м·К);
Pr1 =( 4185 · 0,438·10-3 ) / 664·10-3 = 2,76
(Dв /dз)0,45 = (0,09 / 0,044)0,45 = 1,38
Nu1 =0,023 · 1235620,8 · 2,760,4 ·1,38 = 0,023 · 11844 · 1,5 ·1,38 = 564
Визначаємокоефіцієнт тепловіддачі від конденсату до стінки
α1 = ( Nu1 · λ1) / dе = (564 · 664·10-3) / 0,046 = 8141,2 Вт/(м2· К)
Визначеннякоефіцієнта теплопередачі
К = 1 / (1/α1+ δ/λст + 1/α2)
Приймаємо, щотруби виготовлені з нержавіючої сталі, тоді коефіцієнт теплопровідності становитьλ ст = 17,5 Вт/(м·К), а товщина стінки δ = 0,002м.
К = 1 / (1/8141,2 + 0,002/17,5+ 1/3849) = 1 / (0,00012 + 0,00012 + +0,00025) = 1 / 0,00049 = 2041 Вт/(м2·К)
Визначенняплощі поверхні теплообмінника
F = Q / ( К · Δtср ) = 470165 / (2041 · 18,2) = 12,6м2
3.2 Конструктивний розрахунок
Визначеннядіаметра внутрішньої труби
dв = √(4·G2 ) / (π · ρ2 ·w2) = √(4·1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,1) = 0,04 м
Визначеннязагальної довжини труби l = (F / 3,54) · √(w2 · ρ2)/G2= (12,6/3,54) · √(1,1·1026,08)/1,6 = 95,76м
Визначеннякількості елементів теплообмінника
n = l / l1,
де l1– довжина труби одного змієвика.
Приймаємо, щодовжина труби одного змієвика дорівнює 7 м. Тоді кількість елементівтеплообмінника становить
n = 95,76/ 7 = 13,68 ≈ 14
Визначеннявнутрішнього діаметра зовнішньої труби
Dв = √(4· υ) / (π · w1) + dз = √(4 · 0,0023) /(3,14 · 1,2) + 0,044 = 0,09 м
Визначення об`ємних витрат рідини
υ = G1/ ρ1 = 2,25 / 980,5 = 0,0023 м3/с
Визначеннядіаметра патрубків:
- патрубокна вході води
dв.вх= 1,13√ G1 / (ρ · w1) = 1,13√2,25 / (965· 1,2) = 0,048 м
- патрубокна виході води
dв.вих= 1,13√ G1 / (ρ · w1) = 1,13√2,25 / (992· 1,2) = 0,049 м
- патрубокна вході бульйону
dб.вх= 1,13√ G2 / (ρ · w2) = 1,13√1,6 / (1026· 1,2) = 0,041 м
- патрубокна виході бульйону
dб.вих= 1,13√ G2 / (ρ · w2) = 1,13√1,6 /(1026,1 · 1,2) = 0,04 м
3.3 Гідравлічнийрозрахунок теплообмінника
Цей розрахунокпотрібний для визначення потужності насосівдля бульйону та води, а також длявстановлення оптимального режиму роботи теплообмінника.
Провіряємо умовувибору рівняння для розрахунку коефіцієнта тертя бульйону λ.
Так як
Re > 500 dв/Δ,
де Δ –абсолютна шорсткість, яка для нових труб з нержавіючої сталі дорівнює 0,06 мм.Коефіцієнт опору тертя розраховуємо за формулою
λ = 0,11 · (Δ/dв)0,25
λ = 0,11 · (0,06/0,04)0,25 = 0,12
Приймаємослідуючи місцеві опори на шляху руху бульйону:
∑ξ = ξ1+ ξ2 + ξ3,
де ξ1= 1 – вхід в трубу;
ξ2= 2 – поворот на 180º через коліно;
ξ1= 1 – вихід з труби.
∑ξ = 1+ 2 · 13 + 1 = 28
Знаходимо повнийгідравлічний опір, який складається із втрат тиску на подолання опору тертя іна подолання місцевих опорів:
Δр = Δртр+ Δрм.с = (λ · (l / dв) + ∑ξ) · (w22·ρ2)/2,
де λ –коефіцієнт опору тертя;
l – довжинатруби;
dв –діаметр труби;
ρ2 — густина кісткового бульйону при температурі 45º;
w2 – швидкістьруху бульйону.
Δр = ( 0,12· (96,76/0,04) + 28 ) · (1,12 · 1026,08)/2 = 318,3 · 620,8 = =197601Па
Потужність, щопотрібна для переміщення теплоносія через апарат:
N = (υ · Δр)/ η,
де η –коефіцієнт корисної дії насоса, який приймаємо рівним 0,8.
N = ( 0,0023 · 197601) / 0,8 =568 Вт
3.4 Розрахуноктеплової ізоляції
Теплова ізоляція– один із основних факторів, які необхідні для безпечної, продуктивної таекономічно вигідної роботи теплообмінника.
Для розрахункутеплової ізоляції приймаємо наступні значення:
tі =40ºС – температура на поверхні ізоляції;
tп =20ºС – температура повітря;
tа =88ºС – температура в апараті.
λ = 0,047 – коефіцієнттеплопровідності для теплової ізоляції.
Знаходимо сумарнийкоефіцієнт тепловіддачі від стінки до повітря:
α = 9,76 +0,07 ( tі – tп ) = 9,76 + 0,07 ( 40 – 20 ) = 11,16 Вт/м2·К
Товщина тепловоїізоляції:
δ = (λ · ( tа –tі )) / (α · ( tі – tп )) = (0,047 · (88– 40)) / (11,16 · (40 – 20 )) = 0,01 м
4. Техніко-економічніпоказники роботи апарату
Визначаємоамортизаційні витрати
Ка = F·СF · а,
де F – площатеплообміну;
СF– вартість 1 м2 поверхні теплообміну апарата, яка складає1000грн/м2;
а – річна частинаамортизаційних відрахувань, яка становить 0,08%.
Ка =12,6 · 1000 · 0,08 = 1008 грн/рік
Визначаємоексплуатаційні витрати
Ке = N·Се · τ,
де N – потужністьелектродвигуна насоса;
Се –вартість 1 кВт·год електроенергії, яка становить 0,6грн/(кВт·год);
τ –кількість годин роботи теплообмінника за рік, яка складає 5460год.
Ке =0,568 · 0,6 · 5460 = 1861 грн/рік
Отже, сумарнізатрати складають
К∑= Ка + Ке = 1008 + 1861 = 2869 грн/рік
Розрахунокоптимального режиму і конструкції апарата
Для побудовиграфіка оптимізації і вибору оптимальної швидкості руху продукту були проведенірозрахунки амортизаційних, експлуатаційних та сумарних витрат при різнихшвидкостях руху продукту:
w1 = 0,2м/с; w2 = 1,2 м/с; w3 = 1,8 м/с
При w1= 0,2 м/с
dв = √(4·1,6) / (3,14 · 1026,08 · 0,2) = √ 6,4 / 644 = 0,099 м
Re = (0,2 · 0,099· 1026,08) / 2,4 · 10-3 = 20,3 / 2,4 · 10-3 = 8458
Pr = (3998 ·2,4·10-3) / 616,37·10-3 = 15,6
(Dв /dз)0,45 = (0,152 / 0,103)0,45 = 1,2
Nu = 0,023 · 84580,8· 15,60,4 ·1,2 = 0,023 · 1386 · 3 · 1,2 = 114,8
α2 = (114,8 · 616,37·10-3)/ 0,099 = 714 Вт/(м2 · К)
К = 1 / (1/6992 + 0,002/17,5 +1/714) = 1 / (0,00014 + 0,00012 + 0,0014) = =1 / 0,00166 = 602,4 Вт/(м2·К)
F = 470165 / (602,4 · 18,2) = 42,9м2
l = (42,9/3,54) ·√(0,2·1026,08)/1,6 = 137 м
n = 137 / 7 = 19,6 ≈ 20
∑ξ = 1+ 2 · 19 + 1 = 40
λ = 0,11 · (0,06/0,099)0,25 = 0,097
Δр = ( 0,097· (137/0,099) + 40 ) · (0,22 · 1026,08)/2 = 174 · 21 = 3654Па
N = ( 0,0023 · 3654) / 0,8 = 11Вт
Ка =42,9 · 1000 · 0,08 = 3432 грн/рік
Ке =0,011 · 0,6 · 5460 = 36 грн/рік
К∑= Ка + Ке = 3432 + 36 = 3468 грн/рік
При w1= 1,2 м/с
dв = √(4·1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,2) = √ 6,4 / 3866,2 = 0,04 м
Re = (1,2 · 0,04· 1026,08) / 2,4 · 10-3 = 49,25 / 2,4 · 10-3 = 20521
Pr = (3998 ·2,4·10-3) / 616,37·10-3 = 15,6
(Dв /dз)0,45 = (0,09 / 0,044)0,45 = 1,38
Nu = 0,023 ·205210,8 · 15,60,4 ·1,38 = 0,023 · 2816,8 · 3 · 1,38 =268,2
α2 = (268,2 · 616,37·10-3)/ 0,04 = 4132,8 Вт/(м2 · К)
К = 1 / (1/8138,3 + 0,002/17,5+ 1/4132,8) = 1 / (0,00012 + 0,00012 + +0,00024) = 1 / 0,00048 = 2083,3 Вт/(м2·К)
F = 470165 / (2083,3 · 18,2) =12,4 м2
l = (12,4/3,54) ·√(1,2·1026,08)/1,6 = 96,95 м
n = 96,95 / 7 = 13,85 ≈ 14
∑ξ = 1+ 2 · 13 + 1 = 28
λ = 0,11 · (0,06/0,04)0,25 = 0,12
Δр = ( 0,12· (96,95/0,04) + 28 ) · (1,22 · 1026,08)/2 = 318,85 · 738,8 ==235566,4 Па
N = ( 0,0023 · 235566,4) / 0,8= 541 Вт
Ка = 12,4· 1000 · 0,08 = 992 грн/рік
Ке = 0,541· 0,6 · 5460 = 1772,3 грн/рік
К∑= Ка + Ке = 992 + 1772,3 = 2764,3 грн/рік
При w1= 1,8 м/с
dв = √(4·1,6) / (3,14 · 1026,08 · 1,8) = √ 6,4 / 5799 = 0,03 м
Re = (1,8 · 0,03· 1026,08) / 2,4 · 10-3 = 55,4 / 2,4 · 10-3 = 23083
Pr = (3998 ·2,4·10-3) / 616,37·10-3 = 15,6
(Dв /dз)0,45 = (0,083 / 0,034)0,45 = 1,5
Nu = 0,023 · 230830,8· 15,60,4 ·1,3 = 0,023 · 3095 · 3 · 1,5 = 320
α2 = (320· 616,37·10-3)/ 0,03 = 6571 Вт/(м2 · К)
К = 1 / (1/8736 + 0,002/17,5 +1/6571) = 1 / (0,00011 + 0,00012 + +0,00015) = 1 / 0,00038 = 2632Вт/ (м2·К)
F = Q / ( К · Δtср ) = 470165 / (2632 · 18,2) = 9,8м2
l = (9,8/3,54) · √(1,8·1026,08)/1,6= 95,2 м
n = 95,2 / 7 = 13,6 ≈ 14
∑ξ = 1+ 2 · 13 + 1 = 28
λ = 0,11 · (0,06/0,03)0,25 = 0,13
Δр = ( 0,13· (95,2/0,03) + 28 ) · (1,82 · 1026,08)/2 = 441 · 1662=732942Па
N = ( 0,0023 · 732942) / 0,8 =2107 Вт
Ка = 9,8· 1000 · 0,08 = 784 грн/рік
Ке =2,107 · 0,6 · 5460 = 6903грн/рік
К∑= Ка + Ке = 784 + 6903 = 7687 грн/рік
При w1= 0,2 м/с
dв = √(4·1,6) / (3,14 · 1026,08 · 0,2) = √ 6,4 / 644 = 0,099 м
Re = (0,2 · 0,099· 1026,08) / 2,4 · 10-3 = 20,3 / 2,4 · 10-3 = 8458
Pr = (3998 ·2,4·10-3) / 616,37·10-3 = 15,6
(Dв /dз)0,45 = (0,152 / 0,103)0,45 = 1,2
Nu = 0,023 · 84580,8· 15,60,4 ·1,2 = 0,023 · 1386 · 3 · 1,2 = 114,8
α2 = (114,8 · 616,37·10-3)/ 0,099 = 714 Вт/(м2 · К)
К = 1 / (1/6992 + 0,002/17,5 +1/714) = 1 / (0,00014 + 0,00012 + 0,0014) = =1 / 0,00166 = 602,4 Вт/(м2·К)
F = 470165 / (602,4 · 18,2) = 42,9м2
l = (42,9/3,54) ·√(0,2·1026,08)/1,6 = 137 м
n = 137 / 7 = 19,6 ≈ 20
∑ξ = 1+ 2 · 19 + 1 = 40
λ = 0,11 · (0,06/0,099)0,25 = 0,097
Δр = ( 0,097· (137/0,099) + 40 ) · (0,22 · 1026,08)/2 = 174 · 21 = 3654Па
N = ( 0,0023 · 3654) / 0,8 = 11Вт
Ка = 42,9· 1000 · 0,08 = 3432 грн/рік
Ке =0,011 · 0,6 · 5460 = 36 грн/рік
К∑= Ка + Ке = 3432 + 36 = 3468 грн/рік
Література
1. Проектированиепроцессов и аппаратов пищевых производств / Под ред. В.Н. Стабникова. – К.:Вища шк., 1982. – 199 с.
2. Процеси іапарати харчових виробництв / за ред.І.Ф. Малежика
3. В.Н.Стабников, В.М. Лысянский, В.Д. Попов / Процессы и аппараты пищевых производств. М.: Агропромиздат,1985. – 503с.
4. Фізико-хімічніта теплофізичні характеристики м`яса, м`ясо продуктів, крові тварин ібульйонів. Метод. Вказівки до курс. і диплом. Проектування для студентів усіхспец. / Уклад.: В.С. Бодров. К.: УДУХТ, 1998. – 24с.
5. ГусаковськийЗ.М. Технология и оборудование м’ясоконсервного производства. – М.: Пищ.пром-ть. 1970. – 400 с.
6. ПелеевА.И. Технологическое оборудование предприятий мясной промышленности. – М.: Пищ.пром-ть, 1978. – 262 с.
7. Процеси іапарати харчових виробництв: Метод. вказівки до викон. контрол. робіт для студ.технолог. спец. заоч. форми навч. / Уклад.: І.Ф. Малежик, Л.В. Зоткіна, П.М.Немирович, О.В.Саввова. – К.: НУХТ, 2002 – 64 с.