Страховий ринок. Галузі, форми і види страхування

Зміст

Вступ

1. Страховий ринок

2. Галузі, форми і види страхування

Висновок

Література

Вступ

Страхування являє собою досить розгалужену систему відносин. Воно структурується за галузями, формами і видами. Галузева класифікація страхування здійснюється за об’єктами страхування. Виділення окремих видів характеризує деталізацію об’єктів страхування.

Розвиненість страхового ринку є важливою передумовою стабільного функціонування економіки, забезпечення надійності у життєдіяльності громадян та досягнення раціонального використання наявних у суспільстві фінансових ресурсів.

Крім безпосередніх суб’єктів страхування, на страховому ринку діють страхові посередники.

1.
Страховий ринок

Сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються, формують страховий ринок. Товаром цього ринку є страхова послуга — конкретний вид страхування. Страхові компанії, як правило, спеціалізуються на одній-двох галузях страхування. При цьому перелік їх страхових послуг та ціни на них різняться, що є предметом конкуренції. Як і на будь-якому ринку, наявність певних послуг визначається попитом на них, а ціна — урівноваженістю попиту і пропозиції.

Розвиненість страхового ринку є важливою передумовою стабільного функціонування економіки, забезпечення надійності у життєдіяльності громадян та досягнення раціонального використання наявних у суспіль­стві фінансових ресурсів.

Крім безпосередніх суб’єктів страхування, на страховому ринку діють страхові посередники — агенти і брокери. Страхові агенти укладають угоди страхування зі страхувальниками від імені страховика. Страхові брокери, також виконуючи функції укладення угод, діють від імені страхувальника, підбираючи йому найвигідніші умови і надійні страхові компанії.

Функціонування страхового ринку пов’язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель. Страхове поле — це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування. Страхове поле визначає потенційні масштаби страхування. Страховий портфель являє собою сукупність укладених певною компанією угод як з окремого виду страхування, так і з усіх видів. Страховий портфель характеризує діяльність кожної компанії на ринку. Мета — сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.

2. Галузі, форми і види страхування

Страхування являє собою досить розгалужену систему відносин. Воно структурується за галузями, формами і видами. Галузева класифікація страхування здійснюється за об’єктами страхування. Виділення окремих видів характеризує деталізацію об’єктів страхування. Форми організації страхування вказують на їх правову основу: обов’язкове чи добровільне. Класифікація страхування може бути представлена у такому вигляді:

Об’єктом майнового страхування є рухоме та нерухоме майно юридичних і фізичних осіб. Нині в Україні найпоширеніші серед фізичних осіб страхування будівель, домашнього майна, транспортних засобів. Основна форма — добровільне страхування (до 1997 р. страхування приватних житлових будівель здійснювалось в обов’язковій формі). Поступово розширюється майнове страхування у сфері приватного бізнесу.

Об’єкти особового страхування — це життя та здоров’я громадян. Видами особового страхування є змішане страхування життя (об’єктами виступають одночасно життя і здоров’я), страхування дітей, весільне страхування тощо. Особове страхування виконує дві функції: страхову та нагромаджувальну. Страхова функція передбачає відшкодування втрат у разі настання страхової події. Нагромаджувальна полягає в тому, що після закінчення строку дії страхового договору, застрахованому виплачується страхова сума. З окремих видів страхування сума страхових внесків менша від страхової суми. Це стає можливим завдяки використанню страховиком отриманих страхових внесків на фінансовому ринку. Частина одержаних від цього доходів виділяється застрахованому.

У системі соціального страхування об’єктами страхування є працездатність і працевлаштування. Страхування працездатності здійснюється на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страхування працевлаштування — на випадок безробіття. Соціальне страхування має обов’язковий і добровільний характер. Обов’язкове страхування реалізується через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхування, страхування на випадок безробіття. Функції страховика тут виконує держава в особі уповноважених органів, страхувальників — роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахованими є громадяни. Страхові платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соціального страхування і фонду сприяння зайнятості населення. Страхове відшкодування здійснюється у формі пенсій — при повній чи частковій втраті працездатності; допомог — при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті. Добровільне страхування здійснюється через недержавні та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер.

У медичному страхуванні об’єктом страхування є здоров’я громадян. Воно здійснюється на випадок хвороби чи травми як в обов’язковій, так і додатково в добровільній формі через державні та недержавні структури. Страхувальниками можуть бути: держава (з бюджету), підприємства, організації й установи та громадяни (за рахунок власних доходів). Страхове відшкодування здійснюється у формі оплати лікування.

У разі страхування відповідальності об’єктом є зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам. Найпоширеніший вид його — страхування громадянської відповідальності водіїв автотранспортних засобів. Крім того, об’єктом страхування може бути професійна відповідальність для осіб окремих професій, які своїми діями чи неналежним виконанням своїх обов’язків можуть спричинити збитки своїм клієнтам.

Об’єкт страхування ризиків — недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових операцій, які є ризикованими. Це ризики, пов’язані з кредитними і заставними операціями, з біржовими угодами, депозитними вкладами юридичних і фізичних осіб, втратами від коливання валютних курсів тощо. Ця галузь страхування особливо важлива в умовах ринкової економіки, пов’язаної з безліччю підприємницьких ризиків.

Висновок

Функціонування страхового ринку пов’язане з такими поняттями, як страхове поле і страховий портфель.

Мета — сформувати якомога більший страховий портфель, адже це збільшує доходи і здешевлює страхування.

Як і на будь-якому ринку, наявність певних послуг визначається попитом на них, а ціна — урівноваженістю попиту і пропозиції.

Розрізняють такі основні галузі страхування:

- майнове - об’єктом страхування є рухоме та нерухоме майно юридичних і фізичних осіб.

- особове - об’єктом страхування є життя та здоров’я громадян.

- соціальне - об’єктом страхування страхування є працездатність і працевлаштування.

- медичне - об’єктом страхування є здоров’я громадян.

- страхування ризиків - об’єктом страхування є недоотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних господарських і фінансових операцій, які є ризикованими.

- страхування відповідальності - об’єктом страхування є зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам.

Використана література

1. Закон України "Про страхування" № 2745-ІІІ від 04.10.2001р.

2. Конституція України. - К.: Право, 1994, 1996. - 64 с.

3. Залетов О.А. Страхование в Украине (под ред. Слюсаренко О.А. д-р екон.наук), – К.: МА "BeeZone", 2002 – 452 с.

4. Страховий бізнес України - (Керівник С.Подий), - Видавництво "Логос",2001.

5. Акименко А.В. Развитие отечественного страхового рынка - шаг кукреплению национальной безопасности Украины // Финансовые услуги. -1998. - № 5-6. - С. 58-60.

6. Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризисаплатежеспособности // Финансы. - 1996. - № 11. - С. 40-43.

7. Архипов А.П. Структура региональных страховых рынков // Финансы. - 1997.- № 3. - С. 44-48.

8. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство "Знання", КОО.- 1998. - 374 с.

9. Белоусов С. Страховой рынок нуждается в поддержке // Финансы. - 1997. -№ 3. - С. 54.

10. Жиденко К. Правління Ліги обговорило зміни і доповнення до Закону.Україна-Business, № 35 від 6.10.99 р., 5 с.

11. Зальотов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. //Финансовые услуги №1-2, 1999, 10-13 с.

12. Заруба О.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 1998. - 321 с.

13. Клапкив М.С. Формы и сферы сочетания рынков //Финансовые услуги. -1997.- № 1. - С. 12-15.

14. Клапків М.С., Ткаченко І.С. Зарубіжна практика застосування теорії ризику в страховому підприємництві // Фінанси України. - 1997. - № 11. - С. 103-111.

15. Криворучко А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарстві //Економіка АПК. — 1997. - № 6. - С. 66-70.

16. Кривошпик Т.Д. Страхування майна громадян. Розділ в книзі"Страхування": К., КНЕУ, 1998. – С. 303-326..

17. Лутак Н.Д. Пути интегрирования украинского страхового рынка в мировой// Финансовые услуги. - 1997. - № 1. - С. 20-24.

18. Прандецкий И. Интеграция страхового рынка Украины в глобальный рынокстрахования — путь к развитию // Финансовые услуги. -1997. - № 3. -С. 8-12.

19. Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 1997 році.Україна-Business, №18 від 13.10.98 р. с.3. Огляд Укрстрахнагляду.

20. Про стан та тенденції розвитку страхового ринку України у 1998 році.Україна-Business, №15 від 14.05.99 р. с.2. та №17 від 28.04.99 р., с.2.

21. Страхування. Підручник (Керівник авт. кол. і наук. ред. Осадець, д-рекон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.

22. Субтеля М. Страховая индустрия Израиля: Клиенту предоставляется все.Украина-Business, № 5 от 11.02.98 г., 3 с.

23. Изменяя структуру управления, совершенствуя методы работы, "Оранта"становится компанией европейского уровня // Финансовые услуги. - 1998. -№ 3-4. - С. 8-10.

24. Украинский сервер страхования "Insurance Online" www.uainsur.com