Міністерство освіти інауки
Львівський Національний Університетімені І. Франка
Факультет культури і мистецтв
Кафедри театрознавства і акторськоїмайстерності
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
На тему:
Відображення традиційного українського світоглядув загадках
Студентки
КрижевичЮлії
Львів2009
План
Вступ
Загальні відомості прозагадки, як зразок народної усної творчості
Відображеннятрадиційного українського світогляду в загадках
Висновок
Список використаної літератури
Мета
1. Дати онтологічну характеристикусвітогляду українського народу на прикладі загадок; залежно від умови загаданоїтеми розподілити їх на типи (матеріалістичний, ідеалістичний, релігійний абопантеїстичний).
2. Зазначити як ще можна в загальномуохарактеризувати який тип світогляду відображує окремо взята загадка(індивідуальний чи груповий, науковий, релігійний чи мішаний, буденний читеоретичний).
3. З`ясуватинаступні аспекти:
- ставленнядо природи;
- ставленнядо членів соціуму (до себе і до тих, хто відгадує, до інших людей і до влади,до соціальних груп, до соціально-економічних класів, до власників на засобивиробництва),
- до різних суспільних явищ,
- до мови, мистецтва і науки).
4. Наоснові проведеного аналізу:
- виявити чинники, які зумовили ті чи іншіаспекти світогляду (або обставини суспільного життя в тому числі особливостіісторичної епохи;
- з`ясуватисистему цінностей окремо взятої загадки;
- сформулювати смисложиттєві ідеали, щопрагне донести загадка;
- вивести світоглядну паралель череззагадки.
Вступ
Загадки маютьсвітове поширення, вони зустрічаються майже у всіх народів світу. У первіснихнародів загадки імпровізувалися, почасти й до останнього часу імпровізуються уетнографічних групах1, що у віддалених гірських районах Західної України.Найдавніші загадки були переважно нескладними, вдало створеними метафорами, алезгодом вони все більше стабілізувалися, вдосконалювалися в змісті та формі,відшліфовувалися. В такому вигляді вони передавалися з уст в уста, з поколінняв покоління. Систематичний збір українських народних загадок почався досить пізно.Адже пам`ятки древньоруської літератури дають дуже мало свідоцтв про загадки.Навіть в XVII ст., коли вже на сторінках рукописів з`являються описи билин,казок, пісень, цілі збірки приказок, записів про загадки майже немає.Чижевський, досліджуючи феномен барокової літератури, {4, 297 -345} відзначаєпро появу загадкових віршів. Один із прикладів укладений Величковським (1698) –автора і ракового вірша та алфавітного, що так близькі до ребусу чи шаради: «СосмЪ Богомъ дедж, ноп насъ блюсти буде»). Чижевський пояснює: «Загадки – це короткі,стислі поетичні твори, в основі яких є метафоричні запитання. Найчастіше взагадках на основі названих однієї чи кількох рис відомих предметів чи явищналежить одгадати інші («загадані») предмети або явища. Основними рисамихудожньої форми є стислість, лаконічність, сконденсованість думки і викладу.Характер образності загадках максимально конкретний, пов`язаний з реальнимнавколишнім життям і побутом народу». Проте іноді тільки на свобідних листкахз`являється загадка, так далека від метафоричних загадок ХІХ ст., загадка типукнижкових притч: Стоит град межи небеси и землею, идеть з града посол нем инесе грамоту неписьменну (град – Ковчег Ноя, посол – голуб, а грамота неписьменна- листок маслини, що в клюві принесений в Ноевий ковчег). Російський вчений –фольклорист Афанасьєв писав: « Народні загадки зберігали для нас руїнистарослов`янської метафоричної мови. Поява загадок тотожна з зародженням інтелекту»{5,7}.В українській фольклористиці вивчення походження і суспільної функції загадокбули поставлені по-новому тому, що приблизно усі загадки на території Україниподібні між собою, і ця подібність історично зумовлена і є закономірним наслідкомспільного походження, вікового співжиття в єдиній давньоруській державі, апізніше – наслідком найтісніших культурних, зокрема фольклорних взаємозв`язків.Багато знаних нами загадок походить ще з часів Київської Русі. Етнографічнагрупа — внутрішня територіальна складова етносу із слабо розвинутою локальноюсамосвідомістю, прийнятою сусідами назвою, зрідка самоназвою та місцевимиособливостями культури, побуту, говірок (наприклад бойки, лемки, гуцули). Щетісніше загадки пов`язані з народними казками. Казки донесли до нас окремітексти давніх загадок, а також важливі свідчення про їх колишню функцію,відмінну від теперішньої. Так, в деяких казках мудра дівчина то загадуєзагадки, то їх одгадує. Це свідчить про відгуки то матріархату, то патріархату.
Загадкипро явища природи: небо, сонце, місяць, зірки, грім, вітер і т.д. – в свій часвиходили із світогляду первісної людини, якій було властиво оживлювати,уособлювати явища природи то у вигляді тварин, то у вигляді людей.{ Із загадокцієї тематики наведемо такі: Тато високий, мама широка, син зрячий,невістка сліпа (небо, земля, день, ніч); Розстелю хусточку, та й положулусочку, та й посію горшком (небо, місяць, зірки); Череда не лічена,толока не міряна, пастух не найманий (зірки, небо, місяць); або ось дляприкладу найдавніший зразок загадки, яку відносять до кінця ХVст. — Тур1 ходить по горам, туриця по долах – тур свисне, турицямигне (грім і блискавка); Біг кінь білобокий через Дунай глибокий, якупав – заржав, увесь світ задрижав (грім); Сірий віл випив води діл(мороз); Висота – пів пса, ширина – півтора пса (лавка); Скатертинабіла увесь світ закрила (сніг);Ще ся батько не вродив, а син по світіходить. (вогонь і дим); Без рук, без ніг на гору зліз (дим); Мати– гладуха, дочка – краснуха, син — кучерявий (піч, вогонь, дим)}2.
Чижевськийзазначає, що загадки з`являються доволі спонтанно, хаотично, поступово стаючинадбанням українського народу, та порушує питання про встановлення межізагадок, адже вони дуже стабільні і в той же час є випадки, коли загадка,зафіксована в XVIIст., записувалася в наш час з деякими змінами. Але водночас зміна порядку слів,заміна імен, назв, епітетів, типове для загадок. Іноді такі зміни призводять допояви нової загадки, проте визначити межу, що відділяє стару загадку від новоїнеможливо. Найцікавіше те, що Нечуй – Левицький досліджуючи світогляд українськогонароду на прикладі загадок походження яких виводить з міфів, зазначає: «…найдавнішіукраїнські міфи були в геоморфній і напевно зооморфній формі. Небо здавалосядавнім українцям то полем, то морем, то просто кленовим листком, на якомунаписані сонце, місяць і зорі; хмари здавалися лісами, дібровами, скелями,ватагою чи турмою овець; зорі здавались густими копами на полі, або листком наводі; сонце соколом, блискавка терном або терновим огнем.» [2;4]. Красенсокіл кружляє, хмари затуляє – на роботу виганяє (сонце. Загадка ХІХ ст. ).Саме такі загадки далі трансформуються і набувають скоріше ритуальногохарактеру, влучно передаючи ознаки тогочасної культури. Іноді загадки часівдохристиянської Русі. Антропоморфні з’являються дещо пізніше з появою першихбожеств, саме ним ми і дізнаємося їхні імена: Ярило її обігріває, Мокошслізьми поливає, Волос скот випасає, а Даждь від Дива захищає (загадка до 908 р., відповідь очевидно земля, або країна і аналогічно Ярило –бог Сонця, Мокош – богиня Волос – бог скотарства, Даждь – родоначальникруського народу, Див – демонічний персонаж, турина Україні зникли вже з XVIст. Ці загадки вперше била записані Івашком І.Ю., у 1920 – 1929 рр. у с.Черепівці Буринського району Сумської області. Звідсими можемо зрозуміти, що на початках загадкам властивий пантеїстичний тип світогляду,адже Бог в уявленнях предків українців виступає у образі природних стихій. Крімсхожих загадок, на листках школярів Київської Русі записували питання, щостосувалися філософського чи побутового характеру. Вони були включені в творидревньоруської літератури та були основою для «Бесіди трьох святителів», «Азбуки»,«Бджоли» і т.д. (Що є всього бистріше і прудкіше? – очі). Згадки прозагадки можна отримати із збірників прислів`їв, куди загадки потрапляли в силусвоєї афористичності і лаконічності. Так в збірці ХVIст., списаному з оригінала ХVIст. посеред приказок є загадки:
Бочка стогне, бояр і співають,
Хто це такий Іван Толмачів,
Що поїхав на коні та поїхав в вогонь(свиняз поросятками, та чавун на рогачі).
Зображенняпредметів і явищ у загадках зумовлюється духовними і матеріалістичнимиуявленнями народних мас про реальні зв`язки та співвідношення між предметами іявищами. Поетичні уявлення людей змінюються з розвитком світогляду1, який всвою чергу залежить від розвитку світогляду1 продуктивних сил івиробничих відносин. Єдиним спірним питанням, залишається — те чи доречнодрукувати в творах загадки, які носять суто індивідуальний характер. І деякіавтори, як наприклад Вертій {6,187} проти внесення в збірники таких загадок.Проте, якщо враховувати, що деякі загадки, у свій час складені відображають літературнісмаки того часу, та вживаються загалом, або ж в усній традиції мають декількаваріантів, потрібно ж кожну окремо взяту загадку розглянути і врахувати їїзначення. Виникають сумніви в правильності включення в збірники загадок, щостосуються літер алфавіту, адже загадки завжди стосуються видимого і конкретногосвіту. Питання про букви алфавіту, можна знайти в завуальованій формі убільшості народів, і Україна тому не виняток. Дослідження показали, що суспільнафункція загадок змінювалася протягом століть існування цього жанру. В сивудавнину загадки мали серйозне значення, були тісно пов`язаніз трудовою діяльністю мисливця, кочівника чи селянина, з потаємною,замаскованою мовою. Загадки входили в обряд; загадуючи чи одгадуючи їх людипрагнули вплинути на сили природи, світ тварин і рослин, підкорити їх собі,проникнути в їх потаємний зміст. Загадкова, багато значуща мовавикористовувалась в посольський і воєнних переговорах. Знання загадок булонеобхідним вождям і правителям, землевласникам і скотарям, мисливцям і рибакам.Потрібно було вміти зрозуміти порівняння, образність – знати загадки, як тоговимагав обряд. Світогляд – система переконань, поглядіві оцінки, ціннісне розуміння себе, одне із основних філософських понять, якехарактеризує місце людини в світі. Загадка допомагалавловлювати таємну мову, розвивала кмітливість, спостережливість і мудрістьнароду: вчила з підставляти факти і образи, мислити поетичними образами,знайомила з необхідним запасом цих образів. Здебільшого загадки загадувалисястаршими по віку, з їх допомогою старші передавали молоді свій досвід, знання,поетичний погляд на оточуюче. Підтвердження ми знаходимо в древньоруськілітописи. Так, в «Повісті про Петра і Февронію» ( ХІІІ ст.) на питання, де їїродичі, Февронія відповідає, що мати й батько пішли в займи брати, а браткрізь ноги на смерть дивитись. (Цеозначає, що мати й батько пішли плакати за покійником, а брат пішов дивитисявулики на високих деревах, звідки легко впасти).Або відома притча, про чоловіка – на запитання навіщо йому шість хлібин, вінвідповів: «дві – борг віддати, дві – самим з`їсти, дві – в борг дати» (відповідь:дві – батькам, дві — йому і жінці, дві – дітям). Нащо Вертій, шукаючипершопричину виникнення загадок, цитуює Нечуя–Левицького: «…ціль українськоївіри, як і всіх інших народів була суто практична, а в основі давньогопоганства лежав людський егоїзм»[ 6, 326]. Це справді так, адже наші предкиславили світлі небесні сили, приносили їм жертви, слугували Небу, щоб змуситийого відповідати його практичним цілям. Що і спричинило виникнення загадок, уформі ребусів. Адже загадка-ребус – це своєрідне запитання Небу, складеноготак, щоб не було зрозумілим непосвяченим. Відповідь, як і запитання тежзашифровані {метод ворожіння на нутрощах, кістках}, про це говорить і Тейлор усвоїй праці «Первісна культура»[3, 260]. Посвячені, як правило жерці або вождіплемені автоматично переходили в розряд еліти, відповідно можна справедливостверджувати, що з появою загадок виникає і класова нерівність. «…в пізнішупору і ребус, і загадка трансформуються переходять в більш ненав`язливуформу і поступово зникає практичний егоїзм», — пише Вертій.
Цікавим є тойфакт, ще довго, майже до ХІХ ст., зберігається в деяких місцях звичайзагадувати загадки тільки в деяких місцях, тільки в деякі дні. Наприклад улемків вживання загадок було суворо уставленим звичаєм (наприклад під часобряду весілля чи сватання); вони загадувалися урочисто, колективно включаючисвоєрідну гру уяви. Для порівняння — угорці (мадяри), які мешкають на теренахЗакарпатської України загадували лише в певні сезони року (восени – під часзбору врожаю і зимою — під час Різдвяних Свят), в певні години доби (увечері івночі, включно з гаданням на долю); концентрично, починаючи від найближчогооточення і поширюючись по колу.
Недармавони здавна служили, а почасти й зараз служать народним засобом розвинення людейта перевірки їх розумових здібностей, особливо дітей та молоді. Звідси загадки — дуже давній вид народної творчості, тому походження загадок відносять допервіснообщинної доби, коли людина вже володіла здатністю абстрактно мислити ізіставляти та порівнювати явища, мала певний запас знань про природу. Крімцього, загадки включалися в обряд ініціації; використовувалися для перевіркилюдини, що приймалася в родину нареченого; для випробовувань претендента напрестол. Подібні «екзамени» знайшли своє відображення в казках, весільномуобряді і детально вивчені науковою літературою. Загадки (разом з казками таіншими найдавнішими видами народної поетичної творчості ) були виявом намаганняпервісної людини розібратися в явищах навколишньої природи та суспільства,виявом прагнення народу уточнити й збільшити свої знання об`єктивного світу, апо змозі і вплинути на нього. Цікаво, що заміна загадуваного і прототипу здійснюєтьсяне будь-яким предметом, але таким, що має яку-небудь подібність:
1.відповідно до зовнішнього вигляду (яйце – діжка),
2.по кольору (бурак – червоний чобіт),
3.згідно матеріалу (двері – ялина),
Втих випадках, коли неживий предмет загадування замінюється живим предметом,можна казати про порівняльну характеристику: замок – собачка і т. д. Загадкичастіше загадуються про речі, про предмети, а говорять в них як про живіістоти, вони дієві, рухомі. Це також допомагає створенню поетичного парадоксу,загадковості, особливого світу загадкових явищ, котрі потрібно відгадати. Доситьчасто поширений є спосіб побудови загадок шляхом вирізання якої-небудь ознакичи якості предмета. Виходить своєрідна побудова: предмет загадування заміненийіншим, проте від цієї заміни одразу відмовляються, залишається лише ознака — головнаподібність предмета загадування, згідно якої потрібно відгадати. Наприклад: Невіл, а рогатий (рогач). Але поряд може зустрічатися заміна, паралельвідмови. Загнала у хлів бика, В хлівірога,а хвіст у руках (рогач)
Проте негативнийпаралелізм, звичний нам (наприклад: Рогатий, що бик) зустрічаєтьсярідко. Часто він просто замінений перерахуванням його властивостей, якостей,змалюванням способів використання чи виготовлення. Загадки першого роду якправило короткі, мають одну чи дві подібності, будуються із простих, частонеповних речень (складні речення взагалі загадкам не властиві). Загадки другогороду, розповідають про спосіб виготовлення чи примінення предмета, згідно об`єму.Скоріше усього вони розвертаються в цілий сказ: «Був я копаний, був я топтаний,був на кружеві, був я в пожежі, сто голів годував. Старий став – пеленатисьпочав, кинули в вікно, нікому не потрібно (горщик).
В новий часзагадки живуть, як специфічний художній жанр, допомагаючи розвивати впідростаючому поколінні кмітливість, вмінні з зіставляти, бачити в окремихпредметах прекрасне, мислити поетичними образами. Загадка служить виховнимзасадам, але її педагогічні функції здійснюються без надої дання і педантизму,нібито жартуючи, в грі і розвагах. І в наш час загадка залишається живим ірозвиваючим жанром, вона знайшла своє місце в дитячому середовищі. Згідностарих зразків створюються нові, що згодом переходять в уснутворчість.
Відображення традиційного українського світогляду взагадках
Якщо ми будемо розглядатизагадки саме українського народу, то можемо зауважити, що саме вони побутувалиі записувалися головним чином в селянському середовищі, тому і світ речей, що вних зображувався належить перед усім його селу. Читаючи загадки, ми можемоуявити собі селянську хатку-мазанку, пічку, з усіма її деталями і належними донеї начинням, оздоблення кімнат, предметами ремесел і ручної роботи; загадкизмалюють одяг і взуття та їжу селянина. Важко знайти таку галузь трудовоїдіяльності землероба, яка б не була відображена в загадках: тут і обробітокполя, і сінокіс, і жнива, і молотьба, різні ремесла, рибальство, полювання іт.д. В загадках зображені тварини та рослини, що оточували селянина у лісі та всадибі, явища природи, спостерігачем яких він був. Загадки розповідають просаму людину, про частини його тіла, про головні моменти його життя. Знайдутьсясеред загадок і такі, що описують і побут міста, проте переважна більшістьговорить про предмети чи тему зацікавлення селянина. В загадках зосередженобагато етнографічних відомостей про побут і працю селянина. Але вартозауважити, що ці свідчення строго окреслені в часі: це побут і праця тогоперіоду, коли загадки записані, тобто, коли зафіксоване їх вживання. Загадкидуже сучасний жанр. Для того, щоб відгадати загадку, необхідно досить добреволодіти знаннями про ті предмети, про які йде мова. Тому загадок про предмети,що перестали бути актуальними не загадують. Іншими словами, такі загадкивиходять з живого середовища і забуваються.Длясучасної людини багато загадок вже архаїчні, проте на заміну їм приходять нові,що вдало змальовують сучасні предмети побуту (наприклад: про трактор, проелектрику, трамвай, та найактуальніші про комп`ютер,Інтернет, ксерокс тощо). Звідси стає зрозумілим, що загадки завжди встигають зачасом, проте постійно зазнають змін світоглядні позиції, адже якщо на ранніхетапах (див. вище) загадкам властивий пантеїзм, а починаючи з Володимирової Русідо ХІV ст. – християнськийракурс, то вже з XVст. до наших днів відчутний вплив матеріалізму. Питання релігії у загадкахлюдини Нового часу вже не зачіпає вічних істин буття, як наприклад уСередньовіччі, для якого властиві загадки про філософські поняття, про життя ісмерть, про час, про грамоту, про події священної історії (Адам і Єва і т.д.), пропредмети пов`язані з релігією, де навіть у побуті відчутна одухотвореність.Загадки ж Новітньої доби своєрідні – це вже скоріше сатирична транскрипція:часте осміяння церкви противника (католики — православних, православні – католиків,або уніатів); осміяння священників – п`яниць тощо. Так наприклад: Півень,пір`я розпустив, усю земельку накрив так, що вола ревучого злякав (півень –православ’я, а бик – католицизм),або Курчак – співак, зрубав хлівак (церква і священик). Гарназ виду головка капустяна, а як візьмеш їсти гірка та гнила (про священикав ризі. Адже тоді отці церкви не були благочестиві, і досить часто не гребувалислужбовим становищем). Що за кам`янка у бані? – Архієрей у шані (цікаво,що ця загадка передбачає і відповідь, і нагадує скоріше прислів`я). Та навітьпредметний світ змінюється — стає більш приземленим, речовим, для загадок вженевластий своєрідний культовий предмет – фетиш. Цікаво, що для загадок майже нехарактерні питання про панів, купців, про службовців, про митарів і т. д. Поодиноківипадки з`являються вже в ХІХ ст.про царя, про рекрутський набір. Проте в самих загадках народ завуальовановиразив своє відношення до панів, до церковних служителів. Наприклад: У панісімдесят сім спідниць, а як вийде на вулицю – спина гола (курка).Звичайно такі порівняння говорять про відсутність поваги до представниківправлячого класу. І нажаль зовсім немає загадок про театр, музику чи спорт – цепояснюється досить злиденним становищем українського селянина, для якогоголовним видовищем був ярмарок, недарма Микола Гоголь, змальовуючи побут селяннавіть присвятив цілу повість цьому явищу. Ярмарки – це не тільки спроба вдалопродати – купити, але це ще й яскраве дійство. Саме їм завдячує український фольклор,адже більшість створених народом речей творилося саме тут. І сам образ ярмарки обіграєтьсяв загадках, набуваючи особливих рис. Часто народ іменує ярмарку – то пані, токупчиха, то благодать. Загадкам надавали на ранньому етапі їх розвитку магічногозначення, тобто приписували їх певний вплив на стан господарства, родини, нарозквіт або занепад життя. Вдале розгадування вважалося ознакою розуму і щастялюдини. Навпаки невміння одгадувати загадки вело, за народними уявленнями, доневдач, нещастя і навіть до загибелі людини. В такій ролі бачимо загадки,наприклад, у найдавнішій обрядовій народній творчості.Так,у поширеній на Україні русальній пісні співалося про те, що мала дівчинка невідгадала загадку русалки: «У світі одна – потрібна всім вона…»(правда), і та дівчину залоскотала. В іншій українській казці (ХVIIст.) козак, який шукав коня потрапив у полон до татар. Татари пообіцяли звільнитийого, якщо він одгадає сім загадок: Спочатку на чотирьох, потім на двох, апотім на трьох ногах ходить? (характеристики віку людини – немовля, дорослий,старець з паличкою);Швидше від вітру? (думка);За всіх переживає,про себе не дбає, кохає, страждає, хоч не розмовляє? (серце); Хтонародився і не помирав? (рід людський); Що то за жона, що нікомуне вклоняється, що їй все рівно чи за царя, чи за злидаря заміж піти?(смерть); На стіл не кладуть, ножем не ріжуть, а весь світ коштував?(грудне молоко); Коли б той не той би не народився, той би не помер(вода і лід). Козак відгадав — і звільнився.
Образмудрої, сільської, дівчини, що вдало загадує або одгадує загадки, властивийколядним пісням Наддніпрянщини, як один із засобів величання розумної дитинигосподаря. Цікава роль загадок у народному весіллі. В деяких місцевостях Волиніпід час весілля молодому не давали місця поруч з молодою доти, поки він не відгадувавзагадок, які йому загадував молодший брат як представник її роду. Загадки восновному зачіпали три питання:
1.стосувалися порядку і добробуту в сім`ї;
2.вибору логічної послідовності речей;
3.визначали кмітливість нареченого.
Зустрічаютьсятакож варіанти народного весілля, де загадки загадував молодий, і тільки тодівін частував молоду, коли вона їх одгадувала. Ще тісніше загадки пов`язані знародними казками. Казки донесли до нас окремі тексти давніх загадок, а такожважливі свідчення про їх колишню функцію, відмінну від теперішньої. Так, вдеяких казках мудра дівчина то загадує загадки, то їх одгадує. Це свідчить провідгуки то матріархату, то патріархату. Велику і характерну групу становлятьтакі загадки, в яких зображується праця і побут стародавньої людини, починаючиіз стадії первісного хліборобства. Кілька прикладів: Під полом ходить баран зколом (примітивне дерев`яне рало); Сів дід (варіант – півень) під кручею,заткнув горло онучею (кагла – примітивний димар). Завдяки загадкам можна зрозуміти,яку сільськогосподарську культуру вирощували наші предки – Сидить дівка вкоморі, а коса її надворі (морква), або Без вікон, без дверей – повна хаталюдей (огірок. Загадка очевидно дещо пізнішого періоду, так як огірок бувзавезений в Європу в ХІ ст.), Гордовитий пан, одяг червоний жупан, у хатісидить, лишень чуб на двір стирчить (бурак), Панна, в сто кожухів вбрана,роздягнеш – заплачеш (цибуля).
Загадки охоче вживаютьвласних імен, чим досягається уособлення явищ і предметів:ПідперезанийСтепанко по хаті скаче (віник);Лежить Галя, простяглася, як устане –небо достане (дорога). Іноді загадки відображають суто порівняльнухарактеристику людини з явищем, подією, природними стихіями, або навіть зтвариною. Проте ці загадки актуальні тільки незначному колу – мають сутолокалізований характер і вимагають тісних зв`язків між тим, хто задає питання –відгадуючим – та тим, про кого іде мова у загадці, враховуючи те, щоб не задітипочуття об`єкту загадки. Частіше такі загадки обіграються в сімейному та робочомуколах, що дає змогу класифікувати їх як особистісний вид загадок. Такі загадкискоріше подібні на прислів`я Що коту, що попу, а що…..( ледащо. Відгадуючиназивають ім’я загаданого), Летить, гримить усіх лякає, ще крок, і всіх покусає(керівник), Гарна мов квіточка, мила як кіточка, хитра, що лисочка,швидка як рисочка – це наша... (дівчинка Ларисочка. В цій загадцівикористана пестлива форма запитання, а порівняльна характеристика відображаєпро ставлення природі людських властивостей).
Формизагадок:
- загадки – метафори. Ще Аристотельвизначив загадку, як сформульовану метафору. І це можна віднести до найпоширенішоговиду загадок – метафоричному чи алегоричному. Подібність будується за принципомпоетичного парадоксу.{8, 322}.Наприклад: гусак – білі шати, оперення птаха – одяг, буряк – червоний чобіт, качанкапусти – піп в ризах. Істотно в загадках ми маємо не подібність, а повнузаміну предмета загадування з тим предметом, до якого він подібний. При цьомуознака якості чи дії зберігаються до кінця загадування. Наприклад, в загадціпро двері « Ялина сколихнеться, усі люди обернуться» подібна не заміна,але й уся ознака пов`язана з дверима,а не з ялиною. Це саме той парадокс, про який згадує Рибнікова {9,57}
- загадки – розповіді: Йшов я лісом,найшов дерево, з того дерева вийшло чотири справи: перша справа – сліпому просвітництво,друга – голому – потішництво, третя – скриплячому – допомога, четверта – хворомулікування (береза). Такі загадки мають багато варіантів, так як дослівне запам`ятовуваннядосить важке. Чижевський вважає їх першим видом загадок {3,227}, адже саме таку форму ми зустрічаємо в давньоруськихлітописах.
- загадки-питання, проте вони доситьнеоднорідні, досить часто пов`язані з загадками – метафорами, що заміняютьпредмет загадування з перерахуванням його властивостей, якостей. Загадки–питаннятакож називають якість предмету загадування. Наприклад: Що росте без коріння?(камінь); Що шумить без вітру (вода). Буває, що подібні загадки констатуються:
Росте без коріння,
Цвіте без цвіту,
Шумить без вітру (камінь,ялина, вода).
- загадки –задачі. На мій поглядзаслуговують на увагу загадки, складені Симеоном Полоцьким (1629 – 1680), длядітей молодшого шкільного віку, що визначають логіку і швидкість думок. Цезадачі, розв`язок яких потребує не тільки провести арифметичну дію, але йвгадати жарт, потаємний зміст:Сиділо сім ворон, я стріляв, трьох убив.Багато залишилося? – Три, інші полетіли; Напишіть число 100 з п`ятьма трійками(33•3 + 3:3), абоЩо є легшим пуд заліза чи пуд пір`я?(однаково); «А»і «Б» — сиділо на трубі, «А» — пропало, «Б» — впало.Що залишилось?(відповідь «І»). Крім того у Полоцького безліч загадок, де вдало обіграєтьсяродинні зв’язки (потрібно порахувати вік родичів У мами три дочки — Аглаї -2роки, Параскеві в тричі більше, а Анна на 1 рік старша віку Аглаї іПараскеві, разом узятих; то скільки років мамі, коли відомо, що її вікдорівнює подвоєній сумі років доньок?{Параскеві – 6, Анні 9, мамі – 34роки}), або ж загадки, де вже вперше застосовуються елементи комбінаторики: Увазі 7 квіток – різних кольорів, скільки разів можна переставляти квітимісцями. Такі загадки і зараз знайшли своє місце, адже навчити дітей думати– основна вимога сучасної педагогіки і тому вони постійно розширяються –з`явилися загадки в галузі біології, фізики, географії і т.д. – Де на землівіє тільки південний вітер? (на північному полюсі); Який півострівскаржиться на величину? (Ямал).
- загадки – жарти. «Нащо шляпу купив? –На гроші.», «Чім хліб у вогонь саджають? – Тістом» Такі питання чеснокажучи не є загадками. В них немає заміни – ототожнення, нема ознак, щовластиві для відгадування. Проте в них є парадокс, із загадками вони пов`язанітим, що розраховані на кмітливість, увагу, вдало розвивають ці якості, що єосновною функцією загадок. Вони тяжіють до загадок-питань про властивості,якості предметів та й здавна існують в усній традиції поряд з загадками.
Які інші види народної поетичної творчості, загадки супроводжували історію народуі на пізніших етапах, зокрема в класовому суспільстві, феодальному ібуржуазному, тим більше в наш час. Для з`ясування нової ролі і нової функціїзагадок в умовах класового суспільства можуть прислужитися казки про мудрудівчину. Ці казки і вміщені в них загадки зазнали цікавих перетворень. Так, указці про двох братів, бідного і багатого, мудра дівчина зображується самедочкою бідного брата. Багатий і бідний брати позивалися в суді, і суддя їмзадав їм загадки. Хто одгадає ці загадки, той і правий буде. Що на світінаймиліше? Що на світі найситніше? Що на світі наймиліше?
Багач за порадоюжінки, відповів, що немає нічого прудкішого за їх власного коня, нема нічого ситнішогоза їх кабана і нема нічого милішого, як сама вона, його жінка, — і не одгадав. Загадкипродовжували і в пізніші епохи відображати виробничу техніку та матеріальну ідуховну культуру. Наприклад: Мій брат – комендант, попід землю ходить –червінці находить (плуг залізний), загадка ця підкреслює господарськуефективність плуга порівняно з сохою;Чорненький, собачка весь дім стереже(залізний замок); Крутиться, вертиться, тільки берега держиться (водяниймлин); Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє (письмо, якез`явилося у східних слов`ян з Х – ХІ ст.); Голову стяли, серце вийняли, далипити – стало говорить ( гусяче перо, яким колись писали); Їде верхівень,а ноги за вухами (окуляри, які почали поширюватися в Європі з кінцяХІІІст.).
Цікавізагадки з`являються у ХVIст., про книгу та її велику роль у навчанні людей: Мовчить, а всіх навчить;Не кущ, а з листками; Без язика, а говорить, без голови, а розуміє, без рук безніг, а буває скрізь. Таке зацікавлення народу до книги цілком завдячує діяльностіКиєво-Могилянської Академії, а особливо так званим «мандруючим дякам»(студентам академії на канікулах), що йшли в села учити простий народ. Звідси із`являютьсязагадки про бурсаків,як їх люб’язно іменує народ: «Головаучена, мова заучена, хто ж він такий?».Загадки з соціальною тематикою заслуговують на особливу увагу.Такізагадки ще не вивчені. Деякі містять натяки на класове розшарування в суспільстві:Ходить пані по майдані, куди гляне – трава в`яне (коса, трава); Чорненьке,маленьке – хоч якого пана з коня зсадить (блоха); Лізу – лізу по чорномузалізу – од царських собак не одіб`юся (бджоли). Є загадки, які являютьсобою, так би мовити, своєрідні епізоди з життя: Лисий віл через ворота дивиться(місяць). Інші загадки є мініатюрними розповідями, які передають і рух: Їхалапані вночі, загубила ключі, місяць ішов ключики знайшов, сонце встало – ключикиукрало, до себе сховало (роса). Іноді загадки набирають форми стислого діалогу,розмови: Стукотні, гуркотні, куди ви ідете? – смалене, печене нащо вам це? (відраі горшки).
Є чималозагадок, які за оформленням нагадують віршики, або скоромовки наприклад:
Горюн, годун – годунець, Ріжуть мене ножакою
Годував, бідував, Б`ютьмене ломакою
Усіх людей годував, За те мене отак гублять
Як упав – пропав, Що всі мене дуже люблять. (хліб)
Ніхто добрим словом не згадав.(горщик)
Чорний, я мов, сажотрус,
Коло пічки все я трусь,
Взимку люблять всі мене.
Відгадайте, хто я є? (вугілля)
Народні загадки кінцяХІХ – початку ХХ ст., відобразили також деякі зміни, що сталися в зв`язку зрозвитком капіталістичних відносин: Що росте без дощу? (процент накапітал). Загадка «Крикнула вутка – на морі чутко: збіглися дітки до рідноїматки», — спочатку виникнення вXVII ст. одгадувалася якдзвін у церкві, а в записах ХІХ — ХХ ст. – як гудок фабрики чи заводу.
Несани, не віз, без коня їде – раніше – човен,тепер автомобіль. Із загадок ХІХ — ХХ ст. про паровоз: Біжить корова,гладка, здорова; тікайте з дороги, бо візьме на роги, а за нею телята, та всіблизнята (про поїзд і вагони); про літак: Що летить – крила має, акрилами не махає?; Крил не має, а навколо Землі літає? (супутник);Пополю бродить, зерно молотить, жне, косить – їсти не просить (комбайн);Хвостом воду бере, носом випускає (водогін); Тепла гармошка, весь дімобігріває (парове отеплення); а ось ряд загадок про електрику: По дротуходить, пітьму розводить; Огнем не запалиш, водою не загасиш; або Гнотик й склістримить зі споду, світить ясно народу (електрична лампочка).
Будучи багатимина мальовничі, пластичні елементи, загадки відзначаються різноманітністю ритму,рим, багатством асонансів і алітерацій. Своїм оформленням загадки, як іприслів`я, займають проміжне місце між поезією та прозою, однак ближчі допоезії. {Це видно хоча б із таких прикладів:Біжить свинка, срібна спинка,хвіст конопляний (голка і нитка);Хата боката, вікон забагато – нікудивийти (невід, яким рибу ловлять); Загадаю загадку, закину нагрядку, нехай моя загадка до літа лежить (озимий хліб, що лежить в полі)}3.Багатьом загадкам властивий звукопис: Летіли гусаки, дубові носки іказали: то-то ми, то-то ми (ціпами хліб молотять);Два голуби летять; цмок,цмок об носок (те саме). Іноді загадки виявляли іронічне ставлення мешканціводнієї місцевості до інших: «Що то за земля, де мільйон загадок, а немаодгадок?» ( загадка села Глибохори, Турківського району, Львівської областіпро село Карпатське, що знаходиться неподалік). Відповідно до актуальної проблематикизагадки часто відігравали роль виразника цієї події, явища чи епохи: Ой, де жта країна, що тридев`ятьземель, за синім морем, де край пролитий нашим горем, а тії люди Хреста нешанують, а тількиокомворожим на здобич чатують? ( Османська імперія, щона той період була чи не найбільшою загрозою для місцевого населення, загадкаXVI ст., викладена внародній пісні «Про козака – степовика»): По степам ганяє, круків лякає,православних убиває, малих діток нечемнихв полон забирає( Ця загадка – страшилка протатарина цілком достовірно передає острах простого люду до татар, які на тойчас здійснювали набіги). Ось чому так вдало використовуються загадки з давніхчасів в літературі. В український літературі загадками або близькими до нихреченнями користувалися письменники в XVIIст. Так, І. Галятовський одну із проповідей свого «Ключа разуменія» (Київ 1659)побудував на запитанні, взятому з «Притчей Соломонових»: «Що є латвішого всвіті, ніж шлях орла в повітрі, змії на камені і корабля на морі?»
УXVIII ст. обробляв у віршахзагадки автор поширеного підручника поетики Аполос Байбаков (1745 – 1801). Вукраїнський літературі середини ХІХ ст. М. Костомаров обробив казку – загадкупро мудру дівчину-семилітку в своїй п`єсі «Загадка». Літературно оброблявнародні загадки Л. Боровиковський. Використовували народні загадки й українськіписьменники Л. Глібов, О. Федькович, І. Франко, С. Васильченко та ін. Л.Глібовуже на схилі свого життя обробляв українські народні загадки в своїх віршах. Вінздебільшого розширює і художньо деталізує побутове тло загадок, іноді вводить урозповідь і своїх юних слухачів (читачів), і старого діда-оповідача. Внаслідок цьогозагадки Л. Глібова перетворюються в досить просторові поетичні твори зселянського життя. П.Тичина увів елементи загадок у свої «Пастелі». В п`єсі –казці для дітей А. Шияна «Котигорошко» герой одгадує загадки, які йому загадуєВодяник-Смертоносець. Все сказане доводить велике значення цього виду народноїтворчості — наукове, художнє, педагогічне. Отже, синтаксична і композиційнабудова більшості народних загадок чітка, струнка. Загадки майже не знаютьскладних синтаксичних форм, майже не мають сполучників. Всі ці і інші рисипоетичного оформлення народних загадок скеровані на найяскравіше, найстислішевисловлення їх змісту, на легке запам`ятанняі поширення серед народних мас.
Висновок
Згідноусього переліченого можна зрозуміти, що загадки відображають матеріальний ідуховний світ людини. З них ми можемо довідатися про віднесення насіння доявищ, подій тієї доби. Це ніби досконалий ілюстратор у вир минулого, а крімцього будівничий майбутнього, адже загадки передусім розвивають інтелект, та сприяютьдуховному зв’язку між поколіннями.
Списоквикористаної літератури
1. Ганич Д.І. Словник української мови.Вид. 4.-К.: Радянська школа, 1979 (ІІ кв.) – 63,25 л. – 3 крб. 60 к. 100 000екз. 70105
2. Нечуй-Левицький Іван. Світоглядукраїнського народу. Ескіз української міфології. Львів 1876, 80 с.
3. Тейлор Едвард. Первісна культура. –Львів: В-во «Сполом», 2003.-184с. ISBN966-665-124-6
4. Чижевський Дмитро. Історія української літератури.– Харків.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного дозвілля», 2006. – 384 с.: іл. ISBN966 – 343 – 121 – 0
5. Афанасьев.Поэтические воззрения славян наприроду. Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи смифологическими сказаниями других родственных народов, т. 1. М., 1865, стр. 22.
6. ВертійО.І, Народні джерела психологізму творів І.С. Нечуя –Левицького// Народнiтвори та етнографія. – 1988. — №6 — 6.9.18
7. Грицай М.С., Байко В.Г., Дунаєвська Л.Ф.Українська народно — поетична творчість. – К. Видавництво Видавничого об`єднання«Вища школа», 1983, ст. 324.
8. Загадки. Упорядкування, вступна статтята примітки І.П. Березовського. Вид. АН УССР. Київ, 1962 ( Українська народнатворчість)
9. Рыбникова М.А. Загадки