План
Вступ.
1. Теоретичне завданняТема: Загальніположення правової роботи та юридичне обслуговування
1.1 Поняття та зміст організації правової роботи.
1.2 Основні аспекти правової роботи.
1.3 Поняття “юрисконсульт”, “юридичнаслужба”, “юридичне обслуговування”
2. Практична частина
Оформити комплект документів, необхідних для державної реєстраціїюридичної особи.
2.1Рішення власника (власників) або уповноваженого ним органу про створенняюридичної особи.
2.2Установчі документи (засновницький договір чи статут).
2.3 Реєстраційну картку.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ
Українська держава зацікавлена уфункціонуванні сучасної юридичноїслужби. Уряд України постановою від 27 серпня 1995 р. затвердив «Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державноївиконавчої влади, державногопідприємства, установи, організації» і доповнив 26. 11. 2008р., у якому зазначив про необхідність удосконалення правової роботи у сфері громадськоговиробництва, створення правових та організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законностів роботі підприємств.
Актуальність та практичне значення добраноїтеми полягає в тому, що в нових умовах господарювання особливого змістунабуває правова робота та, відповідно, зростає роль юридичних служб, оскільки упроцесі розбудови правової держави та становлення громадянського суспільстваактуальною стає законність – одностайне розуміння, суворе і неухильнедотримання законів державними органами, посадовими особами і громадянами в усіхсферах суспільного життя.
Метою даноїроботи є аналіз та характеристика організації правової роботи. З цьоговипливають основні завдання це розкриттяорганізації правової роботи,спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання законів тазапобігання невиконанню вимог актів законодавства,інших нормативних документів міністерствами, підприємствами, їхніми керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональнихобов'язків. Визначення основних аспектів правової роботи. Розкритипоняття “юрисконсульт”, “юридична служба”, “юридичне обслуговування”.
Об’єктом дослідження є загальні положенняправової роботи та юридичного обслуговування. Структура курсової роботаскладається з вступу, трьох розділів, практичної частини, висновку, спискувикористаної літератури, загальним обсягом 40 сторінок.
1. Загальні положення правової роботи таюридичне обслуговування
1.1 Поняття тазміст організації правової роботи
правова робота юрисконсульт законодавство
Засучасних умов Україна перебуває на стадії становлення правової держави. Цясуспільно-правова категорія охоплює собою сполучення,єдність і розмежування трьох влад: законодавчої, виконавчої, судової, їхзміст полягає в суспільній необхідності належногоправозастосування в усіх ланках (галузях) законодавства та в йогоокремих видах (формах), якими слід вважати юридичне обслуговування суб'єктів виробничо-господарської, сервісної, торговельної діяльності в народному господарстві вцілому і в сільському господарстві зокрема.
Уряд України виніс нове «Загальне положення проюридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчоївлади, державногопідприємства, установи, організації»від 26. 11. 2008р., у якомузазначив про необхідність удосконалення правової роботи усфері громадського виробництва, створення правових та організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодозабезпечення законності в роботі підприємств. В цьому положенні зазначено, що основними завданнями юридичної служби є: організація правової роботи,спрямованої на правильне застосування,додержання та запобігання невиконанню вимог законодавчих та інших нормативнихактів міністерствами, підприємствами,а також їх керівниками та працівниками підчас виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.
Відповіднодо цього на всіх підприємствах можуть бути створені юридичні служби.
Організація правової роботи — комплекс заходів, щоздійснюються державними органами управління, посадовими особами з метоюзабезпечення суворого дотримання закону в усіх сферах діяльності.[6, С. 8]
Словосполучення “правова робота” дає підстави говорити продіяльність, пов’язану із застосуванням права і спрямоване на правовузабезпечення діяльності конкретного підприємства або установи.
Зазначені обставини дозволяють окреслити межі правової роботияк виду юридичної діяльності, яка охоплює різні сфери діяльностісуб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, а саме:виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи наданняпослуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; дають можливістьвизначити основні завдання правової роботи.Ці завдання полягають у такому:
- дотримання законності в діяльності суб'єктів господарювання;
- активне використання правових засобів для зміцнення господарськогорозрахунку та поліпшення економічних показників;
- забезпечення зберігання майна підприємства;
- захист прав і законних інтересів підприємств.
Виконання зазначених завдань вимагає не тільки знання законодавства,але й уміння організувати його реалізацію на практиці. Дляцього необхідні розуміння суті правової роботи, її місця тазначення в управлінні виробництвом, правильний підхід до самоїправової роботи.[7,С. 10]
Отже, правова робота – це нормотворча та право застосовнадіяльність та керування нею, пов’язана з питаннями відповідальності,взаємозв’язку ланок господарського механізму, посадових осіб та працівників, щозабезпечують зміцнення законності, державної, планової та договірноїдисципліни, господарського розрахунку в діяльності підприємств, організацій таустанов.
1.2 Основніаспекти правової роботи
Колими говоримо про універсальний характерправової роботи, то перш за все маємо на увазі всебічний вплив права на розвиток господарської та соціальної діяльності колективів, адже в цій роботіберуть участь не лише органиуправління, а й профспілки, трудові колективи.
Правова робота— особливий,багатоплановий вид діяльності суб'єктів господарювання, спрямований на забезпечення підвищення їхньої ділової активності, розвитокпідприємництва та на цій основіпідвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, підвищення продуктивності праці та якості роботи за дотриманняпланової, договірної, трудовоїдисципліни.
Правова робота повинна забезпечувати виконання законів,планів та угод не тільки підприємством, а й іншим господарським органом цьогопідприємства. Таким чином, до основних аспектів правової роботивідноситься, багатопланова діяльність, що охоплює всі напрямки діяльності,безпосередньо пов’язані зі створенням матеріальних цінностей, застосуваннямпраці робітників та службовців, вирішення питань соціально-економічного,науково-технічного, культурного забезпечення колективів підприємств та установ,а не тільки діяльність юридичної служби, що спрямована на організацію контролюза виконанням законів, пропаганду права, складання юридичних документів, участьу розгляді господарських та інших справ юрисдикційними органами.[10, С. 18]
До системи правової роботи належать суб'єктигосподарювання, об'єкти, юридичні (правові) дії, засоби і способи їхздійснення, результати юридичних (правових) дій.
Суб'єктами правової роботиє господарськіорганізації — юридичніособи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюютьгосподарську діяльність тазареєстровані в установленому законом порядку. Суб'єктами правової роботи є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюютьгосподарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону якпідприємці, а також філії, представництва,інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), структурні підрозділи підприємств(юридична служба, бухгалтерія, відділ кадрів та ін.).
Об'єктами правової роботиє дії суб'єктів правовоїроботи, правові процеси (розгляд господарських спорів угосподарських судах,трудових спорів — у місцевих), правові документи (договори, акти, претензії, позовні заяви, положення, інструкції та ін.).
Юридичні (правові) дії— це зовнішні акти поведінкисуб'єктів правової діяльності, які вдосконалюють правові явища.
Засоби правової діяльності— це явища, предметиявищ і дій, які забезпечують досягнення необхідного результату правовоїдіяльності, нормативно-правові акти централізованого і локального регулювання, докази.
Способи правової діяльності— це конкретні шляхидосягненнянаміченого результату за допомогою конкретних засобів, обумовлених юридичною справою.[9, С. 23]
Результати правових дій— це підсумок відповіднихоперацій і дій, досягнутий за допомогою певних способів і засобівсуб'єктами правової роботи.
Кожна установа, підприємство або організація мають свійстатут, положення або інший фундаторський документ, правила внутрішнього розпорядку дляпрацівників даної організації в управлінніїї діяльністю, правила обліку господарської та фінансової діяльності, правила взаємовідносин із клієнтами таін. Це і є корпоративний нормативний акт, який видається органами управлінняпідприємства, компетентними увирішенні тих чи інших питань виробничогой соціального життя колективу, тобто питань локальних — лише в межах корпорації. У ньому тією чи іншоюмірою має виражатися інтерес (воля) колективу. Звідси виникає владність, офіційність, обов'язковість корпоративного нормативногоакта.
Локальні нормативні акти підприємств розробляються іприймаються на виконання приписів централізованого законодавства або завказівками чи з ініціативи керівних органів підприємства, або зініціативи структурних підрозділів.
Підзаконний нормативний актдержавногопідприємства, установи, організації і підзаконний нормативний акткомерційної організації — це локальні нормативні акти (нормативний наказ,інструкція адміністрації, статут, положення, правила внутрішньогорозпорядку та ін.), що діють лише в межах даного підприємства,комерційної організації. Основне призначення локальних нормативнихактів — конкретизувати розпорядження закону стосовно умовдіяльності відповідного колективу, не виходячи за рамки закону і не обмежуючиініціативу виконавців, які діють у межах закону. Ці документи також називаютькорпоративними нормативнимиактами.
Корпоративний нормативний акт— цеакт-документ органу управління комерційної та некомерційної корпорації (підприємства),який містить корпоративні норми, спрямовані на саморегулювання відносин, щоскладаються в ній, шляхом конкретизації розпоряджень нормативно-правових актів, виданихзаконодавцем, а також вищими правотворчими органами, з якими він знаходиться у відносинах службовогопідпорядкування.
Кожна установа, підприємство або організація мають свійстатут, положення або інший фундаторський документ, правила внутрішнього розпорядку дляпрацівників даної організації в управлінніїї діяльністю, правила обліку господарської та фінансової діяльності, правила взаємовідносин із клієнтами таін. Це і є корпоративний нормативний акт, який видається органами управлінняпідприємства, компетентними увирішенні тих чи інших питань виробничогой соціального життя колективу, тобто питань локальних — лише в межах корпорації. У ньому тією чи іншоюмірою має виражатися інтерес (воля) колективу. Звідси виникає владність, офіційність, обов'язковість корпоративного нормативногоакта.
Корпоративний нормативний акт характеризується такими ознаками:
1) має правотворчий характер, тому що в ньому корпоративні нормивстановлюються, змінюються і припиняються;
2)видається органом(посадовою особою) управління корпорації лише в межах його компетенції;
3)видається з дотриманням передбаченого законом порядку, якщотакий установлено (наприклад, разом або за погодженням ізпрофспілковим комітетом);
4)відповідає Конституції України,законодавству, а також нормативним актам, які мають вищу юридичнусилу;
5)має форму письмового акта-документа (рішення загальнихзборів, ради директорів, наказ керівника і т. ін.) із певнимиреквізитами (найменування акта, дата ухвалення, номер,підписи посадових осіб та ін.).
Крім нормативних актів, на підприємстві видаються інші корпоративніакти, які не мають нормативного характеру (наприклад, наказкерівника видати цінний подарунок працівникові або наказ прозвільнення його за прогул).
Корпоративні нормативні акти різняться за галузевоюознакою:
1)фінансові корпоративні акти — акти,що регулюють фінансову діяльність корпорації;
2)адміністративнікорпоративні акти — акти, що регулюють сферу управління;
3)трудовікорпоративні акти — акти, що регулюють сферу застосуванняпраці;
4)цивільно-правовінормативні акти — акти, що регулюють майнову сферу в межах корпорації,та ін.
Слід зазначити, що серед корпоративних нормативних актів єбагато актів процедурного характеру, тобто актів, що регулюютьпорядок застосування матеріальної правової норми (наприклад,Положення про порядок накладення дисциплінарного стягнення, Положення пропорядок нарахування заробітної плати, Положення про порядокрозподілу прибутку, Положення про порядок укладення договорівтощо). За наявності типових актів локальні акти розробляються відповіднодо них, а за їх відсутності — самостійно.
Таким чином, правова робота, будучи сукупністю нормотворчої та право реалізуючоїдіяльності, пронизує всі сфери правовоїдійсності і спрямована на досягнення подвійної мети: забезпечує законність у діяльності суб'єктівгосподарювання і посилення впливу насуспільне виробництво. Попри таку обмежену єдність нормотворчої таправореалізуючої діяльності відводитьсязначне місце в усій правовій діяльності. Це не випадково, оскільки, здійснюючи свою статутну діяльність підприємства різних форм власності таорганізаційно-правових форм реалізують правові норми як централізованого, так ілокального характеру.[12, С. 108]
Відомо, що реалізація права здійснюється в таких формах:дотримання, виконання, використання. Через ці форми втілюютьсявимоги та можливості права. Тому суб'єкти господарювання при дотриманні тавиконанні вимог правових принципів повинні максимально широковикористовувати передбачені правом засоби для ефективного господарювання. Цеактуально в наш час — у період переходу до соціальне орієнтованоїринкової економіки.
Успішній організації правової роботи на підприємствісприяє аналіз і узагальнення практики застосування тареалізації правовихнорм, які містяться в різних галузях права: цивільному, господарському, трудовому, фінансовому, аграрному та ін. Власне, цю роботу доцільно проводити за окремими напрямками:виконання договірних зобов'язань,зберігання майна, дотриманнязаконодавства про працю, про охорону навколишнього природного середовища тощо.
Така діяльність у межах правової роботи здійснюється напідприємствах з метою встановлення причин правопорушень у тій чи іншійгалузі господарської діяльності та виявлення винних осіб. За допомогоюаналізу результатів, узагальнень створюється можливістьактивізувати правову роботу на підприємстві не лише з наслідкамиправопорушень, а й з причинами їх виникнення, які можуть бутирізними: недостатнє знання чинного законодавства, недостатній рівень правовогорегулювання, винні дії посадових осіб, організаційно-технічні недоліки таін. Одним із напрямків дотримання законності є вдосконалення правовоїпропаганди на підприємстві. На жаль, в останні роки, особливо вприватних підприємствах, така робота майже не проводиться, у тойчас як вона є важливим засобом попередження правопорушень імає здійснюватись у вигляді лекцій, інформацій у місцевихгазетах, радіо та ін.
До числа важливих правових засобів належать господарській трудові договори. З їх допомогою встановлюються, змінюються абоприпиняються господарські зобов'язання (поставка продукції (товарів), підряд,оренда майна, купівля-продаж та ін.).
Трудовий договір посідає особливе місце. Він єпідставою виникнення
трудових правовідносин працівника з роботодавцем, щообумовлює цілу систему відносин, які регулюються трудовим правом, а саме:робочий час, час відпочинку, оплата праці та ін. Важливимфактором у дотриманні законності та підвищенні ефективності виробництва єпретензійна та позовна робота на підприємстві,яка посідає важливе місце в правовій роботі і спрямована на виконаннядоговірних зобов'язань як власних, так і обов'язків контрагентів.[10, С. 23]
Таким чином, правова робота за своїм змістом маєуніверсальний характер, тому що вона, охоплюючи всі сторонидіяльності підприємств, одночасно пронизує всі сфери правовоїдійсності: нормотворчість і право реалізацію; аналіз практики застосування законодавстваі правове виховання.
Правова робота є невід'ємною частиною діяльності всіхструктурних підрозділів підприємства, серед яких важливе місце належитьюридичній службі як спеціалізованому правовому підрозділупідприємства. Але слід також мати на увазі, що проведення та організаціяправової роботи покладається на керівництво підприємств.
1.3 Поняття “юрисконсульт”, “юридична служба”,“юридичне обслуговування”
Особливе місце вдіяльності юридичних служб посідає договірно-правова робота, адже кінцевоюметою діяльності будь-якого підприємства є виконання виробничої програми знайменшими витратами необхідних ресурсів і отримання максимального прибутку. Аце прямо залежить від виконання договірних зобов’язань перед контрагентами.Робота з виявлення та встановлення найбільш раціональних договірних зв'язків,опрацювання правових методів впливу на недобросовісних конкурентів покладена наюрисконсульта. Договір має не лише відповідати закону. Важливо, щоб керівникпідприємства міг використати його як ефективний важіль для поліпшенняпоказників роботи підприємства. Тому юрисконсульт здійснює організаційну роботуз проведення договірної кампанії у взаємодії зі службами й керівниками відділівпостачання, збуту, фінансів, економіки підприємства. Юрисконсульт перевіряє, щобдоговори мали необхідні реквізити, передбачені законодавством, бере участь увизначенні конкретних умов поставок. Він має також оформляти переддоговірніспори, коли розбіжності сторін не вдається усунути шляхом прямих переговорівзаінтересованих організацій. Залежно від того, у якій ролі виступаєпідприємство в договорі поставки — покупця чи постачальника — юрисконсультскладає або протокол, де фіксуються розбіжності, або заяву до господарськогосуду, але в обох випадках він разом із керівником бере участь у розглядіпереддоговірних спорів у господарському суді.
На посаду керівника, його заступника, головногоюрисконсульта юридичної служби підприємства призначаються особи звищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю щонайменше трироки, а на посади провідного й відповідної категорії юрисконсультів — особи, які маютьвищу юридичну освіту або навчаються наостанніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.
Предметом діяльності юрисконсульта — здійсненняметодичного керівництва правовою роботою на підприємстві, надаєправову допомогуструктурним підрозділам і громадським організаціям, бере участь у підготовці відповідей у разі відхилення претензій. Готує за участю інших підрозділівпідприємства матеріали пророзкрадання, нестачі, виготовлення неякісної, нестандартної і некомплектної продукції та інші правопорушеннядля передання їх до слідчих та судових органів. Бере участь у розробці та здійсненні заходів щодо зміцненнягосподарського розрахунку,договірної, фінансової та трудової дисципліни, забезпечення збереженнямайна, боротьби з його розкраданням та іншими правопорушеннями.[13,С. 106]
Юрисконсульт стежить за тим, щоб припідписанні договору до нього було додано всю необхідну документацію. Належнопроведена договірна кампанія — це лише один із засобів забезпечення стійкихвзаємних відносин підприємств у процесі виробничої діяльності. Подальша роботаюрисконсульта полягає в тому, щоб усіма правовими засобами домагатися виконаннядоговорів. Для цього необхідно своєчасно доповідати керівникові підприємствапро порушення зобов'язань, вивчати причини їх виникнення, пропонувати йзастосовувати ефективні заходи впливу до винних осіб свого та іншогопідприємства, з яким укладено той чи інший договір.
Юрисконсульт повинен працювати над підвищенням свогопрофесійного рівня, стежити за змінами і доповненнями в чинному законодавстві.Це допоможе йому належно виконувати свої обов’язки.
Юрисконсультом, також здійснюється робота з облікунормативно-правових актів, на нього покладаються такі обов'язки:
1)вестинормативно-правові акти;
2)забезпечуватизберігання нормативно-правових актів, офіційних видань;
3)вести контрольніпримірники кодексів та підтримувати в контрольному стані нормативно-правовіакти та офіційні джерела їх опублікування;
4)забезпечувати документальний фонд актів законодавства,бібліотечний фонд юридичної літератури,електронний фонд нормативно-правовихактів;
5) ознайомлювати працівників відповідного підприємства, установи,організації з чинним законодавством;
6) вести прийом працівників, інших громадян з питаньроз'яснення чинного законодавства.
Покладення на юрисконсульта обов'язків щодо ведення даногонапрямку роботи здійснюється наказом керівника або посадовоюінструкцією.[6,С. 20]
Юридична служба є самостійним структурнимпідрозділом; залежно від обсягу, характеру та складності роботи визначаєтьсяструктура юридичної служби; установлюється порядок створення та взаємовідносинюридичної служби та інших структурних підрозділів.
Юридична служба – безпосередній організатор правовоїроботи в народному господарстві, який є складовою частиною управліннявиробництвом.
Юридична служба разом з іншими структурними підрозділамибере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством,підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце:через юридичну службу держави не тільки забезпечу, а й контролює додержання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ іорганізацій.
Юридична служба надається особлива державна функція,тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізованомупорядку Загальним положенням про юридичну службу. Юридична служба яксамостійний підрозділ у системі управління підприємством має певнуорганізаційну структуру. Залежно від обсягу і характеру правової роботи,специфіки роботи підприємств чи установи юридична служба складається звідділів, секторів, бюро, групи або впроваджується посада юрисконсультавідповідній категорії (головний юрисконсульт, старший юрисконсульт,юрисконсульт).
Заборонено покладати на юридичну службу обов'язки, які нестосуються правової роботи і не передбачені Загальним положенням. Це єсвоєрідною гарантією того, що юристи будуть займатися виключно правовою роботою тавиконувати функції, покладені на нихзаконодавством.
Юридична служба підприємства безпосередньо підпорядковується керівниковіпідприємства. Юридичні служби підприємств з питаньорганізації та методики здійснення правової роботи керуються рекомендаціями Міністерства юстиціїУкраїни. Підприємство зобов'язанестворювати умови для нормальної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефоннимзв'язком, сучасними засобамиоргтехніки, транспортом для виконання службових обов'язків,законодавчими та іншими матеріалами, літературнимиджерелами з правових питань.
Ефективністьправової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальноїорганізаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатниходиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємств, длядоцільного юридичного обслуговування.[9, С. 35]
Існуютьтакі форми юридичного обслуговування малих та середніх підприємств: на підставідоговору, укладеного з юридичною консультацією, адвокатське бюро, фірмою,контролю чи окремим адвокатом, або на підставі договору укладеного з юридичноюабо фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, який маєспеціальний дозвіл (ліцензію) на проведення юридичної практики.
Відоміі такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарськихюридичних груп для обслуговування кількох територіально близьких підприємстводнієї або кількох галузь, а також організацій обслуговування невеликихгосподарських органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого)підприємства.
На одному збазових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а такожвиробничих одиниць, де не мають сенсу тримати штатного юрисконсульту, яксамостійні структурні підрозділи можуть створити міжгосподарські юридичнівідділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельностіпрацівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, абина кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств абоорганізацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичнимвідділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.
Юридичнеобслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами, адвокатськимбюро, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об’єднаннями передбачаютьсяЗаконом України “Про адвокатуру”. Загальним положенням про юридичну службуміністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державногопідприємства, установи, організації та іншими нормативними актами.
Наданняадвокатської правової допомоги підприємств, установ і організаціям є одним знайважливіших напрямків діяльності адвокатури. Адвокати здійснюють правовуроботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби.[9, С. 41]
2. Практичначастина
ТОВ “ГОРИЗОНТ”
ПРОТОКОЛ
зборівзасновників
18 вересня 2009р. м. Суми №1
ПРИСУТНІ:
1. ГромадянинУкраїни Кононенко Ігор Васильович.
2. ГромадянинУкраїни Прокопко Василь Вікторович.
Збори визнаніправомочними вирішувати всі питання порядку денного.
Голова зборів – Кононенко І. В.
Секретар зборів –Прокопко В. В.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Простворення товариства з обмеженою відповідальністю “ГОРИЗОНТ” (далі — товариство).
2. Прозатвердження статутних документів та визначення розміру статутного капіталутовариства.
3. Про порядокформування та внесення вкладів до статутного капіталу товариства.
4. Провизначення директора товариства.
5. Проуповноваження особи щодо здійснення дій з реєстрації товариства.
УХВАЛИЛИ:
1. Створититовариство з обмеженою відповідальності “ГОРИЗОНТ”.
2. Затвердитистатутні документи в пронумерованій редакції та визначити статутний фондтовариства у розмірі 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень.
3. Статутнийкапітал сформувати за рахунок майна засновників. До моменту державноїреєстрації засновники сплачують п’ятдесят відсотків від суми своїх вкладів.Частина статутного капіталу, що залишається несплаченою, підлягається сплатівпродовж одного року після реєстрації.
4. Призначеннядиректором товариства Прокопко Василя Вікторовича.
5. УповноважитиКононенко І. В. Здійснити всі необхідні дії щодо реєстрації товариства вдержавних органах.
Голосували “за” –одноголосно.
/>Голова зборів КононенкоІ. В.
(підпис)
/>Секретар зборів ПрокопкоВ. В.
(підпис)
ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО
у виконавчомукомітеті зборами засновників
Сумської міськоїради ТОВ “ГОРИЗОНТ”
20 вересня 2009р. Протокол № 1
Реєстраційний №57 від 18 вересня 2009 р.СТАТУТ
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ“ГОРИЗОНТ”
Місцезнаходження:
Україна, м. Суми,
вул. Кірова, 126Суми — 2009
1. ЗАГАЛЬНІПОЛОЖЕННЯ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю“ГОРИЗОНТ” (надалі — товариство), створене відповідно до Конституції України,Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Прогосподарські товариства” та інших актів чинного законодавства України, змоменту одержання прибутку, у подальшому іменується “товариство”,
1.2. Участниками товариства є:
1. Громадянин України Кононенко ІгорВасильович, паспорт МВ 263598, виданий 21 вересня 1989 р. зарічним РВУМВСУкраїни в Сумській обл., що мешкає за адресою: Україна, м. Суми, вул. Кірова123, кв. 26, ідентифікаційний номер 2694532678.
2. ГромадянинУкраїни Прокопко Василь Вікторович, паспорт МВ 569827, виданий 01 травня 2001р. зарічним РВУМВС України в Сумській обл., що мешкає за адресою: Україна, м.Суми, вул. Горького 5, кв. 123, ідентифікаційний номер 2689453267.
1.3.Найменування товариства:
українськоюмовою: повне –товариство з обмеженою відповідальністю “ГОРИЗОНТ”; скорочене –ТОВ “ГОРИЗОНТ”;
російськоюмовою: общество с ограниченнойответственностью “ГОРИЗОНТ”; сокращенно ООО “ГОРИЗОНТ”.
1.4.Місцезнаходження товариства: Україна, м. Суми, вул. Харківська 86/2.
1.5.Товариствоз моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійний баланс,розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штамп, товарнийзнак та інші реквізити.
1.6.Товариство в своїй діяльності керується чинним законодавством, установчимидокументами, цим статутом а також внутрішніми локальними нормативними актами.
1.7.Товариство має право без обмежень приймати рішення щодо своєї діяльності.Товариство може від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистихнемайнових прав, виступаючи в суді, господарському та третейському суді.
1.8.Товариство може створюватися на території України, а також за її межами дочірніпідприємства, філії та представництва.
1.9.Товариство може бути учасником спільних підприємств, акціонерних та іншихтовариств, концернів, консорціумів, асоціацій та інших договірних об’єднань.
1.10. Товариствонесе відповідальність за зобов’язаннями всім власним майном. Товариство невідповідає за зобов’язаннями держави, держава не відповідає за зобов’язаннямиТовариства.
1.11.Учасник, який систематично не виконує належним чином свої обов'язки, або якийперешкоджає своїми діями досягненню мети Товариства, може бути виключений зТовариства на підставі прийнятого рішення загальних зборів Учасників. При цьомуУчасник, про якого приймається рішення, не приймає участі у голосуванні. Привиключенні Учасника з Товариства йому виплачується вартість власного майнаТовариства пропорційно його внеску до Статутного фонду Товариства.
1.12. Складучасників Товариства може бути розширений при наявності згоди Учасників зарахунок введення інших юридичних чи (та) фізичних осіб.
1.13. Прийому Товариство та виключення з його членів здійснюється за рішенням загальнихзборів при більшості в 60% голосів від загальної кількості часток в Статутномуфонді.
1.14.Стосунки Товариства з найманими працівниками (трудовим колективом) регулюютьсязгідно з чинним законодавством про працю.
1.15. Товариствоздійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з метою і предметом своєїдіяльності та діє в межах, що встановлені законодавством України.
2. МЕТА ТАПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА
2.1. Метоюдіяльності Товариства є отримання прибутку шляхом здійснення господарської таіншої діяльності, а також задоволення на основі отриманого прибутку соціальних та економічних потреб учасників.
Предметом діяльності Товариства є :
2.3.Створення власної мережі магазинів для реалізації товарів власного виробництвата отриманих від українських і іноземних фізичних і юридичних осіб.
2.4. Закупівля,зберігання, продаж пального та ППМ через спеціалізовані пункти та АЗС.
2.4. Організаціягромадського харчування, барів, кафе, ресторанів, в тому числі з іноземнимипартнерами.
2.5. Створеннямережі сервісного обслуговування транспортних засобів та побутової техніки.
2.6. Виробництвота переробка сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.
2.7. Наданнявиробничих, науково-технічних та комерційних послуг юридичним та фізичнимособам на внутрішньому та зовнішньому ринках.
2.8. Наданняпосередницьких послуг по закупівлі, транспортуванню та реалізаціїтоварів," в тому числі торгово-закупівельної діяльності: товараминародного споживання, продуктами харчування, побутовою теле- радіо-відеоапаратурою, засобами обчислювальної техніки, автомобілями, нафтопродуктамита інше.
2.9. Вантажні тапасажирські перевезення, транспортно-експедиційне обслуговування.
2.10. Наданняпослуг прокату, лізингу, оренди та зв’язку; відкриття і управління діяльністюмитних ліцензійних складів, здійснення операцій по декларуванню та митномуоформленні грузів.
2.11.Будівництво, реконструкція будівель та споруд промислового соціального тажитлового призначення.
2.12. Утилізація, збір та переробка відходів виробництва та вторинних ресурсів.
2.13. Наданнярізних побутових послуг юридичним та фізичним особам.
2.14. Наданняплатних послуг (інформаційних, юридичних, маркетингових, будівельних,інжинірингових, лікування, відпочинку, спорту, освіти, прокату та інші)населенню, підприємствам, організаціям України та інших країн.
2.15. Наданнярекламних, консультаційних послуг з питань внутрішньої та зовнішньоїінвестиційно-фінансової комерційної діяльності.
2.16. Наданняінформаційних, консультаційних-довідних, абонентних послуг з питань комерційноїдіяльності.
2.17. Створенняоздоровчих комплексів: саун, косметологічних та масажних кабінетів.
2.18. Закупівля,обробка та реалізація шкіри та виробів з неї.
2.19. Інші видидіяльності не заборонені чинним законодавством.
Видидіяльності, які вимагають спеціального дозволу, здійснюються Товариством післяодержання відповідних ліцензій.
3. ПРАВА ІОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА
3.1. Кожнийз учасників Товариства має право:
3.1.1. Братиучасть в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному цим статутом.
3.1.2. Братиучасть в розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльностіТовариства.
3.1.3. Одержуватиінформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерськогообліку та звітності.
3.1.4. Вимагатирозгляду на зборах учасників, порушеного ним питання, якщо воно було поставленене пізніше як за 25 днів до початку зборів.
3.1.5. Впершочерговому порядку одержувати продукцію (послуги), вироблену Товариством.
3.1.6. Призначатита відкликати своїх представників на збори учасників.
3.1.7. Вийти зТовариства в порядку, установленому цим статутом.
3.2.Будь-який учасник Товариства має право передати свою частку або долю часткитретім особам після повного внеску свого вкладу в статутний фонд Товариства.
Передачачастки або її частини третім особам можлива тільки після повного внесеннявкладу учасником, який її уступає.
Якщо часткаабо її частина переходить третій особі, то до цієї особи переходять всі права іобов'язки, що належали учаснику, який її уступив.
Якщо часткаабо її частина переходить до Товариства, останнє протягом 12 місяців передає їїтретім особам або іншим учасникам. Протягом цього періоду розподіл прибутку, атакож голосування i визначення кворуму на зборах здійснюється без урахуваннячастки, придбаної Товариством.
3.3.Учасники Товариства зобов'язані:
3.3.1. Виконуватисвої зобов'язання перед Товариством, в тому числі пов'язані з майновою участю,а також вносити вклади у розмірі та порядку, передбаченими установчими документами.
3.3.2. Нерозголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльністьТовариства.
3.3.3. Виконувативимоги установчих документів та рішення загальних зборів учасників.
3.3.4. Виконувативзяті на себе зобов'язання
3.3.5. НадаватиТовариству інформацію, необхідну для вирішення окремих питань щодо йогодіяльності.
3.3.6. СприятиТовариству в здійсненні ним своєї діяльності.
3.4. Учасникможе вийти з Товариства, попередивши про це інших учасників не пізніше як за 3місяці до дня виходу.
3.5. У разівиходу учасника з Товариства йому сплачується вартість частини майнаТовариства, пропорційна його частці в статутному фонді.
За вимогоюучасника та за згодою зборів учасників Товариства частка учасника, якийвиходить з Товариства, повертається йому повністю або частково у натуральнійформі.
3.6.Учасник, який вийшов з Товариства, має право на належну йому частину прибутку,одержаного Товариством в поточному році до моменту виходу з нього учасника.
3.7. Іншіособи, а також правонаступники та спадкоємці учасників, що вийшли з Товариства,можуть вступати в Товариство за згодою зборів учасників.
У разівідмови правонаступника (спадкоємця) від вступу у Товариство або при відмовіТовариства від прийняття правонаступника (спадкоємця), йому видається у грошовійабо натуральній формі частка в майні, що належала учаснику, який вийшов зТовариства. Вартість цієї частки визначається на день, коли учасник вибув(вийшов) з Товариства.
3.8. Якщоучасник Товариства систематично не виконує своїх обов'язків щодо Товариства абоперешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, він може бути виключенийз Товариства за одностайною згодою всіх учасників. При цьому учасник, щовиключається з Товариства, участі у голосуванні не бере.
3.9. УчасникТовариства може звернутися до суду, арбітражного суду з заявою про визнаннянедійсним рішення зборів, прийнятого з порушенням чинного законодавства.
4. СТАТУТНИЙКАПІТАЛ
4.1. Товариствомстворюються статутний фонд розміром 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень.
4.2.Статутний капітал розподіляється серед учасників товариства таким чином:
1. ГромадянинУкраїни Кононенко Ігор Васильович – 20 000(двадцять тисяч) гривень, щостановить 53% статутного капіталу.
2. ГромадянинУкраїни Прокопко Василь Вікторович – 18 000(вісімнадцять тисяч) гривень, щостановить 47% статутного капіталу.
4.3. Домоменту реєстрації кожен з учасників внесе 50% свого вкладу. Кожен з учасниківзобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року з момент у реєстраціїТовариства.
4.4. Розмірстатутного фонду Товариства може бути змінено з дотриманням вимог чинногозаконодавства України, або цього статуту.
5. МАЙНО,ФОНДИ, ПРИБУТОК
5.1.МайноТовариства становить основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності,вартість яких відображається в самостійному балансі товариства.
5.2. МайноТовариства утворюється за рахунок:
— внесківУчасників;
— доходів відреалізації послуг відповідно до предмету діяльності;
— доходів відаукціонів;
— безплатних абоблагодійних внесків, пожертвувань українських та іноземних підприємств,організацій, громадян.
5.3.Джерелом формування майна Товариства є:
— грошові таматеріальні внески засновників;
— доходи,одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарськоїдіяльності;
— доходи відцінних паперів;
— кредитибанків та інших кредиторів;
— капітальнівкладення та дотації з бюджетів;
— надходження від роздержавлення та приватизації;
— придбаннямайна іншого підприємства, організації;
— безоплатніабо благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;
— іншіджерела, не заборонені законодавчими актами України.
5.4. МайноТовариства складається з Статутного та інших фондів, що створюються за рішеннямЗборів Учасників.
5.5.Товариство може використовувати кошти резервного фонду на додаткові витрати, назаходи щодо розробки та впровадження нових перспективних форм та методикстатутної діяльності, поповнення нестачі власних оборотних коштів, покриттязбитків від зниження ціни на послуги та інші цілі. За рішенням Зборів УчасниківТовариства частину коштів резервного фонду може бути використано на оплатупраці з компенсуванням їх в наступному періоді з фонду оплати праці.
5.6.Товариство відраховує на користь Учасників частку чистого прибутку у розмірі,що визначається зборами Учасників залежно від результатів господарськоїдіяльності.
5.7.Розподіл нарахованого прибутку Учасників здійснюється відповідно до їх внесківдо Статутного фонду Товариства, що регулюється Установчим договором.
5.8.Прибуток Товариства, після відрахування сум по податках та інших обов'язковихплатежах, відрахувань на користь Учасників, формування та збільшення Резервногофонду, залишається у розпорядженні Товариства і подальше витрачання Фондівкоштів здійснюється за рішенням Зборів Учасників.
5.9. КоштиТовариства зберігаються на розрахунковому рахунку (українська валюта) тавалютному рахунку (іноземна валюта) та використовуються ним самостійно.
5.10.Товариство може поєднувати частину свого майна та коштів з майном та коштамидержавних, кооперативних, громадських та інших організацій з метою організаціїспільного виробництва товарів, виконання робіт та наданню послуг, зокремашляхом організації спільних підприємств з іноземними партнерами.
5.11.Частина майна Товариства може бути передана дочірнім підприємствам, філіям і представництвамТовариства за рішенням і на умовах, що визначаються Зборами Учасників.
5.12. Товариствонесе ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, переданого йому вкористування.
6. ОРГАНИУПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВА
6.1. Вищиморганом Товариства є Збори Учасників Товариства. Збори учасників правомочніприймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.
6.2. КожнийУчасник Товариства має у Зборах кількість голосів пропорційно внеску доСтатутного фонду Товариства.
6.3. Довиключної компетенції Зборів учасників належить:
а) визначенняосновних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів та звітів про їхвиконання;
б) внесення зміні доповнень до Статуту Товариства;
в) створення,реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження положень проних;
г) обрання тавідкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
д) затвердженнярічних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства,затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку,строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядкупокриття збитків;
е) винесеннярішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органівуправління товариства;
є) затвердженняправил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначенняорганізаційної структури товариства;
ж) визначенняумов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філійта представництв;
з) затвердженнягосподарських договорів, угод, контрактів, що перевищують суму еквівалентну 500000 гривень, на момент укладання господарського договору, угоди, контракту.
и) прийняттярішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційноїкомісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Повноваження,передбачені пунктами «б», «в», «д»,«и», належать до виключної компетенції Зборів Учасників Товариства іне можуть бути передані іншім органам Товариства.
ЗагальніЗбори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що маютьбільш як 60 відсотків голосів.
6.4.Виконавчим органом Товариства є Дирекція, що призначається за рішенням ЗборівУчасників. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства в межахкомпетенції, що визначена Установчим договором і Статутом Товариства.
6.5. Директор:
— затверджуєпоточні плани діяльності Товариства і заходів, що є необхідними для вирішенняйого завдань;
— затверджуєщорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату;
— затверджуєдоговірні ціни і тарифи на послуги;
— визначаєпорядок відшкодування збитків;
— приймає рішенняпро одержання довгострокових кредитів;
— створює органи,що необхідні для виконання цілей і завдань Товариства;
— розпоряджаєтьсявсім майном Товариства, включаючи кошти;
— затверджуєнормативні акти, що визначають відносини між підрозділами і філіями Товариства;
— приймає нароботу і звільнює з роботи працівників Товариства, застосовує до них заходизаохочення і накладає стягнення;
— приймає рішенняпро відрядження, включаючи закордонні ділові поіздки;
— організуєведення бухгалтерського обліку та звітності у Товаристві;
— забезпечуєвиконання рішень Зборів учасників;
— приймає рішеннящодо інших питань поточної діяльності Товариства.
6.6.Директор має право:
— розпоряджатисямайном в межах, що визначені Установчим договором і Статутом Товариства;
— без довіреностідіяти від імені Товариства, репрезентувати її у всіх установах, підприємствах іорганізаціях;
— укладатибудь-які угоди та інші юридичні акти, видавати довіреності, відкривати в банкахрозрахунковий та інші рахунки;
— здійснюватиінші дії для досягнення цілей Товариства в межах його компетенції.
6.7. Дляздійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Товариства можестворюватися Ревізійна комісія. Порядок діяльності Ревізійної комісіївстановлюється Зборами Учасників Товариства.
7. ОБЛІК ТАЗВІТНІСТЬ
7.1.Товариство самостійно веде оперативний, бухгалтерський та статистичний облікрезультатів своєї діяльності.
7.2.Бухгалтерський, оперативний та статистичний облік та звітність в Товариствіведуться згідно норм, що діють в Україні. Організація обігу документів вТоваристві, її дочірніх підприємствах, філіях та представництвах встановлюєтьсяДиректором.
7.3.Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітностіпокладається на Головного бухгалтера Товариства, компетенція якого визначеначинним законодавством.
7.4.Операційний рік встановлюється з 1 січня до 31 грудня включно.
7.5.Товариство та його посадові особи несуть встановлену законодавством відповідальністьза достовірність даних, що містяться в річному звіті та балансі.
7.6.Товариство за власний рахунок може наймати спеціалізовану установу дляперевірки і підтвердження річної фінансової звітності (зовнішній аудит).
8. ЛІКВІДАЦІЯ І РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА
8.1.Припинення діяльності Товариства здійснюється у формі його ліквідації абореорганізації Товариства, яке відбувається за рішенням учасників або зарішенням суду чи арбітражного суду.
8.2.Ліквідація Товариства провадиться за рішенням Зборів Учасників або за рішеннямсуду чи арбітражу у випадках, що передбачені чинним законодавством.
8.3.Ліквідація Товариства проводиться ліквідаційною комісією, що призначаєтьсяЗасновниками, або судом чи арбітражем.
8.4.Ліквідаційна комісія вміщує в офіційній пресі за місцем знаходження Товариствапублікацію про строк і порядок ліквідації.
8.5. Змоменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять всі повноваження поуправлінню справами Товариства.
8.6. Порядокі строк ліквідації Товариства встановлюється Учасниками або судом (арбітражем).Строк для подання претензій кредиторів не може бути менший ніж 2 місяці змоменту оголошення про ліквідацію.
8.7.Ліквідаційна комісія:
— оцінює наявнемайно Товариства;
— виявляєдебіторів та кредиторів Товариства і проводить розрахунки з ними;
— вживає заходищодо сплати боргів Товариства третім особам, а також його учасникам;
— складаєліквідаційний баланс і подає його Зборам учасників Товариства.
8.8. Рештамайна Товариства, що залишилась після розрахунків з бюджетом, оплати праціпрацівників, розрахунків з кредиторами розподіляється між учасниками Товариствавідповідно до Закону України «Про господарські товариства»'.
8.9.Ліквідація Товариства вважається завершеною, а Товариство таким, що припинилосвою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.
8.10.Ліквідаційна комісія несе відповідальність за шкоду, заподіяну Товариству, їїучасникам та третім особам за нормами цивільного законодавства України.
Підписиучасників:
1. />Громадянин України Кононенко І. В.
/>2. Громадянин України Прокопко В.В.