Облік запасів

ДОНЕЦЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙІНСТИТУТ
КАФЕДРАОБЛІКУ ТА АУДИТУ
КУРСОВАРОБОТА
ЗДІСЦИПЛІНИ «ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ»
НАТЕМУ «ОБЛІК ЗАПАСІВ»
Донецьк

ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОБЛІК ЗАПАСІВ
1.1 Економічна сутністьзапасів, їх класіфікація
1.2 Балансова вартість запасів у податковому обліку та п.5.9
1.3 Оцінки запасів при їх вибутті
1.4 Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їхзберігання та у виробництві
1.5 Нормативно-правова база обліку запасів
2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ
2.1 Характеристика діяльностіпідприємства ТОВ „БіК” та його облікова політика
2.2 Синтетичний та аналітичний облікзапасів на підприємстві
2.3 Організація документообігу напідприємстві
ВИСНОВОК
Список використаної літератури
Додатки

ВСТУП
В даній роботіпоставлена мета, розкрити систему обліку запасів на підприємстві. Длядосягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
— розкритинормативно-правову базу обліку в Україні;
— розглянутикласифікацію запасів, порядок формування вартості запасів, методи оцінкизапасів при вибутті,
— розглянутивідображення балансова вартість запасів у податковому обліку,
— представитихарактеристику діяльності підприємства;
— представитидокументальне оформлення руху запасів;
— розкрити облікзапасів підприємства.
Роботапідготовлена на базі нормативно-правових актів, що регулюють облік запасів,спеціальних літературних джерел, а також матеріалів ТОВ „БіК”.
У роботівикористані сучасні методи бухгалтерського обліку запасів на підприємстві.
Актуальність темі„Облік запасів” обумовлено тим, що підприємства й фізичні особи, які здійснюютьпідприємницьку діяльність, повинні знати порядок оформлення руху запасів,порядок формування собівартості виробленої продукції, методи оцінки запасів привибутті за для результативності своєї діяльності та оптимізації використаннявласних запасів.

1. ОБЛІК ЗАПАСІВ
1.1 Економічна сутність запасів, їх класифікація
Методологічніпринципи формування інформації про запаси та розкриття її у фінансовійзвітності регулюються П(С)БО 9.
Так, відповідно до п. 4цього П(С)БО як запаси розглядаються активи, які:
– утримуються дляподальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
– перебувають у процесівиробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
– утримуються дляспоживання при виробництві продукції, виконання робіт і надання послуг, а такожуправління підприємством.
Бухгалтерський обліквідносить до запасів (п.6 П(С)БО 9:
-сировину,основні та допоміжні матеріалі, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності,призначені до виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг,обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
— незавершене виробництво у вигляді незакінчених танезібраних деталей, вузлів та незакінчених технологічних процесів. Таке виробництвона підприємствах, виконуючих роботи и надаючи послуги, складається з витратнавиконання незавершеного виробництва робот (послуг), з яких ще не визнанодоходу;
— готову продукцію, виготовлену на підприємстві, призначену для продажу, якавідповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором абоіншими нормативно-правовими актами;
— товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (отримані) та утримуютьсяпідприємством для продажу;
— малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одногороку або на протязі нормального операційного циклу, якщо він не більше року;
— поточнібіологічні активи, якщо вони оцінюються згідно з цього стандарту, а також сільськогосподарськапродукція і продукція лісного господарства після її первинного визнання.
Запаси визнаються активом,якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічнівигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірновизначено.
Для облаку запасівпризначено рахунки бухгалтерського обліку:
— 20 «Виробничі запаси»,
— 22 «Малоцінні та швидкозношуваніпредмети»,
— 25 «Напівфабрикати»,
— 26 «Готовапродукція»,
— 28 «Товари».
Запаси, що не є власністюпідприємства, обліковуються за балансом на субрахунках: 022 «Матеріали, прийняті дляпереробки» і 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні».
Запаси на підприємствоможуть надходити в результаті:
– придбання за плату;
– виготовлення власнимисилами підприємства;
– внесення до статутногокапіталу підприємства;
– безоплатного отримання;
– обміну (на подібні танеподібні активи);
– інших надходжень (відліквідації основних засобів, списання малоцінних необоротних матеріальнихактивів, отриманих у процесі капітального ремонту, відходів виробництва тощо).
Порядокформування первісної вартості запасів відображено в таблиці 1.1.

Таблиця1.1
Порядокформування первісної вартості запасів Спосіб надходження запасів Як визначається первісна вартість запасів Якою нормою П(С)БО регулюється Придбані за плату Складається із:  – сум, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;  – сум ввізного мита;  – сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, що не відшкодовуються підприємству;  – транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), що є витратами на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів;  – інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. До таких витрат, зокрема, відносяться прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якісно-технічних характеристик запасів.  Якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися і відображатися за справедливою вартістю* з подальшим коригуванням до первісної вартості П. 9 П(С)БО 9 Виготовлені власними силами Дорівнює виробничій собівартості запасів, що визначається згідно з П(С)БО 16 П. 10 П(С)БО 9 Унесені до статутного капіталу Відповідає погодженій із засновниками (учасниками) справедливій вартості* запасів з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9 П. 11 П(С)БО 9 Отримані безоплатно Відповідає справедливій вартості запасів* з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9 П. 12 П(С)БО 9 Отримані в результаті обміну на подібні запаси Дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість*, то первісна вартість отриманих запасів визначається на рівні справедливої вартості. Різниця, що утворилася, включається до складу витрат звітного періоду П. 13 П(С)БО 9 Отримані в результаті обміну на неподібні запаси Відповідає справедливій вартості* отриманих запасів П. 13 П(С)БО 9 * Під справедливою вартістю П(С)БО 19 розуміє: – для готової продукції та товарів – ціну реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку) виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів; – для незавершеного виробництва – ціну реалізації готової продукції за вирахуванням витрат на завершення, реалізацію та надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції; – для матеріалів – відновну вартість (сучасну собівартість придбання).
Якщо запаси доставляютьсявласним транспортом, такі транспортні витрати включаються до первісної вартостізапасів. На це звертає увагу Мінфін у листі від 14.03.2005 р. №31-04200-30-10/3778.
Відповідно до П(С)БО 9 допервісної вартості запасів не включаються:
– наднормативні втрати інестачі запасів;
– проценти закористування позиками;
– витрати на збут;
–загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов'язані зпридбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вонипридатні для використання із запланованою метою.
Названівитрати включаються до складу витрат того періоду, в якому їх було здійснено(встановлено), із відображенням їх суми у Звіті про фінансові результати (форма№ 2).
Первіснавартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється.

1.2 Балансова вартістьзапасів у податковому обліку та п. 5.9
Згідно з п.5.9 Закону про податок на прибуток на підприємство покладається обов'язокщокварталу провадити перерахунок балансової вартості придбаних запасів*.
Сутність цього розрахункуполягає в порівнянні даних про наявність запасів на початок і на кінецьзвітного (податкового) періоду.
Якщобалансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їхбалансову вартість на початок того ж звітного періоду (тобто утворюється прирістбалансової вартості), різниця включається до складу валового доходу. У такийспосіб відбувається своєрідна компенсація валових витрат, відображених раніше вмомент оприбуткування запасів.
Якщо ситуаціяпротилежна – балансова вартість запасів на кінець звітного періоду менше їхбалансової вартості на початок того ж звітного періоду (утворився убуток),різниця потрапляє до валових витрат.
Приздійсненні перерахунку слід мати на увазі, що для цілей податкового облікууцінка (дооцінка) запасів не змінює балансову вартість запасів та валові доходи(валові витрати) платника податків, пов'язані з придбанням таких запасів.
Відповідно до п. 5.9Закону про податок на прибуток перерахунку підлягають сировина, матеріали,комплектуючі вироби, напівфабрикати, малоцінні та швидкозношувані предмети наскладах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати напридбання і поліпшення яких відносяться до валових витрат. Витрати, стосовнояких установлено відсоткове обмеження щодо включення до валових витрат, берутьучасть у перерахунку за п. 5.9 у тій самій сумі, в якій потрапляють до валових.
Результат перерахункупрямо впливає на розмір оподатковуваного прибутку звітного періоду, томувизначити його необхідно без помилок. А орієнтуватися в цій ситуації потрібнона правила П(С)БО 9. Із цим повністю згодні податківці (лист від 27.05.2005 р.№ 4807/6/11-1116).
Виробничі підприємства прирозрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів у складі незавершеноговиробництва та залишках готової продукції враховують лише так звану матеріальнускладову. На це вказує ДПАУ в листах від 06.10.2004 р. № 8878/6/15-1116.
Таківитрати як відсотки за фінансовими або товарними кредитами, витрати насертифікацію, зберігання, страхування (крім страхування ризикутранспортування), митні збори не потрібно враховувати у балансовій вартостізапасів, і, внаслідок цього, у перерахунку по п.5.9 – их враховують у валовихвитратах відповідної події.
Немає потребиу проведенні перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток тимпідприємствам, що застосовують особливий порядок оподаткування результатівдіяльності, здійснюваної за довгостроковим договором (контрактом).
Що стосуєтьсямалоцінних та швидкозношуваних предметів, а також МНМА (при 100 % нарахуванніамортизації), то вони беруть участь у перерахунку за п. 5.9 тільки до моментупередачі їх в експлуатацію.
1.3 Оцінки запасів при їхвибутті
Згідно з П(С)БО 9запаси при їх вибутті (відпуску) у виробництво, з виробництва, продажу, іншомувибутті застосовують методи:
— ідентифікованоїсобівартості відповідної одиниці запасів;
— середньозваженої собівартості;
— собівартості перших за часомнадходження запасів (ФІФО);
— нормативних затрат;
— ціни продажу.
Для запасів, що маютьоднакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки одиніз наведених методів.
Оцінка відпущених запасівза ідентифікованою собівартістю може застосовуватися підприємством у випадку,якщо запаси не замінюють один одного або відпускаються для виконанняспеціальних замовлень і проектів, або їх первісна вартість визначена зідентифікованої вартості (автомобілі, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміннятощо).
Метод оцінки засередньозваженою собівартістю запасів передбачає, що вибуття запасів можеоцінюватися такими способами:
1) оцінка за щомісячноюсередньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленнямсумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартостіодержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початокзвітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів;
2) оцінка за періодичноюсередньозваженою собівартістю запасів проводиться щодо кожної одиниці запасівділенням сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарнукількість запасів на дату операції з їх вибуття.
Оцінка запасів за методомФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, уякій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку),тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття),оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Метод нормативних затратпри оцінці вибуття запасів базується на застосуванні затверджених підприємствомнорм витрат на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Нормирозраховуються з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці,виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближеннянормативних витрат до фактичних підприємство повинно регулярно аналізувативідхилення від норм та у разі необхідності переглядати встановлені норми.
Оцінка готової продукції(робіт, послуг) за нормативними затратами на дату балансу коригується дофактичної виробничої собівартості.
Оцінка за цінами продажузаснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середньогопроцента торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщозастосування інших методів оцінки вибуття запасів не виправдано) підприємства,що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнемторговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різницяміж продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельноїнацінки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначаєтьсяяк добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середньоговідсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнкивизначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітногомісяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяцітоварів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початокзвітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяцітоварів.
Вартість малоцінних ташвидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складуактивів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативногокількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальнимиособами протягом строку їх фактичного використання.
Запаси відображаються уфінансовій звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистоювартістю реалізації.
Чиста вартість реалізаціїзапасів визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайноїдіяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва тареалізацію.
Перегляд первісноївартості запасів і коригування її до рівня чистої вартості реалізаціїпроводиться, якщо на дату балансу відбулося зменшення величини первісноочікуваних від використання запасів економічних вигод внаслідок зниження їхціни, зіпсування, застаріння, закінчення терміну зберігання тощо. 1.4 Облік і контроль наявності таруху запасів в місцях їх зберігання та у виробництві
Запаси на підприємствахзберігаються у спеціалізованих та інших місцях (склади, комори тощо)зберігання. Склади можуть бути загального та спеціалізованого призначення(центральні, проміжні, експедиторські та інші). Організація зберігання запасівна підприємстві здійснюється залежно від виду запасів, технології виробництва,умов постачання, умов збуту тощо.
Для запасів, що неналежать підприємству, виділяються окремі місця зберігання від інших запасів.
Кожному складу присвоюютьпостійний номер, який надалі зазначається на всіх документах при оформленніоперацій з руху запасів на даному складі.
Приймання, зберігання,відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріальновідповідальна особа.
Керівник підприємствавідповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» затверджує перелік посадових осіб, яких наділяєправом підписувати документи на отримання та відпуск з місць зберіганнязапасів, давати дозвіл на вивезення запасів з підприємства та отримання їх відінших підприємств.
При прийманні запасів матеріальновідповідальна особа проводить перевірку відповідності запасів асортименту,кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені у супровідних документах.
Матеріальновідповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облікруху запасів (крім підприємств, які застосовують метод ціни продажу).
При застосуванніавтоматизованих систем складського обліку наявності та руху запасівпідприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, щостворюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України «Проелектронні документи та електронний документообіг» та іншиминормативно-правовими актами.
Бухгалтерська службавідповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» забезпечує дотримання правил ведення обліку запасівна складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановленікерівником (власником) підприємства.
Перевірка фактичноїнаявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюється інвентаризацією.Проведення інвентаризації здійснюється відповідно до постанови КабінетуМіністрів України від 28.02.2000 N 419 «Про затвердження Порядку поданняфінансової звітності» та Інструкції з інвентаризації основних засобів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів ідокументів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів Українивід 11.08.94 N 69.
Для забезпеченняефективності використання запасів у виробництві здійснюється контрольвикористання запасів у порядку, в спосіб і строки, визначені керівником(власником) підприємства. 1.5. Нормативно-правова база обліку запасів
Бухгалтерськаслужба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобтоперевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідністьгосподарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремихпоказників та правильність арифметичних підрахунків, порядок документальногооформлення господарських операцій та вимоги до складання документіврегламентуються Положенням № 88.
Після перевірки первиннихдокументів складаються облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку.Для цього, зокрема, можуть застосовуватися облікові регістри, затвердженінаказами Міністерства фінансів України від 29.12.2000 N 356 «Прозатвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерськогообліку» та від 25.06.2003 N 422 «Про затвердження Методичнихрекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малимипідприємствами».
Аналітичний облік запасівведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видівзапасів.
Синтетичний облікнаявності та руху запасів здійснюється в грошовій одиниці України на рахункахобліку запасів за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкцієюпро його застосування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від30.11.99 N 291, за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку,затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 N 186.
Порядок відображення сумиподатку на додану вартість, яка обчислюється при надходженні та вибуттізапасів, визначено Інструкцією з бухгалтерського обліку податку на доданувартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 N 141(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2004 N 818).
Вартість готовоїпродукції, товарів, виробничих запасів тощо, що відвантажені, до переходу відпідприємства покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на них, атакож вартість запасів, які передані підприємством на відповідальне зберігання,комісію, переробку (давальницька сировина), відображаються на окремихсубрахунках рахунків обліку відповідних запасів.
Підприємство самостійновизначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського облікуз дотриманням принципів, встановлених законодавством.
Ступінь свободипідприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацієюбухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур,серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначаєтьсяможливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, перелікубухгалтерських рахунків тощо. Отже, облікова політика підприємства — це непросто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умовгосподарювання, але й вибір методики обліку,яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактівгосподарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами,облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, ау вузькому — як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємствомконкретних методик ведення обліку).
Наказ про обліковуполітику містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік обліковоїполітики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативнеобгрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте течи інше положення про облікову політику).
У широкому розумінніоблікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документаціїза різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і вустановчих документах підприємства.
Складовою частиноюорганізації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуютьсядля первинного відображення господарських операцій, а також перелік обліковихрегістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелікдокументів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівникапідприємства про облікову політику і може включати:
— робочий план рахунків бухгалтерськогообліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для веденнябухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти облікута звітності;
— форми первинних облікових документів,що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими непередбачені типові форми первинних облікових документів, а також формидокументів для внутрішньої бухгалтерської звітності;
— порядок проведення інвентаризації активівта зобов'язань;
— методи оцінки активів та зобов'язань;
— правила документообігу і технологіяобробки облікової інформації;
— порядок контролю за господарськимиопераціями;
— інші рішення, необхідні дляорганізації бухгалтерського обліку.
Послідовне проведенняпідприємством прийнятої облікової політики є одним з найважливіших завданьбухгалтерського обліку.
При формуванніоблікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервністьдіяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а такожтимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політикаповинна відповідати вимогам повноти, обачності, привалювання змісту над формою,послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим ЗУ«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Облікова політикає сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, яківизначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

2. ПРАКТИЧНІАСПЕКТИ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ
2.1Характеристика діяльності підприємства ТОВ „БіК” та його облікова політика
Різноманіття формвласності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств в управлінніекономікою, галузеві особливості виробництва потребують альтернативних, а підчасі багатоваріантних підходів до рішення конкретних питань методики і технікиведення обліку запасів.
Об’єктомдослідження роботи є ТОВ «БіК». Підприємство зареєстровано Виконавчим комітетомДонецької міської ради Донецької області (додаток 1), внесено до єдиногодержавного реєстру підприємств та організацій України (додаток 2) та виступаєплатником податку на додану вартість (додаток 3). У своїй діяльностіпідприємство керується Законом України «Про господарські товариства», Статутомпідприємства та іншими нормативними документами і законодавчими актами.
Основним видомдіяльності є заготівля і переробка вторинних кольорових і чорних металів(алюмінія, міді, латуні, заліза). Цей вид діяльності контролюється державою,тому підприємством отримані ліцензії Міністерства промислової політики України наздійснення даного виду діяльності (додаток 4,5).
ТОВ «БіК»самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах повногогоспрозрахунку, несе відповідальність за ведення своєї діяльності, за виконаннявзятих на себе обов’язківперед колективом і партнерами за укладеними договорами, перед госпбюджетом ібанками згідно існуючого законодавства.
Підприємствосамостійно планує свою діяльність та визначає перспективи розвитку, виходячи зпопиту на виготовлену продукцію (вторинний алюміній марки АВ87, АК5М2, сплавівз латуні ЛС та ЛОС та міді), роботи (преробка давальної сировини), послуги(аренда офісних та виробничих приміщень) і необхідності забезпеченнявиробничого і соціального розвитку підприємства, підвищення власних доходівйого робітників.
Основу виробничихпланів складають договора, укладені з поживачами (покупцями) продукції, робот іпослуг та постачальниками матеріально-технічних ресурсів (брухту, ел.енергії,газу).
Джерелом формуванняфінансових ресурсів є:
-     доход(прибуток);
-     амортизаційнівідрахування;
-     кошти,отримані від продажу цінних паперів;
-     кредитибанків;
-     іншінадходження.
За рахунокдоходів підприємство має можливість виконувати свої розрахунки з державними та місцевимибюджетами, сплачувати обов’язкові платежі, виплачувати відсотки за кредитами,компенсувати матеріальні і прирівняні до них витрати.
Основною сумоюдоходів спрямована на формування фондів підприємства.
Головним органомуправління підприємства є збори засновників товариства. Кожен з них володієкількістю голосів пропорційно його частці у статутному фонді (додаток 6), щовідображено у статутних документах.
Підприємствонадає фінансову, статистичну і бухгалтерську звітність до органів державноїподаткової інспекції, державної статистики, міністерства промислової політики упорядку і в строки встановлені діючим законодавством України і несевідповідальність за своєчасність і достовірність наданої інформації.
Організаціябухгалтерського обліку – науково обґрунтована система умов і елементів побудовиоблікового процесу. Загальні принципи організації бухгалтерського облікувідображені на мал. 2.1.Принципи організації бухгалтерського обліку Первинний облік і документообіг План рахунків бухгалтерського обліку Форми бухгалтерського обліку Форми організації обліково-обчислювальних робот Обсяг і зміст звітності
Мал. 2.1.Принципи організації бухгалтерського обліку.
Відповідальністьза організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактівздійснення всіх господарських операцій у первинних документах, за сберіганняоброблених документів, регістрів та звітності на протязі встановленого терміну,але не менш ніж три роки, несе власник або посадова особа, яка здійснюєкерівництво підприємством згідно з законодавством та документами прозаснування.
За длязабезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибираєформі його організації.
В ТОВ „БіК”використовується централізована форма організації обліку, весь обліковий апаратзосереджен у головному офісі, т.т. безпосередньо на підприємстві, синтетичнийта аналітичний облік здійснюється на основі первинних документів, надходячих ізструктурних підрозділів підприємства.
Значне місце ворганізації структури бухгалтерського апарату займає формування системи посад.Структура відповідає сучасним вимогам бухгалтерського обліку, а саме:
-     работабухгалтерії ґрунтується на науковій організації труда;
-     всіоблікові роботи виконуються комплексно і в кооперації;
-     склалисясприятливі умови праці для облікових працівників:
-     автоматизаціяоблікового, аналітичного та аудиторського процесів:
-     складаннясистеми, яка забезпечує прийняття необхідних управлінських рішень.
Формабухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ „БіК” вибрана діалогово-автоматична.Створені автоматизовані робочі місця бухгалтерів з використанням бухгалтерськоїпрограми 1С –Підприємство 7.7.
Ця форма облікухарактеризується повною автоматизацією обробки і систематизації обліковоїінформації, при якій будь-які дані можуть отримати відображення в обліку безпосередньопісля вводу їх в інформаційну базу даних.
Систематизація таузагальнення облікових, автоматичних даних, які містяться в інформаційній базі,здійснюються автоматично і відображаються в отриманих автоматичним засобомвихідних даних обліку, контролю та аналізу. Узагальнення даних у систематичномута аналітичному обліку здійснюється одночасно на основі однакової інформації.
Діалогово-автоматизованаформа бухгалтерського обліку передбачає автоматизоване виконання завданьбухгалтерського обліку як у регламентному, так і у режимі запиту. Приреалізації режиму запиту підвишується оперативність бухгалтерського обліку,контролю та аналізу, з’являється можливість отримання необхідних довідкових іаналітичних даних на протязі звітного періоду, а не тільки при його закінченні.При використанні бухгалтерської програми обсяг регламентної інформації длякористувачів значно зменшується й обмежується тільки необхідними й достатнімидля виконання конкретних управлінськіх робот даних. Додаткові дані, необхіднідля користувача, видаються за запитом. При необхідності перевірка вірностірозрахунків є можливість отримати розшифровку кожного результату показника зазапитом користувача з вказівкою порядку проведених у машині розрахунків і всієївихідної інформації.
Діалогово-автоматизованаформа обліку обмежує доступ як до первинної, так і до систематизованоїінформації шляхом введення паролю секретності, перевірки повноважень доспута доінформації, виявлення й перешкоджання несанкціонованого доступу до інформації,яка зберігається на машинних носіях.
2.2 Синтетичнийта аналітичний облік запасів на підприємстві
Синтетичний облікнаявності та руху запасів на підприємстві, що досліджується, здійснюється вгрошовій одиниці України на рахунках обліку запасів за Планом рахунків бухгалтерськогообліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств іорганізацій та Інструкцією про його застосування, затвердженим наказомМіністерства фінансів України від 30.11.99 N 291.
Для облікузапасів на підприємстві використовуються рахунки бухгалтерського обліку:
— 20 «Виробничі запаси»,
— 22 «Малоцінні та швидкозношуваніпредмети»,
— 26 «Готовапродукція»,
— 28 «Товари».
Бухгалтерський облік напозабалансових рахунках здійснюється, зокрема, у разі:
— надходження і використання(повернення) давальницької сировини;
— надходження і реалізації (повернення)запасів на підставі договору комісії (консигнації) та інших подібнихцивільно-правових договорів;
— надходження та рух запасів, отриманихвід постачальника, і в оплаті яких відмовлено внаслідок порушення договірнихзобов'язань (невідповідність асортименту, якості, строкам поставки запасів,технічним умовам тощо) або поломки та псування запасів;
— одержання запасів, які згідно зугодою заборонено використовувати до оплати їх вартості;
— якщо оплачені та прийняті покупцем упідприємства-постачальника запаси на території (на складі, в цеху) останньоготимчасово залишаються у підприємства-постачальника за згодою (зверненням)покупця у зв'язку із відстроченням відвантаження (вивозу, відправки) запасівпокупцеві;
— перевищення кількості фактичноодержаних запасів над кількістю, зазначеною у видаткових документахпостачальника;
— якщо право власності на запаси, щонадійшли на підприємство, не переходить до підприємства з інших причин;
— прийняття запасів на відповідальнезберігання;
— виключення з активів запасів, якізіпсовані або наявність яких інвентаризацією не підтверджена та їх відсутністьабо псування не обґрунтована нормами природного убутку, а рішення щодовідшкодування їх вартості винними особами ще не прийнято.
Запаси, що не євласністю підприємства враховуються на за балансових рахунках:
-     022„Матеріали, прийняті на переробку”;
-     023 „Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні;
-     024 „Товари, прийняті на комісію”;
-     025„Матеріальні цінності доверітеля”;
-     041„Непередбачені активи”;
-     072„Невідшкодовані нестачі і витрати від псування”.
На позабалансовихрахунках одночасно з відображенням на синтетичних рахунках бухгалтерськогообліку відображається надходження і використання бланків суворого обліку (08 –„Бланки суворого обліку”), облік яких ведеться за їх номінальною вартістю, а заїх відсутності — за вартістю, яка визначається відповідно до постанови КабінетуМіністрів України від 27.08.96 N 1009.
Аналітичний облікзапасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб тавидів запасів. На кожен субрахунок складається окрема відомість до журналу 5.Записи у відомостях вносяться на основі документів, в яких надходженняузагальнені за матеріально відповідальними особами, запасами і їхвикористанням, вибуттям у звітний місяць.
Суми внутрішніхобертів запасів за місяць повинні бути між собою рівними.
За дебетомрахунків відображається надходження запасів на підприємство, їх до оцінка, закредитом – витрати на виробництво, переробку, реалізація, уцінка.
У бухгалтерському облікувартість відпущених у виробництво запасів, незалежно від мети використання,відноситься або на собівартість виробленої продукції, або на витрати звітногоперіоду. Якщо використані запаси відноситимуться до собівартості виготовленоїпродукції, застосовується рахунок 23 «Виробництво» та рахунок 91«Загальновиробничі витрати». Віднесеннявартості запасів на рахунок 23 проводиться, якщо їх вартість може бутибезпосередньо, без розподілу, на підставі первинних документів уключено доскладу собівартості окремих видів продукції чи конкретних робіт.
На субрахунку 201« Сировина та матеріали» відображають наявність та рух матеріалів, які входятьдо складу виготовленої продукції, а саме вторинних металів алюмінія, міді,латуні.
Вироби (видливкисталеві, лист сталевий з полімерним покриттям), придбані для подальшогоперепродажу, вартість яких не входить в собівартість продукції, відображаютьсяна рахунку 28 «Товари».
На субрахунку 203«Паливо» враховуєть вартість та рух палива, паливо мастильних матеріалів,придбаних для використання транспортних засобів. На цьому рахунку враховуютьсятакож талони на нафтопродукти.
На субрахунку 206«Матеріали, придбані для переробки» враховуються матеріали, передані впереробку і в подальшому врахуються у складі собівартості виготовлених с нихвиробів.
На субрахунку 207«Запасні частини» ведеться облік придбаних запасних частин, готових деталей,узлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонту, заміни зношенихчастей машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, а такожавтомобільних шин у запасі та використанні.
На рахунку 209«Інші матеріали» враховуються відході виробництва (шлак, брухт чорних металів),невиправний брак, бланки суворої звітності (бланки векселів).
2.3 Організаціядокументообігу на підприємстві
На підставірахунків-фактур (додаток 7) відбувається оплата та придбані товано матеріальніцінності (ТМЦ) та малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) та ін..
Надходження ТМЦта МШП на підприємство від постачальника супроводжуються відповіднимидокументами: накладними (додаток 8), товарно-транспортними накладними (додаток 9).
Отримання товарівта матеріалів на складі постачальника здійснюється матеріально відповідальнімиособами підприємства тільки за довіренністю (додаток 10).
Довіреність наотримання ТМЦ видають тільки посадовій особі, працівнику підприємства,підписується керівником та головним бухгалтером. Забороняється видиватидовіреність на отримання цінностей робітникам, які не звітували за ранішеотриманими довіреностями. Довіреність на отримання цінностей від постачальникавидвється відповідальній особі під розписку й реєструться у журналі довіреностей.
Строк діїдовіреності встановлюється в залежності від можливості отримання і вивозу ТМЦ,однак, не більш чим 10 днів.
Довіреністьзалишається на підприємстві, яке відпустило товар. Отримувачу матеріальнихцінностей видають супроводжувальні документи на товар. При отриманні товарівобов’язковим є наявність документів підтверджуючих їх якість (сертифікатякості) (додаток 11).
Документи наотримання ТМЦ сдаються в бухгалтерію особою, яка отримала ТМЦ, не пізнішенаступного дня.
Приприйманні запасів матеріально відповідальна особа проводить перевірку відповідностізапасів асортименту, кількості, вазі, обсягу площі і якості, які зазначені усупровідних документах.
Вмісцях зберігання кожна однорідна група (вид) запасів позначатися матеріальнимярликом (форма М-16, затверджена наказом Міністерства статистики України від21.06.96 N 193), якийприкріплюється до місця зберігання запасів.
Матеріальновідповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облікруху запасів.
У визначений термінматеріально відповідальні особи подають усі первинні документи з надходження тавибуття запасів до бухгалтерської служби. Матеріальний звіт (форма М-19,затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193) звідображенням у ньому наявності і руху запасів складають і подають добухгалтерської служби.
 Сировина, матеріали, паливо, та іншіматеріальні цінності відпускаютьсяу виробництво за вагою, об'ємом або підрахунком відповідно до установлених напідприємстві витратних нормативів та обсягу виробництва продукції. Відпускзапасів у виробництво провадиться напідставі установлених лімітів. Лімітування відпуску запасів у виробництвооформляється лімітно-забірними картами. Лімітно-забірні карти виписуються удвох примірниках – для цеху та для складу. Відпуск запасів зі складу увиробництво здійснюється комірником при пред'явленні представником цеху свогопримірника лімітно-забірної карти.
Відпуск матеріалів понадустановлений ліміт або при заміні матеріалів оформляється актом-вимогою назаміну (додатковий відпуск) матеріалів задозволом керівника підприємства або уповноважених на це осіб. Відпуск запасів, потреба в якихвиникає періодично, здійснюється за накладними-вимогами.
При використанні запасів дляобслуговування виробництва, управлінських потреб застосовуються такі рахунки: 92 «Адміністративні витрати», 93«Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 99 «Надзвичайнівитрати».
Для узагальнення інформації провитрати підприємство застосовує рахунки класу 8 «Витрати заелементами» та класу 9 «Витрати діяльності». При цьому згідно з Інструкцією №291 Вартість запасів, відпущених у виробництво, включається до складуматеріальних витрат підприємства, для узагальнення інформації про якіпризначено рахунок 80 «Матеріальні витрати». За дебетом цього рахункавідображаються суми визнаних матеріальних витрат, які одразу ж списуються зцього рахунка за напрямками витрат, а саме:
– до дебету рахунка 23«Виробництво» – у сумі прямих матеріальних витрат, які включаються довиробничої собівартості продукції (робіт, послуг), а також витрат допоміжних(підсобних) виробництв;
– до дебету рахунківкласу 9 – у сумі матеріальних витрат, які відносяться до матеріальних накладнихвитрат, адміністративних та збутових витрат;
– до дебету рахунка 79«Фінансові результати» (якщо підприємство не використовує рахунки класу 9).
У податковому облікувартість використаних у звітному періоді запасів впливає на величину валовихвитрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасіввідповідно до п. 5.9 Закону про податок на прибуток.
На підприємстві застосувається автоматизована система складського обліку наявності та рухузапасів. Підприємство використовує регістри та звіти в електроннійформі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України«Про електронні документи та електронний документообіг» та іншиминормативно-правовими актами.
Бухгалтерська службавідповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» забезпечує дотримання правил ведення обліку запасівна складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановленікерівником підприємства.
Перевіркафактичної наявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюєтьсяінвентаризацією. Проведення інвентаризації здійснюється відповідно до постановиКабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 «Про затвердження Порядкуподання фінансової звітності» та Інструкції з інвентаризації основнихзасобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошовихкоштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансівУкраїни від 11.08.94 N 69.
Длязабезпечення ефективності використання запасів у виробництві здійснюєтьсяконтроль використання запасів у порядку, в спосіб і строки, визначенікерівником підприємства і відображені у наказі про облікову політику підприємства,технологічними картами виробництва, складеними на основі держстандартівУкраїни.
Бухгалтерськаслужба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобтоперевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідністьгосподарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремихпоказників та правильність арифметичних підрахунків.
Післяперевірки первинних документів складаються облікові регістри аналітичного тасинтетичного обліку. Для цього застосовуються облікові регістри, затверджені наказами Міністерства фінансівУкраїни від 29.12.2000 N 356 «Про затвердження Методичних рекомендацій позастосуванню регістрів бухгалтерського обліку».
Включеннятранспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань,груп, видів запасів при їх оприбуткуванні здійснюється у разі, якщо можнадостовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться допридбаних запасів.
Вартістьготової продукції, товарів, виробничих запасів тощо, що відвантажені, допереходу від підприємства покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних з правомвласності на них, а також вартість запасів, які передані підприємством навідповідальне зберігання, комісію, переробку (давальницька сировина),відображаються на окремих субрахунках рахунків обліку відповідних запасів.
Інодібувають випадки, коли запаси надійшла на склад підприємства, а документі відпостачальника поки не отримані. Інструкцією № 291 бухгалтерський облік такихоперацій не передбачен, тому підприємство самостійно прийняло рішення пропорядок обліку таких поставок і відобразило його у наказі про облікову політикупідприємства.
Бухгалтерськийоблік запасів, які надійшли без документів постачальника, на підприємстві ТОВ«БіК» ведеться на за балансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності навідповідальному зберіганні» до отримання документів.
Запасипридбані підприємством за контрактами на імпорт товарів враховуються на рахунку28 на підставі вантажної митної декларації (ВМД) (додаток 12). До вартості імпортованихтоварів входять послуги на митне оформлення (додаток 13) та зберігання намитному терміналі. Оплата імпортованих товарів (відливки сталеві та стальоцинкована з полімерним покриттям) відбувається платіжним дорученням (додаток 14)на перерахунок валюти з поточного рахунку підприємства, при нестата валюти воназокуповується згідно замовлення на придбання валюти (додаток 15).
Видачавиробничих запасів зі склада в цех для виготовлення продукція розглядається какпередача їх у виробництво.
Рухліцензованих запасів відображається у журналі придбання брухту та відходівчорних та кольорових металів на підставі актів (додаток 16)
Якщозапаси придбані підзвітною особою (працівником підприємства) за готівку, топідставою для визначення вартості при їх оприходувані, згідно представленихцією особою авансовому звіту, виступає товарний чек (додаток 17) та чек РРО абоквитанція прибуткового ордеру (додаток 18).
Обліквитрат ГСМ відбувається за даними подорожніх листів (додаток 19) службовогоавтомобіля та обліка транспортної роботи, затвердженої наказом ДержкомстатуУкраїни від 17.02.98р. №74.
Подорожнійлист оформлюється тільки на один день, при умові сдачі водієм  Подорожньоголиста за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається увипадку виїзда в інше місто, коли водій виконує завдання на протязі більшеоднієї доби згідно з наказом на підприємстві.
Позакінченні роботи водій сдає подорожній лист, в якому механік проставляє даніспідометру та залишки палива у баку автомобіля при повернені у гараж.
Напідставі підсумкових даних облікових регістрів по витратах ГПМ за місяцьскладається відомість обліку витрат ГПМ по автомобілях за місяць, якапередається в бухгалтерію підприємства для перевірки і відображення фактичнихвитрат ГПМ у бухгалтерському обліку.
Напідприємстві дедеться облік не тільки надходження запасів, але й йогореалізація, відвантаження.
Співробітникбухгалтерії за даними відділу реалізації створює рахунок-фактуру (додаток 20)на сплату придбаного товару або готової продукції.
Завиставленим рахунком підприємство-покупець здійснює оплату. Для отриманнясплаченої продукції до бухгалтерії надається покупцем довіреність (додаток 21).Після перевірки співробітником бухгалтерії наявності сплати на правильностіоформлення документів складається видаткова накладна (додаток 22),товарно-транспортна накладна (додаток 23). На підставі цих документіввідбувається відвантаження ТМЦ зі складу підприємств. До пакету необхіднихдокументів ще надається сертифікат якості на готову продукцію (додаток 24) таподаткова накладна (додаток 25).
ТОВ„БіК” є виробником продукції і має сертифіковану лабораторію, тому маєможливість здійснювати експорт своєї продукції. Відвантаження продукції, щовідправляєть на експорт оформлюється рахунком – інвойсом (додаток 26), МВД(додаток 27) та при автомобільному перевезення міжнародною товаро-транспортноюнакладною (CMR) (додаток 28). Валютна виручка зараховується на поточний рахунокпідприємства.
Данні первинного обліку на підприємстві згруповуються уоборотно-сальдову відомість (додаток 29).
У другому розділі балансу (додаток 30) «Оборотні активи» статтю«Виробничі запаси», однойменну із синтетичним рахунком 20, вказують на підставісальдо обротно-сальдової відомості. На підставі цих же реєстрів вказують у ційже статті сальдо за іншими рахунками класу 2 «Запаси», зокрема, відображаютьсальдо за синтетичними рахунками 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 25«Напівфабрикати».
Статтю «Незавершене виробництво» за рахунком 23 «Виробництво»записують на підставі сальдо обротно-сальдової відомості і звіряють з Даними«Виробничих звітів».
Статтю «Готова продукція» заповнюють шляхом переносу сальдо зобротно-сальдової відомості за однойменним рахунком 26.
Статтю «Товари» заповнюють на основі сальдо субрахунку 281 «Товарина складі».
Основою для складання «Звіту про фінансові результати» ф.№2 (Додаток31) є дані аналітичного обліку за рахунками, що належать до сьомого тадев'ятого класів
Так, виручку від реалізації продукції, товарів, послуг заразобліковують за кредитом однойменних субрахунків 701,702,703, які відкривають досинтетичного рахунка 70 «Доходи від реалізації». За дебетом цих субрахунківвідображають лише суму податку на додану вартість та акцизного збору, оскількисобівартість реалізованої продукції, товарів, робіт та послуг обліковують задебетом однойменних субрахунків 901,902, 903 відкритих до синтетичного рахунка90 «Собівартість реалізованої продукції».
За статтею «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг)» показують фактичну суму обороту за кредитом рахунка 70 «Доходивід реалізації», а не власне їх вартості за цінами реалізації, тобто в томучислі з сумою податку на додану вартість і акцизного збору. Це зумовленометодикою бухгалтерських записів, пов'язаних із реалізацією продукції, робіт,послуг і товарів та нарахування платежів у бюджет і оплатою придбаногопокупцями.
За статтею «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг)» відображають суму дебетового обороту за однойменним рахунком 90, щодає можливість записати його, як і суму виручки, на основі даних звіту «аналізрахунку».
Визначена сума не є прибутком у традиційному розумінні цієїкатегорії, оскільки у статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт, послуг)» відображають не комерційну, а їхню виробничу собівартість. Томупри аналізі рентабельності виробництва з метою визначення саме комерційноїсобівартості продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно врахуватиадміністративні витрати, витрати на збут, які відображені у цьому звіті занаступними статтями.

ВИСНОВОК
В курсовій роботі були розглянуті особливості обліку запасів. Длядосягнення поставленої мети в роботі були вирішені наступні завдання:
— розкритонормативно-правову базу обліку в Україні;
— розглянутокласифікацію запасів, порядок формування вартості запасів, методи оцінкизапасів при вибутті,
— розглянутовідображення балансова вартість запасів у податковому обліку,
— представленохарактеристику діяльності підприємства;
— представленодокументальне оформлення руху запасів;
— розкрито облікзапасів підприємства.
Курсова робота підготовлена на базі нормативно-законодавчих актів,що регулюють облік запасів на підприємстві, спеціальних літературних джерел, атакож підприємства ТОВ „БіК”.
Дослідивши облік наявності та руху запасів на ТОВ «БіК», можназробити висновок, що підприємство веде бухгалтерський облік і оформленнядокументації, згідно з законодавчою і нормативною базою, дотримується вимог добухгалтерського обліку й звітності.
Для оперативного ведення обліку використовується бухгалтерськапрограма 1С Підприємство 7.7. комплексна версія що дає можливість своєчасно таоперативно відображати операції.
Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможливо безвикористання різноманітних форм обліку та складання звітності. Це сприяєдосягненню прибуткової діяльності, впровадженню у виробництво, розширеннюасортиментів товарів і послуг.

Списоквикористаної літератури
1. Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткуванняприбутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.
2. Закон № 2181 – Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платниківподатків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-III.
3. Інструкція № 110 – Інструкція про порядок застосування і стягнення сум штрафних(фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказомДПАУ від 17.03.2001 р. № 110.
4. Інструкція № 276 – Інструкція про порядок ведення органами державноїподаткової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль засправлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України,затверджена наказом ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276.
5. П(С)БО 9 «Запаси» – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»,затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246.
6. П(С)БО 16 «Витрати» – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16«Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318.
7. Порядок № 143 – Порядок складання декларації з податку на прибутокпідприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.
8. ЦКУ – Цивільний кодекс України від16.01.2003 р. № 435-IV.
9. Інструкція № П-6 – Інструкція про порядок приймання продукціївиробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженапостановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6.
10. Інструкція № П-7 – Інструкція про порядок приймання продукціївиробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю,затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. №П-7.
11. Постанова № 241 – постанова Державного комітету СРСР зі статистики «Прозатвердження форм первинної облікової документації для підприємств таорганізацій» від 28.12.89 р. № 241.
12. Закон про ПДВ – Закон України «Про податок на додану вартість» від03.04.97 р. № 168/97-ВР.
13. Закон № 1521 – Закон України «Про тимчасовий порядок оподаткуванняоперацій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильнихматеріалів» від 02.03.2000 р. № 1521-III.
14. Порядок № 165 – Порядок заповнення податкової накладної, затвердженийнаказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.
15. Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерськогообліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств іорганізацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р.№ 291.
16. Інструкція № 81 – Інструкція про порядок приймання, транспортування,зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і ворганізаціях України, затверджена наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки,Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 р. №81/38/101/235/122.
17. П(С)БО 15 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»,затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.
18. П(С)БО 16 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»,затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
19. Ірина Красовська – «Бухгалтерський облік запасів відповідно до Методичнихрекомендацій» («ГоловБух», 26 лютого 2007 р., № 12 (491), с. 43);
20. Оксана Кононенко – «Облік запасів– рекомендації Мінфіну» («Бухгалтерський тиждень», 5 березня 2007 р., № 10(270), с. 12 (www.factor.ua));
 21. Юлія Миронова, Олексій Кравчук –«Облік виробничих і матеріальних витрат» («Дебет–Кредит», 16 квітня 2007 р., №16, с. 34);
22. Олена Рогачова – «Запаси:бухгалтерський, податковий облік» («Ориентир», 8 червня 2007 р., № 22 (488), с.33);
23. Тетяна Каменська – «Калькуляціясобівартості за нормативними витратами» («Баланс», 27 серпня 2007 р., № 43(689), с. 22);
24. Алла Харитонова – «Запаси:обліковуємо правильно» («Баланс», 3 вересня 2007 р., № 45 (691), с. 4); 25.Оцінка, аналіз планування фінансового планування підприємства.За ред.Чуписа.-Суми, 2002.
26. Грачов А.В. Аналізфінансово-економічної діяльності підприємства: Навчальна допомога. «Справа йСервіс», 2003.
27.  Кононенко А. Аналіз фінансовоїзвітності. «Фактор»,2006.
28. Інструкція із застосування Планурахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарськихоперацій підприємств й організацій, затверджена наказом Міністерства фінансівУкраїни від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України21.12.99 р. № 893/4186, зі змінами й доповненнями
29. Інструкція № 7 «Про безготівковірозрахунки в господарському обороті України», затверджена Постановою ПравлінняНБУ від 02.08.96 р. № 204.
 30. Ткаченко Н.М. Бухгалтерськийфінансовий облік, оподаткування й звітність, підручник К.:2006.
31. • Закон про бухоблік – Закон України «Про бухгалтерський облік та финансову звітність в Україні» від 16.07.99 г. № 996-XIV.

ДодаткиДодаток 1 Свідоцтво про державну реєстрацію Додаток 2 Довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Додаток 3 Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ Додаток 4 Ліцензія на заготівлю, переробку брухту чорних металів Додаток 5 Ліцензія на заготівлю, переробку брухту кольорових металів Додаток 6 Статут підприємства Додаток 7 Рахунок- фактура Додаток 8 Накладна Додаток 9 Товарно-транспортна накладна Додаток 10 Довіреність Додаток 11 Сертифікат якості Додаток 12 ВМД (імпорт) Додаток 13 Акт виконаних робіт Додаток 14 Платіжне доручення на перерахунок валюти Додаток 15 Замовлення на придбання валюти Додаток 16 Акт приймання металів Додаток 17 Товарний чек Додаток 18 Квітанція прибуткового ордеру Додаток 19 Подорожній лист Додаток 20 Рахунок-фактура Додаток 21 Довіреність Додаток 22 Видаткова накладна Додаток 23 Товарно-транспортна накладна Додаток 24 Сертифікат якості Додаток 25 Податкова накладна Додаток 26 Рахунок (інвойс) Додаток 27 ВМД (експорт) Додаток 28 Міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR) Додаток 29 Оборотно-сальдова відомість Додаток 30 Баланс ф-№1 Додаток 31 Звіт про фінансові результати ф№2