--PAGE_BREAK--З цього приводу В.І. Родостовець [39] та Ю.Н. Моляревський [27] вважають, що перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих. Обчислення собівартості продукції рослинництва, приводять до наступної послідовності, — продовжують автори, — спочатку розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів, витрати по осушенню і зрошенню. Потім на облікові об'єкти відносять різниці між фактичною і плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати. У такий спосіб на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) — кількість та планова собівартість отриманої від врожаю продукції.
С.В. Мазурова [23], Л. Плешанкова [36] пишуть, що низькі показники економічної ефективності вирощування озимої пшениці та інших культур обумовлені використанням існуючої неефективної високо затратної техніки та технології. Для виправлення цього положення в Україні, варто створити систему державного регулювання розвитку зернового господарства, що забезпечувало б такий рівень рентабельності, що сприяв би розвитку цієї галузі. Це можна робити за рахунок оптимізації рівня закупівельних цін та податків, надання пільгових кредитів, закупівель державою великої частини вирощеного зерна.
У зерновому секторі України поруч з головним завданням – збільшення валових зборів, існує не менш важлива проблема — збільшення виробництва високоякісної продукції, пише О.Н. Суханова [42] у своїй статті. Виробництво та заготівля зерна пшениці з високими технологічними якостями дають можливість одержати з нього якісні продукти харчування, ощадливо та раціонально використовувати зернові ресурси.
Особливу увагу, А.В. Пахомов [32] звертає на те, що гарні сорти та повноцінне насіння — це один з найважливіших факторів підвищення врожаїв та поліпшення якості сільськогосподарської продукції.
Важливою умовою одержання високого врожаю озимої пшениці з гарною якістю є оптимальне забезпечення рослин елементами харчування протягом періоду вегетації, вважає Д.І. Єремін [17]. Ріст, розвиток рослин та формування урожаю залежить від складу в ґрунті мінеральних форм азоту у всіх фазах розвитку озимої пшениці.
Застосування інтенсивних технологій різко збільшує урожайність пшениці, якість зерна та забезпечує розширене відтворення енергії. Завдання полягає в тім, щоб забезпечити еквівалентність обміну між промисловістю та сільським господарством і стимулювати застосування засобів інтенсифікації при обробленні сільськогосподарських культур. Тільки в цьому випадку можна збільшити виробництво високоякісного зерна пшениці, пише М.І. Волосяненко [14].
Найбільш ефективним фактором поліпшення якості зерна є система добрив, такої думки дотримується Д.І. Єремін [17]. Для одержання високого врожаю високоякісного зерна норма добрив повинна бути висока: 90 кг/га NPK після кращих та 120 кг/га після гірших попередників. Азотні добрива доцільно внести в раннє весняній підгодівлі по 35-40 кг/га.
Важливим резервом збільшення виробництва зерна вважають Ф.І. Васькін та Н. Степаненко [13] є збільшення усіх видів витрат при збиранні та скорочення термінів збирання врожаю. Оптимальна тривалість збиральних робіт не повинна перевищувати 8-9 днів, перестій хлібів на корені до 5-6 днів приведе до значних втрат зерна та погіршення його якості.
М.З. Пізенгольц [33] пише, що облік витрат на виробництво ґрунтується майже на всіх документах первинного та зведеного обліку фінансово-господарської діяльності підприємства. Використання при цьому повинно забезпечити можливість підрозділу витрат на виробництво по економічних елементах, місцях їх виникнення, калькуляційним статтям та об'єктам калькулювання — замовленням, виробам.
Ефективність аудиту багато в чому залежить від організації внутрішнього аудиту, технологічних процесів виробництва, якості випущеної продукції, нормування та обліку витрат сировини і матеріалів використовуваних на випуск продукції, вважає М.П. Явлінський [51].
Одним з важливих напрямків аудита є вивчення по елементного складу та структури витрат у динаміці за ряд років, що дозволить аудиторам намітити головні напрямки пошуку ресурсів зниження собівартості продукції пишуть Л.Ю. Іваненко [16], А.В. Малишев [25], О. Нетикша [28]. До цих витрат з обліком їх економічного складу відносять: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні нестатки; амортизацію основних фондів; інші витрати.
М.Ф. Огійчук, [29] вважає, що правильно складені та вчасно надані в бухгалтерію сільськогосподарських підприємств первинні документи дають можливість систематично контролювати виконання завдань, законність та цілісність здійснених господарських операцій, заощадження власності тощо.
Особливу увагу Д.П. Чубан та Н.В. Капля [48] роблять на те, що в основу аудиторської діяльності по обслуговуванню АПК закладені загальні принципи та стандарти управління. Однак на організацію діяльності та методологію аудита в АПК значну увагу робить специфіка галузі, що визначається особливостями:
— оподатковування господарських суб'єктів АПК;
— правового статусу аграрних підприємств, агропромислових об'єднань та фінансової інфраструктури АПК;
— специфічних об'єктів обліку аграрних підприємств;
— обліку аграрного виробництва та визначення фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств;
— обліку переробки сільськогосподарської продукції на умовах постачань давальницького зерна тощо.
Зазначене вище дає підставу зробити висновок, що аграрний сектор аудиторської діяльності з метою більш якісного забезпечення АПК кадрами аудиторів, методичними та інформаційними розробками необхідно виділити окремо.
Проблему документального оформлення надходження та витрат сільськогосподарської продукції, насіння і кормів розглядають М.З. Пізенгольц [33] та М.Ф. Огійчук [29]. Щодо цікавлячих нас зернових культур вони відзначають, що первинний облік зернової продукції, отриманої від врожаю, можна здійснювати декількома методами. У господарстві вибирають той метод, що вважають найбільш оптимальним. При першому методі використовують Регістри відправлення зерна або іншої продукції з поля. Облік надходження зерна на тік при другому методі передбачає використання Путівки на вивіз зерна з поля. При третьому методі обліку зернової продукції застосовують талони та спеціальні реєстри. Зведеним документом про надходження та витрати зернової продукції на току є Відомість руху зерна та іншої продукції.
Звертає увагу у своєму підручнику на систематичний та аналітичний облік витрат виходу продукції рослинництва Ф.І. Васькін [13], у тому числі і по зерновим культурам, що ведуть на систематичному рахунку 23 «Виробництво», на рахунку 231 «Рослинництво». По дебету на протязі року відбивають усі витрати під врожай поточного та майбутнього року. При цьому кредитують рахунка 20,83 тощо. Наприкінці року на цей субрахунок відносять також відхилення фактичної собівартості від планової, що приходяться на зернові культури. По кредиту субрахунку 231 на протязі року відбивають кількість та планову собівартість отриманої від врожаю продукції. Аналітичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть у Виробничому звіті по рослинництву, що складається один раз на місяць у розрізі бригад або інших підрозділів. Дані виробничих звітів після їх перевірки та розгляді фахівцями вносять у Журнал-ордер №10.2 с. -г. Незважаючи на трудомісткість виконання роботи, обов'язковим є складання в цілому по підприємству зведеного Виробничого звіту, у якому витрати та вихід продукції відбивається за рік.
Ряд авторів В.І. Стоян [41], Д.Ф. Чаплі [47] та Н.А. Рафікова [37], прийшли до загальної думки про те, що в даний час необхідно робити удосконалення системи обліку та аналізу виробництва в аграрному секторі, за допомогою різного ряду нормативно-законодавчих актів, Постанов, Стандартів тощо. У зв'язку з цим вони вважають за необхідне в сучасних умовах господарювання застосовувати та затверджувати нормативні документи по полегшенню і удосконаленню обліку.
Тільки забезпечення комплексу організаційних, агротехнічних та інших способів захисту посівів від шкідників і хвороб, можна реалізувати потенційні можливості кліматичних ресурсів того або іншого сорту пшениці та значно збільшити виробництво і заготівлю високоякісного зерна.
Для підвищення урожайності варто вкладати у виробництво більше засобів. І те, що господарства вкладають їх дуже мало, і спрощує технологію, приводить до низьких врожаїв пшениці та значного падіння прибутку від її реалізації.
Необхідно терміново збільшити інвестиції у виробництво пшениці, направляючи їх на покупку нової техніки. Варто також збільшити кількість внесених добрив, застосовувати нові засоби захисту рослин та виконувати вимоги біотехніки. Виділимо, що придбання добрив та пестицидів навіть за існуючими цінами є ефективним. Вони забезпечують велике збільшення врожаю та високий прибуток. Підвищення ефективності виробництва можливо тільки шляхом його інтенсифікації.
Таким чином, для збільшення економічної ефективності вирощування озимої пшениці необхідно: створити систему державного регулювання розвитку зернового господарства та відновити закупівлю зерна; впровадити ресурсозберігаючі технології; ефективніше використовувати ресурси; розширити посіви пшениці по чорному пару, по багаторічних травах; сіяти менш вимогливі до умов вирощування та стійкі до хвороб сорти; вирощувати тільки високоякісне зерно.
2. Організація та удосконалення обліку у виробництві зернових культур у СТОВ «Україна» Марківського району Луганської області 2.1 Облікова політика підприємства В аналізованому нами підприємстві СТОВ «Україна» облікова політика документально не зафіксована, але в процесі роботи бухгалтерії підприємства склалися основні методи та напрямки ведення бухгалтерського обліку, що мають наступний вид:
1. Бухгалтерський облік на даному підприємстві ведеться відповідно до П(С) БО та застосовується новий план рахунків;
2. На підприємстві використовується журнально-ордерна форма ведення обліку;
3. Бухгалтерський облік ведеться в бухгалтерії в складі 6-ти чоловік, на чолі з головним бухгалтером;
4. Первинний облік всіх операцій ведеться відповідно до графіка документообігу;
5. Обчислення амортизації в СТОВ «Україна» здійснюється виходячи з нормативного терміну експлуатації, за допомогою прямолінійного методу обчислення;
6. Звітним періодом для складання фінансової звітності на підприємстві є календарний рік;
7. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного року;
8. Фінансова звітність повинна бути достовірної та не містити помилок і перекручувань;
9. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх сальдо нерозподіленого прибутку, на початок звітного року; бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться по кожнім об'єкті окремо;
10. Придбані нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства по первісній вартості;
11. Запаси відбиваються в бухгалтерському обліку в СТОВ «Україна» по найменшій із двох оцінок: первісної вартості або чистої вартості реалізації;
12. Доходи відбиваються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, отриманих або підлягаючих одержанню;
13. Придбання відбиваються в обліку по вартості, що є сумою сплачених коштів або їх еквівалентів;
14. Облікова політика на підприємстві СТОВ «Україна» може змінюватися тільки у випадку, якщо змінюються статутні вимоги або вимоги вищого органа;
Підводячи підсумки щодо вищесказаного можна говорити про те, що в цілому на аналізованому підприємстві СТОВ «Україна» економічний стан задовільний.
2.2 Організація первинного обліку виробництва зернових культур Сільськогосподарське виробництво характеризується різноманітними умовами надходження, зберігання та використання одержаної продукції. Це призводить до необхідності використання досить чисельних форм первинних документів. Тому правильна організація обліку продукції рослинництва має особливо важливе значення. Ще до початку збирання врожаю повинна бути проведена велика підготовча робота. Необхідно перевірити, як підготовлені місця приймання та збереження продукції, стан вагового господарства, підібрати і проконсультувати матеріально-відповідальних осіб тощо.
Первинний облік зернової продукції, отриманої від врожаю, можна здійснювати декількома методами. У господарстві вибирають той метод, що найбільше підходить до умов цього господарства.
При першому методі використовують Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля, при другому — Путівки на вивіз продукції з поля і при третьому — талони та спеціальні реєстри.
В аналізованому нами СТОВ «Україна» у даний час застосовується третій метод первинного обліку зернової продукції, тобто за допомогою талонів та спеціальних реєстрів.
Для оформлення відправлення зерна від комбайна на тік, в комори або інші місця тимчасового або постійного збереження застосовують талон шофера (ф. № 77а) і талон комбайнера (ф. № 77б). Талони виготовляються друкарським способом на щільному папері, різні за кольором. Талони різного кольору надалі полегшують облікову роботу. Кожний талон призначений для обліку одного бункера зерна, що відправляється від комбайна.
Відповідні талони, із заздалегідь заповненими в бухгалтерії підприємства реквізитами: назва підприємства, табельний номер та прізвище комбайнера (шофера, тракториста), підпис головного бухгалтера підприємства, дата, печатка тощо, реєструють у Журналі обліку виданих талонів (ф. № 118) та видають кожному комбайнеру (шоферу, трактористу), який буде зайнятий на збиранні урожаю, під розписку в зазначеному журналі.
При кожному відправленні від комбайна повного бункера зерна комбайнер передає шоферу один талон комбайнера. Одночасно водій передає комбайнеру один талон водія. Якщо від комбайнера відправляється повний бункер зерна, ніякі записи в талонах не робляться. У цьому велика перевага цього методу обліку.
У тих випадках, коли комбайнер вивантажує половину або одну четверту частину бункера зерна, він на талоні, що передає шоферу, робить запис про кількість зерна, що відвантажується, (наприклад: 0,5 чи 0,25), указує дату та підтверджує своїм підписом. Аналогічні записи робить шофер на талоні, що передає комбайнеру.
Якщо шофер для повного завантаження автомашини одночасно приймає зерно від декількох комбайнів, то він одержує талони від декількох комбайнерів, що передали в бункер зерно та кожен комбайнер вручає свої талони. Таким чином, у шофера, що доставив зерно на тік, повинно бути стільки талонів комбайнера, від скількох комбайнерів він привозить зерно.
У кожного комбайнера до кінця зміни повинна бути така кількість талонів шоферів, скільки бункерів зерна він відправив від комбайна.
Зерно, що надійшло на тік або склад СТОВ «Україна», обов'язково зважується. Потім шофер передає вагарю талони, отримані від комбайнера, та Реєстр приймання зерна від шофера (ф. № 71а).
Зазначений Реєстр ведеться в одному екземплярі та постійно знаходиться в шофера. Зваживши автомашину з зерном, завідувач током записує номера талонів комбайнерів, прийнятих від шофера, прізвище шофера, що доставив зерно, номер транспортного засобу та інші дані в Реєстр приймання зерна вагарем (ф. № 78), що також ведеться в одному екземплярі.
Розвантаживши зерно, водій повертається та вагар зважує транспортний засіб, записує у своєму реєстрі масу тари, визначає масу зерна і одночасно вказує від якого комбайна прийняте зерно. Кількість прийнятого зерна підтверджується в цьому реєстрі підписом шофера. Реєстр прийому зерна вагарем відкривається щодня на кожну культуру (сорт) та служить підставою для оприбуткування зерна.
Одночасно завідувач током фактичну масу прийнятого зерна записує до Реєстру приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом та передає шоферу.
Після закінчення робочого дня завідувач током підраховує в Реєстрі приймання зерна загальну масу прийнятого зерна за день та окремо від кожного комбайнера.
Шофер на підставі свого реєстру зерна записує щоденно кількість перевезеного зерна в Дорожній лист вантажного автомобіля та здає наприкінці дня або наступного дня диспетчеру або в бухгалтерію господарства.
продолжение
--PAGE_BREAK--Комбайнер після закінчення зміни передає завідувачу током (вагарю) всі талони, отримані від водіїв, а від нього в обмін отримує виписку з реєстру про намолот зерна зібраного на скошеній площі. На підставі цих даних комбайнер заповнює Обліковий лист тракториста-машиніста і здає його бригадиру або в бухгалтерію.
Талони комбайнера і талони шофера, здані наприкінці робочого дня завідувачеві током, разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції та прикладеними до них Реєстрами приймання зерна вагарем щодня передаються в бухгалтерію. На підставі цих документів роблять подальші записи в бухгалтерських регістрах СТОВ «Україна».
У бухгалтерії щодня звіряють дані регістри (ф. № 78а і ф. № 71а) та талони комбайнерів, шоферів прийняті від комбайна кожного бункера зерна і здані на тік. Після цього талони можуть бути видані в підзвіт комбайнерам та шоферам для повторного використання. Талони, на яких створені позначки про відвантаження неповних бункерів зерна, повторному використанню не підлягають.
Метод обліку врожаю зернових за допомогою талонів є в даний час найбільш прогресивним. Однак, він вимагає чіткої організації роботи всіх осіб, зв'язаних з урахуванням руху зерна та, відповідно, суворого дотримання документообігу.
Зерно, що надійшло від комбайнерів на тік, у більшості випадків вимагає додаткового сортування та сушіння. Кожну партію зерна, відпущену для очищення, сортування та сушіння, зважують. По закінченні сортування та очищення визначають кількість і якість отриманої зернової продукції та встановлюють відсоток усушки і не використовуваних відходів. Якість продукції, що вийшла після сортування, у СТОВ «Україна» визначають за допомогою лабораторного аналізу. При цьому встановлюють натуру та вологість зерна до і після обробки, відсоток складу повноцінного зерна у відходах тощо. Результати процесу сортування відбивають в Акті на сортування і сушіння продукції рослинництва (ф. № 32).
Акт складають в одному екземплярі на кожну партію відсортованої продукції. Його підписує завідувач током, бригадир, вагар, агроном. Не пізніше наступного дня після сортування акт передають у бухгалтерію підприємства.
У СТОВ «Україна» значна частина зернової продукції відправляється безпосередньо з току на хлібоприймальні пункти або до зерносховища, виписують товарно-транспортну накладну на відправлення-приймання зерна, насіння і трав (ф. № 1 с. -г). Товарно-транспортні накладні в місці їхньої виписки реєструють у Реєстрі документів на вибуття продукції (ф. № 79). При відправленні зернової продукції на склади господарства, на кожну партію, що відправляється, виписують Накладну внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87).
Зведеним документом про надходження та витрати продукції на току є Відомість руху зерна та іншої продукції. Її складає завідувач током щодня після закінчення робочого дня по кожній культурі і сорту окремо.
Відомість руху зерна разом з первинними документами, на підставі яких вона складена, наприкінці робочого дня передають у бухгалтерію. Однак, перед здачею в бухгалтерію вагар відбиває всі дані про рух зернової продукції в Книзі складського обліку. Це дає можливість систематично контролювати рух зернової продукції на току та звіряти його з даними бухгалтерського обліку.
У бухгалтерії перевіряють усі документи, що надійшли, та звіряють їх з даними бухгалтерського обліку, а також враховують рух продукції по кожному току. Для цього складають Накопичувальну відомість руху зерна по кожній культурі. На СТОВ «Україна» дотримуються графіка документообігу (додаток Б).
Аналітичний облік витрат та виходу продукції по рослинництву в СТОВ «Україна» ведеться у Виробничих звітах по рослинництву, що складають один раз на місяць у розрізі бригад або інших підрозділів на підставі перевірених первинних документів, згрупованих у журналі обліку робіт і витрат та в інших регістрах бухгалтерського обліку. Потім облік ведуть в звіті по видам зернових культур та видам робіт незавершеного виробництва по встановлених статтях витрат.
Облік виробництва продукції рослинництва ведуть на рахунках 23 «Виробництво», при цьому в СТОВ «Україна» відкривають субрахунок 1 «Рослинництво». Субрахунок 231 є активним. По дебету цього рахунка враховують витрати на виробництво, а по кредиту вихід продукції.
При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки в залежності від видів витрат. Готову продукцію оприбуткують із кредиту рахунка 23 у кореспонденції з рахунком 27. Продукцію оприбуткують протягом року по плановій собівартості, що коректують наприкінці року до фактичної.
Накопичені у Виробничих звітах дані по витратах на виробництво використовуються для обчислення фактичної собівартості продукції, аналізу виробничих витрат, розробки планів, госпрозрахункових завдань та для інших управлінських цілей. Задоволення названих потреб викликає необхідність ведення обліку виробничих витрат по галузях і видам виробництв, структурним підрозділам, аналітичним рахункам та статтям виробничих витрат.
Стаття «Оплата праці з нарахуваннями» накопичує дані по усіх видах основної та додаткової заробітної плати працівників, зайнятих безпосередньо у виробництві зерна.
По статті відображають усі види грошових та натуральних видач, що носять, характер оплати праці працівникам, зайнятих на посіві зернових культур. Сюди віднесена оплата праці трактористів по підготовці ґрунту до посіву, обробці, збиранню посівів, а також транспортні роботи з відвезення готової продукції з поля на тік.
У витрати виробництва по даній статті включають оплату праці, нараховану за відрядними розцінками за виконані роботи по тарифним ставкам або за відпрацьований час, доплати за отриману продукцію з урахуванням її якості, за якість виконаних робіт, скорочення термінів робіт, надбавки трактористам за класність, доплати за збереження техніки, сполучення робіт в агрегаті тощо. По цій статті врахована продукція, видана трактористам, комбайнерам у рахунок оплати праці по встановленій оцінці.
Списання сум заробітної плати, включаючи і оплату праці механізаторів визначають записом: Дт – 231; Кт – 661 «Розрахунки по заробітній платі», сума 41,2 тис. грн.
По статті «Насіння та посадковий матеріал» відбивають вартість витраченого на посів насіння по його фактичній вартості: поточного року – по плановій собівартості з коректуванням наприкінці року до рівня фактичної, минулих років — в оцінці по фактичній собівартості, купленого – по вартості його покупки з урахуванням витрат на доставку до місця збереження.
Списання вартості витраченого на посів насіння та посадкового матеріалу визначають записом: Дт – 231; Кт – 208 «Насіння та посадковий матеріал», сума 24,2 тис. грн.
Стаття «Органічні та мінеральні добрива» накопичує дані про вартість внесених у ґрунт добрив, а також показує їх фактичну масу. Витрати по доставці добрив у комору включаються в їх вартість, а витрати на підготовку добрив, доставку та внесення в ґрунт, відносяться на відповідні культури.
Списання мінеральних добрив на вирощування пшениці оформляють записом: Дт-231; Кт-208, сума 33,9 тис. грн.
У статтю «Засоби захисту рослин» включають вартість витрачених пестицидів, протравлювачів, гербіцидів та інших хімічних і біологічних засобів, використовуваних для боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками культур.
Списання гербіцидів на вирощування озимої пшениці оформляють записом: Дт – 231; Кт – 208, сума 8,9 тис. грн.
На статтю «Сировина та матеріали» відносять вартість сировини та інших матеріалів, що використовуються при виробництві зерна. У цю статтю включають витрачені шухляди, мішечну тару, бочки для питва та іншу тару і тарні матеріали.
Списання вартості витрачених матеріалів оформляється записом: Дт – 231; Кт – 209 "Інші матеріали", сума 22,2 тис. грн.
У статтю «Роботи та послуги» включають послуги допоміжних виробництв свого підприємства, а також сторонніх організацій. Окремо виділяються послуги автотранспорту, транспортні роботи тракторів тощо. На дану статтю відносять транспортні роботи в частині перевезення матеріальних цінностей, що витрачаються на виробництво – насіння, нафтопродуктів, органічних та мінеральних добрив з центральних складів, складів виробничих підрозділів та інших місць їх постійного збереження на поле.
Списання вартості послуг допоміжних виробництв оформляється записом: Дт – 231; Кт – 234 «Допоміжні виробництва», сума 48,6 тис. грн.
Стаття «Витрати на утримання основних засобів» відображає витрати на обслуговування та експлуатацію, амортизацію та ремонт основних засобів, використовуваних у рослинництві. По цій статті враховують у СТОВ «Україна» витрату запчастин та паливно-мастильних матеріалів на ремонт і роботу тракторів і комбайнів. На статтю відносять суму амортизаційних відрахувань, віднесені на зернові культури.
Списання суми нарахованої амортизації основних засобів оформляється записом: Дт – 231; Кт – 131 «Знос основних засобів», сума 92,4 тис. грн.
Списання вартості нафтопродуктів на роботу тракторів, комбайнів, агрегатів та механізмів оформляється записом: Дт – 231; Кт – 203 «Паливо», сума 89,2 тис. грн.
У статтю «Страхові платежі» включають суму платежів по страхуванню посівів, основних засобів та іншого майна, використовуваного в рослинництві. Однак у СТОВ «Україна» страхування не здійснювалося.
Стаття "Інші витрати" виділена для обліку основних витрат рослинництва, що не ввійшли в попередні статті. Сюди відносяться: витрата спецодягу і спецвзуття працівниками зайнятими на вирощуванні озимої пшениці, витрати на науково-дослідні роботи тощо.
Списання МБП у рослинництві оформляється записом: Дт – 231; Кт – 22 «МБП», сума 20,4 тис. грн.
У статті «Витрати по організації виробництва і управління» відбивають галузеві і загально бригадні витрати рослинництва, що відносяться на цю статтю шляхом розподілу із субрахунку 911 «Загальновиробничі витрати рослинництва» пропорційно встановленій базі. Загальновиробничі витрати, згідно з цими стандартами, прямо відносяться на фінансові результати.
Списання витрат на управління виробництвом оформляється записом: Дт – 231; Кт – 911 «Загальновиробничі витрати», сума 82,0 тис. грн. (додаток В).
Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведеться в Журналі-ордері № 10.2 с. -г. по рахунку 231 «Рослинництво», що заповнюється на підставі Виробничих звітів. У першому розділі журналу-ордера «Витрати виробництва» приводяться зведені дані витрат виробництва по підприємству в цілому: дебет рахунків виробництва та кредит рахунків обліку виробничих ресурсів. В другому розділі журналу-ордера відбиваються розрахунки витрат на виробництво по економічних елементах без внутрішньогосподарського обороту. В третьому розділі журналу-ордера роблять розрахунок фактичної виробничої собівартості випущеної продукції, виконаних робіт та послуг окремо по основному та допоміжному виробництвах. Підсумкові дані з першого розділу звіту з розбивкою по кореспондуючим рахунках записують у дебетову частину журналу-ордера, а з третього розділу – у кредитову частину. Загальний підсумок витрат та виходу продукції за місяць по аналітичних рахунках повинний відповідати підсумкам оборотів по дебету та кредиту рахунка 231, відбитим у Журналі-ордері № 10.2 с. -г. та Головній книзі.
2.3 Обчислення собівартості зернових культур Одним з найважливіших показників, що характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств у галузі рослинництва, є собівартість одиниці продукції. Цей показник відображає ефективність використання земельних ресурсів, тракторів та сільськогосподарських машин, насіння, добрив та інших засобів виробництва. Для об’єктивного обчислення собівартості продукції потрібно правильно врахувати усі витрати, що відносяться до цього або іншого звітного періоду, а також точно відобразити весь оприбуткований урожай сільськогосподарських культур.
Перш ніж приступати до обчислення собівартості продукції рослинництва, варто списати на збитки витрати по посівах сільськогосподарських культур, що загинули від стихійних лих.
Об’єкт обчислення собівартості в рослинництві – види продукції одержуваної від кожної сільськогосподарської культури, а також сільськогосподарські роботи, виконувані в даному звітному періоді або даному звітному році під врожай майбутнього року.
Обчислення собівартості продукції рослинництва, також робіт і послуг роблять у наступній послідовності: спочатку розподіляють по призначенню витрати на утримання основних засобів, витрати по зрошенню та осушенню земель і списують послуги бджільництва по запиленню сільськогосподарських культур. Потім на облікові об’єкти відносять різницю між фактичною та плановою собівартістю робіт та послуг допоміжних виробництв, зроблених в основному виробництві. Після цього у встановленому порядку розподіляють бригадні, галузеві та загальногосподарські витрати.
Таким чином, на дебеті аналітичних рахунків будуть зібрані усі фактичні витрати в галузі рослинництва, а на кредиті цих рахунків (за винятком аналітичних рахунків по обліку незавершеного виробництва) – кількість та повна вартість отриманої від врожаю продукції.
Обчислення собівартості зернових культур здійснюється за наступною методикою: витрати на оброблення та збирання зернових культур, включаючи витрати по очищенню та сушінню зерна на току, складають собівартість зернових відходів та соломи. Загальну суму витрат, враховану по дебету відповідного рахунка, за винятком вартості соломи розподіляють на зерно та зернові відходи пропорційно до питомої ваги повноцінного зерна, що міститься в зернових відходах.
Собівартість 1 ц зерна і зернових відходів визначають діленням витрат вирощування зернових культур на відповідну фізичну масу зерна і зернових відходів після очищення і сушіння.
При цьому собівартість соломи визначають, виходячи з відрахованих на неї витрат по нормативах, встановленим у господарстві на основі витрат на збирання, пресування, транспортування, скирдування, а також інші роботи з заготівлі цієї продукції.
Узагальнений розрахунок собівартості продукції озимої пшениці наведено в таблиці 1.
Таким чином, в 2006 році фактична собівартість озимої пшениці склала 25,6 грн., фактична собівартість 1 ц зернових відходів – 12,8 грн. та фактична собівартість 1 ц соломи – 1,71 грн.
Таблиця 1
Розрахунок собівартості продукції озимої пшениці
Зміст запису
Кількість, ц
Сума, тис. грн.
1. Валовий збір
— зерно у бункерній вазі
— зерно після доробки і сушіння
— зернові відходи з 50% вмістом повноцінного зерна
— зернові відходи в переведенні на повноцінне зерно
(17228,5 * 50%)
— повноцінне зерно, що підлягає калькуляції (34457 + 8614,25)
— солома
46871
34457
17228,5
8614,25
43071
51671
2. Витрати на вирощування озимої пшениці, в т. ч.
— витрати на збирання соломи
1190,93
88,22
3. Витрати, що віднесені на повноцінне зерно (1190,93 — 88,22)
1102,71
4. Фактична собівартість 1 ц повноцінного зерна, грн. (1102,71 / 43071)
25,6
5. Фактичні витрати, що віднесені на зернові відходи (8614,25 * 25,6)
220,53
6. Фактична собівартість 1 ц зернових відходів, грн.
(220,53 / 17228,5)
12,8
7. Фактична собівартість 1 ц соломи, грн.
(88,22 / 51671)
1,71
2.4 Аудит виробництва зернових культур на підприємстві Одна з основних проблем рослинництва – охорона та раціональне використання землі. Той факт, що за останні десятиліття в країні в наслідку ерозії, радіоактивного забруднення тощо, загублені мільйони гектарів ріллі, а склад гумусу в окремих районах знизився на 10-30%, свідчить про необхідність посилення аудиту, спрямованого на боротьбу з без господарським використанням земель, дотримання земельного законодавства.
У Земельному Кодексі України зазначено, що система раціонального використання землі повинна мати природоохоронний характер та передбачати збереження ґрунтів, скорочення негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ. Цим же документом встановлені основні напрямки охорони земель. Таким чином, при аудиті виробничої діяльності, необхідно установити, чи здійснюються в господарстві заходи щодо поліпшення земель, боротьба з вітровою та водяною ерозією тощо.
продолжение
--PAGE_BREAK--Земельне законодавство, також передбачає економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель, що спрямоване на підвищення зацікавленості власників та землекористувачів, у тому числі орендарів.
При аудиті зернових культур важливо встановити причини загибелі посівів. Це може бути наслідок недостатньої роботи в боротьбі з водяною та вітровою ерозією ґрунтів, а також наслідком порушення агротехнічних заходів. На кожному підприємстві, у тому числі і на СТОВ «Україна» на основі матеріалів земельного огляду повинний бути встановлений облік земель, що піддаються ерозії, розроблені заходи боротьби з нею. Фактичне проведення таких заходів в аналізованому нами підприємстві відбивають у Звіті про проведення агротехнічних заходів щодо захисту ґрунтів, який заповнюють на підставі облікових аркушів трактористів-машиністів, книзі бригадира та інших документів.
Успішному розвитку землеробства в значній мірі допомагає обґрунтоване планування виробничої програми. При перевірці цього питання в першу чергу встановлюють, чи намічені заходи щодо поліпшення сільськогосподарських угідь.
Після цього аналізують виконання виробничої програми по підприємству в цілому та у розрізі виробничих підрозділів. Важливо перевірити вірогідність даних по посівній площі. З цією метою загальний обсяг робіт, виконаних при посіві зернових культур на основі облікових аркушів трактористів-машиністів порівнюють з посівною площею в складеному Звіті. У кожнім випадку розбіжності даних необхідно встановити причини виявлених розбіжностей.
При аудиті зернових культур необхідно забезпечити повний контроль за повнотою та своєчасністю оприбуткування вирощеного врожаю, на це в першу чергу повинний бути спрямований внутрішньогосподарський контроль. Він охоплює всі процеси, зв’язані з доставкою вирощеного врожаю на тік, зважуванням, доробкою і сушінням, збереженням, обліком тощо. Важливе значення має контроль вірогідності даних про масу намолоченого і доставленого зерна на тік. Наслідком відсутності точного обліку кількості в документах на відправлення зерна від комбайна на тік є розбіжності даних. З цією метою необхідно по кожному талону контролювати відхилення маси кожної партії доставленого зерна від середньої маси по господарству за той же день.
Для зіставлення використовують дані умовної бункерної маси і фактичної маси бункерів. Випадки недовозу зерна на тік по окремих рейсах виявляють порівнянням кількості талонів шофера і талонів комбайнера, а також з їх записами в Реєстрі, що веде вагар на току.
Відповідно до інструкції про перевезення зерна обов’язково зважують тару по кожнім рейсі. Як з’ясувалося в результаті дослідження на аналізованому нами СТОВ «Україна» даного правила не дотримуються, а зважують тару тільки на початку дня. Тому в кожнім наступному рейсі облікові дані про масу тари збільшуються на масу витраченого палива, а дані про масу зерна автоматично зменшуються на таку ж кількість щодо фактично перевезеного. У результаті на току накопичуються невраховані надлишки зерна.
По даним первинних документів на оплату праці виявляють правильність нарахування оплати праці виходячи із об’єму виконаних робіт, норми виробітку та розцінок.
При перевірці списання предметів праці використовують накладні, ЛЗК, акти на списання добрив тощо, звертаючи увагу на дотримання норм витрат матеріалів. Документами по обліку витрат засобів праці служать розрахунок нарахування амортизації виходячи із видів основних засобів та встановлених норм і Відомість розподілу амортизації між галузями рослинництва.
При аудиті вірогідності списання зерна на витрати в СТОВ «Україна» визначають середній відсоток його вологості та засміченості до і після обробки. Різницю у вологості та засміченості приймають за допущену норму списання його на усушку. Отриману середню норму множать на загальний валовий збір, у первісній бункерній масі і розраховують масу зерна, що підлягає списанню.
Як з’ясувалося в результаті аналізу на досліджуваному нами СТОВ «Україна» у заключному етапі аудиту зернових культур встановлюють: стан ведення талонів та реєстрів, правильність і якість їхнього заповнення; факти сполучення посад вагаря, комірника і зав. током однією людиною; наявність аналізів якості зерна (вологість та засміченість); дотримання правил зважування тари та зерна.
2.5 Шляхи удосконалення організації обліку виробництва зернових культур З переходом до ринкових відносин, зі створенням різного роду об’єднань, організацій, акціонерних товариств тощо, особливе значення приділяється прийняттю єдиних правил бухгалтерського обліку та звітності, максимально наближених до світової практики. Зневага світовою практикою може позбавити підприємства аграрного сектора можливості впровадження категорій світової ринкової економіки, маркетингу, нового механізму встановлення господарських зв’язків. Бухгалтерські баланси підприємств, у дійсних умовах господарювання, повинні щорічно публікуватися з метою забезпечення партнерської відкритості та гласності про фінансові результати діяльності підприємства.
Удосконалення методів господарювання, демократизація управління, посилення режиму економіки — є головними факторами інтенсифікації виробництва. На їхню мобілізацію спрямовані рішення Міністерства Фінансів України, що планує завершення формування нового механізму на основі послідовного здійснення ринкової господарської діяльності у всіх галузях управління, а також приведення економіки країни до ринкових відносин.
У зв’язку з цим підвищуються вимоги до обліку щодо інформаційного забезпечення процесу інтенсифікації виробництва, раціонального використання усіх видів ресурсів, посилення боротьби з безгосподарністю в народному господарстві. В умовах повного госпрозрахунку не знижується, як затверджують деякі фахівці, а значно збільшується роль обліку та контролю витрат на виробництво та формування собівартості продукції.
Отже, розглянемо основні шляхи удосконалення бухгалтерського обліку в дійсних умовах господарювання СТОВ «Україна»:
а) установити на підприємстві облікову політику з допомогою якої СТОВ «Україна» буде дотримуватись єдиної методики відображення в бухгалтерському обліку та звітності господарських операцій та порядку оцінювання об’єктів обліку;
б) суворе дотримання документообігу на підприємстві;
в) методичне забезпечення (інструкції, методичні вказівки, коментарі);
г) кадрове забезпечення (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації фахівців бухгалтерського обліку);
д) затвердити робітничий план рахунків.
Регулюванню з боку господарства підлягають аспекти бухгалтерського обліку, зв’язані з узагальненням інформації та складанням звітності, необхідної зовнішнім користувачам. Порядок, форми, терміни та структура інформації та звітності для внутрішніх користувачів регулюється суб’єктом господарювання.
На сучасному етапі найважливішим фактором, що сприяє удосконаленню управління та поліпшенню якості економічної інформації, є автоматизація виробництва.
При автоматизації обліку витрат та виходу продукції рослинництва, у тому числі зернових культур, значно підвищується якість роботи, а також скорочується кількість витрат часу на обробку інформації.
Автоматизація обліково-планових робіт забезпечує високий рівень організації праці працівників сфери управління, дозволяє значно зменшити витрати часу на обчислення та розрахунки, а також створює умови для підвищення продуктивності праці і здешевлення облікового апарату.
Автоматизація полегшує впровадження раціональних форм облікової праці (поділ, нормування, сполучення професій тощо), а також сприяє уніфікації форм первинних документів та їх методів, обробки, прискоренню документообігу, скороченню термінів одержання виробничої інформації.
Найбільшою популярністю на ринку автоматизації бухгалтерського обліку користується програмне забезпечення, вироблене фірмою «1С». На мою думку, найкращим варіантом буде впровадження в СТОВ «Україна» програми 1С: Підприємство 7.7., а саме конфігурації «1С: Бухгалтерія 7.7. для України».
Програмний продукт «Конфігурація для сільськогосподарських підприємств України», який є доповненням до типової конфігурації «Бухгалтерський облік для України» та становить типове рішення для автоматизації обліку на підприємствах сільського господарства. Конфігурація охоплює основні види діяльності сільськогосподарських підприємств:
Рослинництво та тваринництво;
Переробка та зберігання власної продукції рослинництва та тваринництва;
Переробка давальницької продукції;
Надання послуг сільськогосподарського характеру.
В порівнянні зі стандартною конфігурацією в програмному продукті передбачені механізми ведення бухгалтерського обліку, характерні для сільського господарства:
Дороблений стандартний план рахунків з урахуванням специфіки сільського господарства;
Реалізована можливість обліку голів тварин по трійній аналітиці (кількість, вага та сума);
Передбачений механізм ведення обліку продукції сільськогосподарського виробництва на протязі року по плановій собівартості з виведенням фінансового результату по різним видам діяльності тощо.
Амортизація обліку рослинництва передбачає заповнення планової собівартості для кожної окремої продукції та подальший її рух по цій ціні. Всі витрати, які відносяться до того або іншого виду діяльності збираються на протязі року на той вид діяльності, а роботи допоміжних виробництв розподіляються за будь-який період на конкретну культуру. Також можливий аналіз витрат не тільки в розрізі видів витрат та культур, але і з аналітикою по полям, що зручно для великих аграрних підприємств та агро виробничих холдингів.
Переробка продукції рослинництва враховується спеціально створеними документами (від зібрання урожаю з поля та до списання втрат при збереженні і розподілу витрат).
Для автоматизації обліку тваринництва розроблений довідник «Тварини», який включає в себе планову собівартість, собівартість приросту та вид діяльності. Передбачена також специфіка обліку тварин основного стаду. Тваринництво автоматизовано цілим журналом документів від приплодів та приростів і до списання та забою. Окремий контур передбачає калькулювання собівартості продукції тваринництва зі сторнуванням планової вартості до фактичної.
Нарахування заробітної плати. Заробітна плата працівникам сільського господарства нараховується та розраховується стандартними сільськогосподарськими документами «Табель-наряд», «Подорожній лист тракториста-машиніста», «Подорожній лист». Для інших видів начислення передбачені типові документи для розрахунку заробітної плати працівникам або цілому списку з одночасним розподілом по рахункам витрат.
Необхідно відзначити той не малозначимий факт, що при переході на автоматизовану форму обліку, підприємство зіштовхнеться з проблемою відсутності кваліфікованих фахівців в області автоматизації. Щоб ця проблема не стала каменем спотикання в обліковій роботі підприємства на наш погляд необхідно:
1. Залучати до роботи молодих фахівців, що володіють знаннями відносно конфігурації «1С: Бухгалтерія 7.7. для України»;
2. Провести систему заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації працівників підприємства, для того, щоб вони могли формулювати вимоги до програмних засобів, оцінювати їх якість та ефективність, вибирати програмні засоби, найбільш відповідним конкретним запитам тощо.
3. Аналіз виробництва зернових культур у СТОВ «Україна» 3.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства СТОВ «Україна» Марківського району було реорганізовано з КСП «Радянська Україна» в підприємство нового типу, засноване на добровільних принципах і приватній власності на землю та майно.
Дане перетворення з’явилося наслідком Указу Президента України «Про негайні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки» від 03.12. 1999 р. № 1529199. При цьому право вільного виходу їх підприємства гарантується частиною 2 ст.14 Конституції України і не може бути обмежене рішенням загальних зборів членів СТОВ.
Основними напрямками діяльності СТОВ «Україна» є:
Виробництво сільськогосподарської продукції;
Збереження сільськогосподарської продукції;
Реалізація сільськогосподарської продукції оптом та вроздріб;
Виконання ремонтних послуг.
СТОВ «Україна» розташована в центральній частині Марківського району, і в північній частині Луганської області. Господарський центр знаходиться в пгт. Марківка, що одночасно є адміністративним центром та розташоване в 140 км від обласного центра м. Луганська. Марківський район граничить з Російською Федерацією. Недалеко від СТОВ «Україна» проходить траса на Кантемирівку. Марківський район граничить також з Біловодським, Новопсковським та Мілоським районами. Між цими районами прокладені гарні асфальтовані дороги. Це полегшує доставку реалізованої продукції. А реалізують її в основному в сусідні райони та у м. Луганськ.
На території СТОВ «Україна» переважають чорноземи. Господарство знаходиться в зоні континентального клімату, але зволоження недостатнє, особливо влітку. Взимку великі морози, а літо жарке та посушливе. Це негативно відбивається на обробленні різних культур. А рослинництво – це основна галузь діяльності підприємства.
СТОВ «Україна» має у своєму розпорядженні землю, тракторні бригади (їх п’ять), свиноферми, ферми для корів, ремонтні майстерні, гараж, тік. Маються в наявності також різні трактори, різна сільськогосподарська техніка, машини, комбайни, навантажувачі тощо. Всього в СТОВ «Україна» працює 162 робітника.
Уся земельна площа СТОВ «Україна» орендована в трудового колективу та непрацюючих. У СТОВ «Україна» діють пайові відносини. Кількість пайовиків складає 809 чоловік. На одного пайовика приходиться 6,9 га загальної земельної площі. До реформування господарство мало в розпорядженні ліси і сади, а потім усе було передано державі.
Після реформування колишнього КСП «Радянська Україна» керівний склад та головні фахівці в СТОВ «Україна» не змінилися. Схематично структуру управлінського персоналу можна представити в такий спосіб:
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис.1. Структура управлінського персоналу
Структуру бухгалтерії можна представити в такий спосіб:
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис.2. Структура бухгалтерії
Для подальшої характеристики нашого господарства складемо порівняльний аналітичний баланс (додаток Г, Д).
Як бачимо, у 2006 році в порівнянні з 2005 р. вартість майна підприємства збільшилася на 145 тис. грн., у тому числі за рахунок збільшення виробничих запасів на 482 тис. грн., готової продукції – на 2 тис. грн. Зміна підсумків балансів за 2005 р. та 2006 р. розуміється тим, що відбулося збільшення саме тих величин, що займають найменшу питому вагу в загальній вартості майна балансу (інші оборотні активи – 0,63% — 2005 р.; 0,69% — 2006 р.; готова продукція – 2,61% — 2005 р.; 2,64% — 2006 р). Незважаючи на те, що основні засоби займають більш значиме місце в загальній сумі вартості майна (2005 р. – 39,26%; 2006 р. – 37,01%), їх зміна, тобто зменшення, вплинуло, тому що різниця підсумків балансів стала позитивною за рахунок зміни багатьох інших складників балансу.
продолжение
--PAGE_BREAK--Розглядаючи пасив, можна сказати, що збільшився резервний капітал на 3,34%, незважаючи на те, що статутний капітал не змінився, але у нас зникли зобов’язання. Це спостерігається в умовах, коли найбільшу питому вагу мають статті: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2005 р. – 2,01%; 2006 р. – 2,53%; поточні зобов’язання по розрахунках з отриманих авансів – 2005 р. – 4,06%; 2006 р. – 4,02%.
Розглядаючи статті активів та пасивів порівняльного аналітичного балансу необхідно врахувати, що значимих відмінностей у результатах, що характеризують зміну у відсотках до зміни підсумків балансу не спостерігається.
Для більш точного визначення спеціалізації нашого господарства розрахуємо коефіцієнт спеціалізації. Спеціалізація господарства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації продукції, у якій відбивається характер його економічних зв’язків з народногосподарським комплексом і його роль у суспільному поділі праці (таблиця 2).
Як ми бачимо за даними таблиці 2, відбулося збільшення товарної продукції зернових, цукрового буряка, КРС, свиням, молоці, іншої продукції тваринництва, реалізації іншої продукції, робіт, послуг, а зменшення по соняшнику, іншій продукції рослинництва, промисловій продукції. Але з таблиці ми бачимо, що в 2006 році відбулося збільшення товарної продукції в цілому по господарству. В цілому у порівнянні з 2004 р. покращилася структура по рослинництву та тваринництву.
Таблиця 2
Склад та структура товарної продукції
Найменування
Роки
Номер в ранжированому ряді
2004
2005
2006
сума виручки, тис. грн.
питома вага,%
сума виручки, тис. грн.
питома вага,%
сума виручки, тис. грн.
питома вага,%
Зернові, всього
1367
40,8
782
29,8
1953
45,1
1
Соняшник
1075
32,1
359
13,7
384
8,9
4
Цукровий буряк
149
4,4
186
7,1
298
6,9
6
Інша продукція рослинництва
57
1,7
56
2,1
31
0,7
8
Всього по рослинництву
2648
79,1
1383
52,7
2666
61,5
–
ВРХ
118
3,5
124
4,7
448
10,3
3
Свині
306
9,1
498
19,0
800
18,5
2
Молоко
156
4,7
377
14,4
328
7,6
5
Інша продукція тваринництва
1
0,03
1
0,04
9
0,2
10
Всього по тваринництву
581
17,3
1000
38,1
1858
36,6
–
Промислова продукція
81
2,4
200
7,6
16
0,4
9
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг
39
1,2
40
1,5
68
1,6
7
Всього по підприємству
3349
100,0
2623
100,0
4335
100,0
–
За даними таблиці, ми розрахували коефіцієнт спеціалізації за 2006 рік, що виявився рівним 0,2; тобто ми можемо сказати, що на нашому підприємстві не високий рівень спеціалізації з зерново-м’ясним напрямком.
Для подальшої характеристики СТОВ «Україна» ми розглянемо наступну таблицю.
Таблиця 3. Динаміка структури посівних площ
Найменування
Роки
Відхилення, га
2004
2005
2006
га
%
Га
%
га
%
Площа, всього
7486,9
100
7494,9
100,0
7274
100,0
–212,9
В т. ч. сільськогосподарських угідь
7171,9
95,8
7169,9
95,7
6929
95,3
–242,9
Рілля
5666
75,7
5664
75,6
6253
86,0
587
Сінокоси
149
2,0
149
2,0
59
0,8
–90
Пасовища
1343,9
18,0
1343,9
17,9
606
8,33
–737,9
Пар
315
4,2
325
4,3
345
4,7
30
Сад
13
0,2
13
0,2
11
0,0
-2
За даними таблиці 3 ми бачимо, що наше підприємство скорочує свою площу, зменшення сільгоспугідь у 2006 р. у порівнянні з 2004 р. на 212,9 га. У зв’язку з цим відбулася зміна (зменшення) площ сінокосів та пасовищ. В абсолютному вираженні збільшення пари відбулося на 30 га. Це зв’язано з тим, що наше підприємство розширюється, воно бере під оренду земельні паї у населення.
Для більш заглибленої характеристики проведемо аналіз фінансового стану СТОВ «Україна» (таблиця 4). Проаналізувавши таблицю, ми бачимо, що наше підприємство має гарні показники. Але ми можемо сказати, що показники платоспроможності, а саме коефіцієнт загальної ліквідності, ввійшов в оптимальне значення, а показники швидкої ліквідності й абсолютної ліквідності набагато менше оптимального значення. Наше підприємство має гарні показники фінансової стійкості. Показники прибутковості усі більше 0, що говорить про те, що наше господарство має прибуток.
Таблиця 4
Аналіз фінансового стану
Показники
Оптимальне значення
Роки
2004
2005
2006
Показники рівня платоспроможності
Коефіцієнти:
Загальної ліквідності
1,25–2,5
1,50
1,41
2,05
Швидкої ліквідності
0,6–0,8
0,26
0,28
0,22
Абсолютної ліквідності
0,2–0,25
0,004
0,007
0,008
Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності власного капіталу
1,24
1,01
1,3
Коефіцієнт оборотності основних засобів
0,56
0,43
0,34
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт незалежності
>0,5
0,53
0,54
0,62
Коефіцієнт фінансової залежності
~ 1
1,89
1,85
0,98
Коефіцієнт фінансової стабільності
1,11
1,18
1,24
Коефіцієнт заборгованості
0,90
0,85
0,87
Показник фінансового ліверіджа
0,02
0,006
0,009
Показники прибутковості підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів
>0
0,09
0,11
0,16
Коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції
0,37
0,34
0,34
Коефіцієнт операційної рентабельності продаж
0,14
0,17
0, 20
Коефіцієнт рентабельності основного капіталу
>0
0,59
0,52
0,23
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
>0
0,17
0, 20
0,38
Для подальшого аналізу розглянемо трудові ресурси СТОВ «Україна» та проаналізуємо продуктивність праці (таблиця 5).
За даними таблиці 5 ми бачимо, що зменшилася середньорічна чисельність робітників основного виробництва на 43 чоловіка, вартість валової продукції в 2006 році в порівнянні з 2005 роком збільшилася на 340 тис. грн. Також ми бачимо, що рівень продуктивності праці збільшився на 9,6, причому, за рахунок збільшення валової продукції на 5,3 і за рахунок зменшення зміни чисельності робітників на 4,3.
Таблиця 5. Трудові ресурси й аналіз продуктивності праці
Показники
Значення
1. Середньорічна чисельність робітників основного виробництва, люд.
1.1. 2005 р.
205
1.2. 2006 р.
162
1.3. Відхилення
–43
2. Вартість валової продукції, тис. грн.
2.1. 2005 р.
5805
2.2. 2006 р.
6145
2.3. Відхилення
+340
3. Рівень продуктивності праці, тис. грн.
3.1. 2005 р.
28,3
3.2. 2006 р.
37,9
3.3. Умовна величина
35,8
4. Відхилення рівню продуктивності, тис. грн.
4.1. Всього, в т. ч. за рахунок змін
9,6
4.2. Чисельність робітників
4,3
4.3. Вартість валової продукції
5,3
Наступним кроком характеристики є інтенсивність розвитку підприємства (таблиця 6).
Проаналізувавши таблицю 6, ми можемо зробити висновок про те, що на нашому підприємстві з 2005 р. по 2006 р. зріс результат на 100 га с. -г. угідь валової продукції на 12,72 тис. грн., але зменшився прибуток на 9,07 тис. грн. Валовий прибуток, валова продукція та прибуток від реалізації на 100 грн. поточних витрат зменшились на 9,05; 0,44; 17,24 тис. грн. відповідно. Збільшилась валова продукція на 100 грн. основних виробничих фондів на 9,67 тис. грн., валовий прибуток на 10,19 тис. грн. та прибуток від реалізації на 8,56 тис. грн.
Також збільшилась валова продукція на середньорічного працівника на 8,47 тис. грн., валовий прибуток зріс на 11,41 тис. грн., але прибуток від реалізації зменшився на 2,37 тис. грн.
Рентабельність товарної продукції в 2006 році становить 15,52%, що на 36,6 менше ніж в 2005 році.
Таблиця 6. Аналіз показників рівня інтенсивності й ефективності інтенсифікації
Показники
2005 р.
2006 р.
Відхилення
Площа с. -г. угідь, га
7169,9
6929
-240,9
Середньорічна чисельність робітників, люд.
205
162
-43
Виробничі витрати, тис. грн.
4818
6227
1408
Основні виробничі фонди, тис. грн.
7931
7977
46
Вартість валової продукції, тис. грн.
2787
3575
340
Сума виручки від реалізації, тис. грн.
3990
4903
913
Собівартість реалізації продукції, тис. грн.
2623
4466
1843
Валовий прибуток, тис. грн.
4802
5643
841
Прибуток від реалізації, тис. грн.
1367
693
-674
Показники рівня інтенсифікації
Фондозабезпеченність, тис. грн.
1,11
1,15
0,04
Виробничі витрати на 100 га с. -г. угідь
67,2
89,87
22,67
Фондовіддача
0,35
0,45
0,1
Фондомісткість
2,85
2,23
-0,62
11. Одержані результати інтенсифікації
11.1. На 100 га с. -г. угідь, тис. грн.
а) Валової продукції
38,87
51,59
12,72
б) Прибуток від реалізації
19,07
10,0
–9,07
12. Ефективність інтенсифікації
12.1. На 100 грн. поточних витрат
а) валового прибутку
99,67
90,62
–9,05
б) валової продукції
57,85
57,41
-0,44
в) прибутку від реалізації
28,37
11,13
–17,24
13. На 100 грн. основних виробничих фондів с. -г. призначення, грн.
а) валової продукції
35,14
44,81
9,67
б) валового прибутку
60,55
70,74
10, 19
в) прибутку від реалізації
17,23
8,67
-8,56
14. На середньорічного робітника, тис. люд
а) валової продукції
13,6
22,07
8,47
б) валового прибутку
23,42
34,83
11,41
в) прибутку від реалізації
6,67
4,3
–2,37
15. Рівень рентабельності товарної продукції,%
52,12
15,52
–36,6
3.2 Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур на підприємстві Фінансова робота в СТОВ «Україна» складається з забезпечення необхідного надходження та ощадливої витрати коштів для здійснення усіх видів діяльності підприємств. Суворе дотримання розрахункової дисципліни, раціональне співвідношення власних та позичкових джерел засобів, найбільш ефективне використання виробничого потенціалу – застава стійкого положення підприємства. На фінансовий стан підприємства впливають такі економічні важелі, як ціна, кредит, прибуток, економічні тощо.
Стійке фінансове положення є важливою умовою успішного виконання планів по всіх видах діяльності, тому що всі господарські процеси здійснюються за допомогою грошових відносин.
В сучасних умовах стоїть задача значно поліпшити фінансову роботу в сільськогосподарських підприємствах. Зростає необхідність участі в аналізі фінансового положення не тільки працівників облікової, економічних служб, керівників підприємства, але і фахівців, керівників підрозділів. Саме від фахівців та керівників підрозділів залежить ощадливе ведення виробництва та витрата матеріальних коштів. По їх вказівках та розпорядженнях відбувається витрата матеріальних цінностей, придбання засобів і предметів праці, витрата фондів заробітної плати. Від їх уміння організувати та направити діяльність трудового колективу залежить повнота і ефективність використання ресурсного потенціалу, що в остаточному підсумку визначає фінансове положення підприємства. Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку та рівнем рентабельності. Прибуток підприємства одержують в основному від реалізації виготовленої продукції, а також інших видів діяльності.
Ціль аналізу фінансових результатів від реалізації продукції полягає у визначенні ступеня впливу окремих факторів на зміну результату та виявлення резервів збільшення обсягу реалізації продукції та суми прибутку, а також розробка заходів щодо виявлення і використання резервів.
Основними задачами аналізу фінансових результатів є:
1. Систематичний контроль за виконанням плану реалізації продукції та одержання прибутку;
2. Визначення впливу як об’єктивних так і суб’єктивних факторів на обсяг реалізації продукції та фінансових результатів;
3. Виявлення резервів збільшення обсягів реалізації продукції та суми прибутку;
4. Оцінка роботи підприємства по використанню можливості збільшення обсягу реалізації продукції, прибутку та рентабельності;
5. Розробка заходів щодо використання виявлених резервів.
Аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансового результату від реалізації зернових культур проводять за допомогою трьох факторного аналізу. Проведемо докладний аналіз щодо аналізованого підприємства.
Провівши аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансових результатів від реалізації зернових культур у СТОВ «Україна» ми бачимо, що прибуток у даному підприємстві в 2006 році відносно 2005 року збільшився по озимій пшениці та ячменю. Таким чином, по озимій пшениці прибуток збільшився на 82,02 грн., якщо в 2005р. він дорівнює 590,98 тис. грн., то в 2006 році склав 672,99 тис. грн. Збільшення прибутку по озимій пшениці, в аналізованому підприємстві, сприяло, по-перше, зменшення собівартості реалізованої продукції на 0,73 грн. за 1ц. і по-друге зменшення ціни реалізації на 17,95 грн. за 1ц.
Прибуток по ячменю збільшився на 0,28 грн., на це вплинуло зменшення кількості реалізованої продукції, збільшення собівартості та ціни продукції. Якщо в 2005 році він дорівнює 3,08 тис. грн., то в 2006 склав 3,36 тис. грн.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 7
Аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансових результатів від реалізації зернових культур в СТОВ «Україна»
Показники
Пшениця
Ячмінь
Овес
1. Кількість реалізованої продукції, ц
1.1. 2005 р.
16448
941
1626
1.2. 2006 р.
35970
293
135
1.3. Відхилення
19522
–648
–1491
2. Ціна реалізації 1 ц., грн.
2.1. 2005 р.
62,26
60,57
33,83
2.2. 2006 р.
44,31
71,67
51,85
2.3. Відхилення
–17,95
11,1
18,02
3. Собівартість 1 ц. реалізованої продукції, грн.
3.1. 2005 р.
26,33
57,3
16,61
3.2. 2006 р.
25,6
60,2
14,81
3.3. Відхилення
0,73
-2,9
1,8
4. Прибуток на 1 ц., грн.
4.1. 2005 р.
35,93
3,27
17,22
4.2. 2006 р.
18,71
11,47
37,04
5. Прибуток, тис. грн.
5.1. 2005 р.
590,98
3,08
28,00
5.2. 2006 р.
672,99
3,36
5,0
5.3. Відхилення
82,02
0,28
–23,00
6. Вплив фактора на суму прибутку:
6.1. кількість реалізованої продукції
701,43
–2,12
–25,68
6.2. ціна 1 ц
–645,66
3,23
2,43
6.3. собівартість 1 ц
26,26
-0,85
0,24
6.4. Сукупність впливу 3-х факторів
82,02
0,28
–23,00
7. Рівень рентабельності,%
7.1. 2005 р.
136,46
5,71
103,7
7.2. 2006 р.
73,09
19,05
120,54
Прибуток від реалізації вівса зменшилася за рахунок зниження собівартості, зменшення кількості реалізованої продукції та збільшення ціни реалізації. Їхній сукупний вплив склав 23,00 тис. грн.
Що стосується рівня рентабельності, то з таблиці видно, що даний показник у 2006 році зменшився по всіх реалізованих зернових культурах.
3.3 Аналіз валового збору та продуктивності праці при виробництві зернових культур Аналіз виконання виробничого плану по рослинництву варто починати з розгляду показників по виробництву валової продукції в розрізі культур в натуральних показниках та в цілому по усіх видах у вартісному вираженні. Потім визначається виконання плану сівби, збирання та урожайності сільськогосподарських культур. Окремо розглядаються питання дотримання агротехнічних заходів: по виконанню плану догляду за посівами, внесенню добрив, боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур. Усі ці господарські процеси аналізують в розрізі культур, а також по виробничих підрозділах, відділенням та бригадам.
Підприємства аграрного сектора самі визначають обсяги виробництва валової продукції по видах. У СТОВ «Україна» за основу при цьому приймається твердий план продажу виробничої продукції, тому що на початку аналізу варто перевірити, чи відповідає прийнятий план виробництва окремих видів продукції виконанню завдань із продажу даної продукції. Для цього необхідно запланований обсяг виробництва валової продукції визначеного виду зіставити з потребами в ній для продажу та внутрішньогосподарськими нестатками, а також з наміченим за планом розширенням обсягу виробництва, якщо такий мається. Якщо виявиться, що виробництво окремих видів продукції заплановано в недостатньому обсязі, то це слід зазначити в матеріалах аналізу та внести пропозиції про виправлення недоліків при наступному плануванні обсягу виробництва продукції.
Після розгляду обґрунтованості планових показників виробництва валової продукції необхідно перейти до аналізу виконання плану. Для того щоб дати об’єктивну оцінку виконання плану, необхідно розглянути показники по кожній культурі, зіставляючи фактичний валовий збір із плановим. На обсяг виробництва валової продукції значно впливають метеорологічні умови. Аналіз валового збору проводився за допомогою факторного аналізу методом ланцюгових підстановок або методом різниць. При якому фактичний валовий збір порівнюється з плановим та розраховується окремий вплив урожайності та розмірів посівних площ на зміну валового збору. Проведемо аналіз валового збору зернових культур, в аналізованому нами підприємстві СТОВ «Україна».
Таблиця 8. Факторний аналіз валового збору зернових культур в СТОВ «Україна»
Культура
Площа, га
Урожайність, ц/га
Валовий збір, га
умовно
Відхилення
2005р.
2006р.
різниця
2005р.
2006р.
різниця
2005р.
2006р.
Всього
в том числі
Площа
урожайність
Зерно-ві всього
2250
2250
0
23,9
26,4
2,5
53775
59400
53775
5625
0
5625
В т. ч.:
1450
1470
20
29,1
29,3
0,2
42195
43071
42777
876
582
294
Озима пшени-ця
Ячмінь
640
640
0
20,4
20,6
0,2
13056
13184
13056
128
0
128
Овес
160
140
-20
22,2
23,1
0,9
3552
3234
3108
-318
-444
126
Отримані в результаті розрахунків дані таблиці 8, свідчать про те, що в аналізованому підприємстві СТОВ «Україна» у період з 2005 по 2006 роки валовий збір зернових культур збільшився на 5625 ц. Дане збільшення зв’язане з тим, що по-перше в 2006 році відносно 2005 року збільшилася урожайність, так якщо в 2005р. вона була дорівнює 23,9 ц/га, то в 2006р. склала 26,4 ц/га. За рахунок цього фактора валовий збір збільшився на 5625 ц/га. І по-друге, збільшилася частка посіву озимої пшениці на 20 га, за рахунок площі під вівсом, за рахунок цього фактора аналізоване нами СТОВ «Україна» у 2006 році одержало додатково 294 ц, у тому числі за рахунок озимої пшениці –582 ц.
Важливим фактором росту продуктивності праці є людський фактор. Порівняно швидку віддачу можна одержати, якщо пустити в хід організаційно-економічні та соціальні резерви, та в першу чергу активізувати людський фактор, домогтися того, щоб кожний на своєму місці працював сумлінно та з повною віддачею. Для прискорення віддачі вкладених коштів, підвищення темпів росту продуктивності праці, необхідно повсюдно підвищити організованість та дисципліну, дотримання правил внутрішнього розпорядку на підприємстві.
У реалізації людського фактора значна роль належить матеріальним стимулам, дотриманню принципу – оплати по праці.
При аналізі продуктивності праці звертається увага на систему показників, методику їх визначення, специфіку характеристики об’єктів.
Рівень продуктивності праці виміряється кількістю продукції, зробленої в розрахунку на одного працівника, зайнятого в сільському господарстві, в одиницю витраченого часу, або зворотним показником – кількістю витраченого часу на виробництво одиниці продукції. Це загальний показник продуктивності праці.
В даний час у сільському господарстві частіше застосовують систему показників виміру та аналізу продуктивності праці з обліком вартісних та натурально-трудових величин, а також обсягів виконаних робіт, ця система, методи вивчення та планування продуктивності праці враховує специфіку сільського господарства.
Приватними показниками рівня продуктивності праці є розмір прямих витрат праці на виробництво окремих видів продукції або обсяг конкретного виду зробленої продукції в одиницю часу. Вони використовуються для однорідних видів продукції та їхнього порівняння між окремими виробничими підрозділами усередині підприємства, що знаходяться приблизно в однакових умовах господарювання.
До непрямих або допоміжних показників продуктивності праці відносять витрати праці в людино-днях (людино-годинах) на 1га посівної площі сільськогосподарських культур, обсяг конкретної роботи, зробленої за робочий день (зміну, годину). Цими показниками користаються протягом року в процесі конкретних робіт. Вони служать для оперативного контролю за мірою праці безпосередньо на робочих місцях.
Необхідно мати на увазі, що в сучасних умовах господарювання, особливо при порівнянні даних по різних господарствах, обмежуватися тільки прямими витратами праці не можна. Потрібно зіставити усі витрати праці на одиницю продукції. Впровадження інтенсивних технологій, автоматизованих виробництв значно змінять співвідношення прямих витрат праці, що розподіляються.
Глибокий та всебічний аналіз рівня динаміки та темпів росту продуктивності праці на підприємстві в цілому, окремих галузей, видів продукції і виробництв дає можливість прогнозувати чисельність робочої сили, визначати науково-обґрунтовані нормативи та на цій основі здійснювати планомірну роботу з кадрами.
При зростанні технічної озброєності підприємства, впровадження у виробництво нової технології, комплексної механізації, хімізації, повинні відбуватися зміни і в організаційних формах праці, а також у технології виробництва. При цьому економію у витратах праці визначають зіставленням їхнього рівня до і після проведення того або іншого заходу. Тобто аналіз зміни рівня продуктивності праці по факторах повинний враховувати, що відбуваються на підприємстві зміни умов виробництва: природні, соціально-економічні, техніко-економічні та різні організаційно-економічні перетворення. Кожна з цих груп, у свою чергу, може бути розчленована на більш конкретні фактори.
Так, наприклад, група техніко-економічних факторів включає: удосконалення технології виробництва, техніки, впровадження нових технологій. Група соціально-економічних факторів включає: удосконалення матеріального та морального стимулювання; ліквідацію плинності кадрів; зміцнення трудової дисципліни тощо.
Факторний аналіз зміни рівня продуктивності праці представляє значні складнощі в методиці виміру кожного фактора окремо, тому що вони, як правило, взаємодіють і у виробничих умовах важко виміряти вплив кожного фактора окремо. Для такого аналізу потрібні масові дані. Тому в даному випадку використовують прийом аналітичного розкладання даних звітності про зміну чисельності працівників, середньорічної кількості відпрацьованих людино-годин, годинної продуктивності праці.
Наступним етапом аналізу господарської діяльності підприємства розглянемо факторний аналіз рівня продуктивності праці у виробництві зернових культур на аналізованому підприємстві.
Таблиця 9
Факторний аналіз рівня продуктивності праці у виробництві зернових культур у СТОВ «Україна»
Вид продукції
Витрати на 1 га, люд. /год.
Урожайність, ц/га
Продуктивність праці, люд. /год.
Відхилення
2005 р.
2006 р.
2005 р.
2006 р.
2005 р.
2006 р.
умовно
всього
В тому числі
витрати праці
Урожайність
Зернові, всього
25,8
28,9
23,9
26,4
0,62
0,76
0,69
0,14
0,07
0,07
В т. ч.: озима пшениця
23,4
33,3
29,1
29,3
0,68
0,98
0,97
0,3
0,29
0,01
Ячмінь
28,1
18,7
20,4
20,6
0,57
0,39
0,38
-0,18
-0, 19
0,01
Овес
37,5
14,3
22,2
23,1
0,83
0,33
0,32
-0,5
-0,51
0,01
Отже, ми бачимо що в аналізованому нами підприємстві СТОВ «Україна» у період з 2005 по 2006 роки продуктивність праці, при виробництві зернових культур збільшилася. Таким чином, якщо в 2005р. вона була дорівнює 0,62 люд. /год., то в 2006 році склала 0,76 люд. /год. Вирішальним фактором у даному збільшенні стало те, що в 2006 році збільшилася урожайність зернових культур на 0,07 ц/га.
3.4 Аналіз собівартості зернових культур на підприємстві В аналізі результатів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств показники собівартості займають центральне місце, тому що головна роль у зміцненні та подальшому розвитку економіки належить зниженню собівартості.
Собівартість – це частина вартості виготовленої продукції, тобто витрати спожитих засобів на виробництво та оплату праці в грошовому вираженні. Інша частина вартості продукту – чистий доход. Зниження собівартості – найважливіша умова зміцнення не тільки економіки підприємств, але і зниження роздрібних цін на продовольчі та інші споживчі товари, зроблені із сільськогосподарської сировини.
Основною задачею аналізу собівартості продукції рослинництва є об’єктивна оцінка ступеня виконання плану зниження собівартості продукції в цілому по підприємству, окремим галузям та видам продукції. А також найбільш повне виявлення резервів, боротьба за максимальне скорочення витрат праці та засобів на виробництво одиниці продукції.
Питання зниження собівартості продукції придбали ще більше значення при переході сільськогосподарських підприємств на самооплатність та самофінансування, тому що в цих умовах для нормальної господарської діяльності потрібна наявність достатньої суми прибутку і систематичне підвищення рентабельності підприємства.
Аналіз виконання плану по собівартості продукції рослинництва доцільно починати з визначення ступеня виконання планового завдання по узагальненому показнику, тобто по сумі усіх видів продукції рослинництва.
Надалі варто визначити виконання плану собівартості по кожному виду продукції рослинництва. Для цього необхідно залучити не тільки планові та фактичні показники звітного року, але і дані за минулі роки.
Собівартість одиниці продукції землеробства, у тому числі і зернових культур, залежить від двох груп факторів:
а) від витрат підприємства на обробіток землі;
б) від кількості продукції зібраної з одиниці земельної площі.
Виробничі витрати підрозділяються на дві великі групи: основні витрати в процесі самого виробництва та витрати по управлінню та обслуговуванню. Витрати в процесі самого виробництва в ході аналізу також варто підрозділяти на витрати до збиральної, збиральної та післязбиральної стадії. На рівень урожайності сільськогосподарських культур вирішальне значення роблять витрати, здійснені в до збиральний період, тоді як витрати, зв’язані зі збиранням, у свою чергу, залежать від величини досягнутої урожайності.
Слід зазначити, що сполучення факторів, що впливають на рівень собівартості одиниці продукції рослинництва, може бути різним.
Інтенсифікація виробництва за інших рівних умов та якісному землеробстві обумовлює випереджальний ріст урожайності в порівнянні з ростом витрат на гектар посіву сільськогосподарських культур, що забезпечує зниження собівартості. Науково-технічний прогрес, удосконалення організації та технології виробництва спрямовані на те, щоб ріст урожайності супроводжувався зниженням витрат на 1га. Це дає найбільший економічний ефект. Можливі і інші сполучення залежності собівартості одиниці продукції від зміни рівня витрат та урожайності, при яких витрати зростають у більшому ступені, чим урожайність, це призводить до збільшення собівартості. Темпи зниження витрат повинні забезпечувати випередження темпів зниження урожайності, саме це сприяє зниженню собівартості.
До витрат у рослинництві відносяться сукупні витрати, що можуть бути представлені як у вартісному, так і в натуральному вираженні. Уся сукупність цих витрат, як правило, спрямована на формування виробництва продукції. Витрати в рослинництві можуть аналізуватися різними способами, у залежності від того, яка мета переслідується аналітиком. До таких цілей відносяться: дослідження структури витрат у розрізі існуючих: у бухгалтерському обліку їх класифікації по статтях та елементам; визначення беззбиткового обсягу виробництва продукції; визначення величини втрат від виробництва та розробка комплексу заходів, спрямованих на зниження величини втрат.
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Контролінг на підприємстві Контролінг – це нове явище в теорії та практиці сучасного управління, що виникло на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку та менеджменту. Контролінг переводить управління підприємством на якісно новий рівень, інтегруючи, координуючи та направляючи діяльність різних служб та підрозділів підприємства на досягнення оперативних і стратегічних цілей.
Організаційно-методичні основи створення системи контролінгу на підприємстві, як правило, містять у собі питання організації служби контролінгу, визначення її місця в організаційній структурі підприємства, аналізу інформаційних потоків та можливих варіантів впровадження контролінгу на підприємстві.
Створення служби контролінгу як спеціального структурного підрозділу в СТОВ «Україна» дозволить скоординувати діяльність аналітичних служб, ефективно використовувати потоки інформації між підрозділами підприємства та подачу цієї інформації від підлеглих до керівника для прийняття управлінських рішень зокрема в рослинництві при виробництві зернової продукції.
Оскільки основною задачею служби контролінгу є аналіз та управління витратами і прибутком, служба контролінгу в СТОВ «Україна» повинна мати можливість одержувати всю необхідну їй інформацію і перетворювати її в рекомендації для прийняття управлінських рішень вищими керівниками підприємства.
При створенні служби контролінгу на підприємстві необхідно врахувати наступні основні вимоги:
Служба контролінгу повинна мати можливість одержувати необхідну їй інформацію з бухгалтерії, фінансового відділу, планово-економічного відділу, служби менеджменту виробництва та збуту продукції;
Служба контролінгу повинна мати можливість та повноваження організовувати за допомогою інших економічних служб збір додаткової інформації, необхідної для аналізу і висновків, яка не міститься в існуючих документах фінансово-економічних служб;
Служба контролінгу повинна мати можливість впроваджувати нові процедури збору аналітичної інформації на постійній основі. Питання про виплату компенсації співробітникам інших служб за збільшення навантаження повинні вирішувати керівники, для яких призначається інформація служби контролінгу;
На першому етапі служба контролінга може складати робочу групу з 2-3 чоловік, що виконує роль аналітичної служби та забезпечує керівників оперативною інформацією про стан витрат на підприємстві, а також по підрозділах; періодично складає розгорнуті аналітичні звіти, прогнозує показники фінансово-економічного положення підприємства і підрозділів, проводить економічну експертизу управлінських рішень, зв’язаних з витратами та прибутком, налагоджує методику планування в планово-економічному відділі. Згодом служба контролінгу може бути розширена шляхом призначення в кожен підрозділ підприємства контролера, що буде відслідковувати та аналізувати відхилення фактичних параметрів роботи (насамперед витрат) від планових.
Створення служби контролінгу в СТОВ «Україна» дозволить принципово поліпшити аналітичну роботу на підприємстві, у результаті якої будуть прийматися своєчасні управлінські рішення, що дозволяють більш ефективно вести виробничу діяльність підприємства, а також продукції рослинництва, зокрема зерна.
4. Охорона праці на СТОВ «Україна» Охорона праці на СТОВ «Україна» здійснюється на підставі Закону України «Про охорону праці» від 21.11. 2002 року №229-ІУ, згідно якого умови праці кожного працівника повинні відповідати безпеці праці та санітарно – гігієнічним нормам.
З метою забезпечення безпеки праці на підприємстві керівником СТОВ «Україна» призначені відповідальні особи, які забезпечують вирішення конкретних питань з охорони праці, затверджені інструкції про їх обов’язки, права і відповідальність, контролює виконання покладених на них функцій.
Керівник підприємства забезпечує функціонування системи управління охороною праці, розробляє за участю всіх сторін колективний договір і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці, забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів, належний стан будівель і споруд, виробничого устаткування, здійснює моніторинг їх технічного стану, забезпечує усунення причин, що приводять до нещасних випадків, професійних захворювань, контролює здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин. Організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого устаткування і устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і терміни, що визначаються законодавством, і за їх підсумками приймає заходи до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих чинників. Затверджені положення, інструкції, інші акти по охороні праці, встановлені правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охороні праці, забезпечує працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства з охороні праці. Приймаються термінові заходи для допомоги таким, що постраждали, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.
Згідно з Законом України «Про охорону праці» відповідальним за загальний стан охорони праці керівником СТОВ «Україна» призначений інженер з охорони праці, на якого покладені обов’язки по створенню і контролю системи охорони праці на підприємстві та який підпорядковується керівнику підприємства.
Інженер з охорони праці в СТОВ «Україна» в своїй діяльності керується законодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства.
Інженер з охорони праці здійснює контроль дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Розробляє комплексні заходи і контролює їх виконання по забезпеченню безпеки робіт, гігієни праці і виробничої санітарії, складає звітність з охорони праці за встановленими формами, створює інструкції по охороні праці, пожежній безпеці, навчає персонал з питань охорони праці, проводить з працівниками вступний інструктаж.
Здійснює облік та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.
Забезпечує належне оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасну передачу їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.
У його функції також входить взаємодія з природоохоронними і санітарними, пожежними інспекціями, посадовими особами державного нагляду охорони праці.
При прийомі на роботу в СТОВ «Україна» з усіма працівниками укладається трудовий договір, проводиться ввідний інструктаж з охорони праці. Під час укладення трудового договору працівника інформують під розписку про умови праці і про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, можливих наслідках їх впливу на здоров’я і про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Підприємство робить внески в фонд соціального страхування від нещасних випадків в відповідності з Законом України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», спричинивши втрату працездатності, що визначає порядок страхових виплат та внесків.
Страховий тариф залежить від класу професійного ризику виробництва. Згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності» від 2.04. 2005 р. СООО «Україна» відноситься до 22-го класу. Для нього передбачений страховий тариф у розмірі 0,2%.
Фінансування охорони праці в СООО «Україна» здійснюється згідно законодавства і колективним договором у розмірі 0,5% від суми реалізованої продукції.
Розмір страхового внеску в 2004 році склав 423 грн., у 2005 році – 410 грн., у 2006 році – 374 грн. Він обчислюється у відсотках до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), за винятком суми податку на додаткову вартість та акцизний збір, залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесене підприємство. Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки в залежності від класу професійного ризику встановлюються законом.
Таблиця 13
Розрахунок показників ефективності охорони праці.
Показники
Од. вимірювання.
Умовне позначення
Формула
Роки
2004
2005
2006
1. Середньорічна чисельність роб-в
люд.
Р
270
205
162
2. Кількість потерпілих (нещасні випадки, оформлені актом Н 1) в т. ч. смертельних
люд.
Т
Т1
—
—
—
3. Кількість днів непрацездатності потерпілих
дні
Д
—
—
—
4. Показник частоти травматизму
Кч
Кч=Т/Р *1000
—
—
—
5. Показник тяжкості
Кт
Кт=Д/Т
—
—
—
6. Травматизму
7. Витрати на охорону праці, зокрема за колективним договором
грн.
факт. план
1674,5
1995
2451,5
8. Виручка від реалізації
тис грн.
3349
3390
4903
9. Джерела фінансування
Власні
10. Клас професійного ризику виробництва
22
22
22
11. Страховий тариф
%
0,2
0,2
0,2
12. Фонд оплати праці
тис грн.
2115
2050
1870
13. Розмір страхового внеску
грн.
423
410
374
14. Сума витрат ФСС від нещасних випадків і проф. захворювань
грн.
—
—
—
Аналізуючи дані таблиці, ми бачимо, що в СТОВ «Україна» фінансування витрат на охорону праці здійснюється достатньою мірою, що не суперечить Закону України «Про охорону праці».
На підприємстві за три роки не було зафіксовано жодного нещасного випадку, що позитивно характеризує роботу служби охорони праці.
Висновки та пропозиції У даній дипломній роботі нами розглянута та проаналізована організація бухгалтерського обліку, виробництво і обчислення собівартості зернових культур, а також проведений аналіз ефективності виробництва зернової продукції в СТОВ «Україна».
На підставі проведеної нами роботи намічені основні напрямки удосконалення організації бухгалтерського обліку виробництва зернових культур та шляхи підвищення ефективності виробництва зерна в аналізованому підприємстві.
В даний час аналізоване нами СТОВ «Україна», як і більшість підприємств, знаходиться у важкому економічному становищі. Але при цьому воно є прибутковим та рентабельним, про це свідчить проведений нами аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансових результатів від реалізації зернових культур. Поряд з цим підприємство є також ліквідним, фінансово-незалежним та фінансово-самостійним, що в наші дні зустрічається досить рідко.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до чинного законодавства, за принципом подвійного запису відповідно до нового плану рахунків, що дозволяє одержати повну інформацію, необхідну для контролю за діяльністю підприємства.
Також необхідно відзначити, що в господарстві застосовується журнально-ордерна форма обліку.
Синтетичний облік виробництва зернових культур, відповідно до плану рахунків здійснюється на рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 231.
Аналітичний облік витрат та виходу продукції зернових культур ведуть у Виробничих звітах, що складаються щомісяця. Підсумкові дані виробничих звітів переносять в Журнал ордер № 10.2 с. -г., а з нього в Головну книгу.
У процесі аналізу на даному підприємстві було з’ясовано, що необхідно удосконалити організацію бухгалтерського обліку. Для цього на наш погляд необхідно: чітке встановлення та дотримання графіка документообігу; облік витрат необхідно вести по центрах відповідальності та проводити в бухгалтерському обліку виробництва зернових культур оперативний аналіз і контроль.
Аналіз стану розвитку зернового виробництва в СТОВ «Україна» свідчить про те, що в 2006 році відносно 2005 року підприємство значно збільшило обсяг виробництва зернових культур.
Аналізуючи фінансові результати від реалізації, ми прийшли до висновку, що в 2006 році підприємство одержало на 82,02 тис. грн., це більше ніж у 2005 році по озимій пшениці, по ячменю на 0,28 тис. грн. більше та по вівсу на 23,00 тис. грн. менше. По озимій пшениці це є наслідком того, що в 2006 році було зменшення собівартості продукції та зменшення ціни, але збільшення кількості реалізованої продукції, а по ячменю та вівсу відбулося сильне зменшення кількості.
Таким чином, аналіз валового збору говорить про те, що в 2006 році валовий збір зернових культур зріс на 5625 ц, у тому числі за рахунок збільшення урожайності на 2,5 ц.
Факторний аналіз впливу рівня урожайності та витрат на 1га, на зміну собівартості зернових культур у СТОВ «Україна» свідчить про те, що в 2006 році собівартість зернових знизилася, якщо в 2005 році вона: дорівнює 29,6 грн. на 1 ц, то в 2006р. зменшилася на 3,2 грн. і склала 26,4 грн. У даному випадку на собівартість значно вплинула зміна витрат на 1га – на 0,4 грн., а також зміна урожайності на 2,8 грн.
Заключним етапом аналізу підсумків роботи аналізованого підприємства необхідно розробити пропозиції по підвищенню ефективності управління виробництва зернових культур.
У даній дипломній роботі нами запропоновані основні напрямки по розробці пропозицій:
1. Удосконалення управлінської структури та її функцій;
2. Менеджмент зниження витрат;
3. Створення служби контролінгу.
Отже, якщо підприємство перегляне удосконалення управлінської структури та її функцій, то збільшить у загальній структурі частку більш врожайних сортів озимої пшениці та одержить додатково 191,22 грн. прибутку.
Менеджмент зниження витрат на 1 га, тобто раціональне використання коштів, що виключає їх перевитрату, зокрема по витратах на насіння, пальне і витратам праці в люд. -год., призведе до підвищення ефективності виробництва озимої пшениці.
Створення служби контролінгу як спеціального структурного підрозділу в СТОВ «Україна» дозволить скоординувати діяльність аналітичних служб, ефективно використовувати потоки інформації між підрозділами підприємства та подачу цієї інформації від підлеглих до керівника для прийняття управлінських рішень зокрема в рослинництві при виробництві зернової продукції.
Рис. Структура товарної продукції
Додаток Порівняльний аналітичний баланс, тис. грн.
Показники балансу
Актив
Абсолютні величини, тис. грн.
Питома вага,%
Відхилення
на к. 2005 р.
на к. 2006 р.
на к. 2005 р.
на к. 2006 р.
тис. грн.
%
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Незавершене будівництво
36
0
0,58
0
0
0
Основні засоби
Залишкова вартість
2401
2300
38,68
37,01
–101
–1,67
Первісна вартість
7931
7977
127,78
128,35
46
0,57
Знос
5530
5677
89,09
91,34
147
2,25
Всього по розділу I
2437
2300
39,26
37,01
–101
–2,25
II. Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси
816
1298
13,15
20,88
482
7,73
Тварини на вирощувані та відгодівлі
1527
1427
24,60
22,96
–100
–1,64
Незавершене будівництво
470
599
7,57
9,64
129
2,07
Готова продукція
162
164
2,61
2,64
2
0,03
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Чиста реалізаційна вартість
635
340
10,23
5,47
–295
–4,76
Первісна вартість
635
340
10,23
5,47
–295
–4,76
Інша поточна дебіторська заборгованість
101
29
1,63
0,47
–72
–1,16
Грошові кошти та їх еквіваленти:
В національній валюті
20
15
0,32
0,24
–5
–0,08
Інші оборотні активи
39
43
0,63
0,69
4
0,06
Всього по розділу II
3770
3915
60,74
62,99
145
2,25
Баланс
6207
6215
100,00
100,00
8
0,00
продолжение
--PAGE_BREAK--