Оцінка земель населеного пункту на прикладі села Дмитровка

Вміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика населеного пункту
1.1 Загальні відомості про село Дмитровка
1.2 Аналіз використання земельногофонду
1.3 Характеристика ґрунтового покриву
1.4 Інженерно-інфраструктурне забезпечення територіїнаселеного пункту
Розділ 2. Земельно-оціночна структуризація населеногопункту
2.1 Проведення кадастрового зонування та виділенняструктурних одиниць
2.2 Кодування зон, районів, ділянок
2.3 Проведенняприродно-сільськогосподарського районування території
2.4 Проведення оціночного зонування та виділенняструктурних одиниць
Розділ 3 Грошова оцінка земель населеного пункту
3.1 Визначення нормативної грошової оцінки забудованихземель
3.2 Нормативна грошова оцінкасільськогосподарських угідь
Розділ 4. Використання матеріалів грошової оцінкиземель населеного пункту
4.1. Нормативна грошова оцінка окремих земельнихділянок
4.2 Плата за використання земель у межах населенихпунктів
4.3 Формування ринку земель в населених пунктах
4.4 Інші напрямки використання показників грошовоїоцінки
Висновок
Список використаної літератури

Вступ
Земельнийкодекс України, Закон України «Про плату за землю» передбачають, що«використання землі в Україні є платним, власники землі та землекористувачіщорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендноїплати, що визначається залежно від якості та місця положення земельної ділянки,виходячи з кадастрової оцінки земель».
Наявністьгрошової оцінки землі дозволяє здійснювати економічне регулювання земельнихвідносин. На підставі грошової оцінки земель, в першу чергу, органи місцевогосамоврядування, поряд з нормативно-організаційними методами управліннярозвитком території, реалізують свої повноваження щодо створення економічнихумов раціонального використання земель, забезпечують необхідну основу дляформування фінансово-економічної бази місцевого самоврядування за рахунок справлянняземельного податку та орендної плати за землю.
Грошоваоцінка земель населених пунктів здійснюється відповідне до чинногозаконодавства України з метою створення умов для економічного регулюванняземельних відносин при передачі землі у власність, у спадщину, під заставу, придаруванні, купівлі-продажу, оренді земельної ділянки, ціноутворенні, визначенніставок земельного податку.
ЗакономУкраїни «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про плату заземлю» від 19 вересня 1996 р. встановлено, що плата за землю справляється увигляді земельного податку залежно від грошової оцінки землі.
Відповіднодо постанови Верховної Ради України від 19 вересня 1996 р. № 379/96-ВР «Пропорядок введення в дію Закону України Про внесення змін і доповнень до ЗаконуУкраїни «Про плату за землю», грошова оцінка земель населених пунктів має бутивиконана до 1 січня 1999 р.
Крімтого, постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. №99 «Провнесення змін до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру»та із визнанням такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів від 16вересня 1992 р. №532, грошова оцінка земель визнана невід'ємною складовоюдержавного земельного кадастру.
Грошоваоцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Порядку грошовоїоцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів,затвердженого наказом Держкомзему України. Держкоммістобудування України,Української академії аграрних наук 27 січня 2006 р. № 18/15/21/11.
/>/>/>/>Завдання виконання курсового проектупередбачає:
­ проведенняоцінки земель в межах населеного пункту;
­ майна,розміщеного на земельних ділянках;
­ наявногоінженерного облаштування.

Розділ 1. Загальнахарактеристика населеного пункту
 
1.1 Загальні відомості про селоДмитровка
Село Дмитровка розташоване в Богодухівському районіХарківської області(рис.1). Богодухівський район — район на північному заході Харківської області України,на межі із Сумською областю. Адміністративний центр – місто Богодухів.Населення району — майже 40000 осіб. Площа району 1160 км2 Районмежує на півдні з Великописарівським і Охтирським районами Сумської області, атакож з Белгородською областю Росії, на півдні – з Валківським райономХарківської області, на заході – з Краснокутським районом Харківської області,на сході – з Золочевським і Дергачівським районами Харківської області.Дмитровкаявляється адміністративним центром Дмитровської сільської ради, в якій крімтого ходять села Бабаки, Горбанівка, Матвіїкна, Новософіївка, Новоукраїнка таЩербаки.
/>/>
Рис.1 Ситуаційна схема місця розташування с.Дмитровка на території Богодухівськогорайону Харківської області
Основні відомості про населений пункт занесені до таблиці1. Площа населеного пункту складає 545,2 га, населення — 598 чол.
Населенийпункт характеризується добре розвішеною мережею установ та підприємств сфериобслуговування.
Таблиця 1 Основні показники Значення показника Код населеного пункту (КОАТУУ) 6320882001 1. Адміністративний статус село 2. Земельно-оціночний район (природно-сільськогосп.) 02 3. Площа, га 545,2 4. Чисельність населення, чол. 598 5. Статус курорту - 6. Тип житлової забудови одноповерхові, садибні 7. Наявність громадського центру + 8. Віддаль від обласного центру, км 65 9. Віддаль від районного центру, км 11 10. Віддаль від зупинки зовнішнього транспорту до центру міста, км 0,78 11. Наявність інженерної інфраструктури — водопостачання + — каналізація + — теплопостачання + — електропостачання + — телефонізація + — газопостачання + — вулично-дорожня мережа з твердим покриттям + — зовнішнє освітлення тощо - 12. Рельєф території, стрімкість схилів рівнинний 13. Найменша глибина залягання ґрунтових вод, м більше 10 м 14. Основні підстилаючи породи лесовидний суглинок, елювій щільних карбонатних порід 15. Небезпечні геологічні процеси-зсуви, яри понад 10 м - 16. Найближча віддаль від кладовища, м 300 17. Елементи рельєфу водоохоронних зон - 18. Наявність джерел забруднення атмосферного повітря автомагістраль, завод 19. Наявність шкідливого рівня електромагнітного поля (військові об'єкти, аеродроми) - 20. Наявність джерела перевищення припустимого рівня шуму (аеродроми, залізниці, автомагістралі) автомагістраль 21. Наявність історико-культурних факторів (заповідні території, поодинокі пам'ятки історії) - 22. Наявність природно-ландшафтних факторів (зоологічні парки, заповідні урочища, заказники, пам'ятки природи) - 23. Наявність територій оздоровчого призначення (курорти, округи санітарної охорони) - 24. Наявність територій рекреаційного призначення (землі туризму, відпочинку, парків та зелених зон) сквер 25 Основні об'єкти працевлаштування трудових ресурсів сільське господарство, виробнича сфера
 
Основні відомості пронаселений пункт
Рельєф території являє собою слабо хвилясту пониженурівнину, широкохвилясте плато, з неглибокими балками. Схили балок слабо пологі,ерозійні процесипроявляються слабо.
Територія села відноситься до першого агрогрунтового(природно-сільськогосподарського) району з помірно-континентальним кліматом, з нестійкимзволоженням, холодною зимою та жарким літом, а іноді сухим літом.
За багаторічними даними Харківської обласноїметеорологічної станції середньорічна температура повітрястановить +7° С. Середня швидкість вітрів у вегетаційний період становить3,2-4,7 м/с. Вітри мають різний напрямок. Взимку над територією переважаютьсхідні і південно-східні вітри, що пов'язано з вторгненнямхолодних мас повітря, навесні північно-східні та східні вітри, влітку тавосени — північно-зхідні, північні, північно-східні. На територіїнаселеного пункту бувають також хуртовини. Число днів з хуртовинамискладає 20-22 дні на рік.
Відносна вологість повітря в літні місяці в окремі днізнижується до 15-17% південно-східними і східними вітрами швидкістю більше5 м/с і викликаєсуховії. Це призводить до швидкого пересихання ґрунту і пригнічення розвитку рослин і, як наслідок, до різкого зниження врожаїв сільськогосподарськихкультур.
Процес вітрової ерозії ґрунтів слабо виражений, хоча вдеякій мірі проявляється.Виробнича сфера представлена газорозподільчим пунктом, молокозаводом.Господарська забудова представлена школою, дитячим садком, сільською радою,фельдшерсько-акушерським пунктом, поштою (табл. 2).
1.2Аналіз використання земельного фонду
 
Дляотримання необхідних відомостей про склад земель, їх розподіляють за видами ірізновидами земельних угідь. Необхідно скласти контурну експлікацію поуточненню площ контурів земельних угідь в межах села Дмитровка (таблиця 2).
Таблиця 2 Експлікаціяземельних угідь№ п.п. Назва контуру Площа, га Примітки 1 2 3 4 1 Огород 28,52 2 Житловий будинок 0,11 3 Житловий будинок 0,11 4 Житловий будинок 0,11 5 Житловий будинок 0,11 6 Житловий будинок 0,11 7 Житловий будинок 0,11 8 Житловий будинок 0,11 9 Дорога 1,46 10 Житловий будинок 0,11 11 Житловий будинок 0,11 12 Житловий будинок 0,11 13 Житловий будинок 0,11 14 Житловий будинок 0,11 15 Дорога 0,44 16 Житловий будинок 0,11 17 Житловий будинок 0,11 18 Житловий будинок 0,11 19 Вулиця 0,52 20 Огород 20,36 21 ГРП 0,10 22 Водонапірна вежа 0,10 23 Автобусна зупинка 0,11 24 Житловий будинок 0,11 25 Дорога 0,27 26 Житловий будинок 0,11 27 Житловий будинок 0,11 28 Дорога 0,40 29 Житловий будинок 0,11 30 Житловий будинок 0,11 31 Вулиця 0,62 32 Вулиця 0,24 33 Огород 11,59 34 Вулиця 0,47 35 Житловий будинок 0,11 36 Вулиця 0,31 37 Огород 23,86 38 Дорога 0,79 39 Житловий будинок 0,11 40 Житловий будинок 0,11 41 Житловий будинок 0,11 42 Житловий будинок 0,11 43 Вулиця 0,51 44 Житловий будинок 0,18 45 Житловий будинок 0,19 46 Вулиця 0,08 47 Огород 23,01 48 Житловий будинок 0,18 49 Житловий будинок 0,18 50 Житловий будинок 0,18 51 Вулиця 0,36 52 Вулиця 0,16 53 Вулиця 0,39 54 Житловий будинок 0,18 55 Огород 16,41 56 Житловий будинок 0,18 57 Житловий будинок 0,18 58 Житловий будинок 0,18 59 Житловий будинок 0,18 60 Дорога 0,63 61 Житловий будинок 0,18 62 Житловий будинок 0,18 63 Вулиця 0,51 64 Житловий будинок 0,18 65 Огород 10,31 66 Житловий будинок 0,18 67 Житловий будинок 0,18 68 Вулиця 0,47 69 Огород 32,67 70 Житловий будинок 0,20 71 Житловий будинок 0,20 72 Житловий будинок 0,20 73 Житловий будинок 0,20 74 Житловий будинок 0,20 75 Житловий будинок 0,20 76 Житловий будинок 0,20 77 Житловий будинок 0,62 78 Житловий будинок 0,20 79 Житловий будинок 0,20 80 Житловий будинок 0,20 81 Дорога 1,75 82 Житловий будинок 0,20 83 Житловий будинок 0,20 84 Дорога 0,37 85 Огород 43,63 86 Житловий будинок 0,11 87 Житловий будинок 0,11 88 Житловий будинок 0,11 89 Житловий будинок 0,11 90 Житловий будинок 0,11 91 Житловий будинок 0,11 92 Житловий будинок 1,24 93 Житловий будинок 0,11 94 Житловий будинок 0,11 95 Житловий будинок 0,11 96 Житловий будинок 0,11 97 Житловий будинок 0,11 98 Житловий будинок 0,11 99 Житловий будинок 0,11 100 Житловий будинок 0,11 101 Житловий будинок 0,11 102 Вулиця 1,26 103 Житловий будинок 0,11 104 Огород 13,62 105 Дорога 0,65 106 Житловий будинок 0,11 107 Житловий будинок 0,11 108 Житловий будинок 0,11 109 Вулиця 0,25 110 Вулиця 0,25 111 ФАП 0,10 112 Вулиця 0,19 113 Вулиця 0,33 114 Огород 12,98 115 Дитячий садок 0,56 116 Житловий будинок 0,11 117 Житловий будинок 0,11 118 Житловий будинок 0,11 119 Житловий будинок 0,11 120 Житловий будинок 0,11 121 Житловий будинок 0,11 122 Житловий будинок 0,11 123 Житловий будинок 0,11 124 Дорога 0,56 125 Школа 1,29 126 Житловий будинок 0,11 127 Вулиця 0,62 128 Огород 12,86 129 Вулиця 0,22 130 Житловий будинок 0,11 131 Житловий будинок 0,11 132 Житловий будинок 0,11 133 Вулиця 0,72 134 Житловий будинок 0,11 135 Дорога 0,45 136 Огород 55,66 137 Сільська рада 0,56 138 Житловий будинок 0,11 139 Житловий будинок 0,11 140 Магазин 0,10 141 Житловий будинок 0,11 142 Житловий будинок 0,11 143 Пошта 0,32 144 Житловий будинок 0,11 145 Житловий будинок 0,28 146 Житловий будинок 0,11 147 Житловий будинок 0,11 148 Вулиця 0,92 149 Житловий будинок 0,11 150 Житловий будинок 0,11 151 Житловий будинок 0,11 152 Житловий будинок 0,11 153 Житловий будинок 0,11 154 Житловий будинок 0,11 155 Рілля 19,15 Для перспективної забудови 156 Рілля 4,07 Для перспективної забудови 157 Рілля 5,56 Для перспективної забудови 158 Сквер 18,03 159 Рілля 3,36 Для перспективної забудови 160 Рілля 1,81 Для перспективної забудови 161 Огород 12,08 162 Житловий будинок 0,11 163 Житловий будинок 0,11 164 Житловий будинок 0,11 165 Житловий будинок 0,11 166 Житловий будинок 0,11 167 Житловий будинок 0,11 168 Житловий будинок 0,11 169 Дорога 0,50 170 Житловий будинок 0,11 171 Житловий будинок 0,11 172 Житловий будинок 0,11 173 Житловий будинок 0,11 174 Огород 17,42 175 Магазин 0,10 176 Житловий будинок 0,11 177 Житловий будинок 0,11 178 Дорога 0,53 179 Житловий будинок 0,11 180 Житловий будинок 0,11 181 Житловий будинок 0,11 182 Житловий будинок 0,11 183 Вулиця 0,48 184 Вулиця 0,77 185 Огород 17,26 186 Вулиця 0,52 187 Житловий будинок 0,11 188 Вулиця 0,24 189 Житловий будинок 0,11 190 Житловий будинок 0,11 191 Житловий будинок 0,11 192 Вулиця 0,56 193 Житловий будинок 0,11 194 Огород 23,24 195 Житловий будинок 0,11 196 Житловий будинок 0,11 197 Житловий будинок 0,11 198 Житловий будинок 0,11 199 Житловий будинок 0,11 200 Дорога 0,53 201 Житловий будинок 0,11 202 Житловий будинок 0,11 203 Житловий будинок 0,11 204 Дорога 0,40 205 Житловий будинок 0,11 206 Огород 39,93 207 Дорога 0,86 208 Житловий будинок 0,11 209 Житловий будинок 0,11 210 Житловий будинок 0,11 211 Житловий будинок 0,11 212 Очисні споруди 0,10 213 Кладовище 1,16 214 Житловий будинок 0,11 215 Вулиця 0,45 216 Житловий будинок 0,11 217 Житловий будинок 0,11 218 Житловий будинок 0,11 219 Житловий будинок 0,11 220 Житловий будинок 0,11 221 Завод 2,36 222 ТЕС 0,75 223 Огород 26,42 224 Магазин 0,11 225 Житловий будинок 0,11 226 Житловий будинок 0,11 227 Житловий будинок 0,11 228 Житловий будинок 0,11 229 Житловий будинок 0,11 230 Житловий будинок 0,11 231 Житловий будинок 0,11 232 Житловий будинок 0,11 233 Вулиця 0,32 234 Хоз двір 1,52 Всього  545,20
Контуриземельних угідь групують за видами, характером використання земельних угідь тау встановленій послідовності записують у зведену експлікацію, яка зазначена на Кресленніконтурів села Дмитровка Богодухівського району Харківської області (додаток 1) Наоснові отриманих матеріалів, вивченні плану землекористування, визначаєтьсясклад земель в межах населеного пункту (табл. 3). З цієї таблиці видно, щосільськогосподарські землі складають 475,78 га, з загальної площі населеногопункту. Забудовані землі складають 69,42 га, до них належать: землі житловоїзабудови (20,34 га), громадської забудови (2,94 га), комерційного використання(0,31 га), землі промисловості (2,36 га), вулиці та проїзди (12,74 га), зеленінасадження загального користування (18,03 га), землі транспорту (10,59 га),кладовища (1,16 га). На основі складу земель в межах села Дмитровка, складаємосекторні діаграми: складу земель в межах села Дмитровка Богодухівського районуХарківської області (рис. 2), складу забудованих земель (рис. 3) тасільськогосподарських угідь (рис. 4).
/>
Рис. 2 Складземель в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківської області
/>
Рис. 3. Структуразабудованих земель в межах села Дмитровка Богодухівського району Харківськоїобласті

/>
Рис. 4. Структурасільськогосподарських угідь в межах села Дмитровка Богодухівського районуХарківської області
З рисунку 2видно, що значна територія (84%) земель населеного пункту –сільськогосподарські землі, землі житлової та громадською забудови складають 4%,вулиці — 2%. З земель сільськогосподарського призначення більша частина (95 %)займає рілля.
1.3 Характеристика ґрунтовогопокриву
На території селаДмитровка знаходиться три агровиробничі групи ґрунтів – чорноземи типові ічорноземи сильно реградовані середньозмиті важосуглинкові (56е), темно-сіріопідзолені і чорноземи опідзолені поверхнево-глеюваті легкоглинисті (48л), татемно-сірі опідзолені та реградовані і чорноземи опідзолені і слабореградовані, підстелені на глибині 0,5-1 м ілювієм щільних карбонатних порід, легкоглинисті. Агро виробничі групи ґрунтів відображені на схемі агровиробничих групґрунтів та грошової оцінки сільськогосподарських угідь села Дмитровка (додаток2).
Таблиця4 Експлікація агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарських угідь№ п/п Землевласники, землекористувачі та угіддя Загальна площа, га в т.ч. за агровиробничими групами ґрунтів 56е 48л 42л 1 Землі сільськогосподарських підприємств 33,95 33,95  в т.ч. рілля 33,95 33,95  багаторічні насадження  сіножаті  пасовища 2 Громадяни яким надані землі у власнисть та користування 462,17 131,86 222,05 108,26  в т.ч. рілля 419,74 121,87 200,37 97,50  багаторічні насадження 22,09 6,41 10,55 5,13  сіножаті  пасовища 3 Землі які не надані у власність або користування  в т.ч. рілля  багаторічні насадження  сіножаті  пасовища Вього сільськогосподарських угідь 475,78  в т.ч. рілля 453,69 121,87 234,32 97,50  багаторічні насадження 22,09 6,41 10,55 5,13  сіножаті  пасовища
Загранулометричним складом чорнозем типовий сильно реградований крупнопилувато-мулуваті.Значних відмін у гранулометричному складі ґрунтів сільськогосподарських угідьта лісу не виявлено. Панівною гранулометричною фракцією є фракція грубого пилу(частинки 0,01-0,05 мм), вміст якої зменшується з глибиною від 55,0-56,8 % до41,6-41,9 %. Друга за розміром є фракція дрібного піску (20-25 %), вміст її уцілинних ґрунтах на 2-4 % вищий, ніж в орних. Вміст мулистих частинок(
Міцнамікроструктура чорнозему типового зумовлена тим, що мул, у гумусових горизонтахзбагачений гумусом, в ілювіальних — залізом, здатний до агрегації елементарнихґрунтових частинок. Головним критерієм водостійкості структури є кількістьводостійких агрегатів розміром понад 0,25мм. Згідно з оцінною шкалою,гумусо-елювіальні горизонти ґрунтів мають добру водостійкість.
Темно-сіріопідзолені ґрунти формуються у дібровах, де під пологом лісової рослинності єбагата трав'яна рослинність і за рахунок цього значний вплив на формування ґрунтумає дерновий процес ґрунтоутворення.
Темно-сіріопідзолені ґрунти за своїми ознаками та властивостями наближаються дочорноземів опідзолених.
Ознакиопідзолення порівняно слабо помітні, а процеси акумуляції гумусу — інтенсивні.Вони мають добре прогумушений верхній гумусово-елювіальний горизонт потужністю25 — 35 см, переміщення колоїдів менш помітні, ніж у сірих опідзолених ґрунтахі механічний склад їх середньо — і важко-суглинковий, тому в них кращаструктура, але слабка водостійкість.
Внаслідок того що ґрунти мають різні, притаманні їм, властивості, необхідноскласти експлікацію агровиробничих груп ґрунтів у розрізі сільськогосподарськихугідь (табл. 4).
Згідно даноїтаблиці бачимо, що значна кількість сільськогосподарських угідь припадає наясно-сірі, сірі опідзолені слабозмиті ґрунти легкоглинисті – 81,03 %.
Зокрема на дануагровиробничу групу ґрунтів припадає 78,79 % — рілля, 88,96 % — багаторічнихнасаджень, 100 % — пасовищ. Загальна площа ясно-сірих, сірі опідзоленихслабозмитих ґрунтів легкоглинистих складає 25,59га, відповідно ясно-сірі, сіріопідзолені глеюваті ґрунти середньосуглинкові займають 126,37 га.

1.4 Інженерно-інфраструктурнезабезпечення території населеного пункту
 
Вартість будь-якої земельної ділянки визначається їїунікальністю, довговічністю,незмінністю місцеположення, відносною обмеженістю пропозиції на ринкунерухомості, а також: специфічною корисністю конкретної земельної ділянки:доступністю, рівнем облаштування та характером її використання, якізабезпечують власнику землі,землекористувачу економію коштів і часу, і, як наслідок, одержання додатковогодоходу, земельної ренти. Саме можливість отримання цього доходу івизначає цінність земельної ділянки, робить її об'єктом ринкових відносин, атакож і об'єктом оцінки.
Приоцінці земель населених пунктів враховують такі чинники:
Ø інженерно-будівельніхарактеристики ділянок;
Ø розміщенняїх у населених пунктах відносно існуючих і можливих транспортних зв'язків зцентральними районами, громадськими, торговими і культурними центрами,промисловими зонами тощо;
Ø близькістьдо основних інженерних споруд і комунікацій;
Ø навколишнєсередовище;
Ø характерпопереднього використання території [1].
Крімцього, обліку підлягають суспільно необхідні затрати, пов'язані з приведеннямземлі у стан, придатний для будівельних потреб, економічне обгрунтування наслідків, до яких приводить вилучення землі ізпопереднього використання, економічний ефект, який досягається при використанні земель під будівництво житловихбудинків, адміністративних ігромадських будівель, промислових, транспортних і комунальних об'єктів,торговельних підприємств, організацій і видовищних установ. Виходячи з цього, оцінюються землінаселених пунктів за двома взаємодоповнювальними групами показників. Перша група — інженерно-економічні показники,інакше кажучи, затрати, які відображають у кошторисах на будівництво йексплуатацію об'єктів, які є народногосподарськими затратами на освоєння ідальше використання окремих територій населеного пункту. Зокрема, капіталовкладення в інженерний благоустрій території(інженерна підготовка, інженернеобладнання, водопостачання, каналізація, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, зв'язок,будівництво доріг і організація громадського транспорту); компенсаціяпри знесенні та перенесенні житлових ігромадських будівель, інженерних споруд і комунікацій; компенсація при вилученні під забудовусільськогосподарських і лісових угідь, а також земель із заляганнямкорисних копалин.
Додругої групи належать розрахункові соціально-економічні показники, які характеризують споживчу вартістьоціночних територій. Вони диференційованіна низку підгруп залежно від можливості їх економічного вираження в даний час. У першій підгрупіпоказники відображають розміщення підприємств торгівлі, громадськогохарчування, видовищних установ на плані населеного пункту і прибуток, якийотримано від них. Показникисоціального характеру виділені у другу підгрупу: функціональна вигідність території для проживаннялюдей і розміщення адміністративно-виробничих служб. Для населеннявраховуються час і засоби на транспортніпоїздки, транспортна втома, час у сфері обслуговування.
 
Таблиця 5 Витратина освоєння та облаштування населеного пункту станом на початок 2010 р.№ п/п Назва показників одиниця виміру натуральні одиниці Вартісні показники, тис. грн Вартість одиниці загальна вартість проіндексована вартість 1 2 3 4 5 6 7 1 Водопостачання
Місцеві артезіанські вузли
Насосна станція
Інженерні мережі
тис.м3/доб
тис.м3/доб
км
1
12,13
504,0
63,53
504,00
770,62 2 Каналізація
Насосна станція
Очисні споруди
Інженерні мережі
тис.м3/доб
тис.м3/доб
км
1
5,91
161,0
76,48
161,00
425,00 3 Теплопостачання
Опалювальна котельна
ТЕЦ
Інженерні мережі
Гкал/доб
Гкал/доб
км
1
5,23
161,0
385,35
161,00
2015,38 4 Електропостачання
ТП закритого типу 10/0.4 кВ
КТП
ЛЕП повітряна
ЛЕП кабельна
одиниць
одиниць
км
км 12,52 61,25 766,85 5 Газопостачання
Інженерні мережі
ГНС
ГРП
км
м3/доб
об’єкт
5,56
1
34,13
76,83
189,76
76,83 6 Вуличне освітлення мережі км 7 Телекомунікації та зв'язок
Інженерні мережі радіозв’язку
АТС
Телефонні інженерні мережі
км
номер
км 100 0,25 25 8 Дощова каналізація
Інженерні мережі
Насосна станція перекачки
км
тис.м3/доб 9 Санітарна очистка 10 Зелені насадження всього га 11,65 0,32 3,73 10.1 Кладовища га 1,26 180,08 208,89 11 Шляхи
Автошляхи 1 техн. категор
Автошляхи 2-3 техн. категор
Автошляхи 4-5 техн. категор
Міський міст
Вулиці
км
км
км
пог. м
км
6,25
10,26
207,73
120,05
1298,31
1231,71 12 Транспорт
Зупинка
АЗС
Автобусні парки
об’єкт
об’єкт
машина 1 12,0 12 Всього 7877,08

Санітарно-гігієнічні умови території — третя підгрупапоказників оцінки. Це ліквідація дискомфортності та природнийблагоустрій — озеленення й обводнення. Ліквідація дискомфортності передбачаєрізні варіанти розрахунку затрат на боротьбу зі шкідливимиумовами на виробництві та створення санітарно-захисних зон для змінивиробничого профілю підприємств, виведення об'єктів, які є джереломдискомфортності, замежі населених територій. Четверта підгрупа включає показники архітектурно-художньої й естетичної цінностітериторії забудови і ландшафтної архітектури [1].
Вартостіінженерно-інфраструктурного забезпечення території населеного пункту наведена утаблиці 5.
Для того, щоботримати вартісні показники одиниці об’єкту, необхідно звернутися до органівякі займаються будівництвом, або обслуговуванням даної інфраструктури. Так дляотримання вартісних показників по водопостачанню та каналізації можназвернутися до міського водоканалу, електропостачання – до РЕСу, телекомунікації– до Укртелекому, шляхів – до автодору. Для визначення загальної вартості,необхідно помножити натуральні одиниці на вартість одиниці. В наслідок того, щорозрахунки проводилися станом на 2010 рік, загальна вартість не повиннаіндексуватися. Інженерна інфраструктура зазначена на Схемі функціональноговикористання земель та інженерно-інфраструктурного облаштування території селаДмитровка (додаток 3).

Розділ 2. Земельно-оціночнаструктуризація населеного пункту
 
2.1 Проведення кадастровогозонування та виділення структурних одиниць
Згідноз новим Земельним кодексом України однією із складових частин державногоземельного кадастру є кадастрове зонування. Кадастрове зонування цевстановлення меж кадастрових округів, територіальних зон, кадастрових зон ікварталів та присвоєння їм кадастрових номерів. Кадастрове зонування включаєвстановлення місця розташування обмежень щодо використання земель, межкадастрових зон та кварталів, меж оціночних районів та зон, кадастрових номерів(території адміністративно-територіальної одиниці).
Кадастровезонування включає встановлення:
Ø  місця розташування обмежень щодовикористання земель;
Ø  меж кадастрових зон та кварталів;
Ø  меж. оцінюваних районів та зон;
Ø  кадастрових номерів (територіїадміністративно-територіальної одиниці) [9].
Обмеженняправ власників землі і землекористувачів щодо використання земельних ділянок угосподарській діяльності і обтяження їх правами інших осіб виникають, якправило, у зв'язку з тим, що ці землі перебувають всередині або примикають дотериторій та об'єктів, які особливо охороняються чи розміщені поблизу шкідливихвиробництв та в зонах перспективної забудови, розвіданих корисних копалин,торфу і підземних вод, або через них прокладені різні комунікації.
Відповіднодо ст.ст. 91,96 Земельного кодексу України (2001 р.) власники земельних ділянокі землекористувачі зобов'язані:
Ø використовуватиїх за цільовим призначенням;
Ø додержуватисьвимог законодавства про охорону довкілля;
Ø непорушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
Ø дотримуватисьправил добросусідства та обмежень, пов'язаних зі встановленням земельнихсервітутів та охоронних зон;
Ø зберігатигеодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних та осушувальнихсистем [9].
Обмеженняправ у використанні земельної ділянки можуть бути встановлені й на іншихпідставах правового і господарського характеру. Зокрема, з необхідністюрегулювання інтенсивності використання земель, підданих процесам деградації припідвищеному рівні забруднення фунтів, допустимих навантажень на ландшафт та зінших причин, а також з метою гарантування безпеки населення або створеннянеобхідних умов для експлуатації інженерних та інших об'єктів, збереження від забруднення,виснаження і знищення особливо цінних природних територій виникає необхідністьв установленні особливого правового режиму використання земель. Це охороннізони, в межах яких встановлюються власники землі чи землекористувачі, длякотрих визначено законодавством України обмеження у використанні земель.Водночас юридичним особам чи громадянам, у власності, користуванні якихперебувають режимоутворюючі об'єкти, надається право доступу до цих об'єктівдля їх експлуатації або контролю за поточним їх станом.
Наявністьобмеження щодо використання земельної ділянки в господарській діяльностіспричиняє обмеження прав власника землі або землекористувача. Можливе такожнадання права обмеженого використання земельної ділянки або її частини іншимгромадянам і юридичним особам у порядку встановлення земельного сервітуту. Вумовах функціонування різних форм власності на землю, різкого збільшеннякількості власників земельних ділянок, складної екологічної системи правовеобмеження щодо користування земельною ділянкою необхідно будувати на правовійоснові, яку потрібно розвивати і вдосконалювати.
Обмеженняправ на земельну ділянку — це встановлення обмеження (обтяження) навикористання власником земельної ділянки або її частини в обсязі, передбаченомузаконом або договором. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняєвстановленого обмеження (обтяження).
Земельнимкодексом України (ст.ст. 90, 91, 95, 96) встановлено права і обов'язкивласників земельних ділянок і землекористувачів. Право на земельну ділянку можебути обмежено законом чи договором шляхом встановлення:
Ø  заборони на продаж: чи іншевідчуження ділянки певним особам протягом
Ø  встановленого строку заборони напередачу в оренду (суборенду);
Ø  права на пільгову купівлю у разі їїпродажу;
Ø  умови прийняття спадщини тількивизначеним спадкоємцем;
Ø  умови розпочати і завершити забудовуабо освоєння земельної ділянки протягом встановлених термінів;
Ø  заборони на проведення певних видівдіяльності;
Ø  заборони на зміну цільовогопризначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна;
Ø  умови здійснити будівництво, ремонтабо утримання дороги, ділянки дороги;
Ø  умови додержання природоохороннихвимог або виконання визначених робіт;
Ø  умови надавати право полювання,вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці вустановлений час і у встановленому порядку:
Ø  інших зобов'язань, обмежень чи умов.
Обмеженнявикористання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягомтерміну, встановленого законом чи договором.
Ст.ст.162, 163, 164 Земельного кодексу України визначають норми охорони земель.
Охороннізони створюються:
Ø  навколо особливо цінних природнихоб'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо зметою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;
Ø  вздовж: ліній зв'язку,електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів длязабезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженням, а також:зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та іншіприродні об'єкти [9].
Правовийрежим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Зонисанітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкритіджерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водопроводи, об'єктиоздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.
Умежах зон санітарної охорони забороняється діяльність, що може завдати шкодупідземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним та водоочиснимспорудам, водовідводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вонистворені.
Санітарно-захиснізони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин,запахів, підвищеного рівня шуму, вібрації, ультразвукових та електромагнітниххвиль, електронних полів іонізуючих випромінювань тощо з метою відокремленнятаких об'єктів від територій житлової забудови.
Умежах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів,об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійнимперебуванням людей.
Зониособливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктівЗбройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно дозаконодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереженняозброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державногокордону України, а також для захисту населення, господарських об'єктів,довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можутьвиникнути на цих об'єктах [2].
• Уздовждержавного кордону України встановлюється прикордонне
• смуга, умежах якої діє особливий режим використання земель.
Усучасній соціально орієнтованій ринковій економіці мають місце обмеження праввласності на землю з двох причин.
По-перше,держава має великий обсяг завдань щодо створення такого економічного ісоціального ладу, який дозволить забезпечити людині гідне життя та процвітаючуекономіку. Другою причиною обмеження прав власності є принцип соціальноїдержави.
Досфери впливу соціальних чинників держави передусім належать:
Ø економічнежиття;
Ø трудовадіяльність;
Ø довкілля.
Дляцих трьох сфер повинні бути розроблені правила, згідно з якими власність наземлю (особливо приватна) підпорядковується державі. Закріплена в КонституціїУкраїни гарантія існування приватної власності, а також правові положення прозміст і межі приватної власності на землю нерозривно пов'язані із соціальнимпризначенням власності.
Власністьна землю піддається різнобічним обмеженням внаслідок поширення права захистудовкілля на земельне право.
Правов інтересах суспільства захищає природу і багатство видів, але водночас обмежуєправа розпорядження й користування приватною власністю на землю.
Необхідністьефективної обробки матеріалів та управління інформацією, підтримки зв'язку міжземельним та іншими галузевими кадастрами, інформаційними системами вимагаєстворення єдиної системи кадастрової нумерації земельних ділянок.

2.2Кодування зон, районів, ділянок
Стаття79 Земельного кодексу України дає визначення земельної ділянки як об'єкта прававласності. Земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленимимежами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Документом,який підтверджує право власності на певну земельну ділянку, є державний акт направо власності на земельну ділянку; право користування земельною ділянкоюпідтверджується або державним актом на право постійного користування, абодоговором оренди земельної ділянки (тимчасове користування). Державні акти направо власності і на право постійного користування видаються після виготовленнятехнічної документації.
Однимз документів в пакеті технічної документації є кадастровий план земельної ділянки. Такий жекадастровий план, як правило, є невід'ємною частиною договору оренди земельноїділянки. Кадастровий план чітко визначає межі земельної ділянки. На підставіцих меж, а також залежно від місця розташування земельної ділянки останньомупривласнюється кадастровий номер. Це унікальний номер, який ніколи неповторюється і може бути присвоєний тільки одній земельній ділянці.
Кадастровийномер унікальний ще і тим, що він зберігається впродовж всього терміну, покиземельна ділянка існує. При цьому, зміна власника земельної ділянки не тягне засобою зміну кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки може бутизмінений у випадках:
1.Розділу земельної ділянки;
2.Об'єднання з іншою земельною ділянкою;
3.Перепідпорядкування земельної ділянки інший адміністративно — територіальнійодиниці. На території України для всіх без винятку об'єктівадміністративно-територіального устрою України земельним ділянкам присвоюєтьсякадастровий номер, який має чотири рівні ієрархії:
Ø кодадміністративно територіального поділу України;
Ø номеркадастрової зони;
Ø номеркадастрового кварталу;
Ø номерземельної ділянки.
Системазабезпечує унікальність кадастрового номера кожної земельної ділянки протягомвсього періоду її існування, підтримує механізм обігу земельних ділянок, воназручна та гнучка з точки зору процедур комп'ютерної реалізації, а також несе всобі додаткову інформацію щодо географічного місцезнаходження земельної ділянкив межах адміністративно-територіального устрою.
Кадастровийномер земельної ділянки складається з чотирьох частин і має вигляд:
/КОАТУУ/: /НКЗ/: /НКК/:/НЗД/, де
/КОАТУУ/- код одиниці адміністративно-територіального устрою України;
/НКЗ/- номер кадастрової зони;
/НКК/-номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;
/НЗД/-номерземельної ділянки в межах кадастрового кварталу.
/:/-роздільник між складовими кадастрового номера [1].
Кодадміністративно-територіального устрою України (областей, адміністративнихрайонів, міст обласного підпорядкування, сільських (селищних) рад, містрайонного підпорядкування, сільських населених пунктів) є першою частиноюкадастрового номера земельної ділянки, який складається з десяти чисел (кодів).Він включає:
Ø двозначнийкод областей;
Ø тризначнийкод адміністративних районів і міст обласного підпорядкування;
Ø тризначнийкод сільської ради, міст районного підпорядкування або підпорядкованихміськраді;
Ø двозначнийкод сільських населених пунктів.
КОАТУсела Дмитровка Богодухівського району Харківської області – 6320882001.
Другачастина кадастрового номера вказує на номер кадастрової зони у межах території,визначеної КОАТУУ
Кадастровазона — це сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які розташовані за межаминаселених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об'єднаннякадастрових кварталів у населених пунктах.
Номеркадастрової зони складається з двох чисел. Отже, максимальна кількістькадастрових зон в межах земель населених пунктів чи земель сільської (селищної)ради становить 99.
Третячастина кадастрового номера — номер кадастрового кварталу у межах кадастровоїзони складається з трьох чисел.
Кадастровийквартал — це компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, якеобмежене інженерними спорудами або природними межами. Найбільший номеркадастрового кварталу становить 999.
Привстановленні меж кадастрових кварталів у населених пунктах може бутивикористана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яказдійснюється в процесі грошової оцінки земель [1].
Замежами населеного пункту таке територіальне об'єднання як кадастровий кварталне виділяється.
Виділеннякадастрових кварталів необхідне для забезпечення можливості створення резервупотенційно достатньої кількості кадастрових номерів в умовах виникнення значноїкількості (кадастрових номерів) земельних ділянок в результаті виділенняземельних часток (паїв) у натурі у вигляді окремих земельних ділянок, які вперспективі можуть бути включені в земельний обіг. Кадастровий квартал — цекомпактне знімання у часі сукупності земельних ділянок на території кадастровоїзони.
Четвертачастина кадастрового номера складається з чотирьох чисел і вказує на номерземельної ділянки у межах кадастрового кварталу (зони). Максимальна кількістьземельних ділянок у межах кадастрового кварталу (зони) може становити 9999.
Максимальнакількість земельних ділянок, яким може бути присвоєний кадастровий номер зазапропонованою структурою у межах коду об'єктів адміністративно-територіальногоустрою України, становить 99: 999: 9999.
Дляміст Києва, Севастополя та інших міст обласного підпорядкування звичайновиділяються кадастрові зони, кадастрові квартали, для міст районногопідпорядкування — лише кадастрові квартали.
Натериторії сільських та селищних рад населені пункти звичайно не поділяються назони чи квартали, а за межами населених пунктів можуть виділятись кадастровізони.
Якщоземельна ділянка розташована за межами населеного пункту, то в її кадастровомуномері код населеного пункту позначається двома нулями.
Кадастровіномери земельних ділянок відображаються на спеціальних індексних кадастровихкартах (ІКК) або планах, які складаються для всіх районівадміністративно-територіальних утворень.
Індекснікадастрові карти створюються для різних рівнів адміністративно-територіальниходиниць: для областей, адміністративних районів, сільських (селищних) рад танаселених пунктів.
Наіндексній кадастровій карті області наносять межі адміністративних районів таміст обласного підпорядкування.
Наіндексній кадастровій карті адміністративного району наносять межі сільських(селищних) рад, населених пунктів районного підпорядкування.
Роботищодо впровадження єдиної системи кадастрової нумерації земельних діляноквиконуються державними та землевпорядними організаціями.

2.3Проведення природно-сільськогосподарського районування території
 
Відповідно до статті 26 Закону України „Про охорону земель“ ( 962-15) та постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.04 N 681 ( 681-2004-п ) „Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель“ Були затверджені методичні рекомендації щодо здійснення природно-сільськогосподарського районування (зонування) земель.
Відповідно до статті 179 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) природно-сільськогосподарське районування є основою для оцінки земель і розробки землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.
Згідно зі статтею 26 Закону України „Про охорону земель“ ( 962-15 ) природно-сільськогосподарське районування земель є основою для поділу земель за цільовим призначенням з урахуванням природних умов, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, розвитку господарської діяльності та пріоритету вимог екологічної безпеки, встановлення вимог щодо раціонального використання земель відповідно до району (зони), визначення територій, що потребують особливого захисту від антропогенного впливу, встановлення в межах окремих зон необхідних видів екологічних обмежень у використанні земель з урахуванням їхніх геоморфологічних, природно-кліматичних, ґрунтових, протиерозійних та інших особливостей територій.
Природно-сільськогосподарське районування є також інформаційною базою державного земельного кадастру й основою для розробки схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, систем ведення сільського господарства і проектів землеустрою. Необхідність природно-сільськогосподарського районування земель викликана великим розмаїттям природних умов України, що зумовлюють обов'язкову науково обґрунтовану диференціацію земель сільськогосподарського використання, їх охорони та впровадження заходів щодо підвищення їхньої продуктивності [3].
Природно-сільськогосподарське районування будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи — від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України.
Природно-сільськогосподарська зона – найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла й вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи та підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначені співвідношенням земельних угідь, у тому числі сільськогосподарських, а також певні системи агротехнічних і меліоративних заходів.
Природно-сільськогосподарський район — територіальний комплекс у межах адміністративної області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу і характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленованості й дренованості та інших показників, що впливають на продуктивність земель.
Природно-сільськогосподарське районування виконують у три стадії:
Ø  підготовчі роботи;
Ø  складання схеми природно-сільськогосподарського районування;
Ø  еколого-господарська характеристика одиниць районування.
На стадії підготовчих робіт проводять:
а) збір і аналіз необхідної інформації, в тому числі стосовно:
— принципів, підходів та конкретних результатів існуючих видів природного районування — фізико-географічного, агрокліматичного, агроґрунтового, геоморфологічного, гідрогеологічного, ландшафтного;
— регіональних особливостей господарського використання земель, у тому числі систем землеробства, структури посівних площ, продуктивності земель (родючості ґрунтів);
б) підготовку картографічної основи для схеми природно-сільськогосподарського районування.
На стадії складання схеми природно-сільськогосподарського районування межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій та округів встановлюють у два етапи;
Ø  на першому — виходячи з вимог до змісту відповідного таксона;
Ø  на другому — уточнюють із таким розрахунком, і щоб вони збігалися з межами природно-сільськогосподарських районів.
Схему природно-сільськогосподарських зон районування розробляють послідовно — від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів). Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов'язані з ними особливості використання земельного фонду, насамперед сільськогосподарського [2].
Найважливішим етапом природно-сільськогосподарського районування є виділення районів, що відповідають його основному таксономічному рівню. Природно-сільськогосподарський район являє собою частину округу, якому притаманна спільність чинників, що визначають продуктивність земель, рівень їх використання та ефективність сільськогосподарського виробництва. Це, насамперед, кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, специфічна структура ґрунтового покриву, властивість ґрунтів, певні співвідношення земельних (у тому числі сільськогосподарських) угідь і питома вага зрошуваних та осушених земель.
При визначенні меж природно-сільськогосподарських районів необхідно дотримувати таких вимог і правил:
Ø  природно-сільськогосподарські райони виділяють у межах адміністративних областей, чим, з одного боку, підкреслюють господарську пріоритетність областей, а з другого – досягають зручності складання переліку сільськогосподарських районів, їх позначення й відповідно користування матеріалами районування;
Ø  межі природно-сільськогосподарських районів встановлюють в ув'язці з матеріалами (схемами) інших районувань.
Для кожної зони враховують основні показники, що кардинально впливають на продуктивність земель і, таким чином, є критеріями виокремлення природно-сільськогосподарських районів. Зокрема, для зони полісся значну увагу при виділенні меж природно-сільськогосподарських районів приділяють гідроморфності та гранулометричному складу ґрунтів і ґрунтоутворювальних порід.
Для лісостепової й степової зон поряд з ґрунтовим фактором в обов'язковому порядку враховують провідний показник районування цих зон — рівень еродованості, а також беруть до уваги дренованість території, з якою пов'язаний гідроморфізм ґрунтів.
Серед найважливіших показників, які враховують при районуванні, є агрокліматичні. Це пов'язано з необхідністю розподілу природно-сільськогосподарських провінцій та округів на території, однорідні в кліматичному відношенні, що досягається регламентацією допустимих коливань кліматичних показників у межах природно-сільськогосподарських районів. Згадана регламентація стосується, передусім, гідротермічних коефіцієнтів і суми ефективних температур.
З метою обґрунтування меж природно-сільськогосподарських районів, у разі необхідності складають спеціальні картосхеми, на яких фіксують питому вагу змитих, дефльованих, засолених і перезволожених ґрунтів.
Межі природно-сільськогосподарських районів повинні збігатися з межами сільських рад, що забезпечуватиме ув'язку з показниками кількісного обліку земель.
Оскільки зміна різних природних елементів на місцевості відбувається переважно поступово, встановлення (й зображення на схемі) меж природно-сільськогосподарських районів в узгодженні з межами сільрад дасть змогу наблизити до природних рубежів також межі округів, провінцій і зон.
 
2.4 Проведення оціночногозонування та виділення структурних одиниць
Оціночнезонування території виконується під час проведення земельно-оціночних робіт дляспрощення виконання та підвищення точності оцінки земельних ділянок. Приоціночному зонуванні межі земельних ділянок і кварталів, в переважній більшостіспівпадають. Визначення меж оціночних районів та економіко-планувальних зонздійснюється за наявними функціональними, архітектурними та споживчимивластивостями земель, що окреслені чіткими планувальними межами.
Оціночний район –частина території населеного пункту, що має визначені межі, які проходять залінійними або природними рубежами, включає структурні елементи – квартали, щооб’єднані за однорідністю функціонального використання, однотипністю архітектурно-планувальнихособливостей і мають відповідний рівень інженерно-інфраструктурногооблаштування [3].
Економіко-планувальназона – частина території населеного пункту з визначеними межами, сформована наоснові оціночних районів за однорідністю функціонального використання,близькістю їх місця розташування, та близькістю значення комплексного індексуm [3].
Основноюособливістю населених пунктів є територіальна неоднорідністьфункціоиально-планувальних, адміністративних, соціально-економічних,екологічних, транспортних, інженерних та інших умов функціонування земельбудь-яких поселень, які у свою чергу виступають визначальними для якостіокремих земельних масивів населених пунктів.
У процесіекономічної та грошової оцінки земель населених пунктів основною визначальноюодиницею їх території виступає економіко-планувальна зона, як частина територіїнаселеного пункту, що має однорідні споживчі якості, переважно однотипнийхарактер використання і обмежується чіткими планувальними межами (магістральнівулиці, залізниця, водні рубежі, категорії земель (угіддя) тощо).
Необхідністьекономіко-планувального зонування або земельно-оціночної структуризаціїтериторії населених пунктів обумовлюється складним поєднанням природних іантропогенних ландшафтів, різницею в функціонально-планувальних якостях, авідповідно і різним рівнем прибутковості від використання земель, що призводитьдо неоднорідності прояву рентоутворюючих факторів. Сам процес рентоутворення вмежах населених пунктів виникає завдяки місцю розташування населеного пункту взагальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення,облаштування його території та якості земель з урахуванням природнокліматичнихта інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурноїцінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Економіко-планувальнізони встановлюються з врахуванням економічної цінності окремих масивів абокварталів з урахуванням факторів:
Ø неоднорідністьфункціонально-планувальних якостей території;
Ø доступністьдо місць прикладання праці, центрів громадського обслуговування, місць масовоговідпочинку, адміністративного та культурного центрів;
Ø рівеньінженерного забезпечення та благоустрою території;
Ø рівеньрозвитку побутового обслуговування населення;
Ø екологічнаякість території;
Ø соціально-містобудівнапривабливість середовища щодо різноманітності місць прикладання праці,наявності історико-культурних та природних пам'яток, а також естетикиархітектурної забудови тощо.
На підставівикладеного, підходи до визначення зон може бути обособлений для кожногонаселеного пункту. Водночас виділяють кілька підходів до вирішення завданняекономіко-планувального зонування, але неодмінною умовою в кожному з них євиділення первинних робочих одиниць — оціночних районів. Межі оціночнихрайонів, як правило, збігаються з межами плапувально-територіальних кварталівнаселеного пункту лише на початковій стадії земельно-оціночних робіт. Надалікілька наявних кварталів населеного пункту можуть об'єднуватись в оціночнірайони, які характеризуються однорідністю функціонального використання татериторіальною цілісністю. Отже, кількість оціночних районів залежить відрозміру населеного пункту, його народногосподарського профілю,адміністративного статусу і соціально-культурного потенціалу. їх кількістьзалежить також від кількості економічних, інженерних, статистичних іекологічних показників, які має можливість авторський колектив проаналізувати,і зокрема, комп'ютерною технікою. Встановлено, чим детальніша земельно-оціночнаструктуризація території, тим вищий ступінь достовірності кінцевого результату.Оціночні райони виділяються у встановлених межах населених пунктів тарозділяються вулицями і магістралями різного рівня, межею смуги відводузалізниці, природними рубежами (річки, струмки, канали, рівчаки, с/г угіддя іт.д.), а в окремих випадках — межами ділянок виробничих підприємств [1].
При цьому площаодного оціночного району має бути порівнюваною з мікрорайоном багатоповерховоїзабудови, кварталом (групою кварталів) садибної забудови. Сукупність усіхземельно-оціночних одиниць повинна забезпечувати повне охоплення територіїнаселеного пункту, а межі оціночних районів не повинні перетинати межадміністративних районів та порушувати планувальну межу населеного пункту.
Визначальнимпоказником конкретного оціночного району виступає діапазон однорідності окремихіндексів, що відображають вплив кожного фактора (або їх групи) на цінністьтериторії населеного пункту.
Основні оціночніфактори такі:
Ø неоднорідністьфункціонально-планувальних якостей території;
Ø доступністьдо центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрівгромадського обслуговування, масового відпочинку;
Ø рівеньінженерного забезпечення та благоустрою території;
Ø рівеньрозвитку сфери обслуговування населення;
Ø екологічнаякість території;
Ø привабливістьсередовища: різноманітність місць прикладання праці, наявністьісторико-культурних та природних пам'яток тощо;
Алгоритмрозрахунку окремих індексів має відповідати таким умовам:
Ø значеннякожного індексу мають розраховуватись від середнього значення конкретногофактора для населеного пункту (середнє значення =1);
Ø механізмзважування окремих факторів та їх груп має чітке наукове обґрунтування (методибагатовимірної статистики, соціологічне обстеження, експертна оцінка;
Ø екстремальнізначення коефіцієнта Км2 мають вкладатись у діапазон, визначений длявідповідних груп населених пунктів по чисельності «Порядку грошової оцінкиземель населених пунктів».
На основіземельно-оціночної структуризації та виділення земельно-оціночних одиниць, вмежах яких здійснюється збір, обробка та розрахунок окремих коефіцієнтів,складена таблиця 6.
 
Таблиця 6Земельно-оціночна структура територія населеного пунктуНомер оціночн. району Квартали та територія оціночного району Площа, га Стисла характеристика оціночного району 1 2 3 4 1 1, 9, 14 92,81 Оціночний район розташований у північно-західній частині населеного пункту. До нього входять землі житлової забудови 2 2 21,74 Оціночний район розташований у північній частині населеного пункту. До нього входять землі житлової забудови, землі транспорту та землі промисловості 3 3, 4, 5, 6, 7, 8 128,25 Оціночний район розташований у північно-західній частині населеного пункту. До нього входять землі житлової забудови 4 10, 11, 12, 13 82,65 Оціночний район розташований у центральній частині населеного пункту. До нього входять землі житлової та громадської забудови, землі комерційного призначення 1 2 3 4 5 сквер 53,73 Оціночний район розташований у південно-східній частині населеного пункту. До нього входять землі сільськогосподарського призначення, сквер 6 15, 16, 17 63,51 Оціночний район розташований у південно-західній частині населеного пункту. До нього входять землі житлової та громадської забудови, землі комерційного призначення 7 18 48,17 Оціночний район розташований у північно-західній частині населеного пункту. До нього входять землі житлової забудови, землі промисловості та землі рекреації 8 19, 13 54,34 Оціночний район розташований у південній частині населеного пункту. До нього входять землі житлової забудови, та землі комерційного призначення Усього 545,2
На території селаДмитровка було виділено вісім оціночних районів які об’єднують квартали з більшменш однаковим типом забудови.

Розділ 3 Грошова оцінказемель населеного пункту
 
3.1 Визначення нормативноїгрошової оцінки забудованих земель
В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель [3].
/>Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.
Грошоваоцінка земель населених пунктів визначається за формулою:
/>
де Цн — грошоваоцінка квадратного метра земельної ділянки, грн.;
В — норматив витрат на освоєння та облаштуваннятериторії в розрахунку на квадратний метр, грн.;
Нп— нормаприбутку, 6%;
Нк — нормакапіталізації, 3%;
Кф— коефіцієнт, який характеризуєфункціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову,для промисловості, транспорту тощо);
Км — коефіцієнт, якийхарактеризує місцерозташування земельної ділянки.
Коефіцієнт, який характеризує місцерозташуванняземельної ділянки (Км), обчислюється за формулою:

/>
деКм1 — коефіцієнт, який характеризує регіональні чинникимісцерозташування земельної ділянки, зокрема:
а)  чисельність населення таадміністративний статус населеного пункту його місце в системірозселення;
б)  розміщення в межахнаселених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст;
в)  розміщення в межахнаселених пунктів, що мають статус курортів;
Км2— коефіцієнт, який характеризуєзональні чинники місцерозташування земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема:
а)  відстань до загальноміського центру населеного пункту,концентрованих місць праці, масового відпочинку населення;
б)  розташування в ядріцентру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення вприміській смузі населених пунктів; Км3 — коефіцієнт, який характеризує локальні чинники місцерозташування земельноїділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними,історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами тарівнем облаштування території [1]. Якщогрошову оцінку земель несільськогосподарського призначення не проведено,вона визначається за формулою:
/>
деЦн — грошова оцінка земельної ділянки, грн.;
Бн — базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки, гри.;
Пз-площа земельної ділянки, м2; Кф — коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельноїділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості,транспорту тощо);
Км— коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.
Базова вартість одного квадратного метра землінаселеного пункту (Цнм)визначена за формулою:
/>
де Км1 — коефіцієнт, який враховуєзначення та статус населеного пункту у загальнодержавній, регіональній імісцевій системах розселення і
виробництва [4].
Натериторії села Дмитровка, площа яка підлягає оцінці дорівнює 29,63га. Для тогощоб знайти норматив витрат на освоєння таоблаштування території необхідно загальні витрат на освоєння та облаштуваннятериторії (з табл. 5) поділити на площу в м2:
В = 7877080/694200= 11,35 грн/м2
Так як село знаходиться далеко від крупних населенихпунктів, не підпадає під зону радіоактивного забруднення та має малучисельність населення, коефіцієнти Км1, Км2, Км3,які зазначені у додатках «Методики розрахунку нормативної грошової оцінкиземель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів» будутьдорівнювати, відповідно до зазначених факторів, одиниці. І в свою чергу />. Зафункціональним використанням земельні ділянки належать до земель житлової тагромадської забудови, коефіцієнт дорівнює 1.
Дозабудованих територій населеного пункту віднесено землі житлової, громадської,комерційної та іншої забудови, а також забудовані землі, які надані дляособистих підсобних господарств, господарських будівель сільськогосподарськихпідприємств, ділянками під залізничними станціями. При виконанні грошовоїоцінки до території, яка оцінюється як забудована, не включаються:сільськогосподарські угіддя (Рс-г), землі лісів та інші лісовкритіплощі (Рл); відкриті землі; водні акваторії (Рв); землімагістральної залізниці та аеропорту (Рт); землі зайняті відкритимирозробками, природними відвалами, шахтами (Рр); незабудовані ділянкиземель оборони (Роб).
Ро = Рн.п. — (Рс.-г) — (Рл) — (Рв) — (Рт) — (Рр)-(Роб)
Такимчином, якщо загальна площа населеного пункту становить – 545,20га,) у томучислі сільськогосподарські угіддя – 475,78 га — оціночна площа буде складати: Ро= 545,20-475,78 = 69,42 га
Базова вартість одного квадратного метра села Дмитріка визначена заформулою:
/>
Нормативвитрат на освоєння та облаштування території (В)включає капіталовкладення на її інженерну підготовку,будівництво головних споруд імагістральних мереж водопостачання, каналізації, теплозабезпечення, електропостачання (включаючи зовнішнєосвітлення), слабострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації,вартість санітарної очистки, зелених насаджень, вулично-дорожньої мережі,міського транспорту, об'єктівсоціальної інфраструктури загального міського значення, а також витрати на компенсацію збитків, пов'язаних зі зміною характерувикористання території [4]. Для об'єднанняоціночних районів з метою встановлення економіко-планувальних зон було застосовано експертний метод оцінки, який маєвідмінності в розрахунках залежно відтипу населеного пункту. Для сільських населених пунктів даний методполягає в наступному:
1. Заповнення анкети експертної оцінки факторів, щовпливають на значення комплексного індексу цінності району (табл. 7)
2.  />/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Оцінка окремогофактора виконується за п'ятибальною шкалою, при цьому „5“ баламиоцінюється найкраще значення фактора, а балом „1“ — його відсутність абонайгірше значення.
3. Визначення суми балів оцінки факторів.
4.Визначеннясереднього балу по кожному району та середньозваженого балу для населеного пункту вцілому.
5.Розрахуноккомплексного індексу цінності для окремого оціночного району здійснюється за наступноюформулою:
/>
де Іі – комплексний індекс цінності оціночного району;
Іс- середній бал оціночного району;
Іn — середньозважений бал по населеному пункту.
 
Таблиця8 Розрахуноккомплексного індексуОціночні райони Площа, га Сума балів по району Середній бал Іі 1 92,81 85 4,05 1,00 2 21,74 88,5 4,21 1,04 3 128,25 84 4 0,99 4 82,65 94 4,48 1,11 5 53,73 86 4,1 1,01 6 63,51 85,5 4,07 1,00 7 48,17 72,5 3,45 0,85 8 54,34 81 3,86 0,95 545,2 In=4,05
Значення середньозваженогобала розраховується за формулою:
/>

де Р1 Р2,Рn — площі відповідних оціночних районів.
Занаведеною вище схемою проводиться оцінка та визначення комплексного індексу,переважно в сільських населених пунктах, які характеризуються практичнорівномірною питомою вагою наявних факторів. Великі населені пункти (міста,селища) за своєю структурою мають диференційовані вагові категорії факторів. Цезалежить від основного напрямку розвитку населеного пункту (промисловий,енергетичний, оздоровчо-курортний тощо) [3].
Наступноюстадією виконання оцінки земель є формування економіко-планувальних зон наоснові об'єднання оціночних районів. Економіко-планувальна зона можеформуватися на основі одного або декількох оціночних районів. Мета об'єднанняоціночних районів в економіко-планувальні зони — узагальнення результатівоцінки окремих оціночних районів та відокремлення однотипних зон за споживчимиякостями і функціональним використанням. При об'єднанні оціночних районів векономіко-планувальні зони враховуються такі фактори:
1)суміжність районів;
2)однотипне функціональне використання земель;
3)близьке значення комплексного індексу (Іі).
Значення коефіцієнта, якийвраховує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (Км2)розраховується за формулою:
/>
Вартість одного квадратного метра земель населеногопункту в економіко-планувальних зонах (Ц н)розраховуєтьсяза формулою:
/>

де Км2— коефіцієнт, який враховує містобудівнуцінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони). Основною економічною одиницею для визначеннягрошової оцінки земель прийнятоквартал певної економіко-планувальної зони населеного пункту. В межах кварталу оцінюються всі землізалежно від їх функціонального використання та місцеположення [1].
 
Таблиця9 Показники економіко-планувального зонування територіїЕкономыко-планувальні зони Оціночні райони які входять до зони Площа, га Км2 Цнз грн/м 1 1, 6 156,32 1,00 22,70 2 2 21,74 1,04 23,61 3 3 128,25 0,99 22,47 4 4 82,65 1,11 25,20 5 5 53,73 1,01 22,93 6 7 48,17 0,85 19,30 7 8 54,34 0,95 21,57
Вартістьодного квадратного метра земельної ділянки визначається за формулою:
/>
де Км3— коефіцієнт, який враховуємісцерозташування земельної ділянки, (локальні чинники).  Ситуаційне розташуванняземельної ділянки, наявність чи відсутність меж інженерної інфраструктури,розташування на певній території тих чи інших об'єктів можуть збільшити абозменшити її цінність. При використанні локальних коефіцієнтів (табл. 10), щозастосовуються для кожного фактора, враховуються такі правила:
1)наявність фактора та величина коефіцієнта для кожного населеного пунктувизначається та обґрунтовується у грошовій оцінці земель населеного пункту звідображенням па карті розповсюдження локальних факторів;
2)значення коефіцієнта для кожногофактора є фіксованим, виключається кілька значень коефіцієнта для одного й тогож населеного пункту;
3)загальний сукупний коефіцієнт Км3визначається шляхом множення всіх локальних коефіцієнтів, які застосовуються наданій земельній ділянці [3].
Усіфункціонально-планувальні фактори визначаються на основі існуючоїпроектно-планувальної документації населеного пункту.
Згідноз «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарсько призначеннята земель населеного пункту» передбачається можливість застосування 30-тилокальних коефіцієнтів, які відображають функціонально-планувальні,інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні,природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні умови місцерозташування земельноїділянки. При обчисленні грошової оцінки окремих об’єктів добуток пофакторних оцінокне повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Грошовуоцінку 1м2 у межах великих населених пунктів, де проведеннярозрахунку в межах кварталу ускладнено через велику кількість земельнихділянок, складність розмежування їх функціонального використання та доситьшвидкі темпи змін їх функціонального використання, основні зведені розрахункидоцільно відображати в розрізі економіко-планувальних зон за їх функціональнимвикористанням (Цнзф=Цнм*Км2*Кф). Форму відображенняпоказників наведено у табл. 11 [3].
 
Таблиця11 Узагальнені показники забудованих земель в розрізі відповідногофункціонального використанняПор. № Землі комерційного використання Землі промисловості Землі житлової забудови Землі транспорту, зв’язку Землі громадського призначення Землі технічної інфраструктури Землі рекреаційного призначення та ін. землі Кф=2,5 Кф=1,2 Кф=1,0 Кф=1,0 Кф=0,7 Кф=0,65 Кф=0,5 1 56,75 27,24 22,70 22,70 15,89 14,76 11,35 2 59,03 28,33 23,61 23,61 16,53 15,35 11,81 3 56,18 26,96 22,47 22,47 15,73 14,61 11,24 4 63,00 30,24 25,20 25,20 17,64 16,38 12,60 5 57,33 27,52 22,93 22,93 16,05 14,90 11,47 6 48,25 23,16 19,30 19,30 13,51 12,55 9,65
Такимчином, грошова оцінка земельної ділянки визначається як поточна вартість щорічного прибутку, який можнаотримати від й використання. Проте застосування цього методу векономічних умовах, що склалися в Україні,потребує цілої низки припущень стосовно визначення як рентного доходутак і норми капіталізації.
Узагальнені показники вцілому по забудованих землях відображені втаблиці 12, де вказана загальна вартість земель певного функціонального використання,та вартість із розрахунку на 1 м2 для подальшого їх порівняння таспівставлення.
 
Таблиця 12 Узагальнені показники грошової оцінки забудованих земельФункціональне використання території Площа Загальна вартість Середньозважена грошова оцінка 1м2 Землі житлової забудови 20,34 5521369,00 27,15 Землі комерційного використання 0,31 205097,00 66,16 Землі громадського призначення 20,97 3956131,00 18,87 Землі інженерної інфраструктури 0,95 114430,00 12,05 Землі промисловості 2,36 459020,00 19,45 Землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі 13,58 394696,00 2,91 С/г землі, виробничі будівлі і двори Землі транспорту та зв’язку 10,91 3238398,00 29,68 Разом забудованих оцінюваних земель 69,42 13889141,00 20,01 Землі які не оцінювались Усього забудованих земель 69,42 13889141,00 20,01

Так, в основу обчислення рентного доходу покладена щорічна економія,яку отримує власник землі, землекористувач завдяки освоєнню та облаштуваннютериторії, а норма капіталізації має сталий характер, який не враховує економічноїситуації. Особливості місцерозташування та функціональноговикористання земельної ділянки можна врахувати лише застосовуючи систему коригуючих коефіцієнтів.Крім того, поза увагою грошової оцінки залишаються такі важливі чинникиформування ринкової вартості землі,як конкретні обставини майнової угоди, попит та пропозиція на земельні ділянки певної категорії втому чи іншому регіоні, умови інвестування тощо. Таким чином, за своїмхарактером грошова оцінка — це нормативна оцінкаперехідного періоду, яка побудована на базі, відмінній від ринкової. Тому результати грошової оцінки не завждибудуть співпадати із сумою грошей, за яку земельна ділянка може бути проданав результаті комерційної угоди міжкомпетентними добровільними сторонами. Однакце не заперечує можливості застосування існуючої методики при масовійоцінці вартості для оподаткування та при укладанні цивільно-правових угод. Як своєрідна логічна конструкція,грошова оцінка з самого початку розглядалася як система, де методкапіталізації земельної ренти доповнюєтьсяіншими земельно-оціночними методами [1].
3.2Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь
Грошоваоцінка земель сільськогосподарського призначення здійснюється на підставі«Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначеннята населених пунктів». Порядок був розроблено у відповідності до Земельногокодексу України, Закону України «Про оцінку земель», Методики нормативної грошовоїоцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів,затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2006 №18/15/21/11.Порядок регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарськогопризначення та населених пунктів [4].
Нормативнагрошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельногоподатку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідноіз законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальноївласності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, атакож під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціональноговикористання та охорони земель.
Інформаційною базоюдля нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення єматеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель,бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування,а земель населених пунктів — їх генеральні плани та проекти планування ізабудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріалиінвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу територіїнаселених пунктів, місцеві правила забудови.
Воснову визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарськогопризначення покладено рентний дохід, який створюється при виробництві зерновихкультур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988році.
Вумовах інфляції рентний дохід обчислюється у натуральних одиницях (у центнерахзерна), який при визначенні грошової оцінки переводиться у вартісний вираз запоточними цінами на дату оцінки. Величина нормативної грошової оцінки єдобутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термінкапіталізації встановлюється 33 роки [2].
Нормативнагрошова оцінка здійснюється окремо за орними землями, землями під багаторічниминасадженнями, природними сіножатями і пасовищами послідовно в Україні,Автономній Республіці Крим і областях, адміністративних районах,сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянок. Нормативнагрошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природнимисіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах, створених набазі реформованих колективних сільськогосподарських підприємств та іншихпідприємств, обчислюється після уточнення меж і площ земель.
Нормативнагрошова оцінка сільськогосподарських угідь проводиться у такій послядовності:
Ø розрахунокнормативної грошової оцінки по Україні;
Ø розрахунокнормативної гршової оцінки сільськогосподарських угідь по області;
Ø розрахунокнормативної грошової оцінки сіьськогосподарських угідь по підприємству;
Ø розрахунокнормативної грошової оцінки октемої земельної ділянки.
Нормативнагрошова оцінка земель в Україні
Длявизначення нормативної грошової оцінки земель в Україні розраховуєтьсядиференціальний рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою виробництвазернових культур (у центнерах зерна) за формулою:
/>
де Рдн — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель (у центнерах);
У — урожайність зернових з гектара (у центнерах);
Ц — ціна реалізації центнера зерна в гривнях;
З — виробничі затрати на гектар;
Кнр — коефіцієнт норми рентабельності.
Крімдиференціального рентного доходу (Рдн) у сільському господарстві, за умоввикористання гірших земель створюється абсолютний рентний дохід (Ран), якийдодається до диференціального рентного доходу, і таким чином обчислюєтьсязагальний рентний дохід (Рздн).
Нормативнагрошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природнимисіножатями і пасовищами визначається як добуток річного рентного доходу заекономічною оцінкою виробництва зернових культур, ціни на зерно і терміну йогокапіталізації за формулою:
/>
де Гоз — нормативна грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічниминасадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні;
Рздн — загальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічниминасадженнями, природними сіножатями і пасовищами в Україні (у центнерах);
Ц — ціна центнера зерна, на час розрахунку складає – 1,25 млн.карб.;
Тк — термін капіталізації рентного доходу (у роках), який встановлюється на рівні33 років.
Диференціальнийрентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, природнимисіножатями і пасовищами розраховується на основі співвідношень диференціальнихрентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічноюоцінкою виробництва зернових культур за формулою:
/>
де Рдн(б)(с)(п) — диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями(б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) (у центнерах);
Рдн — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель (у центнерах);
Рд(б)(с)(п) — диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями(б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) за економічною оцінкою земель ;
Рд — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель за економічною оцінкоювиробництва зернових культур .
Диференціальнийрентний дохід з гектара ріллі, земель під багаторічними насадженнями,сінокосами, пасовищами по області та диференціальний рентний дохід з гектараріллі, земель під багаторічними насадженнями, сінокосами, пасовищами були взятіза економічною оцінкоф земель за 1988р.
Уразі відсутності економічної оцінки орних земель під зерновими культурами урозрахунках використовуються показники економічної оцінки ріллі в цілому.У регіонах,де проведено економічну оцінку окремо меліорованих і немеліорованих земель, урозрахунках використовуються зведені показники оцінки земель під зерновимикультурами в цілому.
Нагірших землях, на яких не створюється диференціальний рентний дохід (з нульовимабо від’ємним показником оцінки), нормативна грошова оцінка земель визначаєтьсявеличиною абсолютного рентного доходу — 1,6 ц зерна з гектара. Нормативнагрошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств Нормативна грошоваоцінка земель сільськогосподарських підприємств обчислюється за попередньою.
Диференціальнийрентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствахобчислюється за формулою:
/>

де Рдн(п) — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, земель підбагаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами всільськогосподарському підприємстві (п) (у центнерах);
Рдн(р) — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, земель підбагаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами вадміністративному районі (р) (у центнерах);
Рд(п) — диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зерновихкультур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями (визначається зашкалами економічної оцінки багаторічних насаджень у цілому вземельно-оцінювальному районі), природними сіножатями і пасовищами за оцінкоюцих угідь у сільськогосподарському підприємстві (п);
Рд(р) — диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зерновихкультур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природнимисіножатями і пасовищами за оцінкою в адміністративному районі (р).
Диференціальнийрентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами в сільськогосподарських підприємствах післяуточнення меж і площ земель, переданих у колективну власність, обчислюється напідставі експлікації агровиробничих груп ґрунтів підприємства за допомогою шкалекономічної оцінки земель за формулою:
/>
де Рд(п) — диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зерновихкультур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природнимисіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь у сільськогосподарськомупідприємстві (п);
Рдагр — диференціальний рентний дохід за шкалами економічної оцінки виробництвазернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями,природними сіножатями і пасовищами за агровиробничими групами ґрунтів;
Пагр — площа агровиробничих груп ґрунтів за відповідними угіддями (у гектарах).
Додиференціального рентного доходу з гектара орних земель, земель підбагаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами, обчисленого всільськогосподарських підприємствах, додається абсолютний рентний дохід(постійна величина, установлена в Україні на гектар угідь — 1,6ц). Загальнанормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського підприємстваобчислюється, виходячи з грошової оцінки одного гектара відповідних угідь і їхплощ у межах його землекористування [4].
Нормативнагрошова оцінка окремої земельної ділянки
Нормативнагрошова оцінка окремої земельної ділянки (території сільськогосподарськихугідь, що перебувають у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб,у тому числі земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства,садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби) на основі шкалгрошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів [4].
 
Таблиця13 Бали бонтету агровиробничих груп ґрунтів виділених у межах територіїнаселеного пунктуШифри агровиробничих груп ґрунтів Бали бонітету відповідних угідь рілля багаторічні насадження 42л 52 92 48л 38 46 56е 47 49
Грошоваоцінка окремих земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванніюридичних і фізичних осіб у межах населеного пункту (Гагр), визначається наоснові шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів, які розраховуються заформулою:
/>
деГз — грошова оцінка одного гектара відповідних сільськогосподарськихугідь на територіях базових господарств або природно-сільськогосподарськогорайону;  Бз — середній бал бонітету відповідних сільськогосподарськихугідь, на підставі бонітування ґрунтів 1993 р.; Багр — бал бонітетупевної агровиробничої групи ґрунтів.
Середньозваженийбал бонітету та нормативна грошова оцінка по природно-сільськогосподарськомурайону у розрізі сільськогосподарських угідь наведений у таблиці 14.
 
Таблиця14 Середньозважений бал бонітету та нормативна грошова оцінка поприродно-сільськогосподарському районуНазва угідь Середньозважений бал бонітету Середньозважена нормативна грошова оцінка Рілля 51 3753 Багаторічні насадження 47 16428
Грошовуоцінку одного гектара сільськогосподарських угідь проводять окремо по орнихземлях, землях під багаторічними насадженнями, сіножатями та пасовищами зарентним доходом, який формується залежно від якості, місцерозташувания іекономічної оцінки земель [3].
Дляоцінки сільськогосподарських угідь розташованих у межах населеного пунктувикористовують складені, так звані, екстраполяційні карти ґрунтів.Різноманітність умов рельєфу, ґрунтоутворювальних порід, умов зволоженняобумовили формування різноманітного ґрунтового покриву. Наведені даніагровиробничих груп ґрунтів необхідно відображати не лише за кількіснимиаспектами, але і за якісними показниками сукупності факторів. Що стосуєтьсяякісного аналізу наведених даних, то необхідно звернутися до бонітування, якедетермінує якісну характеристику об'єкта за природними ознаками. Відповідно допроведеного природно-сільськогосподарського районування території обираютьсябали бонітету визначеного району. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь умежах окремої земельної ділянки визначається сумою добутків площ агровиробничихгруп ґрунтів і результатів отриманих даних їх грошової оцінки за формулою:
/>
деГзд — грошова оцінка окремої земельної ділянки сільськогосподарськихугідь, грн.; /> - грошова оцінкагектара j — ї агровиробничої групи грунтів, гри.; Пj – площа j — їагровиробничої групи грунтів у межах земельної ділянки, га; N — кількістьконтурів агровиробничих груп грунтів у межах земельної ділянки.
Прицьому повинна виконуватися умова:
/>
деПзд — площа окремої земельної ділянки, га.
Таблиця15 Розрахунок нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь у межахнаселеного пункту за агровиробничими групами ґрунтівС.-г. угіддя Агровиробничі групи ґрунтів Грошова оцінка 1 га, грн Коефіцієнт індексації Грошова оцінка 1 га, після індексації Загальна оцінка, грн шифр агрогрупи Площа, га Рілля 42л 97,5 3826,59 3,2 12245,08 1193895,53 48л 234,32 2796,35 3,2 8948,33 2096772,55 56е 121,87 3458,65 3,2 11067,67 1348817,01 Усього ріллі 453,69 6622,941 3290668,08 Багаторічні насадження 42л 5,13 21670,98 3,2 69347,13 355750,79 48л 10,55 16078,47 3,2 51451,10 542809,08 56е 6,41 17127,06 3,2 54806,60 351310,33 Усього б.н. 22,09 54876,51 1249870,20
Загальну грошовуоцінку певної агровиробничої групи ґрунтів сільськогосподарських угідь,розраховану в цінах 1995 р., необхідно привести у відповідність до сучаснихцін, використовуючи коефіцієнти індексації згідно з діючими Постановами.Коефіцієнт індексації станом на 2009 рік складає 3,2. Нормативна грошова оцінкасільськогосподарських земель села Дмитровна наведена у таблиці 15.

Розділ 4. Використанняматеріалів грошової оцінки земель населеного пункту
 
4.1. Нормативна грошоваоцінка окремих земельних ділянок
Грошоваоцінка окремої земельної ділянки (Ц) визначається як добуток грошової оцінкиодного квадратного метра земель і її площ, яка встановлюється за матеріаламиземельного кадастру (облікових даних), за формулою:
Цз=Цн*Пз
де Цз — грошоваоцінка земельної ділянки, грн.;
Пз— площаземельної ділянки, м2.
Длягрошової оцінки земель окремих громадян за земельно-обліковими матеріаламисільської ради визначається площа земель у власності чи користуванні громадян,зокрема, під забудовою, ріллі, багаторічних насаджень, сінокосів. Після цьоговстановлюється, в якому кварталі проживає громадянин, стан покриття вулиць,розмір грошової оцінки одного квадратного метра житлової забудови [1].
Грошоваоцінка земель одного квадратного метра (або гектара) сільськогосподарськихугідь встановлюється за шкалою грошової оцінки земель, назва агровиробничихгруп ґрунтів визначається на плані ґрунтового покриву населеного пункту.
Розрахунокнормативної грошової оцінки проводиться по землям комерційного призначення(рис. 5) та землям для обслуговування житлового будинку та споруд (рис. 6).
Магазин6320882001:01:002:0007 (площею 0,1 га) розташований в межах IV-їекономіко-планувальної зони. Базова вартість 1м2 територіїнаселеного пункту складає 22,70 грн. Зональний коефіцієнт Км2 для IVекономіко-планувальної зони – 1,11.
Відповіднодо карти зон прояву локальних факторів видно, що земельна ділянка знаходиться взоні пішохідної доступності до громадського центру (1,11), у зоні пішохідноїдоступності до зон магістралей (1,2), у зоні пішохідної доступності до зонвідпочинку (1,08). Таким чином Км3 дорівнює 1,11*1,2*1,08=1,44.Коефіцієнт функціонального використання дорівнює 2,5 – землі комерційноговикористання.
Грошоваоцінка 1м2 території магазину становить:
Цн = 22,70*1,11*1,44*2,5= 90,71 грн
Грошоваоцінка всієї земельної ділянки дорівнює:
Цз = 90,71*1000 = 90709,20грн
Грошоваоцінка земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та спорудрозраховується майже так само, лише грошова оцінка всієї земельної ділянкискладається з суми грошової оцінки забудованої частини земельної ділянки, тагрошової оцінки частини земельної ділянки під ріллею.
Площазабудованої частини земельної ділянки складає 1000 м2, вартість 1м2дорівнює 29,51 грн, Грошова оцінка забудованої частини земельної ділянкискладає 29510,00 грн.
Грошоваоцінка 1 га агрогрупи складає 8948,33 грн, площа яка знаходиться під ріллеюскладає 1500 м2. Грошова оцінка частини земельної ділянки яказнаходиться під ріллею складає 1342,25 грн. Грошова оцінка всієї земельноїділянки складає 30852,25 грн.
Матеріалигрошової оцінки земель населеного пункту розглядаються та погоджуються органамимісцевого самоврядування, районними відділами земельних ресурсів, будівництва іархітектури. За поданням комісії з грошової оцінки земель райдержадміністраціявиносить рішення про затвердження даних грошової оцінки земель населених пунктів.
Затверджені данігрошової оцінки земель є базою для справляння податків за володіння такористування землею, в тому числі орендної плати.

4.2 Плата за використанняземель у межах населених пунктів
 
Розміри тапорядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використаннякоштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контрольза правильністю обчислення і справляння земельного податку визначено ЗакономУкраїни «Про плату за землю» від 19 вересня 1996 р.
Розмір земельногоподатку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі таземлекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплатиземельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншимизаконодавчими актами, крім Законом України «Про плату за землю». Зміни ідоповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початкунового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), якаперебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки(паю) і землекористувач, у тому числі орендар [7].
Ставки земельногоподатку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсоткахвід їх грошової оцінки у таких розмірах:
Ø дляріллі, сіножатей та пасовищ — 0,1;
Ø длябагаторічних насаджень — 0,03.
Ставки земельногоподатку з земель населених пунків, грошову оцінку яких встановлено, встановлюютьсяу розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки [7]. Ставки податку за земельніділянки населених пунктів, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються утаких розмірах:Групи населених пунктів з чісельністю населення (тис.осіб) Ставка податку (гривень за 1 кв.метр) Коефіцієнт що застосовується у містах Києві, Сімфірополі, Севастополі та містах обласного значення до 0,2 0,075 від 0,2 до 1 0,105 від 1 до 3 0,135 від 3 до 10 0,15 від 10 до 20 0,24 від 20 до 50 0,375 1,2 від 50 до 100 0,45 1,4 від 100 до 250 0,525 1,6 від 250 до 500 0,6 2,0 від 500 до 1000 0,75 2,5 від 1000 і більше 1,05 3,0
У разі придбанняземельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податкурозраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якомуразі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціниземельної ділянки, що зазначена в угоді.
Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку. Відповідно до вказаних законодавчих документів та на основі отриманих показників грошової оцінки, за досліджуваним об'єктом були виконані розрахунки щодо визначення потенційного розміру земельного податку в межах відповідного населеного пункту. Результати обчислень були відображені у таблиці 16 за відповідним функціональним використанням земель.
 
Таблиця 16 Розрахунокземельного податку в межах населеного пунктуФункціональне використання території Загальна вартість, грн Середня вартість 1м2 Ставки земельного податку Розмір земельного податку на 1м2 Загальна сума грн Землі житлової забудови 5521369,00 27,15 0,03 0,0081 44971,55 Землі комерційного використання 205097,00 66,16 1 0,6616 135692,18 Землі громадського призначення 3956131,00 18,87 1 0,1887 746521,92 Землі інженерної інфраструктури 114430,00 12,05 1 0,1205 13788,82 Землі промисловості 459020,00 19,45 1 0,1945 89279,39 Землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі 394696,00 2,91 1 0,0291 11485,65 С/г землі, виробничі будівлі і двори 0,0000 Землі транспорту та зв’язку 3238398,00 29,68 1 0,2968 961156,53 Сільськогосподарські угіддя 0,0000 — рілля 3290668,08 0,73 0,1 0,0007 2386,76 — пасовища 0,0000 — сіножаті 0,0000 — багаторічні насадження 1249870,20 5,66 0,03 0,0017 2121,56 Разом 18429679,28 182,65 6,16 1,50 2007404,35
Оренда землі — цезасноване на договорі строкове платне володіння і користування земельноюділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видівдіяльності [8].
Об'єктами оренди єземельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальнійабо державній власності.
Орендодавцямиземельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельніділянки, або уповноважені ними особи.
Орендна плата заземлю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельноюділянкою [8]. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землювстановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендноїплати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюютьсявідповідно до Закону України «Про плату за землю») та закону «Про оренду землі»
Обчисленнярозміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщоінше не передбачено договором оренди.
Річна орендна платаза земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходитьдо відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до законуі не може бути меншою:
Ø дляземель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, щовстановлюється Законом України „Про плату за землю“;
Ø для іншихкатегорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюєтьсяЗаконом України „Про плату за землю“ [8].
Річна орендна платаза земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не можеперевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разівизначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмірорендної плати.
 
Таблиця 17 Розрахунок орендної платиу межах населеного пунктуФункціональне використання території Загальна вартість, грн Середня вартість 1м2 Ставки земельного податку Розмір земельного податку на 1м2 Загальна сума грн Землі житлової забудови 5521369,00 27,15 5 1,3575 7495258,42 Землі комерційного використання 205097,00 66,16 10 6,6160 1356921,75 Землі громадського призначення 3956131,00 18,87 6 1,1322 4479131,52 Землі інженерної інфраструктури 114430,00 12,05 5 0,6025 68944,08 Землі промисловості 459020,00 19,45 8 1,5560 714235,12 Землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі 394696,00 2,91 4 0,1164 45942,61 С/г землі, виробничі будівлі і двори 0,0000 Землі транспорту та зв’язку 3238398,00 29,68 5 1,4840 4805782,63 Сільськогосподарські угіддя 0,0000 — рілля 3290668,08 0,73 3 0,0218 71602,83 — пасовища 0,00 0,00 3 0,0000 0,00 — сіножаті 3 0,0000 — багаторічні насадження 1249870,20 5,66 3 0,1697 212156,02 Разом 18429679,28 182,65 55,00 13,06 19249974,99
Ставка земельногоподатку на землі приватної власносі встановлюється не нижче 1,5 % віднормативної грошової оцінки, за потановою кабінету міністрів України, такожбули прийняті рекомандації президента України про ставку земельного податку нарівні 3,0 % від грошової оцінки землі, кінцева ставка земельного податкувстановлюється договором про оренду землі між орендодавцев та орендарем з врахуваннямпостанови кабміну. Ставки орендної плати на землі села Дмитровка буливстановлені відповідно до рішення Дмитровскої сільсьої ради. Розрахунокорендної плати на земельні ділянки села Дмитровка наведена у таблиці 17.
4.3 Формування ринку земель внаселених пунктах
 
Ринокє розгалуженою і багаторівневою структурою, для формування якої потрібна великакількість різноманітних шляхів і методів. Передусім виділяється функціональнаструктура ринку, коли кожний ринок виконує певну функцію, забезпечує обігпевних товарів. Це фінансовий ринок, де обертаються кредити та цінні папери,товарні ринки, де здійснюють свої круговороти та обороти засоби виробництва,предмети споживання. Ринок праці виступає як форма руху робочої сили. На ринкукапіталу обертаються кошти, які призначені для інновацій. Рух валюти створюєвалютний ринок. Оскільки в умовах ринку земля стає специфічним товаром, топовинен існувати і ринок землі, де будуть обертатись кошти, які призначені дляінновацій, кошти від купівлі-продажу земельних ділянок та цінні папери типусертифікатів на земельні частки (паї).
Своїфункції ринок землі виконує, спираючись на відповідну інфраструктуру: біржінерухомого майна, в т.ч. і землі, земельні фірми по купівлі продажу землі,земельні банки із їх розгалуженою системою, земельно-інформаційні банки. Порядіз функціональною розрізняють рівневу структуру ринку, оскільки він функціонуєна різних ступенях соціально-економічної системи. Це визначає існуваннямісцевого (селищного, міського, районного чи обласного), регіональних тадержавних ринків. Формування ринку землі в Україні відбувається в унікальнихісторичних, економічних і психологічних умовах. Адже тривалий час панувалитеоретичні погляди, начебто соціалізм несумісний з ринком, а тим більше ринкомземлі. Внаслідок цього економіка була по суті ізольована від світовоїекономіки, насамперед від світового ринку.
ВУкраїні першою ластівкою у створенні ринку був Декрет Кабінету МіністрівУкраїни „Про приватизацію земельних ділянок“, яким був визначениймеханізм здійснення купівлі-продажу земельних ділянок, приватизованих в межахнаселених пунктів. Таким чином, вперше був легалізований існуючий до цього часутіньовий ринок землі.
Основоюпроцесу купівлі-продажу землі є визначення її ціни. Ціна на землю буваєнормативною (розрахунковою) або ринковою, суть яких буде розглянуто далі.
Світовий досвідпереконує, що при нинішньому рівні продуктивних сил виробничі відносини ігосподарський механізм можуть успішно функціонувати у цілісній системі не лишеекономічних, а й юридичних норм, певного стану суспільної свідомості, моралі такультури. Без цих передумов надбудовчого характеру ринок землі неможливий, як іза відсутності певних економічних факторів. Жодний ринок не може існувати безправової основи. Без регулювання використання землі з боку державної влади усучасному житті він є неможливим. Практично, визначення цільового використанняземлі в установленому законом порядку — це і є регулювання використання землі збоку державних органів. По мірі розширення земель населених пунктів зменшуєтьсяплоща земель сільськогосподарського призначення, лісового або іншого фонду.Разом з тим, із зростаючою продуктивністю сільського господарства, є наявнимиземлі під житлову забудову [1].
На сьогодніокремі дані про ціни земельних ділянок можна отриматі в спеціалізованихперіодичних виданнях. Однак ця інформація охоплкх лише обмежений сегмент ринкуземлі, сформований присадибними дачними та садовими ділянками. Поза його увагоюзалишається широ кий спектр земельних ділянок, що використовуються дляпідприємниц тва. Тому певний інтерес може представляти інформація стосовно угодпро продаж та ціни на землю в населених пунктах різних регіонів країни яканакопичувалась протягом року.
Напідставі значень стандартної вартості землі виводяться також інші статистичніпоказники, які є вкрай необхідними для оцінки. До них передусім слід віднестиставку капіталізації, яка визначається превалюючим співвідношенням між чистимдоходом та цінами продажу для подібних об'єктів земельної власності.
Ринковідані в різних економ і ко-планувальних зонах міста свідчать, що при наближеннідо центру темпи зростання доходу від землі перевищують темпи росту її вартості.Це зумовлює територіальну диференціацію ставки капіталізації, яка в межах м.Києва змінюється майже вдвічі, від 9% на периферії до 19% в ядрі центру.Подібна тенденція, хоча не настільки яскраво виражена, простежується і принаближенні до основних магістралей містоформуючого значення.
Ефективністьземельнооціночної діяльності значною мірою залежить від повноти тадостовірності показників цінової статистики. Без них фактично стає неможливимзастосування методів експертної оцінки, які за своєю суттю усі є порівняльними[1].
Длявизначення та наочного представлення цих показників використовуються триспособи: статистичний аналіз, графічне відображення даних, картування ринковоїінформації.
Статистичнийаналіз даних ринкової інформації є корисним з багатьох причин. По-перше,кількість продажів по кожній з економіко-пла-нувальних зон та відповідних групземлекористування не тільки свідчить про активність ринку, а й відображаєступінь достовірності розрахунків, які ґрунтуються на використанні цих даних.По-друге, показники основної тенденції та дисперсії (середнє відхилення) даютьдобре уявлення не тільки про стандартну вартість землі (типову ціну продажу заодиницю порівняння) та рівень коливання цін, а й про зіставимість даних, азначить, про вірогідність розрахункових показників основної тенденції.
Графічнийаналіз дозволяє виявити стійкі взаємозв'язки між даними, що полегшує визначеннярозміру поправок. Взагалі, ціна продажу в розрахунку на одиницю порівняння єзалежною перемінною, а як незалежні можуть бути взяті будь які наявні дані, яківпливають на вартість землі. При цьому кожна група факторів підпорядкованасвоїй логіці розвитку і лише територія, стосовно якої вони розглядаються, можевиступати єдиним поєднуючим елементом для їх інтегрування. Тому невід'ємниммоментом земельнооціночноїдіяльності стає візуалізація фактологічної тааналітичної інформації, що обумовлює необхідність побудови різноманітнихоціночних карт.
Даніпро продаж земельних ділянок та інша ринкова інформація відображають характерколивань вартості землі „від місця до місця“. Стандартна вартістьземлі може бути відображена як інформація про загальну суму угоди, про цінипродажу, приведенні на одиницю порівняння, дату продажу, а також коефіцієнтиціни продажу, одержані при поточній оцінці.
Вземельнооціночній діяльності завжди існує протиріччя між статичністю оцінкивартості та динамічністю об'єкта оцінки, що вимагає від оцінювача постійноїактуалізації даних, і насамперед тих, які відображають стан ринку.
Тому накопиченняданих про ціни та іншої ринкової інформації доцільно проводити у розрізіекономіко-планувальних зон, які об'єднують частини території міста, однорідніза споживними властивостями та функціональним використанням. Це дозволяє підчас оцінки розглядати земельні ділянки з аналогічними варіантами використаннячи з такими видами землекористування, які конкурують між собою на одній і тійсамій території міста.
Стандартнавартість землі визначається як середня вартість землі за 1 м2 таобчислюється на базі цін, які були дійсно сплачені за нерухомість в районі,який характеризується такими ж умовами щодо розташування, використання тазабудови землі [1].
Унаш час існують усі можливості для визначення стандартної вартості землі вмежах міст. Нарікання на відсутність ринкових даних про ціни на земельніділянки дивують, бо при продажі будь якої нерухомості в її ціні завжди присутнячастка, що припадає на землю. Навіть за часів соціалістичної економіки приобміні рівноцінних квартир завжди доплачувалася різниця за місцерозташування.
4.4 Інші напрямкивикористання показників грошової оцінки
 
Об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: />
Ø  розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення — не рідше ніж один раз на 5-7 років; />
Ø  розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення — не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення — не рідше ніж один раз на 7-10 років.
/>Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
/>Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
/>Експертнагрошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненніцивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.

Висновок
У результатівиконання курсового проекту було виконано грошову оцінку земель під забудовоюта земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя на території селаДмитровка Богодухівського району Харківської області. Так загальна вартістьзабудованих земель становить 13889141,00 грн, при цьому середньозважена грошоваоцінка 1 м2 складає 20,01грн. А загальна оцінкасільськогосподарських угідь становить 4540538,28 грн, при цьому оцінка ріллі – 3290668,08грн., багаторічних насаджень – 1249870,20 грн.
Зробленоогляд правової та нормативної методичної бази на якій ґрунтується оцінка земельв України. Були складені згідно вимог графічні додатки до технічного звіту згрошової оцінки населених пунктів (Схема функціонального використання таінженерно-інфраструктурного облаштування території населеного пункту, Схемаагровиробничих груп ґрунтів та грошової оцінки сільськогосподарських угідь, Проектекономіко-планувального зонування та нормативної грошової оцінки територіїнаселеного пункту).
Також, булавиконана оцінка окремої земельної ділянки комерційного призначення, щостановить 90709,20 грн та земельної ділянки житлової забудови 30852,25 грн. Післявиконання нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складаєтьсяТехнічна документація з нормативної грошової оцінки земель в межах населеногопункту.
У наш час натериторії України є велика кількість населених міст де не проведена нормативнагрошова оцінка земель в наслідок, браку коштів місцевого бюджету. Це спричиняєне достовірне надходження коштів до бюджету, за рахунок сплати орендної платита земельного податку.
земля оцінка населенийпункт зонування

Список використаноїлітератури
1. Кадастр населених пунктів: М.Г. Ступень, Р.Й Гулько, О.Я. Микула, Н.Р.Шпік. — Л: Новий Світ-2000, 2004р.
2. Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч.посібник/ М. Г.Ступень, Р. Й. Гулько, О. Я. Микула та ін.; За заг. ред. М. Г. Ступеня. –Львів: «Новй світ 2000», 2003.
3. Вервейко А.П., Сухомлін Л.В., Анопрієнко Т.В.Методичні вказівки до складання курсового проекту та розробкилабораторно-практичних робіт – Харківський національний аграрний університетім. В.В.Докучаєва, 2007р.
4. Порядок нормативної грошової оцінки земельсільськогосподарського призначення та населених пунктів: наказ державногокомітету України по земельних ресурсах міністерства аграрної політики України,міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарстваУкраїни, української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11.
5. Порядок ведення експертної грошової оцінки земельних ділянокнесільськогосподарського призначення // Землевпорядний вісник. 1999. — № 3
6. Про експертну грошову оцінку землі: Постанова Кабінету Міністрів Українивід 11 жовтня 2002 р. № 1531
7. Про плату на землю: Закон України від 19.09.1996р
8. Про оренду землі: Закон України від 02.10.2003р
9. Земельний кодекс України 2001р
10. Конституція України
11. Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів): наказдержавного комітету України по земельних ресурсах міністерства аграрноїполітики України, господарства України, української академії аграрних наук від27.01.2006.
12. Добряк Д. С., Вагін Ю. М., Єршов В. П. Методологічні основи автоматизаціїпроцесу реєстрації прав на земельні ділянки // Землевпорядний вісник. – 1998. — № 2. – С. 10-16.
13. Третяк А. М., Лихогруб М. Г. Деякі питання автоматизації процесуреєстрації земельних ділянок, іншого нерухомого майна та прав власності на них// Землевпорядний вісник. – 1999. — № 1. – С. 16-21.
14. Про створення центру державного земельного кадастру при Державномукомітеті України по земельних ресурсах: Наказ державного комітету України поземельним ресурсам від 4. 11. 1997. — № 110.
15. Про затвердження форм державної статистичноїзвітності з земельних ресурсів та інструкції з заповнення державноїстатистичної звітності з кількісного обліку земель: Наказ державного комітетустатистики України від 5. 11. 1998. — № 377