План
Вступ
Розділ 1. Теоретичнеобгрунтування здоров’язберігаючих технологій
1.1 Сутнісна характеристика здоров’язберігаючихтехнологій
1.2 Узагальнена характеристика здоровя’зберігаючоїтехнології
Розділ 2. Закріплення знань, умінь та навичок збереження тазміцнення здоров’я та їх подальшого використання
2.1 Технологія проектування Школи сприяння здоров’я
Висновки
Додаток
Вступ
Здоров’я дітей — одне з основних джерел щастя,радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для Україниголовною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцненняздоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичногота розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності йтривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої.
Вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи іншіпорушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які маютьпсихоневрологічні захворювання.
За даними моніторингового дослідження можна побачити,що з кожним роком кількість здорових дітей зменшується. Так у 2007 — 2008 навчальномуроці було зафіксовано 42,7% здорових дітей, у 2008-2009 навчальному році кількістьпрактично здорових дітей не перевищує 30%. Також дані показують, що з кожним рокомзростає показник надлишку ваги. Це свідчить про недостатню культуру харчування підлітків,батьків та не правильний вибір батьками їжі для школярів. Якщо в школі за раціональнимхарчуванням учнів слідкує адміністрація, робітники їдальні та медичний персонал,то вдома діти, зазвичай, не дотримуються правил раціонального харчування Все цене може не хвилювати педагогів та медиків, тому що діти, приходячи до 1 класу, вжемають відхилення у здоров’ї.
Тому головним завданням у діяльності педагогічнихколективів навчальних закладів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцненняздоров’я дітей, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у вчителів,учнів та їхніх батьків.
Розділ 1. Теоретичне обгрунтування здоров’язберігаючих технологій
1.1 Сутнісна характеристика здоров’язберігаючихтехнологій
Мета сучасної школи — підготовка дітей до життя.Кожен учень має отримати під час навчання знання, що знадобляться йому в майбутньомужитті. Здійснення означеної мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючоїпедагогіки.
Учитель, володіючи сучасними педагогічними знаннями,при постійній взаємодії з учнями, їхніми батьками, медичними працівниками та шкільнимипсихологами, планує й організовує свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереженнята зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу. У своїй роботі він звертаєтьсядо різноманітних педагогічних технологій.
Технологія — це, перш за все, системний метод створення,застосування знань з урахуванням технологічних і людських ресурсів та їх взаємовпливу,що має на меті оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО).
У класифікації освітніх технологій (управлінськоїдіяльності, організації навчального процесу, виховної роботи та ін.) останнім часомвиокремилася нова група — здоров’язберігаючі технології.
Слід зазначити, що здоров’язберігаюча педагогікане може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття«здоров’язберігаючі технології» об’єднує в собі всі напрями діяльностізагальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.
Деякі науковці розглядають це поняття, виходячиз розуміння технології як певного прийому, методу, методики; інші розуміють йогояк сукупність певних технік, за допомогою яких реалізується освітнє чи інше педагогічнезавдання; як опис процесу досягнення запланованих результатів, сукупність яких відображаєпевні зміни в здоров'ї учасників педагогічної взаємодії.
Вітчизняні та зарубіжні науковці (і насампередросійські вчені, які працюють під керівництвом М. Безруких) вважають, що під здоров’язберігаючимиосвітніми технологіями треба розуміти всі педагогічні технології, які не шкодятьздоров’ю учнів. Дослідник цієї проблеми Н. Смирнов зауважує: «Якщо здоров’язберігаючітехнології пов’язати з вирішенням тільки здоров’яохоронного завдання, то до нихналежатимуть педагогічні проблеми, методи та технології, які не шкодять прямо чипобічно здоров’ю учнів та вчителів, забезпечують їм безпечні умови перебування,навчання та роботи в загальноосвітньому закладі».
Усі педагогічні технології, якими користуєтьсявчитель на уроці, можуть бути визначені (кількісно чи якісно) за ступенем впливуїх на здоров’я учнів.
Деякі вчені пропонують виокремити поняття«здоров’яформуючі виховні технологи», розуміючи під ним ті психолого-педагогічнітехнології, програми, методи, які спрямовані на виховання в учнів культури здоров'я,особистісних якостей, що сприяють його збереженню та зміцненню, формування уявленьпро здоров'я як цінність, а також мотивацію на здоровий спосіб життя.
Інші науковці під здоров’язберігаючими технологіямипропонують розуміти:
· сприятливі умови навчання дитини в школі (без стресовихситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
· оптимальну організацію навчального процесу (відповіднодо вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);
· необхідний достатній та раціонально організований руховийрежим. Комплексна програма здоров’я, що запроваджується в дитячому колективі, маєскладатися з таких компонентів:
· валеологічна освіта;
· фізичне виховання;
· шкільна медична служба;
· служба харчування;
· служба здоров'я персоналу школи;
· шкільна психологічна служба;
· соціальні служби;
· участь батьків та громадськості.
Учителі-практики України, які працюють над цієюпроблемою (учасники проекту "Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю"),доповнюють зміст здоров'язберігаючих технологій поняттям «здоров’язберігаючізаходи» і реалізують їх через:
· диспансеризацію учнів;
· «Дні здоров'я» та туристичні походи;
· шкільні спортивні свята;
· бесіди про здоров'я з учнями;
· бесіди про здоров'я з батьками;
· вітамінізацію;
· факультативи з проблем здоров’я та здорового способужиття;
· ведення листків здоров'я та стіннівок на оздоровчу тематикутощо.
1.2 Узагальнена характеристика здоровя’зберігаючоїтехнології
Діяльність загальноосвітнього закладу зі збереженнята зміцнення здоров'я учнів лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною,якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючіта здоров’яформуючі технології (див. додаток 1).
Аналіз існуючих здоров'язберігаючих технологійдає можливість виокремити такі типи технологій у сфері збереження та зміцнення здоров’я.
Здоро 'язберігаючі — ті, що створюють безпечніумови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональноїорганізації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостейта гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостямдитини. До конкретних методів належать:
· диспансеризація учнів;
· профілактичні щеплення;
· забезпечення рухової активності;
· вітамінізація, організація здорового харчування (включаючидієтичне);
· заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані зреспіраторно-вірусними інфекціями, зокрема грипом.
Оздоровчі — технології, спрямовані на зміцненняфізичного здоров'я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка,фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музикотерапія.
Деякі методи (наприклад, фітотерапія та гімнастика)залежно від характеру впливу та способів застосування і категорій учнів можуть використовуватисьяк у межах здоров’язберігаючих, так і в межах оздоровчих технологій.
Технології навчання здоров’ю — гігієнічне навчання(раціональне харчування, догляд за тілом тощо); формування життєвих навичок (керуванняемоціями, вирішення конфліктів тощо); профілактика травматизму та зловживання психоактивнимиречовинами; статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповіднихтем до предметів загально-навчального циклу; введенню до варіативної частини навчальногоплану нових предметів; організації факультативного навчання та додаткової освіти.
Виховання культури здоров'я — виховання в учнівособистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формуванняуявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способужиття, підвищення відповідальності за особисте здоров'я, здоров’я родини.
Ці технологи можуть бути представлені за ієрархічноюструктурою з урахуванням того, яким чином кожен учень залучений до навчального процесу:
· позасуб’єктні: технології раціональної організації навчальногопроцесу, формування здоров’язберігаючого виховного середовища, форми організаціїздорового харчування (включаючи дієтичне);
· ті, що відзначаються пасивною участю учнів: фітотерапія,офтальмо-тренажери тощо;
· ті, що здійснюються за активної позиції учнів: різнівиди гімнастики, технології навчання здорового способу життя, виховання культуриздоров’я.
Принципи навчання, що віддзеркалюють найважливішіта нагальні потреби суспільства, відповідають цілям здоров’язберігаючих освітніхтехнологій.
Загальнометодичні та специфічні принципи існуютьв органічній єдності, створюючи систему. Вони розкривають закономірності оздоровчоїпедагогіки.
Загальначепюдичніпринципи — це основні положення,що визначають зміст, організаційні форми та методи навчального процесу відповіднодо загальних цілей здоров'язберігаючих освітніх технологій.
Серед специфічних принципів виокремлюють: принципсвідомості; принцип активності; принцип наочності; принцип систематичності та послідовності;принцип «Не зашкодь!»; принцип повторення; принцип поступовості; принципдоступності; принцип індивідуалізації; принцип неперервності; принцип циклічності;принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; принцип всебічногота гармонійного розвитку особистості; принцип оздоровчої спрямованості; принципкомплексного міждисциплінарного підходу до навчання школярів; принцип активногонавчання; принцип формування відповідальності учнів на своє здоров’я та здоров’яоточуючих; принцип зв’язку теорії з практикою.
Для досягнення мети здоров’язберігаючих освітніхтехнологій застосовуються такі групи засобів:
· рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки,динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.);
· оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни,водні процедури, фітотерапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.);
· гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог; особистата загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режимухарчування та сну та ін.).
Систематичний вплив на організм та психіку учнівможе бути успішним лише за умови доцільного використання методів здоров’язберігаючоговпливу.
Метод навчання — це впорядкована діяльність педагога,спрямована на досягнення визначеної мети навчання. Під методами навчання часто розуміютьсукупність шляхів, засобів досягнення мети, вирішення завдань (І. Підласий), а,відповідно, завдання педагогіки оздоровлення вирішуються шляхом застосування методівздоров’язберігаючих освітніх технологій.
У здоров’язберігаючих освітніх технологіях застосовуютьсядві групи методів: специфічні (притаманні тільки процесові педагогіки) та загально-педагогічні(застосовуються в усіх випадках навчання та виховання). Серед специфічних методівна основі існуючої педагогічної практики можна виокремити такі: оповідання, дидактичнеоповідання, лекція, демонстрація, ілюстрація, відеометод вправи, практичний метод,ситуативний метод, ігровий метод, активні методи навчання та ін.
У структурі методу виокремлюють певні прийоми якйого складові та окремі етапи під час реалізації.
Прийоми можна класифікувати так:
· профілактично-захисні (особиста гігієна та гігієна навчання);
· компенсаторно-нейтралізуючі (фізкультхвилинки, оздоровча,пальчикова, дихальна, коригуюча гімнастики; масаж, психогімнастика та ін.);
· стимулюючі (елементи загартування, фізичні навантаження,прийоми психотерапії та фітотерапії);
· інформаційно-навчальні (листи, що адресуються батькам,учням, педагогам).
Використання методів та прийомів залежить від професійнихздібностей учителя, його особистої зацікавленості; від регіональних та місцевихумов. Тільки об'єднавши всі окремі підходи в єдине ціле, можна створити оздоровчийосвітній простір, де будуть реалізовані ідеї здоров’язберігаючої педагогіки.
Мета всіх здоров'язберігаючих освітніх технологій- сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя,навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті
Загалом процес навчання в умовах здоров’язберігаючоїпедагогіки складається з трьох етапів, які відрізняються один від одного як специфічнимизавданнями, так і особливостями методики.
I. Етап початкового ознайомлення з основними поняттямита уявленнями.
Мета — сформувати в учнів елементарні уявленняпро основні поняття здорового способу життя. Основні завдання:
Сформувати уявлення про елементарні правила збереженняздоров’я.
Досягти виконання елементарних правил здоров’язбереження(на рівні первісного вміння).
Створити мотивацію на ведення здорового способужиття.
II. Етап поглибленого вивчення.
Мета — сформувати повноцінне розуміння основ здоровогоспособу життя. Основні завдання:
Уточнити уявлення про елементарні правила здоров’язбереження.
Досягти свідомого виконання елементарних правилзбереження та зміцнення здоров'я.
Сформувати практичні знання, уміння і навички,необхідні в повсякденному житті.
Ш. Етап закріплення знань, умінь та навичок збереженнята зміцнення здоров’я та їх подальшого вдосконалення.
Мета-сформувати навички збереження здоров’я у повсякденномужитті.
Основні завдання:
Досягти стабільності та автоматизму при дотриманніправил збереження здоров’я.
Досягти виконання цих правил відповідно до вимогїх практичною застосування.
Забезпечити варіативне дотримання правил здоровогоспособу життя залежно від конкретних практичних умов.
Завдання кожного з означених етапів можна вирішуватияк одночасно, так і послідовно, оскільки вони всі тісно взаємопов’язані.
У навчальному закладі найбільш доцільними є технології,які:
· мають за основу комплексний характер збереження здоров’я;
· беруть до уваги більшість факторів, що впливають наздоров’я;
· враховують вікові та індивідуальні особливості учнів;
· забезпечують запровадження цілей та змісту політикиосвітнього закладу зі зміцнення здоров'я учнів та формування здорового способу життя;
· контролюють виконання настанов, зміст яких має здоров’язберігаючийта профілактичний характер;
· постійно покращують санітарно-гігієнічні умови навчальногозакладу, матеріально-технічну та навчальну базу, соціально-психологічний клімату колективі відповідно до сучасних вимог;
· заохочують учнів до участі в плануванні оздоровчої діяльностінавчального закладу та до аналізу виконаної роботи;
· формують позитивне ставлення учнів до навчального закладу,взаємоповагу та взаєморозуміння між учителями й учнями та учнів між собою;
· обґрунтовують умови послідовності в реалізації технології;
· здійснюють періодичну оцінку ефективності технології;
· залучають батьків до збереження та зміцнення здоров'ядітей;
· практикують особистісно зорієнтований стиль навчаннята стосунків з учнями;
· створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортніта безпечні умови життєдіяльності учнів і вчителів.
Дослідженнями доведено, що ефективність формуванняздорового способу життя вимагає активного залучення учнів до здоров’язберігаючогонавчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереженнявласного здоров’я. Аналіз здоров’язберігаючої діяльності загальноосвітніх закладівУкраїни дозволив виділити складові моделі цієї діяльності. Вона має поєднувати такіформи і види роботи:
· корекцію порушень соматичного здоров'я з використаннямкомплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;
· різноманітні форми організації навчально-виховного процесуз урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів;
· контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організаціїнавчально-виховного процесу; нормування навчального навантаження та профілактикуперевтоми учнів;
· медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров’я,фізичного і психічного розвитку учнів;
· розробку та реалізацію навчальних програм із формуванняв учнів навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок;
· діяльність служби психологічної допомога вчителям таучням у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожногоучня; формування доброзичливих взаємовідносин у колективі вчителів;.
· організацію та контроль за дотриманням збалансованогохарчування всіх учнів школи;
· заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров'явчителів та учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку.
Звичайно, вирішення проблеми збереження здоров'ядітей та підлітків потребує тільної увага всіх зацікавлених у цьому: педагогів,медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливе місце та відповідальністьз оздоровчій діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі можливостідля того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим. і в цьому випадку мовайде вже не просто про стан здоров'я сучасних школярів, а про майбутнє України.
Розділ 2. Закріплення знань, умінь танавичок збереження та зміцнення здоров’я та їх подальшого використання2.1 Технологія проектування Школи сприянняздоров’я
Характерною ознакою новітньогочасу є безперервна динаміка змін в економіці, політиці, науці. Більшість таких зміннеможливо втілити в окремо визначеній школі, вони потребують втілення на державномурівні. Тому в просторі покращення якості освіти кожна школа змушена шукати свійшлях змін. Але, на нашу думку, і традиційні, і школи нового типу не вирішують головногопитання нашого часу: як побудувати гуманну до учня школу, завдання якої буде нетільки дати дитині сучасні знання, а й зберегти та зміцнити її здоров'я? Нашою відповіддюна це питання стало створення моделі Школи сприяння здоров’ю. Тобто такоїсистеми організаційно-функціональних і психолого-педагогічних настанов, які даютьможливість багатоваріантної компоновки дій, форм, методів, прийомів, освітньо-виховнихзасобів, що забезпечують занурення учнів у штучно створене середовище, орієнтованена конкретний педагогічний результат: високий рівень здоров’я та творче використанняцінностей культури здорового способу життя.
Основні завдання:
1. Створення психолого-педагогічних і організаційно-педагогічних умов, якізабезпечують психічне здоров’я і комфорт учнів за допомогою гуманізації і демократизаціїнавчально-виховного процесу на основі: фізкультурно-спортивної активності; обґрунтованоївідповідності навчального навантаження обсягові інформації, психофізичним можливостямїї засвоєння; переведення традиційної інформаційно-об'ємної системи навчання насистему, яка навчає учнів самостійно здобувати знання, вільно мислити, застосовуватиотриману інформацію на практиці.
2. Реалізація наукової організації навчальної праці, харчування та відпочинкуучнів.
3. Створеннямаксимально можливих санітарно-гігієнічних умов.
4. Включенняучнів до свідомої діяльності з формування культури здорового способу життя, забезпеченняцього процесу навчально-методичними посібниками.
5. Створенняв навчальному закладі системи управління та моніторингу здоров’язберігаючої технології.
6.Формування культури здорового способу життя учнів як у навчальний,так і позаурочний час.
7. Створення системи підготовки кадрів, соціальної і фінансової підтримкиідеї здоров’язберігаючої технології; агітації і пропаганди; об'єднання зусиль усіхпідрозділів навчального закладу, закладів медицини та фізичної культури.
8. Забезпечення програмногоі навчально-методичного обладнання з проблем здоров’язберігаючої технології.
9. Забезпечення психологічногоі медичного супроводу освіти.
10.Створеннядовершеної системи оздоровлення учнів в умовах літніх таборів.
11.Створення оптимальних умов для функціонування фізичної культури; забезпеченняможливостей для впровадження сучасних інноваційних форм і методів роботи.
12.Створення інформаційно-комп’ютерного забезпечення оздоровчої системи.
13.Відкриття в навчальному закладі консультативно-оздоровчих центрів здоровогоспособу життя для учнів, батьків і вчителів.
14.Введення в навчальний процес гуманітарних курсів «Основи здоров’я»,«ОБЖ», «Етика».
15.Створення умов для дослідницько-експериментальної і науково-пошукової роботиз питань моделювання й апробації здоров’язберігаючих освітніх технологій.
Створення організаційно-педагогічнихумов, які забезпечать психічне здоров’я і комфорт учнів.
Основна роль у здоров’язберігаючійдіяльності загальноосвітнього закладу відводиться грамотній організації навчальногопроцесу. Колектив школи працює за моделлюздоров’язберігаючого середовища, найбільш значимими компонентами якої є:
створення комфортних умовнавчання (розклад уроків, перерв, режимні моменти);
використання оздоровчихметодик, які регулюють рухову активність, і прийомів реабілітації розумової і фізичноїпрацездатності.
Школа працює в режимі5-денного тижня, 6-й день — оздоровчий, що є найбільш сприятливим для виконаннязадач по інтеграції оздоровчого процесу в навчальний. До навчального плану включеніуроки з ОБЖД, етики, основ здоров’я. У режим роботи школи в обов’язковому порядкувведені ранкова зарядка з музичним супроводом, фізкультхвилинки, динамічні паузина кожному уроці, 20-хвилинна рухлива перерва.
Педагогами школи розробленіта використовуються на кожному уроці оздоровчі динамічні паузи, які допомагаютьпоновити розумову та фізичну працездатність.
Також розроблено вправидля психологічного розвантаження учнів на кожному уроці.
Реалізація науковоїорганізації навчальної праці, харчування та відпочинку учнів.
Модель екологічно комфортногоосвітнього середовища з використанням технології реабілітації працездатності школярівреалізується шляхом оптимізації і гуманізації навчального процесу, які можливі через:
• застосуваннярізнорівневого навчання;
• глибокудиференціацію та індивідуалізацію навчання;
• широке використаннясучасних педтехнологій;
• інтерактивненавчання;
• створенняфізичного, фізіологічного, психічного комфорту для учнів;
• настановивчительського колективу на створення відносин «учитель-учень» за формулою«суб’єкт-суб’єкт». Забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створенняможливості успіху для кожного учня;
• розумнезменшення обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження учнів.
Важливою умовою проведенняуроків є застосування на заняттях здоров'язберігаючих технологій, що вимагає:
• урахуванняперіодів працездатності учнів на уроках;
• урахуваннявікових і фізіологічних особливостей дітей на уроках;
• наявністьемоційних розрядок на уроках;
• чергуванняпози з урахуванням видів діяльності;
• використанняоздоровчо-фізкультурних пауз на уроках.
Велика увага приділяєтьсяв нашій школі методиці викладання навчальних дисциплін, яка базується на здоров’язберігаючихтехнологіях та вивченні методик, які допомагають учителю втілити в практику викладанняздоров’язберігаючі технології. Педагогами розроблена та використовується на кожномууроці пам’ятка «Гігієнічні показники, які характеризують урок».
Для збереження здоров’яучнів велике значення має організація раціонального харчування. У школі проводитьсябезкоштовне харчування дітей 1-4-х класів, яке відповідає дієтичним вимогам і фізіологічнимпотребам дітей і підлітків.
При створенні раціонухарчування для учнів дотримується збалансування енергетичної цінності вмісту білків,жирів і вуглеводів. Щодня проводиться аналіз меню. Строго виконуються всі необхідніумови санітарного контролю. Для активізації захисних функцій організму проводитьсявітамінізація.
Організацію здоровоговідпочинку дітей сьогодні взяла на себе школа. Причомусплановано цей відпочинок так, щоб кожний учень знайшов собі цікаве і змістовнезаняття. Тому пропонуються вечори відпочинку, засідання клубів за інтересами, дебати,змагання ерудитів, «круглі столи» активних читачів, шкільні вистави табагато інших цікавих заходів. Але найбільш корисним є відпочинок на спортмайданчикахабо в спортивному залі.
Створено широкий спектрможливостей оздоровчого відпочинку: спортивні секції, свята.
Про системну роботу спортивно-оздоровчогонапряму свідчить план оздоровчої роботи, який пропонує широкий спектр різних заходів:турпоходи, дні здоров’я, свята рухливих ігор, веселі старти, старти надій, спортивнізмагання, спартакіади. У суботу під керівництвом педагогів учні мають можливістьзайматися в залі школи улюбленим видом спорту.
Створення максимально- можливих санітарно — гігієнічних умов.
Для збереження здоров’яважливу роль відіграє дотримання санітарно-гігієнічних умов:
· режим вологого прибирання (після кожного уроку);
· створення куточку гігієни (місця для миття рук);
· облаштовано фонтанчики для пиття;
· естетичне оформлення інтер’єру школи, в якому гармонійновикористовуються здоров’язберігаючі аспекти:
а) озеленення (вибір квітковихкомпозицій, рослин, які мають терапевтичний ефект);
б) кольорова гама, якапідтримує позитивний психоемоційний фон;
в) створення умов дляпровітрювання класів та коридорів.
Школа за умовами навчаннявідповідає санітарним нормам: освітлювання, розміри меблів, поліграфічніпараметри підручників та наочних посібників тощо, тобто у всьому, що підлягає нормуванню.
Включення учнів досвідомої діяльності з формування культури здорового способу життя.
Це лекторій для учнів,усні журнали, радіопередачі, виховні години, диспут-клуби, конкурси-захисти плакатів,конкурси антиреклам, малюнків, захисти рефератів. У школі випускається своя газета"Лідер", створені стенди «Спорт і здоров’я», постійно випускаютьсясан бюлетень з профілактики захворювань:
• впровадженняКомплексної програми формування навичок здорового способу життя серед дітей та молоді(за проектом«Рівний рівному») та «Я — моє здоров’я — моє життя»;
діяльність учнівськогосамоврядування.
Робота волонтерськогозагону.
Завдання волонтерів:
a. Охороняти та відновлювати цілющі джерела, струмки натериторії села, які потребують допомоги
b. Допомагати одиноким людям похилого віку та ветеранамВеликої Вітчизняної війни
c. Доглядати за територією біля пам’ятників та обелісків,що знаходяться в селі
d. Слідкувати за станом території біля школи
e. Проводити просвітницьку діяльність серед учнів школищодо утвердження правомірної поведінки та здорового способу життя
1.Членами — волонтерського загону було проведено анкетування серед учнів 7-11-хкласів.
2.Волонтерами була розроблена пам’ятка «Що потрібно робити, щоб уникнутиінфікування ВІЛ/СНІДу».
3. 1 грудня — у Всесвітнійдень боротьби зі СНІДом — проводилася акція «Волонтери проти ВІЛ/СНІДу»,у рамках якої були проведені загальношкільні лінійки, де виступила агітбригада іде дітям були вручені пам’ятки та інформаційні бюлетені.
4. Зібрано інформаційний матеріал (вирізки з газет, журналів) про ВІЛ/СНІДта наркотики.
5. Члени волонтерського загону випускають інформаційний вісник.
Екологічно-просвітницькаробота.
Теоретичні знання, практичнівміння та навички, що їх набувають учні в результаті засвоєння основ біологічнихнаук, дедалі поглиблюються і усвідомлюються в процесі практичної позакласної науково-дослідноїроботи з учнями.
З метою екологічного вихованняробота в школі проводиться в таких напрямках: лекції, вікторини, експедиції,походи по рідному краю, конференції, озеленення території школи і селища, ігри татурніри юних екологів.
Традиційними в школі сталиконкурси захисту екологічних робіт, плакатів, фотомонтажів.
Учнями школи вивчаєтьсявплив підприємств на екологічний стан селища, вплив господарської діяльності надозвілля. Для охорони птахів проводиться робота з виготовлення та розвішування шпаківень,годівниць. Традицією в школі стало проведення сільськогосподарської виставки«Щедрість рідної землі».
Створення оптимальнихумов для функціонування фізичної культури.
Створена база для проведенняоздоровчих і спортивних заходів. Тому немає проблем із місцем проведення занятьабо інвентарем.
У кожному класі ведутьсялисти здоров’я. Розроблені правила для учнів, які сприяють формуванню здоровогоспособу життя учнів.
На уроках фізкультури вчителі враховують віковіта анатомо-фізіологічні особливості розвитку учнів розкривають значення занять фізичнимивправами, сприяють формуванню вмінь та навичок здорового способу життя, профілактикизахворювань, травматизму.
Шляхом вирішення навчальнихпроблем, розвивальних (оздоровчих), пізнавальних та виховних цілей педагоги працюютьнад розвитком в учнів основних фізичних якостей та рухових здібностей, сприяютьформуванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Прищеплюють інтерес та звичкидо занять фізичними вправами, надають елементарні знання з фізкультури, гігієнита здорового способу життя, виховують бережливе ставлення до свого здоров’я, сприяютьвихованню морально-вольових і психологічних якостей особистості.
На уроках здійснюєтьсядиференційований підхід до учнів, враховується рівень здоров’я та рівень фізичноїпідготовленості. Базуючись на цих показниках, учителі підбирають фізичні вправи,навантаження, враховують їхню інтенсивність.
На уроках фізкультурипроводяться міжпредметні зв’язки з анатомією та фізіологією людини, гігієною, географією,музикою, історією фізкультури та спорту.
Усі діти відвідують обов’язковіуроки, але виконують загальнорозвиваючі та коригуючі вправи з різним фізичним навантаженнямта ті, які їм не протипоказані.
Створення системи підготовкикадрів, соціальної фінансової підтримки ідеї здоров’язберігаючої технології
1.Кадрове забезпечення. Постійне підвищенняфахової підготовки вчителів фізичної культури, залучення до роботи з дітьми у другійполовині дня класних керівників, спортсменів.
2.Формування компетенції педколективу
Ефективне впровадженняздоров'язберігаючої технології відбувається лише за умови, що сам процес упровадження,складові технології, шляхи реалізації будуть зрозумілі, логічно обґрунтовані таінформаційно відкриті для педагогів і учнів, свідомо сприймаються ними. Тому дужеважлива система навчання суб'єктів освітнього процесу.
Навчання педколективуздійснюється:
На педрадах: Тема:«Використання здоров’язберігаючих технологій в навчально — виховному процесі»"
На семінарах. Тема:«Здоров 'я як ресурс, який забезпечує здатність дитини до розвитку». Інформаційно-аналітичнеповідомлення про сучасні тенденції у розв'язанні проблем здоров'я школярів. Проблемиформування культури здоров'я учасників освітнього процесу.
Тема: «Роль учасниківосвітнього процесу в формуванні культури здоров'я». Реалізація здоров'язберігаючихтехнологій у навчально-виховному процесі. Місце психологічної служби школи в формуванніпсихологічного здоров'я учнів. Формування соціального благополуччя дітей. Співпрацябатьків і педагогів у збереженні та зміцненні здоров'я дітей. Роль медпрацівниківв оздоровленні учнів.
Тема: «Використанняздоров’язберігаючих технологій у школі». Здоров’язберігаючі технології як необхідністьдля збереження здоров'я. Творчі майстерні вчителів. «Круглий стіл» з проблемупровадження здоров'язберігаючих технологій.
На засіданнях методоб’єднаньрозглядають такі питання: «Виховання в учнів початкових класів відповідальногоставлення до свого здоров’я», "Індивідуальна робота на уроках",«Перевірка знань без стресів», «Виховання бережливого ставлення дожиття — на кожному уроці», «Як запобігти перевантаженню навчального процесу»,«Застосування різнорівневого навчання», «Використання інтерактивнихметодів навчання», МО класних керівників працює над проблемою «Вихованнястійкого неприйняття шкідливих звичок»
3. Формування компетенціїбатьків.
Здійснюється через шкільнураду, лекторій для батьків, загальношкільні та класні батьківські збори, участьбатьків у роботі Центру здорового способу життя
Забезпечення психологічногота медичного супроводу освіти
Для впровадження здоров’язберігаючоїдіяльності в школі створена медико-психологічна служба, до складу якої входять 2блоки: медико-валеологічний і психологічний.
Медико-валеологічнийпроводить контроль за станом здоров'я, фізичним розвиткомдітей, який починається із першого обстеження, а потім при повторних обстеженняхщороку дається оцінка стану здоров'я, фізичного розвитку, вирішується питання проіндивідуальні призначення реабілітаційної і корекційної роботи. При повторних обстеженняхоцінюється динаміка стану здоров'я, фізичного розвитку, враховується ефективністьреабілітації, результати доводяться до класних керівників, батьків, фіксуються вбанку даних про здоров’я учнів. Цей блок здійснює контроль за санітарно-гігієнічнимстаном і профілактикою травматизму.
Робота психологічної службишколи спрямована на формування в учнів здорового способу життя, її завдання:
• вивчити,як конкретна дитина пізнає і сприймає складний світ знань, соціальних відносин,інших людей і ставлень конкретного школяра;
• як відбуваєтьсястановлення його індивідуальності.
Іншими словами, вона розглядаєй тримає під контролем процес та результат включення індивіда у соціальні відносини.У процесі соціалізації індивід стає особистістю та отримує необхідні для життя середлюдей знання, вміння, навички, тобто значимість спілкуватися та взаємодіяти з іншимилюдьми. Розвиток людини неможливо зрозуміти окремо від родини, соціальної групита культури. У цьому процесі спостерігають три фази: адаптація — активне засвоєнняіснуючих норм; індивідуалізація — пошук засобів щодо прояву своєї особистості; інтеграція- поєднання групових та індивідуальних потреб.
Сьогодні національна освітнясистема перебуває в процесі пошуку більш адекватних вимогам сучасного життя орієнтиріві форм організації навчання.
Створення інформаційно-комп'ютерногозабезпечення оздоровчої системи.
Для діагностики та характеристикиздоров’я учнів визначаються такі показники:
• інтелектуальнаі фізична працездатність;
• фізичнийрозвиток і загальна фізична підготовка;
• психологічнаадекватність і врівноваженість;
• сукупністьсоціально-духовних цінностей особистості, які забезпечують культуру поведінки.
Перелічені показники якісниххарактеристик здоров’я виявляються, вимірюються апробованими методами (тести, педагогічніспостереження, опитування, самооцінка).
У результаті кропіткоїроботи в школі створений банк даних про школяра, на кожного учня заведена психологічнакарта, карта фізичного розвитку і здоров'я, на основі яких ми можемо вести прогнозовануроботу здоров’яберігаючого напрямку
Моніторинг ставлення доздорового способу життя
На основі анкетуваннядітей та батьків ведеться спостереження і порівняння результатів, які свідчать прозміни в ставленні до шкідливих звичок, у ставленні до школи, до здорового способужиття, до негативних явищ.
Саме тому Концепція освіти«Рівний — рівному» виходить з ідей реформування національної системи освітиз метою її орієнтації на утвердження здорового способу життя, розвиненої духовно,психічно, фізично і соціально здорової особистості, розширення демократичної взаємодіїдорослих із молоддю. У час, коли знизився інтерес до здорового способу життя, азнання, поширювані дорослими, залишаються лише гаслами, новий підхід до забезпеченняпревентивних знань за допомогою самої молоді став рятівним. Перевага передаваннязнань від однолітка до однолітка полягає у тому, що:
• підліткибільше часу спілкуються один із одним;
• глибше розуміютьпотреби свого оточення;
• на відмінувід дорослих, розуміють субкультурну мову;
• більше довіряютьодин одному, більше готові до розуміння і наслідування поведінки.
Освіта «Рівний — рівному» оцінюється як соціально-педагогічне явище. Тому, згідно з Концепцією,вона розглядається в кількох аспектах. Насамперед, це соціальний підхід формуванняу молодої людини ідеалу здоров’я і здорового способу життя через набуття превентивнихзнань, навичок, умінь, психологічних якостей і установок на соціальне відповідальнуповедінку. Це й психологія, оскільки передбачає послідовну систему активних дійлідерів-підлітків і тренерів-педагогів, спрямованих на спростування міфів, уявлень,деталей поведінки, які ведуть до втрати здоров’я, і заміну їх позитивними орієнтирамижиттєвого вибору через поширення достовірної інформації та зразків власного прикладужиттєвої позиції лідерів.
Отже, навчання здоровогоспособу життя за методом «Рівний — рівному» — це суспільне корисна діяльністьмолоді, яка полягає в передаванні знань, умінь і навичок здорового способу життя,що сприяє запобіганню тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ХПСШ таіншим негативним явищам.
Відповідно до методу просвітницькаробота розглядається в широкому і вузькому значеннях. У широкому значенні — це просвітницькаробота щодо здорового способу життя у всіх сферах життєдіяльності молоді. Здоровийспосіб життя розглядається як стан духовного, психічного, фізичного і соціальногорозвитку, що має безперечну соціальну цінність і користь для самої людини. У вузькомузначенні — це просвітницька робота з певних проблем: наркоманії, ВІЛ/СНІДу, навичоккомунікації, розвитку особистості, формування лідерських якостей, знань прав; соціальнихгарантій у забезпеченні здоров’я тощо.
Процес спілкування визначаєтьсяяк особлива умова просвітницької роботи в міжособистісній, міжгруповій і соціальнійкомунікаціях. Результативність методу — система закладених життєвих цінностей молодоїлюдини, спрямованість її на активну соціальну позицію у просвітницькій роботі середоднолітків і здатність особи вести здоровий спосіб життя та власним прикладом доводитийого переваги.
Після приєднання навчальногозакладу до Національної мережі «Шкіл сприяння здоров’ю» школа успішнореалізує здоров’язберігаючі технології. В навчально-виховній роботі розв’язуєтьсязадача гігієнічного нормування навчального навантаження і об'єму домашніх завданьз урахуванням шкільного розкладу. На уроках і в позаурочній роботі застосовуєтьсяздоров’язберігаючі технології, в основі яких загальнокласна взаємодія і мікрогруповаробота. Важливим моментом здоров’язберігаючої діяльності є проблема позаурочноїзайнятості дітей, організації дозвілля, додаткової освіти:
• організаціяфізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів;
• реалізаціясистеми просвітницької роботи з учнями щодо формування в учнів культури ставленнядо власного здоров'я;
• розвитоксистеми позаурочної зайнятості підлітків.
Проблему здоров’язберігаючоїдіяльності в школі неможливо відділити від організації фізкультурно-оздоровчої роботиз учнями. У школі в другій: половині дня для дітей проходять заняття, що включаютьрухомі ігри на свіжому повітрі, загальнорозвиваючі вправи, спортивні естафети, змагання:школі щорічно проходять загальношкільний «День здоров’я» із залученнямвсіх дітей, вчителів батьків.
Оптимізація руховогорежиму учнів — один із чинників, що дозволяє наблизитишкільне середовище до природного середовища дитини.
Гімнастика на уроці дозволяєзнімати стан утомленості на уроці, ослабити психологічну напруженість, викликануінтенсивністю занять і просто дати дитині можливість порухатися. За сприятливихпогодних умов уроки фізичної культури та уроки в початковій школі проводяться наприроді.
У кожному навчальномукабінеті силами учнів створені Куточки здоров’я, що відображають здоров’язберігаючудіяльність класних колективів.
Учні відвідують шкільніспортивні секції і гуртки, беруть участь у спортивно-оздоровчих заходах школи, ворганізації екскурсій, походів і прогулянок.
У школі розроблено низкупрофілактичних заходів, спрямованих на формування здорового способу життя, постійновпроваджуються інтерактивні форми роботи з учнями, батьками. Оздоровчий процес внавчальному закладі являє собою чітку науково — обґрунтовану систему, згідно з якоюна основі національного і міжнародного досвіду здорового способу життя в практикунавчального закладу впроваджуються валеологічна освіта та просвіта дітей та батьків.
Співпраця з медичнимиустановами, проведення досліджень у цьому напрямку допомагає оптимізувати роботущодо впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій в навчально-виховний процес,зробити її більш ефективною.
Коридори школи прикрашенікартинами, квітами, а також школа має фітогалерею, що створює позитивний психоемоційнийфон у учнів. Педагоги нашої школи переконані, що створення в навчальному закладіпевних умов, за яких кожен учень буде зустрічатися з валеознаннями під час навчаннята у позаурочний час, забезпечення валеологічного простору шляхом навчання та залученнявчителів, батьків та громадськості у валеологічну роботу, допоможе формуванню ірозвитку в учнів навичок здорового способу життя в постійно змінюваному навколишньомусередовищі. Активний зв’язок школи з батьками, іншими навчальними закладами та суспільнимиустановами надає широкі можливості для реалізації цілей навчання та виховання учнів,створює систему наступності в навчанні між дошкільним закладом та школою.
Педагогічним колективомшколи накопичено передовий досвід роботи щодо попередження шкідливих звичок. Ізцією метою використовується зміст навчальних предметів, різні форми роз’яснювальноїроботи: бесіди та лекції на виховних годинах; класні збори; диспути із запрошеннямкваліфікованих спеціалістів (лікарів, психологів, працівників правоохоронних органів).
Наприкінці кожного навчальногороку проводиться традиційна загальношкільна конференція батьків, дітей і вчителів«Ми і наші діти: обираємо здоровий спосіб життя» із залученням широкогосільського загалу.
Висновки
Дослідженнями доведено,що ефективність формування здорового способу життя вимагає активного залучення учнівдо здоров’язберігаючого навчального процесу, формування в них активної позиції щодозміцнення і збереження власного здоров’я. Аналіз здоров'язберігаючої діяльностізагальноосвітніх закладів України дозволив виділити складові моделі цієї діяльності.Вона має поєднувати такі форми і види роботи:
• корекцію порушень соматичного здоров'я з використаннямкомплексу оздоровчих та медичних заходів без відриву від навчального процесу;
• різноманітні форми організації навчально-виховного процесуз урахуванням їх психологічного та фізіологічного впливу на учнів;
• контроль за виконанням санітарно-гігієнічних норм організаціїнавчально-виховного процесу; нормування навчального навантаження та профілактикуперевтоми учнів;
• медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров'я,фізичного і психічного розвитку учнів;
• розробку та реалізацію навчальних програм із формуванняв учнів навичок ведення здорового способу життя та профілактики шкідливих звичок;
• діяльність служби психологічної допомога вчителям таучням у подоланні стресів, стану тривоги; сприяння гуманному ставленню до кожногоучня; формування доброзичливих взаємовідносин у колективі вчителів;
• організацію та контроль за дотриманням збалансованогохарчування всіх учнів школи;
• заходи, що сприяють збереженню та зміцненню здоров’явчителів та учнів, створення умов для їх гармонійного розвитку.
Формування ціннісної мотиваціїособистості до здорового способу життя, виховання здорової людини — процес доситьскладний і суперечливий. На нього впливають умови розвитку держави, громадська думка,тобто найчастіше ті чинники, що не залежать від школи. Орієнтація і стан сімейноговиховання не завжди допомагають нам у цій роботі. Збільшення кількості проблемнихродин, зайнятість батьків, звідси — несумлінне виконання виховних функцій. До тогож, за результатами соціологічних досліджень, багато дітей саме в родині здобуваютьперший негативний життєвий досвід., Тому слід не один рік працювати над тим, щобкожна дитина усвідомила той факт, що стан здоров’я і творчих можливостей людинимайже на 70 % залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від її власноїкультури здоров’я і тільки на 30 % — від чинників зовнішнього середовища, а такожте, що здоров’я є основною життєвою цінністю людини.
Звичайно, вирішення проблемизбереження здоров'я дітей та підлітків потребує тільної увага всіх зацікавлениху цьому: педагогів, медиків, батьків, представників громадськості. Однак особливемісце та відповідальність з оздоровчій діяльності відводиться освітній системі,яка повинна й має всі можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим,і в цьому випадку мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, апро майбутнє України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Багатотомне видання:
1. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. -Т.3.
2. Стаття з журналу, наукових видань університетів
3. Ареф’єв В.Г. та ін. Концепція національноїсистеми фізичного виховання учнів, учнівської і студентської молоді України // Початковашкола. -1994. -№8. -С.50-54
4. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Робочий зошитвчителя фізичної культури.5-12 класи. -Х.: Ранок,-2009. -С.51-54,-С.88-89
5. Киричук О.В. Концепція виховання підростаючогопоколінь суверенної України // Рідна школа. -1995. -№5
6. Шеремет І. Індивідуальна антиалкогольнавиховна робота в діяльності вчителя фізичної культури // Фізичне виховання вшколі. -2005. -№6. -С.46-48
Матеріали із газети:
7. Кравченко Л. Вплив різнобічного фізичноговиховання на розвиток фізичних і моральних якостей учнів // Здоров’я та фізичнакультура. -2009. -№9 (141). -С.1-6Рябченко С. Фізичне вихованняшколярів // Здоров’я та фізична культура. -2007. -№26 (86). -С.10-20
Монографія:
8. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичноговиховання школярів. -Тернопіль: Навчальна книга «Богдан»,-2001. -Ч.1.-272 с.
9. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичноговиховання школярів. -Тернопіль: Навчальна книга «Богдан»,-2001. -Ч.2.-248 с.
Стандарти:
10. Затверджено Міністерством освіти і науки України:Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальнихзакладів.1-11 класи. -К.: Початкова школа. -2001. -112 с.
Відомості з Інтернету:
11. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» //
Додаток
Структура Критерії технологічності Умови реалізації Концептуальна основа: теорія та методологія, підходи, принципи Концептуальність Педагогічне розуміння ідеї Змістові основи: загальні та конкретні цілі; конкретні складники здоров'язберігаючої освіти Системність Організаційно-методичне забезпечення Технологічні основи: психолого-педагогічні умови організації здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу Адаптивність та адекватність Спрямування на ідею цінності навчально-виховного процесу Методи та форми роботи Скерованість та відтворюваність Педагогічна компетентність і майстерність фахівців, які реалізують концепцію Діагностика результатів діяльності за підсумками реалізації здоров'язберігаючої технології «Школа здоров'я» Результативність та ефективність. Можливість вимірювання результативності технології Експрес-діагностика та моніторинг стану здоров'я учнів у динаміці