Завдання 1. Як вплинезастосування збалансованого та незбалансованого за строками підходу до управлінняактивами та зобов`язаннями на прибуток і ризик банку, якщоклієнту було надано кредит на 90 днів у сумі 50 000 грн?
Відсоткові ставки за кредитами та депозитамиПоказник
Строк,
дні Ставки розміщення, % Ставки, залучення, % Поточні ставки на ринку 90 24 19 60 22 16 30 20 14 Прогноз ставки: через 30 днів через 60 днів 60 18 13,5 30 16 12
Розв’язання
Банк має такі альтернативи фінансування кредиту:
1) залучити депозит у сумі 50 000 грн. на 3 місяці;
2) залучити депозит у сумі 50 000 грн. на 2 місяці,а потім відновити залучення коштів на один місяць за ставкою, що складеться на ринкуна той час.
Якщо банківські фахівці прогнозують підвищеннявідсоткових ставок протягом трьох місяців, то кращі результати принесе застосуванняпершого — збалансованого за строками підходу.
Якщо прогноз зміни ставок свідчить про їх зниження,то можна скористатися незбалансованим підходом.
1. Спред банку в разі застосування першого підходустановитиме 5 % (24 — 19). Відсотковий ризик, а також ризик ліквідності зведенодо мінімуму.
Прибуток банку дорівнює 625 грн:
0,05 · 50 000 · 90: 360 = 625 (грн.)
2. Використання другого підходу дозволить банкузбільшити спред до 9,36 % за умови, що прогноз зміни ставок виявиться правильним:
24 — (16 × (60/360) + 12 × (30/360))× 360/90 = 24 — (2,66 + 1) × 4 = 9,36 (%)
В цьому разі прибуток банку зросте до 1170 грн.:
0,0936 · 50 000 · 90: 360 = 1170 (грн.)
За такого варіанту фінансування кредиту банк наражаєтьсяна відсотковий ризик, пов’язаний з невизначеністю змін ставок, також зростає ризикліквідності. Якщо прогноз не справдиться і ставки протягом двох місяців зростуть,банк не одержить навіть 5 % спреду, а можливо, і зазнає збитків.
Якщо прогнозується зростання ставок, банк можескористатися цим для максимізації спреду, видавши кредит на три місяці, а депозитзалучивши на триваліший час, наприклад на шість місяців. Через три місяці, колиставки зростуть згідно з прогнозом і кредит буде повернуто, банк матиме змогу реінвестуватиактиви ще на три місяці за вищою ставкою, що дозволить збільшити спред у розрахункуза шість місяців.
Завдання 2. Оцінитивідсотковий ризик банку за даними балансу, якщо ліміт індексу ризику встановленона рівні 10%
Як зміниться маржа банку, якщо відсоткові ставкизростуть на 3,5%?
Баланс банкуПоказник Активи, тис. грн. Пасиви, тис. грн Збалансовані за строками 150 150 Чутливі до зміни ставки 375 750 Не чутливі до зміни ставки 820 340 Неробочі активи/безпроцентні пасиви 155 10 Капітал 250 Всього 1500 1500
Розв’язання
Індикатором чутливості балансу служить показникгепу. Для визначення гепу всі активи і пасиви банку поділяють на дві групи — чутливідо змін відсоткової ставки та нечутливі до таких змін.
Показник гепу визначається як різниця між величиноючутливих активів та чутливих зобов’язань банку в кожному із зафіксованих інтервалів:
GAP (t) = FA (t) — FL (t), (1)
де GAP (t) — величина гепу (у грошовомувираженні) в періоді t; FA (t) — активи, чутливі до зміни відсоткової ставкив періоді t; FL (t) — пасиви, чутливі до зміни ставки в періоді t.
Скориставшись формулою 1, знайдемо показник гепу:
GAP (t) = 375 — 750 = — 375 (тис. грн);
Але показник гепу не дає уявлення про те, яка частинаактивів чи пасивів банку залежить від зміни відсоткової ставки. Тому наступним крокомє обчислення індексу відсоткового ризику.
Індекс відсоткового ризику дорівнює відношеннюабсолютної величини гепу (в кожному з періодів) до працюючих активів і виражаєтьсяу відсотках:
IR (t) = ׀GAP(t) ׀/ А × 100 (2)
де IR (t) — індекс відсоткового ризику;
А — працюючі активибанку.
Тоді індекс відсоткового ризику дорівнює:
IR (t) = 375: (150 + 375 + 820) · 100 = 27,88(%);
Індекс відсоткового ризику показує, що 27,88 %пасивів може змінити свою вартість у зв’язку зі зміною ринкових ставок, а отже,вплинути на ринкову вартість усієї банківської установи.
Залежність між відсотковою маржею банку та змінамивідсоткових ставок на ринку описується аналітичною моделлю:
ΔP (t) = (rp — r) ×GAP (t), (3)
де ΔP (t) — величина зміни маржі банку(у грошовому виразі) протягом періоду t; rp, r — прогнозована та поточнаринкові ставки відповідно.
Спираючись на модель гепу (3), знайдемо вплив змінивідсоткових ставок на маржу банку:
ΔP (t) = 0,035 · ( — 375) = — 13,12 (тис.грн).
Від’ємне значення ΔP означатиме зниженнявідсоткового прибутку банку, зумовлене підвищенням ставок за від’ємного гепу
А саме фактичне значення індексу відсоткового ризикуперевищує встановлений банком ліміт на 17,88 % (27,88 — 10), а це означає, що банкбере на себе підвищений ризик і менеджменту необхідно змінити структуру балансу,зменшивши показник гепу. У тому разі, якщо структура балансу залишиться незмінною,а ринкові ставки зростуть на 3,5 %, банк недоодержить 13,12 тис. грн процентногоприбутку.
Таким чином, метод гепу дозволяє банкові контролювативідсотковий ризик у зафіксованому часовому інтервалі, а також оцінювати можливізміни маржі банку.
Завдання 3. За данимина кінець року, банк А мав наступні бухгалтерські показники (млн. грош. од.):
Сукупний розмір активів — 903275
Сукуний розмір власного капіталу — 61702
Сукупний процентний дохід — 42098
Сукупний непроцентний дохід — 25975
Чистий прибуток — 3009
Здійсніть декомпозиційний аналіз ROE.
Розв’язання
Методика декомпозиційного аналізу досліджує залежністьміж показниками прибутковості і ризику банку та виявляє вплив окремих чинників нарезультати його діяльності.
У методиці декомпозиційного аналізу прибутковістьбанку оцінюють показниками ROE (прибутковість капіталу) та ROA (прибутковість активів),а показником ризику банку слугує мультиплікатор капіталу МК (відношення середніхактивів до власного капіталу банку).
Показник прибутковості активів застосовується дляоцінки ефективності роботи керівництва банку і визначається як відношення чистогоприбутку до середньої вартості загальних активів:
/>
де NР — чистий прибуток (після оподаткування);А — середня вартість активів.
ROA = 3009/903275 = 0,33
Показник прибутковості капіталу визначається яквідношення чистого прибутку до капіталу банку:
/>
де К — власний капітал банку.
ROE = 3009/61702 = 0,05
Прибутковість капіталу показує рівень дохідностівкладених акціонерами коштів і служить орієнтиром для вибору найпривабливішого напрямуінвестування.
Оскільки процес отримання доходів завжди наражаєтьсяна певний ризик, то під час аналізу постає проблема адекватної оцінки ризикованостідіяльності банку.
У методиці декомпозиційного аналізу показникомризику банку служить мультиплікатор капіталу (МК) — відношення середніх активівдо власного капіталу банку:
/>
MK = 903275/61702 = 14,63
Що вищим є значення мультиплікатора капіталу, товищим буде й ризик. Для українських банків у цьому сенсі важливим є норматив адекватностіосновного капіталу (Н3), що розраховується як відношення основного капіталу до загальнихактивів банку, зменшених на суму сформованих резервів за активними операціями, імає бути не нижчим за 4 %.
За економічним змістом цей норматив є оберненоювеличиною до мультиплікатора капіталу, який у цьому разі теоретично може набуватизначень від 1 (усі активи сформовано за рахунок власного капіталу) до 25. У такийспосіб фактично встановлюється обмеження щодо ризику банку, вираженого через мультиплікаторкапіталу.
Якщо розрахувати цей показник, то він становитиме6,83 % (61702/903275×100), що задовольняє встановленому нормативу.
Також важливими є такі показники як NPM — загальнарентабельність (маржа прибутку) та AT — доходність активів (оборотність активів):
/>
/>
/>
/>
Згідно даних показників на 1 грн. отриманих доходівбанку припадає 0,04 грн. чистого прибутку та на 1 грн. активів 0,07 грн. доходів.
Ці показники враховуються при проведенні декомпозиційногофакторного аналізу, а саме розрізняють двофакторну модель та трифакторну моделі.
За двофакторною моделлю:
/>
За трифакторною моделлю ROE, яка розпадається нанаступні фактори:
/>
Визначимо цей показник:
двофакторна модель:
/>
трифакторна модель:
/>
При проведенні подальшого аналізу, враховуючи понесенізміни в складових показника ROE, можна буде робити висновки про вплив того чи іншогофактору.
Список використаної літератури
1. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2004. — 468с.