Вступ
На сучасномуетапі розвитку сільського господарства України все більш помітною стаєнеобхідність наукового, теоретично обгрунтованого підходу до виробництва.Вивчення внутрішніх закономірностей галузі та її ланок – рослинництва ітваринництва – неможливе без використання методів статистичної науки. При цьомунеобхідно враховувати, що сільське господарство має ряд особливостей, порівняноз іншими галузями виробництва. І з цими природно-економічними, економічними тасоціально-економічними особливостями пов¢язана система показників, що зазмістом і формою істотно відрізняються від відповідних показників інших галузейматеріального виробництва.
Природно-економічніособливості сільського господарства проявляються у тому, що економічний процесвідтворення тісно переплітається з природним відтворенням рослин і тварин.Виробництво сільськогосподарської продукції значною мірою залежить відприродно-кліматичних умов. Треба також наголосити і на сезонності виробництва,при якій проявляється нерівномірність витрат праці і засобів виробництва, атакож одержання продукції протягом року.
Економічніособливості полягають у тому, що відтворення здійснюється безпосередньо навласній основі в натуральній формі. Це призводить до того, що більша частинапродукції залишається в сільському господарстві і використовується дляпоновлення виробництва.
Соціально-економічніособливості сільського господарства виявляються в тому, що продукцію цієїгалузі виробляють підприємства, які засновані на різних формах власності. Востанні роки виникають нові організаційні форми господарювання.
Особливістюрозвитку рослинництва як галузі сільського господарства є порівняно високапитома вага селянських, фермерських і особистих підсобних господарств увиробництві зернових, цукрових буряків, овочів та інших видів продукції. Цезумовлює потребу у статистичному дослідженні сучасних тенденцій змін посівнихплощ і обсягів виробництва продукції.
І тому,враховуючи специфіку сучасного сільського господарства, процедура статистичногоаналізу виробництва, інструментарій статистики повинні відображати потребивиробництва, а статистичні показники мають давати змогу зробити висновки ірозробити рекомендації щодо можливостей раціонального і ефективногогосподарювання в умовах нашого часу.
Особливу увагу слід приділяти вивченню різноманітнихформ господарювання, розвитку орендних, підрядних, кооперативних, акціонернихвідносин. В цих умовах статистичний аналіз рослинництва має бути спрямований наудосконалення економічного механізму діяльності, впровадження досягненьнауково-технічного прогресу і передового досвіду, формування у працівниківгалузі навичок економічного мислення..
Метою даної роботи є дослідження і аналіз даних провиробництво цукрових буряків в сукупності господарств, знайти середні показникивиробництва, провести групування підприємств за різними ознаками, визначитиосновні внутрішні закономірності процесу виробництва цукрових буряків, з¢ясувати міру впливу на врожайність таких факторів яквнесення органічних і мінеральних добрив. Під час виконання роботи необхіднобуде використати основні методи статистичного дослідження, навчитисязастосовувати на практиці теоретичні положення науки. Крім того, необхіднотакож ознайомитися із завданнями та показниками статистики рослинництва,визначити головні тенденції розвитку статистики сучасної України.
Розділ 1. Система показників статистики рослинництва
Сільське господарство є однією із найважливішихгалузей народного господарства України. Частка сільського господарствастановить 15% ВВП, більше 20-ти% національного доходу, в аграрній сфері працюєпонад 20% зайнятого населення, використовується 25% основних засобів. Ваграрному секторі виробляються продукти харчування для населення, сировина дляпереробної промисловості, забезпечуються інші потреби суспільства. Попитнаселення на товари народного споживання на 75% покривається за рахунок цієїгалузі економіки.
Сільське господарство України є складним,різноманітним об¢єктом, що вивчається різноманітними науками.Важливу роль у вивченні його надається статистиці. Сільське господарство маєсвої специфічні особливості:
- основним засобом виробництва тут є земля, щоне зношується в процесі експлуатації і навіть покращує свої якості приправильному використанні;
- в сільському господарстві застосовуютьбіологічні об¢єкти виробництва, живі організми: тварин ірослин;
- невідповідність робочого і календарногоперіоду виробництва.
Рослинництво – одна із основних галузейсільськогосподарського виробництва, що зайнята вирощуванням, переробкою тазберіганням сільськогосподарських культур. Воно забезпечує населеннявисокоякісними продуктами харчування, крім того, ця галузь є джерелом кормовоїбази для тваринництва, а також виробництва промислової і лікарської сировини.
Важливим напрямом розвитку рослинництва є йогоінтенсифікація на основі прискореного розвитку селекції, впровадження новихформ господарювання та організації виробництва, поглиблення, освоєнняпередового досвіду та прогресивних технологій вирощування, поліпшенняагрономічної роботи і технологічного обслуговування.
В успішному розвитку рослинництва важливу рольвідіграє статистика, яка повинна всебічно відображати стан і розвиток цієїгалузі.
Діяльність керівників і спеціалістів рослинницькихгалузей пов¢язана із збиранням, розробкою і аналізомстатистичних матеріалів. Залежно від розв¢язуванихзавдань і умов виробництва керівники і спеціалісти найчастіше вивчаютьвнутрішньогосподарські сукупності і явища. Об¢єктом їх спостереження можуть бути результати грунтів,підсумки роботи трудових колективів, дані використання виробничих потужностей.Для прийняття управлінських рішень треба систематично вивчативнутрішньогосподарські сукупності, своєчасно виявляти відхилення від плановихзавдань, вживати заходів для забезпечення нормального ходу господарськихпроцесів.
Предметом статистики сільського господарства загалом істатистики рослинництва зокрема є кількісна сторона масових суспільних явищ іпроцесів в сільському господарстві у нерозривному зв¢язку з їх якісною стороною. Головними завданнямистатистики рослинництва є:
- Створення системинатуральних і вартісних показників галузі на основі первинного обліку івибіркового спостереження ;
- визначення оптимальнихспіввідношень між посівими площами і урожайністю культур;
- виявлення резервівзбільшення виробництва продукції і підвищення ефективності галузі;
- вивчення впливу формгосподарювання на розвиток виробництва;
- характеристика станурослинництва по різних господарствах, районах, регіонах;
- збір даних про стан ірозвиток рослинництва;
- оцінка виконання планів іпрограм розвитку рослинництва;
- вивчення динамікипоказників рослинництва;
- аналіз факторів ірезультатів розвитку сільського господарства;
- публікація статистичнихданих про стан і розвиток рослинництва;
- вдосконаленнястатистичного інструментарію.
Статистика рослинництва включає кілька основнихнапрямів дослідження, які мають власні особливості побудови показників іаналізу. Це, зокрема:
Земельна статистика
Статистика посівних площ
Статистика багаторічних насаджень
Статистика врожаю та врожайності
Статистика агротехніки
Стан і розвиток рослинництва вивчають за допомогоюсистеми статистичних показників, як натуральних, так і вартісних, які даютьзмогу виявити резерви збільшення виробництва продукції і підвищенняефективності галузі.Система показників статистики рослинництва в загальномувигляді характеризує:
1) Показники наявнистівиробничих ресурсів
2) Показники виробництвапродукції
3) Показники ефективностівиробництва.
Система показників постійно змінюється,вдосконалюється, ці зміни відбуваються зі зміною самого життя. З іншого бокустатистика повинна дотримуватися принципу стабільності, щоб вивчати динамікузміни певних явищ.
Земельна статистика вивчає земельний фонд країни. Донього відносять територію країни: площу суходолу та внутрішніх водоймищ.
Земельний фонд розподіляється між користувачами.Основними користувачами є користувачі сільськогосподарського напрямку (державніпідприємства, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю,орендні, приватні підприємства і т. д.) В країні завжди є резерв землі,державні земельні і лісові фонди.
Земельна статистика вивчає склад земельного фонду заугіддями. Землі мають неоднакову цінність і призначення, відповідно їх можнарозділити на сільськогосподарські і несільськогосподарські угіддя. До сільськогосподарськихугідь належать: рілля, багаторічні насадження, луки. пасовища, перелоги. Донесільськогосподарських — піски, чагарники, ліс, землі під водою, будівлями,вулицями. Деякі несільськогосподарські землі можна перетворити всільськогосподарські при раціональному використанні і навпаки.
В практиці використання землі відбуваєтьсясистематична трансформація земельних угідь (властивість земельних угіддьпереходити з одного виду до іншого). Земельна статистика вивчає земельний фондза користувачами
Статистика посівних площ базується на їх класифікаціїі обчисленні на цій основі показників використання земельних ресурсівпідприємств.
Посівна площа – це площа, зайнята посівамисільськогосподарських культур. Статистика вивчає їх розміри і структуру. Цедосить складне завдання, оскільки вони постійно змінюються. Статистичні органи2 рази на рік фіксують посівні площі. 1 раз – станом на момент закінчення сівби(1 червня). Це дає попередні дані про посівні площі під урожай поточного року.2 раз – станом на 1 листопада. Це будуть кінцеві дані про посівні площі підурожай поточного року.
Посівні площі індивідуальних і фермерських господарствобстежуються вибірково на договірній основі в системі бюджетних обстежень. Такіобстеження проводять працівники державної статистики. Посівні площівикористовуються в статистиці і економіці при розв¢язанні різних задач. Для характеристики загальнихрозмірів посівів використовуються такі категорії посівних площ: засіяна,весняна продуктивна, збиральна, фактично зібрана.
Засіяна – площа, де висіяно насіннясільськогосподарських культур. Якщо протягом року на тій самій площі культуривисівалися 2 рази, то її включають в засіяну двічі. Подвійний облік окремихділянок застосовують при пересіві загиблих озимих культур, повторних посівах.Засіяна площа поділяється на засіяну під урожай поточного року і засіяну вкалендарному році.
Площа, засіяна під урожай поточного року включаєпосіви ярих культур поточного року і озимих культур минулого року. Площа, засіянав календарному році, включає посіви ярих культур поточного року та озимихкультур під урожай наступного року.
Показник засіяної площі використовується длярозрахунку потреби в насінні, для перевірки виконання плану посівівсільськогосподарських культур.
Весняна продуктивна площа – це площа, зайнята посівамина кінець весняної сівби. Вона включає: площу посівів озимих культур, щозбереглися до кінця весняної сівби, посіви ярих культур поточного року, пересівзагиблих озимих, площу багаторічних технічних культур, укісну площу посівівбагаторічних трав минулого року. З цієї площі передбачається врожай поточногороку. До її складу ділянки можна включати лише один раз. Вона є основноюкатегорією посівних площ, з розрахунку на цю площу визначається урожайність.
Збиральною називають ту площу, з якої в поточному роцізбиратимуть врожай сільськогосподарських культур. Її визначають відніманням відвесняної продуктивної площі площі загиблих влітку посівів і площі підкультурами, урожай з яких в поточному році не збирається та додаванням дорезультату площі посівів, з яких урожай в поточному році буде збиратися двічі.
Показник збиральної площі використовується длявизначення обсягів збиральних робіт і контролю за їх виконанням.
Фактично зібрана площа – це площа, де проведенізбиральні роботи. Від збиральної площі вона відрізняється на розмір посівів,які залишились незібраними з різних причин.
Порівнюючи фактично зібрану площу із збиральною, можназробити висновок про рівень організації і проведення збирання врожаю.Аналізують також розмір посівів, порівняно з окремими категоріями посівнихплощ. Відношення фактично зібраної площі до збиральної характеризує виконаннязавдання по збиранню посівів. Коефіцієнт обороту посівних площ є відношеннямзасіяної площі до весняної продуктивної. Окремо визначаються показникизимово-весняної та літньої загибелі посівів. Всі коефіцієнти вимірюються увідсотках.
Динаміку посівних площ аналізують порівняно фактичнихрозмірів посівів по окремим культурам і в цілому у поточному році з відповіднимифактичними даними за минулий рік. При цьому використовуються показники динаміки(абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту) і способи визначенняосновних тенденцій розвитку в рядах динаміки.
Багаторічні насадження – це ті насадження, що даютьплоди протягом багатьох років. Це плодові і ягідні насадження, виноградники,кормові, технічні культури.
Облік багаторічних насаджень спирається на їхкласифікацію.
За видами: сім¢ячкові,горіхоплідні, кісточкові, цитрусові, субтропічні.
За групами вікових насаджень: молоді, насадження вплодоносному віці.
При розподілі насаджень на молоді і в плодоносномувіці беруть до уваги не фактичне плодоношення, а встановлений нормативнийвіковий ценз. Для молодих дерев не обчислюють ні обсяг продукції, ніврожайність.
Статистика багаторічних насаджень визначає площубагаторічних насаджень в цілому і за видами. Визначає валовий збір, врожайністьз 1 га насаджень у плодоносному віці.
Дані про площу збирають за допомогою переписівбагаторічних насаджень. Крім цього, статистика збирає поточні дані зодноразових звітів. Також площі обліковуються в індивідуальному секторі і уфермерів. Для цього сектору є спеціальні нормативи щільності, розроблені длякожної зони, які множать на кількість рослин і визначають площу посіву. Крімрослин, що дають продукцію, статистика обліковує і розсадники: дорослі дерева,що дають насіння. саджанці. Інформація збирається у липні і січні. При аналізіурожайності багаторічних насаджень необхідно брати досить великі проміжки часу.
Урожай та врожайність сільськогосподарських культур –це важливі результативні показники розвитку рослинництва. Урожай – це загальнакількість продукції конкретного виду, одержаної з усієї площі даної культури,його ще називають валовим збором. Це абсолютний показник, вимірюється в ц, га.
Врожайність – це кількість врожаю в розрахунку на 1 га площі даної культури, або це середній розмір валового збору в розрахунку на 1 га площі. Це відносний показник, вимірюється в ц/га, т/га. Серед усіх факторів урожаю найважливішимє фактор урожайності.
В обліку врожаю і врожайності є свої особливості:продукція однієї і тієї ж культури може відноситися до різних груп в залежностівід її використання. Для більшості культур урожайність визначається діленнямфактичного врожаю у фізичній масі на уточнену весняну продуктивну площу. Іноді,наприклад, урожайність цукрових буряків обчислюється не за виходом буряків, аза виходом цукру. Урожайність кукурудзи на зерно обчислюється діленням урожаю вперерахунку на сухе зерно на фактично зібрану площу.
Є три види врожаю: видовий, біологічний (на корню),фактичний (амбарний).
Видовий – очікуваний розмір валового збору в певнийперіод вегетації рослин. Його визначає агроном на око.
Біологічний урожай перед початком збирання визначаютьна око або вибірковим збиранням врожаю без врахування його втрат. Цей показникзастосовується для планування організації зберігання, перевезення, переробкиврожаю.
Фактично зібраний урожай статистика визначає 2 рази.Першого листопада обліковується попередній розмір фактичного врожаю, а позакінченні року облік проводять ще раз. Ці дані входять у річний звіт, але йогодані є офіційними лише тоді, коли вони затверджені статистичними органами.
Агротехніка – це встановлені агрономічною наукою іпрактикою прийоми вирощування сільськогосподарських культур, які сприяютьодержанню високого врожаю, підвищенню родючості грунтів і продуктивності праці.
Задачею статистики агротехніки є облік обсягуагротехнічних заходів, що застосовуються при вирощуванні культур та оцінкаефективності цих заходів. До агротехнічних захоів належать впровадження іосвоєння сівозмін, прогресивний спосіб обробітку грунту, застосування і раціональневикористання органічних і мінеральних добрив, забезпечення насіннямвисоковрожайних сортів і гібридів, догляд за посівами, раціональний спосібзбирання врожаю, застосування меліорації земель і заходів захисту грунтів відерозії.
Статистика агротехніки визначається кількома групамипоказників:
1. Показники, щохарактеризують підготовку грунту під посів.
2. Загальна кількістьвнесених органічних і мінеральних добрив за видами, під окремі культури, вцілому.
3. Показники, щохарактеризують посівний чи посадковий матеріал.
Статистика вивчає стан і розвиток рослинництва покатегоріях господарств, адміністративних районах та економічних регіонах,сільськогосподарських зонах та підзонах, по виробничих типах господарств.
Статистика рослинництва не лише аналізує дані облікупосівів, проводить їх групування, визначає певні закономірності іспіввідношення, вона також досліджує процес виробництва продукції, йогодинаміку, рентабельність.
Для виконання своїх основних завдань статистикарослинництва використовує всі статистичні методи дослідження, і представляєрезультати аналізу у вигляді певних показників, на основі яких і роблятьсявисновки. Як вже було відмічено, ці показники складають цілу систему іподіляються на натуральні і вартісні. З іншого боку їх класифікують якпоказники наявності виробничих ресурсів, показники виробництва продукції,показники ефективності виробництва..
Значна частка показників рослинництва є розрахунковимивеличинами: різні види середніх, індекси, коефіцієнти. Так, наприклад, розраховуютьпоказник виконання плану отримання врожаю.
Велике значення для характеристики розбіжностей урівні розвитку рослинництва мають показники інтенсифікації виробництва:споживання і якості добрив, наявності основних виробничих фондів і енергетичнихпотужностей, рівня механізації виробничих процесів, забезпеченостікваліфікованими кадрами, форми та якість агротехнічних заходів.
Під час аналізу розвитку рослинництва вивчають рівеньвиконання плану і динаміку виробництва продукції і врожайності, оцінюють впливріних факторів на врожай та врожайність, виявляють резерви їх збільшення. Слідвраховувати, що процес виробництва у рослинництві здійснюється сезонно, азалежність результатів виробництва від економічних факторів (забезпеченостідобривами, вкладень праці і коштів) має менш стійкий характер, ніж утваринництві.
Зміну врожайності сільськогосподарських культурпорівняно з планом або в динаміці визначають за допомогою індивідуальногоіндексу:
/>
,
де у1 і у0– рівень врожайностівідповідно у звітному і базисному періодах.
Для характеристики зміни врожайності по господарству вцілому або групі господарств обчислюють індекс середньої продуктивності:
/>
де S1 і S0– посівна площа відповідно у звітному і базисномуперіодах.
Величина індексу середньої врожайності залежить віддвох факторів: зміни врожайності окремих культур і зміни структури посівнихплощ. Щоб
запобігти впливу структурних зрушень земельних угідьна зміну середньої врожайності, обчислюють індекс постійного складу:
/>
Для визначення індексу структури потрібно індекссередньої врожайності поділити на індекс постійного складу.
Залежно від мети аналізу використовують інший спосіброзкладання індексів середньої врожайності – на індекс врожайності приструктурі земель базисного періоду і індекс земель при врожайності звітногоперіоду. Індекс врожаю розкладають на індекс структури посівних площ та індекссередньої врожайності.
В абсолютному вираженні визначають зміну валовоговиробництва продукції певного виду за рахунок зміни факторів, що на ньоговпливають.
Основними вартісними показниками продукціїрослинництва, які характеризують ефективність її виробництва є: валова,кінцева, товарна та чиста продукція. Валова продукція – це сума продукціїокремих галузей у вартісному вираженні за певний період. Кінцева продукція – цечастина валової продукції, яка надходить у товарний оборот, на особисте споживанняі збільшення запасів. Вона становить різницю між вартістю валової продукції тавартістю продукціїї, використаної на внутрішньогосподарські потреби і відходів.Товарна продукція – це частина валової продукції, реалізована або призначенадля реалізації. Чиста продукція – це знову створена частина вартості валовоїпродукції. Її розраховують як різницю між вартістю валової продукції івитратами на виробництво.
Найбільш узагальнюючим показником виробництва єрентабельність. Вона характеризує доходність господарства і означає, щовартість виробленої продукції і надходження коштів від її реалізації перевищуєвитрати на виробництво і реалізацію продукції, тобто забезпечує прибуток.
Отже, відповідно поставлених перед нею завдань,статистика рослинництва сформувала систему показників, які якнайкраще описуютьстан галузі та дають змогу визначити перспективи її розвитку.
Розділ 2. Статистичнігрупування
Групування –це спосіб обробки статистичних даних при якому одиниці сукупності об¢єднують в групи іпідгрупи, це підрахунок групових та загальних підсумків, табличне те графічнеоформлення статистичних показників.
Групуваннямає 3 види:
Типологічне– при якому складна сукупність, що містить неоднорідні одиниці, розкладаєтьсяна ряд якісно однорідних груп за типологічними ознаками.
Структурне –використовується для характеристики співвідношення мвж окремими частинамиякісно однорідної сукупності.
Аналітичнегрупування служить для дослідження взаємозв¢язку між факторними тарезультативною ознаками.
Групуванняможе здійснюватися за кількісними чи якісними ознаками. Кількісні ознакивиражаються числом і поділяються на дискретні та неперервні. Дискретні – цетакі, які приймають окремі ізольовані одне від одного значення. Неперервні – цеті ознаки, які можуть приймати будь-яке значення із деякого проміжку числовоїосі. Якісні ознаки – це ті ознаки, значення яких виражається словом. Різновидомякісних ознак є альтернативна ознака – це та ознака, яка може приймати лише 2значення.
Основнимизавданнями групування є: розклад сукупності на якісно однорідні групи;дослідження структури сукупності; проведення аналізу зв¢язків або залежностейміж ознаками.
Пригрупуванні слід вирішити такі питання: вибір групувальної ознаки, визначеннячисла груп і розміру інтервалу, визначення показників, які повинніхарактеризувати групу.
Групуванняза однією ознакою називається простим, а за кількома – складним. При складномугрупуванні сукупність повинна бути великого розміру.
Якщогрупування проводиться за атрибутивною ознакою, то кількість груп, на якіподіляється сукупність, легко визначити кількістю різновидів цих ознак.
Методоманалітичного групування розділимо господарства по рівню врожайності цукровихбуряків і виявимо залежність між урожайністю та кількістю міжрядних обробітківі якістю грунту. Для цього використаємо інтервальний ряд розподілу господарствза врожайністю. Величину рівновеликого інтервалу визначемо за формулою:
/>
Таблиця 2. Аналітичне групуваннягосподарств за врожайністю цукрових буряків№ групи Групи господарств за грожайністю цукрових буряків, ц/га Кількість господарств Урожайність цукрових буряків по групі, ц/га Кількість міжрядних обробітків по групі, шт Якість грунту по групі, бали Середня урожайність цукрових буряків по групі, ц/га Середня кількість міжрядних обробітків по групі, шт Середня якість грунту по групі, бали 1 225-264 7 1700,00 10,90 473,00 242,86 1,56 67,57 2 265-303 7 1973,00 11,90 483,00 281,86 1,70 69,00 3 304-342 8 2631,00 16,00 581,00 328,88 2,00 72,63 4 343-381 6 2168,00 13,10 444,00 361,33 2,18 74,00 5 382-420 2 826,00 4,20 155,00 413,00 2,10 77,50 Разом 30 9298,00 56,10 2136,00 309,93 1,87 71,20
Провівширозрахунки, ми можем зробити висновки, що у таблиці 2 розподіливши на 5 групдану сукупність господарств за урожайністю цукрових буряків встановили, щосередній рівень урожайності в першій групі (7 господарств) становить 242,86ц/га, для другої (7 господарств) – 281,86 ц/га, для третьої (8 господарств) –328,88, для четвертої (6 господарств) – 361,33 ц/га і для п’ятої (2 гоподарства) – 413 ц/га.
Відповіднодо врожайності збільщується і кількість міжрядних обробітків (67,57;69;72,63;74;77,50) і якості грунту (1,56; 1,7; 2; 2,18;2,10). При збільшенніякості грунту в 1,14 рази і кількості міжрядних обробітків в 1,34 раз,урожайність збільшується в 1,7 рази. Це свідчить про те, що вона залежить і віднедосліджуваних нами факторів.
Аналогічнопроведем групування господарств за якістю грунту (х2) і кількістюміжрядних обробітків (х1).
/>
Таблиця 3.Аналітичне групуваннягосподарств за кількістю міжрядних обробітківНомер групи Групи господарств за кількістю міжрядних обробітків, шт Кількість господарств Кількість міжрядних обробітків по групі, шт Урожайність цукрових буряків по групі, ц/га Середня кількість міжрядних обробітків по групі, шт Середня урожайність цукрових буряків по групі, ц/га 1 1,1-1,42 3 3,8 829,0 1,27 276,33 2 1,43-1,74 14 22,3 3793,0 1,59 270,93 3 1,75-2,06 3 5,8 696,0 1,93 232,00 4 2,07-2,38 3 6,8 1034,0 2,27 344,67 5 2,39-2,7 7 17,4 2424,0 2,49 346,29 Разом 30 56,1 8776,0 1,87 292,53 /> /> /> /> /> /> /> /> />
В результатіпроведеного групування встановлено, що кількість міжрядних обробітків впливаєна врожайність. Так, зі зростанням кількості міжрядних обробітків в 1.96 разиурожайність зростає 1,25 разів. Це свідчить про те, що урожайність залежить івід якості грунту, і від недосліджуваних нами факторів.
/>
Таблиця 4.Аналітичне групуваннягосподарств за якістю грунту.Номер групи Групи господарств за якістю грунту, бали Кількість господарств Якість грунту по групі, бали Урожайність цукрових буряків по групі, ц/га Середня якість грунту по групі, бали Середня уролжайність цукрових буряків по групі, ц/га 1 61 — 65,6 11 694,0 3095,0 63,09 281,36 2 65,7 — 70,2 3 203,0 968,0 67,67 322,67 3 70,3 — 74,8 6 434,0 1937,0 72,33 322,83 4 74,9 — 79,4 3 232,0 944,0 77,33 314,67 5 79,5 – 84 7 573,0 2354,0 81,86 336,29 Разом 30 2136,0 9298,0 71,20 309,93 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
За данимитаблиці 4 можна сказати, що якість грунту впливає на врожайність. Так, зізростанням якості в 1.3 рази урожайність зростає 1,2 рази. Це свідчить про те,що урожайність залежить і від кількості міжрядних обробітків, і віднедосліджуваних нами факторів.
Розділ 3. Статистична оцінкапоказників врожайності цукрових буряків та факторів, що на неї впливають
3.1 Ряди розподілу
Рядом розподілу називається розподіл одиницьсукупності по групах за величиною варіюючої ознаки. Ряди складаються з двохелементів: переліку груп і кількості одиниць, що входять у кожну групу. Рядирозподілу поділяються на ранжировані, варіаційні та атрибутивні. Варіаційнібувають дискретними та інтервальними. Дискретними називаються ряди, в якихваріанти виражені цілими числами. Інтервальними називаються ряди, в якихваріанти виражені у вигляді інтервалів. При побудові інтервалів неможливовказати кожне значення варіанти, тому сукупність розподіляють за інтервалами.Таблиця5.Ряд розподілу за урожайністюзернових№ групи Групи господарств за грожайністю цукрових буряків, ц/га Кількість господарств Нагромаджувальні частоти Частість, % Серединне значення інтервалу 1 225-264 7 7 23,33% 244,5 2 265-303 7 14 23,33% 283,5 3 304-342 8 22 26,67% 322,5 4 343-381 6 28 20,00% 361,5 5 382-420 2 30 6,67% 400,5 Разом 30 /> 100,00% /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Таблиця 6.Ряд розподілу за кількістю міжряднихобробітківНомер групи Групи господарств за кількістю міжрядних обробітків, шт Кількістьгосподарств Нагромаджувальні частоти Частість, % Серединне значення інтервалу 1 1,1-1,42 3 3 10,00% 1,26 2 1,43-1,74 14 17 46,67% 1,58 3 1,75-2,06 3 20 10,00% 1,9 4 2,07-2,38 3 23 10,00% 2,22 5 2,39-2,7 7 30 23,33% 2,54 Разом 30 /> 100,00% />
Таблиця 7.Рядрозподілу за якістю грунту.Номер групи Групи господарств за якістю грунту, бали Кількість господарств Нагромаджувальні частоти Частість, % Серединне значення інтервалу 1 61-65,6 11 11 36,67% 63,3 2 65,7-70,2 3 14 10,00% 67,9 3 70,3-74,8 6 20 20,00% 72,5 4 74,9-79,4 3 23 10,00% 77,1 5 79,5-84 7 30 23,33% 81,7 Разом 30 /> 100,00% /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
На основі таблиці зробимо графічнезображення рядів розподілу.
/>
Рис.1 Гістограма розподілугосподарств за урожайністю цурових буряків
/>
Рис. 2.Полігон розподілугосподарств за урожайністю цукрових буряків
/>
Рис. 3. Огіва розподілугосподарств за урожайністю цукрових буряків
/>
Рис. 4. Кумулята розподілугосподарств за урожайністю цукрових буряків
3.2 Характеристики рядіврозподілу
Середні величини – цевеличини, що характеризують типові рівні або значення варіюючої ознаки вконкретних умовах місця і часу. Середні величини бувають прості та зважені. Встатистиці застосовують такі види середніх величин: середня арифметична,середня гармонійна, середня геометрична, середня квадратична та ін. Правильнухарактеристику сукупності можна отримати лише за певним видом середньої.Найбільш поширеною є середня арифметична. Середня гармонічна використовуєтьсядля узагальненої характеристики варіюючої ознаки, коли відомі окремі занченняваріюючої ознаки і обсяг явищ, а частоти невідомі. Середня геометричнавикористовується для визначення середніх темпів зростання, коли загальний обсягявищ становить не суму, а добуток значень варіюючої ознаки. Середня квадратичнавикористовується, в основному, для оцінки зміни значень варіюючої ознаки, длярозрахунку середніх діаметрів та ін.
За даними таблиці 6розрахуємо прості середні величини для трьох рядів даних.Таблиця 8.Вихідні та розрахункові дані для визначеннясередніх величин№ групи Урожайність(серединне значення інтервалу), у Кількість господарств yn n\y
Серединне значення інтервалу, x1 Кількість господарств, n
x2n
n\x2
Серединне значення інтервалу, х2 Кількістьгосподарств
x1n
n\x1 1 244,5 7 1711,5 0,03 63,3 11 696,30 0,17 1,26 3 3,78 2,38 2 283,5 7 1984,5 0,03 67,9 3 203,70 0,04 1,58 14 22,12 8,86 3 322,5 8 2580,0 0,03 72,5 6 435,00 0,08 1,90 3 5,7 1,58 4 361,5 6 2169 0,02 77,1 3 231,30 0,04 2,22 3 6,66 1,35 5 400,5 2 801 0,01 81,7 7 571,90 0,09 2,54 7 17,78 2,76 Разом 30 9246 0,10 /> 30 2138,20 0,42 /> 30 56,04 16,93 В середньому 308,2 300,85 /> /> 71,27 70,53 /> /> 1,868 1,77
Знайдемо середнізважені для урожайності цукрових буряків (у), кількості міжрядних обробітків (х1)і якості грунту (х2):
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>/>
/>/>
/>/>
Правиломажорантності середніх:
/>
Для урожайностіцукрових буряків:
300,85
для кількостіміжрядних обробітків:
1,77
для якостігрунту:
70,54
Знайдемо деякіпоказники для урожайності цукрових буряків:
Розмах варіації:
R=уmax-уmin
R=225-420=195
Середнє лінійневідхилення:
Дисперсія:
/>
Середнє квадратичне відхилення:
/>
Коефіцієнт варіації:
/>
Крім середніхвеличин і показників варіації обчислюють моду і медіану, які називаютьструктурними або роздільними середніми.
Модою – називаютьзначення ознаки, яке найчастіше повторюється в досліджуваній сукупності.
Медіана – цезначення варіюючої ознаки, що міститься в середині ранжувального ряду. Медіанає центром розподілу сукупності і ділить її за обсягом на дві рівні частини.
Для визначеннямоди і медіани побудуємо таблицю:
Таблиця 9.Ряд розподілу господарств заурожайністю цукрових буряків для розрахунку моди, медіани та середніх способоммоментів№ групи Групи господарств за грожайністю цукрових буряків, ц/га Кількість господарств Нагромаджувальні частоти Розрахункові величини Серединне значення інтервалу х-а x-a/h (x-a/h)ni 1 225-264 7 7 244,5 -78 -2 -14 2 265-303 7 14 283,5 -39 -1 -7 3 304-342 8 22 322,5 4 343-381 6 28 361,5 39 1 6 5 382-420 2 30 400,5 78 2 4 Разом 30 /> /> /> /> -11
/>
Для визначеннядисперсії способом моментів побудуємо ще одну таблицю:
Таблиця 10.Вихідні та розрахункові дані длявизначення дисперсії способом моментів№ групи Серединне значення інтервалу Кількість господарств m1 m2 (х-а)/h ((x-a)/h)n
(x-a/h)2
(x-a/h)2n 1 244,5 7 -78 -14 4 28 2 283,5 7 -39 -7 1 7 3 322,5 8 4 361,5 6 39 6 1 6 5 400,5 2 78 4 4 8 Разом 30 /> -11 10 49
/>
Розділ 4.Кореляційний аналіз урожайності
4.1 Множинна кореляція
Кореляція – це співвідношенняпричинно-наслідкових зв¢язків міжфакторами та результативною ознакою. Кореляційний аналіз виконує 2 основнихзавдання: описує залежність результату від фактору за допомогою математичногорівняння; оцінює тісноту зв¢язку міжрезультатом і факторами. Для більш детального вивчення впливу кожного окремогофактору на врожайність застосуємо метод множинної кореляційного аналізу.
Передумови кореляційного аналізу:
/>
/>
Знайдемо середнє квадратичне відхилення:
/>
Перевіримо, чи виконуються передумовикореляційного аналізу:
1. Врожайність дійсно залежить відміжрядних обробітків і якості грунту.
2. За коефіцієнтом варіаціїврожайності перевіримо чи є вона достатньою для аналізу, vy = 15,5%. Варіація є достатньою, бо вона менша 33%, отже, аналіз будемопроводити далі.
3. Груба оцінка однорідної сукупності обчислюється за допомогою />-критеря:
/>
/>
Однорідність сукупності можнатакож перевірити за />-критерієм(критерієм Пірсона)
Таблиця 12.Обчислення категорії /> для розподілу 30господарств за урожайністю зернових№ групи Групи господарств за грожайністю цукрових буряків, ц/га Кількість господарств Серединне значення інтервалу
/>
/>
/> P=f(t)*dt
/>
/> 1 225-264 7 244,5 -65,43 -1,27 0,1768 0,14 4 1,74 2 265-303 7 283,5 -26,43 -0,51 0,3503 0,28 8 0,25 3 304-342 8 322,5 12,57 0,24 0,3876 0,31 9 0,20 4 343-381 6 361,5 51,57 1,00 0,242 0,20 6 0,00 5 382-420 2 400,5 90,57 1,75 0,0843 0,07 2 0,00 Разом 30 /> /> /> /> 1,00 30 2,20