Зміст
Анотація
Вступ
1. Загальна характеристика проблемизабруднення атмосферного повітря
1.1 Джерела забрудненняатмосферного повітря
1.2 Моніторингатмосферного повітря
2. Вхідні дані та постановка задачі4
2.1 Вхідні даніта постановка задачі
2.2 Вибір оптимальногопрограмного середовища
3. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБРОБКИРЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ
3.1 Створення танаповнення бази даних спостережень за станом атмосфери
3.2 Аналізданих спостережень за станом атмосферного повітря
3.3 Нанесення джерелвикидів на електронну карту та візуалізація усереднених даних по показникамякості
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТОК
/>/>/>Анотація
У курсовій роботі розглянуто характеристику проблемзабруднення атмосферного повітря. А саме джерела забруднення та моніторингатмосферного повітря.
Обрано оптимальне програмне середовище. Розробленопрограмне забезпечення для обробки результатів спостережень та візуалізаціїданих. Створено та наповнено базу даних спостережень за станом атмосфери.
Проаналізовано дані спостережень за станом атмосферногоповітря.
Нанесено джерела викидів на електронну карту таздійснено візуалізацію усереднених даних по показникам якості.
антропогеннийатмосферний спостереження забруднення
/>/>/>Вступ
Атмосфера – це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живихорганізмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню длядихання, вуглекислого газу для фотосинтезу, енергії і всіляких хімічнихречовин, середовище розгортання метеорологічних процесів і електричних явищ(атмосферна електрика), переміщення пари соди і дрібних матеріалів на планеті –ось далеко не повний перелік значення повітря в природних процесах, якірозгортаються на Землі.
Стан повітряного середовища має особливо важливезначення для нормального функціонування людського організму й підтримкиздоров’я.
Не дивлячись на величину повітряного басейну, вінпіддається дуже істотним діям, що викликають зміни його складу як на окремихділянках, так і на всій планеті. Повітря необхідне як джерело кисню длядихання, окислення і спалювання сировини. Але велика кількість О2витрачається при випадкових пожежах торф’яників, лісів, покладів кам’яноговугілля при спалюванні нафтових газів. В результаті діяльності людини постійнозростає кількість вуглекислого газу в повітрі (за останніх 100 років від 0,004до 0,032 %). Це може привести до зміни клімату на Землі, оскількипідвищена концентрація СО2 викликає “парниковий ефект”.
Антропогенний вплив спричинюють: виробництво тепло-та електроенергії, переробна промисловість. Як результат ми отримуємо смоги,різні типи кислотних опадів, руйнування озонового шару, глобальне розігріваннянижніх шарів атмосфери, погіршення умов мешкання аеробних живих організмів тощо.
Актуальність курсової роботи полягаєу розробці програмного забезпечення, яке дастьзмогу обробляти результати спостережень та візуалізувати дані атмосферногозабруднення. Моніторинг атмосферного повітря збирає, опрацьовує, аналізує,оцінює та прогнозує стан повітря з метою його покращення. Як результатзменшується кількість викидів та усуваються забрудники, що є важливим дляприродного середовища.
Об’єктом дослідження курсової роботи єатмосферне повітря. Предметом дослідження – моніторинг атмосферного повітря.
Мета роботи – розробка програмного забезпеченняобробки результатів спостережень та візуалізації даних.
Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження тааналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки тапрогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науковообґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферногоповітря.
Моніторинг атмосферного повітря є складовою частиноюдержавної системи моніторингу довкілля України.
/>/>/>1. Загальна характеристика проблемизабруднення атмосферного повітря/>/>/>1.1 Джерелазабруднення атмосферного повітря
Атмосферне повітря є життєво важливим компонентомприродного довкілля. Від його якісного стану залежать як умови життя на Землі,так і саме життя. В даний час негативна антропогенна дія на цей природнийкомпонент привела до істотного погіршення його якості, що відбилося і наздоров’ї населення, і на стані довкілля в цілому [1].
Атмосферне повітря забруднюється різними газами,дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живіістоти, погіршуючи умови їх існування. Джерела його забруднення можуть бутиприродними і штучними (антропогенними) [2].
1. До природного забруднення відносять:
· пилові бурі;
· вулканізм;
· лісові пожежі;
· вивітрювання;
· розкладання живих організмів.
2. До штучного забруднення:
· промислові підприємства;
· транспорт;
· теплоенергетика;
· опалювання житла;
· сільське господарство.
По дії на організм людини забруднення атмосфериподіляють на фізичне і хімічне. До фізичного відносять: радіоактивневипромінювання, теплова дія, шум, низькочастотні вібрації, електромагнітніполя. До хімічного – наявність хімічних речовин і їх сполук.
Викиди в атмосферу забруднюючих речовинхарактеризуються по чотирьох признаках: по агрегатному стану, хімічному складу,розміру часток і масовій витраті викинутої речовини.
Головними і найбільш небезпечними джереламизабруднення атмосфери є промислові, транспортні і побутові викиди. Поособливостях будови і характері впливу на атмосферу забруднення, як правило,підрозділяють на механічні і хімічні [3].
Унаслідок діяльності людини в атмосферу поступаютьвуглекислий газ СО2 і чадний газ СО, діоксид сірки SO2метан СН4, оксиди азоту NO2, NO і N2O. Привикористанні аерозолів в атмосферу поступають хлорфторвуглеводні, в результатіроботи транспорту – вуглеводні.
Речовини, що забруднюють атмосферу, поділяються такожна первинні і вторинні. Первинні – це речовини, які містяться у викидахпідприємств від різних джерел. Вторинні є продуктами трансформації первинногоабо вторинного синтезу. Вони нерідко більш небезпечні у порівнянні зпервинними.
Маса забруднювальних речовин в атмосфері становить приблизно9 – 10 млн. т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак нависоті 50 – 100 м. від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини,частка їх є істотною, відносно кількості чистого повітря. Головнимиекологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є: парниковий ефект,озонова дірка, кислотні дощі, смог [4].
В Україні основними забруднювачами атмосферногоповітря були і лишаються підприємства енергетики і металургії. На них припадаєпонад 70 % усіх викидів оксиду азоту, а сполук сірки ще більше – 82 %.
Вимірювання на території України свідчать, щопрактично в усіх великих містах постійно чи періодично шкідливі речовиниприсутні у повітрі у надмірній кількості. На початок 90-х років XX ст.найбільшими викидами у повітря характеризувалися Кривий Ріг (1,15 млн. т),Маріуполь (650 тис. т), Запоріжжя, Макіївка, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ(по 350 тис. т), Київ, Донецьк, Керч, Дебальцеве (по 300 тис. т), Комунарськ іОдеса (200 тис. т) та ін. Характерними для наших міст є порівняно високі рівнізабруднення специфічними і органічними сполуками: бензопіреном, фенолом,формальдегідом, аміаком та іншими [5]./>/>/>1.2 Моніторингатмосферного повітря
Зміни у навколишньому природному середовищівідбуваються під впливом природних і антропогенних (зумовлених діяльністюлюдини) біосферних факторів. Пізнання цих змін неможливе без виокремленняантропогенних процесів на фоні природних, для чого й організовують спеціальніспостереження за різноманітними параметрами біосфери, які змінюються внаслідоклюдської діяльності. Саме у спостереженні за довкіллям, оцінюванні йогофактичного стану, прогнозуванні його розвитку полягає сутність моніторингу.
Моніторинг атмосферного повітря – це системаспостережень за станом атмосфери, його забрудненням і природними явищами, яківідбуваються в ньому, а також оцінка і прогноз стану атмосферного повітря(контроль, аналіз, висновки) [6].
В даний час в багатьох містах промислово розвиненихкраїн створюється мережа пунктів спостереження (моніторингу) за забрудненнямповітря. За останнє десятиліття дана система отримала значне розширення ірозвиток. Збільшилося число міст, в яких ведеться контроль за забрудненням повітря,число пунктів спостережень в них і спостережуваних інгредієнтів. Розробленінові методи і технічні засоби вимірів, у тому числі автоматичні прилади ісистеми контролю. Характерною особливістю розвитку моніторингу є і те, щоорганізацією і вдосконаленням його у ряді країн активно зайнялисяметеорологічні відомства. Це дозволило підвищити науково-технічний рівеньспостережень, що проводилися, і одночасно з виміром концентрацій шкідливихречовин вивчити метеорологічні, топографічні і інші чинники, що визначають їхрозподіл в атмосфері [7].
Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітряпроводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізуінформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозуванняйого змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обґрунтованихрекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря (ст. 32Закону України “Про охорону атмосферного повітря”). Він є складовою частиноюдержавної системи моніторингу довкілля України [8].
До об’єктів моніторингу атмосферного повітряналежить: атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади; викидизабруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Суб’єктами, які здійснюють моніторинг атмосферногоповітря, є: Мінприроди України, МНС України, Державна санітарно-епідеміологічнаслужба МОЗ України, їх органи на місцях, підприємства, установи, організації,діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферногоповітря.
Проведення моніторингу атмосферного повітря має наметі отримання: первинних даних контролю за викидами та спостережень за станомзабруднення; узагальнених даних про рівень забруднення на певній території запевний проміжок часу; узагальнених даних про склад та обсяги викидівзабруднюючих речовин; оцінки рівня та ступеня небезпечності забруднення длядовкілля та життєдіяльності населення; оцінки складу та обсягів викидівзабруднюючих речовин.
Порядок організації та проведення моніторингу вгалузі охорони атмосферного повітря затверджено постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 9 березня 1999 р. зі змінами, внесеними постановою КабінетуМіністрів від 24 вересня 1999 р [9].
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про охоронуатмосферного повітря” контроль у галузі охорони атмосферного повітряздійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охоронуатмосферного повітря. Виділяються такі його види: державний, виробничий,громадський [8].
Мінприроди України здійснює свою діяльність у галузіохорони атмосферного повітря спільно з санітарно-епідеміологічною службою МОЗУкраїни та його органами на місцях у частині додержання нормативів екологічноїбезпеки та інших правил і нормативів, спрямованих на запобігання негативномувпливу на здоров’я людей; Державною автомобільною інспекцією МВС України та їїорганами на місцях у частині додержання нормативів вмісту забруднюючих речовину відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених длявідповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки;іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядуваннявідповідно до законодавства України.
Місцеві органи державної виконавчої владиконтролюють, як виконуються і дотримуються правила по оздоровленнюнавколишнього середовища, як здійснюється санітарна охорона атмосферногоповітря. Вони забезпечують проведення заходів щодо охорони навколишньогосередовища, запобігання, зниження інтенсивності й усунення шуму у виробничих,жилих і громадських приміщеннях, у дворах, на вулицях і площах населенихпунктів [10].
Згідно зі ст. 29 Закону України “Про охоронуатмосферного повітря” виробничий контроль у галузі охорони атмосферного повітряздійснюють суб’єкти господарювання, які в своїй діяльності використовуютьджерела шкідливих хімічних, біологічних і фізичних впливів на атмосфернеповітря і які призначають осіб, що відповідають за проведення виробничогоконтролю в галузі охорони атмосферного повітря [11].
/>/>/>2. Вхідні дані та постановка задачі/>/>/>/>2.1 Вхідні дані та постановка задачі
Для виконання практичної частини курсової роботинеобхідно:
1. Створити та наповнити базу даних спостережень застаном атмосферного повітря. Розробити її структуру, по вихідним даним зробитидві таблиці, одна з яких буде містити інформацію про джерела викидів, а інша –результати вимірювань.
2. Проаналізувати та обробити результати спостереженняза якістю атмосферного повітря та виконати їх графічну візуалізацію. Дляаналізу і обробки результатів необхідно обчислити мінімальне, середнє тамаксимальне значення по кожному джерелу викидів.
3. Джерела викидів нанести на електронну карту тапровести візуалізацію усереднених даних по показникам якості. Здійснитиграфічну інтерпретацію динаміки викидів протягом року для джерел та побудуватидіаграми середніх значень.
Таблиця2.1 – Координати джерел викидів№ джерела B L 1 55°26’16» 37°31’00» 2 55°20’22» 37°32’31» 3 55°22’05» 37°30’03» 4 55°20’22» 37°30’03» 5 55°20’22» 37°40’40» 6 55°27’06» 37°30’03» 7 55°20’59» 37°30’03» 8 55°20’22» 37°36’24» 9 55°20’22» 37°44’55» 10 55°20’22» 37°33’43»
/>/>/>/>
2.2 Вибір оптимального програмного середовища
Обираємо середовища яке оптимально б підійшло для виконаннярозрахункової частини.
Щоб провести першу частину, нам потрібно створитибазу даних (БД).
Для створення та наповнення БД потрібно вибратисистему управління базами даних (СУБД), яка була б легка у застосуванні тауправлінні. Найпоширенішими системами є: Visual FoxPro (VFP), Paradox, SavZigzag, Visual Basic, OpenOffice.org Base, MS Access та інші.
Система управління базами даних Microsoft Accessвходить до складу пакета Microsoft Office. Програма Microsoft Accessвикористовується для створення даних різного значення і роботи з ними, цяпрограма проста і зручна в роботі, не дивлячись на те, що вона має великукількість можливостей. За допомогою даної програми можна зберігати ісистематизувати дані, що дозволяє легко орієнтуватися в них і швидко находити потрібнідані. Microsoft Access дозволяє проводити такі дії: створення таблиць в режиміконструктора, з допомогою майстра, шляхом введення даних, редагування,копіювання, сортування, форматування таблиць, створення, зміна, збереження тазнищення вибірок інформації з таблиць, для введення та редагування інформації.Головна особливість Microsoft Access – тісна інтеграція з Microsoft Office,дані легко експортувати в MS Word і MS Excel. Оптимальним варіантом длявирішення поставленої задачі є MS Access [12].
Далі обираємо програму в якій буде проводитисяобчислення. Є такі програми: MatCad, MatLab та Excel.
MS Excel входить до складу пакету MS Office, маєбагаті можливості використання, в ній зручно подавати дані, та різноманітніможливості обчислення та графічного представлення інформації. Excel дозволяєефективно проводити кількісну та якісну оцінку даних. Оскільки вхідні даніпредставлені в MS Word, то аналіз даних будемо здійснювати MS Excel [13].
Щоб нанести дані на електронні карти потрібно вибратинайбільш оптимальну геоінформаційну систему (ГІС). Відомі електронні карти:ГІС-пакет “ArcGIS” (США), ГІС-пакет “Панорама 9” (“Карта 2005”) (РФ), ГІС-пакет“MapInfo Professional”, ГІС-пакет “Digitals” (Україна), ГІС-пакет “GeoDraw” (РФ).
Для виконання поставленої задачі обираємо ГІС-пакет “Панорама 9” (“Карта 2005”) (РФ). Дана програма як доступна,так і зручна у користуванні. Основною перевагою пакета “Карта 2005” длярегіональних комп’ютеризованих систем екологічного моніторингу, є наявністьповнофункціональної безкоштовної версії, яка має практично усі можливості, що йплатна професійна версія, в тому числі роботу з базами даних, створеннятематичних карт, програмне використання її інструментарію [14].
“Карта 2005” – це універсальна геоінформаційнасистема, що має засоби створення і редагування електронних карт, виконаннярізних вимірювань і розрахунків, обробки растрових даних, засоби підготовкиграфічних документів в електронному і друкованому вигляді, а такожінструментальні засоби для побудови інформаційних систем із застосуваннямрізних СУБД.
Пакет програм “Карта 2005” розрахований для роботи намалопотужних комп’ютерах завдяки оптимізованому способу виведення великихобсягів картографічних даних на екран. Також пакет має потужні засоби введення,візуалізації та обробки даних [15].
/>/>/>3. РОЗРОБКАПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ/>/>/>/>/>3.1 Створення та наповнення бази данихспостережень за станом атмосфери
Використовуючи конструктор для створення таблиць MSAccess, створюємо відповідні таблиці (рис. 3.1, 3.2).
/>
Рис.3.1 – Структура таблиці, що містить інформацію про джерела викидів
/>
Рис.3.2 – Структура таблиці результатів вимірювань
Використовуючи майстер підстановок налаштовуємозв’язок між таблицями по номеру джерела викидів (рис. 3.3).
/>
Рис.3.3 – Зв’язок між таблицями
З метою подальшої обробки та здійснення зручноїконвертації до бази даних переносимо вихідні дані з таблиць 1 і 2 до табличногопроцесору MS Excel. Далі копіюємо їх до відповідних таблиць новоствореної базиданих (рис. 3.4, 3.5).
/>
Рис.3.4 – Фрагмент наповненої таблиці результатів вимірювань
/>
Рис.3.5 – Таблиця, що містить інформацію про джерела викидів в атмосферу
Використовуючи майстер для створення форм, створюємоформи для зручного користування інформацією (рис. 3.6, 3.7).
/>
Рис.3.6 – Форма таблиці переліку джерел викидів
/>
Рис.3.7 – Форма таблиці результатів вимірювань/>/>/>/>/>3.2 Аналіз даних спостережень за станоматмосферного повітря
В MS Excel обчислюємо середнє, мінімальне тамаксимальне значення по кожному джерелу викидів. Для цього необхідно ставши навільну комірку натиснути «Вставка/Функція» і в розділі «статистичні» вибратифункцію для обчислення середнього, мінімального та максимального значення,потім вибрати інтервал даних (рис. 3.8).
/>
Рис.3.8 – Приклад застосування функції для обчислення середнього значення
Аналогічним чином обчислюємо середнє, мінімальне тамаксимальне значення по кожному джерелу викидів по кожному з показників якості(рис. 3.9).
/>
Рис.3.9 – Приклад аналізу для джерела викиду №1
Здійснюємо графічну інтерпретацію динаміки викидівпротягом року для 2 перших джерел (рис. 3.10, 3.11).
/>
Рис.3.10 – Динаміка викидів вуглекислого газу з джерела №1
/>
Рис.3.11 – Динаміка викидів нітратів з джерела №2
Будуємо діаграми середніх, мінімальних тамаксимальних значень (рис. 3.12, 3.13, 3.14).
/>
Рис.3.12 – Діаграма зміни середніх значень по джерелам викидів
/>
Рис.3.13 – Діаграма зміни мінімальних значень по джерелам викидів
/>
Рис.3.14 – Діаграма зміни максимальних значень по джерелам викидів/>/>/>/>/>3.3 Нанесення джерел викидів на електроннукарту та візуалізація усереднених даних по показникам якості
Для здійснення автоматичного нанесення джерел викидівна електронну карту формуємо текстовий файл координат (рис. 3.15).
/>
Рис.3.15 – Фрагмент структури текстового файлу координат
Відкриваємо карту Podolsk.map. В редакторікласифікатору створюємо числову семантику 340 «Код зв’язку з базою даних».Створюємо нову користувацьку карту. Відкриваємо панель інструментів «Редакторкарти». Запускаємо інструмент «Створення об’єкта». Вибираємо точковий об’єкт«Промислові підприємства з трубами» та спосіб нанесення «По координатамзагруженим з файлу», натискаємо «Вибір» та вибираємо новостворений файлкоординат (рис. 3.16).
/>
Рис.3.16 – Створення нового об’єкта на карті
В результаті нанесено 10 векторних об’єктів (рис. 3.17).
/>
Рис.3.17 – Нанесені джерела викидів на електронну карту
В редакторі класифікатора створюємо семантику 341«Величина показника». Призначаємо новостворену семантику об’єкту «Промисловіпідприємства з трубами». Почерговим вибором об’єктів заносимо усередненізначення по показнику CO2 (рис. 3.18).
/>
Рис.3.18 – Додавання значення в семантику об’єктів
Використовуючи інструмент для побудови тематичнихдіаграм («Задачи/Запуск приложений/Построение тематических диаграмм») налаштовуємохарактеристики так, щоб значення для побудови діаграм бралися з семантики 341«Величина показника» об’єктів «Промислові підприємства з трубами». Далі задаємопараметри і будуємо діаграми забруднення атмосферного повітря об’єктами«Промислові підприємства з трубами» (рис. 3.19, 3.20).
/>
Рис.3.19 – Побудовані діаграми
/>
Рис. 20 – Фрагмент карти забруднення атмосферногоповітря вуглекислим газом.
/>/>/>/>/>ВИСНОВКИ
У курсовій роботі було виконано наступне:
У першому розділі визначено джерела забрудненняатмосферного повітря, суб’єкти, об’єкти, засоби здійснення моніторингу та схемизв’язків між ними. Джерела забруднення є природні та антропогенні, більшістьзабруднюючих речовин викидають антропогенні джерела. Моніторинг атмосферногоповітря здійснюють державні організації та приватні підприємства за визначеноюзаконодавством схемою.
В другому розділі було поставлено задачу курсовоїроботи та обрано систему управління базами даних, табличний процесори таГІС-пакет, для виконання поставленої задачі. А саме було обрано СУБД MS Access,табличний процесор MS Excel та ГІС-пакет “Панорама 9”, вони чудово інтегрованіміж собою, швидкі та точні в обробці даних, та багатофункціональні.
У третьому розділі курсової роботи було створено танаповнено бази даних спостережень за станом атмосфери, проаналізовано даніспостережень за усередненими, мінімальними та максимальними значеннями, наоснові аналізу побудовано графіки та гістограми, нанесено джерела викидів наелектронну карту та проведено візуалізацію усереднених даних по показникамконцентрації CO2, мг/м3.
/>/>/>/>ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Безпекажиттєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
2. ЗлобінЮ.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.
3. Экология города. Под ред. Стольберга Ф.В. К.:2000г.
4. Степановских А.С. Экология: Учебник для вузов. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 703 с.
5. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологіяі охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. –Суми: Вид. «Унів. книга», 2003. – 284 с.
6. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М.Моніторинг довкілля: Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2006. – 360с.
7. Безуглая Э. Ю. Мониторинг состояния загрязненияатмосферы в городах. – Л.:Гидрометеоиздат, 1986. – 200 с.
8. Закон України «Про охорону атмосферного повітря». –К., 1992
9. Постановавід 9 березня 1999 р. N 343 Київ />Про затвердження порядкуорганізації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря
10. Бринчук М. М. Правовая охрана атмосферного воздуха.– М., 1986.
11. Положенняпро державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою КабінетуМіністрів України від 30 березня 1998 р. N 391.
12. Моркес Д. Microsoft Access 2003. Эффективныйсамоучитель [пер. с чеш. Серия “Просто о сложном”] / Спб.: Наука и техника,2006. – 352 с.
13. С. В. Глушков., О. С. Сурядний, Персональнийкомп’ютер / Харків: Фоліо, 2005. – 509 с.
14. Геоинформационнаясистема «КАРТА 2000» («Панорама 7.х» 1991–2004).Руководство пользователя (“Mapguide”) / Под ред. О.В. Беленкова. – РФ, Ногинск:КБ Панорама, 2004. – 112 с.
15. ПетрукВ.Г., Володарський Є.Т., Мокін В.Б. Основи науково-дослідної роботи. – Вінниця:ВНТУ, 2005. – 143 с./>/>/>/>
ДОДАТОК
Дані спостережень за станом атмосфери№ джерела Дата
CO2, мг/м3
NO3, мг/м3
NO2, мг/м3 1 10.01.07 15,17 163,0 4,0 1 09.02.07 11,886 27,0 6,113 1 13.03.07 13,029 81,331 14,217 1 12.04.07 14,816 128,378 4,0 1 13.05.07 17,175 27,0 4,0 1 14.06.07 15,309 34,736 4,095 1 14.07.07 5,0 45,917 4,201 1 15.08.07 14,693 45,86 4,0 1 15.09.07 14,847 125,161 10,722 1 17.10.07 14,44 38,466 8,282 1 18.11.07 15,299 117,788 4,346 1 19.12.07 14,149 100,014 6,961 2 10.01.07 12,945 78,083 16,25 2 09.02.07 22,792 88,532 4,0 2 13.03.07 13,853 74,784 10,464 2 12.04.07 9,923 41,401 10,43 2 13.05.07 14,57 102,029 15,035 2 14.06.07 5,0 27,0 11,563 2 14.07.07 20,072 35,773 8,196 2 15.08.07 10,927 38,627 7,961 2 15.09.07 24,407 94,24 4,0 2 17.10.07 10,129 145,913 4,502 2 18.11.07 8,094 27,0 4,0 2 19.12.07 16,235 93,954 4,0 № джерела Дата
CO2, мг/м3
NO3, мг/м3
NO2, мг/м3 3 10.01.07 7,85 77,657 4,0 3 09.02.07 18,383 110,481 9,852 3 13.03.07 5,148 54,76 8,284 3 12.04.07 21,147 27,0 4,892 3 13.05.07 24,58 82,796 5,203 3 14.06.07 11,884 53,601 12,56 3 14.07.07 25,0 120,829 4,747 3 15.08.07 22,434 117,61 6,536 3 15.09.07 12,621 29,869 4,215 3 17.10.07 8,856 62,272 4,0 3 18.11.07 13,266 74,833 12,06 3 19.12.07 15,094 98,45 12,297 4 10.01.07 18,003 88,56 9,575 4 09.02.07 22,077 121,369 4,116 4 13.03.07 12,201 62,354 9,889 4 12.04.07 10,085 49,917 14,0 4 13.05.07 8,575 27,0 10,253 4 14.06.07 17,533 55,659 4,0 4 14.07.07 5,0 99,483 6,394 4 15.08.07 19,007 27,0 12,195 4 15.09.07 12,689 104,784 10,189 4 17.10.07 15,996 31,33 13,364 4 18.11.07 9,91 50,024 11,082 4 19.12.07 12,592 27,0 6,102 5 10.01.07 5,721 103,465 8,332 5 09.02.07 14,259 121,17 5,587 № джерела Дата
CO2, мг/м3
NO3, мг/м3
NO2, мг/м3 5 13.03.07 15,147 104,779 5,339 5 12.04.07 8,386 163,0 4,0 5 13.05.07 13,005 62,376 4,644 5 14.06.07 9,819 78,496 8,881 5 14.07.07 13,39 83,99 4,0 5 15.08.07 25,0 103,152 4,0 5 15.09.07 24,782 39,913 4,0 5 17.10.07 10,606 27,0 17,17 5 18.11.07 17,075 48,822 12,662 5 19.12.07 13,873 37,174 4,0 6 10.01.07 11,775 68,721 9,1 6 09.02.07 10,042 42,446 7,121 6 13.03.07 16,132 49,308 5,763 6 12.04.07 14,019 88,613 8,792 6 13.05.07 19,105 72,348 6,68 6 14.06.07 5,0 126,76 7,955 6 14.07.07 13,379 83,506 6,783 6 15.08.07 23,695 163,0 6,898 6 15.09.07 21,953 38,572 6,664 6 17.10.07 6,46 36,102 11,318 6 18.11.07 8,535 92,429 4,0 6 19.12.07 9,686 59,745 5,839 7 10.01.07 15,619 52,87 7,116 7 09.02.07 8,237 162,785 8,54 7 13.03.07 15,748 39,97 4,0 7 12.04.07 5,0 76,06 4,628 № джерела Дата
CO2, мг/м3
NO3, мг/м3
NO2, мг/м3 7 13.05.07 14,357 74,088 7,226 7 14.06.07 12,785 109,005 8,008 7 14.07.07 16,53 78,814 13,695 7 15.08.07 21,619 53,83 4,0 7 15.09.07 19,201 89,397 7,912 7 17.10.07 14,25 163,0 6,527 7 18.11.07 16,661 38,357 6,754 7 19.12.07 16,852 27,0 4,0 8 10.01.07 18,817 40,512 11,322 8 09.02.07 14,639 101,002 4,806 8 13.03.07 15,235 148,257 7,644 8 12.04.07 13,298 92,331 4,589 8 13.05.07 19,552 47,22 4,0 8 14.06.07 13,389 163,0 4,0 8 14.07.07 25,0 100,757 4,0 8 15.08.07 10,859 48,717 7,922 8 15.09.07 14,28 139,319 14,185 8 17.10.07 9,261 107,224 8,078 8 18.11.07 14,128 112,531 4,0 8 19.12.07 13,255 87,972 4,0 9 10.01.07 14,431 163,0 4,621 9 09.02.07 18,793 90,627 6,737 9 13.03.07 8,72 150,949 4,0 9 12.04.07 19,995 27,0 4,0 9 13.05.07 8,79 64,169 14,0 9 14.06.07 12,236 122,239 8,891 № джерела Дата
CO2, мг/м3
NO3, мг/м3
NO2, мг/м3 9 14.07.07 19,438 48,973 10,775 9 15.08.07 18,295 31,827 11,001 9 15.09.07 8,276 83,588 4,0 9 17.10.07 25,0 72,884 5,25 9 18.11.07 14,822 110,944 11,728 9 19.12.07 12,19 61,245 9,364 10 10.01.07 17,009 82,211 4,792 10 09.02.07 9,107 120,79 4,993 10 13.03.07 13,545 38,796 4,0 10 12.04.07 25,0 92,718 4,0 10 13.05.07 15,856 62,696 4,0 10 14.06.07 16,349 128,29 4,399 10 14.07.07 7,695 34,739 10,595 10 15.08.07 7,495 58,23 8,207 10 15.09.07 22,841 163,0 4,0 10 17.10.07 18,293 120,291 5,787 10 18.11.07 15,112 81,456 4,691 10 19.12.07 11,531 94,243 5,43 /> /> /> /> /> />