ФІНАНСОВИЙСУПЕРМАРКЕТ І ЙОГО РОЛЬ В АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНУ
Арутюнян Р.Р.
Постановкапроблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чипрактичними завданнями
Фінансовісупермаркети – це відносно новий, але найбільш перспективнийорганізаційно-економічний механізм взаємодії банківських, страхових й іншихкредитно-фінансових установ, які перебувають на етапі кооперації іспівробітництва. Фінансовий супермаркет – це модель клієнто-орієнтованогобізнесу, який є єдиним інтегрованим каналом доступу клієнтів до фінансовихпослуг [1, с.17]. Вважається, що фінансовий супермаркет як територіальне імаркетингове об’єднання різних компаній, які пропонують широкий спектрфінансових (банківських, страхових, лізингових, інвестиційних) і додаткових(брокерських, регістраторських, аудиторських, юридичних, рієлторських) послугє, у першу чергу, посередником на роздрібному ринку фінансових послуг (ринкурітейл). Основні продукти, що пропонуються – банківські й страхові. Такаважлива функція, як інвестування, що виконується учасниками фінансовогосупермаркету, майже не розглядається. У той же час, сучасний період розвиткуекономіки України характеризується згортанням інвестиційної діяльностібільшістю суб’єктів господарювання, відсутністю дешевих інвестиційних ресурсівдля реалізації регіональних проектів у сфері створення транспортної ісоціальної інфраструктури, ЖКГ, інновацій.
Без посиленняінвестиційної активності неможливе подолання макроекономічного розбалансуванняекономічної системи, її структурне перетворення, вирішення всього комплексусуспільних проблем.
Необхідністьподолання інвестиційної кризи в Україні обумовлює актуальність дослідженнякредитно-фінансових чинників активізації інвестиційної діяльності і пошукунових механізмів залучення тимчасово вільних коштів і домашніх господарств, ісуб’єктів господарювання та їх інвестування.
Аналіздосліджень і публікацій останніх років, у яких започатковано розв’язуванняданої проблеми
Досвід країн ізрозвинутою економікою демонструє, що активізація інвестиційного процесунеможлива без розвитку банківської і страхової системи, фондового ринку,спеціалізованих фінансових інститутів, у т.ч. фінансових супермаркетів, які йпризначені забезпечити ефективне функціонування фінансового ринку іперетворення потенційного інвестиційного капіталу (і національного, йіноземного) у реальні інвестиційні вкладення.
Питання активізаціїінвестиційної діяльності й оцінки ролі інвесторів різних категорій, у томучислі банківсько-страхових установ і спеціалізованих кредитних закладів,наприклад, інститути спільного інвестування (ІСІ), на інвестиційному ринку,досліджуються у наукових працях українських і іноземних вчених, зокрема, уроботах Н.Внукової, А.Духовного, Є.Жукова, С.Захаріна, З.Геєця, І.Кожевнікової,С.Мочерного, А.Пересади, К.Турбіної, В.Шелудько та інших.
Виділенняневирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується дана стаття
Особлива увагапри розгляді сутності й функцій фінансового супермаркету приділяється, у першучергу, з’ясуванню його структури, аналізу тих класичних фінансових послуг, якінадають його підрозділи, але тепер „під одним дахом” або „з одного віконця”.Аналіз впливу нового фінансового посередника на інвестиційні процеси,насамперед на регіональному рівні, його потенційних можливостей як резервуартимчасово вільних коштів майже не проводиться. Тому, на нашу думку, виникаєпотреба у більш детальному вивченні цієї проблеми.
Мета статті – визначення ролі й впливутакого посередника, як фінансовий супермаркет на процес активізаціїінвестиційної діяльності на регіональному рівні й проведення порівняльногоSWOT–аналізу фінансового супермаркету (ФСМ) і ІСІ, як посередників –конкурентів на інвестиційному ринку.
Викладосновного матеріалу дослідження та обґрунтування отриманих наукових результатів
Аналіз сучаснихпроцесів взаємовідносин, у першу чергу, комерційних банків і страховихкомпаній, як у розвинутих країнах Західа, так і у країнах Східної Європи,свідчить про те, що одним із перспективних напрямків інтеграційних процесів міждвома фінансовими інституціями є створення різних банківсько-страховихоб’єднань чи груп, організованих у формі фінансового супермаркету з метоюкомплексного обслуговування клієнтів [2, с.13]. До банків і страхових компанійприєднуються й інші інститути фінансового ринку – інвестиційні, лізингові,факторингові компанії, недержавні пенсійні фонди, так що структура фінансовогосупермаркету приймає новий вигляд (рис.1).
/>
Рис.1 Фінансовийсупермаркет – інтегрований канал розповсюдження фінансових послуг
При цьомукомпанії-партнери можуть обирати ступінь інтеграції за виключенням створенняоднієї юридичної особи, тобто зберігати правову і господарську суверенність. Цепов’язано з діючим законодавством України, яке не дозволяє об’єднуватисясамостійним фінансовим інститутам у одну юридичну особу. Розвитку співпраціпартнерів сприяє переплетення клієнтсько-партнерських відносин, а об’єднанняможливостей компаній у єдиній структурі дозволяє знизити собівартістьтрансакцій, що обумовлює здешевлення тарифів, цін на фінансові послуги і робитьтаку структуру більш гнучкою і конкурентоспроможною [3, с.59].
На етапістворення фінансового супермаркету потрібні вибір і чітке визначення йогоцілей. Можна виділити принаймні чотири сфери, стосовно до яких фірми в сучаснихумовах встановлюють цілі, виходячи із своїх інтересів. До таких сфервідносяться: доходи організації, робота з клієнтами, потреби і добробутспівробітників, соціальна відповідальність. Згідно з таким підходом, основнимицілями створення фінансового супермаркету можна вважати: ріст прибутку ізменшення витрат, зростання сегменту ринку, ріст ринкової вартості капіталуйого учасників, формування позитивного іміджу компаній-партнерів, підтримкадоброї, стабільної репутації у клієнтів.
У той же час мивважаємо, що потрібно сформулювати і ще одну мету створення фінансовогосупермаркету. Поряд з виконанням останнім класичних функцій надання клієнтамфінансових послуг згідно з призначенням окремих структурних підрозділів „зодного вікна”, фінансові супермаркети можуть формувати великі фонди тимчасововільних коштів за рахунок всіх його учасників (у першу чергу, страхових ібанківських установ) і через інвестиційні компанії, що входять до їх складу,інвестувати ці кошти у реальні проекти регіонального або національного значеннядля вирішення завдань розвитку регіонів і отримання доходів у форміінвестиційного прибутку. Загальновідомо, що банківські заощадження разом зістраховими резервами страховиків утворюють значний внутрішній інвестиційнийпотенціал, який може бути використаний для активізації інноваційного розвиткукраїни, для довгострокового фінансування реального сектору економіки. Окреміекономісти навіть розглядають інвестиційну функцію цих фінансових посередниківяк основну, відводячи іншим функціям другорядну роль [3, с.16-17].
Вживаний у всьомусвіті класичний підхід до інвестиційного регулювання вкладення резервів такогоучасника фінансового супермаркету, як страхової компанії, названий„pigeon-hole” (рос. „ящик”), все частіше піддається критиці і витісняєтьсяновими принципами формування інвестиційної політики страхової компанії – „Prudentperson” або принципами „розумної людини”.
Ця системазаходів не містить яких-небудь обмежень на об’єкти інвестування, а лишевизначає, що керівництво компанії повинно встановлювати інвестиційну політику,стандарти і процедури, які застосував би розумний і обережний фахівець відноснопортфеля інвестицій і позик для уникнення непотрібного ризику і отриманнярозумного доходу [4, с.117].
Жорсткарегламентація можливих напрямків інвестування коштів страхових компаній (устатті 31 Закону України „Про страхування”) не сприяє збільшенню активностістраховиків у якості реальних інвесторів виробництва і у такій системіінвестиційних відносин страхові компанії позбавлені можливості контролювати хідінвестиційних процесів і впливати на їх ефективність, що знижує їх активність.У той же час, у межах створення фінансового супермаркету, як нам здається,виникає така можливість: розширити обсяги й навпрямки інвестування резервівстрахових компаній і збільшити активність страховиків і їх вплив наінвестиційні процеси у країні або у регіоні.
Проведений удисертаційному дослідженні О.Рабий „Управління страховими резервами страховика”аналіз структури активів, якими представлено страхові резерви 12 страховихкомпаній одеського регіону, свідчить, що інвестиції в економіку України занапрямками, визначеними Кабінетом Міністрів України, становлять – 0,00%. Жоднастрахова компанія не інвестує страхові резерви в економіку регіону, домінуютьінші категорії активів – банківські депозити (від 30% до 88%), грошові кошти напоточних рахунках (5-10%), права вимоги до перестраховиків (25-49%). Більштого, автор пропонує модель оптимальної структури інвестицій, побудовану задопомогою методів лінійного програмування, у якій в структурі категорій активівстрахових резервів інвестиції в економіку України згідно з оптимальним планомповинні займати 0% (!) [4, с.157-161].
Згідно сучаснихумов, така категорія активів, мабуть, і не забезпечує великий дохід. Однак, уперспективі резерви страхових компаній повинні стати надійним джереломінвестицій у галузі виробничої і невиробничої сфер, в інфраструктуру, в ЖКГ.
При цьому зазначимо,що одеська обласна програма інвестування у регіональний економічний комплекс до2005 року не враховувала можливостей страхових компаній, оскільки розробляласьдо прийняття постанови КМУ „Про затвердження напрямків інвестування галузейекономіки за рахунок коштів страхових організацій” №1211 від 17.08.2002 року[5], хоча в ній є розділ, що передбачав інвестування у ВЕЗ одеської області. Одеськаобласть зацікавлена у залученні коштів у розвиток інфраструктури, ЖКГ, уреалізацію інноваційних проектів, у пріоритетні галузі: харчову і переробнупромисловість, машинобудування, транспорт. І невипадково заступник головиОдеської облдержадміністрації М.А. Тиндюк підкреслив, що наступна програмаповинна розроблятися спільно з представниками страхових компаній. Тоді резервистрахових установ будуть робити на економіку регіону.
Через розміщення тимчасововільних коштів страхова компанія тісно взаємодіє з іншими сферами бізнесу, упершу чергу, з банками. І тому спільна реалізація проекту „Фінансовогосупермаркету” значно спрощує проблему управління страховими резервами і взагаліпроблему управління капіталом. На відміну від усіх традиційних фінансовихінститутів „супермаркети” можуть пропонувати і роздрібним і оптовим клієнтамкомплексні програми інвестиційного, страхового і банківського обслуговування.
Розмір сумарнихактивів банків значно більший, ніж активи страхових компаній, і банки тежшукають різні напрями інвестування коштів для збільшення прибутків.Інвестиційна діяльність банків в останні часи також займає значне місце середбанківських операцій. У банківській практиці інвестиціями вважаються коштибанків, у т.ч. 10% статутного фонду, вкладені у цінні папери підприємств,організацій і установ різних форм власності на довгий час. Сукупність ціннихпаперів, придбаних банком в процесі активних операцій, складає йогоінвестиційний портфель. Частка інвестиційного портфеля у структурі активівбанків заходу становить приблизно 12-45% залежно від специфіки банку й розмірівйого сумарних активів [6, с.324]. Частка такого ж портфеля у активах 20найбільших банків України складає 8,46% (на 1.01.06р.) і в останні роки малатенденцію до зниження [7, 29]. Отож, активізація інвестиційної діяльності обохфінансових інститутів – комерційних банків і страховим компаній – це важливішеекономічне завдання і регулятивні заходи держави повинні бути націлені саме нареалізацію цього завдання. Тому, на наш погляд, як і на погляд багатьохфахівців у сфері страхування, потрібно скасувати у Законі „Про страхування” доположення про можливість інвестування „за напрямами, визначеними КМУ”. Деякихзмін потребує і Закон „Про банки і банківську діяльність” у той частині, щорегламентує інвестиційну діяльність.
Такі зміниобумовлять розширення і активізацію інвестиційної діяльності обох розглядаємихфінансових інституцій і будуть сприяти вирішенню завдань розвитку регіонів, атакож реалізації проектів національного значення. Конкретний механізмздійснення таких процесів – фінансовий супермаркет, який в змозі залучити такожі іноземні інвестиції, що дозволить створити на регіональному рівнідовгострокову інвестиційну базу, яку регіон дуже потребує.
Тут слід зробитидеякі зауваження. Нам можуть заперечити, що функцію інвестування у економікукраїни виконують, в першу чергу, інші фінансові інститути, а саме інститутиспільного інвестування (ІСІ). Якщо мати на увазі ІСІ у промислово-розвинутихкраїнах, то ми згодні з таким твердженням. Обороти світового фондового ринку у2006 році утричі перевищують річний ВВП нашої планети і біля 60% коштів інвестуютьсячерез ІСІ. Навіть у Росії вкладення у ІСІ перевищили у 2005 році 5 млрд.доларів. Аналіз діяльності ІСІ в Україні дозволив зробити деякі висновкивідносно ролі і функцій цих інститутів на інвестиційному ринку України. Напочаток 2006 року активи ІСІ становили 6,9 млрд. грн., за підсумками дев’ятимісяців 2006 року вони зросли до 13,5 млрд. На 1.01.07. їх обсяг зріс майже до17 млрд. грн. [8].
За статистикоюУкраїнської асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) на 1.10.06 р. зареєстровано462 інвестиційних фонда, 77 пенсійних фондів і 219 компаній з управлінняактивами (КУА). УАІБ стверджує, що 77,7% ІСІ – це венчурні фонди (331 фонд). Венчурозначає, що ці фонди – пайові (вони продають сертифікати і не є юридичноюособою), працюють з грошима юридичних осіб і мають пільги з оподаткування інадання звітності державним регулюючим органам. Венчурні фонди акумулюють 92,3%активів, які взагалі працюють у сфері ІСІ. До того ж, венчури в Українісьогодні – це популярний легальний інструмент оптимізації фінансових потоків.Вони стали найбільш привабливими для будівельних компаній, яким заборонено з1.01.06р. залучення коштів населення за допомогою інвестиційних договорів ухімічній промисловості, фінансовій сфері. О фінансуванні інноваційних проектівріч не йде, хоча у розвинутих країнах венчурні фонди – це „бізнес-янголи”(ангелы) або важливіші джерела інвестування саме інновацій. В нашій країні відтаких фондів потребують, у першу чергу, оптимізації оподаткування. Багато венчурів працюють, обслуговуючи фінансово-промислові групи, а ряд КУА, якіуправляють великими венчурами, пов’язані з фінансово-промисловими групами(ФПГ): КУА „Автоальянс ХХІ вік”, близька до корпорації „Укравто”,„Брокбізнесінвест” і „Форум” – до відомих банків, „Кастел фінанс – до„УкрСиббанк”. Венчурні фонди, як вважають фахівці фінансового ринку, — одні ізсамих засекречених фінансових структур, інформація про них майже відсутня.Фінансову звітність у ДКЦПФР вони надають один раз на рік і у 2006 роцізвітують великий зріст активів (у деяких чисті активи зростали на 300-5000%) ідохідності. Але, як з’ясувала ДКЦПФР, дані, які надаються Комісії, вельмивідрізняються від тих, що надаються Податковим органам і треба попередитиможливі шахрайства з боку венчурних фондів.
Отож, і в ційсфері українські ІСІ – виключення з правил. У світі найбільші фінансові ресурсизбирають невенчурні фонди, які співпрацюють із населенням, і з юридичнимиособами. В Україні невенчурні фонди мають обсяг чистих активів на кінець 2006р.– 817 млн. грн. і частка коштів населення в них невідома [8]. Чітка статистиканаводиться лише по відкритим диверсифікованим пайовим фондам, яких в Україніп’ять і які мали на кінець 2006 року 60,9 млн. грн. від населення. Прирістмайже за рік (11 місяців) становив 25,5 млн. грн. (дані УАІБ). І такі темпи невражають ні фахівців, ні підприємств, які потребують великих інвестицій з бокудомашніх господарств. У той же час банківські депозити населення за 2006 рікзросли майже на 28 млрд. грн.
Враховуючинаведені аргументи, ми зробили SWOT – аналіз двох фінансових інститутів – ФСМ,у склад якого входить і інвестиційні компанія, механізм функціонування котроїзабезпечує здійснення інвестицій у реальні проекти, і ІСІ як самостійно діючогофінансового посередника.
SWOT– аналіз фінансового супермаркету
S Сильні сторони
● Найбільш повне задоволення потреб клієнтів у послугах від учасників ФСМ.
● Вирішення проблеми збереження грошових потоків банку, пов’язаних з забезпеченням його страхового захисту.
● Формування великих тимчасово вільних коштів, які можна інвестувати в економіку регіону.
● Розширення клієнтської бази за рахунок „Cross-selling” учасників ФСМ.
● Диверсифікація власної діяльності комерційних банків, страхових компаній, завоювання нових ринків фінансових послуг.
● Конкурентні переваги, обумовлені спільною маркетинговою і фінансовою політикою.
W Слабкі сторони
● Недостатній розвиток фондового ринку та його інфраструктури.
● Неврегульованість з боку законодавчих органів механізму створення і функціонування ФСМ.
● Недостатня поінформованість потенціальних клієнтів про можливості ФСМ у комплексному вирішенні їх проблем.
● Невирішеність питань форми власності і розподілу доходів.
О Можливості
● Вирішення страховими компаніями проблем низької капіталізації і недостатнього розвитку мереж збуту.
● Залучення фінансових потоків страховиків, які формуються у страхової компанії при проведенні страхової, перестрахової та інвестиційної діяльності.
● Страхового захисту всіх учасників ФСМ і його клієнтів.
● Страхування різноманітних фінансових та інвестиційних ризиків.
● Підвищення доходності бізнесу кожного з учасників за рахунок синергічного ефекту, а також за рахунок інвестиційного доходу.
● Якісне супроводження банками страхових операцій.
● Використання потенціалу і інструментів ІСІ.
● Вихід банків і страхових компаній на фондовий ринок.
Т Загрози
● Ризик появи сильних транснаціональних конкурентів згідно зі змінами у законодавстві відносно можливостей іноземного капіталу.
● Проблеми менеджменту і відповідної підготовки персоналу.
● Ризики змін у чинному законодавстві щодо регулювання банківської страхової галузей і взагалі фінансового ринку.
● Проблеми оподаткування і непередбачених дій фіскальних органів державного управління України.
● Проблеми формування єдиної корпоративної культури в умовах великої кількості учасників.
● Інвестиційні ризики: ризик фінансування проектів, маркетинговий, інфляційний, відсотковий, неплатоспроможності та ін.
SWOT– аналіз інститут спільного інвестування (ІСІ)
S Сильні сторони
● Можлива більша (у 2-5 разів) дохідність вкладень в ІСІ, ніж у банківські депозити.
● Світовий досвід діяльності ІСІ, які вказують менш розвинутим країнам майбутній шлях їх розвитку.
● Досягнення високого професіоналізму в управлінні інвестиційними ресурсами.
● Знання механізмів функціонування фондового ринку і можливостей впливу на нього.
W Слабкі сторони
● Неузгодженість інтересів різних власників.
● Вузьке коло пропонованих фінансових послуг.
● Інвестування реального сектору економіки обмежено, головна функція – фінансові схеми з метою оптимізації оподаткування.
● Недовіра населення, слабка поінформованість відносно функцій і діяльності ІСІ.
● Непрозорість діяльності, неконтрольованість з боку регуляторів фінансових ринків.
● Складність входу та виходу із ІСІ, необхідність оформлення великої кількості документів.
● Необхідність сплати комісійних та податку на дохід у 13%.
● Неможливість прогнозування дохідності інвестицій.
● Недостатній розвиток фондового ринку, його непрозорість.
О Можливості
● Вибір широкого кола інвестиційних інструментів, інвестиційних стратегій і емітентів – диверсифікація.
● Оптимізація фінансових потоків підприємств і оподаткування.
● Залучення коштів різних інвесторів і інвестування у різні галузі української економіки.
● Вплив на збільшення частки організованого фондового ринку, підвищення його прозорості, відкритості, централізованості.
● Добудова інституційної інфраструктури фондового ринку країни.
● Використання інвестиційного потенціалу ІСІ для забезпечення інноваційної моделі розвитку.
Т Загрози
● Ризики змін у чинному законодавстві відносно регулювання ПІФ і КІФ та КУА.
● Проблеми кадрів в компаніях з управління активами.
● Відсутність котирування більшості привабливих інвестиційних інструментів на організованому фондовому ринку.
● Можливість втрати вкладень банкрутства інвестиційних компаній.
● Відсутність на інвестиційному сегменті ринку аналога Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
● Відсутність історичного і практичного досвіду у населення колективного інвестування.
● Проблеми рейдерства.
● Конфлікт інтересів власників і менеджерів.
Висновки
Проведений SWOT –аналіз дозволяє зробити наступні висновки. Сьогодні інститути спільногоінвестування не можуть розглядатися як потужне джерело інвестицій у реальнийсектор економіки. Більшість з них – венчурні фонди, створенні для здійсненняфінансових схем і оптимізації оподаткування і за обсягами тимчасово вільнихкоштів їх неможливо порівняти з іншими учасниками ринку – комерційними банкамиі страховими компаніями. Тому ми вважаємо, що фінансові супермаркети, які усвоєму складі матимуть і ІСІ, що входять до складу ФПГ або були створені якпідрозділи фінансових груп, на певному етапі розвитку української економікивідіграють важливу роль такого професійного учасника фінансового ринку, якийможе запропонувати комплексне вирішення проблем (інвестиційного, страхового,лізингового, консалтингового характеру), що відповідає специфіці бізнесукорпоративних клієнтів, завдань регіональних органів влади або складних питаньприватних осіб.
Таким чином, ФСМзабезпечує розміщення як власних, так і залучених грошових коштів всіхучасників, які входять у його склад (страхових компаній, комерційних банків,інвестиційних, лізингових, брокерських, консалтингових компаній), і цеобумовлено інституційним значенням цього посередника у інвестуванні економікикраїни.
На нашу думку,необхідні подальші дослідження питань організаційно-правового механізмуфункціонування фінансового супермаркету, а також оцінки вигод такого проекту вкількісному вимірі з використанням класичних методів оцінки доцільності івизначення критеріїв економічної ефективності інвестиційних проектів, якіпоширені у західному інвестиційному менеджменті стосовно проектів з виробничоюфункцією, але не вирішуються по відношенню до проектів у фінансовій сфері.
Література
1. ДуховнийА. Бизнес – модель „Финансовый супермаркет”. Компаньон. – 2002. — №24. –С.17-21
2. МакаренкоЕ. Основы взаимодействия банков и страховых компаний. // Финансовая газета. –2001. — №40. – С.12-13
3. КожевниковаИ.Н. Взаимоотношения страховых организаций и банков. – М.: АНКИЛ, 2005. – 111с.
4. РабийО.С. Управління страховими резервами страховика. Дис. на здобуття наук. ступеняканд. екон. наук. Одеса: 2006. – 198с.
5. „Прозатвердження напрямків інвестування галузей економіки за рахунок коштів страховихорганізацій”. – Постанова КМУ №1211 від 17.08.2002р.
6. Синки Дж.Управление финансами в коммерческих банках. М.: Catallaxy. – 1994. – 494с.
7. БутенкоО. Становлення банківської системи в Україні. Проблеми капіталізації. //Банківська справа. – 2005. — №6 (66). С.20-31
8. http//www.economica.com.ua/finance/article/98204.htm