Удосконалення оцінки посередницької діяльності кредитної спілки

Вступ
кредитнийспілка фінансовий
Кредитніспілки в Україні являють собою спеціалізовані споживчі кооперативи громадян.Вони створені як добровільні об’єднання громадян (фізичних осіб), пов’язанихякою-небудь соціальною спільністю: місцем роботи, місцем проживання, професією,будь-яким іншим загальним інтересом.
Кредитнаспілка сприяє ефективному заощадженню особистих коштів громадян, пайовиків,одержанню ними кредитів з цих коштів, спільному використанню частини цих грошейв освітніх, житлових та інших програмах соціальної підтримки і соціальногорозвитку своїх членів. Основна діяльність, спрямована на організацію соціальноївзаємодопомоги і підтримки громадян, не переслідує мети отримання прибутку – єнеприбутковими організаціями.
Особливостідіяльності кредитних спілок впливають на специфіку аналізу їх фінансовогостану. З одного боку він здійснюється відповідно вимог до діяльності банків, здругого боку відповідно організацій неприбуткового характеру. Ці обставинивизивають безліч суперечок серед фахівців банківської справи, податкової службита кредитних кооператорів.
Актуальністьтеми даної роботи полягає в тому, що методи аналізу фінансового стану кредитнихспілок не тільки визначають рівень розвитку даних організацій, але і сприяютьознайомленню з фінансовим станом спілок їх членів, банків, представниківвиконавчої влади, інших споживачів. Інформація про фінансовий стан спілок єдоступною для перелічених осіб завдяки впровадженню методів фінансовогомоніторингу, рейтингової системи, основаних на показниках аналізу фінансовогостану.
Проблемаманалізу фінансового стану кредитних спілок присвячені наукові труди такихвчених, як В. Гончаренко, К.Капусової, С.Левицької, М. Федорець та інших.
Об’єктомроботи ефективність фінансового стану спілок.
Предметомдослідження є процес оцінки ефективності кредитної спілки «Імпульс плюс».
Метоюроботи є дослідження та удосконалення методів оцінки ефективності діяльностіфінансових посередників.
Для досягнення оцінки ефективностікредитних спілок як фінансових посередників були визначені такі завдання:
з’ясування сутності категорії «ефективністькредитних спілок»;
дослідження підходів до оцінкиефективності;
обґрунтування моделі для оцінкиефективності з точки зору фінансового посередництва;
економічна апробація запропонованихпідходів.
Дослідження ефективності привертають увагубагатьох вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків, що пояснюєтьсяпостійними процесами оновлення та вдосконалення діяльності. Окремі питанняоцінки ефективності посередництва відображені в працях таких авторів, як О.В.Васюренко, А.М. Герасимович, О.В. Дзюблюк, Л. Примостка, О.І. Лаврушин, П.Роуз, Дж. Синкі, В.М. Усоскін.
Теоретичні та практичні аспектифункціонування фінансових посередників досліджені в працях таких авторів, як Р.Брейлі, Ю. Бригхем, Л.Дж. Гітман, М.Д. Джонк, Дж. Кейнс, Дж. Майерс, Р. Ролл,П. Самуельсон, Дж. Тобін, У. Шарп, Я. Міркін.
Не вирішена раніше частина загальноїпроблеми. Незважаючи на значні публікації з досліджуваних питань, методичніаспекти оцінки ефективності кредитних спілок, як фінансових посередниківявляють собою не лише актуальний напрямок наукового дослідження, але йможливості вирішення даної проблеми.
Длядосягнення мети роботи застосовано наступні методи дослідження: дедукція,аналіз, системний аналіз та порівняння.
При написанні, використано Закони України з регулювання діяльностікредитних спілок, статті у наукових виданнях «Фінанси України», «Вісник НБУ»,спеціалізована література для фахівців кредитних спілок – «Вісник НАКСУ», «Вісниккредитної кооперації» та інші, пакети прикладних програм: Excel, Word, Accses.

1.Теоретичні основи фінансового посередництва
 
1.1Сутність, призначення та види фінансового посередництва
Фінансивідіграють надзвичайно важливу роль в системі соціально-економічних відносин.Вони являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке можливорозглядати на різних рівнях узагальнення та деталізації.
Видимасторона фінансів проявляється у потоках певних фінансових активів, якірухаються між суб’єктами фінансових відносин і забезпечують для цих суб’єктівформування їх доходів та видатків, а також цільових грошових коштів.
Виступаючіінструментом розподілу та перерозподілу ВВП, фінанси виконують розподільчуфункцію. Об’єктом розподільчої функції фінансів виступає вартість ВВП, а такожнаціональне багатство. Суб’єктами при цьому виступають держава, юридичні та фізичніособи.
Задопомогою фінансів виконуються функції за формуванням суб’єктами фінансовихвідносин доходів та видатків.
Формуваннятаких взаємозв’язків відбувається завдяки заощадженню одними суб’єктамифінансових відносин фінансових активів та задоволення потреб в них іншихсуб’єктів. Накопичені заощадження можуть бути використані для інвестицій, аотже відбувається перетік коштів, при якому вони перемішуються від тих, хто маєїх надлишок, до тих, хто пострибує інвестицій. Такий перетік фінансових активівстворює умови для підвищення ефективності економіки в цілому та поліпшенняекономічного добробуту кожного члена суспільства.
Перетікфінансових активів між суб’єктами фінансових відносин може відбуватисявнаслідок надання ним фінансових послуг різноманітними фінансовими установами.Це сприяє встановленню такої взаємодії між власниками і одержувачами фінансовихактивів, у результаті якої з огляду на попит і пропозицію формуються оптимальніціни на ці активи.
Сучаснийфінансовий сектор України за своїми інституційними та функціональнимихарактеристиками не повною мірою відповідає тенденціям світових фінансовихсистем.
Розширенняспектра фінансових послуг, зростання ролі банків та небанківських фінансовихустанов у інвестиційному процесі є важливим підґрунтям економічного зростання.
Досвідекономічно розвинутих країн свідчить, що добре налагоджений банківський сектор,розвинуте страхування, розвиток небанківських фінансових установ (кредитнихустанов, пенсійних фондів, інших видів фінансових посередників) сприяютьсталості фінансових систем та розв’язанню соціально-економічних проблем. Убагатьох країнах світу рівень розвитку фінансового сектора і фінансових ринківу цілому є індикатором зрілості ринкових відносин.
Фінансовий посередник є суб'єктомгрошового ринку. Грошовий ринок за характером зв'язку між кредиторами тапозичальниками розділяється на два сектори: сектор прямого фінансування тасектор непрямого (опосередкованого) фінансування. У секторі непрямогофінансування поряд з двома базовими суб'єктами, які умовно можна назватикредитор і позичальник, з'являється третій економічний суб'єкт, який єсамостійним і рівноправним суб'єктом грошового ринку. Подібно до базовихсуб'єктів він формує власні зобов'язання та вимоги і на цій підставі емітуєвласні фінансові інструменти, які стають об'єктом торгівлі на грошовому ринку.Вказані суб'єкти називаються фінансовими посередниками, а їх діяльність закумуляції вільного грошового капіталу та розміщення його серед позичальниківназивається фінансовим посередництвом. Фінансові посередники діють на ринку відсвого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобов'язання і власнівимоги. Тому їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщенняакумульованих коштів і витратами, пов'язаними з їх залученням. Так, кредитнаспілка, акумулюючи кошти своїх клієнтів, створює нове зобов'язання – договірпро внесок на депозитний рахунок, а розміщуючи ці кошти у позичальників, убанках чи цінних паперах, створює нову вимогу до позичальника.
Загальний вигляд взаємовідносин міжбазовими суб'єктами грошового ринку та фінансовими посередниками можна подати утакому вигляді див рис.1.1.
/>
Рис.1.1. Взаємовідносин між суб'єктамигрошового ринку та фінансовими посередниками
Механізм фінансового посередництванедостатньо досліджений у сучасній українській та в колишній радянськійлітературі. Окремі суб'єкти грошового ринку і в теорії, і на практицірозглядаються, як правило, ізольовано один від одного, як непов'язані між собоюструктури, які функціонують у своїх замкнутих економічних сферах. Проте це нетак.
Усі фінансові посередники функціонують наєдиному грошовому ринку, з одним і тим же об'єктом — вільними грошовимикоштами, однаково відчутно впливають на кон'юнктуру цього ринку, можуть нетільки конкурувати між собою, а й взаємодіяти у вирішенні багатьох економічнихта фінансових завдань. Тому дослідження фінансового посередництва яксамостійного економічного явища має важливе теоретичне і практичне значення,особливо в сучасних умовах України, коли тільки формується грошовий ринок, йогоінфраструктура і механізм регулювання. Дуже важливо, щоб при вирішенні цихзавдань ураховувалася не тільки видова специфіка окремих фінансовихпосередників, а й їх родова єдність і функціональна взаємозалежність нагрошовому ринку.
Фінансові посередники відіграють важливуроль у функціонуванні грошового ринку, а через нього — у розвитку ринковоїекономіки, їх економічне призначення полягає в забезпеченні базовим суб'єктамгрошового ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування.Тобто функціонально фінансові посередники спрямовані не всередину фінансовоїсфери, не на самих себе, а зовні, на реальну економіку, на підвищенняефективності діяльності її суб'єктів.
Звичайно, теоретично можна уявитиситуацію, коли економічні суб'єкти — кредитори і позичальники — будують своївзаємовідносини прямо, не звертаючись до посередників. Проте організація такихвідносин була б для них і суспільства набагато дорожчою, уповільненою,високоризикованою і незручною.
Конкретні переваги фінансовогопосередництва виявляються у:
можливості для кожного окремого кредитораоперативно розмістити вільні кошти в дохідні активи, а для позичальника — оперативно мобілізувати додаткові кошти, необхідні для вирішення виробничих чиспоживчих завдань, і так само оперативно повернути їх на висхідні позиції. Дляцього кредитору достатньо звернутися до будь-якого посередника і розмістити унього свої кошти, поклавши їх ніби в загальний котел, а позичальнику достатньозвернутися туди ж і одержати їх у позичку, ніби взявши їх з цього котла. Шукатиїм один одного зовсім не потрібно і навіть знати про існування один одного необов'язково. Потрібний лише широкий розвиток мережі фінансових посередників;
скороченні витрат базових суб'єктівгрошового ринку на формування вільних коштів, розміщенні їх у дохідні активи тазапозиченні додаткових коштів. Це зумовлюється такими чинниками: кредитору іпозичальнику не потрібно багато часу та зусиль витрачати на пошуки один одного(на рекламу, створення інформаційних систем тощо); не потрібно здійснюватискладні оціночно-аналітичні заходи щодо потенціального клієнта, щоб визначитийого надійність, платоспроможність. Цей клопіт і витрати бере на себефінансовий посередник; не потрібно мати справу з великою кількістю дрібнихкредиторів чи позичальників, на підтримання контактів з якими потрібні значнікошти, їх консолідованим представником на ринку є посередник, підтриманняконтактів з яким обійдеться значно дешевше.
Для забезпечення своєї діяльностіфінансові посередники також витрачають значні кошти, і утримання цихпосередників обходиться суспільству недешево. Проте завдяки великим обсягамвиконуваних операцій, їх оптовому характеру, собівартість кожної окремоїоперації коштуватиме посередникам та суспільству значно дешевше, ніж якби вонавиконувалась безпосередньо кредиторами та позичальниками;
послабленні фінансових ризиків для базовихсуб'єктів грошового ринку, оскільки значна частина їх перекладається напосередників. Це стає можливим завдяки широкій диверсифікації посередницькоїдіяльності, створенню спеціальних систем страхування та захисту від фінансовихризиків;
збільшенні дохідності позичковихкапіталів, особливо зосереджених у дрібних власників, завдяки зменшенню фінансовихризиків, скороченню витрат на здійснення фінансових операцій та відкриттюдоступу до великого, високодохідного бізнесу. Це зумовлено тим, що посередникимають можливість сконцентрувати значну кількість невеликих заощаджень іспрямувати їх на фінансування великих, високодохідних операцій та проектів;
можливості урізноманітнити відносини міжкредиторами і позичальниками наданням додаткових послуг, які беруть на себепосередники. Це, зокрема, страхування кредитора від різних ризиків, задоволенняпотреб у пенсійному забезпеченні, забезпеченні житлом, набутті права власностій управління певними об'єктами тощо. Фінансові посередники спеціалізуються нанаданні таких послуг, у зв'язку з чим формується широке коло їх окремих видів:депозитних інституцій, страхових компаній, пенсійних фондів, інвестиційних іфінансових компаній, взаємних фондів тощо. У кожній країні цей перелік можебути різним, причому чим більше в країні розвинутий грошовий ринок, тим більшимбуде ряд різноманітних фінансових посередників.
Оскільки базові суб'єкти грошового ринкупереважно є суб'єктами реального сектора економіки (ділові підприємства тадомашні господарства), то, створюючи для їх функціонування сприятливі умови,фінансові посередники позитивно впливають на кругооборот капіталу в процесірозширеного відтворення, розвиток виробництва, торгівлі, інших сфер економіки.Особливо важлива їх роль у переміщенні грошових заощаджень домашніх господарствв оборот ділових підприємств. Це зумовлено тим, що ці заощадження є найбільшимджерелом інвестицій в економіку, проте вони перебувають у величезної кількостівласників, індивідуальні розміри їх невеликі, отже перерозподілити їх безпосередників було б технічно неможливо.
Види фінансових посередників. Особливоїуваги заслуговує класифікація фінансового посередництва. Щодо цього питаннянема єдиної точки зору ні у вітчизняній, ні в зарубіжній літературі. Увітчизняній літературі найпоширенішим є поділ фінансових посередників на двігрупи:
банки;
небанківські фінансово-кредитні установи,які інколи називають ще спеціалізованими фінансово-кредитними установами.
В американській літературі фінансовихпосередників заведено поділяти на три групи:
депозитні інституції;
договірні ощадні інституції;
інвестиційні посередники.
Такий різнобій у класифікації фінансовогопосередництва зумовлюється двома обставинами:
відсутністю однозначного трактуваннясамого поняття «банк»;
відсутністю загальновизнаних критеріївкласифікації всіх посередників.
В європейському законодавстві банктрактується значно ширше, ніж в американському. Тому деякі з інституцій, які заєвропейським законодавством належать до спеціалізованих банків, наприкладінвестиційні банки, за американським законодавством не є такими і в літературіїх відносять до спеціалізованих небанківських інституцій (інвестиційнихпосередників).
Критерій договірності відносин з клієнтамитеж є недостатньо чітким для класифікації, оскільки на договірних засадахпрацюють сьогодні, по суті, всі фінансові посередники. Більше того, виділеннятрьох груп посередників в американській літературі зроблено за трьома різнимикритеріями, що видається не досить коректним. Тому більш правомірним єкласифікація всіх фінансових посередників за одним критерієм — участю їх уформуванні пропозиції грошей. За цим критерієм вони поділяються на:
банки, які через грошово-кредитниймультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей;
небанківські фінансові посередники(фінансово-кредитні установи), які такої здатності не мають.
Усередині кожної з цих груп посередникиможуть класифікуватися на види за іншими критеріями. Наприклад, розрізняютьбанки центральні та ділові; універсальні та спеціалізовані; комерційні, ощаднітощо. Небанківських фінансових посередників поділяють на страхові компанії,інвестиційні інститути, кредитні спілки, пенсійні фонди, лізингові компанії,факторингові компанії тощо.
Основна їхня функція — допомога в передачікоштів від потенційних заощаджувачів до потенційних інвесторів і навпаки.Фінансові посередники створюють свої фонди, беручи кошти в борг у заощаджувачів,за що останнім виплачується процентний дохід. Акумулюючи так кошти, вонинадають їх під вищі проценти інвесторам. Різниця між отриманим і виплаченимпроцентним доходом спрямовується на покриття витрат фінансового посередника тана його прибуток.
Роль фінансових посередників доситьважлива і вигідна як для заощаджувачів, так і для позичальників, оскількивідповідає потребам щодо взаємного пошуку, зменшує ризик неповернення позики,що впливає на зростання процентного доходу заощаджувача. Дрібні заощаджувачіотримують можливість брати участь у бізнесі тощо. Діяльності фінансовихпосередників притаманний так званий ефект масштабу — маючи велику кількістьклієнтів, фінансовий посередник може залучити найкваліфікованіших спеціалістівдля розробки типових форм фінансових угод. Причому, за великих витрат на такурозробку якість її буде високою, а ціна в розрахунку на одного клієнта — низькою.
Ефект масштабу помітний завдяки зростаннюефективності використання коштів за рахунок їхньої акумуляції. Він проявляєтьсяу вартості оформлення фінансових операцій, збирання інформації про економічнестановище клієнтів і вартості моніторингу (контролю за виконанням угоди)використання наданих позик.
1.2Роль і перспективи розвитку кредитного ринку
Кредитніспілки – одна з самих масових і самих привабливих для населення фінансовихорганізацій, що складає некомерційну альтернативу банкам. З'явившись на рубежіXIX-XX ст., кредитні спілки діють сьогодні в 88 країнах світу. Кредитні спілки– це некомерційні фінансові організації, що спеціалізуються на фінансовійвзаємодопомозі шляхом надання ощадно-позикових послуг своїм членам.
Сучаснікредитні спілки в Україні в переважній більшості являють собою спеціалізованіспоживчі кооперативи громадян. Вони створені як добровільні об'єднання громадян(фізичних осіб), пов'язаних якою-небудь соціальною спільністю: місцем роботи,місцем проживання, професією, будь-яким іншим загальним інтересом (commonbond). Спілка сприяє ефективному заощадженню особистих коштів громадян,пайовиків, одержанню ними позик з цих коштів, спільному використанню частиницих грошей в освітніх, житлових та інших програмах соціальної підтримки ісоціального розвитку своїх членів. Основна діяльність, спрямована наорганізацію соціальної взаємодопомоги і підтримки громадян, не переслідує метиотримання прибутку. Кредитні спілки є неприбутковими організаціями. Заорганізаційно-правовою формою вони, як правило, являють собою споживчікооперативи.
Якособлива форма споживчої кооперації, кредитна спілка будує свою діяльність напринципах кооперативної філософії і кооперативної демократії. Коопераціядослівно означає «спільна діяльність» (cooperation). У широкомузмісті слова кооперація – це об'єднання спільних зусиль окремих людей або груплюдей для досягнення якої-небудь мети. У більш конкретному і вузькому поняттітермін «кооперація» використовується для позначення особливоїсуспільно-економічної організації товаровиробників або споживачів, тобто длявизначення окремого типу соціально-економічної організації.
Кредитніспілки виконують функцію соціального захисту в життєво важливій для громадянсфері фінансових послуг. Вони піклуються про підвищення фінансової грамотностінаселення, активно працюють над освітою своїх членів і своїх працівників.Спілки заохочують цільове використання заощаджень пайовиків, розробляючисоціальні програми (освітні, медичні, рекреаційні, житлові й ін.). Членство вних формує відповідальне і сумлінне відношення громадян до своїх зобов'язань якнорму поведінки, виявляє значення репутації порядної людини в діловому обороті.Значення кредитних спілок не обмежується роллю економічного агента, вони –важливий елемент соціальної структури суспільства і фактор соціальноїстабільності і прогресу.
Основнадіяльність кредитної спілки з надання фінансових послуг своїм пайовикам непереслідує мети одержання прибутку, не відноситься до ризикової діяльності і,отже, не є підприємницькою, тим самим підтверджується статус їх якнекомерційної, не кредитної організації. Тут важливо поєднати статус кредитноїспілки як фінансової й одночасно як некомерційної організації. Це надзвичайноважливий аспект життя кредитної спілки, для якого вирішальну роль відіграютьправила і норми, порушення яких може привести до фактичної втрати статусукредитною спілкою. Тому для кредитних спілок України Центром розвитку кредитнихспілок була розроблена система стандартів, прийнята Лігою кредитних спілок ізатверджена Асамблеєю Ліги в травні 1995 р.
Стандартизакріплюють умови членства, види діяльності, порядок і процедури управління іконтролю в кредитних спілках. Дотримання стандартів контролюють органикредитної спілки, а також Ліга кредитних спілок, статут якої передбачаєобов'язкову періодичну інспекцію діяльності кредитних спілок – членів Ліги.
Кредитнівідносини в економіці базуються на визначеній методологічній основі, одним зелементів якої виступають принципи, яких додержуються при практичній операціїна ринку позикових капіталів. Ці принципи стихійно укладалися ще на першомуетапі розвитку кредиту, а надалі знайшли прямий відбиток у загальнодержавномукредитному законодавстві:
Кооперативно-кредитніорганізації є важливою складовою ринкових систем більшості країн світу. Тоді якактуальність їх розвитку в Україні недооцінюється, а проблеми, пов'язані зрозробленням шляхів розвитку кредитної кооперації, є вельми важливими іпотребують невідкладного розв'язання. Крім того, надзвичайне значення маєусвідомлення необхідності відродження, збереження унікальностісоціально-економічної природи кооперативно-кредитних організацій та запобіганняпереродженню їх у псевдокооперативні форми під час трансформаційних процесів,що відбуваються в кооперативному секторі світової економіки в умовахглобалізації.
Окреміаспекти зазначеної проблеми почасти досліджували А. Аззі, М. Аліман, Д. Бартон,В. Зіновчук, Г. Климко, О. Крисальний, О. Карасик, Я. Мак-ферсон, М. Малик, А.Морозов, А. Кредисов, П. Саблук, В. Гончаренко, група спеціалістівєвропейського проекту ТАСIS з розвитку кооперації та деякі інші вітчизняні йзарубіжні вчені. Однак формування ефективного кооперативного сектору уфінансово-кредитній системі України лишилось недослідженим сучасною економічноюнаукою.
Відродженняв Україні справжніх кооперативно-кредитних організацій, що діють відповідно довизнаних у світі кооперативних принципів, є порівняно новим для нашогосуспільства, що вже саме по собі є актуальним і потребує наукового осмисленнята узагальнення особливостей кооперативно-кредитного руху у світовому масштабі.
Рівеньрозвитку кредитних кооперативів у кожній країні залежить від рівня розвитку їїекономічної системи і традицій національного кооперативного руху. В однихкраїнах кредитні кооперативи — це невеликі організації фінансової самодопомогинаселення, що майже не відійшли від класичних німецьких моделей, в інших — малоне банки, що надають своїм членам широкий спектр банківських послуг [4]. Водних можуть надавати лише фінансові послуги, в інших — можуть додатковоздійснювати й товарні операції. Крім того, існують й універсальні кооперативи зфінансово-кредитними функціями, які побудовані на тих самих принципах, що йбазові моделі кредитної кооперації.
Усучасних умовах найпоширенішими у світовій практиці видами кредитнихкооперативів є кредитні спілки та кооперативні банки, які є еволюційнимивидозмінами класичних кооперативних моделей (як Шульце-Деліче та Райфайзен).
Встановлено,що кооперативні фінансово-кредитні установи є вагомим елементом сучаснихфінансових систем багатьох розвинених країн, де вони охоплюють суттєву часткуфінансового ринку. В Австралії, Азії, Африці, Латинській Америці працюють 34000кредитних спілок. У Європі 1250 кредитних спілок об'єднують 2,5 млн. активногонаселення, у Північній Америці 72,5 млн. людей об'єднані в 11000 кредитнихспілок. Всесвітня рада кредитних спілок (WOССU) координує роботу з розвитку рухув 83 країнах світу. Є країни, де національні організації кредитних спілокнастільки сильні, що мають не лише значний вплив на економіку своєї країни, а йвелику фінансову, організаційну підтримку в інших країнах [19]. Наприклад,Ірландія, де 50%, і Канада, де 70% населення країни — члени кредитних союзів,допомагають становленню кредитних спілок у Росії, Литві, Латвії, Україні,Грузії. Найпотужніша із усіх пострадянських країн система кредитних спілоксформована в Польщі завдяки проекту WОССU.
Однакрозвиток кредитних спілок у пострадянських країнах відбувається повільно йхаотично. Причина такого явища — недовіра людей до фінансових установ,недосконале законодавство та брак чіткої державної політики розвиткукооперативного сектору у фінансово-кредитній системі, а також незнаннякооперативної ідеї широкими верствами населення внаслідок відсутності справжніхкооперативних організацій упродовж понад сімдесяти років радянської влади. ВУкраїні відродження кредитних спілок розпочалося 1993 року з ініціативи українськоїдіаспори США та Канади, яка сприяла започаткуванню американського таканадського проектів технічної допомоги. Завдяки Указу Президента, яким увересні 1993 року було затверджено «Тимчасове Положення про кредитніспілки в Україні», були створені необхідні юридичні умови для відродженняв Україні однієї із форм кредитної кооперації — кредитних спілок, які отрималиюридичний статус не фінансового кооперативу, як маємо в інших країнах, агромадської організації. Це створило певні труднощі в діяльності, викликалонеобхідність пристосування кооперативного фінансово-господарського механізму доформи громадської організації, ускладнило розуміння специфіки цих установ збоку державних органів та населення. Однак недосконале законодавство за повноївідсутності системи нагляду і нормативно-правового регулювання призвели довиникнення та безконтрольної діяльності різних типів кредитних спілок, середяких особливо помітні чотири: «профспілковий»,«ломбардний», «трастовий», «ощадно-позичковий».При цьому лише останній діє відповідно до кооперативних принципів. Таким чином,існує серйозна загроза дискредитації кредитно-кооперативного рухупсевдоспілками.
Слідзазначити, що без розвитку кооперативного сектору у державі не може бутипобудована ефективна, соціально спрямована ринкова економіка. А до такої, яквідомо, прагне будь-яке розвинене суспільство. Як свідчить світовий досвід, вумовах економічної кризи кооперативи можуть стати суттєвим засобом подоланнянегативних явищ, піднесення добробуту населення та підвищення ефективностідрібного й середнього бізнесу. Тому відродження кооперативних форм економічноїсамодопомоги населення має стати важливою складовою державної політики ринковихперетворень в Україні.
ПерехідУкраїни до соціально-орієнтованої ринкової економіки і вихід із глибокоїекономічної кризи можливий при умові формування повноцінної фінансово-кредитноїсистеми. Кризова ситуація вимагає пошуку різних форм соціального захистунаселення. Поряд із державною підтримкою найбільш вразливих груп населення, необхіднопоступово впроваджувати форми соціального захисту, що ґрунтуються на принципахдобровільного страхування та взаємодопомоги. Саме останнім відповідає рухкредитних спілок, що займають важливе місце в розвитку небанківських інституційУкраїни.
Тимчасовеположення про кредитні спілки в Україні затверджене Указом Президента України20 вересня 1993 року, а згодом і Закон України «Про кредитні спілки» від 20грудня 2001 року № 2908 – ІІІ започаткували основи створення кредитної спілки.Можливість взяти позичку під значно нижчі проценти, ніж у банку, використавшиїї для започаткування або розширення власної справи – це те, на що має правокожен член кредитної спілки, незалежно від його вкладу.
Відповіднодо Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринківфінансових послуг» кредитні спілки віднесено до окремої категорії фінансовихустанов небанківської системи — кредитних, мають право залучати на основіліцензії, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послугУкраїни, кошти на депозити та розміщувати їх у фінансові кредити на власнийризик.
Отже,привабливість кредитних спілок серед фінансових установ грошового ринку полягаєв тому, що вони виконують дві базові банківські операції — акумулюваннягрошових коштів і розміщення їх у кредити, і одночасно функціонують накооперативних засадах, які є демократичними і гуманними.
Кредитнийрух України за 19 років свого існування пройшов значний еволюційний шлях ітепер можна з упевненістю сказати, що відродження кредитні спілки відбулися яквагоме суспільне і ринкове явище. Їх сумарні активи становлять більше 1мільярда гривень, а загальна кількість членів перевищує 950 тисяч осіб. Щорокусотні тисяч українців користуються можливістю отримати кредит на свої нагальніпотреби, що виникають у споживчій або бізнесовій сферах. Більше 700 кредитнихспілок присутні у всіх регіонах України, утворивши потужну розгалужену мережунадання фінансових послуг тим верствам населення, які, як правило, не цікавлятьяк потенційні клієнти орієнтований на максимальну рентабельність банківськийсектор. Однак попри все, сьогодні як ніколи залишається актуальним питання: читаким уже безспірним та прогнозованим бачиться майбутнє кредитних спілок нафінансовому ринку України на найближчі роки? Оптимісти, напевне, вважатимуть цепитання риторичним. Але насправді з однозначною відповіддю не варто поспішати,не розглянувши перед тим факти.
Кожнашоста кредитна спілка в Україні на даний момент має суттєві проблеми здотриманням основних нормативів, а фінансовий стан більш як 50 кредитнихспілок, що об’єднують десятки тисяч членів, оцінюється як загрозливий. В той жечас загальновідомо що достатньо лише кількох резонансних скандалів навколозбанкрутілих кредитних спілок, щоби підірвати довіру вкладників та завдати непоправноїшкоди іміджу всього руху. Ситуація ускладнюється відсутністю доступнихмеханізмів підтримання фінансової стабільності та системи гарантування вкладів.
Щеодне з питань, яке варте уваги, — специфіка концентрації ринку у русі кредитнихспілок України. На частку менш як 40 кредитних спілок з активами понад 5 млн.гривень припадає більш 60% від загальних активів спілок України, в той час якна частку більше 450 кредитних спілок з активами до 1млн. гривень лише – 5%загальних активів системи. При цьому прямо пропорційної залежності міжкількістю членів та розміром активів кредитних спілок не спостерігається,оскільки на менш як 50 кредитних спілок з чисельністю членів понад 3000 осібприпадає більш як 60% загального членства і лише приблизно 35% загальнихактивів кредитних спілок України. Має місце певний системний перекіс, який зазаконом великих чисел зумовлює відносну нестійкість і слабку здатність рухуспілок і цілому до протистояння несприятливим макроекономічним чинникам тазначним нестандартним ринковим коливанням. Так уже побудовані кредитні спілки увсьому світі, що, наприклад у разі настання на національному ринку масштабнихфінансових криз для виживання кожної кредитної спілки необхідне виживанняпереважної більшості інших кредитних спілок. І цю проблему може нейтралізуватилише достатній рівень вертикальної функціональної консолідації зі створеннявідповідних аспектних установ, як це є в усіх розвинених системах кредитнихкооперативів, але фактично відсутньої на теренах нашої країни. За цих умов єзакономірним процес відносної горизонтальної консолідації шляхом злиття чиприєднання кредитних спілок, який уже помітно набирає обертів.
Усвою чергу, недостатньо збалансованою залишається і ринкова позиція кредитнихспілок. Лише кожний десятий член кредитних спілок України є їх вкладником.Проте є очевидним, що в конкурентному середовищі, яке формується протягомостанніх років на кредитному ринку України, гідне місце кредитним спілкамзабезпечить не гра на короткочасній ринковій кон’юктурі, а глибоке позиціонування в сферікредитування малого бізнесу та фермерства, іпотечного кредитування тазабезпечення фінансовими послугами сільського населення. Це саме ті ніші, де вконкуренції з банками кредитні спілки, використовуючи свою унікальну гнучкістьта мобільність, можуть забезпечити для себе довготривалу стратегічну перевагу.
 
1.3Неприбуткова кооперативна природа кредитних спілок
Кредитніспілки розвиваються в Україні понад 18 років і поступово займають своє місцесеред суб’єктів фінансового ринку. Але незважаючи на це, серед переважноїбільшості населення України, представників державних органів, а часто навіть йпрацівників окремих кредитних спілок існує недостатнє розуміннясоціально-економічної природи цих організацій. Причиною цього стала нечіткістьукраїнського законодавства, що регулює діяльність кредитних спілок.
Доприйняття закону «Про кредитні спілки» ці установи мали юридичний статусгромадської організації, головною метою якої є «фінансовий та соціальний захистїї членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування».В податковому законодавстві спілки були віднесені до неприбуткових організацій.Такий, не досить чітко визначений, статус призводив до виникнення багатьохзапитань стосовно економіко-правової природи спілок та створював певні проблемив їх роботі. Прийнятий закон надав кредитним спілкам нового, принципово іншогоюридичного статусу «неприбуткової організації, заснованої фізичними особами накооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємномукредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошовихвнесків членів кредитної спілки» і при цьому визначив, що «кредитна спілка єфінансовою установою». Це дозволило більш чітко визначити юридичний статускредитних спілок, однак питання неприбуткової соціально-економічної природи цихорганізацій залишилось розкрито недостатньо. Законом кредитні спілки булиперетворені із «громадської організації» у «фінансову установу». І дуженепомітним при цьому звучить термін «заснованої на кооперативних засадах». Авін якраз і є найголовнішою ознакою, що відрізняє кредитні спілки від іншихсуб’єктів фінансового ринку і визначає їх неприбуткову природу. На жаль, вчинному українському законодавстві такого поняття як «кооперативні засади» неіснує, а в законі «Про кредитні спілки» кооперативні засади прописанінедостатньо. Тому із прийняттям цього закону стало можливим трактувати кредитніспілки лише як фінансові установи, і не звертати увагу на суспільну, громадськускладову їх діяльності та їх соціальну місію. А звідси з часом може виникнутипитання доцільності віднесення кредитних спілок до неприбуткових організацій.
Кредитніспілки в більшості країн світу мають статус фінансового кооперативу. Акооператив — це організація, що має крім економічної, ще й громадську природу.Кредитний кооператив для своїх членів є одночасно фінансовою установою тагромадською організацією. І це визначає його неприбуткову соціально-економічнуприроду.
Розуміннянеприбуткової кооперативної природи кредитних спілок є надзвичайно важливим іактуальним для усвідомлення їх значення в економіці України, успішного розвиткуі недопущення виникнення псевдоспілок, які можуть дискредитувати кооперативнуідею фінансової самодопомоги населення, яка, майже після сімдесяти років забуття,почала відроджуватись в Україні.
Розуміннянеприбутковості діяльності кредитних спілок в сучасних умовах є простим іскладним одночасно. Простота полягає у тому, що ці організації відносяться донеприбуткових, бо не мають на меті отримання прибутку, а складність — утому, щовони прибуток отримують. Ці, на перших погляд, взаємовиключні положеннявідображають особливості вказаних організацій, які в своїй основі маютьунікальний фінансово-господарський механізм, що принципово відрізняє їх відінших суб’єктів господарювання і який в усьому світі надає їм право наотримання неприбуткового статусу. Але розуміння цього неприбутковогоекономічного механізму в Україні ускладнюється двома важливими факторами.Першим з них є деформоване уявлення про кооператив як форму господарювання.Воно виникло в результаті відсутності протягом сімдесяти років в економічнійсистемі держави справжніх кооперативних організацій, що мають неприбутковуекономічну природу та дискредитації кооперативної ідеї в період «перестройки»,коли під виглядом кооперативного руху почалось відродження приватного бізнесу.
Другимфакторам, що ускладнює розуміння неприбуткової економічної природи кредитнихспілок, є традиційне ототожнення понять «дохід» і «прибуток», плутанина якихмасово почалась ще наприкінці 80-х років в процесі формування податковогозаконодавства періоду «перестройки»
Зметою кращого розуміння особливостей та ознак неприбуткової діяльностікредитних спілок, розглянемо більш докладно ці, парадоксальні на перший погляд,твердження.
Неприбутковадіяльність — це не збиткова діяльність. Дане положення є відповіддю на типовезапитання: «Як може існувати організація, не отримуючи прибутку для покриттясвоїх витрат?», що майже завжди виникає в процесі обговорення проблеминеприбуткової діяльності кооперативних форм господарювання. Це питання єрезультатом плутанини понять «дохід» та «прибуток». Дохід — це кошти, якіотримує організація від своєї діяльності, а прибуток — це перевищення сумидоходів організації над її витратами. Таким чином джерелом покриття витратбудь-якої організації є не прибуток, а дохід. Організація, що отримує дохід,може не мати прибутку. Але це не означає, що вона буде мати збитки.Неприбутковість — це не збитковість. Якщо доходу буде отримано рівно стільки,що його вистачить лише на покриття витрат — організація не буде мати ніприбутків, ні збитків. При цьому її діяльність в даному періоді буденеприбутковою, незбитковою і самодостатньою.
Неприбутковадіяльність — це не безприбуткова діяльність. Якби будь-яка господарськаорганізація поставила собі за мету спрацювати неприбуткові і отримати протягомпевного періоду рівно стільки, щоб його хватило лише на покриття понесенихвитрат, в звичайних умовах їй цього зробити б не вдалось, бо в ринкових умовахнеможливо наперед точно визначити суму доходу, що буде отриманий. В зв’язку зцим навіть при великому бажанні здійснити господарську діяльність не прибутковов певні періоди часу буде виникати невідповідність фактично отриманих доходів іпонесених витрат, що призведе до виникнення прибутку. Але цей прибуток в даномувипадку буде не метою діяльності, а наслідком неможливості точного розрахункутаких цін за послуги та надання таких обсягів цих послуг, які б забезпечилиточну відповідність отриманого доходу понесеним витратам. Таким чином,неприбуткова діяльність не є безприбутковою, а виникнення прибутку в процесінеприбуткової діяльності не переводить її у статус прибуткової, бо отриманийприбуток не є метою діяльності.
Неприбутковадіяльність — це не підприємницька діяльність. Будь-яка підприємницькадіяльність здійснюється з метою отримання максимального прибутку і йогорозподілу між власниками пропорційно вкладеному в організацію даноїгосподарської діяльності капіталу. При цьому, необхідно підкреслити важливу іпринципову методологічну ознаку — прибуток отримується із клієнтів, арозподіляється між власниками. Обґрунтованим і логічним є оподаткуваннярезультатів підприємницької діяльності, як форми привласнення коштів однихсуб’єктів іншими. Принципово інший методологічний підхід має місце у здійсненнінеприбуткової господарської діяльності, метою якої не є винагорода вкладеного ворганізацію даної діяльності капіталу, тому вона може здійснюватись й безотримання прибутку. При цьому, неприбуткова господарська діяльність має свій сенс,бо провадиться із принципово іншою метою, пов’язаною із отриманням не прибутку,а іншого результату.
Неприбутковадіяльність — це надання послуг за собівартістю. Здійснення господарськоїдіяльності на неприбуткових засадах є головною метою і ознакою специфічнихнеприбуткових господарських організацій, що називаються кооперативами. Цяспецифічна організаційно-правова форма кооперативу, здійснюючи господарськудіяльність, прагне надавати послуги за їх собівартістю або максимальнонаближено до собівартості. Неприбуткова кооперативна діяльність має кінцевоюметою не прибуток від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членамкооперативу.
Неприбутковадіяльність — це надання послуг власникам-клієнтам. Будь-який кооперативстворюється та діє з метою забезпечення своїх членів необхідними послугами.Члени кооперативу є одночасно його рівноправними власниками і клієнтами. Вонифінансують діяльність свого кооперативу і користуються його послугами. Членикооперативу формують пайовий капітал, необхідний для здійснення неприбутковоїгосподарської діяльності і оплачують отримані від кооперативу послуги. Паї вкооперативі вносяться не для отримання на них прибутку, а для забезпеченняфункціонування кооперативу і отримання можливості користуватись його послугами.
Неприбутковадіяльність — це здійснення управління та контролю клієнтами-власниками.Управління будь-якою формою підприємницької діяльності здійснюється власниками,які визначають основні напрямки та методи ведення бізнесу. Власника цікавить непотреби клієнтів, а прибуток, який можна отримати. Однак, зі своєї сторони,споживачі можуть сформувати початковий капітал і створити господарськуорганізацію, яка на неприбуткових засадах буде забезпечувати їх потреби, в якійвони будуть клієнтами, повноправними власниками, в якій вони будуть прийматирішення стосовно ціни та якості послуг, що має надавати їм їхня організація.Такі організації є відкритими для нових членів, мають демократичну структуру ісистему управління.
Важливоакцентувати увагу на правомірності вважати прибутком суму перевищення доходівкооперативу над його витратами. Для підприємницької діяльності — це однозначноприбуток. Але в неприбутковій кооперативній діяльності кошти, що надходятькооперативу у вигляді плати за послуги понад їх собівартість, не можна вважатиприбутком, бо кооператив отримує ці кошти від обслуговування своїх членів, якіє його власниками. Доходом можна вважати кошти, що отримуються від третіх осіб,а не від власників. Тому економічна природа коштів, що надходять від членів, більшподібна до природи членських внесків чи цільового фінансування, ніж до природидоходу. Члени кооперативу самостійно і за взаємною згодою встановлюють механізмфінансування діяльності кооперативу та визначають його цінову політику.
Висновки
Фінансовіпослуги надаються фінансовими установами. Виключне право або інші обмеженнящодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльністьвідповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державнихорганів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.
Сферадіяльності учасників ринків фінансових послуг з метою надання та споживанняпевних фінансових послуг вважається ринками фінансових послуг. Учасникамиринків фінансових послуг є юридичні особи та фізичні особи – суб’єктипідприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснюватидіяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі такихпослуг.
Світовийдосвід свідчить, що на ринку мікрокредитування особливо успішно діють різнітипи небанківських фінансових установ, таких як кредитні спілки, ломбарди,страховики. Розвитку системи кредитних спілок в Україні загалом притаманніпозитивні тенденції: зберігаються високі темпи зростання основних фінансовихпоказників; збільшується власний капітал спілок; на фоні постійного зниженняпроцентних ставок за кредитами діяльність спілок залишається фінансовостальною; підвищується ефективність діяльності кредитних спілок, свідченнямчого є зменшення питомої ваги операційних витрат.
Кредитніспілки фактично не є конкурентами банків. Свої послуги спілки перше за всенадають у невеликих населених пунктах, де банки представлені надзвичайно мало.В таких населених пунктах, як правило, досить низькі доходи фізичних осіб, ібанки, враховуючи їх великі витрати на відкриття і здійснення своєї діяльності,невигідно тримати персонал для видачі дрібних кредитів громадян. В той же часпотреба у мікрокредитах (інколи у декілька сотень гривень) серед фізичних осібіснує. Саме тому в цих населених пунктах дедалі активніше здійснюють своюдіяльність кредитні спілки.

2.Аналіз фінансово-господарської діяльності кредитної спілки «Імпульс плюс»
 
2.1Загальна економічна характеристика об’єкта дослідження
Кредитнаспілка «Імпульс плюс» діє згідно рішення установчих зборів (Протокол № 1 від 28вересня 2001 р.) на підставі Законів України «Про фінансові послуги та державнерегулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12.07.2001р., «Про кредитніспілки» № 2908-ІІІ від 20.12.2001р., «Про запобігання та протидію легалізації(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» №249-ІV від 28.11.2002р.,інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
Місцезнаходженняі юридична адреса КС «Імпульс плюс» є Донецька область, м. Вугледар, ул. Советська,б.2.
Джереломформування фінансових ресурсів кредитної спілки є внески її членів, плата занадання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходи від провадженняінших видів статутної діяльності, доходи від придбаних державних ціннихпаперів, грошові та інші майнові пожертвування, благодійні внески.
Завданняспілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні танаданні фінансових послуг шляхом здійснення певної діяльності.
Длядосягнення мети кредитна спілка:
приймаєвступні та обов’язкові пайові та інші внески від членів спілки;
надаєкредити своїм членам;
залучаєна договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як уготівковій, так і в безготівковій формі.
Залучаєна договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, коштиінших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам;
надаєкредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішеннямДержфінпослуг;
виступаєчленом платіжних систем;
оплачуєза дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого їмкредиту;
провадитьблагодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.
Кредитнаспілка має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовуєзгідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а такожпечатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.
Коштикредитної спілки чітко розмежовуються на дві великі групи: власні та залучені.
Залученікошти спілки формуються за рахунок членських внесків, вкладених членами спілкина договірних умовах, кредитів інших кредитних спілок чи банківських установ.Ці кошти не є власністю кредитної спілки і залучаються нею для забезпеченнядіяльності при недостатності власних коштів.
Коштидодаткових членських внесків належать членам на правах власності і передаютьсякредитній спілці у тимчасове користування на певних умовах. В залежності відвидів внесків членам спілки відкриваються особові рахунки, на якихвідображаються вид, стан, умови та рух внесків члена кредитної спілки, а такожнараховані на внески проценти.
Вкредитній діяльності застосовуються різні види забезпечення. Найбільшпоширеними з них є порука та застава.
Слідвідзначити, що в Україні кредитні спілки суттєво обмежені в можливостяхрозміщення тимчасово вільних коштів та здійснення інвестиційної діяльності, щонегативно впливає на фінансовий стан та ефективність роботи багатьох спілок.
Органамиуправління кредитної спілки є загальні збори членів спілки, спостережна рада,ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборівчленів можуть бути створені й інші органи управління.
Вищиморганом управління кредитної спілки є загальні збори її членів, вони можутьприймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.
Довиключної компетенції загальних зборів членів спілки належить:
затвердженняСтатуту, внесення до нього змін і доповнень;
затвердженнярічних результатів діяльності, звітів спостережної ради, правління такредитного комітету і висновків ревізійної комісії;
прийняттярішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків спілки;
прийняттярішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Спостережнарада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами.Вона підзвітна загальним зборам членів спілки.
Докомпетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
затвердженняположень про порядок надання послуг членам;
встановленнявидів та умов надання кредитною спілкою фінансових послуг своїм членам;
затвердженнякошторису та штатного розпису;
призначенняголови та членів правління, членів кредитного комітету;
вирішенняпитань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства укредитній спілці.
Правліннякредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточноюдіяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинахзі спілкою.
Правліннявирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать докомпетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету.
Роботоюправління керує голова правління, який призначається спостережною радою.
Головаправління кредитної спілки:
бездоручення представляє інтереси спілки та діє від її імені;
представляєкредитну спілку в її відносинах із державою, іншими юридичними та фізичнимиособами;
укладаєдоговори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення напровадження дій від імені кредитної спілки;
розпоряджаєтьсямайном спілки в порядку, визначеному спостережною радою;
Кредитнийкомітет спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитноїдіяльності спілки.
Докомпетенції кредитного комітету належать:
розглядзаяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень із цихпитань;
здійсненняконтролю за якістю кредитного портфеля;
Контрольза фінансово-господарською діяльністю здійснює ревізійна комісія. Ревізійнакомісія підзвітна й відповідальна перед загальними зборами членів спілки.Ревізійна комісія доповідає про результати проведених перевірок загальнимзборам членів кредитної спілки та спостережній раді.
Прийняттядо кредитної спілки провадиться на підставі письмової заяви особи за рішеннямспостережної ради, якщо таке право не делеговане спостережною радою правліннюспілки.
Приприйомі до кредитної спілки сплачується вступний внесок та обов'язковий пайовийвнески. Розмір вступного та обов'язкового пайового внесків встановлюється зарішенням загальних зборів.
Членикредитної спілки мають право:
братиучасть в управлінні справами спілки, обирати та бути обраними до її органівуправління;
вноситипропозиції на розгляд органів управління спілки;
одержуватикредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитноїспілки відповідно до Статуту;
одержуватиінформацію про діяльність спілки, ознайомлюватися з річними балансами,фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління та іншимидокументами щодо діяльності кредитної спілки;
одержуватидохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборівспілки;
вийтиз членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України «Прокредитні спілки» та Статутом.
Членикредитної спілки зобов'язані:
дотримуватисяСтатуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органівуправління;
вчасноі в повному обсязі здійснювати сплати по кредитах;
братиучасть у формуванні майна спілки, зокрема, сплачувати у грошовій формі вступні,обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначенірішенням загальних зборів;
нерозголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Майнокредитної спілки формується за рахунок:
вступних,обов'язкових пайових та інших внесків членів (крім внесків (вкладів) надепозитні рахунки);
платиза надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів відпровадження інших видів статутної діяльності;
доходіввід придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
грошовихта інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатноїтехнічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
іншихнадходжень, не заборонених законодавством.
Майнокредитної спілки є її власністю. Вона володіє, користується та розпоряджаєтьсяналежним їй майном.
Капіталкредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, атакож залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотківвід суми її загальних зобов'язань.
Пайовийкапітал формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членськихвнесків членів спілки.
Резервнийкапітал формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки тачастини доходів. Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунокцільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб,безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.
Кредитнаспілка має право самостійно встановлювати:
розмірплати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески танараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів;
розмірплати (процентів) за користування кредитами, наданими спілкою;
ціни(тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;
видикредитів. умови надання та строки їх повернення;
способизабезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашеннякредитів.
Кредитнаспілка надає кредити лише своїм членам на умовах та на строк, що визначенівідповідним положенням спілки, затвердженим спостережною радою, на підставізаяви члена спілки за рішенням кредитного комітету. При наданні кредиту міжкредитною спілкою та позичальником укладається кредитний договір, в якомувизначаються строк та умови повернення кредиту.
2.2 Аналіз фінансового стану кредитної спілки «Імпульсплюс»
Фінансовий стан кредитної організаціївиражається співвідношенням структур його активів і пасивів, тобто засобівкредитно – фінансових організацій і їх джерел. Основні задачі аналізуфінансового стану — визначення якості фінансового стану, вивчення причин йогополіпшення або погіршення за період, підготовка рекомендацій з підвищенняфінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Задачі вирішуються наоснові дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників ірозбиваються на наступні аналітичні блоки:
структурний аналізактивів і пасивів;
аналіз фінансовоїстійкості;
аналіз платоспроможності(ліквідності);
аналіз необхідногоприросту власний капітал.
Основними методами аналізу фінансовогостану є горизонтальний, вертикальний, трендовий.
Горизонтальний аналіз — аналіз змінокремого показника або статті фінансових звітів між двома звітними даними, асаме аналіз темпів зростання. Горизонтальний аналіз використовується дляаналізу абсолютних (сума) і відносних (%) змін розділів і статей фінансовихзвітів. За допомогою даного аналізу не можливо визначити, які події відбулися,але він виявляє їх наслідки, зростання чи зменшення певних статей.
Вертикальний аналіз використовується дляпорівняння різних розділів і статей фінансових звітів між собою на кінецьзвітного періоду, або за певний період часу. Кожна стаття фінансових звітів представляєтьсяв процентному відношенні до загальної суми активів Балансу. Вертикальний аналізрозглядає взаємозалежності, між різними розділами і статтями фінансових звітівз ціллю виявлення незвичайних залежностей, яки можуть вимагати подальшогодослідження і аналізу для встановлення їх можливих причин.
Трендовий аналіз – це розширений       горизонтальний аналіз, якій є інструментом для аналізу динаміки результатівдіяльності підприємства, складання бюджету і прогнозування. Зміни в статтяхфінансових звітів підставляються тенденції в їх динаміці. Інформація провиявлені тенденції може бути використана як для аналізу відхилень статей умайбутньому, так і для екстраполяції їх поведінки у майбутньому. Найчастішеаналіз трендів застосовується до звіту про фінансові результати.
Вертикальний та горизонтальний аналізвідносяться до експрес-аналізу балансу та безумовно взаємодоповнюють одинодного.
Коефіцієнтний аналіз зводиться до вивченнярівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, що розраховуються яквідношення величин балансових статей або інших абсолютних показників,одержуваних на основі звітності або бухгалтерського обліку. При аналізіфінансових коефіцієнтів їх значення порівнюються з базисними величинами, атакож вивчається їх динаміка за звітний період і за ряд суміжних звітнихперіодів.
Крім фінансових коефіцієнтів в аналізіфінансового стану велику роль грають абсолютні показники, що розраховуються наоснові звітності, такі, як чисті активи (реальний власний капітал), власніоборотні кошти, показники забезпеченості запасів власними оборотними коштами.Дані показники є критеріальними, оскільки за їх допомогою формулюютьсякритерії, що дозволяють визначити якість фінансового стану.
Фінансово-господарська діяльністьпідприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами – як власними, так іпозиковими, їх розмір і стан розміщення в активи характеризуєтьсябухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансовогостану. Валюта балансу — розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємствона звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування(або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакоюфінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростаннявалюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.
З метою забезпечення стабільної діяльностікредитних спілок і захисту прав споживачів та відповідно до пункту 4 частини 1статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринківфінансових послуг» Державна комісія з регулювання ринків фінансових послугУкраїни 16 січня 2004 року розпорядженням № 7 затвердила Положення про критеріїта фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об’єднаних кредитнихспілок (далі – Положення). Це положення призначення для забезпечення стабільноїдіяльності спілок, своєчасного виконання ними зобов’язань перед своїми членами,а також запобігання можливим втратам капіталу через ризики, що притаманнідіяльності кредитних спілок. Положенням встановлюються критерії та нормативищодо капіталу, платоспроможності, якості активів, ризикованості операцій,прибутковості та ліквідності.
Положення надає основні поняття татерміни, що використовуються у Положенні, а також розкриває критерії інормативи діяльності спілки. Положення встановлює 17 критеріїв та нормативів,які є обов’язковими для дотримання спілками у процесі фінансово-господарськоїдіяльності. Певна частина критеріїв передбачена Законом України «Про кредитніспілки».
Інформація, що надається до Держфінпослуг:звітні дані про фінансову діяльність кредитної спілки, звітні дані про складактивів та пасивів, звітні дані про доходи та витрати, розрахунок необхідноїсуми резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів, прокредитну діяльність кредитної спілки (Додатки А-Ж).
Розглядаючифінансово-господарські показники діяльності «Імпульс плюс» можемо зробитивисновок, що спілка з початку 2008р. почала отримувати перші ознаки світовоїфінансової кризи. Криза не платежів по кредитам отриманим членами спілки привеладо зростання сум нарахованих штрафів. І разом з зменшенням отриманих процентівза наданими кредитами почала зростати доля залеглих кредитів, а обертаннягрошей уповільнилось (табл. 2.1).
Таблиця2.1.Фінансово — господарські показники діяльності КС « Імпульс плюс « у 2007-2009рр.№ з/п Назва показника 2007 р. 2008 р. Відхилення 2009 р. Відхилення абсолютне відносне, % абсолютне відносне, % Визначення доходу тис. грн. тис. грн. тис. грн. % тис. грн. тис. грн. % 1 Отримані % за кредитами наданими членам кредитної спілки 579,2 508,4 -70,8 -12,2 482,7 -25,7 -5,05 2 Інші % доходи 1,2 1,2 - -1,2 -100,0 3 Отримані штрафи, пені 22,5 38,8 16,3 72,4 60,8 22,0 56,7 4 Інші непроцентні доходи 116,6 48,4 -68,2 -58,5 37,6 -10,8 -22,3 5 Всього доходів 718,3 596,8 -121,5 -16,9 581,1 -15,7 -2,6 Визначення витрат 6 Нараховані % на внески вклади на депозитні рахунки членів спілки 153,0 122,4 -30,6 -20,0 165,0 42,6 34,8 7 Нараховані % за кредитами отриманими від кредитних спілок 104,9 15,4 -89,5 -85,4 -15,4 -100,0 8 Нараховані % за кредитами отриманими від об’єднаної кредитної спілки 23,3 23,3 - 0,1 -23,2 -99,6 9 Витрати на нарахування заробітної плати та обов’язкових платежів 160,5 194,3 33,8 21,0 185,4 -8,9 -4,6 10 Інші операційні витрати 49,7 59,3 9,6 19,3 71,3 12,0 20,2 11 Податок на прибуток 19,9 21,0 1,1 5,5 21,8 0,8 3,8 12 Витрати на формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів 173,1 90,3 -82,8 -47,8 137,5 47,2 52,3 13 Всього витрат 661,1 526,0 -135,1 -20,4 581,1 55,1 10,5 Визначення результату 14 Фінансовий результат 57,2 70,7 13,5 23,6 -70,7 -100,0
Спілці знадобилось, для поповненняліквідності, більше коштів мати у касі та на рахунках для виконання зобов’язаньперед вкладниками.
Кредитна спілка відмовилась від кредитівотриманих від об’єднаної кредитної спілки та від інших кредитних спілок. Але у2008р. витрати на нарахування заробітної плати та обов’язкових платежів зрослина 21%.
Скоротилися витрати на формування резервузабезпечення покриття витрат від неповернутих кредитів на 47,8%.
Зменшились на 30,6тис. грн., тобто на 20%,нараховані проценти на внески (вклади) на депозитні рахунки членів спілки.
Фінансово — господарські показникидіяльності КС « Імпульс плюс « у 2008р. відносно 2007р. виглядала таким чином:доходна частина зменшилася з 718,3тис. грн. до 596,8 тис. грн., тобто на 16,9%,а витратна частина зменшилася з 661,1тис. грн. до 526тис. грн., тобто на 20,4%.
І тільки тому що витратна частина буласкорочена досить значно фінансовий результат був не збитковим. У 2007р.фінансовий результат складав 57,2тис. грн., у 2008р. 70,7тис. грн. Фінансовийрезультат зріс на 23,6%.
У 2009р. кредитна спілка у почалапоновлювати довіру своїх членів і тому зменшення доходів відбулося на 2,6%. Алевитратна частина була скорочена ще на 10,5%.
На фоні загальної картини закриття ібанкрутства деяких банків та кредитних спілок, кредитній спілці вдалосязакінчити 2009р. без збитків.
Разом з тим відбувалося загальне зменшенняактивів.
Розглядаючи фінансово-господарськіпоказники діяльності «Імпульс плюс» за 2009р. можемо зробити висновок, щоотриманих процентів за кредитами наданими членам кредитної спілки продовжуваласкорочуватись з 508,4тис. грн. до 482,7тис. грн., на 5,05%.
У 2009р. нараховані проценти на внескивклади на депозитні рахунки членів спілки зросли з 122,4тис. грн. до 165тис.грн., на 34,8%. Це свідчить що у населення почала відновлюватись довіра доспілки.
Разом з тим витрати на нарахуваннязаробітної плати та обов’язкових платежів скоротилися на 4,6%.
Фінансовий результат діяльності спілки за2009р. виглядав таким чином: доходна частина складала 581,1тис. грн. – витратна581,1 тис. грн.
Фінансове прогнозування тісно пов'язане зфінансовим аналізом. Аналіз є початковим пунктом складання прогнозу.
За його допомогою розкриваютьсяпричинно-наслідкові відносини, формулюються загальні гіпотези і концепціїрозвитку майбутнього, дається оцінка характеру впливу основних складових напроцеси, що прогнозуються. Результати прогнозу служать інформаційною базою дляпроведення попереднього аналізу. Таким чином, фінансовий аналіз є одночасновідправним і заключним етапом процесу прогнозування.
Фінансовий аналіз досліджує причини, якіпривели до відповідного фінансового стану, пропонує шляхи для його поліпшення інадає можливість розробити обґрунтовані рішення фінансової стратегії намайбутнє. Стратегічною метою фінансового аналізу є прогнозування майбутніхпроблем ще до того, як вони з’являться.
Порівнюючи фактичні значення показників зарізні періоди часу, керівники мають можливість проаналізувати напрями розвиткукредитної спілки та на основі отриманої інформації здійснити відповіднукорекцію поточної діяльності та планів.
Аналіз фінансового стану кредитної спілкипочинаємо з розгляду його балансу. Для цього проводимо горизонтальний івертикальний аналіз. Зводимо результати розрахунків горизонтального аналізу втаблицю 2.2.
Аналізуючи дані табл. 2.2. можна зробитинаступні висновки. Активи спілки у 2008 р. мали наступні зміни у порівняні з2007р. У абсолютному відношенні зростання відбулося на 77,3 тис. грн., увідносному на 5,6%. У 2009р. активи спілки зменшилися на 83,1тис. грн., тобтона -5,7%.
Продуктивні активи у абсолютномувідношенні збільшились у 2008р. на 29 тис. грн., у відносному на 2,3%. У 2009р.продуктивні активи спілки зменшилися на 155 тис. грн., тобто на -12,2%.
Таблиця2.2.Горизонтальнийаналіз діяльності КС « Імпульс плюс « у 2007-2009рр. Код рядка 2007 р. тис.грн. 2008 р., тис.грн. Відхилення 2009 р., тис.грн Відхилення абс., тис. грн. відносне, % абс. тис. грн відносне, % АКТИВ І. Продуктивні активи Кредити, надані членам 010 1 385,8 1442,9 57,1 4,1 1388,2 -54,7 -3,8 Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами 030 284,9 381,6 96,7 33,9 530,8 149,2 39,1 Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок 040 (148,2) (190,1) 41,9 28,3 (290,4) 100,3 52,8 Фінансові інвестиції 050 13,8 13,8 - 13,8 - -
Усього за розділом І
(р.010-р.040+р.050) 070 1 237,6 1266,6 29,0 2,3 1111,6 -155,0 -12,2 ІІ. Непродуктивні активи Грошові кошти 080 80,0 127,0 47,0 58,8 194,3 67,3 53,0 Основні засоби, ін… необоротні (не)матеріальні активи 090 29,0 22,0 -7,0 -24,1 18,3 -3,7 -16,8 Інші непродуктивні активи 130 38,4 47,0 -8,6 -22,4 40,2 -6,8 -14,5 Витрати майбутніх періодів 140 0,4 0,1 -0,3 -75,0 15,2 15,1 15100
Усього за розділом ІІ
(р080+р090+р130+р140) 150 147,8 196,1 48,3 32,7 268,0 71,9 36,7 АКТИВИ ВСЬОГО 160 1 385,4 1462,7 77,3 5,6 1379,6 -83,1 -5,7 ПАСИВ І. Зобов’язання Внески (вклади) на депозитні рахунки 170 550,7 858,0 307,3 55,8 760,5 -97,6 -11,4 Розрахунки з юр. Особами, за зобов’язаннями, на які нараховуються проценти 180 265,0 35,0 -230,0 -86,8 - -35,0 -100,0 Інші зобов’язання, на які не нараховуються % 230 87,7 44,7 -43,0 -79,0 104,4 59,7 133,5 Доходи майбутніх періодів 240 33,2 45,5 12,3 37,0 32,8 -12,7 -27,9
Усього за розділом І
(р170+р180+р231+р240) 260 936,6 983,2 46,6 5,0 897,7 -85,5 -8,7 Продовження табл. 2.2. Код рядка 2007 р. тис.грн. 2008 р., тис.грн. Відхилення 2009 р., тис.грн Відхилення абс., тис. грн. відносне, % абс., тис. грн. відносне, % ІІ. Капітал Пайовий капітал 270 273,5 228,5 -46,8 -17,1 227,7 -0,8 -0,3 Резервний капітал 280 175,3 251,0 75,7 43,2 254,2 3,2 1,3
Нерозподілений дохід
(непокритий збиток) 300 0,0 - - - - - -
Усього за розділом ІІ
(р.270+р.280+р.300) 310 448,8 479,5 30,7 6,8 481,9 2,4 0,5 ПАСИВИ ВСЬОГО 340 1 385,4 1462,7 77,3 5,6 1379,6 -83,1 -5,7

Разомз тим, заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами у 2008р.виросла. У абсолютному відношенні зростання відбулося на 96,7 тис. грн., увідносному на 33,9%. У 2009р. 149,2 тис. грн., тобто 39,1%.
Це потягнуло за собою додатковівідрахування на формування фондів резервування. А це призвело до додатковихвитрат, які були виражені у збитках спілки. Тому ці збитки мають характерпроблем менеджменту. Доля прострочених кредитів почала зростати і самеменеджери повинні звертати увагу на цей сегмент кредитів.
У пасивах зміни виглядали наступним чином.Загальні зобов’язання спілки у 2008р. збільшилися на 46,6 тис. грн., тобто на5% У 2009р. зобов’язання спілки зменшилися на 85,5 тис. грн., тобто на -8,7%.
Внески (вклади) на депозитні рахунки у2008р. порівняно з 2007р. збільшилися на 307,3тис. грн., у відносномупорівнянні на 55,8%. А у 2009р. порівняно з 2008р. зменшилися на 97,6тис. грн.,у відносному порівнянні на -11,4%.
Разом з тим, капітал кредитної спілкитакож змінився, порівняно з 2007р., у 2008р. зріс на 77,3 тис. грн., тобто на5,6%. У 2009р. капітал зменшився на 83,1 тис. грн., тобто на -5,7%.
Залучено пайового капіталу у 2008р. уабсолютному відношенні до 2007р. зменшився на 46,8 тис. грн., тобто -17,1%. У2009р. пайовий капітал зменшився на 0,8 тис. грн., тобто -0,3%.
Витрат потребувало відрахування дорезервного фонду спілки. Зростання у 2008р. зростання на 75,7 тис. грн., (абона 43,2%). У 2009р. зростання на 3,2 тис. грн., (або на 1,3%).
Якщо аналізувати 2008 р. у порівнянні до2007 р., то можна відзначити, що значних змін за статтями балансу не відбулося.Кредитна спілка займалася покращенням фінансових результатів, що відображено упокритті збитків, які вона мала на кінець 2007 р. А у 2009р. відбулося незначнезменшення активів до рівня 2007р.
Велике значення для загальної оцінкифінансового стану підприємства має вертикальний аналіз балансу. Зміст такогоаналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей активу і пасивубалансу і оцінці його змін. Проведемо вертикальний (структурний) аналізбалансу, для чого зводимо його результати у табл. 2.3.
Дані табл. 2.3. свідчать про те, щопродуктивні активи мають значну питому вагу: 89,3% у 2007 р., 86,6% у 2008 р.,80,6% у 2009 р., від активів спілки. У той час непродуктивні активі мають малучастку 10,7% у 2007 р., 13,4% у 2008р. і 19,4% у 2009р. Ці показники є доситьстабільними.
У розділі пасивів відбулися наступнізміни. В зобов’язаннях відбувалися зміни по внескам (вкладам) на депозитнірахунки. Їх доля змінювалася з 39,8% у 2007 р. до 58,7% у 2008 р. і 55,1% у2009р.
Доля пайового капіталу у загальних пасиваху 2007 р. – 19,7% а у 2008р.знизилась до 15,6%, у 2009р. складала 16,5% Долярезервного капіталу мала стабільне зростання у 2007 р. – 12,7%, у 2008 р. — 17,2%, а у 2009р. – 12,4% від загальних пасивів.
Проведений аналіз дозволяє зробитивисновки, що кредитна спілка хоча і мала проблеми з неповерненими кредитами,але за рахунок сформованих резервів повинна зберегти стабільність у своїйроботі.
Таблиця 2.3 Вертикальнийаналіз балансу КС « Імпульс плюс « у 2007-2009рр. Код рядка
2007 р.
тис.грн. 2007 р., %
2008 р.
тис.грн. 2008 р.,%;
2009 р.
тис.грн 2009р., % АКТИВ І. Продуктивні активи Кредити, надані членам КС 010 1 385,8 100,0 1442,9 98,6 1388,2 100,6 Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами 030 284,9 20,6 381,6 26,1 530,8 38,5 Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок 040 (148,2) 10,7 (190,1) 12,9 (290,4) 21,0 Фінансові інвестиції 050 13,8 0,9 13,8 1,0
Усього за розділом І
(р.010-р.040+р.050) 070 1 237,6 89,3 1266,6 86,6 1111,6 80,6 ІІ. Непродуктивні активи Грошові кошти 080 80,0 5,8 127,0 8,7 194,3 14,1 Основні засоби, ін… необоротні (не)матеріальні активи 090 29,0 2,1 22,0 1,5 18,3 1,3 Інші непродуктивні активи 130 38,4 2,8 47,0 3,2 40,2 2,9 Витрати майбутніх періодів 140 0,4 0,0 0,1 0,0 15,2 1,1
Усього за розділом ІІ
(р.080+р.090+р.130+р.140) 150 147,8 10,7 196,1 13,4 268,0 19,4 АКТИВИ ВСЬОГО 160 1 385,4 100,0 1462,7 100,0 1379,6 100,0 ПАСИВ І. Зобов’язання Внески (вклади) на депозитні рахунки 170 550,7 39,8 858,0 58,7 760,5 55,1 Розрахунки з юр. Особами, за зобов’язаннями, на які нараховуються проценти 180 265,0 19,1 35,0 2,4 - - Інші зобов’язання, на які не нараховуються % 230 87,7 6,3 44,7 3,0 104,4 7,6 Доходи майбутніх періодів 240 33,2 2,4 45,5 3,1 32,8 2,4
Усього за розділом І
(р.170+р.180+р.231+р.240) 260 936,6 67,6 983,2 67,2 897,7 65,1 ІІ. Капітал Пайовий капітал 270 273,5 19,7 228,5 15,6 227,7 16,5 Резервний капітал 280 175,3 12,7 251,0 17,2 254,2 18,4
Нерозподілений дохід
(непокритий збиток) 300 0,0 0,0 0,0 0,0 - -
Усього за розділом ІІ
(р.270+р.280+р.300) 310 448,8 32,4 479,5 32,8 481,9 34,9 ПАСИВИ ВСЬОГО 340 1385,4 100,0 1462,7 100,0 1379,6 100,0
Для аналізу динаміки змін суми балансу,які відбуваються у кредитній спілці за певний проміжок часу, а також длявиявлення тенденцій, які можуть бути використані для відхилень статей умайбутньому, робимо трендовий аналіз (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4.Трендовий аналіз валютибалансу КС « Імпульс плюс « за 2002-2009 рр. Активи, тис.грн. Рік Тренд, % Базисний рік – перший — 2002р 42 819 2002 100,0 Рік другий (119 792/42 819×100) — 2003р 119 792 2003 279,8 Рік третій (217 369/42 819×100) — 2004р 217 369 2004 507,6 Рік четвертий (461 598/42 819×100)-2005р 461 598 2005 1 078,0 Рік п’ятий (1 369 866/42 819×100) -2006р 1 369 866 2006 3 119,2 Рік шостий (1 385 452/42 819×100) -2007р 1 385 452 2007 3 235,6 Рік сьомий (1 462 737/42 819×100) -2008р 1 462 737 2008 3 416,1 Рік восьмий (1 379 604/42 819×100) 2009р 1 379 604 2009 3 221,9
Зарезультатами трендового аналізу, можна зробити висновок, що кредитна спілка зпочатку своєї діяльності мала інтенсивний розвиток, майже подвоюючи балансовусуму. Дляоцінки ефективності використання активів та пасивів кредитної спілки доцільнозробити аналіз фінансових нормативів. Перелік фінансових коефіцієнтів досягаємайже двох сотень. Але зважаючи на специфіку діяльності візьмемо основні з них:норматив достатності капіталу, норматив платоспроможності, норматив резервногокапіталу, нормативу якості активів, відношення продуктивних активів до активів.
Проаналізуємо фінансовий стан кредитної спілки.
Методика розрахунків комбінована, тобтогроміздкі розрахунки виконуються за допомогою програмного комплексу «CuProgram»,якою користується кредитна спілка. Норматив достатності капіталу показує,наскільки капітал може виконувати роль буфера по виконанню зобов’язань. Капіталкредитної спілки не може бути меншим ніж 10 % від її загальних зобов'язань:
К =А: В х 100 /> 10 %,         (2.1)
де К– достатність капіталу

А — капітал
Б — зобов'язання
К 2007р = />
К 2008р = />
К 2009р. = />
З розрахунку видно, що коефіцієнтдостатності капіталу впродовж останніх трьох років було витримано – капітал небув менше 10% від зобов’язань.
Норматив платоспроможностівикористовується для мінімізації ризиків, пов'язаних із здатністю кредитноїспілки розраховуватись за своїми зобов'язаннями.
Коефіцієнт платоспроможності визначаєтьсяяк співвідношення регулятивного капіталу (власних коштів) кредитної спілки досумарних активів, зважених за ступенем ризику. Для його розрахунку активиподіляються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуваннямвідповідних коефіцієнтів зваження. Нормативне значення коефіцієнтаплатоспроможності не може бути меншим ніж 8 %. Схема розрахунку надана у табл.2.5.
Таблиця 2.5.Алгоритм розрахункукоефіцієнту платоспроможностіГрупа 1 А(грошові кошти у банку) Б (грошові кошти у касі) 0% Група 2 В (депозитні рахунки у банку) Г (державні цінні папери) 20% Група 3 Д (внески до капіталу ОКСУ) Е (внески до капіталу коп. банку) Ж(Зворотні внески до асоціації КС) З (залишкова вартість основних фондів нематеріальних активів та інших необоротних активів) 50% Група 4 И (кредити членам — прострочені та безнадійні кредити) К (кредити КС — прострочені та безнадійні кредити) Л (інша деб. заборг) 100% Група 5 М (неповернені кредити або безнадійні) 150%
Алгоритм підрахунку сумарних активів
(А+Б)*0%+(В+Г)*20%+(Д+Е+Ж+З)*50%+(И+К+Л)*100%+М*150%
Регулятивний капітал
КП = __________________________________________________________________________________________, (2.2) (А+Б)*0+(В+Г)*0,2+(Д+Е+Ж+З)*0,5+(И+К+Л)*1+М*1,5
де КП — коефіцієнт платоспроможності
Коефіцієнт платоспроможності розраховано задопомогою програмного комплексу «CuProgram», він дорівнює:
КП 2007 р = 36,9
КП 2008 р = 42,9

Таким чином, показник платоспроможності в останнітри роки значно перевищував нормативне значення.
Норматив резервногокапіталу, встановлено для здатності спілки, у разі виникнення збитків,перекрити їх із резервного капіталу. Формується до моменту досягнення ним неменше 15 % від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки:
РК = 100 / (В+Г) х 0 +(Д+Є) х 0,2 + (Ж+З+І+К) х 0,5 + (Л+М) х 1,0 +
+ Н х 1,5, (2.3)
Таблицяде РК — резервний капітал; Б- грошові кошти в касі та на поточних рахунках у банках; В — державні цінні папери; Г- грошові кошти на (вкладних) депозитних рахунках у банках; Д — внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці; Є — внески до капіталу об'єднаної кредитної спілки; Ж- внески до капіталу кооперативного банку; З — грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок; І — залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів; К — кредити, надані членам кредитної спілки та кредитним спілкам (крім неповернених та безнадійних); Л — інша дебіторська заборгованість; М — кредити, надані членам кредитної спілки, визнані неповерненими або безнадійними.
РК 2007 р. = 11,6%
РК 2008 р. = 16,1%
РК 2009 р = 16,3%
Коефіцієнт розраховано за допомогоюпрограмного комплексу «CuProgram». Результати розрахунку за 2007р. — 11,6%,2008р.- 16,1% свідчать, що резервний капітал нижче нормативу і лише у 2009р. –16,3% названий показник був сформований у межах нормативу.
Метою аналізу якості активів є визначенняжиттєздатності спілки.
Загальна сума заборгованості запростроченими, неповерненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими)кредитами не має перевищувати 100 % від суми регулятивного капіталу (власнихкоштів) за виключенням капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайовихвнесків:
ПКВ = (А+Б+В) · 100 /(Г-Д) /> 100 %,(2.4)
де ПКВ – проблемні кредити до власних коштів;
А — заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами;
Б — заборгованість за безнадійними кредитами;
В — заборгованість за продовженими (пролонгованими) кредитами;
Г – капітал;
Д — капітал сформований за рахунок додаткових пайових внесків.
ПКВ 2007р. = />
ПКВ 2008р. = />
ПКВ 2009р. = />
Проблемні кредити у 2007 р., 2008р, 2009р.знаходилися у межах норми (85,7%, 84,7%, 95,5% відповідно). Це відбулося зарахунок зростання долі капіталу спілки.
Загальна сума заборгованості запростроченими, неповерненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими)кредитами, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат віднеповернених позик, не має перевищувати 10% від загальної суми заборгованостіза наданими кредитами:
ПКК = (А+Б+В-Г) · 100 /(Д+Є)/>10 %,                   (2.5)
де ПКК – проблемні кредити до загальної суми кредитів;
А — заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами;
Б — заборгованість за безнадійними кредитами;
В — заборгованість за продовженими (пролонгованими) кредитами;
Г — резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позик;
Д — кредити, надані членам кредитної спілки;
Є — кредити, надані кредитним спілкам.
ПКК 2007 р. = />
ПКК 2008 р. = />
ПКК 2009 р. = />
Частка проблемних кредитів по відношеннюдо кредитів у 2007р. була у межах норми. У 2008р. вона складала 13,3% і у2009р. стала занадто високою – 17,3% .
Загальна сума залучених внесків (вкладів)членів кредитної спілки на депозитні рахунки та інших зобов'язань кредитноїспілки, за якими нараховуються відсотки, не має перевищувати суму продуктивнихактивів:
ПП = А*100 / Б /> 100 %,(2.6)
де ПП — платні пасиви додоходних активів;
А — сума зобов'язань, наякі нараховуються відсотки;
Б — продуктивні активи.

ПП 2007 р. = />
ПП 2008 р. = />
ПП 2009 р. = />
Згідно отриманих даних можна зробитивисновок, що цей норматив виконується. Це говорить про те, що кредитна спілкаможе виконувати свої зобов’язання.
Відношення продуктивних активів до активівце відношення активів, що приносять прибуток, до сумарних активів і показуєрівень продуктивного використання активів та не можуть бути менш. Слід, однак,пам’ятати, що деякі активи, що не приносять прибуток, тим часом необхідні длязабезпечення функціонування спілки (наприклад, будинки, устаткування,транспортні засоби).
ПА = А 100 / Б/>60%,          (2.7)
де ПА – продуктивніактиви;
А — залишок за наданимикредитами членам кредитної спілки;
Б — суми активівзбільшених на суму на суму фактично сформованого резерву забезпечення покриттявтрат від неповернених позичок
ПА 2007р. = />
ПА 2008р. = />
А 2009р. = />

Результати розрахунку показника зааналізований період свідчать, що цей норматив виконується. І тому ризику з неотримання прибутку для кредитної спілки немає. Кредитна спілка не має праваздійснювати залучення коштів від членів кредитної спілки у разі наявності у неїспіввідношення більшого ніж 100% сум нарахованих процентів за внесками(вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та розподіленого доходуна додаткові пайові внески до суми нарахованих доходів за кредитами, наданимичленам кредитної спілки.
МЗ = (А + Б)*100 / В /> 100%,(2.8)
де МЗ – можливістьзалучення коштів;
А — нараховані процентиза внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;
Б — розподілений дохід надодаткові пайові внески;
В — суми нарахованихдоходів за кредитами
2007 р.
МЗ = />
2008 р.
МЗ = />
МЗ = />
Коефіцієнт в межах норми
Загальна сума залученихна договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки,грошових коштів інших установ та організацій не може перевищувати 50 % вартостізагальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення.
ЗК = (А +Б)*100/В /> 50%,(2.9)
де ЗК – залучені кредити;
А – розрахунки зюридичними особами за зобов'язаннями, на які нараховуються відсотки;
Б — Розрахунки зюридичними особами за зобов'язаннями, на які не нараховуються відсотки; В — Активи
У звіті таких кредитівнемає.
Розрахунок нормативу прибутковості даєуявлення про ефективність діяльності кредитної спілки.
Норматив прибутковості – це співвідношення нерозподіленогодоходу попереднього періоду та фактично отриманих кредитною спілкою доходівзвітного періоду до суми витрат кредитної спілки, збільшених на суму доходу,спрямованого на формування резервного капіталу, доходу розподіленого на пайовівнески, а також нарахованої протягом цього періоду плати (процентів) надодаткові пайові внески не має становити менше 100 :
НП = (А + Б) · 100 / (В +Г + Є)/>100 %         ,(2.10)
де НП — нормативприбутковості;
А — нерозподілений доходпопереднього періоду;
Б — доходи звітногоперіоду;
В — витрати звітногоперіоду;
Г — доход, спрямований наформування резервного капіталу;
Є — доход, розподіленийна пайові внески.

/>
/>
/>
Результати розрахунку свідчать, щопроблемним періодом був 2006 р. і лише у 2007р.-2008р. Цей норматив був уграничних межах 100%. Такі показники свідчать про те, що прибуток отримуєтьсястабільно у межах нормативу.
З метою контролю за здатністю кредитноїспілки забезпечити, своєчасне виконання своїх зобов'язань за рахунок ліквіднихактивів встановлюються нормативи миттєвої ліквідності та короткостроковоїліквідності.
Нормативи ліквідності надають можливістьвизначити спроможність кредитної спілки сплачувати свої поточні зобов’язання.Своєрідним показником виникнення фінансових труднощів є тенденція скороченнячастки грошових коштів у складі поточних активів при збільшенні обсягівпоточних зобов’язань.
Кредитна спілка використовує два нормативиліквідності. Норматив миттєвої ліквідності та норматив короткостроковоїліквідності.
Норматив миттєвої ліквідності визначаєтьсяяк співвідношення суми грошових коштів у касі та на поточних рахунках у банкахдо суми внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки дозапитання.
МЛ = А/Б · 100 /> 10 %        ,(2.11)
де МЛ — миттєваліквідність;
А — грошові кошти у касіта на поточних рахунках у банках;
Б — внесок (вклад) надепозитний рахунок до запитання;
Кредитна спілка не приймає внесків(вкладів) на депозитний рахунок до запитання. Тому цей розрахунок нормативу неробиться.
Норматив короткострокової ліквідностівзначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язаньіз початковим терміном погашення до одного року.
Норматив короткострокової ліквідностівизначається як співвідношення ліквідних активів до короткостроковихзобов'язань із початковим терміном погашення до одного року.
До ліквідних активів при розрахункунормативу короткострокової ліквідності включаються: грошові кошти готівкою;грошові кошти на поточних рахунках у банках; грошові кошти на депозитнихрахунках у банках; державні цінні папери; внески (вклади) на депозитні рахункив об'єднаній кредитній спілці; кредити, надані членам кредитної спілки;кредити, надані кредитним спілкам; грошові кошти, внесені на зворотній основідо спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, створених із метоюпідтримки ліквідності кредитних спілок; грошові кошти, внесені в об'єднанукредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідності кредитних спілок.
До короткострокових зобов'язаньвключаються: кредити, одержані від банків; кредити, одержані від кредитнихспілок; внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки; іншізобов'язання.
Показник нормативу короткостроковоїліквідності не повинен бути меншим ніж 100 відсотків :
НЛ = (А+Б+В+Г+Д+Є)+(Ж ·3) +( З · 3) · 100 / (І+К+Л+М+Н) /> 100 %,       (2.12)
де НЛ – нормативкороткострокової ліквідності;
А — готівкові кошти;
Б — гроші (грошові кошти)на депозитних рахунках у банках;
В — державні цінніпапери;
Г — внески (вклади) надепозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;
Д — кредити, наданічленам кредитної спілки з терміном погашення від 3 до 12 міс.;
Є — кредити, наданікредитним спілкам;
Ж — грошові кошти,внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитнихспілок, створених з метою підтримки ліквідності кредитних спілок;
З — грошові кошти,внесені в об'єднану кредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідностікредитних спілок;
І — кредити, одержані відбанків;
К — кредити, отримані відоб'єднаної кредитної спілки;
Л — кредити, одержані відкредитних спілок;
М — внески (вклади)членів кредитної спілки на депозитні рахунки;
Н — інші зобов'язання.
/>
/>
/>
Результати отримано в межах нормативу.Отже, можемо зробити висновок, що загроз по невиконанню спілкою своїхзобов’язань не має.
Держфінпослуг можевстановлювати для кредитної спілки інші значення фінансових нормативів щодокапіталу, платоспроможності, якості активів, ризиковості операцій,прибутковості та ліквідності у разі застосування до такої кредитної спілкизаходів впливу у вигляді затвердження плану відновлення фінансової стабільностікредитної спілки у разі кризи. Для співставлення рахунків з нормативами зведемоїх у табл. 2.6. Можна зробити висновок, що майже всі фінансові нормативикредитної спілки «Імпульс плюс» дотримано. Це свідчать про наявність укредитної спілки перспектив подальшого розвитку та розширення діяльності.
Для подальшогостабільного розвитку спілці необхідно більше звертати увагу на сегментпроблемних кредитів.
Виконання зобов’язаньпозичальниками — це основа стабільності. Але у період фінансової кризи, колизменшуються доходи населення та збільшуються ризики втрати роботи, зменшити ціризики дуже важко.
Разом з тим, є значніпроблеми з виконанням рішень судів по поверненню заборгованості. Виконавчіслужби, не маючи належного фінансування, не можуть виконувати своїх повноваженьу повному обсязі.
Таблиця2.6.Схема розрахунку дотримання нормативів діяльності КС « Імпульс плюс « у2007-2009 рр.№ пункту положення Назва Норматив значення,% 2007р. 2008р. 2009р. 1 2 3 4 5 6 2.2.1 Достатність капіталу 10,0 47,9 48,8 53,7 2.2.2 Коефіцієнт платоспроможності 8,0 39,6 42,9 49,5 2.2.3 Резервний капітал 15,0 11,6 16,1 16,3 3.1.1 Проблемні кредити до власних коштів 100,0 85,7 84,7 95,5 3.1.2 Проблемні кредити до кредитів 10,0 9,9 13,3 17,3 3.1.3 Платні пасиви до доходних активів 100,0 65,9 70,5 68,4 3.1.4 Кредити до активів 50,0 90,4 87,3 83,1 3.1.5 Можливість залучення 100,0 26,0 23,4 33,5 3.2.3 Великі ризики 500,0 х х х 3.2.4 Кошти юридичних осіб 50,0 х х х 3.2.5 Зобов'язання перед членами 10,0 х х х 3.3.1 Прибутковість 100,0 100,0 100 100 4.1.1 Миттєва ліквідність 10,0 х х х 4.2.1 Короткострокова ліквідність 100,0 149,2 173,6 353,7
І тому, для зменшенняризиків, на наш погляд, потрібно проводити більш зважену кредитну політику,запропоновувати нові кредитні продукти. Наприклад, мікрокредитування абокредитні лінії. Саме споживче кредитування має стійкий попит сьогодні.
Крім того, вважаємо, щоважливим кроком для стабілізації положення фінансових посередників євідновлювання довіри населення до вкладів на депозитні рахунки.
2.3 Аналіз виконання фінансових нормативів таоцінка виявлених недоліків кредитної спілки « Імпульс плюс»
В результаті проведеного аналізу фінансового стану підприємства, зметою протидії впливу негативних наслідків фінансової кризи на діяльністькредитної спіли, зокрема мінімізації ризиків ліквідності та платоспроможності,пов’язаних з ними операційних ризиків, можна рекомендувати наступні заходи, якідадуть можливість поліпшити фінансовий стан підприємства – досягнутиприбутковості.
Вважаємо,що кредитній спілці необхідно щомісячно узагальнювати та аналізувати станактивів та пасивів. Здійснювати дієвий контроль з боку спостережної ради та правліннякредитної спілки за змінами в активах та пасивах і за необхідності вживатиневідкладних заходів реагування.
По-перше,необхідно відстежувати зміни структури кредитного та депозитного портфелів застроками, намагатися утримувати збалансованість у строках залучення тарозміщення коштів і уникати можливих часових розривів. З метою попередженняможливих розривів ліквідності ввести план руху грошових коштів наперед на 18місяців.
По-друге,відстежувати темпи скорочення кредитного портфеля, який не має перевищуватитемпи скорочення депозитного портфеля, оскільки останнє призведе до зменшеннядохідності кредитної спілки, та відповідно, зменшення процентної маржі.Водночас, прискорене скорочення кредитного портфеля порівняно з депозитним можебути виправданим, якщо воно має на меті покриття розриву ліквідності, якийпрогнозовано має виникнути в найближчому майбутньому.
По-третє,намагатися не вилучати з продуктивного обороту кошти у випадку, якщо кредитнийпортфель скорочується швидше, ніж депозитний, але має місце обґрунтованийпрогноз відновлення обсягів кредитування. Кошти, отримані від надходжень покредитах, спрямовувати в короткострокові кредити, а якщо це неможливо абонедоцільно – у фінансові інвестиції.
По-четверте,уникати залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитнірахунки в разі відсутності прогнозованого ефективного розміщення таких коштів.
По-п’яте,здійснювати перегляд та диверсифікацію процентних ставок за внесками (вкладами)на депозитні рахунки та кредитами з врахуванням короткострокової необхідностіутримання чи зменшення обсягів залучених за відповідною ціною коштів, виходячиз існуючої можливості їх ефективного та низько ризикового розміщення.
По-шосте,проводити роз’яснювальну роботу з членами кредитної спілки, у яких строк діїдоговорів за внесками (вкладами) на депозитні рахунки завершується, з питаньщодо пролонгації таких договорів.
По-сьоме,здійснювати щомісячне узагальнення аналізу та контролю за якістю, строками,дохідністю кредитного портфеля з боку спостережної ради, кредитного комітету таправління кредитної спілки і за необхідності вжиття невідкладних заходівреагування щодо його оптимізації. Проведення щомісячної інвентаризаціїзаборгованості за наданими кредитами, внутрішньої оцінки (аудиту) кредитногопортфеля, а в разі потреби, здійснення роботи з реструктуризації простроченоїкредитної заборгованості (перегляд графіка платежів, пролонгація тощо).
По-восьме,відповідно до цілей наданих кредитів проводити аналіз якості кредитногопортфеля, встановлювати рівень ризиковості окремих видів кредитів, виходячи зтого, щоб не допускати оформлення кредитів з високим рівнем ризикунеповернення.
По-дев’яте,обмежувати проведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхомнадання переважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців,враховуючи планові виплати за зобов’язаннями.
По-десяте,утримуватись від видачі кредитів, пов’язаних з великими кредитними ризиками врозумінні нормативних актів Держфінпослуг, у тому числі кредитів членам органівуправління та пов’язаних з ними особам.
По-одинадцяте,дотримуватись політики встановлення максимального розміру кредиту на рівнісереднього розміру внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитні рахунки.
Припроведенні попереднього аналізу документів, поданих позичальниками для наданнякредиту, звертати особливу увагу на предмет їх достовірності та достатності,підтвердження платоспроможності. Використовувати механізм бюро кредитнихісторій, в тому числі за рахунок позичальника, для перевірки інформації щодонаявності заборгованості перед іншими фінансовими установами.
Принаданні кредитів у період фінансової кризи вживати заходів щодо максимальногоїх забезпечення як у формі ліквідного майна, так і у формі гарантій та порук,що в комплексі дає можливість своєчасного повернення кредиту.
Крімтого, необхідно спрямовувати діяльність юридичної служби, кредитного підрозділута відокремлених підрозділів кредитної спілки першочергово на погашеннякредитів боржниками. Використовувати в цій роботі співпрацю з колекторськимифірмами та Call-центрами, уступку права вимоги за кредитами третім особам.Періодично здійснювати перегляд процентної політики за кредитами з метоюзменшення ризиків їх неповернення. Утримуватись від прив’язки процентних ставокдо курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючих коефіцієнтів.Здійснювати щомісячно узагальнений аналіз та контроль за структурою, вартістю,строками депозитного портфеля з боку спостережної ради та правління кредитноїспілки і, за необхідності, вжиття невідкладних заходів реагування щодо йогокоригування.
Вважаємо,що при укладенні нових договорів по залученню внесків (вкладів) членівкредитної спілки на депозитні рахунки передбачити, принаймні, місячний терміндля повернення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки в разідострокового розірвання договорів за ініціативою членів.
Необхіднотакож:
утримуватисьвід економічно необґрунтованого підвищення процентних ставок за внесками(вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та прив’язки процентнихставок до курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючихкоефіцієнтів. Утримуватись від повернення внесків (вкладів) членів кредитноїспілки на депозитні рахунки виключно за рахунок нових внесків (вкладів) членівкредитної спілки на депозитні рахунки.
щомісячноскладати плани-прогнози виплат внесків (вкладів) на депозитні рахунки на місяцьуперед та вести індивідуальну роботу з вкладниками, максимально з’ясовуючи їхнінаміри щодо подальших дій по договору (припинення чи пролонгації).
уникатизалучення внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки накороткий строк та на умовах внесків (вкладів) на депозитні рахунки до запитаннячи з правом часткового зняття суми вкладу на вимогу члена.
Зогляду на існуючі ризики, пов’язані з розміщенням коштів кредитної спілки надепозитних рахунках у банківських установах, кредитна спілка повинна:
вестизважену та диверсифіковану політику щодо розміщення тимчасово вільних в іншихвидах фінансових інвестицій, з урахуванням безпечності, прибутковості таліквідності;
домагатисязниження рівня операційних витрат (за рік) у розмірі не більше 5 %(рекомендовано) від середньорічних активів кредитної спілки. Скликати у разінеобхідності загальні збори членів кредитної спілки з метою встановлення обов’язковихвнесків членів у капітал кредитної спілки, в першу чергу в її резервнийкапітал;
щомісячноскладати та коригувати прогноз планових доходів та видатків кредитної спілки;
переглядатиможливість внесення обов’язкових внесків до капіталу, в першу чергу дорезервного капіталу.
Нанаш погляд, для поліпшення роботи кредитної спілки, необхідно запровадитиефективні та різнопланові засоби оперативних комунікацій та зворотного зв’язкуз членами кредитної спілки: випуск та розповсюдження спеціальних інформаційнихбюлетенів, запровадження телефонної «гарячої лінії»; утворення корпоративноговеб-сайта; встановлення обов’язкових годин прийому членів керівництвомкредитної спілки; розміщення оперативної фінансової інформації про діяльністькредитної спілки в доступних для безперешкодного ознайомлення місцях у їїголовному офісі та приміщеннях відокремлених підрозділів; запровадженняефективної процедури реагування на індивідуальні скарги та звернення членівкредитної спілки; оптимізувати організаційну і функціональну структуру таштатний розпис кредитної спілки за принципом збереження мінімально необхідногорівня функціональності офісу кредитної спілки (скорочення штатів, запровадженнярізних форм зайнятості, горизонтальна ротація, укрупнення функцій, оптимізаціяпроцесів прийняття рішень та схем організації внутрішніх інформаційних потоків)тощо.
Вважаємотакож, що важно забезпечувати участь керівництва та обслуговуючого персоналукредитної спілки в спеціальних програмах підвищення кваліфікації, спрямованихна підвищення антикризової стійкості кредитної спілки в розрізі окремихфункціональних аспектів її діяльності; постійно здійснювати перегляд та вноситинеобхідні корективи в короткострокову маркетингову політику та політикузв’язків із громадськістю кредитної спілки, з урахуванням особливостейкооперативної діяльності кредитної спілки в умовах фінансової кризи та наоснові принципу соціальної відповідальності. Крім того, необхідно затверджуватирішенням загальних зборів членів кредитної спілки спеціальні середньостроковіплани щодо відновлення фінансової стабільності кредитної спілки, у разіпотреби.
Ефективність функціонування кредитнихспілок як ключових фінансових посередників України є суттєвим факторомекономічного зростання в умовах глобалізації світової економіки. Враховуючибагатоаспектність поняття «ефективність кредитних спілок», запропонованотрьохрівневий підхід до оцінки ефективності з виявленням мети та інструментівоцінки по кожному з них.
Одним із основних завдань, які постаютьперед українською державою в умовах світової фінансової нестабільності, єзміцнення основ фінансового розвитку країни. Ефективний розвиток фінансовоїсистеми, зокрема фінансового посередництва, є суттєвим та значущим факторомекономічного зростання країни. Особливої актуальності набуває оцінкаефективності банків та кредитних спілок як основних фінансових посередників вУкраїні, покликаних забезпечувати трансформацію заощаджень в інвестиції знайменшими витратами. У даному випадку інтересам економіки відповідає не лишерентабельність, але й якість виконання ними своїх основних функцій.
Висновки
Оцінкафінансового стану кредитних спілок полягає в перевірці правильності оформленняфінансових документів кредитних спілок; перевірці балансу на вірогідність;перевірці дотримання обов'язкових нормативів; перевірці загальної фінансовоїзвітності; уточнення схеми аналізу (структура і коефіцієнти); уточненнякритеріїв оцінки.
Прогнозуватидіяльність спілки складно. Теоретично нараховується більше ніж 150 методівпрогнозування, на практиці використовується 15-20.
Підчас аналізу констатуємо, що валюта балансу у спілки «Імпульс плюс» становить 1379,6 тис.грн. У 2007р. вона була 1 385,4 тис.грн., у 2008 р. – 1462,7 тис.грн., тобто значнихколивань не відбулося і світова фінансова криза не позначилась на діяльностіспілки. Разом з тим відбулося зростання кількості і сум прострочених кредитівякі поставили спілку у скрутне положення. Відсоток на кредити незначний длякредитних спілок 58%, відсоток на депозити 24,9%. Кредити отримати просто і швидко.Це приваблює населення до співробітництва.
Враховуючистабільні темпи роботи основних ключових показників кредитної спілки, з одногобоку, а також економічне, політичне середовище та умови фінансового ринкукраїни, з іншого боку, можливо спрогнозувати що кредитна спілка «Імпульс плюс»закріпить своє становище на ринку фінансових посередників на у подальшій своїйдіяльності прогнозується, що долав членів кредитної кооперації буде залученоблизько 1000 тис. осіб.
Враховуючитенденції розвитку кредитної кооперації, що спостерігалися за останні роки,можна сподіватися на подальше покращення капіталізації кредитних спілок.
Як ів попередні роки, прогнозуються зростання ключових показників системи кредитнихспілок.
Враховуючи проведений аналіз фінансового стану кредитної спілки зметою усунення виявлених недоліків діяльності, можна рекомендувати наступнізаходи:
необхіднощомісячно узагальнювати та аналізувати стан активів та пасивів. Здійснюватидієвий контроль з боку спостережної ради та правління кредитної спілки зазмінами в активах та пасивах і за необхідності вживати невідкладних заходівреагування;
відстежуватизміни структури кредитного та депозитного портфелів;
відстежуватитемпи скорочення кредитного портфеля;
невилучати з продуктивного обороту кошти у випадку, якщо кредитний портфельскорочується швидше, ніж депозитний;
проводитироз’яснювальну роботу з членами кредитної спілки, у яких строк дії договорів завнесками (вкладами) на депозитні рахунки завершується, з питань щодопролонгації таких договорів;
здійснюватищомісячне узагальнення аналізу та контролю за якістю, строками, дохідністюкредитного портфеля з боку спостережної ради, кредитного комітету та правліннякредитної спілки і за необхідності вжиття невідкладних заходів реагування щодойого оптимізації. Проведення щомісячної інвентаризації заборгованості занаданими кредитами;
проводитианаліз якості кредитного портфеля, встановлювати рівень ризиковості окремихвидів кредитів;
обмежуватипроведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхом наданняпереважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців,враховуючи планові виплати за зобов’язаннями;
використовуватимеханізм бюро кредитних історій, в тому числі за рахунок позичальника, дляперевірки інформації щодо наявності заборгованості перед іншими фінансовимиустановами;

3. Удосконалення оцінкипосередницької діяльності кредитної спілки «Імпульс плюс»
 
3.1Удосконалення ролікредитних спілок в загальному розвитку держави
На сьогодні зареєстровано близько 1200 фінансовихпосередників, серед яких є торговці цінними паперами, інвестиційні компанії іфонди, комерційні банки та кредитні спілки. Реально на ринку України працюєблизько 20-30 відсотків зазначеної кількості фінансових посередників.
Основна їхня функція — це допомога впередачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників інавпаки. Фінансові посередники створюють свої фонди, беручи кошти в борг узаощаджувачів, за що останнім виплачується процентний доход. Акумулюючи коштитаким чином, вони надають їх під вищі проценти. Різниця між отриманим тавиплаченим процентним доходом іде на покриття витрат фінансового посередника тайого прибуток.
Щодо змістовно-структурної характеристикитерміна «фінансове посередництво», то слід зазначити, що міжнародна йвітчизняна економічна термінологія і юриспруденція не містять достатньоакцептованого визначення і тлумачення цього поняття.
Для розвитку вітчизняного ринкуінвестиційних ресурсів важливим є вирішення проблеми понятійного визначення таструктуризації фінансових посередників. Фінансові посередники — сукупністьфінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фондитощо), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб іподальшому їх наданні на комерційних засадах у розпорядження позичальників.
Найголовніше завдання фінансовихпосередників — спрямувати рух капіталу до найефективніших споживачів. Базовоюосновою їх функціонування є реалізація кредитних угод (тобто безпосереднєфінансування) Логічно, що предметом праці для посередників на ринку стаютьгроші.
Таким чином, ми можемо зробити висновокпро доцільність та необхідність дослідження проблеми фінансового посередництвав ринковій економіці, оскільки вони постають невід’ємною проміжною ланкою рухукапіталів.
Фінансові посередники є інституційнимиучасниками фінансового ринку — професійними маркетмейкерами, вони утворюютьінституційну структуру ринку. Головне завдання фінансових посередників, якістановлять інфраструктуру ринку полягає у спрямуванні руху капіталу донайефективніших споживачів. Проте представники як попиту, так і пропозиціїпозичкового капіталу можуть виходити на фінансові ринки самостійно абоскориставшись послугами фінансових посередників.
Як показує практика, роль фінансовихпосередників дуже важлива. Їхня діяльність вигідна і для заощаджувачів, і дляпозичальників, а саме:
відпадає потреба в пошуках один одного;
знижується ризик неповернення позики абонеефективних капіталовкладень;
з попереднього випливає зростанняпроцентного доходу заощаджувача;
знижуються сумарні витрати та витрати часуна відшкодування декількох заощаджувачів для отримання потрібної суми позики;
дрібні заощаджувачі отримують можливістьбрати участь у бізнесі, який дає вищі прибутки (порівняно з наданням у боргневеликої суми), але який був недосяжний для них через необхідність значнихінвестицій;
часто для заощадників привабливішою єможливість отримання гарантованого доходу на свій капітал (у вигляді,наприклад, процентів на вклади), ніж ризик участі у не завжди надійних проектах(наприклад, купівля акцій);
фінансові посередники зменшують вартістьздійснення фінансових операцій. Це досягається ними за рахунок уніфікації таспеціалізації.
При всьому розмаїтті фінансових угод існуєне так багато їх основних видів, що зустрічаються в практиці фінансовогопосередника, який спеціалізується в певній галузі. Маючи велику кількістьклієнтів, фінансових посередник може залучити найкваліфікованіших юристів дляскладання декількох типових форм угод, які легко буде пристосувати до кожногоконкретного випадку. Навіть при великих витратах на таку розробку якість їїбуде висока, а ціна в розрахунку на одного клієнта — низька.
Без фінансових посередників не можуть бутиреалізовані всі переваги існування фінансових ринків. Вони зменшують операційнівитрати, знижують ризик та зменшують асиметричність інформації.
Таким чином, ми можемо визнати, щофінансові посередники окрім власного комерційного спрямування, розв’язують ізагальні макроекономічні проблеми.
3.2Пропозиції щодо удосконалення ефективної оцінки діяльності кредитної спілки «Імпульс плюс»
У процесі дослідження було запропонованоудосконалення системи заходів що до поліпшення оцінки ефективності роботи, якуможливо ввести у кредитній спілці «Імпульс плюс» (рис.3.1).
Отже, основними заходами, що можуть бути використані з метоюпротидії впливу негативних наслідків фінансової кризи на діяльність кредитнихспілок, зокрема мінімізації ризиків ліквідності та платоспроможності,пов’язаних з ними операційних ризиків рекомендованими є:

/>
Рис. 3.1. Заходи для удосконалення оцінкидіяльності кредитної спілки «Імпульс плюс».
1.Щодо політики управління активами і пасивами кредитної спілки « Імпульс плюс «.
Щомісячноузагальнювати та аналізувати стан активів та пасивів. Здійснювати дієвийконтроль з боку спостережної ради та правління кредитної спілки за змінами вактивах та пасивах і за необхідності вживати невідкладних заходів реагування.
Відстежуватизміни структури кредитного та депозитного портфелів за строками, намагатисяутримувати збалансованість у строках залучення та розміщення коштів і уникатиможливих часових розривів. З метою попередження можливих розривів ліквідностіввести план руху грошових коштів наперед на 18 місяців.
Відстежуватитемпи скорочення кредитного портфеля, який не має перевищувати темпи скороченнядепозитного портфеля, оскільки останнє призведе до зменшення дохідностікредитної спілки, та відповідно, зменшення процентної маржі. Водночас,прискорене скорочення кредитного портфеля порівняно з депозитним може бутивиправданим, якщо воно має на меті покриття розриву ліквідності, якийпрогнозовано має виникнути в найближчому майбутньому. Тому кошти які надійшлидо кредитної спілки зі строком повернення 1 рік не повинні надаватися у кредитина строк який перевищує 1 рік (рис.3.2).
/>
Рис.3.2. Строки, на які надаютьсяфінансові послуги.
Намагатисяне вилучати з продуктивного обороту кошти у випадку, якщо кредитний портфель скорочуєтьсяшвидше, ніж депозитний, але має місце обґрунтований прогноз відновлення обсягівкредитування. Кошти, отримані від надходжень по кредитах, спрямовувати вкороткострокові кредити, а якщо це неможливо або недоцільно – у фінансовіінвестиції.
Уникатизалучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки в разівідсутності прогнозованого ефективного розміщення таких коштів.
Здійснюватиперегляд та диверсифікацію процентних ставок за внесками (вкладами) надепозитні рахунки та кредитами з врахуванням короткострокової необхідностіутримання чи зменшення обсягів залучених за відповідною ціною коштів, виходячиз існуючої можливості їх ефективного та низько ризикового розміщення.
Проводитироз’яснювальну роботу з членами кредитної спілки, у яких строк дії договорів завнесками (вкладами) на депозитні рахунки завершується, з питань щодопролонгації таких договорів.
2.Щодо кредитної політики кредитної спілки
Здійснюватищомісячне узагальнення аналізу та контролю за якістю, строками, дохідністюкредитного портфеля з боку спостережної ради, кредитного комітету та правліннякредитної спілки і за необхідності вжиття невідкладних заходів реагування щодойого оптимізації. Проведення щомісячної інвентаризації заборгованості занаданими кредитами, внутрішньої оцінки (аудиту) кредитного портфеля, а в разіпотреби, здійснення роботи з реструктуризації простроченої кредитноїзаборгованості (перегляд графіка платежів, пролонгація тощо).
Відповіднодо цілей наданих кредитів проводити аналіз якості кредитного портфеля,встановлювати рівень ризиковості окремих видів кредитів, виходячи з того, щобне допускати оформлення кредитів з високим рівнем ризику неповернення.
Обмежуватипроведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхом наданняпереважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців,враховуючи планові виплати за зобов’язаннями.
Утримуватисьвід видачі кредитів, пов’язаних з великими кредитними ризиками в розуміннінормативних актів Держфінпослуг, у тому числі кредитів членам органів управліннята пов’язаних з ними особам.
Дотримуватисьполітики встановлення максимального розміру кредиту на рівні середнього розмірувнеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитні рахунки.
Припроведенні попереднього аналізу документів, поданих позичальниками для наданнякредиту, звертати особливу увагу на предмет їх достовірності та достатності,підтвердження платоспроможності. Використовувати механізм бюро кредитнихісторій, в тому числі за рахунок позичальника, для перевірки інформації щодонаявності заборгованості перед іншими фінансовими установами.
Принаданні кредитів у період фінансової кризи вживати заходів щодо максимальногоїх забезпечення як у формі ліквідного майна, так і у формі гарантій та порук,що в комплексі дає можливість своєчасного повернення кредиту.
Використовуватизалучення додаткового забезпечення по діючому кредитному портфелю ( рис.3.3).
/>
Рис.3.3 Модель надання кредитів у кредитній спілці здодатковим забезпеченням
Спрямовуватидіяльність юридичної служби, кредитного підрозділу та відокремлених підрозділівкредитної спілки першочергово на погашення кредитів боржниками. Використовуватив цій роботі співпрацю з колекторськими фірмами та Call-центрами, уступку прававимоги за кредитами третім особам. Періодично здійснювати перегляд процентноїполітики за кредитами з метою зменшення ризиків їх неповернення. Утримуватисьвід прив’язки процентних ставок до курсів іноземних валют чи іншої базирозрахунку коригуючих коефіцієнтів.
3.Щодо депозитної політики кредитної спілки
Здійснюватищомісячно узагальнений аналіз та контроль за структурою, вартістю, строкамидепозитного портфеля з боку спостережної ради та правління кредитної спілки і,за необхідності, вжиття невідкладних заходів реагування щодо його коригування(рис.3.4).

/>
Рис.3.4. Модель залучення депозитніх внесків укредитній спілці
Приукладенні нових договорів по залученню внесків (вкладів) членів кредитноїспілки на депозитні рахунки передбачити, принаймні, місячний термін дляповернення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки в разі достроковогорозірвання договорів за ініціативою членів.
Утримуватисьвід економічно необґрунтованого підвищення процентних ставок за внесками(вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та прив’язки процентнихставок до курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючихкоефіцієнтів. Утримуватись від повернення внесків (вкладів) членів кредитноїспілки на депозитні рахунки виключно за рахунок нових внесків (вкладів) членівкредитної спілки на депозитні рахунки.
Щомісячноскладати плани-прогнози виплат внесків (вкладів) на депозитні рахунки на місяцьуперед та вести індивідуальну роботу з вкладниками, максимально з’ясовуючи їхнінаміри щодо подальших дій по договору (припинення чи пролонгації).
Уникатизалучення внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки накороткий строк та на умовах внесків (вкладів) на депозитні рахунки до запитаннячи з правом часткового зняття суми вкладу на вимогу члена.
4.Щодо політики управління кредитною спілкою
Зогляду на існуючі ризики, пов’язані з розміщенням коштів кредитної спілки надепозитних рахунках у банківських установах, вести зважену та диверсифіковануполітику щодо розміщення тимчасово вільних в інших видах фінансових інвестицій,з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності.
Домагатисязниження рівня операційних витрат (за рік) у розмірі не більше 5 % (рекомендовано)від середньорічних активів кредитної спілки.
Скликатиу разі необхідності загальні збори членів кредитної спілки з метою встановленняобов’язкових внесків членів у капітал кредитної спілки, в першу чергу в їїрезервний капітал.
Щомісячноскладати та коригувати прогноз планових доходів та видатків кредитної спілки.
Переглядатиможливість внесення обов’язкових внесків до капіталу, в першу чергу дорезервного капіталу.
5.Щодо організаційної політики кредитної спілки
Запровадитиефективні та різнопланові засоби оперативних комунікацій та зворотного зв’язкуз членами кредитної спілки: випуск та розповсюдження спеціальних інформаційнихбюлетенів, запровадження телефонної «гарячої лінії», утворення корпоративноговеб-сайта, встановлення обов’язкових годин прийому членів керівництвомкредитної спілки, розміщення оперативної фінансової інформації про діяльністькредитної спілки в доступних для безперешкодного ознайомлення місцях у їїголовному офісі та приміщеннях відокремлених підрозділів, запровадження ефективноїпроцедури реагування на індивідуальні скарги та звернення членів кредитноїспілки тощо.
Оптимізуватиорганізаційну і функціональну структуру та штатний розпис кредитної спілки запринципом збереження мінімально необхідного рівня функціональності офісукредитної спілки (скорочення штатів, запровадження різних форм зайнятості,горизонтальна ротація, укрупнення функцій, оптимізація процесів прийняттярішень та схем організації внутрішніх інформаційних потоків тощо).
Забезпечуватиучасть керівництва та обслуговуючого персоналу кредитної спілки в спеціальнихпрограмах підвищення кваліфікації, спрямованих на підвищення антикризовоїстійкості кредитної спілки в розрізі окремих функціональних аспектів їїдіяльності.
Постійноздійснювати перегляд та вносити необхідні корективи в короткостроковумаркетингову політику та політику зв’язків із громадськістю кредитної спілки, зурахуванням особливостей кооперативної діяльності кредитної спілки в умовахфінансової кризи та на основі принципу соціальної відповідальності.
Затверджуватирішенням загальних зборів членів кредитної спілки спеціальні середньостроковіплани щодо відновлення фінансової стабільності кредитної спілки, у разіпотреби.
Ефективність функціонування кредитнихспілок як ключових фінансових посередників України є суттєвим факторомекономічного зростання в умовах глобалізації світової економіки. Враховуючибагатоаспектність поняття «ефективність кредитних спілок», запропонованотрьохрівневий підхід до оцінки ефективності з виявленням мети та інструментів оцінкипо кожному з них.
Одним із основних завдань, які постаютьперед українською державою в умовах світової фінансової нестабільності, єзміцнення основ фінансового розвитку країни. Ефективний розвиток фінансовоїсистеми, зокрема фінансового посередництва, є суттєвим та значущим факторомекономічного зростання країни. Особливої актуальності набуває оцінкаефективності банків та кредитних спілок як основних фінансових посередників вУкраїні, покликаних забезпечувати трансформацію заощаджень в інвестиції з найменшимивитратами. У даному випадку інтересам економіки відповідає не лишерентабельність, але й якість виконання ними своїх основних функцій.
Фінансове посередництво є основнимпроцесом для фінансової системи країни, і від того, як він здійснюється, залежитьступінь ефективності використання фінансових ресурсів суспільства та держави.На сучасному етапі розвитку фінансового сектора України ключова роль уфінансовому посередництві залишається за банками, частка у загальних активахяких на 01.01.2009 становила близько 90 %.
Кредитні спілки як частина фінансовоїструктури держави відіграє не менш важливу роль у посередництві. Вони єважливим фактором стійкості фінансової системи України, так і необхіднимфактором існування на ринку.
6. Щодо процентної політики кредитноїспілки.
Не дивлячись на те, що проблеміефективності присвячено багато праць, єдиного концептуального підходу несформовано. Плюралізм наукових поглядів та нечіткість визначення категоріїефективності часто призводять до ототожнення її з іншими економічнимипоняттями. «Ефективність фінансових посередників» як економічна категоріяпостійно знаходиться в розвитку, а її зміст змінюється та ускладнюється.Враховуючи багатоаспектність поняття «ефективність», можна узагальнити його додвох основних визначень:
як співвідношення витрат ресурсів ірезультатів, отриманих від їх використання;
як соціально-економічна категорія, якавизначає вплив способів організації діяльності на рівень досягнутих нимирезультатів, тобто відповідність отриманих результатів поставленим цілям.
Оцінка ефективності будь-якої економічноїсистеми являє собою комплексне завдання, і особливості проведення такої оцінкивизначаються змістом, який вкладається в поняття ефективності діяльностіфінансових посередників. Іншими словами, зміст категорії «ефективність»змінюється залежно від суб’єктів її оцінки.
Неможливо визначити єдину ефективність длявкладників або позичальників у кредитних спілках, для менеджменту та длядержави, тому кожна група буде зорієнтована на різні показники діяльностіспілки. Таким чином, мікроекономічний підхід відображає інтереси самихфінансових посередників, а ефективність оцінюється, як правило, за показникамирентабельності. Макроекономічний підхід можна розглядати як з точки зорурегулятора, так і з точки зору держави, зокрема, якості виконання кредитнимиспілками функцій фінансового посередництва.
Якщо для оцінки ефективності спілкименеджерами, регулятором вже сформовані методики та інструменти визначенняефективності та активно використовуються, то з точки зору ефективностікредитних спілок як фінансових посередників спостерігається недостатня увага доданого питання.
У межах макроекономічного підходуефективність фінансових посередників можна визначити як здатність акумулюватифінансові ресурси в конкурентному середовищі та забезпечувати максимальнувіддачу розміщених ресурсів з точки зору економічного зростання країни. Длямоделювання основних функцій фінансового посередництва, можливим єпредставлення його як «чорної скриньки», яка має вхідні та вихідні параметри, івиробничу функцію, яка максимізує випуск послуг при фіксованих значеннях витрат(тобто визначає ефективність його функціонування) (рис.3.5).
/>
Рис.3.5. Модель основних функцій фінансовогопосередництва кредитних спілок.

Запропонована модель розкриває сутністьфінансового посередника – кредитні спілки пропонують послуги, акумулюючидепозити та інші зобов’язання та трансформуючи їх в активи, які приносятьдохід. Ця модель вирішується як оптимізаційне завдання для кожної фінансовоїструктури як окремого економічного суб’єкта, який намагається оптимізувати своюдіяльність у тих умовах функціонування, які склалися на ринку. Отже, модельнадає можливість оцінити кожну кредитну спілку окремо та розрахуватиіндивідуальну ефективність щодо усієї сукупності спілок, тобто відноснуефективність як фінансових посередників.
Як еталон для порівняння беруться кредитніспілки з ефективністю 100%, тобто з максимальним обсягом випуску на одиницювитрат. У даному підході депозити розглядаються як вхідний параметр поруч зосновними засобами та адміністративними витратами. Також у модель включаєтьсяобсяг процентних та інших витрат як параметри, які відображають вартістьтрансформації фінансових ресурсів у процесі діяльності.
Модель для оцінки ефективності кредитнихспілок як фінансових посередників
Основними передумовами та обмеженнямимоделі є такі:
репрезентативність вибірки: ефективністьрозраховується за спілками, які концентрують у собі близько 80 % активівсистеми;
достовірність статистичної інформації, якавикористовується в моделі;
постійна віддача від масштабу дляспрощення розрахунків;
використання посередницького підходу домоделювання діяльності банків;
абстрагування від таких аспектів діяльності,як оцінка та управління ризиками, інформаційними потоками, моніторинг станупозичальників.
Описана модель відтворює процес прийняттярішень, пов’язаних із залученням ресурсів та їх найбільш ефективнимрозміщенням, а також управління витратами в процесі цього перетворення.
Запропонована методика оцінки ефективностіфінансових посередників є узагальненою, при цьому основним результатом їїзастосування є оцінка і того обсягу витрат, які необхідно скоротити длядосягнення визначеного рівня ефективності. Ефективність фінансових посередниківу загальному значенні характеризує їх здатність своєчасного та стабільногостворення грошових потоків. Вона також здійснює вплив на фінансову позиціюкредитної спілки на ринку в короткостроковому та довгостроковому періодах:
у короткостроковому періоді ефективністьозначає здатність адекватно управляти наявними ресурсами з метою максимізаціїприбутку. Зниження ефективності в умовах конкуренції призводить до втратипотенційного прибутку та зниження фінансової стійкості на ринку;
у довгостроковому періоді ефективністькредитних спілок означає здатність забезпечити трансформацію заощаджень своїхчленів в інвестиції з найменшими витратами, що також впливає на конкурентніпозиції на ринку.
У результаті виявляється подальшийнапрямок роботи, зокрема, застосування моделі яка може виявити вплив наефективну діяльність кредитної спілки.
3.3Економічне обґрунтування методики оцінки ефективної діяльності кредитних спілок
Пропонуєморозрахувати ефективність кредитної спілки «Імпульс плюс» на основізапропонованої моделі оцінки ефективності.
Ефективністьвідображає вміння будь-якого підприємства чи установи, керувати ресурсами, якіперебувають в їх розпорядженні. При цьому, мета полягає у виробництві товару чипослуги з найменшими витратами та використанні мінімальної кількості ресурсівдля створення визначеного обсягу товарів чи послуг. Таким чином ефективність єобернено пропорційною розміру витрат на одиницю товару чи послуги, і можназазначити, що чим нижча собівартість товарів чи послуг, тим більшаефективність. Фактично ефективність відображає вміння будь-якого підприємствачи установи, в тому числі і кредитної спілки, управляти ресурсами, якіперебувають в їх розпорядженні. Завдання кредитної спілки щодо забезпеченняналежного рівня ефективності є складнішим, ніж будь-якої з підприємницькихструктур зорієнтованих лише на максимізацію прибутку. Адже підвищенняефективності діяльності кредитної спілки, що забезпечує її стабільний розвитокяк установи, має бути досягнуто за умови підвищення рівня задоволення потребсвого членства.
Першочерговимзавданням для кредитної спілки є визначення самоокупної процентної ставки закредитами. Її розрахунок базується на визначенні собівартості діяльностікредитної спілки і в спрощеному вигляді є відношенням цієї собівартості досереднього кредитного портфелю та здійснюється за формулою:
D+O+K
R =----------------- ,(3.1)
Pa
де R– самоокупна процентна ставка;
D –плата за користування внесками;
O –операційні витрати;
K –прогнозоване поповнення капіталу (рівень капіталізації);
Pa –середній кредитний портфель.
Аналізскладових формули самоокупної процентної ставки свідчить про залежність їїрозміру передусім від плати за користування вкладами та операційними витратамикредитної спілки. Визначення розміру операційних витрат та плати закористування вкладами і є відправною точкою при розрахунку собівартості послуг,яка є не лише об’єктом аналізу, але й основою планів розвитку на майбутнє.Діяльність спілки пов’язана з низкою витрат, які групуються на постійні тазмінні. До постійних витрат належать: амортизація, витрати, пов’язані зуправлінням кредитною спілкою (заробітна плата, оренда офісу, витрати наохорону, зв'язок, рекламу та інше), матеріальні витрати. До змінних – витрати,пов’язані із залученням коштів (нараховані проценти за отриманими кредитами, навнески (вклади) членів спілки на депозитні рахунки). Саме ці витратизакладаються в кошторис, а для новоствореної спілки фактично визначають умовинадання кредитів.
Слідзазначити, що в загалі не існує завжди постійних і завжди змінних витрат. Одній ті самі витрати можуть бути в одному випадку змінними, а в іншому постійними.Крім того, частка кожного виду витрат теж буде змінюватись з часом. Томунеобхідно постійно відстежувати та аналізувати структуру витрат.
Привизначенні плати за користування вкладами (% ставки на вклади) кредитна спілкамусить врахувати вплив кількох факторів, серед яких:
ринкова процентнаставка залучення грошових коштів на вклади;
існуючий іпрогнозований рівні інфляції – інфляційна премія;
конкуренція спілкиз іншими фінансовими інститутами – «бонус привабливості»;
рівень ризиковостіоперацій – премія за ризик невиконання зобов’язань.
Фактичновсі ці фактори пов’язані із ризиками, що впливають на кредитну спілку, і які заумови існування і Україні багаторічної історії ринкових відносин могли би бутипрораховані з високою долею ймовірності. Зокрема, при класному підході дорозрахунку % ставки на вклади вона щонайменше повинна становити суму складовихномінальної процентної ставки, інфляційної премії, премії за ліквідність та щедвох процентних доданків на привабливість та за ризик невиконання зобов’язань.Однак за відсутності бази спостережень варто лише позначити ці існуючі ризики ізробити розрахунок орієнтованої процентної ставки на вклади вважаючи заномінальну процентну ставку рівень облікової ставки НБУ і додавши до неїпрогнозований рівень інфляції. За сучасних обставин орієнтована процентнаставка становитиме 9% (облікова ставка) + 9% інфляційні очікування = 18% річних.
Яксвідчить практика, спілки в своїй діяльності при визначенні рівня процентноїставки на вклади найчастіше враховують лише рівень ринкових процентних ставокта дещо збільшують власні процентні ставки за вкладами з метою забезпеченнябільш привабливої пропозиції для потенціальних вкладників, ніж існуючі наринку. Такий спрощений підхід теж є виправданим при здійсненні розрахункуорієнтованої процентної ставки передусім утворюють виходячи із облікової ставкиНБУ, а також враховують інфляційні очікування. Розмір ринкових процентнихставок на сучасному етапі розвитку фінансового ринку України, та її економіки вцілому, лишається ключовим фактором впливу на розмір процентних ставок навклади членів кредитних спілок і зазвичай відображають загальний рівень попиту/пропозиціїна ринку грошових коштів. Однак вони можуть коливатися в залежності від регіонудіяльності спілки. Наприклад, протягом останніх років вартість залученнявкладів на заході України була нижчою у порівнянні з процентною ставкою навклади в інших регіонах України.
Третьоюскладовою, яка призводить до збільшення самоокупної процентної ставки, єпрогнозоване поповнення капіталу, яке здійснюється за рахунок доходу. Значенняцієї складової випливає із значення визначеного графіком формування резервногокапіталу, а також може включати витрати на формування резервного покриття втратвід неповернених позичок.
Іостання величина, яка міститься у формулі, дорівнює середньому значеннюкредитного портфеля за розрахунковий період. Виходячи з того, що продуктивніактиви спілки не обмежуються лише кредитним портфелем, а її процентні витратипов’язані не лише з нарахуванням процентів на вклади, до їх складу входять іпроцентні витрати за користування банківськими кредитами, кредитами кредитнихспілок та об’єднаних спілок, формула самоокупної процентної ставки, як ізначення процентної ставки на вклади, в такому узагальненому виразі єорієнтиром, від якого кредитна спілка мусить відштовхуватися у своїйдіяльності.
Особливокорисним стає використання формули самоокупної процентної ставки при здійсненніпрогнозування із застосування методу визначення прогнозованої «точкибеззбитковості». При цьому застосувати цей метод можна, здійснюючипрогнозування як з метою визначення нульового фінансового результату, так і за умовидосягнення нульового фінансового результату, так і за умови досягненнянульового нерозподіленого доходу.
Уматематичному вигляді «точку беззбитковості» для здійснення розрахунку з метоювизначення нульового фінансового результату можна представити у наступномувигляді:
Д =ЗД — (ОВ + %ВД + %ЗК),        (3.2)
де Д– дохід, який може використовуватися для його розподілу на пайові внески,формування резервного капіталу або залишатися у формі нерозподіленого доходу;
ЗД –загальна сума доходу, отриманого кредитною спілкою від здійснення усіх видівдіяльності;
ОВ –операційними витрати;
%ВД –нараховані проценти на внески(вклади) членів кредитної спілки на депозитнірахунки;
%ЗК –нараховані проценти по зовнішніх кредитах.
Уданому випадку точка беззбитковості визначає такий стан кредитної спілки, колиД, тобто дохід, якій може використовуватися для його розподілу на пайовівнески, формування резервного капіталу, або залишатися у формі нерозподіленогодоходу, дорівнює нулю.
Д =581,1 – (278,5 + 165,1 + 492,4) = — 354,9 тис. грн..
Такимчином, витрати кредитної спілки «Імпульс плюс» перевищують її доходи і прирозмірі активів кредитної спілки в сумі 1379,6 тис. грн. точка беззбитковостіще не досягається. Отже, кредитній спілці потрібно або отримати додатковийдохід шляхом збільшення свого кредитного портфелю, в тому числі за рахунокзалучення внесків (вкладів) членів спілки на депозитні рахунки, або знизитисвої витрати, або застосувати комплексний підхід.
Приперспективному розрахунку точки беззбитковості кредитна спілка передусімвикористовує суми планових процентних доходів та процентних витрат, що дозволяєодразу визначитися з орієнтованою маржею і встановити, чи достатньо отриманоївеличини на покриття операційних витрат, витрат на формування резервного покриттявтрат від неповернених позичок, витрат на формування резервного капіталу танарахування доходів на пайові внески. Якщо розмір процентної маржі не єдостатнім, спілка, використовуючи самоокупну процентну ставку, повиннавизначити необхідні розміри збільшення своїх процентних доходів і відзворотнього розрахувати суму залучених коштів, відповідно збільшуючи обсягисвоїх процентних витрат, розрахованих з використанням процентної ставкизалучених вкладів. Подібним чином розраховуються процентні доходи та витрати іу разі, коли отриманої процентної маржі достатньо, але спілка плануєпродовжувати своє зростання шляхом залучення додаткових ресурсів. При цьомунагадуємо, що запропоноване вище визначення процентної ставки за кредитамифактично здійснюється шляхом розрахунку собівартості і отримана за результатамирозрахунку величина може відрізнятися від осереднених ринкових величинкредитних ставок. Проблема може виникнути тоді, коли різниця між розрахунковимзначенням кредитної процентної ставки та осередненими ринковими кредитнимиставками є настільки суттєвою, що робить кредитну спілку не конкурентоздатноюна ринку кредитних послуг для надійних позичальників.
Проведеморозрахунок прогнозованого значення точки беззбитковості використовуючи даннітабл.3.1.
Таблиця3.1.Доходи та витрати КС «Імпульс плюс» за 1 квартал 2009рокуАКТИВИ На початок 1 кварталу 2009 р. На кінець 1 кварталу 2009р. Процентні доходи/витрати Кредитний портфель 1442, 9 1390,0 113,3 Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами 381,6 501,4 - РЗПВ -190,1 -210,8 - Непродуктивні активи 196,1 219,6 - Процентні доходи - - 113,3 ПАСИВИ Вклади 857,9 863,7 47,3 Капітал, у т.ч. 479,5 455,2 - Резервний капітал 251,0 251,6 - Пайовий капітал 228,5 203,6 - Процентні витрати - - 47,3 Процентна маржа - - 66,0
Наведенів таблиці значення процентних доходів та витрат розраховано за умови, щосередня кредитна ставка по кредитному портфелю становить 32% річних (8% заквартал) та середня процентна ставка за вкладами становить 22% річних (5,5% заквартал). Таким чином беручі за базу для розрахунку середній продуктивнийкредитний портфель кредитна спілка отримає протягом кварталу процентний дохід :
(1442,9 + 1390,0) / 2 * 8% = 113,3 тис. грн.             (3.4)
Процентнівитрати кредитної спілки також розраховуються використовуючи базою длярозрахунку середній портфель вкладів і становлять:
(857,9+ 863,7) / 2 * 5,5% = 47,3 тис. грн.
Проведеморозрахунок точки беззбитковості за умови, що:
передбаченікошторисом операційні витрати кредитної спілки за період становлять 67,7 тис.грн.;
сумапрострочених та неповернених кредитів збільшилась на 119,8тис.грн., які поки-щомають перший рівень простроченості і хоча ще не призвели до збільшення резервупокриття втрат від неповернених кредитів, найближчим часом спілка муситьспрямувати на поповнення РЗПВ:
119,8*0,35= 41,93 тис. грн.
Якщорахувати ефективність діяльності спілки станом на кінець кварталу, щорозглядається, фінансовий результат становитиме:
66,0– 65,0 = 1,0 тис. грн.
Такимчином, кредитною спілкою із 66,0 тис. грн. процентної маржі витрачено 65,0 тис.грн.
Зарезультатами розрахунку зрозуміло, що спілка працює на межі збитковості і уразі здійснення необхідного поповнення РЗПВ матиме поточний збиток.
Вважаємо,що основними шляхами підвищення ефективності і зниження витрат відноснокредитного портфеля можуть бути (схема):
підвищенняпродуктивності кредитних інспекторів;
скороченняструктури витрат (можливо не потрібні таксі, філії тощо)
збільшення розмірукредитного портфеля при умові дотримання високої якості портфеля.
Однак,це не рекомендується в якості стратегії, оскільки значне збільшення розмірукредиту приведе до того, що позичальники не зможуть їх погасити і спілка матимепроблеми з простроченням.
Основнимиформами процентних ставок, що використовуються в роботі кредитних спілок є:
номінальнапроцентна ставка – ставка, оголошена позичальнику і встановлена в договорі, якаповинна бути сплачена позичальником;
ефективнапроцентна ставка – ставка, фактично отримана кредитною спілкою, яка враховуєвсі фінансові витрати позичальника (проценти, внески тощо);
реальнапроцентна ставка – ставка, яка коректується з метою компенсації рівня інфляції.
Ефективнаставка процентів відображає всі фінансові витрати, що пов’язані з кредитом(проценти, обов’язкові внески, дисконти).
Якщопроценти нараховуються на залишок основної суми і позичальник не неседодаткових фінансових витрат (обов’язкові внески, дисконтів), то ефективнапроцентна ставка дорівнює номінальній.
Чимдовше платіж залишається непогашеним, і чим рідше провадяться платежі, тимвищою буде ефективна вартість кредиту.
Сумасплачених процентів і внесків
Ефективнавартість кредиту (ЕФ) =, (3.10)
Середнійзалишок за кредитом
Суманепогашених платежів осн. суми
Середнійзалишок за кредитом =  (3.11)
Кількістьплатежів
Ефективнавартість кредиту змінюється в залежності від методу нарахування процентів, сумиобов’язкових внесків і терміну кредиту.
Розрахунокефективної процентної ставки за кредитом
Розрахуноксереднього залишку кредиту:
Сумакредиту – 1000 грн.
Термін– 12 міс.
Таблиця3.2.Розрахунок середнього залишку за кредитомМісяць Залишок основної суми кредиту 1 1000,00 2 917,00 3 834,00 4 751,00 5 668,00 6 585,00 7 501,00 8 418,00 9 334,00 10 251,00 11 167,00 12 84,00
Середнійзалишок кредиту = 6510 / 12 = 542,50 грн.
Середнійзалишок за кредитом – це середня сума кредиту, якою користується позичальник.
Принципрозрахунку середнього залишку за кредитом можна також застосувати для більшточного розрахунку середнього кредитного портфеля. Наприклад: (залишок кредитівна початок року + залишок кредитів на кінець кожного місяця) / 13.
Таблиця3.3.Розрахунок ефективної процентної ставки за кредитомМісяць Залишок основної суми кредиту Процентна ставка 29% (прості) Процентна ставка 49% (на залишок) 1 1000,00 24,17 40,80 2 917,00 24,17 37,45 3 834,00 24,17 34,05 4 751,00 24,17 30,70 5 668,00 24,17 27,35 6 585,00 24,17 23,95 7 501,00 24,17 20,45 8 418,00 24,17 17,10 9 334,00 24,17 13,60 10 251,00 24,17 10,20 11 167,00 24,17 6,80 12 84,00 24,17 3,40
Розрахунокефективної процентної ставки за кредитом прості проценти
Сумакредиту – 1000 грн.
Термін– 12 міс.
Процентнаставка 29% (прості)
ЕФ% =(24,17*12)*100 / 542,50 = 49% річних
Розрахунокефективної процентної ставки за кредитом на залишок
Сумакредиту – 1000 грн.
Термін– 12 міс.
Процентнаставка 49% (на залишок)
ЕФ% =265,85*100 / 542,50 = 49% річних
ЕФ% =номінальній процентній ставці, якщо проценти нараховуються на залишок сумикредиту.
Сутьпроцентної політики може бути визначена як сукупність заходів, спрямованих навстановлення оптимальних ставок кредитного процента з метою забезпеченнярентабельної роботи спілки при здійсненні кредитних операцій і мінімізаціюризиків, що супроводжують зміну цін на кредитні послуги.
Враховуютьсяфактори, що в нинішніх умовах являють собою головну базу для встановленняпроцентних ставок за кредитними операціями, а саме: сукупність витрат спілки,пов’язаних із залучення кредитних ресурсів та організацією видачі кредитів, зодного боку, та динаміка кон’юнктури на кредитному ринку (причому здебільшогона регіональному рівні), з другого.
Втімзрозуміло, що процентна політика, як порівняно складний механізм реалізаціїпевної цінової стратегії спідки на ринку кредитних послуг, не може обмежуватисьпростим калькулюванням собівартості кредитів із додаванням маржі.
Роботаспілки в даній сфері має спиратися на чітко визначену, ґрунтовану концепціюформування цін на кредитні послуги, яка б максимальною мірою врахувала впливусіх можливих факторів розвитку економіки та особливостей діяльності тих группозичальників, обслуговування яких орієнтована діяльність кредитної спілки.Така концепція мала б включати наступні основні розділи:
Основніпринципи, на яких базується процентна політика спілки (самоокупність,гнучкість, диверсифікація).
Сукупністьфакторів, що мають враховуватись при встановленні процентних ставок закредитними операціями (об’єктивні – інфляція, динаміка кон’юнктури ринку, тобтозміна співвідношення між попитом і пропозицією, стан державного регулюванняпроцентних ставок в економіці; суб’єктивні – сума кредиту, строк, витратикредитної спілки, якісне обслуговування, цілі кредитування).
Основніформи процентних ставок, що застосовуються спілкою при кредитуванні, та порядокїх розрахунку.
Механізмуправління процентним ризиком, що супроводжує здійснення кредитних операцій(скорочення негативної маржі).
Ефективнувартість кредиту для позичальника порівнюють з ефективною дохідністю кредитноїспілки. Доходність означає дохід, отриманий спілкою від кредитного портфеля.Наприклад, якщо ефективна вартість складає 35%, то доходність спілки складаєприблизно 35% від суми кредитного портфеля.
Доходністькредитної спілки знижується за рахунок прострочення та низької оборотностікредитів.
Ефективнадоходність кредитної спілки відрізняється від ефективної вартості кредиту дляпозичальника, оскільки доходність не включає такі витрати, як заощадження іт.п.
Привстановленні процентної ставки використовують загальноприйняті стратегіїціноутворення, які можна поділити на три напрями: диференційне, конкурентне іасортиментне.
Придиференційному ціноутворенні один і той же кредит надається різним групампозичальників під різну процентну ставку, яка може змінюватися в залежності відсегменту ринку, кредитоспроможності позичальників, терміну надання.
Конкурентнеціноутворення передбачає встановлення процентних ставок за кредитами взалежності від того становища, яке займає спілка на кредитному ринку.Конкуренція проявляється і в географічному плані, коли процентні ставки врізних регіонах відрізняються в залежності від ступеня розвитку як регіонів,так і місцевої кредитної фінансової сфери.
Васортиментних стратегіях встановлення процентних ставок використовуєтьсявзаємозалежність цін на різні види кредитів.
Видикредитів, а також їх вартість не є незмінними, а пристосовуються до змінипотреби в кредиті, економічних умов як загалом по країні, так і в регіональномуаспекті.
Враховуючипротиріччя між доходністю і ризикованістю кредитних операцій, необхідністьпроведення останніх тісно пов’язана із практичною їх доцільністю. Доцільністьнадання кредитів, яка випливає із процентної ставки полягає в тому, що цінакредиту повинна бути не меншою, аніж вартість залучених коштів та витрат длязабезпечення діяльності кредитної спілки.
Критеріємверхньої межі процентної ставки є рівень доходності, позичальників, якихобслуговує спілка.
Такимчином, розробка цілісної концепції раціональної процентної політики спілки і їїпослідовна реалізація із вдосконаленням існуючої методики оцінки кредитоспроможностіпозичальника, а також провадженням незалежних розрахунків ефективностікредитних операцій можна вважати в сучасних умовах базовими напрямамиоптимізації мікроекономічного рівня організації грошово-кредитних відносин міжкредитними спілками та їх членами.
Висновки
Фінансовиймоніторинг кредитних спілок, дозволяє виявити кредитні спілки з недостатнімрівнем платоспроможності й ліквідності, наявністю підозрілих фінансовихоперацій, порушенням відповідного чинного законодавства. Фінансовий моніторингкредитних спілок забезпечує обов'язкове й чітке виконання кредитними спілкамичинного законодавства й внутрішніх нормативних актів, що дає їм основу дляведення діяльності в прозорих, неконфліктних умовах, що приводять до збільшеннядоходів кредитних спілок і їхніх членів. Результатами фінансового моніторингу єпоказники про діяльність кредитних спілок. Дані показники використаються длявизначення фінансового становища організації, його можливостях у наданнідовгострокових кредитів, розмаїтості форм і видів кредитування, а такожзалученні внесків населення.
Такимчином, головними напрямками розвитку системи кредитних спілок на найближчуперспективу мають стати:
удосконаленняЗакону України «Про кредитні спілки» з чітким визначенням кредитнихспілок як фінансово-кредитних кооперативних товариств з неприбутковим статусом;
формуваннянапрямків, обсягів державного регулювання та нормативів діяльності кредитнихспілок;
створенняумов для формування необхідної інфраструктури системи кредитних спілок — стабілізаційногота гарантійного фондів, системи взаємокредитування спілок, регіональнихфінансових та нефінансових об'єднань тощо;
створеннясистеми державної підтримки та включення кредитних спілок до відповіднихдержавних Програм, пов'язаних із кредитуванням населення, сільгоспвиробників,дрібного бізнесу, інших соціальних груп та секторів економіки;
аналізстану активів та пасивів;
стеженняза змінами структури кредитного та депозитного портфелів;
уникненнязалучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки в разівідсутності прогнозованого ефективного розміщення таких коштів;
обмежуватипроведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхом наданняпереважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців;
утриманнявід видачі кредитів, пов’язаних з великими кредитними ризиками;
утриманнявід економічно необґрунтованого підвищення процентних ставок за внесками(вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;
щомісячноскладати плани-прогнози виплат внесків (вкладів) на депозитні рахунки на місяцьуперед та вести індивідуальну роботу з вкладниками, максимально з’ясовуючи їхнінаміри щодо подальших дій по договору (припинення чи пролонгації);
уникатизалучення внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки накороткий строк;
зниженнярівня операційних витрат.


Висновки
Поняттякооперації узвичаїлося із середини XIX ст. Тоді ідея кооперації і формикооперативної організації одержали велику популярність у країнах Європи.Основоположниками кооперативної філософії вважаються Роберт Оуен, Шарль Фур'є,Луі Блан. Вони пояснювали економічні переваги кооперації як господарської формиі вважали її організацією майбутнього, позбавленою протиріч і недоліків світукапіталістичної конкуренції і чистогану. Піонерами кооперації стали ткачі містаРочдейл (Англія), що створили в 1844 році споживчий кооператив, члени якогомогли в кооперативному магазині купувати товари за «справедливимицінами» і одержувати частку прибутку пропорційно сумі зроблених покупок.
Згідноіз поставленою метою в дипломній роботі було вирішено наступні завдання:
було з’ясовано сутність категорії «ефективністькредитних спілок»;
було досліджено підхід до оцінкиефективності кредитних спілок;
було обґрунтовано модель для оцінкиефективності з точки зору фінансового посередництва;
було зроблено економічну апробаціюзапропонованих підходів.
ВУкраїні відродження кредитних союзів почалося в 1993 р. з ініціативиУкраїнської діаспори США і Канади, яка сприяла започаткуванню американського таканадського проекту технічної допомоги.
Вроботі було виділено, що оцінка фінансового стану кредитних спілок полягає вперевірці правильності оформлення фінансових документів кредитних спілок;перевірці балансу на вірогідність; перевірці дотримання обов'язковихнормативів; перевірці загальної фінансової звітності; уточненні схеми аналізу(структура і коефіцієнти); уточненні критеріїв оцінки.
Розглядаючифінансово – господарські показники діяльності КС «Імпульс плюс» було зробленовисновок, що діяльність кредитної спілки розвивається.
Допозитивних тенденцій розвитку кредитної спілки «Імпульс плюс» в останні рокиможна віднести:
кредитнаспілка демонструє розвиток за всіма основними показниками діяльності;
рівенькапіталізації значно підвищився;
вдалосяпокращити фінансовий стан, який три роки тому мав проблеми з фінансовоюстабільністю.
Цітенденції є доброю основою для подальшого динамічного розвитку кредитноїспілки, і за умови, що не станеться ніяких значних макроекономічних потрясіньта системних фінансових криз.
Водночасслід звернути увагу на слабкі місця ринку кредитних спілок, які можуть стати назаваді розвитку кредитної кооперації. Йдеться, перш за все, про недостатньовисоку якість руху кредитних спілок. Крім того професійний рівень керівників іпрацівників кредитних спілок залишається недостатнім. Недостатньо активновідбувається впровадження сучасних управлінських, фінансових та інформаційнихтехнологій. Спостерігаються порушення кооперативних принципів в частиніуправління, внутрішнього контролю та розкриття інформації.
Такимчином, демонструючи в цілому високі темпи росту, система кредитних спілок маєцілу низку невирішених проблем. Завданням на наступні роки є подальше зростаннясистеми, покращення рівня професіоналізму з метою зміцнення позицій на фінансовомуринку та реалізації Концепції розвитку системи кредитної кооперації.
Насьогоднішній день інститут прогнозування в кредитних організаціях знаходиться встадії зародження. В Україні відсутня практика прогнозування в кредитнихспілках, законодавча база, що регулює цей напрямок, далека від досконалості.Істотним чином розвиток кредитних спілок гальмує неможливість комплексногопідтримання ліквідності у разі виникнення системних фінансових криз танездатність гнучко реагувати на істотні зміни ринкової кон’юнктури.
Зметою удосконалення оцінки ефективності роботи кредитних спілок в дослідженнібуло виділено систему заходів, яка включає: удосконалення політики управлінняактивами і пасивами; удосконалення кредитної політики; удосконалення депозитноїполітики; удосконалення політики управління кредитною спілкою та удосконаленняпроцентної політики.
Практичнезначення пропозицій щодо удосконалення оцінки ефективності роботи кредитнихспілок, запропонованих на основі проведеного дослідження є досить вагомим, босаме завдяки цим рекомендаціям кредитна спілка зможе проводити більш ефективнукредитну політики, покращити свій фінансовий стан, зменшити кредитні ризики тасприятиме економічному розвитку країни в цілому.
Крімтого, в дипломній роботі визначено, що головними напрямками розвитку системикредитних спілок на найближчу перспективу мають стати:
удосконаленняЗакону України «Про кредитні спілки» з чітким визначенням кредитнихспілок як фінансово-кредитних кооперативних товариств з неприбутковим статусом;
формуваннянапрямків, обсягів державного регулювання та нормативів діяльності кредитнихспілок;
створенняумов для формування необхідної інфраструктури системи кредитних спілок — стабілізаційного та гарантійного фондів, системи взаємокредитування спілок, регіональнихфінансових та нефінансових об'єднань тощо;
створеннясистеми державної підтримки та включення кредитних спілок до відповіднихдержавних Програм, пов'язаних із кредитуванням населення, сільгоспвиробників,дрібного бізнесу, інших соціальних груп та секторів економіки.

Списоквикористаних літературних джерел
1.Бабець Є.К., Горлов М.І., Жуков С.О., СтасюкВ.П. Теорія економічного аналізу. Навч. посіб. – К.: ВД «Професіонал», 2007. –384 с.
2.Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія тапрактика. Навчальний посібник. – 2009. – С. 326.
3.Банківська справа: Навчальний посібник / Заред. проф. Р.І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш. – 2005. – С.314.
4.Банковское дело. Под ред. д-ра экон. наук,проф. В.И. Колесникова, д-ра экон. наук, проф. Л.П. Кролевицкого. – М.:Статистика. – 2006. – С. 462 .
5.Буднік М.М. Фінансовий ринок. Навчальнийпосібник.– 2009. – С. 336.
6.Буєєв І.П. Гроші та кредит. Навчальнийпосібник. — 2007р. – С. 120.
7.Бюлетень кредитних спілок України. 2006. №10, — 64 с.
8.Бюлетень кредитних спілок України. — 2006. — №9. — 56с.
9.Бюлетень кредитних спілок України. — 2008. — Вип. 2 (18). – 52с.
10.Ванькович Д. В. Аналіз фінансових джерелформування інвестиційних ресурсів в Україні. Фінанси України. — №7. — 2007. –С. 72-84.
11.Вісник кредитної кооперації. – 2009. — Вип.№1(10). – 72с.
12.Войцехівський С.В. Бухгалтерський облік вкредитних організаціях. – К.: Вета-Копісервіс, — 2005. – С. 471.
13.Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовоеправо. Учебное пособие. – Харьков, Легас. — 2006. – С. 360.
14.Гавриленко Ю.М. Кредитна кооперація.Навчально-практичний посібник. — Донецьк.: — 2005. – С. 330.
15.Гавриленко Ю.Н., Соловей А.В. Кредитнаякооперация: вчера, сегодня, завтра. — Донецк, — 2006. – С. 12.
16.Голов С. Управлінський облік як факторзростання прибутковості підприємства // Податкове планування. — 2006 — №31. — С. 31-40
17.Гончаренко В.В. Кредитна кооперація: принципфінансово – господарського механізму та проблеми відродження. Банківськасправа. – 2007. — №3. – С.83 – 90.
18. Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Формиекономічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні(теорія, методологія, практика).– К.: Глобус, -1998 – С.330.
19. Гончаренко В.В. Кредитні спілки як фінансовікооперативи: міжнародний досвід та українська практика.–К.: Наукова думка, — 1997.– С. 240.
20. Гончаренко В.В. Неприбуткова економічнаприрода кредитних спілок та кооперативних банків. Вісник НБУ. – 2006. — № 5. –С. 29 – 31.
21.Гончаренко В. В. Становлення світової системикредитної кооперації: теорія, методологія, практика: дис. доктора екон. Наук.-Полтава, 2002. – 492с .
22.Гринюк І. Фінансовий аналіз: досягненнясистеми кредитних спілок Вісник кредитної кооперації. – 2007. — №1. – С.12 –21.
23.Дученко М. Планування в кредитних спілках.Вісник кредитної кооперації. – 2009. — № 6. – С. 4 – 5.
24.Закон України «Про банки і банківськудіяльність»: Прийнятий 20 березня 1991 р. N 872 iз змінами i доповненнями //Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 2001.  № 1. — С. 3-46.
25.Закон України від 18.09.91 р. «Проінвестиційну діяльність» // ВВР України. — 1991. — № 47. — С. 646.
26.Закон України від 10.07.2003 р. " Прокооперацію" // ВВР України. — 2003. — № 5. — С. 35.
27.Закон України від 20.12.2001 р. «Про кредитніспілки»// ВВР України. — 2002. -№ 15. – С.101.
28.Закон України «Про організацію формування таобігу кредитних історій» від 23. 06.2005 р. № 2704 – IV// ВВР України. – 2005.- № 32.
29.Збірник нормативних та методичних матеріалів зпитань регулювання діяльності кредитних спілок в Україні. – Київ. – 2004. – С.316.
30.Законодавство України з питань фінансовогоконтролю. Збірник законодавчих та нормативних актів // Упорядник Камлик М.І. –К.: Атака. — 2005. – С. 359.
31.Капусова К. Рейтингова система. Вісник КредитнихСпілок. — 2003 — 2005. — С.13 – 16.
32.Коваленко М.Є. Концепція інфраструктури уфінансовому секторі економіки. Проблеми і перспективи розвитку банківськоїсистеми України: Збірник наукових праць. — Т.16. — Суми: УАБС НБУ, 2006. –334с.
33.Корнєєв В. Бюро кредитних історій: послуги,функції та організація діяльності. Фінансовий ринок України. – 2006. —; 10 (36). – С. 3 – 7.
34.Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіздіяльності підприємств: Навч. посібник – К.: Т-во «Знання». – 2004. – С. 294.
35.Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз. Підручник.- 2008. – С. 380.
36.Кредитні спілки в Україні: основні засадидіяльності. Навчальний посібник. В 2-х книгах./За редакцією Оленчика А.Я. –К.: УІРФР. – 2005. – С. 664.
37.Левицкая С. Кредитная деятельность кредитныхсоюзов. Бухгалтерия. – 2006. — № 30 / 1-2 (497). – С. 48 – 50.
38.Левицкая С. Кредитные союзы: организациядеяльности и учт. Бухгалтерия. – 2006. — № 27/1 — 2 (494). – С. 21 – 26.
39.Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок. — К.: Каравела, 2006.
40.Музиченко А. О. Методи оптимізації структурифінансових ресурсів // Економіка. Фінанси. Право. — 2005. — №6. — С. 12-15.
41.Положення «Про критерії та фінансові нормативидіяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок», затвердженеРозпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України№ 7 від 16.01. 2004 р.
42.Пожар А. Формування сервісної інфраструктурисистеми кредитної кооперації України на регіональному рівні. Світ фінансів. — 2007. — Випуск 3(12). — С.163-172.
43.Положення про здійснення фінансовогомоніторингу фінансовими установами (із змінами, внесеними згідно зРозпорядженням Державної комісії з регулюванням ринків фінансових послуг № 121, від 13.11.2003)
44.Розпорядження «Щодо визначення мети залученнякредитними спілками на договірних умовах кредитів банків, кредитів об’єднаноїкредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій» від 22.08.2005р. № 916 / 11196 // Фінансовий ринок України. – 2005. — № 9(23). – С.45–46.
45.Семко Т.В. Гроші та кредит у схемах ітаблицях. Навчальний посібник. – 2006. – С.192.
46.Стадник А.А. Розвиток кооперативного руху вУкраїні. Фінанси України. – 2005. № 7. – С. 104-109.
47.Фарат О.В. Розвиток кредитних спілок вУкраїні: використання світового досвіду та перспективи розвитку // ЕкономікаУкраїни: минуле, сучасне, майбутнє. Збірник доповідей і повідомлень Восьмоїнаукової сесії Економічної комісії НТШ, Березень, 2005. — С.94-97
48.Фарат О.В. Кооперативна природа кредитнихспілок // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблемирозвитку. Вісник ДУ «Львівська політехніка». Збірник науково-прикладних праць,№ 6. — Львів, 2005. — С.8-11
49.Федосов В.М. Теорія фінансів. Підручник. — 2010. – С.572.
50.Федорець М. Альтернативні шляхи побудовикредитно – кооперативної системи України. Торгівля і ринок в Україні: темат.зб. наук. пр. Вип. 21, Т.1, — 2006. – С. 369 — 377
51.Федорець М. Роль кредитних спілок у системіфінансування малого бізнесу. Менеджмент малого і середнього бізнесу: проблеми,навчання, перспективи: Тези докладів 4 міжнар. Наук. — методич. конф.,Севастополь: Вид — во СевНТУ, — 2006. — С.38.
52.Федорець М. Специфіка побудови обліковоїсистеми у кредитних спілках: проблеми та шляхи вирішення. Торгівля і ринок вУкраїні: темат. зб. наук. пр. Вип. 19, Т.3, — 2005. – С. 123 – 129.
53.Фінансовий аналіз в кредитних спілках. – К.:інформаційно–консультаційний центр «Партнер», — 2006. – С.10.
54.Хоружий К. Розвиток економічної ситуації вУкраїні та її вплив на кредитний ринок. Вісник кредитної кооперації.–2009.-№5.– С. 29 – 31.
55.Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз. Підручник. — 2008. – С. 564.
56.Чижевська М.Б. Кредитна кооперація на ринкуспоживчого кредитування. Економіка. Фінанси. Право. – 2006. — №1. — С. 30-32.
57.Шелудько В.М. Фінансовий ринок. — К.: Знання,2008