1. Принципи, покладені в основу формування грошових агрегатів
Грошові агрегати є вимірниками (показниками) грошової маси. Грошовіагрегати використовуються в статистиці для аналізу змін руху грошей на певнудату та/або за певний період часу.
У основу побудови грошових агрегатів покладено ранжируванняматеріальних благ по ступені їх ліквідності. Під ліквідністю матеріальних благрозуміється їх здатність швидко і без особливих втрат звертатися в гроші.Ліквідність матеріальних благ вимірюється часом. Чим менше часу треба витратити,щоб обернути матеріальні блага в гроші, тим вище його ліквідність. Готівкаволодіє абсолютною ліквідністю, оскільки час, необхідне для їх звернення вгроші, рівно нулю.
Готівка в обігу складає агрегат М (0). Готівка складається збанкнот, білетів (якщо в країні два емісійні центри) державної скарбівниць іметалевих монет. Металеві монети складають незначну частину готівки (2% – З% урозвинених країнах). Звично вони чеканяться з дешевих металів, щоб не допуститиїх переплавлення подальшому продажу в злитках. Тому реальна вартість монетизначно нижче номінальній.
Необхідно відрізняти агрегат М(0) від грошової бази. До складугрошової бази входять обов'язкові резерви комерційних банків в центральномубанку. До складу агрегату М(0) обов'язкові резерви комерційних банків вцентральному банку формально не входять.
Послідовно приєднання до агрегату М(0) менш ліквідні засоби,одержують агрегати М (1), М (2), М (3) до М (0).
Кількість і склад грошових агрегатів залежить від специфікикредитної системи країни і ступеня розвитку її фінансових ринків.
Зразковий склад грошових агрегатів в економічно розвинених країнах:
М(0) = готівка в обігу;
М(1) = М(0) + засоби на поточних рахівницях в банків;
М(2) = М(1) + термінові і ощадні внески в комерційних банках;
М(3) = М(2) + ощадні внески в небанківських кредитних установах;
М(4) = М(3) + депозитні сертифікати, акції судозберігальнихасоціацій і інші кредитні зобов'язання, що засвідчують право на отриманнядоходу від розміщених кредитів.
Склад грошових агрегатів в Україні:
М(0) = готівка в обігу;
М(1) = М(0) + засоби підприємств на розрахункових, поточних,спеціальних рахівницях в банках до запитання, засоби страхових компаній;
М(2) = М(1)+ термінові депозити населення в Ощадбанку;
М(3) = М(2) + депозитні сертифікати і облігації держзаймів
Агрегати М (0), М (їх М (2), м (З), М (4) складають сукупнугрошову масу. Кожний з агрегатів є частиною грошової маси. За показник грошовоїмаси, використовуваний для макроекономічного аналізу і статистики, приймаютьагрегат М (2).
Об'єм грошової маси визначається державою – емітентом грошей.Розмір емісії залежить від потреб товарообігу і держави.
2. Структура банківських пасивів
Банківська система в цілому та кожний банк зокрема сьогодніудосконалюють системи фінансового менеджменту, передовсім управління активамита пасивами. Незмінною проблемою банків, за будь-якої економічної системи, євибір оптимального співвідношення між двома протилежними складовимибанківського бізнесу – рентабельністю та ліквідністю.
Система формування банківських активів має будуватися на чіткомувизначенні джерел ресурсів для кожного з них. Це дасть змогу банку, з одногобоку, не втратити ліквідність, з іншого – пов'язати вартість пасивів іздохідністю активів.
Вклади до запитання є найнестабільнішим і найкороткостроковішимджерелом ресурсів, тому насамперед містяться у вигляді ліквідних активів(готівкові і безготівкові кошти) для виконання поточних зобов'язань банку зданої категорії пасивів.
Міжбанківський кредит є переважно короткостроковим вкладенням,тому кошти, що залишилися після формування за рахунок вкладів до запитанняліквідних активів, спрямовуються на покриття міжбанківських операцій (існуванняв банку на поточний момент негативного сальдо між залученими і розміщенимиміжбанківськими кредитами). Якщо ж після покриття ліквідних активів і МБК євільні залишки коштів за рахунками до запитання, вони можуть бути залучені докороткострокового комерційного кредитування (за умови, якщо сума кредитів непокривається розміром залучених депозитів). Украй небажане використаннязалишків за рахунками вкладів до запитання використовується для покриттявкладень у цінні папери, надання ресурсів філіям, покриття дебіторськоїзаборгованості і недохідних активів (така черговість визначена на підставірівня прибутковості цих активів).
Зважаючи на те, що сучасні банки зазвичай віддають перевагузабезпеченню ліквідності, свідомо втрачаючи деякі можливі прибутки, під часформування активів мають бути чітко визначені їх джерела. Тому використаннявкладів до запитання в інших активах може відбуватися лише в сумі незнижуваногозалишку за цією категорією рахунків. Інша практика може негативно позначитисяна ліквідності та платоспроможності банку. Насамперед банк має виконувати своїзобов'язання щодо повернення коштів з поточних та розрахункових рахунків, а вжепотім забезпечувати отримання прибутку. В умовах політичної нестабільності станринку міжбанківських кредитів є таким, що підтримка довгострокових активів зарахунок короткострокових пасивів є надто ризикованого і в будь-який момент можене реалізуватися.
Питому вагу в чистих пасивах українських банків становлятьстрокові депозити та депозити до запитання (кошти на розрахункових ікореспондентських рахунках).
Проблема оптимізації структури банківської системи України значноюмірою лежить в площині монетизації економіки, зростанні обсягів кредитнихоперацій. Якщо на один банк у США припадає 680 млн. дол. грошової маси М (3),870 млн. дол. ВВП, 490 млн. дол. кредитів, то на один український банк припадає60 млн. дол. грошової маси М(3), 210 млн. дол. ВВП, 47 млн. дол. кредитів.
Отже, структура банківської системи знаходиться в діалектичнійєдності з макроекономічними і монетарними показниками. Що більші розміригрошової маси та ВВП країни, то розгалуженішу банківську систему вона можемати. Водночас потужна банківська система створює основу для економічногорозвитку.
Макроекономічні фактори зумовлюють також відмінності в структуріактивів і пасивів української банківської системи та банківських системрозвинутих країн. Так, у провідних країнах забезпеченість грошовою масою всіхсфер товарно-грошового обігу створює умови для широкого залучення грошей надепозитні рахунки банків, що сприяє широкомасштабному кредитуванню економіки йсоціальної сфери. В таких умовах можливі більш м які вимоги до капіталізаціїбанків. Питома вага капіталу українських банків у ресурсах становить 16відсотків і значно більша, ніж у провідних країнах, де вона становить від 2,3до 6,2 відсотків.
Порівняльна структура пасивів української банківської системита банківських систем розвинутих країн світу, відсоток
Країна
Усього
Капітал та
Депозити
Інші статті
резерви
клієнтів
пасивів Україна 100,0 16,0 61,0 23,0 США 100,0 6,2 72,0 21,8 Японія 100,0 2,3 75,8 21,9 Німеччина 100,0 4,6 48,2 47,2 Великобританія 100,0 5,2 86,9 7,9
Хоч банківська система України і є більш капіталізованою, ніжзахідні, цей рівень досягається завдяки окремим банкам.
На структуру активів банківської системи України впливаютьнадмірні резерви і вимоги НБУ, що понижує обсяги кредитування. Високоліквідніактиви українських банків становлять 9 млрд. Грн., що порівняно з обсягомбанківського капіталу (10 млрд. грн. на 01.01.2006), який, по суті, невикористовується для кредитування і не дає банкам доходів.
Збільшення частки кредитних вкладень підвищать роль банків урозвитку економіки і збільшить ефективність діяльності самих банків.
3. Призначення рахунків, що відкриваються юридичними іфізичними особами в банках України в іноземній валюті
Правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банківрахунків, регулює Інструкція «Про відкриття банками рахунків у національній таіноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р.
Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:
- поточні
- депозитні (вкладні).
Поточний рахунок в іноземній валюті відкриваєтьсяпідприємству-юридичній особі для проведення розрахунків у межах чинногозаконодавства України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземнійвалюті.
Під юридичною особою розуміють організацію, що є відповідно до
закону суб'єктом цивільних прав і обов'язків. В Україні юридичні особиволодіють відокремленим майном, можуть від свого імені придбавати майнові таособисті немайнові права і нести відповідальність, бути позивачами і відповідачамиу суді, арбітражному чи третейському суді.
Правоздатність юридичної особи визначається цілями, передбаченими вії статуті.
Відкриття рахунку юридичній особі включає оформлення юридичноїсправи (договору) і присвоєння номера валютного рахунку. При відкриттівалютного рахунку операціоніст банку інформує клієнта про те, які документинеобхідно подати, про порядок ведення рахунку і тарифи. Юридичніособи-резиденти можуть мати більше одного рахунку в іноземній валюті вуповноважених банках. Відкривати рахунки за межами України і здійснювати,користуючись ними, операції вони можуть тільки з дозволу НБУ.
Для відкриття поточного рахунку в іноземній валютіпідприємство-резидент подає уповноваженому банку ті самі документи, що і длявідкриття поточного рахунку в національній валюті.
Днем відкриття рахунку вважається дата, зазначена на заяві провідкриття рахунку у розділі «Відмітки банку».
Ведення рахунку передбачає готівкове та безготівкове йогообслуговування: Під режимом ведення рахунку та безготівкове його обслуговування.Під режимом ведення рахунку розуміють правила зарахування та здійсненнявидатків відповідних коштів.
На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентівзараховуються такі кошти:
а) через розподільні рахунки:
– що надійшли у готівковій формі, від нерезидента до каси уповноваженогобанку згідно з експортним контрактом (договором, угодою) в порядку,встановленому чинним законодавством України;
- що ввезені у готівковій формі, у випадках, передбачених чинним законодавствомУкраїни, уповноваженими особами на територію України на транспортних засобах, якінадають послуги за межами України та зареєстровані митною службою при в’їзді в Україну;
- що одержані у готівковій формі як сплата за державне мито, митні платежіта інші збори відповідно до чинного законодавства України;
- невикористаний залишок готівкової іноземної валюти та іноземна валютаза платіжними документами, що були раніше отримані (куплені) в уповноваженихбанках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження та експлуатаційнівитрати;
- що внесені у готівковій формі нерезидентом на рахунок юридичної особи-резидентаяк благодійний внесок;
- за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку в порядку,встановленому чинним законодавством України;
- перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами(договорами, угодами);
- повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перерахованіраніше;
- перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступаєпосередником, для подальшого переказування іншим резидентам – суб’єктам господарськоїдіяльності;
– перераховані з рахунків постійних представництвнерезидентів в Україні у разі, якщо у призначенні платежу коштів, що надійшлиз-за кордону, зазначено, що ці кошти згідно з договором належать цьому резидентові;
- перераховані юридичними особами-нерезидентами (утому числі черезїх представництва в Україні) згідно з міжурядовими угодами та проектамитехнічної допомоги;
- конфісковані, безхазяйні, успадковані у вигляді скарбу та такі, за якими незвернувся власник до кінця строку зберігання;
- перераховані як благодійний внесок юридичною особою-резидентом занаявності індивідуальної ліцензії Національного банку України;
- перераховані з-за кордону нерезидентами у вигляді кредитів (позик,фінансової допомоги).
б) безпосередньо на поточні рахунки:
– куплені за дорученням власника рахунку уповноваженим банкомвідповідно до чинного законодавства України;
– перераховані з кредитного рахунку як кредит відповідно докредитної угоди;
- перераховані з власного депозитного рахунку в уповноваженому банкувідповідно до депозитної угоди;
- у сумі відсотків, нарахованих за залишком коштів на власному поточномута депозитному рахунках;
– перераховані з власного поточного рахунку.
З поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентівза розпорядженням власника рахунку проводяться такі операції:
– виплата готівки для оплати праці працівникам-нерезидентам,які працюють в Україні за контрактом (договором);
- виплата готівкою чи платіжними документами працівникам на службовівідрядження при виїзді за кордон; виплата готівки на експлуатаційні потреби длявиконання обов’язків передкапітаном судна, яке належить судновласнику-нерезиденту;
- виплата готівкою фізичним особам-резидентам за використання їхніх творівза кордоном;
– виплата готівкою для сплати державного мита згідно з чиннимзаконодавством України;
– перерахування на користь нерезидента за межі України зазовнішньоекономічними договорами (контрактами, угодами);
- перерахування за кордон на рахунок юридичних осіб-нерезидентів за видачуохоронних документів на використання об’єктів промислової власності іпідтвердження їх чинності;
- перерахування на власний поточний рахунок.
Юридичні особи-нерезиденти можуть відкривати поточні рахунки віноземній валюті на території України тільки своєму представництву.
Під поняттям «фізична особа» розуміють людину (громадянина) якучасника правовідносин.
Фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності(резидентам), які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи,поточний рахунок відкривається згідно з порядком, визначеним для юридичнихосіб-резидентів.
Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваютьсяуповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам)на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком навизначений у договорі строк.
На вкладний рахунок в іноземній валюті фізичної особи – резидентазараховуються:
– готівкова валюта;
– валюта, перерахована з власного поточного чи вкладногорахунку в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України. З вкладногорахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента чи зайого дорученням проводяться операції (при закритті рахунку):
- виплата готівкою;
- виплата платіжними документами;
- перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валютів іншому уповноваженому банку України.
На вкладний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-нерезидентазараховуються:
– готівкова валюта, яка ввезена на територію України і зареєстрованамитною службою при в’їзді в Україну;
– валюта, перерахована з власного поточного чи вкладногорахунку в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку.
З вкладного рахунку в іноземній валюті фізичної особи-нерезидентаза розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такі операції (призакритті рахунку):
– перерахування за межі України через кореспондентськірахунки уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної валютиза межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб;
– виплата готівкою;
- виплата платіжними документами;
- перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валютів іншому уповноваженому банку України.
Закриття та переоформлення рахунків в іноземній валютіздійснюється із застосуванням загального порядку, передбаченого розділом 8Інструкції.
Список використаної літератури.
1. Галицкая С.В. Деньги. Кредит. Финансы. – М.: Издательство «Экзамен», 2004 – 224 с.
2. Дробозина Л.А. Финансы, денежное обращение, кредит, М.,ЮНИТИ, 1997.
3. Общая теория денег и кредита, под ред. Е.Ф. Жукова, М., ЮНИТИ,1997.
4. Фещенко Л.В., Проноза П.В., Меренкова Л.А. Финансы:Учебное пособие. – X.: ИД «ИНЖЕК», 2003. 232 с.