ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТБАНКІВСЬКОЇ СПРАВИУНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇСПРАВИНАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ(м. Київ)
Кафедра обліку іфінансів
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни«Економічний аналіз»
на тему:
«Аналізвикористання чистого прибутку підприємства»
Керівник роботи,
к. е. н., доц. С.В.Шубіна
Студентка факультету банківськоїсправи,
обліку і фінансів, І.В.Ринденко
Харків – 2008
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичніоснови аналізу використання чистого прибутку підприємства в умовахтрансформації економічної системи України
1.1 Теоретико-суттєвахарактеристика формування і використання чистого прибутку підприємства
1.2 Сучасний станвикористання чистого прибутку підприємств України
Розділ 2. Аналізрозподілу чистого прибутку підприємства
2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ «Металовиріб»
2.2 Аналіз формування чистого прибутку
2.3 Аналіз використання чистого прибутку
Розділ 3. Шляхивдосконалення використання чистого прибутку підприємства на сучасному етапірозвитку соціально-економічної системи України
3.1 Концептуальні засадидо підвищення прибутковості господарської діяльності підприємства
3.2 Шляхи вдосконаленнявикористання чистого прибутку
Висновки
Список використанихджерел
Додатки
Вступ
Економічнимпозитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємства є чистийприбуток.
Чистийприбуток є реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство,визначає реальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічнийі соціальний розвиток.
Чистийприбуток підприємства, охарактеризований у Законі України “ Про підприємства вУкраїні” як основний узагальнюючий показник фінансових результатів ігосподарської діяльності, синтезує в собі усі найважливіші сторони діяльностіпідприємства: виробництво і реалізація, якість і асортимент, ефективністьвикористання виробничих ресурсів і собівартість.
Вінхарактеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямами йогодіяльності: виробничою, збутовою, постачальницькою, фінансовою і інвестиційною.Він становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнення йогофінансових відносин з партнерами. Окрім цього, чистий прибуток є основнимджерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства.
Механізмрозподілу чистого прибутку повинен бути таким, аби всебічно сприяти підвищеннюефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання таводночас збільшувати доходи держави. В умовах переходу до ринкових відносин длязабезпечення потреб підприємства і державних потреб важливою проблемоюрозподілу прибутку, яка акумулюється в доходах бюджету країни, і частки, щозалишається в розпорядженні суб’єктів господарської діяльності тавикористовується для розширення виробництва і задоволення інтересівпрацівників. У пошуку оптимального варіанта розподілу чистого прибутку важливуроль має відігравати аналіз.
Самеаналіз повинен сприяти створенню економічно обґрунтованої системи розподілучистого прибутку, яка гарантувала б виконання фінансових зобов’язань переддержавою і максимально забезпечувала б виробничі, матеріальні і соціальніпотреби підприємства.
Вданій курсовій роботі:
¾ викладені теоретичні основи формування і використання чистогоприбутку;
¾ наведено стан використання чистого прибутку підприємств України;
¾ зроблено аналіз формування і використання чистого прибутку наприкладі
¾ наведені засоби підвищення прибутковості діяльності підприємства;
¾ запропоновані нові шляхи використання чистого прибутку підприємствУкраїни.
Об’єктдослідження в даній курсовій роботі – ефективність та ділова активністьпідприємств України.
Предметдослідження – аналіз використання чистого прибутку підприємства ВАТ«Металовиріб».
Методологіяданої курсової роботи:
¾ нормативно-правова база дослідження (Конституція України ЗаконУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств»);
¾ система методів, що були використані в працях вітчизняних ізарубіжних вчених, таких, як К.Маркс, А.Маршал, Дж.Р.Хікс, Бандурка А.М.,Блажан О.В., Житна І.П., Коробов М.Я. та ін.
Розділ1. Теоретичні основи аналізу використання чистого прибутку підприємства в умовахтрансформації економічної системи України
1.1Структурно-логічна схема формування і використання чистого прибуткупідприємства
Основнимоб’єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначаютьрезультативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток. Вінє реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначаєреальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічний тасоціальний розвиток, більше того, тільки прибуток є джерелом спроможностіпідприємства сплатити до бюджету податок на прибуток.
Згідноз положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансовірезультати” розрізняють кілька видів прибутку (збитку):
1. валовий прибуток (різниця між сумами чистого доходу (виручки) відреалізації продукції і собівартості реалізованої продукції);
2. фінансові результати від операційної діяльності, які будуть меншініж перша сума за рахунок відрахування “адміністративних витрат” і “витрат назбут”;
3. фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування(від попередньої суми відраховуються фінансові витрати, втрати від участі вкапіталі);
4. фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування(від попередньої суми відраховується податок на прибуток від звичайноїдіяльності);
5. чистий прибуток (мінус надзвичайні витрати).
Отриманийпідприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можнавиділити 2 етапи. Перший етап – це розподіл балансового прибутку. Одна частинайого у вигляді податків і зборів сплачується в бюджет держави, а друга –залишається в розпорядження підприємства.
Другийетап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженніпідприємства після здійснення платежів в бюджет. На цьому етапі можутьстворюватися за рахунок прибутку цільові фонди (рис. 1.1.).
/>
Рис.1.1. Структурно-логічна схема розподілу балансового прибутку
/>Підприємства розподіляютьчистий прибуток за напрямками використання на власний розсуд. У процесірозподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:
¾ фонд коштів, які спрямовуються на розвиток і вдосконаленнявиробництва;
¾ фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби;
¾ фонд коштів для матеріального заохочення;
¾ резервний фонд;
¾ фонд коштів, які спрямовуються на виплату дивідендів;
¾ відрахування на інші цілі.
Приприйнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знайтиоптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілівиробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохоченнятрудівників (акціонерів, пайовиків) і на інші цілі.
Фондкоштів на розвиток і вдосконалення виробництва (фонд накопичення) витрачаєтьсяна задоволення потреб, які пов’язані зі зростанням обсягів виробництва,технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та іншихпотреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної базипідприємство.
Конкретноці витрати являють собою капітальні вкладення в будівництво нових виробничихплощ, реконструкцію підприємств, придбання і монтаж нового устаткування, іншівитрати капітального характеру, включаючи природоохоронні і такі, що спрямованіна поліпшення умов праці і техніки безпеки. Це також витрати на проведеннянауково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєннянових прогресивних технологій та видів продукції.
Зарахунок цієї частини чистого прибутку підприємства сплачують заборгованість подовготермінових банківських кредитах на інвестиційні цілі, а також по процентахза ці кредити.
Фондкоштів, які спрямовуються на соціальні потреби, використовуються в основному натакі витрати, що сприяють соціальному розвитку колективу підприємства:
¾ будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинківі об’єктів соціально-культурної сфери;
¾ утримання об’єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільнихзакладів, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців культури тощо);
¾ проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числіпридбання путівок на відпочинок і лікування;
¾ інші подібні витрати (на здешевлення харчування робітників іслужбовців в заводських їдальнях, оснащення клубів, кімнат відпочинку,гуртожитків теле- і радіоапаратурою, іншим обладнанням тощо).
Фондкоштів для матеріального заохочення використовується з метою стимулюваннязацікавленості трудящих підприємства в досягненні високих кінцевих результатівроботи. В даному напрямку прибуток використовується на виплату винагороди зазагальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремихпрацівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премійза інші досягнення в роботі, а також надання одноразової матеріальної допомогиробітникам і службовцям.
Цідва фонди мають ще назву фонд споживання.
Резервніфонди можуть створюватися за рахунок прибутку підприємствами всіх формвласності для використання на випадок різкого погіршення фінансового становищав результаті тимчасової зміни ринкової кон’юктури, стихійних лих тощо. Щостосується акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та іншихгосподарських товариств, створення ними резервних фондів за рахунок прибутку єобов’язковим у порядку і розмірах, що визначаються установчими документами.
Рішенняпро виплату дивідендів та їх розмір за корпоративними правами кожної категоріїприймають власники (загальні збори власників) підприємства за рекомендацієюнаглядової ради чи пропозицією виконавчих органів.
Власниківкорпоративних прав повідомляють про виплату дивідендів. Для цього даєтьсяоголошення у заздалегідь визначених друкованих засобах масової інформації.
Воголошенні про виплату дивідендів має міститися така інформація: назвапідприємства; дата прийняття загальними зборами власників рішення про виплатудивідендів; період, за який виплачуються дивіденди; величина дивідендів на однуакцію (у відносному чи абсолютному виразі) в розрізі окремих їх категорій;строки та місце виплати; особливості оподаткування дивідендів.
Нараховуютьсядивіденди власнику корпоративних прав пропорційно його частці в статутномукапіталі підприємства.
Вакціонерних товариствах (АТ)право на одержання дивідендів мають акціонери,які є власниками акцій на початок строку виплати дивідендів незалежно відперіоду, протягом якого акціонери володіли акціями. Дивіденди за акціямивиплачуються один раз на рік за результатами календарного року в повномуобсязі.
Загаломдивіденди можуть виплачуватися в чотирьох формах:
¾ грошова;
¾ негрошова;
¾ змішана форма.
Грошоваформавиплати дивідендів є найбільш поширеною. З рішенням пронарахування дивідендів частина власного капіталу перетворюється на позичковий.Заборгованість підприємства його власникам відображається за статтею «Поточнізобов'язання за розрахунками з учасниками». Виплачуючи дивіденди, підприємствопогашає згаданий борг.
Принегрошовій формівиплата здійснюється корпоративними правами(акціями), іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари, ціннимипаперами інших емітентів, які є в інвестиційному портфелі підприємства.
Змішанаформавиплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагородивласникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими)засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частинаакціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша — у формікорпоративних прав.
Зприбутку підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкритірахунки благодійних фондів, робити внески установам культури, освіти, охорониздоров’я, фізкультури і спорту, громадським організаціям інвалідів тощо.
Зарахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, воно повинновідшкодувати збитки і видатки, які згідно з діючим законодавством невідносяться на зменшення балансового прибутку. Це, зокрема, стосується штрафіві пені з платежів до бюджету і до позабюджетних цільових фондів, штрафів занедодержання вимог щодо охорони навколишнього середовища від забруднення ішкідливих впливів, за недодержання санітарних норм і правил, штрафів запорушення умов господарських договорів, які визнані підприємством або щодо якиходержані рішення судів (арбітражних судів) та ін.
1.2Сучасний стан використання чистого прибутку підприємств України
Економічнимпозитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємств є чистийприбуток.
Окрімцього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий ісоціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованихресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаногодоходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходипідприємства повинні задовольнити не тільки його фінансові потреби, а й потребидержави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти,охорони здоров’я, проведення екологічних заходів тощо.
Якуже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів,кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення певнихпотреб.
Принциповезначення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимальногоспіввідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні,безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можнавстановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певнихвитрат чи заходів.
Механізмрозподілу чистого прибутку повинен бути таким, аби всебічно сприяти підвищеннюефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання таводночас збільшувати доходи держави. В умовах переходу до ринкових відносин длязабезпечення потреб підприємств і державних потреб важливою проблемою розподілуприбутку, яка акумулюється в доходах бюджету країни, і частки, що залишається врозпорядженні суб’єктів господарської діяльності та використовується длярозширення виробництва і задоволення інтересів працівників.
Використаннячистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожнимсуб’єктом господарювання згідно із Законом України ”Про оподаткування прибуткупідприємств” від 1 липня 2004 року. Відповідно до цього Закону державнерегулювання використання чистого прибутку здійснювалося в основному сутоекономічними інструментами, зокрема зменшенням суми податку на прибуток (до25%). Державне регулювання використання чистого прибутку підприємствздійснюється також зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистогоприбутку для утримання й експлуатації об’єктів соціальної інфраструктури тоді,коли відповідні об’єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємстваі утримувались ним на час уведення в дію Закону про оподаткування прибутку, атакож витрат на благодійну діяльність.
Удодаткі А наведено дані про використання прибутку в різних галузях економікиУкраїни в 2003 – 2004 роках. З цих даних можна зробити висновок, що в 2004 роцічастка прибутку, що була залишена в розпорядженні підприємств, збільшилась до 77,1%. Це є позитивною тенденцією.
Водночасвідбулися негативні зміни в структурі використання прибутку. Так, у загальномуобсязі прибутку, що був використаний у різних галузях економіки, сталося значнезниження частки прибутку, спрямованого на виробничий розвиток (з 27,5% до21,7%); на утворення резервного (страхового) фонду (з 2,7% до 1,1%); назаохочення(з 11,6% до 9,2%).
Євідмінності також у структурі використання прибутку в окремих галузяхекономіки. Так, у 2004 році в усіх галузях економіки частка прибутку,перерахована в бюджет, становила 22,9%. Водночас у промисловості вона становила19,5%, а на підприємствах транспорту і зв’язку – 31,8%. Це відбувається узв’язку з неоднаковим умовами оподаткування підприємств окремих галузейекономіки (стягнення плати за ресурси і ін.).
Розділ2. Аналіз використання чистого прибутку підприємства
2.1Техніко-економічна характеристика підприємства
Відкритеакціонерне товариство «Металовиріб» засноване в 1965 році як самостійнепідприємство важкої промисловості. Акціонування підприємства почалось в 1994році. На 1 вересня 1996 року на аукціонах було продано 43% акцій. Статутнийфонд становить 128388 грн. Метою діяльності ВАТ «Металовиріб» є отриманняприбутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.
Предметомдіяльності є:
1. виробництво металорізальних верстатів, ковальсько-пресових машин,слюсарно-монтажних, контрольно-вимюрювальних, допоміжних інструментів длямашинобудівних підприємств, підприємств різних галузей народного господарства,майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських підприємств, транспорту;
2. проведення на основі отриманого прибутку соціальних та економічнихзаходів працівників, забезпечення безпечних умов праці;
3. виробництво та реалізація товарів народного споживання;
4. зовнішньоекономічна діяльність;
5. благодійна діяльність (внески установам культури, освіти, охорониздоров’я і ін.).
Товариствоє юридичною особою від дня його державної реєстрації.
Майнотовариства складається з основних засобів та обігових цінностей.
Товариствомає самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установахбанків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.
Прибутоктовариства формується з надходжень від реалізації основної товарної продукції,операційної діяльності та від фінансових операцій. Чистий прибуток підприємствазалишається в повному розпорядженні товариства.
Товариствоздійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, ведестатистичну звітність та подає її у встановленому порядку органам державноїстатистики.
Дляаналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства в 2004році слід скласти наступну таблицю(табл. 2.1.):
Таблиця2.1.
Основніпоказники діяльності підприємства за 2003-2004 рокиПоказники Одиниця виміру 2003 рік 2004 рік Відхилення 1 2 3 4 5 1. Продукція Обсяг товарної продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору Тис. грн.. 32780 35586 +2806 2. Фінансові результати Собівартість виготовленої продукції Тис. грн.. 22165 24678 +2513 Прибуток: валовий Тис. грн.. 10615 10908 +293 чистий Тис. грн.. 5674 6837 +1163 3. Основні фонди Річна вартість основних фондів Тис. грн.. 14593 17100 +2507 4. Праця Середньорічна чисельність робітників Особи 1985 2187 +202 Середньорічна чисельність спеціалістів, службовців Особи 573 673 +100 /> /> /> /> /> /> /> />
За2004 рік випущено товарної продукції (в оптових цінах) на 35586 тис. грн., щона 2806 тис. грн. більше обсягу 2003 року. Валовий прибуток підприємства відвсієї господарської діяльності в 2004 році склав 10908 тис. грн. Чистийприбуток склав 6837 тис. грн., що на 1163 тис. грн. більше запланованого. Порівнюючиотриманий результат з попереднім періодом можна сказати, що завод виявивсяприбутковим. В цілому, ці дані є свідченням того, що продукція підприємства єконкурентоспроможною.
Собівартістьвиготовленої продукції збільшилась до 24678 тис. грн., що становить збільшенняпорівняно з 2003 роком на 2513 тис. грн. Якість продукції, що виготовляється, євідносно високою. В 2004 році порівняно з 2003 роком чисельність всьогоперсоналу збільшилася на 302 особи, в тому числі робітників 202, спеціалістівта службовців – 100 осіб.
2.2Аналіз формування чистого прибутку підприємства
Базоюаналізу чистого прибутку ВАТ «Металовиріб» служить сума фінансового результатудіяльності після оподаткування, зафіксована у бізнес-плані, а саме – у балансідоходів і видатків, тобто фінансовому плані підприємства. Виконаннябізнес-планових показників щодо одержання чистого прибутку аналізується заскладовими, які формують фінансовий результат діяльності, а саме:
¾ прибуток (збиток) від реалізації основної товарної продукції;
¾ прибуток (збиток) від операційної діяльності;
¾ прибуток (збиток) від фінансових операцій;
¾ прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;
¾ прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування.
Спочаткуза даними « Звіту про фінансові результати» за 2004 рік (додаток Б) і ззалученням необхідної інформації, що міститься у П(С)БО – 15 «Дохід» і П(С)БО –16 «Витрати» здійснюється загальна оцінка виконання підприємством плану зфінансового результату. Для цього будується аналітична таблиця (табл. 2.2.).
Всьогоза рік ВАТ «Металовиріб» отримало чистий прибуток 6837 тис. грн… при плановійсумі – 4462 тис. грн, перевиконання становило 2375 тис. грн., у тому числі зарахунок: збільшення прибутку від реалізації товарної продукції – 3366 тис.грн.;
Збільшеннянадходжень, які відносяться до інших доходів і витрат (не операційних і нефінансових) на суму 139 тис. грн… У підприємства такими доходами є виручка відреалізації об’єктів основних засобів і фінансових інвестицій, витрати – їхбалансова вартість, а збільшення надходжень було пов’язане зі збільшеннямобсягу реалізації цих актів проти планових накреслень.
Таблиця2.2.
Показникидіяльності ВАТ «Металовиріб» за звітний періодПоказник Звітний рік Відхилення фактичних даних від плану За планом Фактично Сума 1. Виручка від реалізації товарної продукції без ПДВ і акцизного збору 29900 35586 +5686 2. Операційні витрати на виробництво і збут реалізованої продукції 23903 26233 +2320 3. Прибуток від реалізації товарної продукції (1-2) 5997 9363 +3366 4. Інші операційні доходи 1370 550 -820 5. Інші операційні витрати 1082 280 -745 6. Прибуток від іншої операційної діяльності (4-5) +345 +270 -75 7. Фінансові доходи 321 350 +29 8. Фінансові витрати 412 550 +131 9. Прибуток від фінансових операцій (7-8) -98 -200 -102 10. Інші доходи 339 480 +141 11. Інші витрати 134 136 +2 12. Прибуток від іншої діяльності (10-11) +205 +344 +139
13. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
(3+6+9+12) 6449 9777 +3328 14. Податок на прибуток 1987 2940 +953 15. Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування (13-14) 4462 6837 +2375 16.Надзвичайні доходи (витрати) - - - 17. Чистий прибуток або збиток (15-16) 4462 6837 +2375
Алепідприємство недоотримало частину прибутку за рахунок:
¾ зменшення прибутку від іншої операційної діяльності на суму 75тис. грн. за бізнес-планом передбачалося одержати таких доходів на суму 1370.грн, фактично вони склали 550 тис. грн. водночас інші операційні витратипланувалися у сумі 1025 тис. грн, а фактично становили 280 тис. грн.;/>
¾ зменшення прибутку від фінансової операцій на суму 102 тис. грн.Порівняно з планом фінансові доходи зросли на 29 тис. грн., але разом з тимзросли фінансові витрати на 131 тис. грн.
Разомперевиконання плану становить 2375 тис. грн…
Основнасума чистого прибутку підприємства формується за рахунок прибутку відреалізації товарної продукції.
Насуму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такіфактори:
¾ обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;
¾ операційні витрати на виробництво та збут реалізованої продукції;
¾ структура реалізованих товарів;
¾ ціни реалізації.
Длявизначення впливу цих факторів звітні й бізнес-планові дані підприємства сліддоповнити такими розрахунковими показниками:
/> - фактичнавиручка від реалізації у перерахунку на ціни, які були передбачені убізнес-плані;
/> - плановасобівартість (планові операційні витрати) фактично реалізованої продукції.
∆/>= />, (2.1.)
де ∆/> — зміна сумиприбутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання бізнес-плану зобсягу реалізованої продукції;
/> - сумаприбутку від реалізації товарної продукції за бізнес-планом;
/> - сума виручкивід реалізації товарної продукції, передбачена бізнес-планом.
∆/>, (2.2.)
де ∆/> — зміна сумиприбутку від реалізації за рахунок економії (перевитрачання) операційних витратна реалізовану продукцію;
/> - фактичніопераційні витрати на реалізовану продукцію.
∆/>, (2.3.)
де ∆/> — зміна сумиприбутку від структурованих зрушень у випуску і реалізації продукції;
/> - плановіопераційні витрати на плановий обсяг реалізації продукції;
/> - плановарентабельність продажів.
∆/>, (2.4.)
де ∆/> — зміна сумиприбутку від зміни середньозважених цін на реалізовану товарну продукцію,передбачених бізнес-планом;
/> — фактичнавиручка від реалізації товарної продукції у фактичних цінах.
Беручидо уваги, що на підприємстві ВАТ «Металовиріб»річні показники/>= 31 873 тис. грн., і />=23 280 тис.грн., а також використовуючи інші планові й звітні показники роботипідприємства (див. табл..), визначимо, виходячи з вищенаведених алгоритмів,фактори, які вплинули на результат від реалізації товарної продукції у звітномуроці (перевиконання бізнес-плану становило 3366 тис. грн).
1. ∆/>/>396 тис. грн.;
2. ∆/>= 23280 – 26233= -2953 тис. грн.;
3. ∆/>= (23903 — 23280) – (29900 — 31873)/>2210 тис. грн.;
4. ∆/>= 35586 — 31873 = 3713 тис. грн..
Балансфакторів: 396 – 2953 + 2210 – 3713 = 3366 тис. грн..
Такимчином, сума чистого прибутку збільшилась в основному за рахунок зростаннявідпускних цін (на 3713 тис. грн) та асортиментних зрушень у складіреалізованої продукції (на 2210 тис. грн.). Зростання операційних витрат навиробництво та збут реалізованої продукції призвели до втрати частини чистогоприбутку в сумі 2953 тис. грн..
Впливінших факторів:
¾ зміна прибутку від іншої операційної діяльності – (-75 тис.грн..);
¾ зміна прибутку від фінансових операцій – (-102 тис. грн..);
¾ зміна прибутку від іншої діяльності – (+139 тис. грн..);
¾ зміна прибутку після оподаткування – (- 953 тис. грн..).
Загальнийбаланс факторів: 3366 – 75 – 102 + 139 – 953 = + 2375 тис. грн..
Підвпливом цих факторів сума чистого прибутку зросла за рахунок збільшенняприбутку від іншої діяльності (на 139 тис. грн..). Зменшення інших операційнихдоходів, зростання фінансових витрат та стягнення податку на прибуток призвелидо втрати частини чистого прибутку в сумі 1130 тис. грн..(953 + 75 + 102).
Тому,шукаючи шляхи збільшення чистого прибутку, даному підприємству необхідно впершу чергу звернути увагу на фактори, які негативно впливають на формуванняйого величини.
2.3Аналіз використання чистого прибутку
Чистийприбуток розподіляються згідно зі статутом підприємства. За рахунок чистогоприбутку виплачуються дивіденди акціонерам підприємства, створюються фондинакопичення, споживання, резервний фонд і на інші цілі.
Завданняманалізу використання чистого прибутку є:
¾ оцінка виконання плану по використанню чистого прибутку, для чогофактичні данні про використання чистого прибутку за всіма напрямкамипорівнюються з данними плану;
¾ встановлення причин відхилень від плану по кожному напрямкувикористання чистого прибутку.
Утаблиці 2.3. за даними річного звіту ВАТ «Металовиріб» наведено показники, щохарактеризують стан використання чистого прибутку.
Табл.2.3.
Данніпро використання чистого прибутку, тис. грн..Показник За планом Фактично Відхилення 1 2 3 4 1. Чистий прибуток 4462 6837 +2375 2. Розподіл чистого прибутку: на виплату дивідендів 892,4 1367,4 +475 у фонд накопичення 1561,7 2734,8 +1173,1 у фонд споживання 1115,5 1709,25 +593,75 в резервний фонд 446,2 683,7 +237,5 на інші цілі 446,2 341,85 -105,2 3. Частка в чистому прибутку, % виплачених дивідендів 20 20 - фонду накопичення 35 40 +5 фонду споживання 25 25 - резервного фонду 10 10 - відрахувань на інші цілі 10 5 -5
Приведеніданні свідчать про те, що на підприємстві в фонд накопичення (навиробничо-технічний розвиток) спрямовано 2734,8 тис. грн., що становить 40 %чистого прибутку при плановому обсязі фінансування 1561,7тис. грн. (35 % дочистого прибутку). Це свідчить про збільшення витрат за цим напрямком на 1173,1тис. грн… на виплату дивідендів спрямовано 1367,4 тис. грн. (20 %) призапланованих 892,4 тис. грн. (20 %). Відсоткові відрахування у фонд споживання (наматеріальне заохочення і соціальний розвиток) і резервний фонд не змінились (25% і 10 % відповідно), але абсолютні відрахування за цими статтями збільшилисьна 593,75 тис. грн. у фонд споживання і на 237,5 тис. грн. в резервний фонд.Скорочення витрат (як за абсолютною сумою проти плану, так і відносно загальноїсуми чистого прибутку) має місце за відрахуваннями на інші цілі, а саме 341,85тис. грн. проти планових 446,2 тис. грн. за рахунок зниження відсоткової часткина 5 %. Це свідчить про те, що підприємство скоротило обсяг коштів на приріствласних коштів, що негативно вплине на його ліквідність і поточнуплатоспроможність.
Аналізформування фондів повинен показати, наскільки і за рахунок яких факторівзмінився їх розмір.
Основнимифакторами, які визначають розмір відрахувань в фонди підприємства, можуть бутизміни суми чистого прибутку (ЧП) і коефіцієнта відрахування чистого прибутку увідповідні фонди (/>). Сума відрахувань чистого прибуткуу фонди підприємства дорівнює їх добутку:
/>. (2.5.)
Потімможна розрахувати вплив факторів зміни чистого прибутку та зміни коефіцієнтавідрахувань, на розмір відрахувань у фонди підприємства.(додаток В).
Длявизначення відхилення від плану за рахунок:
1. зміни чистогоприбутку потрібно
Δ/>∆/>. (2.6.)
Фонднакопичення: ΔФі = +2375 × 0,35 = +831,25(тис. грн.);
Фондспоживання: ΔФі = +2375 × 0,25 = +593,75(тис. грн.);
Резервнийфонд: ΔФі = +2375 × 0,1 = + 237,5(тис. грн..);
Виплатадивідендів: ∆Фі = +2375 × 0,2 = +475(тис. грн..);
Відрахуванняна інші цілі: ∆Фі = +2375 × 0,1 = +237,5(тис. грн..).
2. зміни коефіцієнтавідрахувань потрібно
∆/>∆/>. (2.7.)
Фонднакопичення: 6837 × 0,05 = +341,85(тис. грн..);
Фондспоживання: фактичний коефіцієнт не змінився.
Резервнийфонд: фактичний коефіцієнт не змінився.
Виплатадивідендів: фактичний коефіцієнт не змінився.
Відрахуванняна інші цілі: 6837 × (-0,05) = — 341,85(тис. грн..).
Отже,відрахування в фонд накопичення збільшилися на 831,25 тис. грн… за рахунокзбільшення чистого прибутку і на 341,85 тис. грн… за рахунок зростаннякоефіцієнта відрахувань. Відрахування в фонд споживання збільшилися на 593,75тис. грн… за рахунок збільшення чистого прибутку. Резервний фонд збільшився на237,5 тис. грн… за рахунок збільшення чистого прибутку. Фонд виплатидивідендів зріс на 475 тис. грн. за рахунок збільшення чистого прибутку.Відрахування на інші цілі зменшилися на 104,35 тис. грн. за рахунок зменшеннякоефіцієнта відрахувань на 341,85 тис. грн.
Розділ3. Шляхи вдосконалення аналізу використання чистого прибутку підприємства насучасному етапі розвитку соціально-економічної системи України
3.1Формування концептуальних засад щодо управління чистим прибутком підприємства
Чистийприбуток є найважливішим внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсівпідприємства та економічного розвитку держави загалом, основним критеріємефективності господарської діяльності та доцільності прийняття управлінськихрішень. Економічна сутність чистого прибутку та його роль у системі показниківоцінки соціально-економічної ефективності розглядалися в працях багатьох вітчизнянихі зарубіжних вчених, таких, як М.В. Афанасьєв, І.А. Бланк, С.В. Мочерний, К. Маркс,А. Маршал, Дж.Р. Хікс та ін.
Провіднароль, яку відіграє чистий прибуток у процесі розвитку підприємства,необхідність реалізації стимулюючої функції прибутку та забезпеченняекономічних інтересів учасників підприємства прямо відбуваються у виникненніспецифічної сфери прийняття управлінських рішень, що стосуються формуваннячистого прибутку та забезпечення довгострокової прибутковості підприємства.
Підсистемауправління чистим прибутком є важливою складовою загальної системи управлінняпідприємством. Забезпечення довгострокової прибутковості, генерація певногообсягу чистого прибутку у значному часовому інтервалі є важливою умовоюдосягнення більшості стратегічних цілей.
Підтвердженнямнеабиякого значення забезпечення довгострокової прибутковості для збереженнястабільності розвитку підприємства є модель «дерева цілей», у якій загальнамета заключається саме в тривалій генерації максимального обсягу прибутку.
Декомпозиціязагальної мети забезпечення довгострокової прибутковості підприємства, поданана рисунку, здійснювалася на основі визначення факторів формування чистогоприбутку, виходячи з чого першим рівнем деталізації бажаного обсягу прибутку єз’ясування оптимального співвідношення потоку доходів та витрат ресурсів.Другий рівень декомпозиції складають фактори, що обумовлюють досягнення такихобсягів доходів та витрат, які б задовольнили встановленому вище співвідношенню(рис. 3.1.).
Такождля забезпечення довгострокової прибутковості підприємства потрібнододержуватись таких вимог:
¾ активність (активний цілеспрямований вплив на зовнішнє оточення зметою формування сприятливих умов досягнення встановлених цілей);
¾ підприємницькі інноваційно-інвестиційні проекти;
¾ ієрархічний характер розподілу чистого прибутку(використаннячистого прибутку в першу чергу має здійснюватися на цілі, досягнення якихсприятиме збільшенню створеної на підприємстві додаткової вартості);
¾ прогресивність виробничо-технологічної основи підприємства(забезпечення високого рівня розвитку виробничо-технологічної бази підприємствата високої інтенсивності споживання виробничих ресурсів).
НаВАТ «Металовиріб» необхідно також використовувати зазначені вище заходи длязабезпечення довгострокової прибутковості господарської діяльності.
/>
Рис.3.1. Декомпозиція загальної цілі забезпечення довгострокової прибутковостіпідприємства
3.2Шляхи вдосконалення використання чистого прибутку підприємства
Поглибленняпроцесів реформування економіки у напрямку створення повнокровних ринковихвідносин супроводжується розширенням участі суб’єктів підприємницькоїдіяльності на ринку цінних паперів. Він являє собою специфічну сферутоварно-грошових відносин, де об’єктом угоди виступають цінні папери – акції,облігації, векселі та ін. Суб’єктами цих відносин виступають емітенти йінвестори: перші здійснюють випуск цінних паперів і їх реалізацію з метоюзалучення фінансових ресурсів (ним можуть виступати підприємства або держава),другі – вкладають свої фінансові ресурси з метою одержання прибутку шляхомодержання дивідендів, відсотків, а також через перепродаж цінних паперів наринку.
Підприємстваможуть вкладати (інвестувати) частину свого прибутку, що залишається у їхрозпорядженні після сплати всіх податків і обов’язкових платежів, на придбанняакцій акціонерних товариств, облігацій (таких, які емітують інші юридичніособи, або державних). Альтернативними формами інвестування вільного прибуткуєє вкладання коштів у спільні підприємства (з участю іноземного капіталу або безнього), розміщення їх на банківських депозитах, що також приносить дохід.
Прибутковогоінвестування вільних фінансових ресурсів можна досягнути тоді, коли фінансоваслужба підприємства здатна передбачати динаміку економічних процесів і в той жечас висококваліфіковано володіє технікою здійснення операцій на фінансовомуринку. Приймаючи інвестиційне рішення про розміщення чистого прибутку черезринок цінних паперів, підприємство повинно оцінити всі можливі варіантиінвестування, маючи на увазі перш за все одержання якнайбільшого поточногодоходу, а також забезпечення по можливості найбільш надійного захистунагромаджень від знецінення. Треба мати на увазі, що спектр ризиків інвестуванняу цінні папери дуже широкий, він включає в себе як повну або часткову втратувкладених коштів, так і несплату повністю або частково очікуваного доходу,знецінення вкладених у цінні папери коштів при збереженні їх номінальноївеличини.
Осьчому, приймаючи рішення про купівлю акцій якоїсь компанії, підприємство маєспочатку добре вивчити стан справ цього емітента на базі даних, що є нафондових біржах, у відкритій пресі, інформації, яку дають представникиакціонерного товариства в публічних виступах, рекламних оголошеннях та ін. прицьому одним із головних критеріїв прийняття позитивного рішення проінвестування мають бути показники фінансового стану акціонерного товариства..
Дужеважливо правильно оцінити потенціал цінних паперів, в які вкладаються кошти підприємства.З цією метою треба одержати дані і зробити розрахунки суми дивідендів, якіприносить одна акція даної компанії, співвідношення між ринковою ціною акції,та її дохідністю, все це порівняти з акціями інших компаній. При прийняттіінвестиційних рішень підприємства можуть звертатися за допомогою до організаційі приватних осіб – брокерів, які на професійному рівні виконують роботу,пов’язану з аналізом ринку цінних паперів, стану конкретних емітентів,прогнозують ціни на акції та облігації.
Чистийприбуток також є одним із основних внутрішніх джерел фінансування підприємства.
Дляпідприємств, які не мають можливості залучити кошти із зовнішніх фінансовихджерел (через низьку кредитоспроможність чи інвестиційну привабливість,недостатнє кредитне забезпечення), внутрішнє фінансування є єдиним способомзабезпечення фінансовими ресурсами. Однак це потребує більш ефективнішогоуправління усіма ресурсами підприємства. Фінансування за рахунок чистогоприбутку має назву самофінансування.
Рішеннявласників підприємства про обсяги самофінансування операційної і інвестиційноїдіяльності є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягаютьвиплаті: збільшення обсягів самофінансування зменшує дивіденді, і навпаки. Алеж слід враховувати, що відмова від дивідендів сьогодні може обернутисязбільшенням їх маси у майбутньому.
Cамофінансування — цезбільшення власного капіталу підприємства в результаті тезаврації прибутку.
Тезавраціяприбутку — це спрямування його на формування власного капіталу підприємстваз метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.
Величинатезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженніпідприємства після сплати всіх податків, нарахування дивідендів і покриттязбитків минулих років:
Тезаврованийприбуток = Чистий прибуток– Дивіденди – Збитки.
Інформаціяпро тезаврацію прибутку наводиться в офіційній звітності.
Тезаврованийприбуток відображається в балансі:
¾ у пасиві— за статтями нерозподілений прибуток, резервнийкапітал, статутний капітал. При тезаврації прибутку, як правило, підвищуєтьсякурс корпоративних прав підприємства;
¾ в активі— за статтями, де відображається результатифінансування будь-яких майнових об'єктів: оборотних і необоротних;короткострокових і довгострокових.
Фінансуванняпідприємства за рахунок тезаврації прибутку має як переваги, так і недоліки.
Переваги:
- залучені кошти не потрібно повертати, сплачувати винагороду закористування ними;
- відсутні затрат при мобілізації коштів;
- не потрібно надавати кредитне забезпечення;
- підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможністьпідприємства.
Недоліки:
- тому що реінвестується чистий прибуток, попередньо він підлягаєоподаткуванню, що збільшує вартість цього джерела фінансування;
- обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижуютьвимоги до ефективного використання коштів;
- помилковість інвестицій у підприємство порівняно з іншимизовнішніми проектами (рентабельність реінвестицій може бути нижча засередньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталіву цілому).
Такимчином, рішення на користь реінвестицій власниками прийматиметься з урахуваннямподаткового фактору на розподіл та використання прибутку і коли рентабельністьвкладень в дане підприємство буде вищою, ніж прибутковість можливих зовнішніхальтернатив.
Запропонованівище шляхи вдосконалення використання чистого прибутку можна застосувати і напідприємстві ВАТ «Металовиріб». Кошти, які були відраховані на інші цілі(341,85 тис. грн), можна було б використати на придбання акцій акціонернихтовариств, облігацій або вкласти ці кошти у спільні підприємства (з участюіноземного капіталу або без нього) чи розмістити їх на банківських депозитах,що також приносить дохід. Також можна цю частину чистого прибутку використати насамофінансування якщо рентабельність вкладень в дане підприємство буде вищою,ніж прибутковість можливих зовнішніх альтернатив.
Висновки
Основнимоб’єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначаютьрезультативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток. Вінє реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначаєреальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічний тасоціальний розвиток, більше того, тільки прибуток є джерелом спроможностіпідприємства сплатити до бюджету податок на прибуток.
Отриманийпідприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можнавиділити 2 етапи. Перший етап – це розподіл балансового прибутку. Другий етап –це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємствапісля здійснення платежів в бюджет. На цьому етапі можуть створюватися зарахунок прибутку цільові фонди. У процесі розподілу чистого прибутку формуютьсягрошові фонди цільового призначення: фонд коштів, які спрямовуються на розвитокі вдосконалення виробництва; фонд коштів, які спрямовуються на соціальніпотреби; фонд коштів для матеріального заохочення; резервний фонд; фонд коштів,які спрямовуються на виплату дивідендів; відрахування на інші цілі.
Аналізформування і розподіл чистого прибутку був проведений на прикладі ВАТ«Металовиріб» за даними «Звіту про фінансові результати» за 2004 рік.
Прибутоктовариства формується з надходжень від реалізації основної товарної продукції,операційної діяльності та від фінансових операцій. Чистий прибуток підприємствазалишається в повному розпорядженні товариства.
Заданими аналізу сума фактичного чистого прибутку більша за заплановану, а йоговикористання було проведено за всіма передбаченими напрямками.
Основнасума чистого прибутку підприємства формується за рахунок прибутку відреалізації товарної продукції.
Насуму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такіфактори:
¾ обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;
¾ операційні витрати на виробництво та збут реалізованої продукції;
¾ структура реалізованих товарів;
¾ ціни реалізації.
Чистийприбуток розподіляються згідно зі статутом підприємства. За рахунок чистогоприбутку виплачуються дивіденди акціонерам підприємства, створюються фондинакопичення, споживання, резервний фонд і на інші цілі.
Завданняманалізу використання чистого прибутку є:
¾ оцінка виконання плану по використанню чистого прибутку, для чогофактичні данні про використання чистого прибутку за всіма напрямками порівнюютьсяз данними плану;
¾ встановлення причин відхилень від плану по кожному напрямкувикористання чистого прибутку.
ВАТ«Металовиріб» може використовувати зазначені в курсовій роботі шляхивдосконалення використання чистого прибутку, а саме може вкладати (інвестувати)частину свого прибутку, що залишається у їх розпорядженні після сплати всіхподатків і обов’язкових платежів, на придбання акцій акціонерних товариств,облігацій (таких, які емітують інші юридичні особи, або державних).Альтернативними формами інвестування вільного прибуткує є вкладання коштів успільні підприємства (з участю іноземного капіталу або без нього), розміщенняїх на банківських депозитах, що також приносить дохід.
Списоквикористаних джерел
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР.
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами від1.07.2004.
3. Абрютина М.С., Грачев А.В. Аналіз фінансово-экономическойдеятельности предприятий. – М.: Дело и сервис, 2002, с. 56-76.
4. Баканов Н.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.:Финансы и статистика, 2001, с.176-190.
5. Бандурка А.М. Финансово-экономический анализ. – Х.: Глобус, 2000,с. 98-123.
6. Блажан О.В. Особливості формування фінансових ресурсів акціонернихпідприємств // Фінанси України. – 2004, №6.- с. 54-60.
7. Бойко В.В. Економіка підприємств України. – Дніпропетровськ:Пороги, 2001. – 312 с.
8. Возняк П.І. методичні особливості оцінки ефективності фінансуванняінноваційних проектів прибутком від основної діяльності // Актуальні проблемиекономіки. – 2005, №4. – с. 45 – 47.
9. Гутцайт Е.М. Аудит: концепция. – М.: Знания, 2000. – с. 45-78.
10. Давидов Г.М.Аудит. – К.: Світ, 2002. – с. 134-140.
11. Ефимова О.В.Финансовый анализ. – М., 2000. – 399 с.
12. Житна І.П. Економічнийаналіз господарської діяльності підприємств. – К.: Вища школа,2000. – с.178-198.
13. Кожанова Є.Ф.Економічний аналіз. – Х.: Світ, 2003. – с. 200-215.
14. Коробов М. Я.Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – 3-є вид.,перероб. и доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002.-294 с.
15. Лобанів О.А.Формування концептуальних засад щодо стратегічного управління прибуткомпідприємства // Економіка підприємства та управління виробництвом. – 2004, № 5.– с. 89-93.
16. Мних Є.В., БурякП.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. – Львів: Світ, 1998.-238с.
17. Поддєрьогін А.М.Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2000. – с. 189-200.
18. Прокопенко І.Ф.Курс економічного аналізу. – Х.: Світ,2002. – с. 204-21 Русак Н.А., Русак В.А.,Финансовый анализ субъекта хозяйствования. – Минск: Высшая школа, 1999. – 435с.
19. Русак Н.А., РусакВ.А., Финансовый анализ субъекта хозяйствования. – Минск: Высшая школа, 1999. –435с.
20. Савицкая Г. В.Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. –Минск: ООО “Новое знание”, 2000. – 688 с.
21. Сєрікова Т.М.Облік, аналіз, аудит. – Х.: Світ, 2003, с.198-206.
22. Тарасенко Н. В.Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ,2000. – 485 с.
23. Терещенко О.О.Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. – К.: Знання, 2004. – с.187-198.
24. Шеремет А.Д.Фінанси підприємства. – К.: Знання,2000, с. 210-218.
25. Шубіна С.В.Конспект лекцій з курсу «Економічний аналіз» для студентів усіх спеціальностейусіх форм навчання. – Харків: ХФУАБС, 2003. – 118 С.
26. Яцків Т.І. Теоріяекономічного аналізу. – Львів: Світ, 2004, с.190-198.
Додаток
Табл.2.4.
Розрахуноквпливу факторів на розмір відрахувань в фонди ВАТ «Металовиріб»Вид фонду Частка відрахувань, % Сума відрахувань, тис. грн... Відхилення від плану /> всього за рахунок /> ЧП
/> /> план факт план факт /> ФН 35 40 1561,7 2734,8 +1173,1 +831,25 +341,85 /> ФС 25 25 1115,5 1709,25 +593,75 +593,75 - /> РФ 10 10 446,2 683,7 +237,5 +237,5 - /> ВД 20 20 892,4 1367,4 +475 +475 - /> ІЦ 10 5 446,2 341,85 -104,35 +237,5 -341,85 />
де ФН– фонд накопичення,
ФП –фонд споживання;
РФ –резервний фонд;
ВД –виплата дивідендів;
ІЦ –інші цілі.