Державний університетімені М.П.Драгоманова
Курсова робота
з методики викладання природознавства
на тему “Звірі”
Виконала студентка 43групи
факультету “Початкове навчання”
заочного відділення Зажерило Н. В.
Викладач Телецька І.
м. Київ – 2000 рік
ПЛАН
Стор.
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА -----------------------------------------------------------------------------
II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ------------------------------------------------
1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ-------------------------------------------------
2. ДОСЛІДНО — ПРАКТИЧНА РОБОТА---------------------------------------------
3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ------------------------------------
4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ------------------------
5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ---------------------------------------------------------
III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.---------------------
IV. 1 КЛАС-----------------------------------------------------------------------------------------------
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.--------------------------------------------------
V. 2 КЛАС------------------------------------------------------------------------------------------------
1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ---------------------------------------------------
2.ТЕМА :”ЗВІРІ ВОСЕНИ”-------------------------------------------------------------
3. ТЕМА “ЗВІРІ ВЕСНОЮ”-------------------------------------------------------------
VI. 3 КЛАС-----------------------------------------------------------------------------------------------
VII. ЗВЯ’ЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.-----------------------
1. З УРОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.----------------------------------------------
2. З УРОКАМИ МАТЕМАТИКИ-----------------------------------------------------
VIII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА-----------------------------------------------------------------------
IX. ДОДАТКИ-------------------------------------------------------------------------------------------
X. ЛІТЕРАТУРА----------------------------------------------------------------------------------------
.
I. ВСТУПНАЧАСТИНА
«Природничінауки у всьому їх об'ємі представляють собою вічну боротьбу людського розуму ізпотайливістю природи.”
К.Д.Ушинський
До тих пірпоки ми не знаємо своєї країни і поки ці знання не поширяться в масі народу, мине будемо в змозі користуватися і тими з вербами, які налає нам природа йнаселення навої країни, і будемо бідні, тому, що — нехлюї. Тому-то,природознавство як учбовий предмет має пропедевтичний характер, тобто метоюйого є підготовка учнів до вивчення елементарних курсів ботаніки, зоології,фізичної географії, анатомії, фізіології, інших предметів наступних класів.
Вивченняприродознавства в початковій школі дає можливість розв’язати освітні і виховнізавдання в єдиному процесі.
Асаме:
- розширитиелементарні знання учнів про предмети і явища природи; !
- розкрити удоступній формі зв’язки між неживою і живою природою, трудовою діяльністюлюдей;
- озброїтидітей матеріальним підходом до вивчення природи і, первинним атеїстичнимзнанням;
- виховуватилюбов до рідної країни.
Виходячи змети курсу, а це — комплексне пізнання природи і суспільства, специфікаприродознавства — його узагальненість, комплексність і разом з тимконкретність.
Озброїтиучнів знаннями — значить створити в їх свідомості чіткі уявлення, навчитиузагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірнізв’язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.
Отже, вже впочаткових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певнихзнань про предмети і явища природи, причому знань нерозрізнення, а об'єднанихпровідною ідеєю — ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.
Вивченняприродознавства має велике значення у вихованні в учнів суспільної активності,ініціативи, набутті навичок бережливого ставлення до природи та в психологічнійпідготовці до виконання корисних справ.
Вучнів зростає відповідальність, почуття гордості за те, що й вони брали участьу важливих для країни справах.
II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ
1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Організовуючиспостереження за явищами навколишньої дійсності і безпосередню практичнудіяльність молодших школярів, насамперед слід дбати про розвиток їхніхрозумових сил, викликаючи у дітей потребу міркування, спонукаючи робитивисновки, узагальнення. Найперші «помічники» у цьому для вчителя — добре сформульовані, продумані пізнавальні завдання, спрямовані на розширення ізбагачення уявлень, понять дітей про живу і неживу природу, ознайомлення ізсуспільним життям, працею дорослих в освоєнні соціального досвіду, виконанніперших суспільне — значущих обов’язків
У поборірізних типів розвивальних завдань за основу ж взято ті логічні операції, безяких виконання їх неможливе порівняння, узагальнення, класифікацію,встановлення причинне -наслідкових зв’язків.
Перші дотикирозуму і почуття дитини по навколишнього світу повинні бути турботливими іласкавими. В.О.Сухомлинський писав: «Як важливо не попустити, щоб шкільнідвері відгородили від свідомості дитини навколишній світ!». Саме нього ми,вчителі і маємо посягнути у своїй роботі з учнями.
Розвитку вучнів спостережливості сприяє також систематичний контроль за виконаннямзавдань.
2. ДОСЛІДНО — ПРАКТИЧНА РОБОТА
Упроцесі вивчення природознавства необхідно приділити велику увагудослідно-практичній роботі учнів. Саме в цих умовах є можливість виховувати удітей дослідницький підхід по здобування знань, збуджувати в них інтерес поприроди.
Учнівчаться самі одержувати знання, обґрунтовувати свої відповіді, набувати умінь інавичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головнеспостерігати явища, розкривати причини, що зумовлюють їхню зміну. Мисленняучнів спрямовується на аналіз і синтез. Під керівництвом вчитель вони вчатьсявиділяти в предметах істотні ознаки, встановлювати між ними подібність,узагальнювати, робити висновки. Дослівно-практична робота сприяє вихованню вучнів повільної уваги, спостережливості, розвитку діалектичного мислення.
На урокахпроводять демонстраційні та фронтальні посліпи. У першому випадку вчитель абоучень демонструє дослід, який можна показати підчас вивчення нової теми,повторення та закріплення матеріалу або опитування. У другому — вчитель даєзавдання, а учні виконують.
Піп часдосліду слід обов’язково підтримувати тісний контакт з учнями, щоб вони нетільки зрозуміли зміст матеріалу, а й вчилися розповідати про те, що вониспостерігають. Важливо також у потрібну хвилину спрямувати увагу учнів напізнання суті досліду.
3.РОБОТАЗ РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ
Чуттєвесприймання відіграє велику роль у пізнавальній діяльності учнів молодшихкласів. Саме з ними тісно пов'язана робота з роздатковим матеріалом. Це можутьбути рослини, зібрані піп час екскурсій, гербарій, колекції комах, вологіпрепарати, предмети неживої природи, роздавальні картки тощо.
Щоб дітямлегше було визначити істотні ознаки предметів, які вивчаються, бажано піп часроботи додержуватись певної послідовності у її виконанні, яка буде для учнівпланом їхніх дій.
Роздавальнікартки можна використовувати піп час фронтальної роботи з класом, длясамостійних занять учнів, для ущільнення опитування, письмових, контрольнихробіт тощо.
4.РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ.
Широковикористовують технічні засоби навчання. За допомогою їх можна вивчативіддалені предмети і явища природи, за якими в даний момент важко спостерігатив природі. Кольорові зображення викликають у дітей позитивні емоції, інтерес,що полегшує усвідомлення нового матеріалу. Демонстрування кінофільмів даєможливість показати явища в динаміці й розвитку.
Особливозручно користуватись слайдами. На екрані учням можна показати збільшенекольорове зображення предмета, явища.
Методикароботи із слайдами така сама, як із таблицями чи репродукціями картки. Це можебути складання коротких оповідань учнями, виділення істотних ознак в об'єктах,які вивчаються, проведення ігортаінше.
Доцільно дляактивізації пізнавальної діяльності учнів перед переглядом діафільмів чикінофільмів давати їм такі завдання:коротко описати предмети, явища за змістом кадрів, виділити істотні ознаки,з’ясувати, як пристосувалися рослини і тварин по життя в певному середовищі,розвити причини явищ, взаємозв'язків у природі тощо.
Післяперегляну екранних засобів можна проводити не тільки бесіду, а й письмовусамостійну роботу.
На урокахприродознавства треба ширше використовувати грамзаписи. Увага та інтерес дітейзначно зростають, коли учні прослуховують музику, співи птахів, короткіоповідання і вірші.
5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ
Відповіднодошкільної програми з природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу і працю людейза порами року, то дає вчителеві можливість поєднувати вивчення статей ізспостереженнями учнів, ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.
Система запитаньі завдань, що міститься в підручнику допоможе краще учням ознайомитись зпредметами та явищами природи. Робота з малюнками а підручнику може бутирізноманітною. Наприклад — можне пати завдання учням розглянути їх та сказати,що зображено на них, порівняти малюнки, знайти спільні ознаки та істотнівідмінностіскласти оповідання замалюнком з використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповістипро розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах і явищах,які вивчаються.
У підручникувміщено кольорові таблиці з якими учні повинні працювати піп час вивчення тем«Рослини», «Тварини», “Охорона рослин".
Передстаттями вміщено запитання і завдання для виявлення життєвого досвіду учнів.активізації їх пізнавальної діяльності: здобутих знань перед тим, якознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацію і зацікавити назапитання.
Важливонавчити другокласників самостійно працювати з підручником у класі і вдома.Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання, пов’язувати змістпрочитаного з власними спостереженнями і поповнювати його. Слід рекомендуватиучням вибирати із статей матеріал по поставлених запитань. Тоді вони кращезапам’ятають основний матеріал по поставлених запитань і навчаться працювати зтекстом.
Але робота зпідручником не передбачає різноманітну пізнавальну діяльність учнів. Томупропонуємо використання різноманітних форм роботи для підвищення активізаціїнавчальної діяльності учнів на прикладі теми «Звірі » при вивченнірізних пір року.
III.ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.
Науроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними прийомами можевикористовувати різноманітні загадки, цікаві завдання, кросворди, вірші, казки,оповідання про звірів: проводитиігри, ігри — подорожі,вікторини,хвилинки цікавого тощо, залежно від. мети уроку, змісту навчального матеріалу,знань учнів та ін.
Всеце дуже зацікавлює дітей, дає їм більш поширені знання, вони краще і швидшезапам’ятовують матеріал.
Віграх діти виконують різноманітні пізнавальні завдання.
Пізнавальнізавдання в іграх на матеріалі природи можуть бути найрізноманітнішими іпередбачати закріплення уявлень про предмети і явища природи розвиток умінь,порівнювати предмети, виділяти основні і другорядні ознаки їх, здійснюватикласифікацію предметів, встановлювати логічну послідовність подій та ін.
Приповторенні іноді пропонується гра, коли вчитель називає предмети, серед якихтреба визначити ті, які поставлені за умовою.
Наприклад,вчитель називає звірів, серед них треба виділити тих звірів, які впадають взимову сплячку. Подібні ігри допомагають не тільки виявити знання, а. йвиробляють уважність.
Дужецікавими є ігри — подорожі. Наприклад, вивчаючи тему " Звірі весною",можна провести цікаву «подорож» в весняний ліс. Піп час подорожівикористовують стінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів,натуральні об’єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача матеріалу увигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір. Отже гра і світцікавого не перестають впливати на розвиток дитини в навчальному процесі школи.Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей,увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Урізноманітнення видівроботи із застосуванням гри або використанням цікавого матеріалу знімає втому,гальмівні процеси мозку, загострюєпам’ять.
Длярозвитку кмітливості дітей широко використовують загадки. Вони дають не повнийале досить точний опис предметів або явиш природи. Навколишній світ дає великіможливості для створення різних загадок про рослин, тварин, явища природи.Загадки можна використати на різних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегідьпідбирає їх відповідно до теми і мети вивченого матеріалу і визначає на якомуетапі доцільніше їх використати. Можна використовувати загадки на початку викладання новогоматеріалу, як цікаве введення в світтогопредмета або явища, про які йтимуться на уроці загадки доцільно включати урізноманітні форми роботи.
На почуття,мислення дитини впливає краса опису процесів, явищприроди і предметів навколишнього світу. Корисно включати врозповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень інавіть казок. Уривки з прози або вірші можна, також використовувати на початкууроку, що підвищує інтерес учнів по виучуваного матеріалу або для закріпленнязнань.
За допомогоюрізноманітних форм роботи, які здійснюються на основі податкового матеріалу /загадки, оповідання, цікаві завдання, вірші, скоромовки, приказки тощо/,ознайомити учнів з звичками, поведінкою, способом життя звірів, їхню взаємодієюз природою навколишнім світом, показати, яку користь приносять звірі, як людистановляться по них, а також за допомогою цих форм роботи і узагальнити знанняучнів про звірів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов доприроди, по наших чотириногих друзів.
Форми роботидля підвищення активізації навчальної діяльності учнів можна використовувати навсіх етапах уроку: при подачі нового матеріалу, вивченні, узагальненні матеріалуз метою закріплення і узагальнення здобутих знань, також для поглиблення ірозширення їх.
А такожвикористання природної допитливості дитини є одним з найперших обов'язківучителя.
Ознакамизахоплення дітям даною темою стають приклади учнівських робіт, щодемонструються по класній кімнаті.
IV. 1 КЛАС
Дослідженнямипсихологів та педагогів доведено, щопризастосуванні ефективних методів навчання в дітей молодшого шкільного вікуспостерігається високий рівень узагальнення й абстракції і знатність оволодіватизнаннями теоретичного характеру.
Ефективнаробота при вивченню понять потребує своєчасного введення термінів, за допомогоюяких було б можливе формування визначень різних понять. Для міцного іосмисленого засвоєння знань дуже важливо не тільки ознайомлювати дітей зокремими поняттями, а й показувати учням їх групи, класи, категорії в їхпідпорядкуванні, тобто підводити до ознайомлення з системою понять.
Так, вже впершому класі діти знайомляться із поняттям “звірі ", але в системі понятьпро тварин, яку можна подати у такому вигляді: поняття «тварини» якнайбільш загальне в цій системі об’єднує менш загальні — «свійські і дикітварини», «звірі», «птахи», «риби»,«комахи». У понятті «птахи» у свою чергу об’єднуютьсяпоняття «перелітні і зимуючі птахи», у понятті «звірі» / вдругому класі / — поняття «рослиноїдні, хижі усеїдні»
Далі,в першому класі, діти знайомляться з темою «Звірі» посезонно, але всистемі понять про тварин.
1.ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.
У підручнику «Віконечко» матеріалу до даної теми дуже мало ійого можна використати лише як наочність — це зображення різних тварин. Томудля вчителя відкривається велике поле діяльності.
Так, при вивченні нового матеріалу для того, щоб формуватив учнів поняття «звірі», слід використати метод порівняння.
Фрагмент уроку.
Мета:познайомити дітей іззовнішньою будовою тварин; формувати поняття «птахи»,«звірі»; збагачувати знання учнів про тварин лісу; виховуватидбайливе ставлення до тварин; розвивати довільну увагу, мислення.
Вивчення нового матеріалу.
1.актуалізація знань про тварин.
- Діти, дідусь Лісовичок (казковийгерой уроку) хотів би почути від вас назви відомих вам тварин.
- А де ви їх бачили? Що ви знаєте про їх повадки?
(Названіучнями тварини вчитель демонструє перед класом -це малюнкові зображення іпропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою вони розрізняють тварину.)
2.Розповідь вчителя з використанням наочності.
- Далі Лісовичок пропонує розглянутитаблицю із зображенням цих тварин. Назвіть їх. /Лисиця, дятел, бджола. (Додаток№5)
- Все це тварини (повторили).
Визнаєте, що світ тварин, що населяє нашу планету різноманітний. Вони живуть насуші, в землі, деякі пристосувалися до життя у воді. Ось погляньте уважно налисицю. Опишіть її, яка вона, з яких частин складається? (Голова, хвіст,кінцівки, тулуб).
-Вірно,та слід пам'ятати, що частини тіла всіх тварин відрізняються розмірами, формою,окрасом. Погляньте в підручник на стор. 50 і порівняйте їжачка та ведмедя.
3.Вчити учнів поняттям «комахи», «птахи», «звірі».Завдання: розгляньте на таблиці лисицю, назвіть її суттєві ознаки; розгляньтедятла. Порівняйте цих тварин. Чим вони відрізняються між собою? Розгляньте іпорівняйте за зовнішнім виглядом лисицю і білку. Що між ними спільного і що їхвідрізняє
4.Закріпити прийоми класифікації тварин та комах, птахів, звірів.
Надошці вчитель прикріплює зображення різних тварин, а учні класифікують їх.
Дозвірів слід віднести: лося, їжака, тому що їх тіло вкрите шерстю (голками),вони народжують малят і вигодовують їх молоком.
Доптахів — зозуля, її тіло вкрите пір'ям, має дзьоб, крила.
Докомах — мурашку, бджолу. Вони мають шість ніг.
Напідсумок можна використати гру (Хто тут зайвий ?) -дітям пропонується знайти«зайву» тварину і пояснити свій вибір.
Щоб такі уроки не були сухуватими слід використовувати додатковийматеріал.
1.Вводити хвилинки-цікавинки, де діти самі знаходять цікавий матеріал іповідомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповів про відмінність міжзайцем-русаком та зайцем-біляком.
2.Конкурс (склади казку) за опорними словами: кігтики, пухнастий хвіст, у дуплах,парашут, дітоньки, додому, свято, злий змій, хлопчик-чарівник.
3. Кращий декламатор вірша про звірів.
4. Розгадування малюнкових кросвордів (додат. №4).
Дані види роботи не дають учнямбездумно слухати лише вчителя, а й включають їх у навчальний процес, розвиваютьдопитливість, спостережливість, прагнення бути кращим знавцем рідної природи.
При вивченні теми " Тварини зимою, їх охорона" важливоз'ясувати, чому одні звірі впадають в сплячку, а інші — ні.
Дляцього слід роздивитися таблиці, на яких зображені звірі в тому оточенні, вякому вони живуть. Наприклад, ведмеді ласують малиною, лисиці підкрадаються доздобичі, заєць обгризає кору дерев чи кушів, миша бігає коло стогу сіна. І вжепотім провести бесіду. На підсумок слід провести гру " Хто тут зайвий?" / На дошці написані назви звірів: лисиця, їжак, вовк, білка./
2.Також можна провести сюжетно — рольові ігри, де беруть участь самі діти.Наприклад:
Вчитель:Змінилось життя тварин з приходом зими. Ось яку розмову вдалося підслухати міжсорокою та ведмедем.
- Ей, Ведмідь, спиш, чи що?
- Хррр?… Заснеш з такою… Чоготобі, скрекотуха?
- Та ось не зрозумію я, чому тебеВедмедем звати? Ну, заєць -біляк, ну птиця глухар — це зрозуміло. А от Ведмідь…
- Ну що таке Ведмідь?
- Ох-хо-хо? Безтолкова ти птиця.“Мед-відь " -' значить той, що " мед куштує".Знаю, де мед влісі схований, тому і ведмідь. Зрозуміло? Ох птиця, спокою не має. Тільки сонсолодкий почав снитися, ніби в лісі дуплисте дерево, а в дуплі мед. І ніхто проте не знає, один я. Ведмідь, знаю. І, ніби-то… Прр. хрр?
Вчитель:чому ведмідь взимку спить ?
2. Заєць і летюча миша.
— Привіт, Вухан — летюча миша ?
— Привіт, Заєць — довгі вуха ?
— Як живеш — поживаєш ?
— Краще всіх живу — горя не знаю ?
— Та як живеш — поживаєш ?
— Краще всіх живу — горя не знаю! Та як же так тобі вдається ?
— Це простіше простого. Коли мені погано, зима там прийшла чи дощ, вітер — я набокову. Сплю та бачу солодкі сни. Деякий рік місяців з 10 просплю.
- Ну, брат, тут я тобі не товариш! Ятак не можу. Якщо й сплю, то й то з відкритими очима. Вчитель: Які ще звірівпадають в сплячку?
3. Синичката білочка.
— Ти чого. Білко, з гнізда не виходиш?
— Я Синичко, тепло бережу. На волі-то холодно, я вхід в гніздо мохом затулила,всі щілини позамазувала. Боюся надвір й ніс висунути.
— А що ж ти їси ?
— Та в мене з літа сухі грибочки запасені, да горішки, ла жолуді, Ось морози йвідсиджу.
Вчитель: Як зимує Білочка? Чому вона не впадає в сплячку.
4. З а єць та с ні г ур.
— Заєць білий, куди бігав?
— До села.
— Чому ?
— Трохи сіна підібрати, качан капусти в городі знайти, зелені пощупати.
— І найшов ?
— Як би не так! Сіно піп снігом, зелень під снігом, ж в городі собаки!
— А тепер куди?
— Кору з осики здеру.
— Та вона ж, мабуть, гірка?
— Солодка! Вчора не їв, сьогодні не їв — солодка!
Вчитель: Що їсть Заєць взимку?
Такі розмови допоможуть дітям зрозуміти, що одні звірі зимою сплять,інші запасають корм, треті ведуть активний спосіб життя.
Длязакріплення та систематизації матеріалу проводяться тестові завдання,роздаються картки.
І-1.Взимку всі тварини впадають в сплячку
1. Білочка запасає на зиму корм.
2. Заєць веде активний спосіб життя.
3. В сплячку впадають:
ІІ- Запитання до картки:
1. Які звірі впадають в сплячку?
2. Чому білочка не впадає в сплячку?
3. Що їсть заєць взимку?
4. Чому ведмідь взимку спить?
Зашифровані відповіді.
1.Узимку йому не знайти їжі: сніг закриває рослини, ховаються тварини.
2. Ведмідь, їжак, борсук.
3. Ця тварина запасає на зиму корм.
4. Молоді гілочки кущів, кору дерев.
Т е м у«Тварини весною”доцільно провести в природі, де вчать дітей спостерігати за тваринамибезпосередньо, порівнювати їх. Наприклад, спостерігаючи за птахами дотримуємосяплану:
1. Роздивіться птаха.
2. Назвіть його.
3.Яка у нього голова? Дзьоб?
4.Якийтулуб, крила, хвіст?
5.Чимвкрите тіло?
6.Якого кольору пір’я.?
7. Як співає?
8.Щозмінилося в житті птахи з приходом весни? А от звірів побачити не завждивдається, та про зміни, які прихопить весною в їхнє життя, учнів слідпознайомити.
Фрагмент екскурсії.
М е т а:поглибити знанняучнів про звірів весною, їх пристосування по умов життя в навколишньомусередовищі про зміни в поведінці з приходом весни, на основі відомостей знародної зоології та світоглядних уявлень про тварин, розвиватипозитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього вміння розповідати;виховувати любов до природи рідного краю, бережливе ставлення до навколишньогосередовища.
Пояснення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя на тему: світоглядні уявлення про тварин.
— В українців були свої погляди на створення світу та всього живого на землі — ось наприклад, ходить така легенда в народі про створення світу.
»Одного разу пав Бог Лукавому пучку землі і звелів, щоб він кинув цю пучку на порожнє місце. Кинув Лукавий і з неїутворилася та земля, на якій ми тепер живемо. З тієї пучки, яку дав йому Бог,Лукавий не забув і для себе приховати трошки землі під нігті. Як тількивідійшов від нього Бог, одразу виколупав з-під нігтів порошинки землі і кинув їх " на простір ". Та з того праху невийшло землі, а постали з нього всі нечисті твари